Задача 6.4. Велика фірма вирішує питання про продаж однієї зі своїх філій, яку було придбано 10 років тому за 500 тис. грн і  яка протягом перших п’яти років приносила дохід у розмірі 700 тис. грн на рік; протягом наступних п’яти років виробничі та інші можливості філії зовсім не використовувалися фірмою, а витрати на її утримання становили 15 000 грн на рік.

Пропонується продаж цієї філії за 1 млн грн за умови, що в країні функціонування, згідно з чинним законодавством, 50 % виторгу має бути продано державі за курсом, який на 30 % менший, ніж ринковий. Якщо 1 млн грн не задовольняє фірму, визначте мінімальну ціну продажу. Протягом останніх 10 років депозитна ставка для суб’єктів підприємницької діяльності в комерційних банках становила 10 %.

Задача 6.5. Складіть портфель цінних паперів для даних, наведених у табл. 6.3

Таблиця 6.3

МАТЕМАТИЧНЕ СПОДІВАННЯ ТА КОВАРІАЦІЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

Математичне сподівання		Коваріація
і	mj	Vij	І	ІІ	ІІІ
І	11	І	8	1	– 2
ІІ	5	ІІ	1	2	– 1
ІІІ	3	ІІІ	– 2	– 1	1

Необхідно:

• знайти структуру оптимального портфеля й відповідний ризик за умови очікуваної ефективності портфеля = 8 %;
• визначити оптимальну структуру ризикової частини портфеля за умови, що є безризикові цінні папери з ефективністю 3 %; визначити його ефективність і ризик;
• знайти оптимальний розподіл капіталовкладень, ефективність оптимального портфеля й ризик, якщо їх сума становить 11 000 грн, з яких третину треба вкласти в безризикові цінні папери.

Задача 6.6 [6]. Є два види цінних паперів: ризикові з ефективністю 0,6 і = 2 і безризикові з ефективністю 0,3. Інвестор має 1100 грн. Визначте структуру портфеля із заданими ефективностями 0,4 і 110; ефективність портфелів у частках і процентах; кіль­кість грошей, які передбачається одержати в результаті цих фінансових операцій; структуру портфелів у частках і гривнях;

Задачі для самостійного розв’язання

Задача 6.7. Для деякої інвестиційної компанії відомо, що рівень її систематичного ризику — 1,25. Визначте необхідну дохідність цієї компанії, якщо вона не використовує позикові кошти. Відомо, що безризикова ставка — 8 %, середня дохідність ринку — 14,5 %.

Побудуйте лінію надійності ринку цієї компанії. Про що вона свідчить?

Задача 6.8. Інвестор обирає один із двох проектів. Очікувані значення грошових потоків за кожним з них задано в табл. 6.4.

Таблиця 6.4

ОЧІКУВАНІ ЗНАЧЕННЯ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ

Роки	Проект А	Проект В
1	– 300 000	– 300 000
2	100 000	200 000
3	200 000	200 000
4	200 000	200 000
5	300 000	300 000
6	300 000	400 000

Визначте, який із проектів обрати, якщо норма дисконту з урахуванням ризику та інфляції становить 15 %. Обчисліть показ­ники ефективності обох проектів з урахуванням ризику та інфляції. Зробіть відповідні висновки.

Задача 6.9. П’ять інвестиційних альтернатив мають такі значення NPV і середньоквадратичні відхилення (табл. 6.5).

Таблиця 6.5

ЗНАЧЕННЯ NPV І СЕРЕДНЬОКВАДРАТИЧНІ ВІДХИЛЕННЯ

Проект	Очікуване значення NPV, тис. грн	Середньоквадратичне відхилення
A	1000	200
B	3000	300
С	3000	400
D	5000	700
E	10 000	900

Проранжируйте 5 альтернатив від низького до високого рівня ризику. Якщо ви обираєте між проектами В і С, чи потрібно використовувати коефіцієнт варіації? Чому?

Задача 6.10. Інвестор аналізує рішення про купівлю одного з двох невеликих торговельних центрів А і В. Очікувані щорічні грошові потоки за кожним з них наведено в табл. 6.6.

Таблиця 6.6

СПОДІВАНІ ЗНАЧЕННЯ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ

А		В
Щорічний грошовий потік, тис. грн	Імовірність	Щорічний грошовий потік, тис. грн	Імовірність
10	0,1	20	0,1
30	0,2	30	0,3
40	0,3	35	0,4
50	0,3	50	0,2
60	0,1

Визначте сподіване значення щорічного грошового потоку для кожного торговельного центра. Який коефіцієнт варіації для кож­ного торговельного центру, про що він свідчить? Який торговельний центр має більший ризик?

Задача 6.11. Визначте, чи є доцільним для підприємства продаж виробничої площі за ціною 250 000 тис. грн, за умови, що її було придбано на початку 2003 р. за 180 000 тис. грн. При цьому коефіцієнт дисконтування грошового потоку в 2003 — 2004 рр. становить 10 %; на 2005 — 2008 рр. він прогнозується в розмірі 5 %. Якщо ціна не задовольняє фірму, то визначте мінімальну ціну продажу. Якщо задовольняє, то встановіть перевищення прибутку над запланованим.

Задача 6.12. Оцініть інвестиційні проекти за критерієм найменшого ризику величини і відхилень рентабельності. Дані для задачі наведено в табл. 6.7.

Таблиця 6.7

ДАНІ ДЛЯ ЗАДАЧІ 6.12

Проект	Проект А				Проект Б
Рентабельність, %	20	30	35	15	30	20	40	10
Кількість років	2	1	2	3	1	4	2	1

Задача 6.13. Обґрунтуйте ГР щодо доцільності проведення техніко-технологічних заходів на підприємстві, які дадуть змогу підвищити продуктивність праці робітників на 3 % на другий рік після їх впровадження, якщо виробнича програма протягом попередніх років є незмінною і становить 1 млн од. продукції на рік. Ціна реалізації одиниці продукції — 20 грн; загальна сума інвестування — 500 000 грн.

Підвищення продуктивності праці відбувається у третьому кварталі другого року, а структура інвестицій розподіляється так: 1-й квартал першого року — 20 % від загальної суми інвестицій; 2-й квартал — 20 %; 3-й квартал — 10 %; 4-й квартал — 10 %; 1-й квартал другого року — 30 %; 2-й квартал — 10 %. Інвестиції здійснюються на початку кожного кварталу. Загальна ефективність інвестицій на підприємстві дорівнює 30 %.

Задача 6.14. Існують 4 варіанти інвестування проекту вартістю 100 000 дол. США терміном на один рік (табл. 6.8):

• річні векселі Казначейства США, за якими гарантовано 8 % доходу; векселі випускаються на один рік, тобто через рік їх усі буде викуплено, що гарантовано державою;
• облігації корпорації з 9 %-м доходом і терміном позики на 10 років, але фірма продасть облігації наприкінці першого року, тобто процент буде відомий наприкінці року;
• проект 1, який пропонує чисті витрати в 100 000 дол. США, нульові надходження протягом року й виплати наприкінці року, що залежатимуть від стану економіки;
• проект 2, вартість якого 100 000 дол. США, передбачає також залежність виплат від стану економіки.

Визначте очікуваний дохід і ризик для чотирьох варіантів інвестування.

Таблиця 6.8

ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ ЗАДАЧІ 6.14

Стан економіки	Імовірність, частка	Норма дохідності за інвестиціями, %
		Векселі	Облігації	Проект 1	Проект 2
Глибокий спад	0,05	8,00	12,0	– 3	– 2
Невеликий спад	0,2	8,00	10,0	6,0	9,0
Середнє зростання	0,5	8,00	9,0	11,0	12,0
Невеликий підйом	0,2	8,00	8,5	14,0	15,0
Потужний підйом	0,05	8,00	8,0	19,0	26,0

Індивідуальна робота 6

Структура проектного ризику

Компанія, яка спеціалізується на випуску м’ясних консервів, розглядає два інвестиційні проекти, кожен з яких передбачає випуск нових видів консервів. Дані про очікувані доходи цих інвестиційних проектів за роками подано в табл. 6.9.

Таблиця 6.9

ОЧІКУВАНІ ДОХОДИ, тис. грн

Роки	Проект 1	Проект 2
1	50 000	30 000
2	50 000	40 000
3	50 000	50 000
4	50 000	60 000
5	50 000

Початкові вкладення капіталу в проекти складаються з двох частин: 65 % фінансується за рахунок позики банку з річною ставкою 12 % і решта — завдяки інвестором через передплату звичайних акцій. Загальна вартість капіталовкладень, рівень систематичного ризику проекту та рівень систематичного ризику компанії до впровадження проекту визначаються за варіантом з табл. 6.10. Безризикова ставка доходу — 10 %, середньоринкова дохідність — 15 %.

Потрібно:

• розрахувати критерії оцінювання проектів (чистий приведений дохід, строк окупності проекту та індекс прибутковості, враховуючи структуру капіталу та рівень ризику проектів);
• оцінити, який із запропонованих проектів привабливіший для впровадження;
• визначити, як зміниться рівень систематичного ризику та очікуваної дохідності компанії після впровадження проекту, якщо керівництво компанії 30 % власного капіталу вкладе в новий проект, а решту — у наявні проекти компанії;
• побудувати графік залежності систематичного ризику та необхідної дохідності компанії, зробити за графіком висновок щодо зони доцільності проектів.

Таблиця 6.10

ВАРІАНТИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРВИННИХ
КАПІТАЛОВКЛАДЕНЬ, СИСТЕМАТИЧНОГО РИЗИКУ
ПРОЕКТУ КОМПАНІЇ

Варіант	Капіталовкладення, грн	Систематичний ризик проекту	Систематичний ризик компанії
1	75 000	1,50	1,3
2	80 000	1,55	1,4
3	85 000	1,60	1,4
4	90 000	1,65	1,4
5	95 000	1,70	1,3
6	100 000	1,75	1,5
7	105 000	1,80	1,6
8	110 000	1,85	1,4
9	115 000	1,90	1,6
10	120 000	1,95	1,6
11	125 000	2,00	1,7
12	130 000	2,05	1,8
13	135 000	2,10	1,9
14	140 000	2,15	1,8
15	145 000	2,20	2,0

Тема 7. Оцінка підприємницьких ризиків

7.1. Методичні поради до вивчення теми

Вивчення теми «Оцінка підприємницьких ризиків» варто розпочати з визначення сутності кількісного та якісного аналізу підприєм­ницьких ризиків, під час проведення якого можна з’ясувати доцільність прийняття конкретного ГР, що містить певні ризики.

Якісний аналіз має на меті визначення чинників і меж ризику та проведення ідентифікації можливих ризиків. У межах діяльнос­ті певного суб’єкта господарювання можна використати таку класифікацію зон ризику: безризикова зона, зона допустимого ризику, зона критичного ризику, зона катастрофічного ризику. Сту­дентам необхідно розглянути характерні особливості цих зон, звернувши увагу на критерії розмежування.

Виникнення кожного окремого виду ризику підприємницької діяльності зумовлюють специфічні чинники. Тому наступним важливим кроком є ретельне вивчення причин появи зовнішніх (політичних, соціальних, демографічних, адміністративно-зако­нодавчих) і внутрішніх (виробничих, технічних, комерційних, фінансових) ризиків.

Після засвоєння сутності якісного аналізу логічно буде перейти до ознайомлення з кількісним аналізом, покликаним оцінити ступінь окремих ризиків і ризику певного виду діяльності в цілому. При цьому варто звернути увагу на аналіз імовірних втрат ресурсів (фінансових, матеріальних, соціальних, трудових, збутових, екологічних втрат, втрат часу) і втрат від здійснення ви­робничої, комерційної та фінансової підприємницької діяльності.

У контексті питань, пов’язаних із визначенням ступеня ризику, необхідно розглянути абсолютні та відносні величини його вимірювання. Студенти мають звернути особливу увагу на специфіку побудови кривої ризику, яка уможливлює встановлення залежності ймовірності втрат від їхнього рівня; прийняття попередніх висновків про доцільність чи недоцільність здійснення ризикованих операцій, визначення ймовірності втрати коштів у межах певних інтервалів.

Наступним кроком є докладне вивчення відповідної методичної бази оцінювання підприємницьких ризиків. Для кількісного визначення ступеня ризику на підприємстві в науковій та спеціаль­­ній літературі розглянуто безліч методів оцінювання, але практичного застосування набули такі методи, як: статистичний, експертний методи, аналіз доцільності витрат, метод використання аналогів. Також слід ознайомитися з методами оцінювання інвестиційних проектів. У світовій практиці інвестиційного менеджменту використовується різі методи кількісного оцінювання ризиків, але найпоширенішими серед них є: метод коригування норми дисконту; аналіз чутливості; метод сценаріїв; «дерево рішень»; імітаційне моделювання. Під час вивчення цього питання особливу увагу необхідно звернути на переваги та недоліки методів оцінювання ризиків.

Кількісне оцінювання ризиків і чинників, що їх зумовлюють, можна здійснити на основі аналізу варіабельності прибутку. На цьому етапі студентам варто докладно розглянути показники, необхідні для проведення цього виду аналізу.

7.2. План семінарського заняття

1.Якісний аналіз ризиків підприємницької діяльності.

2.Кількісний аналіз ризиків господарювання.

3.Методи кількісної оцінки підприємницьких ризиків.

Питання для самоперевірки

1.Розкрийте сутність кількісного та якісного аналізу ризиків.

2.Які чинники покладено в основу розмежування основних зон ризику?

3.Які втрати є об’єктом кількісного аналізу ризику?

4.Що ви розумієте під ступенем ризику?

5.Які існують показники кількісного вимірювання ризику?

6.Наведіть алгоритм побудови кривої ризику. Які методи оцінювання ризиків можуть застосовуватися під час її побудови?

7.У чому полягають основні переваги та недоліки методів кількісної оцінки ризиків?

8.Які методи є найефективнішими під час оцінювання ризику інвестиційних проектів? Чому?

9.На що спрямований аналіз варіабельності прибутку?

Питання для поглибленого вивчення теми

1. Застосування інформаційних систем (пакетів прикладних програм) під час проведення кількісного аналізу підприємницьких ризиків.
2. Оцінювання ймовірних утрат у процесі здійснення підприємницької діяльності.
3. Системи вимірювання ринкових ризиків: сутність і межі застосування.

Література

1. Буянов В. П., Клуханов К. А., Михайлов Л. М. Рискология (управление риском): Учеб. пособие. — 2-е изд., испр. и доп. — М.: Эзачмен, 2003. — 384 с.
2. Вітлінський В. В. Аналіз, оцінка і моделювання економічного ризику. — К.: Деміур, 1996. — 212 с.
3. Вітлінський В. В., Наконечний С. І. Ризик у менеджменті. — К.: ТОВ «Борисфен-М», 1996. — 336 с.
4. Вяткин В. Н., Гамза В. А., Дж. Дж. Хэмптон. Управление риском в рыночной экономике. — М.: ЗАО «Издательство “Экономика”, 2002.—195 с.
5. Гранатуров В. М., Шевчук О. Б. Ризики підприємницької діяльності: Проблеми аналізу. — К.: Зв’язок, 2000. — 152 с.
6. Лепешкина М. Инвестиционные риски // РИСК. — 2003. — № 1. — С. 69—71.
7. Лобанов А., Чугунов А. Риск-менеджмент // РИСК. — 1999. — № 4. — С. 43—52.
8. Машина Н. І. Економічний ризик і методи його вимірювання: Навч. посіб. — К.: Центр навч. лі-ри, 2003. — 188 с.
9. Риски в современном бизнесе / П. Г. Грабовый, С. Н. Петрова и др. — М.: Аланс, 1994. — 200 с.
10.  Робинс, Стивен, П. Менеджмент: Пер. с англ. — 6-е изд. — М.: Издат. дом «Вильямс», 2002. — 880 с.
11. Станиславчик Е. Н. Риск-менеджмент на предприятии: Теория и практика. — М.: Ось-89, 2002. — 80 с.
12. Управління підприємницьким ризиком / За заг. ред. д-ра екон. наук Д. А. Штефанека. — Т.: Екон. думка, 1999. —224 с.
13. Устенко О. Л. Предпринимательские риски: Основы теории, методология оценки и управление. — К.: Асеусвит, 1996. — 146 с.

7.3. Термінологічний словник

Кількісний аналіз ризику — аналіз, який покликаний кількісно визначити ступінь окремих ризиків і ризику певного виду діяльності в цілому.

Крива ризику — крива розподілу ймовірностей виникнення певного рівня втрат прибутку.

Критерії обґрунтування рішень під час прийняття (вибору) інвес­тиційного проекту: чистий приведений дохід, індекс прибутковості, термін окупності, внутрішній коефіцієнт рентабельності.

Методи кількісного оцінювання господарських ризиків: статистич­ний, експертних оцінок, аналізу доцільності витрат, рейтинговий, нормативний, аналітичний, використання аналогів.

Методи кількісного оцінювання інвестиційних ризиків: метод коригування норми дисконту, аналіз чутливості, метод сценаріїв, «дерево рішень», імітаційне моделювання.

Система показників кількісного оцінювання ризику охоплює: абсолютні величини (дисперсія, середньоквадратичне відхилення, семіваріація, семіквадратичне відхилення), відносні (імовірність, коефіцієнт варіації, коефіцієнт ризику), інтервальні (граничні інтервали ефективності, гранична похибка, розмах варіації).

Системний підхід до аналізу ризику — підхід, що передбачає: усебічне (наукове, технічне, технологічне, маркетингове, стратегічне) вивчення підприємства та середовища його функціонування як джерел ризику; аналіз зовнішніх та внутрішніх чинників ризику; побудову та аналіз ланцюжка розвитку подій у разі дії тих або інших факторів; визначення показників оцінювання рівня ризику; установлення механізмів та моделей взаємозв’язку показників та чинників ризику.

Ступінь ризику — імовірність появи випадку втрат (імовірність реалізації ризику); розмір можливого збитку від нього.

Якісний аналіз ризику — аналіз, який має на меті визначити чинники й зони ризику та ідентифікувати можливі ризики.

7.4. Навчальні завдання

Теми доповідей

1. Сучасні підходи до аналізу підприємницьких ризиків.
2. Причини виникнення зовнішніх ризиків та оцінка їх впливу на діяльність підприємства.
3. Теорія статистичних рішень при обґрунтуванні рішень в умовах ризику та невизначеності.

Питання для дискусій

1. Який параметр, на вашу думку, є найдоцільнішим для використання при вимірюванні ступеня ризику?
2. Чи впливають специфіка діяльності підприємства, його розмір, величина активів тощо на ступінь ризикованість його бізнесу? Обґрунтуйте свою відповідь.
3. Чи існують межі застосування кількісних і якісних методів аналізу певного підприємницького ризику?
4. Під час розв’язання яких імовірнісних завдань використається метод Монте-Карло? Наведіть приклади таких завдань.

