Укладачі:

 

Висоцька Оксана Мілентіївна, кандидат економічних наук, доцент

Садовник Олександр Володимирович, кандидат економічних наук, доцент

Зарицька Наталія Петрівна, старший викладач

 

 

 

Рецензенти:

 

Єранкін Олександр Олександрович, доктор економічних наук, професор

Білич Анастасія Вікторівна, кандидат економічних наук, доцент

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП.. 4

1. Програма практики. 5

1.1. Мета практики. 5

1.2. Завдання практики. 5

1.3. Результати проходження практики. 6

1.4. Графік проходження виробничої практики. 8

2. Зміст виробничої практики та перелік завдань, що має виконати студент. 9

Завдання 1. Дослідження виробничого напряму підприємства, аналіз основних показників, що характеризують техніко-економічний рівень розвитку досліджуваного підприємства. 9

Завдання 2.  Аналіз  ефективності менеджменту в підприємстві. 10

Завдання 3.  Аналіз системи управління витратами. 12

Завдання 4.  Аналіз господарських рішень та оцінювання ризиків, які виникають в результаті операційної діяльності підприємства. 13

Завдання 5.  Оцінка вливу державного та регіонального управління на діяльність підприємства. 13

3. Методичні вказівки щодо виконання завдань. 14

4. Організація проведення практики. 17

4.1.Вибір бази практики. 17

4.2. Керівництво практикою.. 18

4.3. Оформлення звіту та його структура. 20

4.4. Оцінювання та захист звіту. 22

5. Збір інформації для написання курсової роботи з дисципліни «Менеджмент агропромислових формувань». 24

6. Список рекомендованих джерел інформації 24

 

 

 

 

ВСТУП

 

Виробнича практика є складовою частиною навчальної і науково-дослідної роботи студентів за спеціальністю 073 «Менеджмент» спеціалізації «Менеджмент агробізнесу» ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана».

Під час проходження виробничої практики студенти мають закріпити набуті знання з наук фахового спрямування, зокрема  з базових дисциплін «Менеджмент», «Управління витратами», «Державне і регіональне управління», «Обґрунтування господарських рішень та оцінювання ризиків», а також вибіркових дисциплін, а саме: «Організація і стимулювання праці» та «Економіка виробництва і переробки сільськогосподарської продукції».

Програма виробничої практики відповідає вимогам «Положення про проведення практики студентів у вищих навчальних закладах України», затвердженого наказом Міністерства освіти України № 93 від 03.04.93 р., «Положення про організацію практики студентів Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», затвердженого Вченою радою  01.03.2018 р. протокол №7 та регламентує коло питань щодо основної мети та завдань виробничої практики,  організації та керівництва нею, підготовки та презентації звіту за результатами її проходження, підбиття підсумків.

Відповідно до навчального плану студентів освітнього ступеня «бакалавр» за спеціальністю 073 «Менеджмент» спеціалізацією «Менеджмент агробізнесу», виробнича практика проводиться у 6-му семестрі тривалістю три тижні (15 робочих днів).

 

 

1. Програма практики

1.1. Мета практики

Практика студентів є невід’ємною складовою процесу підготовки бакалаврів у вищих навчальних закладах і проводиться на сучасних аграрних, агропромислових підприємствах України. Вона передбачає безперервність та послідовність її проведення при одержанні потрібного достатнього обсягу практичних знань і умінь відповідно до освітнього ступеня.

Мета виробничої практики полягає в оволодінні студентами сучасних методів та форм організації та управління виробництвом, формуванні професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень, під час конкретної роботи в реальних ринкових і виробничих умовах.

1.2. Завдання практики

Під час проходження виробничої практики перед студентами поставлені наступні завдання:

• вивчити організаційну і виробничу структуру підприємства, основні техніко-економічні показники діяльності підприємства;
• оцінити рівень виконання виробничої програми, використання виробничих ресурсів, досягнутих результатів та стану господарської діяльності;
• здійснити аналіз організаційних основ діяльності агропромислового підприємства і його структурних підрозділів;
• ознайомитись з організаційним механізмом функціонування галузей в рамках єдиної виробничої програми підприємства;

-      набути практичних навичок щодо формування витрат за видами, центрами відповідальності та носіями для мінімізації їх рівня та обґрунтування оптимальних господарських рішень;

-      закріпити теоретичні аспекти механізму управління витратами агропромислового підприємства та оцінки його результативності.

