|
|
ПОВЕДІНКОВА ЕКОНОМІКАДата публикации: 11.07.2019 10:38
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙУНІВЕРСИТЕТ імені Вадима Гетьмана» Факультет економіки та управління Кафедра економічної теорії
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково-педагогічної роботи «___» _______ 2019 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ «ПОВЕДІНКОВА ЕКОНОМІКА»
Київ – 2019 Розробники: д.е.н., професор Москаленко Олександра Миколаївна, E-mail: oleksandra.moskalenko@kneu.edu.ua
© О.М. Москаленко, 2019 © КНЕУ, 2019 ЗМІСТ 1. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ......................................................... 6 1.1. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН………………………………………………………………………6 Тема 3. Евристика і небажання. Евристичні методи прийняття економічних рішень............... 7 ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2. ПОВЕДІНКОВА ЕКОНОМІКА В РОЗРОБЛЕННІ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ ………..…………………………………………8 Тема 9. Вступ у поведінкові фінанси………………………………………………………………8 2. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ.............................................................. 9 2.1. Карта навчальної роботи студента.................................................................................... …..10 2.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни................................... ..11 3. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ……...11 3.1. Вимоги до виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи............................. 11 3.1.1. Зміст експериментів та кейсів з дисципліни "Поведінкова економіка"…………………12 3.2. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи ….13
5. РЕКОМЕНДОВАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА............................................................ 17 5.1. Основна література................................................................................................................... 17 5.2. Додаткова література............................. ……………………………………………………...17
Анотація дисципліни: Навчальна дисципліна «Поведінкова економіка» є однією із складових комплексної підготовки фахівців галузі знань 05 «Соціальні та поведінкові науки» спеціальності 051 «Економіка». Начальна дисципліна «Поведінкова економіка» пропонує магістрантам вивчення концепцій, методів, аналітичних підходів та прийомів, інструментів аналізу поведінки суб’єктів та їхніх поведінкових реакцій у реальному економічному житті. Навчання використовувати психологічно достовірні передумови в економічному аналізі, зокрема емоційні, когнітивні, соціальні, формує у студентів навички надавати ефективніші практичні рекомендації у сфері соціально-економічної політики, у процесі прийняття управлінських рішень в умовах невизначеності, передбачати поведінку конкурентів і контрагентів. Ця дисципліна є складовою комплексної підготовки фахівців галузі знань 05 «Соціальні та поведінкові науки» спеціальності 051 «Економіка». Студенти познайомляться з основними напрямами поведінкової економіки, а також отримають знання про взаємодію економічної теорії, експериментальних методів, статистичних спостережень у поясненні поведінки людей. Таким чином, дисципліна поєднує теоретичні моделі і емпіричні результати. Поведінкова економіка виникла в якості дисципліни, що вивчає ситуації, в яких поведінка реальних людей не вкладається в рамки класичної економічної теорії. Міждисциплінарні зв’язки: Дисципліна «Поведінкова економіка ґрунтується на знаннях, уміннях та практичних навичках, отриманих у процесі вивчення дисциплін «Управлінська економіка», «Соціально-політичне прогнозування», «Аналіз макроекономічної політики», «Фінанси» та інших економічних дисциплін. Мета дисципліни: набуття магістрантами теоретичних і прикладних знань з поведінкової економіки, її методів та інструментарію, формування логіки стратегічного аналізу поведінки людей та її девіантних форм, передбачення дій контрагентів та відповідно корегування власних дій суб’єктів, навчання базовим методам пізнання і аналізу індивідуальних (групових) поведінкових процесів, ринкових реакцій на девіантну поведінку людей, набуття вмінь приймати стратегічно обґрунтовані рішення та корегувати стратегію поведінки у взаємодії людей (суб’єктів) для оптимізації власного результату. Завдання (навчальні цілі) дисципліни:
Предметом дисципліни є поведінка людини та організацій (інституцій), і, відповідно, прийняття рішень, які впливають як на людину, економічного суб’єкта, суспільну політику, так і на ринок як сукупність реальних економічних ситуацій. Компетенції, що формуються дисципліною: сформувати уміння проводити і обробляти результати економічних експериментів; розуміти різні підходи класичної і поведінкової економіки до інтерпретації ситуацій реального життя; уміти порівнювати різні типи аукціонів з точки зору суспільного добробуту. За умов успішного виконання вимог щодо опанування дисципліни студент зможе (результати навчання):
3. Комунікація - оцінювати вплив поведінки людей на економічні процеси та пропонувати релевантні рішення у сфері суспільної політики; 4. Автономність та відповідальність - застосовувати принципи поведінкової економіки в аналізі, прийнятті рішень, передбаченні до таких сфер, як наука, бізнес, медицина і реальне життя. Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей та програмних результатів навчання відповідно до освітньо-професійних програм спеціальності 051 «Економіка» галузі знань 05 «Соціальні та поведінкові науки». Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей та програмних результатів навчання відповідно до освітньо-професійних програм спеціальності 051 «Економіка» галузі знань 05 «Соціальні та поведінкові науки».
1. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ 1.1. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ
Змістовний модуль 1. Вступ до поведінкової економіки. Біхевіоризм і когнітивна психологія
Тема 1. Вступ до поведінкової економіки
Коротка історія поведінкових досліджень. Головне завдання поведінкової економіка – це вивчення поведінки людини з метою розроблення суспільної політики. «Стандартна» модель економічного суб’єкта і можливі напрями послаблення передумов: динамічні вподобання, прийняття рішень в умовах ризику, соціальні вподобання. «Екони» і «гумани». Метод гіпотетичного вибору. Метод опитування. Застосування експериментальної методології в економіці. Наскільки відмінні поведінкова і неокласична економіка? У чому полягають суперечності базових постулатів економіки і спостережень психологів і як вони знімаються? Типи експериментів: лабораторні, польові, натурні. Вернон Сміт, Даніель Канеман, Амос Тверскі, Річард Талер, Дені Аріелі та їх роботи.
Тема 2. Теорія перспектив (теорія «проспектів»)
Теорія очікуваної корисності (Джон фон Нейман, Оскар Моргенштерн). Приклади ситуацій, в яких теорія очікуваної корисності «не працює» (експериментальна спростування теорії очікуваної корисності – парадокси Бернуллі, Аллє, Ельсберга). Теорія перспектив Канемана і Тверскі (теорія про поведінку гуманів). Роль теорії перспектив в коригуванні ситуацій недостовірності теорії очікуваної корисності. Основи теорії «проспектів»: ефект відображення і точки відліку (залежність цінності від точки відліку), уникнення втрат, нелінійне зважування ймовірностей. Цінність в теорії перспектив. Приклади того, як працює теорія перспектив в реальному житті. «Страх втрат». Експеримент для семінару: експеримент Канемана-Тверскі про вибір між лотереями.
Тема 3. Евристика і небажання. Евристичні методи прийняття економічних рішень
Евристика і суб’єктивні зміщення. Ефект володіння. Поведінка людей, що не узгоджується з моделлю раціонального вибору. «Ретроспективне упередження» Баруха Фішгоффа. Евристичне правило і метод. Передбачувані упередження Річарда Талера. Передбачувані помилки людини. Помилки мислення (когнітивні помилки), пов’язані із впливом евристик (власного досвіду).
Тема 4. Обмежена раціональність. Шум.
Обмежена раціональність (Герберт Саймон). Несхильність до ризику, «спадна гранична корисність багатства» (Деніел Бернулі). Шум. Модель людини в поведінковій економіці – гуманістична людина. Детермінанти поведінкової економіки: «неправильна поведінка», «ефект володіння» («фреймінг»), «чутливість до витрат», «корисність витрат», «ментальний облік», «корисність транзакції». «Передбачувані помилки». Емоційний інтелект.
