Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов
Главная \ Методические указания \ Методические указания и информация \ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ОБОРОНИ УКРАЇНИ ІМЕНІ ІВАНА ЧЕРНЯХОВСЬКОГО ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО ВІЙСЬКОВОГО УПРАВЛІННЯ КАФЕДРА СТРАТЕГІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ ПІДГОТОВКА ТА ОФОРМЛЕННЯ ПИСЬМОВИХ РОБІТ ЗА НАВЧАЛЬНИМИ ДИСЦИПЛІНАМИ КАФЕДРИ СТРАТЕГІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ Методич

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ОБОРОНИ УКРАЇНИ ІМЕНІ ІВАНА ЧЕРНЯХОВСЬКОГО ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО ВІЙСЬКОВОГО УПРАВЛІННЯ КАФЕДРА СТРАТЕГІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ ПІДГОТОВКА ТА ОФОРМЛЕННЯ ПИСЬМОВИХ РОБІТ ЗА НАВЧАЛЬНИМИ ДИСЦИПЛІНАМИ КАФЕДРИ СТРАТЕГІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ Методич

 

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ОБОРОНИ УКРАЇНИ

ІМЕНІ ІВАНА ЧЕРНЯХОВСЬКОГО

 

ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО ВІЙСЬКОВОГО УПРАВЛІННЯ

КАФЕДРА СТРАТЕГІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПІДГОТОВКА ТА ОФОРМЛЕННЯ ПИСЬМОВИХ РОБІТ ЗА НАВЧАЛЬНИМИ ДИСЦИПЛІНАМИ КАФЕДРИ СТРАТЕГІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ

 

Методичний посібник

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2018

 

            УДК 327(477)(075.8)

            ББК  66.4(4Укр)я73

            О75

 

 

 

Затверджено
Вченою радою Національного університету оборони України
імені Івана Черняховського
(рішення № 1 від 31.10.2016)

 

 

 

 

 

 

Авторський колектив: пр. ЗС України Гудим В. М.; полковник Дерікот О.Ю.; канд. політ. наук, доц. Клименко В. С.; засл. діяч науки і техніки України, д-р військ. наук, професор Косєвцов В. О.; д-р військ. наук, с.н.с. полковник Пунда Ю. В.; пр. ЗС України  Петренко М. І.   

 

 

 

О-75       Методичні вказівки щодо оформлення письмових робіт  з

               навчальних дисциплін кафедри стратегії  національної  безпеки

               та оборони / [Ю.В.  Пунда,  В.С. Клименко  та  ін.].  –  К. :  НУОУ   

               ім. Івана Черняховського, 2018 .– 30 с.

 

 

 

   Методичні вказівки містять загальні вимоги до змісту і структури магістерських і курсових робіт, рефератів та контрольних робіт, есе для слухачів, які здобувають кваліфікаційний рівень магістр, а також детальні нормативні вимоги до їх оформлення.

    Посібник призначений для слухачів Національного університету оборони України імені І. Черняховського денної та заочної форми навчання, а також буде корисний усім, хто пише наукові роботи.

 

 

 

 

УДК 327(477)(075.8)

ББК 66.4(4Укр)я73

 

 

 

 

 

 

 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ ПИСЬМОВИХ РОБІТ

      

  В умовах сучасного інформаційного суспільства га інтенсифікації суспільно-політичного розвитку перед випускниками ВВНЗ постає гостра необхідність не лише критично володіти відповідною сумою знань і теоретичного матеріалу, а й мати достатні навички логічного. критичного та творчого мислення, вміти постійно самовдосконалюватися та швидко працювати з великими обсягами різної за походженням і змістом інформації. Важливою ланкою підготовки висококваліфікованих фахівців у Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського є написання слухачами письмових робіт.

Організація навчального процесу в університеті підпорядкована сучасним тенденціям розвитку вищої освіти та вдосконаленню нормативно-правового і методичного забезпечення підготовки фахівців. Індивідуальна наукова робота слухачів є одним із пріоритетних напрямів діяльності кафедри стратегії національної безпеки та оборони інституту державного військового управління. У свою чергу, написання магістерських, курсових, контрольних робіт, рефератів та есе є самостійною науковою роботою майбутніх магістрів. Від того, як слухачі навчаться проводити наукове дослідження та оформляти його результати, виконуючи письмові роботи, залежатиме якість їхньої майбутньої професійної діяльності.

Тематика письмових робіт повинна відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов'язуватися з практичними потребами діяльності майбутнього військового фахівця.

Через письмову роботу слухачі долучаються до науково-дослідницької роботи, що дозволяє перейти від пасивного засвоєння інформації до її активного сприйняття. Праця над письмовими роботами дозволяє оволодіти методом і методикою самостійного первинного наукового дослідження, систематизувати отримані теоретичні знання та перевірити якість їхнього засвоєння, відпрацювати етику наукової творчості, отримати практичний досвід наукової та суспільної полеміки.

Письмова робота виявляє рівень загальнонаукової та спеціальної підготовки слухача, його здатність застосовувати отримані знання під час вирішення конкретних проблем, його схильність до аналізу та самостійного узагальнення суспільно-політичної інформації

Таким чином, мета будь-якої письмової роботи полягає в залученні слухачів до самостійної науково-дослідницької роботи, у виробленні ними навичок і методів самоосвіти та формуванні самостійно і творчо мислячого фахівця, який здатен не лише ефективно засвоювати готові знання, а й формувати нові погляди. Досягнення вказаної мети можливе через реалізацію наступних завдань:

  • навчитися самостійно розшукувати, критично опрацьовувати і узагальнювати наукову та джерельну інформацію:
  • отримати навички роботи з каталогами бібліотек, фондами архівів, матеріалами мережі інтернет,  іншими базами інформації;
  • сформувати вміння вибирати із всієї сукупності зібраних даних найсуттєвіші і використовувати їх для обґрунтування власних тез та результатів;
  • розвинути навички чітко і лаконічно висловлювати свої думки та положення дослідження, уникати використання художніх зворотів, гіпербол, метафор;
  • навчитися правильно визначати об'єкт, предмет, мету і завдання власного наукового дослідження;
  • сформувати вміння толерантного та безпристрасного ставлення до думок, теорій, тез опонентів, вміння вести коректну дискусію;
  • навчитися правильно формулювати висновки та узагальнення, чітко відмежовувати власні наукові здобутки від доробків інших дослідників;
  • поглибити знання з обраної спеціальності;
  • навчитися правильно оформлювати наукові праці та формулювати їхній науковий апарат.