• виявити та проаналізувати вплив державного та регіонального управління на діяльність підприємства;
• вивчити поточну систему оподаткування на підприємстві;
• отримати навички виконання аналізу впливу зовнішніх та внутрішніх факторів;
• сформувати систему знань, що необхідні для вирішення практичних  задач, що виникають в операційній діяльності підприємства при обґрунтуванні перспективних рішень;
• ознайомитися з процесом прийняття господарських рішень на підприємстві, методами та стилями управління;
• набути практичних навичок з виявлення ризиків господарської діяльності, факторів ризиків, оцінки наслідків настання ризикових ситуацій;
• вивчити заходи зі зниження можливих негативних наслідків настання ризикових ситуацій та обґрунтувати найкращий варіант для досліджуваного підприємства.

1.3. Результати проходження практики

В результаті проходження практики студенти повинні:

а) знати:

• організаційні основи функціонування підприємств АПК та їх об’єднань;
• основи організації системи рослинництва, тваринництва та промислових виробництв, методів оптимізації їх структури;
• принципи і методи формування витрат;
• систему управління витратами на підприємстві;
• організацію планування і контролю витрат на підприємстві;
• основні напрямки державного та регіонального управління та їх вплив на ефективність підприємств АПК;
• методику нарахування податків на підприємстві;
• основні підходи до економічного обґрунтування господарських рішень і методику визначення показників, які є відправною базою для здійснення такого обґрунтування;
• механізм корегування господарських рішень в умовах зміни внутрішнього і зовнішнього середовища діяльності підприємства;
• підходи до якісного аналізу ризиків та визначення зон ризику;
• механізм передачі ризику іншим та контролювання ризику.

б) вміти:

• аналізувати та обґрунтовувати організаційно-правові основи функціонування агропромислових підприємств;
• раціонально організовувати ефективне виробництво продукції рослинництва, тваринництва та промислових виробництв;
• визначати потребу в земельних, фінансових, трудових, виробничих ресурсах, будівлях і спорудах, с/г техніці і обладнанні та інформації;
• раціонально обґрунтовувати розміри виробничих підрозділів з врахуванням спеціалізації агропромислового підприємства;
• виявляти фактори, що зумовлюють рівень витрат, обчислювати їх величину за видами, місцями та носіями;
• аналізувати вплив структури і динаміки витрат на прибуток підприємства;
• нарахувати податки та інші обов’язкові платежі;
• аналізувати процес прийняття господарських рішень і вміти визначати шляхи удосконалення даного процесу;
• класифікувати ризики господарської діяльності;
• ідентифікувати зони ризику як результат якісної оцінки ризиків;
• визначати рівень ризику при прийнятті відповідних господарських рішень і надавати відповідні рекомендації особі, що приймає рішення.

1.4. Графік проходження виробничої практики

Базою виробничої практики є конкретне аграрне, агропромислове або промислове підприємство, яке спеціалізується на виробництві та переробці продукції сільського господарства.

Тривалість практики в окремих підрозділах (планово-економічний відділ, бухгалтерія, допоміжні виробництва, основне виробництво продукції тощо) визначається індивідуальним календарним планом, який складають керівники практики від підприємства та університету на основі графіка проходження практики (табл.1.).

Таблиця 1.

Графік проходження виробничої практики

Завдання	Вид роботи	Термін виконання, робочих
		днів	год.
Ознайомлення з підприємством та його виробничо-господарськими підрозділами	відвідування підрозділів	2	8
Дослідження виробничого напряму підприємства, аналіз основних показників, що характеризують техніко-економічний рівень розвитку досліджуваного підприємства	збір інформації	2	8
	аналіз даних
	написання звіту та  висновків
Аналіз  ефективності менеджменту на підприємстві	збір інформації	3	12
	аналіз даних
	написання звіту та  висновків
Аналіз системи управління витратами	збір інформації	3	12
	аналіз даних
	написання звіту та  висновків
Аналіз господарських рішень та оцінювання ризиків, які виникають в результаті операційної діяльності підприємства	збір інформації	3	12
	аналіз даних
	написання звіту та  висновків
Оцінка впливу державного та регіонального управління на діяльність підприємства	збір інформації	2	8
	аналіз даних
	написання звіту та  висновків
Подання звіту про практику	Встановлюється рішенням кафедри
Захист звіту про практику	Встановлюється рішенням кафедри

 

 

2. Зміст виробничої практики та перелік завдань, що має виконати студент

 

Під час проходження виробничої практики студенти повинні виконати наступні завдання та оформити їх у вигляді звіту.

