|
РОЗВИТОК ЕКОНОМІЧНОГО МИСЛЕННЯДата публикации: 05.09.2019 13:11
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
Факультет управління персоналом, соціології та психології Кафедра педагогіки та психології
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково-педагогічної роботи
«22» січня 2019 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
Тренінг «розвиток економічного мислення»
Київ – 2018
Розробники:
Булавіна Олена Анатоліївна, кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки та психології. e-mail:bulavina29@i.ua
© О.А. Булавіна, 2018 © КНЕУ, 2018
ЗМІСТ 1. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ.. 6 Змістовий модуль 1. Концепції сучасного економічного мислення. 6 Тема 2. Становлення і розвиток концепції економічного мислення. 6 Тема 3. Виклики сучасного світу до рівня розвитку економічного мислення людини 7 Змістовий модуль 2. Методики розвитку економічного мислення. 7 Тема 4. Техніки та прийоми економічного мислення. 7 Тема 5. Методики розвитку критичного мислення. 7 Тема 6. Методики розвитку творчого мислення. 8 Тема 7. Графічні методики розвитку мислення. 8 Змістовий модуль 3. Методики прийняття економічних рішень. 8 Тема 8. Методики прийняття стратегічних рішень. 8 Тема 9. Методики пошуку творчих рішень. 9 Тема 10. Методики колективного прийняття рішень та стратегії поведінки особистості 9 2. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ.. 9 2.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни. 11 3. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ 12 3.1. Вимоги до виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи. 12 3.2. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи. 12 4. ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ (у формі заліку) 13 5. РЕКОМЕНДОВАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА.. 13 5.3. Дистанційні курси та інформаційні ресурси. 15
ВСТУП
Навчальна дисципліна Тренінг «Розвиток економічного мислення» є однією із складових комплексної підготовки фахівців галузі знань 01 «Освіта / Педагогіка», спеціальності 015 «Професійна освіта», спеціалізація 6У01 «Професійна освіта (Економіка)». Анотація навчальної дисципліни: Тренінг «Розвиток економічного мислення» в широкому сенсі охоплює комплекс наукових знань про основний пізнавальний процес людини як культурної та соціально активної особистості, що формує фахові компетентності в економічній галузі. У вузькому сенсі Тренінг «Розвиток економічного мислення» визначається як комплекс наукових знань про мислення як процес пізнання та відображення оточуючої економічної дійсності у свідомості окремого індивіда; це комплекс знань про теоретико-методологічні, психологічні та педагогічні основи розвитку мислення; психологічні характеристики мислення, притаманні конкретній професійній діяльності в економічній галузі; про педагогічні можливості впливу на розвиток економічного мислення та формування тих рис економічного мислення, які необхідні конкретній особистості з метою забезпечення ефективності та продуктивності професійної діяльності. Міждисциплінарні зв’язки робочої програми навчальної дисципліни: сфера застосування знань даної науки дуже широка, а її межі з іншими дисциплінами досить умовні. Питання розвитку економічного мислення особистості є ядром, навколо якого сконцентровані як економічні, психологічні, так і педагогічні дослідження в галузі вивчення людського ресурсу. При вивченні теоретичних аспектів тренінгу можна виділити кілька категорій наук, що переплітаються і різною мірою взаємодіють з ними. Насамперед, це економіка, а саме: економічна теорія, мікроекономіка та макроекономіка; психологія та педагогіка. По-друге, це практично весь блок гуманітарних наук, включаючи історію, літературу та біологію у частині фізіології людини, інші. По-третє, математичні дисципліни, включаючи статистику та економіко-математичне моделювання. По-четверте, великий блок прикладних економічних дисциплін, що спрямовані на формування професійних компетентностей особистості: менеджмент, маркетинг, підприємництво, фінанси, облік та аудит, банківська справа тощо. Мета вивчення дисципліни Тренінг «Розвиток економічного мислення» полягає у формуванні культури та інноваційності економічного мислення студентів вищого навчального закладу шляхом розвитку рис ефективного економічного мислення, а також: 1) надання студентам теоретичних знань і розуміння основних положень курсу, як основи для набуття ними професійних умінь і навичок; 2) розроблення комплексу практичних завдань, вирішення яких забезпечує набуття студентами цілісної системи умінь виконувати типові завдання професійної діяльності економіста більш продуктивно та творчо; 3) розроблення методичних рекомендацій і завдань для самостійної роботи над вивченням курсу, що слугує засобом формування у студентів здібностей до проведення науково-практичних досліджень, презентації їх результатів та особистісного зростання. Завдання (навчальні цілі) дисципліни полягає у наступному:
Предметом навчальної дисципліни Тренінг «Розвиток економічного мислення» є методики, техніки та прийоми розвитку економічного мислення студентів у вищих навчальних закладах. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен набути такі результати навчання:
Автономність та відповідальність:
Досягненню мети та ефективній реалізації завдань вивчення дисципліни підпорядкована логіка її викладання, структура і зміст.
1. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИЗмістовий модуль 1. Концепції сучасного економічного мисленняТема 1. Економічне мислення в системі формування соціально-культурного та освітнього простору суспільстваЕкономічна свідомість та її форми: економічна ідеологія, економічна психологія, економічне мислення. Загальне поняття про економічне мислення, його специфіку. Співвідношення понять «мислення» - «розум» - «інтелект». Вплив економічного мислення на формування економічної культури та економічної поведінки людини. Взаємозв’язок економічного мислення з економічною культурою, економічною поведінкою та економічною освітою. Науковий та повсякденний шляхи формування економічного мислення. Місце та роль економічного мислення в процесі формування соціально-культурного та освітнього середовища. Базові економічні знання як інструменти економічного мислення. Економічна культура та економічна поведінка як результат трансформації економічних знань. Рівні сформованості економічного мислення особистості. Залежність рівня економічної грамотності та загального рівня культури суспільства. Тема 2. Становлення і розвиток концепції економічного мисленняЕволюція поглядів на економічне мислення від «хремастики» Аристотеля, «невидимої руки» А. Сміта, до державного втручання Дж. Кейнса. Вплив наукових поглядів видатних економістів на формування концепції економічного мислення особистості. Сучасні західні підходи до визначення економічного мислення. Концепція економічного способу мислення за П. Хейне. Особливості українського економічного мислення та його прояви у повсякденному житті. Вплив на розвиток національного економічного мислення епох козацтва, Російської імперії, Радянського Союзу, а також поглядів видатних українських вчених, філософів, діячів культури та мистецтв. 10 заповідей сучасного економічного мислення. Особливості економічного мислення сучасного українця. Тема 3. Виклики сучасного світу до рівня розвитку економічного мислення людиниНавички ХХІ сторіччя, які необхідні особистості для швидкої адаптації у сучасному глобалізованому світі. Основні риси економічного мислення. Узагальнюючі підходи до визначення сучасного економічного мислення: як біологічний процес, як процес послідовної зміни образів та внутрішня мова, як процес переробки інформації. Проблема створення штучного інтелекту. Типи мислення людини та особливості її навчання з метою подальшого розвитку економічного мислення. Визначення власного типу мислення за анкетою Елвіна та відповідного стилю навчання. Мислення як процес, а, отже, його можна вдосконалювати. Напрямки вдосконалення економічного мислення.
