Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра фінансів

 

 

 

 

 

 

ПОДАТКОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ

 

 

 

Методичні рекомендації

до виконання курсових робіт

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2013

Розповсюдження і тиражування без офіційного дозволу КНТЕУ заборонено

 

Автори: А.В Василенко, канд. екон. наук, доц.,       

              С.О.Шевченко, канд. екон. наук, ст.викл.,                                Н.М. Пелешко, ст. викл.

 

Обговорено і схвалено на засіданні кафедри фінансів 18 квітня 2013 р., протокол № 13.

 

Рецензент Л.І. Василенко, канд. екон. наук, доц.

 

 

 

Навчально-методичне видання

 

 

ПОДАТКОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ

 

Методичні рекомендації

до виконання курсових робіт

 

 

 

Автори: ВАСИЛЕНКО Антоніна Василівна

 ШЕВЧЕНКО Світлана Олексіївна

 ПЕЛЕШКО Надія Михайлівна

 

 

 

Редактор В.Д. Римаренко

Комп’ютерне верстання О.А. Пилової

 

Видавець і виготовлювач

Київський національний торговельно-економічний університет

вул. Кіото, 19, м. Київ-156, Україна, 02156

 

 

1. Загальні положення

 

Відповідно до навчального плану студенти напряму підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит» денної та заочної форм навчання виконують курсову роботу з дисципліни «Податкова система України».

Дані методичні рекомендації визначають порядок виконання та захисту курсової роботи з дисципліни «Податкова система України» та розроблені відповідно до «Положення про організацію виконання та захисту курсових робіт (проектів) у КНТЕУ», ухваленого вченою радою КНТЕУ (протокол № 10 від 23.06.2010).

Написання курсових робіт – необхідний етап для закріплення теоретичних та практичних знань, здобутих студентами на лекціях та під час практичних занять; здобуття навичок самостійної роботи з елементами творчого пошуку, ініціативності; вироблення вміння узагальнювати теоретичні матеріали, аналізувати практичну інфор­мацію, працювати зі спеціальною літературою, довідковими виданнями тощо; розвиток навичок формулювання власних висновків, чіткої аргументації, обґрунтування рекомендацій та пропозицій.

Виконуючи курсову роботу, студент повинен:

-         поглибити і систематизувати теоретичні знання з дисципліни;

-         закріпити основні поняття та терміни з досліджуваної теми;

-         засвоїти основні положення нормативних і законодавчих актів.

У процесі виконання курсової роботи студент має набути такі вміння:

-         узагальнювати теоретичні матеріали, аналізувати практичну інформацію, працювати зі спеціальною літературою, довідковими виданнями тощо;

-         відпрацювати навички самостійної роботи з елементами творчого пошуку, ініціативності;

-         розвинути навички формулювання власних висновків, чіткої аргументації, обґрунтування рекомендацій і конкретних пропозицій щодо вдосконалення бюджетних відносин.

 

2. Етапи підготовки курсової роботи

 

Основними етапами виконання курсової роботи є:

-         вибір теми курсової роботи, ознайомлення з проблематикою теми, обґрунтування її актуальності;

-         закріплення теми курсової роботи, визначення термінів подання роботи та захисту;

-         визначення об’єкта, предмета, мети та завдань дослідження;

-         складання плану роботи та узгодження його з керівником;

-         викладення змісту роботи за планом;

-         формування висновків та рекомендацій;

-         подання роботи науковому керівникові для перевірки та рецензування;

-         доопрацювання роботи в разі потреби з урахуванням зауважень наукового керівника;

-         подання роботи на захист;

-         захист курсової роботи.

Під час виконання курсової роботи студент може отримати консультацію у наукового керівника відповідно до графіка проведення індивідуально-консультативної роботи.

Перелік рекомендованих тем курсових робіт із дисципліни «Податкова система України» затверджується кафедрою щорічно до 15 вересня.

Студент самостійно обирає тему курсової роботи із запропонованої кафедрою тематики (Додаток А) протягом перших трьох тижнів семестру, а студент-заочник – на першому тижні сесії. Якщо в групі є декілька бажаючих обрати одну тему, в такому випадку викладач самостійно розподіляє теми курсових робіт.

