Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов

ТЕОРІЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

Вступ

 

Навчальна дисципліна «Теорія міжнародних відносин» є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» з напряму підготовки 030202 «Міжнародне право», спеціальності - 6.030202 «Міжнародне право».

Викладається у 1 семестрі 2 курсу ОКР «бакалавр» в обсязі 78 год. (2 кредити ECTS) зокрема: лекції18 год., практичні заняття – 16 год., самостійна робота38 год. У курсі передбачено 2 змістових модулі та навчально-дослідна робота (8рівнів) .

Завершується дисципліна – письмовим заліком.

 

Мета дисципліни. Створити у студентів концептуальну модель міжнародно-правового простору, яка є предметом їх спеціалізаціїі і є однією із ключових складових освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» зі спеціальності «міжнародне право» напряму 7.030202 — «міжнародне право»; сформулювати  системні уявлення про методологіїдосліджень міжнародних  відносин  як об’екта міжнародно-правового регулювання.

 

Предметом вивчення навчальної дисципліни «Теорія міжнародних відносин» є синергетичні  процеси реалізації взаємодій  між народами, що складають в мінливому історичному просторі життя єдиного Людства, яке є розділеним на відносно-відокремлені соціальні організми.

 

Обєктом вивчення навчальної дисципліни «Теорія міжнародних відносин» мають бути як  наукові доктрини про існування, функціонування та   розвиток міжнародних відносин, так і власне реальні процеси здійснення міжнародних відносин в їх глобальних, регіональних, функціонально-предметних та часових вимірах.

 

Завдання дисциплінинавчити студентів працювати з основними документами міжнародного права, вміти застосовувати набуті знання з дисципліни на практиці.

 

Курс складається з двох змістових модулів. Перший присвячений основним поняттям, категоріям та доктринам теорії міжнародних вiдносин. Другий – практичному аналізу міжнародних взаємодій.

 

В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

-         історичні процеси становлення систем міжнародніх відносин;

-         сучасний стан міжнародного співтовариства, головні магістралі його розвитку;

-         основні види, типи, форми міжнародних відносин, просторові та часові межі їх буття;

-         основні категорії суб’ектів, акторів та учасників міжнародних взаемодій;

-         основні моделі регулювання міжнародних відносин та вірішення міжнародних конфліктів.

уміти:

-         логічно та професійно обґрунтовувати та висловлювати свою точку зору з проблематики міжнародних відносин;

-         застосовувати методики практічного аналізу міжнародних проблемніх ситуацій;

-         готувати довідки та рекомендації з питань сітуаційного аналізу міжнародних взаємодій для органів державної влади України.

 

Зв’язок з іншими навчальними дисциплінами. Навчальна дисципліна «Теорія міжнародних відносин» пов’язана з такими  дисциплінами як «Філософія», «Соціологія», «Політологія», «Теорія держави та права», «Міжнародне публічне право» та рядом інших наукових дисциплін, предметом яких є міжнародні відносини та зовнішня політика держав.

 

Інформаційні джерела. Базові підручники, навчальні посібники, «основна література», фахові монографії, «додаткова література», наукові статті, аналітичні звіти.

 

Контроль знань. Здійснюється за результатами модульно-рейтингової системи викладання. Підсумковий контроль – залік. Результати діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою. Оцінювання за формами контролю: поточний – практикум – 20 балів, виконання самостійних робіт – 48 балів, першій модуль - колоквіум по сучасним теоріям міжнародних відносин – 12 балів, другий модуль і залік  –  20 балів. Студент, якій за результатами поточного контролю та виконання самостійних завдань отримав менше 50 балів, вважається таким, що не виконав програму, передбачену навчальним планом з дисципліни, і не допускається до заліку.

Загальний обсяг: 72- годин, у тому числі лекційних - 18, практикум - 16, самостійної роботи - 38.

 

Змістовий модуль 1 завершується колоквіумом по сучасним теоріям міжнародних відносин.

 

Колоквіум складається з двох частин.

Перша частина- розгорнутий тест-контроль.

Друга частина – співбесіда.

 

Рекомендована література.

Современные буржуазные теории международных отношений. - М., 1976, с.101-133.

Теория международных отношений. Хрестоматия. - М., 2002.

Шепелев М.А. Теорія міжнародних відносин. - Київ. 2004.

Мальський М., Мацях М. Теорія міжнародних відносин. – Львів, 2002.

Цыганков П.А. Теория международных отношений. - М., 2002.

Фукуяма Ф. Конец истории и последний человек. - М., 2004.

Хантингтон С. Столкновение цивилизаций. - М., 2003.

Deutsch K. Analisys of International Relations. - Englewood Cliffs (N.Y.), 1968.

Kaplan M. Macropolitics. - N.Y., 1969.

Modelsksi G. Principles of world politics. - N.Y., 1972.

Wright A. the Study of International Relations. - N. Y., 1955.

Morgentau H.J. Politics among nations. - Boston. 1953.

 

Змістовий модуль 2 починається з вибору теми навчально-дослідної роботи та завершується її захистом.

 

Усі дослідницькі роботи студентів оформлюються у вигляді звітів, котрі оцінюються балами згідно болонської системи.

 

Вся навчальна група на основі консультацій з викладачами шляхом внутрішньогрупової дискусії формує План занять практикуму. Усі заняття практикуму структурно об’єднані поетапним аналізом обраної для групи комплексної міжнародної проблеми. На основі учбової групи формується «аналітичний мозковий центр», в рамках діяльності котрого кожний студент наділяється функцією аналітика різних кваліфікаційних рівнів. Кожен студент повинен буде вибрати будь-яку тему індивідуальних досліджень таким чином, щоб вона вписувалася в комплексну тему досліджень міжнародної проблемної ситуації, обраною всією його навчальної групою.

У самій групі виділяються: Проектний менеджер, Системний розробник, Генератор ідей, які відповідатимуть за синхронізацію системних досліджень загальногрупової теми, конструктивні розробники, аналітики-дослідники.

На першому етапі самостійної роботи студенти збирають основні файли інформації з особистих і, відповідно, комплексної проблематики обраної для дослідження міжнародної проблемної ситуації.

 

Дані методичні вказівки покликани дати студентам методичні рекомендації до написання та оформлення письмової навчально-дослідної роботи, що складається з 8 рівнів досліджень однієї і тієї ж міжнародної проблемної ситуації (НДР у подальшому) .

Кожен рівень НДР представляє собою окрему письмову роботу, яка виконується студентами після засвоєння лекційного матеріалу по темі та опрацювання найбільш складних моментів цієї темі на практикумі. Метою кожного рівня НДР є аналіз обраного дослідником (дослідниками) конкретного міжнародного відношення (яке не може бути зміненим протягом навчального циклу). Аналіз проводиться за даною методикою, яку не можна самостійно скорочувати чи змінювати. Кожний пункт методики є логічно і системне обумовленим, тому однією з принципових методичних рекомендацій є неухильне слідування пунктам методики  без об’єднань деяких пунктів і непослідовностей аналізу.

НДР повинна бути належним чином оформлена. На титульному листі повинні бути чітко вказані номер роботи, її тема, ім’я та прізвища дослідника (дослідників), номер групи і дата здачі роботи. Текст роботи обов’язково повинен супроводжуватись полями для приміток особи, що перевіряє роботу. Аналіз, крім безпосередньо пунктів методики, повинен супроводжуватись текстовими матеріалами, довідками, статистичними матеріалами у випадку необхідності.

Написання робіт здійснюється поступово, в залежності від викладення теоретичного матеріалу.

Оскільки кожна робота оцінюється максимально в 8 балів (відтак 8 робіт по 6 балів = 48 балів), Максимальна кількість балів, яку можна отримати за проведення аналізу є 48 балів.

ДОСЛІДЖЕННЯ  №1

 

Короткий опис.

Дана робота є першим рівнем в циклі досліджень з аналізу конкретних міжнародних відносин. Мета роботи - окреслити коло учасників міжнародних відносин, структурувати їх за певними критеріями, здійснити ґрунтовний аналіз інформації, яка використовується в дослідженні, виявити фактори і процеси, які відбуваються або мають вірогідність відбутися в процесі дослідження.

Основною частиною роботи є аналіз за діалектичними тріадами, які покликані дати досліднику початкове уявлення про міжнародне відношення, яке він обрав для дослідження. Тріади за своєю суттю покликані піддати так званому “препаруванню” МВ, виявити його різні аспекти. Вони використовуються кожна окремо, але також можна їх розділити за певними критеріями на логічні групи. Важливим є проведення аналізу суб’єктів даного МВ.

 

Структура роботи.

 

  1. 1.    Після обрання теми (а краще до того) необхідно зібрати максимально великий інформаційний масив, якій в подальшому необхідно використовувати і постійно обновлювати, якщо тема дослідження пов’язана з сучасними міжнародними процесами. Після зібрання інформації і подачі її у вигляді таблиці:

 

інформація

подія

висновки, коментарі

 

 

 

 

 

Необхідно провести контент-аналіз наявної інформації з метою виявлення і перевірки попередніх тенденцій.

Контент-аналіз інформаційних масивів - це аналіз переважно  текстових масивів, який проводиться за методом обрахування інформаційних одиниць за попередньо визначеними критеріями, співставлення різних даних і виведення коефіцієнту позитивної/негативної інформації. Аналіз можна проводити за методикою Берельсона (але це не говорить про те, що інші методики не можуть бути використаними) :

  1. 1.    виявлення зовнішніх і внутрішніх проблем
  2. 2.    розбивка визначених проблем на змістовні одиниці
  3. 3.    виявлення точки зору і спрямування подачі матеріалу
  4. 4.    визначення мети подачі матеріалу і способів її досягнення
  5. 5.    проведення аналізу текстового масиву за об’єктом спрямованої діяльності.

Результати попереднього аналізу можуть бути обраховані за формулою Яніса

                   f*f - f*n С=  R*t

де f - число позитивних одиниць аналізу, n - число негативних одиниць, R - обсяг змісту тексту, який має безпосереднє відношення до теми аналізу, t - загальний обсяг тексту.

За допомогою зазначеного коефіцієнту можна виявити ступень наближення тексту до загальної ідеї дослідження.

Після проведення контент-аналізу необхідно встановити групи факторів даного МВ, які впливають, впливали чи можуть вплинути на МВ. Фактор - це змістовний акт (дія, подія, відсутність дії, ситуація), наслідки якого впливають або можуть вплинути на розвиток МВ. При проведенні факторного аналізу необхідно не лише виділити фактори, але і систематизувати їх за певними критеріями, виділити в групи і дати відповідні пояснення та коментарі. Кінцем факторного аналізу повинні виступити саме узагальнені групи факторів.

 

  1. 2.    Сутнісний аналіз полягає у аналізі конкретного МВ за діалектичними тріадами, кількість яких може бути зміненою в залежності від самого МВ. До основних з них належать:

- головне - основне - необхідно важливе;

- минуле - теперішнє - майбутнє;

- система - структура - елемент (компонент);

- явище - дія - процес;

- існування - функціонування - розвиток;

- загальне - особливе - окреме;

- закон - закономірність - тенденція;

- форма - зміст - сутність;

- дія - взаємодія - процес.

Перелік тріад не є вичерпним і може змінюватись, але якість сутнісного аналізу залежить від кількості викладених тріад та їх наповненості.

 

3. Наступним етапом методики є проведення аналізу обраного міжнародного відношення за законами діалектики і постулатами теорії міжнародних відносин. Досліднику необхідно провести аналіз за наступними законами діалектики:

1) закон “заперечення заперечення”,

2) закон “переходу кількісних змін у якісні”,

3) закон “єдності і боротьби протилежностей”.

Результатом дослідження міжнародного відношення за законами діалектики є відслідковування діалектичних властивостей у міжнародному відношенні. Серед постулатів теорії міжнародних відносин досліднику необхідно проаналізувати обране міжнародне відношення за наступними постулатами:

1) постулат “міжнародні відносини є відносинами між людьми”;

2) постулат “міжнародні відносини є відносинами між народами”.

3) постулат “інваріантної структурою міжнародних відносин є відносини між окремими соціальними організмами даної сучасності”

Дослідником можуть бути обрані інші постулати теорії міжнародних відносин.

Результатом проведення аналізу по постулатах є виокремлення:

-         зон зовнішньополітичної іннервації;

-         «ареали актуалізації зовнішньополітичної активності»;

-         треба визначить коло реальних проблем;

-         вирішити котрих мають актуалізатори зовнішньополітичної активності;

-         зв’язані з ними структурами лобіювання актори зовнішньополітичної діяльності.