Змістовий модуль 2. Методики розвитку економічного мисленняТема 4. Техніки та прийоми економічного мисленняКогнітивне навчання. Поняття «техніка мислення». Співвідношення техніки мислення із процесом прийняття рішення. Стереотипи мислення та їх вплив на результати мисленнєвої діяльності особистості. Особливості технік логічного, творчого, латерального та радіантного мислення. Техніки критичного мислення, ТРИЗ-педагогіки, латерального мислення Е. де Боно, радіантного мислення Т. і Б. Бьюзенів. Можливості, що надають конкретні техніки та прийоми, для особистості з метою забезпечення професійного та особистісного зростання, а також формування професійної компетентності викладача економіки та економіста. Типи інтелекту та конкретні прийоми їх розвитку в процесі навчання. IQ-тест та інтерпретація його результатів. 3 кити ефективного інтелекту. Комерційний інтелект та риси «генія продажу». Тема 5. Методики розвитку критичного мисленняОсобливості лівопівкульного мислення. Необхідність розвитку критичності економічного мислення та можливості, що відкриває дана риса мислення. Методика критичного мислення Д. Халперн та особливості її застосування в процесі формування професійної компетентності. Навички та алгоритм, що впорядковує процес критичного мислення. Цілеспрямоване мислення та пам`ять. Прийоми мнемоніки та дії, що допомагають контролювати роботу пам`яті. Зв`язок між мисленням та мовою. Правила ефективного спілкування та вплив контексту на розуміння інформації. Стратегії розуміння текстів. Логічні міркування – основний навичок критичного мислення – це фокус, навичка чи стратегія? Індуктивні та дедуктивні міркування. Аналіз та оцінка аргументації. 21 хибний висновок у логічних міркуваннях. Тема 6. Методики розвитку творчого мисленняЕкономічне мислення як творче. Креативність мислення – вимога сучасного суспільства. Теоретична та практична потреба у творчості. Творчість та інформація. Нестандартне мислення та сфери його використання. Творчий потенціал мислення. Прийоми розвитку гнучкості та швидкості мислення. Система інструментів та методів нестандартного мислення Е. де Боно. Концепція «по-ідея» та результати її застосування в процесі економічної діяльності. Інноваційність мислення як можливість втілювати креативні рішення у практичну діяльність. Стратегії творчого мислення. Тема 7. Графічні методики розвитку мисленняОсновні ментальні здібності особистості. Недоліки лінійного відображення інформації та необхідність більшого задіяння уяви, ритму, просторового сприйняття, кольору тощо, розвитку образності мислення під час роботи з інформацією. Переваги асоціативного мислення. Графічні систематизатори (лінійні послідовності, ієрархії, мережі, матриці, блок-схеми). Прийом «бульбашки думок» - старт до стимулювання асоціативного мислення. Методика застосування інтелект-карт та карт пам`яті в економічній освіті: принципи та правила побудови, закони форми та закони структури інтелект-карти, шляхи вдосконалення розроблених варіантів карт. Методичні поради щодо подолання бар`єрів на шляху творчого асоціативного пошуку. Методика застосування «водної логіки» Едварда де Боно в процесі економічного та педагогічного навчання. Основні кроки та рекомендації щодо побудови потокограми.
Змістовий модуль 3. Методики прийняття економічних рішеньТема 8. Методики прийняття стратегічних рішеньПоняття «рішення». Його ознаки, характеристики та складові. Види економічних рішень. Етапи прийняття економічних рішень. Оцінка бажаних та небажаних наслідків прийнятого рішення. Стратегічна ціль – стратегічне рішення. Розвиток навичок вирішення задач: структура задачі, стадії вирішення, планування та представлення задачі, стратегії вирішення та труднощі у процесі пошуку рішення задачі. Використання алгоритму прийняття рішень у системі теорії розв`язання винахідницьких задач (ТРИЗ) Г. Альтшулера та А. Гіна. Прийняття управлінських рішень за методикою нейро-лінгвістичного програмування (НЛП). L-гра Е. де Боно як методика розвитку стратегічного мислення. Тема 9. Методики пошуку творчих рішень«Пастки» в процесі прийняття економічних рішень. Пошук альтернатив – гарантія забезпечення креативності та інноваційності нового рішення. Методика знаходження альтернатив Е. де Боно. Пошук вигідних можливостей та стилі керівництва. Область розповсюдження ідей та загальні можливості. Аудит вигідних можливостей. Контрольний список початкових та кінцевих пунктів. Схема вигідної можливості. Використання потенціалу вже існуючої структури або як засобу досягнення цілі. Ризики та невизначеність, їх вплив на процес пошуку творчого рішення. Прийняття творчих рішень з використанням методики латерального (горизонтального) мислення Едварда де Боно. Фундаментальні властивості латерального мислення, сфери використання. Техніка латерального мислення. Творчі та конструкторські проекти. Тема 10. Методики колективного прийняття рішень та стратегії поведінки особистостіЕфект «колективного розуму»: за та проти. Різновиди методики проведення «мозкового штурму» в процесі прийняття колективного рішення. Фактори, що допомагають та заважають ефективному проведенню «мозкового штурму». Методика застосування «6 капелюхів мислення» Едварда де Боно в процесі колективного прийняття рішення: особливості, розподіл ролей та технологія застосування. Реалізація розроблених рішень за допомогою методики Е. де Боно «6 пар взуття образу дії». Варіанти стратегій поведінки особистості у різних умовах з різним ступенем визначеності. Аналіз та оцінка прийнятих рішень в конкретній економічній ситуації. Розробка власних рішень. Оцінка запропонованих рішень за методикою ПМЦ Е. де Боно. Критерії оцінки та показники якості прийнятих економічних рішень та розроблених стратегій поведінки людини. Вплив потреб, інтересів, цінностей особистості на стратегію її економічної поведінки. Встановлення та оцінка факторів впливу на ефективність обраної стратегії поведінки в конкретних умовах життєдіяльності. Економічний ефект та морально-етичний аспект прийнятого рішення. Інтелектуальний керівник та колективне запровадження інновацій.
2. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ
|
Форми контролю |
Максимальна кількість балів |
Робота на практичних, семінарських, контактних заняттях |
60 |
Виконання контрольних (модульних) робіт |
20 |
Перевірка виконання завдань з самостійної роботи |
20 |
Науково-дослідна діяльність студента (на студентських конкурсах, конференціях, олімпіадах тощо) – додаткові (бонусні) бали |
10 |
УСЬОГО |
100 |
2.1. Карта навчальної роботи студента
Деталізований порядок нарахування балів за навчальну роботу студентів наведений в карті навчальної роботи студента (табл. 2).
Таблиця 2
Карта навчальної роботи студента
з вибіркової дисципліни Тренінг «Розвиток економічного мислення»
для студентів освітньо-професійної програми
«Професійна освіта (Економіка)»
денна форма навчання
Номер заняття |
Вид та тема навчального заняття |
Максимальна кількість балів |
Змістовий модуль 1. Концепції сучасного економічного мислення |
||
|
Практичне заняття 1. Економічне мислення в системі формування соціально-культурного та освітнього простору суспільства |
5 |
|
Практичне заняття 2. Становлення і розвиток концепції економічного мислення |
5 |
|
Практичне заняття 3. Виклики сучасного світу до рівня розвитку економічного мислення людини |
5 |
Змістовий модуль 2. Методики розвитку економічного мислення |
||
|
Практичне заняття 4. Техніки та прийоми економічного мислення |
5 |
|
Практичне заняття 5. Методики розвитку критичного мислення |
5 |
|
Практичне заняття 6. Методики розвитку критичного мислення |
5 |
|
Практичне заняття 7. Методики розвитку творчого мислення |
5 |
|
Практичне заняття 8. Методики розвитку творчого мислення |
4 |
|
Практичне заняття 9. Графічні методики розвитку мислення |
5 |
Змістовий модуль 3. Методики прийняття економічних рішень |
||
|
Практичне заняття 10. Методики прийняття стратегічних рішень |
5 |
|
Практичне заняття 11. Методики пошуку творчих рішень |
5 |
|
Практичне заняття 21. Методики колективного прийняття рішень та стратегії поведінки особистості |
5 |
|
Усього балів за роботу на заняттях: |
60 |
|
За виконання контрольних (модульних) робіт |
|
|
Контрольна (модульна) робота № 1 |
10 |
|
Контрольна (модульна) робота № 2 |
10 |
|
Усього балів за виконання контрольних (модульних) робіт: |
20 |
|
За виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи студентів |
|
|
Самостійна робота 1. |
4 |
|
Самостійна робота 2. |
4 |
|
Самостійна робота 3. |
4 |
|
Самостійна робота 4. |
4 |
|
Самостійна робота 5. |
4 |
|
Усього балів за виконання індивідуальних завданьдля самостійної роботи студентів: |
20 |
|
РАЗОМ БАЛІВ: |
100 |
Поточний контроль під час проведення практичних занять спрямований на оцінювання активності та ініціативності студентів, якості їх роботи, творчого підходу тощо. Форми проведення поточного контролю під час навчальних занять визначає викладач (лектор, керівник курсу за участю викладачів, які ведуть практичні заняття), ними можуть бути тестування, бліц-опитування, Case study, захист результатів виконання групових або індивідуальних робіт, завдань у робочому зошиті, презентація, дискурс, тренінг, есе, колоквіум тощо. Критерії оцінювання варіюються в залежності від форми заняття та видів навчальних завдань, але в цілому позитивно оцінюються: якість виконання поставлених завдань, активність та ініціативність студентів, творчий підхід, конструктивна взаємодія у спільній роботі, позитивне ставлення до навчання та наполегливість в отриманні необхідних знань та вмінь.