Завдання 1. Дослідження виробничого напряму підприємства, аналіз основних показників, що характеризують техніко-економічний рівень розвитку досліджуваного підприємства

Студент розпочинає виробничу практику з вивчення організаційної та виробничої структури підприємства, розміщення його окремих структурних підрозділів. При цьому він знайомиться з виробничим напрямом підприємства, аналізує основні показники, що характеризують техніко-економічний рівень розвитку досліджуваного підприємства, зокрема:

- характеризує розмір підприємства за показниками площі сільськогосподарських угідь (для аграрного чи агропромислових підприємств), виробничої потужності (для переробних і промислових підприємств), величину авансованого капіталу, кількість працівників, обсяг продажу продукції;

- визначає виробничий напрямок підприємства за структурою товарної продукції та коефіцієнт зосередженості галузей, аналізує основні зрушення, що відбулися в галузевій структурі підприємства за останній період. Для промислового підприємства додатково аналізує зміну у номенклатурі та асортименті продукції, визначити їх вплив на його економічний стан;

- аналізує виробничу програму підприємства на поточний рік, зокрема: аналізує структуру посівних площ та поголів’я тварин, урожайність товарних культур та продуктивність основного стада (для агарного чи агропромислового підприємства), виробничу потужність (для переробного підприємства), ціни реалізації та виробничу собівартість продукції, фінансові параметри виробництва основної продукції підприємства.

На завершення – обов’язковим є аналіз показників рентабельності функціонування підприємства (прибутку за видами, в тому числі від сільськогосподарської діяльності; маси прибутку, рентабельності авансованого, власного капіталів, рівня рентабельності сільськогосподарської діяльності (в т.ч. в розділі рослинництва, тваринництва), операційної діяльності тощо).

Завдання 2.  Аналіз  ефективності менеджменту в підприємстві

2.1 Аналіз функції планування на підприємстві. Для вивчення питання місця та ролі планування в системі управління студенту необхідно:

• визначити місію та встановити цілі діяльності підприємства;
• ознайомитися з типами планів на підприємстві;
• вивчити зміст процесу планування на підприємстві (поточний стан, напрям руху та швидкість запропонований дія, очікуваний стан);
• проаналізувати конкурентні переваги підприємства;
• провести SWOT-аналіз, окресливши сильні і слабкі сторони, загрози і можливості для підприємства;
• обґрунтувати загальну і конкурентну стратегію підприємства і розробити систему заходів з їх впровадження.

2.2. Аналіз функції організації в підприємстві. Вивчення питання проектування та перепроектування робіт в організації, організаційної структури управління, а також процесу департаменталізації на підприємстві передбачає виконання таких робіт:

• побудова схеми і визначення типу організаційної структури управління (лінійна, лінійно-штабна, функціональна, лінійно-функціональна, дивізіональна, матрична, проектна, кластерна, модульна, атомістична), що склалася на підприємстві; визначення переваг і недоліків організаційної структури управління і викладення власного бачення і пропозицій щодо вдосконалення ОСУ для підприємства;

• визначення типу департаменталізації як процесу групування робіт і видів діяльності в окремі підрозділи організації (бригади, групи, сектори, відділи, цехи, виробництва тощо);
• побудова схеми департаменталізації для підприємства – бази практики;
• характеристика типу департаменталізації: функціональної (за основними функціями управління); продуктової (за окремими видами продуктів, що виробляються); територіальної (за географією фізичного розташування підрозділів); орієнтованої на споживача (за принципом задоволення потреб найбільш значущих споживачів), змішаної.  

2.3. Аналіз функції мотивації на підприємстві. Для вивчення питання мотивації  в системі управління підприємством студенту необхідно:

• описати та проаналізувати систему мотивації персоналу, що склалася на підприємстві та співставити її зі змістовними та процесними теоріями мотивації;
• визначити стимули, які ефективно впливають на поведінку працівників підприємства;
• проаналізувати систему винагородження, що склалася на підприємстві.