 

  1. 3.    Фінальним етапом роботи повинен бути аналіз даного МВ за коаліцією суб’єктов.

Найбільш типовою і простою для відтворення є схема Дж. Модельського.

Під час проведення аналізу необхідно чітко уявляти собі різницю між суб’єктами МВ, акторами цих суб’єктів і безпосередньо учасниками МВ. Необхідно також виділити і обґрунтувати виділення рівня суспільної, колективної та колегіальної свідомості.

Результати дослідження бажано представити у вигляді схеми.

Робота обов’язково повинна закінчуватись загальним висновком, в якому всі етапи аналізу підсумовувалися та робилися попередні висновки про взаємозв’язок різних явищ та подій в рамках даного МВ.

 

Рекомендована література.

 

Анилионис Г.П., Зотова Н.А. Глобальный мир. Единый и разделенный. - М., 2005.

Асиметрія міжнародних відносин. - Київ., 2005.

Бурлацкий Ф.М., Галкин А.А. Социология. Политика. Международные отношения. - М., 1974.

Ермоленко Д.В. Социология и проблемы международных отношений. - М., 1977.

Игнатенко Г.В. Международное право и общественный прогресс. - М., 1972.

Камінський А. Вступ до міжнародних відносин. Курс лекцій. - Львів, 1995.

Кирилюк Ф.М. Новітня політологія. – Київ. 2009.

Мартыненко П.Ф. Социология международных отношений. - Киев, 1969.

Основы общей теории международных отношений. – М., 2009.

Современная мировая политика. - М., 2009.

Современные глобальные проблемы мировой политики. – М.,2009

Шергiн С.О. Полiтологiя мiжнародних відносин. – Киiв, 2013.

 

ДОСЛІДЖЕННЯ №2

 

Короткий опис.

2 рівень НДР представляє структурно-функціональний аналіз міжнародних відносин за зрізом взаємодії міжнародних інтересів суб’єктів. Мета завдання - під час дослідження аналітик має виділити сукупність міжнародних інтересів суб’єктів МВ, структурувати їх, виділити Центр Взаємодії Міжнародних Інтересів та знайти Проблемну Ситуацію Міжнародного Відношення.

 

Структура роботи.

 

  1. 1.   Встановлення Просторово-Часового Континууму (ПЧК). Мета цього завдання полягає у визначенні і фактичному, логічному та прогностичному обґрунтуванню території, на якій відбувається обране МВ, та часової складовій, на протязі якої воно здійснюється. В більшості випадків, якщо мова йде про сучасні МВ, ПЧК має нижній часовий кордон, тобто точку початку МВ. Щодо території, то він має бути дійсно ареалом реалізації МВ.

 

  1. 2.   Вірогідні суб’єкти взаємодії міжнародних інтересів. Оскільки з поняттям суб’єкта МВ дослідник познайомився з першої роботи, в цьому пункті необхідно виявити усіх реальних та потенційних суб’єктів, прослідкувати реальні та можливі зв’язки між ними і обґрунтувати їх (суб’єктів) доцільність присутності у МВ, яке досліджується.

 

  1. 3.   Вірогідні об’єкти міжнародних інтересів. У цьому пункті необхідно провести детальне дослідження причин, які змушують суб’єктів міжнародних відносин вступати у певну взаємодію. Необхідно виділити усі можливі об’єкти, а потім, базуючись на певних факторах і методиках відкидати мало вагомі та помилкові об’єкти.

 

  1. 4.   Сфери міжнародних інтересів суб’єктів. Сферою міжнародних інтересів суб’єкта є всі інтереси суб’єкта, вектор спрямування яких спрямований поза внутрішні межі суб’єкта міжнародних відносин. Підходячи до безпосереднього аналізу інтересів суб’єктів міжнародної взаємодії необхідно визначитись з тим, чим є інтерес у міжнародних відносинах. Необхідно пам’ятати, що інтерес - це вектор дії суб’єкту на певний подразнювач - об’єкт. Слід пам’ятати, що інтереси різних суб’єктів можуть бути спрямованими на один об’єкт, що і може бути його сферою. Необхідно мати на увазі, що навіть однакові на перший погляд інтереси суб’єктів в більшості випадків мають різну спрямованість, що вже їх якісно відрізняє одне від одного. Кінцевим висновком цього пункту має бути розподіл найбільш загальних та типових сфер міжнародних інтересів, з виділенням критеріїв розподілу, прикладами та висновками.

 

  1. 5.   Об’єктні сфери інтересів, що взаємодіють. Цей пункт є тим, що синтезує два попередніх пункти. Об’єктна сфера – це комплекс об’єктів, на які спрямовані міжнародні інтереси взаємодіючих та не взаємодіючих у даному МВ суб’єктів і які пов’язані з головним об’єктом цієї сфери. Основним завданням є розглянути (коротко) об’єкти МВ, проаналізувати суб’єктів, виділити ті інтереси, які характерні для суб’єктів МВ та співставити всі три складові. Таким чином відслідковується наступна схема: “суб’єкт - інтерес - об’єкт”. Саме такий ланцюжок є сферою міжнародних інтересів. Не слід забувати, що інтереси суб’єктів, крім того, що можуть стикатися одне з одним, так і можуть бути різними по відношенню до одного об’єкту. Тому слід чітко прослідковувати логічні та структурні зв’язки між суб’єктами та об’єктами міжнародних відносин.

 

  1. 6.   Безпосередні суб’єкти міжнародних інтересів, що взаємодіють.

Метоюцього пункту є підкріплене фактами та логічне виокремлення з усієї сукупності суб’єктів МВ, які вже були попередньо окреслені, безпосередніх суб’єктів, які є найбільш дієвими, активними, значними за тими параметрами, які дослідник обирає самостійно. У випадку встановлення критеріїв досліднику необхідно мати на увазі те, що ці критерії повинні бути єдиними для усіх суб’єктів, які безпосередньо діють у МВ.

 

  1. 7.   Класифікація та кваліфікація міжнародних інтересів суб’єктів по відношенню до визначених об’єктів. Після встановлення причинно- наслідкових зв’язків між суб’єктами та об’єктами у визначеному МВ в межах даного ПЧК необхідно виявити та проаналізувати за певними критеріями всі, принаймні найбільш важливі, міжнародні інтереси суб’єктів. Критеріями кваліфікації міжнародних інтересів можуть виступати наступні:

По об’єкту (К1): економічний, політико-економічний, національний та інші;

За часом існування (К2): тимчасові, постійні та інші;

За ступенем досягнення мети (К3): реальні, перспективні та інші;

За характером дій суб’єкта (К4): стратегічні, тактичні, операційні.

Критеріями класифікації міжнародних інтересів можуть виступати наступні:

За ступенем значення для суб’єкта (Кл1): вищі, корінні, часткові та інші;

За критерієм системності (Кл2): системні, ординарні;

За суб’єктивним критерієм (Кл3): державні, міждержавні та інші.

Результати аналізу міжнародних інтересів всіх суб’єктів МВ бажано представити у вигляді наступних таблиць:

1)

 

Суб’єкт 1

Об’єкт

Міжнародний інтерес

К1

К2

К3

    К4

 

2)

 

Суб’єкт 2

Об’єкт

Міжнародний

 інтерес

Кл1

Кл2

 Кл3

 

  1. 8.   Квантифікація міжнародних інтересів. Після проведення кваліфікації та класифікації міжнародних інтересів та визначення ступені їх збігу, необхідно провести фінальний етап аналізу саме міжнародних інтересів суб’єктів МВ – квантифікацію МІ. Метою проведення квантифікації міжнародних інтересів є відокремлення міжнародних інтересів, задоволення яких необхідно безпосередньо суб’єкту міжнародних відносин, від міжнародних інтересів, притаманних групам тиску, які знаходяться у межах суб’єкта МВ.

Результати аналізу бажано надати у формі таблиці:

Об’єкт

Інтерес

Збіг інтересів

Квантифікація

  1. 9.   Спектри міжнародних інтересів суб’єктів, що взаємодіють. Після проведення аналізу безпосередньо міжнародних інтересів за визначеними критеріями необхідно провести спектральний аналіз міжнародних інтересів. Спектр - сукупність міжнародних інтересів, яка є об’єднаною за спільними характеристиками та параметрами, які були встановлені у попередньому пункті. Виділення спектрів міжнародних інтересів має на меті виявлення спільних векторів діяльності і зацікавленості суб’єктів міжнародних відносин до єдиного об’єкту міжнародної сфери.

 

10. Взаємозв’язок об’єктів інтересів в даному ПЧК. При виконанні цього пункту слід мати на увазі, що сутністю взаємозв’язку об’єктів міжнародних інтересів суб’єктів МВ є їх підпорядкування єдиній цілі. Єдиною ціллю виступає досягнення реалізації головного інтересу суб’єкта, навколо якого і складається центр взаємодії міжнародних інтересів

.

11. Визначення Центру Взаємодії Міжнародних Інтересів (ЦВМІ). Центр Взаємодії Міжнародних Інтересів представляє собою найбільш інтенсивну взаємодію міжнародних інтересів суб’єктів даного МВ навколо визначеного (єдиного) об’єкту міжнародного середовища. Виділення ЦВМІ повинно ґрунтуватися на аналізі міжнародного середовища взагалі, чіткого виділення об’єктних сфер МІ і експертної (обґрунтованої) оцінки показника інтенсивності взаємодії суб’єктів даного МВ. Взаємодія або дія суб’єктів МВ повинна бути спрямована на конкретно визначений об’єкт. У випадку взаємодії цей об’єкт повинен бути єдиним для всіх суб’єктів МВ, які реалізують певні дії щодо його досягнення. Найбільш оптимальним варіантом є виділення одного ЦВМІ, оскільки практика доводить, що при виділення багатьох ЦВМІ існує вірогідність помилки при оцінці інтенсивності дії суб’єктів у МВ.

 

12. Виділення проблемної ситуації (ПС) у ЦВМІ. Після встановлення сфери найінтенсивнішої взаємодії міжнародних інтересів суб’єктів об’єктивно виникає необхідність визначення чи є дія (взаємодія) проблемною? Оскільки слід пам’ятати, що міжнародні інтереси взаємодіють тільки у випадку спільного об’єкту, вірогідною є ситуація, коли задоволення потреб одного суб’єкта може відбутися тільки за рахунок незадоволення інтересів іншого. У такому випадку виникає проблемна ситуація, специфіка якої полягає у взаємодії міжнародних інтересів як такій і характері суб’єктів.  Під проблемною ситуацією слід розуміти не наявність (факт) проблеми або чинників, що спонукають суб'єкта МВ вступати у відносини. ПС є комплексним поняттям, яке відображає існування спірного (проблемного) об'єкта, наявність і виділення протиріч суб'єктів по даному об'єктові, комплекс пов'язаних із цим об'єктом і протиріччями міжнародних інтересів.

 

13. Кваліфікація проблемної ситуації. За критерієм інтенсивності взаємодії суб’єктів міжнародних відносин ПС поділяються на коаліційні, конфліктні та індиферентні проблемні ситуації. Інші критерії кваліфікації ПС досліднику необхідно виділити самостійно, оскільки наведений приклад є лише ілюстрацією і одним з видів кваліфікації. Результати аналізу бажано надати у формі таблиці:

Суб’єкти МВ

Об’єкти МВ

Інтереси

Кваліфікація ПС

14. Аналіз збігу та протиріч міжнародних інтересів у визначеному ЦВМІ. Виконання даного пункту передбачає розгляд міжнародних інтересів суб’єктів по відношенню до єдиного визначеного об’єкту та виявлення тих, що співпадають або не співпадають. Висновки щодо збігу інтересів робляться на основі даних щодо дій суб’єктів по реалізації спільного інтересу. На основі висновків цього пункту базується виділення коаліційних груп та тих, які протидіють.

 

15. Виділення коаліцій та протиборств у МВ. Даний пункт передбачає, базуючись на попередніх висновках, зокрема виділенні і кваліфікації проблемної ситуації, визначення об’єктів і суб’єктів МВ, встановити груп суб’єктів даного МВ (краще ЦВМІ), інтереси яких до визначеного об’єкту є протилежними. Висновки дослідника по даному пункту дослідження повинні бути підкріплені прикладами.

