Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов
Главная \ Методические указания \ Методические указания и информация \ Основні засади до виконання міждисципланарного проекту

Основні засади до виконання міждисципланарного проекту

Основні засади до виконання міждисципланарного проекту

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП.. 4

1. СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ МІЖДИСЦИПЛІНАРНОГО ПРОЕКТУ.. 5

2. Рекомендації щодо виконання 1 розділу.. 6

3. Рекомендації щодо виконання 2 розділу.. 10

4. Рекомендації щодо виконання 3 розділу.. 15

5. Вимоги до оформлення МІЖДИСЦИПЛІНАРНОГО ПРОЕКТУ.. 21

6. Порядок захисту МІЖДИСЦИПЛІНАРНОГО ПРОЕКТУ.. 28

ДОДАТКИ.. 30

 

 

1. СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ МІЖДИСЦИПЛАНАРНОГО ПРОЕКТУ

 

МП повинен мати чітку і логічну структуру, складовими якої є:

― титульна сторінка (Додаток А);

― зміст;

― вступ;

― розділ 1;

― розділ 2,

― розділ 3;

― висновки;

― перелік посилань;

― додатки (за наявності).

Зміст повинен містити всі розділи та підрозділи роботи відповідно до її структури з зазначення сторінки роботи, де розміщено відповідні розділи та підрозділи.

У вступі до міждисциплінарного проекту (1-2 сторінки) стисло характеризується сучасний стан розробки проблеми та питань, що вимагають вирішення. Зокрема, у вступі обґрунтовується актуальність теми, чітко визначаються мета міждисциплінарного проекту та його завдання, об’єкт і предмет дослідження, характеризується рівень опрацювання проблеми у вітчизняній і зарубіжній літературі, виокремлюються дискусійні питання та невирішені проблеми, вказується інформаційна база дослідження.

Розділ 1. Обґрунтування вибору об’єкту дослідження

1.1. Загальна характеристика організації

1.2. Скорочена оцінка і аналіз впливу факторів зовнішнього середовища

1.3. Оцінка системи управління та управлінського персоналу

Розділ 2. Комплексний аналіз діяльності організації за 201__ – 201__ роки

Розділ 3. Організаційно-економічне забезпечення удосконалення системи управління організацією

3.1. Комплексно-цільова програма реформування системи управління організацією і її організаційної структури

3.2. Розрахунок ефективності запропонованих заходів

Загальний обсяг кожного розділу повинен складати 10 сторінок.

У висновках (3-4 сторінки) потрібно стисло викласти основні результати проведених досліджень і визначити, якою мірою вирішені завдання та досягнута мета МП, що були сформульовані у вступі.

У переліку посилань наводяться ті першоджерела, які були використані при виконанні міждисциплінарного проекту. Розміщення першоджерел у їх переліку повинне відповідати черговості посилань на них у МП. Зразки оформлення бібліографічних описів у переліку посилань наведені у Додатку В.

До додатків необхідно включати допоміжний матеріал, який необхідний для повноти сприйняття МП. Додатки оформлюються як продовження міждисциплінарного проекту і розміщуються після списку використаних джерел. При цьому, коли робота має кілька додатків, то вони розміщуються у порядку посилань на них у  тексті МП. Кожен додаток повинен розпочинатися з нової сторінки, мати відповідний заголовок та позначення (наприклад «Додаток А», «Додаток Б» і т.д.)

До змісту роботи ставляться такі вимоги:

- системність, послідовність і конкретність викладення матеріалу;

- виділення в тексті окремих абзаців, адже занадто громіздке речення і великі фрагменти не сприяють його розумінню;

- завершеність викладення кожної думки;

- виключення повторень.

Зміст роботи треба викладати відповідно до плану, стисло, лаконічно, не припускаючи повторень та непотрібних відступів від теми.

2. Рекомендації щодо виконання 1 розділу

«Обґрунтування вибору об’єкту дослідження»

Загальна характеристика організації

У цій частині роботи вказується повне найменування організації, вид діяльності, стан об’єкта, організаційно-правовий статус, масштаби діяльності та стан бізнесу.

Скорочена оцінка і аналіз впливу факторів зовнішнього середовища

Метою вивчення зовнішнього середовища організації є виявлення загроз (факторів несприятливого впливу) і можливостей (факторів сприятливого впливу) для організації.

Аналіз зовнішнього середовища здійснюється по двох відносно самостійних підсистемах: прямого впливу (мікрооточення) та непрямого впливу (макрооточення). Вплив факторів макросередовища у більшості випадків не носить специфічного характеру стосовно окремо узятої організації, однак ступінь їхнього впливу на різні організації різна. Це зв’язано як з розходженнями в сферах діяльності, так  і з розходженням стану внутрішнього середовища організації.

Аналіз безпосереднього оточення організації включає аналіз споживачів, конкурентів, постачальників, державних органів.

У процесі аналізу споживачів, як компонента безпосереднього оточення підприємства, студенту необхідно вирішити такі задачі:

  • вивчити стан попиту на продукцію підприємства;
  • проаналізувати прихильність покупців до продукції підприємства;
  • визначити чутливість покупців до ціни продукції підприємства.

Для підприємства дуже важливо при виборі постачальників ресурсів глибоко і всебічно дослідити їхню діяльність, вивчити їх потенціал із тим, щоб встановити ділові відносини, що забезпечують підприємству стабільну роботу.

Аналізуючи конкурентів, як складову мікросередовища підприємства студентові необхідно:

