|
|
СтатистикаДата публикации: 23.07.2017 08:52
Відповідно до навчального плану підготовки студентів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр з напряму «Фінанси і кредит» з дисципліни «Статистика» передбачено проведення різних видів занять – лекційні, практичні, індивідуальні та самостійна робота. На самостійне вивчення виносяться всі теми курсу, за якими студенти опрацьовують теоретичний матеріал, оглядають ключові категорії і терміни, відповідають на контрольні питання і тести, розв’язують задачі та ситуаційні вправи, аналізують одержані результати, складають висновки. Основою для самостійної роботи з програми курсу є основна та додаткова література. Список рекомендованих до вивчення підручників та навчальних посібників наведено в кінці навчально-методичного посібника. Крім рекомендованих, можна використовувати підручники та навчальні посібники інших авторів, електронні джерела інформації. Самостійна робота студентів сприяє:
Тому, в умовах ринкової економіки, коли існує ринок праці, де мають отримати роботу тільки спеціалісти, які швидко адаптуються до нових умов, самостійна робота набуває суттєвого значення і виступає головним резервом підвищення якості підготовки фахівців. Метою самостійної роботи є:
МОДУЛЬ 1. ТЕОРІЯ СТАТИСТИКИ
Змістовий модуль 1. Методи збирання та оброблення інформації
Тема 1. Методологічні засади статистики
Мета роботи: засвоєння, поглиблення та систематизація знань щодо предмету, методів та основних завдань, що стоять перед статистикою в сучасній Україні та шляхів їх вирішення. План вивчення теми
Методичні рекомендації
Вивчаючи цю тему, необхідно, по-перше, зрозуміти, в чому полягають особливості статистики як самостійної суспільної науки, її завдання і предмет. Крім того, слід звернути увагу на основні категорії та поняття статистики, такі як статистична сукупність, одиниця сукупності, статистичні ознаки, їх варіація та інші. З поняттям про предмет статистики тісно пов’язані такі категорії, як статистична закономірність і статистична сукупність. Студент повинен познайомитися з історичним шляхом розвитку статистичної науки із давнини до сьогодення. Виходячи з визначення, що «статистика — це суспільна наука, яка вивчає кількісну сторону якісно визначених масових соціально-економічних явищ та процесів, їх структуру та розподіл, розміщення в просторі, рух у часі, досліджує діючі кількісні залежності, тенденції та закономірності в конкретних умовах місця та часу», слід зрозуміти принципові особливості предмета статистики, як суспільної науки:
Статистичні закономірності масових соціально-економічних явищ відображають характер дії об’єктивних законів розвитку суспільства в конкретних умовах простору й часу. При цьому вони проявляються по-різному. Це можуть бути такі закономірності: 1. Розвитку явищ, тобто динаміки; 2. Структурних зрушень;
4. Зв’язку між явищами. Свій предмет статистика вивчає за допомогою комплексу спеціальних, властивих лише статистиці, методів і засобів дослідження. Будь-яке статистичне дослідження складається з трьох послідовних етапів: I етап - Статистичне спостереження II етап - Первинна обробка, зведення, класифікація та групування статистичних даних. ІІІ етап - Аналіз статистичної інформації.
Для вивчення свого предмету статистика розробляє і використовує різні методи, сукупність яких утворює статистичну методологію. Статистична методологія – це форма виявлення причинного зв'язку, система спеціальних прийомів і методів статистики, спрямованих на вивчення кількісних закономірностей, що виявляються у структурі, динаміці та взаємозв'язках соціально-економічних явищ. Вона ґрунтується на загально філософських (діалектична логіка) і загально наукових (порівняння, аналіз, синтез) принципах. До основних методів статистики відносять:
Вивчаючи питання теми, необхідно розглянути історичний шлях розвитку статистики. Це допоможе знайти відповідь на такі запитання, як: "Статистика – це наука про державу чи про суспільні явища і процеси?", "Що собою являє статистика як наука?", "Що є предметом статистики як суспільної науки" і т.ін. Також слід приділити увагу вивченню організації статистики в Україні, завданням і проблемам сучасної стратегії розвитку державної статистики. Результати діяльності статистичних органів висвітлюються у таких виданнях, як: короткий статистичний збірник “Україна у цифрах”; “Статистичний щорічник України” ( або за окремими областями); журнал “Статистика України”. Узагальнені статистичні дані можна знайти на офіційних сайтах Internet-ресурсів: http://www.ukrstat.gov.ua; http://www.dneprstat.gov.ua (та аналогічних сайтах інших областей України), http://www.minfin.gov.ua, http://portal.rada.gov.ua/, http://www.kmu.gov.ua.[25 - 59]. Більш детально питання теми розглянуто у [1; 2; 3; 4; 5, тема 1; 6, розділ 1; 9, глава 1; 16, розділ 1; 17, розділ 1; 18, підрозділи 1.1 -1.3; 20, розділ 1].
Питання для самоконтролю
Тестові завдання
1. Предметом статистики є вивчення: а) розмірів масових явищ та процесів соціально-економічного життя у нерозривному зв’язку з їх якісним змістом за певних умов місця та часу; б) кількісних співвідношень масових явищ та процесів незалежно від їх якісного змісту, місця та часу; в) кількісних співвідношень поодиноких випадків у нерозривному зв’язку з їх якісним змістом.
2. Статистична закономірність – це закономірність, за якої: а) кожній конкретній одиниці однієї сукупності відповідає конкретна одиниця іншої сукупності; б) в кожному окремому явищі необхідність пов’язана з випадковістю, і лише в сукупності явищ виявляє себе як закон; в) кожній окремій одиниці сукупності відповідає певна множина елементів іншої сукупності.
3. Однорідною називається така сукупність, де: а) одна чи декілька суттєвих ознак її елементів є загальними для усіх одиниць; б) усі одиниці мають однакову кількісну визначеність; в) усі одиниці мають лише одну суттєву ознаку.
4. За характером відображення властивостей одиниць сукупності ознаки поділяються на: а) дискретні та неперервні; б) альтернативні та атрибутивні; в) інтегральні та аналітичні.
5. Метрична шкала – це звичайна числова шкала: а) яка використовується для вимірювання фізичних величин; б) яка використовується для атрибутивних ознак і для якої можуть використовуватися всі арифметичні дії; в) в основу якої покладено результати безпосереднього вимірювання.
6. Номінальна шкала – це шкала найменувань, яка встановлює: а) відношення подібності елементів; б) порядок розташування ознак; в) величину фізичних ознак.
7. Порядок розташування ознак має значення для: а) метричної шкали; б) номінальної шкали; в) рангової шкали.
8. Відстань між ознаками визначає: а) рангова шкала; б) метрична шкала; в) номінальна шкала.