 

16. Інтенсивність взаємодії міжнародних інтересів. Виділення ступеню інтенсивності взаємодії міжнародних інтересів даного МВ необхідне для ілюстрації стану в середині  ЦВМІ. Інтенсивність взаємодії міжнародних інтересів вимірюється за шкалою, яку обирає сам дослідник (з відповідною мотивацією обрання саме таких показників). Кінцевим висновком по цьому пункту аналізу є виділення найбільш інтенсивної взаємодії МІ, яка повинна кореспондувати ПС та ЦВМІ.

 

17. Висновки за результатами аналізу МІ. Цей пункт повинен бути підсумовуючим. Слід коротко охарактеризувати етапи дослідження, навести стислі висновки за кожним пунктом.

 

18. Взаємозв’язок даного ЦВМІ (даної проблематики) з іншими ЦВМІ та міжнародними процесами. Розкриття цього пункту передбачає виявлення світогляду дослідника, його вміння знаходити та аналізувати аналогічні світові процеси, знаходити спільні тенденції, виявляти протиріччя. Використовуючи діалектичний закон “заперечення” в чистині розвитку історії людства по спіралі, досліднику необхідно знайти аналогічні процеси у світовому розвиткові.

 

 

Рекомендована література.

  1. Гуменюк Б. Міжнародні організації // Політика і час, 1998, № 2.
  2. Камінській А. Вступ до міжнародних відносин. - Львів, 1995.  
  3. О Кириченко В. Національні інтереси: баланс компромісів, синтез доцільності // Віче, 1992, №6.
  4. Кукулка Ю. Проблеми теории международных отношений. - М., 1980.
  5. Мадіссон В.В., Шахів В.А. Політологія міжнародних відносин. - К., 1997.
  6. Основи політичної науки. Міжнародна політика. - Львів, 1998.
  7. Поздняков Э.А. Внешнеполитическая деятельность и межгосударственные отношения.- М.,1986.
  8. Цыганков П.А. Теория международных отношений. - М., 2002, с.288-320.

 

ДОСЛІДЖЕННЯ №3

Короткий опис.

3 рівень НДР представляє структурно-цільовий аналіз міжнародних відносин за зрізом цільових блоків суб’єктів міжнародного відношення. Мета завдання - під час дослідження аналітик має виділити цільові блоки різних рівнів суб’єктів міжнародних відносин, використовуючи методику Дж. Модельського.

 

Структура роботи.

 

  1. Обмеження ПЧК. Досліднику необхідно встановити і конкретизувати просторово-часові координати МВ, у межах якого діють суб’єкти. Необхідно провести своєрідне співставлення ПЧК роботи №2 з тим, у межах якого дослідник проводитиме суб’єктний аналіз зовнішньополітичної взаємодії суб’єктів МВ.

 

  1. Визначення суб’єктного складу можливої зовнішньополітичної взаємодії та її середовища. Після аналізу факторів та міжнародних інтересів суб’єктів міжнародного середовища, досліднику необхідно визнати і довести факт можливості міжнародної взаємодії і окреслити якомога ширшого суб’єктного складу. Також у дослідженні необхідно надати стислу характеристику кожного потенційного суб’єкту –актуалізатору зовнішньополітичної активності.

 

  1. Визначення акторів та учасників зовнішньополітичної взаємодії та їх соціальних шлейфів. Після обмеження кола потенційних суб’єктів МВ необхідно надати коротку характеристику акторів та учасників цих суб’єктів, базуючись на методиці Дж.Модельського. До поняття соціального шлейфу відносяться ті групи тиску і еліти, які формують середовище спілкування акторів та учасників в середині самого суб’єкту МВ.

 

  1. Уточнення принципів зовнішньополітичної діяльності суб’єктів в даному періоді їх життєдіяльності: їх відповідність стану та зовнішньополітичним стереотипам суб’єктів. Розглядаючи даний пункт досліднику необхідно в першу чергу виділити і надати принципи зовнішньополітичної діяльності, які не завжди співпадають з загальновизнаними принципами МП, хоча останні є невід’ємною складовою принципів зовнішньополітичної діяльності. після встановлення принципів зовнішньополітичної діяльності необхідно співставити їх з відомими діями суб’єктів МВ, проаналізувати можливість додержання визначених принципів суб’єктом на теперішньому етапі його власного розвитку і розвитку людства. Також необхідно виділити зовнішньополітичні стереотипи, які можуть бути властивими суб’єкту МВ, і провести співставлення таких стереотипів з виділеними принципами зовнішньополітичної взаємодії.

 

  1. Реконструкція блоків зовнішньополітичних цілей суб’єктів та їх акторів у даному ПЧК.  Після виділення суб’єктного складу МВ і встановлення об’єктних сфер і сфери МІ досліднику необхідно проаналізувати цілі суб’єктів МВ та сформувати їх блоки. Орієнтовний розклад по блоках зовнішньополітичних цілей відбувається за наступною схемою: глобальні цілі, стратегічні, тактичні, операційні. Критерії виділення цієї класифікацій, за умови проведення дослідження за нею, рівно як і всіх інших класифікацій, враховуючи ті, що можуть належати власне досліднику, підлягають обґрунтуванню.

 

  1. Формулювання основних тезисних положень концепцій суб’єктів, орієнтованих на дану сферу зовнішньополітичної взаємодії. Оскільки зовнішньополітична концепція суб’єкта МВ представляє собою конкретний документ, який містить в себе тактичну програму дій суб’єкта у даному МВ, то результатом дослідження цього пункту повинно стати тезове викладення програми дії суб’єкта для реалізації поставленої мети. Політика, у тому числі і міжнародна, формується під впливом як зовнішніх, так і внутрішніх вагомих чинників, тому досліднику необхідно припустити і потім під час проведення дослідження довести очікування економічної в першу чергу еліти суб’єкта (у випадку, звичайно, якщо він є державою. Якщо один з суб’єктів МВ не є державою, необхідно проаналізувати преференції найбільш впливових сил у представницькому органі, яким по суті є міжнародна організація).

 

  1. Аналіз відповідності сучасних зовнішньополітичних доктрин акторів очікуванням груп тиску. Розглядаючи даний пункт аналізу необхідно проаналізувати діяльність і преференції акторів суб’єктів МВ. Оскільки безпосереднім суб’єктом МВ (у більшості випадків) можуть бути лише держави та міжнародні організації, а зовнішню політику обох видів суб’єктів проводять їх актори (відповідно визнаної концепції Дж. Модельського), то саме на цьому рівні,  на рівні акторів, і відбувається найбільший вплив на формування зовнішньої політики суб’єкта. Тому досліднику, базуючись на загальній інформації, необхідно виділити групи тиску в середині суб’єкта і прослідкувати, наскільки їх очікування співпадають з офіційним курсом актора суб’єкта МВ. Результати дослідження бажано надати у вигляді таблиці, в якій буде ілюстративно показано відповідність/невідповідність очікувань реальним діям актору суб’єкта МВ.

 

  1. Порівняльний аналіз декларованого та реального зовнішньополітичного курсів акторів. При виконанні цього пункту досліднику необхідно чітко відмежовувати суб’єктів МВ та їх акторів (див. методику Дж.Модельського). Декларативний зовнішньополітичний курс це ті положення зовнішньополітичної доктрини суб’єкта міжнародного середовища, які є загально відомими і такими, що проголошуються офіційно. На відміну від нього реальний зовнішньополітичний курс є складовою державної таємниці суб’єкта міжнародної спільноти. Оскільки державна таємниця є невідомою для дослідника (принаймні це презумується), то елементи реального зовнішньополітичного курсу суб’єкта МВ припускається на основі відомих фактів і здорового глузду дослідника. Оскільки типовою є ситуація, коли інтереси держави співпадають з інтересами потужних груп тиску (як міжнародних, так і внутрішніх), то під час розгляду цього пункту досліднику необхідно прослідкувати зв’язок цільових програм внутрішніх і зовнішніх еліт.

 

  1. Визначення ролі безпосередніх та опосередкованих учасників зовнішньополітичної взаємодії суб’єктів. При виконанні цього пункту аналізу МВ досліднику слід також чітко представляти концепцію Дж.Модельського і місця в неї учасників МВ. Необхідно виділити (в межах відомої інформації) безпосередніх і опосередкованих учасників і прослідкувати ті рольові установки, у виконанні яких і полягає їх функція у даному МВ.

 

10.Характеристика публічно-політичних персон. Під час виконання цього пункту аналізу досліднику необхідно проаналізувати роль персоналій, які відіграють помітну політичну, соціальну, економічну чи іншу роль у МВ, що розглядається. Саме такими персоналіями є публічно-політичні персони (П3). Досліднику необхідно мати на увазі внутрішньо та зовнішньополітичну орієнтацію П3, їх бажання, амбіції, фіксовані стереотипи. Фіксованим стереотипом П3 є найбільш загальні та типові уявлення про явища зовнішнього світу (наприклад, у мусульманському світі таким стереотипом у П3 є те, що у кожному представнику християнського світу вбачається ворог). Основним завданням цього пункту є реконструкція дослідником можливих блоків зовнішньополітичних цілей П3, їх принципів, моделей поведінки, які обгрунтовані очікуваннями їх найближчого особистого та політичного оточення.

 

11.Формулювання остаточних оперативних цілей суб’єктів зовнішньополітичної взаємодії.  Під час виконання п. 4 цієї роботи дослідником були виділені і побудовані блоки зовнішньополітичних цілей суб’єктів. Метою цього пункту є їх структурування і формулювання низки конкретних цілей суб’єкта МВ, досягнення яких є його пріоритетом.

 

12.Формулювання цілей-ідеалів і цілей-діяльності акторів зовнішньополітичної взаємодії. Пам’ятаючи про методику аналізу суб’єктів МВ Дж.Модельського досліднику необхідно виділити, виходячи з результатів аналізу попереднього пункту дослідження, цілі-ідеали і цілі-діяльності акторів. Результати аналізу повинні узгоджуватися з основними очікуваннями і моделями поведінки П3 (див. результати аналізу пункту 10).

 

13.Формулювання кінцевих цілей-ідеалів суб’єктів зовнішньополітичної взаємодії. Під час проведення аналізу цього пункту досліднику необхідно сформулювати кінцеві найбільш загальні цілі-ідеали суб’єктів МВ, які останні переслідують, вступаючи у міжнародні відносини та реалізуючі взаємо протилежні міжнародні інтереси. Необхідно мати на увазі, що цілі-ідеали суб’єктів МВ повинні випливати з сутності і духу МВ, яке аналізується, а не мати самий загальний характер.

 

14.Визначення центрів зовнішньополітичної взаємодії суб’єктів. Виділивши та розглянувши можливі цілі суб’єктів, акторів і учасників МВ досліднику необхідно, зробивши попередній порівняльний аналіз, зробити висновки, навколо яких цілей зосереджена найбільш інтенсивна взаємодія суб’єктів. Результати дослідження бажано надати у вигляді графічної схеми, на якій би було відображено весь спектр зовнішньополітичних цілей суб’єктів МВ з виділенням тих (з відповідними поясненнями), навколо яких відбувається найбільша взаємодія.

 

15.Визначення формальних та неформальних коаліцій суб’єктів МВ. Метою аналізу даного пункту є за критерієм формального оформлення взаємних стосунків (наявність міжнародних взаємних угод з приводу різних сторін діяльності) визначити які коаліції є присутніми у МВ, яке розглядається. І чи є вони взагалі. Висновки по даному пункту необхідно обґрунтувати.

 

16.Визначення протиріч у МВ та ступені їхньої формалізованості. Визначивши коаліції у МВ, необхідно встановити, наскільки присутні коаліції відповідають реалізації тих міжнародних інтересів, які властиві суб’єктам МВ. Доцільно також встановити, чи існуючи протиріччя мають ступень формалізації (чи існує офіційний міжнародний спір, висунуті претензії, існує офіційне рішення Міжнародного Суду чи іншого міжнародного арбітражу, з приводу рішення спору були укладені будь-які міжнародні угоди чи інші міжнародні документи).

 

17.Визначення основ стратегічних зовнішньополітичних цільових програм акторів. Після розгляду цілей, які переслідують суб’єкти МВ, та ті протиріччя, які між ними виникають на шляху реалізації їхніх МІ, досліднику необхідно на рівні акторів побудувати основи стратегії їхньої дії на шляху реалізації поставленого завдання. Основи концепції повинні включати у себе конкретні заходи і кроки акторів по реалізації як цілей-ідеалів, так і оперативних цілей-діяльності.