Ситуації

Ситуація 7.1. Чим може виражатися ступінь ризику для підприємства при прийомі на роботу фахівця без досвіду роботи?

Ситуація 7.2. Фірма планує нововведення. Як вона може оцінити ризики, що виникають у разі впровадження нововведення? За допомогою яких даних?

Ситуація 7.3. Економісту запропонували проаналізувати діяль­ність фірми й зробити висновок про ефективність її роботи порівняно з ефективністю діяльності галузі в цілому. На основі яких показників він має це зробити? Які ризики супроводжуватимуть діяльність фірми, якщо її показники виявляться нижчими за відповідні показники галузі?

7.5. Завдання для перевірки знань

Тести

1. Аспект, пов’язаний з виявленням впливу рішень, які приймаються в умовах невизначеності та конфліктності, на інтереси суб’єктів господарювання, притаманний:

1.  якісному аналізу;
2.  кількісному аналізу;
3.  усі відповіді правильні.

2. Якісний аналіз дає можливість:

1.  визначити чинники й зони ризику;
2.  розрахувати ступінь окремих ризиків і ризику певного виду діяльності в цілому;
3.  визначити ймовірність появи випадку втрат (імовірність реалізації ризику);
4.  ідентифікувати можливі ризики.

3. Проблеми, пов’язані з обмеженням прав власності щодо продукції, яка створюється підприємством, є джерелом появи:

1.  виробничого ризику;
2.  адміністративно-законодавчого ризику;
3.  маркетингового ризику;
4.  усі відповіді помилкові.

4. Недоліком методу аналогів є:

1.  недостатня розробленість (на даний час) методу на теоретичному рівні;
2.  ігнорування чинника постійного розвитку будь-якої діяльності;
3.  невисока точність оцінювання;
4.  усі відповіді помилкові.

5. Третя група транспортних ризиків (С), що охоплює чотири підгрупи (CFR, CIF, CPT, CIP), передбачає ситуацію:

1.  за якої всі ризики, пов’язані з транспортуванням товару, бере на себе продавець;
2.  за якої фірма-постачальник тримає товар, призначений для зовнішнього використання (наприклад, продажу), на власних складах;
3.  коли продавець і покупець укладають договір на транспортування товару, але при цьому не беруть на себе ніякого ризику;
4.  усі відповіді помилкові.

6. Ризик помилкового ціноутворення є підвидом:

1.  безпосередньо реалізаційних ризиків;
2.  ризиків взаємодії з контрагентами та партнерами в процесі організації продажу продукції (послуг);
3.  ризиків непередбаченої конкуренції.

7. Імовірність появи втрат у разі реалізації цінних паперів або інших товарів через зміну оцінки їхньої якості та споживної вартості зумовлює:

1.  фінансовий ризик;
2.  ризик ліквідності;
3.  інфляційний ризик;
4.  дефляційний ризик.

8. Втрати, пов’язані зі зміною ставлення покупців (реальних або потенційних) до продукту, що його виготовляє підприємство, у бік переваги інших продуктів, — це :

1.  матеріальні втрати;
2.  фінансові втрати;
3.  репутаційні втрати;
4.  усі відповіді помилкові.

9. Втратами від здійснення виробничої діяльності можуть бути:

1.  зниження прогнозованих обсягів виробництва й реалізації продукції;
2.  зниження цін реалізації продукції;
3.  непередбачені штрафи та стягнення;
4.  зміна курсу грошей, валюти, цінних паперів.

10. Розсіювання значення випадкового параметра від його середнього значення, що прогнозується, характеризується:

1.  математичним сподіванням;
2.  дисперсією;
3.  середньоквадратичним відхиленням;
4.  коефіцієнтом варіації.

Задачі

Приклади задач

Задача 7.1. Розрахунок ступеня ризику. Для здійснення певного інвестиційного проекту фірмі необхідно зробити одноразові інвестиції в розмірі 100 тис. грошових одиниць. Ураховуючи зміни, які відбуваються на ринку, де діє фірма, можуть мати місце чотири варіанти ситуацій:

1. — фірма може отримати прибуток на вкладений капітал у розмірі 40 %;

ІІ, ІІІ. прибуток дорівнюватиме 10 %;

IV. збитки в розмірі 20 % від вкладеного варіанта.

Шанси для реалізації кожного з варіантів однакові. Розрахувати ризикованість реалізації цього проекту (коефіцієнт ризику).

Розв’язання

1. За реалізації І варіанта фірма виграє 40 %, ІІ та ІІІ — 10 %; ІV — втратить 20 %.
2. Фірма має шанс (імовірність) 1 з 4 (або 0,25), що вона отримає прибуток 40 %, шанс 2 з 4 (або 0,5) на отримання 10 % прибутку та шанс 1 з 4, що вона втратить 20 % капіталу.

Визначимо очікуваний прибуток від даного виду діяльності з урахуванням імовірності (математичне сподівання):

,                                       (7.1)

де  — значення випадкової величини,  — відповідні ймовірності.

тис. гр. одиниць

Отже, очікуваний прибуток від даного виду діяльності з урахуванням ймовірності становитиме 10 %.

3. Розрахуємо показники ризику.

Дисперсія D(x) розраховується за формулою

.                            (7.2)

Результати розрахунку продано в табл. 7.1.

Таблиця 7.1

ПОКАЗНИКИ ОЦІНКИ ЦІНОВОГО РИЗИКУ

Можливий % прибутку	Імовірність	Відхилення від очікуваного прибутку, %	Квадрат відхилення	Дисперсія
40	0,25	+ 30	900	225
10	0,5	0	0	0
– 20	0,25	– 30	900	225
Результат				450

Середньоквадратичне відхилення d (x) розраховується
за формулою

                                      (7.3)

.                                    (7.3)

Коефіцієнт варіації (K(x)_var) обчислимо так:

;                                (7.4)

.

Висновок: Очікуваний прибуток від даного виду діяльності становить 10 тис. грошових одиниць. Максимально можливе коливання прибутку від його середньоочікуваної величини дорівнюватиме 21 %.

Задача 7.2. Існують два інвестиційних проекти. Перший з імовірністю 0,6 забезпечує прибуток 15 тис. грн, але з імовірністю 0,4 можна втратити 5,5 тис. грн. Для другого проекту з імовірністю 0,8 можна отримати прибуток 10 тис. грн і з ймовірністю 0,2 — втратити 6 тис. грн. Який проект обрати?

Розв’язання

Проекти мають однакову середню прибутковість, яка дорівнює 6,8 тис. грн.

0,6 · 15 + 0,4 · (– 5,5) = 0,8 · 10 + 0,2 · ( – 60) = 6,8 (тис. грн).

Однак середньоквадратичне відхилення прибутку для першого проекту дорівнює:

d₁ = (0,6 (15 – 6,8)² + 0,4( – 5,5 – 6,8)²)^1/2 = 10,04 (тис. грн);

для другого проекту:

d₂ = (0,8 (10—6,8)² + 0,2( – 6 – 6,8)²)^1/2 = 6,4 (тис. грн).

Тому привабливішою для фірми є реалізація другого проекту, який має найменший ризик утрати прибутку.

Задача 7.3. Визначення ступеня ризику. Фірма вирішує питання про доцільність своєї роботи на певному ринку, користуючись такою інформацією своїх аналітиків:

• потенційна річна місткість ринку — 1 млн од. продукції; на ринку працюють ще три фірми аналогічного профілю, які контролюють 80 % його потенційної місткості;
• ціна реалізації одиниці продукції на даний момент — 75 грн; фірма може зайняти частку даного ринку завдяки зниженню ціни реалізації продукції на 10 %;
• можливий ступінь ризику під час роботи на цьому ринку характеризується виникненням таких ситуацій — відхилення реальної ціни від очікуваної може становити: а) + 5 %; б) – 10 %.

Необхідно визначити ступінь цінового ризику та його вплив на результати діяльності фірми.

Розв’язання

1. Якщо фірма вийде на ринок зі своїм продуктом, який аналогічний тому, що вже продається, то місткість ринку має бути розширено завдяки зниженню ціни реалізації продукції. Визначимо ціну реалізації в разі розширення місткості ринку:

Очікувана ціна реалізації = Ціна реалізації одиниці продукції на даний момент ´ Відсоток зниження ціни реалізації продукції;

Очікувана ціна реалізації = 75 · 0,9 = 67,5 (грн).

2. Розрахуємо частку ринку, яку може контролювати фірма:

Частка ринку = Потенційна річна місткість ринку ´ Частка ринку, яку контролюватиме фірма;

Частка ринку = 1 000 000 · (1 – 0,8) = 200 000 (од. продукції).

3. Визначимо ціну реалізації при виникненні конкретних ситуацій.

Ціна реалізації у разі виникнення першої ситуації =

=(грн);

Ціна реалізації в разі виникнення другої ситуації =

=(грн).

4. Визначимо показники ризику.

Можна припустити, що за браку конкретної інформації перша та друга ситуації можуть виникнути з однаковою ймовірністю, яка також дорівнюватиме ймовірності виникнення такої ситуації, за якої продукція реалізовуватиметься за запланованою ціною. Це означає, що ймовірність виникнення кожної становить 33,3 %.

Математичне сподівання ціни =

=(грн);

Середньоквадратичне відхилення =

=(грн);

Коефіцієнт варіації =

Ступінь ризику для фірми при роботі на даному ринку становить 6,3 %.

5. Оцінимо вплив ризику на результати діяльності фірми.

Прогнозована виручка від реалізації продукції =

= 200 000 · 67,5 =13 500 000 (грн);

Прогнозована виручка, скоригована на ступінь цінового
ризику = 200 000 · 67,5 · (1 – 0,063) = 12 649 500 (грн);

Можливі втрати від ризику =

= 13 500 000 – 12 649 500 = 850 500 (грн).

Висновок: Ступінь ризику для фірми при роботі на даному рин­ку становитиме 6,3 %, величина можливих утрат — 850 500 грн.

Задача 7.4 [26]. Менеджеру підприємства необхідно владнати з профспілкою питання про страйк, який може принести фірмі збитки в розмірі 6 тис. грн на тиждень. Профспілка вимагає підвищення заробітної плати на 20 %, що призведе до втрат підприємства на фонді заробітної плати в розмірі 20 тис. грн.

Якщо підвищити заробітну плату на 10 %, то втрати підприємства становитимуть 10 тис. грн. При цьому виникне 20 %-й ризик страйку тривалістю не більша як один тиждень. Якщо ж підвищити заробітну плату на 5 %, то втрати на фонді заробітної плати знизяться до 5 тис. грн, але ймовірність виникнення страйку підвищиться до 60 %, а його тривалість у такому разі може досягнути 2 тижнів. Якщо цілком відмовити профспілці в підвищенні заробітної плати, то ризик виникнення страйку зросте до 90 %, а його тривалість може досягнути 4 тижнів.

Необхідно визначити найоптимальніший спосіб вирішення підприємством питання щодо підвищення заробітної плати.

Розв’язання

1. Знайдемо математичні сподівання виплат для кожного варіанта рішень (табл. 7.2).

 

Таблиця 7.2

ОЧІКУВАНІ ВИПЛАТИ, тис. грн.

Варіанти рішень	Очікувані виплати
Підвищити заробітну плату на 10 %	М (х) = ( – 10) · 0,8 + ( – 16) · 0,2 = – 11,2
Підвищити заробітну плату на 5 %	М (х) = ( – 5) · 0,4 + ( – 12) · 0,6 = – 9,2
Не підвищувати заробітну плату	М (х) = 0 + ( – 24) · 0,9 = – 21,6

2. Для розв’язання задачі скористаємося методом «дерева рішень». Розрахунки подано на рис. 7.1.

Рис. 7.1. «Дерево рішень» для задачі 7.4:

  Н — страйку не буде;

Б — страйк відбудеться.

Висновок: Результати, подані на рис. 7.1, свідчать, що підприємству доцільно погодитися на підвищення заробітної плати на 5 %.

Задача 7.5. Для визначення вихідних даних з метою побудови кривої ризику створено експертну групу, до складу якої ввійшли 4 особи.

Коефіцієнти компетентності, визначені самими експертами, наведено в табл. 7.3.

Таблиця 7.3

КОЕФІЦІЄНТИ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЕКСПЕРТІВ

Експерти	Значення коефіцієнтів компетентності
	Експерт А	Експерт Б	Експерт В	Експерт Г
Експерт А	1,00	1,00	0,95	0,97
Експерт Б	0,94	1,00	0,96	0,98
Експерт В	0,97	0,95	1,00	0,96
Експерт Г	0,96	0,94	0,98	1,00

Результати опитування експертів наведено в табл. 7.4

Таблиця 7.4

РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ЕКСПЕРТІВ

Рівня втрат	Коефіцієнти ймовірностей, визначені
	експертом А	експертом Б	експертом В	експертом Г
Нульовий	0,80	0,78	0,74	0,81
Очікуваний прибуток	0,15	0,14	0,16	0,15
Величина виручки	0,01	0,009	0,009	0,01
Майно підприємства	0,003	0,002	0,003	0,002

Необхідно визначити середньозважені ймовірності втрат нульового рівня, очікуваного прибутку, величини виручки та майна підприємства.

Розв’язання

1. Визначимо середні коефіцієнти компетентності експертів за формулою

,                                  (7.5)

де  – середній коефіцієнт компетентності i-го експерта;  — значення коефіцієнтів компетентності, наданих іншими експертами і-му експерту, у тому числі власна оцінка;  — кількість експертів.

= (1,0 + 1,0 + 0,95 + 0,97) : 4 = 0,98;

= (0,94 + 1,0 + 0,96 + 0,98) : 4 = 0,83;

= (0,97 + 0,95 + 1,00 + 0,96) : 4 = 0,97;

= (0,96 + 0,94 + 0,98 + 1,0) : 4 = 0,97.

2. Розрахуємо середньозважену величину ймовірності втрат -го рівня (BС_j) за формулою компетентності

,                                  (7.6)

де  — значення ймовірності втрат j-го рівня, що визначив і-й експерт.

= (0,8 · 0,98 + 0,78 · 0,98 + 0,74 · 0,97 + 0,81 · 0,97) :
: (0,98 + 0,98 + 0,97 + 0,97) = 0,78;

= (0,15 · 0,98 + 0,14 · 0,98 + 0,16 · 0,97 + 0,15 · 0,97) :
: (0,98 + 0,98 + 0,97 + 0,97) = 0,15;

= (0,01 · 0,98 + 0,009 · 0,97 + 0,009 · 0,97 + 0,01 · 0,97) :
: (0,98 + 0,97 + 0,97 + 0,97) = 0,0095;

= (0,003 · 0,98 + 0,002 · 0,98 + 0,003 · 0,97 +

  + 0,002 · 0,97) : (0,98 + 0,98 + 0,97 + 0,97) = 0,0025.

Висновок: Середньозважена величина імовірності втрат становить: нульових — 0,78; прибутку — 0,15; виручки — 0,009; майна підприємств — 0,0025.

Задачі для розв’язання
на практичних заняттях

Задача 7.6. Товариству з обмеженою відповідальністю необхідно оцінити ризик сплати купівлі товару в строк під час укладення договору постачання продукції. У товариства є статистичні дані щодо роботи з трьома своїми постійними споживачами за 10 попередніх місяців (табл. 7.5). Оберіть партнера, робота з яким буде менш ризикованою. Керівництво товариства вважає, що даних достатньо для вибору найнадійнішого партнера.

Таблиця 7.5

ТЕРМІН ОПЛАТИ РАХУНКІВ ПОКУПЦЕМ

Номер місяця	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Фірма А	70	39	58	75	80	120	70	42	50	80
Фірма В	50	63	32	89	61	45	31	51	55	50
Фірма С	60	70	30	10	30	60	70	40	70	60

Задача 7.7. Розрахуйте ступінь соціального ризику та оцініть можливу кількість будь-яких соціальних конфліктів за умови, що в 2005 р. у виробництві перебуватиме 4 картини.

Таблиця 7.6

КІЛЬКІСТЬ КОНФЛІКТІВ У 1998—2004 рр.

Рік	Кількість картин, що знімаються	Виникнення соціальних конфліктів
		з приводу виробництва фільмів	між менеджерами та працівниками студії	Усередині колективу
1998	8	10	4	25
1999	5	6	2	18
2000	3	4	2	15
2001	6	7	3	17
2002	9	10	5	26
2003	2	3	2	12
2004	5	6	3	17

Задача 7.8. Комерційній фірмі, яка займається постачанням продукції, необхідно оцінити ризик того, що транспортне агент­ство, яке доставляє вантаж, вчасно здійснить постачання. У фірми є статистичні дані щодо роботи з трьома транспортними агентствами за рік (табл. 7.7). Оберіть найбільш надійного партнера.

Таблиця 7.7

ЧАС ЗАПІЗНЕННЯ ПОСТАВКИ, год.

Місяці		1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Час запізнення	Агентство 1	48	0	42	72	0	24	0	36	56	20	96	12
	Агентство 2	24	30	30	48	24	75	60	54	48	17	66	24
	Агентство 3	84	12	30	66	54	18	36	24	56	8	84	42

Задача 7.9. Фірма, яка має 3 філіали всередині однієї економіки, а також має можливість лобіювати свої інтереси, має вирішити питання про доцільність заміни податку на прибутку в розмірі 25 % податком з обігу в розмірі 3 %.

Визначте, чи це доцільно, якщо необхідні інвестиції для підтримання лобі становлять 1 млн дол. Обсяги реалізації по першій філії дорівнюють 50 млн дол. на рік (рентабельність 20 %), по другій філії — 20 млн дол. (рентабельність — 10 %), по третій філії — 30 млн дол. (рентабельність — 5 %). Ступінь ризику за лобіювання інтересів становить 10 %.

Задача 7.10. Оцініть ступінь ризику проекту та можливу суму витрат від його реалізації, якщо фірма планує розробити певний інноваційний продукт, який дасть змогу їй отримати прибуток у розмірі 500 тис. грн. Імовірність виникнення цієї ситуації становить 60 %. При цьому можливими є ситуації, коли інноваційний продукт своїми характеристиками лише на 80 % відповідатиме запланованому рівню. Імовірність цієї ситуації 30 %. З імовірністю 10 % можлива ситуація, коли новий продукт лише на 40 % задовольнятиме плановий рівень. Невідповідність інноваційного продукту запланованим характеристикам на 1 % зменшує суму прибутку на 2 %.

Задача 7.11. Визначте, за якого обсягу виробництва підприємство може досягти межі прибутку 1 млн грн, користуючись такою інформацією: постійні витрати на виробництво 1 млн од. продукції становить 4 млн грн; змінні — 6 млн грн; ступінь ризику за витратами, які необхідно здійснювати на підприємстві, — 5 %; ціна реалізації продукції за обсягу 1 млн од. продукції встановлюється на підставі 20 % - ї рентабельності.

Задача 7.12. Вартість науково-дослідного проекту — 250 тис. дол. За оцінками експертів, прибуток від успішної реалізації проекту становитиме 130 тис. дол. Оцініть ступінь ризику та очікувані результати проекту на основі інформації, поданої в табл. 7.8.

Таблиця 7.8

СТУПІНЬ РИЗИКУ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОПЕРЕДНІХ ПРОЕКТІВ

Попередні проекти	Ступінь ризику, %
А	25
В	30
С	20
Д	40

Задача 7.13. Фірма, яка спеціалізується на виробництві будівельних матеріалів, має свої філії в різних країнах світу. Протягом останніх 10 років бізнес розвивався вдало, і зараз менеджери фірми вирішують питання про відкриття додаткового філіалу в одній з трьох країн (країни А, В, С), де, за оцінками маркетологів фірми, існує однаковий стабільний попит на продукцію. При цьому запропонований по кожній країні варіант характеризується такими даними (табл. 7.9).

Таблиця 7.9

ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ ЗАДАЧІ 7.13

Країна	Обсяг інвестицій, млн дол.	Термін окупності проекту, роки	Прибуток, протягом першого року, млн дол.	Ступінь ризику, %
Країна А	5,8	1	1,2	10
Країна В	6,3	1	1,4	15
Країна С	5,5	1	1,0	5

Який із запропонованих проектів є найвигіднішим для цієї
фірми?

Задача 7.14. Для фінансування інноваційного проекту бізнесмену потрібно взяти в борг строком на один рік 150 000 тис. грн. Інвестор може позичити гроші під 15 % річних або вкласти в справу з 100 %-м поверненням суми, але під 8 % річних. З минулого досвіду інвестору відомо, що 5 % таких клієнтів позичку не повертають. Чи доцільно інвестору надати позичку бізнесмену? Розв’яжіть задачу, використовуючи «дерево рішень».

Задача 7.15. Фірма, що займається дослідженням ринку, планує розширити свою діяльність, забезпечивши комп’ютерами персонал. Проблема полягає в тому, купувати комп’ютери чи орендувати. Прогнозувати зростання масштабів діяльності фірми на найближчі чотири роки не можна, але можливо розділити його на значний, середній і незначний. Імовірність значного зростання масштабів діяльності в перший рік після установки комп’ютерів дорівнює 0,6; середнього й незначного — 0,3 та 0,1 відповідно. У наступні три роки зростання може оцінюватись як значне й незначне. Підраховано, що якщо темпи зростання значні в перший рік, то ймовірність того, що вони залишаться такими самими в наступні три роки, дорівнює 0,75. Середнє зростання першого року зміниться на незначне в наступні роки з імовірністю 0,5, а незначне залишиться таким самим з імовірністю 0,9. Суми чистої виручки, зумовлені цими змінами, наведено в табл. 7.10.

Таблиця 7.10

ДОХОДИ ВІД УПРОВАДЖЕННЯ ЗМІН НА ФІРМІ

Зростання	Дохід, грн
Значне	20 000
Середнє	15 000
Незначне	10 000

Вартість комп’ютерів — 30 тис. грн. Умови оренди: первинний внесок — 15 тис. грн плюс 25 % чистої виручки на кінець року. Компанія розраховує одержувати 13 %-й річний прибуток на вкладений капітал. Прийміть рішення щодо купівлі чи оренди комп’ютерів, використавши «дерево рішень».

Задача 7.16. Керівництво підприємства має вирішити, створювати для випуску нової продукції велике виробництво, мале підприємство чи продати патент. Розмір виграшу, що його може одер­жати підприємство, залежить від сприятливих чи несприятливих умов, що склалися на ринку, оцінюваних рівномірно (табл. 7.11). Оберіть оптимальний варіант для фірми, розв’язавши задачу за допомогою «дерева рішень».

Таблиця 7.11

ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ ЗАДАЧІ 7.16

Номер варіанта	Дії фірми	Виграш фірми залежно від умов ринку, тис. грн
		Сприятливі	Несприятливі
1	Створення великого підприємства	400 000	– 300 000
2	Створення малого підприємства	200 000	– 50 000
3	Продаж патенту	50 000	50 000

Задача 7.17 [51]. Планується розширити приватну клініку. Чи варто розширювати будинок на 100 місць, на 50 місць чи не проводити будівельних робіт узагалі. Якщо населення невеликого міста, у якому організована клініка, буде рости, то велика реконструкція могла б принести прибуток 250 тис. грн на рік. Незначне розширення приміщень могло б приносити 90 тис. грн прибут­ку. Якщо населення міста збільшуватися не буде, то велике розширення обійдеться в 120 тис. грн збитку, а мале — 45 тис. грн. Однак інформації про те, як буде змінюватися населення міста, немає. Статистична служба може надати інформацію про зміну чисельності населення (за 15 тис. грн). Ця інформація гарантує сприятливий ринок з імовірністю 0,6. При цьому імовірність зрос­тання чисельності населення становить 0,7; імовірність того, що чисельність населення залишиться незмінною чи буде зменшуватися, дорівнює 0,3. Побудуйте дерево рішень і визначте: найкраще рішення (без додаткового обстеження ринку), використовуючи критерій максимізації очікуваної грошової оцінки; найкраще рішення з додатковим обстеженням ринку, використовуючи критерій максимізації очікуваної грошової оцінки; доцільність замовлення консультаційній фірмі додаткової інформації, що уточнює кон’юнк­туру ринку; очікувану цінність точної інформації.

Задачі для самостійного розв’язання

Задача 7.18. На підприємстві є можливість вибору виробництва та реалізації двох наборів товарів широкого попиту з однаковим очікуваним доходом у 150 млн дол. За даними відділу маркетингу, дохід від виробництва й реалізації першого набору товарів залежить від імовірності конкретної економічної ситуації. Мають місце два однаково ймовірні доходи: 200 млн дол. у разі вдалого продажу першого набору товарів та 100 млн, якщо реалізація буде менш вдалою. Дохід від продажу другого набору товарів з імовірністю 0,9 передбачається рівним 151 млн дол, а з імовірністю 0,01 — 51 млн дол. Оцініть ризик і прийміть рішення щодо випуску обох наборів товарів.

Задача 7.19 [23]. Підприємству пропонують два ризикові проекти (табл. 7.12).

Таблиця 7.12

ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ ЗАДАЧІ 7.18

Показники	Проект 1			Проект 2
Імовірність події	0,2	0,6	0,2	0,4	0,2	0,4
Надходження, тис. грн	40	50	60	0	50	100

Ураховуючи, що фірма має фіксовані платежі за боргами — 80 тис. грн, який проект обрати підприємству й чому?

Задача 7.20 (за методом Монте-Карло). Взуттєве підприємство щодня постачає на ринок 1000 партій взуття. Фахівець зі збуту знає, що кожного дня підприємству повертають від 1 до 10 пар бракованого взуття. Оцініть, яку кількість пар бракованого взуття підприємство постачає на ринок протягом місяця в припущенні, що поява кожного з чисел від 1 до 10 рівноймовірна. Який ризик утрат фірми за тиждень, оцінений кількістю бракованих пар взуття, поставлених на ринок?

Задача 7.21 [6]. Оцініть ризик вкладення грошей у заходи з метою вибору заходу з найменшим ризиком. Захід 1. Спостерігалося 20 випадків одержання прибутку. При цьому прибуток (від грошей, укладених спочатку) у 20 % — 7 разів, 25 %— 6 разів, 15 % — 3 рази, 12 % — 4 рази. Захід 2. Спостерігалося 22 випадки одержання прибутку. При цьому прибуток у 20 % — 5 разів, 25 % — 5 разів, 15 % — 5 разів, 7 % — 3 рази, 10 % — 4 рази.

Задача 7.22. Ефективність роботи металургійного підприємства й роботи металургійної промисловості в цілому за останні 7 періодів подано в табл. 7.13.

Таблиця 7.13

ЕФЕКТИВНІСТЬ РОБОТИ ДЛЯ ЗАДАЧІ 7.21

Ефективність роботи металургійного підприємства (Ri)	20	10	5	– 4	5	– 3	4
Ефективність роботи металургійної галузі (R)	30	20	10	– 5	– 8	– 10	– 8

Визначте коефіцієнт чутливості β і зробіть висновки щодо стабільності роботи металургійного підприємства порівняно з усією металургійною промисловістю.

Задача 7.23. Підприємство одержує вироби від двох постачаль­ників А і В. Якість виробів подано в табл. 7.14. Повні втрати на усунення браку одного виробу становлять 100 грн. Вироби надходять партіями по 10 000 од. Оскільки якість виробів у постачаль­ника В гірша, він продає всю партію на 1000 грн дешевше. Побудуйте «дерево рішень» і на його підставі зробіть висновок щодо вибору оптимального постачальника для підприємства.

Таблиця 7.14

ТЕРМІН ОПЛАТИ РАХУНКІВ ПОКУПЦЕМ

Процент браку	Імовірність для постачальників
	А	В
1	0,5	0,3
2	0,2	0,3
3	0,15	0,2
4	0,1	0,1
5	0,05	0,1

Задача 7.24 [51]. Фірма, що виготовляє друковану продукцію, провела аналіз ринку. Можливість сприятливого і несприятливого наслідків фірма оцінює однаково. Дослідження ринку, яке може провести експерт, коштує 18 тис. грн. Експерт вважає, що з імовірністю 0,45 ринок виявиться сприятливим. Водночас позитивного висновку сприятливі умови очікуються лише з імовірністю 0,55. За негативного висновку з імовірністю 0,3 ринок також може виявитися сприятливим. Якщо буде випущена велика партія друкованої продукції, то за сприятливого ринку прибуток становитиме 260 тис. грн, а за несприятливих умов фірма зазнає збитків у розмірі 145 тис. грн. Невелика партія в разі її успішної реалізації принесе фірмі 85 тис. грн прибутку і 45 тис. грн збитків за несприятливих зовнішніх умов. Побудуйте «дерево рішень» і визначте: найкраще рішення (без додаткового обстеження ринку), використовуючи критерій максимізації очікуваної грошової оцінки; найкраще рішення з додатковим обстеженням ринку, використовуючи критерій максимізації очікуваної грошової оцінки; доцільність замовлення консультаційній фірмі додаткової інформації, що уточнює кон’юнктуру ринку; очікувану цінність точної інформації.

Тема 8. Основи ризик-менеджменту

8.1. Методичні поради до вивчення теми

Здійснення господарської діяльності, прийняття стратегічних і тактичних рішень неможливі без урахування ризиків та управління ними. Розпочати вивчення цієї теми необхідно зі з’ясу­вання сутності ризик-менеджменту, акцентувавши увагу на найпоширеніших підходах трактування цього поняття.

Другий блок питань теми «Основи ризик-менеджменту» стосується розуміння ризик-менеджменту як системи та як процесу. Відповідно до сучасної концепції, як система управління ризик-менеджмент охоплює в себе дві підсистеми: об’єкт управління — керовану підсистему; суб’єкт управління — керуючу підсистему. У межах висвітлення цього питання студенти повинні ознайомитися з функціями керованої та керуючої підсистем та розглянути специфіку роботи спеціального підрозділу — відділу відділення управління ризиками на чолі з ризик-менеджером.

Наступним кроком в опануванні теми має стати розгляд студентами етапів процесу управління ризиками. Як процес ризик-менеджмент передбачає розроблення стратегічних і тактичних рішень та охоплює такі етапи: оцінювання господарської ситуації на підприємстві та виявлення ризиків; кількісний та якісний аналіз; регулювання ступеня ризику (вибір напрямів і методів регулювання, їх реалізація); оцінювання отриманих результатів та їх коригування.

Наступний блок тематичних питань дає можливість студенту набути знань і навичок з управління ризиками на основні конкрет­них напрямів і методів впливу на ступінь ризику. Оскільки вибір методів і напрямів регулювання ступеня підприємницького ризику є важливим етапом процесу управління, необхідно докладно розглянути кожен із запропонованих інструментів впливу на ступінь ризику. Основними напрямами впливу й методами регулювання ступеня ризику є: уникнення ризику (відмова від ненадійних партнерів, постачальників; відмова від прийняття ризи­кованих проектів, рішень); компенсація ризику (стратегічне планування діяльності; прогнозування зовнішньої економічної ситуації; моніторинг соціально-економічного та правового середовища; активний цілеспрямований маркетинг); збереження ризику (відмова від будь-яких дій, спрямованих на компенсацію збитків (без фінансування); створення спеціальних резервних фондів у натуральній або грошовій формі (фондів самострахування або фондів ризику); залучення зовнішніх джерел (отримання кредитів і позик, державних дотацій для компенсації збитків і відновлення виробництва); передача ризику (страхування; укладення договорів факторингу, поручительства); передача ризику укладенням біржових угод (хеджування); зниження ризику (диверсифікація; здобуття додаткової інформації; лімітування).

На завершальному етапі вивчення питань щодо напрямів регулювання ступеня ризику необхідно з’ясувати способи та критерії вибору оптимального методу впливу на цей ступінь.

8.2. План семінарського заняття

1.Особливості управління ризиками господарської діяльності.

2. Напрями та методи регулювання ступеня ризику.

Питання для самоперевірки

1.Яке з визначень ризик-менеджменту, на вашу думку, глибше розкриває сутність управління підприємницькими ризиками?

2.Розкрийте сутність ризик-менеджменту як системи.

3.Які основні функції виконують керована та керуюча підсистеми ризик-менеджменту?

4.На що спрямована діяльність відділу з ризик-менеджменту?

5.Сформулюйте основні етапи управління ризиком. Який з них, на вашу думку, є найвідповідальнішим?

6.Які напрями та відповідні методи впливу на ступінь ризику використовуються в практиці ризик-менеджменту?

7.Як оптимізувати вибір методів впливу на ступінь ризику?

Питання для поглибленого вивчення теми

1. Формування комплексної системи ризик-менеджменту на підприємствах.
2. Сутність несистемних (унікальних) ризиків та можливості зведення їх до мінімуму.
3. Особливості страхування підприємницьких ризиків.
4. Оцінювання ефективності системи ризик-менеджменту.
5. Правове забезпечення розв’язання проблеми ризикології.

Література

1. Бартон Т., Шенкир У., Уокер  П. Комплексный подход риск-менеджменту: стоит ли этим заниматься: Пер. с англ. — М.: Издат. дом «Вильямс», 2003. — 208 с.
2. Бережнов Г. В. Управление предприятием: Новые подходы к снижению риска и повышению эффективности организации // Управление риском. — 2003. — № 2. — С. 24—29.
3. Буянов В. П., Клуханов К. А., Михайлов Л. М. Рискология (управление риском): Учеб. пособие. — 2-е изд., испр. и доп. — М.: Экзамен, 2003. — 384 с.
4. Вітлінський В. В., Наконечний С. І. Ризик у менеджменті. — К.: ТОВ «Борисфен-М», 1996. — 336 с.
5. Вяткин В. Н., Гамза В. А., Дж. Дж. Хэмптон. Управление риском в рыночной экономике. — М.: Экономика, 2002. — 195 с.
6. Глущенко В. А., Глущенко И. И. Разработка управленческого решения. Прогнозирование-планирование. Теория проектирования экспериментов. — Железнодорожный,: Крылья, 2000. — 400 с.
7. Глущенко В. В. Управление рисками. Страхование. — Железнодорожный: Крылья, 1999. — 336 с.
8. Дуброва О. С. Особливості формування комплексної системи ризик-менеджменту на підприємствах олійно-жирової галузі // Вісн. Нац. техн. ун-ту «Харківський політехнічний інститут». Зб. наук. пр. Тематичний випуск: Технічний прогрес і ефективність виробництва. — Х.: НТУ «ХПІ». — 2003. — № 22. — Т. 2. — 262 с. — С. 89—93.
9. Клейнер Г. Б. и др. Предприятия в нестабильной экономической среде: риски, стратегии, безопасность / Под общ. ред. С. А. Панова. — М.: Экономикс, 1997. — 288 с.
10.  Лапуста М. Г., Шаршукова Л. Г. Риски в предпринимательской деятельности. — М.: ИНФРА-М, 1998. — 224 с.
11. Станиславчик Е. Н. Риск-менеджмент на предприятии: Теория и практика. — М.: Ось-89, 2002. — 80 с.
12. Управління підприємницьким ризиком. / За заг. ред. д-ра екон. наук Д. А. Штефанека. — Т.: Екон. думка, 1999. — 224 с.
13. Хіт, Роберт. Кризовий менеджмент для керівників: Пер. с англ. — К.: Всеувито, Наук. думка, 2002. — 566 с.
14. Христиановский А. Т., Лахтіонова Л. А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання: — Монографія. — К.: КНЕУ, 2001. — 387 с.
15. Цай Т. Н., Грабовый П. Г. Конкуренция и управление рисками на предприятиях в условиях рынка. — М.: Аланс, 1997. — 288 с.

8.3. Термінологічний словник

Етапи процесу ризик-менеджменту: оцінювання господарської ситуації на підприємстві та виявлення ризиків; кількісний та якісний аналіз; регулювання ступеня ризику (вибір напрямів і методів регулювання, їх реалізація); оцінювання отриманих результатів та їх коригування.

Збереження ризику — напрям регулювання ступеня ризику, що передбачає здійснення таких заходів: відмова від будь-яких дій, спрямованих на компенсацію збитку (без фінансування); створення спеціальних резервних фондів; отримання кредитів і позик, державних дотацій.

Зниження ступеня ризику — напрям регулювання ризику, спрямований на скорочення ймовірності та обсягу непередбачених утрат.

Компенсація ризику — напрям, який належить до превентивних засобів управління ризиками та характеризується трудомісткістю й численними аналітичними дослідженнями (стратегічне планування, прогнозування зовнішньої економічної ситуації, моніторинг соціально-економічного та правового середовища, активний цілеспрямований маркетинг).

Напрями впливу на ступінь ризику: уникнення ризику; компенсація ризику; збереження ризику; передача ризику; зниження ризику.

Передача ризику — напрям регулювання ступеня ризику, що має на меті передачу відповідальності за нього третім особам за збереження наявного рівня ризику (страхування; передавання ризиків через укладення договорів факторингу, поручительства; передавання ризику укладенням біржових угод [хеджування]).

Уникнення ризику — один з найпоширеніших напрямів, який полягає в простому ухиленні від прийняття проектів, рішень, обтяжених надмірним ризиком, у відмові співпрацювати з ненадійними партнерами, постачальниками.

Управління ризиками — сукупність дій економічного, організаційного, технічного характеру, спрямованих на встановлення видів, чинників, джерел ризику, оцінювання величини, розроблення й реалізацію заходів щодо зменшення його рівня та запобігання можливим негативним наслідкам.

Хеджування — напрям регулювання ризику, що передбачає страхування ціни товару від ризику, яка невигідна для продавця чи покупця, створенням зустрічних валютних, комерційних, кредитних вимог.

8.4. Навчальні завдання

Теми доповідей

1. Сучасні напрями та методи оптимізації ступеня ризиків господарської діяльності, оцінювання їхньої ефективності.
2. Світовий досвід регулювання ступеня підприємницьких ризиків.
3. Вплив виробничих ризиків на діяльність підприємства та напрями їх регулювання.
4. Вплив фінансових ризиків на діяльність підприємства та напрями їх регулювання.
5. Вплив комерційних ризиків на діяльність підприємства та напрями їх регулювання.
6. Сутність та види диверсифікації, її переваги і недоліки.
7. Проблеми і перспективи впровадження ризик-менеджменту на вітчизняних підприємствах.

Питання для дискусій

1. Розв’язання яких завдань, на вашу думку, допоможе побудувати систему ризик-менеджменту на підприємстві?
2. Які особливості здійснення ризик-менеджменту на вітчизняних підприємствах?
3. Згадайте найризикованішу справу у вашому житті, що призвела до неприємних для вас наслідків. Подумайте над тим, якими рішеннями можна було б знизити її ризик.
4. Як впливає на здійснення ризику-менеджменту особистість особи, яка приймає рішення? Наведіть відомі вам приклади.
5. Чи на всіх підприємствах доцільним є створення відділу ризик-менеджменту? Обґрунтуйте свою відповідь.

Ситуації

Розгляньте ситуації [6]:

Ситуація 8.1. Ви є студентом вузу. Які ризики супроводжують ваше навчання? Якими методами ризик-менеджменту можна знизити ці ризики?

Ситуація 8.2. Ви збираєтеся стати підприємцем. З якими ризиками на етапі відкриття власної справи ви можете зіткнутися? Якими методами ризик-менеджменту можна знизити ці ризики?

Ситуація 8.3. Ви стали виробником певного виду товарів. З якими ризиками ви при цьому стикаєтеся? Якими методами ризик-менеджменту можна знизити ці ризики?

Ситуація 8.4. Ви працюєте на підприємстві й відповідаєте за зовнішньоекономічну діяльність. Які ризики супроводжують цю діяльність? Якими методами ризик-менеджменту можна знизити ці ризики?

Ситуація 8.5. З якими ризиками стикається особа, купуючи товари чи послуги? Якими методами ризик-менеджменту можна знизити ці ризики? Проаналізуйте основні положення Закону «Про захист прав споживачів».

Ситуація 8.6. Ви працюєте на металургійному комбінаті директором з постачання. З якими ризиками ви стикаєтеся під час виконання службових обов’язків? Якими методами ризик-ме­неджменту можна знизити ці ризики?

Ситуація 8.7. Зробіть аналіз портфельного підходу до теорії грошей. За формальною кейнсіанською моделлю індивіди можуть тримати своє багатство у вигляді грошей і облігацій. Гроші — актив, що не приносить грошової процентної ставки, якщо вони перебувають у власника. Облігації — цінні папери, що дають пев­ний дохід. Той факт, що власники не бажають тримати всі свої активи в облігаціях, економісти пояснюють небажанням людей ризикувати, оскільки ринкова вартість облігацій не відома заздалегідь. Які види ризиків супроводжують кожен з видів активів? Який ризик, на вашу думку, переважає в кожному випадку? Якими методами ризик-менеджменту можна знизити ці ризики?

Ситуація 8.8.  У діяльності творчого колективу завжди наявний ризик його розформування в результаті, наприклад, несприят­ливої кон’юнктури. Які ще види ризиків збереження стабільності творчого колективу ви можете назвати? Якими методами ризик-менеджменту можна знизити ці ризики?

Ситуація 8.9. Фірма розробляє та впроваджує нову техніку. З якими видами ризиків стикається фірма? Якими методами ризик-менеджменту можна знизити ці ризики?

8.5. Завдання для перевірки знань

Тести

1. Функціями керованої підсистеми ризик-менеджменту є:

1.  розроблення на перспективу змін фінансово-економічного стану об’єкта та його частин;
2.  регулювання (вплив на об’єкт управління, за допомогою якого досягається ситуація стійкості цього об’єкта в разі виникнення відхилень від заданих параметрів);
3.  організація вирішення питань, пов’язаних з ризиком, ризиковими вкладеннями капіталу;
4.  організація робіт зі зниження ступеня ризику; процесу страхування ризику.

2. Створення спеціальних резервних фондів у натуральній або грошовій формі (фондів самострахування або фондів ризику) є методом:

1.  уникнення ризику;
2.  компенсації ризику;
3.  збереження ризику;
4.  передачі ризику.

3. Компенсація ризику можлива за допомогою таких методів, як:

1. залучення зовнішніх джерел (отримання кредитів і позик, державних дотацій для компенсації збитків та відновлення виробництва);
2.  передача ризику укладенням біржових угод;
3.  стратегічне планування діяльності;
4.  усі відповіді помилкові.

4. Основний спосіб передачі ризику полягає в:

1.  страхуванні;
2.  укладенні угод;
3.  хеджуванні.

5. Обмін (купівля-продаж) відповідними фінансовими активами чи фінансовими зобов’язаннями з метою поліпшення їхньої структури та зниження можливих утрат покладено в основу:

1.  опціонів;
2.  ф’ючерсних контрактів;
3.  операції «своп».

6. Виготовлення різних видів продукції з однорідними техніко-
   технологічними ознаками, ідентичною споживчою вартістю товарів — це такий напрям виробничої диверсифікації, як:

1.  однорідна диверсифікація;
2.  відносно однорідна диверсифікація;
3.  умовно однорідна диверсифікація;
4.  різнорідна диверсифікація.

7. До заходів впливу на ступінь ризику, що передують несприятливій події, плануються та здійснюються завчасно, належать:

1.  страхування;
2.  самострахування;
3.  позички, кредити, дотації;
4.  диверсифікація;
5.  усі відповіді правильні.

8. За умов катастрофічних збитків і низької ймовірності виникнення втрат доцільним є такий напрям зниження ризиків, як:

1.  створення резерву;
2.  зовнішнє страхування;
3.  прийняття ризику;
4.  розподіл ризику.

9. Прийняття ризику є доцільним за умови:

1.  низької ймовірності втрат високого рівня збитків;
2.  великої ймовірності втрат і низького рівня збитків;
3.  низької ймовірності втрат і низького рівня збитків;
4.  усі відповіді помилкові.

10. До напрямів, спрямованих на збереження рівня ризику, належать:

1.  відмова від будь-яких дій, спрямованих на компенсацію збитку (без фінансування);
2.  створення спеціальних резервних фондів у натуральній або грошовій формі (фондів самострахування або фондів ризику);
3.  лімітування;
4.  усі відповіді правильні.

                                                                                  

Задачі

Приклади задач

Задача 8.1 [51]. Оцінювання ефективності страхування. У результаті аналізу проекту за стандартною методикою ЮНІДО було отримано такі його характеристики: початкове фінансування проекту становить 100 млн дол. США; інтервал планування — 1 рік; проект починає приносити прибуток через два роки в розмірі 30 млн дол. щороку; орієнтовний час життя проекту — 15 років; після закінчення проекту залишкова вартість фондів становитиме 10 млн дол. США; ставка дисконту дорівнює 19 %.

Розрахуємо NPV_R без урахування страхування. Дані проекту й результати розрахунку наведено в табл. 8.1.

Таблиця 8.1

ПРИКЛАД РОЗРАХУНКУ NPV ПРОЕКТУ
БЕЗ УРАХУВАННЯ СТРАХУВАННЯ

Номер інтервалу планування	Чистий потік коштів (NCF), млн дол. США	Чинник дисконтування, DF	Розрахунок внеску в чисту поточну вартість від кожного інтервалу (NCF × DF), млн дол. США
1	– 100	1,000	– 100,00
2	0	0,840	0,00
3	30	0,706	21,18
4	30	0,593	17,80
5	30	0,499	14,96
6	30	0,419	12,57
7	30	0,352	10,56
8	30	0,296	8,88
9	30	0,249	7,46
10	30	0,209	6,27
11	30	0,176	5,27
12	30	0,148	4,43
13	30	0,124	3,72
14	30	0,104	3,13
15	40	0,088	3,50
Разом	NPVR = 19,73

За даними табл. 8.1 чиста поточна вартість проекту становила 19,73 млн дол. США. Вона показує, наскільки привабливішим є цей проект порівняно з альтернативними проектами, що дають ефективну прибутковість 19 % річних.

Проаналізуємо параметри проекту з урахуванням страхування. Припустимо, інвестор вирішив застрахувати політичні ризики проекту в Багатобічному агентстві з гарантій інвестицій (MIGA) на таких умовах: страхування провадиться тільки від політичних ризиків; страхове покриття становить 90 % загальної суми проекту; строк страхування — 15 років; страховий тариф дорівнює 2 % суми страхування щороку; страхова премія сплачується щороку й одним платежем.

Отже, страхувальник (у цьому разі інвестор) щороку повинен сплачувати страховий внесок у такому розмірі: 100 · 0,9 · 0,02 = 1,8 млн дол.

Сплата страхової премії зменшує прибуток проекту. До того ж необхідно врахувати, що сплата страхової премії провадиться на початку інтервалу планування.

Водночас, як було показано в попередньому прикладі, страхування політичних ризиків зменшує ставку дисконту на 2,1 %. Ураховуючи те, що страхування покриває тільки 90 % вартості проекту, одержуємо зменшення ставки дисконту на таку величину: 2,1 · 0,9 = 1,9 %.

З урахуванням страхування характеристики проекту змінилися: початкове фінансування проекту становить 101,8 млн дол. США; інтервал планування — 1 рік; проект починає приносити прибуток через два роки в розмірі 28,2 млн дол. США щороку; орієнтовний час життя проекту — 15 років; після закінчення проекту залишкова вартість фондів має дорівнювати 10 млн дол. США; ставка дисконту становить 17,1 %.

Розв’язання

Обчислимо NPV з урахуванням страхування. Дані проекту й результати розрахунку наведено в табл. 8.2.

За даними табл. 8.2 чиста поточна вартість проекту становить тепер 20,50 млн дол. США. Якщо порівняти цю суму з результатами, отриманими без урахування страхування, то можна зазначити збільшення чистої поточної вартості проекту на 4 %. У цьому разі страхування перевищує комерційну привабливість проекту та є економічно доцільним.

Таблиця 8.2

ПРИКЛАД РОЗРАХУНКУ NPV ПРОЕКТУ
З УРАХУВАННЯМ СТРАХУВАННЯ

Номер інтервалу планування	Чистий потік коштів (NCF), млн дол. США	Фактор дисконтування, DFV	Розрахунок внеску в чисту поточну вартість від кожного інтервалу (NCF*DF), млн дол. США
1	– 101,8	1,000	– 101,8
2	– 1,8	0,854	– 1,54
3	28,2	0,729	20,57
4	28,2	0,623	17,56
5	28,2	0,532	15,00
6	28,2	0,454	12,81
7	28,2	0,388	10,94
8	28,2	0,331	9,34
9	28,2	0,283	7,98
10	28,2	0,242	6,81
11	28,2	0,206	5,82
12	28,2	0,176	4,97
13	28,2	0,150	4,24
14	28,2	0,128	3,62
15	38,2	0,110	4,19
Разом	NPVR = 20,50

Задачі для розв’язання
на практичних заняттях

Задача 8.2 [10]. Фірма страхує автомобіль від викрадення на суми 5 тис. грн за один автомобіль. За статистикою імовірність викрадення автомобіля за рік становить 0,05 %. Якою має бути сума річного страхового внеску, щоб річний дохід фірми від страхування дорівнював 1 млн грн ( у середньому за рік страхується 100 автомашин)?

Задачі для самостійного розв’язання

Задача 8.3 [6]. Розробіть схему хеджування, що цілком виключає ризик кредитора завдяки страхуванню відданого під заставу майна. Умови угоди: на угоду виділяється 1 млн грн; сума надається в борг під 20 фіксованих річних процентів; страхова сума дорівнює сумі боргу; страховий тариф становить 5 % страхової суми.

Індивідуальна робота 8

Підприємницькі ризики та регулювання
їхнього ступеня (на прикладі конкретного
суб’єкта господарювання)

Орієнтовний зміст роботи

1. Коротка характеристика господарської діяльності підприємства.
2. Основні чинники внутрішнього та зовнішнього середовища функціонування підприємства, які спричиняють ризики.
3. Якісний та кількісний аналіз ризиків, що супроводжують діяльність підприємства.
4. Вибір та обґрунтування найприйнятніших напрямів і методів регулювання (мінімізації, оптимізації) рівня підприємницьких ризиків.
5. Висновки.

 

РОЗДІЛ 3

КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

3.1. Система поточного модульного контролю

Основними завданнями контролю знань студентів з дисципліни «Обґрунтування господарських рішень та оцінка ризику» є оцінювання засвоєння ними теоретичних знань і практичних навичок, набутих під час та навчання. При цьому контрольні заходи мають:

1. стимулювати систематичну самостійну роботу над навчаль­ним матеріалом;
2. забезпечити закріплення та реалізацію набутих теоретичних знань під час виконання практичних завдань;
3. прищепити навички відповідального ставлення до своїх обов’язків, самостійного цілеспрямованого пошуку потрібної інформації, чіткої організації свого робочого дня.

Оцінювання знань студентів з дисципліни здійснюється на підставі результатів поточного й підсумкового контролю знань (іспиту) за 100-бальною шкалою. Завдання поточного контролю оцінюється в діапазоні від 0 до 40 балів, а завдання, що виносяться на іспит, — від 0 до 60 балів.

Протягом вивчення курсу «Обґрунтування господарських рішень та оцінка ризику» студент повинен брати активну участь в обговоренні програмних питань на практичних заняттях, виконати індивідуальні роботи з використанням комп’ютерної техніки, підготувати одну реферативну доповідь за тематичними розділами курсу й презентувати її, пройти 2 модулі поточного контролю.

Обговорення програмних питань курсу й розв’язання задач на практичних заняттях проводиться систематично й займає 60 % робочого часу, 20 % часу відводиться на захист реферативної доповіді, основною метою якої є критичний аналіз наукових, методичних і прикладних підходів та обґрунтування особистих виснов­ків і пропозицій щодо дискусійних аспектів актуальної пробле­матики курсу, 10 % — на виконання індивідуальних робіт для закріплення навичок проведення розрахунків, 10 % — на проведення поточного модульного контролю.

На основі викладеного вище поточний контроль знань студентів здійснюється за двома напрямами:

1. контроль систематичності й активності роботи протягом семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни;
2. контроль за виконанням модульних завдань.

Систему поточного контролю знань студентів подано на рис. 3.1.

Перелік робіт, що їх зобов’язаний виконати студент	Оцінка	Контроль за модулями	Оцінка
1. Відвідування понад, ніж 75 % загальної кількості семінарських і практичних занять	5 балів	1. За результатами 1-го модульного контролю з оцінками:
2. Виконання поточних завдань (тестових, індивідуальних робіт, міні-контролів, завдань для самостійного ви­- в­чення, проведення розрахун­ків тощо) із середньою оцін­кою 4 і більше балів	5 балів	«5» або «4» (65—100 балів)	10 балів
		«3» (50—60 балів)	5 балів
		«2» (до 50 балів)	0 балів
3. Активність на семінарсь­ких і практичних заняттях	5 балів	2. За результатами 2-го модульного контролю з оцінками:
4. Підготовка рефератів та їх захист, участь у ділових іграх, тренінгах, студентських конференціях, гуртках, конкурсах, олімпіадах за тематикою дис­ципліни	5 балів
		«5» або «4» (65—100 балів)	10 балів
		«3» (50—60 балів)	5 балів
		«2» (до 50 балів)	0 балів

Рис. 3.1. Система поточного контролю знань
студентів ІV курсу денної та вечірньої форм навчання

Результати поточного контролю знань студентів вносяться до заліково-екзаменаційної відомості без переведення їх у чотирибальну шкалу.

У разі невиконання завдань поточного контролю з об’єктив­них причин студент має право за дозволом декана скласти їх до останнього практичного (семінарського) заняття, порядок складання визначає викладач.

ОЦІНКА РІВНЯ ЗНАНЬ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ
МОДУЛЬНОГО ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ ТА ПІД ЧАС СКЛАДАННЯ ІСПИТУ

Оцінка «відмінно»	Студент має систематичні та глибокі знання навчального матеріалу, уміє без помилок виконувати практичні завдання, передбачені програмою курсу, засвоїв основну й ознайомився з додатковою літературою, викладає матеріал у логічній послідовнос­ті, робить узагальнення та висновки, наводить практичні приклади в контексті тематичного теоретичного матеріалу
Оцінка «добре»	Студент цілком засвоїв навчальний матеріал, знає основну літературу, уміє виконувати практичні завдання, викладає матеріал у логічній послідовності, робить певні узагальнення й висновки, але не наводить практичних прикладів у контексті тематичного теоретичного матеріалу або припускається незначних помилок у формулюванні термінів, категорій, невеликих арифметичних помилок у розрахунках під час виконання практичних завдань
Оцінка «задовільно»	Студент засвоїв матеріал не в повному обсязі, дає неповну відповідь на поставлені теоретичні питання, припускається грубих помилок під час виконання практичних завдань
Оцінка «незадовільно»	Студент не засвоїв навчальний матеріал, дає неправильні відповіді на поставлені теоретичні питання, не вміє або неправильно виконує розрахунки при розв’язанні практичних завдань

Проміжний контроль за дисципліною здійснюється за спеціаль­но розробленими завданнями теоретичного та практичного характеру, які оцінюються за стобальною системою. Структура кожного комплексу завдань за обома модулями: «Обґрунтування господарських рішень і невизначеності» та «Оцінювання ризиків підприємницької діяльності» має ідентичну побудову — 10 завдань різного рівня складності, а саме:

• блок теоретичних завдань (три теоретичні питання; оцінюються по 10 балів кожне);
• блок тестових завдань (3 тестові завдання; максимальна оцін­ка — 6 балів);
• ситуаційне завдання або визначення поняття (максимальна оцінка — 4 бали);
• практичне завдання (2 задачі приблизно однакового рівня складності або 1 комплексна задача; максимальна оцінка —
  60 балів).

Надаються 10 варіантів модулів. Для того щоб отримати задовільні результати, необхідно набрати не менш як 50 балів.

Тематичний план курсу «Обґрунтування господарських рішень та оцінка ризику» складається з двох модулів.

МОДУЛЬ 1

Тема	Лекції	Практичні заняття	Індивідуальна робота	Самостійна робота
Частина І. Господарські рішення в різних сфе­рах підприємницької діяльності Тема 1. Сутнісна характеристика господарських рішень	2	1	2	6
Тема 2. Особливості прийняття рішень господарської діяльності	2	1	2	5
Тема 3. Методичні основи розроблення та обґрунтування господарських рішень	2	2	2	5
Частина ІІ. Ризик і невизначеність під час обґрунтування господарських рішень Тема 4.  Невизначеність як першопричина ризику підприємницької діяльності	4	2	2	8
Разом	10	6	8	24

МОДУЛЬ 2

Тема	Лекції	Практичні заняття	Індивідуальна робота	Самостійна робота
Тема 5. Підприємницькі ризики та їх вплив на прийняття господарських рішень	2	2	2	6
Тема 6. Обґрунтування інвестиційних і фінансових рішень	2	2	4	6
Тема 7. Оцінювання під­приємницьких ризиків	4	4	6	8
Тема 8. Основи ризик-менеджменту	2	2	2	6
Разом	10	10	14	26
Усього	20	16	22	50

Отже, після вивчення тем 1—4 студенти денної та вечірньої форм навчання виконують завдання модуля 1 поточного блочно-модульного контролю. Відповідно після вивчення тем 5—8 виконується модуль 2.

Студенти заочної форми навчання виконують контрольну роботу, що є підставою для допущення до поточного іспиту.

Поточний модульний контроль роботи студентів здійснюється за спеціально розробленими завданнями чітко орієнтованого теоретичного та практичного характеру за певним переліком вивчених тем.

 

 

 

Приклад побудови завдання
для поточного модульного контролю

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ ІМ. ВАДИМА ГЕТЬМАНА

Поточний контроль з курсу
«Обґрунтування господарських рішень та оцінка ризику»
за напрямом «Обґрунтування господарських рішень»

Теоретичні завдання (10 балів кожне)

1. Поняття господарських рішень та їхні ознаки.
2. Умови прийняття ГР залежно від ступеня визначеності інформації.
3. Сутність і принципи аналізу ГР.

Тестові завдання (2 бала кожне)

4. Класифікація ГР за метою охоплює

а) стратегічні;                               b) оперативні;

с) комерційні;                               d) некомерційні.

5. Який з методів аналізу ГР відповідає такому визначенню: дає змогу оцінити роботу фірми, визначити відхилення від планових показників, установити їхні причини та виявити резерви?

а) ланцюговий;                             b) балансовий;

с) метод порівняння;                    d) індексний;

е) метод елімінування.

6. Яке з наведених визначень підходить до форми підготовки ГР «Угода»?

а) рішення, що відображають будь-які події;	b) рішення, яке формує загальну позитивну інфраструктуру будь-якої діяльності;
с) рішення керівника, який не наділений адміністративними функ­ціями щодо питань технології, організації праці та техніки безпеки.

7.Дати визначення. Ефективність господарського рішення. Невизначеність.

Практичні завдання
(максимальна оцінка — 60 балів)

Підприємство має визначити випуск виробництва певного виду продукції так, щоб задовольнити потребу споживачів протягом визначеного часу. Конкретна кількість споживачів невідома, але очікується, що вона може становити одне з п’яти значень: 1000; 2000; 3000; 4000; 5000.

Для кожного з цих значень існує п’ять відповідних альтернативних рішень (найкраща альтернатива з погляду можливих прибутків). Відхилення від цих альтернатив призводить до зменшення прибутку через перевищення пропозиції над попитом або неповного задоволення попиту. Від­повідно до цього можливі збитки внаслідок незадоволення попиту в розмірі 1 грн за одиницю та додаткові витрати через перевищення пропозиції над попитом — 2 грн за одиницю.

Потрібно: визначити оптимальний альтернативний варіант випуску продукції з погляду максимізації прибутків за допомогою критеріїв Байєса (за умов, що ймовірності виникнення попиту відповідно становитимуть 0,1; 0,2; 0,3; 0,25; 0,15), Лапласа, Вальда, Севіджа (за умов повної невизначеності), Гурвіца (з коефіцієнтом оптимізму 0,6); розрахувати за кожним варіантом математичне сподівання, дисперсію, середнє квадратичне відхилення, визначити коефіцієнт варіації; зробити висновок, який варіант привабливіший.

Критерії оцінювання: 85—100 балів — «відмінно» 65—80 балів — «добре» 50—60 балів — «задовільно»

Затверджено на засіданні кафедри економіки підприємств протокол № —— від ————— 2003 р. зав. кафедри ———— Г. О. Швиданенко

Перелік теоретичних питань
до навчального модуля 1

1. Поняття господарських рішень та їх ознаки.
2. Сутність господарських рішень та їх види.
3. Вимоги до господарських рішень та умови їх досягнення.
4. Способи формалізації та реалізації господарських рішень. Визначення оптимальних форм представлення та реалізації господарських рішень.
5. Основні параметри якісного рішення.
6. Основні умови забезпечення якості господарського рішення.
7. Види ефективності господарських рішень.
8. Умови та перешкоди прийняття ефективного рішення.
9. Принципи оцінки ефективності господарських рішень.
10. Елементи процесу прийняття рішень.
11. Етапи та процедури процесу прийняття рішень.
12. Стилі прийняття рішень.
13. Корисні структурні схеми та засоби прийняття рішень.
14. Характер прийняття рішень.
15. Класична, поведінкова та ірраціональна моделі прийняття рішень.
16. Умови прийняття господарських рішень залежно від ступеня визначеності інформації.
17. Закони та закономірності, що впливають на прийняття рішень.
18. Загальні закони управління людиною. Закон інерційності людських систем.
19. Закони зв’язку із зовнішнім середовищем. Соціально-психо­логічні і біопсихічні закони.
20. Методи розробки господарських рішень.
21. Аналітичні, статистичні та математичні методи.
22. Експертні методи та умови їх застосування.
23. Характеристика евристичного програмування.
24. Види евристичних методів.
25. Ділові та організаційно-діяльнісні ігри.
26. Метод сценаріїв.
27. Сутність та види методу «дерево цілей».
28. Прогнозування та аналіз господарських рішень.
29. Основні завдання та ключові принципи прогнозування господарських рішень.
30. Сутність та принципи аналізу господарських рішень.
31. Методи аналізу господарських рішень та їх інструментарій.
32. Обґрунтування господарських рішень.
33. Методичні основи обґрунтування господарських рішень.
34. Підходи до обґрунтування та вибору господарських рішень.
35. Комплексний підхід до обґрунтування господарських рішень.
36. Контроль за перебігом виконання господарських рішень та його види.
37. Особливості функціонування підприємств за умов невизначеності.
38. Сутність та основні причини невизначеності.
39. Видова класифікація невизначеності.
40. Урахування фактора невизначеності в управлінні підприємством і засоби її зниження.
41. Характеристика критеріїв обґрунтування господарських рішень в умовах невизначеності.
42. Матриця прибутків і матриця витрат, особливості їх побудови.
43. Теорія корисності в системі процесів прийняття рішень.
44. Детермінований еквівалент лотереї, премія за ризик та страхова сума.
45. Умови схильності, несхильності та байдужості до ризику. Приклади функцій.
46. Методика побудови функції корисності.

Перелік теоретичних питань
до навчального модуля 2

1. Сутнісно-змістова характеристика ризику.
2. Класифікація підприємницьких ризиків.
3. Характеристика підприємницьких ризиків за сферою їх походження та ступенем впливу на результати діяльності підприємств.
4. Обґрунтування господарських рішень в умовах ризику. Критерії прийняття господарських рішень за умов ризику. Прийняття рішень в конфліктних ситуаціях.
5. Інвестиційні та фінансові рішення.
6. Проектний ризик та прийняття господарських рішень.
7. Критерії обґрунтування рішень у процесі прийняття (вибору) інвестиційного проекту.
8. Коефіцієнт систематичного ризику.
9. Систематичний ризик та сподівана дохідність компанії.
10. Теорія оптимального портфеля.
11. Формування оптимального портфеля з обмеженої кількості цінних паперів.
12. Межі застосування кількісних та якісних методів аналізу певного підприємницького ризику.
13. Якісний аналіз підприємницьких ризиків.
14. Сутність системних та несистемних (унікальних) ризиків та можливості зведення їх до мінімуму.
15. Сутність політичних ризиків та їх вплив на поведінку суб’єктів господарювання.
16. Походження соціальних ризиків та їх співвідношення із соціальним становищем.
17. Характеристика адміністративно-законодавчих ризиків.
18. Сутність податкових ризиків та їх урахування в підприємницькій діяльності.
19. Сутність виробничих ризиків, їх класифікація та вплив на діяльність підприємства.
20. Безпосередньо виробничі ризики, їх види та причини виник­нення.
21. Сутність постачальницьких ризиків, їх види та причини виникнення.
22. Сутність транспортних ризиків, їх види та причини виникнення.
23. Характеристика ризиків у комерційній діяльності підприємства.
24. Причини виникнення безпосередньо реалізаційних ризиків.
25. Характеристика фінансових ризиків та їх види.
26. Сутність інвестиційних ризиків, їх види та причини виникнення.
27. Ризики зовнішньоекономічної діяльності підприємства.
28. Кількісний аналіз ризиків господарювання.
29. Система показників абсолютного та відносного вимірювання ризику.
30. Характеристика методів кількісного оцінювання ризиків.
31. Характеристика методів оцінювання ризикованості інвестиційних проектів.
32. Переваги та недоліки основних методів кількісного оцінювання підприємницьких ризиків.
33. Переваги та недоліки основних методів кількісного оцінювання ризиків інвестиційних проектів.
34. Особливості управління ризиками господарської діяльності.
35. Структурна схема ризик-менеджменту.
36. Напрями та методи регулювання ступеня ризику.
37. Методи зниження ступеня ризику.
38. Особливості процесу хеджування ризиків.
39. Характеристика процесу диверсифікації, її переваги та недоліки.
40. Сутність системи страхування підприємницьких ризиків.

3.2. Методичні поради до виконання
контрольної роботи

(для студентів заочної форми навчання)

Згідно з вимогами навчального плану після прослуховування теоретичного курсу, ознайомлення з технологією та організацією виробництва в тій організації, де працює студент-заочник, виконується контрольна робота.

Контрольна робота розглядається як форма проміжного контролю. У разі успішного виконання всіх вимог контрольної роботи студент отримує залік і допускається до підсумкового контролю знань (іспиту).

Перед виконанням контрольної роботи необхідно засвоїти теоретичний матеріал з рекомендованої літератури, зібрати та проаналізувати дані в організації, де працює студент. Виконання конт­рольної роботи дає можливість підтвердити вміння студента самостійно працювати з різними інформаційними джерелами, аналізувати інформацію, робити самостійні теоретичні й практичні висновки.

Вибір теми контрольної роботи

Першим етапом виконання контрольної роботи є вибір теми. Кожен студент виконує запропоновану нижче контрольних робіт, номер якої відповідає початковій літері його прізвища.

Студенти, прізвище яких починаються з літери

А

Б

В

Г

Д

Е

Є

Ж

З

І

Ї

Й

К

Л

М

Н

О

П

Р

С

Т

У

Ф

Х

Ц

Ч

Ш

Щ

Ю

Я

Номер теми контрольної роботи

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

Тема контрольної роботи й зазначений перелік питань мають бути неодмінно зазначені в роботі.

Вимоги до написання контрольної роботи

Контрольна робота має бути належно оформлена. У ній необхідно дотримуватись єдиних індексацій, відповідних формул і категорій. Наприкінці роботи наводиться перелік використаної літератури, нормативних актів, статистичної звітності.

Рецензування та захист контрольної роботи

Термін подання контрольної роботи на кафедру визначається згідно із затвердженим графіком навчального процесу.

Контрольну роботу рецензує викладач кафедри. Якщо рецензія схвальна, то робота допускається до захисту. Якщо роботу написано з порушенням вимог, її повертають для доопрацювання. До другого варіанта роботи студент неодмінно додає рецензію на перший варіант. Робота зараховується тільки за підсумками співбесіди її автора з викладачем. У разі одержання незадо­вільної оцінки студент повинен виконати роботу за іншим варіантом, запропонованим викладачем.

Система оцінювання знань студентів
під час написання контрольної роботи

Контрольна робота складається з двох теоретичних питань і задач та (або) практичних ситуацій, які охоплюють усі теми курсу.

КРИТЕРІЙ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Кількість балів	Критерій
20	Роботу виконано та захищено на високому професійному рівні. Цілком або з незначними недоліками дано відповідь на теоретичні питання та правильно розв’язувати задачі та практичне завдання. Подано та презентовано реферат
10	Роботу виконано та захищено на високому рівні, але вона має певні недоліки, які свідчать про брак глибоких знань з окремих питань навчального курсу. Таку саму кількість балів може бути виставлена студентові, який достатньо добре орієнтується в теоретичних питань, але припустився незначної помилки під час розв’язання задачі та виконання практичного завдання
5	Роботу виконано та захищено на недостатньо високому професійному рівні, що свідчить про певні проблеми в знанні студентів з теоретичних питань. Таку саму кількість балів може бути поставлено студентові, який правильно відповів на теоретичні питання, але не зміг розв’язати практичну задачу
Менше 5 балів	Є системні вади в теоретичних знаннях студента, а також було виявлено повне невміння розв’язувати практичні завдання

Теми контрольних робіт і задачі

Контрольна робота № 1

Тема: Сутнісна характеристика господарських рішень

1. Класифікація господарських рішень.
2. Форми розроблення й реалізації господарських рішень.

Задача 1                                                   

Планується здійснити реконструкцію бази відпочинку у передмісті. Чи варто розширювати базу на 100 місць, 50 місць, чи не проводити будівельних робіт узагалі? Якщо чисельність населення невеликого міста, біля якого розташована база відпочинку, зростатиме, то велика реконструкція могла б дати прибуток 230 тис. грн на рік. Незначне розширення приміщень могло б давати прибутку 85 тис. грн. Якщо населення міста збільшуватися не буде, то велике розширення обійдеться в 110 тис. грн збитку, а мале — 50 тис. грн. Однак інформації про те, як буде змінюватися населення міста, немає. Статистична служба може надати інформацію про зміну чисельності населення (за 15 тис. грн), ця інформація гарантує сприятливий ринок з імовірністю 0,6. При цьому ймовірність збільшення чисельності населення становить 0,7; імовірність того, що чисельність населення залишиться незмінною чи буде зменшуватися, дорівнює 0,3. Побудуйте «дерево рішень» і визначте: найкраще рішення без додаткового обстеження ринку, використовуючи критерій максимізації очікуваної грошової оцінки; найкраще рішення з додатковим обс­теженням ринку, використовуючи критерій максимізації очіку­ваної грошової оцінки; чи варто замовити статистичній службі додаткову інформацію про зміну чисельності населення; очікувану цінність точної інформації.

Задача 2

Існують два варіанти вкладень 500 грн. За першим варіантом можна отримати 15 % прибутку на вкладені кошти без будь-якого ризику. За другим варіантом можна або подвоїти капітал, або втратити його. Сторонній експерт вважає, що ймовірність успіху другого варіанта становить 0,3. Рішення приймають дві різні людини: пенсіонер, для якого 500 грн — останні гроші; бізнесмен, який володіє капіталом у 500 000 грн. Визначте, які рішення буде прийнято кожним із цих людей.

Контрольна робота № 2

Тема: Сутнісна характеристика господарських рішень

1. Якість та ефективність господарських рішень.
2. Процес прийняття господарських рішень.

Задача 1

Визначте, чи є доцільним придбання підприємством торговель­ної марки за 1 млн грн, якщо в поточному році: обсяг реалізації продукції — 100 тис. од.; рентабельність продукції — 40 %; структура собівартості продукції така, що 80 % становлять змінні витрати, а 20 % — умовно-постійні; ціна реалізації одиниці продукції — 450 грн. Планується, що використання торговельної мар­ки дасть змогу збільшити обсяги реалізації продукції на 10 %.

Існує можливість відкрити депозитний рахунок фірми з розрахунку 30 % річних. Вільні кошти, які зараз має підприємство, — 400 тис. грн. Для придбання торговельної марки необхідно використання кредиту строком на півроку під 50 % річних.

Задача 2

Магазин продає вроздріб молочні продукти. Комерційний директор магазину повинен визначити, скільки бідонів сметани варто закупити у виробника для торгівля протягом тижня. Ймовірність того, що попит на сметану протягом тижня буде 7, 8, 9 чи 10 бідонів, дорівнює, відповідно 0,2; 0,2; 0,5; 0,1. Затрати на купівлю одного бідона сметани обходяться магазину в 280 грн, а продається сметана за ціною 400 грн за бідон. Якщо сметана не продається протягом тижня, вона псується і магазин зазнає додаткових збитків у розмірі 15 грн за бідон, який було закуплено і передбачається повернути на молокопереробний завод. Потрібно побудувати платіжну матрицю доходів і визначити, скільки бідонів сметани бажано закуповувати для  продажу за допомогою таких критеріїв, як математичне сподівання, дисперсія, середньоквадратичне відхилення і коефіцієнт варіації.

Контрольна робота № 3

Тема: Особливості прийняття рішень господарської діяльності

1. Основні моделі та засоби прийняття господарських рішень.
2. Характер та умови прийняття рішень.

Задача 1

Розрахуйте ступінь соціального ризику та оцініть можливу кількість будь-яких соціальних конфліктів за умови, що в 2005 р. передбачається реалізувати 3 проекти.

Таблиця 1

Рік	Кількість проектів	Виникнення соціальних конфліктів, кількість
		з приводу реалізації проекту	між керівником проекту та виконавцями	усередині проектних груп
2001	5	10	5	21
2002	2	3	7	15
2003	3	6	3	17
2004	4	7	2	12

Задача 2

При маргариновому заводі планується відкрити фірмовий магазин. Вирішується питання про його масштаби. Якщо ринок буде сприятливим, то великий магазин за рік принесе прибуток у 60 тис. грн, а маленький — 30 тис. грн. За несприятливого ринку завод утратить 40 тис. грн, якщо буде відкрито великий магазин, і 20 тис. грн — якщо маленький. Не маючи додаткової інформації, комерційний директор оцінює ймовірність сприят­ливого ринку як 0,6. Консультаційна фірма готова надати до­даткову інформацію про те, чи буде ринок сприятливим, чи ні. Послуги фірми коштують 13 тис. грн. Позитивний результат обстеження консультаційною фірмою гарантує сприятливий ринок з імовірністю 0,8. За негативного результату ринок може виявитися сприятливим з імовірністю 0,3. Побудуйте «дерево рішень» і визначте: найкраще рішення без додаткового обстеження ринку, використовуючи критерій максимізації очікуваної грошової оцінки; найкраще рішення з додатковим обстеженням ринку, використовуючи критерій максимізації очікуваної грошової оцінки; доцільність замовлення консультаційній фірмі додаткової інфор­мації, що уточнює кон’юнктуру ринку; очікувану цінність точної інформації.

Контрольна робота № 4

Тема: Особливості прийняття рішень господарської діяльності

1. Закони, що впливають на прийняття рішень.
2. Обґрунтування рішень господарської діяльності.

Задача 1

Оцініть ступінь ризику зниження рентабельності інвестиційних проектів. Зробіть висновок щодо вибору кращого інвестиційного проекту.

Таблиця 1

Проект	Проект А				Проект Б
Рентабельність, %	20	25	10	15	15	20	25	10

Задача 2

Виробник звернувся у відділ маркетингу, щоб з’ясувати сподіваний попит на товар. Дослідження відділу маркетингу показали: імовірність того, що попит становитиме 1500 од. товару, — 0,15; 3500—0,5; 5500—0,25; 8500—0,10. Відхилення від цих рівнів призводить до додаткових витрат (через перевищення пропозиції над попитом — 0,9 грн, (через неповне задоволення попиту — 1,5 грн за одиницю. Дохід від виробництва — 12 грн за одиницю). Визначте, скільки виробити продукції, за допомогою критерію сподіваного доходу; побудуйте два графіки корисності та визначте за ними ставлення до ризику обох директорів; розрахуйте корисність доходів для кожного директора та скільки одиниць продукції потрібно випустити з погляду кожного директора за правилом сподіваної корисності.

Для прийняття рішення виробнику потрібно врахувати думку директора з маркетингу та фінансового директора стосовно їхньої корисності різних сум доходів (табл. 1).

Таблиця 1

КОРИСНІСТЬ ДОХОДІВ ДИРЕКТОРА З МАРКЕТИНГУ
ТА ФІНАНСОВОГО ДИРЕКТОРА

	Директор з маркетингу					Фінансовий директор
Дохід, тис. грн	0	10	20	30	40	0	10	20	30	40
Корисність доходів	0	14	32	60	100	0	45	72	92	100

Контрольна робота № 5

Тема: Методичні основи розробки та обґрунтування господарських рішень

1. Методи розробки рішень господарської діяльності.
2. Прогнозування господарських рішень.

Задача 1

Фірма вирішує питання про доцільність роботи на певному ринку, користуючись такою інформацією своїх аналітиків: потен­ційна річна місткість ринку — 1 млн од. продукції; на ринку працюють ще три фірми аналогічного профілю, які контролюють 70 % його потенційної місткості; ціна реалізації одиниці продукції на даний момент — 30 дол.; місткість ринку може бути збільшена завдяки зменшенню ціни реалізації продукції на 15 %; мож­ливий ступінь ризику під час роботи на цьому ринку характе­ризується виникненням таких ситуацій: відхилення реальної ціни від очікуваної може становити:
а) + 10 %; б) – 8 %.

Визначте ступінь цінового ризику та оцініть його вплив на результати діяльності фірми.

Задача 2

Директор ліцею, навчання в якому здійснюється на платній основі, вирішує, чи варто розширювати будинок ліцею на 250 місць, на 50 місць, чи не проводити будівельних робіт узагалі. Якщо кіль­кість населення зростатиме, то велика реконструкція могла б принести 250 тис. грн прибутку на рік, а мала — 90 тис. грн. Якщо населення міста не збільшуватиметься, то велике розширення обійдеться ліцею в 120 тис. грн збитку, а мале — у 45 тис. грн. Однак інформації про те, як змінюватиметься населення міста, немає.

Нехай за тих самих вихідних даних державна статистична служба надала інформацію про зміну кількості населення. Послуги коштували 5 тис. грн.

За сприятливих обставин імовірність зростання чисельності населення становить 0,7; імовірність того, що кількість населення залишиться незмінною чи зменшуватиметься, дорівнює 0,3. Побудуйте «дерево рішень» і визначте кращу альтернативу. Чи варто скористатися послугами державної статистичної служби?

Контрольна робота № 6

Тема: Методичні основи розробки та обґрунтування господарських рішень

1. Основні методи аналізу господарських рішень.
2. Інструментарій прийняття господарських рішень.

Задача 1

Компанія, яка спеціалізується на випуску м’яких меблів, розглядає два інвестиційні проекти, кожен з яких передбачає випуск нових видів меблів. Дані про очікувані доходи цих інвестиційних проектів за роками подано в табл. 1.

Таблиця 1

СПОДІВАНІ ДОХОДИ, грн

Роки	Проект 1	Проект 2
1	30 000	30 000
2	40 000	50 000
3	50 000	70 000
4	60 000	80 000
5	70 000

Початкові вкладення капіталу в проекти складаються з двох частин: 70 % фінансується за рахунок позики банку з річною став­кою 12 %, решта — завдяки інвесторам через передплату звичайних акцій. Загальна вартість капіталовкладень — 100 000 грн, рівень систематичного ризику проекту — 1,7, рівень систематичного ризику компанії до впровадження проекту — 1,5. Безризикова ставка доходу — 10 %, середньоринкова дохідність — 15 %.

Розрахуйте критерії оцінювання проектів (чистий приведений дохід, строк окупності проекту та індекс прибутковості, ураховуючи структуру капіталу й рівень ризику проектів); оцініть, який із запропонованих проектів привабливіший для впровадження; визначте, як зміниться рівень систематичного ризику та очікуваної дохідності компанії після впровадження проекту, якщо керівництво компанії 30 % власного капіталу вкладе в новий проект, а решту — у наявні проекти компанії; побудуйте графік залежності систематичного ризику й необхідної дохідності компанії та зробіть висновок щодо зони доцільності проектів.

Задача 2

Фірма, якій належать 3 філіали всередині однієї економіки, має можливість лобіювати свої інтереси для вирішення питання про доцільність заміни податку на прибуток у розмірі 25 % подат­ком з обігу в розмірі 3 %. Визначте, чи доцільно це, якщо необхідна інвестиція для підтримання лобі становить 1 млн дол. Щорічні обсяги реалізації по першій філії дорівнюють 60 млн дол. на рік (рентабель­ність — 20 %), по другій філії — 45 млн дол. (рентабельність = 10 %), по третій філії — 30 млн дол. (рентабельність — 5 %). Ступінь ризику з лобіювання інтересів становить 7 %.

Контрольна робота № 7

Тема: Невизначеність як першопричина ризику підприємницької діяльності

1. Сутність і види невизначеності.
2. Критерії обґрунтування рішень в умовах невизначеності.

Задача 1

Пекарня випікає хліб для продажу у магазинах. Собівартість однієї булки становить 0,50 грн. Її продають за 0,8 грн. У табл. 1 наведено попит за останні 50 діб.

Таблиця 1

Попит на добу, од.	10	12	14	16	18
Імовірність	0,1	0,2	0,3	0,3	0,1

Якщо булку виготовлено, але не продано, то додаткові збитки становлять 0,20 грн за одиницю. Побудуйте платіжну матрицю доходів і визначте, яку кількість продукції має випускати компанія, за допомогою таких критеріїв, як: математичне сподівання, дисперсія, середньоквадратичне відхилення й коефіцієнт варіації.

Зробіть висновок щодо кількості продукції, що випускається, використовуючи критерії Байєса, Вальда, Лапласа, Севіджа й Гурвіца. Якщо людина, яка приймає рішення про випуск продукції, має таку шкалу корисностей доходу, то який варіант вона обере? Розрахуйте її премію за ризик.

Корисність доходу	0	10	20	35	60	100
Дохід, грн	0	0,8	1,6	2,4	3,2	4,0

Задача 2

Оцініть ступінь ризику та можливу суму доходу від його реалізації, якщо фірма планує розробити певний інноваційний продукт, який дасть їй змогу отримати прибуток 400 тис. грн. Імовір­ність виникнення цієї ситуації — 70 %. При цьому можливою є ситуація, коли інноваційний продукт своїми характеристиками лише на 80 % відповідатиме запланованому рівню. Імовірність цієї ситуації — 25 %. З вірогідністю 5 % можлива ситуація, коли новий продукт лише на 40 % задовольнятиме плановий рівень інноваційного продукту. Скорочення планового рівня продукту на 1 % зменшує суму прибутку на 2 %.

Контрольна робота № 8

Тема: Невизначеність як першопричина ризику підприємницької діяльності

1. Теорія корисності в системі прийняття рішень.
2. Методика побудови функцій корисності для будь-якого економічного показника.

Задача 1

Фірма є виробником молочної продукції. Один з продуктів — вершкове масло — постачається на зовнішній ринок у ящиках. Витрати на виробництво одного ящика дорівнюють 260 грн, на транспортування його замовнику — 50 грн. Фірма продає кожен ящик за ціною 540 грн. Якщо ящик з продукцією не продається протягом місяця, то фірма не одержує доходу і зазнає додаткових збитків — 45 грн за ящик.

Адміністратор має вирішити, яку кількість ящиків масла варто виробляти протягом місяця за умови, що попит на масло, виражений у кількості ящиків, планується 50, 60, 70, 80 і 90 ящиків, а відповідні ймовірності попиту дорівнюють 0,1; 0,15; 0,2; 0,35; 0,2. Зробіть прогноз щодо найкращої стратегії адміністратора, використовуючи критерії обґрунтування рішень за умов ринку та невизначеності.

Задача 2

Інвестор обирає один із двох проектів. Очікувані значення грошових потоків по кожному з них задано в табл. 1.

Визначте, який із проектів обрати, якщо норма дисконту з урахуванням ризику та інфляції становить 15 %. Обчисліть показники ефективності проектів з урахуванням ризику та інфляції. Зробіть відповідні висновки.

Таблиця 1

ОЧІКУВАНІ ЗНАЧЕННЯ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ ПРОЕКТІВ

Роки	Проект А	Проект В
0	– 500 000	– 500 000
1	100 000	200 000
2	250 000	250 000
3	230 000	230 000
4	400 000	350 000
5	200 000	360 000

Контрольна робота № 9

Тема: Підприємницькі ризики та їх вплив на прийняття господарських рішень

1. Характеристика ризику як економічної категорії.
2. Функції ризику підприємницької діяльності.

Задача 1

Відділ маркетингу пропонує компанії дані про очікуваний попит на програмні продукти за трьох варіантів ціни:

Очікуваний обсяг продажу	Можлива ціна за одиницю, грн
	9,4	9,6	9,8
За сприятливої ситуації	16 000	14 000	12 500
Найімовірніший	14 000	12 500	12 000
За найгірших умов	10 000	8000	6000

Імовірність найкращого та найгіршого попиту — 0,25. Постійні витрати на виробництво — 40 000 грн на рік, змінні витрати — 4 грн за одиницю.

Побудуйте платіжну матрицю доходів і визначте, за якою ціною випускати продукцію, за допомогою таких критеріїв, як: математик­не сподівання, дисперсія, середньоквадратичне відхилення, коефіцієнт варіації. Зробіть висновок щодо ціни на продукцію, використовуючи критерії Байєса, Вальда, Лапласа, Севіджа, Гурвіца.

Якщо людина, яка приймає рішення про випуск продукції, має таку шкалу корисності доходу, то який варіант вона обере? Розрахуйте її премію за ризик.

Корисність доходу	0	10	20	35	60	100
Дохід, тис. грн	0	5	10	15	20	25

Задача 2

Інвестор аналізує рішення про купівлю одного з будівельних супермаркетів — А і В. Очікувані щорічні грошові потоки за кож­­ним з них наведено в табл. 1

Таблиця 1

ОЧІКУВАНІ ДОХОДИ В БУДІВЕЛЬНИХ СУПЕРМАРКЕТАХ

Торговельний центр А		Торговельний центр В
Щорічний грошовий потік, тис. грн	Імовірність, частка	Щорічний грошовий потік, тис. грн	Імовірність, частка
35	0,2	25	0,1
45	0,3	30	0,4
50	0,25	35	0,3
55	0,15	50	0,15
60	0,1	60	0,05

Визначте очікуване значення щорічного грошового потоку для кожного будівельного супермаркету. Який коефіцієнт варіації для кожного будівельного супермаркету та про що він свідчить? Купівля якого будівельного супермаркету має більший ризик?

Контрольна робота № 10

Тема: Підприємницькі ризики та їх вплив на прийняття господарських рішень

1. Класифікація підприємницьких ризиків.
2. Обґрунтування господарських рішень в умовах ризику.

Задача 1

Підприємство спеціалізується на випуску газети інформаційно-реалістичного характеру. Собівартість однієї газети становить 0,3 грн, ціна реалізації — 0,9 грн. У табл. 1 наведено попит за останні 5 діб.

Таблиця 1

Попит на добу, тис. пр.	10	12	14	16	18
Імовірність	0,1	0,2	0,3	0,3	0,1

Якщо газету видано, але не реалізовано, то додаткові збитки становлять 0,25 грн за одиницю. Побудуйте платіжну матрицю доходів і визначте, яку кількість газет випускати, за допомогою таких критеріїв, як: математичне сподівання, дисперсія, середньоквадратичне відхилення та коефіцієнт варіації. Зробіть висновок щодо оптимальної кількості газет, використовуючи критерії Байєса, Вальда, Лапласа, Севіджа та Гурвіца. Якщо людина, яка приймає рішення про випуск продукції, має таку шкалу корисності доходу, то який варіант вона обере? Розрахуйте її премію за ризик.

Корисність доходу	0	10	20	35	60	100
Прибуток, грн	0	0,8	1,6	2,4	3,2	4,0

Задача 2

Вартість науково-дослідного проекту — 350 тис. дол. За оцінками експертів, прибуток від успішної реалізації проекту становить 140 тис. дол. Оцініть ступінь ризику та очікувані результати проекту на підставі інформації, поданої в табл. 2.

Таблиця 2

СТУПІНЬ РИЗИКУ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОПЕРЕДНІХ ПРОЕКТІВ

Попередні проекти	Ступінь ризику, коефіцієнт b, %
А	25
В	30
С	20
Д	40

Контрольна робота № 11

Тема: Підприємницькі ризики та їх вплив на прийняття господарських рішень

1. Критерії прийняття рішень за умов ризику.
2. Прийняття рішень у конфліктних ситуаціях.

Задача 1

Видавець звернувся до відділу маркетингу з метою визначення попиту, що очікується на книгу. Результати відділу маркетингу подано в табл. 1.

Таблиця 1

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ВІДДІЛУ МАРКЕТИНГУ

Попит на книгу на три роки, кількість примірників	2000	3000	4000	5000
Імовірність	0,1	0,5	0,2	0,2

Прибуток від реалізації однієї книги становить 10 грн за од. Якщо книга не продається, збитки дорівнюють 4 грн за од. Якщо видавець не задовольняє попит, збитки становлять 2 грн за од. Побудуйте платіжну матрицю доходів і визначте, яку кількість продукції має випускати компанія, за допомогою таких критеріїв, як математичне сподівання, дисперсія, середньоквадратичне відхилення та коефіцієнт варіації. Зробіть висновок щодо кількості продукції, що випускається, використовуючи критерії Байєса, Вальда, Лапласа, Севіджа й Гурвіца.

Якщо людина, яка приймає рішення про випуск продукції, має таку шкалу корисності доходу, то який варіант вона обере? Розрахуйте її премію за ризик.

Корисність доходу	0	10	20	35	65	100
Прибуток, тис. грн	0	10	20	30	40	50

Задача 2

П’ять інвестиційних альтернатив мають такі значення NPV і середньоквадратичні відхилення:

Проект	Очікуване значення NPV, тис. грн	Середньоквадратичне відхилення
A	15 000	300
B	3500	200
С	3700	200
D	5500	800
E	10 500	1000

Проранжируйте п’ять альтернатив від нижчого до вищого рівня ризику. Якщо ви обираєте між проектами В і С, чи потрібно використовувати коефіцієнт варіації. Чому?

Контрольна робота № 12

Тема: Обґрунтування інвестиційних і фінансових рішень

1. Проектний ризик і прийняття рішень.
2. Прийняття фінансових рішень за умов ризику.

Задача 1

Компанія випускає безалкогольний напій і розливає його в
40-літрові бочки. Змінні витрати на виробництво 1 л напою — 0,7 грн, ціна продажу — 1,50 грн. Компанія передбачає, що зрив плану постачань продукції призведе до втрати частини споживачів на довгострокову перспективу, унаслідок чого компанія буде змушена знизити ціну на 0,30 грн. Продукція, що не реалізується, має обмежений строк придатності й доходу не приносить. За останні 50 тижнів попит на продукцію розподілився так:

Попит на бочки на тиждень, шт.	3	4	5	6	7
Імовірність попиту	0,1	0,2	0,3	0,2	0,2

Побудуйте платіжну матрицю доходів і визначте, яку кількість продукції має випускати компанія, за допомогою таких критеріїв, як: математичне сподівання, дисперсія, середньоквадратичне відхилення та коефіцієнт варіації. Зробіть висновок щодо кількості продукції, призначеної для випуску, використовуючи критерії Байєса, Вальда, Лапласа, Севіджа й Гурвіца.

Якщо людина, яка приймає рішення про випуск продукції, має таку шкалу корисності доходу, то який варіант вона обере? Розрахуйте її премію за ризик.

Корисність доходу	0	10	20	35	60	100
Маржитальний прибуток, грн	0	50	100	150	200	250

Задача 2

Для деякої інвестиційної компанії відомо, що рівень її систематичного ризику — 1,3. Визначте необхідну дохідність цієї компанії, якщо вона не використовує позичкові кошти. Відомо, що безризикова ставка — 10 %, середня дохідність ринку — 15 %. Побудуйте лінію надійності ринку цієї компанії. Про що вона свідчить?

Контрольна робота № 13

Тема: Оцінка підприємницьких ризиків

1. Якісний аналіз ризиків.

2.Методи кількісного аналізу ризиків.

Задача 1

Адміністрація театру вирішує, скільки потрібно замовити програмок для вистав. Вартість замовлення — 200 грн плюс 0,3 грн за одиницю. Програмки продаються по 0,6 грн за одиницю, до того ж дохід від реклами становить додатково 300 грн. З минулого досвіду відоме відвідування театру:

Відвідування, осіб.	4000	4500	5000	5500	6000
Ймовірність	0,1	0,3	0,3	0,2	0,1

Очікується, що 30 % відвідувачів купують програмки. Побудуйте платіжну матрицю доходів і визначте, скільки програмок необхідно замовити театру, за допомогою таких критеріїв, як: математичне сподівання, дисперсія, середньоквадратичне відхилення, коефіцієнт варіації. Зробіть висновок щодо кількості програмок, використовуючи критерії Байєса, Вальда, Лапласа, Севіджа й Гурвіца.

Якщо людина, яка приймає рішення про випуск продукції, має таку шкалу корисності доходу, то який варіант вона обере? Розрахуйте її премію за ризик.

Корисність доходу	0	10	20	35	60	100
Прибуток, тис. грн	400	500	600	700	800	900

Задача 2

Інвестиційна компанія, що має рівень систематичного ризику — 1,4, бажає впровадити в дію новий інвестиційний проект, рівень систематичного ризику якого — 1,75. Планується, що новий інвестиційний проект у загальній структурі капіталу компанії займе 20 %.

Безризикова ставка — 9 %, середня дохідність ринку — 19 %. Визначте, якою має бути очікувана дохідність цієї компанії до й після впровадження нового проекту, якою має бути необхідна дохідність нового інвестиційного проекту? Побудуйте лінію надійності ринку компанії. Про що вона свідчить?

Контрольна робота № 14

Тема: Основи ризик-менеджменту

1. Особливості управління ризиками господарської діяльності.
2. Напрями та методи ризик-менеджменту.

Задача 1

Відділ маркетингу пропонує компанії дані про сподіваний попит на програмні продукти за трьох варіантів ціни:

Сподіваний обсяг продажу	Можлива ціна за одиницю, грн
	8,00	8,60	8,80
Найкращий із можливого	16 000	14 000	12 500
Найймовірніший	14 000	12 500	12 000
Найгірший з можливого	10 000	8000	6000

Імовірність найкращого та найгіршого попиту — 0,25. Постійні витрати на виробництво — 40 000 грн на рік, змінні витрати — 4 грн за одиницю.

Побудуйте платіжну матрицю доходів і визначте, за якою ціною випускати продукцію, за допомогою таких критеріїв, як математичне сподівання, дисперсія, середньоквадратичне відхилення й коефіцієнт варіації. Зробіть висновок щодо кількості про­дукції, що випускається, використовуючи критерії Байєса, Валь­да, Лапласа, Севіджа й Гурвіца.

Якщо людина, яка приймає рішення про випуск продукції, має таку шкалу корисності доходу, то який варіант вона обере? Розрахуйте її премію за ризик.

Корисність доходу	0	10	20	35	60	100
Прибуток, тис. грн	0	5	10	15	20	25

Задача 2

Існує два варіанти інвестування 50 000 гр. од.: купівля річних облігацій корпорацій, за якими гарантовано 9 % річних (за рік вони будуть викуплені корпораціями); проект консалтингової фірми, який дає змогу вкласти 100 000 гр. од. на початку року, а наприкінці одержати виплати, які залежатимуть від стану економіки. Оцініть ступінь ризику й можливості фірми при обранні одного з цих проектів за наявності такої інформації про можливий стан економіки:

Стан економіки	Відсотки на вкладення 50 000 грош. од.	Ймовірність частки
Глибокий спад	0 %	0,05
Невеликий спад	6 %	0,2
Середнє зростання	15 %	0,5
Невеликий прогрес	18 %	0,2
Великий прогрес	19 %	0,05

3.3. Підсумковий контроль знань студентів

Формою підсумкового контролю знань студентів з «Обґрунтування господарських рішень та оцінка ризику» є іспит з урахуванням поточної успішності студентів.

Іспит проводиться в письмовій формі. Екзаменаційні білет містить 6 завдань, кожне з яких оцінюється за шкалою 10; 5; 0 балів.

Перелік та зміст екзаменаційних завдань

Блок теоретичних завдань

1. Теоретичне питання, що потребує розгорнутої відповіді, — 10 балів.
2. Теоретичне питання, що потребує розгорнутої відповіді, — 10 балів.
3. Методологічне питання, що потребує розкриття певної методики, — 10 балів.

Блок практичних завдань

4, 5, 6. Типові та комплексні задачі приблизно однакового рівня складності — 10 балів.

Максимальна кількість балів за результатами іспиту — 60 балів.

Академічні успіхи студента визначаються за допомоги системи оцінювання, що використовуються в КНЕУ, з обов’язковим переведенням 100-бальної шкали оцінок до національної шкали та шкали за системою ЕСТS у такому порядку:

Оцінка шкалою ЕСТS	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за бальною шкалою, що використовується в КНЕУ
A	5 (відмінно) 4 (добре) 3 (задовільно)	85—100
B		80
С		65—75
D		60
Е		50—55
FX	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання	25—45
F	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	0—20

За такого порядку система ліквідації академічного заборгованості студентами всіх форм навчання з дисципліни має такий зміст.

Студенти, які набрали за результатами поточного й підсумкового контролю від 20 до 45 балів, після належної підготовки мають право повторно скласти іспит або залік. Студенти, які набрали за результатами поточного й підсумкового контролю від 0 до 20 балів, зобов’язані пройти повний курс вивчення дисципліни перед повторним складанням іспиту (заліку). Для реєстрації оцінки за шкалою ЕСТS в екзаменаційних відомостях уводиться спеціальний стовпець — «Оцінка за шкалою ЕСТS». До залікової екзаменаційної відомості заносяться сумарні результати за чотирибальною калою та шкалою ЕСТS, які виставляються поряд з кількістю балів за результати поточ­ного контролю.

 

Зразок екзаменаційного білета

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМ. ВАДИМА ГЕТЬМАНА

 

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № ___

з курсу «Обґрунтування господарських рішень
та оцінка ризику» для всіх форм навчання

Теоретичне завдання, що потребує розгорнутої
відповіді (10 балів)

1. Сутність і види ГР.

Теоретичне завдання, що потребує розгорнутої відповіді
(10 балів, по 5 балів кожне).

2. Стилі прийняття рішень. Функції ризику підприємницької діяльності.

Методологічне завдання, що потребує розкриття певної
методики (10 балів).

3. Критерії прийняття ГР в умовах ризику

Практичні завдання

4. Задача (10 балів)

Відділ маркетингу пропонує компанії дані про очікуваний попит на програмні продукти за трьох варіантів ціни:

Очікуваний обсяг продажу	Можлива ціна за одиницю, грн
	8,00	8,60	8,80
Найкращий з можливого	16 000	14 000	12 500
Найімовірніший	14 000	12 500	12 000
Найгірший з можливого	10 000	8000	6000

Імовірність найкращого та найгіршого попиту — 0,25. Постійні витрати на виробництво — 40 000 грн на рік, змінні витрати — 4 грн за одиницю. Побудуйте платіжну матрицю доходів і визначте, за якою ціною компаній має випускати продукцію, за допомогою таких критеріїв, як математичне сподівання, дисперсія, середньоквадратичне відхилення і коефіцієнт варіації.

5. Задача (10 балів)

Інвестиційна компанія, що має рівень систематичного ризику 1,4, бажає впровадити в дію новий інвестиційний проект, рівень систематичного ризику якого — 1,75. Планується, що новий інвестиційний проект у загальній структурі капіталу компанії займе 20 %. Безризикова ставка — 9 %, середня дохідність ринку – 19 %.

Визначте, якою має бути очікувана дохідність цієї компанії до й після впровадження нового проекту, якою має бути необхідна дохідність нового інвестиційного проекту? Побудуйте лінію надійності ринку компанії. Про що вона свідчить?

6. Задача (10 балів)

Розрахуйте ступінь соціального ризику та оцініть можливу кіль­кість будь-яких соціальних конфліктів за умови, що в 2005 р. у виробництві перебуватимуть 4 картини.

Рік	Кількість картин, що знімаються	Виникнення соціальних конфліктів
		з приводу виробництва фільмів	між менеджерами та працівниками студії	усередині колективу, за винятком менеджера
2000	6	7	3	17
2001	9	10	5	26
2002	2	3	2	12
2003	5	6	3	17
2004	4	3	2	3

Затверджений на засіданні кафедр

економіки підприємств	стратегії підприємств
«__»_______200_ р., протокол № ___ Зав. кафедри __________ Г. О. Швиданенко Екзаменатор _______ ________________                             (підпис)      (прізвище, посада)	«__»_______200_ р., протокол № ___ Зав. кафедри __________ А. П. Наливайко Екзаменатор________ ________________                            (підпис)       (прізвище, посада)

Критерії оцінювання з урахуванням поточної успішності:

85—100 балів — «відмінно»; 65—80 балів — «добре»; 50—60 балів — «задовільно»; до 50 балів — «незадовільно».

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна література

1. Вiтлiнський В. В. Аналіз, моделювання та управління економічним ризиком: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дис. — К.: КНЕУ, 2000. — 292 с.
2. Вiтлiнський В. В. Ризик у менеджменті. — К.: ТОВ «Борисфен», 1996. — 326 с.
3. Клименко С. М., Дуброва О. С. Обґрунтування господарських рішень та оцінка ризику. — К.: КНЕУ, 2004. — 272 с.
4. Смирнов Э. А. Разработка управленческих решений: Учеб. для вузов. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. — 271 с.
5. Устенко О.  Л. Предпринимательские риски: основы теории, методология оценки и управление. — К.: Асеусвит, 1996. — 146 с.
6. Машина Н. І. Економічний ризик і методи його вимірювання: Навч. посіб. — К.: ЦНЛ, 2003. — 188 с.

Додаткова література

1. Абрамова О. Методика експертної оцінки варіантів проектів прийняття рішень // Укр. ін вест. журн. Welcome. — 1999. — № 12. — С. 33—45.
2. Абчук В. А. Менеджмент: Учебник. — СПб.: Союз, 2002. — 463 с. — (Высш. шк.).
3. Альгин А. П. Риск и его роль в общественной жизни. — М.: Мысль, 1989. — 192 с.
4. Андрiйчук, В. Г. Менеджмент: Прийняття рішень і ризик: Навч. посіб. — К: КНЕУ, 1998. — 316 с.
5. Андрейчикова А. Н. Неопределенность как источник возникновения риска экономической деятельности // Академ. огляд. — 2002. — № 1. — С. 71—75.
6. Баканов И. И., Шеремет А. Д. Теория экономического анализа. — М.: Финансы и статистика, 1996. — 220 с.
7. Бачкай Т., Месена Д. и др. Хозяйственный риск и методы его измерения. — М.: Экономика, 1979. — 184 с.
8. Бережнов Г. В. Управление предприятием: Новые подходы к снижению риска и повышению эффективности организации // Управление риском. — 2003. — № 2. — С. 24—29.
9. Берлин А. Механизм инвестиционных решений на промышленном предприятии // Пробл. теории и практики упр. — 2001. — № 1. — С. 80—85.
10. Большаков А. С. Моделирование в менеджменте: Учеб. пособие. — М.: Информационно-издат. дом «Филинъ», Рилант, 2000. — 464 с.
11. Бондаренко Є. В. Інвестиційні рішення // Держ. інформ. бюл. про приватизацію. — 1999. — № 8. — С. 56—59.
12. Бугара М. Прийняття управлінських рішень у виробничій сфері на основі імітаційного моделювання // Вісн. Укр. акад. держ. упр. при Президентові України. — 2000. — № 4. — С. 359—361.
13. Бугрова О. Методологічні основи оцінки ризику при прийнятті інвес­тиційних рішень // Економіка України. — 2003. — № 10. — С. 29—32.
14. Вiтлiнський В. В. Аналіз, моделювання та управління економічним ризиком: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2000. — 292 с.
15. Вiтлiнський В. В. Ризик у менеджменті. — К.: ТОВ «Борисфен», 1996. — 326 с.
16. Вагошов П. А., Мант Сунг, Им. Экономический риск: Учеб. пособие. — СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 1999. — 116 с.
17. Василенко В. А. Теорія і практика розробки управлінських рішень: Навч. посіб. — К.: ЦУЛ, 2002. — 420 с.
18. Ващекин Н. П., Дзлиев М. И. Безопасность предпринимательской деятельности: Учеб. пособие / Моск. гос. ун-т коммерции НИИ устойчивого развития и безопасности. — 2-е изд., доп. и перераб. — М.: Экономика, 2002. — 334 с. — С. 116.
19. Веснин В. Р. Основы менеджмента: Учебник. Ин-т междунар. права и экономики. — М.: Триада, Лтд, 1997. — 334 с.
20. Вітлінський В. В. Аналіз, оцінка і моделювання економічного ризику — К.: Деміур, 1996. — 212 с.
21. Вітлінський В. В., Великоіваненко Г. І. Ризикологія в економіці та підприємництві: Монографія. — К: КНЕУ, 2004. — 480 с.
22. Внукова Н. М., Смоляк В. А. Базова методика оцінки економічного ризику підприємств // Фінанси підприємств. — 2002. — № 10. — С. 15—21.
23. Волков И., Грачева М. Анализ проектных рисков / Корпоративный менеджмент // hhtp:// www.cfin.ru
24. Воронцовский А. В. Управление рисками: Учеб. пособие — 2-е изд., испр. и доп. — СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та; ОЦЭМ, 2004. — 458 с.
25. Вяткин В. Н., Гамза В. А., Хэмптон Дж. Дж. Управление риском в рыночной экономике. — М.: Экономика, 2002. — 195 с.
26. Габович Б. А. Стохастическая модель принятия инвестиционных решений в условиях риска // Финансовый менеджмент. — 2003. — № 4. — С. 50—64.
27. Галасюк В. Об основных процедурах принятия экономических решений // Вестн. бухгалтера и аудитора Украины. — 2000. — № 23. — С. 20—26.
28. Глущенко В. А., Глущенко И. И. Разработка управленческого решения. Прогнозирование—планирование. Теория проектирования экспериментов. — Железнодорожный: Крылья, 2000. — 400 с.
29. Глущенко В. В.Управление рисками. Страхование. — Железнодорожный: Крылья, 1999. — 336 с.
30. Гоберман В. А. Основы производственного менеджмента: Моделирование операций и управленческих решений: Учеб. пособие. — М.: Юристъ, 2002. — 336 с.
31. Гоберман В. А., Гоберман Л. А. Основы производственного менеджмента: моделирование операций и управленческих решений: Учеб. пособие. — М.: Юристъ, 2002. — 336 с.
32. Голубков Е. П. Системный анализ как методологическая основа принятия решений // Менеджмент в России и за рубежом. — 2003. — № 3. — С. 95—115.
33. Гранатуров В. М., Шевчук О. Б. Ризики підприємницької діяльнос­ті: Проблеми аналізу. — К.: Зв’язок, 2000. — 152 с.
34. Гранатуров, В. М. Ризики підприємницької діяльності: Проблеми аналізу. — К: Зв’язок, 2000. — 152 с.
35. Гудушаури Г. В., Литвак Б. Г. Управление современным предприятием: Маркетинг. Менеджмент. Право. Интегрированные системы управления: Учебник. — М.: Экмос, 1998. —336 с.
36. Гуляєва Н. М. Обгрунтування інвестиційних рішень: основні правила і підходи // Регіональні перспективи. — 2000. — № 2—3. — С. 36—39.
37. Дайновский Ю. А. Ефективні рішення в мікроекономіці: 505 прийомів бізнесу. — Л: ТзОВ «Iнiцiатива», 1997. — 159 с.
38. Дерлоу Д. Ключові управлінські рішення: Технологія прийняття рішень: Пер з англ. — К.: Всеувито, Наук. думка, 2001. — 242 с.
39. Дибирдеев В. И. Информационное обеспечение и управленческие решения // Вопр. статистики. — 2002. — № 10. — С. 45—49.
40. Диденко О. Н. Категория «риск» и неопределенность» в развивающихся экономических системах // Весн. СумДУ. — 2002. — № 7 (40). — С.151—157.
41. Дорохина, Е. Ю. Моделирование микроэкономики: Учеб. пособие для студ. вузов; Ред. Н. П. Тихомиров. — М.: ЭКЗАМЕН, 2003. — 224 с.
42. Дубров А. М. Моделирование рисковых ситуаций в экономике и бизнесе: Учеб. пособие для студ. вузов. — М.: Финансы и статистика, 1999. — 176 с.
43. Дуброва О. С. Особливості формування комплексної системи ризик-менеджменту на підприємствах олійно-жирової галузі // Вісн. Нац. техн. ун-ту «Харківський політехнічний інститут». Зб. наук. пр. Тематичний випуск: Технічний прогрес і ефективність виробництва. — Харків: НТУ «ХПІ». — 2003. — № 22. — Т. 2. — 262 с. — С. 89—93.
44. Економічний аналіз: Навч. посіб / М. А. Болюх, В. З. Бурчевський, М. І. Горбатюк; За ред. акад. НАНУ, проф. М. Г. Чумаченка. — К.: КНЕУ, 2001. — 540 с.
45. Економічний ризик: ігрові моделі: Навч. посіб. / В. В. Вітлінський, П. І. Верченко та ін. — К.: КНЕУ, 2002. — 446 с.
46. Єгоренко Д. В. Роль господарських рішень у реалізації місії підприємства // Наук. пр. Донец. держ. техн. ун-ту: Серія економічна / Ред. А. Амоша та ін. — Донецьк: ДонНТУ. — Вип. 46. — 2002. — 216 с.
47. Желателев Д. В. Феномен интуиции, или принятие решений в ситуации неопределенности // Инновации в образовании. — 2002. — № 5. — С. 90—93.
48. Захарова Л. Стереотипы в принятии решений молодыми менеджерами-производственниками // Пробл. теории и практики упр. — 2002. — № 2. — С. 107—113.
49. Захарченко В. И. Риск в хозяйственной деятельности: анализ и прогнозирование // Фондовый рынок. —2000. — № 23. — С. 12—15.
50. Исаев В. В., Немчин А. М. Общая теория социально-экономичес­ких систем: Учеб. пособие. — СПб.: Изд. дом «Бизнес-пресса», 2002. — 176 с.
51. Івченко І. Ю. Економічні ризики: Навч. посіб. — К.: ЦУЛ, 2004. — 304 с.
52. Кiгель, В. Р. Математичні методи прийняття рішень у ефектив­ному підприємництві: Монографія. — К: IЕУГП, 1999. — 269 с.
53. Кігель В. Методи і моделі підтримки прийняття рішень у ринковій економіці: Монографія. — К.: ЦУЛ, 2003. — 202 с.
54. Клейнер Г. Б. и др. Предприятия в нестабильной экономической среде: риски, стратегии, безопасность / Под общ. ред. С. А. Панова. — М.: Экономикс, 1997. — 288 с.
55. Князевская Н. В., Князевский В. С. Принятие рискованных решений в экономике и бизнесе. — М.: Контур, 1998. — 160 с.
56. Козьменко С. Багаторівнева система прийняття інвестиційних рішень // Економіст. — 2001. — № 6. — С. 52—57.
57. Колпаков В. Как мы принимаем решение? (Статья третья) // Персонал. — 2002. — № 8. — С. 54—61.
58. Колпаков В. Как принимаем решения? // Персонал. — 2002. — № 6. — С. 66—73.
59. Колпаков В. М. Теория и практика принятия управленческих решений: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 2000. — 256 с.
60. Концепція вартості капіталу та її практичне застосування при здійсненні інвестиційних рішень // Фондовый рынок. — 1999. — С. 22—26.
61. Коренев Э. Методы прогнозирования в принятии управленческих решений // Бізнес-Информ. — 1999. — № 15—16. — С. 158—160.
62. Коссов В. В. Бизнес-план: обоснование решений: Учеб. пособие. — М.: ГУ ВШЭ, 2000. — 272 с.
63. Кошечкин С. А. Концепция риска инвестиционного проекта // devbusiness.ru
64. Кравченко С. Обґрунтування умов фінансування інноваційних рішень // Економіка України. — 2003. — № 2. — С. 41—46.
65. Красиков С. А. Психологические аспекти принятия решений в условиях риска // Управление риском. — 2003. —№ 2. — С. 17—23.
66. Крушвиц Лутц. Финансирование и инвестиции: Учеб. для вузов: Пер. с нем. — Под. ред. В. В. Ковалева. — СПб.: Питер, 2000. — 384 с.
67. Куракина Ю. Г. Оценка фактора риска в инвестиционных расчетах // Бухгалтерский учет и финансовый менеджмент. — 2000 — № 10. — С. 22—23.
68. Лабскер Л. Г. Общая методика конструирования критериев оптимальности решений в условиях риска и неопределенности // Финансовый менеджмент. — 2002. — № 5. — С. 53—57.
69. Лактіонова О. А. Оцінка ризику інвестиційного рішення з точки зору системного підходу // Регіональні перспективи. — 2000. — № 4. — С. 49—51.
70. Лапуста М. Г., Шаршукова Л. Г. Риски в предпринимательской деятельности. — М.: ИНФРА-М, 1998. — 224 с.
71. Лафта, Дж. К. Управленческие решения: Учеб. пособие — М.: Центр экономики и маркетинга, 2002. — 304 с. — (Б-ка хозяйственного руководителя. Кн. 3 (51)).
72. Лепешкина М. Инвестиционные риски // РИСК. — 2003. — № 1. — С. 69—71.
73. Лимитовский М. А. Основы оценки инвестиционных и финансовых решений. — 4-е изд., доп. и перераб. — М.: ИКК ДеКа, 2001. — 232 с.
74. Литвак Б. Г. Разработка управленческого решения: Учебник. — М.: Дело, 2000. — 392 с.
75. Лобанов А., Чугунов А. Риск-менеджмент // РИСК. — 1999.— № 4. — С. 43—52.
76. Лобанова Е. Н. Финансовый менеджер. — 2-е изд., доп., перераб. — М.: ДеКА, 2001. — 413 с.
77. Лугівська О. П. Актуальність і проблемність ризик-менеджменту в Україні // Наук. вісн. Полтав. ун-ту спожив. кооп. України / Гол. ред. В. О. Дорохін. № 4(2). — 2001. — Полтава: Полтав. ун-т спожив. кооп. України. — 126 с.
78. Мескон М., Альберт Μ., Хедоури Φ. Основы менеджмента. — М.: Дело, 1999. — 703 с.
79. Мильнер, Б. З. Теория организации. / — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: ИНФРА-М, 2003. — 558 с.
80. Минаев Э. С. Управление производством и операциями. — М.: ИНФРА-М, 2000. — 256 с. — (Модульная программа для менеджеров. Модуль 15).
81. Минка А. П. Прийняття управлінських рішень в умовах ризику і невизначеності // Економіка АПК. — 2001. — № 3. — С. 85—90.
82. Моделирование рисковых ситуаций в экономике и бизнесе: Учеб. пособие / Под. ред. Б. А. Лагоши. — М.: Финансы и статистика, 1999. — 176 с.
83. Павлов В. Производственно-хозяйственные риски предприятия. Анализ характерных причин падения экономической эффективности в условиях, когда затруднен процесс принятия управляющих решений (колебания покупательского спроса, финансирование товарного кре­дита) // РИСК: Ресурсы, инф., снабж., конкуренция. — 2000. — № 5—6. — С. 50—56.
84. Підприємницька діяльність: стратегія економічного розвитку: Наук.-метод. вид / За ред. д-ра. екон. наук, проф. А. В. Чупіса. — Суми: Довкілля, 2001. — 336 с.
85. Подсолонко, Е. А. Менеджмент: теорія та практика: Навч. посіб. — К.: ЦУЛ, 2003. — 370 с.
86. Попова А. Инвестиционный риск-менеджмент промышленного предприятия // Бизнес-Информ. —1998. — № 2. — С. 64—67.
87. Порошина Н. Учет инфляции при принятии финансовых реше­ний // Маркетинг. — 2000. — № 1. — С. 113—117.
88. Прокушев Е. Ф. Внешнеэкономическая деятельность: Учеб.-практ. пособие. — М.: Маркетинг.— 2000. — 208 с.
89. Психологія управління в бізнесі: Навч. посіб. / Е. Ф. Іпатов,
    К. М. Левківський, В. В. Павловський; Ред. Н. Лісняк. — Х.; К.: НМЦВО, 2002. — 320 с.
90. Райзберг, Б. А. Курс управления экономикой: Учеб. пособие для студ. вузов. — М.: Питер; СПб., 2003. — 528 с.
91. Рапопорт Б. М. Оптимизация управленческих решений. — М: ТЕИС, 2001. — 264 с.
92. Редченко К. І. Стратегічний аналіз у бізнесі. — 2003. — 272 с.
93. Ременников В. В. Разработка управленческого решения: Учеб. пособие для вузов. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. —144 с.
94. Риски в современном бизнесе / П. Г. Грабовый и др. — М.: Аланс, 2001. — 200 с.
95. Риски в современном бизнесе / П. Г. Грабовый, С. Н. Петрова и др. — М.: Аланс, 1994. — 200 с.
96. Робинс, Стивен П. Менеджмент: Пер. с англ. — 6-е изд. — М.: Издат. дом «Вильямс», 2002. — 880 с.
97. Робоча програма, контрольні завдання та методичні вказівки з дисципліни «Управління ризиком» / Упоряд. О. І. Лабурцева. — К.: КНУДТ, 2002. — 30 с.
98. Рогальский Ф. Б., Курилович Я. Е., Цокуренко А. А. Математичес­кие методы анализа экономических систем. Кн. 1. Теоретические основы. — К.: Наук. думка, 2001. — 230 с.
99. Рогальский Ф. Б., Курилович Я. Е., Цокуренко А. А. Математи­ческие методы анализа экономических систем. Кн. 1. Теоретические основы. — К.: Наук. думка, 2001. — 230 с.
100. Станиславчик Е. Н. Риск-менеджмент на предприятии: Теория и практика. — М.: Ось-89, 2002. — 80 с.
101. Стеців Р. І. Роль визначення суті та змісту економічного аналізу для оптимізації управлінських рішень // Регіональні перспективи. — 2001. — № 2—3. — С. 168—171.
102. Стивенсон В. Дж. Управление производством: Пер. с англ. — М: БИНОМ: Лаборатория базовых знаний, 1999. — 928 с.
103. Сулицкий В. Н. Методы статистического анализа в управлении: Учеб. пособие — М.: Дело, 2002. — 520 с.
104. Тихомиров Н. П., Потравный И. М., Тихомирова Т. М. Методы анализа и управления эколого-экономическими рисками: Учеб. пособие для вузов — М.: ЮНИТИ, ДАНА, 2003. — 350 с.
105. Тэлпман Л. Н. Риски в экономике: Учеб. пособие для вузов / Под ред. проф. В. А. Швандра. — М.: ДАНА, 2002. — 380 с.
106. Управління підприємницьким ризиком / За заг. ред. д-ра екон. наук Д. А. Штефанека. — Т.: Екон. думка, 1999. — 224 с.
107. Уткин Э. А. Риск-менеджмент: Учебник — М.: Тандем, 1998. — 288 с.
108. Уткин Э. А. Риск-менеджмент: Учебник — М.: Тандем, 1998. — 288 с.
109. Фадеев С. Не рисковать многим ради малого // РИСК. — 2003. — № 1. — С. 59—64.
110. Фатхутдинов Р. А. Организация производства: Учебник. — М.: ИНФРА-М, 2001. — 672 с.
111. Фатхутдинов Р. А. Стратегический менеджмент: Учебник. — 4-е изд., перераб. и доп. — М.: Дело, 2001. — 448 с.
112. Фелькер Р. Использование теории игр в практике управления // Менеджмент и маркетинг. — 1999. — № 5.
113. Филин С., Брук М. Преодоление рискозависимости // РИСК. — 2002.— № 2. — С.24—32.
114. Хіт Роберт. Кризовий менеджмент для керівників: Пер. с англ. — К.: Всеувито; Наук. думка, 2002. — 566 с.
115. Хіт, Роберт. Кризовий менеджмент для керівників: Пер. с англ. — К.: Всеувито; Наук. думка, 2002. — 566 с.
116. Хобта В. М. Формування господарських рішень підприємств з урахуванням ризику // Наук. пр. Донец. держ. техн. ун-ту: Серія економічна / Ред. А. Амоша. — Донецьк: ДонНТУ. — Вип. 49. — 2002. — 245 с.
117. Хохлов Н.В. Управление риском: Учеб. пособие для вузов. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999. — 239 с.
118. Христиановский А. Т., Лахтіонова Л. А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання: Монографія. — К.: КНЕУ, 2001. — 387 с.
119. Цай Т. Н., Грабовый П. Г. Конкуренция и управление рисками на предприятиях в условиях рынка — М.: Аланс, 1997. — 288 с.
120. Цветкова Е. В., Арлюкова И. О. Риски в экономической деятель­ности: Учеб. пособие. — СПб.: ИВЭСЭП, Знание, 2002. — 64 с.
121. Частиков А. Информационное обеспечение принятия управленческих и финансовых решений // Общество и экономика. — 1999. — № 2. — С.73—81.
122. Черкасов В. В. Проблемы риска в управленческой деятельности. — М.: Рефл.-бук; К.: Ваклер, 1999. — 288 с.
123. Черненко М. Как снизить риски принимаемых решений // Рынок капитала. — 2000. — № 23—24. — С. 46—48.
124. Чернов В. А. Инвестиционная стратегия: Учеб. пособие для студ. вузов. — М.: Юнити, 2003. — 158 с.
125. Човушян Э. О., Сидоров М. А. Управление риском и устойчивое развитие: Учеб. пособие для экон. вузов. — М.: РЭА им. Г. В. Плеханова, 1999. — 528 с.
126. Шапкин А. С. Экономические и финансовые риски: Оценка, управление, портфель инвестиций: Монография. — М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К^о», 2003. — 544 с.
127. Шахов В. В. Теория и управление рисками в страховании. — М.: Финансы и статистика, 2002. — 224 с.
128. Эддоус М., Стэнсфилд Р. Методы принятия решений / Пер. с англ. под. ред. И. И. Елисеевой. — М.: Аудит, ЮНИТИ, 1997. — 590 с.
129. Экономическая безопасность: Производство, финансы, банки / Под. ред. В. К. Сенчагова. — М.: Финстатинформ, 1998. — 621 с.
130. Экономический анализ: ситуации, тесты, примеры, задачи, выбор оптимальных решений, финансовое прогнозирование: Учеб. пособие / Ред. М. И. Баканов. — М.: Финансы и статистика, 2002. — 656 с.
131. Юлдашев Р. Инвестиционный процесс: проблемы принятия решений // Упр. риском. — 1998. — № 3. — С. 25—28.
132. Юлегина И. Методы принятия инвестиционных решений // Бизнес-Информ. — 1998. — № 17—18. — С. 56—58.

133.Ястремський О. I. Основи мікроекономіки: Підручник. — К.: Знання, 1998. — 674 с.

 

Додаток 1

ФУНКЦІЯ СТАНДАРТНОГО НОРМАЛЬНОГО РОЗПОДІЛУ
N (0,1) P(– Z)=1 – P(Z))

Z	P (Z)	Z	P (Z)	Z	P (Z)	Z	P (Z)	Z	P (Z)
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
0,00	0,500	0,39	0,652	0,78	0,782	1,17	0,879	1,56	0,941
0,01	0,504	0,40	0,655	0,79	0,785	1,18	0,881	1,57	0,942
0,02	0,508	0,41	0,659	0,80	0,788	1,19	0,883	1,58	0,943
0,03	0,512	0,42	0,663	0,81	0,791	1,20	0,885	1,59	0,944
0,04	0,516	0,43	0,666	0,82	0,794	1.21	0,887	1,60	0,945
0,05	0,520	0,44	0,670	0,83	0,797	1,22	0,889	1,61	0,946
0,06	0,524	0,45	0,674	0,84	0,800	1,23	0,891	1,62	0,947
0,07	0,528	0,46	0,677	0,85	0,802	1,24	0,893	1,63	0,948
0,08	0,532	0,47	0,681	0,86	0,805	1,25	0,894	1,64	0,949
0,09	0,536	0,48	0,684	0,87	0,808	1,26	0,896	1,65	0,951
0,10	0,540	0,49	0,688	0,88	0,811	1,27	0,898	1,66	0,952
0,11	0,544	0,50	0,691	0,89	0,813	1,28	0,900	1,67	0,953
0,12	0,548	0,51	0,695	0,90	0,816	1,29	0,901	1,68	0,954
0,13	0,552	0,52	0,698	0,91	0,819	1,30	0,903	1,69	0,954
0,14	0,556	0,53	0,702	0,92	0,821	1,31	0,905	1,70	0,955
0,15	0,560	0,54	0,705	0,93	0,824	1,32	0,907	1,71	0,956
0,16	0,564	0,55	0,709	0,94	0,826	1,33	0,908	1,72	0,957
0,17	0,567	0,56	0,712	0,95	0,829	1,34	0,910	1,73	0,958
0,18	0,571	0,57	0,716	0,96	0,831	1,35	0,911	1,74	0,959
0,19	0,575	0,58	0,719	0,97	0,834	1,36	0,913	1,75	0,960
0,20	0,579	0,59	0,722	0,98	0,836	1,37	0,915	1,76	0,961
0,21	0,583	0,60	0,726	0,99	0,839	1,38	0,916	1,77	0,962
0,22	0,587	0,61	0,729	1,00	0,841	1,39	0,918	1,78	0,962
0,23	0,591	0,62	0,732	1,01	0,844	1,40	0,919	1,79	0,963

Продовження дод. 1

Z	P (Z)	Z	P (Z)	Z	P (Z)	Z	P (Z)	Z	P (Z)
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
0,24	0,595	0,63	0,736	1,02	0,846	1,41	0,921	1,80	0,964
0,25	0,599	0,64	0,739	1,03	0,848	1,42	0,922	1,81	0,965
0,26	0,603	0,65	0,742	1,04	0,851	1,43	0,924	1,82	0,966
0,27	0,606	0,66	0,745	1,05	0,853	1,44	0,925	1,83	0,966
0,28	0,610	0,67	0,749	1,06	0,855	1,45	0,926	1,84	0,967
0,29	0,614	0,68	0,752	1,07	0,858	1,46	0,928	1,85	0,968
0,30	0,618	0,69	0,755	1,08	0,860	1,47	0,929	1,86	0,969
0,31	0,622	0,70	0,758	1,09	0,862	1,48	0,931	1,87	0,969
0,32	0,626	0,71	0,761	1,10	0,864	1,49	0,932	1,88	0,970
0,33	0,629	0,72	0,764	1,11	0,867	1,50	0,933	1,89	0,971
0,34	0,633	0,73	0,767	1,12	0,869	1,51	0,934	1,90	0,971
0,35	0,637	0,74	0,770	1,13	0,871	1,52	0,936	1,91	0,972
0,36	0,641	0,75	0,773	1,14	0,873	1,53	0,937	1,92	0,973
0,37	0,644	0,76	0,776	1,15	0,875	1,54	0,938	1,93	0,973
0,38	0,648	0,77	0,779	1,16	0,877	1,55	0,939	1,94	0,974
1,95	0,974	2,16	0,985	2,37	0,991	2,58	0,995	2,79	0,997
1,96	0,975	2,17	0,985	2,38	0,991	2,59	0,995	2,80	0,997
1,97	0,976	2,18	0,985	2,39	0,992	2,60	0,995	2,81	0,998
1,98	0,976	2,19	0,986	2,40	0,992	2,61	0,995	2,82	0,998
1,99	0,977	2,20	0,986	2,41	0,992	2,62	0,996	2,83	0,998
2,00	0,977	2,21	0,986	2,42	0,992	2,63	0,996	2,84	0,998
2,01	0,978	2,22	0,987	2,43	0,992	2,64	0,996	2,85	0,998
2,02	0,978	2,23	0,987	2,44	0,993	2,65	0,996	2,86	0,998
2,03	0,979	2,24	0,987	2,45	0,993	2,66	0,996	2,87	0,998
2,04	0,979	2,25	0,988	2,46	0.993	2,67	0,996	2,88	0,998
2,05	0,980	2,26	0,988	2,47	0,993	2,68	0,996	2,89	0,998
2,06	0,980	2,27	0,988	2,48	0,993	2,69	0,996	2,90	0,998

Закінчення дод. 1

	Z		P (Z)		Z		P (Z)		Z	P (Z)		Z		P (Z)	Z		P (Z)
	1		2		3		4		5	6		7		8	9		10
2,07		0,981		2,28		0,989		2,49		0,994	2,70		0,997		2,91	0,998
2,08		0,981		2,29		0,989		2,50		0,994	2,71		0,997		2,92	0,998
2,09		0,982		2,30		0,989		2,51		0,994	2,72		0,997		2,93	0,998
2,10		0,982		2,31		0,990		2,52		0,994	2,73		0,997		2,94	0,998
2,11		0,983		2,32		0,990		2,53		0,994	2,74		0,997		2,95	0,998
2,12		0,983		2,33		0,990		2,54		0,994	2,75		0,997		2,96	0,998
2,13		0,983		2,34		0,990		2,55		0,995	2,76		0,997		2,97	0,999
2,14		0,984		2,35		0,991		2,56		0,995	2,77		0,997		2,98	0,999
2,15		0,984		2,36		0,991		2,57		0,995	2,78		0,997		2,99	0,999

0,00 — 3,00 — 0,999; понад 3,00 — майже 1.

 

ЗМІСТ

Передмова..........................................

Розділ 1. Навчальна програма...........................

Частина І. Господарські рішення в різних сферах
підприємницької діяльності...............................

Тема 1. Сутнісна характеристика господарських рішень.........

Тема 2. Особливості прийняття рішень господарської діяльності..

Тема 3. Методичні основи розроблення та обґрунтування
господарських рішень.....................................

Частина ІІ. Ризик і невизначеність під час обґрунтування
господарських рішень....................................

Тема 4. Невизначеність як першопричина ризику підприєм-
­ницької діяльності.......................................

Тема 5. Ризик і невизначеність під час обґрунтування
господарських рішень.....................................

Тема 6. Обґрунтування інвестиційних і фінансових рішень......

Тема 7. Оцінювання підприємницьких ризиків...............

Тема 8. Основи ризик-менеджменту.......................

Розділ 2. Методичні вказівки та навчальні завдання
до тем дисципліни......................................

2.1. Сутнісна характеристика господарських рішень............

2.2. Особливості прийняття рішень господарської діяльності.....

2.3. Методичні основи розробки та обґрунтування госпо-
дарських рішень.........................................

2.4. Невизначеність як першопричина ризику підприємницької
діяльності..............................................

2.5. Підприємницькі ризики та їх вплив на прийняття госпо-
дарських рішень.........................................

2.6. Обґрунтування інвестиційних та фінансових рішень........

2.7. Оцінка підприємницьких ризиків......................

2.8. Основи ризик-менеджменту..........................

Розділ 3. Система поточного модульного контролю.........

3.1. Система поточного модульного контролю. ..............

3.2. Методичні поради до виконання контрольної робити
(для студентів заочної форми навчання) ......................

3.3. Підсумковий контроль знань студентів..................

Рекомендована література..................................

Додатки...............................................