Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов
Новости все
Главная \ Методичні вказівки \ Методические указания и информация \ ОСНОВИ НАУКОВИХ ДОСЛIДЖЕНЬ У ПСИХОЛОГІЇ

ОСНОВИ НАУКОВИХ ДОСЛIДЖЕНЬ У ПСИХОЛОГІЇ

Дата публикации: 05.09.2019 13:23

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

 

Факультет управління персоналом, соціології та психології

Кафедра педагогіки та психології

 

 

 

ЗАТВЕРДЖУЮ:

Проректор з науково-педагогічної роботи
____________ А.М. Колот

 

«22» січня 2019 р.

 

 

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
З ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

«ОСНОВИ НАУКОВИХ ДОСЛIДЖЕНЬ У ПСИХОЛОГІЇ»

 

 

рівень вищої освіти

перший (бакалаврський)

галузь знань

05 «Соціальні та поведінкові науки»

спеціальність

053 «Психологія»

освітня програма

«Економічна та соціальна психологія»

спеціалізація

6У03 «Економічна та соціальна психологія»

тип дисципліни

обов’язкова

                       

 

 

 

Начальник навчально-

методичного відділу ______________Т.В. Гуть

ПОГОДЖЕНО:

 

Завідувач кафедри педагогіки

та психології ___________М.В. Артюшина

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ – 2018

 

Розробник:

Музичко Людмила Володимирівна, кандидат психологічних наук, доцент,

доцент кафедри педагогіки та психології ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

e-mail: ludmilamuzicko1965@gmail.com

 

 

 

 

Форма навчання –

денна

Семестр –

2

Кількість кредитів ECTS –

4

Форма підсумкового контролю –

екзамен

Мова викладання –

українська

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

© Музичко Л.В., 2018

© КНЕУ, 2018

 

ЗМІСТ

ВСТУП.....................................................................................................................4

1. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ.. 8

Тема 1. Наука як форма пізнання дійсності 8

Тема 2. Основні поняття і категорії наукової методології. 8

Тема 3. Поняття методу в науці. Парадигма наукових методів.. 9

Тема 4. Планування та програма наукового дослідження. 9

Тема 5. Організація викладу результатів наукового дослідження. 10

Тема 6. Презентація результатів наукового дослідження. 10

Тема 7. Наукова конференція як складова науково-дослідної роботи студентів  10

Тема 8. Наукова етика та доброчинність науковця. 10

2. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ.. 11

2.1. Карта навчальної роботи студента. 12

2.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни. 13

3. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ   14

3.1. Вимоги до виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи. 14

3.2. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи. 14

4. ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ.. 14

5. РЕКОМЕНДОВАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА.. 16

5.1. Основна література. 16

5.2. Додаткова література. 17

5.3. Дистанційні курси та інформаційні ресурси. 18

 

ВСТУП

 

Навчальна дисципліна «Основи наукових досліджень у психології» є одним із складників комплексної підготовки фахівців галузі знань 05 «Соціальні та поведінкові науки» спеціальності 053 «Психологія» за спеціалізацією 6У03 «Економічна та соціальна психологія».

Анотація навчальної дисципліни. Навчальна дисципліна «Основи наукових досліджень у психології» спрямована на формування у майбутніх психологів компетентностей щодо планування, організації, оформлення та презентації результатів наукового дослідження в процесі опанування фаху психолога. Одним із важливих завдань вищої освіти є розвиток дослідницьких умінь студентів. Як у повсякденній, так і професійній діяльності постійно відчувається потреба у вирішенні різноманітних науково-практичних проблем, які можуть розглядатися як дослідницькі завдання, що вимагають для свого вирішення спеціальних умінь та навичок. Проте, як показує досвід, випускники вищих навчальних закладів, незважаючи на те, що саме вони є основною рушійною силою науково-технічного і соціального прогресу, часто-густо мають недостатній досвід, який дає можливість практичного застосування структури наукового пошуку, спираючись на його філософію та методологію. Усвідомлюючи зазначене, зауважуємо, що актуальною потребою студентів виступає вивчення методології наукових досліджень. Знання теоретичних концепцій потребує наукової систематизації та взаємоузгодження на основі створення інтегруючих методологічних конструкцій, підходів; вміння адекватно вибирати та використовувати методи, технології, аналізувати та інтерпретувати нові експериментальні факти та емпіричні дані сприятиме краще зрозуміти професійну реальність.

Дисципліна відноситься до обов'язкових дисциплін. Вивчається на I курсі (2 семестр). Форма підсумкового контролю – екзамен. Обсяг – 4 кредити ЕСТS (120 год.).

