|
ОблікДата публикации: 08.09.2018 06:58
РОЗДІЛ ІІІ. МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
3.1. Методичні матеріали
Загальна характеристика міжпредметного тренінгу
Метою проведення комплексного (міжпредметного) тренінгу з магістерської програми "Облік і аудит в управлінні підприємницькою діяльністю" є узагальнення набутих студентами в процесі навчання теоретичних знань, застосування наявного досвіду та навичок для формування фахових компетенцій в галузі обліку, аналізу та аудиту і підготовки на цій основі конкурентоспроможних фахівців для роботи в реальних умовах сьогодення. Об’єктами тренінгу є: різноманітні організаційні форми і методи ведення обліку , аналізу і аудиту підприємств (організацій), що здійснюють певні види економічної діяльності. Основні завдання тренінгу у контексті формування професійних компетенцій діяльності:
В якості інформаційного забезпечення тренінгу використовуються матеріали особистих спостережень і досліджень студентів на базах переддипломної практики. Тренінг включає наступні чотири етапи:
Організаційний етап передбачає такі складові:
Проблемний етап включає наступні складові:
Змістовний етап тренінгу передбачає виконання студентами п'яти блоків тренінгових завдань :
БЛОК 1 - Завдання з науки " Бухгалтерський облік в управлінні суб'єктом господарювання " Мета тренінгу з науки "Бухгалтерський облік в управлінні суб'єктом господарювання" – формування системи теоретичних і практичних знань щодо використання ресурсів системи бухгалтерського обліку в реалізації управлінських рішень. Завдання тренінгу з науки "Бухгалтерський облік в управлінні суб'єктом господарювання" полягають у набутті студентами вмінь та навиків щодо: – формування необхідної розпорядчої документації з бухгалтерського обліку в частині економічного обґрунтування управлінських рішень; – підготовки інформаційного забезпечення управлінських рішень з раціонального використання ресурсів підприємства; – формування складу та принципів формування звітності на запит керівництва з метою обґрунтування управлінських рішень; – підготовки суттєвої та доречної інформації з метою побудови прогнозних напрямів діяльності підприємства; – використання звітної облікової інформації та інструментарію економічного аналізу з метою проведення діагностики та оцінки фінансового стану, продуктивності діяльності суб’єкта господарювання.
Перелік інформаційного матеріалу за даними базового підприємства для виконання завдання 1. Опис технологічного процесу виготовлення двох видів продукції підприємства. 2. Фінансова звітність підприємства за два останні звітні періоди (річні). 3. Оборотно-сальдова відомість за два останні звітні періоди (річні). 4. Статистична звітність (1ПП, звіт з праці). 5. Аналізи рахунків з обліку доходів, витрат та фінансових результатів підприємства у розрізі субрахунків. 6. Наказ (Положення) про облікову політику підприємства. 7. Калькуляції двох видів продукції підприємства. 8. Колективний договір підприємства. 9. Аналіз рахунків з обліку зобов’язань перед бюджетом з екологічного податку, а також зобов’язань перед різними кредиторами
Перелік конкретних завдань
Перелік контрольних запитань 1. Які розпорядчі документи підприємства регулюють порядок формування ціни? На основі яких законодавчих документів вони сформовані? 2. Які відділи відповідальні за складання калькуляцій підприємства 3. Які показники характеризують рентабельність діяльності підприємства? 4. Які фінансові звіти необхідні для розрахунку розміру впливу факторів на фінансовий стан і рентабельність діяльності підприємства? 5. В чому полягає сутність інформаційного ризику? Чи здійснюється його оцінка на підприємстві? 6. Як визначається достовірність звітності, що використовується для прийняття управлінських рішень? 7. Які соціальні програми реалізуються підприємством? Які джерела фінансування таких витрат? 8. Чи застосовувалися штрафні санкції до підприємства за порушення екологічного законодавства? 9. Які програми охорони навколишнього середовища фінансуються підприємством? 10. Які причини відхилення ринкової вартості підприємства від балансової? Який з двох обраних Вами методів є більш прийнятним для оцінки ринкової вартості?
Форма подачі результатів дослідження 1) Розробити проекти калькуляцій двох видів продукції, обґрунтувавши склад статей калькуляції залежно від галузевих особливостей та технологічного процесу, а також надати пропозиції щодо оптимізації структури витрат в межах калькуляції: Зразок калькуляції
2) Виконання завдання 2 потребує формування звіту про виконання бюджетних показників з використанням правил гнучкого бюджетування та здійснення трирівневого факторного аналізу доходів та витрат: І-й рівень – визначення абсолютних відхилень фактично досягнутих показників від запланованих; ІІ-й рівень – визначення відхилень від гнучкого бюджету та за обсягом діяльності; ІІІ-й рівень – визначення впливу норм та цін на виявлені відхилення від гнучкого бюджету за окремими видами змінних витрат на доходів. Результати виконання завдання 2 подати у таблиці наступної форми:
3) Виконання завдання 3 передбачає діагностування показників Балансу (Звіту про фінансовий стан) та Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) досліджуваного підприємства за 2015 рік на предмет їх фальсифікації в розрізі наступних коефіцієнтів:
Після розрахунку зазначених коефіцієнтів студент складає аналітичну записку довільної форми, у якій на основі встановлених результатів визначає рівень інформаційного ризику для користувачів відкритої звітності підприємства.
4) Звіт про сталий розвиток підприємства (розкрити витрати та стан зобов’язань із соціальних витрат) повинен містити суми витрат і зобов’язань, пов’язаних з витратами на соціальні програми та екологічні витрати. Результати виконання завдання 2 подати у таблиці наступної форми:
5) Для розрахунку ринкової вартості підприємства застосувати витратний метод та метод дисконтування грошових потоків. Розрахунки надати у таблицях наступної форми: Визначення вартості підприємства на основі витратного підходу
Оцінка вартості підприємства за методом дисконтування Cash-Flow
Проаналізувати визначені показники та обґрунтувати вибір найбільш оптимального методу.
Технологія виконання: 1. Збір та вивчення інформаційного матеріалу 2. Структуризація та аналіз інформації 3. Формалізація результату у вигляді Звіту згідно вимог оформлення 4. Підготовка міні – презентації ( інтерпретація результату)
Рекомендована література
БЛОК 2 - Завдання з науки " Організація бухгалтерського обліку "
Матеріальне та інформаційне забезпечення
Мета тренінгу Забезпечити практичне застосування теоретичних знань, набутих в процесі вивчення науки «Організація бухгалтерського обліку» за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр», виробити у студентів навички створення системи бухгалтерського обліку на підприємстві, підготовки і прийняття управлінських рішень, обробки фінансової інформації, здійснення необхідних розрахунків та облікових операцій при моделюванні господарських процесів.
Завдання та методичні вказівки до їх виконання Завдання тренінгу передбачає виконання простих і складних господарських операцій; практичне рішення завдань з обліку і контролю; виконання обов’язків співробітників бухгалтерії у взаємодії з іншими співробітниками підприємства та податковими органами; забезпечення керівництва суб'єкта господарювання необхідною інформацією для прийняття управлінських рішень; застосування інформаційних систем і комп'ютерних технологій. Студенти академічної групи отримують завдання з тренінгу і самостійно обирають підприємство, по якому будуть виконувати завдання. Завдання виконується письмово з формуванням робочого файлу, що містить виконані завдання з наук міжпредметного тренінгу у паперовій формі. Презентації студентів базуються на обсязі та глибині розкриття завдань, запропонованих розрахунків і висновків з використанням мультимедійної техніки. Оформлення презентацій здійснюється у вигляді єдиного документу. Етапи тренінгу: 1 етап – видача завдань з міжпредметного тренінгу за науками; 2 етап – самостійне виконання студентами завдань з окремих наук міжпредметного тренінгу на базі обраного підприємства. 3 етап – презентація студентами виконаних завдань з окремих наук міжпредметного тренінгу. Очікувані результати: Професійні завдання полягають у збільшенні існуючого фонду (обсягу) знань, застосуванні концепцій, теорій та методів для розв’язання певних проблем чи в систематизованому викладенні відповідних дисциплін у повному обсязі. Поєднання отриманих теоретичних знань з навичками, набутими в ході тренінгу, ознайомлення з організацією бухгалтерського обліку на підприємстві, обов’язками персоналу, вміння працювати з документами під час обробки простих і складних операцій, набуття навичок підготовки фінансової, податкової та статистичної звітності, вміння працювати в команді. Об’єкти та критерії оцінювання міжпредметного тренінгу: Об’єктами оцінки є вміння організовувати роботу бухгалтерії підприємства. Зокрема, для оцінювання знань, умінь та навичок студентів застосовуються наступні критерії та шкала оцінювання: 1. Логічність та змістовність побудови презентації. 2. Наочність презентації. 3. Наявність елементів інноваційних, творчих рішень. 4. Ступінь володіння економічною ситуацією під час обговорення виконаного завдання з науки. 5. Коректність оперування економічною термінологією.
Завдання 1. Складіть графіки, що забезпечують діяльність підприємства, на основі документів первинного, поточного та підсумкового обліку господарських операцій:
Графік документообігу _________________________________ (назва підприємства)
Графік проведення річної інвентаризації _________________________________ (назва підприємства)
Графік складання форм річної фінансової звітності _________________________________ (назва підприємства)
Завдання 2. Облікова номенклатура поточного обліку кожного підприємства є основою розробки робочого плану рахунків бухгалтерського обліку активів, зобов’язань, капіталу, доходів, витрат та господарських операцій. Затверджений Мінфіном України типовий план рахунків бухгалтерського обліку деталізується та уточнюється для потреб кожного господарюючого суб’єкта відповідно до його технологічних й організаційних особливостей. Складіть робочий план рахунків для базового підприємства в частині обліку виробництва продукції і подайте його у вигляді таблиці. Робочий план рахунків _________________________________ (назва підприємства) в частині обліку виробництва продукції
Завдання 3. Для організації взаємовідносин бухгалтерії та інших структурних підрозділів підприємства розробити витяг з Положення про бухгалтерію «Взаємовідносини з іншими підрозділами підприємства». Визначити характер інформаційних зв’язків, строки оформлення документів в місцях здійснення операцій та порядок їх передачі до бухгалтерії, строки і порядок подання внутрішньої звітної інформації до підрозділів і служб підприємства. Нижче наведено можливий перелік служб та підрозділів підприємства.