2.4. Аналіз функції контролю в підприємстві. Визначення місця контролювання у системі управління передбачає виконання студентом таких завдань:

• проаналізувати інструменти управлінського контролю (фінансовий і операційний контроль, контроль поведінки працівників), що використовуються на підприємстві;
• охарактеризувати інструменти контролю якості виконаних робіт на підприємстві;
• оцінити ефективність системи контролю, пропонуючи заходи для її підвищення.

 

 

 

2.5. Обґрунтування управлінського рішення в менеджменті. Для обґрунтування управлінського рішення (прийнятого менеджментом підприємства або запропонованого студентом) необхідно:

- визначити проблему, яку покликане вирішити управлінське рішення;

- запропонувати альтернативи до вирішення проблеми;

- обрати одну з альтернатив вирішення проблеми, застосувавши один із критеріїв обґрунтування управлінського рішення;

- визначити показники, за якими можна оцінити ефективність й оптимальність прийнятого управлінського рішення (оцінка наслідків рішення, чи було вирішено проблему).

Завдання 3.  Аналіз системи управління витратами

Для виконання цього завдання студенту необхідно:

- ознайомитись з системою обліку на підприємстві;

- проаналізувати рівень фактичних витрат на виробництво основних продуктів, які формують спеціалізацію підприємства, та описати методику калькулювання собівартості цих видів продукції;

- обґрунтувати нормативи витрат в натуральних і вартісних оцінках за технологічними процесами, центрами відповідальності;

- оцінити фактичні витрати в порівнянні з плановими параметрами і нормативами;

- ознайомитись з механізмом коригування витрат у випадках відхилень від запланованих показників.

- визначити довго- і короткострокову динаміку зміни окремих видів витрат.

Завдання 4.  Аналіз господарських рішень та оцінювання ризиків, які виникають в результаті операційної діяльності підприємства

• визначити стиль прийняття рішень, методи та моделі, що застосовуються керівником підприємства (чи підрозділу) при обґрунтуванні та прийнятті рішень;
• на прикладі обраної галузі виробничої діяльності проаналізувати можливі ризики та визначити фактори ризику. Оцінити можливі наслідки настання ризикової ситуації для економіки галузі та для ефективності функціонування всього підприємства;
• запропонувати та обґрунтувати заходи і методи впливу на ступінь ризику (уникнення, компенсація, збереження, передача чи зниження ризику);
• оцінити існуючі страхові програми для АПК і визначити, чи доцільно підприємству використовувати «страхування» як засіб передачі ризику господарювання.

Завдання 5.  Оцінка впливу державного та регіонального управління на діяльність підприємства

Виконуючи зазначений блок завдань, студент повинен:

• ознайомитися з напрямами державного та регіонального регулювання та його впливом на підприємство;
• виявити основні державні структури та відповідальних осіб за посадами, які регулюють відносини з аграрними підприємствами регіону;
• ознайомитись з системою оподаткування на підприємстві та засвоїти методику розрахунку основних податків та зборів;
• проаналізувати систему орендних відносин на підприємстві;
• проаналізувати (за наявності) механізм отримання субсидій та іншої фінансової допомоги від державних та регіональних органів самоврядування.

 

Завершальним етапом проходження виробничої практики є написання звіту, вимоги до написання якого наведені нижче.

3. Методичні вказівки щодо виконання завдань

При виконанні завдання 1 студент повинен детально ознайомитися з формою 50 с/г річної звітності підприємства «Звіт про основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств за___ рік», опрацювати «Баланс» та «Звіт про фінансові результати діяльності» за останні 3 роки. Для здійснення розрахунків доцільно користуватися методикою, що наведена в навчальній літературі, яку використовували при вивченні дисциплін «Економіка підприємства» та «Основи наукових досліджень». Зробити відповідні висновки.