Мета вивчення дисципліни – формування готовності та здатності студентів до проведення самостійних наукових досліджень у сфері майбутньої професійної діяльності та вироблення відповідних умінь.

Завдання (навчальні цілі) дисципліни:

  • ознайомити студентів з основними поняттями і принципами наукового дослідження;
  • навчити оцінювати науковий потенціал певного наукового дослідження та самостійно здійснювати його етапи на практиці;
  • сформувати уявлення про особливості стилю наукового викладу та основні форми наукових праць;
  • забезпечити оволодіння вміннями оформлення наукових досліджень у вигляді рефератів, анотацій, тез, наукових статей, наукових доповідей, магістерських робіт;
  • забезпечити засвоєння правил цитування, бібліографічних посилань;
  • забезпечити вироблення вмінь відбору та аналізу наукових джерел;
  • забезпечити вироблення вмінь формулювання мети, завдань та актуальності наукового дослідження;
  • навчити правильно добирати і застосовувати наукові методи дослідження;
  • виробити вміння наукового обґрунтування результатів дослідження.

Предметом дисципліни є теорія і практика проведення наукового дослідження у процесі фахового навчання..

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен набути такі  результати навчання:

Знання:

  • методологічних принципів, цілей, основних задач та структурної організації науковоичних дослідження;
  • основних теоретичних понять та практичних процедур здійснення наукового дослідження;
  • методів наукового дослідження;
  • вимог до викладу результатів наукового дослідження;
  • процедури впровадження результатів наукових досліджень;
  • організаційно-правових засад науково-дослідної роботи;
  • етичних засад проведення наукового дослідження.

Уміння:

  • - застосовуваня на практиці отриманих теоретичних знань;
  • -  здійснювати наукову організацію дослідного процесу;
  • - планувати та реалізовувати основні етапи наукового дослідження;
  • - формувати комплекс методик для збору емпіричних даних;
  • - застосовувати наукові методи обробки та інтерпретації отриманих у дослідженні даних;
  • - організовувати виклад результатів наукового дослідження та здійснювати їхнє впровадження в теорію та практик;
  • - презентувати результати наукового дослідження.

Комунікація:

•   здатність до спілкування зі студентами та викладачами в процесі виконання спільних навчальних завдань, презентації результатів здійснениого науковго дослідження;

•   дотримання  етичних принципів комунікації, збереження авторських прав при використанні результатів досліджень науковців різноманітних галузей

•   здатність до організації взаємодії у процесі навчання.

Автономія:

•   здатність до самостійної навчально-дослідної роботи та в складі дослідницької групи;

•   автономність та ініціативність у використанні дослідницьких інстрементів у процесі викнання навчальних досліджень.

 

Досягненню мети та ефективній реалізації завдань вивчення дисципліни підпорядкована логіка її викладання, структура і зміст.

 

1. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ

 

Тема 1. Наука як форма пізнання дійсності.

Наука як форма пізнання світу. Поняття і особливості наукового пізнання. Суб’єкт і об’єкт наукового пізнання. Сутність науки і наукової діяльності. Предмет, завдання і функції науки. Специфіка наукової діяльності. Наукознавство та його розвиток. Структура і класифікація наук.

Взаємозв’язок науки і практики. Співвідношення наукового та повсякденного пізнання. Наукове дослідження як форма розвитку науки. Загальна схема наукових досліджень.

Поняття про знання та його функції.

Методологія наукових досліджень. Методологічні принципи психологічного дослідження. Загально філософські питання наукової методології та методів наукового пізнання. Функції методології. Взаємозв’язок предмета і методу наукового дослідження. Методологічна єдність і багатоманітність сучасної науки. Міграція методів, засобів і концептуальних схем з однієї галузі знання в іншу.

Методологічні принципи історизму, всебічності і комплексності. Логічні прийоми.

Системний підхід в науковому дослідженні. Основні принципи системного підходу.

Синергетика як теорія самоорганізації і розвитку окремих цілісних систем. Основні поняття синергетики.

Зміст і застосування аксіоматичного методу у наукових дослідженнях.

Принципи філософсько­психологічного рівня: можливості пізнання внутрішнього світу особистості; єдності суб’єкта і об’єкта психологічного пізнання; відображення; визначальна роль практики у психологічному пізнанні.

Принципи теоретико­психологічного рівня (за О. М. Ткаченком): детермінізму; відображення; єдності психіки та діяльності; розвитку психіки; системно­структурний.

Принципи експериментально­психологічного рівня: адекватності; паралельності; екстремальності; реєстрації градієнта; референтності; послідовного пояснення; розвитку, особистісного підходу; творчої самодіяльності тощо.