  • оцінити стан конкурентної боротьби на ринку діяльності підприємства;
  • оцінити силу конкурентного тиску;
  • виявити дійсних і потенційних конкурентів, вивчити їх стан на ринку;
  • виявити число активних конкурентів підприємства.
  • Аналіз макросередовища підприємства передбачає вивчення й оцінку таких факторів: економічних, політичних, демографічних, науково-технічних, природних і соціально-культурних.
  • Аналізуючи економічні фактори макросередовища, студенту слід вивчити і дати оцінку: тенденцій розвитку економіки України в цілому, валового національного продукту, продуктивності праці, норми накопичень, розвитку виробництва товарів, стану державного бюджету, темпів інфляції (дефляції), стабільності національної валюти, рівня податкових ставок, рівня зайнятості населення, рівня прибутків населення та ін.
  • Дослідження політичних факторів макросередовища передбачає аналіз і оцінку: політичної стабільності в суспільстві, сили лобістських груп, напрямів розвитку політичної системи, характеру політичної боротьби, ступеня суспільної підтримки урядової програми розвитку, відношення уряду до різних галузей економіки, регіонів країни, змін в законодавстві і правовому регулюванні можливих у наслідку прийняття нових законів.
  • Аналіз науково-технічних факторів передбачає розгляд і оцінку нововведень в галузі товару, технології та управління, що з’явилися на підприємствах України та оцінку можливості використання виявлених нововведень у досліджуваному підприємстві.
  • Міжнародні фактори аналізуються у тому випадку, коли фірма діє на міжнародному рівні. Загрози та можливості можуть виникнути у наслідку легкості доступу до сировинних ресурсів, діяльності іноземних картелів, змін валютного курсу.
  • Дослідження природних факторів припускає аналіз і оцінку: екологічного фактору, стану природних ресурсів, природних умов. Оцінка екологічного фактору ґрунтується на аналізі рівня забрудненості навколишнього середовища в регіоні діяльності підприємства і впливу діяльності досліджуваного підприємства на її стан. Оцінка стану природних ресурсів ґрунтується на аналізі їх наявності з погляду можливості збільшення або, навпаки, загрози зниження виробництва. Природні умови вивчаються в тому випадку, якщо підприємство намічає змінити в майбутньому ринок діяльності.
  • Аналізуючи групу соціально-культурних факторів, студенту необхідно вивчити і дати оцінку: рівня освіти в Україні; соціальним умовам життя, статево-вікового складу населення України, у тому числі регіону діяльності, тенденціях рівня народжуваності в Україні.

Для наочності результатів аналізу необхідно скласти таблицю оцінки факторів зовнішнього середовища за прикладом (табл. 1).

 

 

Таблиця 1 – Оцінка факторів зовнішнього середовища ТОВ «______»

Фактор

Характеристика впливу

Обґрунтування висновку

Фактори, що побічно впливають на організацію

Економічна ситуація

негативно

У зв’язку з економічною кризою знизився рівень доходів населення (потенційних клієнтів), а також обороти підприємств (юридичних осіб), що привело до значного зниження рівня попиту на послуги банку, а також  зниженню кількості потенційних клієнтів.

….

…….

……….

Фактори, що прямо впливають на організацію

Споживачі

позитивно

Організація нараховує 220 тис. осіб-клієнтів. Серед них: фізичні особи, що належать до різних вікових і соціальних груп та юридичні особи різних форм власності.

….

…….

……….

 

У результаті аналізу студенту  слід скласти перелік можливостей і загроз, з якими підприємство може зіткнутися в майбутньому. Для цього необхідно поділити усі досліджувані фактори макросередовища на групу факторів сприятливого впливу на підприємство(тобто можливостей)  і несприятливого впливу (тобто загроз).

Оцінка системи управління та управлінського персоналу

Аналіз внутрішнього середовища слід почати з оцінки структури управління організацією, тобто з наведення самої організаційної структури, визначення її типи та представлення ключових задач підрозділів, які наочно можна представити у вигляді таблиці (табл. 2).

 

Таблиця 2 – Ключові задачі підрозділів ТОВ «______»

Найменування підрозділу

Формулювання ключових задач

Планово-економічний відділ

Розрахунок необхідних запасів сировини, калькуляція планової і фактичної собівартості, аналіз господарської діяльності

Бухгалтерія

Обробка первинної документації, складання відомостей, балансу і звіту про фінансові результати, ведення податкового обліку, нарахування заробітної платні і т.п.

……

……

Крім того, необхідно навести основні характеристики кожного підрозділу організації, враховуючи такі параметри:

1. Чисельність

2. Середній вік працівника

3. Освіта працівника

4. Характер роботи

5. Стаж роботи

6. Оснащеність оргтехнікою робочого місця

Потім необхідно провести оцінку технічного оснащення системи управління, тобто провести розрахунок показників забезпеченості оргтехнікою управлінських робочих місць:

                                                          Ктех = Зоргзаг,                                                  (1)

де Зорг – число оснащених оргтехнікою робочих місць, од.

      Ззаг – загальна кількість робочих місць в системі управління, що виконують роботу, яку можна автоматизувати, од.

Персонал характеризується за якісними і кількісними критеріями:

  1. За чисельністю

а) Через частку управлінського персоналу в загальній численності працюючих:

                                                          Ууп = Чупробл,                                                (2)

де Чупр – чисельність управлінського персоналу, (осіб);

      Чобл – облікова чисельність тих, що працюють в організації на певну дату, (осіб).

Облікова чисельність працівників визначається за формулою:

                                                          Чобл = Ч-Чзвпр,                                             (3)

де Ч – чисельність працюючих в організації на певну дату, (осіб);

               Чзв – чисельність працівників, звільнених на дату аналізу, (осіб);

                Чпр – чисельність працівників, прийнятих в організацію на дату аналізу, (осіб).

б) Через середню облікову чисельність працівників організації або її підрозділу за певний період. Яка визначається за формулою:

                                       Чс.обл = (Чобл.1 + Чобл.2 +…..+ Чобл.n)/Дкал                           (4)

де Чобл.n – облікова чисельність працівників організації в n-й календарний день періоду, включаючи вихідні, свята, (осіб);

                 Дкал – число календарних днів періоду.

в) Через явочну чисельність працівників:

                                         Чяв = Чоблвідпвідрхворін                                        (5)

де Цвідп – цілоденні втрати робочого часу із-за відпусток, (осіб х днів);

               Цвідр – цілоденні втрати робочого часу із-за відряджень, (осіб х днів);

               Цхвор – цілоденні втрати робочого часу із-за хвороб, (осіб х днів);

               Цін – цілоденні втрати робочого часу по інших причинах, (осіб х днів).

г) Через питому вагу чисельності працівників окремого підрозділу в загальній чисельності управлінського персоналу або персоналу організації:

                                                  Упідр = (Чі*100%)/Чупр,                                         (6)

де Чі – чисельність працівників і-го підрозділу, (осіб);

               Чупр – чисельність управлінського персоналу, (осіб).

Питома вага чисельності працівників кожного підрозділу в загальній чисельності управлінського персоналу:

д) Через додаткові показники:

- питому вагу робітників з вищою і середньою спеціальною освітою в загальній чисельності працівників:

                                                 Уроб = (Чв.о.с.о.)/Чобл,                                             (7)

де Чв.о. – чисельність працівників з вищою освітою, (осіб);

     Чс.о. – чисельність працівників із середньою спеціальною освітою, (осіб).