Саме тому з метою удосконалення методичного забезпечення повноцінної навчально-наукової роботи слухачів було укладено даний посібник.      

Методичний посібник до написання письмових робіт розроблений на основі державного стандарту, освітньо-кваліфікаційних характеристик і стандартів щодо оформлення наукових робіт. У посібнику послідовно описано етапи написання магістерських, курсових, контрольних робіт, рефератів, есе, наведено детальні нормативні вимоги до їх оформлення.

Посібник призначений для слухачів Національного університету оборони України імені Івана Черняховського денної та заочної форми навчання, а також буде корисний усім, хто пише наукові роботи.

 

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОНАННЯ

ПИСЬМОВИХ РОБІТ

 

 1. МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА

 

Магістерська робота є самостійним науковим дослідженням, що має внутрішню єдність і відображає хід і результати розробки обраної теми.

Магістерська робота повинна:

– відповідати сучасному рівню розвитку науки, а її тема – бути актуальною;

– відбивати як загальнонаукові, так і спеціальні методи наукового пізнання, правомірність використання яких всебічно обґрунтовується у кожному конкретному випадку їх використання;

– містити принципово новий авторський матеріал, що включає опис нових фактів, явищ і закономірностей або узагальнення раніше відомих положень з інших наукових позицій або у зовсім іншому аспекті;

– передбачати елементи наукової полеміки; наводити вагомі й переконливі докази на користь обраної концепції, всебічно аналізувати і доказово критикувати протилежні їй точки зору.

Тема магістерської роботи визначається науковим керівником і затверджується на засіданні кафедри та погоджується замовником встановленим порядком. Тема магістерської роботи може уточнюватися.

Магістерська робота повинна мати обґрунтування актуальності обраної теми, визначення об’єкта, предмета і цілей дослідження.

У роботі необхідно розкрити суть проблеми на основі опрацьованої літератури.

Робота магістра має виявити вміння слухача грамотно проводити дослідження, інтерпретувати, систематизувати і класифікувати отримані результати.

В роботі необхідно стисло, логічно й аргументовано викладати зміст і результати дослідження, уникати бездоказових тверджень. Висновки, яких дійшов слухач у ході дослідження, та рекомендації повинні бути чітко сформульовані.

Робота магістра виконується державною або іноземною мовою, яка вивчається.

При написанні магістерської роботи необхідно обов’язково робити посилання на публікації інших авторів.

Обсяг основного тексту магістерської роботи (без бібліографії та без додатків) – до 70 сторінок машинописного тексту. Зокрема: вступ – до 5 сторінок, висновки – 3–4 сторінки.

1.1. Структура магістерської роботи повинна мати такі структурні елементи:

  • титульний аркуш;
  • зміст;
  • перелік умовних позначень (у разі необхідності);
  • основна частина (вступ, розділи, висновки);
  • список використаних джерел;
  • додатки (у разі необхідності).

Кожний структурний елемент починається із нової сторінки.

 

1.2. Вимоги до структурних елементів магістерської роботи

Титульний аркуш є першою сторінкою роботи. Він оформлюється за встановленою формою (додатку А). Титульна сторінка не нумерується, але рахується в загальну кількість сторінок.

Зміст містить: перелік скорочень та умовних позначень (якщо вони є); вступ; заголовки розділів і підрозділів (якщо вони є); висновки; список використаних джерел; додатки (якщо вони є), із вказівкою номера сторінки. Приклад змісту наведено у додатку Г.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів подається, за необхідності, у вигляді окремого списку. При першій появі цих елементів у тексті магістерської роботи наводять їх розшифровку.

Вступ (не більше 5 сторінок) розкриває стан розробленості і обґрунтування необхідності проведення дослідження. Далі подається загальна характеристика магістерської роботи у такій послідовності:

обґрунтовується актуальність теми досліджень і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки шляхом критичного аналізу існуючих невідповідностей;

визначається об’єкт дослідження (процес або явище, що породжує проблемну ситуацію);

формулюється предмет дослідження (міститься в межах об’єкта – саме на ньому повинна бути сфокусована увага, оскільки він визначає тему магістерської роботи);

визначаються мета роботи і завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети;

перелічуються методи дослідження, які використані для досягнення поставленої в магістерській роботі мети;

вказуються наукове завдання і наукова новизна (коротка анотація нових положень або рішень, запропонованих автором особисто, з обов’язковою вказівкою на відмінність цих положень від вже відомих);

визначається практичне значення одержаних результатів;

апробація результатів дослідження (наводяться дані щодо участі автора в конференціях, семінарах та його публікації в яких відображені результати дослідження);

структура роботи (наприклад: “Структура магістерської роботи відповідає меті та завданням дослідження. Робота складається зі вступу, __ розділів, висновків, списку використаних джерел із __ найменувань та __ додатків. Загальний обсяг магістерської роботи складає __ сторінок”).

Основна частина складається з розділів (підрозділів, підпунктів тощо). В розділах основної частини подають:

опис особливостей об’єкту і предмету досліджень і вибір переліку показників його  аналізу;

огляд спеціальної літератури  і аналіз результатів розробки предмету досліджень;

розробка (вибір) методики досліджень;

збирання необхідної інформації;

обробка вихідних даних;

аналіз й узагальнення отриманих результатів;

обґрунтування й формулювання висновків і рекомендацій.

Висновки бувають двох видів – висновки до розділів і загальні висновки.

У висновках необхідно коротко окреслити стан розв’язання досліджуваного питання, наголосити на якісних (кількісних) показниках отриманих результатів, викласти рекомендації щодо їх використання. Висновки подають у вигляді окремих лаконічних положень (чітко структуруючи відповідно до завдань дослідження), що узагальнюють отримані у процесі роботи результати. Посилання на інших авторів, їх цитування, а також наведення загальновідомих істин не допускаються.