 

Тема 2. Основні поняття і категорії наукової методології.

Наукова ідея як спроба нетрадиційного пояснення явищ.

Основні форми наукового пізнання (факт, гіпотеза, закон, концепція, теорія). Поняття про наукові факти та їх роль у науковому дослідженні. Формування та обґрунтування наукових гіпотез. Види гіпотез. Наукові закони. Концепція як спосіб розуміння, пояснення, тлумачення основної ідеї теорії. Поняття наукової теорії, її сутність та структура. Наукова теорія як найвищий рівень синтезу знання.

Структурні елементи науки: поняття, категорії, принципи, постулати, правила. Докази як процес встановлення істинності твердження. Спростування як засіб розвитку наукового пізнання. Структура наукового доказу та спростування: теза, аргумент, форма (демонстрація). Правила і умови доказів та спростувань.

Сутність та правила аргументації. Класифікаційна проблема в сучасній науці. Принципи класифікацій.

Методологічні та теоретичні проблеми психологічного дослідження. Тема наукового дослідження та її актуальність. Загальна характеристика психологічного дослідження. Рівні психологічного дослідження. Види дослідження (фундаментальні, прикладні, розробки).

Основні методологічні та теоретичні проблеми психології:системний підхід (проблема закону у психології, системна детермінація поведінки та психіки); категорія відображення; теорія, експеримент і практика; спілкування (функції та структура спілкування, особливості психічних процесів при спілкуванні); категорія діяльності (будова індивідуальної діяльності, проблема спільної діяльності); особистість (суспільні відносини як загальна основа властивостей особистості; спрямованість особистості); соціальне і біологічне в детермінації психіки людини (психологічні аспекти проблеми антропогенезу).

Аналіз стану наукового дослідження обраної тематики та визначення ступеня наукової новизни запропонованого вирішення проблеми. Визначення наукової та практичної значущості отриманих результатів дослідження.

Факти та гіпотези як основні форми наукового пізнання. Основні форми наукового пізнання (факт, гіпотеза, закон, концепція, теорія). Поняття про наукові факти та їх роль у науковому дослідженні. Формування та обґрунтування наукових гіпотез. Види гіпотез.

Наукові закони.

Гіпотеза як передбачення майбутніх результатів. Ставлення науковців до гіпотез за Дж. Брунером. Теоретичне підґрунтя гіпотез. Передбачення залежностей та зв’язків змінних. Формулювання гіпотез, кількість та рівень загальності гіпотез. Перевірка гіпотез. Що дає змогу вважати гіпотезу підтвердженою.

Концепції та теорії як основні форми наукового пізнання. Особливості створення психологічної теорії. Наукова ідея як спроба нетрадиційного пояснення явищ. Концепція як спосіб розуміння, пояснення, тлумачення основної ідеї теорії. Поняття наукової теорії, її сутність та структура. Наукова теорія як найвищий рівень синтезу знання.

 

Тема 3. Поняття методу в науці. Парадигма наукових методів.

Поняття методу в науці. Види загальнонаукових методів; теоретичні та конкретно­наукові методи, їхня характеристика.

Взаємозв’язок понять методології та методу, різниця між ними.

Рівні методологічного аналізу та їхні особливості в психологічних дослідженнях. Взаємодія між загальнонауковими підходами та конкретними методами проведення наукових досліджень.

Методи теоретичного рівня наукового пізнання: аксіоматичний, гіпотетико-дедуктивний, від абстрактного до конкретного.

Основні групи загальних методів. Емпіричні методи: спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент. Методи, які використовуються як на емпіричному рівні, так і на теоретичному: абстрагування, аналіз і синтез, індукція і дедукція, моделювання тощо.

 

Тема 4. Планування та програма наукового дослідження.

Загальна структура психологічного дослідження. Вибір та обґрунтування теми дослідження. Основні складові програми дослідження: обґрунтування актуальності теми, розгорнута характеристика цілей і задач дослідження; викладення гіпотези, мотивування вибору методів та об’єктів дослідження, забезпечення дослідження ресурсами, передбачуваний результат і ефективність дослідження.

Планування дослідження. Вибірка для дослідження. Збирання та нагромадження матеріалу.

Організація і проведення експерименту.

Аналіз та інтерпретація зібраних даних. Факт і артефакт у психологічному дослідженні.

Об’єкт та предмет наукового дослідження. Наукова проблема та обґрунтування теми дослідження. Об’єкт і предмет наукового дослідження. Гіпотези у наукових дослідженнях

Проблеми і задачі в навчанні і науці. Ознаки наукової проблемної ситуації. Соціальне замовлення, потреби виробництва, загалом практики як чинники виникнення проблем в науці.

