|
Главная \ Методичні вказівки \ Методические указания и информация \ ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРАВОЧИНІВ ІЗ ЗЕМЕЛЬНИМИ ДІЛЯНКАМИ
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРАВОЧИНІВ ІЗ ЗЕМЕЛЬНИМИ ДІЛЯНКАМИДата публикации: 11.07.2019 10:58
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА» Навчально-науковий інститут «Юридичний інститут ДВНЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана» Кафедра підприємницького та корпоративного права
ЗАТВЕРДЖЕНО: Проректор з науково-педагогічної роботи
___________________ А. М. Колот «12» лютого 2019 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРАВОЧИНІВ ІЗ ЗЕМЕЛЬНИМИ ДІЛЯНКАМИ
Київ – 2019
Розробник: Удовенко Ю. О., кандидат юридичних наук, доцент кафедри підприємницького та корпоративного права, e-mail shmatova_85@ukr.net
© Удовенко Ю. О., 2019 © КНЕУ, 2019
З М І С Т
В С Т У П
Навчальна дисципліна «Правове регулювання правочинів із земельними ділянками» є однією із складових комплексної підготовки фахівців галузі знань 08 «Право» спеціальності 081 «Право» та однією з спеціальних вибіркових навчальних дисциплін для студентів Навчально-наукового інституту «Юридичний інститут ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», що готує фахівців з галузі правничої діяльності у сфері господарювання. Анотація навчальної дисципліни. У сучасних умовах розвитку суспільства підготовка спеціалістів в галузі права вимагає певних знань щодо договірних засад у галузі земельних відносин оскільки на договірній основі виникає, реалізується та припиняється значна частина сучасних земельних прав. Дисципліна «Правове регулювання правочинів із земельними ділянками» належить до переліку дисциплін вільного вибору студента. Вона надає можливість поглиблено оволодіти знаннями щодо формування засад правочинів щодо земельних ділянок, їх ролі в реалізації земельної реформи та становленні земельного ринку, виокремлення правових особливостей односторонніх (договір дарування, заповіт та добровільна відмова від права власності на земельну ділянку на користь держави чи територіальної громади) та двосторонніх земельних правочинів (купівлі-продажу; міни; договір про спільну власність на земельну ділянку; про довічне утримання особи, яка є власником земельної ділянки; оренди земельної ділянки; договір про встановлення емфітевзису та суперфіцію; договір застави (іпотека) тощо. Робоча навчальна програма підготовлена за змістом в обсязі, необхідному для повного й глибокого опанування студентами основних положень законодавства щодо правочинів із земельними ділянками. Основними видами навчальних занять є лекційні та практичні (контактні заняття для здобувачів вищої освіти заочної форми навчання) заняття, індивідуально-консультативна робота науково-педагогічного працівника зі студентами, а також систематична самостійна робота студентів. Вивчення курсу «Правове регулювання правочинів із земельними ділянками» побудовано так, щоб оволодіння вміннями і навичками використання правових знань відбувалося з метою вирішення практичних завдань уже під час освітнього процесу. Практичні (контактні) заняття забезпечуються матеріалами, що відображають практику з укладення правочинів із земельними ділянками. Кожному практичному заняттю передує самостійна робота, що надає змогу проконтролювати знання теоретичного матеріалу, що не охоплені лекційним курсом. Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни. Дисципліна «Правове регулювання правочинів із земельними ділянками» тісно пов’язана з дисциплінами циклу професійної підготовки, зокрема «Земельне право», «Цивільне право», «Адміністративне право», «Господарське право» , а також «Цивільне процесуальне право» тощо.. Мета дисципліни полягає в досягненні всебічного і глибокого (фахового) розуміння студентами сутності й змісту правочинів із земельними ділянками, а також вмінні застосовувати сукупність набутих знань під час практичної роботи за юридичною спеціальністю. Завдання (навчальні цілі) навчальної дисципліни «Правове регулювання правочинів із земельними ділянками» спрямовані на оволодіння здобувачами системою законодавчих актів щодо правочинів із земельною ділянкою. У рамках зазначеної навчальної дисципліни студенти повинні засвоїти й усвідомити понятійно-категоріальний апарат, особливості укладення правочинів із земельними ділянками, правові наслідки невиконання (неналежного виконання) умов