ТЕСТОВІ ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ
«ПСИХОЛОГІЯ»
І ВАРІАНТ
- Процес взаємодії між людьми, в ході якого виникає психологічний контакт, відбувається обмін інформацією, сприймання й розуміння людьми один одного – це:
а) комунікація; в) перцепція;
б) спілкування; г) інтеракція.
- Метод психології, що характеризується фіксацією проявів психічних явищ в поведінці на основі їх безпосереднього сприймання – це:
а) експеримент; в) опитування;
б) спостереження; г) соціометрія.
- Наука про закономірності виникнення, формування та розвитку психіки людини і тварини як особливої форми життєдіяльності – це:
а) психологія; в) філософія;
б) анатомія; г) генетика.
- Соціальна істота, наділена свідомістю і стійкими психологічними характеристиками, які виявляються у суспільних зв’язках і визначають поведінку людини – це:
а) індивід; в) індивідуальність;
б) людина; г) особистість.
- Усвідомлення людиною власних якостей, властивостей, здібностей називають:
а) Я-концепцією; в) самооцінкою;
б) самосвідомістю; г) рівнем домагань.
- Відображення сукупності соціально-психологічних особливостей і якостей особистості, які виявляються в конкретному середовищі людей – це:
а) соціально-психолгічний тип; в) спрямованість;
б) самоактуалізація; г) Я-характеристика.
- Сукупність стійких мотивів, що спрямовують поведінку і орієнтують діяльність особистості та відносно незалежні від наявних ситуацій і зовнішніх умов – це:
а) структурованість; в) результативність;
б) спрямованість; г) узгодженість.
- До видів мовлення відносять:
а) зовнішнє, внутрішнє; в) переговори, бесіду;
б) проксеміку, паралінгвістику; г) дискусію, нараду.
- Знаковою системою невербальної комунікації, що передбачає організацію простору і часу спілкування, є:
а) оптико-кінетична; в) екстралінгвістична;
б) паралінгвістична; г) проксеміка.
- Знакова система невербальної комунікації, що охоплює систему вокалізації – це:
а) екстралінгвістична; в) паралінгвістична;
б) оптико-кінетична; г) візуальне спілкування.
- За соціальним статусом, офіційною регламентацією, способом організації взаємодії виділяють такі види груп:
а) великі, малі; в) формальні, неформальні;
б) умовні, реальні; г) тимчасові, постійні.
- За силою впливу на особистість виділяють такі види груп:
а) асоціації, корпорації;
б) первинні, вторинні;
в) референтні, групи належності;
г) тимчасові, постійні.
- Основними стилями лідерства та керівництва прийнято вважати:
а) авторитарний, демократичний, ліберальний;
б) конформіський, авторитарний, конструктивний;
в) деспотичний, лояльний, демократичний;
г) моральний, емоційний, ліберальний.
- Феномен лідерства в психології пов’язаний з:
а) регуляцією соціальних стосунків в умовах натовпу;
б) неформальною регуляцією міжособистісних стосунків в групі;
в) регуляцією формальних стосунків у групі;
г) породженням та функціонуванням соціальних потреб у групі.
- За характером діяльності розрізняють такі типи лідерів:
а) натхненник, організатор; в) універсальний, ситуативний;
б) директивний, демократичний; г) емоційний, діловий.
- Процес інформаційно-предметної та особистісної взаємодії між людьми, в якій формуються та реалізуються їхні стосунки, називають:
а) міжособистісним спілкуванням; в) діловим спілкуванням;
б) товариським спілкуванням; г) дружнім спілкуванням.
- Сторона спілкування, яка характеризує особливості взаємодії між учасниками спілкування – це:
а) комунікативна; в) перцептивна;
б) інтерактивна; г) ретиальна.
- Функція емоцій, яка полягає в інформуванні інших людей через міміку та жести про своє ставлення до предметів і явищ навколишнього, допомагають людині оцінити ситуацію, виробити власне ставлення до неї – це:
а) ознайомча; в) конструктивна;
б) регулятивна; г) комунікативна.