Перелік служб _________________________________ (назва підприємства)
Бухгалтерська служба має безпосереднє відношення до управлінського апарату, всіх цехів і відділів підприємства. Бухгалтерія отримує від підрозділів дані, необхідні для обліку (документально оформлене підтвердження здійснення господарських операції) та передає їм необхідну управлінську та іншу інформацію. Взаємодія бухгалтерії з внутрішніми підрозділами наступна. Від адміністративної служби бухгалтерія отримує копії наказів і розпоряджень директора по основній діяльності, кореспонденцію на адресу бухгалтерії та передає проекти наказів і розпоряджень з питань фінансової діяльності, довідки, дані на запит керівника, звіти про результати діяльності. З відділу кадрів бухгалтерія отримує копії наказів по особовому складу, табелі обліку робочого часу, лікарняні листки, звіти про використання бланків трудових книжок та передає відомості використання чергових відпусток, бланки трудових книжок і додатки до них. З відділу маркетингу та збуту, а також відділу з продажу котлів бухгалтерія отримує господарські контракти та договори, кошториси, акти та інші матеріали з питань виконання договірних зобов'язань, рахунки на придбання товарно-матеріальних цінностей, авансові звіти співробітників та передає дані про норми витрачання грошових коштів і матеріалів, дані про витрати за видами діяльності та окремими договорами, дані про оплату рахунків, дебіторів та кредиторів, вказівки з питань оформлення документів. З фінансово-економічного відділу надходять затверджені розробки планових показників за всіма видами діяльності, кошторис витрат і доходів та інші. З цехів до бухгалтерії передаються дані про випуск продукції (основні цехи), надання послуг (допоміжні цехи) та витрати, тощо. Зі складів надходять документи щодо руху товарно-матеріальних цінностей, їх відпуску та переміщенню. Від інженерно-конструкторського відділу надходять документи про рух обладнання та його ремонт, тощо. Взаємодія зі сторонніми організаціями включає отримання від банків виписок за рахунками, копій доданих до них документів та передачі розрахунково-платіжних банківських документів, чеків на отримання грошових коштів, об'яв на внесення готівки, балансів та звітів. До державної податкової служби бухгалтерія передає фінансову звітність та податкові декларації про нарахування та сплату податків.
Завдання 4. Розрахувати чисельність облікового персоналу підприємства, використовуючи міжгалузеві нормативи чисельності працівників бухгалтерського обліку, затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 26 вересня 2003 р. № 269, виходячи з наступних даних:
Контрольні запитання
Технологія виконання: 1. Збір та вивчення інформаційного матеріалу 2. Структуризація та аналіз інформації 3. Формалізація результату у вигляді Звіту згідно вимог оформлення 4. Підготовка міні – презентації (інтерпретація результату) Рекомендована література
БЛОК 3 - Завдання з науки «Облік та фінансова звітність за міжнародними стандартами»
Метою тренінгу є поглиблення студентами теоретичних знань з регулюючих положень і змісту основних Міжнародних стандартів фінансової звітності та їх Тлумачень, а також оволодіння практичними навичками щодо застосування процедур, пов’язаних з трансформацією відповідно до вимог МСФЗ фінансової звітності, складеної за П(С)БО України, а також зі складанням та поданням за вимогами МСФЗ фінансових звітів вітчизняних підприємств-учасників ринку цінних паперів. Завдання тренінгу полягають у набутті студентами вмінь та навиків щодо: - вибору серед передбачених МСФЗ методів оцінки та моделей обліку активів, зобов’язань, доходів та витрат таких підходів, які б найкращим чином відповідали особливостям діяльності базового підприємства та поставленим перед ним цілям; - застосуванння принципів підготовки фінансових звітів за МСФЗ до визнання та оцінки статей (елементів) фінансових звітів; - трансформації фінансової звітності, складеної за П(С)БО України, у фінансову звітність за МСФЗ; - підготовки окремих форм фінансової звітності суб’єктів господарювання за вимогами МСФЗ; - формування консолідованих фінансових звітів групи компаній.
Перелік інформаційного матеріалу за даними базового підприємства для виконання завдання
Завдання з науки «Облік та фінансова звітність за міжнародними стандартами» Завдання 1. На основі вивчення інформаційного матеріалу за даними базового підприємства необхідно дослідити та критично оцінити облікову політику базового підприємства стосовно основних засобів, нематеріальних активів, запасів, забезпечень та доходів за такими напрямками: 1. Якщо базове підприємство формує свою фінансову звітність відповідно до положень МСФЗ, то слід проаналізувати її на предмет повноти врахування вимог МСФЗ; 2. Якщо базове підприємство формує свою фінансову звітність відповідно до вимог П(С)БО України, то слід сформувати основні положення облікової політики на основі вимог МСФЗ, враховуючи особливості діяльності підприємства.
Завдання 2. На основі вивчення інформаційного матеріалу за даними базового підприємства необхідно: 1. Дослідити та критично оцінити проміжну та річну фінансову звітність базового підприємства за такими напрямками: 1.1.Якщо базове підприємство формує свою фінансову звітність відповідно до положень МСФЗ, то її слід проаналізувати на предмет відповідності вимогам МСФЗ за такими критеріями:
На основі проведеного дослідження внести пропозиції щодо вдосконалення окремих форм фінансової звітності (у т.ч. приміток), складеної за МСФЗ. 1.2. Якщо базове підприємство формує свою фінансову звітність відповідно до вимог П(С)БО України, то розробити формати фінансових звітів базового підприємства. 2. Незалежно від регуляторної бази, на основі якої складені фінансові звіти базового підприємства, скласти проміжну фінансову звітність базового підприємства відповідно до вимог МСФЗ за перший квартал попереднього звітного року.
Завдання 3. На основі вивчення інформаційного матеріалу за даними базового підприємства, а також результатів виконання завдання 1 необхідно здійснити основні процедури щодо трансформації фінансової звітності базового підприємства, сформованого за П(С)БО, відповідно до положень МСФЗ 1 «Перше застосування міжнародних стандартів фінансової звітності». В результаті трансформації необхідно сформувати вступний баланс за МСФЗ та узгодити показники фінансового результату та капіталу за П(С)БО та МСФЗ, склавши відповідні таблиці.
Завдання 4. 1 січня 20х1 р. базове підприємство здійснило придбання 70% корпоративних прав (акцій) підприємства «Сконто» за 20 млн. грн. На дату придбання є така інформація про чисті активи придбаного підприємства:
Розрахунок за придбані корпоративні права має відбутися так:
Крім того, відома така додаткова інформація:
Відповідно до облікової політики частка неконтролюючих акціонерів визначається пропорційним методом. Необхідно відповідно до вимог МСФЗ: - відобразити операцію об’єднання бізнесу в фінансовій звітності покупця; - скласти консолідований звіт про фінансовий стан групи підприємств станом на 01.01.20х1 року.
Завдання 5. Необхідно перевести проміжну фінансову звітність, складену за результатами виконання завдання 2, у долар США за допомогою валютних курсів, встановлених НБУ.
Технологія виконання:
Перелік контрольних запитань 1. Сутність облікової політики підприємства за МСФЗ та основні процедури її формування. 2. Процедури, необхідні при першому застосуванні міжнародних стандартів фінансової звітності. 3. Склад річної фінансової звітності підприємства відповідно до МСФЗ, основні вимоги до формату окремих форм фінансової звітності. 4. Особливості проміжної фінансової звітності за МСФЗ, 5. Призначення та структура приміток до фінансової звітності. 6. Призначення та склад консолідованої фінансової звітності. 7. Методика формування балансу групи на дату придбання (об`єднання). 8. Порядок переведення фінансових звітів підприємства у іншу валюту подання.
Форма подачі результатів дослідження
Завдання 1. Подання результатів проведеного дослідження залежатиме від того, за яким напрямком воно здійснювалося. Якщо базове підприємство формує свою фінансову звітність відповідно до вимог П(С)БО України, то опис запропонованої облікової політики подається у довільній формі. Якщо базове підприємство формує свою фінансову звітність відповідно до положень МСФЗ, то результати оформлюються у такій таблиці:
Завдання 2. Результати виконання завдання оформлюються у довільного вигляді.
Завдання 3. Результати виконання завдання оформлюються у вигляді таблиці:
Завдання 4. Результати виконання завдання оформлюються у вигляді таблиці:
До таблиці також додаються розрахунки гудвілу, частки неконтролюючих акціонерів та вартісної різниці.
Завдання 5. Подання результатів проведеного дослідження здійснювати у вигляді таблиці:
Рекомендована література
БЛОК 4 - Завдання з науки " Фінансовий аналіз " Мета тренінгового завдання – засвоєння студентами практичних навичок з кваліфікованого проведення аналізу фінансової звітності та оцінювання фінансового стану суб’єкта господарювання і фінансових результатів його підприємницької діяльності Студент повинен знати: зміст вихідних даних і способи їх використання для аналізу фінансової звітності суб’єкта підприємницької діяльності, методику аналітичного опрацювання звітної інформації, використання отриманих в процесі аналізу результатів в прийнятті управлінських рішень користувачами. Студент повинен вміти: застосовувати методику фінансового аналізу та проводити аналіз фінансового стану за даними звіту про фінансовий стан (балансу) та аналіз фінансових результатів за даними звіту про доходи і витрати, робити науково-обґрунтовані висновки, знаходити шляхи поліпшення фінансового стану суб’єкта господарювання та покращення фінансових результатів його підприємницької діяльності. Організація виконання тренінгового завданні: студент повинен виконати всі завдання, використовуючи вихідні дані з форми № 1 «Звіту про фінансовий стан» та форми № 2 «Звіт про доходи і витрати». Для цього необхідно заповнити та зробити відповідні розрахунки в рекомендованих таблицях за рекомендованими формулами і зробити вірні аналітичні висновки та пропозиції. У встановлені дні за складеним на кафедрі графіком презентувати та захистити виконані завдання.
Тема «Аналіз фінансового стану». Завдання 1. Проаналізувати валюту балансу. Для отримання загальної оцінки фінансового стану зіставити зміни валюти балансу зі змінами фінансових результатів господарської діяльності (чистий дохід (виручка), валовий прибуток, операційний прибуток, чистий прибуток), використовуючи такі формули: де КБ – коефіцієнт зростання валюти балансу; БСР1, БСР0 – середня величина підсумку балансу за звітний і попередній роки; де КВР – коефіцієнт зростання чистої виручки (чистого доходу) від реалізації продукції; ВР1, ВР0 – чиста виручка (чистий дохід) від реалізації продукції за звітний і попередній роки; де КВП – коефіцієнт зростання валового прибутку; ВП1, ВП0 – валовий прибуток за звітний і попередній роки; де КОП – коефіцієнт зростання операційного прибутку; ОП1, ОП0 – операційний прибуток за звітний і попередній роки; де КЧП – коефіцієнт зростання чистого прибутку; ЧП1, ЧП0 – чистий прибуток за звітний і попередній роки.* *Примітка. Збільшення валюти балансу свідчить про зростання виробничих можливостей підприємства, збільшення ресурсів (господарських засобів) суб’єкта господарювання, які знаходяться в його розпорядженні, та збільшення джерел їх фінансування. Все це заслуговує на позитивну оцінку.