Додатки наводяться в кінці роботи після списку джерел. Додатки мають включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття роботи магістра (таблиці, графіки, глосарії, методи, ілюстрації, рекомендації щодо впровадження) і наводяться тільки в разі необхідності. Вони позначаються не цифрами, а літерами Додаток А, Додаток Б, Додаток В, …… в правому верхньому кутку.

 

1.3. Порядок представлення магістерської роботи на кафедру

Робота (підписана автором, відзивом керівника і рецензією) подається на кафедру, реєструється і підписується начальником (завідуючим) кафедри з поміткою “До захисту допущено”.

Робота подається у двох примірниках: перший – зброшурований, а другий – на електронному носії (одним суцільним файлом). Електронна версія магістерської роботи має бути ідентичною паперовій.

 

1.4 Система оцінювання магістерської роботи

Оцінювання магістерської роботи здійснюється за такими параметрами:

– глибина аналізу спеціальної літератури, у тому числі й використання новітніх праць як вітчизняних, так і зарубіжних фахівців,

–актуальність і перспективність теми дослідження,

–ступінь наукової новизни,

–методика дослідження,

–достовірність і верифікованість висновків,

– логіка викладення матеріалу,

– стиль, мова і орфографія викладення матеріалу.

Всі ці моменти обов’язково наголошуються в рецензії, яку має давати спеціаліст у даній галузі наукового знання, призначений кафедрою.

 

 

2. КУРСОВА РОБОТА

 

Курсова робота є науковою працею, що вирішує конкретну задачу і виконується слухачем самостійно на етапі навчання, за програмою підготовки офіцера оперативно-стратегічного (оперативно-тактичного) рівня – магістра, під керівництвом науково-педагогічних працівників на основі набутих знань та умінь, з даної та суміжних навчальних дисциплін.

Головна мета виконання курсової роботи − розвиток у слухача навичок самостійного аналізу проблем забезпечення національної безпеки і оборони України та визначення шляхів їх розв’язання.

Курсова робота з навчальної дисципліни передбачає проведення аналізу та обґрунтування актуальних питань політичного, економічного й воєнного характеру з урахуванням вимог керівних документів у сфері національної безпеки і оборони України.

Слухачам надається право вибору теми курсової роботи або пропонується висунути власну тему, яка розглядається на засіданні кафедри та затверджуються начальником кафедри.

 Написання курсової роботи вимагає дотримання чітких правил. При виборі теми дослідження варто уникати довгої назви (не більше дев’яти слів) чи надто складних термінів. Тема курсової роботи не повинна починатись словами “проблема”, “дослідження”, “деякі шляхи”, “деякі питання”, “деякі проблеми”, “до питання” тощо. Перш ніж визначитись з темою дослідження, необхідно ознайомитись з наявною науковою літературою, з’ясувати рівень наукового опрацювання обраної тематики. Курсова робота повинна мати логічний, доказовий, аргументований характер i містити поглиблений аналіз досліджуваної теми. Курсову роботу необхідно належно оформити i подати на кафедру в термін, передбачений графіком навчального процесу.

  Курсова робота, яка є плагіатом, не відповідає вимогам щодо змісту та оформлення, не містить елементів наукової новизни, обґрунтованих висновків, до захисту не допускається.

Обсяг основного тексту курсової роботи – 25-30 сторінок комп’ютерного набору.

 

2.1 Структура курсової роботи:

титульний аркуш;

зміст;

вступ;

основна частина  (складається з кількох розділів, кожен з яких містить підрозділи);

висновки;

перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень (у разі необхідності);

список використаних джерел;

додатки (у разі необхідності).

Курсову роботу подають на кафедру у  надрукованому вигляді  (прошитою, в  твердій обкладинці).

2.2 Вимоги до змісту структурних частин курсової роботи

Титульний аркуш є першою сторінкою роботи. Він оформлюється чітким шрифтом чорного кольору й не містить рамок.

Титульний аркуш має єдиний стандарт і містить такі дані:

 назва міністерства та навчального закладу;

 назва інституту та кафедри;

 тема курсової роботи;

 номер навчальної групи,  військове звання, прізвище, ініціали слухача;

 місто і рік виконання кваліфікаційної роботи.

Зразок оформлення титульного аркуша наведено в додатку А.

Зміст розташовують безпосередньо після титульного аркуша на другій сторінці тексту курсової роботи.

 Навпроти кожного із пунктів проставляють номери сторінок, які містять початок вищевказаних складових частин роботи

 У вступі слухач розкриває сутність і стан дослідження певної проблеми (перераховує те, що вже зроблено у висвітленні досліджуваної проблеми іншими авторами), обґрунтовує необхідність дослідження обраної теми, тобто її актуальність. Саме у вступі формулюється мета (яка тісно пов’язана з назвою дослідження) та основні завдання курсової роботи, а також вказується об’єкт, предмет і методи дослідження. Завдання мають конкретизувати основну мету курсової роботи, а їх формулювання повинно відповідати назвам основних розділів, їх послідовності. У вступі необхідно вказати на методи, якими послуговувався слухач у процесі написання курсової роботи.

Структура вступу повинна бути такою:

актуальність обраної для дослідження теми;

мета курсової роботи;

завдання курсової  роботи;

об’єкт і предмет дослідження;

методи дослідження.

Рекомендований обсяг вступу – 1,5-2 сторінки.

Основна частина дослідження складається з 2-3 розділів та, за потреби,

кількох підрозділів; розділи та підрозділи повинні бути приблизно однакового обсягу. Кожен підрозділ повинен завершуватися лаконічним підсумком. Кожний розділ повинен закінчуватись висновками до нього (2-3 абзаци).

Виділяти окремим підзаголовком “Висновки до першого (другого, третього) розділу” не потрібно, можна просто виділити ці слова в тексті за допомогою напівжирного шрифту, курсиву.

