|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Методические указания и информация \ Підготовка до написання комплексної консультаційної роботи
Підготовка до написання комплексної консультаційної роботиДата публикации: 26.02.2020 12:56
1. Підготовка до написання комплексної консультаційної роботи. Загальні рекомендації до вибору теми комплексної консультаційної роботи, об’єкту дослідження та складання її плану
1.1. Мета і завдання комплексної консультаційної роботи освітньо-кваліфікаційного рівнів «Бакалавр»
Комплексна консультаційна робота бакалавра є самостійним теоретико-прикладним дослідженням, що виконується студентом на завершальному етапі здобуття вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр». Метою написання бакалаврської комплексної консультаційної роботи є демонстрація сформованих упродовж навчання в університеті навичок та компетенцій у розв’язанні складних спеціалізованих задач та практичних проблем у галузі обліку і аудиту, що передбачає застосування певних теорій та методів, що характеризується комплексністю та невизначеністю умов. Комплексна консультаційна робота бакалавра являє собою дослідження сутності й особливостей функціонування систем обліку, контролю, аналізу та аудиту конкретного об'єкту, яке передбачає виявлення окремих проблемних питань та надання рекомендації щодо їх вирішення. Розкриття змісту комплексної консультаційної роботи бакалавра слід здійснювати у розрізі наведених у табл. 1 класів професійних завдань.
Таблиця 1 Узагальнені професійні завдання для написання комплексної консультаційної роботи
1.2. Вибір теми комплексної консультаційної роботи
Вибір теми комплексної консультаційної роботи бакалавра прерогативою студента. При цьому йому необхідно керуватися наступним: • науковими інтересами та власними уподобаннями (результатами виконання індивідуальних робіт з елементами наукових досліджень у минулому), можливостями розробки обраної теми на належному рівні; • тематикою наукових досліджень, що веде кафедра, та актуальністю розглянутої в дипломній роботі проблеми з точки зору запитів ринку праці та вимог сьогодення; • особливостями бази практики або місця постійної роботи, на матеріалах яких виконується робота (можливостями отримати необхідні матеріали для підготовки роботи). Теми комплексної консультаційної роботи обираються на основі переліку тем, затвердженого кафедрою. Враховуючи вимогу щорічного оновлення тем, орієнтовний їх перелік наведено у додатку В. Також студент може запропонувати тему, що відсутня в затвердженому переліку, за умови обґрунтування важливості такого дослідження для обраного підприємства. Обов’язковим є дотримання вимоги відповідності обраного напряму підготовки, за яким він навчається. Для затвердження теми комплексної консультаційної роботи студент подає на ім’я завідувача кафедри заяву про закріплення за ним обраної теми комплексної консультаційної бакалаврської роботи, анотацію, загальній план роботи, список використаних джерел (не менше 50 джерел). Форма заяви наведена у додатку Д. В анотації до комплексної консультаційної роботи вказується актуальність обраної теми, об’єкт, предмет, мета, завдання, база практики, періоди дослідження. Окрім того до заяви додається згода про додержання професійної етики при написанні комплексної консультаційної роботи. Закріплення за студентами тем дипломних робіт оформлюється наказом ректора ХНЕУ за поданням випускаючої кафедри. Цим же наказом також призначаються керівники дипломних робіт. Керівник комплексної консультаційної роботи має: надати консультації щодо уточнення теми комплексної консультаційної роботи та написання її розгорнутого плану, визначення предмету та об’єкту дослідження; зорієнтувати студента щодо збору необхідної для досягнення мети комплексної консультаційної роботи інформації; надати рекомендації щодо вибору джерел наукової, методичної та спеціальної літератури; контролювати виконання окремих етапів роботи відповідно до затвердженого кафедрою графіка; надавати консультації з приводу виконання розділів комплексної консультаційної роботи, її оформлення, підготовки доповіді та презентації.
1.3. Складання плану роботи
Після узгодження графіка написання і оформлення роботи, складається план роботи, що відображає її структуру та логічний зв'язок складових частин. План комплексної консультаційної роботи повинен відобразити наявність вступу, основної частини (розділів та підрозділів), висновків, додатків та переліку використаних джерел. Кожний розділ має своє призначення і повинен закінчуватись висновками. План може корегуватися у процесі написання роботи. Внесення змін до нього відбувається після погодження з керівником. План комплексної консультаційної роботи формується в ході ознайомлення із спеціальною економічною науковою літературою і її зміст залежить від обраної проблеми дослідження. Питання плану повинні передбачати послідовне, логічне, взаємопов’язане викладання результатів дослідження і концептуально відображати зміст роботи. План комплексної консультаційної роботи є робочим документом і до комплексної консультаційної роботи не додається. План є основою для складання такого структурного елементу комплексної консультаційної роботи, як «Зміст».
1.4. Огляд літературних джерел
Підбір літератури доцільно починати з аналізу тих джерел, які є рекомендовані за базовими дисциплінами для напряму підготовки «Облік і аудит». З цієї літератури можна підібрати основні джерела. Для підбору додаткових видань до теми доцільно ознайомитися і з літературою, що подана у списках літератури у цих джерелах. Ознайомлюватися з літературою доцільно у наступній послідовності: 1) нормативні документи (спочатку закони, після цього – підзаконні акти); 2) навчальні видання (підручники, навчальні посібники, конспекти лекцій); 3) наукові видання (монографії, наукові статті, тези доповідей на конференціях); 4) періодичні видання (економічно-аналітичні статті) та статистичні дані; 5) література іноземних авторів на мові оригіналу. Ознайомлюватися з джерелами слід у порядку, зворотному хронологічному, тобто спочатку доцільно вивчити найсвіжіші публікації. Під час пошуку нормативно-правових актів доцільно використати можливості тематичного пошуку документів у довідковій системі офіційного порталу Верховної Ради України – www.rada.gov.ua (www.rada.kiev.ua). Перевагами даного джерела є отримання документа з урахуванням численних змін, внесених до нього, і наявність посилань до інших нормативних актів. Книги та статті слід підбирати з використанням систематичних покажчиків літератури в наукових бібліотеках ВНЗ і міста. При вивченні періодичних видань краще за все використовувати останні номери журналів за певний рік, де розміщується покажчик статей, що були опубліковані протягом року.
Під час підбору літератури не слід відбирати якомога більше джерел. Необхідно пам'ятати, що надлишок інформації так само небезпечний, як і її відсутність, – чим більше буде зібрано літератури, тим більшу частку серед неї будуть складати не дуже потрібні для роботи публікації. Ознайомлення з літературою дає можливість розібратися в найважливіших питаннях теми і розпочати планування своєї діяльності з написання роботи. Перед початком написання роботи, слід усвідомити, що від студента вимагається серйозна власна творча діяльність щодо вивчення та оцінки змісту літературних першоджерел. Мета роботи з літературою – встановити існуючі уявлення про предмет дослідження. Критерієм оцінки прочитаного є можливість використання цього матеріалу в роботі. Вивчення матеріалу складається з: ознайомлення з текстом, його осмислення, запам'ятовування головних відомостей, оцінки прочитаного, синтезу нових ідей, формування кінцевих висновків. Оскільки Комплексна консультаційна робота носить науково-практичний характер, то при вивченні літератури слід виявити дискусійні питання за темою, що вивчається. При знаходженні таких питань слід навести висловлювання ряду авторів, які базуються на різних позиціях, дати критичну оцінку їхнім точкам зору і висловити власне судження щодо даного питання. Викладення поглядів інших дослідників і формування власної позиції підвищують цінність роботи, сприяють більш глибокому засвоєнню обраної теми.
Тематика комплексної консультаційної роботи бакалавра
2. Виконання комплексної консультаційної роботи
2.1. Загальні рекомендації до структури та змісту комплексної консультаційної роботи
Комплексна консультаційна робота має відповідати наступним вимогам: наявність практичної значимості; комплексного системного підходу до вирішення завдань дослідження; наявності елементів творчості; використання наукових методів пізнання; теоретичного використання передової сучасної методології і наукових розробок. Практична значимість комплексної консультаційної роботи полягає в обґрунтуванні реальності її результатів для потреб практики. Реальною вважається робота, яка виконана відповідно до наявних проблем бази виробничої практики на основі її реальних даних за декілька років і результати якої після захисту повністю або частково можуть бути впроваджені в практику діяльності базового підприємства або аналогічних йому. Комплексний системний підхід до розкриття теми роботи полягає в тому, що предмет дослідження розглядається під різними кутами зору – з позицій теоретичної бази і практичних навичок, умов реалізації на підприємстві, аналізу, обґрунтування шляхів вдосконалення, вивчення ефективності тощо – у тісному взаємозв'язку і в єдиній логіці викладення. Застосування сучасної методології полягає в тому, що при виконанні огляду літератури, аналізу діяльності підприємства і обґрунтуванні шляхів вдосконалення предмета дослідження студент повинен добре знати сучасні економічні теорії, володіти методами наукового пізнання і методикою проведення наукових досліджень, використати відомості про новітні досягнення техніки і технології, застосовувати економіко-математичне моделювання, в тому числі з використанням можливостей обчислювальної техніки. У процесі виконання роботи поряд з теоретичними знаннями і практичними навичками за фахом, студент повинен продемонструвати здатності до науково-дослідницької роботи та вміння творчо мислити, навчитися вирішувати науково-прикладні актуальні завдання. Комплексна консультаційна робота повинна містити, як правило, результати попередніх досліджень студента, здійснені в ході виконання курсових і науково-дослідних робіт. Єдність загальних вимог до робіт не виключає, а припускає широку ініціативу студентів у процесі виконання комплексної консультаційної роботи Оригінальність постановки і вирішення поставлених завдань дослідження – один з основних критеріїв оцінки якості робіт. Під час написання роботи слід дотримуватись певної послідовності. Оскільки раніше було зазначено, що найбільш прийнятним є цілісний метод підготовки роботи, то необхідно більш докладно на ньому зупинитися. Найбільш розповсюджена послідовність написання і редагування розділів роботи в цьому випадку така: спочатку формується вступ, перший розділ і додатки до нього, другий розділ і додатки до нього, третій розділ і додатки до нього, висновок. Після цього редагується основна частина роботи – розділи і додатки до них. Після цього уточнюється зміст вступу і висновку. Наступним етапом є формування переліку використаних джерел, змісту та титульного аркуша. Після завершення остаточно редагуються вступ і висновок. Перший варіант роботи слід писати в максимально короткий термін. Це пов'язано з тим, що, по-перше, написання роботи за короткий проміжок часу дозволить уникнути протиріч і повторень; по-друге, процес повернення до того, на чому автор зупинився минулого разу, дуже тривалий; по-третє, написання роботи впродовж тривалого часу призводить до високої емоційної напруги. Дослідження здійснюється за такою логічною схемою: обґрунтування актуальності обраної теми, визначення мети і конкретних завдань дослідження, вибір об'єкта і предмета дослідження, методики проведення пошукових робіт під час процесу дослідження, обговорення результатів дослідження, формулювання висновків та оцінка отриманих результатів. Робота включає наступні структурні елементи (у порядку їх розташування в роботі): титульний аркуш; зміст; вступ; основну частину (три розділи,по два параграфи у кожному розділі); висновки; список використаних джерел; додатки. Зазначені структурні елементи є обов'язковими для комплексної консультаційної роботи.
2.2. Титульний аркуш
Титульний аркуш є першою сторінкою роботи і слугує джерелом бібліографічної інформації, необхідної для обробки та пошуку документа. Він містить інформацію про належність роботи до університету, вид роботи, назву теми, керівника та студента.