- Кількісно необмежену умовну спільність людей, що виділяється на основі певних соціальних ознак, називають :
а) реальною групою; в) великою групою;
б) середньою групою; г) малою групою.
- Засобами діяльності є:
а) операція, дія, результат; в) знання, уміння, навички;
б) контроль, оцінка, супровід; г) потреба, мета, мотив.
- Система невербальних засобів спілкування, що включає жести, міміку, пантоміміку – це:
а) проксеміка; в) оптико-кінетична;
б) екстралінгвістика; г) просодика.
- Система невербальних засобів спілкування, що включає контакт очима – це:
а) кінесика; в) монолог;
б) візуальне спілкування; г) ораторське мистецтво.
- Член групи, який демонструє більш високий, ніж інші члени групи, рівень активності, участі, впливу в розв’язанні певного завдання – це:
а) лідер; в) актуалізатор;
б) керівник; г) маніпулятор.
- Група, з якою людина порівнює себе, до якої себе відносить і на цінності й норми якої рівняється у своїй діяльності, вчинках, називається:
а) закритою; в) тимчасовою;
б) первинною; г) референтною.
25. Відносно стійке явище, яке не залежить від настрою групи:
а) лідерство; в) керівництво;
б) маніпуляція; г) домінування.
- Сукупність індивідуально-психологічних якостей, що характеризують динамічні та емоційні аспекти поведінки людини, виявляються в її діяльності і спілкуванні, обумовлені властивостями нервової системи – це:
а) характер;
б) темперамент;
в) спрямованість;
г) талант.
- Індивідуально-психологічні особливості особистості, що проявляються у діяльності і є умовою її успішного виконання – це:
а) задатки;
б) геніальність;
в) обдарованість;
г) здібності.
- Психічним відображенням у свідомості людини предметів або явищ об’єктивної дійсності, що полягає у створенні цілісних перцептивних образів – це:
а) відчуття;
б) сприймання;
в) пам’ять;
г) мислення.
- Серед різновидів пам’яті виділяють:
а) диференційовану;
б) творчу;
в) наочно-дійову;
г) емоційну.
- Стадія стресу, під час якої мобілізуються захисні сили організму і підвищується стійкість до травмуючого фактору – це:
а) фаза виснаження;
б) фаза адаптації;
в) реакція тривоги;
г) фаза стабілізації.
- Стилями розв’язання конфліктів прийнято вважати:
а) конкуренцію, компроміс;
б) співучасть, автономність;
в) приниження, домінування;
г) примирення, відсторонення.
- Серед типів конфліктної взаємодії виділяють:
а) між керівником і підлеглим, міждержавний, дружній;
б) внутрішньоособистісний, міжособистісний, міжгруповий;
в) сімейний, подружній, батьківсько-дитячий;
г) міжконтинентальний, міжгромадянський, приятельський.
- Функція емоцій, яка полягає в інформуванні інших людей через міміку та жести про своє ставлення до предметів і явищ навколишнього, допомагають людині оцінити ситуацію, виробити власне ставлення до неї – це:
а) ознайомча;
б) регулятивна;
в) конструктивна;
г) комунікативна.
- Суспільно обумовлений, нерозривно пов’язаний з мовленням психічний процес опосередкованого й узагальненого відображення дійсності – це:
|
а) мислення;
б) уява;
|
в) увага;
г) відчуття.
|
- Прийомом створення образів уяви є:
|
а) гіперболізація;
б) фантазія;
|
в) творчість;
г) мрія.
|
- Cукупність стійких індивідуальних особливостей особистості, що утворюються і проявляються в діяльності і спілкуванні, обумовлюють типові для індивіда способи поведінки, формуються під впливом умов життя і виховання – це:
|
а) потреба;
б) активність;
|
в) характер;
г) спрямованість.
|
- Стратегією поведінки в конфлікті прийнято вважати:
|
а) компроміс;
б) приниження;
|
в) співробітництво;
г) конкуренцію.
|
- Стиль вирішення конфліктів, який характеризується тенденцією до згладжування протиріч і поступливістю власними інтересами – це:
а) компроміс;
б) суперництво;
в) уникнення;
г) пристосування.