таких правочинів, а також підстави та порядок їх припинення тощо. Предмет дисципліни «Правове регулювання правочинів із земельними ділянками» складають цивільно-правові, господарсько-правові та адміністративні правовідносини, національне законодавство, практика його застосування щодо правочинів із земельними ділянками. У результаті вивчення навчальної дисципліни «Правове регулювання правочинів із зе-мельними ділянками» студент повинен набути такі результати навчання: - спеціалізовані концептуальні знання, набуті у процесі навчання та/або професійної діяльності на рівні новітніх досягнень законодавства щодо правового регулювання правочинів із земельними ділянками, які є основою для юридичного мислення та творчої наукової діяльності, зокрема у спектрі подальшої дослідницької роботи та критичне осмислення дискусійних питань у навчанні та/або професійній діяльності, що пов’язані із теорією та практикою укладання, виконання, розірвання або недійсністю правочинів із земельними ділянками; - уміння: орієнтуватися в системі законодавчих і нормативних правових актів, що регламентують порядок укладення правочинів із земельними ділянками, вільно оперувати відповідним понятійним апаратом; аналізувати та застосовувати норми земельного, цивільного, цивільного процесуального права тощо; аналізувати судову практику; юридично грамотно висловлювати свої думки відносно певних питань що стосуються правочинів із земельними ділянками, складати правочини із земельними ділянками; - комунікація: здатність працювати у національному та міжнародному просторі, застосовувати теоретичні знання та практичні навички щодо укладення правочинів, із земельними ділянками, зрозуміле і недвозначне донесення власних висновків, а також знань та пояснень, що їх обґрунтовують, до фахівців і нефахівців. За результатами опанування навчальної дисципліни студенти повинні вміти працювати як самостійно, так і у складі професійної команди, спільно вирішувати професійні завдання різного рівня складності проявляючи добросовісність, пунктуальність та відповідальність; - автономність та відповідальність: продемонструвати розуміння особистої відповідальності за професійні рішення чи надані пропозиції/рекомендації/консультації щодо укладення, розірвання та оспорювання правочинів із земельними ділянками. Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей та програмних результатів навчання відповідно до освітньо-професійної програми «Правознавство». Оцінювання знань здобувачів вищої освіти по даній дисципліні відбувається за результатами поточного контролю, який має за мету перевірку теоретичних знань та вміння використовувати їх на практиці, а також уміння студентів самостійно працювати з нормами чинного законодавства та навчальною літературою. Відповідна атестація здійснюється на підставі Положення про організацію освітнього процесу в ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (введено в дію Наказом ректора ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» від 30 червня 2017 року № 537) та Положення про порядок оцінювання результатів навчальної діяльності студентів ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (введено в дію Наказом ректора ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» від 31 травня 2017 року № 430; зі змінами від 31 жовтня 2017 року № 823 та 03 квітня 2018 року № 266).
1. З М І С Т Н А В Ч А Л Ь Н О Ї Д И С Ц И П Л І Н И З А Т Е М А М И
Тема 1. Вступ до вивчення курсу. Загальні засади правового регулювання правочинів із земельними ділянками
Поняття та особливості земельного правочину. Види правочинів із земельними ділянками. Односторонні правочини щодо земельних ділянок. Багатосторонні правочини щодо земельних ділянок. Зміст, сторони та предмет угод про перехід права власності на земельні ділянки. Співвідношення норм цивільного і земельного права в сфері правового регулювання правочинів щодо земельних ділянок. Обіг земельних ділянок та його види.
Тема 2. Договори щодо реалізації права спільної власності на землю
Поняття договору про спільну часткову власність на земельну ділянку. Поділ земельних ділянок, що перебувають у спільній сумісній (частковій) власності осіб. Зміна розміру часток у праві спільної часткової власності на землю. Договір про порядок користування спільним майном. Договір про поділ майна подружжя. Поділ земельних ділянок, що перебувають у спільній сумісній власності.