Випередження темпів зростання зазначених показників порівняно із темпами зростання валюти балансу свідчить про поліпшення використання засобів на підприємстві в динаміці, а відставання — про погіршання використання засобів. У разі поліпшення використання ресурсів підприємства та підвищення ефективності його діяльності мають виконуватися такі умови: . Проаналізувати джерела фінансування ресурсів суб’єкта господарювання у таблиці. Зробити висновки. Аналіз джерел фінансування діяльності суб’єкта господарювання
Вивчити склад і структуру кредиторської заборгованості у таблиці: Склад і структура кредиторської заборгованості
Проаналізувати актив балансу у таблиці: Аналіз активів суб’єкта господарювання
Проаналізувати склад та структуру дебіторської заборгованості у таблиці. Зробити висновки. Склад і структура дебіторської заборгованості
Проаналізувати оборотність поточної дебіторської заборгованості, використовуючи наступні формули: 1) показник оборотності поточної дебіторської заборгованості: КОДЗ = ЧВР / СДЗ де КОДЗ – оборотність поточної дебіторської заборгованості, кількість разів або оборотів; ЧВР – чиста виручка від реалізації продукції (виконаних робіт, проданих товарів, наданих послуг), тис. грн.; СДЗ – середня дебіторська заборгованість, тис. грн. 2) тривалість одного обороту дебіторської заборгованості в днях (Тдз): Тдз = Число календарних днів періоду, що аналізується (360, 270, 180, 90) показник оборотності поточної дебіторської заборгованості (КОДЗ),
Проаналізувати співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості у таблиці. Зробити висновки. Розрахунковий баланс*
* Примітка. Активне сальдо матиме місце за умови перевищення величини дебіторської заборгованості над кредиторською (ДЗ > КЗ), пасивне сальдо — за умови перевищення величини кредиторської заборгованості над дебіторською (КЗ > ДЗ).
У разі аналізу валюти балансу ознакою задовільного балансу підприємства є приблизна величина темпів приросту дебіторської та кредиторської заборгованостей. Дискусійним залишається питання щодо перевищення абсолютної величини дебіторської заборгованості над кредиторською, і навпаки. Доцільним є здійснення розрахунку коефіцієнта співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості (КД/К) за формулою , де ДЗ — сума дебіторської заборгованості підприємства; КЗ — сума кредиторської заборгованості підприємства. Цей коефіцієнт показує здатність підприємства розраховуватися з кредиторами за рахунок дебіторів. Рекомендоване значення показника має дорівнювати одиниці.
Завдання 2. Розрахувати абсолютні та відносні показники, що характеризують фінансову стійкість підприємства. Зробити висновки у таблиці. Аналіз абсолютних та відносних головних показниківфінансової стійкості
*Примітка. Методику визначення даних відносних показників та їх рекомендовані значення дивись у таблиці: Головні відносні показники фінансової стійкості суб’єктів господарювання у зовнішньому фінансовому аналізі за класифікацією - за певними звітними формами**
** Абсолютний показник - наявність власного оборотного капіталу (НВОК): НВОК = ВК - НА – ВМП = 1 розд. ПБ – 1 розд. АБ – 3 розд. АБ
Завдання 3. Згрупувати: активи підприємства залежно від ступеня ліквідності, пасиви – за ступенем зростання термінів погашення, дати оцінку ліквідності балансу..* *Примітка. Групи ліквідності: 1. Абсолютно ліквідні активи (А1) — суми по статтям грошових коштів в національній та іноземній валюті (ряд. 230 та ряд. 240 АБ) які можуть бути використані для здійснення поточних розрахунків негайно. 2. Високо ліквідні активи (А2) — суми по статтях еквівалентів грошових коштів (форм № 5) та поточних фінансових інвестицій (ряд. 220 АБ), які з високою швидкістю можуть бути використані для здійснення поточних розрахунків. 3. Прискорено реалізовувані активи (А3) - активи, для перетворення яких у наявні кошти потрібен певний, але прискорений час. До цієї групи доцільно включити поточну дебіторську заборгованість – заборгованість, платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати (ряд. 160, 170 – 210 АБ), короткострокові векселі одержані, які по своїй суті теж являють собою поточну дебіторську заборгованість ( ряд. 150 АБ) та інші оборотні активи (ряд. 250 АЮ). Ліквідність цих активів різна і залежить від суб’єктивних та об’єктивних факторів: кваліфікації фінансових працівників, взаємовідносин підприємства з платниками та їх платоспроможності, умов надання кредитів покупцям, організації вексельного обороту тощо. 4. Швидко реалізовувані активи (А4) – це певні види запасів, які вже призначені для реалізації та продажу – готова продукція (ряд. 130 та ряд. 140 АБ) та необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу (ряд. 275 АБ). Ліквідність цієї групи залежить від своєчасності відвантаження продукції та товарів, швидкості і правильності оформлення банківських документів, швидкості платіжного документообороту в банку, а також від якості та попиту на продукцію, її конкурентоспроможності, платоспроможності покупців, форми розрахунків і т. ін. 5. Повільно реалізовувані активи (А5) – це ті запаси, які за нормальних умов діяльності не призначені для продажу, а повинні використовуватися для власних виробничих потреб. Сюди слід віднести виробничі запаси (ряд. 100 АБ), поточні біологічні активи (ряд. 110 АБ) та незавершене виробництво (ряд. 120). 6. Важко реалізовувані активи (А6) — активи, призначені для використання в господарській діяльності протягом тривалого періоду часу. В цю статтю можна включити статті І розділу активу балансу «Необоротні активи». Перші чотири групи активів (А1, А2, А3, А4) є більш ліквідними, ніж інше майно підприємства (А5, А6). Це пов'язано з тим, що перші чотири групи активів призначені безпосередньо саме для отримання грошових коштів від них на протязі до одного року, а не для їх використання в господарській діяльності для власних виробничих потреб протягом певного поточного або довгострокового періоду та для власних фінансових потреб протягом більше ніж 12 місяців. Групи пасивів у міру зростання термінів погашення: 1. Найбільш строкові зобов’язання (П1) – це поточні зобов’язання за розрахунками (ряд. 540 – ряд. 605 ПБ) та інші поточні зобов’язання (ряд. 610 ПБ) . 2. Строкові зобов’язання (П2) – це кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги (ряд. 530 та векселі видані (ряд. 520 ПБ). 3. Короткострокові зобов’язання (П3) – до них відносяться короткострокові кредити банків (ряд. 500 ПБ) та поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями (ряд 510 ПБ). 4. Довгострокові пасиви (П4) – це довгострокові кредити банків (ряд. 440 ПБ), довгострокові фінансові зобов’язання (ряд. 450 ПБ), відстрочені податкові зобов’язання (ряд. 460ПБ); 5. Інші довгострокові зобов’язання (П5) - до них відносяться безпосередньо інші довгострокові зобов’язання (ряд. 470 ПБ); 6 Постійні пасиви (П6) – до них відноситься власний капітал – це перший розділ пасиву балансу (ряд. 480 ПБ). Суб’єкт економіки вважається ліквідним, якщо його поточні активи перевищують або дорівнюють поточним зобов’язанням. Баланс для великих та середніх підприємницьких структур (тобто виключаються суб’єкти малого підприємництва), які займаються, наприклад: а) виробництвом; б) будівництвом; в) торгівлею; г) і виробництвом (будівництвом), і торгівлею, д) і виробництвом і будівництвом та є) з паралельним наданням послуг водночас для всіх попередніх груп з урахуванням запропонованого групування активів та пасивів вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються наступні умови: А1 + А2 більше або дорівнює П1 + П2 А3 більше або дорівнює П3 А4 + А5 більше або дорівнює П4 + П5 А6 менше або дорівнює П6 Для суб’єктів господарювання, які займаються тільки наданням послуг (крім суб’єкти малого підприємництва), баланс буде вважатися абсолютно ліквідним за умов, коли: А1 + А2 більше або дорівнює П1 + П2 А3 більше або дорівнює П3 + П4 + П5 А4 + А5 більше або дорівнює 0 А6 менше або дорівнює П6 Макет таблиці для аналізу ліквідності балансу великих та середніх підприємницьких структур (тобто виключаються суб’єкти малого підприємництва), які займаються, наприклад: а) виробництвом; б) будівництвом; в) торгівлею; г) і виробництвом (будівництвом), і торгівлею, д) і виробництвом і будівництвом та є) з паралельним наданням послуг водночас для всіх вказаних груп з урахуванням запропонованого групування активів та пасивів рекомендується за наступною формою: Аналіз ліквідності балансу, тис. грн.
Макет таблиці для аналізу ліквідності балансу великих та середніх підприємницьких структур (тобто виключаються суб’єкти малого підприємництва), які тільки надають послуги, рекомендується за такою формою: Аналіз ліквідності балансу, тис. грн.
Дати оцінку ліквідності підприємства у таблиці. Зробити висновки. Показники, що характеризують ліквідність підприємства*
*Примітка. Методику визначення даних показників та їх рекомендовані значення дивись у таблиці:
Показники ліквідності суб’єктів господарювання у зовнішньому фінансовому аналізі**
Тема «Аналіз фінансових результатів». Завдання 4. Проаналізувати чистий прибуток підприємства у наступній таблиці. Зробити висновки. Аналіз чистого прибутку підприємства, тис. грн.
Дати оцінку показників рентабельності у наступній таблиці. Зробити висновки. Показники рентабельності, %/*
*Примітка. Методика розрахунку показників рентабельності.
Перша група - показники рентабельності по відношенню до реалізації: 1. Рентабельність за валовим прибутком (маржинальним доходом) — являє собою відношення валового прибутку (маржинального доходу) до чистої виручки від реалізації (чистого доходу) і розраховується за формулою , де — рентабельність по валовому прибутку (маржинальному доходу); ВП(МД) — валовий прибуток (маржинальний дохід); ЧД(ВР) — чиста виручка від реалізації (чистий дохід); Показує, скільки гривень (копійок) валового прибутку припадає на 1 грн чистої виручки. Може визначатися й у процентах. Чим вище цей показник, тим краще.
Показує, скільки гривень (копійок) операційного прибутку припадає на 1 грн чистого доходу (виручки). Може визначатися й у процентах. Чим вище цей показник, тим краще.
За світовим досвідом норма рентабельності за чистим прибутком — 6—12 %. Ці показники називають також показниками рентабельності реалізованої продукції за валовим, операційним і чистим прибутками. Тому цю групу показників можна назвати показниками рентабельності реалізованої продукції. Друга група - показники рентабельності по відношенню до активів:
Показує, скільки чистого прибутку припадає на 1 грн вкладених активів (інвестицій). Може визначатися у процентах. Цей показник називається також рентабельністю інвестицій (ROE).