Викладач О.О. Олійник
ТЕСТОВІ ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ
«ПСИХОЛОГІЯ»
ІІ ВАРІАНТ
- Властивість високоорганізованої матерії (мозку) відображати оточуючу дійсність і на основі відображення регулювати поведінку та діяльність – це:
|
а) реакція;
б) свідомість;
|
в) психіка;
г) психічний стан.
|
- Метод психології, сутність якого полягає у виокремленні в тексті документа певних одиниць змісту для їх статистичної обробки – це:
|
а) експеримент;
б) анкетування;
|
в) контент-аналіз;
г) тестування.
|
- Методом дослідження міжособистісних стосунків у групі є:
|
а) анкетування;
б) спостереження;
|
в) тестування;
г) соціометрія.
|
- Функціями спілкування є:
а) інформаційно-комунікативна, регуляційно-комунікативна, афективно-комунікативна;
б) встановлення відносин, контактна, інформаційна;
в) спонукально-координаційна, адаптуюча, виховна;
г) здійснення впливу, амотивна, спонукальна.
- Напрямком психологічних знань є:
|
а) інтерв’ю;
б) вікова психологія;
|
в) психоаналіз;
г) бесіда.
|
- Метод наукового пізнання психічних явищ, при якому дослідник може активно втручатися в ситуацію, створювати і змінювати умови, за яких виникає досліджуване явище, – це:
|
а) експеримент;
б) тестування;.
|
в) апаратурний метод;
г) анкетування.
|
- Мову, опрацьовану майстрами слова, загальноприйняту в країні, що відповідає певним нормам і є свідченням мовної культури, називають:
|
а) розмовною;
б) літературною;
|
в) штучною;
г) повсякденною.
|
- Процес передачі інформації від відправника (комунікатора) до отримувача (рецепієнта) – це:
|
а) інтеракція;
б) комунікація;
|
в) перцепція;
г) спілкування.
|
- Відповідний прийнятим в системі міжособистісних стосунків нормам спосіб поведінки людей в залежності від статусу або позиції в суспільстві, називають:
|
а) соціальною роллю;
б) соціальним статусом;
|
в) рангом;
г) категорією.
|
- Сім’я, що складається з чоловіка, дружини і їх дітей, називається:
|
а) змішаною;
б) нуклеарною;
|
в) розширеною;
г) неповною.
|
- Знакова система невербальної комунікації, яка передбачає використання у мові пауз, сміху, сліз, зітхань – це:
|
а) екстралінгвістична;
б) оптико-кінетична;
|
в) паралінгвістична;
г) проксеміка.
|
- За безпосередністю взаємозв’язків виділяють такі види груп:
|
а) великі, малі;
б) умовні, реальні;
|
в) формальні, неформальні;
г) тимчасові, постійні.
|
- За значущістю для особистості виділяють такі види груп:
|
а) асоціації, корпорації;
б) умовні, реальні;
|
в) референтні, групи належності;
г) первинні, вторинні.
|
- Феномен керівництва в психології пов’язаний з:
а) регуляцією соціальних стосунків в умовах спільної життєдіяльності;
б) неформальною регуляцією міжособових стосунків в групі;
в) регуляцією формальних стосунків у групі і є офіційним носієм певних соціальних функцій;
г) породженням та функціонуванням соціальних потреб в групі та їх реалізацією.
- Зовнішня (фізична) та внутрішня (психічна) активність людини, що породжується її потребами, регулюється усвідомлюваною метою і спрямована на зміну себе та оточуючого світу – це:
|
а) операція;
б) діяльність;
|
в) саморозвиток;
г) дія.
|
- За змістом діяльності розрізняють такі типи лідерів:
|
а) організатор, виконавець;
б) демократичний, ліберальний;
|
в) універсальний, емоційний;
г) ситуативний, діловий.
|
- Сторона спілкування, яка характеризує особливості сприймання і розуміння людьми один одного, – це:
|
а) перцептивна;
б) інтерактивна;
|
в) комунікативна;
г) відкрита.
