|
Главная \ Методические указания \ Методические указания и информация \ Робоча програма навчальної дисципліни з дисципліни "Застосування адміністративно-деліктного законодавства"
Робоча програма навчальної дисципліни з дисципліни "Застосування адміністративно-деліктного законодавства"Дата публикации: 02.03.2019 14:53
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Кафедра адміністративного права і процесу факультету №3
РОБОЧА ПРОГРАМА
навчальної дисципліни «Застосування адміністративно-деліктного законодавства» вибіркових компонент освітньої програми другого (магістерського) рівня вищої освіти
262 Правоохоронна діяльність (поліцейські)
2018 рік
Розглянуто на засіданні кафедри адміністративного права і процесу (протокол від 27.08.2018 № 15)
Розробники: 1. доцент кафедри, к.ю.н. Коломоєць Н.В.
Рецензенти: 1. декан факультету №1 ХНУВС д.ю.н., професор Музичук О.М. 2. заступник начальника УОС ГУНП в Харківській області, к.ю.н. Коптєв П.Б. 1. Опис навчальної дисципліни
2. Мета та завдання навчальної дисципліни
Метою вивчення даного курсу є надання слухачам магістратури поглиблених знань про зміст та сутність адміністративно-деліктного законодавства; ознайомлення з основними теоріями формування адміністративної деліктології; навчити давати характеристику існуючому чинному адміністративно-деліктному законодавству України; вивчити ознаки адміністративного делікту та його юридичний склад в адміністративному законодавстві України; ознайомлення з порядком адміністративно-деліктного провадження; формування вміння визначати та застосовувати стягнення за адміністративні проступки визначені адміністративно-деліктним законодавством. Завданням вивчення даного курсу є формування у слухачів магістратури знань, умінь та навиків щодо застосування адміністративно-деліктного законодавства. Міждисциплінарні зв’язки: «Адміністративне право», «Адміністративна відповідальність», «Кримінальне право», «Конституційне право», «Адміністративне судочинство», «Забезпечення прав людини в правоохоронній діяльності».
Очікувані результати навчання: у результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач вищої освіти повинен знати: - основні теоретико-правові положення інституту адміністративної деліктології; - законодавче забезпечення адміністративної деліктології в Україні; - склад адміністративного делікту; - форми вини суб’єкта адміністративного делікту; - характеристику юридичних складів окремих адміністративних деліктів; - поняття адміністративних стягнень та їх класифікація; - загальні правила накладення адміністративних стягнень; - особливості адміністративної відповідальності окремих категорій суб’єктів; - адміністративно-юрисдикційні повноваження органів Національної поліції України та інших органів (посадових осіб) адміністративної юрисдикції; - порядок здійснення провадження в справах про адміністративні правопорушення та заходів його забезпечення; вміти: - застосовувати Кодекс та інше законодавство України про адміністративні правопорушення в конкретних правових ситуаціях; - тлумачити положення окремих його статей; - кваліфікувати конкретні адміністративні правопорушення; - визначати підвідомчість окремих адміністративних деліктів; - правильно застосовувати заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення; - складати відповідні адміністративно-процесуальні документи, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення та постанову про накладення адміністративного стягнення.
3. Програма навчальної дисципліни
ТЕМА № 1. Система адміністративно-деліктного законодавства.
Становлення та розвиток адміністративно-деліктного законодавства. Завдання адміністративно-деліктного законодавства. Загальна характеристика системи адміністративно-деліктного законодавства.
ТЕМА № 2. Адміністративний делікт та його склад, їх значення для застосування адміністративно-деліктного законодавства.
Поняття та ознаки адміністративного делікту. Особливості застосування адміністративно-деліктного законодавства до спеціальних суб’єктів адміністративного делікту. Склад адміністративного делікту, характеристика його елементів, види складів.
ТЕМА № 3. Адміністративні стягнення: особливості їх застосування та загальні правила накладення.
Поняття, мета та система адміністративних стягнень. Види адміністративних стягнень. Основні та додаткові стягнення. Строки обчислення, накладення та погашення адміністративних стягнень. Загальні правила накладення адміністративних стягнень. Обставини, що пом’якшують та обтяжують адміністративну відповідальність. Накладення адміністративних стягнень при вчиненні кількох адміністративних деліктів. Відшкодування шкоди, заподіяної адміністративним деліктом.