Тема 3. Правове регулювання купівлі-продажу землі
Поняття та особливості договору купівлі-продажу земельних ділянок. Істотні умови договору купівлі-продажу земельних ділянок. Специфіка предмета договору купівлі-продажу землі. Особливості договору купівлі-продажу земельних ділянок, які перебувають у приватній власності фізичних осіб. Перелік документів при купівлі земельної ділянки. Попередній договір купівлі-продажу землі. Деякі аспекти процедури оформлення договору купівлі-продажу на нерухоме майно. Витрати при укладені договору купівлі-продажу землі. Визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки. Особливості продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам. Особливості продажу земельних ділянок державної та комунальної власності іноземним державам та іноземним юридичним особам. Продаж земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах. Земельні торги.
Тема 4. Договори міни та дарування земельної ділянки
Поняття та особливості цивільно-правового договору міни (бартеру) земельної ділянки. Грошова оцінка для укладенням договору міни земельної ділянки. Обмеження на укладення договору міни (бартеру) земельної ділянки. Посвідчення договору міни нерухомого майна. Визнання недійсними договорів міни земельних ділянок. Особливості договору про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на землю. Умови та підстави визнання недійсним договору про припинення аліментних зобов’язань у зв’язку з набуттям дитиною права власності на землю. Поняття, сторони, предмет та істотні умови договору дарування землі. Зміст договору дарування земельної ділянки. Особливості посвідчення договору дарування землі.
Тема 5. Договори щодо переходу права користування земельною ділянкою.
Договір оренди землі, його характеристика та істотні умови. Типовий договір оренди землі. Особливості оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Суборенда земельних ділянок. Поновлення договору оренди землі. Припинення договору оренди земельної ділянки. Додаткова угода до договору оренди землі. Договір оренди спільної часткової власності на землю. Поняття та істотні умови договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій). Особливості договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) комунальної форми власності. Договір про емфітевзис як підстава виникнення права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Порядок, зміст та форма укладання договорів про встановлення земельного сервітуту.
Тема 6. Договори довічного утримання (догляду) та ренти землі
Поняття договору довічного утримання (догляду). Сторони договору довічного утримання особи, яка є власником земельної ділянки. Істотні умови договору довічного утримання (догляду), за яким здійснюється передача земельної ділянки. Порядок укладення договору довічного утримання особи, яка є власником земельної ділянки. Особливості посвідчення договору довічного утримання (догляду). ренти земельної ділянки: його ознаки та особливості. Класифікація договорів ренти земельної ділянки. Сторони у договорі ренти земельної ділянки.
Тема 7. Особливості договору застави (іпотеки) землі
Поняття договору застави (іпотеки) землі. Форма та порядок укладення застави (іпотеки) землі. Зміст договору застави (іпотеки) землі. Предмет договору застави земельних ділянок. Сторони договору застави (іпотеки) землі. Обмеження договору застави (іпотеки) землі. Посвідчення договору застави (іпотеки) землі. Специфіка договору застави земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Перелік документів, які необхідні для розгляду (оформлення) окремих видів застави.
Тема 8. Особливості спадкування земельної ділянки
Витоки спадкування земельних ділянок в Україні. Спадкування за законом. Спадкування за заповітом. Поняття, особливості та форма договору спадкування земельної ділянки. Порядок укладення спадкового договору землі. Оформлення спадкових прав на земельну ділянку. Спадкування іноземцем або іноземною юридичною особою земельної ділянки сільськогосподарського призначення. Спадкування права постійного користування землею. Посвідчення спадкового договору. Спадкування нерухомого майна на яке накладено заборону відчуження. Спадкування земельної частки (паю) або земельної ділянки. Договір про зміну черговості одержання права на спадкування землі. Договір про зміну розміру частки у спадщині землі. Договір про поділ спадщини між спадкоємцями. Договір про задоволення спадкоємцями вимог кредитора спадкодавця.