|
- Вид групи, у якій суспільні відносини виступають у формі безпосередніх особистих контактів – це:
|
а) формальна;
б) середня;
|
в) мала;
г) велика.
|
- Початково неорганізоване скупчення людей, які не мають загальної усвідомленої мети (або втратили її) і, як правило, знаходяться в стані емоційного збудження – це:
|
а) соціальний рух;
б) натовп;
|
в) клас;
г) партія.
|
- Основним методом психології є:
|
а) спостереження;
б) інтроспекція;
|
в) опитування;
г) соціометрія.
|
- Відношення домінування і підпорядкування, впливу і наслідування в системі міжособистісних стосунків в групі, називають:
|
а) лідерством;
б) керівництвом;
|
в) переважанням;
г) маніпулюванням.
|
- Група, яка становить коло найближчого оточення людини, називається:
|
а) умовною;
б) відкритою;
|
в) формальною;
г) первинною.
|
- Найвища, властива лише людині, форма відображення об’єктивних закономірностей оточуючого світу, що сприяє формуванню внутрішньої моделі зовнішнього світу – це:
|
а) свідомість;
б) активність;
|
в) психічний стан;
г) психіка.
|
- Метод діагностики із застосуванням стандартизованих питань, що мають певну шкалу значень – це:
|
а) проективний;
б) тестування;
|
в) експеримент;
г) спостереження.
|
- Психічні процеси, стани та властивості є формами прояву:
|
а) настрою;
б) ставлення;
|
в) психіки;
г) емоцій.
|
26. Емоції, що підвищують активність людини, називають:
|
а) пасивні;
б) позитивні;
|
в) астенічні;
г) стенічні.
|
- І.П. Павлов у рамках теорії про дві сигнальні системи розглядав три людських типи:
а) інтероцептвний, екстероцептивний, пропріоцептивний;
б) художній, розумовий, середній;
в) емоційний, вольовий, раціональний;
г) репродуктивний, творчий, предметно-діяльнісний.
- Відповідальність, дисциплінованість, комунікабельність, товариськість є рисами:
|
а) здібностей;
б) спрямованості;
|
в) темпераменту;
г) характеру.
|
- Процес створення людиною образів бажаного майбутнього – це:
|
а) прагнення;
б) мета;
|
в) уява;
г) мрія.
|
- Різновид мислення, продуктом якого виступає вдосконалений образ певного аспекту діяльності – це:
|
а) дискурсивне;
г) творче.
|
б) саногенне;
в) репродуктивне;
|
- Засновником теорії стресу є:
|
а) З. Фройд;
б) Г. Сельє;
|
в) І. Павлов;
г) Е. Фромм.
|
- Стиль вирішення конфліктів, що характеризується поступливістю власними інтересами та прийняттям точки зору іншої сторони лише частково, призводить до задоволення обох сторін:
|
а) компроміс;
б) співробітництво;
|
в) пристосування;
г) уникнення.
|
33. Високий рівень розвитку загальних та спеціальних здібностей, що є передумовою творчих досягнень – це:
а) талант;
б) геніальність;
в) обдарованість;
г) творчість.
- За типом аналізатора розрізняють такі різновиди сприймань:
а) інтероцептивні, екстероцептивні;
б) руху, часу;
в) тексту, людини;
г) кінестетичні, зорові.
- Стиль вирішення конфліктів, що характеризується прагненням вийти з конфліктної ситуації, не вирішуючи її, не поступаючись і не наполягаючи на своєму:
а) компроміс;
б) суперництво;
в) уникнення;
г) пристосування.
- Особлива форма психічної діяльності, яка виявляється у спрямованості і зосередженості свідомості на значущих для особистості предметах навколишньої дійсності – це:
а) увага;
б) уява;
в) мислення;
г) активність.
- За характером впливу на емоційну сферу особистості мислення поділяють на:
а) творче і репродуктивне;
б) інтуїтивне і дискурсивне;
в) патогенне і саногенне;
г) теоретичне і практичне.