Поточний контроль за результатами виконання контрольних (модульних) робіт передбачає оцінювання теоретичних знань та практичних умінь і навичок, які студент набув після опанування певної завершеної частини навчального матеріалу з дисципліни. Контрольна (модульна) робота включає різні типи завдань: тестові завдання, відкриті запитання та кейси. При відповідях на тестові запитання оцінюється точність і правильність відповіді. При відповіді на відкриті запитання критеріями оцінювання є правильність, повнота і ґрунтовність відповіді, висловлювання власної точки зору та наведення прикладів. При аналізі кейсів – глибина аналізу, правильність та ґрунтовність відповіді. Викладачі мають завчасно інформувати студентів про терміни проведення і зміст контрольних (модульних) робіт.
У разі пропуску з поважних причин аудиторних занять студент денної форми навчання має право їх відпрацювати за графіком консультацій. Відпрацювання аудиторних занять можуть бути здійснені впродовж 2-х тижнів (14 календарних днів), починаючи з моменту, коли студент має знову приступити до занять (завершилася дія відповідної поважної причини), але не пізніше дня початку залікового тижня у відповідному семестрі. Поважними причинами пропуску студентом аудиторних занять можуть бути хвороба, виклик до суду, правоохоронних органів чи до військового комісаріату; відрядження; сімейні обставини тощо, що мають бути підтверджені документально — лікарняний, медична довідка, повістка, тощо. Порядок відпрацювання пропущених занять визначає викладач.
При вивченні навчальної дисципліни передбачено виконання індивідуальних завдань, пов’язаних з самостійним опануванням теоретичного матеріалу, виконанням прикладних та творчих завдань.
Для самостійної роботи пропонуються різні види теоретичних і практичних завдань: пошук та аналіз інформації у літературі та мережі Internet, виконання діагностичних методик, складання інтелект-карт, аналіз ситуацій, виконання проектів, підготовка презентацій, творчі завдання тощо.
Завдання виконуються в письмово в зошитах та подаються на перевірку викладачу чи в електронній формі та надсилаються на перевірку електронною поштою. У темі повідомлення обов’язково вказується прізвище та ім’я студента, номер спеціальності та групи (наприклад, УПО-101), а також номер самостійної роботи (наприклад, СР-1).
На отримання балів за самостійну роботу впливають такі фактори, як: своєчасність виконання завдань, повнота, якість, самостійність та правильність їх виконання, творчий підхід, ініціативність студентів у роботі тощо. При виконанні спільних завдань (наприклад, групових проектів) оцінюється індивідуальний внесок у спільну роботу.
Підсумковий контроль результатів навчальної діяльності студентів здійснюється для оцінювання знань, умінь та навичок студентів з певної дисципліни навчального плану і проводиться у формі заліку на основі результатів поточної успішності.
У ході вивчення дисципліни студенти можуть набрати 100 балів.
Підсумкова оцінка успішності навчальної діяльності студента переводиться за 4-баловою шкалою та шкалою ECTS.
Переведення даних 100-балової шкали оцінювання в 4-балову та шкалу за системою ECTS здійснюється у такому порядку (табл. 3).
Таблиця 3
Шкала оцінювання: КНЕУ та ECTS
Оцінка за шкалою EСTS |
Оцінка за бальною шкалою, що використовується в КНЕУ |
Оцінка за національною шкалою |
A |
90 – 100 |
5 (відмінно) |
B |
80 – 89 |
4 (добре) |
C |
70 – 79 |
|
D |
66 – 69 |
3 (задовільно) |
E |
60 – 65 |
|
FX |
21 – 59 |
2 (незадовільно) з можливістю повторного складання |
F |
0 – 20 |
2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни |
Студенти, які за результатами підсумкового контролю у формі набрали від 0 до 59 балів (включно), після належної підготовки мають право повторно скласти залік у формі виконання індивідуальної контрольної роботи.
Індивідуальна контрольна робота з дисципліни складається з 10 тестових, теоретичних та практичних завдань, кожне з яких оцінюється за вимогами, що є аналогічними вимогам до екзаменаційного білету.
Результат підсумкового контролю у формі заліку фіксується в заліковій відомості в термін, який становить:
– для студентів денної форми навчання — не пізніше 2-х робочих днів після проведення останнього аудиторного заняття з дисципліни;
– для студентів заочної і дистанційної форм навчання — за розкладом сесії.