|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Методические указания и информация \ Римське приватне право та латинська юридична фразеологія
Римське приватне право та латинська юридична фразеологіяДата публикации: 05.09.2019 13:23
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА» Навчально-науковий інститут «Юридичний інститут ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана Кафедра цивільного та трудового права
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково-педагогічної роботи ______________ А. М. Колот «28» грудня 2018 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Римське приватне право та латинська юридична фразеологія
Київ – 2018 Заїка Юрій Олександрович, доктор юридичних наук, професор кафедри цивільного та трудового права, u.a.zaika@gmail.com Виноградова Ганна Валеріївна, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільного та трудового права, anna_vinogradova@ukr.net
© Заїка Ю.О., 2018 ©Виноградова Г. В., 2018 © КНЕУ, 2018
СТРУКТУРА І ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………………………………..……… .4 1. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ …………… …. ……...… 6
2. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ…………………………………………………..……………………………….9 2.1. Карта навчальної роботи студента………………………………………...…9 2.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни………..10
3. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ………………………………………………………....……………13 3.1. Вимоги до виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи…13 3.2. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи……………………………………………………………………14
ВСТУП
Необхідність вивчення римського права, його інститутів для юристів різних країн ніколи не ставилася під сумнів, оскільки римське приватне право з'явилося як сполучна ланка правової думки Стародавнього світу, Середньовіччя і Нового часу, стало фундаментом для розвитку більшості західноєвропейських правових систем. Удосконалення сучасного цивільного законодавства в Україні неможливо без використання юридичної термінології, категоріального апарату, загальних засад приватного правового регулювання Курс римського приватного права було відновлено в нашій країні в 1944 р. як курс порівняльного правознавства що розвивав блок загальноцивілістичних дисциплін. Існуючі правові інститути і догматичні категорії сучасних правових систем базуються безпосередньо на засадах і структурі римського права, оскільки саме римські юристи створили таку універсальну систему права, яка є унікальною за ступенем своєї досконалості. Для правових систем романо-германського типу, до якого належить і українське право, римське право має особливу історичну і культурну значимість. Зростаючий інтерес до римського права зумовлений тим, що без його знання важко осягнути логіку юридичного мислення, вивчати інші галузі сучасного права. Неможлива підготовка сучасних кваліфікованих юристів без глибокого знання засад римського приватного права, що давно стало мовою спілкування юристів різних країн, і дозволяє сприймати і професійно оцінювати конкретні законодавчі положення різних правових систем. У світлі підписання угоди про асоціацію з Європейським Союзом Україна повинна підтвердити свою належність європейських цінностей, правових інститутів та концептів, найактуальнішим з яких є приватне право. Потреба реформування національного цивільного законодавства зумовлює і потребу повернення до основоположних принципів права, насамперед, до принципу справедливості, розумності, добросовісності; до основних правових інститутів права приватної власності, прав на чужі речі, розгалуженої системи зобов’язань і договорів, спадкового права. Дослідження найважливіших інститутів римського права дає можливість студентам набути необхідну теоретичну і історико-правову базу, яка потрібна для вивчення юридичних дисциплін, пов’язаних із сферою, перш за все, приватного права. У студентів є можливість залучитися до латинської юридичної мудрості і розширити свій професійний, історичний та загальнокультурний світогляд. Міждисциплінарні зв’язки. Навчальна дисципліна «Римське приватне право та латинська юридична фразеологія» пов’язана з такими дисциплінами як: «Історія права зарубіжних країн», «Історія права України», «Теорія права», «Цивільне право України. Загальна частина», «Цивільне право України. Особлива частина», «Сімейне право», «Цивільне процесуальне право», «Міжнародне приватне право», що викладаються в навчально—науковому інституті «Юридичний інститут ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана». Мета навчальної дисципліни - надати студентам необхідні знання в сфері римського приватного права, сформувати базові системні теоретичні знання, вміння і навички в сфері реалізації норм сучасного цивільного, сімейного, спадкового права із врахуванням тісного зв’язку системи цих норм з історико-правовим досвідом формування, розвитку і рецепції римського приватного права в країнах романо-германської правової системи, в т. ч. в Україні. Основними завданнями навчальної дисципліни є :
В результаті вивчення римського приватного права та латинської юридичної фразеології студенти повинні: Знати: систему і структуру римського приватного права,основні цивілістичні поняття : правоздатність;дієздатність; позовна давність; набувальна давність; речові права,право власності;право володіння; сервітут, емфітевзис, суперфіцій; віндикаційний позов; негаторний позов; секвестр, засоби преторського захисту; зобов’язання, договір,делікт;пакт; форс мажор; казус; оферта; акцепт; термінологію спадкового права – відкриття спадщини, лежача спадщина, комморієнти, заповіт, с падкування за заповітом і за законом, заповідальний відказ, субінституція. Вивчення навчальної дисципліни «Римське приватне право та латинська юридична фразеологія» дає можливість студентам оволодіти такими спеціальними компетенціями:
Підсумковою формою контролю знань є екзамен, який має на меті перевірку теоретичних знань та вміння застосовувати їх, вирішуючи конкретні завдання, а також вміння студентів самостійно працювати з навчальною та науковою літературою.
1. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ
Тема 1. Поняття, предмет, система та джерела римського приватного права та латинської юридичної фразеології. Історичне значення римського приватного права. Мета вивчення римського приватного права та латинської юридичної фразеології як навчальної дисципліни. Предмет курсу. Історична роль римського приватного права. Правові презумпції. Поняття і основні риси римського права. Система римського приватного права. Поняття цивільного права (Ius civile), права народів (Ius gentium), преторського права (Ius praetorium), природного права (ius naturale), звичаєвого права. Поділ права на приватне (Ius privatum) та публічне (Ius publicum). Інституційні та пандектна система права. Передумови формування і виникнення римського права. Значення та сутність періодизації римського права. Джерела римського права: поняття та види. Leges duodecium tabularum. Постанови народних зборів. Діяльність римських юристів та її форми. Закон про цитування. Постанови сенату (сенатусконсульти). Едикти магістратів. Поняття і кодифікація преторського едикту. Імператорські конституції. Edictum. Decretum. Rescriptum, Mandatum. Інституції Гая. Кодифікація Юстиніана (Corpus iuris civilis): завдання кодифікації, її хід, складові частини, значення. Поняття та значення Дігестів (пандектів). Рецепція римського права в Європі і в світі. Етапи та напрями рецепції римського права. Школи римського права: глоссатори і каноністи, коментатори, гуманісти, прихильники теорії природного права та видатні представники німецької історичної школи. Вплив римського права на формування вітчизняної правової системи.
Тема 2. Правовий статус особи у римському приватному праві Суб’єкти права. Правоздатність фізичної особи. Дієздатність фізичних осіб. Підстави та обсяги обмеження дієздатності. Правовий статус фізичних осіб. Status libertatis. Status civitatis. Status familia. Capitis deminucio maxmima. Media, minima. Опіка та піклування. Поділ населення Риму за правовим статусом. Правовий статус римських громадян. Правовий статус латинів та перегринів. Правове становище рабів та вільновідпущеників. Правовий статус колонів. Поняття громадянської честі. Позбавлення громадянської честі. Infamia за законом і за звичаєм. Правові наслідки infamia. Юридичні особи (universitas). Ознаки юридичної особи. Види юридичних осіб. Виникнення та припинення юридичних осіб у Стародавньому Римі. Fisk.
Тема 3. Сімейні правовідносини Поняття римської сім’ї. Агнатське та когнатське споріднення. Ступені споріднення. Прямі та бокові родичі. Висхідні та низхідні родичі. Правові відносини батьків та дітей. Влада домовладики рaterfamilias. Батьківська влада. Відносини між матір’ю і дітьми. Усиновлення та узаконення. Поняття шлюбу та його види. Шлюб з чоловічою владою (cum manu). Шлюб без чоловічої влади (sine manu). Умови укладення шлюбу. Загальні підстави припинення шлюбу. Підстави розірвання шлюбу з ініціативи чоловіка. Підстави розірвання шлюбу з ініціативи дружини. Правові відносини подружжя. Особистий та майновий характер правовідносин подружжя. Придане. Шлюбні дарунки. Опіка та піклування: поняття, загальні положення. Види опіки. Форми опіки. Способи встановлення опіки. Підстави припинення опіки.