 

18.Аналіз комунікаційних каналів суб’єктів МВ. Під час аналізу даного пункту досліднику необхідно встановити за допомоги яких каналів комунікації відбувається міжнародне спілкування на різних рівнях (суб’єкти, актори, учасники). Також доцільним є встановлення за критерієм ефективності основних каналів комунікації  і їх впливу на поведінку акторів і учасників МВ.

 

19.Виділення співпадання зовнішньополітичних цільових блоків. На основі висновків по пунктах 13, 14, 16 (перелік не є вичерпним) цієї роботи досліднику необхідно проаналізувати і виділити можливі співпадання блоків цілей різних суб’єктів і їх коаліцій. Збіг може бути повним – тоді мова йде про існування стійкої коаліції. Яка має спільні інтереси; частковим, коли реалізація МІ різних суб’єктів та їх коаліцій можлива за рахунок одного (декількох) визначених об’єктів міжнародного середовища та відбувається таким чином, що кожний суб’єкт (коаліція) досягає бажаного результату, не заважаючи у аналогічній реалізації іншим суб’єктам. Цілком імовірна ситуація, коли взагалі не існує співпадання зовнішньополітичних цільових блоків. Всі висновки повинні бути обґрунтованими.

 

20.Розробка планів зовнішньополітичних заходів, що викликані цілями та діями суб’єктів МВ. Проаналізувавши комплекс цілей суб’єктів. акторів і учасників МВ, наявність блоків протиріч і коаліцій. Досліднику необхідно розробити перший орієнтовний план конкретних зовнішньополітичних заходів, по реалізації яких суб’єктом (суб’єктами) МВ буде досягнута мета за мінімальними витратами ресурсів. Висновки по цьому пункти дослідження мають бути перевірені висновками останньої роботи і порівняні у загальному висновку. План повинен обов’язково включати у себе заходи на рівні суб’єктів МВ.

 

21.Загальний висновок. У загальному висновку дослідник підсумовує знання та методи аналізу, здобуті ним по реалізації цієї роботи. Необхідно надати структуровані блоки цілей суб’єктів МВ, а також комплекс протиріч і збіг зовнішньополітичних цільових блоків.

 

 

Рекомендована література.

Асиметрия мировой системы суверенитета. Зоны проблемной государственности. Под ред. М.В.Ильина, И.В.Кудряшевой. - М., 2011.

Камінський А. Вступ до міжнародних відносин. Курс лекцій. - Львів, 1995.

Кукулка Ю. Проблеми теории международньїх отношений. - М., 1980.

Лебедева М.М. Мировая паолитика. – М., 2003.

Мадіссон В.В., Шахов В.А. Політологія міжнародних відносин. - К., 1997.

Мартиненко П. Механізм формування зовнішньої політики // Політика і час. 1993. №7

Міжнародні системи та глобальний розвиток. – К., 2014.

Миковський І.Т., Міщенко А.Г., Шевченко М.М. Інформаційна діяльність в міжнародних відносинах. – К., 2012.

Мировая политика. Теория, методология, прикладной анализ. Отв. Ред. А.А.Кокошин, А.Д.Богатуров.- М., 2004.

Мировая политика в условиях кризиса. – М. , 2010.

Мурадян А.А. Самая благородная наука. Об основних понятяях международнополитнческой теории. – М., 1990.

Основи політичної науки. Міжнародна політика. - Львів, 1999.

Поздняков З.А. Внешнеполитичсская деятельность и межгосударственные отношения .- М.,1986.  

Современные буржуазные теории международных отношений. – М., 1976, с. 152-214.

Современная мировая политика. Прикладной анализ. Под ред. А.Г.Богатурова.- М., 2009.

Цыганков П.А. Международные отношения. - М., 1996.

 

ДОСЛІДЖЕННЯ №4

 

Короткий опис.

4 рівень НДР в циклу робіт з аналізу конкретних міжнародних відносин.

Мета роботи – визначити кількість і якість ресурсів, які суб’єкти міжнародних відносин можуть і мають виділити на реалізацію своїх  міжнародних інтересів. Під час дослідження аналітику необхідно з’ясувати наскільки реалізація поставлених цілій відповідає можливостям суб’єктів МВ., та як в реальній міжнародній взаємодії  суб’екти зможуть проявити свою силу.

Аналіз міжнародних відносин в даній роботі повинен проводитись за допомогою лінійних функцій, мета яких полягає у встановленні об’єктивних показників ресурсних можливостей суб’єктів. Але з метою полегшення аналізу в цій роботі вводяться система оціночних коефіцієнтів, які по суті заміняють вказані функції. Коефіцієнти мають визначатися дослідником самостійно і ми пропонуємо застосувати методику експертних оцінок для їх встановлення. Суть методики експертних оцінок полягає у встановленні чітких числових значень кожного з нижченаведених коефіцієнтів. Числове значення коефіцієнтів варується від 0 до 1. Конкретні числові показники встановлюються дослідником з використанням загальних знань, поінформованості і методики здорового глузду.

 

Структура роботи.

 

  1. Обмеження ПЧК. Мета цього завдання полягає у визначенні загального ПЧК, який було встановлено у роботі №2, встановлення змін у ПЧК, які виникли, і співставленні його з загальним ПЧК. також до складу пункту входить пояснення тих можливих причин, які спричинили зміни ПЧК.

 

  1. Співставлення обмеженого ПЧК  з ЦВМІ, якого було встановлено у роботі №2. Оскільки ЦВМІ представляє собою конкретний ПЧК, у межах якого відбувається взаємодія міжнародних інтересів, а ПЧК  у цієї роботі виступає обмеженим за умови виникнення додаткових фактів, які звужують просторово-часовий фактор, то у цьому пункті метою дослідника є виявлення якомога більшої кількості точок збігу цих двох категорій. У випадку не знаходження достатньої кількості зазначених точок, досліднику слід переглянути вектор спрямування аналізу.

 

  1. Встановлення суб’єктного складу зовнішньополітичної взаємодії. Всі суб’єкти, віднесені дослідником до суб’єктного складу зовнішньополітичної взаємодії з різною інтенсивністю реалізують свої інтереси у ЦВМІ. Завданням дослідника є встановлення і обгрунтування віднесення суб’єктів МВ до безпосередніх, посередніх та індиферентних. При цьому слід пам’ятати класифікацію суб’єктів МВ за методикою Дж.Модельського і чітко розрізняти суб’єктів МВ, акторів і учасників.

 

  1. Встановлення сторін, що конфліктують, союзів, що протистоять,  і коаліцій. Основним завданням дослідника у цьому пункті є класифікація рівня суб’єктів міжнародного відношення. Для виконання аналізу даного пункту слід пам’ятати, що до сторін, які конфліктують, відносять суб’єктів МВ, які мають протилежні інтереси щодо реалізації своїх МІ. Звичайно можуть виділятися декілька сторін, особливо по кількості потужних суб’єктів у даному МВ. Кожний потужний суб’єкт часто є оточеним декількома сателітами, які і утворюють його сторону. Оскільки інтереси є протилежними, виділяють “сторони, що конфліктують”. У випадку наявності оформлення міжнародно-правовими документами спільних позицій, які внутрішнє об’єднують “сторони”, слід виділяти “союзи, що протистоять”. Критерієм тут виступає саме формальне оформлення загальних міжнародних позицій суб’єктів МВ. Прикладом може бути Європейський Союз. У випадку виявлення не стійких міжнародних об’єднань, міжнародні позицій яких оформлені відповідними цільовими угодами, слід виділити коаліцію. Основним критерієм є цільове (часто короткострокове) об’єднання різних суб’єктів, яке після досягнення спільної мети, припиняє існування. Приклад – “Берлінська вісь” часів Другої Світової війни.

 

  1. Уточнення змісту, форм проявлення та тенденцій розвитку даного міжнародного процесу. Даний етап аналізу є дещо підсумовуючим. Проаналізувавши суб’єктів МВ, коло і спрямування міжнародних інтересів, об’єктні сфери, - досліднику необхідно пояснити зміст МВ: навколо якого об’єкту виникло МВ, чому і реалізації МІ зацікавлені саме окреслене коло суб’єктів (перелік питань не є вичерпним). Щодо форм проявлення, то досліднику слід пам’ятати, що існує 13 форм МВ: міжнародне спілкування, контакт, дія, взаємодія, співробітництво, інтеграція, залежність, протидія, конфронтація, конфлікт, спазм, колапс. Під час аналізу досліднику необхідно навести критерії розподілу зазначених вище форм МВ і обґрунтовано віднести МВ до тієї чи іншої форми. Говорячи про тенденції розвитку МВ, необхідно пам’ятати, що, розглядаючи МВ у конкретній проміжок часу, який ми виділяємо в якості ПЧК, МВ розвивається. Тому досліднику, базуючись на отриманих знаннях і інформації, використовуючи загальну освіту і поінформованість, послідкувати можливі шляхи його розвитку і вирішення. Таким чином дослідником робиться перше припущення щодо розвитку МВ, яке у подальшому повинно знайти своє підтвердження (або не підтвердження) на заключних етапах дослідження.

 

  1. Встановлення просторово-часових  і суб’єктних рамок центру докладання сил суб’єктів МВ. Центр докладання сил суб’єктів (ЦДС) є конкретним ПЧК, який є органічною частиною міжнародного середовища,  у межах якого здійснюється відносно високе матеріально-фізична та інформаційна взаємодія суб’єктів МВ. Досліднику необхідно мати на увазі, що дослідження рухається за таким вектором: ПЧК – ЦВМІ – ЦДС щодо звуження просторових  і часових кордонів явища. У рамках ЦДС мають місце значні та малі просторово-енергетичні зміни, що реалізуються за допомогою системи матеріально-фізичних дій чи системи взаємного інформаційного впливу суб’єктів. Основною метою цього пункту є доведення правильності шляху дослідження через встановлення максимально інтенсивної взаємодії суб’єктів МВ навколо обраного об’єкту.

 

  1. Розстановка сил у ЦДС. Завданням цього пункту є розгляд проблематики ЦДС  виявлення позицій суб’єктів МВ по відношенню до об’єкту і інших суб’єктів. При виконанні цього пункту досліднику необхідно крім безпосередньо суб’єктів МВ також проаналізувати позиції акторів та учасників МВ.

 

  1. 8.     Визначення ресурсів сторін у ЦДС. Завданням цього пункту, по-перше, є встановлення якомога більшої кількості ресурсів суб’єктів (матеріальних, людських, інформаційних, природних, виробничих, військових та інш.), по-друге, приведення зазначених видів ресурсів до єдиного чисельного значення (для досягнення цієї мети можна використовувати умовні одиниці (наприклад, енергом), по-третє, встановлення величини реального використання ресурсів, шляхом введення коефіцієнту реального використання ресурсів (К1). Четвертим завданням цього пункту є співставлення ресурсів сторін, які вже приведені до єдиного знаменника і можуть бути підданими порівнянню і виведення зведеного показника ресурсів сторін R для кожного суб’єкту.

Для  визначення чисельних показників ресурсів досліднику необхідні коефіцієнти використання ресурсів суб’єктом МВ. На цьому етапі дослідником вводяться наступні коефіцієнти: коефіцієнт обмеження можливостей (К3) - величина, що відображає реальні можливості суб'єкта витратити визначену кількість ресурсів у даному МВ без (с) збитком для власної безпеки; коефіцієнт соціальної цінності ресурсів; коефіцієнт відповідності цілі діяльності (К5) - величина, що демонструє наскільки витрати даного виду і кількості ресурсів  відповідають поставленим цілям у конкретному МВ.

 

  1. Визначення потенціалу сторін. Потенціал сторони – можливість суб’єкту МВ у межах конкретних просторово-часових і інших обмежень оптимальним чином мобілізувати накопичені ресурси та відтворювати їх у процесі задоволення інтересів суб’єкту. Потенціал (Р) розраховується за формулою

Р =  R*К1*К2*К4. Коефіцієнт використання ресурсів (К1) – величина, що відображає ступень можливості ефективного і оперативного використання ресурсів суб’єктом МВ. коефіцієнт (ефективної) мобілізації ресурсів (К2) - величина, що характеризує можливість оперативного залучення необхідних суб'єкту ресурсів для досягнення поставленої цілі або реалізації своїх інтересів. (К4) - величина, що відображає соціальну (суспільну), тобто  значиму для життя суспільства необхідність наявності (споживання) ресурсів суб'єкта для реалізації своїх інтересів.