Співвідношення об’єкта і предмета наукового дослідження. Підходи до розуміння об’єкта і предмета наукового дослідження.

Мета та завдання наукового дослідження. Мета, завдання як образ кінцевого результату дослідження.

Технологія розробки завдань дослідження.

Взаємозв’язок завдань та висновків у науковому дослідженні.

Мова науки. Мова психології як теоретичної та емпіричної науки.

Категоріальний апарат науки як елемент мови науковця. Поняття та терміни у психології.

Невербальні засоби подання інформації у психологічних дослідженнях.

 

Тема 5. Організація викладу результатів наукового дослідження.

Виклад та обґрунтування наукових результатів. Форми наукових праць в галузі психології.

Види наукової продукції та їх зміст: огляд, реферат, науковий звіт, доповідь на наукову тему, тези доповіді, стаття, рецензія, монографія, брошура, навчальний посібник, підручник дисертація, курсова робота, дипломна робота.

Звіт про науково-дослідну роботу, його зміст і методи складання.

Загальні вимоги, що висуваються до рукописів наукової праці. Державний стандарт України ДСТУ 3008 – 95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення».

Поняття бібліографії. Принципи складання бібліографії. ГОСТ 7.1-84 «Библиографическое описание документа. Общие требования й правила составления»;ДСТУ 3582-97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила».

Комп’ютерні програми, призначені для складання бібліографії. Програма EndNote.

 

Тема 6. Презентація результатів наукового дослідження.

Поняття та призначення презентації результатів наукового дослідження. Змістовна та технологічна сторони презентації. Класифікація способів презентації. Операційний склад технології презентації.

Основні проблеми презентації. Психологічні аспекти, що знижують ефективність презентації: страх, неадекватна форма реагування на критику.

Презентація наукового проекту, заснована на моделі особистої ефективності GoMAD.

Комп’ютерні технології підготовки та проведення презентації. Редактор презентацій Microsoft PowerPoint. Правила створення презентацій та виступу з їхнім використанням.

Тема 7. Наукова конференція як складова науково-дослідної роботи студентів.

Науково-дослідна робота студентів вищого навчального закладу як один із напрямів самостійної роботи та чинник підготовки висококваліфікованих спеціалістів.

Види конференцій: науково-теоретична; науково-практична конференція; науково-технічна.

Структура конференції.

Наукові конференції як засіб удосконалення професійної компетенції майбутніх психологів.

 

Тема 7. Наукова конференція як складова науково-дослідної роботи студентів.

Науково-дослідна робота студентів вищого навчального закладу як один із напрямів самостійної роботи та чинник підготовки висококваліфікованих спеціалістів.

Види конференцій: науково-теоретична; науково-практична конференція; науково-технічна.

Структура конференції.

Наукові конференції як засіб удосконалення професійної компетенції майбутніх психологів.

 

Тема 8. Наукова етика та доброчинність науковця.

Система державної організації наукових досліджень. Нормативно-правові акти з питань науково-дослідної діяльності. Організація наукових досліджень в наукових та навчальних установах. Соціально-правовий статус наукових працівників. Інтелектуальна власність та її гарантії. Міжнародне співробітництво в науково-дослідній галузі психології.

Етичні принципи проведення наукового дослідження. Моральні принципи наукової етики за Р. Мертоном: колективізм, універсалізм, безкорисливість, організований скептицизм. Проблема плагіату в науці.

Наукова діяльність фахівців у галузі психології. Організація праці та її планування в наукових дослідженнях. Роль наукової організації дослідного процесу у підвищенні ефективності наукових досліджень.

Психофізіологічні та соціально-психологічні особливості людини, що забезпечують успіх творчої праці у дослідницькій роботі. Забезпечення раціонального трудового режиму дослідника й організація робочого місця науковця. Індивідуальний стиль діяльності людини.

Роль консультування як форми організації наукового дослідження. Організаційно-технологічні принципи ефективної побудови дослідницької діяльності.

 

2. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ
 

Система поточного і підсумкового контролю з навчальної дисципліни «Основи наукових досліджень у психології» відповідає вимогам «Положення про порядок оцінювання результатів навчальної діяльності студентів», яке визначає основні принципи поточного і підсумкового оцінювання результатів навчальної діяльності студентів усіх форм навчання та рамкові умови їх реалізації.

Поточний контроль результатів навчальної діяльності студентів під час вивчення дисципліни здійснюється з метою перевірки знань, умінь та навичок студентів під час проведення аудиторних занять, а також для перевірки результатів виконання та захисту завдань самостійної роботи.