2.3. Зміст
Зміст комплексної консультаційної роботи розташовують безпосередньо після завдання на дипломну роботу. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів. Титульний аркуш, зміст та перша сторінка вступу не нумеруються, але включаються до загальної кількості сторінок в роботі Останній номер сторінки проставляється на першому аркуші додатків, на додатках номери сторінок не проставляються. Зміст включає: вступ; послідовно перераховані назви розділів і підрозділів; висновки; список використаних джерел; додатки; номери відповідних сторінок.
2.4. Вступ
Розробка кожного складового елементу комплексної консультаційної роботи має свої особливості. Головна роль вступу – підготовка до сприймання основного тексту. У вступі слід розкрити актуальність теми, визначити мету і основні завдання роботи, визначити об'єкт і предмет дослідження, структуру, хронологічні рамки, інформаційну базу дослідження. Логіка написання вступу має відповідати вимогам та структурі, поданій у табл. 2.
Таблиця 2
Структурування вступу до комплексної консультаційної роботи
З оглядом на важливість вступу, розглянемо детально його елементи: Актуальність теми. Для обґрунтування актуальності теми необхідно стисло викласти сучасний стан проблеми, що розглядається, її значення для економіки в цілому, означити необхідність подальших досліджень у цьому напряму. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями наукового завдання обґрунтовують актуальність та доцільність роботи. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність наукового завдання. Мета і завдання дослідження. Мета роботи має полягати в рішенні проблемної ситуації шляхом її аналізу та пошуку нових закономірностей між економічними явищами. Правильне означення мети – процес не менш важливий, ніж формулювання висновків. Не можна формулювати мету як «дослідження...», «вивчення...» тощо, оскільки ці слова вказують на засоби досягнення мети, а не на саму мету. Керуючись метою роботи, визначають завдання. Це зазвичай робиться у формі перерахування (проаналізувати..., розробити..., узагальнити..., виявити..., довести..., впровадити..., показати..., розробити..., знайти..., визначити..., описати..., встановити..., з'ясувати..., дати рекомендації..., встановити взаємозв'язок..., зробити прогноз... тощо). Формулювання завдань необхідно робити якомога більш ретельно, оскільки опис їхнього рішення має відобразити зміст складових частин роботи. Це важливо також і тому, що заголовки розділів і підрозділів досить часто формуються на основі завдань роботи. У подальшому, при написанні висновків доцільно їх будувати з точки зору досягнення мети і виконання поставлених завдань. Об'єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Предмет дослідження – вузька частина об'єкта дослідження, проблема (коло питань), що досліджується в роботі на прикладі бази виробничої практики. Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження, саме на нього спрямована увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему комплексної консультаційної роботи. Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно, визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Інформаційна основа роботи – стисло вказуються прізвища і ініціали авторів (в алфавітному порядку), що внесли найбільш відчутний вклад у рішення проблеми, основні закони і нормативні акти, що згадуються в роботі (із зазначенням у квадратних дужках номерів джерел за переліком використаної літератури). Інформація про базу практики – дається стисла інформація про підприємство, з використанням даних якого виконується робота та на прикладі якого розглядається предмет дослідження: повна назва, форма власності, сфера діяльності, місце в галузі (велике, середнє, мале) тощо. Практичне значення одержаних результатів. Відзначаючи практичну цінність одержаних результатів, необхідно подати інформацію щодо ступеня готовності або масштабів використання. Коротко характеризуються основні прикладні результати роботи, визначається можлива галузь їх впровадження та їх вплив на проблему, яка при цьому вирішується. Апробація результатів роботи і публікації. Для дипломних робі ОКР «Бакалавр» при наявності наводиться інформація про наукові та науково-практичні конференції, семінари, наради, на яких оприлюднені результати роботи, а також вказується наявність публікацій основних результатів дослідження у статтях у наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій, семінарів та ін.
Основна частина роботи складається із трьох розділів. Кожен розділ починають з нової сторінки. Розділи поділяються на два підрозділи. Кожен підрозділ повинен містити закінчену інформацію. В основній частині роботи викладаються теоретичні та методологічні положення, проблемні питання, дискусійні і невирішені аспекти теми, науково-обґрунтовані, соціально-економічні, професійно-орієнтовані рішення.
2.5.1. Основна частина комплексної консультаційної роботи ОКР «Бакалавр»
При визначенні змістовного наповнення основної частини бакалаврської комплексної консультаційної роботи за основу слід обрати подану у табл. 3 схему, яка може коригуватися за узгодженням з керівником роботи. Перший розділ комплексної консультаційної бакалаврської роботи є теоретичним. У ньому обґрунтовується теоретична база обраного завдання, та виконується її макроекономічний і мікроекономічний аналіз, дається огляд літературних джерел, нових розробок, іншої інформації, пов'язаної з темою.
Теоретичний розділ розробляється на засадах вивчення спеціальної літератури, нормативно-законодавчої документації та офіційної статистичної інформації. В огляді літератури студент окреслює основні етапи розвитку наукової та практичної думки за обраною проблемою. Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, варто акцентувати увагу на тих питаннях, що залишились невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв'язанні проблеми. Використання літературних та нормативних джерел у роботі та наведення цитат з них супроводжується обов'язковим посиланням на відповідне джерело. Таблиця 3 Варіант структурування комплексної консультаційної роботи ОКР «Бакалавр»
Огляд повинен повно і систематизовано відображати стан предмета дослідження. Відомості, що містяться у ньому, повинні дозволяти об'єктивно оцінювати науково-прикладну значимість досліджуваної проблеми, правильно вибирати шляхи і засоби досягнення мети, поставленої в роботі. Результатом теоретичного розділу повинна бути повна теоретико-методологічна концепція предмета дослідження, напрямки пошуку шляхів розв'язання проблеми, поставленої в дипломній роботі. Цей розділ комплексної консультаційної роботи також повинен включати загальну характеристику діяльності підприємства, на базі якого виконується робота, якісний та кількісний аналіз вирішення досліджуваного завдання в умовах діяльності підприємств, організацій та установ. При описі характеристики підприємства необхідно з достатнім ступенем повноти подати наступні відомості про нього: назва підприємства; форма власності; профіль його роботи; стислі відомості з історії підприємства; характеристика продукції, що випускається, або послуг, що надаються, їх специфіка; становище підприємства на сегменті ринку, на якому воно діє; коло наявних і потенційних споживачів; особливості статуту; механізм управління на підприємстві; розмір підприємства, чисельність співробітників; структура підприємства, взаємодія відділів, їхні функції; особливості техніко-економічного рівня підприємства; конкурентоспроможність на ринку технологій; потенціал підприємства (загальногосподарський, технологічний, науковий, фінансовий, організаційний, кадровий); ділові партнери підприємства, характер взаємовідносин із ними; положення підприємства у правовій системі: взаємовідносини з державою, з монополіями, наявність пільг, привілей, особливого статусу; напрями діяльності підприємства, наявність перспективних шляхів розвитку, та ін. За погодженням з керівником комплексної консультаційної роботи, цей пункт може бути перенесений у другий розділ роботи. Обсяг теоретичного розділу повинен складати до 30 сторінок машинописного тексту. Теоретичну частину (перший розділ) рекомендується подати у вигляді двох підрозділів за погодженням з керівником. Обсяг викладення матеріалу з кожного підрозділу має бути приблизно однаковим – в межах 8–10 сторінок, оформлених згідно вимог. Після розгляду проблем комплексної консультаційної роботи в теоретичному аспекті та визначення й обґрунтування методологічної бази досліджень студент переходить до виконання обліково-дослідницького розділу роботи. Обсяг теоретичного розділу повинен складати до 20 сторінок машинописного тексту. Другий розділ комплексної консультаційної роботи ОКР «Бакалавр» є обліково-дослідницьким. Метою цього розділу є оцінка технології обліку предмета дослідження, в умовах діяльності підприємств, організацій та установ, визначення при цьому позитивних моментів та недоліків, а також розробка й обґрунтування напрямків усунення виявлених недоліків. Обліково-дослідницький розділ повинен містити аналіз облікової політики підприємства в рамках обраного питання дослідження, інформаційною основою якого виступає Наказ про облікову політику підприємства, дані первинного та поточного обліку, регістри синтетичного та аналітичного обліку, звітність. Важливою складовою обліково-дослідницького розділу комплексної консультаційної роботи є всебічний розгляд та оцінка ступеня вирішення досліджуваних проблем на підприємствах, установах, організаціях з метою виявлення позитивних сторін та існуючих недоліків.
Студенту слід приділити значну увагу формулюванню висновків. Важливість цього завершального етапу здійснення аналізу облікової системи під-приємства зумовлюється тим, що його результати служать базою для виконання робіт на наступній стадії опрацювання теми комплексної консультаційної роботи – при підготовці й обґрунтуванні рекомендацій щодо усунення виявлених недоліків, а також удосконалення організації вирішення проблем комплексної консультаційної роботи. Тому студент повинен звернути особливу увагу на чіткість визначення складу і формулювання висновків з аналізу. Подальші завдання дослідження другого розділу повинні бути направлені безпосередньо на комплексний аналіз предмета дослідження на прикладі підприємства, що було базою виробничої практики. Тобто метою цього розділу роботи є обґрунтування резервів зростання кількісних і поліпшення якісних показників функціонування підприємства. Зміст і структура цієї частини роботи залежать від теми і основних завдань дослідження. Оскільки студент готує роботу до захисту за напрямом підготовки «Облік і аудит», саме облікові аспекти діяльності підприємства мають розглядатися, передусім. Дослідницька складова розділу базується на проведенні комплексних досліджень предмета та об'єкта дослідження, їх стану в різні періоди часу. Обов'язковою є власна оцінка автора щодо виявлених тенденцій та обґрунтування висновків і пропозицій, спрямованих на вирішення проблемних питань. Другий розділ рекомендується подати у вигляді двох підрозділів за погодженням з керівником. Обсяг обліково-дослідницького розділу повинен складати до 20 сторінок машинописного тексту. У третьому, аналітичному розділі всі аспекти діяльності підприємства аналізуються на підставі звітних і планових даних фінансової, статистичної та податкової звітності підприємства. Повнота аналізу визначається залежно від назви теми комплексної консультаційної роботи і ключового слова: «оцінка», «управління», «аналіз» тощо. При виконанні аналітичної частини комплексної консультаційної роботи бакалавра обов’язковим є посилання на форми бухгалтерської звітності, внутрішні аналітичні документи підприємства, які є інформаційною основою. Студент має визначити: склад інформації; джерела її отримання; методи збирання, запису та зберігання. Усі результати розрахунків треба представляти в дипломні роботі в стислій формі, бажано у вигляді таблиць, діаграм тощо. За результатами аналізу студент повинен сформулювати обґрунтовані рекомендації щодо вирішуваної проблеми. Запропонований комплекс організаційно-економічних заходів повинен бути спрямованим, перш за все, на розкриття теми роботи аналітичними засобами, на покращення фінансово-економічних показників та результатів господарської діяльності підприємства: покращення фінансового стану, підвищення прибутковості та ефективності використання економічного потенціалу та інші. У аналітичні частині роботи мають бути наведені розрахунки, які підтверджували б наукову достовірність та точність зроблених на їх основі висновків. Інакше кажучи, основний зміст цього розділу повинні складати аналітичне обґрунтування з використанням формул, розрахунків, схем, графіків тощо. Студент повинен продемонструвати свої знання та вміння не тільки проаналізувавши конкретну проблему, але й ретельно розкрити найбільш прийнятні шляхи її вирішення для конкретного підприємства. Обов’язковим елементом виконання даного розділу, обґрунтування пропозицій та рекомендацій, є застосування сукупності розрахункових та евристичних методів аналізу, сучасний аналітичний інструментарій. Таким чином, у аналітичному розділі мають вирішуватися наступні завдання: - визначення основних напрямків розкриття теми аналітичними методами; - за результатами аналізу студент повинен сформулювати обґрунтовані рекомендації щодо вирішуваної проблеми (реалізація резервів, оптимізація структури або планів, досягнення нормативних або конкурентних рівнів, активізації або нейтралізації факторів виробництва, формування позитивної динаміки, обґрунтування організаційно-економічних заходів, щодо вирішення поставленого в межах комплексної консультаційної роботи бакалавра завдання та інше); Закінчується розділ висновками, де викладаються результати аналізу відповідно до обраної теми та запропоновані напрямки удосконалення проблеми розгляду. Динаміку основних показників досліджують за даними за попередні 2–3 роки. Для оцінки впливу різноманітних чинників, виявлення резервів – за плановими і фактичними даними за звітний рік або фактичними даними за попередній рік. Методичною основою аналізу є різноманітні методики, які студент може знайти в літературі, скористатися методиками з лекційних і практичних занять.