Студент може запропонувати власну тему курсової роботи за умови письмового погодження із науковим керівником, обґрунтувати своє рішення належним чином і враховуючи, що запропонована тема повинна бути актуальною і відповідати професійному спрямуванню дисципліни.

Обирати тему курсової роботи необхідно враховуючи особисті уподобання, попередні напрацювання, зацікавленість певною проблематикою та можливістю підбору відповідного теоретичного та практичного матеріалу за темою.

Обравши тему курсової роботи, студент пише заяву на ім’я завідувача кафедри з проханням затвердити відповідну тему курсового дослідження (Додаток Б).

У разі несвоєчасного подання студентом заяви щодо затвер­дження бажаної теми курсової роботи, тема визначається завідувачем кафедри.

Закріплення тем курсових робіт за студентами, визначення термінів захисту та наукових керівників здійснюється розпорядженням по кафедрі до кінця четвертого тижня семестру.

У разі потреби можна змінити тему курсової роботи з дозволу завідувача кафедри за письмовою заявою студента та погодженням з науковим керівником, проте не пізніше ніж за місяць до закінчення терміну виконання курсової роботи. 

Завдання на курсову роботу оформляється за встановленою формою і доводиться студентам денної форми навчання у триденний термін після підписання розпорядження завідувача кафедри, а студентам заочної форми навчання – на першому тижні лабораторно-екзаменаційної сесії. Отримане студентом завдання фіксується на кафедрі в Журналі обліку і рецензування курсових робіт.

Мова виконання курсової роботи – державна, стиль – науковий.

У процесі підготовки до написання курсової роботи студент підбирає та вивчає літературні джерела, бібліографію. Виконання курсової роботи передбачає обов’язкове вивчення чинного законодавства, постанов Верховної Ради і Кабінету Міністрів України, нормативних документів міністерств і відомств та інших органів управління з питань, пов’язаних з темою курсової роботи. Особливу увагу слід звернути на вивчення опублікованих у періодичній пресі матеріалів із теми. Бажано під час вивчення літературних джерел ознайомитися із зарубіжним досвідом розв’язання певної проблеми. Згідно з обраною темою курсової роботи студент самостійно підбирає літературні джерела, офіційні документи, а також статистичні матеріали Міністерства фінансів України, Міністерства доходів та зборів України тощо.

У процесі опрацювання літератури на окремих аркушах роблять конспективні записи, виписують з тексту цитати, цифровий матеріал. При цьому слід обов’язково робити повні бібліографічні описи джерел: для книги – це автор, назва книги (або статті з неї), місто, видавництво, рік видання, сторінки; для журналу – назва, рік і номер видання, сторінки. Ці записи також можуть бути використані для підготування списку літературних джерел, на них зробити посилання у тексті курсової роботи. Переписування у роботі матеріалів з джерел літератури без посилань на них не допускається.

Попереднє ознайомлення з літературними джерелами – основа для складання плану курсової роботи. Самостійно складений план студент обговорює з науковим керівником, у разі потреби – корегує, і після цього план затверджують. Текст курсової роботи формується шляхом систематизації і оброблення зібраних матеріалів за кожною позицією плану.

Термін подання завершеної курсової роботи на кафедру має бути не пізніше ніж за два тижні до захисту.

Захист курсових робіт повинен обов’язково проводитися до початку екзаменаційної сесії.

 

 

 

3. Вимоги до змісту курсової роботи

 

Курсова робота містить: титульну сторінку, зміст, вступ, основну частину, висновки і пропозиції, список використаних джерел, додатки.

Титульну сторінку оформлюють згідно з Додатком В.

Зміст – це план курсової роботи із зазначенням відповідних сторінок, з яких починається кожний структурний елемент. Зміст складається з назв розділів курсової роботи і нумерації сторінок. Текст розділів повинен включати підрозділи (параграфи). Розділи мають бути пронумерованими арабськими цифрами в межах усієї роботи.

Якщо у курсовій роботі використано понад п’ять умовних позначень (абревіатур, символів, скорочень, які не є загально­прийнятими), то це зазначається на окремому аркуші у вигляді переліку умовних позначень, який розміщується перед вступом.