 

  1. Визначення потужності суб’єктів (М). Потужність – величина, яка відображає здатність держави реалізувати свій потенціал у визначеному ПЧК у відповідності з конкретними історичними і політичними умовами життя суб’єкта у межах людського суспільства. Міць суб’єкта розраховується за формулою М = Р*К6*К7, де коефіцієнт ситуативних можливостей суб’єкта (К6) - можливість і необхідність використання даного виду і кількості ресурсів у даній ситуації, із даним складом учасників; коефіцієнт зворотного часу (К7) - ретроспективність (передісторія) розвитку даного МВ, як сильно вплив минулого на його теперішній розвиток.

 

11.Визначення відносної могутності суб’єкта. Відносна могутність суб’єкта МВ є величиною, яка визначає співвідношення потужності держави з можливістю оперативного і ефективного використання ресурсів для реалізації своїх інтересів. Відносна могутність розраховується за формулою m = R*К10*К9, де коефіцієнт стратегічної відповідності ситуації (К9) - величина, що характеризує збіг ходу розвитку ситуації (МВ) реальним (декларованим) цілям і потребам суб'єкта МВ; коефіцієнт коаліційних можливостей (К10) - величина, що характеризує можливості суб'єкта МВ вступати в коаліції в даному МВ для реалізації своїх цілей і потреб.

 

12.Визначення ступеню позитивного впливу суб’єкта МВ (К11). Позитивний вплив характеризує здатність суб’єкта використовувати свій авторитет і вагу на міжнародній арені для максимально ефективного досягнення своєї мети. Коефіцієнт позитивних впливів (К11) - величина, що характеризує спроможність суб'єкта досягати поставлених цілей при їхній позитивності для суб'єкта зміною його стану і стану об'єктів у визначеному достатньо широкому інтервалі часу спілкування суб'єкта (історичний досвід).

 

13.Визначення престижу суб’єкта МВ (К10). Під політичним престижем розуміється ступень передбачуваності поведінки суб’єкта на міжнародній арені, політичний стереотип поведінки суб’єкта серед учасників міжнародного середовища. Коефіцієнт престижу (К10) - величина, що характеризує можливість суб'єкта МВ використовувати свій позитивний вплив (потенційне) у даному міжнародному середовищі, нематеріальний вплив (дія або бездіяльність) суб'єкта з метою реалізації поставлених завдань.

 

14.Визначення міжнародного авторитету суб’єкта (К12). Міжнародний авторитет суб’єкта – його властивість, яка пов’язана із сумою його позитивного впливу на інших суб’єктів міжнародного середовища. Міжнародний авторитет розраховується за формулою К12 = К10 + К11. Коефіцієнт авторитету (К12) - величина, що визначається як певна інтегральна властивість суб'єкта, пов'язана із сумою його позитивних впливів на інших суб'єктів і його політичний престиж стосовно оточення, на який він впливає.  Коефіцієнт пов'язаний не з ефективністю дії, а зі сприйняттям цієї дії іншими.

 

15.Встановлення видів сили, які використовуються з боку суб’єктів у даному МВ. Досліднику необхідно визначити які види сили використовувалися суб’єктами у МВ для досягнення своїх цілей та її (сили) обсяги.

 

16.Оцінка реально застосованих сил суб’єктів у ЦДС. Сила суб’єктів, яка застосовується у ЦДС  поділяється на “силу вході” (s) та “силу на виході” (Pw). Для визначення s слід використовувати формулу s = M*K8*K14. S повинна встановлюватися для кожного суб’єкта. Для визначення “сили на виході “ (Pw) використовується наступна формула Pw = K15*K14*S1. Досліднику необхідно провести розрахунки обох величин для кожного суб’єкту МВ. Коефіцієнт рішучості (К8) - коефіцієнт переходу граничних значень потенціалу країни, коефіцієнт перевищення обґрунтованих можливостей суб'єкта МВ затратити те або іншу кількість ресурсів у даному МВ. Коефіцієнт інтенсивності протидії в рамках даного часу (К14) - величина, що характеризує інтенсивність протидії конкретних суб'єктів МВ або самого зовнішньо політичного середовища реалізації цілей, інтересів даного суб'єкта МВ. Коефіцієнт ефективності досягнення цілі - ідеалу (К15) - величина, що характеризує ступінь відповідності або вже досягнутої цілі суб'єкта МВ, або перспективу її досягнення (якщо МВ знаходиться у своєму розвитку).

 

17.Оцінка інтенсивності існуючої протидії сторін. Головним завданням розробки даної проблеми є побудова графіку інтенсивності протидії сторін у МВ. Після проведення попередніх розрахунків дослідник має 4 координати: s1,s2, Pw1,Pw2. Для побудови графіку слід відкласти на звичайній координатній схемі (береться лише позитивна координатна половина) і по зазначених координатах будується графік інтенсивності протидії сторін.

 

18.Визначення співвідношення сил (Т). Співвідношення сил – це величина, що відображає ступінь інтенсивності протидії реально застосованої міці суб’єктів, що протидіють у МВ. Співвідношення сил розраховується за формулою T = S1/S2. S1 це величина, яка відображає сумарну силу, яка була застосована суб’єктом у даному МВ. вона складається за формулою S1 = s1+Pw1. Аналогічно розраховується величина S2. При проведенні підрахунків визначення співвідношення сил Т досліднику необхідно мати на увазі, що існують принаймні три види співвідношення сил: баланс сил, дисбаланс сил,  відносна рівновага та реальна рівновага. Критерії віднесення отриманої величини до того чи іншого виду, а також виділення інших видів співвідношення сил відносяться на власний аналіз дослідника.

 

19.Взаємозв’язок розглянутого МВ, його ЦДС з іншими ЦДС, ЦВМІ  і іншими глобальними світовими процесами. Розкриття цього пункту передбачає виявлення світогляду дослідника, його вміння знаходити та аналізувати аналогічні світові процеси, знаходити спільні тенденції, виявляти протиріччя. Використовуючи діалектичний закон “заперечення заперечення” в частині розвитку історії людства по спіралі, досліднику необхідно знайти аналогічні процеси у світовому розвиткові.

 

20.Загальний висновок. Загальний висновок передбачає коротке стисле викладення проблематики роботи, мети дослідження і тих нових знань, яких дослідник набув під час дослідження.

 

Рекомендована література.

  1. 1.   Луценко А.В., Піскарьска Г.А. М’яка сила в сучаній геополітиці. – К., 2011.
  2. 2.   Мальський М., Мацях М. Теорія міжнародних відносин. – Львів, 2002, с. 333-338.
  3. 3.   КамінськийА.. Основи міжнародних відносин. – Львів, 2001, с.17-39.
  4. 4.   Цыганков П.А. Теория международных отношений. - М. 2002
  5. 5.   Современные буржуазные теории международных отношений. - М. 1976, с.101-134
  6. 6.   Лукин В.И. Центры силы. - М. 1983, с. 81-202.
  7. 7.   Военная сила и международные отношения. - М. 1972.
  8. 8.   Современная мировая политика. - М., 2009, с. 202- 238.
  9. 9.   Делягин М. Драйв человечества. Глобализация и мировой кризис. - М., 2008, с.131-230

10. Шепелев М.А. Теорія міжнародних відносин. – Київ, 2004, с.317-327.

 

ДОСЛІДЖЕННЯ №5

Короткий опис.

5 рівень НДР в циклі робіт з аналізу конкретних міжнародних відносин.

Мета роботи – здійснити типологічний аналіз міжнародного відношення, яке аналізується, за видом, формою, типом і характером взаємодіючих суб’єктів.

Основною частиною роботи є здійснення типологічного аналізу МВ, метод та параметри якого визначає дослідник самостійно. Робота є факультативною і не обов’язковою для виконання.

 

Структура роботи.

 

  1. 1.     Обмеження ПЧК. Мета цього завдання полягає у визначенні загального ПЧК, який було встановлено у дослідженні №2, встановлення змін, які виникли дослідженні №3;4;, і порівнянні результатів їх співставлення ПЧК. Також до складу пункту входить пояснення тих можливих причин, які спричинили зміни ПЧК.

 

  1. 2.     Виділення безпосередніх суб'єктів МВ. З розглядом проблемної ситуації у ЦВМІ, розглядом інтересів суб’єктів у МВ і характеристикою об’єктів, досліднику необхідно чітко виділити безпосередніх суб’єктів, акторів, учасників МВ, які характеризуються найбільшим ступенем зацікавленості у реалізації своїх особистих міжнародних інтересів, і обґрунтувати свої висновки щодо таких результатів.

 

  1. 3.     Визначення проблемної ситуації. Реалізація цього пункту передбачає співставлення позицій суб’ектів, яку дослідник визначив у дослідженні №2, з тією, яка склалася на фактичний день дослідження. У випадку виникнення розбіжностей чи нових факторів досліднику необхідно надати відповідні пояснення.

 

 

  1. 4.     Характеристика МВ по характеру взаємодіючих суб'єктів.  При розгляді даного пунктудослідження необхідно уважно розглянути проблемну ситуацію та  її кваліфікацію.  Досліднику необхідно виявити принципи взаємодії суб’єктів МВ (наприклад, принципи рівноправної участі, взаємної погодженості дій, взаємної зацікавленості, коаліційної угоди, та інші. Наведений перелік принципів не є вичерпним і є лише ілюстрацією до аналізу.) та розглянути МВ на відповідність виділеним принципам.

 

  1. 5.     Характеристика МВ по виду.  Розглядаючи даний пункт досліднику необхідно також виділити критерії формування видів МВ. За  критерій можна брати класифікацію по видах міжнародних інтересів. Найбільш оптимальним є виділення критеріїв результативно-видового обміну в процесу формування міжнародних відносин. Критеріями можуть бути цілі суб’єктів, орієнтовані на сфери діяльності, способи досягнення цілей, спільність мети суб’єктів МВ, вірогідність вирішення видове зазначених проблем та інші. (наведені критерії виділення форм МВ не є вичерпними і не потребують обов’язкового розгляду дослідником).

 

  1. 6.     Характеристика МВ за формою.  Загально класифікації формами МВ є наступні: міжнародне спілкування, міжнародний контакт, міжнародна дія, міжнародна акція, міжнародна взаємодія, міжнародне співробітництво, міжнародна інтеграція, міжнародна залежність, міжнародна протидія, міжнародне протистояння, міжнародне протиборство, міжнародна конфронтація, міжнародний конфлікт, війна, міжнародний  спазм, колапс. Під час виконання цього пункту дослідження виконавцю необхідно визначити критерії виділення вже відомих форм МВ та кваліфікувати основи такого виділення.

 

  1. 7.     Характеристика МВ по просторовому поширенню :

- локальні (МВ не виходить за рамки взаємовідносин між двома поруч розташованими країнами); субрегіональні; регіональні (у рамках позначеного й устояного регіону); міжрегіональні; зональні (зона (у МВ)- територія, що може охоплювати суб'єктів, що знаходяться в різних  регіонах і на різних континентах, об'єднаних єдиним критерієм (ех.  NAFTA - країни Південної та Північної Америки, об'єднаних деякими спільними проблемами економічного співробітництва); міжзональні, глобальні. Досліднику необхідно обрати належну категорію аналізу МВ та кваліфікувати основи такого виділення.

 

  1. 8.     Характеристика МВ за часом здійснення.  За часом здійснення МВ бувають часово-темпоральні і строкові. Часово-темпоральні: одномоментні - певні ситуативними форматами тільки одного етапу виділеного темпорального періоду; коротко-тимчасові - послідовні міжнародні інтеракції тільки в межах одного виділеного етапу темпорального періоду; довго-тимчасові - послідовні міжнародні інтеракції в межах усього етапу виділеного темпорального періоду; циклічні - міжнародні інтеракції повторюються в певному порядку в послідовності всіх етапів виділеного темпорального періоду; періодично послідовні – інтеракції, що повторюються послідовно у всіх періодах виділеного темпора міжнародних відносин; постійні - якщо суб'єкти відносин не домовилися про закінчення терміну виконання міжнародних інтеракцій, проте існує формалізована база міжнародних інтеракцій; традиційні –міжнародні інтеракції, що почалися на формалізованої основи, але далі продовжуються без неї. Строкові: разові; короткочасні (до 1 року); середньострокові (3-5 років), довгострокові (10 років і більш). Досліднику необхідно обрати належну категорію аналізу МВ та обгрунтувати свій вибір.