При виконанні завдання  2 студент повинен:

• застосовувати системний підхід до вирішення проблем управління підприємством; визначати місце, розуміти роль та прослідковувати взаємозв’язок між функціями менеджменту (планування, організація, мотивація та контроль);
• проаналізувати підходи до формування стратегії бізнесу; обґрунтовувати місію та цілі діяльності підприємства;
• схематично відображати організаційну структуру управління та департаменталізацію. Базові схеми департаменталізації наведено на Рис. 1; прогнозувати наслідки внесення змін в організаційну структуру управління організацією;
• опанувати методику проведення SWOT-аналізу та аналізувати зовнішнє і внутрішнє середовище підприємства на основі його проведення;
• оцінювати систему контролю на підприємстві за різними критеріями (точність, своєчасність, економічність, гнучкість, зрозумілість, обґрунтованість та ін.); визначати параметри ефективної системи контролю в організації;
• діагностувати фактори, що впливають на рівень мотивації співробітників організації;

Рис.1. Базові схеми департаменталізації

 

• уміти обґрунтовувати управлінські рішення за допомогою якісних та кількісних методів (аналітичні, статистичні, математичного програмування, теорії ігор та теорії статистичних рішень; методи простого ранжування та вагових коефіцієнтів); обирати ефективні інструменти обґрунтування управлінських рішень з урахуванням ситуаційних факторів.

Зробити відповідні висновки.

При виконанні завдання  3 студент:

• повинен відвідати планово-економічний відділ й бухгалтерію та ознайомитися з витратною політикою підприємства;
• використовувати дані довідки 1 форми № 50 с-г «Структура виробничої собівартості за видами продукції сільського господарства»;
• повинен проаналізувати технологічні карти з виробництва основних видів продукції та зіставити нормативні дані з фактичними;
• має розпитати та описати методику коригування відхилень між плановими витратами та фактичних їх рівнем;
• повинен вивчити та описати методику калькуляції основних видів продукції (зробити розрахунки за останній рік);
• уточнити, які фактори найбільше впливають на зміну величини основних статей витрат при виробництві досліджуваної продукції.

Зробити відповідні висновки.

 

При виконанні завдання  4 студент повинен:

• відвідати виробничу нараду з метою визначення, яка модель (класична, поведінкова, ірраціональна) прийняття рішень є характерною для керівника та які методи (експертних оцінок, мозкового штурму, аналогії, синектики та ін.) прийняття господарських рішень є переважаючими на досліджуваному підприємстві. Також проаналізувати, як приймаються господарські рішення: чи одноосібно керівником (підприємства/підрозділу), чи працівники можуть брати участь в даному процесі. Встановити, які форми реалізації господарських рішень домінують (ділова бесіда, засідання, навчання, нарада, примушування та ін.);
• для обраної галузі необхідно проаналізувати можливі виробничі або постачальницькі, транспортні, реалізаційні чи ін. види ризиків, що будуть найбільш значимі. Аналіз факторів ризику, можливих наслідків та заходів впливу на ризик здійснити, використовуючи методику розв’язання кейсу (шаблону програми з управління ризиками) [ст. 122-132, 8];
• визначити, як на підприємстві мінімізують наслідки настання ризикових подій, у випадку використання послуг страхових компаній, описати існуючий досвід підприємства, інакше – оцінити, що пропонують найбільші страхові компанії для АПК і визначити, чи доцільно підприємству використовувати «страхування» як засіб передачі ризику господарювання.

Зробити відповідні висновки.

 При виконанні завдання 5 студенту необхідно обговорити з керівником практики від підприємства вплив державного та регіонального регулювання на діяльність підприємства, визначити посадових осіб, які здійснюють таке регулювання в регіоні. Крім того, у юридичному відділу встановити основи орендної політики підприємства: кількість орендодавців,  середній розмір земельного паю, термін оренди, вартість оренди тощо.

Обов’язковим завданням є дослідження загальної системи оподаткування на підприємстві та засвоєння методики розрахунку основних податків та зборів. Дану інформацію можна отримати у фінансово-економічному, планово-економічному відділі чи бухгалтерії. Додатково встановити, чи отримувало підприємство за останні 3 роки субсидії чи іншу фінансової допомогу від державних та регіональних органів самоврядування.

 Зробити відповідні висновки.

