|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Методические указания и информация \ Технології форсайту в агробізнесі
Технології форсайту в агробізнесіДата публикации: 05.09.2019 13:35
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Вадима Гетьмана»
Факультет економіки і управління
Кафедра економіки і менеджменту агробізнесу
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково-педагогічної роботи
«30» січня 2019 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ «Технології форсайту в агробізнесі»
Київ – 2018
Розробники: Садовник Олександр Володимирович, кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки і менеджменту агробізнесу, доцент.
email: sadovnyk@kneu.edu.ua
© О.В.Садовник, 2018 © КНЕУ, 2018 ЗМІСТ
ВСТУП Навчальна дисципліна «Технології форсайту в агробізнесі» є однією із складових комплексної підготовки фахівців галузі знань 05 «Соціальні та поведінкові науки» спеціальності 051 «Економіка» спеціалізації «Економіка агробізнесу». Дисципліна викладається в обсязі 120 год. (4 кредити). Анотація навчальної дисципліни: Технології форсайту в агробізнесі (Foresight technology in agribusiness) – це комплекс теоретичних і практичних знань у сфері розробки та впровадження стратегічного управління підприємства на базі використання форсайт-технологій. Оскільки із формулюванням стратегії підприємства процес стратегічного управління на підприємстві не закінчується, стратегічний успіх підприємства значною мірою залежить від реалізації стратегічних планів. Впровадження будь-якої стратегії вимагає певних змін на підприємстві чи агробізнесі та всебічного аналізу можливих варіантів перспективного розвитку, який може виявити форсайт. Міждисциплінарні зв’язки дисципліни «Технології форсайту в агробізнесі» є логічним продовженням курсу «Стратегічне управління» і передбачає необхідність тісного зв’язку з іншими навчальними дисциплінами магістерського рівня вищої освіти: «Управлінська економіка», «Конкурентоспроможність в агробізнесі», «Фінансове управління в агробізнесі», «Глобальна економіка», «Управління проектами в агробізнесі», «Менеджмент витрат в агробізнесі», «Управління ланцюгом вартості в агробізнесі» та «Управління стратегічними змінами в агробізнесі». Мета вивчення дисципліни – розвинути стратегічне мислення, поглибити розуміння стратегії підприємства, посилити діагностичні здатності та сформувати навички щодо управління стратегіями в агробізнесі, а також оволодіння технічними навичками і прийомами, пов'язаними з використанням сучасних методів виявлення напрямів розвитку агробізнесу, як елементу формування довгострокової стратегії розвитку підприємства, а також: 1) надання студентам теоретичних знань і розуміння основних положень курсу, як основи для набуття ними професійних умінь і навичок; 2) розроблення комплексу практичних завдань, вирішення яких забезпечує набуття студентами цілісної системи умінь виконувати типові завдання професійної діяльності як економіста так менеджера у сфері стратегічного управління, зокрема в сфері розробки перспективних варіантів розвитку стратегічного набору ведення діяльності в агробізнесі; 3) адаптація методичних рекомендацій і завдань для самостійної роботи щодо вивченням програми навчальної дисципліни, що слугує засобом формування у студентів здібностей до проведення науково-практичних досліджень і презентації їх результатів у сфері стратегічного управління. Завдання (навчальні цілі) дисципліни «Технології форсайту в агробізнесі» направлені на: - освоїти методику прогнозування розвитку підприємства та галузі на базі форсайт-технології; - дати практичні навики та вміння розробки сценаріїв розвитку економіки підприємства та галузі; - вивчити основні принципи та методі стратегічного планування та управління підприємством; - навчитися визначати основні драйвери сценарного розвитку підприємства; - навчитися приймати стратегічні рішення на базі форсайт-сценаріїв; - засвоїти основні принципи ризикології. Предметом дисципліни є стратегічне управління на базі форсайт-технологій. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен набути такі результати навчання:
сутність концептуальних засад розробки форсайт-спенаріїв, методики та етапів розробки форсайту економіки підприємства та галузей, базові положень та уміння практичного застосування SWOT-аналізу при розробці сценаріїв розвитку підприємства, базові положень та уміння практичного застосування методу Делфі, базові положень та уміння практичного застосування дорожньої карти при розробці сценаріїв розвитку підприємства, базові положень та уміння практичного застосування основ бенчмаркінгу та багатокритеріального оцінювання, основи ризикології.
