|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Методические указания и информация \ Непараметричний аналіз в агробізнесі
Непараметричний аналіз в агробізнесіДата публикации: 11.07.2019 10:29
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
Факультет економіки і управління
Кафедра економіки і менеджменту агробізнесу
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково-педагогічної роботи
«30» січня 2019 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
«Непараметричний аналіз в агробізнесі»
Київ – 2018
Розробники: Коваль Павло Васильович, кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки і менеджменту агробізнесу, доцент. email: analytic@logis.biz.ua
© П.В. Коваль, 2018 © КНЕУ, 2018
ЗМІСТ
Навчальна дисципліна «Непараметричний аналіз в агробізнесі» є однією із складових комплексної підготовки фахівців галузі знань 05 «Соціальні та поведінкові науки» спеціальності 051 «Економіка». Анотація навчальної дисципліни: Непараметричний аналіз в агробізнесі – це система теоретичних основ економіки виробництва за двома напрямками: визначення технології виробництва традиційним способом, - через фунції Coll Holahan (1983), Beattie Taylor (1985); альтернативний шлях визначення технології, - за допомогою множин (наприклад, Varian, 1992; Fare та Primont, 1995 Веріан (2006). Розгляд альтернативних підходів до визначення технології виробництва - функціонального підходу, та менш знайомого - технології виробництва за допомогою множин. Перший підхід полегшує сприйняття матеріалу та графічної презентації, проте це обмежує нас технологіями з одним випуском. Другий підхід дозволяє описувати технології виробництва з багатьма випусками, що найчастіше зустрічається на практиці. До того ж множинний підхід використовується в непараметричному аналізі ефективності та продуктивності виробництва.
Міждисциплінарні зв’язки дисципліна «Непараметричний аналіз в агробізнесі» пов’язана з рядом наук бакалаврського рівня підготовки. Зокрема, вона спирається на понятійний апарат і окремі методичні підходи до вирішення загальнонаукових та економічних завдань таких наук, як "Економічна теорія", «Вища математика», "Економетрія", "Економіка підприємств", "Ризики", "Обґрунтування господарських рішень і оцінювання ризиків", "Менеджмент аграрних підприємств" та ін. Мета вивчення дисципліни є ознайомлення студентів з сучасними методологічними економічними концепціями функціонального та непараметричного аналізу ефективності та продуктивності аграрного виробництва, а також: 1) надання студентам теоретичних знань і розуміння основних положень курсу, як основи для набуття ними професійних умінь і навичок оцінки ефективності та продуктивності методом аналізу оболонки даних (АОД); 2) розроблення комплексу практичних завдань, вирішення яких забезпечує набуття студентами цілісної системи умінь виконувати типові завдання з використанням спеціалізованого програмного забезпечення у сфері аграрної економіки; 3) розроблення методичних рекомендацій і завдань для самостійної роботи над вивченням курсу, що слугує засобом формування у студентів здібностей до проведення науково-практичних досліджень їх оформлення і презентації результатів.
Завдання (навчальні цілі) дисципліни полягає у формуванні в студентів цілісної системи знань щодо методичних підходів оцінки технічної, алокативної та загальної економічної ефективності методом аналізу оболонки даних.
Предметом дисципліни система загальних принципів і підходів оцінювання ефективності та продуктивності аграрного виробництва. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен набути такі результати навчання:
набуття навиків моделювання економіко-виробничих ситуацій із широким застосуванням методів непараметричної математики та програмних продуктів по обчисленню моделей, виявленню консистентних оцінок моделі, формулюванню практичних висновків.
застосовувати методичні підходи та програмні продукти для оцінки ефективності та продуктивності аграрного виробництва, при обґрунтуванні управлінських рішень, оцінці ризиків, розробці та реалізації конкретних проектів.
здатність працювати у глобальному експертному просторі, застосовувати аналітичні та управлінські навички у сфері організації аграрного виробництва, аналізу та оцінки ефективності та продуктивності агробізнесу, зрозуміле донесення власних висновків, а також знань та пояснень, що їх обґрунтовують, до науковців та практиків агробізнесу.
продемонструвати розуміння особистої відповідальності за професійні та управлінські рішення чи надані пропозиції/рекомендації, які можуть впливати на діяльність корпоративних суб’єктів бізнесу в цілому чи окремі її складові. Засвоєні студентами знання та набуті під час вивчення даної дисципліни навички є основою для здійснення практичної діяльності у сфері аналізу та оцінювання ефективності та продуктивності аграрного виробництва. Досягненню мети та ефективній реалізації завдань вивчення дисципліни підпорядкована логіка її викладання, структура і зміст.
1. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
* Л – лекції; С – семінарські заняття; К – контактні заняття; І – індивідуальні заняття; СР – самостійна робота, ПК* – підсумковий контроль. 1. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИВСТУП Суть непараметричного аналізу ефективності та продуктивності аграрного сектору. Значення дисципліни та її зв’язок з іншими дисциплінами. Місце дисципліни в системі підготовки менеджерів. Структура курсу. Вимоги з вивчення дисципліни. Система оцінки проміжних і кінцевих знань студентів. ТЕМА 1. Неокласична теорія виробництва: аксіоматичний підхідМоделювання технології виробництва методом множин. Аксіоми побудови технології виробництва. Функціональна характеристика технології: прямий підхід. Виробничі та дистанційні функції. Моделювання масштабів виробництва. Вимірювання масштабів виробництва за допомогою еластичності масштабу. Функціональна характеристика технології: двоїстий підхід. Функція витрат. Двоїста природа виробничої функції. Функція прибутку.
ТЕМА 2. Оцінка ефективності виробництваВимірювання ефективності за Фарреллом. Технічна ефективність виробництва. Технічна ефективність використання ресурсів. Інші показники технічної ефективності. Властивості показників технічної ефективності. Вимірювання загальної ефективності виробництва. Ефективність масштабу виробництва.
ТЕМА 3. Непараметричне вимірювання ефективності виробництва: Аналіз огинаючої даних (АОД) Вступ до моделювання аналізу діяльності. Аксіоми АОД. Виробничі функції. Моделювання “Шкідливого виробництва”. Моделювання “Перевикористання ресурсів”. Агрегування показників ефективності по випуску/ресурсам. Аналіз показників ефективності.
ТЕМА 4. Практична оцінка ефективності в середовищі EMS Вступ до програмування в середовищі OnFront 2.0. Написання програм по обчисленню показників ефективності.
ТЕМА 5. Оцінка продуктивності виробництваТеорія Індексів продуктивності та їх застосування. Традиційні індекси продуктивності. Індекс продуктивності за Малмквістом. Його декомпозиція та джерела зростання. Вимірювання показників продуктивності за допомогою Аналізу Огинаючої Даних.
2. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
2.1. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з науки «Непараметричний аналіз в агробізнесі» для студентів напряму підготовки «Економіка» галузі знань (спеціалізації) «Економіка агробізнесу»
* Види семінарських (практичних, лабораторних занять) затверджуються робочою навчальної програми науки (дисципліни). ** Кількість модульних (контрольних) робіт з однієї науки (дисципліни) визначає кафедра. За семестр не повинно проводитись більше 2-х модульних (контрольних) робіт. *** За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів. Кількість балів за поточну успішність студентів денної форми навчання становить 100 балів.
2.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни Поточний контроль знань студентів здійснюється за двома основними напрямами: 1. Перевірка теоретичних знань 2. Перевірка індивідуальних практичних завдань Активна участь в семінарських (практичних, лабораторних) заняттях студента оцінюється максимально в 60 бали.
*при умові відвідання більше 50% занять
Оцінювання рівня набутих практичних навичок здійснюється за результатами виконання та захисту студентами практичних завдань.
Проміжний контроль здійснюється з метою виявлення рівня засвоєння студентами теоретичних знань і практичних навичок. Він забезпечує контроль знань студентів за модулями, визначеними в рамках програми дисципліни. Це дозволяє своєчасно виявити рівень знань, стимулювати їх поточну роботу Для проведення проміжного контролю знань студентів доцільно виділити один модуль. Основною формою проміжної перевірки є контрольна робота, яка складається з 2 теоретичних чи методичних питань і 2 практичних завдань, присвячених темам модуля. Контрольна робота проводиться під час індивідуальних занять за встановленим графіком на протязі двох академічних годин. Підсумковий бал за результатами поточного модульного контролю оформлюється під час останнього контактного заняття – за розкладом екзаменаційно-лабораторних сесій.
3. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ 3.1. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТАнауки “ Непараметричний аналіз в агробізнесі”напрям підготовки "Економіка" спеціалізація „Економіка агробізнесу”
* Види семінарських (практичних, лабораторних занять) затверджуються робочою навчальної програми науки (дисципліни). ** Кількість модульних (контрольних) робіт з однієї науки (дисципліни) визначає кафедра. За семестр не повинно проводитись більше 2-х модульних (контрольних) робіт. *** За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів. Кількість балів за поточну успішність студентів денної форми навчання становить 100 балів.
3.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни
Об’єктом поточного контролю знань студентів заочної форми навчання є:
Результати поточного контролю знань студентів заочної форми навчання оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів:
в т.ч.: 0 – 5 балів – активна та системну участь в контактних заняттях; 0 – 5 балів – написання експрес контрольної роботи; 0 – 5 балів – за усні відповіді; 0 – 10 балів – написання модульної контрольної роботи.