. Третій розділ рекомендується подати у вигляді двох підрозділів за погодженням з керівником. Обсяг розділу повинен складати до 20 сторінок машинописного тексту. Типовими помилками, що допускаються студентами в аналітичному розділі роботи, є: відсутність чітких висновків після побудованих таблиць, графіків, рисунків; відсутність структурно-логічного зв'язку між підрозділами; надання теоретичної інформації без її подальшого аналізу. Кожен підрозділ третьої частини комплексної консультаційної роботи ОКР «Бакалавр» повинен закінчуватися висновком з проведеного аналізу.
2.5.2. Наслідування авторських матеріалів у дипломних роботах різних освітньо-кваліфікаційних рівнів
Розкриваючи можливість наслідування авторських матеріалів у дипломних роботах різних освітньо-кваліфікаційних рівнів слід визначити ряд принципових моментів. Головні з них міститься в рамках вимоги підтримки достатнього рівня унікальності тексту комплексної консультаційної роботи, який перевіряється відповідним програмним забезпеченням, та агрегованого представлення логіки розкриття змісту комплексної консультаційної роботи ОКР «Бакалавр». Отже, дипломні роботи, навіть за умови їх підготовки за однаковою назвою, мають містити повну текстуальну розбіжність.
2.6. Висновки
Комплексна консультаційна робота бакалавра містить лише загальні висновки у роботі в цілому. Загальний висновок усієї роботи розпочинають з нової сторінки безпосередньо після викладу основної частини роботи. Висновки і пропозиції містять перелік основних напрямків розвитку об’єкта і предмета дослідження. Також у висновку повинні знайти відображення: теоретичні пропозиції щодо тенденції розвитку об’єкта дослідження; результати експериментальних досліджень і моделювання, їх відповідність первісній гіпотезі; вплив різних факторів на зміну об’єкта і предмета дослідження. У висновку також наводиться визначення позитивних і негативних сторін питань, що розглядаються, можливість практичного використання отриманих результатів.
2.7. Список використаних джерел
Список джерел повинен бути наведений після висновків з нової сторінки. Список використаних джерел розташовують з окремої сторінки. Приклад оформлення літературних та інших джерел наведено в Додатку П.
2.8. Додатки
Після переліку використаних джерел з нової сторінки розташовують додатки, які містять матеріал, що: є необхідним для повноти комплексної консультаційної роботи, але його включення в основну частину роботи може змінити упорядковане і логічне уявлення про роботу; через великий обсяг не може бути послідовно розміщений в основній частині роботи. У додатки можуть бути включені: додаткові ілюстрації або таблиці; матеріали, що через великий обсяг, специфіку викладу або форми представлення не можуть бути внесені в основну частину (первинні документи, зведені документи, звітність); формули, розрахунки, вироблені при розробці економіко-математичної моделі і при здійсненні автоматизації облікових робіт і т. ін.).
3. Вимоги до оформлення
Комплексна консультаційна робота бакалавра повинна мати обсяг 60-75 сторінок рукописного (машинописного) тексту. Студентські дипломні роботи повинні бути оформлені: надруковані на комп’ютері з використанням середовища Windows з одного боку аркуша білого паперу форматом А4 (210 х 297 мм) у вигляді суцільного тексту, ілюстрацій і таблиць. Гарнітура шрифту типу Times New Roman розміром (кеглем) 14 пт. Міжрядковий інтервал – полуторний (множина 1,5). Допускається використання аркушів форматом A3 (297 х 420 мм), коли це необхідно. Текст слід набирати (писати), дотримуючись наступних полів: верхнє і нижнє – не менше 20 мм, праве – не менше 10 мм, ліве – не менше 20–25 мм. Абзацний відступ повинен бути однаковим по всьому тексту роботи і рівним 1,25 см (або 5 символам). При виконанні роботи необхідно дотримувати рівномірну щільність, контрастність і чіткість зображення по всій роботі. Усі лінії, літери, цифри і знаки повинні бути чіткими й однаково чорними по всій роботі. Окремі слова, формули, знаки, що вписуються в текст, повинні бути чорного кольору: щільність вписаного тексту повинна бути максимально наближеною до щільності основного зображення. Помилки, описки та графічні неточності допускається виправляти підчищенням або зафарбовуванням білим кольором і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого від руки. Заголовки структурних елементів роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ ...», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами, розташовуючи в центрі рядка.
¶ ¶
Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу не розташовуючи в центрі рядка. Крапка в кінці заголовків структурних елементів роботи не ставиться. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Кожен структурний елемент роботи (розділ) слід починати з нової сторінки. Переноси слів у заголовку не допускаються. Відстань між заголовком і наступним або попереднім текстом повинна бути в межах 20 мм, однакова по всій роботі.
  1.1. Заробітна плата як економічна категорія. Шляхи її удосконалення
¶
Заголовок наступного підрозділу та початок його тексту розташовують на тій же самій сторінці, де закінчується попередній підрозділ. Сторінки робіт варто нумерувати арабськими цифрами, дотримуючись наскрізної нумерації по всьому тексту. Номер сторінки проставляють у правому верхньому кутку сторінки без крапки наприкінці. Титульний лист, завдання, подання, реферат, зміст та першу сторінку вступу включають у загальну нумерацію сторінок, але номер на цих сторінках не проставляють.
  ¶
¶
 ¶
¶
6
РОЗДІЛ 1 ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ
 ¶
¶
 1.1. Заробітна плата як економічна категорія. Шляхи її удосконалення
¶¶ Заробітна плата є однією з найбільш складних економічних категорій. Увагу вчених-економістів, не
Ілюстрації і таблиці, розташовані на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок робіт. Номер на цих сторінках проставляється.
1.2. Теоретичні основи заробітної плати в умовах переходу України до ринкових відносин
В умовах становлення ринкових відносин поняття про
 ¶
¶
Розділи та підрозділи робіт слід нумерувати арабськими цифрами. Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка посередині друкують заголовок розділу. Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, розділених крапкою. Після номера підрозділу ставлять крапку, наприклад: 1.1., 1.2., 1.3. і т. ін. Інші структурні елементи роботи («ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА», «ДОДАТКИ») не нумерують. Не допускається розміщати заголовок підрозділу в нижній частині сторінки, якщо після нього розташований тільки один рядок тексту. У такому випадку підрозділ слід починати з наступної сторінки. З нової сторінки друкуються тільки вступ, розділи, висновки (заключні), список використаних джерел, додатки. Підрозділи та висновки після кожного розділу друкуються в тексті.
 процесів необхідно брати до уваги матеріально-речовинний та інформаційно-інтелектуальний прояви інноваційної діяльності.
¶ ¶
Ілюстрації (рисунки, креслення, діаграми, фотознімки, графіки, схеми) варто розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст – ілюстрації. На всі ілюстрації повинні бути посилання в роботі. Якщо ілюстрації створені не автором роботи, необхідно давати посилання на джерело, з якого запозичена ілюстрація. Назви схем, рисунків, графіків, діаграм, креслень розташовують під ілюстрацією не розташовуючи в центрі рядка. При необхідності під ілюстрацією розташовують роз’яснювальні дані. Ілюстрації варто нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, що наводяться в додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, розділених крапкою. Відстань від тексту до ілюстрації і від ілюстрації до тексту – один рядок (приблизно 10 мм), якщо ілюстрація вбудовується у структуру тексту, тобто розташована не на окремій сторінці. Оформлення ілюстрацій необхідно виконувати з розрахунком на те, що вони повинні бути достатньо простими для сприйняття, з одного боку, та нести максимум інформації – з іншого.
¶
Виходячи із рис. 3.1, можна зробити висновок, що підприємство доволі вдало використовувало свої ресурси
Таблицю варто розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці/сторінках, якщо таблиця надто завелика для її вбудовування у структуру тексту. На всі таблиці повинні бути посилання в тексті. Таблиці нумерують арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться в додатках. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою.
Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують безпосередньо над таблицею і друкують посередині рядка. Слово «Таблиця» друкується курсивом маленькими літерами, крім першої великої, і розташовується над назвою таблиці. Назва таблиці друкується напівжирним шрифтом маленькими літерами, крім першої великої. Назва повинна бути короткою і відбивати зміст таблиці. У випадку, коли розмір таблиці виходить за формат сторінки, таблицю поділяють на частини, які переносять на наступну сторінку/сторінки. При цьому в кожній частині таблиці вказується, що це її продовження (наприклад, «Продовження табл. 3.1»). Над останньою частиною таблиці вказується про закінчення таблиці (наприклад, «Закінчення табл. 3.1»). Перенесення таблиці на наступну сторінку допускається при написанні не менше двох рядків після «шапки» таблиці. Наприкінці назв таблиць крапки не ставлять. Відстань від тексту роботи до таблиці – один рядок (але не більш 10 мм). Якщо в таблиці наведені дані, які мають декілька різних одиниць виміру, то необхідно внести до таблиці окрему графу щодо одиниць виміру. У цілому таблиця повинна відображати необхідну у межах цієї таблиці інформацію, тобто вона не повинна бути перенасиченою. Якщо необхідно привести багато інформації, то краще викласти її за допомогою декількох таблиць. Текст усіх таблиць та ілюстрацій (схем, рисунків, діаграм), що містяться у роботі, повинен бути набраний з дотриманням однакових параметрів (наприклад, шрифт Times New Roman розміром (кеглем) 12 пт, міжрядковий інтервал – одинарний, абзацний відступ – не має або шрифт Times New Roman розміром (кеглем) 14 пт, міжрядковий інтервал – полуторний (множина 1,5), абзацний відступ – не має). За необхідності, всередині розділів і підрозділів можуть бути приведені перерахування. Перед перерахуванням ставлять двокрапку. Для першої деталізації перерахування варто використовувати арабські цифри з дужкою. Наприкінці ставиться крапка з комою або двокрапка, якщо є подальша деталізація. Перед кожною позицією подальшого перерахування другого рівня деталізації можна ставити малу літеру української або російської абетки з дужкою або, не нумеруючи, абзацний відступ без геометричних прикрас. Наприкінці ставиться крапка з комою. Після останнього пункту перерахування ставиться крапка.