застосовувати на практиці основні методи розробки форсайт-проектів, зокрема SWOT-аналіз, метод Делфі, бенчмаркінг, та багатокритеріальне оцінювання, визначати основні драйвера економіки розвитку підприємства та галузі, обґрунтовувати результати отриманих проектів для встановлення головних кластерів економіки підприємства та галузі, розробити дорожню карту розвитку підприємства, приймати стратегічні рішення на базі розроблених форсайт-проектів з урахування можливих результатів та ймовірностей настання передбачених подій.
здатність працювати сфері діяльності підприємств агробізнесу, застосовувати управлінські навички у сфері стратегічного управління, зокрема управління розробкою стратегій на базі технологій форсайту, забезпечити зрозуміле і недвозначне донесення власних висновків, а також знань та пояснень, що їх обґрунтовують, до членів робочої групи, структурного підрозділу та колективу підприємства в агробізнесі в цілому.
продемонструвати розуміння особистої відповідальності за професійні та/або управлінські рішення чи надані пропозиції/рекомендації, які можуть впливати на формування, реалізацію та контроль запланованих заходів в сфері розробки стратегії діяльності в агробізнесі.
Засвоєні студентами знання та набуті під час вивчення даної дисципліни навички є основою для здійснення практичної діяльності у сфері прийняття рішень на базі технологій форсайту, зокрема розробка та вибір стратегічного набору діяльності в агробізнесі, ризик-менеджменту в аграрному секторі економіки та проектуванні бізнес процесів підприємств агробізнесу. Досягненню мети та ефективній реалізації завдань вивчення дисципліни підпорядкована логіка її викладання, структура і зміст.
1. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ Тема 1. Теоретичні основини технології форсайту Суть, поняття та визначення форсайту. Взаємозв’язок форсайту з короткостроковим, середньостроковим та довгостроковим плануванням й прогнозуванням. Історія виникнення форсайту. Етапи розвитку форсайту та світові школи. Світова практика розробки відомих форсайтів ведення бізнесу та світових економік (загальних та за напрямом економіки, зокрема в агробізнесі). Поняття кластеру та кластеризації. Сутність технології форсайту, послідовність та очікувані результати. Зв’язок зміни тенденції економіки країни та підприємства з очікуваним результатом дослідженняв агробізнесі.
Тема 2. Методика проведення форсайту економічного розвитку підприємства та галузей Послідовність етапів форсайту в агробізнесі: розробка та аналіз індикаторів, створення карти системи, вивчення інновацій, побудова стратегії і сценаріїв, консенсус та дії. Вивчення поточного стану економіки та динаміки змін. Методика складання анкети для опитування, проведення опитування та аналіз результатів. Метод Дельфі та проведення експертизи на його основі. Експертиза досліджуваних параметрів майбутнього стану на базі SWOT-аналізу. Методика побудови майбутнього сценарію на базі «компасу сталого розвитку» (Компас Аткінсона)
Тема 3. Деталізація основних методів розробки форсайтів економічного розвитку підприємства Методи та підходи розробки сценарії, варіанти їх вибору. Кватерний метод та його особливості. (I, S, In, Str) метод, його особливості та доцільність використання. Метод сценарного планування. Комбінування методів розробки: матриця варіантів, мозковий штурм, багатокритеріальне оцінювання, дерево відповідностей, моделювання, бенчмаркінг. Методика «Двох осей», методика «Гілки», методика «Конусу правдоподібності». Використання прогресивних методів прогнозування: ІТ-моделювання, «вітамінна теорія», поведінкове та непараметричне моделювання.