де — рентабельність активів, виражена у процентах. Показує, за який період будуть компенсовані чистим прибутком інвестовані в активи кошти, тобто за який термін окупляться всі активи підприємства, враховуючи досягнутий їх рівень рентабельності за аналізований період. 3. Рентабельність необоротних активів (RНА) — відношення чистого прибутку до середньої величини необоротних активів (НА), розраховується за формулою Характеризує величину чистого прибутку, що припадає на кожну гривню необоротних активів. Може розраховуватися у процентах. Зростання є позитивним результатом.
. Показує величину валового (чистого) прибутку, що припадає на кожну гривню виробничих ресурсів (фондів) підприємства. Третя група - показники рентабельності по відношенню до власного капіталу та зобов’язань: 1. Рентабельність власного капіталу () — відношення чистого прибутку до середньої величини власного капіталу (ВК), розраховується за формулою 2. Термін окупності власного капіталу (ТОВК) — відношення 100 % до рентабельності власного капіталу, виражену у процентах (% RВК): . 3. Рентабельність позикового капіталу () як відношення чистого прибутку до середньої величини позикового капіталу (ПК) розраховується за формулою 4. Термін окупності позикового капіталу (ТОПК) — відношення 100 % до рентабельності позикового капіталу, у процентах (% Rпк): 5. Рентабельність діяльності підприємства (Rд) — відношення прибутку від звичайної діяльності (ПЗД) до середньої величини власного та позикового капіталу або суми всіх активів (валюти балансу), розраховується за формулою , Визначає, який прибуток одержало підприємство на 1 грн капіталу, тобто характеризує ефективність використаних ресурсів підприємства. Четверта група - витратні показники рентабельності: 1. Рентабельність операційних витрат (Rов) — відношення прибутку від операційної діяльності (ПОД) до величини операційних витрат (ОВ), розраховується за формулою . Характеризує прибутковість операційних витрат. Показує, скільки прибутку припадає на 1 грн понесених операційних витрат, тобто вигідність для підприємства виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, продажу товарів, понесених інших витрат операційної діяльності та являє собою витратний показник рентабельності. 2. Рентабельність продукції за валовим прибутком (RПвп) — відношення валового прибутку (ВП) до собівартості реалізованої продукції (СРП): Показує, скільки прибутку припадає на 1 грн собівартості реалізованої продукції. Характеризує прибутковість (вигідність) виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг або продажу товарів. 3. Рентабельність витрат діяльності (КВЗД) як відношення загального прибутку від звичайної діяльності (ПЗД) до всіх витрат від звичайної діяльності (ВЗД): Характеризує витратну рентабельність, показує, скільки прибутку припадає на кожну гривню всіх понесених за звітний період витрат. Другорядними показниками виступають коефіцієнти адміністративних витрат (Кав), витрат на збут (Квзб) — відношення цих видів витрат до собівартості реалізованої продукції: Ці коефіцієнти застосовуються на підприємстві для ціноутворення.
Завдання 5. Дати оцінку ділової активності підприємства за показниками, наведеними в таблицю. Зробити висновки. Аналіз показників оборотності капіталу або ділової активностісуб’єкта господарювання *
*Примітка. Оборотність капіталу виступає одним із важливих показників, що характеризує інтенсивність використання засобів підприємства.
Серед багатьох показників оборотності важливе місце для даного підприємства посідає оборотність всіх активів, оборотних активів, дебіторської заборгованості та кредиторської заборгованості. Всі показники оборотності розраховуються за наступною схемою: 1) кількість оборотів певного виду засобів (капіталу) і 2) тривалість одного обороту певного виду засобів (капіталу). Загальна схема висновку по даним показникам: чим більша кількість оборотів за певний звітний період, тим краще; чим менше тривалість одного обороту, тим краще. Методика розрахунку показників оборотності або ділової активності :1. Показник оборотності активів (загального капіталу) (ОАК) - відношення чистого доходу (виручки) (ЧД (ВР)) до середньої вартості активів (): . Зростання даного показника свідчить про прискорення кругообігу засобів підприємства. 2. Показник оборотності оборотних (мобільних) активів (ООА) - відношення чистого доходу (виручки) (ЧД (ВР)) до середньої вартості оборотних активів (): за звітний період:
Зростання даного показника свідчить про прискорення кругообігу оборотних активів підприємства. 3. Показник оборотності матеріальних оборотних засобів (ОМОЗ) - відношення чистого доходу (виручки) (ЧД (ВР)) до середньої вартості запасів по балансу (): ОМОЗ = ЧД (ВР) / ) Зростання даного показника свідчить про прискорення кругообігу матеріальних оборотних коштів. Характеризує число оборотів запасів господарюючого суб’єкта за аналізований період. Зниження цього коефіцієнта свідчить про відносне збільшення виробничих запасів, незавершеного виробництва або про зниження попиту на готову продукцію (у випадку зменшення оборотності готової продукції) або ж товарів. 4. Показник оборотності готової продукції (ОГП) - відношення чистого доходу (виручки) (ЧД (ВР)) до середньої вартості готової продукції (): за звітний період:
Зростання даного показника свідчить про прискорення кругообігу готової продукції. Його зростання виявляє підвищення попиту на продукцію підприємства, а зниження — збільшення залишків готової продукції у зв’язку із зниженням попиту. 5. Оборотність дебіторської заборгованості (ОДЗ) - відношення чистого доходу (виручки) (ЧД(ВР)) до середньої суми дебіторської заборгованості (): ОДЗ = ЧД (ВР) / ) Зростання даного показника свідчить про прискорення кругообігу дебіторської заборгованості. Зростання коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості означає збільшення швидкості сплати заборгованості підприємству, зменшення продажу в кредит, а його зниження — збільшення обсягу кредиту, що надається іншим суб’єктам.. 6. Тривалість одного обороту дебіторської заборгованості в днях (період інкасації, повернення) (ТОДЗ) - відношення календарних днів у періоді до коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості (ОДЗ):
Нормальний термін погашення: 0-60 днів. Чим менше тривалість одного обороту, тим краще (менше потрібно коштів). 7. Оборотність кредиторської заборгованості (ОКЗ) - відношення чистого доходу (виручки) (ЧД(ВР)) до середньої суми кредиторської заборгованості (): ОКЗ = ЧД (ВР / ) Зростання коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості виявляє підвищення швидкості сплати заборгованості підприємства, а зниження —зростання купівлі продукції в кредит. 8.. Тривалість одного обороту кредиторської заборгованості в днях (період інкасації, повернення) (ТОКЗ) - відношення календарних днів у періоді до коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості (ОКЗ):
Чим менше тривалість одного обороту, тим краще, тим швидше повертаються та сплачуються борги кредиторам. За результатами проведеного аналізу дати загальну оцінку фінансового стану та підсумкову оцінку фінансовим результатам діяльності досліджуваного суб’єкта господарювання та вказати шляхи їх поліпшення.
Технологія виконання:
Рекомендована література
БЛОК 5 - Завдання з науки “Організація і методика аудиту” Мета: забезпечити практичне застосування теоретичних знань, отриманих в процесі навчання та набуття практичних навичок з організації і методики проведення аудиту (незалежної перевірки систем обліку, внутрішнього контролю та фінансової звітності), виробити у студентів уміння до обробки фінансової інформації, здійснення необхідних розрахунків, підготовки прийняття правильних управлінських рішень. Завдання: засвоєння теоретичних основ та методів рішень завдань з організації і методики проведення аудиту; набуття практичних навичок з планування, організації та методики виконання аудиторських процедур; оформлення поточних та підсумкових документів аудитора; забезпечення керівництва суб’єкта господарювання необхідною інформацією щодо результатів аудиторської перевірки для прийняття правильних управлінських рішень; застосування інформаційних систем і комп'ютерних технологій.
Перелік інформаційного матеріалу за даними базового підприємства для виконання завдання. Інформаційний матеріал за даними базового підприємства: реквізити підприємства, статут підприємства, ліцензійні згоди на всі види діяльності підприємства, наказ про облікову політику підприємства, первинні облікові документи, всі форми звітності (фінансова, статистична, управлінська, податкова), звіти (висновки) незалежних аудиторів попередніх аудиторських перевірок.
Перелік конкретних завдань. Завдання 1. Для розуміння характеру суб’єкта господарювання, в тому числі його діяльності, структури його власності та корпоративного управління, видів інвестицій, які він здійснює та планує здійснити та структури і способу його фінансування необхідно дослідити доступну інформацію базового підприємства за такими напрямами:
Завдання 2. На основі інформації, отриманої із фінансової звітності базового підприємства, підготувати лист-зобов’язання відповідно МСА 210 «Узгодження умов завдань з аудиту». В листі-зобов’язанні необхідно обов’язково узгодити такі питання:
Крім цих питань, лист-зобов’язання з аудиту має включати і інші питання, притаманні суб’єктам господарювання, що проводять обов’язковий аудит.
Завдання 3. Відповідно МСА 300 «Планування аудиту фінансової звітності» розробити загальну стратегію аудиту. Для цього необхідно визначити:
Завдання 4. Скласти план (програму) проведення аудиту, де вказати: напрямки перевірки (сегменти фінансової звітності); аудиторські процедури; терміни виконання; відповідних виконавців; методи; джерела інформації; осіб, що здійснюють контроль за якістю проведення аудиту, а також об’єкти перевірки, що вимагають на думку аудитора особливої уваги.
Завдання 5. Використовуючи фінансову звітність базового підприємства, на основі ключових коефіцієнтів, визначити:
Перелік контрольних запитань.
Форма подачі результатів дослідження. Відповідно до положень МСА 230 «Аудиторська документація» зібрана аудитором інформація, у тому числі і щодо доходів і фінансових результатів, має бути зафіксована у робочих документах. На завершальному (заключному) етапі перевірки аудитор повинен узагальнити зібрані дані щодо доходів і фінансових результатів базового підприємства, скласти перелік виявлених ними помилок та порушень, оцінити суттєвість їх загального впливу на показники доходів і фінансових результатів у фінансовій звітності і перейти до складання аудиторського звіту (висновку) незалежного аудитора . Відповідно до положень МСА 700 «Формулювання думки та надання звіту щодо фінансової звітності» скласти аудиторський звіт (висновок) незалежного аудитора. Він повинен містити наступні складові, які надані у таблиці. Структура аудиторського звіту (висновку) незалежного аудитора
Технологія виконання:
Рекомендована література
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ МІЖПРЕДМЕТНОГО ТРЕНІНГУ
*Кожний учасник тренінгу проводить свою міні – презентацію тривалістю 3–5 хвилин за визначеною формою. Після міні – презентації учасникам надається можливість коротко відповісти на питанняінших учасників і викладача (тренера ).