ТЕМА № 4. Застосування адміністративно-деліктного законодавства у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Загальна характеристика адміністративно-деліктного законодавства у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Характеристика адміністративних правопорушень віднесених до сфери забезпечення безпеки дорожнього руху та компетенція Національної поліції. Особливості провадження в справах про адміністративні правопорушення в сфері безпеки дорожнього руху.
ТЕМА № 5. Застосування антикорупційного адміністративно-деліктного законодавства.
Особливості антикорупційного адміністративно-деліктного законодавства. Загальна характеристика корупційних правопорушень.
ТЕМА № 6. Застосування адміністративно-деліктного законодавства у сферах охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки та встановленого порядку управління.
Загальна характеристика адміністративних деліктів, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку Особливості кваліфікації окремих адміністративних деліктів, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку. Загальна характеристика адміністративних деліктів, що посягають на встановлений порядок управління
ТЕМА № 7. Компетенція та повноваження суб’єктів адміністративної юрисдикції щодо застосування адміністративно-деліктного законодавства.
Загальна характеристика суб’єктів, уповноважених застосовувати адміністративно-деліктне законодавство. Повноваження поліції у сфері застосування адміністративно-деліктного законодавства.
ТЕМА № 8. Застосування адміністративно-деліктного законодавства на стадії порушення справи про адміністративний проступок.
Стадії провадження в справах про адміністративні правопорушення. Порушення справи про адміністративне правопорушення. Правові підстави застосування заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.
ТЕМА 9. Застосування адміністративно-деліктного законодавства на стадії розгляду справи про адміністративні проступок.
Загальний порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення. Зміст та порядок винесення постанови про накладення адміністративного стягнення. Порядок оголошення постанов у справах про адміністративні правопорушення та набуття їх чинності.
4. Структура навчальної дисципліни
4.1.1. Розподіл часу навчальної дисципліни за темами (денна форма навчання)
4.1.2. Розподіл часу навчальної дисципліни за темами (заочна форма навчання)
4.1.3. Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
5. Індивідуальні навчально-дослідні завдання
5.1.1. Теми контрольних робіт 1. Методи дослідження в адміністративній деліктології. 2. Правове регулювання адміністративної деліктології. 3. Основні причини та умови виникнення адміністративного делікту. 4. Адміністративно-деліктна ситуація та її роль у формуванні мотивації протиправної поведінки. 5. Особливості адміністративної відповідальності юридичних осіб. 6. Особливості адміністративної відповідальності посадових осіб. 7. Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх, віком від 16-ті до 18-ті років. 8. Обставини, за якими адміністративне провадження не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю. 9. Сучасний стан і напрями досліджень проблем розвитку адміністративно-деліктного законодавства. 10. Обґрунтування доцільності формування концепцій розвитку адміністративно-деліктного законодавства. 11. Адміністративно-правова політика і стратегія боротьби з адміністративними деліктами. 12. Профілактичні заходи боротьби з адміністративними деліктами. 13. Перспективи розвитку адміністративно-деліктного законодавства. 14. Основні положення формування теорії адміністративної деліктології. 15. Етапи становлення адміністративно-деліктного законодавства.
6. Методи навчання Лекційні заняття проводяться із застосуванням мультимедійних матеріалів. Семінарські заняття передбачають теоретичний розгляд матеріалів, вирішення практичних завдань, обговорення вирішення тематичних задач, проведення аудиторних контрольних робіт (за однією темою або за блоком тем), проведення квізів та вирішення кейсів, заслуховування реферативних доповідей по актуальним питанням теми заняття тощо.
7. Перелік питань та завдань, що виносяться на підсумковий контроль Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості слухачів до заняття, виконання ними конкретних завдань, що окреслені для належного вивчення конкретної теми. Форми проведення поточного контролю – усне опитування слухачів, вирішення квізів та кейсів, перевірка виконаних робіт у зошиті для семінарських занять тощо. Проміжний контроль відбувається у вигляді квізів або аудиторних контрольних робіт. Підсумковий контроль проводиться у формі заліку (2 семестр).