- Пізнавальний психічний процес, який полягає у створенні нових образів шляхом переробки матеріалів попереднього досвіду – це:
|
а) уява;
б) мрія;
|
в) фантазія;
г) мислення.
|
Викладач О.О. Олійник
ТЕСТОВІ ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ
«ПСИХОЛОГІЯ»
ІІІ ВАРІАНТ
- Своєрідність природного і соціального, психіки й особистості людини, яка проявляється в особливостях темпераменту, характеру, здібностей, специфіці потреб та інтересів, якостей пізнавальних та емоційно-вольових процесів – це:
|
а) індивід;
б) людина;
|
в) особистість;
г) індивідуальність.
|
- Підструктура спрямованості, соціального досвіду, форм відображення та біологічно обумовлена підструктура є структурними компонентами:
|
а) особистості;
б) самооцінки;
|
в) індивідуальності;
г) людини.
|
- Складовими Я-концепції є:
а) психічна, духовна, соціальна;
б) раціональна, емоційно-оцінна, поведінкова;
в) анатомічна, фізіологічна, ментальна;
г) ототожнення себе з іншими, усвідомлення Я як активного начала.
- Напрям у західній психології 1/3 20 ст., що висуває ідею цілісного образу, властивості якого не можуть бути виведені з властивостей окремих його частин – це:
|
а) психоаналіз;
б) біхевіоризм;
|
в) когнітивна психологія;
г) гештальт-психологія.
|
- За змістовною характеристикою самооцінка поділяється на :
|
а) адекватну, неадекватну;
б) завищену, середню;
|
в) загальну, часткову;
г) високу, низьку.
|
- Процес спілкування включає такі складові:
а) емоційну, інтерактивну, взаємообмін;
б) комунікативну, інформаційну, сприймання;
в) перцептивну, емотивну, інформальну;
г) комунікативну, інтерактивну, перцептивну.
- Ступенем складності цілей, які людина ставить перед собою називають:
|
а) саморозвиток;
б) подолання перешкод;
|
в) досягнення;
г) рівень домагань.
|
- У комунікативній культурі існують такі норми наближення співрозмовників:
а) масовий простір, колективний простір;
б) інтимний простір, соціальний простір;
в) автономний простір, суспільний простір;
г) внутрішньоособистісний простір, міжгруповий простір.
- До основних параметрів групи належать:
|
а) структура, групові процеси, норми;
б) діяльність, звичаї, традиції;
|
в) свідомість, мораль, менталітет;
г) контроль, закони, права.
|
- За безпосередністю контактів розрізняють такі види спілкування:
|
а) необхідне, бажане;
б) міжособистісне, масове;
|
в) монологічне, діалогічне;
г) конфліктне, партнерське.
|
- Різновид спілкування, коли в кожному акті комунікації шукають можливості для розширення сфери контакту:
|
а) бажане;
б) діалогічне;
|
в) масове;
г) довготривале.
|
- Формою спілкування є:
|
а) анкетування;
б) тестування;
|
в) бесіда;
г) опитування.
|
- Відповідальність, дисциплінованість, комунікабельність, товариськість є рисами:
|
а) здібностей;
б) спрямованості;
|
в) темпераменту;
г) характеру.
|
- Основними видами діяльності є:
|
а) гра, навчання, праця;
б) спілкування, вчинок, акт;
|
в) знання, уміння, навички;
г) професія, спеціальність, дія.
|
- Потреби, інтереси, ідеали, переконання особистості є компонентами:
|
а) діяльності;
б) світогляду;
|
в) спрямованості;
г) здібностей.
|
- Засобом спілкування є:
|
а) вербальне;
б) конфліктне;
|
в) небажане;
г) міжособистісне.
|
- Сторона спілкування, яка передбачає обмін інформацією (думками, знаннями, переживаннями) – це:
|
а) інтерактивна;
б) комунікативна;
|
в) перцептивна;
г) просторова.
|
- Вербальними засобами спілкування є:
|
а) сміх, зітхання;
б) якість та діапазон голосу;
|
в) мова, мовлення;
г) міміка, жести.
|
- За кількісним складом виділяють такі види груп:
|
а) мала, середня;
б) умовна, реальна;
|
в) відкрита, закрита;
г) формальна, неформальна.