Оцінювання виконаних студентами тренінгових завдань відбувається за 20-бальною шкалою за кожною дисципліною в залежності від обсягу виконання, організаційного і професійного рівня в організації і проведенні тренінгу. Виставлення балів кожному учаснику за результатами виконання та проведення тренінгу відбувається шляхом складання балів за вказаними критеріями оцінювання з інтервалом 10, 15, 20 і наступним переведенням загальних балів в оцінку за національною шкалою та шкалою ECTS. Переведення даних 20-бальної шкали оцінювання в 4-бальну здійснюється в такому порядку:
ПІДСУМКОВИЙ ЕТАП ТРЕНІНГУ ПРОВОДИТЬСЯ У ВИГЛЯДІ "КРУГЛОГО СТОЛУ". Завершується круглий стіл підведенням підсумків викладачами, які аналізують глибину розкриття проблем обліку, аналізу і аудиту і ступінь участі студентів обговоренні. Кращі звіти пропонується оформити у вигляді Консультаційного проекту для впровадження у практику конкретних підприємств.
3.2. Програма, методичне забезпечення Виробнича (переддипломна) практика є продовження навчального процесу підготовки магістрів з обліку і аудиту, а також невід’ємною частиною якісної підготовки спеціалістів у вищих навчальних закладах. Практика проводиться на підприємствах, в установах і організаціях різних галузей народного господарства України. Дидактичною метою практичної підготовки студентів є закріплення знань, одержаних в процесі навчання, оволодіння навичками, вміннями та засобами організації майбутньої професійної діяльності, формування професійного вміння приймати самостійні рішення у певних виробничих умовах. Практика використовується також для збирання фактичних матеріалів для виконання магістерської дипломної роботи.
Мета, зміст та завдання практики Головною метою виробничої практики є оволодіння студентами сучасними методами та формами організації обліку та аудиту, формування у них на базі одержаних у вищому навчальному закладі знань професійних навичок, вмінь та компетенцій необхідних для прийняття самостійних рішень, виховання потреби систематичного поповнення знань та їх творчого застосування в практичній діяльності. Навчальним планом передбачена практика тривалістю 15 тижнів, у період з вересня по грудень, у тому числі міжпредметний тренінг. Згідно з навчальним планом виробнича практика студентів зі спеціальності «Облік і оподаткування», за якими здійснюється підготовка фахівців, проводиться у десятому семестрі. Під час практики студенти вивчають організацію діяльності підприємства, структуру управління, побудову і ведення первинного обліку, складання облікових регістрів та форм звітності. Виробничу практику студенти проходять на підприємствах і в організаціях, з якими уклав договір університет. Керує практикою головний бухгалтер або фінансовий директор підприємства. Навчально-методичне керівництво практикою здійснює відповідна кафедра обліку (аудиту). Керівники практики від кафедри контролюють хід практики та надають студентам необхідні консультації. Студент-практикант працює за індивідуальним календарним графіком. Керівник практики від підприємства разом з викладачем кафедри згідно з програмою та тематичним планом складають робочий план для кожного студента. Практикант повинен вести щоденник виробничої практики, де занотовувати інформацію про виконану роботу. Напрямок діяльності студента на підприємстві – виконання посадових функцій згідно зі своєю спеціальністю. Програма практики спрямована на те, щоб підготувати студентів до відповідальної роботи на підприємствах та в організаціях різних форм власності з обраної професії. Головними завданнями виробничої практики є: — ознайомлення з виробничою діяльністю суб’єктів підприємництва; — здобуття навичок самостійної практичної діяльності з обраної спеціальності; — самостійне виконання завдань керівника практики з відповідних питань; — отримання нових знань, умінь і навичок при виконанні конкретних практичних завдань на штатних посадах; — закріплення теоретичних знань, отриманих студентами при вивченні курсів «Бухгалтерський облік (загальна теорія)», «Фінансовий облік-1», «Фінансовий облік-2», «Управлінський облік», «Облік і звітність в оподаткуванні», «Організація обліку», «Облік і звітність за МСФЗ», «Аудит», «Внутрішній аудит», «Аналіз господарської діяльності», «Фінансовий аналіз», «Управлінський контроль»; — збір матеріалів для написання дипломної роботи та їх опрацювання. Студенту необхідно ознайомитись з: — підприємством (базою практики), з його призначенням, статутом суб’єкта господарювання, організаційно-правовою формою та основними напрямками його діяльності. Визначити його організаційно-управлінську структуру та штатний розклад; — організацією внутрішньовиробничих взаємовідносин, складом та функціями окремих служб, поділом обов’язків, посадовими інструкціями. Вивчити порядок взаємодії відділів та структурних підрозділів; — документами, які регламентують внутрішньовиробничі взаємовідносини, з матеріально-технічною базою підприємства, на якому проводиться практика; — господарськими зв’язками підприємства, з асортиментом послуг та виконуваних робіт. Вивчити, як на підприємстві здійснюється контроль виконання договорів, які застосовуються санкції до партнерів, їх ефективність. Як реалізується майнова відповідальність за виконання договірних зобов’язань. Практичне ознайомлення студента з умовами безпосередньої праці за фахом сприяє і допомагає формуванню у нього впевненості в своїй фаховій придатності, закріплює вже почасти набуті навички та компетенції з обраної спеціальності. Студенти виконують програму практики, яка затверджується кафедрою. Організація та етапи проведення практики Виробнича практика студентів регламентується «Положенням КНЕУ про виробничу практику студентів» з урахуванням навчального плану та «Програми підготовки студентів КНЕУ» з відповідної спеціальності. Робочий день практиканта визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку та режимом роботи підприємства, установи або організації, яка є базою практики. Кожний студент працює за Індивідуальним планом-графіком, який складається на основі програми практики з урахуванням завдань і планів роботи базової установи або організації. Практиканту щодня відводиться одна година для оформлення документації, заповнення «Щоденника практики» і чотири години на тиждень для збирання і вивчення матеріалів по темі магістерської дипломної роботи. До початку практики:
Після завершення практики проводиться захист звіту про виробничу практику. Під час виробничої практики студенти ведуть пошукову роботу з вибору теми магістерської дипломної роботи, що може бути підготовлена на матеріалах підприємства, що є базою практики. За час проходження практики необхідно зібрати необхідний фактичний матеріал для написання дипломної магістерської роботи. При цьому: — укладають картотеки з питань обраної спеціальності, оформлюють бібліографію; — критично аналізують статті, монографії з конкретної проблематики; — вивчають нормативні документи, які пов’язані з напрямком діяльності з обраної спеціальності; — проводять розрахунки, які необхідні у виконанні професійних функцій; — збирають статистичні дані для написання дипломної магістерської роботи; — опрацювання матеріалів для дипломної роботи. Матеріали науково-дослідницької роботи під час проходження практики фіксуються у окремому розділі звіту студента-практиканта.
Критерії оцінювання виробничої практики студентів
Об’єктами оцінювання є:
ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ ТА ЗАХИСТУ ЗВІТУ
Критерії щодо оцінювання якості проходження виробничої практики: — систематичне відвідування бази практики та консультацій наукового керівника — 0-10 балів; — збір облікової інформації у розрізі тем для формування Звіту з практики — 0-10 балів; — набуття професійних навичок — 0-5 балів. Критерії щодо оцінювання змісту та оформлення Звіту з практики: — взаємозв’язок теоретичного і практичного матеріалу — 0-15 балів; — приклади документального оформлення операцій — 0-15 балів; — технічне оформлення Звіту — 0-5 балів; Критерії щодо захисту Звіту з практики: — вміння чітко, ясно та стисло викласти основні засади проведеного дослідження роботи базового підприємства — 0-10 балів; — знання законодавчих та нормативно—правових документів — 0-10 балів; — повнота, глибина, обґрунтованість відповідей на питання членів комісії — 0-10 балів; — висновок наукового керівника практики. — 0-10 балів. Оцінка якості проходження практики і захисту Звітів з практики здійснюється здійснюється за 100-бальною шкалою з подальшим переведенням її в 4-бальну та шкалу ECTS. Підсумкову оцінку визначає комісія по захисту звітів з практики. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-бальну та шкалу за системою ECТS здійснюється в такому порядку:
ПРОГРАМА ПРАКТИКИ
3.3. НАПРЯМИ ДОСЛІДЖЕНЬ
НАПРЯМИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ для підготовки МДР магістерської програми «Облік і аудит в управлінні підприємницькою діяльністю»
3.4. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПІДГОТОВКИ Програма «Облік і аудит в управлінні підприємницькою діяльністю» спрямована на підготовку магістрів для підприємств, організацій і установ виробничої сфери України. Сучасний магістр повинен володіти комплексом знань із гуманітарних, фундаментальних та фахових дисциплін, мати добру практичну підготовку для виконання функціональних обов’язків на виробництві, у науково-дослідних установах, міністерствах, відомствах. Магістерська дипломна робота (надалі — МДР) — найважливіша форма самостійної роботи студента, в процесі якої він набуває уміння і навички організації та здійснення наукових досліджень. Вона визначає загальноосвітню та фахову зрілість випускника, вміння діалектично мислити, творчо застосовувати набуті знання при розв’язанні тих чи інших практичних завдань у сфері управлінської діяльності. Успішне виконання студентом дипломної роботи значною мірою залежить від того, наскільки він чітко уявляє собі основні вимоги щодо теоретичного рівня, змісту, структури, обсягу, форми викладення матеріалу та оформлення роботи. Теми магістерських дипломних робіт пропонуються студентам у відповідності з напрямками науково-дослідної роботи випускних кафедр з урахуванням науково-практичних інтересів студентів. Магістерська дипломна робота покликана показати, наскільки студент уміє аналізувати, узагальнювати і формулювати висновки із результатів дослідження, самостійно працювати з літературними джерелами. При оцінці дипломної роботи враховуються не лише якість самої роботи, характер викладу основних її положень при публічному захисті, але й її оформлення. Методичні рекомендації щодо підготовки МДР з обліку і аудиту складені згідно з «Положенням про підготовку і захист магістерської дипломної роботи», яке є внутрішнім нормативним документом університету, що регламентує організацію навчального процесу на завершальному етапі професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр». Положення розроблено відповідно до Закону України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 р. № 2984, інших нормативно-правових актів, галузевих стандартів вищої освіти, вимог Болонського процесу, «Положення про організацію навчального процесу в умовах індивідуалізації та впровадження кредитно-модульної системи», затвердженого Вченою радою університету (протокол № 9 від 30.03.2006 р.), «Положення про магістерську програму», затвердженого Вченою радою університету (протокол № 10 від 29.03.2007 р.). Положення є документом рамкового характеру, який регламентує загальні та найбільш принципові питання підготовки та захисту магістерських дипломних робіт.
