|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Методические указания и информация \ Особливості аналізу заробітної плати з урахуванням бюджетних реалій України
Особливості аналізу заробітної плати з урахуванням бюджетних реалій УкраїниДата публикации: 20.07.2017 10:21
Динамічний розвиток сучасного світу призводить до змін в сфері економічної діяльності, в тому числі в сфері оплати праці. Враховуючи те, що в бюджетній сфері існують власні особливості обліку заробітної плати в бюджетній установі, слід розглянути можливості впливу зміни мінімального рівня оплати праці на систему обліку і аналізу фонду оплати праці, зокрема, в рамках діяльності Роменського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області. В даний час більшість бюджетних установ фінансуються за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів в залежності від рівня підпорядкування та територіального віднесення. Величина і розподіл видатків Державного бюджету України за економічною класифікацією визначається з урахуванням наступних факторів: - стану бюджетного процесу та макроекономічного прогнозу; - бюджетної резолюції та пріоритетів бюджетної політики; - рівня інфляції; - стану виконання бюджету по видатках; - розподілу видатків між рівнями бюджетів. Планове зростання мінімального рівня оплати праці з 1450 грн. в 2016 році до 3200 грн. в 2017 році, що було анонсовано в рамках проекту бюджету на 2017 році, на мою думку, призведе не лише до викривлення системи фінансування та посадових окладів, але й до втрати фінансових стимулювання в сфері мотивації персоналу бюджетних установ, оскільки фінансовий ресурс бюджету є обмеженим. В умовах економічної кризи поточні видатки є першочерговими. За останні роки в складі ВВП видатки бюджету значно зросли, при цьому в складі економічних видатків переважали саме поточні видатки. Факторами цього є відсутність значних фінансових ресурсів на динамічне оновлення інфраструктури в державі. Наявність рівня інфляції понад 10% в 2014-2015 рр. зумовлює потребу в коригуванні величини витрат на закупівлю матеріальних ресурсів – продуктів харчування, медикаментів, комунальних послуг, інших ресурсів. Розпорядники коштів, особливо медичні заклади, що замовляють іноземні ліки та медичне обладнання відповідно коригували власні бюджетні запити в кілька разів, що було обумовлено девальвацією національної валюти. Фактором реалізації видатків на оплату праці, пенсії, стипендії і соціальну допомогу були зміни розміру мінімальної зарплати, пенсії та рівня прожиткового мінімуму, оскільки дані виплати безпосередньо прив’язані до розміру мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму. В 2016 році було змінено ставку ЄСВ з 36% до 22%, що відповідним чином скоротило видатки на відрахування до пенсійного фонду та фондів соціального страхування для бюджетних працівників. Крім того, політика відмови від спеціальних пенсій та оподаткування пенсій за умови працевлаштування пенсіонера дещо вплинуло на розмір пенсій, в той же час до сих пір наявний дефіцит бюджету Пенсійного фонду України, тому уряд дофінансовує дефіцит за рахунок коштів державного бюджет. Політика на вирівнювання цін на природний газ зумовила значне зростання витрат на субсидії населення. В складі капітальних видатків переважали видатки на капітальний ремонт та капітальні трансфери підприємствам, це було зумовлено відсутністю достатніх коштів на нове будівництво та реконструкцію. Поточні трансфери за кордон було покладено виключно на державний бюджет і його розмір визначений потребами і бюджетними запитами. Видатки за відсотки за запозиченнями залежали в 2015-2016 рр. від складу, структури та динаміки зовнішнього та внутрішнього державного боргу, періодичності та строків його погашення, погашення відсотків за ним та рівня девальвації валюти для зовнішнього боргу. За досліджуваний період зменшилася частка видатків на захищені статті, яка становила 79,3 % усіх видатків державного бюджету. Це пов’язано з переданням утримання значної кількості закладів освіти та охорони здоров’я місцевим бюджетам, видатки за якими здійснюються за рахунок відповідних субвенцій із державного бюджету до місцевих. Отже, факторами, що вплинули на зміни видатків Державного бюджету України за економічною класифікацією, були стан можливості фінансування видатків, бюджетні запити розпорядників коштів, пріоритети державної фінансової політики та макроекономічні чинники.
Список джерел
|