Контрольні питання, що виносяться на залік (2 семестр): 1. Становлення та розвиток адміністративно-деліктного законодавства. 2. Зміст адміністративно-деліктного законодавства 3. Завдання адміністративно-деліктного законодавства. 4. Загальна характеристика системи адміністративно-деліктного законодавства. 5. Поняття та ознаки адміністративного делікту. 6. Склад адміністративного делікту, характеристика його елементів, види складів. 7. Поняття та ознаки суб’єкту адміністративного проступку. 8. Особливості застосування адміністративно-деліктного законодавства до спеціальних суб’єктів адміністративного делікту. 9. Об’єктивні ознаки складу адміністративного проступку. 10. Поняття та види об’єкту адміністративного проступку. 11. Основні та додаткові ознаки об’єктивної сторони. 12. Суб’єктивні ознаки складу адміністративного проступку. 13. Поняття та форми вини. 14. Умисне вчинення адміністративного проступку. 15. Вчинення адміністративного проступку з необережності. 16. Види умислу та необережності. 17. Кваліфікуючі ознаки адміністративного правопорушення. 18. Обставини, що виключають адміністративну відповідальність. 19. Поняття та умови крайньої необхідності та необхідної оборони. 20. Поняття неосудності особи, яка вчинила адміністративне правопорушення. 21. Особливості адміністративної відповідальності посадових осіб. 22. Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх, віком від 16-ті до 18-ті років. 23. Особливості адміністративної відповідальності іноземців та осіб без громадянства. 24. Система адміністративних стягнень. 25. Основні та додаткові адміністративні стягнення. 26. Правила накладення адміністративних стягнень при вчиненні кількох адміністративних проступків. 27. Строки накладення адміністративних стягнень. 28. Порядок відшкодування шкоди, заподіяної адміністративним проступком. 29. Поняття та завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення. 30. Принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення. 31. Заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення 32. Обставини, що пом’якшують та обтяжують адміністративну відповідальність. 33. Відшкодування шкоди, заподіяної адміністративним деліктом. 34. Загальна характеристика адміністративно-деліктного законодавства у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. 35. Характеристика адміністративних правопорушень віднесених до сфери забезпечення безпеки дорожнього руху та компетенція Національної поліції. 36. Особливості провадження в справах про адміністративні правопорушення в сфері безпеки дорожнього руху. 37. Особливості антикорупційного адміністративно-деліктного законодавства 38. Загальна характеристика корупційних правопорушень 39. Загальна характеристика адміністративних деліктів, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку 40. Особливості кваліфікації окремих адміністративних деліктів, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку 41. Загальна характеристика адміністративних деліктів, що посягають на встановлений порядок управління 42. Загальна характеристика суб’єктів, уповноважених застосовувати адміністративно-деліктне законодавство. 43. Повноваження поліції у сфері застосування адміністративно-деліктного законодавства. 44. Стадії провадження в справах про адміністративні правопорушення 45. Порушення справи про адміністративне правопорушення 46. Правові підстави застосування заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення 47. Загальний порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення 48. Зміст та порядок винесення постанови про накладення адміністративного стягнення 49. Порядок оголошення постанов у справах про адміністративні правопорушення та набуття їх чинності 50. Обставини, за якими адміністративне провадження не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю 51. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення., порядок його складення. 52. Розгляд справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови 53. Види постанов по справі про адміністративне правопорушення. 54. Зміст постанови про накладення адміністративного стягнення. 55. Порядок оскарження постанов по справі про адміністративне правопорушення. 56. Загальні засади виконання постанов про накладення адміністративних стягнень. 57. Поняття та види підвідомчості справ про адміністративні правопорушення. 58. Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення адміністративним комісіям. 59. Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення органам Національної поліції. 60. Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення місцевим судам.
8. Критерії та засоби оцінювання результатів навчання здобувачів
Контрольні заходи оцінювання результатів навчання включають в себе поточний та підсумковий контролі. Засобами оцінювання результатів навчання можуть бути екзамени (комплексні екзамени); тести; наскрізні проекти; командні проекти; аналітичні звіти, реферати, есе; розрахункові та розрахунково-графічні роботи; презентації результатів виконаних завдань та досліджень; завдання на лабораторному обладнанні, тренажерах, реальних об'єктах тощо; інші види індивідуальних та групових завдань.