3.4.1. Магістерська дипломна робота, її мета і завдання Магістерська дипломна робота — це самостійне теоретико-прикладне дослідження, що виконується студентом на завершальному етапі здобуття повної вищої освіти за освітнього ступеня «магістр». МДР є кваліфікаційною роботою, на підставі захисту якої Атестаційна кваліфікаційна комісія визначає рівень теоретичної та практичної підготовки випускника, його здатність до самостійної роботи за фахом і приймає рішення про присвоєння відповідної кваліфікації та видачу диплома. Метою підготовки МДР є закріплення та демонстрація сформованих упродовж навчання в університеті професійних компетенцій за спеціальністю «Облік і оподаткування». Це досягається шляхом виконання студентом в процесі підготовки МДР професійних завдань, притаманних первинним посадам, які займають працівники обліку. Професійні завдання можуть стосуватися питань документування господарських процесів, ведення обліку, аналіз отриманих результатів та надання рекомендацій практичного характеру з метою підвищення ефективності функціонування окремих підрозділів, підприємств та організацій тощо. Узагальнені професійні завдання зі спеціальності «Облік і оподаткування» напряму підготовки «Управління і адміністрування»:
Особливості професійних завдань стосовно спеціальності «Облік і оподаткування» студент відображає у відповідній частині МДР шляхом:
3.4.2. Етапи підготовки та захисту магістерської дипломної роботи Формування напрямів досліджень для підготовки магістерських дипломних робіт Визначення напрямів наукових досліджень й рекомендованої тематики МДР спрямоване на розкриття і конкретизацію узагальненого об’єкта спеціальності та спеціалізованого об’єкту діяльності за освытньою програмою «Облік і аудит в управлінні підприємницькою діяльністю». Визначення напряму дослідження та формулювання теми МДР здійснюється студентом самостійно протягом двох тижнів з початку проходження практики за узгодженням з науковим керівником. Ключовими вимогами при формулюванні теми МДР є орієнтація на проблеми, розв’язанню яких можуть бути присвячені дипломні роботи, їх зв’язок з узагальненим об’єктом спеціальності, спеціалізованим об’єктом освітньої програми та базовим підприємством. Напрями науково-практичних досліджень у формі МДР можуть оновлюватися з урахуванням змін, що відбуваються в економічному житті суспільства. При формулюванні теми МДР застосовується лаконічність та однозначність формулювань; відображення в них професійних завдань, що передбачені спеціальністю «Облік і оподаткування» та освітньою програмою «Облік і аудит в управлінні підприємницькою діяльністю»; можливість її розкриття на різних базах практики (тобто, можливість одержання відповідних матеріалів — планових, звітних, статистичних). Напрями досліджень для написання МДР є доступними для ознайомлення студентів.
Наукове керівництво магістерськими дипломними роботами Наукове керівництво виконання студентами МДР складається з методологічного та організаційного його забезпечення. Методологічні засади, якими керуються студенти при підготовці МДР, створюються кафедрою. Вони представлені монографіями, дисертаціями, дослідженнями, підручниками, посібниками, методичними розробками, іншими науково-методичними матеріалами, розробленими вітчизняною та світовою наукою і колективом кафедри. Консультативну допомогу з їх використання у магістерських дипломних роботах студентів надають наукові керівники та автори праць, виконаних на кафедрі. Організаційно керівництво процесом підготовки студентами МДР забезпечується системою заходів, до якої входять:
Персональне керівництво роботою окремих студентів здійснюють призначені наказом ректора наукові керівники. Науковими керівниками МДР можуть бути як штатні викладачі, так і сумісники, які мають наукові ступені, вчені звання, наукові публікації у галузях знань, що відповідають спрямованості і змісту освітньої програми. Одному керівникові кафедра може доручати керівництво не більш, ніж п’ятьма МДР.
Обов’язки наукового керівника МДР:
Вибір і затвердження теми магістерської дипломної роботи Вибір напряму дослідження та теми МДР є прерогативою студента. При цьому йому необхідно керуватися наступним:
Теми МДР вибираються із розроблених напрямів дослідження і за погодженням з науковим керівником та керівником магістерської програми можуть бути сформулювані у відповідності з умовами проходження практики або місця постійної роботи студента. Обрана тема закріплюється за випускником на підставі його письмової заяви на ім'я завідувача кафедри. Теми МДР мають відповідати обраному студентом спрямуванню магістерської програми. В окремих випадках теми дипломних робіт та їх розкриття можуть відображати функціонування віртуальних об’єктів або процесів. При цьому вихідні матеріали, необхідні для підготовки МДР, задаються науковим керівником та відображаються в індивідуальному завданні на підготовку МДР. Студент має право запропонувати власний напрям дослідження та формулювання теми, яке відповідає узагальненому об’єкту спеціальності або спеціалізованому об’єкту магістерської програми. У такому випадку студент подає на ім’я керівника магістерської програми окрему заяву, в якій обґрунтовує вибір теми і погоджує її з науковим керівником та завідувачем кафедри. Не дозволяється виконувати МДР роботу кільком студентам з однієї і тієї самої теми на базі одного й того самого підприємства. Закріплення за студентами тем магістерських дипломних робіт та призначення наукових керівників оформляється наказом ректора ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана» за поданням випускової кафедри.
Формування і затвердження індивідуального завдання Після затвердження теми науковий керівник разом зі студентом формують Індивідуальне завдання на підготовку МДР. Індивідуальне завдання має бути погоджене завідувачем випускової кафедри і затверджене керівником магістерської програми. Формування і затвердження індивідуального завдання спрямоване на досягнення таких цілей:
Після формування, погодження і затвердження Індивідуального завдання студент повинен здати на випускову кафедру його копію. Оригінал Індивідуального завдання студент розміщує у дипломній роботі після титульного аркуша. Індивідуальне завдання є нормативним документом і суттєвих відступів у МДР від зафіксованої в ньому структурі не допускається.
Графік виконання магістерських дипломних
Календарний графік підготовки та захисту МДР спрямований на забезпечення високої якості виконання робіт. Він покликаний вирішити такі завдання:
Календарний графік складається випусковою кафедрою на основі типового графіку, затвердженого ректором університету та уточнюється щорічно згідно з графіком навчального процесу студентів спеціальності «Облік і оподаткування» на відповідний навчальний рік (додаток А). Контроль за дотриманням графіку виконання МДР покладається на наукового керівника. Кафедра періодично розглядає на своїх засіданнях хід підготовки студентами МДР за інформацією наукового керівника або матеріалами перевірки завідувачем кафедри.
Попередній захист МДР Попередній захист МДР є складовою частиною модуля практичної підготовки, який входить до навчального плану підготовки магістрів з обліку і оподаткування. Метою попереднього розгляду (захисту) МДР є експертна оцінка фахівцями кафедри рівня готовності роботи відповідно до затверджених кафедрою критеріїв. Така оцінка розглядається, перш за все, як форма допомоги студенту у доведенні роботи до встановлених вимог. Вона супроводжується конкретними рекомендаціями щодо доопрацювання МДР. Негативна експертна оцінка стану справ з підготовкою роботи не тягне за собою адміністративних рішень стосовно студента та наукового керівника. Звіт комісії заслуховується на засіданні кафедри і передбачає оцінку ступеня готовності студентів до захисту дипломних робіт перед Екзаменаційною комісією; виявлення осіб, успішне завершення робіт якими знаходиться під загрозою, виявлення типових проблем у ході підготовки МДР та аналіз причин, що призвели до їх появи; пропозиції щодо прийняття заходів з успішного завершення МДР та їх захисту перед Екзаменаційною комісією. Комісію створює завідувач кафедри у складі 2-3-х викладачів, які мають науковий ступінь та/або вчене звання і досвід керівництва дипломними роботами. Очолює комісію завідувач кафедри або його заступник, чи науковий керівник магістерської програми. Порядок роботи комісії та форму матеріалів, що подають студенти для розгляду комісією, визначає кафедра. На попередній розгляд, як правило, виноситься робота у повному обсязі, доповідь студента та презентація результатів дослідження. Допуск студента і його МДР до захисту перед Екзаменаційною комісією оформляється у такому порядку:
Зовнішнє рецензування МДР
Зовнішнє рецензування МДР проводиться з метою надання Екзаменаційною комісією незалежної експертної оцінки професійних компетенцій студентів, продемонстрованих при підготовці магістерської дипломної роботи. Його проводять фахівці з обліку і оподаткування. Зовнішніх рецензентів призначає випускова кафедра. Зовнішніми рецензентами МДР можуть бути: висококваліфіковані працівники відповідних структурних підрозділів бази практики чи підприємств, де працює студент; наукові працівники науково-дослідних установ; працівники міністерств і відомств, викладачі з науковими ступенями та вченими званнями інших вищих навчальних закладів ІІІ—ІV рівня акредитації. Зовнішній рецензент у своїй рецензії повинен чітко окреслити позитивні сторони і недоліки МДР, зробити висновок: рекомендує він її до захисту, чи не рекомендує. Орієнтовну форму зовнішньої рецензії наведено у додатку Б.
Критерії оцінювання магістерської дипломної роботи
Оцінка якості виконання і захисту студентами магістерської дипломної роботи (МДР) здійснюється за 100-бальною шкалою з подальшим переведенням її в 4-бальну та шкалу ECTS. Підсумкову оцінку МДР визначає Екзаменаційна комісія. ЇЇ рішення є остаточним і оскарженню не підлягає. Об’єктами оцінювання є три складові: зміст, оформлення та захист МДР (табл.1). Таблиця 1 Оцінювання магістерської дипломної роботи
Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-бальну та шкалу за системою ECТS здійснюється в такому порядку:
3.4.3. Вимоги до змісту магістерської дипломної роботи Структура магістерської дипломної роботи МДР як оригінальне теоретично-прикладне дослідження повинна мати певну логіку побудови, послідовність і завершеність. МДР повинна містити:
Зміст Зміст подається на початку магістерської дипломної роботи. Він містить початкові номери сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків, списку використаних джерел та додатків.
Вимоги до вступу Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми та її значущість. У вступі до МДР студент повинен чітко і лаконічно висвітлити такі позиції:
Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення. Предмет дослідження міститься в межах об’єкту.
Кожне наукове положення має бути чітко сформульовано, не мітити двозначності, вказавши на виокремлення особливостей наукових та практичних результатів (в чому вони полягають), а також їх результативність. Визначення наукових результатів не допускається у формі анотацій проведених робіт та вказівок на виконання окремих видів робіт.