Змістовний модуль 2. Поведінкова економіка в розробленні та реалізації управлінських рішень
Тема 5. Теорія ігор. Навчання в іграх. Сутність та значення теорії ігор у формуванні стратегічного мислення. Раціональність і егоїзм в теорії ігор. Рівновага Неша. Чиста та змішана стратегії рівноваги Неша. Вирішення ігор методом зворотних міркувань. Теорема про мінімакс. Гра «Дилема в’язня» та її варіації. Вирішення дилеми в’язнів. «Битва статей». Гра «Орел і решка». Гра «Суспільне благо». Міні гра «Інвестиції». Співробітництво і координація.
Тема 6. Нейроекономіка. Щастя.
Психофізіологія прийняття рішень в економіці. Інформаційна модель роботи мозку. Нейроекономіка як система методів фіксації мозкової активності. Нейроекономіка як система дослідження суб’єктивного досвіду. Методи нейроекономіки. Нейроекономіка як система методів впливу на мозкову активність. Базова концепція нейроекономіки – модель прийняття перцептивних рішень В. Ньюсамата М. Шадлена. Фактори емоційного впливу. Емоції та їх вплив на прийняття рішень, оцінку ризику та очікуваного доходу. Вплив емоцій на вибір. Управління емоціями. Нейромаркетинг. Нейрологія прийняття купівельних рішень. Використання емоцій у рекламі. Ефект «виринання». «Фішинг». Наука про щастя і наукові погляди Ієремії Бентама. Бентам як винахідник сучасної «політики, заснованої на фактах». Наука про щастя як важлива компонента для знаходження раціональної форми політики і закону.
Тема 7. Гіперболічне дисконтування. Споживання
Неузгодженість вподобань у часі. Міжчасовий вибір. Гіперболічне дисконтування. Самоконтроль. Види фреймів. Лінгвістика фреймів. Ментальний облік. Чутливість до витрат багатих і бідних. Крива чутливості до витрат. Поведінкові реакції бідних і багатих споживачів. Поведінкові пастки. Прокляття переможця. Ризик у здійсненні витрат. Досягнення рівня беззбитковості. Поведінка домашніх господарств щодо споживання непередбачуваного доходу.
Тема 8. Справедливість
Експерименти: яка ділова практика прийнятна для людей? Сприйнята справедливість та залежність від фреймів. Цінність вираження справедливості для фірм. Уникнення видимості несправедливого поводження. Ігри на справедливість. Гра «Диктатор», гра «Ультиматум», гра «Покарання», гра «Суспільне благо».
Тема 9. Вступ у поведінкові фінанси
Гіпотеза ефективного ринку Юджина Фоми. Психологічні аспекти поведінки трейдерів на фінансовому ринку. Ринок акцій. «Помилкове ціноутворення». Ціна неправильна. Парадокси недооцінених акцій. «Безкоштовні обіди» інвесторів. «Ведмеді» і «бики»: поведінкові стилі і реакції. Семінар-тренінг «Поведінкові фінанси». Спробувати оцінити психологічні аспекти поведінки трейдерів на фінансовому ринку (Forex, біржі) за будь-яким видом активів за обраний період з урахуванням когнітивних та емоційних чинників, впливу новин на прийняття рішень трейдерами.
2. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ Система поточного і підсумкового контролю з навчальної дисципліни «Поведінкова економіка» відповідає вимогам «Положення про порядок оцінювання результатів навчальної діяльності студентів», яке визначає основні принципи поточного і підсумкового оцінювання результатів навчальної діяльності студентів усіх форм навчання та рамкові умови їх реалізації. Поточний контроль результатів навчальної діяльності студентів під час вивчення дисципліни здійснюється з метою перевірки знань, умінь та навичок студентів під час проведення аудиторних занять, а також для перевірки результатів виконання та захисту завдань самостійної роботи. Завданням поточного контролю є перевірка рівня: засвоєння відповідного навчального матеріалу, набуття знань та сформованості навичок вирішення конкретних питань та ситуацій, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислювати сутність змісту матеріалу заняття, сформованості вмінь публічно чи письмово обґрунтувати власну точку зору, уміння працювати в команді, здатність нести відповідальність за надані рекомендації та прийняті рішення тощо. Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних та індивідуальних занять, а також для перевірки результатів виконання та захисту завдань самостійної роботи (експериментальних робіт). Формами проведення поточного контролю є тестування, бліц-опитування, контрольна (модульна) робота, захист результатів виконання групових або індивідуальних проектів під час навчальних занять (перевірка експериментів), перевірка виконання письмових завдань для самостійної роботи. Кількість балів за різними формами контролю наведено у табл. 1.