2. П О Т О Ч Н А Н А В Ч А Л Ь Н А Р О Б О Т А С Т У Д Е Н Т І В Д Е Н Н О Ї Ф О Р М И Н А В Ч А Н Н Я
2.1. Карта навчальної роботи студента
КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з вибіркової дисципліни «Правове регулювання правочинів із земельними ділянками» для студентів освітньої програми «Правознавство» / спеціалізації «Правознавство»
денна форма навчання
2.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни
Оцінювання результатів навчання студентів здійснюється відповідно до «Положення про порядок оцінювання результатів навчальної діяльності студентів», що ухвалене Вченою радою ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», протокол № 12 від 25 травня 2017 р. та введено в дію наказом ректора від 31 травня 2017 р. № 430 (зі змінами та доповненнями, внесеними Ухвалою Вченої ради університету від 26 жовтня 2017 р. та введеними в дію наказом ректора від 31 жовтня 2017 р. № 823 та Ухвалою Вченої ради університету від 29.03.2018 р. та введені в дію наказом ректора від 03 квітня 2018 р. № 266). Завданням поточного контролю є перевірка рівня: засвоєння відповідного навчального матеріалу, набуття знань та сформованості навичок вирішення конкретних питань та ситуацій, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислювати сутність змісту матеріалу заняття, сформованості вмінь публічно чи письмово обґрунтувати власну точку зору, уміння працювати в команді, здатність нести відповідальність за надані рекомендації та прийняті рішення тощо. Результати поточної успішності студентів є показником рівня засвоєння студентами робочої навчальної програми та виконання вимог Карти самостійної роботи студентів. При поточному контролі результатів навчання студентів під час вивчення обов’язкових і вибіркових дисциплін оцінці підлягають результати навчання, що виявляються через набуті компетентності (знання, уміння, навички тощо) на заочній формі навчання:
Визначений в розрізі дисципліни критеріальний апарат (кількість балів або «ціна» заняття чи «ціна» одного виду роботи) диференціюється залежно від якості, повноти, самостійності виконання студентами конкретних завдань таким чином: Результати засвоєння програмного матеріалу вибіркових дисциплін оцінюються максимально в 100 балів.
Таблиця 2.1. Критерії оцінювання рівня знань і умінь студентів на практичних (семінарських) заняттях з навчальної дисципліни «Правове регулювання правочинів із земельними ділянками» та їх оцінка
Таблиця 2.2. Критерії оцінювання контрольних завдань (тестів) для кожного змістовного модуля з навчальної дисципліни «Правове регулювання правочинів із земельними ділянками» та їх оцінка при виконанні не менше половини тестових запитаннях або завдань по одному змістовому модулю *
3. П О Т О Ч Н А Н А В Ч А Л Ь Н А Р О Б О Т А С Т У Д Е Н Т І В З А О Ч Н О Ї Ф О Р М И Н А В Ч А Н Н Я
3.1. Карта навчальної роботи студента
КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з вибіркової дисципліни «Правове регулювання правочинів із земельними ділянками» для студентів освітньої програми / спеціалізації «Правознавство» / «Правознавство»
заочна форма навчання
Основною формою роботи студента заочної форми навчання над засвоєнням навчального матеріалу є виконання ним контрольних робіт та інших індивідуальних завдань, у тому числі під час контактних занять (п. 3.1.2.11 зазначеного Положення).
3.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни
Див. п. 2.2 Методичних матеріалів з вивчення навчальної дисципліни «Правове регулювання правочинів із земельними ділянками» та таблицю 3.1 відповідно.