Завданням поточного контролю є перевірка рівня: засвоєння відповідного навчального матеріалу, набуття знань та сформованості навичок вирішення конкретних питань та ситуацій, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислювати сутність змісту матеріалу заняття, сформованості вмінь публічно чи письмово обґрунтувати власну точку зору, уміння працювати в команді, здатність нести відповідальність за надані рекомендації та прийняті рішення тощо

Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних та індивідуальних занять, а також для перевірки результатів виконання та захисту завдань самостійної роботи.

Формами проведення поточного контролю є тестування, бліц-опитування, контрольна (модульна) робота, захист результатів виконання групових або індивідуальних проектів під час навчальних  занять, перевірка виконання письмових завдань для самостійної роботи. Кількість балів за різними формами контролю наведено у табл. 1.

Таблиця 1

Форми контролю результатів навчальної діяльності студентів
та їх оцінювання

Форми контролю

Максимальна кількість балів

Робота на практичних заняттях

30

Перевірка виконання завдань з самостійної роботи

15

Контрольні (модульні) роботи

5

Екзаменаційна робота

50

Всього

100

Представлення результатів науково-дослідних робіт на студентських конкурсах, конференціях, олімпіадах тощо

бонусні бали
(до 10 балів)
 

На усіх практичних заняттях можна отримати 30 балів.

Курс складається з 8 тем, які по завершенню вивчення яких проводиться контрольна (модульна) роботи, виконання якої оцінюється максимально у 5 балів.

Програмою передбачено виконання трьох самостійних робіт, кожна з яких включає різну кількість завдань та оцінюється максимально до 5 балів. Загальна кількість балів за виконання самостійних робіт – 15.

Результати оцінювання всіх складників поточного контролю фіксуються в електронному журналі обліку навчальної роботи студентів академічної групи.

До загальної кількості балів, отриманих у процесі вивчення дисципліни, можуть також додаватись додаткові (заохочувальні) бали за науково-дослідну діяльність – участь студентів у роботі наукових конференцій, студентських наукових гуртків та проблемних груп, підготовці публікацій, участь у Всеукраїнських олімпіадах і конкурсах та Міжнародних конкурсах тощо. Їх кількість не повинна перевищувати 10 балів за семестр.

 

2.1. Карта навчальної роботи студента

Деталізований порядок нарахування балів за навчальну роботу студентів наведений в карті навчальної роботи студента (табл. 2).

Таблиця 2

КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

з обов’язкової дисципліни «Основи наукових досліджень у психології»

для студентів освітньо-професійної програми «Економічна та соціальна психологія»

денна форма навчання

Номер заняття

Вид та тема навчального заняття

Максимальна

кількість балів
  1.  

Практичне заняття 1. Особливості наукових досліджень в психології

1
  1.  

Практичне заняття 2. Програма наукового дослідження

2
  1.  

Практичне заняття 3. Наукова ідея і тема дослідження. Актуальність теми

3
  1.  

Практичне заняття 4. Об'єкт і предмет дослідження

2
  1.  

Практичне заняття 5. Мета і завдання дослідження

2
  1.  

Практичне заняття 6. Гіпотеза дослідження

2
  1.  

Практичне заняття 7. Мова науки

3
  1.  

Практичне заняття 8-9. Науковий текст: структура та оформлення

4
  1.  

Практичне заняття 10. Бібліографічні особливості оформлення літературних джерел дослідження

3
  1.  

Практичне заняття 11. Наукова етика та доброчесність науковця

2
  1.  

Практичне заняття 12-13. Наукова конференція студентів.

3
  1.  

Практичне заняття 14-15. Презентація результатів наукового дослідження

3

 

Усього балів за роботу на заняттях:

30

 

За виконання контрольних (модульних) робіт
  1.  

Контрольна (модульна) робота № 1

5

 

Усього балів за виконання контрольних (модульних) робіт:

5

 

За виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи студентів
  1.  

Самостійна робота 1.

5
  1.  

Самостійна робота 2.

5
  1.  

Самостійна робота 3.

5

 

Усього балів за виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи студентів:

15

 

РАЗОМ БАЛІВ:

50

 

2.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни

На практичних заняттях можуть проводитись тестування та бліц-опитування для перевірки теоретичної готовності до заняття, використовуватись різноманітні ігри, дискусії, практичні вправи, кейси, презентації індивідуальних та спільних проектів  тощо. Критерії оцінювання варіюються залежно від форми заняття та видів навчальних завдань, але в цілому позитивно оцінюються: якість виконання поставлених завдань, активність та ініціативність студентів, творчий підхід,  конструктивна взаємодія у спільній роботі, позитивне ставлення до навчання та наполегливість в отриманні необхідних знань та вмінь.