У вступі обґрунтовують актуальність вибраної теми, дають характеристику сучасного стану досліджуваної проблеми, визначають мету курсової роботи і завдання, зазначають предмет і об’єкт дослідження. У вступі також варто звернути увагу на рівень висвітлення теми у вітчизняній та зарубіжній літературі, виділити дискусійні питання і нерозв’язані проблеми. Рекомендований обсяг вступу – 2-3 сторінки.

Основна частина містить ґрунтовний виклад усього дослідження роботи, складається з 3 розділів  відповідно до плану курсової роботи, який повинен бути складним (розгорнутим), який має підрозділи в розділах основної частини.

Основну частину роботи, як правило, поділяють на три розділи. Перший з них, як правило, присвячений теоретико-методологічним аспектам досліджуваної теми, другий – аналізу стану об’єкта дослі­дження, третій – рекомендаціям та пропозиціям щодо розв’язання досліджуваної проблеми. Теоретичні положення та методичні підходи – основа для аналізу первинних матеріалів або статистичної інформації, висновки і рекомендації, в свою чергу, базуються на результатах аналізу. Рекомендації також можуть стосуватися теоретико-методологічних основ, понятійного апарату та інструментарію дослідження.

Усі розділи повинні бути логічно пов’язаними між собою. Зміст пунктів відповідних розділів курсової роботи має узгоджу­ватися з їхніми назвами. Кожен пункт повинен завершуватись висновками щодо проаналізованого матеріалу (2-3 речення).

 Рекомен­дований обсяг основної частини курсової роботи – 30-35 сторінок.

Перший розділ курсової роботи повинен мати теоретичний характер та містити 2-3 підрозділи. У розділі подається теоретичне обґрунтування проблеми, що досліджується, розглядається її суть, значення, класифікаційні характеристики, методичні підходи тощо. Також обов’язково висвітлюються основні положення нормативно-правової регламентації питань, що розглядаються в роботі.

У процесі виконання першого розділу передбачається використання сучасних літературних джерел вітчизняних та зарубіжних авторів, присвячених проблемам, що досліджуються в роботі: монографій, наукових статей, матеріалів конференцій, Інтернет-видань тощо, а також актуальних законодавчих і нормативних актів, що регламентують окремі аспекти, пов’язані з темою дослідження. Для розкриття змісту одного пункту теоретичного розділу курсової роботи необхідно використовувати не менше п’яти джерел. Обов’язковим є посилання на джерела, коли в роботі використо­вуються теоретичні положення, які не є авторським доробком студента. Також бажано ілюструвати текст графічними матеріалами: схемами, графіками, діаграмами тощо.

Обсяг теоретичного розділу не повинен перевищувати 25 % загального обсягу курсової роботи.

Другий розділ курсової роботи має аналітико-дослідницький характер і складається з 2-3 підрозділи. Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми цього розділу мають супроводжуватися тлумаченням та висновками, які дозволяють визначити сутність і стан явищ та процесів, що досліджуються, розкрити їх особливості та тенденції розвитку.

Джерелами інформації є планові, фактичні показники податкових платежів, статистична, фінансова, податкова та управлінська звітність, накази, розпорядження, дані спеціальних досліджень. Зазначені джерела наводяться у додатках до курсової роботи.

Обсяг другого розділу повинен становити 30-35 % загального обсягу роботи.

Завершальним в основній частині курсової роботи є третій розділ. Його завданням є розроблення прогнозів та планів, конкретних рекомендацій, пропозицій щодо вдосконалення предмету дослідження, його інформаційного, методичного та організаційного забезпечення.

Виконання заключної частини курсової роботи є її логічним завершенням, тому має здійснюватися на базі основних теоретичних положень, методичних підходів, методичного інструментарію, викладених у першому розділі, а також з урахуванням результатів аналізу, поданому у другому розділі курсової роботи.

Обсяг третього розділу – 30-35 % загального обсягу роботи.

Висновки і пропозиції – це стисле викладення найвагоміших результатів дослідження й висновків, що показують, якою мірою вирішено завдання й досягнуто мету, визначених у вступі, а також їх наукова та практична значущість, даються пропозиції та рекомендації щодо подальшого дослідження даної проблематики.

Під час формулювання висновків рекомендується узагальнити основні результати дослідження за окремими розділами роботи так, щоб матеріал можна було використати як основу для тексту доповіді на захисті курсової роботи.