Поточний контроль. До форм поточного контролю належить оцінювання:
Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських, практичних та лабораторних занять і має на меті перевірку набутих здобувачем вищої освіти (далі – здобувач) знань, умінь та інших компетентностей з навчальної дисципліни. У ході поточного контролю проводиться систематичний вимір приросту знань, їх корекція. Результати поточного контролю заносяться викладачем до журналів обліку роботи академічної групи за національної системою оцінювання («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»). Оцінки за самостійну роботу виставляються в журналі обліку роботи академічної групи окремою графою за національною системою оцінювання («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»). Результати цієї роботи враховуються під час виставлення підсумкових оцінок. При розрахунку успішності здобувачів враховуються такі види робіт: навчальні заняття (семінарські, практичні, лабораторні тощо); самостійна робота (виконання домашніх завдань, ведення конспектів першоджерел та робочих зошитів, виконання розрахункових завдань, підготовка рефератів, наукових робіт, публікацій, розроблення спеціальних технічних пристроїв і приладів, моделей, комп’ютерних програм, виступи на наукових конференціях, семінарах та інше); контрольні роботи (виконання тестів, контрольних робіт у формі, передбаченій в робочою програмою навчальної дисципліни). Вони оцінюються за національною системою оцінювання («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»). Здобувач, який отримав оцінку «незадовільно» за навчальні заняття або самостійну роботу, зобов’язаний перескласти її. Загальна кількість балів (оцінка), отримана здобувачем за семестр перед підсумковим контролем, розраховується як середньоарифметичне значення з оцінок за навчальні заняття та самостійну роботу, та для переводу до 100-бальної системи помножується на коефіцієнт 10.
Підсумковий контроль. Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному ступені вищої освіти або на окремих його завершених етапах. Для обліку результатів підсумкового контролю використовується поточно-накопичувальна інформація, яка реєструються в журналах обліку роботи академічної групи. Результати підсумкового контролю з дисциплін відображуються у відомостях обліку успішності, навчальних картках здобувачів, залікових книжках. Присутність здобувачів на проведенні підсумкового контролю (заліку, екзамену) обов’язкова. Якщо здобувач вищої освіти не з’явився на підсумковий контроль (залік, екзамен), то науково-педагогічний працівник ставить у відомість обліку успішності відмітку «не з’явився». Підсумковий контроль (екзамен, залік) оцінюється за національною шкалою. Для переводу результатів, набраних на підсумковому контролі, з національної системи оцінювання в 100-бальну вводиться коефіцієнт 10, таким чином максимальна кількість балів на підсумковому контролі (екзамені, заліку), які використовуються при розрахунку успішності здобувачів, становить 50. Підсумкові бали з навчальної дисципліни визначаються як сума балів, отриманих здобувачем протягом семестру, та балів, набраних на підсумковому контролі (екзамені, заліку).
Здобувач вищої освіти, який під час складання підсумкового контролю (екзамен, залік) отримав незадовільну оцінку, складає його повторно. Повторне складання підсумкового екзамену чи заліку допускається не більше двох разів з кожної навчальної дисципліни: один раз – викладачеві, а другий – комісії, до складу якої входить керівник відповідної кафедри та 2-3 науково-педагогічних працівники. Якщо дисципліна вивчається протягом двох і більше семестрів з семестровим контролем у формі екзамену чи заліку, то результат вивчення дисципліни в поточному семестрі визначається як середньоарифметичне значення балів, набраних у поточному та попередньому семестрах.
У цьому розділі також повинні бути розроблені чіткі критерії оцінювання здобувачів вищої освіти під час поточного контролю (робота на семінарських, практичних, лабораторних та інших аудиторних заняттях, самостійна робота, виконання індивідуальних творчих завдань) та підсумкового контролю. Кафедра визначає вимоги до здобувачів стосовно засвоєння змісту навчальної дисципліни, а саме: кількість оцінок, яку він повинен отримати під час аудиторної роботи, самостійної роботи. Наприклад:
9. Шкала оцінювання: національна та ECTS
10. Рекомендована література (основна, допоміжна), інформаційні ресурси в Інтернеті
10.1. Методичне забезпечення Методичним забезпеченням навчальної дисципліни «Адміністративне право і процес» є:
3. Програма нормативної навчальної дисципліни. 4. Робоча програма навчальної дисципліни. 5. Навчально-методичні матеріали до семінарських занять. 6. Зразки процесуальних документів. 7. Зразки адміністративних справ. 8. Роздатковий матеріал (картки контрольних робіт, тестові завдання, фабули адміністративних справ, персональні завдання за темами).
10.2. Рекомендована література
Нормативно-правові акти:
Підручники, посібники, монографії:
Допоміжна література:
Інформаційні ресурси
|