9. За способом обчислення показники можуть бути: а) первинними і похідними; б) похідними і неперервними; в) інтервальними.
10. Система статистичних показників: а) відображає взаємозв’язки, що об’єктивно існують між явищами; б) пов’язана логікою дослідження; в) охоплює усі боки життя суспільства.
11. Рівень значення ознаки окремих елементів вимірюється за допомогою шкали, яка являє собою: а) набір властивостей явища і відповідних їм значень; б) послідовність неперервних величин; в) перелік найменувань у суворо визначеному порядку.
12. Для метричної шкали можуть використовуватись: а) обмежена кількість арифметичних дій; б) всі арифметичні дії; в) арифметичні дії не мають сенсу.
13. Для номінальної шкали можуть використовуватися: а) всі арифметичні дії; б) обмежене коло арифметичних дій; в) арифметичні дії не мають сенсу.
14. За характером відображення властивостей одиниць сукупності ознаки поділяються на: а) кількісні і якісні; б) атрибутивні і дискретні; в) номінальні та неперервні.
15. За ознакою часу показники поділяються на: а) неперервні та номінальні; б) інтервальні та моментні; в) моментні та інтегральні.
16. Одиницею статистичної сукупності називають а) первинний елемент статистичної сукупності, що є носієм ознак та основою обліку; б) первинний елемент статистичної сукупності, що є джерелом статистичної інформації; в) первинні елементи статистичної сукупності, з яких складаються явища різного типу.
17. Різнорідною називають сукупність, а) що складається з елементів, які мають однакові значення; б) де одна чи декілька суттєвих ознак її об’єктів, що вивчаються, є загальними для всіх одиниць; в) яку складають явища різного типу.
18. Якісні ознаки – це ознаки, що а) мають різницю в кількісному вираженні у окремих одиниць сукупності; б) не мають безпосереднього кількісного вираження; в) можуть набувати будь-якого значення в певних межах варіації.
19. Неперервні ознаки – це ознаки, що а) мають різницю в кількісному вираженні у окремих одиниць сукупності; б) не мають безпосереднього кількісного вираження; в) можуть набувати будь-якого значення в певних межах варіації.
20. Альтернативними називають ознаки, а) які відображають сутність елемента сукупності, його характер; б) під час визначення яких існують протилежні за значенням варіанти; в) які можуть набувати будь-якого значення в певних межах варіації.
21. Статистика — це: а) природнича наука, яка вивчає кількісну сторону якісно визначених масових соціально-економічних явищ та процесів, їх структуру та розподіл, розміщення в просторі, рух у часі, досліджує діючі кількісні залежності, тенденції та закономірності в конкретних умовах місця та часу; б) природнича наука, яка вивчає кількісну сторону якісно визначених масових соціально-економічних явищ та процесів в конкретних умовах простору та часу для встановлення закономірностей, їм притаманних; в) суспільна наука, яка вивчає кількісну сторону якісно визначених масових соціально-економічних явищ та процесів в конкретних умовах простору та часу для встановлення закономірностей, їм притаманних.
Бібліографічний список до теми: [1 - 4; 5; 6; 9; 16 - 20]
Тема 2. Статистичне спостереження
Мета роботи: засвоєння, поглиблення та систематизація знань щодо організаційних форм, видів і способів проведення статистичного спостереження та методів контролю отриманих даних.
План вивчення теми
Методичні рекомендації
Вивчаючи цю тему, необхідно засвоїти питання щодо суті та організаційних форм, основних видів і способів проведення статистичного спостереження, яке є першим етапом статистичного дослідження. Статистичне спостереження – це спланований, науково організований збір масових даних про соціально-економічні явища та процеси що проходить шляхом їх реєстрації за чітким планом та відповідною методологією. Мета спостереження – одержання достовірних статистичних даних для узагальнення характеристик стану та розвитку суспільних явищ і процесів з виявленням відповідних закономірностей. Студент повинен: розуміти, що собою являє план спостереження як сукупність програмно-методологічних та організаційних питань; знати, що таке об’єкт спостереження, одиниця сукупності, одиниця спостереження; програма статистичного спостереження (статистичний інструментарій, статистичний формуляр), орган спостереження, час спостереження, вимоги до складання програми спостереження; розуміти, чим відрізняються окремі організаційні форми, основні види і способи проведення статистичного спостереження. Отримані в ході спостереження дані повинні бути точними і достовірними.Однак, навіть при досконалій організації спостереження, можливі помилки чи погрішності. Відхилення або різницю між одержаними показниками і дійсними величинами ознак досліджуваних явищ називають помилками статистичного спостереження. Студент повинен знати види помилок та методи, за допомогою яких здійснюється перевірка якості отриманих даних. Більш детально питання теми розглянуто у [5, тема 2; 6, розділ 2; 9, глава 2; 13, розділ 10; 16, розділ 2; 17, розділ 2; 19, глава 2; 20, розділ 2].
Питання для самоконтролю
Тестові завдання
1. Статистичне спостереження – це: а) науково організована попередня обробка даних; б) науково організований збір даних про масові суспільно-економічні явища і процеси; в) комплекс дій по узагальненню конкретних індивідуальних даних.
2. Статистичне спостереження полягає у: а) аналізі згрупованих даних; б) зведенні і групуванні даних; в) обробці згрупованих даних; г) науково організованому збиранні даних.
3. Статистичне спостереження може бути: а) випадковим, вторинним; б) випадковим, первинним; в) первинним, вторинним.
4. Звітність – це форма спостереження, яка: а) являє собою список або перелік одиниць певного об’єкта спостереження із зазначенням необхідних ознак, що складається та оновлюється під час постійного відстеження; б) охоплює сфери діяльності, коли кожен суб’єкт регулярно подає свої дані до державних органів у вигляді документів спеціально затвердженої форми; в) охоплює дослідження щодо якості життя населення.
5. Спеціально організовані спостереження – це форма спостереження, яка: а) являє собою список або перелік одиниць певного об’єкта спостереження із зазначенням необхідних ознак, що складається та оновлюється під час постійного відстеження; б) охоплює сфери діяльності, коли кожен суб’єкт регулярно подає свої дані до державних органів у вигляді документів спеціально затвердженої форми; в) охоплює сфери життя та діяльності, що не підлягають звітності та складанню реєстрів.
6. Реєстр – це форма спостереження, яка: а) являє собою список або перелік одиниць певного об’єкта спостереження із зазначенням необхідних ознак, що складається та оновлюється під час постійного відстеження; б) охоплює сфери діяльності, коли кожен суб’єкт регулярно подає свої дані до державних органів у вигляді документів спеціально затвердженої форми; в) охоплює дослідження щодо якості життя населення.
7. До програмно-методологічних питань плану статистичного спостереження належать: а) мета спостереження, місце та час спостереження; б) мета спостереження, об’єкт спостереження та органи спостереження; в) мета спостереження, об’єкт спостереження та програма спостереження.
8. За ступенем охоплення одиниць сукупності спостереження бувають: а) суцільні, поточні, спеціально організовані; б) поточні, спеціально організовані, обстеження основного масиву; в) суцільні, обстеження основного масиву, монографічне обстеження.
9. Перепис – це: а) суцільне спостереження масових явищ, які ґрунтуються на даних огляду, опитування та документальних записів; б) суцільне або вибіркове спостереження масових явищ з метою визначення їх розміру та складу на певну дату; в) несуцільне спостереження окремих масових явищ згідно з певною тематикою.
10. Референдум – це: а) вибіркове опитування респондентів; б) суцільне опитування усього населення; в) моніторинг якогось середовища; г) вибіркове обстеження звітів.
11. План статистичного спостереження складається з таких частин: а) розрахункової та програмно-методологічної; б) програмно-методологічної та організаційної; в) розрахункової та організаційної.
12. Час спостереження поділяється на: а) об’єктивний та поточний; б) поточний та суб’єктивний; в) об’єктивний та суб’єктивний.
13. Встановити розмір помилки можна за допомогою: а) логічного контролю; б) арифметичного контролю; в) візуального контролю.
14. Встановити наявність помилки можна за допомогою: а) логічного та арифметичного контролю; б) візуального та арифметичного контролю; в) візуального та логічного контролю; г) візуального, логічного та арифметичного контролю.
15. Програма статистичного спостереження – це: а) перелік організаційних заходів, що забезпечують проведення спостереження; б) перелік питань, на які намічають дістати відповіді в процесі спостереження відносно кожної одиниці спостереження; в) перелік програмно-методологічних та організаційних питань.
16. Кількісними ознаками є: а) стаж роботи; б) професія; в) вид економічної діяльності.
17. Атрибутивними ознаками є: а) стаж роботи; б) професія; в) вік робітника.
18. Кількісними ознаками є: а) вид страхування; б) процентна ставка; в) вид цінних паперів.
19. Атрибутивними ознаками є: а) вид страхування; б) рівень ризику; в) процентна ставка.
20. Неперервними ознаками є: а) обсяг експорту товарів; б) кількість країн експортерів; в) кількість договорів.
21. Дискретними ознаками є: а) обсяг експорту товарів; б) кількість країн експортерів; в) обсяг ВВП.
22. Дискретними ознаками є: а) розмір податків; б) кількість платників податків; в) процентна ставка.
23. Неперервними ознаками є: а) розмір податків; б) кількість платників податків; в) кількість видів податків.
24. Реєстрація новонароджених здійснюється не пізніше місяця від дня народження. Об’єктивним часом є: а) день народження; б) місяць. Суб’єктивним часом є: в) день народження; г) місяць. Відповідь: 1) а, в; 2) б, в; 3) а, г; 4) б, г.
25. Річний звіт про фінансову діяльність малого підприємства слід подати не пізніше 10 січня. Об’єктивним часом є: а) 01.01 – 10.01; б) звітний рік. Суб’єктивним часом є: в) 01.01 – 10.01; г) звітний рік. Відповідь: 1) а, в; 2) б, в; 3) а, г; 4) б, г.
а) монографічне; б) суцільне. За часом реєстрації даних: в) поточне; г) періодичне. Відповідь: 1) а, в; 2) б, в; 3) а, г; 4) б, г.
27. Організаційною формою обліку великої рогатої худоби є: а) звітність; б) спеціально організоване спостереження; в) реєстр.
28. Організаційною формою укладання списків платників податків є: а) звітність; б) спеціально організоване спостереження; в) реєстр.
29. Організаційною формою визначення якості роботи перукарень є: а) звітність; б) спеціально організоване спостереження; в) реєстр.
30. Організаційною формою обліку багаторічних плодово-ягідних насаджень є: а) звітність; б) спеціально організоване спостереження; в) реєстр.
Бібліографічний список до теми: [3; 5 - 11; 13; 15 - 20] Тема 3. Зведення і групування статистичних даних
Мета роботи: засвоєння, поглиблення та систематизація знань про основні елементи статистичного зведення, види і методологічні аспекти побудови та представлення результатів статистичних групувань
План вивчення теми
Методичні рекомендації
Для засвоєння теми необхідно отримати, засвоїти, закріпити та систематизувати знання із питань щодо методики побудови основних видів групувань. Студенти повинні розуміти, що елементи сукупності за певними ознаками об’єднуються в групи, класи, типи, а інформація про них узагальнюється як у межах груп, так і в цілому за сукупністю. Основне завдання зведення і групування – виявити типові риси й закономірності масових явищ та процесів. В залежності від кола завдань, що стоять перед групуваннями, виділяють їх різні види за аналітичною функцією. Для розв’язання цих задач використовують відповідні види групувань: структурні, типологічні та аналітичні. Метод групування базується на двох категоріях – групувальній ознаці та інтервалі. Студент повинен знати основні принципи побудови різних видів групувань, опанувати методологічні засади побудови як первинних так і вторинних статистичних групувань і представлення їх у вигляді статистичних таблиць і графіків. Методика побудови групувань і представлення їх у вигляді статистичних таблиць і графіків із використанням Excel дуже детально наведена у [10, 11]. Більш детально основні питання теми розглянуто у [5, тема 3; 6, розділ 3; 9, глава 3; 13, розділ 12; 16, розділ 3; 17, розділ 3; 19, глава 3; 20, розділ 3].
Питання для самоконтролю
15.Які основні класифікації Ви знаєте? Наведіть приклади і поясніть їх призначення.
18.Як поділяють групування за аналітичною функцією, яку вони виконують?
22.Вивчається залежність вартості проданих квартир від типу будинків. Який вид групування при цьому доцільно застосувати?
24.Який вид групування застосовують, вивчаючи розподіл підприємств за формою власності?
Тестові завдання
1. Структурне групування використовується для: а) вивчення складу однорідної сукупності за певними ознаками; б) розподілу якісно неоднорідної сукупності на однорідні класи, типи, групи; в) для виявлення наявності та напрямку зв’язку між ознаками; г) для вивчення розвитку явища.
2. Типологічне групування використовується для: а) вивчення складу однорідної сукупності за певними ознаками; б) розподілу якісно неоднорідної сукупності на однорідні класи, типи, групи; в) для виявлення наявності та напрямку зв’язку між ознаками; г) для вивчення розвитку явища.
3. Аналітичне групування використовується для: а) вивчення складу однорідної сукупності за певними ознаками; б) розподілу якісно неоднорідної сукупності на однорідні класи, типи, групи; в) для виявлення наявності та напрямку зв’язку між ознаками; г) для вивчення розвитку явища.
4. Для виявлення наявності зв’язку між ознаками використовується: а) структурне групування; б) типологічне групування; в) аналітичне групування; г) просте групування.
5. Залежно від кількості ознак, за якими проводять групування, виділяють: а) просте та складне групування; б) змішане групування; в) інтегральне групування; г) структурне групування.
6. Метод групування базується на таких категоріях: а) групувальна ознака та інтервал; б) інтервал та кількість груп; в) кількість груп та їх межі; г) групувальна ознака та межі інтервалів.
7. Серед принципів формування груп є принцип: а) рівності інтервалів; б) кратності частот; в) відкритості інтервалів; г) рівності часток.
8. Якщо обсяг сукупності, що підлягає дослідженню, дорівнює 256, то кількість інтервалів дорівнює: Відповідь: а) 9; б) 10; в) 12; г) 15.
9. Якщо мінімальне значення ознаки досліджуваної сукупності дорівнює 5, а максимальне – 285 і при цьому кількість інтервалів – 7, то ширина інтервалу за принципом рівності інтервалів буде: а) 39; б) 41; в) 40; г) 42.
10. Якщо обсяг сукупності N = 252, а кількість груп – 9, то за принципом рівних частот до кожного інтервалу потрапить: а) 26 одиниць; б) 27 одиниць; в) 28 одиниць; г) 29 одиниць.
11. Якщо за принципом кратності інтервалів встановлено, що ширина першого інтервалу дорівнює 4, а коефіцієнт кратності – 1,25, то ширина п’ятого інтервалу буде: а) » 7,8; б) » 9,8; в) » 12,2; г) » 12,4.
12. До кожного інтервалу потрапить однакова кількість ознак, якщо під час формування груп використовується принцип: а) рівних інтервалів; б) кратності інтервалів; в) кратності частот; г) рівних частот.
13. Принцип кратності інтервалів передбачає, що: а) ширина кожного інтервалу ділиться на одне й те саме число; б) ширина усіх інтервалів однакова; в) ширина кожного наступного інтервалу в одне й те саме число разів більша або менша за ширину попереднього інтервалу; г) ширина кожного наступного інтервалу на одне и те саме число більша або менша за ширину попереднього інтервалу.
14. Проводити перегрупування дозволяє припущення, що в межах одного інтервалу ознаки підпорядковуються: а) рівномірному закону розподілу; б) нормальному закону розподілу; в) біноміальному закону розподілу; г) геометричному закону розподілу.
15. Для розв’язання статистичних задач використовуються такі види групувань: а) варіаційні, інтегральні та диференційні; б) типологічні, структурні та серійні; в) аналітичні, типологічні та структурні; г) аналітичні, варіаційні та інтегральні.
16. Складне групування поділяють на: а) диференційне та класифікаційне; б) комбінаційне та класифікаційне; в) багатомірне та комбінаційне; г) багатомірне та диференційне.
17. Упорядкований розподіл одиниць сукупності, що вивчається, за певною варіативною ознакою називається: а) рядом динаміки; б) кумулятивним рядом розподілу; в) інтегральним рядом розподілу г) варіаційним рядом розподілу.
18. Дискретний варіаційний ряд зображується графічно у вигляді: а) полігону; б) гістограми; в) кумулятивного полігону; г) кривої розподілу.
19. Інтервальний варіаційний ряд зображується графічно у вигляді: а) полігону та кумулятивного полігону; б) гістограми та полігону; в) кумулятивного полігону; г) гістограми та кумулятивного полігону.
20. Під час побудови кумуляти вздовж осі ординат відкладаються: а) частоти; б) сума накопичених частот або сума накопичених часток; в) частки; г) ознаки.
21. Побудовано ряд розподілу акціонерних банків за кількістю випущених акцій. Варіантою вважається: а) кількість банків; б) кількість акцій; в) кількість клієнтів, що придбали акції.
22. Побудовано ряд розподілу підприємств за вартістю основних фондів. Варіантою вважається: а) кількість підприємств; б) кількість груп основних фондів; в) вартість основних фондів.
23. Побудовано ряд розподілу акціонерних банків за кількістю випущених акцій. Частотою вважається: а) кількість банків; б) кількість акцій; в) кількість клієнтів, що придбали акції.
24. Побудовано ряд розподілу підприємств за вартістю основних фондів. Частотою вважається: а) кількість підприємств; б) кількість груп основних фондів; в) вартість основних фондів.
25. Побудовано ряд розподілу комерційних банків за обсягом статутного фонду. Варіантою вважається: а) кількість комерційних банків; б) обсяг статутного фонду; в) обсяг резервного фонду.
26. Побудовано ряд розподілу комерційних банків за обсягом статутного фонду. Частотою вважається: а) кількість комерційних банків; б) обсяг статутного фонду; в) обсяг резервного фонду.
Бібліографічний список до теми: [5 - 11; 15 - 21]
Тема 4. Подання статистичних даних:таблиці та графіки
Мета роботи: засвоєння, поглиблення та систематизація знань про форми подання статистичних даних у вигляді статистичних таблиць і графіків, правила їх побудови.
План вивчення теми
Методичні рекомендації
Для засвоєння теми необхідно закріпити та систематизувати знання із програмних питань лекції за темою № 4 "Подання статистичних даних: таблиці та графіки", зрозуміти та навчитися використовувати статистичні таблиці і статистичні графіки. Студент повинен знати: види таблиць, їх складові елементи та основні правила побудови статистичних таблиць різного виду; класифікацію грфіків залежно від обраного критерію, графічні образи та допоміжні елементи побудови графіків, особливості побудови різних видів графіків. Більш детально вивчення методів табличного та графічного аналізу стану, структури соціально-економічних явищ, порівняння їх характеристик, характеру, інтенсивності та напрямку зміни рівнів часових рядів розглянуто у літературних джерелах [19, с. 50 – 71; 20, с.101 – 144], побудова графіків з використанням «Мастера диаграмм» в середовищі EXCEL [10 (компакт-диск); 11, с. 25 – 48]. Графіки просторового розміщення явищ: картограми, картодіаграми, необхідно розглянути за [16, с. 66 – 73; 19, с. 71 – 81; 20, с. 145 – 149].
Питання для самоконтролю
10.Що таке масштабні орієнтири? 11.Які властивості притаманні статистичним графікам? 12.Для чого в графіках застосовують штрихування, фарбування? 13.Що таке масштаб, як він відображається на графіку? 14.Як класифікуються графіки за загальним призначенням? 15.Які види графіків за функціонально-цільовим призначенням? 16.Як поділяються графіки за видом поля? 17.Як поділяються графіки за графічним образом? 18.Що таке прямокутні діаграми (знаки Варзара)? Де їх використовують? 19.Що таке графіки просторового розміщення і просторового поширення? 20.Що таке лінійна діаграма, які вона має переваги? Де її використовують? 21.Що таке стовпчикова діаграма? Для чого її використовують? 22.Що таке секторна діаграма? Для чого її використовують?
Тестові завдання
1. Точка – це: а) графічний образ; б) графічний знак; в) допоміжний елемент графіка; г) додатковий елемент експлікації.
2. До допоміжних елементів графіка належать: а) графічний знак та поле графіка; б) поле графіка та графічний образ; в) експлікація та поле графіка; г) експлікація та графічний знак.
3. Поле графіка характеризується: а) форматом; б) системою координат; в) геометричними фігурами; г) експлікацією.
4. Вид статистичної таблиці залежить від: а) розробки присудка; б) розробки підмета; в) якісної сутності ознаки; г) місця розташування підмета.
5. Залежно від розробки підмета таблиці поділяються на: а) прості та аналітичні; б) аналітичні та типологічні; в) структурні та складні; г) прості та складні.
6. Взаємозв’язок між ознаками подається в: а) структурній таблиці; б) типологічній таблиці; в) аналітичній таблиці; г) динамічній таблиці.
7. Аналітична таблиця характеризує: а) склад сукупності, що досліджується; б) динаміку явища; в) розподіл сукупності на типові групи; г) взаємозв’язок між ознаками.
8. Структурна таблиця характеризує: а) склад сукупності, що досліджується; б) взаємозв’язок між ознаками; в) розподіл сукупності на типові групи; г) динаміку явища.
9. Масштаб – це: а) простір, в якому розташовуються геометричні та інші графічні знаки; б) умовна міра переведення числового значення статистичної величини у графічну; в) сукупність елементів, які визначають положення точки у просторі; г) пояснення, які необхідні для розуміння графіка.
10. Склад сукупності наводиться: а) у типологічній таблиці; б) в аналітичній таблиці; в) у структурній таблиці; г) у динамічній таблиці.
11. При оформленні статистичних таблиць потрібно дотримуватись таких правил: а) якщо в заголовках рядків та граф таблиці використовуються скорочення, після таблиці має бути наведена їх повна назва; б) таблиця має містити лише ту інформацію, яка безпосередньо характеризує об’єкт дослідження; в) якщо відсутні дані про розміри певних показників, клітинки лишаються порожніми; г) підмет таблиці розташовується лише у бічних заголовках.
12. При оформленні статистичних таблиць потрібно дотримуватись таких правил: а) у назві таблиці, верхніх та бічних заголовках не повинно бути скорочень; б) числові дані однієї графи мають бути наведені з точністю до першого знака після коми; в) таблиця має містити не лише ту інформацію, яка безпосередньо характеризує об’єкт дослідження, а й додаткові відомості; г) таблицю не можна переносити на наступну сторінку.
13. При оформленні статистичних таблиць використовуються такі умовні позначення: а) у разі відсутності даних про досліджуване явище у відповідній клітинці проставляються три крапки; б) у разі відсутності явища у клітинці проставляється хрестик; в) якщо число менше за точність, прийняту для даної графи, у клітинці ставиться знак тире; г) якщо клітинка не заповнюється, вона лишається порожньою.
14. Властивість статистичних графіків, що може пояснити такі особливості явища, які в первинних статистичних даних перебувають у прихованому стані, називається: а) сугестивністю; б) пізнавальністю; в) аналітичністю; г) синоптичністю.
15. Поєднання схематичної географічної карти з діаграмою називається: а) діаграмою; б) картодіаграмою; в) центрограмою; г) картограмою.
16. Для більшої наочності та як агітаційний інструмент використовуються: а) кругові діаграми; б) квадратні діаграми; в) фігурні діаграми; г) знаки Варзара.
17. Для вивчення розміщення, рівня і ступеня поширення будь-якого явища в просторі використовуються: а) кругові діаграми; б) картограми та картодіаграми; в) знаки Варзара; г) центрограми та квадратні діаграми.
18. Властивість графіків, що дозволяє одним поглядом осягнути всю сукупність наведених на них статистичних даних, одразу помітити в них спільне або протилежне, склавши загальну картину досліджуваного явища, називається: а) сугестивністю; б) пізнавальністю; в) аналітичністю; г) синоптичністю.
19. У разі, якщо втрачається наочність або ускладнюється розуміння графіка: а) використовують лінії різного кольору; б) збільшують розмір поля графіка та використовують лінії одного кольору; в) використовують нерівномірні масштаби та лінії одного виду; г) збільшують розмір поля графіка або використовують нерівномірні масштаби.
Бібліографічний список до теми: [3; 5, 6; 10; 11; 16, 19, 20] Змістовий модуль 2. Агрегування інформації та аналіз закономірностей розподілу
Тема 5. Узагальнюючі статистичні показники
Мета роботи: засвоєння, поглиблення та систематизація знань про визначення виду та економічного змісту абсолютних, відносних та середніх величин, методи їх обчислення та одиниці виміру
План вивчення теми
Методичні рекомендації
Для засвоєння теми необхідно добре систематизувати знання із програмних питань лекції до теми № 5 "Узагальнюючі статистичні показники", зрозуміти і запам’ятати визначення ключових термінів і понять, розібрати і глибоко засвоїти матеріал, викладений у курсі лекцій за вказаною темою. Значну увагу необхідно приділити розгляду питань, що стосуються: класифікації статистичних показників і відмінностей між різними їх видами, основних методологічних принципів побудови і застосування абсолютних і відносних показників у соціально-економічних дослідженнях, особливостей використання абсолютних показників у умовно-натуральних одиницях виміру, основних методологічних принципів розрахунку середніх величин і вибору виду і форми середньої залежно від характеру вихідних даних. При розгляді середньої арифметичної величини слід звернути увагу на її математичні властивості. Крім того, слід звернути увагу на способи графічного представлення різних видів абсолютних та відносних величин. [10, 11]. Більш детально основні питання теми розглянуто у [5, тема 5; 6, розділ 4; 9, глава 4; 16, розділи 5 і 6; 17, розділ 4; 19, глава 5; 20, розділ 4].
Питання для самоконтролю
10.В якій відносній величині порівнюються між собою значення показника для двох частин однієї сукупності? 11.Яка відносна величина визначає питому вагу частини сукупності в її загального обсязі? 12.За допомогою якої відносної величини визначають рівень виконання договірних зобов’язань? 13.Дайте визначення поняття середньої величини. 14.Які умови використання середньої величини? 15.Які види середніх Ви знаєте і як вони розраховуються? 16.В яких випадках використовується середня арифметична проста? 17.В яких випадках використовується середня арифметична зважена? 18.За яких умов застосування середньої величини некоректне? 19.В яких випадках використовується середня гармонічна? 20.Коли в розрахунках середньої величини використовуються формули середньої арифметичної, а коли – середньої гармонічної? 21.Назвіть формулу розрахунку середньої арифметичної простої. 22.Назвіть формулу розрахунку середньої арифметичної зваженої. 23.Назвіть формулу розрахунку середньої геометричної простої. 24.Назвіть формулу розрахунку середньої гармонічної простої. 25.Назвіть формулу розрахунку середньої гармонічної зваженої. 26.Як розраховується середня, якщо осереднювана величина представлена моментними показниками? 27.У чому відмінність різних видів середніх величин? 28.В яких випадках використовують середні арифметичні просту та зважену. Наведіть приклади. 29.В яких випадках використовується середня гармонічна проста? зважена? Наведіть приклади.
31.Чому дорівнює алгебраїчна сума відхилень всіх варіант ознаки від середньої в сукупності? 32.Чи зміниться середня величина, якщо усі ваги зменшити на деяку постійну величину?
Тестові завдання
а) характеризує розміри сукупності чи окремих її частин і визначається як підсумок значень ознаки окремих частин сукупності; б) характеризує поширеність явища в певному середовищі; в) характеризує поширеність явища в певному середовищі і визначається за певною методикою на основі інших показників.
а) натуральні, умовно-натуральні, трудові, вартісні; б) натуральні, умовно-трудові, вартісні; в) умовно-трудові, комбіновані, вартісні.
а) характеризують розміри окремих груп сукупності, їх отримують шляхом підрахунків первинних даних; б) характеризують розміри окремих одиниць сукупності, їх отримують шляхом підрахунків первинних даних; в) характеризують розміри окремих одиниць сукупності, їх отримують безпосередньо під час статистичного спостереження.
а) співвідношення однакових показників різних сукупностей; б) питому вагу певної частини сукупності в її загальному обсязі; в) співвідношення різних частин однієї сукупності.
а) співвідношення частини сукупності з усією сукупністю; б) співвідношення різних частин однієї сукупності; в) співвідношення однойменних показників різних сукупностей.
а) співвідношення рівня, запланованого на майбутній період, до рівня, прийнятого за базу; б) співвідношення фактично досягнутого рівня до запланованого; в) співвідношення досягнутого рівня до рівня попереднього періоду.
а) виконання плану; б) координації; в) динаміки.
а) склад сукупності і ступінь поширення явища в певному середовищі; б) ступінь поширення явища в певному середовищі; в) склад сукупності і ступінь розвитку явища в певному середовищі.
а) співвідношення частин сукупності; б) питому вагу частини сукупності в її загальному обсязі; в) співвідношення однакових показників різних сукупностей.
10.Відносна величина планового завдання характеризує: а) співвідношення рівня, запланованого на майбутній період, до рівня, прийнятого за базу; б) співвідношення фактично досягнутого рівня до запланованого; в) співвідношення досягнутого рівня до рівня попереднього періоду.
11.База порівняння обирається довільно при розрахунку відносної величини: а) координації; б) інтенсивності; в) динаміки.
12.Під час розрахунку відносної величини динаміки за базу порівняння обирається: а) один з попередніх періодів; б) майбутній період; в) поточний період.
13.Середня величина: а) характеризує типовий рівень варіативної ознаки і вимірюється у відсотках; б) є узагальнюючою мірою варіативної ознаки і вимірюється у відсотках; в) є узагальнюючою мірою варіативної ознаки і характеризує рівень варіативної ознаки у розрахунку на одиницю сукупності.
14.Середня арифметична має такі властивості: а) якщо кожну варіанту збільшити або зменшити на одну й ту саму постійну величину, середня арифметична відповідно зміниться на ту ж саму величину; б) якщо частоту кожної варіанти збільшити або зменшити в одне й те саме число разів, середня арифметична збільшиться або зменшиться в стільки ж разів; в) алгебраїчна сума відхилень кожної варіанти від середньої арифметичної прямує до мінімуму.
15.Середня арифметична має такі властивості: а) якщо кожну варіанту збільшити або зменшити на одну й ту саму постійну величину, середня арифметична не зміниться; б) якщо кожну варіанту збільшити або зменшити в одне й те саме число разів, середня арифметична збільшиться або зменшиться на те саме число; в) алгебраїчна сума відхилень кожної варіанти від середньої арифметичної дорівнює нулю.
16.Вкажіть відносні величини структури: а) бюджетні видатки на охорону здоров’я становлять 10 %; б) в експорті продукції акціонерного товариства обсяг кави зріс у 1,2 рази; в) план виробництва сиру перевиконано на 29 %.
17.Вкажіть відносні величини виконання плану: а) бюджетні видатки на охорону здоров’я становлять 10 %; б) в експорті продукції акціонерного товариства обсяг кави зріс у 1,2 рази; в) план виробництва сиру перевиконано на 29 %.
18.Вкажіть відносні величини динаміки: а) бюджетні видатки на охорону здоров’я становлять 10 %; б) в експорті продукції акціонерного товариства обсяг кави зріс у 1,2 рази; в) план виробництва сиру перевиконано на 29 %.
19.Яка із нижченаведених величин вважається відносною величиною координації: а) величина основних фондів у звітному році порівняно із базисним збільшилась на 42 %; б) зараз на 1000 осіб населення припадає біля 620 телевізорів; в) співвідношення осіб пенсійного віку і осіб у працездатному віці становить 0,62.
20.Яка із нижченаведених величин вважається відносною величиною динаміки: а) величина основних фондів у звітному році порівняно із базисним збільшилась на 42 %; б) кількість акцій становить 42 % від усіх цінних паперів підприємства; в) загальна чисельність безробітних у регіоні А більша у 1,12 рази ніж у регіоні Б.
21.Вкажіть відносні величини інтенсивності: а) кількість чоловіків на 1000 жінок становить 895; б) кількість народжених на 1000 жителів – 13,5 ‰; в) загальна чисельність безробітних у регіоні А більша у 1,12 рази ніж у регіоні Б.
22.Вкажіть відносні величини координації: а) на 1000 зайнятих у народному господарстві регіону 175 мають вищу освіту; б) на 1000 осіб відповідної статі у шлюбі перебувають 730 чоловіків та 610 жінок; в) на кожну 1000 економічно зайнятого населення припадає 120 осіб безробітних.
23.Середня величина: а) характеризує типовий рівень варіативної ознаки і вимірюється у відсотках; б) є узагальнюючою мірою варіативної ознаки і вимірюється у відсотках; в) є узагальнюючою мірою варіативної ознаки і характеризує рівень варіативної ознаки у розрахунку на одиницю сукупності.
24. Середня арифметична проста – використовується: а) для усереднення прямих значень ознак шляхом їх підсумовування за не згрупованими даними; б) для усереднення обернених значень ознак шляхом їх підсумовування за не згрупованими даними; в) для усереднення прямих значень ознак шляхом їх підсумовування за згрупованими даними.
25. Середня гармонічна проста – використовується: а) для усереднення прямих значень ознак шляхом їх підсумовування за не згрупованими даними; б) для усереднення обернених значень ознак шляхом їх підсумовування за не згрупованими даними; в) для усереднення прямих значень ознак шляхом їх підсумовування за згрупованими даними.
26. Середня хронологічна обчислюється якщо: а) у хронологічному ряді наведені моментні показники і інтервали часу між ними не рівні; б) у хронологічному ряді наведені інтервальні показники і інтервали часу між ними не рівні; в) у хронологічному ряді наведені моментні показники і інтервали часу між ними рівні.
а) коли відсутня інформація про значення знаменника логічної формули, тобто відсутні ваги; б) для усереднення обернених значень ознак шляхом їх підсумовування за не згрупованими даними; в) для усереднення прямих значень ознак шляхом їх підсумовування за згрупованими даними.
28. Щорічний видобуток нафти за останні роки становив, млн. т (дані умовні): 2005 р. – 17,0; 2006 р. – 16,4; 2007 р. – 16,1; 2008 р. – 15,9; 2009 р. – 15,6. Скільки становить середньорічний видобуток нафти за весь період? Відповіді:а) 16; б) 16,3; в) 16,2; г) 16,175.
29. Кількість укладених угод на торгах фондової біржі в березні місяці становила: 3.03 – 16; 10.03 – 20; 17.03 – 22; 24.03 – 24; 31.03 – 18. Скільки в середньому укладається угод за день торгів? Відповіді:а) 19; б) 20,8; в) 20; г) 16,6.
30. Комерційний банк залучив депозити під такі проценти:
Якою буде середня депозитна ставка? Відповідь:а) 19,2; б) 19, 0; в) 25; г) 25,3.
31. Кількість рекламних повідомлень, що друкувалися у бізнесовій газеті протягом кварталу, була такою: у липні – 186; у серпні – 200; у вересні – 235. Скільки становить середньомісячна кількість рекламних повідомлень за квартал? Відповідь: а) 210; б) 207; в) 136; г) 205.
32. Ділова активність 20 підприємців визначалася шляхом самооцінки за 3-бальною шкалою у порядку зростання активності:
Визначте середній бал ділової активності підприємців. Відповідь: а) 2,2; б) 4,4; в) 2,0; г) 2,5 .
33. Кількість населення міста станом на 01.01. кожного року становила:
Визначте середньорічну кількість населення за 2005 – 2009 роки. Відповідь: а) 312,8; б) 312,0; в) 316,0; г) 306,0 тис. осіб.
34. Кредитні ресурси за місяцями 1 кварталу становили, млн. грн.: 01.01 – 42,2; 01.02 – 40,9; 01.03 – 38,5 01.04 – 34,8. Визначте середньо квартальний розмір кредитних ресурсів. Відповідь:а) 41,2 ; 2) 40,55; 3) 38,5 ; 4) 39,3 млн. грн.
Визначте середньорічний рівень зміни середньодушових витрат населення. Відповідь:1) ; 2) ; 3) .
Відповідь:1) 2) ; 3) .
Бібліографічний список до теми: [5 - 11; 15 - 20] Тема 6. Методи аналізу рядів розподілу
Мета роботи: засвоєння, поглиблення та систематизація знань щодо визначення характеристик центру розподілу, рівня варіації (однорідності сукупності) та форми розподілу
План вивчення теми
Методичні рекомендації
Для засвоєння теми необхідно систематизувати знання із програмних питань лекції до теми № 6 " Методи аналізу рядів розподілу", зрозуміти і запам’ятати визначення ключових термінів і понять, розібрати і глибоко засвоїти відповідний матеріал. В першу чергу, слід пригадати різновиди рядів розподілу і, відповідно, особливості їх побудови та графічного зображення (питання висвітлені у конспекті лекцій і методичних рекомендаціях до практичних занять за темами № 3 та № 6). При вивченні характеристик центру розподілу мова, в першу чергу, йде про середню, моду та медіану. Останні дві характеристики часто називають ще структурними (або розподільчими) середніми. Необхідно знати методику розрахунку моди та медіани в інтервальному ряді розподілу та їх визначення графічним способом, звернути увагу на методику визначення моди у інтервальному ряді розподілу із нерівними інтервалами. Види та методика визначення середньої величини детально розглянуто у темі №5 "Узагальнюючі статистичні показники". Перевага середньої величини як узагальнюючого для сукупності показника є одночасно і її недоліком – у середній знищуються індивідуальні відмінності варіантів. Наприклад, середнє значення між 18 та 22 дорівнює 20, також 20 дорівнює середнє значення між 2 і 38. Для повнішого розкриття властивостей ряду розподілу визначають моду Мо, медіану Ме, квартилі Q1, Q2, Q3 та децилі – від D1 до D9. Квартилі, квінтилі та децилі визначаються графічним методом аналогічно визначенню медіани. Дуже часто ці показники використовують у соціальній статистиці. Наприклад, 1) при визначенні розміру середньодушового сукупного доходу, який має певна частина або частка населення; 2) при визначенні чисельності або частки населення, яке має у своєму розпорядженні середньодушовий сукупний дохід, більший або менший від заданого розміру – межі малозабезпеченості чи мінімальної заробітної плати; 3) при вивченні диференціації доходів. Необхідно познайомитися із методикою аналітичного і графічного визначення цих характеристик ряду розподілу. Варіація, тобто коливання, мінливість будь-якої ознаки є властивістю статистичної сукупності. Здатність ознаки змінювати індивідуальні значення називається варіабельністю. Вона зумовлена дією безлічі взаємопов’язаних причин, серед яких є основні та другорядні. Основні причини формують центр розподілу. Другорядні причини впливають на форму розподілу. Студент повинен знати систему абсолютних та відносних характеристик, які використовують для виміру та оцінки варіації. До абсолютних характеристик належать: розмах варіації, середнє лінійне відхилення, середнє квадратичне відхилення та дисперсія. До відносних характеристик варіації належать різноманітні коефіцієнти, найбільш поширене використання серед яких мають коефіцієнти варіації, що побудовані на відношенні абсолютних характеристик із середньою арифметичною. Розрізняють такі значення відносних коливань: Vσ < 10% - незначне коливання, сукупність однорідна, значення середньої є типовим рівнем ознаки в даній сукупності; 10 % ≤ Vσ ≤ 33% - середнє коливання, сукупність в межах однорідності, значення середньої можна вважати типовим рівнем ознаки в даній сукупності; Vσ > 33% - високий рівень варіації, сукупність неоднорідна, значення середньої неможна вважати типовим рівнем ознаки в даній сукупності. Кожна з названих характеристик має певні аналітичні переваги під час вирішення тих чи інших завдань статистичного аналізу. Методика обчислення характеристик варіації залежить від виду ознаки Х та наявних даних (первинні чи похідні, згруповані чи ні). Слід звернути увагу на особливості визначення дисперсії при аналізі варіації альтернативної ознаки. Якщо одиниці сукупності характеризуються ознакою, яка властива або невластива їм, то ця ознака називається альтернативною. Альтернативна ознака може набувати одне з двох кількісних значень: х1 = 1; х2 = 0. Показники варіації альтернативної ознаки використовують під час оброблення даних соціологічних досліджень, статистичного контролю якості продукції, аналізу результатів вибіркових спостережень тощо. Студент повинен знати основні напрямки вивчення структури сукупності:
Ще однією особливістю аналізу структури сукупностей є оцінка рівномірності або нерівномірності розподілу за досліджуваною ознакою між окремими складовими сукупності. Оцінка нерівномірності розподілу між окремими складовими сукупності ґрунтується на порівнянні часток двох розподілів – за кількістю елементів сукупності di і обсягом значень ознаки Di.. Якщо розподіл значень ознаки рівномірний, то di = Di, а відхилення часток свідчать про певну нерівномірність, яка вимірюється коефіцієнтами локалізації та концентрації. [6, с. 144 – 155; 15, с. 271 – 282]. Студент повинен знати основні характеристики форми розподілу, такі як коефіцієнт асиметрії та ексцес, і методику їх визначення, область використання. Слід звернути увагу на визначення асиметрії в ряді розподілу через співвідношення між середньою величиною, модою та медіаною. Більш детально основні питання теми розглянуто у [5, тема 6; 6, розділ 5; 15, глави 7 і 11; 16, розділи 7 і 8; 17, розділ 5; 19, глава 8; 20, розділ 5].
Питання для самоконтролю
Тестові завдання
1. Інтервальний варіаційний ряд розподілу будується: а) лише для неперервних ознак; б) для атрибутивних ознак; в) для дискретних ознак, якщо їх значення змінюються в широких межах, та для неперервних ознак; г) для альтернативних ознак.
2. Медіана – це ознака, що ділить упорядковану сукупність на: а) дві рівних за обсягом частини; б) чотири рівних за обсягом частини; в) п’ять рівних за обсягом частин; г) десять рівних за обсягом частин.
3. Упорядковану сукупність на десять рівних за обсягом частин розділяє структурна величина, яка має назву: а) квартиль; б) медіана; в) дециль; г) квінтиль.
4. Упорядковану сукупність на п’ять рівних за обсягом частин розділяє структурна величина, яка має назву: а) квартиль; б) квінтиль; в) дециль; г) медіана.
5. Упорядковану сукупність на чотири рівних за обсягом частини розділяє структурна середня, яка має назву: а) квартиль; б) медіана; в) квінтиль; г) дециль.
6. Однорідність сукупності визначається за допомогою відносного показника варіації, який має назву: а) коефіцієнт осциляції; б) лінійний коефіцієнт варіації; в) квадратичний коефіцієнт варіації; г) коефіцієнт асиметрії.
7. Для нормального розподілу взаємозв’язок між середнім лінійним відхиленням та середнім квадратичним відхиленням має вигляд: а) = 1,25 ; б) = 1,5 ; в) = 1,75 ; г) = 2,5 .
8. Коефіцієнт осциляції – це відношення розмаху варіації до: а) середнього лінійного відхилення; б) середнього квадратичного відхилення; в) моди; г) середньої арифметичної.
9. За часом статево - вікова структура населення є: а) інтервальною структурою; б) моментною структурою; в) інтегральною структурою.
10. Як зміниться дисперсія, якщо кожну ознаку зменшити на 5 одиниць? а) зменшиться на 5; б) зменшиться на 25; в) збільшиться на 5; г) не зміниться.
11. Як зміниться дисперсія, якщо кожну ознаку помножити на 7? а) збільшиться на 7; б) збільшиться на 49; в) не зміниться; г) збільшиться в 49 разів.
12. Як зміниться дисперсія, якщо частоту кожної ознаки поділити на 10? а) зменшиться на 10; б) збільшиться на 10; в) не зміниться; г) зменшиться в 10 разів.
13. Якщо середня арифметична дорівнює 4, а середня квадратів дорівнює 20, то дисперсія дорівнює: а) 24; б) 16; в) 4; г) 36.
14. Темп зростання питомої ваги частини сукупності може бути: а) від’ємною величиною у разі зниження питомої ваги; б) як додатною, так і від’ємною величиною; в) тільки додатною величиною.
15. Якщо ексцес дорівнює 3,5, а коефіцієнт асиметрії – (– 0,25), то розподіл буде: а) плосковершинним з лівосторонньою асиметрією; б) гостровершинним з правосторонньою асиметрією; в) гостровершинним з лівосторонньою асиметрією; г) плосковершинним з правосторонньою асиметрією.
16. Сукупність уважається в межах однорідності, якщо: а) = 3,2; = 7,8; б) = 6,4; = 18; в) = 8,2; = 24; г) = 10,5; = 42.
17. Сукупність уважається однорідною за таких умов: а) = 1,44; = 14; б) = 1,96; = 2,3; в) = 2,25; = 4,8; г) = 6,25; = 5,2.
18. Сукупність уважається неоднорідною за таких умов: а) = 1,44; = 14; б) = 1,69; = 8; в) = 2,25; = 7,2; г) = 2,56; = 4,9.
19.Для наведеного ряду розподілу
Значення моди дорівнює: а) 8; б) 10; в) 15; г) 18.
20. Для наведеного ряду розподілу
Значення медіани дорівнює: а) 8; б) 10; в) 15; г) 18.
21. Середній «абсолютний» приріст питомої ваги визначають за формулою: а) середньої арифметичної; б) середньої геометричної; в) середньої хронологічної.
22. Коефіцієнт Лоренца дозволяє оцінити: а) рівень централізації; б) рівень локалізації; в) рівень концентрації.
а) рівень концентрації; б) рівень локалізації; в) рівень централізації.
Бібліографічний список до теми: [5 - 11; 15 - 20]
|