Таблиця 3.1. Критерії оцінювання рівня знань і умінь студентів на контактних заняттях з навчальної дисципліни «Правове регулювання правочинів із земельними ділянками» та їх оцінка
Таблиця 3.2. Критерії оцінювання контрольних завдань (тестів) для кожного змістовного модуля з навчальної дисципліни «Правове регулювання правочинів із земельними ділянками» та їх оцінка при виконанні не менше половини тестових запитаннях або завдань по одному змістовому модулю *
4. І Н Д И В І Д У А Л Ь Н І З А В Д А Н Н Я Д Л Я С А М О С Т І Й Н О ЇР О Б О Т И С Т У Д Е Н Т І В
4.1. Вимоги до виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
4.1.1. Студенти денної та заочної форми навчання виконують план навчальної роботи студента з дисципліни «Правове регулювання правочинів із земельними ділянками» у семестрі або міжсесійний період відповідно шляхом: самостійного опрацювання інформаційних джерел (визначених для кожної теми окремо); підготовки виступів на контактних заняттях, планом яких передбачено обговорення наукових доповідей (презентацій) студентів; опрацювання питань, винесених для самостійного вивчення; обов’язкового написання реферативного огляду (есе) – стислий виклад зведеної характеристики основних аспектів змісту сукупності джерел із певної теми чи проблеми – за такими темами: 1. Договір ренти земельної ділянки як особливий вид договору відчуження . 2. Проблеми розвитку законодавства щодо договору оренди землі. 3. Продаж ділянки: особливості правочинів із землями особистого селянського господарства. 4. Специфіка укладення договору про обмін земельних ділянок. 5. Договір емфітевзису як альтернатива оренді землі. 6. Договір суперфіцію як альтернатива набуття права на забудову земельної ділянки. 7. Спадковий договір і обхід мораторію щодо землі. 4.1.2. Зміст і перелік отриманої компетенції. Реферативний огляд має на меті орієнтацію споживачів інформації з інвестиційного права не в документальних, а інформаційних потоках, тобто в сукупності фактів і концепцій незалежно від того, з яких документів вони вилучені. Хоча, зокрема, реферативні огляди супроводжуються списком літературних джерел, на підставі яких вони складаються, його можна в принципі виключити без шкоди для пізнавального значення реферативного огляду. В результаті фактографічного аналізу з документів, що оглядаються, відбираються лише ті факти і концепції (часто лише одна цифра), які можуть служити в якості «будівельного матеріалу» для розкриття теми огляду. Решта інформації, яка міститься в джерелах, можливо, сама по собі дуже цінна, але не має відношення до даної теми, ігнорується. У цьому полягає суттєва відмінність реферативного огляду від бібліографічного. Останній передбачає обов’язкове звертання споживачів до першоджерел, зазначених в огляді. У процесі створення реферативного огляду іноді смислове перероблення джерел, що оглядаються, досягає такого рівня (особливо це характерно для вступу і висновків), що не уявляється можливості послатися на конкретний документ, однак безумовною вимогою до реферативних оглядів є необхідна повнота й об’єктивність у викладенні фактів і концепцій, відображених у літературі. Укладач реферативного огляду, так як і укладач інформативного реферату окремого документа, не повинен давати критичну оцінку матеріалу, що оглядається, тобто привносити свої власні концепції. Матеріал має бути узагальнений таким чином, аби споживачі, на яких розраховано даний огляд, самі могли б зробити необхідні для своєї роботи висновки. Таким чином, реферативні огляди, тому як і бібліографічні, не можуть бути віднесені до сфери концептографічного обслуговування і є формою фактографічного інформаційного обслуговування, тобто результатом інформативного згортання. Одночасно реферативний огляд містить зведену характеристику питань, які розглядаються в первинних документах, але не передбачає їхньої критичної оцінки. Завдання реферативного огляду – адекватне відображення документів-першоджерел. Вибір теми здійснюється студентом на вибір (зараховуються оригінальні авторські роботи). За бажанням та узгодженістю з викладачем студенти можуть отримати альтернативне завдання, яке мусить носити пошуковий, дослідницький, інноваційний характер, та відповідати тематиці, що визначена програмою дисципліни.