Доцільно дотримуватися такої структури висновків і пропозицій:

-         результати першого (теоретичного) розділу – до 1 сторінки;

-         другого (аналітико-дослідницького) розділу – приблизно 1 сторінка;

-         результати третього розділу – 2-3 сторінки.

Основний акцент необхідно зробити на результатах третього розділу. Обсяг заключної частини повинен становити від 3 до 5 сторінок.

Невід’ємна частина курсової роботи – список використаних джерел. Список літератури містить всі джерела, на які у тексті є посилання, а також ті, які використано при викладі тих чи інших наукових положень. До списку використаних джерел рекомендується включати до 50 джерел.

Додатки містять різний за змістом допоміжний матеріал, який має додаткове, довідкове значення і є необхідним для розкриття теми дослідження. Найчастіше у додатки виносяться об’ємні розрахунки та таблиці, алгоритми, схеми, графіки, діаграми, довідкова інформація тощо. Рекомендований обсяг додатків – не більше 10 сторінок.

 

 

 

4. Вимоги до оформлення курсової роботи

 

Курсова робота повинна бути логічно побудованою і мати характер цілісного і завершеного самостійного дослідження.

Друк тексту роботи здійснюється з одного боку стандартного аркуша білого паперу формату А4 (210х297) через 1,5 міжрядковий інтервал (29-30 рядків на сторінці), шрифт текстового редактора – Word Times New Roman. Висота шрифту – 14 мм. Поля: зліва – не менше 25 мм, справа – не менше 10 мм, зверху і знизу – не менше 20 мм. Шрифт друку повинен бути чітким, щільність тексту – однаковою.

Кожну структурну частину роботи починають з нової сторінки. Заголовки структурних частин роботи: «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту по центру сторінки (без крапки).

Зміст має відповідати плану роботи. На сторінці зі змістом зазначається номер початкової сторінки кожної складової роботи.

Сторінки роботи нумеруються арабськими цифрами (без знака №) у правому верхньому куті аркуша.

Першою сторінкою роботи є титульна, яка враховується в нумерацію, але не нумерується.

Текст основної частини курсової роботи поділяють на розділи, підрозділи. Кожний розділ починають з нової сторінки.

Номер розділу ставлять після слова «Розділ», без крапки, а потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. Наприкінці номера підрозділу ставиться крапка. Наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу), за якою у тому ж рядку зазначають заголовок підрозділу. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) симетрично до тексту по центру сторінки. Наприкінці заголовка крапки не ставлять.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу та порядкового номера ілюстрації через крапку.

Номер, назва ілюстрації та пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією по центру. Наприклад, другий рисунок першого розділу:

 

Рис. 1.2 ____(тут вказується назва рисунку)_____   

 

Ілюстрації слід наводити безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації, розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Ілюстрацію, розміри якої більше формату А4, рекомендується розміщувати у додатках. Ілюстрації доповнюють або поясненнями, або коментарем.

Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць.

 

Приклад побудови таблиці

Таблиця (номер)

Назва таблиці

 

					Заголовки граф
					Підзаголовки граф
					Рядки (горизонтальні)
Боковик (заголовки рядків)	Графи (колонки)

 

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті. При цьому слово «таблиця» пишуть скорочено, наприклад: «... у табл. 2.1». У повторних посилан­нях на таблиці та ілюстрації скорочено пишуть слово «дивись», наприклад: «див. табл. 3.2».

Таблиці нумерують арабськими цифрами наскрізною нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 2.1 – перша таблиця другого розділу.

Назву таблиці друкують жирним шрифтом малими літерами (крім першої великої) і розміщують над таблицею. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці.

Слово «Таблиця __» вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: «Продовження таблиці __» із зазначенням номера таблиці.

У таблиці слід обов’язково зазначати одиницю виміру (відповідно до стандартів); числові величини повинні мати однакову кількість десяткових знаків.

Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не наводяться, то в ньому ставиться прочерк (–).

Формули нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу та порядкового номера формули в розділі, відокремлених крапкою. Номери формул пишуть біля правого поля сторінки на рівні відповідної формули у круглих дужках, наприклад: (2.1) (перша формула другого розділу). Посилання на формули зазначають порядковим номером формули в дужках, наприклад: «... у формулі (2.1)». Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів формули наводять під нею в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта записують з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.

Посилання в тексті на джерела наводять у квадратних дужках із зазначенням джерела та сторінки (крім газетних статей і випадків, коли посилаються на джерело в цілому). Перша цифра у квадратних дужках відповідає номеру джерела у списку використаних джерел, друга цифра – номеру сторінки (наприклад, [32, с. 85]).

Наприкінці курсової роботи наводиться список використаних джерел. Всі джерела вказуються тією мовою, якою вони видані.

При складанні списку використаних джерел необхідно дотриму­ватися національного стандарту ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліогра­фічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».

Основними елементами бібліографічного опису є інформація про: автора (-ів); назву твору; вид видання (за потреби – про перевидання чи переклад); місце видання; видавництво; рік видання; обсяг публікації. Список формують за прізвищами авторів в алфавітному порядку (за першою літерою назви твору).

Список використаних джерел у курсовій роботі пропонується розміщувати в такій послідовності:

а)   закон України та інші нормативні акти, згруповані за виданнями, залежно від їх рангу і розміщені у хронологічному порядку;

б)  книги (монографії, підручники, посібники), брошури та навчально-методичні видання за українською абеткою;

в)   складові частин книг, брошур, навчально-методичних видань, журнальні та газетні статті. Тези доповідей тощо за українською абеткою;

г)   внутрішні документи підприємства – об’єкта, які використову­валися в процесі виконання роботи, у хронологічному порядку (за умови, що їх повний текст не наводився в додатках);

д)  іншомовні джерела за латинською абеткою, крім джерел, виданих мовою з особливою графікою (арабською, вірменською, грузинською, єврейською, китайською, японською тощо), які розміщуються в кінці цього блоку у довільній послідовності;

е)   електронні джерела інформації у довільній послідовності.

Додатки оформлюються як продовження курсової роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті.

Кожний додаток друкується з нової сторінки.

Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. З правого боку рядка малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток __» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки позначаються великими літерами української абетки, за винятком Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Наприклад: Додаток А, Додаток Б.

У разі якщо зміст додатка не вміщується на одну сторінку, то на наступній сторінці у верхньому правому кутку зазначається, наприклад, «Продовження додатку А».

 

 

 

 

 

5. Перевірка та захист курсової роботи

 

Виконану курсову роботу студент подає на кафедру фінансів для рецензування в термін, передбачений графіком навчального процесу, але не пізніше ніж за два тижні до захисту. Робота після реєстрації передається науковому керівнику для перевірки та рецензування.

У рецензії науковий керівник визначає позитивні сторони курсової роботи (відповідність темі, повнота розкриття матеріалу, правильність оформлення тощо), її недоліки (помилки в розрахунках, невідповідність темі, недостатній обсяг роботи, відсутність еконо­мічного обґрунтування запропонованих заходів тощо), оцінює ступінь самостійності формування основних положень та висновків, робить висновок про допуск до захисту.

Якщо за результатами першої перевірки науковим керівником робота оцінена незадовільно, вона не допускається до захисту і повертається студенту на доопрацювання.

Студент до початку екзаменаційної сесії повинен виправити вказані недоліки і подати роботу на перевірку вдруге, повторно зареєструвавши її.

За результатами повторної перевірки науковий керівник пише відповідну рецензію (позитивну чи негативну) і виносить  роботу на розгляд комісії по захисту курсової роботи.  

Захист курсових робіт відбувається до початку екзаменаційної сесії за графіком, складеним кафедрою, узгодженим з навчальним відділом і затвердженим ректором (проректором) університету, перед комісією у складі наукового керівника та двох-трьох викладачів кафедри .

Процедура захисту передбачає стислий виклад студентом основних положень дослідження, а також відповіді на запитання членів комісії. До захисту студент отримує свою роботу, знайомиться з рецензією і готується аргументовано відповісти на зауваження та запитання.

У процесі захисту члени комісії оцінюють:

-         оформлення та презентацію курсової роботи,

-         глибину знань студента щодо теми дослідження,

-         вміння вести дискусію, обґрунтовувати та відстоювати свої погляди, чітко формулювати відповіді на поставлені запитання.

Остаточну оцінку за курсову роботу вносять до рецензії, відомості підсумкового контролю знань та залікову книжку студента.