32
З табл. 3.1 видно, що підприємство, в цілому, додержувалось чіткої
Перерахування нумерують з абзацного відступу. Формули і рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються.
1) матеріальні витрати; 2) витрати на оплату праці: а) витрати на оплату основної та додаткової заробітної плати; б) виплати за невідпрацьований на підприємстві час;
1) матеріальні витрати; 2) витрати на оплату праці: витрати на оплату основної та додаткової заробітної плати; виплати за невідпрацьований на підприємстві час; витрати, пов’язані з підготовкою (навчанням) та перепідготовкою кадрів; 3) відрахування на соціальні заходи;
Невеликі нескладні формули та рівняння, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту. Довгі та громіздкі формули і рівняння розміщують на окремих рядках. Перший рядок починають з абзацного відступу. Для економії місця кілька коротких формул, що випливають одна з іншої і не розділені текстом, можна подати в одному рядку, а не одну під однією. Формули і рівняння в роботах (за винятком формул і рівнянь, наведених у додатках) варто нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, розділених крапкою, наприклад, формула (3.6) – шоста формула третього розділу.
 де ΔФОП абс – абсолютне відхилення Фонду оплати
праці на підприємстві, тис. грн.; ФОПф – фактичний Фонд оплати праці, тис. грн.;
на початок періоду
Dxx =
Dxy =
Номер формули або рівняння вказують на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять у формулу або рівняння, наводять безпосередньо під формулою в тій послідовності, у якій вони подані у формулі або рівнянні. Перший рядок пояснення починають з нового рядка без абзацного відступу словом «де», без двокрапки. Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта варто подавати з нового рядка, пояснювальні символи повинні бути написані на однаковій відстані від краю аркуша, рівняючись по першому символу.
 На думку деяких економістів зростання цін можливе також без інфляції при зниженні вартості благородних металів, підвищення цін монополіями, переважно попиту над пропонуванням в силу зміни кон’юнктури ринку і при циклічних коливаннях виробництва [12, с. 43].
Чприйн. СОЧ
Виходячи із табл. 3.2, можна зробити висновок, що
Що стосується переносу формул або рівнянь на наступний рядок, то перенос допускається тільки на знаках виконуваних операцій, причому знак операції на початку наступного рядка повторюють. При переносі формули або рівняння на знаку операції множення застосовують знак «´». Нумерацію формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Якщо в роботі тільки одна формула або рівняння, їх нумерують порядковою нумерацією в межах розділу. Відстань від тексту до формули і від формули або/і розшифровки формули до тексту – один рядок (приблизно 10 мм). У тексті допускається робити посилання на джерела в квадратних дужках із вказівкою порядкового номера джерела в переліку використаних джерел та номера сторінки, звідки взяті дані. Також можна посилатися на розділи, підрозділи, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки, вказуючи при цьому їхні номери. Якщо посилання наводяться в тексті, можна писати: «... у розділі 2 ...»; «... відповідно до підрозділу 2.3 ...»; «... на рис. 1.5 ...», або „... як це видно з рис. 3.1 ...”; «... у табл. 3.2 ...»; “... згідно з табл. 3.2 ...” або “... виходячи із табл. 3.2 ...”; «... за формулою (3.5) ...»; «... у рівняннях (1.9) – (1.12) ...»; «... у додатку Б ...» або “... (додаток Б).” Після останньої сторінки списку використаних джерел перед додатками необхідно розмістити чистий аркуш паперу, на якому в центрі великими літерами (розміром (кеглем) 32 пт) написати «ДОДАТКИ». У змісті роботи треба вказувати першу сторінку додатків. Кожен додаток починається з нової сторінки. При цьому він повинен мати заголовок, написаний угорі аркуша маленькими літерами з першою великою, симетрично щодо тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком маленькими літерами з першою великою повинно бути написане слово “Додаток» і велика літера його нумерації. Додатки варто позначати послідовно великими літерами української або російської абетки, за винятком літер Г, Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч Ь, наприклад «Додаток А», «Додаток Б». Кожному додатку надається назва. Ілюстрації, таблиці, формули і рівняння слід нумерувати в межах кожного додатка, наприклад, «Рис. А.3», «Таблиця Б.2», Формула (Д.5) Якщо додаток має продовження, то продовження додатку пишуть з першої великої літери, вказуючи номер таблиці, рисунка або формули. Наприклад, «Продовження табл. А.4», «Продовження рис. К.2».
Додаток А Узагальнення результатів наукових досліджень з окремих аспектів управління інноваційною діяльністю
Таблиця А.1
Визначення сутності поняття «інновація» в роботах українських та іноземних науковців
Над останньою частиною таблиці вказується про закінчення таблиці (наприклад, «Закінчення табл. К.2»). Над останньою сторінкою додатка вказується про його закінчення (наприклад, «Закінчення додатка В»).
Закінчення додатка К Таблиця К.2 Анкета експертного опитування для визначення основних характеристик інформаційно-інтелектуального компоненту інноваційного потенціалу підприємства
Перед початком виконання комплексної консультаційної роботи треба узгодити найменування всіх розділів та підрозділів з керівником роботи. При написанні основної частини роботи мають бути наведені джерела, звідки запозичений фактичний матеріал. Вони вказуються у відповідних посиланнях та в бібліографічному списку. Список використаних джерел повинен бути наведений після висновку із нової сторінки. Список джерел розташовують в наступній послідовності: спочатку літературні джерела українською та російською мовами за абеткою (у тому числі закони, укази, кодекси, облікові стандарти, положення, інструкції міністерств та відомств, доповіді й виступи державних діячів України, посилання на ресурси мережі Інтернет); потім літературні джерела на іноземній мові за абеткою. Відомості про літературу, яка включена до списку, необхідно давати згідно з вимогами державних стандартів з обов’язковим наведенням назв праць і вихідних даних видавництв. Оформлення змісту проводиться наступним чином:
ЗМІСТ
69
Список використаних джерел
1. Ансофф И. Стратегическое управление / И. Ансофф ; [сокр. пер. с англ. Л. И. Евенко]. – М. : Экономика, 1989. – 520 с. 2. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звіт- ність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/996-14 3. Лучанінова Г. С. Управління витратами промислового підприє- мства на засадах процесного підходу / Г. С. Лучанінова // Управління розвитком. – 2011. – № 4 (101). – С. 211–213. 4. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Пла- ну рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосува- ння» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0892-99 5. Пилипенко А. А. Формування обліково-аналітичного забезпе- чення управління витратами підприємств та їх об’єднань : моногра- фія / А. А. Пилипенко, І. П. Дзьобко, О. В. Писарчук. – Х. : Вид. ХНЕУ, 2011. – 344 с. 6. Статистична інформація [Електронний ресурс]. – Режим досту- пу : http://www.ukrstat.gov.ua/
Приклади оформлення літературних джерел наведені в додатку П. Рекомендована загальна кількість позицій у списку має бути не меншою, ніж 70 джерел.
68. Ястремська О. М. Особливості стратегічного управління інноваційними процесами промислового підприємства / О. М. Яст-ремська // Управління розвитком : зб. наук. статей. – 2004. – № 2. – С. 8–11. 69. A more research-intensive and integrated European Research Area : Science, Technology and Competitiveness. Key figures report 2008/2009 [Electronic resourse] / European Research Area : Knowledge-based economy. – Luxembourg : Office for Official Publications of the European Communities, 2008. – 169 p. – Available from : http://ec.europa.eu/research/era/pdf/key-figures-report 2008-2009_en.pdf. 70. Abernathy W. J. Patterns of industrial innovation. / W. J. Aber-nathy, J. Utterback // Technology Review. – 1998. – Vol. 80 (June-July). – pp. 40–47.
Міністерство освіти і науки України Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара
Кафедра менеджменту та туристичного бізнесу
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ З ДИСЦИПЛІНИ «МЕНЕДЖМЕНТ І АДМІНІСТРУВАННЯ: МЕНЕДЖМЕНТ» ДЛЯ СТУДЕНТІВ ГАЛУЗІ ЗНАНЬ 07 «УПРАВЛІННЯ І АДМІНІСТРУВАННЯ» СПЕЦІАЛЬНОСТІ 073 «МЕНЕДЖМЕНТ»
2018 Міністерство освіти і науки України
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара ____________________________________________________________________
Факультет економіки
Кафедра менеджменту та туристичного бізнесу
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ З ДИСЦИПЛІНИ «МЕНЕДЖМЕНТ І АДМІНІСТРУВАННЯ: МЕНЕДЖМЕНТ» ДЛЯ СТУДЕНТІВ ГАЛУЗІ ЗНАНЬ 07 «УПРАВЛІННЯ І АДМІНІСТРУВАННЯ» СПЕЦІАЛЬНОСТІ 073 «МЕНЕДЖМЕНТ»
Дніпро 2018 ББК 65.051я73 М 54
Уміщено інформацію про мету і завдання написання курсової роботи з дисципліни «Менеджмент і адміністрування: менеджмент», організацію самостійного опрацювання фахової літератури при цьому, методику написання курсової роботи, вимоги до її оформлення, а також порядок її захисту. Для студентів ДНУ, які навчаються за галуззю знань 07 «Управління i адміністрування» спеціальності 073 «Менеджмент».