 

  1. 9.     Характеристика МВ по типах. Даний пункт є ключовим у дослідженні. Він вимагає прояву творчих і аналітичних здібностей дослідника. Завданням цього пункту є: сформувати критерії виділення типів МВ, виділити свою власну типологію та застосувати власну типологію на практиці. Головним в роботі є підбір логічно і формально обгрунтованих критеріїв, якими можна охопити усе або більшість проявів сучасних МВ (ех.  “внутрішні зв'язки родини” за типологією Дж. Бенсона або “розподіл сфер впливу у межах феодального суспільства” за типологією К. Смирнової – С. Лещенко).

 

10. Загальний висновок. Кваліфікація умов існування та розвитку виділеного спектра міжнародних інтеракцій.На основі повномасштабного типологічного аналізу виділеної системи міжнародних інтеракцій слід провести формування комплексу закономірностей їх здійснення. Взявши за основу певну модель параметрального ранжирування, оцінити перспективи пов'язаності закономірностей, системність умов розвитку і структурні основи тенденцій зростання або згасання інтенсивності міжнародних взаємодій.

 

Рекомендована література.

 

Асиметрія  міжнародних відносин. Київ., 2005.

Баглай В. Б. Доктрины наднационального регулирования экономических отношений. - М., 1984

Барыгин И.Н. Регионоведение. - М., 2007, с. 139-291.

Бочкарев А.И. Фундаментальные основы этногенеза. - М. 2008.

Володин В.М. Человечество как субъект – носитель международных отношений. – М., 1982.

Восток-запад. Региональные подсистемы и региональные проблемы международных отношений. - М., 2002.

Гальчинский А. Кризис и циклы мирового развития. - Киев, 2010.

Глобальні модерності. Київ. 2008.

Глобалізація і сучасний міжнародний процес. - Київ. 2009.

Гумилев Л.Н. Етногенез и биосфера Земли. - М., 2003.

Дабагян А.В. Теория и модели экономических и социально-политических волн. Харьков. 2000.

Лукин В. П. «Центры силы»: концепции и реальность. - М., 1983.

Мадіссон В.В., Шахов В.А. Політологія міжнародних відносин. - Київ, 1997.

Мальський М., Мацях М. Теорія міжнародних відносин. - Київ. 2003. с.405-483.

Морион (И.А.Хижняк). Системы международных отношений в истории Нового времени. – Киев, 2011.

Николаев Д. Информация в системе международных отношений. - М., 1978.

Система, структура и процесс развития современныхмеждународных отношений. - М., 1984.

Тюшкевич С.А. Новый передел мира. - М., 2003, с.182-232.

Шепелев М.А. Теорія міжнародних відносин. - Київ. 2004, с.354-427.

Цыганков П.А. Теория международных отношений. - М., 2002. с.378-468.

Філіпенко А.С. Міжнародні економічні відносини. Теорія. – Київ. 2008.

 

ДОСЛІДЖЕННЯ №6.

 

Короткий опис.

 

 6 рівень НДР в циклі робіт з аналізу міжнародних відносин.

Мета роботи – проаналізувати можливості виникнення, генезису та вирішення міжнародного конфлікту у міжнародних відносинах, що розглядалися дослідником у попередніх рівнях дослідження.

Основною частиною роботи є проведення структурного аналізу міжнародного конфлікту з відповідним виділенням типу, етапів, стадій і фаз міжнародного конфлікту. Робота є обов’язковою для виконання.

 

Структура роботи.

 

  1. 1.     Обмеження ПЧК. Метою цього завдання є визначення загального ПЧК, який було встановлено у роботі №2, виявлення змін, які виникли, і порівняння результатів співставлення нового з вже існуючим ПЧК. Також до складу пункту входить пояснення тих можливих причин, які спричинили зміни ПЧК.

 

  1. 2.     Виділення проблемної ситуації.  Необхідно виділити ПС, яку було визначено у роботі № 2, і, з урахуванням знань, здобутих під час проведених досліджень, довести, що саме виділена ПС відповідає основній проблематиці МВ і проаналізувати можливі тенденції її трансформації.

 

  1. 3.     Визначення коаліційних груп. Під час проведення аналізу ресурсів сторін в роботі №2 дослідником були виділені коаліції у МВ. основним завданням дослідника при виконанні цього пункту є визначення коаліційних груп суб’єктів, які є присутніми у МВ. Основним критерієм виділення коаліцій є цільове (часто короткострокове) об’єднання різних суб’єктів, яке після досягнення спільної мети, припиняє існування, що дозволяє виділити не стійкі міжнародні об’єднання, міжнародні позицій яких оформлені відповідними цільовими угодами.

 

  1. 4.     Визначення сторін, що протидіють. Оскільки дослідження проводиться навколо визначеної групи об’єктів, що дозволяє досліднику виявити характерну спільність дій суб’єктів МВ, на цьому етапі дослідження, після виділення коаліцій, необхідно розділити сукупність суб’єктів МВ за критерієм задоволення власних інтересів на протидіючи сторони. Однією з характеристик виділення таких сторін є неможливість задоволення аналогічного інтересу суб’єктом іншої сторони у МВ.

 

  1. 5.     Кваліфікація ПС.  Обрану ПС необхідно класифікувати за критерієм інтенсивності взаємодії суб’єктів у МВ. За таким критерієм виділяють коаліційну ПС, індиферентну, конфліктну. Після проведення аналізу дослідник має мотивувати свій вибір. Кваліфікація ПС не дає підстав досліднику вважати обрану ПС як коаліцію, конфлікт чи ситуацію спокою. Кваліфікація ПС є лише визначенням передумов розвитку чи формування такої ситуації.

 

  1. 6.     Виявлення конфліктної ситуації.  У випадку кваліфікації ПС в якості конфліктної, необхідно обгрунтувати виділення саме конфліктної ситуації. Конфліктна ситуація характеризується високим ступенем взаємодії МІ, протилежністю МІ суб’єктів щодо об’єкту їх задоволення. Конфліктність ситуації не обов’язково передбачає розвиток агресивних дій з боку суб’єктів МВ, хоча і не виключає розвитку такої ситуації.

 

  1. 7.     Визначення союзів і коаліцій.  Метою пунктів 3, 4 даного дослідження є узагальнене виділення протилежних у даному МВ сторін. Метою даного пункту є, за критерієм формалізованості внутрішніх відносин суб’єктів МВ, виділити союзи і коаліції в МВ.

 

  1. 8.     Обмеження складу конфліктуючих сторін.  Виконуючи даний пункт дослідження аналітику необхідно провести агрегацію суб’єктного складу сторін МВ. Враховуючи те, що не всі суб’єкти, які належать до коаліційних в середині груп характеризуються однаковим ступенем зацікавленості у реалізації МІ, навколо якого (яких) склалася ПС. Тому на цьому етапі дослідник, базуючись на фактах, попередньому аналізі і власних міркуваннях обмежує реальний склад суб’єктів, які беруть безпосередню участь у потенційному міжнародному конфлікті.

 

  1. 9.     Обмеження просторово-тимчасових і об'єктивних рамок міжнародного конфлікту.  Необхідно виявити ПЧК конфлікту і зазначити предмет і об'єкт суперечки (конфлікту).

 

10.Визначення типу МК.  При виконанні цього пункту досліднику необхідно виділити критерії типології МК. Вихідними критеріями для встановлення типу міжнародного конфлікту можуть бути: економічний, соціальний і політичний устрій держав-учасниць конфлікту, співвідношення і розставлення внутрішніх економічних і політичних сил, цілі і стратегії кожної сторони в конфлікті, природа виникнення конфлікту, мотивація учасників конфлікту, масштаб та інші критерії. Досліднику необхідно обрати власні критерії, виділити приблизні типи МК та застосувати власну типологію на практиці.

 

11.Визначення видових особливостей МК.  Необхідно, базуючись на виділеному дослідником типі МК, визначити, якими характеристиками і властивостями даний конфлікт відрізняється від аналогічних йому і відомих досліднику інших типів МК. При виконанні даного пункту для порівняння дослідник може використовувати не тільки власну типологію, але й типології інших відомих фахівців з аналізу МК.

 

12.Визначення фази, етапу розвитку і стадії МК.  У розробці даного пункту необхідно використовувати одну з двох хрестоматійних моделей розвитку МК: схема Г.Канна або схема Т.Шеллінга.  По закінченню дослідження необхідно призвести графічне зображення розвитку МК з виділенням зазначених у дослідженні фаз, етапів і стадій МК.

 

13.Припущення про можливий розвиток і вирішення конфлікту.  Визначення можливих засобів і шляхів вирішення конфлікту.  У даному пункті необхідно дати прогноз розвитку МК, враховуючи висновки роботи №3, які торкаються груп тиску, соціальних шлейфів, очікування і відповідності зовнішньополітичним концепціям суб'єктів. Необхідно прослідкувати, наскільки розвиток або погашення конфлікту відповідатиме зовнішньо політичним очікуванням акторів та груп тиску. Також дослідник має теоретично прослідкувати тенденції розвитку МК, враховуючи ресурсний та політичний потенціали суб’єктів. Під час проведення аналізу можливого розвитку МК дослідник має описати короткий сценарій розв’язання конфлікту з наведенням приблизного переліку дій суб’єктів МВ.

 

14.Визначення механізмів взаємозв'язку даної міжнародної ситуації з внутрішнім станом суб'єктів, іншими міжнародними конфліктами, глобальними-світовими процесами протиборства і конфронтації.  Аналіз даного пункту має на меті проведення аналогій тієї міжнародної ситуації, яку дослідник аналізує, з внутрішнім та зовнішнім станом суб’єктів МВ. окремим пунктом дослідження є порівняння МК, який аналізується, з типовими та іншими відомими конфліктами світової історії. Бажано проведення і аналіз історичних паралелей.

 

15.Висновок.  У висновках досліднику необхідно підсумувати результати аналізу МК, проаналізувати та надати стислий опис виконання методики роботи, зазначити наукові і практичні методи дослідження, який він опанував у результаті проведення даного дослідження.

 

 

Рекомендована література.

  1. Аналитические методы в исследовании международных отношений. - М, І982.
  2. Военная сила в международных отношениях. - М., 2009.
  3. Бруз В. С. ООН і врегулювання міжнародних конфліктів. - К., 1995
  4. Гришин А.В., Никольский Н.М. Системный анализ и диалог с ЭВМ в исследовании международных отношений. - М., 1982.
  5. Лебедева М. М. Политическое урегулирование конфликтов. Подходы, решения, технология. - М., 1999.
  6. Мировая політика в условиях кризиса. – М., 2010 .
  7. Международные конфликты. - М., 1972.
  8. Международные конфликты современности. - М., 1983.
  9. Международный порядок: политико-правовые аспекты.- М., 1986.
  10. Полторак А.И., Савинский Л.И. Вооруженные конфликты и международное право. - М., 1976.
  11. Современные буржуазные теории международных отношений. - М., 1976.
  12. Теория международных отношений. Хрестоматия. - М., 2002.
  13. Тункин Г. И. Право и сила в международной системе. - М., 1983.
  14. Шеллинг Т. Стратегия конфликта. - М., 2007.

 

ДОСЛІДЖЕННЯ №7

 

Короткий опис.

7 рівень НДР в циклі робіт присвячена типологічному аналізу присвячена типологічному аналізу проблем регулювання виділеними міжнародними інтеракціями взаємодіючих суб'єктів у міжнародному просторі.

Мета роботи – проаналізувати шляхи досягнення міжнародних компромісів. Насамперед треба визначити домінантні проблеми управління розвиненими міжнародними інтеракціями. Слід класифікувати доступні види управління в  аналізованих міжнародних відносинах. Основну увагу необхідно приділити моделюванню процесу міжнародно-правового регулювання конкретних міжнародних взаємодій. Треба здійснити аналіз внутрішніх та зовнішніх управлінських зв’язків у міжнародному відношенні, що розглядається.

 

Структура роботи.

 

  1. 1.     Визначення ПЧК і виділення проблемної ситуації.  Під час аналізу даного пункту досліднику необхідно органічно поєднати обмежений і визначений ПЧК та проблемну ситуацію, яка в ньому виникла. З висновків аналізу повинно бути зрозумілим чому в межах зазначеного ПЧК виникла проблемна ситуаціяі можливі перспективи її розвитку.

 

  1. Введення поняття управління.  Цей пункт дослідження хоч і  виглядае досить теоретичним, але в даному разі є і достатньо прагматичним. Необхідно не лише ввести саме поняття управління - явища, яке протягом цієї роботи буде проаналізовано дослідником, но формалізувати його в площині конкретної міжнародної взаємодії. Для виконання цього пункту досліднику слід не тільки навести теоретичні визначення складових поняття управління (управлінська результативна дія, управлінська нормаль, домінанта управління), а і виділити їх у МВ, яке розглядається. В якості проміжного висновку виступає розгляд реальної структури управління МВ.