Орієнтовний обсяг вступу – 3-5 сторінок.
Вимоги до основної частини МДР Основна частина МДР складається з розділів, підрозділів. Кожний розділ починають з нової сторінки. В межах розділу підрозділи продовжують через 3 інтервали (при міжрядковому інтервалі 1,0), з нової сторінки підрозділи не починають. У розділах основної частини подають: - критичий огляд наукової та спеціальної літератури за темою та вибір напрямів досліджень; - виклад загальної методики й основних методів досліджень; - експериментальну частину та методику досліджень; - відомості про проведені теоретичні та практичні дослідження; - аналіз і узагальнення результатів досліджень. В огляді літератури студент окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Загальний обсяг огляду та цитування літератури не повинен перевищувати 20% обсягу основної частини МДР. Перший розділ (орієнтовно 25-30 с.) структурно складається з 3-4 підрозділів. У ньому слід розкрити стнан теоретичних напрацювань з обраної теми, проаналізувати існуючі різноманітні погляди на ті чи інші аспекти, виявити питання, які потребують розв’язання в теоретичному, методичному та прикладному плані. У другому розділі (орієнтовно 25-30 с.) має бути викладена загальна методика проведення дослідження, наводитися методи вирішення завдань і їх порівняльні оцінки. У разі, якщо тема магістерської роботи передбачає удосконалення обліку об’єкта дослідження, то у другому розділі (орієнтовно 25-30 с.) на основі вивчення і критичної оцінки діючих законодавчих, нормативних документів, спеціалізованої літератури повинно бути обгрунтовано діючий стан та розроблено напрями удосконалення методики і організації обліку досліджуваного об’єкту. Третій розділ (орієнтовно 20-25 с.) структурно вміщує 3-4 підрозділи. Важливе місце в даному розділі посідає викладення методики аналізу або аудиту визначених об’єктів. Автор має продемонструвати свою обізнаність з методами аналізу, контролю/аудиту і на основі їх критичного огляду обґрунтувати вибір найпридатнішого для обраного напряму дослідження. Студент повинен провести ґрунтовний аналіз фактичного стану досліджуваного об’єкта виключно на матеріалах конкретного підприємства. Розділ повинен бути максимально насиченим фактичною інформацією (таблиці, графіки, діаграми, схеми), що відображають відповідні результати діяльності підприємств за останніх 3-5 років. Слід чітко розмежувати джерела походження використаної при аналізі інформації: що запозичене з літератури, що одержано з документів підприємства, а які дані здобуті шляхом власних спостережень, експериментів, розрахунків, опитувань тощо. В розділі мають міститися обґрунтовані пропозиції студента, спрямовані на досягнення мети, поставленої у вступі. Особлива увага приділяється конкретизації аналізу або аудиту щодо об’єкта дослідження. Визначаються напрями підвищення ефективності діяльності підприємства або варіанти запобігання помилок та шахрайства. В разі, якщо третій розділ МДР присвячений аудиту тематичного дослідження, обов’язково має розглядатися аналітичний підхід до оцінки основних економічних показників за темою дослідження. Якщо тема магістерської дипломної роботи не передбачає поєднання двох складових з обліку та аудиту (або контролю чи аналізу), то третій розділ МДР є конструктивним і присвячується вичерпному викладенню результатів власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розроблення проблеми. Магістрант повинен давати оцінку повноти вирішення поставлених завдань, оцінку достовірності одержаних результатів (характеристик, параметрів), їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць, обґрунтування потреби додаткових досліджень, негативні результати, які обумовлюють необхідність припинення подальших досліджень. Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній меті, чітко визначеній автором. У кінці кожного розділу формулюються висновки до розділу зі стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів. Можуть бути передбачені інші розділи дипломної роботи, які визначаються навчальним закладом (наприклад, з охорони праці). Зміст таких розділів визначається завданнями дослідження. Однією з ознак високої якості дипломної магістерської роботи є застосування економіко-математичних методів та інформаційних систем в обліку, аналізі та аудиті, інформаційних технологій як під час аналізу, так і при обґрунтуванні запропонованих заходів. Усі частини МДР необхідно органічно пов’язати між собою: теоретичні та методичні положення мають бути відправними моментами для аналізу (аудиту). При підготовці кожного розділу МДР студент має застосувати і довести свої професійні компетенції. За результати розрахунків і зроблені на цій основі висновки відповідальність несе студент — автор магістерської дипломної роботи. Вимоги до висновків У висновках викладають найважливіші наукові та практичні результати, що отримані при написанні МДР. Загальний обсяг висновків до МДР близько 3-5 сторінок. Висновки до розділу - не більше 3 сторінок. Текст висновків має підтвердити здатність автора дипломної роботи успішно реалізувати поставлену мету і завдання. Загальні висновки не можуть відтворювати текст висновків до розділу, вони лаконічно узагальнюють результати дослідження всієї МДР. Висновки подаються у формі нумерованого списку. Рекомендовано починати висновки реченням: «На основі дослідження, проведеного в магістерській дипломній роботі, можна зробити такі висновки: 1. 2. 3. і т.д.» або «Дослідження, проведені в магістерській дипломній роботі, дають змогу зробити такі висновки: 1. 2. і т.д.» Студент повинен стисло охарактеризувати проведений аналіз діяльності підприємства, узагальнити власні пропозиції, оцінити їх практичне значення та ефективність, виокремити власний внесок в економічну теорію та практику господарювання. 3.4.4. Вимоги до оформлення магістерської дипломної роботи Загальні вимоги Магістерська дипломна робота має бути виконана комп’ютерним набором на одній стороні аркушів стандартного білого паперу формату А4 (210 × 297 мм) через 1,5 міжрядкових інтервали з використанням шрифту Times New Roman, розмір – 14 пт. Абзацний відступ – 1,25 см. Текст розміщується на сторінці з дотриманням розмірів полів: верхнє і нижнє – 20 мм, ліве – 30 мм, праве – 10 мм. Магістерська дипломна робота починається з титульного аркуша, який оформляється за зразком, наведеним у додатку В. За титульним аркушем послідовно розташовуються: Індивідуальне завдання на МДР, відгук наукового керівника, зовнішня рецензія, довідка про впровадження (за наявності), реферат, зміст, вступ, перший, другий, третій розділи, висновки, список використаних джерел, додатки, копії власних публікацій (за наявності). Номер сторінки проставляється внизу, по центру сторінки (починаючи зі Вступу з 3-ї (або 4-ї) сторінки). Текст основної частини поділяють на розділи. Заголовки основних структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ...», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту (по центру) напівжирним. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) напівжирним (з абзацу по ширині). Крапку в кінці заголовка не ставлять. Кожну структурну частину дипломної роботи: «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» починають з нової сторінки. Розділи позначаються однією арабською цифрою (наприклад РОЗДІЛ 1), після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу великими літерами. Наприклад, РОЗДІЛ 1 ДЕБІТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ ЯК ОБ’ЄКТ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА АНАЛІЗУ Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: 1.1.; 1.2. або 2.1.; 2.2. і т.д. Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу. Усі заголовки формулюються лаконічно. Вони повинні розкривати зміст відповідної структурної частини роботи. У заголовках не можна робити переноси слів. Відстань між двома заголовками робиться такою, як у тексті. Відстань між заголовком і текстом - 2 інтервали (при міжрядковому інтервалі 1,0). У кінці заголовків крапок не ставлять. Для тих випадків, коли кінець одного і початок іншого підрозділу розміщуються на одній сторінці відстань між текстом і заголовком наступного підрозділу - 3 інтервали (при міжрядковому інтервалі 1,0). У змісті дипломної роботи зазначають початкові сторінки кожного розділу і підрозділу. Назви розділів і підрозділів у змісті та тексті мають бути тотожними. Перелік скорочень символів і спеціальних термінів включається до дипломної роботи тоді, коли застосовуються не загальновживані (вузькоспеціальні) скорочення, символи і терміни, якщо загальна їх кількість – понад 20 і кожне із них повторюється у тексті не менше, як 3-5 разів. Скорочення, символи і терміни розміщуються у переліку стовпчиком, у якому ліворуч приводять символ або спеціальний термін, а праворуч – його деталізоване розшифрування. Якщо у роботі кількість скорочень, символів, термінів менше за 20 і кожне із них повторюється не більше 3–5 разів, перелік окремо не складається. Детальне розшифрування їх наводиться у вигляді примітки при першому згадуванні у роботі або безпосередньо у тексті (в дужках). Наприкінці роботи після списку використаних джерел студент проставляє особистий підпис та дату завершення виконання дипломної роботи.
Текст Важливим етапом виконання МДР є оформлення її тексту. Від того, наскільки вимогливо поставиться автор до форми своєї роботи, суттєво залежатиме її якість, а отже, і підсумкова оцінка. Магістерська дипломна робота має бути виконана з додержанням усіх вимог, що висуваються до наукових публікацій. МДР виконується українською мовою. Використовується науковий стиль викладення матеріалу, особливостями якого є:
Слід уважно підходити до вживання наукових термінів та визначень, посилаючись при цьому на авторитетні джерела (довідкові та нормативні видання, монографії, наукові статті). Щоб уникнути суб’єктивних суджень і закцентувати увагу на предметі висловлювання, в тексті слід застосовувати виклад від третьої особи («автор рекомендує…») або від першої особи множини («на нашу думку…», «зазначимо, що…»), часто використовують безіменну форму подачі інформації («як було сказано…», «слід зазначити, що…»). Текст дипломної роботи слід старанно вичитати та перевірити на наявність помилок.