Методичні вказівки щодо написання курсової роботи з дисципліни «Менеджмент і адміністрування: менеджмент» для студентів галузі знань 07 «Управління і адміністрування» спеціальності 073 «Менеджмент» 4-е видання
Рекомендовано Вченою радою факультету економіки Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (протокол №20 від 2 грудня 2018 року)
Укладачі: Крупський О. П. – кандидат психологічних наук, доцент кафедри менеджменту та туристичного бізнесу Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара Стасюк Ю. М. – старший викладач кафедри менеджменту та туристичного бізнесу Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара
Рецензенти: Мешко Н.П. – доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри менеджменту та туристичного бізнесу Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара Намлієв Є. В. – кандидат економічних наук, доктор філософії, завідувач кафедри економіки та менеджменту туристичної діяльності, проректор з соціально-виховної роботи Дніпровського гуманітарного університету
Технічний редактор: Стасюк Ю. М. Шрифтове оформлення: Стасюк Ю. М. Комп’ютерна верстка: Стасюк Ю. М. (Друкується в авторській редакції)
__________________________________________________________________ Підписано до друку р. Формат 60х86/16. Папір друкарський. Друк плоский. Умовн. друк. арк. 2,2 Тираж 100 прим. Замовлення № ТОВ ВКФ “Оксамит-текст”
49050 пр. Гагарина 74, тел. 776-73-73
ЗМІСТ
1. ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ 2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ 2.1. Послідовність виконання курсової роботи 2.2. Вимоги до структури, змісту та якості курсової роботи 2.3. Вимоги до оформлення курсової роботи 3. ПЕРЕВІРКА І ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ 4. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ 6. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Орієнтовний перелік тем курсових робіт Приблизний тематичний план курсових робіт Приклади оформлення літератури Зразок оформлення титульного аркуша курсової роботи Зразок оформлення завдання до курсової роботи Зразок оформлення анотації курсової роботи
ВСТУП
Відповідно до навчальних планів підготовки студентів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 073 «Менеджмент» студенти денної та заочної форм навчання виконують курсову роботу з дисципліни «Менеджмент і адміністрування: менеджмент». Виконання курсової роботи являє собою самостійну навчально-наукову дослідницьку роботу студента, яка забезпечує закріплення, поглиблення і узагальнення знань, отриманих студентами при вивченні дисципліни «Менеджмент і адміністрування: менеджмент» й суміжних дисциплін, та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання. Виконана курсова робота має продемонструвати рівень оволодіння студентом теоретичними знаннями з менеджменту і спроможність використовувати їх на практиці, аналізуючи стан конкретної проблеми, вміння вносити пропозиції щодо усунення її негативних тенденцій. Написання курсової роботи має сприяти більш глибокому засвоєнню студентами програмних питань дисципліни. Це вимагає від них самостійного поглибленого вивчення не лише навчальної, але й спеціальної літератури, монографій, статей, що друкуються у періодичних виданнях, наукових збірниках тощо. Курсова робота має містити елементи наукового пошуку, спрямованого на більш ефективне вирішення питань, що вивчаються. Це передбачає проведення комплексного дослідження, яке ґрунтується на здійсненні збору та проведенні порівняльного аналізу інформації з різних літературних джерел, пошуку та опрацюванні практичних матеріалів відповідно обраної тематики, узагальненні цих даних та формулюванні власних висновків й пропозицій. Студенту надається право вибору теми курсової роботи з числа визначених або запропонувати свою тему з обґрунтуванням її розробки. Студенти денної форми навчання виконують курсову роботу на основі ретельного вивчення та узагальнення теоретичних положень з відповідних літературних джерел, а також використання фактичних даних, наведених у статистичних щорічниках, науковій літературі, періодичних виданнях та інших джерелах. Студентам заочної форми навчання при виконанні курсової роботи слід використовувати також інструктивні, нормативні, звітні матеріали підприємств або організацій, в яких вони працюють. 1. ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Виконання слухачами курсових робіт – одна із важливих форм підготовки висококваліфікованих фахівців, що забезпечує формування у майбутніх менеджерів творчого підходу до організації процесу управлінської діяльності. Курсова робота виконується з профільної навчальної дисципліни «Менеджмент і адміністрування: менеджмент» і носить навчально-дослідницький характер. Основні цілі виконання курсової роботи: - систематизація отриманих теоретичних знань з дисципліни «Менеджмент і адміністрування: менеджмент», їх поглиблення і закріплення; - розвиток навичок самостійної роботи з науковою і довідковою літературою, нормативними документами, матеріалами періодичних видань, джерелами статистичної інформації тощо; отримання досвіду їхнього практичного використання при визначенні проблем менеджменту та їх кваліфікованому вирішенні; - отримання навичок проведення самостійного аналізу й узагальнення проблем теорії та практики менеджменту, обґрунтування прийнятих рішень; - отримання навичок розробки пропозицій, обґрунтування та відстоювання власної точки зору з проблеми, що досліджується, розвиток уміння пов'язувати теоретичні положення з умовами сучасної практики управлінської діяльності. До основних завдань виконання курсової роботи можна віднести: - аналіз різних інформаційних джерел з проблем менеджменту; - визначення й порівняння існуючих підходів з певної проблеми менеджменту та формулювання узагальнюючих висновків та власного бачення досліджуваного питання; - обґрунтування доцільності використання елементів теорії та практики менеджменту в сучасній управлінській діяльності; - оцінка перспектив розвитку та подальшого дослідження системи менеджменту та її елементів. Курсова робота – окремий заліковий кредит навчальної дисципліни, що оцінюється як самостійний вид навчальної діяльності слухача і виконується у процесі вивчення навчального предмета «Менеджмент і адміністрування: менеджмент». Тематика курсових робіт формується на початку навчального року, затверджується на засіданні кафедри і поновлюється щороку. Вона має відповідати навчальним завданням профільних дисциплін, пов’язуватися з практичними потребами певної галузі науки і виробництва, бути актуальною і тісно пов’язаною з вирішенням практичних фахових завдань. 2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ2.1. Послідовність виконання курсової роботи
Виконання курсової роботи складається з таких основних етапів:
1 етап. Вибір і затвердження теми курсової роботи. Студент здійснює самостійний вибір теми курсової роботи з переліку рекомендованих тем (див. Додаток А). Цей перелік періодично уточнюється кафедрою і доводиться до відома студентів керівниками курсових робіт. З дозволу кафедри і за узгодженням з керівником курсової роботи студент може виконувати роботу на тему, близьку до рекомендованих, або запропонувати свою. Обираючи тему курсової роботи, студентам необхідно враховувати відповідність її спрямованості своїм науковим і практичним (особливо для студентів заочної форми навчання) інтересам, розробкам, можливостям збирання первинної інформації тощо. Тема курсової роботи затверджується керівником. 2 етап. Складання і затвердження плану курсової роботи. План курсової роботи складається студентом самостійно на основі ознайомлення з літературними джерелами щодо обраної теми. Планом передбачається вступ; 3-4 ключових, взаємопов’язаних, розміщених у логічній послідовності розділи, в яких має бути розкрита сутність обраної теми; висновки; список використаних джерел. Складений студентом план обговорюється з науковим керівником, який його коригує (якщо у цьому є необхідність) та затверджує. Тільки після цього студент може приступити до написання роботи. Приклади планів курсових робіт з дисципліни «Менеджмент і адміністрування: менеджмент» наведено в додатку Б. 3 етап. Добір та вивчення літератури. На стадії добору літератури студент складає бібліографію, у чому йому своїми рекомендаціями надає допомогу науковий керівник. Процес добору літератури значно прискорюється при використанні алфавітних та систематичних каталогів літератури, реферативних журналів, бібліографічних довідників та інших джерел інформації, що є у бібліотеці ДНУ ім. Олеся Гончара. Рекомендації щодо питань самостійного опрацювання фахової літератури при написанні курсових робіт наведено в розділі 5. 4 етап. Написання та оформлення роботи. Зібраний на попередньому етапі матеріал класифікується, систематизується та опрацьовується відповідно до послідовності пунктів плану курсової роботи; у разі необхідності підбирається додаткова інформація. До курсової роботи слід включати лише ретельно підібрані та цілеспрямовано опрацьовані матеріали. На цьому ж етапі проводяться розрахунки, обґрунтовуються пропозиції, формулюються висновки, підбираються ілюстрації (схеми, графіки, таблиці) та здійсняється редагування. У процесі редагування поліпшується стиль викладання матеріалу, переробляються окремі частини тексту, вдосконалюється формулювання фраз, перевіряються орфографія та пунктуація, усуваються архаїзми та мовні штампи. У тексті курсової роботи слід уникати частого повторення однакових слів, замінюючи їх синонімами. Четвертий етап завершується оформленням курсової роботи згідно із вимогами, наведеними у п. 2.3 цих методичних рекомендацій. 5 етап. Підготовка до захисту і захист курсової роботи. Виконана курсова робота у встановлений термін здається студентами на кафедру менеджменту та туризму. Після реєстрації курсова робота передається науковому керівникові для перевірки. Керівником здійснюється попереднє оцінювання якості курсової роботи та робиться висновок про можливість допуску роботи до захисту. Узагальнені критерії оцінювання якості виконання курсової роботи та деталізовані бальні шкали наведено в розділі 4 цих методичних рекомендацій. Якщо курсова робота попередньо оцінюється в 0-35 балів, вона повертається студентові для доопрацювання. До переробленої курсової роботи, зданої на повторну перевірку, обов’язково додаються первісні зауваження керівника. Якщо курсова робота допускається науковим керівником до захисту, студент отримує свою курсову роботу напередодні, щоб своєчасно підготуватися. До захисту студент готує доповідь, яка демонструє результати дослідження, основні висновки, узагальнення і пропозиції. Рекомендована тривалість доповідь студента 5-7 хвилин. У процесі захисту курсової роботи оцінюється глибина знань студента в досліджуваній галузі менеджменту, його вміння вести дискусію, обґрунтовувати та відстоювати власну точку зору, відповідати на запитання. Узагальнені критерії оцінювання захисту курсової роботи та деталізовані бальні шкали наведено в четвертому розділі цих методичних рекомендацій. Задля забезпечення поетапного написання курсової роботи складається календарний графік виконання робіт, який затверджується на початку навчального року (семестру), контролюється науковим керівником і кафедрою. Орієнтовний регламент виконання курсової роботи наведений в табл. 2.1. За порушення графіку студент може бути недопущений до захисту курсової роботи.
Таблиця 2.1. Орієнтовний регламент виконання курсової роботи з дисципліни «Менеджмент і адміністрування: менеджмент»
2.2. Вимоги до структури, змісту та якості курсової роботи
Курсова робота носить характер цілісної завершеної роботи як щодо змісту, вичерпаності теми, так і форми, структури тощо. Матеріал курсової роботи подається у наступній послідовності: - титульний аркуш (додаток В); - завдання (додаток Г); - анотація (додаток Д); - зміст (додаток Б); - вступ (додаток Е); - розділи і підрозділи; - загальні висновки; - список використаних джерел; -. додатки. Лист завдання заповнюється після обрання теми курсової роботи та подається для затвердження на засідання кафедри менеджменту та туристичного бізнесу на початку семестру. Анотація – коротка характеристика роботи з погляду змісту, призначення, форми та інших особливостей. В анотації вказують тему роботи, її актуальність, зміст виконаного та рекомендації. Зміст курсової роботи передбачає назву розділів й основних параграфів та нумерацію сторінок.