Тема 4. Захист прав Загальні положення про захист прав у римському приватному праві. Еволюція та становлення судового процесу як форми захисту прав. Поняття судового процесу, його принципи. Сторони в процесі: позивач та відповідач. Поняття та правова характеристика позову. Основні види судових процесів та їх характеристика. Ординарні та неординарні процеси. Легісакційний процес: в сакраментальній формі, з вимогою призначити третейського суддю, за допомогою кондикції. Фази процесу: в присутності магістрата та у судді. Формулярний процес. Виникнення, характеристика та особливості. Фази процесу: в присутності магістрату і у претора. Сутність і характеристика формули, її частини. Когніційний процес. Апеляція. Державне мито. Докази. Судове рішення та його виконання. Позови та їх класифікація. Речові та особисті позови. Позови суворого права (actio stricti iuris) та позови доброї совісті (actio bonae fidei). Позови за аналогією (actio utilis). Позови з фікцією (actio ficticia). Інтердикти. Поновлення в первісний стан (restitutio). Законні строки. Позовна давність. Переривання та зупинення строків позовної давності.
Тема 5. Речові права. Право власності. Загальне вчення про речі. Класифікація речей. Речі res mancipi et res nec mancipi. Речі в обігу та вилучені з обігу (res in commercio res et res extra commercium). Речі індивідуальні (species) і родові (genera). Замінні та незамінні речі. Споживчі (res quae usu consumuntur) та неспоживчі речі (res quae usu non consumuntur). Подільні та неподільні речі. Речі прості та складні. Плоди та доходи. Майно. Види прав на речі. Право володіння (ius possidendi). Види володіння. Законне та незаконне володіння Володіння (possessio) і тримання (detentio). Елементи володіння: corpus possessionis (предмет володіння) і animus possessionis (намір володіти). Виникнення і припинення володіння. Захист володіння. Поняття права власності. Зміст права власності. Право володіння (jus possidendi). Право користування (jus utendi). Право розпорядження (jus abutendi) . Право одержувати прибутки. Право на захист. Види власності. Преторська (бонітарна) власність. Власність перегринів провінційна власність. Спільна власність (communion). Спільна сумісна та спільна часткова власність. Підстави набуття права власності. Первісні та похідні способи набуття права власності. Оккупація.. Usucapio. Підстави припинення права власності. Захист права власності. Віндикаційний позов (actio rei vindicatio). Негаторний позов (actio rei negatoria). Публіціанів позов ( action Publiciana).
Тема 6. Обмеження речових прав. Права на чужі речі Поняття та види прав на чужі речі. Поняття сервітутів. Земельні сервітути. Сільскі сервітути. Міські сервітути. Особисті сервітути. Узуфрукт. Qasi ususfructus. Usus. Habitatio. Operae servorum vel animalium. Виникнення та припинення сервітутів. Захист сервітутів. Емфітевзис та суперфіцій. Заставне право. Призначення та основні риси заставного права. Форми застави. Фідуціарна застава (fiducia cum creditore). Ручний заклад (pignus). Іпотека (hypotheca). Особливості встановлення заставного права та підстави його припинення.
Тема 7. Загальне вчення про зобов’язанням і договори. Поняття зобов’язання (obligatio). Предмет та зміст зобов’язання. Дати (dare), зробити (facere), надати (praestare). Натуральні зобов’язання. Підстави виникнення зобов’язань. Юридичні факти. Події. Дії. Правомірні. І неправомірні дії. Поняття правочину, договору, делікту як підстав виникнення зобов’язань. Розподіл на договірні та позадоговірні зобов’язання. Система підстав зобов’язань: з договору; з делікту; нібито з договору (quasi ex contractu); нібито з делікту (quasi ex delicto). Сторони у зобов’язанні. Часткові і солідарні зобов’язання. Цесія. Виконання зобовязання. Місце, час та строк виконання зобов’язання. Прострочення виконання зобов’язання. Умови відповідальності сторін за невиконання зобов’язання. Вина кредитора і боржника. Умисел і необережність як форма вини. Груба і легка необережність. Casus. Vis major. Укладення договору. Оферта. Акцепт. Особиста присутність сторін. Укладення через представника. Зміст договору. Умови договору. Істотні, звичайні, випадкові умови. Строк (dies). Види строків: строк, з якого починає діяти договір (dies a quo) та строк, настання якого припиняло дію договору (dies ad quem). Умови договору. Відкладальні та скасувальні умови. Мета, для якої укладався договір (кауза). Поняття контрактів та пактів за римським правом. Сторони в контракті (контрагенти). Предмет контракту. Окремі види договірних зобов'язань. Вербальні договори: стипуляція. Літеральні договори: прибутково-видаткові книги, синграфи, хірографи. Поняття та види пактів. Пакти як неформальні договори.