Поточний контроль за результатами виконання контрольної (модульної) роботи передбачає оцінювання теоретичних знань та практичних умінь і навичок, які студент набув після опанування певної завершеної частини навчального матеріалу з дисципліни. Контрольна (модульна) робота проводяться у формі тестування, відповідей на теоретичні питання, розв’язання практичних завдань, ситуацій (кейсів). Критеріями оцінювання є самостійність та правильність виконаних завдань, ґрунтовність відповідей, творчий підхід.

У разі пропуску з поважних причин аудиторних занять студент має право їх відпрацювати за графіком консультацій. Відпрацювання аудиторних занять можуть бути здійснені впродовж 2-х тижнів (14 календарних днів), починаючи з моменту, коли студент має знову приступити до занять (завершилася дія відповідної поважної причини), але не пізніше дня початку залікового тижня у відповідному семестрі. Порядок відпрацювання пропущених занять визначає викладач.

 

 

3. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

 

3.1. Вимоги до виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи

При вивченні навчальної дисципліни передбачено виконання індивідуальних завдань, пов’язаних з самостійним опануванням теоретичного матеріалу, виконанням прикладних та творчих завдань. Максимальна сума балів за виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи складає 15 балів.

Для самостійної роботи пропонуються різні види теоретичних і практичних завдань: пошук та аналіз інформації у мережі Internet, складання інтелект-карт, аналіз ситуацій, виконання проектів, підготовка презентацій, творчі завдання тощо.

Завдання виконуються в електронній формі та надсилаються на перевірку електронною поштою. У темі повідомлення обов’язково вказується прізвище та ім’я студента, номер спеціальності та групи (наприклад, УПС-101), а також номер самостійної роботи (наприклад, СР-1).

 

3.2. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи

На отримання балів за самостійну роботу впливають такі фактори, як: своєчасність виконання завдань, повнота, якість, самостійність та правильність їх виконання, творчий підхід, ініціативність студентів у роботі тощо. При виконанні спільних завдань (наприклад, групових проектів) оцінюється індивідуальний внесок у спільну роботу.

 

 

4. ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

Підсумковий контроль результатів навчальної діяльності студентів з навчальної дисципліни «Основи наукових досліджень у психології» здійснюється для оцінювання знань, умінь та навичок студентів і проводиться у формі екзамену на підставі результатів поточного та екзаменаційного контролю.

Екзамен є формою підсумкового контролю рівня засвоєння студентами теоретичного і практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни, що проводиться як контрольний захід за екзаменаційними білетами, складеними за програмою дисципліни і затвердженими кафедрою. Метою екзамену є перевірка рівня засвоєння студентом програмного матеріалу з усієї дисципліни, здатності творчого використання накопичених знань, формувати власне ставлення до проблеми. Оцінюванню на екзамені підлягають: володіння категорійним апаратом, фаховою термінологією та теоретичними знаннями; вміння демонструвати практичні навички при розв’язуванні задач, вирішенні ситуацій; вміння продемонструвати креативність та системність знань при відповідях на проблемні питання.

Структура екзаменаційного білету. Екзаменаційний білет з дисципліни «Основи наукових досліджень у психології» містить п’ять блоків завдань, кожний з яких оцінюється в діапазоні 0-10 балів. Відповідно загальний результат екзамену оцінюється в діапазоні 0-50 балів.

Приклади типових завдань, що виносяться на екзамен

  • Приклад тестового завдання:

Метод збору психологічної інформації, при якому дослідник фіксує зовнішні прояви певних психологічних явищ, поведінку людини, не втручаючись у ситуацію

       1) спостереження

       2) експеримент

       3) тестування

       4) аналіз продуктів діяльності

       5) біографічний метод

  • Приклад відкритого теоретичного запитання:

Дайте визначення поняттю «психіка» та наведіть приклади різного його розуміння у психології.

  • Приклад ситуаційного (прикладного) завдання:

У зарубіжній психології найбільш розповсюджені два напрямки, що по-різному пояснюють поведінку людини. Згідно  першому, поведінкою людини керують біологічні інстинкти, в першу чергу, потяг до задоволення та інстинкт самозбереження. Представники другого напрямку вважають, що у поведінці людини немає нічого вродженого, і будь-який прояв поведінки – це продукт зовнішньої стимуляції. Людина – це пасивний механізм, її реакції на впливи ніяк не залежать від її психіки.

Вкажіть, як називаються ці напрями психології?

Поясніть, у чому сутність  розуміння психіки людини представниками цих напрямів.