Оцінка якості виконання і захисту студентами курсової роботи здійснюється за 100-баловою шкалою КНТЕУ з подальшим переведенням її в 4-балову національну шкалу та шкалу ЄКТС.

Підсумкову оцінку визначає комісія кафедри, що приймає захист курсових робіт.

Об’єктами оцінювання є три складові: зміст, оформлення та захист курсової роботи.

 

 

Критерії оцінювання змісту курсової роботи (0-55 балів):

-         ступінь розкриття теоретичних аспектів проблеми, обраної для дослідження;

-         наявність практичного висвітлення досліджуваної проблематики;

-         логічний взаємозв’язок теоретичного матеріалу;

-         наочність та якість ілюстративного матеріалу;

-         дослідження вітчизняних та зарубіжних інформаційних джерел (літератури);

-         рівень обґрунтування запропонованих рішень;

-         ступінь самостійності проведеного дослідження;

-         відповідність побудови роботи поставленим цілям і завданням.

Критерії оцінювання оформлення курсової роботи (0-15 балів):

-         відповідність обсягу та оформлення роботи встановленим вимогам;

-         наявність у додатках до роботи самостійно складених документів;

-         посилання на використану літературу і нормативні документи.

Критерії оцінювання захисту курсової роботи (0-30 балів):

-         вміння чітко, зрозуміло та стисло викладати основні засади проведеного дослідження;

-         повнота, глибина, обґрунтованість відповідей на питання членів комісії за змістом роботи;

-         ґрунтовність висновків та рекомендацій щодо практичного використання результатів дослідження.

При оцінці FX – студент повторно виконує роботу за раніше затвердженою темою з виправленням визначених недоліків.

При оцінці FX – студент виконує роботу за новою темою. Затвердження теми, призначення наукового керівника та терміну захисту визначається завідувачем кафедри.

 Захист курсової роботи після виправлення недоліків та за новою темою здійснюється в період ліквідації академічної заборгованості у визначені терміни перед комісією за участю декана факультету після чого:

-         у разі одержання студентом позитивної оцінки він допускається до складання екзамену з дисцип­ліни відповідно до розкладу екзаменів у період ліквідації академічної заборгованості у визначені терміни;

-         у разі одержання незадовільної оцінки студент відраховується з університету.

Студент, який без поважної причини вчасно не подав (не зареєстрував) курсову роботу (проект) або не з’явився на захист у зазначений термін, не допускається до складання екзамену з відповідної дисципліни.  

 

ДОДАТКИ

 

Додаток A

 

Тематика курсових робіт

з дисципліни «Податкова система України»

 