Таблиця 1
Форми контролю результатів навчальної діяльності студентів та їх оцінювання
Курс складається з дев’яти тем, які об’єднано у два узагальнені змістові модулі. З першого змістового модулю передбачено проведення чотирьох практичних занять (одне на складання завдань самостійної (експериментальної) роботи), а другого – чотирьох практичних занять (експериментальної), кожне з яких оцінюється до 5 балів. На усіх практичних заняттях можна отримати 30 балів. По завершенню вивчення кожного змістового модулю проводяться контрольні (модульні) роботи, виконання яких оцінюється максимально у 5 балів кожна (планується проведення на двох семінарських заняттях). Усього передбачено дві контрольні роботи по завершенню вивчення тем 1-4 та 5-8, відповідно максимальна сума балів за виконання контрольних модульних робіт складає 10. Контрольні (модульні) роботи можуть бути замінені на експериментальну частину навчальної програми дисципліни. Також передбачено виконання 4-х самостійних робіт-експериментів (2 на вибір), кожна з яких оцінюється у 5 балів. Загальна кількість балів за виконання самостійних робіт – 10. Передбачається також запрошення фахівців з бізнесу для проведення тренінгів на двох семінарських заняттях. Результати оцінювання всіх складових поточного контролю фіксуються в електронному журналі обліку навчальної роботи студентів академічної групи. До загальної кількості балів, отриманих у процесі вивчення дисципліни, можуть також додаватись додаткові (заохочувальні) бали за науково-дослідну діяльність — участь студентів у роботі наукових конференцій, студентських наукових гуртків та проблемних груп, підготовці публікацій, участь у Всеукраїнських олімпіадах і конкурсах та Міжнародних конкурсах тощо. Їх кількість не повинна перевищувати 10 балів за семестр.
2.1. Карта навчальної роботи студента
Деталізований порядок нарахування балів за навчальну роботу студентів наведений у карті навчальної роботи студента (табл. 2). Практичні (семінарські) заняття будуть проводитись у формі експериментів-практикумів. Таблиця 2 Карта навчальної роботи студента з вибіркової дисципліни «Поведінкова економіка» для студентів освітньо-професійної програми «Економічна аналітика» денна форма навчання
Продовження таблиці 2
2.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни
Об’єктом поточного оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни різного характеру і рівня складності, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю і на екзамені. Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння навчального матеріалу, вироблених навичок проведення розрахункових робіт, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь публічно чи письмово представити матеріал (презентацію, результати експерименту). Загальна кількість балів за поточну роботу не може перевищувати 50 балів. За рішенням кафедри студентам, які брали участь у науковій роботі, у наукових конференціях, підготовці наукових публікацій тощо – можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 5 балів. При цьому загальна кількість балів за поточну успішність не може перевищувати 50 балів. Формами проведення поточного контролю є тестування, бліц-опитування, контрольна (модульна) робота, Case study, захист результатів виконання групових або індивідуальних аналітично-розрахункових робіт, завдання у робочому зошиті, презентація, дискурс, тренінг-PBL (Problem-Based Learning), есе, колоквіум тощо. Під час контролю виконання завдання для самостійної роботи оцінюванню підлягають: самостійне опрацювання теми в цілому чи окремих питань; проведення експериментів; підготовка рефератів, есе; конспектів навчальних чи наукових текстів, переклад іншомовних текстів, підготовка реферативних матеріалів за науковими публікаціями тощо. Модульний контроль здійснюється 2 рази на семестр за відповідними темами дисципліни, кожен з яких оцінюється від 0 до 5 балів. Завдання для проведення модульного контролю включають у себе теоретичні питання, тестові завдання, задачі розрахункового характеру. Оцінки за всі види поточної успішності фіксуються професором в електронних журналах академічних груп відповідно до чинного порядку університету. Одержані студентами оцінки за 100-бальною шкалою (кол. 4) є підставою для підрахування балів за поточну успішність за кожен вид самостійної підготовки та підсумування кількості балів за всі види самостійної роботи.
3. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
3.1. Вимоги до виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
При вивченні навчальної дисципліни передбачено виконання індивідуальних завдань, пов’язаних з самостійним опануванням теоретичного матеріалу, виконанням прикладних та творчих завдань. Максимальна сума балів за виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи складає 10 балів. Для самостійної роботи пропонуються різні види теоретичних і практичних завдань: пошук та аналіз інформації у мережі Internet, проведення експериментів, аналіз ситуацій, виконання проектів і кейсів, підготовка презентацій, творчі завдання тощо. Завдання виконуються в електронній формі та надсилаються на перевірку електронною поштою. У темі повідомлення обов’язково вказується прізвище та ім’я студента, номер спеціальності та групи (наприклад, ЕСА- 501), а також номер самостійної роботи (наприклад, Експеримент-1).
3.1.1. Зміст експериментів та кейсів з дисципліни «Поведінкова економіка» Експеримент №1. «Список». Вихідні умови. Провідні поведінкові економісти упродовж своєї дослідницької кар’єри ведуть списки життєвих ситуацій, в яких описують поведінку людей. Експериментатор (магістрант) має провести експеримент зі складання такого «Списку» впродовж періоду вивчення курсу «Поведінкова економіка». Зміст експерименту: спостереження за поведінкою реальних людей із занотовуванням і описом різних життєвих ситуацій, що пов’язані з прийняттям рішень, вибором, економічних рішень з емоційними складовими, когнітивними аспектами поведінки, евристичними способами прийняття рішень та оцінки життєвих ситуацій. Результати експерименту: 1) дослідник має виділити закономірності поведінки суб’єктів, схожі та відмінні поведінкові ситуації у прийнятті рішень, виявити рівень впливу емоцій на прийняття рішень тощо; 2) зробити висновки і узагальнення з експерименту, запропонувати напрями використання результатів проведеного експерименту в практиці економічного аналітика. Експеримент №2. «Суспільне благо». Експериментальним шляхом провести оцінку вартості (ціни) суспільного блага. Зміст експерименту: експериментатор обирає об’єкт дослідження (наприклад, будівництво спортивного майданчика, дитячого садка, установку пандусів в районі міста, оздоровлення дітей, вартість навчання в університеті тощо), розробляє програму польового експерименту (анкетування, цільова аудиторія) відповідно до методологічних принципів і методик поведінкової економіки, оцінює вартість (цінність) суспільного блага. Результати експерименту: обробити результати, узагальнити, інтерпретувати, представити у звітній формі. Експеримент №3. «Лінгвістичні фрейми в рекламі». Зміст експерименту. Виявити та розкрити лінгвістичні фрейми рекламного контенту, емоційні і когнітивні фрейми реклами, проаналізувавши рекламних роликів на телебаченні (до 10). Проаналізувати віднайдені експериментатором фрейми реклами. Запропонувати «дерево лінгвістичних фреймів» за функціональними ознаками і цільовою орієнтацією на кінцевого споживача з різним ментальним обліком. Опитати потенційних споживачів (не менше 10), які показали реакції на досліджувану Вами рекламу. Зробити висновки про вияв «ефекту володіння», «чутливості до здійснення витрат» тощо на основі експериментального опитування. Запропонувати напрями застосування отриманих результатів у нейромаркетингу. Результати експерименту узагальнити та представити у вигляді презентації (письмового звіту). Кейс «Лінгвістичні фрейми в рекламі». Зняти групою аматорський відео-ролик про навчальний курс «Поведінкова економіка», який є продуктом, інтелектуальною розробкою та може становити потенційний інтерес для споживача як інноваційний освітній продукт. Експеримент №4. Навчання в іграх. Провести власні експерименти з варіаціями ігор «Дилема в’язня», «Диктатор», «Ультиматум» та інші. Зміст експерименту: сформувати групу для участі в експерименті з числа друзів, родичів, знайомих, студентів інших спеціальностей. Експеримент: розробити варіації ігор, провести експеримент, обробити результати. Результати експерименту узагальнити та представити у вигляді презентації (письмового звіту). Засвоїти результати експерименту для власного зростання як фахівця в стратегічному мисленні. 3.2. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи На отримання балів за самостійну роботу впливають такі чинники, як: своєчасність виконання завдань, повнота, якість, самостійність та правильність їх виконання, творчий підхід, ініціативність студентів у роботі тощо. При виконанні спільних завдань (наприклад, групових експериментів) оцінюється індивідуальний внесок у спільну роботу.
4. ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Форма підсумкового контролю визначається навчальним планом (екзамен). За результатами екзамену студент може набрати не більше 50 балів. Опис процесу підсумкового оцінювання результатів навчальної діяльності студентів здійснюється згідно з Положенням «Про порядок оцінювання результатів навчальної діяльності студентів КНЕУ». Переведення 100-бальної шкали оцінювання в 4-и бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку: Переведення 100-бальної шкали оцінювання в 4-и бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку: Шкала оцінювання: КНЕУ та ECTS
4.1. Структура екзаменаційного білета Екзаменаційний білет містить 5 завдань: два теоретичні питання і одне питання прикладного характеру, одна розрахункова задача, одне питання, яке передбачає демонстрацію проведеного студентом експерименту впродовж семестру та обґрунтування отриманих ним експериментальних результатів. 4.2. Критерії оцінювання екзаменаційної роботи студента Екзамен проводиться в письмовій формі за екзаменаційними білетами, складеними за програмою дисципліни і затвердженими кафедрою. Кожне з питань екзаменаційного білета оцінюються за шкалою: 10; 8; 6; 4; 2; 0 балів. Відповідь студента на кожне із завдань екзаменаційного білета, залежно від рівня її повноти й коректності, оцінюється різною кількістю балів:
4.3. Приклади типових завдань, що виносяться на екзамен. Типові теоретичні питання та питання прикладного характеру:
Типова задача 1 та приклад її розв’язку. Подумайте над наступною нормальною формою:
·N= {1,2}·Ai = {Кино, Театр} Кожен гравець обирає дію чи піти в кіно, чи піти в театр·Гравець 1 надасть перевагу подивитися фільм з гравцем 2 над відвідуванням театру з гравцем 2·Гравець 2 надасть перевагу відвідування театру з гравцем 1 над переглядом фільму з гравцем 1·Гравці отримають винагороду 0, якщо вони закінчать гру на іншому місці, ніж інший гравець.Які обмеження a, b, c та d слід задовольнити?a) a˃c, c˃d;b) a˃d, b˂c;c) a˃c, b˂d;d) a˂c, b˂d. Вірна відповідь: с).Пояснення:Так як гравець 1 віддає перевагу перегляду фільму над походом в театр за умови (Кино, Кино), то його виграш буде більшим за виграш за умови (Театр, Театр), тому a˃c;Так як гравець 2 віддає перевагу відвідуванню театру над переглядом фільму за умови (Театр, Театр), то його виграш буде більшим за виграш за умови (Кино, Кино), тому b˂d.
Типова задача 2 та приклад її розв’язку. Подумайте над грою колективної дії:
Коли гравець 1 грає ні, то для гравця два:а) «Повстання» краща відповідь;b) «Ні» краща відповідь;c) «Повстання» і «Ні» обидві кращі відповіді;d) Немає кращої відповіді.*Під «відповіддю» мається на увазі реакція поведінки гравців.Вірна відповідь: b).Пояснення:·Коли гравець 1 грає «Ні», гравець 2 отримує 1 від «Повстання» і 0 від «Ні». Тому відповідь «Ні» - це краща відповідь·Немає стратегії, яка була б домінантною стратегією·Коли інший гравець грає «Ні», це точно краще грати «Ні»·Коли інший гравець грає «Повстання», це точно краще грати «Повстання»·Немає стратегії, яка завжди домінує над іншою стратегією.
5. РЕКОМЕНДОВАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||