4.1.3. Студент на власний розсуд може обрати додатковий вид індивідуальної роботи, яка оцінюється у 5 балів, зокрема: 4.1.3.1. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій з тем, передбачених для вивчення на контактних заняттях. 4.1.3.2. Аналітичний звіт про власні наукові дослідження з тем курсу. 4.1.3.3. Підготовка презентації за одною із тем курсу. 4.1.3.4. Виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри (навчально-наукового інституту). Якщо студент не обирає додатковий вид індивідуального завдання, він може взяти участь в обговоренні в он-лайн режимі рефератів (есе) своїх колег; активна участь в обговоренні, висловлення власних аргументованих думок та оцінювання рефератів (есе) своїх колег оцінюється у 5 балів. Довідкова інформація:
4.2. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
Поточний контроль результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи передбачає оцінювання:
Завдання самостійної роботи мають обов’язковий та вибірковий статус. Індивідуальне завдання здійснюється та оцінюється в кожному семестрі.Технічні вимоги до оформлення письмових індивідуальних завдань: – текстовий формат індивідуальних завдань (якщо інше не встановлено додатковими вимогами) – А 4 (210х297); – обсяги індивідуального завдання залежно від виду:анотації прочитаної додаткової літератури, узагальнення судової практики, реферат – 8–10 сторінок або 5000 друкованих знаків;підготовка наукових статей та доповідей – за вимогами конференцій, інших наукових заходів;наукові доповіді (реферативні огляди, проекти), що підготовлені для гуртка, наукового семінару – 24 сторінки або 20 000 друкованих знаків;написання курсової роботи – за встановленими вимогами до навчального процесу;– шрифт – TimesNewRoman розміром у 14 кеглів; – міжрядковий інтервал – 1,5; – поля: зверху – 2 см, знизу – 2 см, зліва – 2 см, праворуч – 1 см; – абзацний відступ – 1,25 см за допомогою табулятора, однаковий по всій статті; – лапки повинні бути однаковими по всій статті («лапки»); – слід розмежовувати дефіс «-» (друкується без пробілів) й тире «–» (друкується з пробілами); – ілюстративний матеріал друкується курсивом, таблиці центруються по ширині сторінки у межах полів; – посилання в тексті публікації слід супроводжувати цифрами в квадратних дужках, позначаючи спочатку позицію цитованого видання у бібліографічних посиланнях, потім сторінку (наприклад: [2, с. 51]), багатотомні видання – [6, т. 2, с. 12]). Крапка у реченні ставиться після дужок; – після тексту статті через рядок даються бібліографічні посилання («Література/Список використаних джерел»), які повинні відповідати вимогам ДСТУ 8302:2015 (див. «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання»); – Список літератури у посиланнях повинен містити не менше 8 позицій. Для індивідуального завдання студентів у формі:– анотації прочитаної додаткової літератури з курсу, бібліографічний опис літератури тощо складає 2–4 речення на одне джерело;– узагальнення судової практики з господарських справ – 10–15 рішень з певної проблематики з висновком по кожному рішенню обсягом 2 речення тощо.У межах вивчення дисципліни «Правове регулювання правочинів із земельними ділянками» застосовуються такі критерії оцінювання індивідуального завдання для самостійної роботи:Таблиця 4.1. Критерії оцінювання виконання і захисту індивідуальних завдань для самостійної роботи студентів денної форми навчання
Таблиця 4.2. Критерії оцінювання виконання і захисту індивідуальних завдань для самостійної роботи студентів заочної форми навчання у міжсесійний період
5. П І Д С У М К О В Е О Ц І Н Ю В А Н Н Я Р Е З У Л Ь Т А Т І ВВ И В Ч Е Н Н Я Н А В Ч А Л Ь Н О Ї Д И С Ц И П Л І Н И
Підсумковий контроль результатів навчальної діяльності студентів здійснюється для оцінювання знань, умінь та навичок студентів з дисципліни «Правове регулювання правочинів із земельними ділянками» навчального плану і проводиться у формі заліку. Загальна кількість балів за поточну успішність з урахуванням зазначених правил наведена у таблиці 5.1. Критерії оцінювання кожної складової поточного контролю та конкретні форми контрольних заходів визначені в робочій навчальній програмі з вивчення дисципліни «Правове регулювання правочинів із земельними ділянками» відображені у відповідних методичних матеріалах (див. підрозділи 3.2 і 3.3 відповідно) і повідомляються студентам на початку семестру. Студенти, які за результатами підсумкового контролю у формі заліку набрали від 0 до 59 балів (включно), після належної підготовки мають право повторно скласти залік у формі виконання індивідуальної контрольної роботи. Індивідуальна контрольна робота має складатися з 10 завдань, кожне з яких оцінюється за вимогами, що є аналогічними вимогам до екзаменаційного білета (див. п. 3.6 Положення про порядок оцінювання результатів навчальної діяльності студентів ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», що введено в дію Наказом ректора ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» від 31 травня 2017 року № 430; зі змінами від 31 жовтня 2017 року № 823 та 03 квітня 2018 року № 266). Види (теоретичні, практичні, тестові) завдань індивідуальної контрольної роботи визначаються робочою навчальною програмою дисципліни. Критерії оцінювання кожної складової поточного контролю та конкретні форми контрольних заходів визначені в робочій навчальній програмі з вивчення дисципліни «Правове регулювання правочинів із земельними ділянками» відображені у відповідних методичних матеріалах (див. підрозділи 3.2 і 3.3 відповідно) і повідомляються студентам на початку семестру. Результати поточного та підсумкового контролю є рівноцінними показниками рівня засвоєння студентом знань, набуття умінь та сформованості навичок, що визначені відповідною робочою навчальною програмою.