1. Становлення та розвиток податкової системи України.
2. Податкова культура: стан та перспективи формування в Україні.
3. Розвиток прямих форм оподаткування в Україні.
4. Структурні зміни податкової системи України та напрями їх удосконалення.
5. Принципи оподаткування та їх реалізація на сучасному етапі соціально-економічного розвитку України.
6. Податкова система України в контексті зарубіжного досвіду.
7. Податки в системі державного регулювання соціально-економіч­ного розвитку суспільства.
8. Податки в системі економічних методів регулювання соціального розвитку суспільства.
9. Адміністрування податків і зборів в контексті зарубіжного досвіду.
10. Роль і місце прямих податків у формуванні доходів бюджету України.
11. Податки в системі формування доходів місцевих бюджетів.
12. Податки в системі формування доходів Державного бюджету України.
13. Податки як фактор соціально-економічної стабільності держави.
14. Податкові аспекти розвитку малого бізнесу в Україні.
15. Функції податків та їх реалізація на сучасному етапі соціально-економічного розвитку України.
16. Податкова політика України та напрями її удосконалення.
17. Майнове оподаткування та напрями його удосконалення.
18. Еволюція прибуткового оподаткування юридичних осіб в Україні.
19. Особливості оподаткування податком на доходи фізичних осіб окремих операцій та напрями його удосконалення.
20. Еволюція прибуткового оподаткування фізичних осіб в Україні.
21. Оцінка податкового навантаження в Україні.
22. Оподаткування доходів фізичних осіб та напрями його удо­ско­налення.
23. Прибуткове оподаткування юридичних осіб в Україні в контексті зарубіжного досвіду.
24. Оподаткування прибутку юридичних осіб та напрями його удосконалення.
25. Особливості оподаткування податком на прибуток окремих операцій та напрями його удосконалення.
26. Особливості оподаткування операцій з цінними паперами.
27. Роль податків у розвитку міжнародного бізнесу.
28. Оподаткування заробітної плати та напрями його удосконалення.
29. Прибуткове оподаткування фізичних осіб в Україні в контексті зарубіжного досвіду.
30. Регулююча функція податкової системи України.
31. Фіскальна функція податкової системи України.
32. Роль і місце податків у системі розподільчих відносин України.
33. Діюча система пільгового оподаткування та напрями її удоско­налення.
34. Економічна сутність податку на додану вартість та його значення.
35. Економіко-математичне моделювання податку на додану вартість.
36. Світовий досвід організації і справляння ПДВ.
37. Акцизний податок як форма специфічних акцизів: сутність, система оподаткування та перспективи розвитку.
38. Світовий досвід організації і справляння акцизного податку.
39. Ресурсне оподаткування в Україні.
40. Роль податків у відтворенні природних ресурсів.
41. Екологічні податки в Україні.
42. Еволюція місцевого оподаткування.
43. Податкові аспекти розвитку ринку цінних паперів в Україні.
44. Особливості оподаткування обігу алкогольних напоїв та тютю­нових виробів.
45. Непряме оподаткування юридичних осіб в Україні.
46. Галузеві особливості визначення податкових зобов'язань з ПДВ та їх відображення у податковій звітності.
47. Оподаткування дивідендів.
48. Податковий клімат на територіях пріоритетного розвитку в Україні.
49. Оподаткування нерезидентів в Україні.
50. Спрощена система оподаткування в Україні.
51. Спрощене оподаткування юридичних осіб.

 

Продовження додатку А

ЗРАЗКИ ПЛАНІВ КУРСОВИХ РОБІТ

Тема: Оподаткування доходів фізичних осіб та напрями його удосконалення

Зміст

Вступ.

Розділ 1. Теоретичні засади оподаткування доходів фізичних осіб

1.1. Оподаткування доходів фізичних осіб як складова фінансово-економічних відносин.

1.2. Генезис системи оподаткування доходів фізичних осіб в Україні

Розділ 2. Оподаткування доходів фізичних осіб на сучасному етапі розвитку податкової системи України

2.1. Механізм нарахування та порядок сплати податку на доходи фізичних осіб

2.2. Оподаткування доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності у межах спрощеної системи оподаткування

Розділ 3. Шляхи удосконалення системи оподаткування доходів фізичних осіб в Україні

3.1. Міжнародна практика оподаткування доходів фізичних осіб.

3.2. Оптимізація оподаткування доходів фізичних осіб в Україні.

Висновки і пропозиції

Список використаних джерел

Додатки

 

Тема: Податки в системі державного регулювання соціально-економічнго розвитку суспільства

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи податкового регулювання

1.1. Податкове регулювання в системі інструментів соціально-економічного розвитку

1.2. Основні елементи податкового регулювання

Розділ 2. Регулювання соціально-економічного розвитку шляхом застосування основних видів податків

2.1. Прямі податки у регулюванні діяльності суб’єктів господарювання та фізичних осіб

2.2. Регулююча функція непрямих форм оподаткування

Розділ 3. Напрями удосконалення податкового регулювання в Україні

3.1. Досвід застосування податків у регулюванні соціально-економічного розвитку суспільства в зарубіжних країнах

3.2. Посилення стимулюючого впливу податкової системи на соціально-економічний розвиток України

Висновки і пропозиції

Список використаних джерел

Додаток Б

 

Завідувачу кафедри

________________________________

                                                                   (назва кафедри)

________________________________

(прізвище, ініціали)

Студент(а/ки) ___________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

________________________________

(факультет, курс, група, форма навчання)

 

 

 

З А Я В А

 

 

Прошу дозволити мені виконати курсову роботу (проект) з дисципліни ________________________________________________

(зазначити назву дисципліни)

за темою ___________________________________________________.

(зазначити бажану тему курсової роботи (проекту)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

______________                                                         _______________

(дата)                                                                                          (підпис студента)

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток В

КУРСОВА РОБОТА