4. Організація проведення практики

4.1.Вибір бази практики

Практика студентів вищих навчальних закладів проводиться на базах практики, які мають відповідати вимогам програми. Визначення відповідності баз практики здійснюється завідувачем кафедри економіки агропромислових формувань. Студенти можуть самостійно з дозволу керівника практики підбирати місце проходження практики і пропонувати його для використання. Разом з цим вибір бази практики може підбиратися з переліку баз практики, що подається керівником практики від кафедри. При цьому зазначений перелік баз практики щороку оновлюється.

З базами практики (підприємствами будь-яких організаційно-правових форм і форм власності) університет завчасно укладає договори на її проведення за відповідною формою. Договір на проходження практики укладається не пізніше одного місяця до початку практики та одночасно узгоджується зміст і терміни проходження практики (для цього випускаюча кафедра подає для розгляду на базу практики програму проходження практики). Тривалість дії договорів погоджується договірними сторонами.

4.2. Керівництво практикою

Відповідальність за організацію, проведення і контроль практики покладається на кафедру економіки і менеджменту агробізнесу. В підприємствах практикою студентів керують:

• від університету – викладачі кафедри, призначені наказом ректора;
• від підприємства – особа, призначена наказом директора підприємства.

Виконання програми виробничої практики контролює декан факультету економіки АПК, керівник виробничої практики від кафедри і начальник відділу навчально-виробничої практики КНЕУ.

При підготовці до проведення практики керівник від університету зобов’язаний:

- перед початком практики проконтролювати підготовленість баз практики;

- забезпечити проведення всіх організаційних заходів перед від’їздом студентів на практику: провести інструктаж про порядок проходження практики та з техніки безпеки, надати студентам-практикантам необхідну документацію (направлення, програми, щоденник, календарний план, індивідуальне завдання, методичні рекомендації тощо), перелік яких встановлює кафедра економіки і менеджменту агробізнесу;

- повідомити студентів про систему звітності з практики, прийняту на кафедрі, а саме: подання письмового звіту, інформація щодо оформлення завдання, підготовки доповіді тощо;

- у тісному контакті з керівником практики від бази практики забезпечити високу якість її проходження згідно з програмою;

- контролювати забезпечення нормальних умов праці і побуту студентів та провести з ними обов’язкових інструктажів з охорони праці і техніки безпеки;

- контролювати виконання студентами-практикантами правил внутрішнього трудового розпорядку, вести або організовувати ведення табеля відвідування студентами бази практики;

- у складі комісії приймати залік з практики;

- подати завідувачу кафедри письмовий звіт про проведення практики із зауваженнями і пропозиціями щодо поліпшення практики студентів.

Керівник практики студентів від підприємства повинен:

- забезпечити проведення обов’язкового інструктажу з охорони праці та техніки безпеки;

- у перші дні практики ознайомити студентів з характером діяльності підприємства, його виробничою структурою, технологією та організацією виробництва;

- разом зі студентом згідно з тематичним практики скласти індивідуальний календарний план проходження практики за формою, що передбачена в щоденнику, і узгодити його з керівником практики від університету;

- забезпечити кожного студента робочим місцем, кваліфікованим спеціалістом на робочому місці, документами та звітністю, передбаченою програмою практики, зокрема при необхідності надавати такі документи: річну звітну документацію підприємства (форми № 1-5, форму  № 50-сг, форму №6-мех (місячна, річна), форму №1-НПП, форму №1-П, форму №1-ПВ  та ін.), технологічні карти, схеми виробничих процесів тощо;

- надавати студентам всі пояснення, яких вони потребують під час проходження практики;

- систематично перевіряти записи в щоденнику, оцінювати роботу студента за день;

- контролювати ритмічність роботи студента, вимагати подання звіту про практику з попереднього робочого місця;

- повідомити керівника практики від кафедри або безпосередньо завідувача кафедри про всі порушення трудової дисципліни та внутрішнього розпорядку студентом.

4.3. Оформлення звіту та його структура

Студент складає звіт про виробничу практику одночасно з її проходженням на відповідному робочому місці й у встановлений строк подає його на кафедру. До оформлення звіту висуваються загальні вимоги встановлені для всіх видів студентських робіт.

Зокрема звіт з виробничої практики повинен складатися з таких частин:

 

 Вступ.

1. Економічна характеристика підприємства та його виробничого напрямку діяльності.

2. Аналіз  ефективності менеджменту на підприємстві.

3. Аналіз системи управління витратами.

4. Аналіз господарських рішень та оцінювання ризиків, які виникають в результаті операційної діяльності підприємства.

5. Оцінка впливу державного та регіонального управління на діяльність підприємства.

Загальні висновки.

Додатки.

У вступі студент коротко описує мету, зміст, об’єкт та предмет дослідженні, наводить основні завдання, які поставлені перед студентом під час проходження практики, коротко наводить кінцеві результати  дослідження. Орієнтовний обсяг – 2 ст.

У першому розділі звіту студент дає техніко-економічну характеристику підприємства, зазначає його виробничий напрямок, оцінює ефективність спеціалізації, робить короткі висновки щодо отриманих результатів. Орієнтовний обсяг – 4-6 ст.

У другому розділі звіту студент описує систему менеджменту підприємства, аналізуючи функції планування, організації, мотивації та контролю, а також окреслює проблему та пропонує її обґрунтоване вирішення.  Орієнтовний обсяг – 6-8 ст.

Третій розділ звіту студент повинен дослідити витрати підприємства, де і як вони формуються, яким має бути їх контроль, що впливає на їх величину. Орієнтовний обсяг – 6-8 ст.

У четвертому розділі звіту студент повинен описати: які стилі прийняття господарських рішень характерні для керівника та які методи переважають при прийнятті рішень; проаналізувати ризики, характерні для обраної галузі господарювання, фактори ризику, можливі наслідки і заходи, які необхідно здійснити для зниження негативних наслідків настання ризикової ситуації; визначити можливість і доцільність страхування від настання несприятливих подій для підприємства. Орієнтовний обсяг – 6-8 ст.

У п’ятому розділі звіту студент повинен дослідити вплив державного та регіонального управління на результативність діяльності підприємства, встановити ефект такого впливу та описати механізм оподаткування на підприємстві. Орієнтовний обсяг – 4-6 ст.

Загальний висновок має бути лаконічним та ґрунтовним, розкривати головні особливості функціонування підприємства в цілому, висвітлювати пропозиції щодо удосконалення рівня менеджменту в підприємстві. Орієнтовний обсяг – 2-3 ст.

Додатки складаються з копій фінансової (обов’язково форми 1 і 2) і статистичної звітності підприємства, виробничої програми, первинної документації, яка була використана для виконання поставлених завдань виробничої практики.

В цілому, звіт про проходження виробничої практики повинен бути виконаний обсягом 35-40 ст. друкованого тексту формату А4, TNR, розмір кегля 14, інтервал 1,5, розмір полів: ліве, верхнє, нижнє – 25 мм, праве - 15 мм. Перший (титульний) аркуш не нумерується, далі застосовується наскрізна нумерація.

Відповідно до встановленого графіком терміну студент зобов'язаний подати звіт науковому керівникові для перевірки. Готова робота подається на рецензію не пізніше першого робочого дня після завершення практики.

4.4. Оцінювання та захист звіту

Після закінчення терміну практики студенти звітують про виконання програми та індивідуального завдання. Загальна і характерна форма звітності студента за практику – це подання письмового звіту, підписаного безпосередньо керівником від бази практики.

Письмовий звіт разом з іншими документами, установленими навчальним закладом (щоденник, характеристика та інше), подається на рецензування керівнику практики від навчального закладу.

Звіт має містити відомості про виконання студентом усіх розділів програми практики та індивідуального завдання, мати висновки і пропозиції, додатки. Оформляється звіт за вимогами, які наведені вище.

Звіт з практики захищається студентом (з диференційованою оцінкою) в комісії, призначеній завідувачем кафедри До складу комісії входять керівники практики від вищого навчального закладу і, за можливості, від баз практики, викладачі кафедри, які викладали практикантам спеціальні дисципліни.

Під час захисту звітів студенти мають показати глибокі знання з теорії та практики, критично оцінити чинну практику, довести обґрунтованість і доцільність своїх пропозицій щодо її вдосконалення.