Таблиці Цифровий матеріал, як правило, подається в табличній формі. Кожна таблиця повинна мати тематичний заголовок, що відображає її зміст і розміщується по центру. Усі таблиці слід нумерувати. Праворуч і вище від назви таблиці пишуть курсивом слово «Таблиця» та її порядковий номер. Знак № перед цифрою не ставиться. Назву таблиці наводять жирним шрифтом. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці в даному розділі (наприклад: Таблиця 1.3 — третя таблиця першого розділу). У разі перенесення частини таблиці на іншу сторінку правруч над перенесеною частиною пишуть слова «Продовження табл.» і вказують її номер (наприклад: «Продовження табл. 1.2»). Оформлюючи таблицю, слід дотримуватися певного співвідношення її частин. Ширина боковика має бути не більше 1/3 загальної ширини таблиці, а висота шапки таблиці — не більше 1/3 висоти таблиці. Графи (колонки) нумеруються тільки в тих випадках, коли у тексті на них є посилання або таблицю розташовують на кількох сторінках. Висота рядків має бути не менше 8 мм. Якщо рядки або графи (колонки) таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під одною, або поруч, чи переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її шапку та боковик. При поділі таблиці на частини допускається її шапку заміняти відповідними номерами граф (колонок). Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Заголовок кожної графи в шапці таблиці має бути по можливості коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються. Тип шрифту — Times New Roman, розмір кеглю – 8-14 пт залежно від прозміщення та обсягу інформаії, міжрядковий інтервал — 1,0. Якщо всі показники таблиці мають однакові одиниці виміру, їх вносять у заголовок таблиці, якщо різні — вказують у боковику. Позначення одиниць виміру має відповідати вимогам стандартів. Усі таблиці, в яких наведено облік (кореспонденцію рахунків) тих чи інших операцій, повинні мати однакову початкову назву (наприклад, Відображення в обліку операцій з … або Кореспонденція рахунків з обліку …) Назви аналітичних таблиць повинні бути стислими і відображати зміст інформації у таблиці, назву суб’єкта дослідження, період за який наводиться інформації. Не рекомендується назву аналітичних таблиць розпочинати словами «Аналіз показників…». Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, так, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку МДР або з поворотом за стрілкою годинника. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступну сторінку. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її шапку, в другому – боковик, або проставляється нумерація назв боковика і граф (колонок) таблиці. В тексті магістерської дипломної роботи мають бути посилання на всі таблиці. Таблицею підрозділ не завершується, а робиться загальний висновок до підрозділу.
Зразок конструкції таблиціТаблиця_______ (номер)Назва таблиці
Боковик Графи (колонки)
Ілюстрації Ілюстрації (рисунки, схеми, графіки, карти, креслення тощо) слід розміщувати безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше. На всі ілюстрації мають бути посилання. Якщо ілюстрація створена не автором МДР, необхідно дотримуватися вимог чинного законодавства про авторські права. Креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми повинні відповідати вимогам стандартів «Єдиної системи конструкторської документації» та «Єдиної системи програмної документації». Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують під ілюстрацією з абзацу. За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст). Ілюстрації позначаються словом «Рис.» і нумеруються послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: «Рис. 3.1.» (перший рисунок третього розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Наприклад:
8 12 13 17 традиційний графік роботи
7 9 11 12 13 14 17 19 гнучкий графік роботи
Рис. 3.1. Варіанти традиційного та гнучкого графіка роботи
Графічний матеріал МДР виконується у текстовому редакторі Microsoft Word. Використовувати скановані об’єкти в МДР не дозволяється.
Формули Формули створюються за допомогою «Редактора формул» і розташовуються безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині рядка. Вище і нижче кожної формули має бути залишено не менше одного вільного рядка. Формули слід нумерувати порядковою нумерацією у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3) — третя формула першого розділу. Номер формули слід зазначати у круглих дужках на рівні формули в крайньому правому положенні на рядку. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Пояснення значення кожного символу слід давати з нового рядка. Перший рядок починають без абзацу словом «де» без двокрапки. Наприклад: (1.3) де Км — коефіцієнт монотонності праці; Тпр — час, витрачений на повторювані рухи; Тз — загальний час тривалості операції (роботи).
Переносити формули на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак на початку наступного рядка. Коли переносять формулу на знакові операції множення, використовують знак «х». Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою.
Цитування та посилання на використані джерела У процесі підготовки МДР, для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору, слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором. Загальні вимоги до цитування такі: а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання; б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту та без перекручень думок автора Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, наприкінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається; в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело; г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело. Посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей з цитованого документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати зміст, мову тексту тощо. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них є матеріал, який не включено до останнього видання. Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, у посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул із джерела, на яке посилаються. На запозичену з літературних, періодичних і статистичних джерел інформацію (формули, таблиці, схеми, графіки, узагальнення, висновки тощо) обов’язково слід робити посилання у тексті, наводячи у квадратних дужках порядковий номер джерела у списку використаних джерел та номери сторінок, з яких узято інформацію (наприклад, [23, с. 153]).
Додатки У додатки виносяться громіздкі таблиці, схеми, діаграми, форми документів, ксерокопії форм звітів підприємств тощо. Додатки оформлюються як продовження дипломної роботи на наступних сторінках у порядку появи посилань у тексті роботи. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі симетрично відносно тексту сторінки (по центру). Текст кожного додатка, за необхідності, може бути поділений на розділи і підрозділи, які нумеруються у межах кожного додатка. Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь (наприклад, Додаток А, Додаток Б і т. д.) Єдиний додаток позначається як додаток А. Ілюстрації, таблиці і формули, розміщені в додатках, нумеруються у межах кожного додатка, наприклад: Рис. Д. 1.2. — другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А. 1) — перша формула додатка А. Джерела, які цитуються тільки в додатках, мають розглядатися незалежно від тих, які цитуються в основній частині роботи, і мають бути перелічені наприкінці кожного додатка в переліку посилань.
Бібліографічний опис використаних джерел До списку використаних джерел слід включати тільки ті джерела, на які є посилання у тексті. Джерела можна розміщувати в списку одним із таких способів: 1) у порядку появи посилань у тексті; 2) в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати згідно з вимогами таких стандартів: ГОСТ 7.1-84 «Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления», ДСТУ 3582-97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові і бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила», ГОСТ 7.12-93 «Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила». Для нормативно-правових документів необхідно посилатися на джерела, які є офіційними виданнями. Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел до магістерської дипломної роботи
Зовнішнє оформлення Магістерська дипломна робота повинна бути переплетена у тверду обкладинку в такий спосіб, щоб листи не випадали і їх не можна було виймати без пошкодження. На внутрішньому боці обкладинки вклеюється конверт для компакт-диску. На компакт-диск записується остаточний варіант магістерської дипломної роботи. Диск повинен бути підписаний: Пізвище, ініціали автора МДР; тема МДР; прізвище та ініціали наукового керівника МДР.
Додаток А ЗАТВЕРДЖЕНО:Кафедрою обліку підприємницької діяльності Протокол № 15 від 10 травня 2016 р.
Орієнтовний графікпідготовки та захисту магістерських дипломних робіт на кафедрі обліку підприємницької діяльності студентів магістерської програми «Облік і аудит в управлінні підприємницькою діяльністю» 2016 року набору (для всіх форм навчання)
Додаток БОрієнтовна форма зовнішньої рецензії
|
1. Актуальність і практичне значення МДР |
|
||
|
|||
|
|||
|
|||
2. Позитивні сторони у роботі, які бажає підкреслити рецензент |
|
||
|
|||
|
|||
3. Недоліки або дискусійні питання у роботі |
|
||
|
|||
|
|||
|
|||
4. Оцінка якості запропонованих студентом заходів і пропозицій, їх практична цінність |
|||
|
|||
|
|||
|
|||
|
|||
Загальний висновок рецензента (рекомендувати чи не рекомендувати магістерську |
|||
дипломну роботу студента до захисту в ЕК) |
|||
|
|||
|
|||
|
|||
Посада і місце роботи рецензента____________________________
(підпис) (ініціали, прізвище)
М П
Міністерство освіти і науки України
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені Вадима Гетьмана»
ОБЛІКОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
КАФЕДРА ОБЛІКУ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Програма
«Облік і аудит в управлінні підприємницькою діяльністю»
ПЕТРОВ Іван Петрович
МАГІСТЕРСЬКА ДИПЛОМНА РОБОТА
«ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ ТА АУДИТУ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ТА ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ»
на здобуття освітнього ступеня «магістр»
Керівник магістерської програми, д.е.н., професор ____________Бондар М.І. «___» __________20___р.
Робота допущена до захисту рішенням кафедри «___»______________20__ р. Протокол №________
Зав. кафедри обліку підприємницької діяльності, д.е.н., професор ___________М.І. Бондар
|
Науковий керівник докт.екон.наук, професор Остап’юк Н.А. (науковий ступінь, вчене звання, ПІБ)
«___»_________20____р. _____________________ (підпис)
Магістр здав роботу на кафедру
«___»__________20___р. _____________________ (підпис)
|
КИЇВ 201___
Додаток Д
Приклад оформлення Реферату
РЕФЕРАТ
Магістерська дипломна робота містить 108 сторінок, 22 таблиці, 4 рисунки, список використаних джерел з 85 найменувань, 7 додатків.
«Облікова політика підприємства та її роль у формуванні фінансових результатів діяльності»
Ключові поняття роботи – облікова політика, професійне судження бухгалтера, принципи формування облікової політики, вимоги до формування облікової політики, Наказ про облікову політику на підприємстві, фінансові результати діяльності, аналіз.
Метою магістерської дипломної роботи є системне дослідження, критична оцінка та розробка пропозицій щодо удосконалення теоретичних положень та діючої практики формування облікової політики підприємства та її ролі у формуванні фінансових результатів діяльності.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних та прикладних питань формування облікової політики підприємства та визначення її ролі у формування фінансових результатів діяльності.
Об’єктом дослідження є облікова політика підприємства, порядок її розробки, затвердження та впровадження на підприємстві.
Завданнями даної дипломної роботи є: розглянути економічну сутність облікової політики, виокремити проблемні питання; проаналізувати і критично оцінити нормативно-правове забезпечення та спеціальну літературу щодо формування облікової політики; визначити вплив професійного судження бухгалтера на процес формування облікової політики підприємства; детально висвітлити та критично оцінити діючий порядок розробки, оформлення та затвердження облікової політики підприємства; визначити місце облікової політики підприємства в організації функціонування обліково-економічної служби суб’єкта господарювання, враховуючи різні чинники; розкрити організаційно-технологічні та методичні підходи до формування облікової політики за окремими об’єктами обліку; розробити пропозиції щодо їх удосконалення; визначити роль облікової політики у формування фінансових результатів діяльності підприємства; проаналізувати вплив складових облікової політики підприємства щодо різних об’єктів обліку на фінансові результати діяльності підприємства та розробити пропозиції щодо вибору оптимальних складових облікової політики ТОВ «Венея».
У процесі дослідження використовувалися методи збору фактів, а саме спостереження, реєстрація, вимірювання; опис і аналіз фактів; обґрунтування наукових рекомендацій; монографічний (вивченні окремих типових суспільних явищ і досвіду передових вітчизняних та зарубіжних підприємств); порівняння, аналіз і синтез; метод узагальнення; документальний (дослідження документів та прийоми нормативно-правового регулювання); розрахунково-аналітичні, реалізації результатів дослідження.
За результатами дослідження зроблені висновки та надані пропозиції щодо документального оформлення облікової політики та організації бухгалтерського обліку на підприємстві, визначена роль облікової політики у формуванні фінансових результатів діяльності.
Рік виконання дипломної роботи – 2016 – 2017 рр.
Рік захисту роботи – 2017 р.