 

Критерії оцінювання екзаменаційної роботи студента.

При оцінці відповідей на блок тестових завдань враховується кількість правильних відповідей на тестові запитання (табл. 3).

Таблиця 3

Співвіднесення кількості правильних відповідей
на тестові запитання та балів

Кількість правильних відповідей

Кількість балів за

10-баловою шкалою

9-10

10

7-8

8

5-6

6

3-4

4

1-2

2

0

0
 

 

Відповідь студента на завдання екзаменаційного білета теоретичного і прикладного характеру, залежно від рівня її повноти й коректності, оцінюється різною кількістю балів (табл. 4).

Таблиця 4

Співвіднесення кількості балів за екзаменаційні завдання
з рівнем повноти й коректності відповідей

Кількість балів за

10-баловою шкалою

Рівень повноти й

коректності відповіді

10

відмінний

8

добрий

6

задовільний

4

не достатній

2

мінімальний

0

незадовільний
 

 

Загальна підсумкова оцінка вивчення дисципліни з підсумковим контролем у формі екзамену складається із суми результатів поточного та підсумкового контролю, яка фіксується в екзаменаційній відомості.

У ході поточного контролю денної та заочної форм навчання студент може набрати максимум 50 балів. Бали у кількості 21 і більше є підставою для допуску студента до екзамену.

 Студенти денної форми навчання, які набрали за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів (включно), вважаються такими, що не виконали вимоги робочої навчальної програми з дисципліни, передбаченої індивідуальним навчальним планом, і отримують з дисципліни незадовільну оцінку. Вони мають право за власною заявою опанувати цю дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи згідно з діючими в Університеті положеннями. Ті ж з них, хто не бажає опановувати дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи, не допускаються до повторного складання екзамену і вважаються такими, що мають академічну заборгованість.

Студенти заочної форми навчання, які набрали за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів (включно), після закінчення поточного семестру повинні отримати на відповідній кафедрі індивідуальні завдання з дисциплін, по яким вони мають недопуск до екзамену. Виконані завдання передаються на кафедру та оцінюються відповідно до критеріїв, що розроблені кафедрою. Якщо студент за виконання індивідуальних завдань набрав не менше 20 балів (включно), він отримує право на допуск до перескладання екзамену.

Студенти денної форми навчання, які за сумарним результатом поточного і підсумкового контролю у формі екзамену набрали від 21 до 59 балів (включно), після належної підготовки мають право повторно скласти екзамен. 

Перескладання екзамену з дисципліни дозволяється двічі (вдруге – комісії за білетами, які містять 5 завдань). У загальному підсумковому оцінюванні рівня результатів навчальної діяльності цих студентів враховується результат поточного контролю рівня знань, умінь та навичок.

Студент, який під час опанування дисципліни понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи набрав менше 20 балів (включно), не допускається до повторного складання екзамену і вважається таким, що має академічну заборгованість.

Підсумкова оцінка успішності навчальної діяльності студента переводиться за 4-баловою шкалою та шкалою ECTS.

Переведення даних 100-балової шкали оцінювання в 4-балову та шкалу за системою ECTS здійснюється у такому порядку (табл. 5):

Таблиця 5

Шкала КНЕУ, балів

Оцінка за 4-баловою шкалою

Шкала EСTS

90 – 100

відмінно

A

80 – 89

добре

B

70 – 79

C

66 – 69

задовільно

D

60 – 65

E

21 – 59

незадовільно з можливістю повторного

складання екзамену

FX

 0 – 20

незадовільно з можливістю вивчення дисципліни за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи

F
 

 

Результат підсумкового контролю у формі екзамену фіксується в заліковій відомості в термін, який становить для студентів денної форми навчання не пізніше 2-х робочих днів після складання екзамену з дисципліни.

 

5. РЕКОМЕНДОВАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА

 

5.1. Основна література

 