|
- Група людей, об’єднаних загальними цілями і завданнями, що досягла в процесі соціально-цінної спільної діяльності високого рівня розвитку – це:
|
а) нація;
б) натовп;
|
в) колектив;
г) клас.
|
- За рівнем розвитку виділяють такі види груп:
|
а) референтна, група належності;
б) дифузна, асоціація;
|
в) тимчасова, постійна;
г) приємна, неприємна.
|
- Явищем домінування і впливу, що проявляється в умовах макросередовища як системи суспільних відносин, є:
|
а) дружба;
б) лідерство;
|
в) керівництво;
г) симпатія.
|
- Різновид спілкування за результативністю спільної взаємодії, що передбачає встановлення контактів, які сприяють успішному розв’язанню завдань:
|
а) необхідне;
б) бажане;
|
в) актуальне;
г) ділове.
|
- Одним із життєвих циклів сім’ї є:
|
а) залицяння;
б) одруження;
|
в) розлучення;
г) стагнація
|
- Кількістю осіб, що становлять нижню межу малої групи, є:
|
а) 0 – 1;
б) 7 – 8;
|
в) 3 – 5;
г) 2 – 3.
|
- Виділяють такі функції конфлікту:
а) конструктивну, деструктивну, стабілізуючу;
б) розв’язання, загострення, зіткнення;
в) дестабілізуючу, стабілізуючу, розвиваючу;
г) виховну, конструктивну, дестабілізуючу.
- Реакції людини і тварин на дію внутрішніх та зовнішніх подразників, що мають яскраво виражене суб’єктивне забарвлення і пов’язані із задоволенням або незадоволенням біологічно значущих потреб, – це:
|
а) почуття;
б) емоції;
|
в) радість;
г) здивування.
|
- Емоційна культура особистості визначається:
а) організацією соціального простору;
б) рівнем регуляції власних емоцій;
в) національним менталітетом;
г) психічними розладами.
- Негативний емоційний стан, що виникає у відповідь на дію несприятливих зовнішніх або внутрішніх факторів – це:
|
а) гнів;
б) стрес;
|
в) депресія;
г) здивування.
|
- Рівнями розвитку здібностей є:
а) високий, середній, низький;
б) загальний, спеціальний, творчий;
в) обдарованість, талант, геніальність;
г) індивідний, міжіндивідний, надіндивідний.
- Сила, врівноваженість, рухливість (як властивості нервових процесів) визначають тип темпераменту:
|
а) холерик;
б) сангвінік;
|
в) флегматик;
г) меланхолік.
|
- Ставлення до себе, до інших, до діяльності і до речей є структурними компонентами :
|
а) спрямованості;
б) здібностей;
|
в) темпераменту;
г) характеру.
|
- Виділяють такі види здібностей:
|
а) загальні, спеціальні;
б) активні, пасивні;
|
в) конструктивні, деструктивні;
г) зовнішні, внутрішні.
|
- Відтерміноване відтворення сприйнятої раніше інформації, яка вважалась забутою, називають:
|
а) впізнаванням;
б) згадуванням;
|
в) ремінісценцією;
г) пригадуванням.
|
- Формами мислення є:
а) образне, дійове, абстрактне;
б) поняття, судження, умовивід;
в) аналіз, синтез, узагальнення;
г) абстрагування, порівняння, об’єднання.
- Різновид пам’яті, який обслуговує діяльність людини у процесі її виконання:
|
а) оперативна;
б) рухова;
|
в) механічна;
г) довільна.
|
- Функція конфлікту, коли він сприяє глибокій оцінці індивідуально-психологічних особливостей окремих особистостей і груп, усуває протиріччя між людьми – це:
|
а) стабілізуюча;
б) деструктивна;
|
в) конструктивна;
г) комунікативна.
|
- Тип конфлікту, що виникає в результаті амбівалентних прагнень суб’єкта:
|
а) міжгруповий;
б) між особистістю і групою;
|
в) внутрішньоособистісний;
г) міжособистісний.
|
Викладач О.О. Олійник