Тема 8. Окремі види договорів і деліктів. Умови дійсності договору. Законність. Волевиявлення сторін. Наявність право- та дієздатності у сторін. Дотримання форми волевиявлення. Визначення предмета договору. Реальне виконання дій, що становлять предмет договору. Договір доручення. Договір товариства. Консенсуальні контракти. Купівля-продаж. Обов’язки продавця. Відповідальність продавця за евікцію речі. Договір найму і його види. Реальні контракти. Mutuum. Commodatum. Depositium. Предмет договору. Сторони в договорі. Depositium irregulare. Depositium miserabile. Cеквестр. Договір застави (ріgnus). Недоговірні зобов’язання. Поняття та види зобов’язань ніби-то з договору (quasi ex contractu). Ведення чужих справ без доручення (negotiorum gestio). Зобов’язання з безпідставного збагачення. Деліктні зобов’язання. Iniuria. Furtum. Заподіяння шкоди. Поняття quasi ex delicto за римським правом. Види quasi ex delicto.
Тема 9. Спадкове право. Загальні положення про спадкове право. Поняття спадкування. Спадкодавець. Спадкоємець. Спадщина. Універсальне та сингулярне правонаступництво. Етапи становлення римського спадкового права. Види спадкування. Спадкування за законом. Спадкування за заповітом. Види заповітів. Умови дійсності заповіту. Зміст заповіту. Субінституція. Поняття та види легатів (legata). Сингулярний характер правонаступництва легатарія. Види легатів. Фідеікоміси (fideicomissa). Закони Фурія, Воконія. Фальцідієва кварта. Відкриття спадщини. Поняття та склад спадщини. Черги спадкування. Спадкове трансмісія та спадкування за правом представлення. Спадкова трансмісія. Виморочна спадщина. Прийняття та відмова від спадщини. Межі відповідальності спадкоємця.
2. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
2.1. КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з обов’язкової дисципліни «Римське приватне право та латинська юридична фразеологія» для студентів спеціальності «Право» Денна форма навчання
2.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни
Поточний контроль знань будується на таких основних принципах:
Порядок оцінювання знань студентів за результатами вивчення дисципліни для денної форми навчання:
Оцінювання знань студентів за традиційною шкалою та шкалою ECTS
ОЦІНЮВАННЯ ПОТОЧНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА Поточний контроль знань слугує засобом виявлення ступеня засвоєння навчального матеріалу та управління навчальним процесом. Мета поточного контролю знань полягає у:
визначенні шляхів усунення недоліків у знаннях студента;
Поточний контроль знань органічно поєднується з тематичним (модульним, блоковим) контролем, який покликаний визначати якість вивчення окремих тем, розділів. Тематичний (блоковий) контроль є показником стану і результатом процесу навчання студентів. Контроль знань покликаний організувати студента до систематичного опрацювання пройденого матеріалу. Він здійснюється в аудиторії в години, відведені для семінарських занять та в процесі індивідуальної роботи зі студентом у позанавчальний час шляхом:
Процес вивчення римського приватного права та латинської юридичної фразеології передбачає:
Контроль відвідування лекцій проводиться викладачем, який проводить лекцію та здійснюється шляхом перевірки присутності студента на занятті та його участі в роботі, зокрема, у веденні конспекту лекції. Оцінка поточної роботи студентів з дисципліни включає оцінки за систематичність та активність роботи студента протягом семестру, за виконання модульних завдань, завдань для самостійної роботи. Контроль знань на семінарських заняттях здійснюється шляхом:
При виконанні модульних завдань оцінці підлягають: виконання письмових завдань, тести, розв’язання ситуаційних задач, усні відповіді. Оцінка самостійної роботи включає оцінки за написання рефератів, виконання індивідуальних завдань та вивчення питань, які виносяться на самостійне опрацювання. Оцінка модульних завдань не може перевищувати 20 балів (модуль І – 10 балів, модуль ІІ – 10 балів). Максимальна оцінка за самостійну роботу – 20 балів. Порядок і критерії оцінювання знань студентів при проведенні модульного контролю Матеріали для модульного контролю знань включають два модулі (блоки). Кожне модульне завдання може включати одне або два програмних питань, або одне практичне завдання, або два блоки тестів. Кожне модульне завдання оцінюється в межах 5 балів відповідно до приведених нижче критеріїв: 1. Правильність і повнота відповіді на питання; 2. Грамотність і логічність відповіді.