  1. Баскаков А.Я., Туленков Н.В. Методология научного исследования. – К.: МАУП, 2004. – 216 с.
  2. Білуха М.Т. Методологія наукових досліджень. Підручник. – К.: АБЦ,  2002.
  3. Вахрин П.И. Методика подготовки и процедура защиты дипломных работ по финансовым и экономическим специальностям: Учеб. пособие. – М.: Информационно-внедренческий центр «Маркетинг», 2000. –    135 с.
  4. Державний стандарт України ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення».
  5. Єріна А.М., Закотай В.Б., Єрін Д.Л. Методологія наукових досліджень: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 212 с.
  6. Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 12. – Ст. 165.
  7. Закон України «Про науково-технічну інформацію» // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 33. – Ст. 345.
  8. Ковальчук В.В., Моїсєєв Л.М. Основи наукових досліджень: Навчальний посібник. – 2-е видання. – К.: ВД «Професіонал», 2004. – 208 с.
  9. Кринецкий И.И. Основы научных исследований. – К.: Вища школа, Головное изд-во, 1981. – 207 с.
  10. Лодатко Є. О. Моделювання педагогічних систем і процесів : монографія / Євген Олександрович Лодатко. – Слов'янськ : СДПУ, 2010. – 148 с.
  11. Лудченко А.А., Лудченко Я.А., Примак Т. А. Основы научных исследований: Учеб. пособие / Под ред. А.А. Лудченко. – 2-е изд., стер. – К.: О-во «Знание», КОО, 2001. – 113с.
  12. Моделювання в науковому пізнанні. / Р. А. Браже, А. А. Гришина. – Ульянівськ : УлГТУ, 2007. – 58 с.
  13. Основы научных исследований: Учеб. пособие / И.Г. Анкудинов, А. М. Митрофанов, О. Л. Соколов. – СПб.: СЗТУ, 2002. – 67 с.
  14. Основи наукових досліджень : Навчальний посібник / Цехмістрова Г.С. – Київ: Видавничий Дім «Слово», 2003.- 240 c.
  15. Стеченко Д. М., Чмир О. С. Методологія наукових досліджень: Підручник. – К.: Знання, 2005. – 310 с.
  16. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науко-дослідної діяльності. Підручник. – 3-тє вид.- К.: «Знання-Прес». – 2003. – 295с.

 

5.2. Додаткова література

 

  1. Баскаков А.Я., Туленков Н.В. Методология научного исследования. – К.: МАУП, 2004. – 216 с.
  2. Білуха М.Т. Методологія наукових досліджень. Підручник. – К.: АБЦ,  2002.
  3. Вахрин П.И. Методика подготовки и процедура защиты дипломных работ по финансовым и экономическим специальностям: Учеб. пособие. – М.: Информационно-внедренческий центр «Маркетинг», 2000. –    135 с.
  4. Державний стандарт України ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення».
  5. Єріна А.М., Закотай В.Б., Єрін Д.Л. Методологія наукових досліджень: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 212 с.
  6. Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 12. – Ст. 165.
  7. Закон України «Про науково-технічну інформацію» // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 33. – Ст. 345.
  8. Ковальчук В.В., Моїсєєв Л.М. Основи наукових досліджень: Навчальний посібник. – 2-е видання. – К.: ВД «Професіонал», 2004. – 208 с.
  9. Кринецкий И.И. Основы научных исследований. – К.: Вища школа, Головное изд-во, 1981. – 207 с.
  10. Лодатко Є. О. Моделювання педагогічних систем і процесів : монографія / Євген Олександрович Лодатко. – Слов'янськ : СДПУ, 2010. – 148 с.
  11. Лудченко А.А., Лудченко Я.А., Примак Т. А. Основы научных исследований: Учеб. пособие / Под ред. А.А. Лудченко. – 2-е изд., стер. – К.: О-во «Знание», КОО, 2001. – 113с.
  12. Моделювання в науковому пізнанні. / Р. А. Браже, А. А. Гришина. – Ульянівськ : УлГТУ, 2007. – 58 с.
  13. Основы научных исследований: Учеб. пособие / И.Г. Анкудинов, А. М. Митрофанов, О. Л. Соколов. – СПб.: СЗТУ, 2002. – 67 с.
  14. Основи наукових досліджень : Навчальний посібник / Цехмістрова Г.С. – Київ: Видавничий Дім «Слово», 2003.- 240 c.
  15. Стеченко Д. М., Чмир О. С. Методологія наукових досліджень: Підручник. – К.: Знання, 2005. – 310 с.
  16. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науко-дослідної діяльності. Підручник. – 3-тє вид.- К.: «Знання-Прес». – 2003. – 295с.

                             

5.3. Дистанційні курси та інформаційні ресурси

 

  1. Інтернет-курс «Навчаймось вчитись: Потужні розумові інструменти для опанування складних предметів» - Режим доступу:  https://courses.prometheus.org.ua/courses/course-v1:Prometheus+LHTL101+2018_T3/about
  2. Відео-курс "Основы научных исследований" - Режим доступу: https://www.youtube.com/playlist?list=PLn2O5OMOESeuVws52fsV0fdRHTme6Vtou
  3.  Відео-курс "Основы научно-исследовательской работы студентов вузов" - Режим доступу:  https://www.youtube.com/watch?v=TQLsi9yqjU4
  4. Відео-курс «Основи наукових досліджень» - Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=OD1UX4poY6g