Загальне оцінювання звіту здійснюється за наступними складовими:

а) відгук керівника практики від підприємства – 0-10 балів;

б) відгук керівника практики від університету – 0-60 балів:

- за оформлення, комплексність та своєчасність подання звіту – 0-5 балів;

- за зміст та якість виконаного першого розділу – 0-10 балів;

- за зміст та якість виконаного другого розділу – 0-15 балів;

- за зміст та якість виконаного третього розділу – 0-10 балів;

- за зміст та якість виконаного четвертого розділу – 0-10 балів;

- за зміст та якість виконаного п’ятого розділу – 0-10 балів;

в) захист звіту – 0-30 балів;

- презентація результатів практики – 0-5 балів;

- відповіді на питання – 0-25 балів.

Підсумкова оцінка за захист звіту про проходження практики визначається за чотирибальною системою:

«відмінно» – 90-100 балів;

«добре» – 70-89 балів

«задовільно» – 60-69

«незадовільно» – до 60 балів.

Оцінка за практику вноситься в заліково-екзаменаційну відомість і в залікову книжку студента за підписами членів комісії.

Підсумки кожної практики обговорюються на засіданнях кафедри, Вченої ради факультету і навчального закладу. Регламент організації конкретного виду практики щороку уточнюється і розміщується на сайті університету.

 

 

5. Збір інформації для написання курсової роботи з дисципліни «Менеджмент агропромислових формувань»

 

В 7-му навчальному семестрі студенти спеціалізації «Менеджмент агробізнесу» вивчатимуть дисципліну «Менеджмент агропромислових формувань», на базі якої обов’язковим є написання курсової роботи.

Враховуючи вищезазначене, до прибуття на підприємство для  проходження виробничої практики студент вже має обрати та затвердити тему курсової роботи, узгодити план її написання з науковим керівником, а також знати, яку інформацію слід зібрати для написання курсової роботи. 

Інформація, необхідна для написання курсової роботи, може виходити за межі вищенаведених завдань з виробничої практики. Проте обов’язковим залишається наступні форми статистичної звітності: форми №1-5, форма  №50-сг, технологічні карти (схеми виробничих процесів для переробних підприємств).

 

 

6. Список рекомендованих джерел інформації

 

1. Андрійчук В., Бауер Л. Менеджмент: прийняття рішень і ризик. Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 1998. – 313 с.
2. Васильков В. Г. Організація виробництва: Навч. пос. – К.:КНЕУ, 2003. – 524 с.
3. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436- ІV.
4. Дем’яненко С.І. Менеджмент аграрних підприємств: Навчальний посібник. –К.: КНЕУ, 2005. – 347 с.
5. Закон України “Про сільськогосподарську кооперацію” від 17 липня 1997 р. № 269/97 – ВР.
6. Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768 – ІІІ.
7. Клименко С.М., Дубрава О.С. Обґрунтування господарських рішень та оцінка ризиків. Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 2005.-252 с.
8. Клименко С.М., Литюга Ю.В. Обґрунтування господарських рішень та оцінка ризиків. Практикум [електронний ресурс]. - К.: КНЕУ, 2013.-219 с.
9. Нелеп В.М. Планування на аграрному підприємстві: Підручник. – 2-ге вид., перероб. та доп. – К.:КНЕУ, 2004. - 495 с.
10. Організація виробництва в с/г підприємствах / Практикум / за ред. Тарасенка Г. С. – К.: Урожай, 1993. – 224 с.
11. Організація виробництва. -  під ред. Азізова О. П. – К:2000р., 827 с.
12. Оценка стоимости предприятия (бизнеса). Учебное пособие / Под ред. Абдулаева Н.А., Колайко Н.А.-М.:Издательство «ЭКМОС», 2000.-352 с.
13. Ревуцкий Л.Д. Потенциал и стоимость предприятия.-М.: Перспектива, 1997.-124 с.
14. Ричард Б., Чейз Ф, Роберт Джейкобс, Николас Дж. Аквилано Производственный и операционный менеджмент, 10-е издание: Пер. с англ. –М.: ООО «И.Д.Вильямс», 2008. – 1184 с.: ил. – Парал. тит. Англ.
15. Соболь С.М., Багацький В.М. Менеджмент. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - КНЕУ, 2005. - 280 с.
16. Стадник В.В., Йохна М.А. Менеджмент: Посібник. – К.: Академвидав, 2003. – 464 с. (Альма-матер)
17. Шкільов О. В. Організація виробництва і підприємницької діяльності в с/г. – К.:Урожай,1997.– 336с.