 

  1. Тип управління.  Існують 4 типу управління: статистичне, традиційне, раціональне і наукове. Досліднику необхідно виділити критерії виділення вказаних типів та проаналізувати МВ, що розглядається, за одним з відомих типів управління.

 

  1. Структури управління.  Існують 3 види структур управління і їх 12 модифікації: вільний, гнучкий, жорсткий. Базуючись на теоретичному матеріалі і фактичних даних досліднику необхідно віднести структуру управління, яка є присутньою у МВ, яке розглядається, та обгрунтувати причину такого вибору.

 

  1. Організаційні форми управління.  З відомих досліднику форм управління: прогресивно-динамічна, оптимально-статусно-динамічна, регресивно-статусна  та інші, необхідно обгрунтовано вибрати властиву форму даному ансамблю МВ, якой аналізується.

 

  1. Інституційні основи управління. Слід розглянути у виділеному просторі міжнародних інтеракцій існуючі інституційні основи управління. необхідно позначити суверенно-національні і наднаціональні інституції здатні надавати управлінські впливи на відносини суб'єктів. Необхідно визначити їх субординаційні і координаційні можливості та інструменти впливу на суб'єктів виділених міжнародних інтеракцій.

 

  1. Механізм управління.  Управління, регулювання, регламентація. Механізмом управління є процес здійснення цілеспрямованого впливу щодо зміни стану об’єкту суб’єктом управління. З наведеного визначення випливає, що механізм управління є комплексним складним явищем. Для повного розуміння і проведення якісного аналізу досліднику необхідно виділити не лише суб’єктів управління, но і об’єкти, цілі та потреби цих суб’єктів, наслідки можливих управлінських дій. Досліднику також необхідно побудувати схему взаємодії компонентів управління.

 

  1. Функції управління.  Одним з найважливіших складових механізму управління. одночасно виступаючим в якості окремого елементу аналізу. Є функції управління. Досліднику необхідно виділити функції управління і проаналізувати ті функції, які спостерігаються у МВ, яке аналізується. Допускається як аналіз відомих і сталих функцій управління, так і виділення нових. В останньому випадку досліднику необхідно навести критерії виділення нових функцій.

 

  1. Види управлінських впливів, що найбільш розумно застосувати у виділеному комплексі міжнародних інтеракцій. Політичний контекст управління: комплекс можливих в конкретно-політичних реаліях стимулів і ймовірних реакцій. Можливості економічного стимулювання: цінності та послуги; преференції, нормалізація і загрози. Інформаційні можливості актуалізації управлінських впливів: оповіщення, пропаганда, маніпулювання. Мережевий тиск, кібер-загрози, кібер-атаки, кібер-безпека. Можливості та необхідності збройного забезпечення досягнення цілей управління у виділеному міжнародному просторі.

 

10. Правове регулювання. Характеристика можливих юрисдікційних способів легітимізації управлінських впливів. Діюча система правопорядку у виділеному просторі міжнародних інтеракцій. Існуючі прогалини у регламентационном просторі. Національно-правові і міжнародно-правові можливості регламентації взаємовідносин суб'єктів виділеного міжнародного простору. Оцінка ефективності міжнародно-правових засобів регулювання взаємовідносин суб'єктів. Конвенційне і адресне-предметне міжнародно-правове регулювання. Необхідність покладання негативної міжнародно-правової відповідальності і санкційне забезпечення виконання міжнародних зобов'язань суб'єктів виділеного простору міжнародних інтеракцій.

 

11.Програмний метод управління. Управління здійснюється за допомогою багатьох методів. Одним з найбільш типових  є програмний метод управління, який передбачає наявність певного комплексу заходів по вирішенню проблемної ситуації суб’єктом управління з за найбільш оптимальною схемою. Оптимальною вважається така схема вирішення проблемної ситуації, за якою суб’єктом витрачається найменша кількість ресурсів з досягненням найбільшого результату. Результати дослідження необхідно подати у вигляді схеми. В якій були б присутніми наступні компоненти: “посилка” – проблема, для вирішення якої суб’єктом управління докладаються певні зусилля; “альтернативи вирішення” – комплекс варіантів поведінки суб’єкта; “засоби вирішення” – комплекс приблизних засобів досягнення мети; “ кінцевий результат” – досягнення (недосягнення) мети суб’єктом управління.

 

12.Аналіз обраного дослідником аспекту (політики держави) і виділення визначальних напрямків розвитку МВ. Після проведення аналізу управління у межах виділеного простору міжнародних інтеракцій, необхідно коротко охарактеризувати сферу застосування принципів управління, її характеристики, основні проблеми, найбільш впливові політичні,  економічні та соціальні сили обраної для аналізу сфери.

 

13.Загальний висновок про можливий характер управління у виділеному ансамблі міжнародних інтеракцій. Висновки по навчально-дослідницької роботі повинні містити стислу характеристику управління. яке відбувається в обраному МВ, основні терміни та нові знання, набуті дослідником під час проведення дослідження.

 

Рекомендована література.

  1. Конституционно-правовой механизм осуществления внешней политики государств. - М.,1986.
  2. Лебедева М.М. Политическое урегулирование конфликтов. - М. 1997.
  3. Лукашук И. И. Механизм международно-правового регулирования. - Киев, 1980.
  4. Международный порядок: политико-правовые аспекты. - М.,1986.
  5. Полторак А.И. Савинский Л.И. Вооруженные конфликты и международное право. - М.1976.
  6. Цыганков П.А. Теория международных отношений. - М., 2002. с.349-378
  7. Щекин Г.В. Теория социального управления. - Киев. 1996.
  8. Шеллинг Т. Стратегия конфликта. - М., 2007.

 

 

ДОСЛІДЖЕННЯ №8

 

Короткий опис.

8 рівень НДР. Дана робота є останньою в циклі навчально-дослідницьких робіт з аналізу міжнародних відносин.

Мета роботи – проаналізувати можливі альтернативи зовнішньополітичного рішення актора зовнішньої політики, який представляє суб'єкта міжнародної взаємодії, та обґрунтувати вибір визначеної альтернативи. Важливою частиною роботи є деталізація цього вибору, яка виражається у моделюванні формі прийнятого зазначеним актором зовнішньої політики рішення, оформлення посадових інструкцій учасникам міжнародних акцій.

 

Структура роботи.

 

  1. Збір і обробка інформації.  Метою даного етапу дослідження є узагальнення інформації, яка булав використана дослідником під час проведення аналізу. Необхідно структурувати найбільш значимі етапи в одержанні інформації.

 

  1. Аналіз зовнішньополітичної інформації. При виконанні даного пункту досліднику необхідно здійснити такі етапи: перевірка на достовірність - аналіз тих джерел інформації, якими користувався дослідник. Необхідно побудувати шкалу достовірності за обраним критерієм (критеріями) та зробити ієрархію джерел інформації; фільтрація - визначення ступеня важливості отриманої інформації, розподіл її по категоріях важливості; агрегація і класифікація - проранговану по ступені важливості інформацію необхідно агрегувати (розподілити) по групах (визначаються дослідником самостійно) і класифікувати по об’єкту інформації; перевірка узгодженості й узагальнення - необхідно встановити, наскільки отримана й аналізована інформація узгоджується з відомими фактами, особистим оцінкам дослідника і загальносвітовим тенденціям.

 

  1. 3.     Виявлення проблемної ситуації і її кваліфікація. Необхідно розглянути ПС, яку було виділено у роботах № 2 і 7, і, з урахуванням знань, здобутих під час проведених досліджень, остаточно розглянути ПС та довести, чи відповідає кваліфікація ПС ситуації у МВ, яка склалася на момент дослідження.

 

  1. Формування цілей суб'єктів.  У роботі № 3 дослідником виділяються блоки цілей – PR-tm суб’єктів МВ. під час виконання цього пункту дослідження аналітику необхідно з виділених блоків цілей виокремити най головні для суб’єктів МВ і довести їх принципове значення. Необхідно пам’ятати, що цілі, які виділяються у цьому пункті, повинні узгоджуватися з головними інтересами суб’єктів МВ, які були виділені дослідником у роботі №2.

 

  1. Побудова моделі конкретного міжнародного процесу.  Даний пункт повинний являти собою конкретну схему, що відображає в хронологічному порядку максимально велику кількість подій, фактів, дій суб'єктів, які відбулися за період обраного ПЧК.

При виконанні другої частини роботи варто проводити дослідження по лінійній схемі прийняття управлінських рішень Р.Акоффа, що передбачає натупні етапи.

 

  1. Розробка переліку альтернатив (Х).  Даний пункт повинний включати максимально велику кількість альтернатив поведінки значимих (безпосередніх) суб'єктів у даному МВ. Альтернативою є реально можлива поведінка суб’єкта МВ з урахуванням конкретних фактів, подій, інтересів. Слід зазначити, що альтернативи поведінки визначаються окремо для кожного суб’єкта МВ.

 

  1. Визначення часових рамок реалізації альтернативи (темпорального часу) tm1 та tm2. Для кожної з альтернатив досліднику необхідно визначити часові рамки її реалізації, тобто вказати, в який проміжок часу можливо реалізувати цю альтернативу. Наприклад, виплата зарплатні, пенсій та інших соціальних виплат не буде мати ніякого ефекту для виборів, якщо відбудеться після проведення виборів. Необхідно вказати два темпоральних часу tm1 та tm2 для реалізації кожної з альтернатив - два альтернативних часових проміжку, за які альтернатива може бути реалізована

 

  1. Прогноз альтернатив по відношенню до цілі (Q) та прогнозування наслідків реалізації альтернатив (Qtm1 та Qtm2).  Під час виконання цього пункту дослідник робить перший прогноз наслідків і вірогідності застосування тієї чи іншої альтернативи поведінки суб’єкта МВ. Висновки по цьому пункту повинні бути проаналізовані у заключних етапах роботи. Прогноз альтернатив повинен торкатися кожної альтернативи, які були виділені дослідником у попередньому пункті. Досліднику необхідно спрогнозувати: а) альтернативи щодо досягнення цілі (Q); б) наслідки всіх відібраних ним альтернатив з урахуванням критеріїв та преференції сторін, а також часових рамок (Qtm1 та Qtm2). Наслідки оцінюються за введеною дослідником шкалою.

 

  1. Формування критерію вибору альтернатив (Y).  Критерії оцінки вибору альтернативи покликані дати можливість об’єктивного аналізу альтернативи за встановленими параметрами. Вказані параметри дослідник обирає самостійно. Єдиною вимогою до таких критеріїв є їх виділення і обгрунтування. У більшості випадків критерії носять економічний, соціальний, політичний характер. Досліднику слід пам’ятати, що критерії оцінки альтернатив повинні нести універсальний характер, щоб мати можливість бути застосованими до кожної альтернативи.

 

10.Визначення преференцій Z. На цьому етапі дослідник повинен визначити суб‘єктивні преференції ОПР (особи, яка приймає рішення), для якої готується вибір альтернатив. Слід пам’ятати, що на формування преференцій мають великий вплив ресурсні можливості сторін: якщо у держави не вистачає фінансових можливостей для забезпечення своєї армії найсучаснішою зброєю, то у військовому конфлікті ця армія буде “брати кількістю, а не якістю”.

Преференції слід оцінити за трьома умовними групами: зовнішньополітична орієнтація держави (Z1), історія (як держава поводила себе в аналогічних ситуаціях в минулому; Z2), преференції ОПР – тих, хто на даний момент знаходиться при владі (Z3). Для оцінки преференцій дослідник вводить свою шкалу.

 

11. Визначення ймовірності досягнення цілі за кожною з альтернатив (V).

На цьому етапі спираючись на результати роботи № 3, де визначені цільові установки сторін у процесі міжнародної взаємодії, досліднику необхідно оцінити ймовірність досягнення відповідних цілей для кожної з альтернатив. При оцінці ймовірності досягнення цілей дослідник повинен врахувати часові рамки альтернатив, їх ресурсний потенціал, преференції ОПР та інших груп тиску. Ймовірність пропонується виміряти у відсотках.