Курсова робота має включати: титульний аркуш; план роботи (зміст); вступ; основну частину (3-4 розділи), що розкриває теорію питання та практичний досвід; висновки; список використаної літератури, додатки (якщо це необхідно). План роботи (зміст) має бути розгорнутим, складатися з декількох глав (розділів), які у свою чергу повинні містити ряд параграфів. Проти назв глав і параграфів виставляються відповідні номери сторінок тексту. Орієнтовні плани курсової роботи наведені у Додатку Б. У вступі (1-2 сторінки) стисло характеризується сучасний стан розробки проблеми та питань, що вимагають вирішення, обґрунтовується вибір теми, її актуальність й значення у сучасних умовах; формулюються мета і завдання курсової роботи, що випливають з неї; визначається об`єкт, предмет та методи дослідження, висвітлюється рівень опрацювання проблеми у вітчизняній і зарубіжній літературі, виокремлюються дискусійні питання та невирішені проблеми, вказується інформаційна база дослідження. Основна частина. В цій частині роботи необхідно показати, як з позицій сучасності досліджувана проблема висвітлена в літературі, викласти сутність існуючих підходів до її вирішення, здійснити їх критичний аналіз, провести порівняння та сформулювати власну точку зору. Розгляд теоретичних положень має супроводжуватися (за можливістю) аналізом статистичної інформації, прикладами з практики управлінської діяльності. У цій частині курсової роботи студент повинен продемонструвати свої знання з питань, що досліджується, вміння узагальнювати матеріали, послідовно їх викладати, робити висновки, обґрунтовувати свої пропозиції. Основну частину курсової роботи (загальним обсягом 27-30 сторінок) рекомендується структурно і пропорційно за обсягом сторінок поділити на три-чотири розділи. Перший розділ основної частини. У цьому розділі обов’язково слід представити понятійно-категоріальний апарат дослідження, а саме, висвітлити існуючі різноманітні погляди дослідників на сутність основних понять, які стосуються обраної проблеми (із обов’язковим посиланням на джерело інформації), зробити їх критичний аналіз, здійснити їх критичне співставлення, узагальнення та викласти власний погляд. Наводиться еволюція розробок щодо предмету дослідження, здійснюється їх критичний аналіз. Також в даному розділі мають бути охарактеризовані існуючі підходи до класифікації та висвітлені фактори, що впливають на предмет дослідження, і визначені його роль та місце в загальній системі управління діяльністю підприємства. Другий розділ основної частини. Цьому розділу роботи обов’язково повинен бути притаманний аналітичний характер. Залежно від характеру обраної проблеми висвітлюються існуючі методики її аналізу і оцінки, їх переваги та недоліки. Зокрема, у цьому розділі здійснюється аналіз системи показників, які дозволяють оцінити різні сторони предмету дослідження (рівень, сутність, властивості, особливості, характер змін). При написанні цього розділу курсової роботи бажано використовувати не лише знання, набуті студентами у процесі вивчення дисципліни «Менеджмент і адміністрування: менеджмент», а й знання з таких дисциплін: «Мікроекономіка», «Макроекономіка», «Теорія організацій», «Національна економіка», «Маркетинг», «Державне та регіональне управління», «Інформаційні системи та технології» тощо. Третій розділ основної частини. Цей розділ повинен бути максимально насиченим фактологічною інформацією, представленою у вигляді таблиць, діаграм, графіків, схем тощо. Залежно від специфіки обраної проблеми особливу увагу слід надати висвітленню особливостей прояву та розв’язання досліджуваної проблеми у практиці вітчизняних підприємств (зокрема, залежно від їхньої галузевої належності або організаційно-правової форми), використовуючи аналіз статистичної інформації щодо предмету дослідження. Інформаційну базу мають складати публікації у періодичних виданнях, статистичні щорічники, монографії, спеціальна література з обраної проблематики. Також в цьому розділі обґрунтовується доцільність застосування у діяльності вітчизняних підприємств найбільш ефективних теорій, підходів та методик з теми дослідження, надаються пропозиції щодо можливих шляхів вирішення проблем та удосконалення управлінської діяльності. Розділи основної частини мають бути логічно пов’язаними між собою та пропорційні за обсягом сторінок. Теоретичні положення повинні виступати основою для аналізу первинних матеріалів або статистичної інформації, а висновки та пропозиції мають базуватися на викладених теоретичних положеннях та проведеному аналізі. У висновках (2-3 сторінки) потрібно стисло викласти основні результати проведених досліджень і визначити, якою мірою вирішені завдання та досягнута мета курсової роботи, що були сформульовані у вступі. Список використаних джерел повинен включати складений за чинними правилами перелік усіх використаних літературних джерел (додаток Е). Рекомендована навчальна література для виконання курсової роботи наведена в шостому розділі цих методичних вказівок, перелік спеціальної літератури залежить від обраної студентом теми. Інформаційною базою висвітлення практичних засад розв’язання обраної проблеми є спеціальна монографічна література та періодичні видання, які пропонує бібліотека ДНУ ім. Олеся Гончара. Додатки оформлюються в разі необхідності для того, щоб не завантажувати основний текст курсової роботи великою кількістю ілюстративного матеріалу. Обсяг додатків не обмежується. Це можуть бути громіздкі таблиці, схеми, рисунки та ін.
2.3. Вимоги до оформлення курсової роботи
Обсяг курсової роботи має бути у межах 30-35 сторінок без урахування списку літератури та додатків, у тому числі: вступ – 1-2 сторінки, основна частина – 27-30 сторінок, висновки – 2-3 сторінки. Курсова робота виконується на папері стандартного формату А4 (210x297). Текст друкується з одного боку білого паперу формату А 4 з використанням наступних параметрів оформлення (табл. 2.2). Основні структурні складові роботи: вступ, розділи, висновок, список використаної літератури, додатки – починаються з нової сторінки та їх назви друкуються великими літерами. У ході викладання матеріалу в тексті виділяються всі заголовки, зазначені у змісті (плані роботи) за допомогою інтервалу між рядками. Назви глав виділяються також прописними буквами і центруються посередині. Назви параграфів центруються по лівій стороні з абзацу. Курсив та жирне (напівжирне) виділення не використовуються. Скорочення слів не допускається, крім загальноприйнятих, при першому вживанні вони супроводжуються розшифровуванням. Наприклад, організаційна структура управління (ОСУ), внутрішньофірмова інформаційна система (ВІС) і т.д.
Оформлення графічного матеріалу Графічний матеріал курсової роботи (рисунки, схеми) виконується у текстовому редакторі Microsoft Word. Сканований та не оброблений матеріал не може бути використаний в роботі.
Таблиця 2.2 Параметри форматування тексту
Назви рисунків зазначаються внизу під рисунком та нумеруються в розрізі розділів курсової роботи (наприклад, якщо рисунки відносяться до першого розділу, то їхня нумерація буде наступною: 1.1, 1.2, 1.3 і т.д.; рисунки другого розділу – 2.1, 2.2, 2.3 і т.д.; рисунки третього розділу – 3.1, 3.2, 3.3 і т.д.). Вирівнювання назв рисунків здійснюється по ширині з абзацу. Перед ілюстрацією рисунку в основному тексті повинно бути обов’язково зазначено, що наступним елементом роботи буде рисунок. Розміщення рисунків здійснюється не пізніше наступної сторінки за посиланням. Наприклад: Застосування різних видів вартості при оцінці основних засобів, що надходять на підприємство, зумовлено можливими різноманітними шляхами надходження основних засобів (рис. 2.1). Приклади оформлення рисунків наведено в додатку Ж.
Оформлення табличного матеріалу Табличний матеріал курсової роботи виконується у текстовому редакторі Microsoft Word. Сканований та не оброблений матеріал не може бути використаний в роботі. Назви таблиць розміщуються над таблицею та друкуються симетрично (по центру) до тексту. Назву і слово «Таблиця» починати з великої літери. Таблиці повинні мати нумерацію в розрізі розділів курсової роботи (наприклад, якщо таблиці відносяться до першого розділу, то їхня нумерація буде наступною: 1.1, 1.2, 1.3 і т.д.; таблиці другого розділу – 2.1, 2.2, 2.3 і т.д.; таблиці третього розділу – 3.1, 3.2, 3.3 і т.д.). Номер таблиці розміщується праворуч на аркуші паперу, а назва – в наступному рядку з вирівнюванням по центру. Перед поданням таблиці в основному тексті повинно бути обов’язково зазначено, що наступним елементом роботи буде таблиця. Розміщення таблиць здійснюється не пізніше наступної сторінки за посиланням. При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) її назва не зазначається, а вказується лише «Продовження (або Закінчення) табл.» (праворуч сторінки) із зазначенням номера таблиці. Для перенесення таблиці на наступний аркуш під шапкою таблиці додається рядочок з нумерацією колонок (граф). На наступну сторінку переноситься тільки пронумерований рядок (без зазначення шапки таблиці). Розривання таблиці (тобто перенесення її частини на іншу сторінку) доцільно робити тільки в тому випадку, якщо таблицю не можна вмістити на одній сторінці. Якщо розмір таблиці менший за сторінку, то розривати таблицю не припустимо. Приклади оформлення табличного матеріалу наведено в додатку З.
Оформлення додатків В додатки виносяться таблиці, рисунки та інший графічний матеріал, який має великий обсяг (більше 1-2 сторінок), або додатковий матеріал, що розширює/доповнює викладення матеріалу в основному розділі курсової роботи. Кожний додаток слід починати з нової сторінки із зазначенням зверху з правого боку сторінки слова «Додаток». Заголовок (назва) додатку, зазначається під словом «Додаток» симетрично (по центру) відносно тексту з великої літери окремим рядком. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь (наприклад: додаток А, додаток Б і т.д.). В основному тексті роботи обов’язково робиться посилання на додаток (наприклад: В додатку А наведено загальний порядок формування собівартості реалізованої готової продукції).
Оформлення формул Усі формули в курсовій роботі слід оформлювати за допомогою вбудованого уWord редактора формул У формулі як символи фізичних величин слід застосовувати позначення, встановлені відповідними стандартами або іншими документами. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів слід наводити безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу та числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки. Нумерація формул позначається арабськими цифрами в круглих дужках біля правого поля сторінки без крапок від формули до її номера. Формули повинні мати нумерацію в розрізі розділів курсової роботи (наприклад, якщо формули відносяться до першого розділу, то їхня нумерація буде наступною: 1.1, 1.2, 1.3 і т.д.; формули другого розділу – 2.1, 2.2, 2.3 і т.д.; формули третього розділу – 3.1, 3.2, 3.3 і т.д.). Наприклад, За методом питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на умовах наступної оплати сума резерву визначається як добуток чистого доходу звітного періоду на коефіцієнт сумнівності, який в свою чергу визначається за наступною формулою:
де Кс – коефіцієнт сумнівності; Бзн – сума дебіторської заборгованості за продукцію (товари, роботи, послуги), яка визнана безнадійною; ЧДп – чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на умовах наступної оплати попереднього періоду.
Оформлення посилань на літературні джерела У списку літератури надається перелік тільки використаних у роботі джерел. У кожному джерелі вказуються: прізвище й ініціали автора, місце видання, назва видавництва, рік видання, обсяг джерела (Додаток К). На кожну цитату, ідею, положення, матеріали (таблиці, схеми та ін.), запозичені з будь-яких джерел, мають бути посилання в тексті. При цьому посилання позначаються в такий спосіб [6, 27]. Це значить, що студент посилається на 27-му сторінку джерела під номером 6 у списку використаної літератури. Список використаних джерел слід розміщується в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків законодавчих (нормативно-правових) актів або по мірі виникнення посилань. Якщо список формується в алфавітному порядку то всі джерела повинні стояти за алфавітом. Немає значення це підручник, стаття чи нормативний документ. Закон – на літеру «З», інструкція – на літеру «І», положення – на літеру «П» тощо. Варіант формування літературних джерел студент обирає самостійно. Висвітлення предмету дослідження доцільно здійснювати на основі літературних джерел, що видані за останні 5-7 років (не менше 50% в загальному переліку літератури).
Правильність, охайність оформлення курсової роботи є обов’язковою умовою її виконання, що враховується під час захисту.
3. ПЕРЕВІРКА І ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ
До захисту може бути допущена курсова робота, унікальність якої складає не менше 75%. Рівень унікальності роботи перевіряється автором роботи самостійно, після чого або робота здається на перевірку на кафедру, або доопрацьовується студентом. Цілком підготовлена курсова робота підписується студентом і передається на перевірку у встановлені графіком терміни. Перевірка курсових робіт керівником здійснюється протягом тижня після їхньої здачі. Якщо в результаті перевірки виявлені істотні помилки, неповний обсяг або низька якість оформлення роботи, вона повертається студенту для доопрацювання. Керівник в письмовій формі представляє свої зауваження студенту. На титульному аркуші ставиться напис «Доробити» або «Переробити». При відповідності курсової роботи вимогам дійсних методичних вказівок керівник ставить на титульному аркуші «До захисту». Захист курсової роботи проводиться згідно з графіком, затвердженим завідувачем кафедри на початку курсового проектування. До складу комісії входять 3 викладачі, у тому числі і керівник роботи. Під час підготовки до захисту студент повинен підготувати стислу доповідь на 5-7 хв., у якій визначається актуальність теми, викладається зміст роботи за наступною схемою: сучасний стан (недоліки, які виявлені в ході досліджень та аналізу), заходи, що пропонуються для усунення недоліків, основні результати досліджень, рекомендації. Під час доповіді треба використовувати ілюстративний матеріал (таблиці, графіки, схеми), пояснюючи її зміст. Після доповіді студент відповідає на запитання членів комісії. Після захисту комісія обговорює загальну оцінку. До уваги береться якість виконання курсової роботи, вміння студента проводити наукові дослідження, аналізувати і доповідати про них, пов’язувати теоретичні знання з практикою роботи підприємств, якість відповідей на запитання членів комісії, своєчасність виконання роботи. Загальну оцінку комісія виставляє у залікову книжку студента, відомість захисту курсової роботи і на титульному аркуші пояснювальної записки. Студентам, які отримали незадовільну оцінку за виконання курсової роботи, комісією встановлюється термін доопрацювання теми і повторного захисту.
4. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
У процесі захисту курсової роботи оцінюється глибина знань студента в досліджуваній галузі менеджменту, його вміння вести дискусію, обґрунтовувати та відстоювати власну точку зору, відповідати на запитання. Узагальнені критерії оцінювання захисту курсової роботи та деталізовані бальні шкали наведено в табл. 4.1.
Таблиця 4.1. Параметри та критерії оцінювання курсової роботи
Закінчення табл. 4.1
Остаточне оцінювання рівня виконання, презентації та захисту курсової роботи здійснюється за 100-бальною шкалою, що враховує: 1) попереднє оцінювання якості курсової роботи науковим керівником – 0-60 балів; 2) оцінювання захисту курсової роботи – 0-40 балів. Здана на перевірку курсова робота перевіряється в системі анти плагіат. За умови недостатнього рівня унікальності роботи, остаточна оцінка за курсову роботи коригується з урахування рівня унікальності роботи. Тобто, якщо, наприклад, рівень унікальності роботи складає 53%, а бал оцінювання з урахуванням якості та захисту роботи складає 85 балів, то відбувається коригування остаточного балу оцінювання з урахування рівня унікальності в такий спосіб: 85*0,53=45 балів.
Після чого дані 100-бальної шкали оцінювання переводяться в 4-бальну та шкалу за системою ECTS за критеріями, наведеними в табл. 4.2.
Таблиця 4.2. Критерії оцінювання знань студентів
Закінчення табл. 4.2
Рішення щодо оцінки курсової роботи оголошується в той самий день, після чого оцінка записується на титульному аркуші курсової роботи та проставляється в екзаменаційну відомість і залікову книжку студента.
5. МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ПИТАНЬ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ ФАХОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПРИ НАПИСАННІ КУРСОВИХ РОБІТ
Провідне місце у системі форм самостійної роботи належить роботі з спеціальною фаховою літературою. У навчальній діяльності студентів особливе місце посідає самостійне вивчення наукових джерел, оскільки засвоєння їх змісту надає методологію, теоретичні основи наукового світогляду, розвиває здатність творчого мислення, розширює кругозір, формує життєву позицію. В організації роботи над науковими першоджерелами необхідно дотримуватися таких правил. 1. Чітко знати перелік праць, які підлягають обов'язковому, поглибленому вивченню. 2. Враховувати, що різні наукові праці використовують для вирішення різноманітних завдань: одні безпосередньо розкривають зміст проблеми, інші з'ясовують методологічну суть проблеми, ще інші - охоплюють ширше коло проблем і корисні у вивченні кількох суміжних наук. Окремі теми вимагають обов'язкового вивчення кількох наукових праць, кожна з яких висвітлює одну грань проблеми. Самостійне вивчення наукових праць пов'язане з необхідністю розуміння їх мови. Йдеться про адекватне тлумачення незнайомих понять, термінів, термінологічних словосполучень. У наукових працях, написаних в історично віддалені часи, можливе вживання лексики, яка вийшла з мовного вжитку, що теж спричинює труднощі студента в адекватному тлумаченні тексту. Відповідно, вивчення наукових праць є не самоціллю, а інструментом майбутньої повсякденної діяльності. Тому робота студента над опрацюванням фахової літератури не може обмежуватися лише розумінням, запам'ятовуванням змісту теоретичних проблем, які в них розглядаються. Він повинен усвідомити, де і в яких випадках ці теоретичні положення можна застосувати в його повсякденному житті і в майбутній професійній діяльності. Якщо теоретичні висновки мають актуальне значення, то засвоєними їх можна вважати лише тоді, коли студент умітиме використати їх у житті, тобто за допомогою цих теоретичних положень аналізуватиме відповідні соціальні, економічні й інші ситуації. Головним психолого-педагогічним моментом в організації самостійної роботи студентів є формування необхідної орієнтовної основи для пізнання змісту, значення наукової праці, інтеграції почерпнутої в ній інформації у контекст раніше засвоєних знань, бачення можливостей використання цих знань на практиці. За своєю суттю орієнтовна основа дій студента щодо самостійного вивчення наукової літератури утворена набором конкретних завдань, виконання яких дає йому правильне спрямування в роботі. Найдоцільніше поетапно вивчати фахову літературу (рис. 5.1). На першому етапі необхідно вивчити історичні умови і причини, що спонукали автора до написання наукової праці. У зв’язку з цим важливо попередньо в загальних рисах ознайомитися з нею: прочитати зміст, передмову, висновки (післямову), переглянути посилання на джерела, імена, події. Це дає змогу з'ясувати причини, які спонукали автора взятися за написання праці, імена його ідейних союзників і опонентів, діалектику розвитку досліджуваної ним наукової проблеми. Така робота допомагає зрозуміти структуру праці, загальний розвиток думок автора, напрям роботи. Суттєво допоможе студентові в освоєнні матеріалу вивчення подій і фактів, що висвітлюються в праці. Проте просто знати факти недостатньо, необхідно вникнути в їх суть, зрозуміти причини їх виникнення, роль і значення у розвитку відповідного явища (процесу). До попереднього етапу належить також робота щодо з’ясування поглядів, ідей особистостей, про які пише автор. На другому етапі самостійної роботи над науковою працею відбувається засвоєння її ідейно-теоретичного змісту. Студент повинен вичленувати її вузлові ідеї в аспекті предмета, що вивчається, осмислити їх суть.
Рис. 5.1. Методика поетапного вивчення наукової праці
На цьому етапі доцільно проаналізувати ідеї і положення, які отримали творчий розвиток у праці, що вивчається. Тільки за таких умов можна зрозуміти те нове, що містить вона порівняно з іншими працями, з'ясувати, як, у яких взаємозв’язках розглядаються в інших роботах сформульовані у ній питання. Все це допомагає глибше зрозуміти порушені автором проблеми, всебічно розкрити їх зміст, простежити розвиток ідей і теорій. Аналізуючи наукову працю, студент повинен зрозуміти логіку розвитку теоретичних положень, роздумів автора. Особливість цього завдання полягає в тому, що він пізнає закони суспільного розвитку не шляхом дослідження соціальної дійсності, як це робить вчений, що відкриває, обґрунтовує той чи інший закон, а шляхом оволодіння вже відкритого наукою. Маючи це на увазі, він мусить освоїти не готові висновки і результати, а пізнати джерело і логіку їх здобуття, тобто повторити процес наукового пошуку. Це означає, що під час самостійної роботи з твором студент обов'язково повинен розмірковувати вслід за автором. Третім етапом роботи з науковою літературою є систематизація, узагальнення знань, аналіз на їх основі конкретних фактів і подій дійсності. Особливість наукових праць полягає в тому, що закладені в них ідеї і положення розкриваються автором, як правило, не в одному місці роботи. Зібрати воєдино однорідний матеріал — потрібна і нелегка справа для студента. Більшість авторів у своїх роботах багато важливих положень формулюють у процесі полеміки, яка може бути повчальною, науковою, доказовою, конкретною, конструктивною, заснованою на ретельному вивченні матеріалу. У процесі аналізу праць студент має навчитися відбирати з полемічного матеріалу позитивний зміст, тобто висловлювання і твердження, котрі протиставляються критикованим і є вкладом у розвиток економічної, історичної чи соціально-політичної теорії. З методичної точки зору процеси вивчення наукових праць, навчальної і навчально-методичної літератури (підручників з відповідних дисциплін, навчальних і навчально-методичних посібників, методичних розробок і вказівок, довідкової літератури), маючи багато спільного, наділені й певними особливостями. Вивчаючи їх, студенти, крім уміння читати книги і конспектувати матеріал, виокремлювати головні ідеї і пов'язувати їх із сучасними завданнями суспільного розвитку, повинні орієнтуватися в потоці цих видань, визначати головні, володіти культурою читання і ведення записів, мати навички роботи з бібліографічними виданнями тощо. Правильна організація самостійної роботи з навчальною і навчально-методичною літературою передбачає з’ясування загальної послідовності вивчення рекомендованих до теми, розділу курсу джерел, мети і завдань, методів і форм роботи з нею. Обов’язковим елементом самостійної роботи з книгою, журналом, газетою є засвоєння змісту прочитаного, найважливіших думок автора. Процес засвоєння прочитаного актуалізує головні ідеї та положення, фіксує найважливіше у змісті, позитивно впливає на запам'ятовування матеріалу. Основними загальноприйнятими формами засвоєння прочитаних джерел є виписки, тези, план, конспект. Використання їх залежить від призначення, характеру твору, підготовленості студента. Іншою формою засвоєння при читанні книги, журналу є план — коротка форма запису основних питань, які розглядаються в книзі чи журнальній статті. Його можна складати під час читання чи після ознайомлення з прочитаним, що дає змогу підсумувати здійснену роботу. Складання плану після ознайомлення з прочитаним ефективніше, оскільки забезпечує його стислість, послідовність. Труднощі складання полягають у необхідності заздалегідь з’ясувати побудову тексту, розвиток думок автора, а потім ясно і стисло це викласти. План не виключає цитування окремих місць і узагальнюючих положень. Його складання привчає студента до чіткого логічного мислення, допомагає виробити вміння коротко і послідовно викладати суть питання, організувати самоконтроль, стимулює його розумову працю. Повнішою і досконалішою формою запису є тези — стислий виклад прочитаного. Вони не повторюють дослівно текст, але часто можуть бути близькими до нього, відтворюють деякі важливі для розуміння його змісту характерні вирази. Тези особливо сприяють узагальненню матеріалу, викладу його суті в коротких формулюваннях. Як правило, у тезах не наводять обґрунтовуючи фактів, прикладів. Іноді в остаточному варіанті тези нумерують по порядку. Раціональна послідовність дає змогу зробити їх короткими, уникнути повторень. В академічному навчальному процесі конспект вважають найдоцільнішою формою запису при вивченні наукової, навчальної, навчально-методичної літератури. Адже конспектування є процесом розумового переосмислення і письмової фіксації прочитаного тексту. Внаслідок конспектування з’являється запис, який допомагає його автору негайно чи через деякий час із необхідною швидкістю відтворити отриману раніше інформацію. Дбаючи про раціональну організацію тексту конспекту, слід дотримуватися таких правил: - чітко, стисло, лаконічно формулювати думку. Це дає змогу зосередитися на головному, найсуттєвішому в прочитаному тексті; - дослівно занотовувати визначення, афористичні думки, аргументи автора. Думку, цитату не можна обривати посередині, за необхідності зробити пропуски в тексті використовують три крапки; - всі цитати слід брати в лапки, точно зазначати джерело (назва, місце виходу у світ, видавництво, рік випуску, том, сторінка); - оформлювати важливі статистичні дані у вигляді таблиць, графіків, діаграм; - використовувати скорочення слів, умовних позначень, якщо вони цілком зрозумілі автору конспекту і не ускладнюють перечитування записів; - записувати компактно, що дає змогу зробити конспект доступним для огляду; - робити між рядками інтервали, достатні для вписування доповнень за необхідності; - датувати записи. Навіть добре підготовлений конспект слід постійно поповнювати і розширювати. Нові державні документи, висновки і тези, які стосуються законспектованого, цікаві свіжі факти і події, статистичні дані фіксують на полях. Окремі доповнення можна записувати на аркушах чи картках, які вкладають у конспект, за необхідності використовуючи їх. Отже, дбаючи про засвоєння всього теоретичного змісту праці, її місця в історії розвитку економічної, історичної, філософської та іншої теорії, починати роботу над нею слід з орієнтовного читання, роблячи помітки найважливіших місць тексту (якщо це власна книга) або короткі виписки на закладках (якщо книга бібліотечна). Це дасть змогу не тільки зрозуміти, а й засвоїти її загальний зміст і внутрішню структуру, суттєво полегшить подальшу роботу над нею.
6. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Додаток АОрієнтовний перелік тем курсових робіт
Додаток БПриблизний тематичний план курсових робіт
Тема «Стиль управління підприємством (організацією)» Вступ Розділ 1. Теоретико-методологічні підходи до визначення стилів управління 1.1. Соціальні передумови виникнення стилів управління 1.2. Поняття та види стилів управління 1.3. Підходи та класифікація стилів управління Розділ 2. Дослідження психофізіологічних схильностей до стилів управління 2.1. Психічні передумови формування стилю управління 2.2. Фізіологічні схильності до стилю управління 2.3. Критерії оцінки стиля управління Розділ 3. Характеристика стилів управління в різних системах менеджменту 3.1. Фактори, що впливають на вибір стилю управління в конкретних умовах 3.2. Порівняння стилів управління в американській та японській системах менеджменту 3.3. Особливості стилів управління на українських підприємствах та заходи щодо підвищення ефективності стилю управління Висновки Список використаних джерел
Тема «Організаційна культура підприємства» Вступ Розділ 1. Теоретико-методологічні підходи до визначення організаційної культури підприємства 1.1. Поняття організаційної культури та її роль в діяльності підприємства 1.2. Фактори, що впливають на формування організаційної культури підприємства Розділ 2. Оцінка рівня сформованості організаційної культури підприємства 2.1. Атрибути конкурентоспроможної організаційної культури 2.2. Структура (елементи) організаційної культури 2.3. Характеристика елементів організаційної культури Розділ 3. Характеристика організаційної культури підприємств в різних системах менеджменту 3.1. Особливості організаційної культури підприємств Німеччини 3.2. Особливості організаційної культури підприємств України 3.3. Порівняльний аналіз спрямованості організаційної культури підприємств різних країн на співробітника Висновки Список використаних джерел
Тема «Сучасні моделі та методи прийняття управлінських рішень» Вступ Розділ 1. Поняття та класифікація процедур прийняття рішень в менеджменті 1.1. Основні види проблем, що потребують вирішення 1.2. Оцінка проблемної ситуації та розробка альтернатив 1.3. Роль та значення ризику в процесі прийнятті управлінських рішень Розділ 2. Методологія та методи прийняття управлінських рішень в сучасних умовах господарювання 2.1. Моделі прийняття управлінських рішень 2.2. Методи прийняття управлінських рішень 2.3. Методи оптимізації управлінських рішень Розділ 3. Схема прийняття управлінських рішень на сучасних підприємствах 3.1. Обґрунтування необхідності оптимізації управлінських рішень на підприємстві 3.2. Розробка заходів щодо реалізації та контролю виконання управлінських рішень 3.3. Оцінка результатів та ефективності прийнятих рішень Висновки Список використаних джерел
Тема «Ризики при прийнятті управлінських рішень» Вступ Розділ 1. Місце та роль ризиків у діяльності підприємств в умовах ринкової економіки 1.1. Особливості та основні риси сформованості ринкової економіки 1.2. Сутність та значення ризику в підприємницькій діяльності 1.3. Класифікація ризиків щодо прийняття управлінських рішень Розділ 2. Особливості оцінки ризиків при прийнятті управлінських рішень 2.1. Дослідження методів оцінки ризиків 2.2. Психологія прийняття рішень в ризикованих ситуаціях 2.3. Заходи щодо елімінування ризику Розділ 3. Приклади ситуацій з прийняття рішень та оцінки ступеня ризику Висновки Список використаних джерел
Додаток ВЗразок оформлення титульного аркуша курсової роботи
Міністерство освіти і науки України Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара Факультет економіки Кафедра менеджменту та туристичного бізнесу
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Менеджменті адміністрування: менеджмент»
на тему «(НАЗВА УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ ВЕЛИКИМИ ЛІТЕРАМИ)»
Студента (ки) _____ курсу групи ВМ-ХХ-ХХ спеціальності 073 Менеджмент _____________________________________ (прізвище та ініціали)
Керівник ___________________________ _____________________________________ (посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)
Кількість балів ________ Національна шкала ________ Оцінка ECTS ________
Члени комісії : ___________ ____________________ (підпис) (прізвище та ініціали) ____________ ____________________ (підпис) (прізвище та ініціали) ____________ ____________________ (підпис) (прізвище та ініціали
м. Дніпро, 20___ р. Додаток ГЗразок оформлення завдання до курсової роботи
Міністерство освіти і науки України Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара Факультет економіки Кафедра менеджменту та туристичного бізнесу
ЗАВДАННЯ ДО КУРСОВОЇ РОБОТИ
студенту групи ______________ _____________________________________ (шифр групи) (П.І.Б.) Тема курсової роботи _______________________________________________ __________________________________________________________________
Тема затверджена на засіданні кафедри від _____________ протокол № ___ Строк подання роботи на рецензування ________________________________ Вихідні дані до роботи ______________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ _______________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________________________________________
Графік виконання курсової роботи
Методичні вказівки до теми роботи ___________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________
Дата видачі завдання _______________________________________________
Науковий керівник роботи _________ __________________ ( підпис ) (прізвище та ініціали)
Завдання до виконання прийняв _________ __________________ ( підпис ) (прізвище та ініціали)
Додаток Д
Зразок оформлення анотації курсової роботи
АНОТАЦІЯ
Іванов І. І. Організаційні проблеми ефективності роботи туристичної фірми. Курсова робота. – Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпро 2017: 45 с., 4 рис., 5 табл., 25 джерел.
Виконано теоретичний аналіз організаційних питань ефективності роботи підприємств та особливостей організації роботи туристичних фірм (туроператорів). Розглянуто основні методи структурної побудови фірми, методи управління, відповідальність керівників та мотивації праці на прикладі ТОВ «ТК Колумб». Окреслено основні напрями підвищення організації виробництва та регулювання діяльності туристичних фірм на короткострокову перспективу. Може бути корисна для керівників підрозділів рекреаційного комплексу, туристичних фірм та суміжних сфер діяльності. Ключові слова: ОРГАНІЗАЦІЯ, СТРУКТУРА, МОТИВАЦІЯ, УПРАВЛІННЯ, ТУРИСТИЧНА ФІРМА, ЕФЕКТИВНІСТЬ.
Я, _________________________________________________________, підтверджую, що текст моєї курсової роботи на тему: «___________________ _________________________________________________________________» написаний на основі власних думок та суджень. Розумію і пам’ятаю, що плагіату – представлення думок та слів іншої людини як своїх власних – необхідно уникати з особливою увагою та обережністю у своїй курсовій роботі. У процесі використання чужих ідей, думок та виразів, я обов'язково робив/-ла посилання на джерело, з якого я їх запозичив/-ла. У разі порушення цих правил, розумію, що моя курсова робота буде оцінена «незадовільно» і буде миттєво відхилена без права повторного її захисту.
______________ __________________ ( підпис ) (ініціали та прізвище)
Додаток Е
Приклад написання вступу до курсової роботи
ВСТУП
Здійснення експортної діяльності ставить принципово нові організаційно-економічні завдання перед економічними суб’єктами. Передумовою виходу цих суб’єктів на зовнішній ринок є оцінка їх експортного потенціалу, на основі якої приймається рішення про доцільність орієнтації виробленої продукції на експорт. Стратегічна роль експорту виявляється в тому, що він має бути засобом сприяння економічному зростанню, інструментом активізації наявних та потенційних конкурентних переваг, з метою наближення до рівня розвинутих країн. Протягом останніх десятиліть проблеми підвищення національної конкурентоспроможності знаходяться у центрі уваги урядів більшості зарубіжних країн, громадських організацій та ділових кіл, консалтингових, експертних і дослідних інститутів. Основний індикатор конкурентоспроможності – експортний потенціал та його фактична реалізація, що слугує підтвердженням реальних конкурентних переваг, є інструментом просування національних інтересів у масштабах світового господарства. Отже, проблематика оцінки рівня спроможності вітчизняних підприємств-експортерів до інтегрування у зовнішньоекономічне середовище, визначення ступеня науково-технічної та технологічної стадії підготовленості процесу експортоорієнтованого виробництва стає надзвичайно актуальною. Актуальність обумовлена тим фактом, що пряма проекція зарубіжного досвіду на вітчизняний механізм функціонування підприємства неможлива. Експортний потенціал українськими вченими і практиками досліджений недостатньо. Істотний вклад у розробку цієї проблеми зробили такі зарубіжні та українські вчені: Ліндерт П., Портер М., Харрод Р., Грайпл Е., Ріттенбрук К., Енгельхарт Д., Рокоча В.В., Фомішин С.В., Голіней С.В., Юхименко В.В., Клименко Н.А., Рогов В.В., Шеховцева Л.С., Золотухін А.А. та окремі інші. Найвідомішими українськими науковцями-фахівцями з питань експортного потенціалу є Пепа Т.В., Крушніцька Г.Б., Стичішин П.П., Сєрова Л.П., Бойко С.М., Коломієць В.В. Сучасні погляди на зазначені проблеми та рекомендації щодо їх розв’язання викладені у працях Пирець Н.М., Попова О.І., Кириченко О.М., Байрак В.М., Скорнякової І.В. Головна мета роботи полягає у розробці теоретично обґрунтованої системи управління експортним потенціалом на мікроекономічному рівні як чинника ефективності процесу входження підприємства до зовнішньоекономічного середовища, що сприяє практичній реалізації завдань підвищення ефективності процесу формування, реалізації та розвитку експортного потенціалу вітчизняного виробництва. Для досягнення мети дослідження в роботі поставлені такі завдання:
Об’єктом дослідження є процес управління експортною діяльністю підприємств України. Предметом дослідження є сукупність проблем формування і реалізації експортного потенціалу підприємництва як індикатора його здатності до інтегрування у зовнішньоекономічне середовище. Теоретичним та методичним підґрунтям курсової роботи є наукові праці вчених (монографії, доповіді та ін.) з досліджень проблематики зовнішньоекономічної діяльності усіх рівнів національного господарства держави, роботи вітчизняних та закордонних дослідників щодо використання економіко-математичних, програмно-цільових та інших методів розв’язання складних проблем господарської діяльності мікрорівневого структурного елемента, зокрема процесу формування та використання його потенційних можливостей. Методика дослідження ґрунтується на використанні положень і принципів системного підходу. Окремі питання досліджувались з використанням статистичних та економіко-математичних методів. Автором використовувались емпіричні методи наукового пізнання: спостереження, класифікація, аналіз документів, порівняльний аналіз та ін. Додаток Ж
Приклади оформлення рисунків в курсові роботі
А. Якщо рисунок запозичений з певного літературного джерела
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