Тема 4. Розробка основних драйверів програми майбутнього розвитку підприємства Визначення та поняття драйверу економіки. Методика визначення драйверів програми майбутнього розвитку підприємства. Оцінка драйвера його місця в майбутньому середовищі. Визначення настання ймовірності події та її вплив на кластер та економіки підприємства агробізнесу. Виявлення та оцінка ТОП-5 критеріїв, що гальмують та розвивають економіки країни, галузі та підприємства. Етапи та методика експертизи ТОП-5 критеріїв.
Тема 5. Розробка сценаріїв розвитку підприємства Розробка різних варіантів розвитку сценаріїв (від оптимістичного до песимістичного). Розрахунок формули кожного виду сценарію. Групування експертних оцінок за різними методами. Дорожня карта реалізації сценаріїв розвитку агробізнесу. SWOT-аналіз нових кластерів очікуваної економіки. Часова карта активізації драйверів економіки країни, галузі, підприємства в агробізнесі. Оцінка ефективності форсайту розвитку економіки: зміна структури виробництва, частки ринку, ваги споживача, норми прибутку та рентабельності.
Тема 6. Система прийняття стратегічних рішень на базі форсайт- сценаріїв Характеристика впливу різнорівневих змін на підприємство. Масштаби стратегічних перетворень. Переваги і недоліки кожного підходу та особливості їх застосування в залежності від етапу змін. Бенчмаркінг в агробізнесі як метод визначення змісту та рівня стратегічних зрушень. Види бенчмаркінгу. Процедури бенчмаркінгу. Ризикологія, види та ймовірність прояву ризику при реалізації дорожньої карти форсайту агробізнесу.
2. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
2.1. КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА Карта самостійної роботи студента є основою організації самостійної роботи студента з дисципліни ««Технології форсайту в агробізнесі»» і відображає перелік конкретних форм роботи, які необхідно виконати студенту відповідно до робочої програми дисципліни та кількість балів, які можна отримати за виконання цих робіт.
Карта навчальної роботи студента з дисципліни (вибіркової) «Технології форсайту в агробізнесі» для студентів освітньої програми / спеціалізації Економіка агробізнесу денна форма навчання
2.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни Курс складається з 6 тем, які повністю розкривають зміст дисципліни «Технології форсайту в агробізнесі». Заняття проводяться у вигляді лекцій, семінарських (контактних) занять. Упродовж семестру, після завершення відповідних тем, відбувається написання контрольних робіт та модулів. Для визначення рівня досягнення результатів навчання передбачено індивідуальне завдання, під час якого студенти презентують результати своєї індивідуальної роботи (ІР) та демонструють набуті навички. Завершується дисципліна – заліком.
Форми контролю результатів навчальної діяльності студентів та їх оцінювання
Організація оцінювання: Оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни для студентів денної форми навчання здійснюється впродовж семестру з усіх видів робіт, зокрема: - активність роботи студента під час семінарських занять (фронтальне опитування, участь в дискусіях, реальні пропозиції при аналізі конкретних виробничих ситуацій). За семестр буде проведено 5 опитувань. Активність студентів та їх відповіді на занятті будуть оцінені від 4,0, 3,0, 2,0 та 0 балів, тому максимальна кількість балів за цим напрямом контролю може становити 20 балів; - 20 балів - за рівень знань, продемонстрований студентом під час написання 5-ти поточних контрольних робіт. Контрольна робота може бути оцінена на шкалою 4,0, 3,0, 2,0 та 0 балів в залежності від повноти відповіді та точності розрахунків. - рівень виконання контрольних (модульних) завдань Для проведення проміжного контролю знань студентів виділено 2 модулі. За результатами кожного контролю (модулю) студент може набрати максимум 10 балів. Контрольна (модульна робота) складається студентом у письмовій формі і включає 5 завдання. Кожне із завдань оцінюється за п’ятибальною шкалою. Фактична кількість, яку отримує студент за модуль визначається шляхом розрахунку середнього бала, отриманого за 5 завдання та його подальшим перемножуванням на 2. Середній бал успішності за завдання даної роботи визначається як середня арифметична із оцінок, одержаних