У висновках коротко окреслюється стан розв’язання досліджуваного питання, наголошується на якісних (кількісних) показниках отриманих результатів, викладаються рекомендації щодо їх використання. Висновки подають у вигляді окремих лаконічних положень (чітко структуруючи відповідно до завдань дослідження), що узагальнюють отримані у процесі роботи результати.

Кожну структурну частину курсової роботи починають з нової сторінки.

До загального обсягу курсової роботи не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів курсової роботи підлягають суцільній нумерації.

Після передруку курсову роботу треба ретельно вичитати, виправити всі помилки і описки. Кількість виправлень повинна бути мінімальною: на одній сторінці не більше двох виправлень від руки чорним чорнилом.

 

2.3. Порядок захисту курсової роботи.

На курсову роботу представляються рецензії. Курсові роботи, які  оцінені позитивно за висновком начальника кафедри  рекомендуються до захисту. Роботи, які оцінені незадовільно до захисту не допускаються і повертаються слухачу для подальшого доопрацювання.  Курсова робота захищається автором прилюдно   перед комісією у складі 2 − 3 науково-педагогічних працівників  кафедри. На захист, можуть бути запрошені, начальник або заступник начальника інституту, кафедри та інші зацікавлені особи.

Під час доповіді слухач називає тему курсової роботи, розкриває її актуальність, вказує мету, завдання, об’єкт, предмет, методику дослідження, дає загальну характеристику роботи (структура роботи: вступ, кількість розділів, висновки, додатки; повний обсяг роботи у сторінках, кількість позицій у списку використаної літератури, зокрема іноземними мовами тощо), стисло викладає основний зміст курсової роботи за розділами.

Особливу увагу при цьому необхідно звернути на ту дослідницьку частину курсової роботи, яка містить власні спостереження, а також результати виконання дослідницького завдання. Виступ завершується формулюванням висновків. Обсяг тексту доповiдi має вiдповiдати                 5-7 хвилинам виступу.

Після доповіді присутні можуть задати питання з теми курсової роботи доповідачеві. Вiдповiдi слухача мають бути конкретними, аргументованими i короткими. Пiсля відповідей керівник заняття оголошує оцінку за виконану курсову роботу.

 

2.4. Оцінювання курсової роботи

При оцінюванні курсової роботи враховують низку важливих показників, а саме:

 актуальність обраної теми курсової роботи;

 чіткість формулювання мети і завдань дослідження;

 структура і логіка побудови змісту роботи;

 якість теоретико-методологічного аналізу проблеми;

 наявність огляду наукових джерел;

 правильність і повнота виконання поставлених завдань;

 правомірність одержаних результатів;

 змістовність зроблених узагальнень і висновків;

 дотримання чинних вимог до оформлення роботи;

 змістовність доповіді слухача про основні результати дослідження;

 правильність та чіткість відповідей на запитання присутніх на захисті курсової роботи викладачів, які є членами кафедри.

Слухач, який без поважної причини не подав курсову роботу у зазначений термін або не захистив її, вважається таким, що має академічну заборгованість.

Підсумки захисту курсових робіт обговорюються на засіданні кафедри. Письмові роботи зберігаються на кафедрі протягом одного року.

 

3. КОНТРОЛЬНА РОБОТА

 

Контрольна робота виконується слухачами в процесі вивчення навчальної дисципліни. Вона має бути завершена та представлена не пізніше ніж за місяць до початку першого підсумкового збору.

Вказана робота є індивідуальною і спрямована на розв’язання певної конкретної проблеми у рамках навчальної дисципліни. Вказана проблема – це ситуація, яка викликає занепокоєння і потребує відповідного реагування з боку відповідних органів управління.

Слухачем також може бути обрана одна із проблем, що є предметом дослідження у майбутній магістерській роботі (тема обговорюється при отриманні теми контрольної роботи персонально з науково педагогічним працівником).

Обсяг основного тексту контрольної роботи – до 20 сторінок комп’ютерного набору.

Контрольна робота надається на кафедру в зброшурованому вигляді.

Слухачам рекомендується дотримуватись наступної структури контрольної роботи:

Титульний аркуш (додаток Б).

Зміст.

Вступ.

Основна частина.

Основна частина має містити визначення, загальну характеристику та варіанти рішення проблеми, яка має місце у тій чи іншій сфері:

- симптоми (ознака) проблемної ситуації;

- існуюча законодавча та інституційна база у сфері, де виникла проблема;

- масштаб проблеми (територія, час, соціальні групи, відсоток населення тощо);

- традиційні (існуючі) точки зору щодо розв’язання проблеми;

- які чинники заважають практичному розв’язанню проблеми;

- опис інструментів для розв’язання проблеми;

- актуальність розв’язання проблеми, її взаємозв’язок з іншими проблемами у сфері забезпечення національної та воєнної безпеки;

- обґрунтування варіантів рішень (не менше 3-х), спрямованих на розв’язання проблеми. Вибір та обґрунтування доцільного варіанту.

Для більш чіткого структурування роботи основну частину доцільно розділити на розділи, вказавши їх найменування у змісті.

Висновки. Коротко окреслюється стан розв’язання досліджуваного питання, наголошується на якісних (кількісних) показниках отриманих результатів, викладаються рекомендації щодо їх використання. Висновки подають у вигляді окремих лаконічних положень (чітко структуруючи відповідно до завдань дослідження), що узагальнюють отримані у процесі роботи результати.

 

Список використаних джерел (на які має бути посилання по тексту контрольної роботи). Враховуючи обмеженість обсягу контрольної роботи, посилань доцільно давати не більше десяти, але мають бути враховані результати вже виконаних досліджень по проблемі, яка розглядається, а також чинне законодавство, що відображає суспільні відносини у тій сфері.

Роботи, які не відповідають вказаним вимогам, повертаються виконавцям, а слухачі не допускаються до здачі підсумкового контролю.

 

  1. РЕФЕРАТ

 

Реферат є видом самостійної роботи студента з окремої дисципліни. Це індивідуальна дослідницька робота у формі доповіді, написаної на основі критичного огляду літературних та інших джерел. Для його підготовки використовують невелику кількість джерел. У рефераті оглядово розглядають певну наукову проблему. Він містить точний виклад основної інформації без перероблень цитат із першоджерел і суб'єктивних оцінок. Автор реферату подає у ньому думки науковців з приводу означеної проблеми: літературного явища, періоду, літературного твору. Однак у роботі потрібно висвітлити не тільки найголовніше з обраної теми, а й дати власну оцінку та зробити висновки.

Реферат повинен містити творче або критичне осмислення реферованих джерел. Цей вид роботи дає змогу виявити творчий та науковий потенціал студента, а також може бути початковим етапом у подальшій науковій роботі з обраної проблематики. У процесі підготовки реферату слухач розвиває навички самостійного вивчення й узагальнення наукової літератури з будь-якого вузького питання, виявляє нові й невирішені наукові проблеми.

Обсяг основного тексту реферату – до 15 сторінок комп’ютерного набору.

 

4.1.Структура реферату

Реферат має чітку структуру, кожен з елементів якої подається у сталому порядку та є обов’язковим.

Реферат складається з таких частин:

- титульний аркуш;

- зміст (план);

- вступ;

- основна частина;

- висновки;

- список використаних джерел (перелік посилань);

- додатки (за необхідності).

 

4.2. Вимоги до змісту структурних частин реферату

Титульний аркуш є першою сторінкою реферату, який містить назву вищого навчального закладу, інституту, кафедри, де виконана робота, тему реферату та інші дані згідно додатку Б. На титульному аркуші номер сторінки не проставляють.

Зміст реферату подають безпосередньо після титульного аркуша, починаючи з нової сторінки. Саме зі змісту – з цифри “2” – починають нумерувати сторінки реферату. До змісту входять структурні елементи в такому порядку: вступ; послідовно вказані назви всіх розділів, підрозділів, підпунктів (якщо вони є); висновки; список використаних джерел.

У вступі автор обґрунтовує актуальність теми (вказує причини вибору саме цієї теми, а не іншої, відповідає на питання, у чому полягає важливість та необхідність вивчення обраної проблематики), розкриває мету чи основне завдання реферату, дає короткий огляд літератури з теми (вказує імена науковців, зазначає назви їхніх наукових робіт у хронологічному порядку, у яких розглянуто аспекти обраної теми). Вступ необхідно починати з нової сторінки. Рекомендований обсяг вступу – до 1-ї сторінки.

Основну частину реферату (якщо дозволяє тема та обсяг реферату) зазвичай поділяють на підрозділи чи підпитання. В основній частині реферату автор послідовно, чітко й у логічній послідовності розкриває проблематику обраної теми. Основну частину реферату починають писати з нової сторінки. А от підрозділи чи підпитання в рефераті зазвичай не починають з нової сторінки.

У висновках автор робить узагальнення стосовно того наукового матеріалу, який було залучено до джерел реферату, коротко розкриває власне бачення проаналізованої в роботі проблеми, окреслює перспективи у вивченні теми чи вказує на суперечності або неоднозначності у трактуванні явища, розглянутого у рефераті. Висновок необхідно починати з нової сторінки. Рекомендований обсяг висновку – до 1-ї сторінки.

У списку використаних джерел (перелік посилань) необхідно в алфавітному порядку та за встановленими бібліографічними нормами подати точні назви усіх підручників, посібників, нарисів, статей, словників та ін., які були використані у процесі підготовки реферату.

Додатки в рефераті оформлюють за необхідності. Сторінки з додатками нумерують, але у загальний обсяг реферату їх не враховують.

 

5. ЕСЕ

 

Есе – самостійна письмова творча робота невеликого обсягу й вільної аргументованої композиції.

Мета есе – опис слухачем власного бачення сутності конкретної проблеми (питання) в межах проблематики навчальної дисципліни та аргументування шляхів її вирішення; розвиток навичок самостійного творчого мислення.

Написання есе дає змогу автору навчитися чітко й грамотно формулювати думки, структурувати інформацію, виділя­ти причинно-наслідкові зв'язки, ілюструвати поняття від­по­від­ними прикладами, аргументувати свої висновки тощо.

Процес написання есе можна розбити на кілька стадій: обмірковування – планування – написання – перевірка – виправлення.

5.1 Структура есе

Вступ (актуальність проблеми (питання)).

Основна частина (розкриття теми) передбачає:

  • висновки з аналізу законодавчої, інституційної та фактологічної бази у сфері, де виникла проблема (при необхідності);
  • висвітлення авторської позиції, власних роздумів із зазначеної проблеми (питання);
  • визначення тези (головної думки, що має бути розкритою, обґрунтованою та аргументованою); їх може бути декілька;
  • аналіз, обґрунтування тези, розвиток аргументації, доведення своїх поглядів, виходячи з аргументів. Аргументи – це факти, конкретні дані, явища суспільного життя, події, життєві ситуації, життєвий досвід, статистичні дані, наукові докази, посилання на думки вчених тощо. Вони мають бути логічно й стилістично пов`язані між собою. Доцільно приводити до трьох аргументів на користь кожної тези;
  • визначення шляхів вирішення проблеми (питання) та їх аргументація.

Висновок (узагальнення та висновки, що ґрунтуються на наведених вище аргументах, опис можливостей вирішення проблеми (питання) вказаними шляхами).

У вступі та висновку потрібно зосередити увагу на проблемі (у вступі вона ставиться, а у висновку резюмується думка автора).

 

5.2 Основні вимоги до есе

Обсяг есе – до 3-х сторінок комп’ютерного набору. Він визначається вмінням автора стисло й водночас вичерпно розкрити тему, а саме: показати актуальність питання, що розглядається, розкрити його зміст, оцінити висвітлення у спеціальній літературі та розв’язання на практиці, представити самостійне бачення проблеми (питання), зробити висновки та обґрунтувати власні пропозиції відповідно до обраного підходу, стилю тощо.

Есе має відповідати вимогам до наукової публікації – мати титульну сторінку (додаток Б), вступ, основну частину, висновки. Титульний аркуш є першою сторінкою есе, що містить найменування вищого навчального закладу, інституту, кафедри, де виконана робота; назву роботи; номер навчальної групи; військове звання,прізвище, ім’я, по батькові автора; місто й рік (зразок подано нижче).

Не допускається порушення правил академічної доброчесності (плагіату).

5.3 Оцінювання есе

Науково-педагогічний працівник оцінює здатність в есе побудувати, довести власну позицію з певної проблеми (питання) на підставі набутих знань, досвіду. Слухач мусить виходити з того, що він має справу з предметом, де не існує абсолютно “правильних” чи “неправильних” відповідей на запитання, як це буває у фізиці чи математиці – існують тільки аргументовані погляди.

Науково-педагогічний працівник чекає від слухача самостійного мислення, відображення власних думок щодо певної теми, проблеми, творчого підходу до її висвітлення.

При оцінюванні есе в центрі уваги науково-педагогічного працівника знаходиться:

  • здібність слухача критично й незалежно оцінити наявні дані, погляди, позиції, аргументи;
  • здібність розуміти, оцінювати та встановлювати зв’язки між ключовими моментами проблем та питань;
  • уміння диференціювати протилежні підходи й моделі;
  • уміння висловити власні погляди, обґрунтувати й довести свої думки.

Зниження оцінки за творчу роботу відбудеться в разі:

  • допущення граматичних, стилістичних, пунктуаційних, орфографічних помилок;
  • нездатності висловити власні погляди, показати авторське бачення проблеми;
  • браку аргументації, доказів, доводів, висновків;
  • надмірного та поверхневого оперування даними;
  • простої констатації фактів без їх узагальнення;
  • викладенні поглядів інших при “замовчуванні” власної позиції.

Невчасне подання есе та наявність плагіату оцінюється в нуль балів.

 

6. ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИКОНАННЯ ПИСЬМОВОЇ РОБОТИ

 

Результати виконання письмової роботи оцінюються диференційовано за  шкалою ECTS, 100-бальною і  національною шкалами.

 

За шкалою ECTS

За 100-бальною шкалою

За національною шкалою

A

90-100 (відмінно)

5 (відмінно)

B

80-89 (дуже добре)

4 (добре)

C

65-79 (добре)

D

55-64 (задовільно)

3 (задовільно)

E

50-54 (достатньо)

FX

35-49 (незадовільно з можливістю повторного складання)

2 (незадовільно)

F

1-34 (незадовільно з обов’язковим повторним курсом)

При отриманні незадовільної оцінки слухач, за рішенням кафедри, виконує письмову роботу за новою темою або перепрацьовує попередню роботу.

Слухач, який без поважної причини не подав письмову роботу у зазначений термін або не захистив її, вважається таким, що має академічну заборгованість.

Підсумки захисту письмових робіт обговорюються на засіданні кафедри. Письмові роботи зберігаються на кафедрі протягом одного року.

 

7. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ПИСЬМОВИХ РОБІТ

 

Назва роботи повинна бути по можливості короткою, відповідати обраній спеціальності  та  суті  вирішуваної  наукової  проблеми,  вказувати  на мету дослідження і його завершеність. 

Письмові роботи виконують державною мовою.

При  написанні роботи обов’язково посилатися на авторів і літературу, з якої запозичено матеріали або окремі результати. Використання в роботі запозиченого матеріалу без посилання на автора не допускається.

У роботі необхідно стисло, логічно й аргументовано викладати зміст і результати дослідження, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.

Обсяг основного тексту не включає список використаних джерел і додатки.

 

 

7.1 Правила комп’ютерного набору тексту 

Письмову роботу друкують за допомогою комп’ютерного набору на білому папері формату А4 (210х297 мм). Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка – чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту роботи повинна бути однаковою. Перенесення слів у тексті не допускається. Текст з лексичними та орфографічними помилками є неприпустимим.

Текст роботи необхідно друкувати з одного боку аркуша, залишаючи поля таких розмірів: ліве – 30 мм, праве – 15 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм. 

Основні  вимоги  до  комп’ютерного  набору  тексту  реферату,  курсової роботи:

 текстовий редактор – WORD;

 гарнітура шрифту – Times New Roman, вирівнювання – по ширині;

 кегель шрифту (розмір) – 14;

 абзац – 1,2-1,27 см;

 міжрядковий інтервал – полуторний;

 кількість рядків на сторінці – до 30;

 назви структурних частин роботи: “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”,  “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту (шрифт – 14 жирний), вирівнюючи по центру;

усі названі структурні частини роботи слід починати з нової сторінки;

новий підрозділ друкується з тієї ж сторінки, на якій закінчився попередній, відступ між підрозділами – два полуторних інтервали;

заголовки підрозділів друкують маленькими літерами, крім першої великої, з абзацного відступу, шрифт – 14 жирний. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Відстань між заголовком розділу та заголовком підрозділу – два полуторних інтервали;

використовувані в роботі списки повинні бути виконані в одному стилі по всьому тексту (наприклад, всі списки з нумерацією “1), 2) …” або всі списки з маркуванням “–”);

в роботі дозволяється виділяти важливий текст таким чином: напівжирний, курсив, напівжирний курсив або підкреслений – але виділення по всьому тексту повинні бути виконані в одному стилі. Не допускається виділяти частину тексту за допомогою інших шрифтів, крім Times New Roman, іншого розміру, крім 14, іншого інтервалу тощо;

використовувані в роботі лапки повинні бути одного стилю: “” або  «», або "", або ,,”. Аналогічною є вимога і до стилю апострофів: ’ або ‘ або ′ – однаково по всьому тексту; 

зазначаючи в тексті роботи прізвища та ініціали дослідників, необхідно дотримуватись одного стилю: Грицай М. С., Федченко П. М. або М. С. Грицай, П. М. Федченко, або М. Грицай, П. Федченко. Між прізвищем та ініціалами (слідкуючи, щоб вони лишились в одному рядку) необхідно використовувати нерозривний пробіл (стандартне сполучення клавіш “Shift – Ctrl – Пробіл”);

не допускається розташування заголовку підрозділу внизу сторінки, якщо під ним не вміщується щонайменше два рядки – у такому разі назву підрозділу разом із тестом переносять на наступну сторінку;

не можна починати абзац внизу сторінки, якщо на ній поміститься тільки один рядок з нього – в такому разі слід переносити весь абзац на наступну сторінку. Аналогічно не можна переносити один рядок з абзацу на наступну сторінку.

 

7.2 Нумерація 

Нумерацію сторінок подають арабськими цифрами без знака № у правому верхньому куті. Крапка після номеру сторінки не ставиться. Нумерують всі аркуші, у тому числі додатки. На титульній сторінці номер не ставлять. Нумерацію починають з другої сторінки (на якій вміщено зміст) з цифри “2”.

Зміст, вступ, висновки, список використаної літератури не мають порядкових номерів. У тексті кваліфікаційної роботи номер розділу ставлять після слова “РОЗДІЛ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. 

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: 2.3. – третій підрозділ другого розділу. Потім у тому ж рядку друкують заголовок підрозділу.

Розділ позначається однією арабською цифрою, підрозділи – двома арабськими цифрами, розділеними крапкою. Перша цифра позначає номер розділу, друга – номер підрозділу. Приклад:

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ БЕЗПЕКОВОГО СЕРЕДОВИЩА

1.1. Характеристика безпекового середовища

Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розбивку в підбір до тексту. В кінці, таким чином надрукованого заголовка, ставиться крапка.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам. Щільність тексту роботи повинна бути однаковою. Перенесення слів у тексті не допускається.

 

7.3 Оформлення таблиць 

Таблиці  нумерують  послідовно (за  винятком  тих,  що  розміщені  в додатках)  у  межах  розділу.  У  правому  верхньому  куті  розміщують  слово “Таблиця”  із  зазначенням  її  номера,  наприклад:  Таблиця 3.  Кожна  таблиця повинна  мати  назву,  яку  розміщують  над  таблицею  і  друкують  по  центру сторінки симетрично до тексту. Назву і слово “Таблиця” починають з великої літери.  У  разі  перенесення  таблиці  на  іншу  сторінку  над  подальшими частинами  пишуть: “Продовження  табл. 3”. Приклад  оформлення  таблиці подано у додатку М.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті. У тексті повинна  бути  вказівка  на  таблицю,  наприклад: “… основні  події  життя  і творчості  письменника  наведено  в  таблиці 3”. Таблицю  розміщують  таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. 

 

7.4 Цитування та посилання на використані джерела

При  написанні  письмової  роботи  слухач повинен  давати  посилання  на джерела,  матеріали  або  окремі  результати  досліджень,  на  ідеях  та  висновках яких відбувалось вивчення теми письмової роботи. Такі посилання дають змогу відшукати використане у роботі джерело і перевірити достовірність цитування. 

Посилання робляться в квадратних дужках з наведенням номера з списку використаних джерел:

Приклад:  в тексті – [4]; у списку: 4. Арутюнова П.П. Конфліктологія: навчальний посібник. – К.: НУОУ ім. Івана Черняховського, 2015. – 220 с.

Якщо  було  використано  відомості,  матеріали  з  монографій,  оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, або посилання зроблене на цитату з першоджерела, тоді у посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць з джерела, на яке зроблено посилання у роботі.

Приклад:

Цитата в тексті: “Послання, епістола (грец. epistole – лист) – жанр поезії й публіцистики: твір, написаний у формі листа чи звертання до когось” [15, с. 166]. 

Відповідне подання у списку літератури:

15. Лесин В. Літературознавчі терміни / В. Лесин. – К.: Наукова школа, 1985. – 451 с.

 

7.5 Оформлення списку використаної літератури

Відомості про джерела і літературу, які включені до списку, необхідно подавати згідно з вимогами державного стандарту з обов’язковим наведенням прізвищ авторів, назви праці, міста і року видання, видавництва і кількості сторінок. Список складають в алфавітному порядку. Зразки і приклад оформлення бібліографічного опису подано в додатку Е.

Зверніть увагу на такі моменти: 

1. При посиланні на книгу в списку використаних джерел вказують загальну кількість сторінок. При посиланні на частину книги чи статтю в збірці вказують номери сторінок, на яких починається і закінчується стаття.  

2. Якщо у літературного джерела один автор, то його прізвище вказують перед назвою, якщо два і більше – після назви. Якщо у джерела п’ять і більше авторів, після назви вказують тільки три перших прізвища з уточненням “та ін.”.

3. Якщо прізвища авторів вказують перед назвою роботи, то ініціали зазначають після них (Білецький О. І. Назва …). Якщо ж спочатку вказують назву джерела, то ініціали зазначають перед прізвищем автора (Назва / О.І. Білецький …).

4. Обов’язково необхідно вказувати не тільки місце видання, а й видавництво.

5. Місце видання пишуть повністю (Запоріжжя, Донецьк, Львів, Відень тощо), за винятком столиць держав: К. (Київ), М. (Москва), Л. або СПб. (Ленінград, або Санкт-Петербург), N.Y. (Нью-Йорк), L. (Лондон), Р. (Париж). 

 

7.6 Оформлення додатків

Додатки оформлюють як продовження роботи на наступних її сторінках після списку використаної літератури. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад: “Додаток А”, “Додаток Б” і т. д.

Кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично зліва відносно тексту сторінки. Зліва над заголовком малими літерами з першої великої друкується “Додаток” і велика літера, що позначає додаток. Сторінки з додатками нумерують, але їх не враховують до загального обсягу роботи, наприклад, робота може містити 22 сторінки основного тексту і 3 сторінки додатків, але обсяг курсової роботи буде 22 сторінки, а не 25.

Прикладами оформлення додатків можуть бути всі додатки, подані в цих

методичних вказівках.

 

8.  ДОДАТКИ   

                                                                                                          Додаток  А

Зразок титульного аркушу

 

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ОБОРОНИ УКРАЇНИ

ІМЕНІ ІВАНА ЧЕРНЯХОВСЬКОГО

 

ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО ВІЙСЬКОВОГО УПРАВЛІННЯ

КАФЕДРА СТРАТЕГІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ

 

 

 

 

 

 

 

 

МАГІСТЕРСЬКА (КУРСОВА) РОБОТА

 

підполковника

ПАВЛЕНКА Назара Олександровича

слухача навчальної групи № _____

 

Тема: Роль і місце воєнної політики в забезпеченні національної безпеки

            держави

 

 

 

Керівник: _______________________________________________________

                               (науковий ступінь, вчене звання, військове звання, прізвище, ім’я, по батькові)

 

 

“___” ____________ 20__ року                                       __________________

                                                                                                                                                        (підпис)

 

До захисту допускається

 

Начальник кафедри: ________________________________________________

                                                   (науковий ступінь, вчене звання, військове звання, прізвище, ім’я, по батькові)

 

 

“___” ____________ 20__ року                                       __________________

                                                                                                                                                        (підпис)

 

 

 

 

Київ – 2018

 

Додаток  Б

Зразок титульного аркушу

 

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ОБОРОНИ УКРАЇНИ

ІМЕНІ ІВАНА ЧЕРНЯХОВСЬКОГО

 

ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО ВІЙСЬКОВОГО УПРАВЛІННЯ

КАФЕДРА СТРАТЕГІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ

                                      

 

 

            Навчальна дисципліна:  “Основи воєнної безпеки держави”

 

 

 

 

 

 

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА (РЕФЕРАТ, ЕСЕ)

 

Тема : Шляхи підвищення стабільності національної безпеки України з

              урахуванням досвіду проведення ООС

 

 

 

 

 

 

 

Виконав: слухач навчальної групи №____

полковник  РОЗУМНИЙ П.П.

 

                                                             Перевірив:

                                                             _________________________________

                                                             _________________________________

                                                             _________________________________

                                                             Оцінка:___________________________

 

 

 

 

 

 

Київ – 2018

 

Додаток  В

Зразок переліку умовних скорочень

 

ПЕРЕЛІК  УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

 

АЕС

атомна електростанція

АСУ

автоматизована система управління

ООС

операція  об’єднаних сил

АУВ

автоматизоване управління військами

БПЛА

безпілотні літальні апарати

ВА

винищувальна авіація

ВБ

воєнна безпека

ВВ

внутрішні війська

ВВП

внутрішній валовий продукт

ВГК

Верховний головнокомандувач

ВМС

Військово-Морські Сили

ВОД

Воєнна організація держави

ВПС

Військово-Повітряні Сили

ВТЗ

високоточна зброя

ВТП

воєнно-технічна політика

ВТС

високотехнологічні системи

ВУП

вогневе ураження противника

 

 

Додаток  Г

Зразок змісту

 

 

                                                                ЗМІСТ 

 

Перелік умовних скорочень .............................................................................

3

Передмова ……………………………………………………………………..

5

1.

НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ .....................................................

9

 

1.1.

Актуальні питання безпеки сучасного світу .....................................

9

 

 

1.1.1.

Глобальні проблеми сучасного світу в контексті забезпечення його безпеки .................................................

10

 

 

1.1.2.

Формування безпекового середовища сучасного світу та його складові ......................................................................

13

 

 

1.1.3.

Вплив глобалізації на безпекове середовище сучасного світу ....................................................................................

20

 

 

1.1.4.

Напрями трансформування безпекового середовища сучасного світу………………………………………………..

21

 

1.2.

Теоретичні основи національної безпеки держави ..........................

22

 

 

1.2.1.

Основні визначення (категорії) національної безпеки, мета, об’єкти і суб’єкти її забезпечення ......................................

22

Додаток  Д

Зразок таблиці

 

 

Результати статистичних даних

Таблиця 1.

   №

з/п

…Назва…….

…Опис процесу…..

…Результат..

…Примітки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток  Е

Зразок списку використаних джерел

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Стратегія національної безпеки України // Указ Президента України № 287/2015 від 26.05.2015.

2. Річна національна програма під егідою Комісії Україна – НАТО на 2017 рік // Указ Президента України № 103/2017 від 08.04.2017.

3. Методичні рекомендації щодо підготовки військових частин та підрозділів Збройних Сил України до участі у заходах ППЗЗ КОМ. – К.: ГШ ЗС України, 2009. – 144 с.

4. Міжнародні відносини і зовнішня політика України: підручник / колектив авторів; під ред. О. І. Пошедіна - К.: НУОУ, 2013. – 374 с.

5. Партнерство заради миру. Рамковий документ // Дипломатичний вісник. - № 13 - 14. - 1994. - С. 32-33.

6. Сайт Організації Північноатлантичного договору. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http//www.nato.int

 

 

Додаток  Ж

Зразок посилання

 

Цитата в тексті: “Послання, епістола (грец. epistole – лист) – жанр поезії й публіцистики:  твір,  написаний  у  формі  листа  чи  звертання  до  когось” [15, с. 166]. 

Відповідне  подання  у  списку  літератури: 

15. Лесин  В.  Літературознавчі  терміни / В. Лесин. – К. :  Рад.  школа, 1985. – 251 с.

 

 

 

 

                                                        ЗМІСТ

 

 

      Загальні вимоги до написання письмових робіт………………………….

1

 

Методичні рекомендації щодо виконання письмових робіт .....................

2

 

 

1. Магістерська робота .........................................................................

2

 

 

2.

Курсова робота...................................................................................

5

 

 

3.

Контрольна робота..............................................................................

8

 

 

4.

Реферат………………………………………………………………

9

 

 

5.

Есе……………………………………………………………………

11

 

 

6.

Оцінювання результатів виконання письмової роботи…………..

13

 

 

7.

Вимоги до оформлення письмових робіт………………………….

13

 

 

8.     

Додатки………………………………………………………………

20

                    Зразок оформлення титульного аркушу магістерської (курсової) роботи (додаток А)……………………………………………………   20

                    Зразок оформлення титульного аркушу контрольної роботи (реферату, есе) (додаток Б) ........................................................   21

                    Зразок оформлення переліку умовних скорочень (додаток В)..... 25

                    Зразок оформлення змісту (додаток Г)…………………………      25    

                    Зразок оформлення таблиці (додаток Д)…………………………    26

                    Зразок оформлення списку використаних джерел (додаток Е)   26

                    Зразок оформлення посилання (додаток Ж)……………………      26