 

12. Постановка задачі.  Даний пункт передбачає формування задач суб'єктів

(що необхідно зробити) з урахуванням обраних і поставлених цілей. Звертаючи у3вагу на цілі суб’єктів, які були виділені дослідником у пункті 4 цієї роботи, необхідно для кожного суб’єкта МВ розробити комплекс взаємопов’язаних завдань.Отримані дані повинні бути оформлені у виді таблиці (див. додаток №1)

 

13. Вибір.  Після заповнення таблиці та обробки даних досліднику необхідно

здійснити вибір однієї альтернативи, додержання якої принесе за об’єктивними та суб’єктивними висновками максимально ефективне досягнення цілі суб’єкта. При розкритті даного пункту досліднику необхідно викласти альтернативу, кількість та якість балів якої згідно результатів таблиці є найвищою, та пояснити чому саме ця альтернатива є самою оптимальною.

 

14.Коригування рішення.  Обране рішення може виявитися схематичним

 і не деталізованим. У такому випадку необхідно конкретизувати вибір суб’єкта шляхом уточнень і пояснень мотивів обрання цієї альтернативи. Необхідно також навести схематичний план дії акторів та учасників суб’єктів МВ.

 

  1. Посадові інструкції.  Даний пункт є розвитком попереднього пункту і припускає формування і розподіл конкретних посадових інструкцій акторам і учасникам для виконання поставленої задачі і прийнятого рішення по її реалізації згідно схеми дій, наведеної дослідником у попередньому пункті.

 

  1. Загальний висновок. Загальний висновок останньої роботи вимагає підсумкового схематичного аналізу міжнародного відношення, яке аналізувалося протягом восьми робіт. Необхідно стисло дати характеристику МВ, основну проблему, навести головних суб’єктів та об’єктів МВ, основні МІ, тенденції розвитку МВ та його реальне (гіпотетичне) вирішення.

 

Рекомендована література.

  1. Аналитические методы в исследовании международных отношений. – М., 1982.
  2. Анисимов О.С. Культура принятия решений в условиях цивилизационных конфликтов. – М., 2006.
  3. Анисимов О.С. Идеалогия и принятие государственных решений. – М., 2004.
  4. Акофф Р.А. О целеустремленных системах. - М., 1974.
  5. Веймар Д.Л., Вайнінг Е.Р. Аналіз політики. Концепції і практика. – К., 2001.
  6. Гончаренко А.Н. Прогнозирование и политика. – К., 1993.
  7. Долныкова Р.А. Методология и методика прогнозирования внешней политики. - М., 1986.
  8. Дружинин В.В. Идея, алгоритм, решение. – М., 1972.
  9. Дягтерев А.А. Принятие политических решений. - М., 2004.
  10. Капустин Б.Г. Моральный выбор в политике. - М., 2004.
  11. Кокошин А.А. О стратегическом планировании в политике. - М., 2007.
  12. Кокошин А.А. Стратегическое управление. - МГИМО., 2003.
  13. Кравченко Т.К. Процесс принятия плановых решений. –М., 1975.
  14. Методологические проблемы прогнозирования международных отношений  и политики. – М., 1975.
  15. Миковський І.Т., Міщенко А.Г., Шевченко М.М. Інформаційна діяльність в міжнародних відносинах. – К., 2012.
  16. Мировая политика. Теория, методология, прикладной анализ. Отв. Ред. А.А.Кокошин, А.Д.Богатуров.- М., 2004.
  17. Нормативные  и дискрептивные модели принятия решений. – М. 1974.
  18. Ожиганов Э.Н. Стратегический анализ политики. - М., 2006.
  19. Панарин А.С. Глобальное политическое прогнозирование в условиях стратегической нестабильности. - М., 1999.
  20. Почепцов Г.Г. Стратегический анализ. – К., 2004.
  21. Сернова Н.В., Артюшкин В.Ф. Принятие решений в условиях многокритериальности. – МГИМО, 2006.
  22. Сизих Н.В. Теорія прийняття рішень в міжнародних відносинах. Навчальний посібник. – К., 2003.
  23. Соловьев А.И. Принятие государственных решений. - М., 2006.

 

ЛІТЕРАТУРА до всього курсу:

 

А. Основна:

  1. Асиметрія міжнародних відносин. Київ., 2005.
  2. Баглай В. Б. Доктрины наднационального регулирования экономических отношений. - М., 1984.
  3. Барановский В. Г. Европейское сообщество в системе международных отношений. - М., 1986.
  4. Барановский В. Г. Западная Европа: военнополитическая интеграция. – М., 1988.
  5. Бжезинский З. Великая шахматная доска. Господство Америки и ее геостратегические императивы. - М., 1999.
  6. Бруз В. С. ООН і врегулювання міжнародних конфліктів. - К., 1995
  7. Бурлацкий Ф. М. Политические системы современности. - М., 1978.
  8. Боришполец К.П. Методы политических исследований. Учебное пособие. - М., 2005.
  9. Военная сила в международных отношениях. - М., 2009.

10.Введение в теорию международных отношений. М., МГУ. 2001

11.Веймер Д. Л., Вайнінг Е. Р., Аналіз політики: концепції і практика. - Київ., 1998

12.Гаджиев К. С. Введение в политическую науку. - М., 1997.

13.Геополитика. Антология. – М., 2006.

14.Глобалізація і сучасний міжнародний процес. Київ. 2009.

15.Глобалистика. Международный энциклопедический словарь.- М., 2006.

16.Глобальні модерності. - Київ., 2008.

17.Камінський А. Вступ до міжнародних відносин. Курс лекцій. - Львів., 1995.

18. Капітоненко М.Г. Міжнародні конфлікти. – Київ. 2009.

19.Кирилюк Ф.М. Новітня політологія. – Київ. 2009.

20.Кокошин А.А. О стратегическом планировании в политике. - М., 2007.

21.Кокошин А.А. Стратегическое управление. - МГИМО., 2003.

22.Кукулка Ю. Проблемы теории международных отношений. - М., 1980.

23.Лебедева М. М. Политическое урегулирование конфликтов. Подходы, решения, технология. - М., 1999.

24.Мальський М., Мацях М. Теорія міжнародних відносин. Київ. 2003.

25.Международные конфликты. - М., 1972.

26.Международные конфликты современности. - М., 1983.

27.Поздняков Э. А. Внешнеполитическая деятельность и государственные отношения. - М., 1986.

28.Основы общей теории международных отношений. – М., 2009.

29.Романов В., Рудик О. Бруз Т. Вступ до аналізу державної політики. Навчальний посібник. – К., 2001.

30.Современная мировая политика. - М., 2009.

31..Современные буржуазные теории международных отношений. - М., 1976.

32.Теория международных отношений. Хрестоматия. М., 2002.

33.Тункин Г. И. Право и сила в международной системе. - М., 1983.

34.Україна в постбіполярній системі міжнародних відносин. Київ. 2008.

35.Уткин А. И. Центры соперничества (США и Западная Европа). - М., 1973.

36.Фельдман Д. И. Система международного права. Казань, 1968.

37.Філіпенко А.С. Міжнародні економічні відносини. – Київ. 2008.Система, структура и процесс развития современных международных отношений. - М., 1984.

38.Хантингтон С. Третья волна. М., 2003.

39.Хонин В.Н. Теория международных отношений. Часть общая. – Киев. 2005.

40.Цыганков П.А. Теория международных отношений. М., 2002.

41.Шахназаров Г. Х. Грядущий миропорядок: о тенденциях и перспективах международных отношений. - М., 1981.

42.Шахназаров Г. Х. Международный порядок: политико-правовые аспекты. - М., 1986.

43.Шахназаров Г. Х. Актуальные проблемы современного политического развития. - М., 1982.

44.Шепелев М.А. Теорія міжнародних відносин. Київ. 2004.

 

 

Б. Додаткова:

  1. Анилионис Г.П., Зотова Н.А. Глобальный мир. Единый и разделенный. М.,2005.
  2. Аверьянов А. Н. Системное познание мира. - М., 1985.
  3. Акофф Р. Общая теория систем и исследование систем как противоположные концепции науки о системах. - М., 1966.
  4. Анохин П. К. Философские аспекты теории функциональной системы. - М.,  1978.
  5. Афанасьев В. Г. Системность и общество. - М., 1980.
  6. Блауберг И. В., Юдин Э. Г. Становление и сущность системного подхода. - М., 1973.
  7. Буриан А.Д. Введение в теорию международных отношений. – Кишинев. 2008.
  8. Глухарев Л. И. Западноевропейская интеграция и международные монополии. - М., 1978.
  9. Диксон П. Фабрики мысли М., 2004.

10.Джонсон Р., Каст Ф., Розенцвейг Д. Системы и руководство (теория систем и руководство системами). - М., 1971.

11.Дюран Б., Оделл П. Кластерный анализ. - М., 1977.

12.Инновационные направления современных международных отношений. –  М. 2010.

13.Киссинджер Г. Ядерное оружие и внешняя политика. - М., 1959.

14.Киссинджер Г.Нужна ли Америке внешняя политика? - М., 2002.

15.КононенкоС.В. Форми політологічного розуміння міжнародних відновин. – Київ. 2012.

16.Косолапов Н. А. Социальная психология и международные отношения. - М., 1983.

17.Левин Д. Б. Международное право, внешняя политика и дипломатия. - М., 1981.

18.Лекторский В. А. Субъект, объект, познание. - М., 1980.

19.Лукин В. П. “Центры силы”: концепции и реальность. - М., 1983.

20.Луценко А.В., Піскорьска Г.А. «М’яка сила” в сучасній геополітиці. - Киґв. 2011.

21.Мангейм Дж. Б., Рич Р. К. Политология. Методы исследования. - М., 1997.

22.Скакунов Э. И. Международно-правовые гарантии безопасности государства. -М., 1983.

23.Уваров А. И. Гносеологический анализ теории в исторической науке. Калинин, 1973.

24.Федотова Л. Н. Контент-аналитические исследования средств массовой информации и пропаганда. - М., 1988.

25.Хантингтон С. Столкновение цивилизаций. М., 2003.

26.Фукуяма Ф. Великий разрыв. М., 2003.

27.Фукуяма Ф. Конец истории и последний человек. М., 2004.

28.Чічановський А.А., Стариш О.Г. Інформаційні процеси в структурі світових комунікаційних систем. - Київ. 2010.

 

В. Джерела:

  1. Deboutte J., Staden A. van  High politics in low countries. - Farnborough, 1979.
  2. Deutsch K. Analisys of International Relations. - Englewood Cliffs (N.Y.), 1968.
  3. Deutsch K. Recent Trends in Research Methods in Political Science: a Design for Political Science Scope, objectives and methods. - Philadelphia, 1967.
  4. Division of powers between the European Communities and their member-states in the field of external relations. - Deventer, 1981.
  5. Eisenstadt S. Traditional Attitudes and modern Styles in political Leadership. -Sydney, 1973.
  6. Etzioni A. Political unification. - N.Y., 1965.
  7. Galtung J. A structural theory of integration. - Journal of Peace Research, 68, vol.5, N.4.
  8. Galtung J. The European Community: a Superpower in Making. - Oslo, 1973.
  9. Kahn H. On escalation. Metaphors and Scenarios. Hudson institute. 1965.

10.Kaplan M. Macropolitics. - N.Y., 1969.

11.Kaplan M. System and process in internations politics. N.Y., 1957.

12.Kissinger H. The troubled partnership: a Reappraisal of the Atlantic alliance. - N.Y.; L.; Toronto, 1965.

13.Modelsksi G. Principles of world politics. N.Y., 1972.

14.Modelsksi G. A theory of foreigh policy. N.Y., 1962.

15.Morgentau H.J. Politincs among nationgs. Boston. 1993.

16.National foreign policies and European political co-operation, Ed. by C. Hill, - L., 1983.

17.Parsons T. A Revised Analytical Approach to the Theory of Social Stratification. -“Essays in Sociological Theory”, Glencoe, 1964.

18.Parsons T.  The Distribution of Power in American Society. “World Politics”, 1957, vol. X, n. 1.

19.Schelling Th.C. Arms and influence. Yale University., 1966.

20.Snyder R. C., Bruck N. W., Sapin B. Decision-making as an Approach to the Study of International Politics. - Princeton, 1954.

21.Sterling R. Macropolitics: International Relations in a Global Society., - N.Y., 1974.

22.Treverton G. Making the Alliance Work. The United States and Western Europe. - N.Y., 1985.

23.Williams P. NATO and Eurogroup. - in: European co-operation today / Ed. by K. Twitchett., - L., 1980.

24.Wright A. the Study of International Relations. - N. Y., 1955.