по кожному із завдань. Оцінка «5 балів» ставиться за питання тоді, коли студент: а) з питання теоретико-методологічного спрямування чітко сформулював поняття і терміни, які необхідно знати для висвітлення змісту даного питання; обґрунтував методологічні принципи, підходи до розв’язання передбаченої питанням проблеми; б) правильно виклав економічний механізм чи методичні підходи до розв’язання сформульованої економічної проблеми, спираючись на теоретичні знання; в) з практичної реалізації набутих теоретичних знань через розв’язання економічних задач за вихідною заданою інформацією у логічній послідовності правильно розв’язав задачу, зробив відповідні висновки, які випливають із одержаного результату. Оцінка «4 бали» ставиться тоді, коли студент: а) сформулював поняття і терміни в основному правильно, але не повністю. За допущених ним неістотних похибок; правильно, але поверхово розкрив сутність економічних явищ і процесів; назвав методологічні принципи, підходи до розв’язання аграрно-економічних завдань без належного їх обґрунтування; б) допускає неістотні похибки при викладенні економічного механізму або підходів до розв’язання економічної проблеми; або ж допускає одну істотну похибку, що свідчить про дещо поверхневі знання студента з даного питання; в) правильно описав методику визначення більшості економічних показників, не повністю розкрив їх сутність і взаємозв’язок, не розкрив логічних підходів до якісної оцінки вказаних показників; г) правильно окреслив хід розв’язання задачі, але допустив помилку в розрахунках і отримав неправильний результат. Оцінка «3 бали» ставиться тоді, коли студент: а) допускає істотні похибки при викладенні економічного механізму розв’язання економічної проблеми; або ж допускає одну істотну похибку, що свідчить про поверхневі знання студента з даного питання; б) концептуально виклав основні напрями (шляхи) розв’язання тієї чи іншої проблеми, але здійснив лише поверхневе їх обґрунтування, допустив логічні похибки; або ж студентом названо і здійснено належне обґрунтування не з усіх основних напрямів розв’язання проблеми. Оцінка «0 балів» ставиться тоді, коли студент: а) зовсім не дає визначення понять і термінів або сформулював їх неправильно, що свідчить про відсутність у студента розуміння суті даного питання; в основному неправильно назвав методологічні принципи, підходи до розв’язання економічних завдань, зробив невдалу спробу їх обґрунтування; б) допускає істотні похибки при викладенні економічного механізму або методичних підходів до розв’язання проблеми, що у підсумку свідчить про відсутність у студента системних знань з даної проблеми; в) неправильно визначив більшість показників, що передбачені питанням, не зробив або ж зробив невдалу спробу розкрити сутність цих показників та їх взаємозв’язок, що в цілому свідчить про незасвоєння студентом методики розв’язання даного питання; г) неправильно окреслив більшість основних напрямів (шляхів) розв’язання проблеми; д) допустив неправильний хід розв’язання задачі, що призвело до одержання неправильного результату.
3. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
3.1. КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА Карта самостійної роботи студента є основою організації самостійної роботи студента з дисципліни «Технології форсайту в агробізнесі» і відображає перелік конкретних форм роботи, які необхідно виконати студенту відповідно до робочої програми дисципліни та кількість балів, які можна отримати за виконання цих робіт.
Карта навчальної роботи студента з дисципліни (вибіркової) «Технології форсайту в агробізнесі» для студентів освітньої програми / спеціалізації Економіка агробізнесу заочна форма навчання
3.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни Курс складається з 6 тем, які повністю розкривають зміст дисципліни «Технології форсайту в агробізнесі». Заняття проводяться у вигляді лекцій та контактних занять. Упродовж семестру, після завершення відповідних тем, відбувається написання контрольних робіт та модулів. Для визначення рівня досягнення результатів навчання передбачено індивідуальне завдання, під час якого студенти презентують результати своєї індивідуальної роботи (ІР) та демонструють набуті навички. Завершується дисципліна – заліком.