  • середній стаж роботи за фахом керівників і фахівців:

                                                          С= ∑Сроб.пр.,                                                 (8)

де: ∑Сроб.пр – сума середніх стажів роботи працівників підрозділів, (роки).

- текучість кадрів прийому і звільненню працівників:

                                                          Ктек звіл/Чс.обл,                                               (9)

де Чзвіл – чисельність працівників, звільнених за власним бажання за той період, що розглядається, (осіб).

Нормальним вважається значення коефіцієнта в межах 0,01÷0,09, отримане нами значення входить до діапазону оптимальності.

- оборот кадрів по прийому та звільненню:

                                                     Кпр.зв. = Чзв-пр/Чс.обл,                                             (10)

де Чзв-пр – чисельність всіх звільнених працівників незалежно від причини звільнення, (осіб).

  1. За структурою і складом

Структуру та склад необхідно навести у вигляді табл. 3 (приклад).

 

Таблиця 3 – Характеристика структури управлінського персоналу

ТОВ «______», %

Категорії персоналу

Питома вага категорії

20__ р.

20__ р.

20__ р.

Вище керівництво

Середня ланка

Нижня ланка

 

Для оцінки рівня компетентності управлінського персоналу організації в питаннях управління та аналізу, необхідно характеризувати ті показники, що відображають стан управлінської структури та якість управління, представляють цінність для подальшого аналізу або розробки концепції вдосконалення системи управління.

 

 

 3. Рекомендації щодо виконання 2 розділу

«Комплексний аналіз діяльності організації за 201__ – 201__ роки»

Комплексний аналіз діяльності організації необхідно провести за наступними напрямками (за останні 3 роки):

  1. Аналіз використання основних засобів організації
  2. Аналіз використання матеріальних ресурсів
  3. Аналіз використання праці та заробітної плати
  4. Аналіз об’єму, номенклатури, структури та якості продукції
  5. Аналіз дохідності господарської діяльності
  6. Аналіз фінансового стану та платоспроможності організації
  7. Аналіз ділової активності організації
  8. Аналіз собівартості продукції
  9. Аналіз ризиків організації

 

1. Аналіз використання основних засобів організації

       На даному етапі проводиться аналіз основних фондів.

  •   Показник фондовіддачі – відображає кількість продукції, яка приходиться на 1 гривню вартості основних виробничих фондів:

                                                    Фо = N/Фсрр                                                                           (11)

де N річний об’єм продукції, тис. грн;

Фсрр – середньорічна вартість основних засобів підприємства, тис. грн;

  •  Показник фондоємкості – показує, яка частина основних фондів приходиться на одиницю виготовленної продукції:

                                                    Фє = Фсрр/ N                                              (12)

  •  Показник фондорентабельності, даний показник залежить не тільки від фондовіддачі, але й від рентабельності продукції:

                                                  Френ = Фврп                                                                         (13)

де Фв – показник фондовіддачі;

Ррп – рентабельність реалізації продукції;

 

2. Аналіз використання матеріальних ресурсів

       На даному етапі проведення аналізу проводиться вивчення показників раціональності використання матеріальних ресурсів в процесі здійснення господпрської діяльності.

       На даному етапі слід розрахувати такі показники:

  • Показник матеріалоємкості, який розраховується як відношення суми матеріальних витрат до вартості послуг та показує матеріальні витрати, які припадають на кожну гривню послуг:

                                                     Мєв/N                                               (14)

де  N – річний об’єм продукції, тис. грн.;

Мз – матеріальні витрати, тис.грн.;

  • Показник матеріаловіддачі – характеризує об’єм послуг на 1 грн матеріальних витрат:

                                                     Мв= N/Мв                                                                             (15)

де  N – річний об’єм продукції, тис. грн.;

Мз – матеріальні витрати, тис.грн.;

  • Питома вага матеріальних витрат в собівартості продукції – характеризує відношення матеріальних витрат до повної собівартості продукції:

                                                Пмвв/Соб-ть                                          (16)

де Мз – матеріальні витрати, тис.грн.;

Соб-ть – собівартість продукції, тис. грн.;

 

3. Аналіз використання праці та заробітної плати

       На даному етапі аналізу проводиться дослідження чисельності персоналу підприємства, його зміст та структуру, рівня кваліфікації та шляхів підвищення культурно-технічного рівня.

       До основних показників, які характеризують використання праці та заробітної плати можна віднести:

  • Показник виробітку:

                                                     В=Qіперс                                                                             (17)

де Qі – обєм продукції і-того виду у вартісному вираженні за звітний період, тис. грн.;

Чперс – середньосписочна чисельність персоналу підприємства в розглядаємому періоді, чол.;

  • Показник працеємкості – витрати робочого часу на виробництво одиниці продукції:

                                                        П=1/В                                                 (18)

 

                         4. Аналіз об’єму, номенклатури продукції

          Величина об’єму виробленної продукції залежить від різних умов.

Виробництво продукції оцінюється за допомогою натуральних на умовно-натуральних показників.

 

5. Аналіз дохідності господарської діяльності

       Прибуток та рентабельність – важливі показники ефективності господарської діяльності.

       При проведенні аналізу дохідності підприємства розраховуються слідуючі показники:

  • Рентабельність власного капіталу підприємства – характеризує частину прибутку підприємства з кожної грошової одиниці, вкладенної в власний капітал:

                                    РВК = (Ппісля опод. / ВКна кінець)*100                             (19)

де Ппісля опод. – прибуток після оподаткування, тис. грн.;

ВКна кінець – власний капітал на цінець періоду, тис. грн.

  • Рентабельність інвестицій підприємства – показує який прибуток отримає підприємство з кожної грошової одиниці засобів, вкладених в джерела:

                                     Рінв = П до опод. / ( ВК + ДЗ )                              (20)

де П до опод – прибуток до оподаткування, тис. грн.;

ВК – власний капітал підприємства, тис.грн.;

ДЗ – довгострокові зобов’язання, тис. грн.;

  • Рентабельність продаж підприємства – показує, який прибуток отримує підприємство з кожної грошової одиниці реалізованої продукції:

                                             Рпр = Ппісля опод./ВР                                       (21)

де Ппісля опод. – прибуток після оподаткування, тис. грн.;

ВР – виручка від реалізації, тис. грн.;

 

6. Аналіз фінансового стану та платоспроможності організації

       Для формування оцінки платоспроможності та фінансової стійкості підприємства необхідно розрахувати показники, які характеризують загальну ліквідність підприємства та степінь його фінансової незалежності.

       На даному етапі аналізу розраховуються такі показники:

  • Загальний коефіцієнт ліквідності – характеризує співвідношення оборотних активів і поточних зобов’язань.

                                         КП = ОАна кінець / ПЗна кінець                                                          (22)

де ОАна кінець – оборотні активи рна кінець періоду, тис. грн.;

ПЗна кінець – короткострокові зобов’язання на кінець періоду, тис. грн.

  • Коефіцієнт незалежності – характеризує долю власних засобів, вкладених в загальну вартість власності підприємства:

                                                   Кнез= ВК / ВБ                                                        (23)

де  ВК – власний капітал, тис.грн.;

ВБ – валюта баланса, тис.грн.;

 

7. Аналіз ділової активності організації

       На даному етапі аналізу можуть бути розраховані такі показники:

  • Коефіцієнт оберненості поточних активів підприємства

                                          Кобер.ПА = ЧВ / СВПА                                   (24)

де ЧВ – чиста виручка, тис. грн.;

СВПА – середня величина поточних активів, тис. грн.;

  • Середній період обороту поточних активів підприємства (в днях):

                                      Тобор.ПА = 360 / Кобер.ПА                                (25)

де  Кобер.ПА – коефіцієнт оберненості поточних активів;

  • Абсолютне визволення (притягнення) оборотних засобів:

    П (В) = (ЧВзв. / 360) * (Тобор.ПАзв. – Тобор.ПАбаз.)*Кобор.ПА.зв. (26)

де ЧВзв. – чиста виручка підприємства у звітному періоді, тис. грн.;

 Тобор.ПАзв.,Тобор.ПА.баз – період обороту поточних активів в звітному та базовому періодах;

Кобор.ПА.зв.- коефіцієнт оберненості поточних активів у звітному періоді

  • Коефіцієнт оберненості дебіторської заборгованності:

                                                КобДЗ=ЧВ/СВДЗ                                         (27)

де ЧВ – чиста виручка, тис. грн.;

СВДЗ – середня величина дебіторської заборгованності підпримства, тис. грн.;

  • Середній період погашення дебіторської заборгованності:

                                                  ТпДЗ=360/КобДЗ                                           (28)

де КобДЗ – коефіцієнт оберненості дебіторської заборгованності;

  • Коефіцієнт оберненості кредиторської заборгованності:

                                               КобКЗ=ЧВ/СВКЗ                                        (29)

де ЧВ – чиста виручка, тис. грн.;

СВКЗ – середня величина кредиторської заборгованності підприємства, тис. грн.;

  • Середній період погашення кредиторськрї заборгованності (в днях):

                                                ТпКЗ=360/КобКЗ                                          (30)

де КобКЗ – коефіцієнт оберненності кредиторської заборгованості;

 

8. Аналіз собівартості продукції

                На даному етапі аналізу проводиться вивчення динаміки змін величини собівартості продукції (товару, послуг) за 3 роки.

 

9. Аналіз ризиків організації

         На даному етапі аналізу проводиться вивчення усіх видів ризиків, з якими організація може зустрітися при здійсненні своєї господарської діяльності. При цьому на основі методу експертних оцінок розраховується вірогідність наступу та рівень небезпеки кожного окремого виду ризику на результативність господарської діяльності.

 

Для більш наочного представлення результатів аналізу діяльності організації доцільно використовувати таблиці (приклад наведений у табл. 4)

 

Таблиця 4 – Система показників дохідності господарської діяльності ТОВ «______»

Показники

31.12.20__

31.12.20__

Відхилення

31.12.20__

Відхилення

Рентабельність власного капіталу підприємства, %

0,26

0,49

0,23

0,57

0,08

…….

…..

…..

…….

…….

…….

 

Після кожної таблиці необхідно зробити розгорнутий висновок про результати розрахунків показників.

 

 

 

4. Рекомендації щодо виконання 3 розділу

«Організаційно-економічне забезпечення удосконалення системи управління організацією»

Комплексно-цільова програма реформування системи управління організацією і її організаційної структури

На основі отриманих результатів комплексного аналізу діяльності за останні 3 року, а також шляхом експертного опитування керівників і спеціалістів організації виявляються проблеми, які необхідно представити у вигляді таблиці (приклад наведений у табл. 5).

 

Таблиця 5 – Каталог проблем і їх характеристики

Найменування проблеми

Характеристика проблеми

Показники, зміни, які свідчать про розвиток проблеми

1. Низький рівень комп’ютеризації управлінських робочих місць

1.Час існування – 4 р.;

2. Сфера виникнення – внутрішнє середовище;

3. Керованість проблеми – внутрішнє втручання;

4. Значення для підприємства – вище середнього

1. Невелике число ПК;

2. Велике число ПК застарілих, підлягаючих списанню;

3. Відсутність нових покупок ПК

…….

……

……..

8. Надмірна централізація управління

Період існування

• час існування – період, що розглядається

• частота виникнення – часто виникає

Сфера виникнення – система управління

Керованість проблеми – внутрішня проблема

1. Збільшення кількості проведення перевірок

2.  Проведення кадрових змін

3. Жорсткі правила внутрішнього розпорядку

……

………

…….

 

Процедура виявлення проблем, які перешкоджають успішній діяльності організації на ринку, включає формування не тільки каталогу проблем, але і їх структуризацію. Зв’язок проблем визначається через взаємовідношення «причина-наслідок». Це відношення характеризує одну проблему як причину, а іншу як наслідок. На цьому ґрунтується принцип структуризації проблем. Доцільно побудувати граф проблем, зокрема, по вдосконаленню маркетингової діяльності. Схематично це показано на рис. 1.

 

 

 

 

 

 

 

 

Базова проблема

 

 

 

 

 

проблеми 2-го рівня

 

 

проблеми 2-го рівня

 

 

 

 

 

проблеми 3-го рівня

 

 

проблеми 3-го рівня

 

Рисунок 1 – Граф проблем

 

Граф проблем являє собою логічно обґрунтоване відображення послідовності вирішення сукупності проблем вдосконалення діяльності з врахуванням максимального використання результатів розв’язання попередніх проблем. Визначення взаємовідношення «причина-наслідок» в загальному переліку проблеми дає можливість виявити базові або кардинальні проблеми, від вирішення яких залежать можливості розв’язання інших проблем.

Виходячи з отриманого графу проблем, необхідно побудувати «дерево цілей», яке забезпечувало б усунення вищенаведених проблем підприємства. При цьому необхідно враховувати, що правильно сформульовані організаційні цілі мають відповідати наступним вимогам:

  • конкретність та вимірюваність;
  • орієнтованість у часі;
  • реалістичність, досяжність, не перевищення можливостей організації;
  • несуперечливість, узгодженість, взаємопов’язаність;
  • сформульованість письмово.

Маючи «дерево цілей» необхідно побудувати «дерево рішень», виконання якого забезпечило досягнення генеральної мети. Приклад «дерева цілей» та «дерева рішень» наведений на рис. 2.

 

 

Створення ефективної системи управління до 2018 року

 

Підвищення керованості системи до вересня 2017р.

.

Реформування управлінського персоналу серпня 2017р.

 

Підвищення ефективності системи складського обліку до липня 2017р.

 

До листопаду  2017р. збільшити об’єм продажів на 10%

 

Поліпшення системи оплати праці і дисципліни до липня 2017р.

.

 

 

Отримання ефективної системи управління

 

 

Проведення системи заходів щодо підвищення керованості

 системи

 

 

Автоматизація складського обліку

 

Проведення заходів щодо поліпшення системи оцінки оплати праці і

 дисципліни

 

Заходи щодо оптимізації структури організації

 

Автоматизація процесу управління

 

Формування системи «Показник-попередження!»

 

 

Рисунок 2 – «Дерево цілей» та «дерево рішень» удосконалення системи управління організацією

 

З побудованого «дерева рішень» обрати три рішення та збудувати моделі рішення, тобто порядок дій, які необхідно здійснити для реалізації рішення (приклад моделі рішень наведений на рис. 3).

 

1. Придбання ПК для ведення складського обліку

 

2. Придбання ПО 1С: «Склад»

 

3. Установка ПК і ПО, конфігурацію програми під потреби підприємства

 

4. Навчання складського персоналу роботі з ПО

 

Заходи, направлені на автоматизацію складського обліку

 

 

Рисунок 3 – Модель рішення автоматизації складського обліку

Взагалі, в МП необхідно навести три моделі рішень, які включають  в себе певний перелік подій і робіт. Всі події та роботи навести у вигляді таблиці, яка би включала їх послідовність, час та кількість задіяних людей (табл. 6).

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 6 – Перелік подій і робіт

Подія

№ Робіт

Робота

Час, дні

Люди, ос.

0

План робіт прийнятий

0-1

 

Отримання завдання на автоматизацію складського обліку

0

0

0-2

Отримання завдання на проведення заходів щодо поліпшення системи оцінки оплати праці і дисципліни

0

0

0-3

Отримання завдання на проведення заходів щодо підвищення керованості

0

0

1

Завдання на автоматизацію складського обліку одержане

1-4

Покупка ПК

1

1

2

Завдання на проведення заходів щодо поліпшення системи оцінки оплати праці і дисципліни одержане

2-5

Проведення опиту серед співробітників підприємства

5

2

….

………………..

…..

…………………..

……

…….

29

Завдання на проведення заходів щодо поліпшення системи оцінки оплати праці і дисципліни виконане

29-30

 

0

0

30

План робіт виконаний

 

 

 

 

На базі складеної таблиці побудувати мережевий графік (рис. 4).

Рисунок 4 – Мережевий графік

Техніка побудови мережевих графіків досить різноманітна. Можна назвати наступні ефективні прийоми побудови мереживних графіків:

- для виділення загального потоку на діаграмі декілька видів робіт іноді зображуються за допомогою однієї стрілки. Роз’єднання останньої на окремі операції проводиться після перевірки загальної послідовності виконання робіт;

- дуже великі проекти потрібно складати по частинам (сегментам загального мережевого графіка), а затим об’єднувати їх в єдиний графік.

Такий підхід застосовується в відношенні тих частин проекту, які багатократно повторюються, наприклад, при будівництві багатоповерхової будівлі, на поверхах перелік робіт однаковий, тому викреслюють лише один мережевий графік по загальному переліку робіт.

Одна з основних задач мережевого планування – знаходження критичного шляху. Критичним шляхом в мережевому плануванні називають послідовність технологічних взаємозв’язаних робіт від початкової до кінцевої дії, який має максимальну тривалість. Тобто критичним шляхом називають самий великий шлях з усіх повних шляхів (шляхів, що починаються з початкової і закінчуються завершальною дією). Роботам, які лежать на критичному шляху, приділяється особо увага, оскільки всяка затримка в виконанні любої з робіт, які лежать на критичному шляху, призводить до зриву термінів закінчення всього комплексу робіт. Потім необхідно скласти комплексно-цільову програму, яка включає дві частини:

- цільова програма, що включає перелік і вартісну характеристику основних етапів реалізації заходів;

- ресурсна програма, яка включає перелік ресурсів потрібних для досягнення цілей і обґрунтування розрахункового значення потреби в кожному ресурсів (приклад наведений у табл. 7).

Таблиця 7 – Ресурсна програма

Найменування ресурсу

Потреба у ресурсі

Періодичність залучення

Відповідальний

у нат. вим.

у грош. вим

1

Матеріальні ресурси:

- ПК

………………………

Трудові ресурси:

- установка ПК

……………………….

Фінансові ресурси:

…………..

 

1 шт.

 

 

1ос.

 

 

-

 

2120

 

 

165

 

 

…..

 

одноразові

 

 

одноразові

 

 

………

 

спів. підпр.

 

 

спів. контр.

 

 

…….

 

Разом по 1

-

…..

-

-

 

………….

…….

……

………….

 

Разом по 3

-

1220

-

-

 

Разом

-

7600

-

-

Останнім при складанні комплексно-цільової програми є визначення календарного графіка її виконання у вигляді таблиці (приклад наведений у табл. 8).

Таблиця 8 – Календарний план виконання КНЦ

Найменування робіт

Дата початку робіт

Дата закінчення робіт

Тривалість, дн.

Виконавці

1 Придбання ПК

1.12.17

1.12.17

1

Менеджер з постачання

2 Звільнення завідувача лабораторією

 

1.12.17

 

02.02.18

 

61

Начальник ОК

……….

………..

……..

……..

……..

13 Проведення переговорів з охоронним агентством «ХХХ»

 

03.12.17

 

06.12.17

 

3

 

Директор

 

Розрахунок ефективності запропонованих заходів

Заходи щодо удосконалення системи управління дозволяють скоротити апарат управління шляхом поліпшення його організаційної структури, збільшення обсягу виробництва та ін. За цими напрямками варто визначати основні показники економічної ефективності раціоналізації системи управління: річний економічний ефект; ріст продуктивності праці; строк окупності додаткових витрат капітальних вкладень.

Скорочуючи апарат управління, заощаджується фонд зарплати з урахуванням відрахувань на соціальне страхування. А це, у свою чергу, приведе до зниження собівартості продукції:

                                   Езп = Чскор* Зср(1+ Пс/100)                                         (31)

 де Езп – економія заробітної плати;

     Чскор – число одиниць управлінського апарату, що скорочуються;

      Зср – середньорічна зарплата на одного працівника апарату управління;

      Псвідсоток відрахування на соціальне страхування.

Річний економічний ефект розраховується на основі приведених витрат:

E = [(S1 + (EH × K1)] – [S2 + (EH × K2)] =

                                      = [(S1 + (EH × K1)] – [S1 – Eзп + (EH × К2)]                      (32)

де Ен – нормативний економічний ефект (за впровадження нової техніки 0,15).

Ріст продуктивності праці:

                                   ∆ПП = ((ПП2 – ПП1)/ПП1)*100%                             (33)

де ПП1, ПП2- продуктивність праці до і після впровадження заходу:

                                        ПП1= В11, ПП2 = В1/(Ч1в)                              (34)

 де B1 – обсяг виробництва до впровадження заходу;

     Ч1чисельність працюючих до впровадження заходу;

     Че – чисельність апарату управління після впровадження заходу (економія).

Строк окупності додаткових капітальних вкладень:

                                               Ток= (К21)/(S1-S2)                                        (35)

 К1, К2 – капітальні витрати до і після впровадження заходів щодо удосконалення системи управління;

S1собівартість усієї продукції, що випускається, до впровадження заходів, перерахованої на обсяг виробництва після вдосконалення управління;

S2собівартість продукції, що випускається, після впровадження заходу.

Собівартість усієї продукції, що випускається, після впровадження заходу:

                                                         S2 = S1 – Eзп                                           (36)

S1 – собівартість продукції, що випускалася до впровадження заходу;

Езп – економія заробітної плати.

При збільшенні обсягу виробництва в умовах впровадження заходів щодо удосконалення управління виробництвом річна економія розраховується за формулою:

                                           Е2=(а12)+(у/в1-у/в22-(Ен*Кдкв)                    (37)

 де а1 і а2умовно-змінні витрати в собівартості одиниці продукції до і після впровадження заходу;

У – річна сума умовно-постійних витрат у загальній собівартості всієї продукції, що випускається;

В1 і В2 – обсяг виробництва до і після впровадження заходів;

Кдкв – додаткові капітальні вкладення для впровадження заходу.

Якщо заходи щодо удосконалення управління одночасно скорочують чисельність і збільшують обсяг виробництва, то сума ефекту з обох напрямків додається.

Удосконалення системи управління дозволяє також підняти якісний рівень прийняття управлінських рішень, підвищити оперативність у вирішенні виробничо-господарських питань, що важко оцінити кількісно. Тому іноді в цих випадках використовуються експертні оцінки.

Крім цього, необхідно навести перелік резервів і чинників задіяних в даній роботі. А завершальним етапом МП є складання підсумкової таблиці, де потрібно відобразити заходи щодо вдосконалення системи управління організацією та очікувана ефективність проведення (приклад оформлення – табл. 9).

Таблиця 9 – Заходи щодо вдосконалення системи управління і очікувана ефективність проведення

Назва заходу

Методи здійснення

Мета проведення заходу

Показники ефективності

Автоматизація складського обліку

1 Покупка і установка ПК

2 Покупка і конфігурація ПО

1 Забезпечення жорсткого контролю за рухом ТМЦ, ліквідація недостач

2 Зменшення об’ємів паперового документообігу

Економія засобів за рахунок ліквідації недостач ТМЦ в розмірі

………………

……………….

……………

……………..

 

Зверніть увагу, що після кожної таблиці мають бути висновки щодо представлених результатів.

5. Вимоги до оформлення МІЖДИСЦИПЛІНАРНОГО ПРОЕКТУ

Оформлення МП має відповідати вимогам ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення».

Загальні вимоги. Текстовий матеріал МП друкується комп’ютерним способом на одному боці білого аркуша паперу формату А4 через 1,5 інтервал з розрахунку не більше 40 рядків на сторінці за умови рівномірного її заповнення. Текст розміщується на сторінці, яка обмежується полями: лівим – 30 мм, правим – 10 мм, верхнім – 20 мм, нижнім – 20 мм. Відстань між заголовком і текстом має бути в межах 15-20 мм. Шрифт – Times New Roman, 14 кегль, через 1,5 інтервал, масштаб 100%, звичайний, абзац 1,0 – 1,25 см.

Структурні елементи: «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ» (якщо доцільно виділяти), «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ», «ДОДАТКИ» не нумерують, а їх назви виступають як заголовки структурних елементів.

Розділи та підрозділи повинні мати заголовки. Заголовки структурних елементів і розділів слід розміщувати посередині рядка та друкувати великими літерами без крапки в кінці. Кожний розділ МП має починатися з нового аркуша. Наступний підрозділ починається одразу після завершення попереднього. Заголовки підрозділів друкуються з абзацним відступом без крапки в кінці та без підкреслень. Якщо заголовок складається з двох речень, їх відокремлюють крапкою. Перенесення слів у заголовках не допускається.

Заголовки розділів і підрозділів слід виділяти напівжирним шрифтом. Відстань між заголовком та наступним або попереднім текстом повинна бути не менше двох рядків. Якщо після заголовка залишається лише один рядок тексту, необхідно перенести сам заголовок на наступну сторінку.

Розділи та підрозділи нумеруються арабськими цифрами. Номер підрозділу включає номер розділу і порядковий номер підрозділу, відокремлені крапкою (1.1., 1.2. і т.д.) і після останньої цифри ставлять крапку.

Висновки до кожного розділу починаються одразу після закінчення останнього підрозділу з інтервалом в два рядки (не з нової сторінки), а підсумкові ВИСНОВКИ починаються з нової сторінки.

Таблиці, графічний матеріал, формули. Рисунки, таблиці розташовують після першого посилання на них у тексті, або не далі як на наступній сторінці. На рисунки та таблиці у тексті роблять посилання скороченням слів та порядковим номером – табл.1.2 (друга таблиця першого розділу), рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). На всі таблиці та рисунки повинні бути посилання в тексті. У разі повторного посилання вказують у скороченому вигляді – «див. табл. 1.3».

Таблиці. Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць для уточнення та зручності порівняння показників. Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на  наступній сторінці.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над нею і друкують симетрично до тексту, як показано на рис. 4.1. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Слово «Таблиця» вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами таблиці пишуть: «Продовження таблиці ___» із зазначенням номера таблиці. Назва таблиці розміщується по центру. Заголовки  граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Назва таблиці має точно і стисло відображати її зміст, а також умови часу (роки, півріччя, квартали, місяці) та місця (конкретна організація, галузь, економічна сфера тощо).

Таблиця   ____   –   _______________________________

                                      (номер)                                          (назва таблиці)

 

 

Заголовки стовпців

 

 

 

 

Підзаголовки стовпців

1

2

3

4

5

Нумерація стовпців

 

 

 

 

 

Рядки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 4.1 – Макет таблиці

Заголовки стовпців і рядків таблиці слід друкувати з великої літери, підзаголовки стовпців – з малої, якщо вони є продовженням заголовка, або з великої, якщо вони мають самостійне значення. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять, заголовки і підзаголовки стовпців друкують в однині.

У заголовках стовпців і рядків обов’язково зазначаються одиниці вимірювання, у яких наведено відповідну до них цифрову інформацію. Для одиниць вимірювання може бути окремо передбачений рядок (стовпчик), який розміщується безпосередньо поряд з рядком (стовпчиком) із заголовками. Якщо всі дані таблиці мають одну одиницю вимірювання, її вказують один раз, відокремлюючи комою після назви, або праворуч, над верхньою обмежувальною лінією в дужках чи без них. Одиниці вимірювання слід зазначати, дотримуючись загальноприйнятих правил скорочення слів.

Заголовки стовпців, як правило, друкують паралельно рядкам таблиці. Але за необхідності допускається їх перпендикулярне щодо рядків розміщення.

Допускається розміщення таблиці вздовж довгого боку аркуша, тобто використовувати функцію альбомного комп’ютерного друку. За таких умов, назва таблиці повинні розміщуватись з боку брошурування сторінки.

Якщо рядки або стовпці таблиці виходять за формат сторінки, то таблицю ділять на частини, які розміщують на наступних сторінках, позначають як «Продовження таблиці __», повторюючи при цьому її форму.

У разі поділу таблиці на частини допускається її боковик заміняти відповідно номерами стовпців і рядків. При цьому, обов’язково нумерують арабськими цифрами стовпці і (або) рядки першої частини таблиці.

Таблиці (за винятком таблиць у додатках) слід нумерувати арабськими цифрами в межах розділу. При цьому номер таблиці складається з номеру розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, «Таблиця 2.1» – перша таблиця другого розділу, «Продовження таблиці 2.1» – її продовження на наступній сторінці. Таблиці кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою літери позначення додатка. Наприклад,  «Таблиця В.1» – перша  таблиця у додатку В.

На всі таблиці мають бути посилання в тексті, які містять слово «таблиця» із зазначенням її номера. Наприклад, «За даними, наведеними у табл. 3.2».

В таблиці використовують шрифт Times New Roman, 12 кегль, міжрядковий інтервал – 1. Зразок оформлення таблиці, що характеризує фінансово-економічний стан підприємства, наведено у табл. 10.

 

Таблиця 10 – Фінансово-економічний стан підприємства

ПАТ «Камелія» за 2015-2017 р.р.

Показники

Фактично

План* 2018 р.

2015 р.

2016 р.

2017 р.

А

1

2

3

4

Середньорічна чисельність працівників, осіб

82 

74

75

75

Основні виробничі фонди, тис. грн.

3 606 

3 953

22 602

22 602

Оборотні засоби, тис. грн.

1 393

1 383

2 419

1 993

Валова продукція (у порівняльних цінах 2015 р.), тис. грн.

415 

346

412

349

 

 

(наступна сторінка)

 

Продовження таблиці 10.

А

1

2

3

4

Валовий доход, тис. грн.

786 

866

1 183

1 279

Річний фонд оплати праці, тис. грн.

663 

766

902

1000

Середньорічна оплата праці одного працівника, грн.

8 085 

10 351

12 027

13 333

Балансовий прибуток, тис. грн.

47 

100

134

50

Рівень рентабельності, %

3,8

7,2

8,2

3,9

Короткострокові зобов’язання, тис. грн.

-

-

-

-

Довгострокові зобов’язання, тис. грн.

 -

-

-

-

Коефіцієнт забезпеченості власними коштами

0,60

0,60

0,98

0,80

Коефіцієнт платоспроможності

102

423

496

400

 

* – згідно даних бізнес-плану розвитку підприємства на 2018 р.

 

У разі необхідності по тексту чи до таблиць оформлюють примітки, в яких наводять довідкові та пояснювальні дані. Примітки нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток декілька на одному аркуші, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1. ...

2. ...

Якщо примітка одна, її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку.

Графічний матеріал. Графічний матеріал – рисунки (схеми, діаграми і т. ін.) розміщують у МП з метою ілюстрації властивостей або характеристик об’єкта, а також для ліпшого розуміння змісту текстового викладення того чи іншого питання.

На графічний матеріал обов’язково мають бути посилання в тексті роботи. Розміщувати графічний матеріал треба безпосередньо після тексту, в якому про нього згадується вперше, або на наступній сторінці, а за необхідності – у додатку.

За наявності у роботі таблиць, які доповнюють графічний матеріал, їх слід розміщувати одразу (або на наступній сторінці) після графічного матеріалу.

Графічний матеріал повинен мати тематичну назву, яку розміщують під ним.

За необхідності під графічним матеріалом розміщують пояснювальні дані (примітки, посилання на джерела інформації тощо).

Графічний матеріал позначають словом «Рисунок  ___». Наприклад, «Рисунок 3.2 – Структура витрат виробництва кінцевого продукту підприємства «ХХХ».

Рисунок (діаграму, схему і т. ін.), як правило, слід виконувати на одній сторінці. Якщо ілюстрація не вміщується на одній сторінці, можна переносити її на інші сторінки з зазначенням пояснювальних даних на кожній сторінці: «Рисунок ___, аркуш ___».

Графічний матеріал (за винятком графічного матеріалу додатків) слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу. Номер рисунка складається з номерів розділу та порядкового номера рисунка, відокремлених крапкою, наприклад, «Рисунок 3.2» – другий рисунок третього розділу.

Приклад оформлення графічного матеріалу представлено на рис. 4.2.

 

Невідчутні активи підприємства (НАП)

=

+

ІК

НМА

НІС

ІВ

Складова ІК з правовими, законодавчими ознаками

 

Складова ІК без правових, законодавчих ознак

НІС – неінтелектуальна складова невідчутних активів

ІВ – інтелектуальна власність

НМА – нематеріальні активи

ІК – інтелектуальний капітал (інтелектуальна складова невідчутних активів)

 

Рисунок 4.2 – Семантична схема сутності термінів

Графічний матеріал кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка. Наприклад, «Рисунок В.3» – третій  графічний матеріал у додатку В.

Допускається виконання великих рисунків на аркушах формату А3, відповідно згорнувши їх для брошурування роботи. Але звичайно такі рисунки виносять у додатки.

Формули. Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються вперше, посередині сторінки. Формули за винятком тих, які є в додатках, мають нумеруватися арабськими цифрами в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою: (2.3) означає, що це 3-тя формула 2-го розділу. Номер зазначають на рівні формули або рівняння в круглих дужках, у крайньому правому положенні на рівні відповідної формули.

Формули в додатках нумерують окремо арабськими цифрами в межах кожного додатка з додаванням перед цифрою літери позначення додатка. Наприклад: «…відповідно до формули (В.1) додатка В ...».

Символи (умовні позначення) величин, які є складовими формул, слід використовувати відповідно встановленим стандартам або загально прийнятним скороченням.

Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, якщо вони не пояснювалися в тексті, мають бути наведені безпосередньо під формулою. Пояснення кожного символу слід давати з нового рядка в тій послідовності, в якій символи наведено у формулі. Перший рядок пояснення має починатися словом «де» без двокрапки після нього.

Формули, що подаються одна за одною і не розділені текстом, відокремлюють комою. Підставляти чисельні значення в початковий аналітичний вираз категорично забороняється. Переносити формули на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, причому знак на початку наступного рядка повторюють. При перенесенні формули на знаку множення застосовують знак «х».

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка.

Приклад:

Чиста теперішня вартість розраховується за формулою (2.3):

 ,                                            (2.3)

де   Bt – валовий дохід за рік t;

Ct – повні витрати за рік t;

t – відповідний рік дії проекту;

n – загальна кількість років реалізації проекту; 

і – ставка дисконту [7, с. 121].

Посилання в тексті на порядкові номери формули дають у дужках. Наприклад: «Розрахуємо чисту теперішню вартість проекту згідно формули (2.3)».

Додатки. Матеріал, що доповнює положення роботи, допускається розміщувати в додатках. Додатками можуть бути: графічний матеріал, таблиці великого розміру, розрахунки, опис алгоритмів і програм задач, що розв’язуються на ПК і т. ін. Додатки необхідно вказувати в порядку появи посилань на них у тексті.

Додатки позначають великими літерами української абетки, починаючи з А, за винятком літер Г, Є, З, И, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Після слова «Додаток» друкують  літеру, що позначає його послідовність. Допускається позначення додатків літерами латинської абетки, за винятком літер І, О.

Кожний додаток слід починати  з нової сторінки із зазначенням вгорі посередині сторінки слова «Додаток» і його позначенням. Додаток повинен мати заголовок, який друкують симетрично відносно тексту з великої літери окремим рядком.

У разі потреби текст додатка можна поділити на розділи, підрозділи і пункти (наприклад, А 4.1. – пункт 4.1. додатка А). Ілюстрації, таблиці, формули і рівняння необхідно нумерувати в межах кожного додатка (наприклад, рисунок Е.3, таблиця Б, формула А.1).

Перелік посилань. Перелік посилань формується у такій послідовності:

< >Кодекси і Закони України;укази президента;інструкції та нормативні акти міністерств і відомств;наукова, навчально-методична, спеціальна література та статті (в тому числі з Інтернету) надруковані українською або російською мовами;наукова, навчально-методична, спеціальна література та статті (в тому числі з Інтернету) надруковані іноземними мовами;інша інформація з Інтернет-ресурсів (посилання на офіційні сайти розміщення даної інформації).

Приклади оформлення літературних джерел для оформлення переліку посилань представлені в Додатку Б методичних вказівок до написання МП.

Правила цитування та посилання на використані джерела.

При написанні МП студент повинен давати посилання на  джерела, матеріали з яких наводяться у роботі. Такі посилання дають змогу, за необхідності, відшукати ті чи інші документи і перевірити як достовірність наведених у роботі відомостей, так і отримати необхідну інформацію щодо змісту і обсягу опрацьованого автором МП першоджерела. Посилатися слід переважно на останні (свіжі) видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тому разі, коли в них є матеріал, який не включено до останнього видання.

З метою підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору доцільно наводити цитати.

Загальні вимоги до цитування наступні:

а) текст цитати варто починати і закінчувати лапками та наводити в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, зберігаючи особливості авторського написання. Наукова термінологія, що вживається іншими авторами, не виділяється лапками, крім тієї, яка викликала загальну дискусію. У цих випадках використовується вираз «так званий»;

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту та без перекручень думок автора;

в) після кожної цитати обов’язково необхідно вказати посилання на джерело;

г) у разі непрямого цитування (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), варто точно викладати думки автора, бути коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело;

д) у разі необхідності виявлення ставлення автора праці до окремих слів або думок з цитованого тексту варто після них у круглих дужках ставити знак оклику або знак питання.

Посилання даються одразу після закінчення цитати у квадратних дужках, де вказується порядковий номер джерела у списку використаних джерел та відповідна сторінка джерела (наприклад, [3, с.18]) – означає, що використано інформацію з джерела під номером 3 у списку використаних джерел, яка знаходиться на сторінці 18).

Скорочення. У МП освітнього ступеня бакалавр часто зустрічаються скорочення. Існують наступні загальноприйняті умовні скорочення:

а) скорочення, які роблять після переліку: і т.д. (і так далі), і т.п. (тому подібне) та ін. ( і інші). Слова «і тому подібне», «та інші» всередині речення не скорочують;

б) скорочення у випадку позначення цифрами століть і років: ст. (століття), р. (рік), рр. (роки);

в) скорочення, що роблять у випадку посилань: див. (дивися), порівн. (порівняй).

Не допускаються скорочення наступних слів: «так званий» (т. зв.), «наприклад» (напр.), «близько» (бл.), «формула» (ф-ла), «рівняння» (рів-ня) тощо.

Нумерація сторінок. Нумерація сторінок міждисциплінарного проекту здійснюється арабськими цифрами в правому верхньому кутку без крапки вкінці, зі збереженням наскрізної нумерації усього тексту, але на титульному аркуші, завданні, календарному плані-графіку, рефераті та змісті номер не проставляють.