МАТЕРІАЛИ ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ БЛОК (модуль) 1 ТЕМИ: 1 - 4 Тема 1. Поняття, предмет, система та джерела римського приватного права та латинської юридичної фразеології. Тема 2. Правовий статус особи у римському приватному праві. Тема 3. Сімейні правовідносини. Тема 4. Захист прав. Контроль знань здійснюється у формі усних відповідей або самостійних письмових робіт за рішенням викладача, який проводить модульний контроль знань. Питання для контролю знань можуть подаватися у вигляді тестового завдання. БЛОК (модуль) 2 ТЕМИ: 5-9. Тема 5. Речові права. Право власності. Тема 6. Обмеження речових прав. Права на чужі речі. Тема 7. Загальне вчення про зобов’язання і договори. Тема 8. Окремі види договорів і деліктів. Тема 9. Спадкове право. Контроль знань здійснюється у формі усних відповідей або самостійних письмових робіт за рішенням викладача, який проводить модульний контроль знань. Питання для контролю знань можуть подаватися у вигляді тестового завдання.
3. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
3.1. Вимоги до виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи. Обсяг роботи 12-15 сторінок стандартного машинописного тексту (Тіmеs New Roman 14 кегель, полуторний інтервал). Обов'язкові складові роботи: Вступ – 1-2 стор., містить мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження. Основна частина – 7-10 стор., розкриває предмет дослідження (теоретичні, методологічні, історичні положення теми: правовий аналіз нормативно-правової бази, що стосується теми; тенденції, що існують в наукових джерелах; тощо). За текстом роботи необхідно робити посилання на джерела ( автор, назва, рік видання видавництво, сторінка). Висновки – 1-2 стор., містять підсумки щодо проведеної роботи, які ґрунтуються на теоретичних узагальненнях та практичних рекомендаціях щодо розвитку певного правового інституту або вдосконалення законодавства . Список використаних джерел – 1 стор., має базуватись не менш, ніж на 6-8 джерелах - монографії, підручники, навчальні посібники, статті у періодичних виданнях). Роботи, що не відповідають цим вимогам, без посилання на джерела, з елементами плагіату, не перевірятимуться і не оцінюватимуться. Теми рефератів:
3.2. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
Оцінка самостійної роботи включає оцінку за написання рефератів – виконання індивідуальних завдань та за вивчення питань, які виносяться на самостійне опрацювання. Максимальна оцінка за виконання індивідуальних завдань – 20 балів. Критеріями оцінки є: 1.Правильність і повнота висвітлення теми. 2. Грамотність і логічність викладення матеріалу. 3. Оформлення роботи.
4. ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
4.1. Структура екзаменаційного білету Підсумкове оцінювання результатів вивчення навчальної дисципліни відбувається у вигляді складання екзамену за екзаменаційними білетами, кожен з яких містить 5 питань.
Теоретичні питання для складання екзамену :
1.Поняття римського цивільного права. 2.Історичне значення римського права. 3. Системи римського права. 4. Публічне і приватне право (jus publicum, jus privatum). 5.Рецепція римського права.
Практичні питання з латинської юридичної фразеології Ab ovo — з самого початку аction in rem – речовий позов actio rei vindication – віндикаційний позов action negatoria –негаторний позов action on personam – особистий позов alibi – відсутність на момент вчинення правопорушення bona vacancia - виморочна спадщини сapitis deminutio – зміна статусу casus - випадок casus a nullo praestantur - за випадок ніхто не відповідає consensus - домовленність contractus innominati - безіменні контракти communio –спільна власність сompensatio – зарахування, залік corpus delictum – склад правопорушення сorpus iuris civilis - зібрання цивільних законів сulpa lata – груба необережність cum manu - шлюб з владою чоловіка cui bono – кому вигідно? cura - піклування debitor – боржник de conflictu legume – про колізію законів de facto -фактично de jure – юридично, по праву de lege lata - з точки зору чинного закону de lege ferenda - з точки зору майбутнього закону delictum -заподіяння шкоди, правопорушення depositum - договір зберігання depositum irregalare – іррегулярне (неправильне) зберігання deposiotum miserebile - тужлива поклажа dolus -обман dura lex, sed lex - суворий закон, проте це закон error – помилка ex contractu – з контракту familia - сім’я finis coronat opus — кінець вінчає справу genus non perit – родові речі не гинуть habitatio - право користування чужим приміщенням hereditas facens - лежача спадщина hypotheca – вид застави honor – честь impossibilium nulla est obligatio - зобов`язання не виникає, якщо його предмет неможливий infamia - безчестя instrumentum vocale - речі, що розмовляють; раби interpretation - тлумачення права injuria - особиста образа impossibilium nulla est obligatio - зобов`язання не виникає, якщо його предмет неможливий jus civile - цивільне право jus emphyteutioum - право користування чужою землею jus gentium - право народів jus publicum - публічне право jus privatum - приватне право jus praetorum - преторське право jus scriptum – писане право lapsus linguae- помилка в слові, обмовка lex contractus - договірне право lex prospisit, non respicit - закон не має зворотної сили legalitas regnorum fundamentum - законність основа держави legem brevem esse oportet - закон має бути стислим location conductio – договір найму mandatum – доручення nomina sunt satis sapit - не будемо називати імен nullius juris – без юридичних наслідків nulli res sua servit - не може бути сервітуту на власну річ nuda pacta - голий пакт, без захисту nuda proprietas - гола власність на річ obligatio - зобов`язання pacta sunt servanda – договору треба дотримуватися pater familia –домовладика persona grata - бажана особа pignus - застава pro forma - дотримання форми (при укладанні договорів) periculum - зизик загибелі речі quasi ex contractu – якби з договору quasi ex delicto – якби з делікту ratio scripta - писаний розум res mobile - рухомі речі res perit domino – збитки із загибелі речі несе власник sine manu – шлюб без влади чоловіка séquestre – вид зберігання specification - переробка речей sponsio - порука status libertatis - стан свободи status civitatis – стан громадянства status familia - сімейний стан status quo – існуюче становище superficies - право користування чужою землею для забудови tabula rasa — чиста дошка ( про людину) testamentum - заповіт, остання воля terra incognito - невідома земля tutela – опіка tutor – опікун ultima ratio - останній засіб, останній довід usus - право користування чужою річчю без одержання прибутків від неї usufructus -право користування чужою річчю і одержання прибутків від неї usucapio - набуття речі за давністю vis major - непереборна сила
4.2. Критерії оцінювання екзаменаційної роботи студента Білет містить 5 питань, відповідь на кожне оцінюється в межах 10 балів відповідно до наступних критеріїв: а) Правильність і повнота відповіді на питання; б) Послідовність, грамотність і логічність відповіді.
4.3. Приклади типових завдань, що виносяться на екзамен. 4.3.1. 1. Загальна характеристика «Leges duodecium tabularum” 2. Шлюб cum manu та sine manu 3. Аctio rei vindicatio як засіб захисту права власності. 4. Відповідальність продавця за евікцію речі. 5. Поняття та види легатів. 4.3.2.
1. Capitis deminucio за римським приватним правом. 2.Аctio rei negatoria як засіб захисту права власності. 3. Pignus і hypotheca 4. Поняття та види зобов’язань quasi ex contractu. 5. Субінституція
4.3.3. 1. Загальна характеристика «Corpus iuris civilis» 2.Аction Publiciana як засіб захисту права власності. 3. Поняття та види пактів. 4. Види quasi ex delicto. 5. Фальцідієва кварта.
5. РЕКОМЕНДОВАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА
6.1. Основна література
6.2.Додаткова література
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||