в т.ч.: 0 – 40 балів за виконання обов’язкових індивідуальних завдань; 0 – 20 балів за захист виконаних завдань
4. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ 4.1. Вимоги до виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
В процесі магістерської підготовки студенту необхідно значну частину навчального часу - 100 годин - виділити для самостійної роботи. З дисципліни " Непараметричний аналіз ефективності та продуктивності в агробізнесі" самостійна робота представлена такими основними формами:
ВИДИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ, ФОРМИ КОНТРОЛЮ ТА ЗВІТНОСТІ
Теоретичні питання, які необхідно вивчити самостійно:
КОМПЛЕКСНЕ ЗАВДАННЯ. Опрацювати фактичну інформації про показники роботи (ресурси, витрати, випуск, доходи тощо), що надаються викладачем за наступною схемою:
проаналізувати отримані результати та зробити висновки.
ІНДИВІДУАЛЬНО-КОНСУЛЬТАТИВНА РОБОТА
Метою індивідуально-консультативної роботи зі студентами є закріплення та поглиблення матеріалу лекцій та семінарських занять. Зокрема це стосується детальнішого вивчення окремих дискусійних питань економіки виробництва та практики оцінки ефективності та продуктивності виробництва, які виносяться на самостійну роботу студентів. Основним завданням викладача зі студентами є розвиток активної пізнавальної дiяльностi кожного студента з максимальною iндивiдуалiзацiєю та урахуванням його психофізичних особливостей i академічної успiшностi, що сприятиме становленню особистості майбутнього фахівця. Провідним напрямком в iндивiдуалiзації роботи студентів є диференцiацiя допомоги викладача студентам стосовно обсягів i характеру індивідуальних звдань. Тобто для менш підготованих студентів необхiднi деталізовані роз’яснення та рекомендації щодо виконання необхідних завдань, ретельніший контроль їхньої роботи тощо. Що стосується роботи з підготовленішими студентами, то вона має бути спрямована на створення умов для поглиблення їх знань та розвитку творчих здібностей. З метою підвищення рівня теоретичної підготовки та розвитку індивідуальних творчих здібностей студентів з окремими з них проводяться індивідуальні заняття, а також консультації. Для цього складається відповідний графік, в якому зазначається час, місце і вид проведення індивідуально-консультативної роботи. Як правило, індивідуально-консультативна робота зі студентами проводиться у навчально-методологічному кабінеті кафедри економіки агропромислових формувань (вул. Дегтярівська 49г, навчальний корпус № 2, ауд. 79).
Індивідуалізація практичних завдань, що виконуються студентами під час проведення практичних занять і в позаурочний час в процесі самостійної роботи Індивідуалізація практичних завдань досягається завдяки виконанню їх студентами за індивідуально виданою викладачем фактичною інформацією. По кожному з таких завдань студент у письмовій формі здійснює оцінку одержаним результатам і робить відповідні висновки. Правильність виконання завдань і обґрунтованість висновків визначається викладачем підчас поточного і модульного контролю. Презентації Кожний студент представляє перед академічною групою узагальнюючі результати своїх практичних розробок, одержаних під час виконання індивідуальних практичних завдань. Під час презентації студент наводить аргументи, докази, показники, які підтверджують його висновок щодо стану розвитку економіки досліджуваного ним підприємства і основних напрямків її зміцнення.
4.2. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи Оцінювання самостійної роботи студентів залежить від виду самостійної роботи. Самостійна робота, що забезпечує підготовку до поточних аудиторних занять, оцінюється шляхом написання студентами контрольних письмових завдань за темами лекційних і практичних занять з балами: 0; 1; 2, відповідно, не розкрито питання, питання висвітлене не повною мірою і дана комплексна відповідь на питання. При розв’язання задач оцінка також може бути: 0; 0,1; 2, відповідно, розв’язок не правильний, методика розв’язку правильна, але результат не правильний і задача розв’язана правильно. При роботі в групах і підготовці та обговоренні ситуаційних завдань оцінка може бути: 0; 1; 2, відповідно, завдання не підготовлено, завдання підготовлено, але його презентація засвідчила недостатній рівень підготовки та не комплексне висвітлення питань, презентація та обговорення завдання показали його комплексність та креативність групи. Написання реферату за вибраною студентом самостійно з робочої програми дисципліни темою оцінюється: 5 балів – тема розкрита комплексно, показано уміння аргументувати своє ставлення до відповідних категорій, залежностей та явищ, широке використання літературних джерел; 4 балів – у цілому тема розкрита, але існують неточності в аргументації окремих висновків, та у використанні понятійного апарату. Не повною мірою розкриті теоретичні засади питання; 3 балів – тема висвітлена не повною мірою, не достатня аргументація окремих положень, пропозицій та висновків, є неточності у розкритті окремих категорій, залежностей та явищ; 1 бал – не розкрито зміст реферату у відповидності з його темою та розділами 0 балів – зміст реферату не відповідає його темі.
Переведення 100-бальної шкали оцінювання в 4-и бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:
Шкала оцінювання: КНЕУ та ECTS
5.1. Основна література
5.2. Додаткова література
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||