Таблиця 5.1. Оцінювання складових поточного контролю результатів навчальної діяльності студентів з вивчення вибіркової дисципліни «Правове регулювання правочинів із земельними ділянками» балів
Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:
Таблиця 5.2
Таблиця 5.3
6. Р Е К О М Е Н Д О В А Н І І Н Ф О Р М А Ц І Й Н І Д Ж Е Р Е Л А *
4.1. Основна література 4.1.1. Нормативно-правові акти
4.1.2. Навчальна та навчально-методична література
1. Мірошниченко А. М. Земельне право України : Підручник. 2-ге видання, допов. і перероб. К. : Алерта; ЦУЛ, 2011. 678 с. 2. Земельне право України: навч. посібник / І. І. Килимник, О. І. Міхно ; Харків. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова. Харків : ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2015. 166 с. 3. Корнєєв Ю. В. Земельне право. 2-ге вид. перероб. та доп. Навч. посіб. К.: Центр учбової літератури, 2011. 248 с.
4.2. Додаткова література
1. Глотова О. В. Правове регулювання угод із земельними ділянками в Україні : монографія. Одеса : «Фенікс», 2008. 265 с. 2. Цивільно-правові угоди щодо землі / [авт. упоряд.: Артеменко В. П., Врублевський О. С.]. К. : Інст. гром. Сусп.-ва: ТОВ «ІКЦ Леста», 2005. 36 с.
4.3. Дистанційні курси та інформаційні ресурси
Робоча програма навчальної дисципліни «Правове регулювання правочинів із земельними ділянками» розміщена на сайті ДВНЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана». Режим доступу: URL: http://kneu.edu.ua/ua/Information_for/students/metod/kpre/ (дата звернення: 12.09.2018).
[*] Оцінка може відповідати результатам навчальної діяльності студентів на одному або декількох заняттях. * Студенти отримують мінімально 1 та максимально 3 балів з пониженням на 50% кількості балів за двома критеріями для оцінки відповідей на питання плану семінарського заняття відповідно: «правильність, самостійність відповіді на питання (завдання) плану заняття» та «уміння продемонструвати креативність та системність знань, володіння сучасними методами, методиками при вирішенні практичних питань (завдань)». * Кількість правильних відповідей менше ніж на 50% не оцінюється і дорівнюється 0 балів. * Оцінка може відповідати результатам навчальної діяльності студентів на одному або декількох заняттях.
* Кількість правильних відповідей менше ніж на 50% не оцінюється і дорівнюється 0 балів. * День зазначається згідно з Графіком проведення індивідуальних занять та консультацій викладача. Оновлюється щосеместрово. * Два перших критеріїв є обов’язковими, що підлягають оцінюванню під час захисту індивідуального завдання для самостійної роботи студента у міжсесійний період. * Детальніше див. Положення про організацію освітнього процесу за дистанційною формою навчання, що затверджене Вченою радою 15 жовтня 2015 року (Протокол 2) та набуло чинності згідно з Наказом від 31 грудня 2015 року № 893. ** Відповідно до п. 3.5.3. Положення про організацію освітнього процесу за дистанційною формою навчання, що затверджене Вченою радою 15 жовтня 2015 року (Протокол 2) та набуло чинності згідно з Наказом від 31 грудня 2015 року № 893, аудиторні заняття для студентів дистанційної форми навчання проводяться виключно для дисциплін з вивчення іноземних мов. З інших дисциплін заняття проводяться у дистанційному режимі. * Приклади оформлення списку літератури згідно з ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання» з урахуванням правок (код УКНД 01.140.40). |