Форми контролю результатів навчальної діяльності студентів та їх оцінювання
Організація оцінювання: Для студентів заочної форми навчання передбачено:
Плани контактних занять відповідають «Змісту навчальної дисципліни за темами» та зазначені в «Методичних матеріалах з вивчення навчальної дисципліни». За роботу в аудиторії студент може отримати наступні бали: 10 балів студент може отримати активну та системну участь в контактних заняттях, за умов: 10 балів – приймав активну участь у 85-100% занять; 8 бали – приймав активну участь у 70-84 % занять; 6 бали – приймав активну участь у 60-69% занять; 4 бали – приймав активну участь у 55-59% занять; 2 бал – приймав активну участь у 50-54% занять. По 10 балів за експрес контрольну та усні відповіді, якщо кожне з них було оцінено: - на відмінно – 10 балів; - на добре – 8 бали; - на задовільно – 6 бали; - на незадовільно – 0 балів. Модуль складається студентом у письмовій формі і включає 5 завдань. Кожне із завдань оцінюється за чотирьохбальною шкалою. Фактична кількість, яку отримує студент за модуль визначається шляхом розрахунку середнього бала, отриманого за 5 завдань. Середній бал успішності за завдання модуля визначається як середня арифметична із оцінок, одержаних по кожному із завдань. Сумарна оцінка за модуль - 20 балів. Оцінка «4 бали» ставиться за питання тоді, коли студент: а) з питання теоретико-методологічного спрямування чітко сформулював поняття і терміни, які необхідно знати для висвітлення змісту даного питання; обґрунтував методологічні принципи, підходи до розв’язання передбаченої питанням проблеми; б) правильно виклав економічний механізм чи методичні підходи до розв’язання сформульованої економічної проблеми, спираючись на теоретичні знання; в) з практичної реалізації набутих теоретичних знань через розв’язання економічних задач за вихідною заданою інформацією у логічній послідовності правильно розв’язав задачу, зробив відповідні висновки, які випливають із одержаного результату. Оцінка «3 бали» ставиться тоді, коли студент: а) сформулював поняття і терміни в основному правильно, але не повністю. За допущених ним неістотних похибок; правильно, але поверхово розкрив сутність економічних явищ і процесів; назвав методологічні принципи, підходи до розв’язання аграрно-економічних завдань без належного їх обґрунтування; б) допускає неістотні похибки при викладенні економічного механізму або підходів до розв’язання економічної проблеми; або ж допускає одну істотну похибку, що свідчить про дещо поверхневі знання студента з даного питання; в) правильно описав методику визначення більшості економічних показників, не повністю розкрив їх сутність і взаємозв’язок, не розкрив логічних підходів до якісної оцінки вказаних показників; г) правильно окреслив хід розв’язання задачі, але допустив помилку в розрахунках і отримав неправильний результат. Оцінка «2 бали» ставиться тоді, коли студент: а) допускає істотні похибки при викладенні економічного механізму розв’язання економічної проблеми; або ж допускає одну істотну похибку, що свідчить про поверхневі знання студента з даного питання; б) концептуально виклав основні напрями (шляхи) розв’язання тієї чи іншої проблеми, але здійснив лише поверхневе їх обґрунтування, допустив логічні похибки; або ж студентом названо і здійснено належне обґрунтування не з усіх основних напрямів розв’язання проблеми. Оцінка «0 балів» ставиться тоді, коли студент: а) зовсім не дає визначення понять і термінів або сформулював їх неправильно, що свідчить про відсутність у студента розуміння суті даного питання; в основному неправильно назвав методологічні принципи, підходи до розв’язання економічних завдань, зробив невдалу спробу їх обґрунтування; б) допускає істотні похибки при викладенні економічного механізму або методичних підходів до розв’язання проблеми, що у підсумку свідчить про відсутність у студента системних знань з даної проблеми; в) неправильно визначив більшість показників, що передбачені питанням, не зробив або ж зробив невдалу спробу розкрити сутність цих показників та їх взаємозв’язок, що в цілому свідчить про незасвоєння студентом методики розв’язання даного питання; г) неправильно окреслив більшість основних напрямів (шляхів) розв’язання проблеми; д) допустив неправильний хід розв’язання задачі, що призвело до одержання неправильного результату.
4. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ Дистанційна форма навчання з дисципліни «Технології форсайту в агробізнесі» на спеціалізації «Економіка агробізнесу» відсутня.
5. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
Для студентів денної форми навчання за виконання індивідуальної роботи передбачено бали за своєчасність, якість і захист персоніфікованих завдань самостійної роботи студента. Максимальна кількість балів за цим напрямом контролю становить 30 балів. Своєчасність виконання завдань дуже важливе при вивчення оскільки тут вимагається чітка послідовність виконання завдань, їх взаємопов’язана не тільки за персоніфікованими завданнями окремих студентів, а і всієї академічної групи. Тому якщо студент не виконав одного індивідуального завдання, він не може робити наступне. Студентам пропонується 3 блоки завдань кожне з яких буде оцінено від 0 до 10 балів в залежності від їх складності, зокрема: 10 балів – захищено 85-100% передбачених завдань 8 балів – захищено 70-84 % передбачених завдань 6 балів – захищено 60-69% передбачених завдань 4 балів – захищено 55-59% передбачених завдань 2 бали – захищено 50-54% передбачених завдань.
За це ж завдання студент заочної форми може отримати 40 балів за якісне виконання у встановлений термін всіх завдань самостійної роботи студента, тобто: - 30 балів: якщо у викладача не було суттєвих зауважень щодо їх змісту та оформлення за таких умов: 25-30 балів – виконано 85-100% передбачених завдань 19- 24 бали – виконано 70-84 % передбачених завдань 13 -18 балів – виконано 60-69% передбачених завдань 7- 12 балів – виконано 55-59% передбачених завдань 4 - 6 бали – виконано 50-54% передбачених завдань 0 балів - якщо студент виконав менше 50 % передбачуваних завдань - 10 балів студент може отримати протягом семестру за успішний захист у встановлений термін всіх завдань самостійної роботи студента, за таких умов: 10 балів – захищено 85-100% передбачених завдань 8 балів – захищено 70-84 % передбачених завдань 6 балів – захищено 60-69% передбачених завдань 4 балів – захищено 55-59% передбачених завдань 2 бали – захищено 50-54% передбачених завдань.
За виконання інших завдань самостійної роботи студента для самостійного опрацювання (вибіркова частина) – студент отримує 0-10 балів, в тому числі: - на відмінно – 10 балів; - на добре – 8 балів; - на задовільно – 6 балів; - на незадовільно – 0 балів.
Результати поточного контролю знань студентів вносяться до залікової відомості обліку успішності у наведених балах. Студенти, які за результатами підсумкового контролю у формі заліку набрали від 0 до 59 балів включно, після належної підготовки мають право повторно скласти залік у формі виконання індивідуальної контрольної роботи. Індивідуальна контрольна робота складається з 10 питань, кожне з яких оцінюється за вимогами, що є аналогічними вимогам до екзаменаційного білету. За своєю структурою індивідуальна контрольна робота складається з 4 теоретичних та 6 розрахункових завдань, які студенти вивчали опановуючи дисципліну «Технології форсайту в агробізнесі». Переведення 100-бальної шкали оцінювання в 4-и бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:
Шкала оцінювання: КНЕУ та ECTS
6.1. Основна література
6.2. Додаткова література
6.3. Дистанційні курси та інформаційні ресурси
[1] Використовуються дані підприємства – майбутньої бази практики або дані надані керівником курсу по віртуальному підприємству |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
РЕКОМЕНДОВАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА