Трансфер технологій

 

Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань з дисципліни «Трансфер технологій» для студентів другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 8.03060101 «Менеджмент організацій і адміністрування (за видами економічної діяльності)» / Укл.: Лазаренко Ю.О. – К.: КНЕУ, 2017.

 

 

Укладач: Лазаренко Ю.О., к.е.н., доцент

 

Рецензент: Лігоненко Л.О., д.е.н., професор

 

 

                       

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

ВСТУП..................................................................................................................................................... 4

1. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ......................................................................................... 9

2. Зміст дисципліни за темами........................................................................................... 10

Тема 1. Основи управління трансфером та комерціалізацією технологій.......................................... 10

Тема 2. Нормативно-правове забезпечення трансферу технологій.................................................... 10

Тема 3. Потенціал трансферу технологій: сутність, складові та методи оцінювання....................... 10

Тема 4. Сучасні організаційні форми трансферу технологій.............................................................. 11

Тема 5. Методичні підходи до вартісної оцінки об’єкта трансферу технологій................................ 11

Тема 6. Інформаційно-консультативне забезпечення трансферу технологій..................................... 11

Тема 7. Міжнародний технологічний обмін та засоби державного регулювання міжнародної передачі технологій................................................................................................................................................................ 12

3. ПЛАНИ ЗАНЯТЬ З ДИСЦИПЛІНИ.............................................................................................. 12

3.1. Плани занять для студентів очної форми навчання...................................................................... 12

3.2. Плани контактних занять для студентів заочної форми навчання............................................... 18

3.3. Плани навчальної роботи студентів заочної форми навчання в міжсесійний період................. 22

4. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ........................................................................................ 21

5. ПОТОЧНИЙ І ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ.............................................................. 21

5.1. Очна форма навчання..................................................................................................................... 22

5.2. Заочна форма навчання.................................................................................................................. 28

6. Рекомендовані інформаційні джерела..................................................................... 31

6.1. Основна література......................................................................................................................... 31

6.2. Додаткова література..................................................................................................................... 31

6.3. Ресурси мережі Internet................................................................................................................... 32

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Структурні зміни в економіці України, переорієнтація вітчизняних підприємств на інноваційний шлях розвитку потребують прискорення процесів трансферу і комерціалізації технологій. Значної актуальності набувають питання забезпечення єдності процесів створення знань, розробки новітніх технологій та їх практичного використання. Саме трансфер технологій сприяє реалізації сучасних технологічних рішень шляхом подолання розриву між науковою та виробничою сферою. Навчальна дисципліна «Трансфер технологій» є складовою циклу професійної підготовки магістрів програми «Менеджмент інновацій», основою для опанування ними сучасних інструментів управління передачею технологій, методичних підходів до оцінки потенціалу трансферу технологій, способів правового захисту та комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності з метою забезпечення інноваційного розвитку як окремих господарюючих суб’єктів, так і держави в цілому. Вона створює базу знань та вмінь з вивчення економічних відносин на ринку технологій, взаємозв’язків між суб’єктами трансферу технологій із урахуванням особливостей функціонування вітчизняної економіки, а також досвіду провідних зарубіжних країн з питань регулювання і стимулювання технологічного обміну.

Програма з дисципліни «Трансфер технологій» є нормативним документом ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», розробленим кафедрою менеджменту на основі освітньо-професійної програми підготовки магістрів галузі знань 0306 «Менеджмент і адміністрування» спеціальності 8.03060101 «Менеджмент організацій і адміністрування (за видами економічної діяльності)» відповідно до навчального плану. Вона визначає обсяги знань, які повинен опанувати студент відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики, а також алгоритму вивчення навчального матеріалу дисципліни «Трансфер технологій».

Дисципліна «Трансфер технологій» належить до вибіркової  частини навчального плану (за вибором студентів) підготовки студентів спеціальності «Менеджмент організацій і адміністрування (за видами економічної діяльності)», що навчаються на магістерській програмі «Менеджмент інновацій».

Мета навчальної дисципліни – формування у студентів системи теоретичних знань і практичних навичок у сфері управління трансфером та комерціалізацією технологій, методів аналізу та діагностики потенціалу трансферу технологій на макро-, мезо- та мікрорівнях, обґрунтування доцільності вибору організаційних і правових форм трансферу технологій із урахуванням критеріїв їх ефективності.

Завдання навчальної дисципліни:

• висвітлення теоретико-методологічних положень та прикладних аспектів управління трансфером та комерціалізацією технологій;
• набуття студентами практичних навичок щодо аналітичного забезпечення процесу трансферу технологій: технологічного аудиту, оцінювання ринкового та технологічного потенціалу об’єкта трансферу, визначення можливостей комерціалізації результатів інтелектуальної праці;
• оволодіння студентами знаннями стосовно правових аспектів передачі технологій та регулювання використання об’єктів інтелектуальної власності;
• формування у студентів розуміння сутності механізмів інформаційно-консультативного забезпечення трансферу технологій, принципів взаємодії із технологічними посередниками, зокрема, інноваційними релей-центрами, набуття навичок оформлення технологічного профілю для розміщення у базах інформаційних платформ мереж трансферу технологій.

Предмет навчальної дисципліни – процес управління трансфером технологій, методичні підходи до аналізу ринкового та технологічного потенціалу об’єкта трансферу, прикладні аспекти оцінювання доцільності та ефективності використання різних організаційних форм трансферу технологій.

Місце дисципліни в начальному процесі підготовки фахівців. Дисципліна «Трансфер технологій» є вибірковою (за вибором студента) для магістрів спеціальності 8.03060101 «Менеджмент організацій і адміністрування (за видами економічної діяльності)» за програмою «Менеджмент інновацій». Вона базується на матеріалах таких нормативних наук і спеціальних вибіркових дисциплін, як «Інноватика», «Інфраструктура ринку інновацій», «Інноваційний менеджмент», «Технологічний менеджмент», «Інтелектуальна власність», «Інноваційна політика». Зазначена дисципліна вивчається одночасно із науками «Стратегічне управління інноваційним розвитком» та «Маркетинг інновацій». Теоретичні знання та практичні навички, набуті студентами під час вивчення дисципліни «Трансфер технологій», можуть бути використані для підготовки консультаційного проекту, а також магістерської дипломної роботи.

У результаті вивчення дисципліни «Трансфер технологій» студенти повинні мати цілісне уявлення про особливості управління процесом трансферу технологій та знати:

• сутність, види, моделі трансферу технологій та його значення у процесі комерціалізації результатів наукових досліджень;
• теоретичні основи управління трансфером та комерціалізацією технологій: цілі, задачі, функції, принципи, методи управління трансфером технологій на підприємстві;
• змістовну характеристику основних етапів процесу трансферу технологій з позицій розробника (ініціатора трансферу);
• існуючі нормативні регламентації у сфері правового захисту об’єктів трансферу технологій, основні види правових угод, що застосовуються з метою регулювання технологічного обміну, їх зміст, істотні умови та специфіку укладання;
• методологію оцінювання потенціалу трансферу технологій на макро- (державному), мезо- (регіональному) та мікро- (організаційному) рівні, зокрема, методичні підходи до діагностики ринкового і комерційного потенціалу технологій, оцінювання корисності технологій, визначення можливостей комерціалізації результатів інтелектуальної праці та розрахунку вартості об’єктів інтелектуальної власності;
• класифікацію сучасних організаційних форм трансферу технологій, їх особливості, переваги і обмеження застосування, чинники, що впливають на прийняття управлінських рішень стосовно вибору оптимальних організаційних форм трансферу технологій;
• механізми інформаційно-консультативного забезпечення процесу трансферу технологій, види технологічних посередників, їх базові функції та послуги, що надаються розробникам (ініціаторам трансферу) і потенційним споживачам технологій (виробникам, ліцензіатам);
• особливості зарубіжної практики функціонування інноваційних релей-центрів, принципи побудови Національної мережі трансферу технологій, модель взаємодії її учасників, типи технологічних профілів, що розміщені у базі інформаційної платформи мережі;
• сутнісну характеристику та основні форми міжнародного технологічного обміну, засади державної політики у сфері міжнародного науково-технічного співробітництва, особливості вітчизняного механізму державного регулювання та стимулювання міжнародного трансферу технологій;
• сучасний стан та тенденції у вітчизняній сфері трансферу технологій, бар’єри технологічного обміну в Україні та перспективні напрямки їх подолання.

Внаслідок опанування дисципліни «Трансфер технологій» студенти повинні вміти:

• обґрунтовувати управлінські рішення стосовно вибору оптимальної організаційної форми трансферу технологій;
• оцінювати ринковий та технологічний потенціал об’єкта трансферу, комерційний потенціал технологій;
• використовувати інструментарій маркетингових досліджень та проводити конкурентний аналіз у сфері трансферу технологій, виявляти на цій основі перспективні сегменти ринку технологій та визначати потенційних споживачів (виробників, ліцензіатів);
• проводити аналіз технічної, ринкової та практичної можливості комерціалізації результатів інтелектуальної праці із застосуванням бально-рейтингових методів і методів експертних оцінок;
• здійснювати вартісну оцінку об’єктів інтелектуальної власності на основі дохідного, витратного та ринкового (порівняльного) підходів;
• розраховувати ринкову ціну ліцензії та розміри ліцензійних платежів;
• обґрунтовувати економічну доцільність трансферу технологій;
• діагностувати потенціал технічних і нетехнічних можливостей реципієнтів (виробників, споживачів, ліцензіатів) трансферу технологій;
• здійснювати підготовку та оформлення технологічного профілю для розміщення у базі інформаційної платформи Національної мережі трансферу технологій;
• проводити аналітичну оцінку та визначати тенденції у вітчизняній сфері трансферу технологій, узагальнювати основні фактори, що впливають на активізацію технологічного обміну на внутрішньому і міжнародному ринках технологій;
• визначати рівень розвитку і використання потенціалу трансферу технологій на макро- (державному) та мезо- (регіональному) рівні, розраховувати індикатори, що характеризують потенціал трансферу технологій зі сторони «входів» та «виходів»;
• знаходити та систематизувати інформацію щодо діяльності міжнародних структур, які здійснюють науково-технічне сприяння, та можливостей участі у міжнародних програмах науково-технологічного розвитку.

Викладання дисципліни «Трансфер технологій» спрямоване на формування у студентів спеціальності «Менеджмент організацій і адміністрування (за видами економічної діяльності)»таких основних компетенцій:

1.1. Адміністративно-координаційні:

• обґрунтовувати управлінські рішення стосовно доцільності застосування окремих організаційних форм трансферу технологій із урахуванням критеріїв їх економічної ефективності;
• організовувати взаємодію розробника технології (ініціатора трансферу) із потенційними споживачами (виробниками, ліцензіатами) і технологічними посередниками, а також координувати взаємозв’язки між суб’єктами процесу трансферу технологій, обмін знаннями та інформацією;
• розробляти стратегію та політику трансферу технологій, вносити відповідні корективи залежно від зміни факторів зовнішнього і внутрішнього середовища організації;
• виокремлювати та розробляти основні етапи передачі технологій, адмініструвати процес трансферу технологій (формувати необхідне інформаційне забезпечення для аналізу перспективних сегментів ринку і потенційних споживачів, обирати відповідні організаційні та правові форми трансферу технологій, визначати шляхи просування технології на ринок тощо).

1.2. Аналітично-діагностичні:

• діагностувати систему базових показників ефективності трансферу технологій;
• розробляти анкету для проведення технологічного аудиту, здійснювати аналітичну оцінку ринкового та технологічного потенціалу об’єкта трансферу, а також визначати практичні можливості комерціалізації результатів інтелектуальної праці;
• оцінювати стан та перспективи розвитку ринку технологій, досліджувати конкурентне оточення;
• ідентифікувати ключові критерії вибору організаційної форми трансферу технологій;
• здійснювати вартісну оцінку об’єктів інтелектуальної власності із застосуванням дохідного, витратного та ринкового (порівняльного) підходів;
• ідентифікувати ризики, виникнення яких можливе у процесі комерціалізації результатів наукових досліджень та під час трансферу технологій, визначати способи управління ризиками та шляхи їх мінімізації;
• виявляти потенційні проблеми і перешкоди для комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності та здійснення трансферу технологій, виходячи із особливостей вітчизняної системи нормативно-правового забезпечення;
• узагальнювати основні фактори, що впливають на здійснення технологічного обміну на внутрішньому і міжнародному ринках технологій;
• здійснювати критичний аналіз вітчизняного і зарубіжного досвіду функціонування мереж трансферу технологій, державних методів та засобів регулювання і стимулювання міжнародного трансферу технологій;
• об’єктивно оцінювати потенціал трансферу технологій держави (регіону, галузі, організації), використовуючи кількісні та якісні методи аналізу.

1.3. Планово-прогностичні:

• прогнозувати тенденції розвитку ринків технологій та їх окремих сегментів;
• планувати процес комерціалізації результатів наукових досліджень, а також процес трансферу технологій з позицій розробника (ініціатора);
• прогнозувати обсяги доходів від комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності та від використання об’єктів промислової власності;
• передбачати пріоритетні напрями розбудови вітчизняної інфраструктури трансферу технологій із урахуванням зарубіжного досвіду.

1.4. Організаційно-правові:

• обирати оптимальні організаційні форми трансферу технологій залежно від виду, нагальності застосування технології, стадії її життєвого циклу, потенціалу підприємства, обсягів інвестування та ризиків використання;
• забезпечувати взаємодію із організаційними структурами у сфері технологічного посередництва;
• визначати особливості правових форм трансферу технологій, зміст, істотні умови та специфіку укладання угод у сфері технологічного обміну (ліцензійних, франчайзингових, лізингових, угод про надання технічних послуг, угод про продаж «ноу-хау»);
• використовувати наявну законодавчу базу, що регламентує умови здійснення трансферу технологій та нормативно-правове забезпечення об’єктів інтелектуальної власності в Україні, враховувати існуючі правові регламентації, обмеження та можливості при обґрунтуванні стратегії трансферу технології.

1.5. Контрольні:

• здійснювати моніторинг реалізації стратегії трансферу технологій;
• оцінювати сучасний стан та виявляти тенденції розвитку у вітчизняній сфері трансферу технологій, форми та засоби державного регулювання технологічного обміну, їх відповідність вимогам сучасної ринкової економіки та закордонному досвіду.

1.6. Комунікаційні:

• формувати систему комунікацій та встановлювати ефективну взаємодію між суб’єктами процесу трансферу технологій, потенційними споживачами (виробниками, ліцензіатами);
• ініціювати та підтримувати контакти організації із технологічними посередниками для формування відповідного інформаційно-консультативного забезпечення, налагоджувати ефективний зворотний зв’язок;
• застосовувати сучасні інформаційно-комунікаційні технології для роботи у мережевих інноваційних структурах, зокрема, Національній мережі трансферу технологій, розробляти та оформлювати технологічний профіль для розміщення у базі інформаційної мережевої платформи.

1.7. Навчальні та науково-дослідницькі:

• вміти використовувати наявні інформаційні джерела (статистичну інформацію, наукові публікації, методичні матеріали), здійснювати збір, обробку інформації та інтерпретацію результатів щодо стану, тенденцій та умов трансферу технологій;
• знаходити актуальні джерела інформації про міжнародні програми науково-технічного сприяння та ідентифікувати можливості і умови участі у міжнародних програмах науково-технологічного розвитку;
• узагальнювати та структурувати одержані результати дослідження, готувати наукові огляди, звіти, публікації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Тематичний план дисципліни «Трансфер технологій»

 

Назва теми	Кількість годин
	Очна форма навчання					Заочна форма навчання
	Контактні заняття				СРС	Контактні заняття	Індивідуальні	СРС
	Лекції	Практичні	Лабораторні	Індивідуальні
Тема 1. Основи управління трансфером та комерціалізацією технологій.	2	2	-	2	10	4	2	10
Тема 2. Нормативно-правове забезпечення трансферу технологій.	2	2	-	2	10	2	2	8
Тема 3. Потенціал трансферу технологій: сутність, складові та методи оцінювання.	4	2	-	4	12	4	4	12
Тема 4. Сучасні організаційні форми трансферу технологій.	2	2	-	4	10	4	4	10
Тема 5. Методичні підходи до вартісної оцінки об’єкта трансферу технологій.	2	2	-	4	10	4	4	10
Тема 6. Інформаційно-консультативне забезпечення трансферу технологій.	2	2	-	2	8	4	2	12
Тема 7. Міжнародний технологічний обмін та засоби державного регулювання міжнародної передачі технологій.	2	2	-	2	10	4	2	12
Підсумковий контроль, години
Усього:	16	14	-	20	70	26	20	74
Разом годин:
годин	120					120
кредитів	4					4

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Зміст дисципліни за темами

 

Тема 1. Основи управління трансфером та комерціалізацією технологій. Ринок технологій і його сучасні інститути (фінансові, інформаційні, консалтингові). Суб’єкти і об’єкти ринку технологій. Зміст та значення трансферу технологій у процесі комерціалізації результатів наукових досліджень. Класифікація видів трансферу технологій (за напрямом трансферу, за типом контракту, за сферою розповсюдження, за рівнем обміну, за видом технології, що передається, за ступенем готовності об’єкта трансферу до комерційного використання). Комерційний і некомерційний трансфер технологій. Основні функції трансферу технологій. Моделі трансферу технологій (лінійна, інтерактивна). Ринкова модель комерціалізації технологій.

Цілі, задачі, функції, принципи, методи управління трансфером технологій на підприємстві. Стратегія та політика трансферу технологій: сутність та взаємозв’язок з іншими  видами стратегій (політик) підприємства.  Особливості процесного підходу до управління трансфером технологій з позицій розробника. Характеристика основних етапів процесу трансферу технологій (визначення напрямків трансферу науково-технічної розробки, аналіз перспективних сегментів ринку і потенційних споживачів, перетворення науково-технічної розробки в товар для ринку технологій, оцінка її комерційного потенціалу, просування технології на ринок, адаптація (доопрацювання) вихідного технологічного пакета до вимог конкретного потенційного покупця, реалізація технології на ринку). Сучасний стан та тенденції у вітчизняній сфері трансферу технологій. Найбільш поширені форми комерційного трансферу технологій в Україні. Бар’єри трансферу технологій в Україні та шляхи їх подолання.

 

Тема 2. Нормативно-правове забезпечення трансферу технологій. Правові засади комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності та трансферу технологій в Україні. Забезпечення правового захисту об’єкта трансферу. Визначення правовласників об’єкта трансферу. Види угод, що застосовуються в практиці технологічного обміну. Зміст та істотні умови угод про трансфер технологій і передачу прав на використання інтелектуальної власності. Патентування. Патентна система захисту прав промислової власності. Ліцензування. Ліцензія як правова форма розпорядження правами інтелектуальної власності. Суб’єкти ліцензійних угод. Поняття, види та особливості ліцензійної угоди. Види ліцензійних платежів (роялті, паушальні платежі). Класифікація ліцензійних угод у сфері трансферу технологій (за об’єктом трансферу, за обсягом прав, що передаються, за способом охорони об’єкта трансферу). Структура, зміст і специфіка складання ліцензійних угод.

Франчайзингова угода. Передання прав на об’єкти інтелектуальної власності за договором комерційної концесії (франшизи). Передання прав на об’єкти інтелектуальної власності за договором лізингу. Угода про надання технічних послуг. Угода про продаж «ноу-хау».

 

Тема 3. Потенціал трансферу технологій: сутність, складові та методи оцінювання. Технологічний аудит. Оцінка ринкового та технологічного потенціалу об’єкта трансферу. Економічна сутність та призначення технологічного аудиту. Цілі технологічного аудиту. Критичні фактори успіху комерціалізації інновацій.

Базові методичні підходи до оцінювання комерційного потенціалу технологій. Цикл створення технології: інноваційна ідея, підтверджена концепція, робочий логотип, комерційний продукт. Оцінювання технологій-конкурентів. Аналіз конкурентів по трансферу технологій. Функціональний аналіз. Методи прогнозування розвитку ринку. Оцінка корисності технологій. Загальна логічна послідовність проведення оцінювання корисності технології. Ідентифікація прав інтелектуальної власності. Маркетингове дослідження та конкурентний аналіз. Основні методи маркетингових досліджень на ринку об’єктів інтелектуальної власності. Зміст та призначення патентно-кон’юнктурних досліджень. Фактори, які можуть ускладнити проведення маркетингових досліджень на ринку об’єктів інтелектуальної власності.

Методи експрес-аналізу можливості комерціалізації результатів інтелектуальної праці. Виявлення потенційних ринків, споживачів, ліцензіатів. Робота з експертами та потенційними виробниками (споживачами): отримання та систематизація інформації. Бально-рейтингові та експертні методи оцінювання технічної, ринкової та практичної можливості комерціалізації результатів інтелектуальної праці. Фактори та шляхи підвищення комерційного потенціалу технологічних інновацій.

Оцінювання потенціалу трансферу технологій на макро- (державному) та мезо- (регіональному) рівні. Індикатори оцінювання потенціалу трансферу технологій зі сторони «входів» та «виходів». Бально-рейтингові методи порівняльної оцінки потенціалу трансферу технологій на макро- та мезо- рівнях.

 

Тема 4. Сучасні організаційні форми трансферу технологій. Класифікація основних форм трансферу технологій. Організаційні форми трансферу технологій, пов’язані з інтелектуальними і техніко-технологічними ресурсами підприємства: надання технічних, аналітичних, конструкторських, консультаційних послуг; інжиніринг; виконання замовлень на НДДКР; розроблення проектних пропозицій, технічної та конструкторської документації; аутсорсинг. Організаційні форми трансферу технологій, засновані на наявності права на об’єкти інтелектуальної власності: ліцензування; передача ноу-хау; франчайзинг; лізинг; спільні підприємства; постачання промислової технології; технічно-промислова кооперація; створення «spin-off», «spin-in» та «spin-out» фірм. Переваги, недоліки і обмеження різних організаційних форм трансферу технологій. Критерії вибору організаційних форм трансферу технологій. Чинники впливу на прийняття управлінських рішень стосовно вибору оптимальної форми трансферу технології (нагальність застосування технології, стадія життєвого циклу технології, вид технології, потенціал підприємства, обсяги інвестування, ризики використання технології, тип стратегії трансферу).

 

Тема 5. Методичні підходи до вартісної оцінки об’єкта трансферу технологій. Основні види вартості, що використовуються при оцінці об’єктів інтелектуальної власності. Підходи до оцінки та принципи визначення вартості об’єктів інтелектуальної власності. Витратний підхід (метод основних витрат, метод вартості заміщення, метод відтворюваної вартості). Ринковий (порівняльний) підхід. Дохідний підхід (метод розподілу прибутків, метод додаткового прибутку, метод роялті, метод непрямої капіталізації). Метод дисконтування грошових потоків та метод роялті при оцінці вартості об’єктів інтелектуальної власності. Порядок оцінки прав на об’єкти інтелектуальної власності. Підходи до розрахунку ринкової ціни ліцензії (за витратами ліцензіара на розробку винаходу або ноу-хау і доведення його до стадії продажу; за розміром мінімально припустимої ціни для розробника; за оцінкою витрат покупця на альтернативні рішення для досягнення результатів, які можуть бути отримані при використанні об’єкта трансферу; на основі прецедентів раніше укладених угод на подібні об’єкти трансферу). Фактори, що впливають на розмір винагороди ліцензіара. Визначення розмірів ліцензійних платежів.

Проблеми, які виникають під час оцінки об’єктів інтелектуальної власності в Україні. Специфіка оцінювання об’єктів інтелектуальної власності на різних стадіях життєвого циклу. Особливості визначення прибутку від використання об’єктів промислової власності.

Обґрунтування економічної доцільності трансферу технологій. Критерії ефективності трансферу технологій. Ризики у проектах трансферу технологій та шляхи їх мінімізації.

 

Тема 6. Інформаційно-консультативне забезпечення трансферу технологій. Завдання інформаційного пошуку в процесі трансферу технологій. Джерела маркетингової та технологічної інформації. Структура державної системи науково-технічної та патентної інформації України. Український інститут науково-технічної та економічної інформації (УКРІНТЕІ). Державна служба інтелектуальної власності. Фонд патентної документації громадського користування (ФГК). Електронні бази інформаційних ресурсів з науково-технічної діяльності. Посередницька діяльність у сфері трансферу технологій. Види технологічних посередників (корпоративні, групові, індивідуальні, випадкові) та їх основні функції. Технологічне брокерство. Інноваційні «релей-центри» (Innovation Relay Centre, IRC): принципи створення, основні напрямки діяльності, послуги, що надаються розробникам і потенційним споживачам технологій, зарубіжна практика функціонування. Міжнародні мережі трансферу технологій. Європейська мережа «релей-центрів» (Innovation Relay Centers Network, IRC network; Enterprise Europe Network, EEN).

Принципи функціонування Національної мережі трансферу технологій (НМТТ), модель роботи та механізм взаємодії її учасників. Технологічний профіль. Типи профілів централізованої бази даних НМТТ (технологічні пропозиції; технологічні запити; інноваційні пропозиції; інноваційні продукти; пропозиції НДДКР; запити НДДКР). Послідовність дій щодо вступу організації до НМТТ. Порядок підготовки та оформлення технологічного профілю для розміщення у базі інформаційної платформи НМТТ. Поширені помилки при заповненні технологічних профілів. Методологія пошуку та порядок відбору партнерів для трансферу технологій. Розрахунок потенціалу технічних і нетехнічних можливостей реципієнтів (виробників, споживачів, ліцензіатів) трансферу технологій.

 

Тема 7. Міжнародний технологічний обмін та засоби державного регулювання міжнародної передачі технологій. Інтернаціоналізація технологій. Сучасні тенденції розвитку світового ринку технологій. Теоретичні основи, передумови та доцільність міжнародної передачі технологій. Участь суб’єктів господарювання у міжнародній передачі технологій. Моделі міжнародного трансферу технологій. Стратегії міжнародного трансферу технологій.

Позаринкові форми міжнародного трансферу технологій. Інфраструктура міжнародного трансферу технологій. Міжнародні науково-технологічні центри. Міжнародне науково-технічне сприяння. Міжнародні програми науково-технологічного розвитку. Діяльність міжнародних організацій щодо координації процесу передачі технологій. Міжнародні угоди у сфері інтелектуальної власності. Міжнародні угоди у сфері охорони промислової власності.

Засади державної політики у сфері міжнародного науково-технічного співробітництва. Державне регулювання міжнародного трансферу технологій: цілі, принципи, методи та засоби.  Зарубіжний та вітчизняний досвід регулювання міжнародного обміну технологіями. Особливості сучасного механізму державного регулювання та стимулювання міжнародного трансферу технологій в Україні. Проблемні аспекти регулювання імпорту технологій та технологічних інвестицій. Перспективи України на міжнародних ринках технологій.

 

3. Плани занять з дисципліни

3.1. Плани занять для студентів очної форми навчання

Заняття №1. Дискусія з елементами аналізу

Тема 1. Основи управління трансфером та комерціалізацією технологій.

Завдання: сформувати у студентів такі навички і компетенції:

• розуміти сутність, види, моделі трансферу технологій та його значення у процесі комерціалізації результатів наукових досліджень;
• знати теоретичні основи управління трансфером та комерціалізацією технологій: цілі, задачі, функції, принципи, методи управління трансфером технологій на підприємстві;
• характеризувати зміст основних етапів процесу трансферу технологій з позицій розробника (ініціатора трансферу);
• визначати тенденції у вітчизняній сфері трансферу технологій.

План заняття (ключові програмні питання)

1. Ринок технологій: сутність, специфіка, принципи формування і функціонування (об’єкти і суб’єкти, рушійні сили, функції, особливості попиту і пропозиції).
2. Зміст та значення трансферу технологій у процесі комерціалізації результатів наукових досліджень.
3. Класифікація видів трансферу технологій.
4. Основні моделі трансферу технологій.
5. Особливості процесного підходу до управління трансфером технологій.
6. Характеристика основних етапів процесу трансферу технологій.
7. Сучасний стан та тенденції у вітчизняній сфері трансферу технологій.
8. Проблеми та перспективи трансферу технологій в Україні.

Інформаційне забезпечення: джерела [1; 3; 6; 11] зі списку основної літератури; [16; 21; 25] з додаткової; [26; 28] з переліку ресурсів мережі Internet.

Заняття №2. Семінар-розгорнута бесіда

Тема 2. Нормативно-правове забезпечення трансферу технологій.

Завдання: сформувати у студентів такі навички і компетенції:

• знати існуючі нормативні регламентації у сфері правового захисту об’єктів трансферу технологій;
• визначати особливості правових форм трансферу технологій, зміст, істотні умови та специфіку укладання угод у сфері технологічного обміну (ліцензійних, франчайзингових, лізингових, угод про надання технічних послуг, угод про продаж «ноу-хау»);
• використовувати наявну законодавчу базу, що регламентує умови здійснення трансферу технологій та нормативно-правове забезпечення об’єктів інтелектуальної власності в Україні, враховувати існуючі правові регламентації, обмеження та можливості при обґрунтуванні стратегії трансферу технології.

План заняття (ключові програмні питання)

1. Правові основи комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності та трансферу технологій в Україні.
2. Забезпечення правового захисту об’єкта трансферу.
3. Види угод, що застосовуються в практиці технологічного обміну.
4. Зміст та істотні умови угод про трансфер технологій і передачу прав на використання інтелектуальної власності.
5. Патентна система захисту прав промислової власності.
6. Поняття, види і специфіка укладання ліцензійної угоди.
7. Структура і особливості франчайзингової угоди.
8. Передання прав на об’єкти інтелектуальної власності за договором лізингу.
9. Угода про продаж «ноу-хау».

Інформаційне забезпечення: джерела [1; 8; 10; 11] зі списку основної літератури; [15; 17; 19; 24] з додаткової; [26; 28; 29] з переліку ресурсів мережі Internet.

Заняття №3. Семінар-дискусія з елементами аналізу

Тема 3. Потенціал трансферу технологій: сутність, складові та методи оцінювання.

Завдання: сформувати у студентів такі навички і компетенції:

• знати методичні підходи до діагностики ринкового і комерційного потенціалу технологій, оцінювання корисності технологій, визначення можливостей комерціалізації результатів інтелектуальної праці;
• використовувати інструментарій маркетингових досліджень та проводити конкурентний аналіз у сфері трансферу технологій, виявляти на цій основі перспективні сегменти ринку технологій та визначати потенційних споживачів (виробників, ліцензіатів);
• оцінювати ринковий та технологічний потенціал об’єкта трансферу, комерційний потенціал технологій;
• знати методологію оцінювання потенціалу трансферу технологій на макро- (державному), мезо- (регіональному) та мікро- (організаційному) рівні;
• розуміти методичні підходи до діагностики ринкового і комерційного потенціалу технологій, оцінювання корисності технологій;
• використовувати інструментарій маркетингових досліджень та проводити конкурентний аналіз у сфері трансферу технологій, виявляти на цій основі перспективні сегменти ринку технологій та визначати потенційних споживачів (виробників, ліцензіатів).

План заняття (ключові програмні питання)

1. Оцінка ринкового та технологічного потенціалу об’єкта трансферу.
2. Економічна сутність, цілі та призначення технологічного аудиту.
3. Базові методичні підходи до оцінювання комерційного потенціалу технологій.
4. Методи експрес-аналізу можливості комерціалізації результатів інтелектуальної праці.
5. Бально-рейтингові та експертні методи оцінювання технічної, ринкової та практичної можливості комерціалізації результатів інтелектуальної праці.
6. Аналіз конкурентів по трансферу технологій.
7. Основні методи маркетингових досліджень на ринку об’єктів інтелектуальної власності.

Інформаційне забезпечення: джерела [2; 3; 5; 8] зі списку основної літератури; [20; 21 25] з додаткової; [26] з переліку ресурсів мережі Internet.

Заняття №4. Семінар-дискусія з елементами аналізу

Тема 4. Сучасні організаційні форми трансферу технологій.

Завдання: сформувати у студентів такі навички і компетенції:

• знати класифікацію сучасних організаційних форм трансферу технологій, їх особливості, переваги і обмеження застосування;
• знати класифікацію сучасних організаційних форм трансферу технологій, їх особливості, переваги і обмеження застосування, чинники, що впливають на прийняття управлінських рішень стосовно вибору оптимальних організаційних форм трансферу технологій;
• обирати оптимальні організаційні форми трансферу технологій залежно від виду, нагальності застосування технології, стадії її життєвого циклу, потенціалу підприємства, обсягів інвестування та ризиків використання.

План заняття (ключові програмні питання)

1. Класифікація основних форм трансферу технологій. Переваги, недоліки і обмеження різних організаційних форм трансферу технологій.
2. Критерії вибору організаційних форм трансферу технологій.
3. Організаційні форми трансферу технологій, пов’язані з інтелектуальними і техніко-технологічними ресурсами підприємства.
4. Організаційні форми трансферу технологій, засновані на наявності права на об’єкти інтелектуальної власності.
5. Технічно-промислова кооперація як форма трансферу технологій.
6. Створення «spin-off», «spin-in» та «spin-out» фірм як сучасні форми трансферу технологій.

Інформаційне забезпечення: джерела [4; 5; 7; 8] зі списку основної літератури; [21; 25] з додаткової; [26; 31; 32] з переліку ресурсів мережі Internet.

Заняття №5. Семінар-дискусія, розрахункові завдання

Тема 5. Методичні підходи до вартісної оцінки об’єкта трансферу технологій.

Завдання: сформувати у студентів такі навички і компетенції:

• здійснювати вартісну оцінку об’єктів інтелектуальної власності на основі дохідного, витратного та ринкового (порівняльного) підходів;
• розраховувати ринкову ціну ліцензії та розміри ліцензійних платежів;
• прогнозувати обсяги доходів від комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності та від використання об’єктів промислової власності;
• ідентифікувати ризики, виникнення яких можливе у процесі комерціалізації результатів наукових досліджень та під час трансферу технологій, визначати способи управління ризиками та шляхи їх мінімізації.

План заняття (ключові програмні питання)

1. Основні види вартості, що використовуються при оцінці об’єктів інтелектуальної власності.
2. Ключові методичні підходи до оцінки визначення вартості об’єктів інтелектуальної власності (витратний, дохідний, ринковий).
3. Підходи до розрахунку ринкової ціни ліцензії.
4. Особливості визначення прибутку від використання об’єктів промислової власності.
5. Обґрунтування економічної доцільності трансферу технологій.
6. Критерії ефективності трансферу технологій.
7. Ризики у проектах трансферу технологій та шляхи їх мінімізації.

Інформаційне забезпечення: джерела [9; 10; 11; 12] зі списку основної літератури; [14; 21; 25] з додаткової.

Заняття №6. Семінар-дискусія, робота у малих творчих групах

Тема 6. Інформаційно-консультативне забезпечення трансферу технологій.

Завдання: сформувати у студентів такі навички і компетенції:

• розуміти механізми інформаційно-консультативного забезпечення процесу трансферу технологій, види технологічних посередників, їх базові функції та послуги, що надаються розробникам (ініціаторам трансферу) і потенційним споживачам технологій (виробникам, ліцензіатам);
• знати особливості зарубіжної практики функціонування інноваційних релей-центрів, принципи побудови Національної мережі трансферу технологій, модель взаємодії її учасників, типи технологічних профілів, що розміщені у базі інформаційної платформи мережі;
• здійснювати підготовку та оформлення технологічного профілю для розміщення у базі інформаційної платформи Національної мережі трансферу технологій.

План заняття (ключові програмні питання)

1. Джерела маркетингової та технологічної інформації у процесі трансферу технологій.
2. Посередницька діяльність у сфері трансферу технологій. Види технологічних посередників та їх основні функції.
3. Інноваційні «релей-центри»: принципи створення, основні напрямки діяльності, послуги, що надаються розробникам і потенційним споживачам технологій, зарубіжна практика функціонування.
4. Міжнародні мережі трансферу технологій.
5. Принципи функціонування Національної мережі трансферу технологій (НМТТ), модель роботи та механізм взаємодії її учасників. Технологічний профіль.
6. Порядок підготовки та оформлення технологічного профілю для розміщення у базі інформаційної платформи НМТТ.

Інформаційне забезпечення: джерела [2; 11; 13] зі списку основної літератури; [14; 16; 18; 23] з додаткової; [28; 29; 34; 35] з переліку ресурсів мережі Internet.

Заняття №7. Семінар-дискусія, робота у малих творчих групах

Тема 7. Міжнародний технологічний обмін та засоби державного регулювання міжнародної передачі технологій.

Завдання: сформувати у студентів такі навички і компетенції:

• знати сутнісну характеристику та основні форми міжнародного технологічного обміну, засади державної політики у сфері міжнародного науково-технічного співробітництва;
• визначати особливості вітчизняного механізму державного регулювання та стимулювання міжнародного трансферу технологій;
• знаходити та систематизувати інформацію щодо діяльності міжнародних структур, які здійснюють науково-технічне сприяння, та можливостей участі у міжнародних програмах науково-технологічного розвитку;
• проводити аналітичну оцінку та визначати тенденції у вітчизняній сфері трансферу технологій, узагальнювати основні фактори, що впливають на активізацію технологічного обміну на міжнародних ринках технологій.

План заняття (ключові програмні питання)

1. Сучасні тенденції розвитку світового ринку технологій.
2. Моделі міжнародного трансферу технологій.
3. Інфраструктура міжнародного трансферу технологій.
4. Міжнародні програми науково-технологічного розвитку.
5. Державне регулювання міжнародного трансферу технологій: цілі, принципи, методи та засоби. 
6. Зарубіжний та вітчизняний досвід регулювання міжнародного обміну технологіями.
7. Проблеми і перспективи України на міжнародних ринках технологій.

Інформаційне забезпечення: джерела [4; 6; 8] зі списку основної літератури; [18; 21; 23; 24] з додаткової; [30; 31; 32; 33] з переліку ресурсів мережі Internet.

3.2. Плани контактних занять для студентів заочної форми навчання

Заняття №1, 2. Міні-лекція, міні-семінар з проблемною дискусією

Тема 1. Основи управління трансфером та комерціалізацією технологій.

Завдання: сформувати у студентів такі навички і компетенції:

• розуміти сутність, види, моделі трансферу технологій та його значення у процесі комерціалізації результатів наукових досліджень;
• знати теоретичні основи управління трансфером та комерціалізацією технологій: цілі, задачі, функції, принципи, методи управління трансфером технологій на підприємстві;
• характеризувати зміст основних етапів процесу трансферу технологій з позицій розробника (ініціатора трансферу);
• визначати тенденції у вітчизняній сфері трансферу технологій.

План заняття

Міні-лекція з висвітлення питань:

1. Сутність та значення трансферу технологій у процесі комерціалізації результатів наукових досліджень.
2. Цілі, задачі, функції, принципи, методи управління трансфером технологій на підприємстві.
3. Стратегія та політика трансферу технологій.
4. Сучасний стан та тенденції у вітчизняній сфері трансферу технологій.

Міні-семінар з обговоренням таких проблемних питань:

1. Ринок технологій: сутність, специфіка, принципи формування і функціонування.
2. Зміст та значення трансферу технологій у процесі комерціалізації результатів наукових досліджень.
3. Особливості процесного підходу до управління трансфером технологій.
4. Проблеми та перспективи трансферу технологій в Україні.

Інформаційне забезпечення: джерела [1; 3; 6; 11] зі списку основної літератури; [16; 21; 25] з додаткової; [26; 28] з переліку ресурсів мережі Internet.

Заняття №3. Міні-лекція, міні-семінар з обговоренням проблемних питань

Тема 2. Нормативно-правове забезпечення трансферу технологій.

Завдання: сформувати у студентів такі навички і компетенції:

• знати існуючі нормативні регламентації у сфері правового захисту об’єктів трансферу технологій;
• визначати особливості правових форм трансферу технологій, зміст, істотні умови та специфіку укладання угод у сфері технологічного обміну (ліцензійних, франчайзингових, лізингових, угод про надання технічних послуг, угод про продаж «ноу-хау»).

План заняття

Міні-лекція з висвітлення питань:

1. Правові засади комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності та трансферу технологій в Україні.
2. Види угод, що застосовуються в практиці технологічного обміну.
3. Патентування та ліцензування як форми захисту прав інтелектуальної власності.

Міні-семінар з обговоренням таких проблемних питань:

1. Забезпечення правового захисту об’єкта трансферу.
2. Зміст та істотні умови угод про трансфер технологій і передачу прав на використання інтелектуальної власності.
3. Патентна система захисту прав промислової власності.
4. Поняття, види і специфіка укладання ліцензійної угоди.

Інформаційне забезпечення: джерела [1; 8; 10; 11] зі списку основної літератури; [15; 17; 19; 24] з додаткової; [26; 28; 29] з переліку ресурсів мережі Internet.

Заняття №4, 5. Міні-лекція, міні-семінар з розв’язуванням задач

Тема 3. Потенціал трансферу технологій: сутність, складові та методи оцінювання.

Завдання: сформувати у студентів такі навички і компетенції:

• знати методичні підходи до діагностики ринкового і комерційного потенціалу технологій, оцінювання корисності технологій, визначення можливостей комерціалізації результатів інтелектуальної праці;
• розуміти сутність, призначення і цілі технологічного аудиту;
• оцінювати ринковий та технологічний потенціал об’єкта трансферу, комерційний потенціал технологій.

План заняття

Міні-лекція з висвітлення питань:

1. Оцінка ринкового та технологічного потенціалу об’єкта трансферу.
2. Економічна сутність та призначення технологічного аудиту.
3. Методи експрес-аналізу можливості комерціалізації результатів інтелектуальної праці.
4. Бально-рейтингові та експертні методи оцінювання технічної, ринкової та практичної можливості комерціалізації результатів інтелектуальної праці.

Міні-семінар з розв’язуванням розрахункових задач

Інформаційне забезпечення: джерела [2; 3; 5; 8] зі списку основної літератури; [20; 21 25] з додаткової; [26] з переліку ресурсів мережі Internet.

Заняття №6. Міні-лекція, міні-семінар з проблемною дискусією

Тема 4. Сучасні організаційні форми трансферу технологій.

Завдання: сформувати у студентів такі навички і компетенції:

• знати класифікацію сучасних організаційних форм трансферу технологій, їх особливості, переваги і обмеження застосування;
• ідентифікувати ключові критерії вибору оптимальної організаційної форми трансферу технологій.

План заняття

Міні-лекція з висвітлення питань:

1. Класифікація основних форм трансферу технологій.
2. Організаційні форми трансферу технологій, пов’язані з інтелектуальними і техніко-технологічними ресурсами підприємства.
3. Організаційні форми трансферу технологій, засновані на наявності права на об’єкти інтелектуальної власності.

Міні-семінар з обговоренням таких проблемних питань:

1. Особливості сучасних форм трансферу технологій. Проблеми і перспективи запровадження сучасних форм трансферу технологій у вітчизняних умовах господарювання.
2. Технічно-промислова кооперація як форма трансферу технологій.
3. Створення «spin-off», «spin-in» та «spin-out» фірм як сучасні форми трансферу технологій.

Інформаційне забезпечення: джерела [4; 5; 7; 8] зі списку основної літератури; [21; 25] з додаткової; [26; 31; 32] з переліку ресурсів мережі Internet.

Заняття №7. Міні-лекція, міні-семінар із застосуванням кейс-методу

Тема 4. Сучасні організаційні форми трансферу технологій.

Завдання: сформувати у студентів такі навички і компетенції:

• знати класифікацію сучасних організаційних форм трансферу технологій, їх особливості, переваги і обмеження застосування, чинники, що впливають на прийняття управлінських рішень стосовно вибору оптимальних організаційних форм трансферу технологій;
• ідентифікувати ключові критерії вибору організаційної форми трансферу технологій;
• обирати оптимальні організаційні форми трансферу технологій залежно від виду, нагальності застосування технології, стадії її життєвого циклу, потенціалу підприємства, обсягів інвестування та ризиків використання.

План заняття

Міні-лекція з висвітлення питань:

1. Переваги, недоліки і обмеження різних організаційних форм трансферу технологій.
2. Критерії вибору організаційних форм трансферу технологій.
3. Чинники впливу на прийняття управлінських рішень стосовно вибору оптимальної форми трансферу технології.

Міні-семінар із застосуванням кейс-методу

У ході практичного розв’язання кейсу студенти у малих творчих групах працюють над вирішенням проблемної ситуації практичного спрямування, ідентифікують переваги та недоліки окремих форм трансферу технологій та визначають доцільність їх використання залежно від особливостей функціонування підприємства.

Інформаційне забезпечення: джерела [4; 5; 7; 8] зі списку основної літератури; [21; 25] з додаткової; [26; 31; 32] з переліку ресурсів мережі Internet.

Заняття №8. Міні-лекція, міні-семінар з розв’язуванням задач

Тема 5. Методичні підходи до вартісної оцінки об’єкта трансферу технологій.

Завдання: сформувати у студентів такі навички і компетенції:

• здійснювати вартісну оцінку об’єктів інтелектуальної власності на основі дохідного, витратного та ринкового (порівняльного) підходів;
• розраховувати ринкову ціну ліцензії та розміри ліцензійних платежів.

План заняття

Міні-лекція з висвітлення питань:

1. Основні види вартості, що використовуються при оцінці об’єктів інтелектуальної власності.
2. Ключові методичні підходи до оцінки визначення вартості об’єктів інтелектуальної власності (витратний, дохідний, ринковий).
3. Підходи до розрахунку ринкової ціни ліцензії.
4. Фактори, що впливають на розмір винагороди ліцензіара.

Міні-семінар з розв’язуванням розрахункових задач

Інформаційне забезпечення: джерела [9; 10; 11; 12] зі списку основної літератури; [14; 21; 25] з додаткової.

Заняття №9. Міні-лекція, міні-семінар з розв’язуванням задач

Тема 5. Методичні підходи до вартісної оцінки об’єкта трансферу технологій.

Завдання: сформувати у студентів такі навички і компетенції:

• прогнозувати обсяги доходів від комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності та від використання об’єктів промислової власності;
• визначати критерії економічної доцільності трансферу технологій;
• ідентифікувати ризики, виникнення яких можливе у процесі комерціалізації результатів наукових досліджень та під час трансферу технологій, визначати способи управління ризиками та шляхи їх мінімізації.

План заняття

Міні-лекція з висвітлення питань:

1. Особливості визначення прибутку від використання об’єктів промислової власності.
2. Обґрунтування економічної доцільності трансферу технологій.
3. Критерії ефективності трансферу технологій.
4. Ризики у проектах трансферу технологій та шляхи їх мінімізації.

Міні-семінар з розв’язуванням розрахункових задач

Інформаційне забезпечення: джерела [9; 10; 11; 12] зі списку основної літератури; [14; 21; 25] з додаткової.

Заняття №10. Міні-лекція, міні-семінар з проблемною дискусією

Тема 6. Інформаційно-консультативне забезпечення трансферу технологій.

Завдання: сформувати у студентів такі навички і компетенції:

• розуміти механізми інформаційно-консультативного забезпечення процесу трансферу технологій, види технологічних посередників, їх базові функції та послуги, що надаються розробникам (ініціаторам трансферу) і потенційним споживачам технологій (виробникам, ліцензіатам);
• знати особливості зарубіжної і вітчизняної практики функціонування інноваційних релей-центрів.

План заняття

Міні-лекція з висвітлення питань:

1. Джерела маркетингової та технологічної інформації у процесі трансферу технологій.
2. Посередницька діяльність у сфері трансферу технологій.
3. Специфіка функціонування центрів трансферу технологій як елементів інноваційної інфраструктури.

Міні-семінар з обговоренням таких проблемних питань:

1. Завдання інформаційного пошуку в процесі трансферу технологій.
2. Технологічне брокерство: вітчизняний і зарубіжний досвід.
3. Види технологічних посередників та їх основні функції.
4. Інноваційні «релей-центри»: принципи створення, основні напрямки діяльності, послуги, що надаються розробникам і потенційним споживачам технологій, зарубіжна практика функціонування.

Інформаційне забезпечення: джерела [2; 11; 13] зі списку основної літератури; [14; 16; 18; 23] з додаткової; [28; 29; 34; 35] з переліку ресурсів мережі Internet.

Заняття №11. Міні-лекція, міні-семінар, робота у малих творчих групах

Тема 6. Інформаційно-консультативне забезпечення трансферу технологій.

Завдання: сформувати у студентів такі навички і компетенції:

• розуміти механізми інформаційно-консультативного забезпечення процесу трансферу технологій, види технологічних посередників, їх базові функції;
• знати особливості зарубіжної практики функціонування інноваційних релей-центрів, принципи побудови Національної мережі трансферу технологій, модель взаємодії її учасників, типи технологічних профілів, що розміщені у базі інформаційної платформи мережі;
• здійснювати підготовку та оформлення технологічного профілю для розміщення у базі інформаційної платформи Національної мережі трансферу технологій.

План заняття

Міні-лекція з висвітлення питань:

1. Міжнародні мережі трансферу технологій.
2. Принципи функціонування Національної мережі трансферу технологій, модель роботи та механізм взаємодії її учасників.
3. Порядок підготовки та оформлення технологічного профілю для розміщення у базі інформаційної платформи Національної мережі трансферу технологій.

Міні-семінар з розв’язанням проблемних завдань

Інформаційне забезпечення: джерела [2; 11; 13] зі списку основної літератури; [14; 16; 18; 23] з додаткової; [28; 29; 34; 35] з переліку ресурсів мережі Internet.

 

Заняття №12. Міні-лекція, міні-семінар з проблемною дискусією

Тема 7. Міжнародний технологічний обмін та засоби державного регулювання міжнародної передачі технологій.

Завдання: сформувати у студентів такі навички і компетенції:

• знати сутнісну характеристику та основні форми міжнародного технологічного обміну, засади державної політики у сфері міжнародного науково-технічного співробітництва;
• визначати особливості вітчизняного механізму державного регулювання та стимулювання міжнародного трансферу технологій;
• проводити аналітичну оцінку та визначати тенденції у вітчизняній сфері трансферу технологій, узагальнювати основні фактори, що впливають на активізацію технологічного обміну на міжнародних ринках технологій.

План заняття

Міні-лекція з висвітлення питань:

1. Сучасні тенденції розвитку світового ринку технологій.
2. Інфраструктура міжнародного трансферу технологій.
3. Моделі міжнародного трансферу технологій.

Міні-семінар з обговоренням таких проблемних питань:

1. Міжнародні програми науково-технологічного розвитку.
2. Державне регулювання міжнародного трансферу технологій: цілі, принципи, методи та засоби. 
3. Зарубіжний та вітчизняний досвід регулювання міжнародного обміну технологіями.
4. Проблеми і перспективи України на міжнародних ринках технологій.

Інформаційне забезпечення: джерела [4; 6; 8] зі списку основної літератури; [18; 21; 23; 24] з додаткової; [30; 31; 32; 33] з переліку ресурсів мережі Internet.

Заняття №13. Поточний модульний контроль

Завдання: перевірити якість засвоєння теоретичних та прикладних аспектів дисципліни.

План заняття

Проведення комплексної аудиторної самостійної роботи (ПМК).

 

 

3.3. Плани навчальної роботи студентів заочної форми навчання в міжсесійний період

 

Відповідно до наказу №84 від 13.02.2014 р. в міжсесійний період для студентів заочної форми навчання передбачено виконання обов’язкових та вибіркових видів робіт згідно карти самостійної роботи студентів.

Так, обов’язково має бути виконано домашню письмову роботу, яка передбачає розгорнуту відповідь на два теоретичних питання та розв’язання задачі.

Серед пропозицій вибіркових завдань за картою самостійної роботи студентів заочної форми навчання студент самостійно обирає одне з завдань та виконує його в міжсесійний період. Студент повинен захистити домашню письмову роботу та вибіркове завдання за два тижні до екзаменаційної сесії протягом міжсесійного періоду у відповідності до графіку проведення «Дня заочника» - друга і четверта суботи навчального семестру.

Оцінювання виконаних робіт та захисту їх в «День заочника» здійснюється за критеріями оцінювання знань, які викладено у 8 розділі РНП.

 

 

 

4. Самостійна робота студентів

 

У відповідності до «Положення про організацію самостійної та індивідуально-консультативної роботи у КНЕУ», затвердженого Вченою радою КНЕУ 20.12.2012, було розроблено «Карти самостійної роботи студентів» (Карта СРС) для організації самостійної роботи студентів з дисципліни «Трансфер технологій», які відображають перелік форм самостійної роботи студента, види навчальних робіт, які необхідно виконати студенту відповідно до робочої навчальної програми дисципліни та кількість балів, які можна отримати за виконання цих робіт. Карти СРС розроблено окремо за кожною формою навчання (денна, заочна) за умови підсумкового контролю знань у формі заліку (вибіркова дисципліна). Карти СРС з дисципліни «Трансфер технологій» наведено нижче.

Студентам надається інформація про всі обов’язкові та вибіркові завдання з дисципліни «Трансфер технологій» та максимальну кількість балів, які можливо набрати за їх виконання. Кожен студент самостійно роздруковує для себе Карту СРС із «Методичних  матеріалів щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань», розміщених на сайті КНЕУ, визначається щодо вибіркової складової своєї самостійної роботи, виконує обов’язкові та вибіркові завдання та відповідно до зазначених термінів звітує викладачу про їх виконання.

Оцінки (бали), одержані студентами за виконання різних видів самостійної роботи, фіксуються викладачем в Електронному журналі обліку поточної успішності студентів. Поточні консультації студентів з питань виконання завдань СРС та підбиття підсумків за окремими видами виконаних робіт здійснюються під час планових занять з індивідуально-консультативної роботи (ІКР).

 

 

5. Поточний і підсумковий контроль знань

 

5.1. Очна форма навчання

 

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

Для  підсумкового контролю у формі заліку (ПМК)

з дисципліни «Трансфер технологій»

для студентів галузі знань 0306 «Менеджмент і адміністрування»

спеціальності 8.03060101 «Менеджмент організацій і адміністрування

(за видами економічної діяльності)»

магістерської програми «Менеджмент інновацій»

рівня вищої освіти – магістр

Денна форма навчання

№ семінарського (практичного) заняття	Форма самостійної роботи студента	Види семінарських (практичних) занять	Максимальна кількість балів
За систематичність і активність роботи на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях*
	Завчасна  підготовка з визначених питань	Дискусія з елементами аналізу	6
	Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу. Підготовка доповідей з проблемних питань	Семінар-розгорнута бесіда	8
	Завчасна  підготовка з визначених питань	Семінар-дискусія з елементами аналізу	8
	Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу. Розв’язання завдань	Семінар-дискусія з елементами аналізу	10
	Завчасна  підготовка з визначених питань. Розв’язання завдань	Семінар-дискусія, розрахункові завдання	10
	Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу	Семінар-дискусія, розв’язання проблемних завдань, робота у малих творчих групах	8
	Опрацювання конкретних ситуацій. Підготовка до аналізу та обговорення міні-кейсів. Підготовка презентацій	Семінар-дискусія, робота у малих творчих групах	10
Разом балів за роботу  на семінарських (практичних) заняттях			60
За виконання модульних (контрольних) завдань**
Модуль №1	Написання модульної контрольної роботи		10
Модуль №2	Написання модульної контрольної роботи		10
Разом балів за модульний контроль			20
За виконання індивідуальних завдань***
Види індивідуальних завдань
1. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою тематикою			10
2. Написання реферату за заданою тематикою			10
3. Опрацювання іноземного наукового джерела за заданою проблематикою			10
4. Складання тестових запитань за заданою тематикою			10
5. Підготовка презентації за заданою тематикою			10
Усього балів за виконання індивідуальних завдань			20
Разом балів за  СРС			100

* Види семінарських (практичних, лабораторних занять) затверджуються робочою навчальної програми науки (дисципліни).

** Кількість модульних (контрольних) робіт з однієї науки (дисципліни) визначає кафедра. За семестр не повинно проводитись більше 2-х модульних (контрольних) робіт.

*** За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності – в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій тощо – можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.

Методичні вказівки до виконання вибіркових індивідуальних завдань

 

1. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою тематикою.

Використовуючи фахові наукові періодичні видання, ресурси Інтернет та інші джерела інформації студент повинен знайти та провести критично-порівняльний аналіз трьох наукових публікацій за однією з тем дисципліни «Трансфер технологій», передбачених навчальною програмою. Тема для виконання завдання обирається самостійно, погоджується з викладачем і закріплюється за студентом. Виконане індивідуальне завдання структурно має складатися з двох частин:

• безпосередньо критично-порівняльний аналіз наукових публікацій із відповідними посиланнями на джерела інформації (2-3 сторінки друкованого тексту);
• ксерокопій (роздруківок) проаналізованих наукових публікацій із повним зазначенням використаного джерела.

Структура анотації наукової публікації (назву складових слід вказувати в роботі):

1. Титульний аркуш, оформлений у відповідності зі встановленими вимогами.
2. Дані про наукову публікацію: автор, назва публікації, назва журналу (або назва сайту), №, рік видання (або повна електронна адреса).
3. Постановка проблеми (яким питання присвячено статтю).
4. Шляхи вирішення поставленої проблеми.
5. Можливість практичного застосування пропозицій автора у вітчизняній практиці.
6. Власна позиція стосовно матеріалу, викладеного у публікації.

За вказаними вище складовими кожну статтю необхідно висвітлити окремо.

 

2. Написання реферату за заданою тематикою.

Тема для виконання завдання обирається самостійно, погоджується з викладачем і закріплюється за студентом. Орієнтований перелік тем для написання рефератів зазначений у розділі 10. Реферат повинен мати чітку та логічну побудову. Складовими частинами реферату мають бути зміст, вступ, основна частина, висновки, список використаних джерел, додатки (у разі необхідності).

У вступі до реферату (1 – 1,5 сторінки) стисло характеризується сучасний стан розробки проблеми; обґрунтовується актуальність теми, чітко визначаються мета та завдання дослідження, об’єкт і предмет дослідження, характеризується рівень опрацювання проблеми у вітчизняній і зарубіжній літературі, вказується інформаційна база дослідження.

У основній частині реферату необхідно розкрити сутність обраної теми, її найважливіші питання та проблеми. В цій частині роботи необхідно показати, як досліджувана проблема з позицій сучасності висвітлена в літературі, викласти сутність існуючих підходів до її вирішення, здійснити їх критичний аналіз, провести порівняння та сформулювати власну точку зору. У висновках (1 – 2 сторінки) потрібно стисло викласти основні результати проведеного дослідження і визначити, якою мірою вирішені завдання та досягнута мета роботи, що були сформульовані у вступі

У рефераті обов’язково має бути наведений список використаної при його написанні нормативної, монографічної, спеціальної, довідкової, статистичної та періодичної літератури; посилання на використану літературу обов’язкове, при цьому у тексті необхідно зазначити номери відповідних джерел. Реферат має бути виконаний та оформлений з додержанням усіх технічних вимог до наукових робіт. Шрифт Times New Roman розмір 14 пт, інтервал – 1,5. Текст розміщується на сторінці, яка обмежується полями: лівим – 20-25 мм, правим – 10-15 мм, верхнім – 20-25 мм, нижнім – 20-25 мм. Загальний обсяг реферативного дослідження не повинен перевищувати 10 – 15 сторінок.

Результати самостійно виконаної індивідуальної роботи щодо реферування написання реферату підлягають захисту у ході співбесіди, що здійснюється під час індивідуально-консультативної роботи.

 

3. Опрацювання іноземного наукового джерела за заданою проблематикою.

Використовуючи фахові іноземні наукові періодичні видання, ресурси Інтернет та інші джерела інформації студент повинен знайти, здійснити переклад та провести аналіз наукової публікації за однією з тем дисципліни «Трансфер технологій», передбачених навчальною програмою.

Тема для виконання завдання обирається самостійно, погоджується з викладачем і закріплюється за студентом. Виконане індивідуальне завдання структурно має складатися з двох частин:

• безпосередній переклад та аналіз наукової публікації;
• ксерокопія (роздрукована версія) проаналізованої наукової публікації із повним зазначенням використаного джерела.

Структурно індивідуальне завдання стосовно опрацювання іноземного наукового джерела має містити дані про наукову публікацію (автор, назва публікації, назва журналу, №, рік видання або повна електронна адреса); безпосередній переклад наукового тексту українською мовою та аналітичну частину, в якій слід навести основні практичні висновки за результатами дослідження та обґрунтувати обмеження і можливості практичного застосування зарубіжного досвіду у вітчизняній практиці.

 

4. Складання тестових запитань за заданою тематикою.

Використовуючи фахову наукову літературу, ресурси Інтернет та інші джерела інформації студент повинен розробити десять тестових запитань за однією з тем дисципліни «Трансфер технологій», передбачених навчальною програмою.

Тема для виконання завдання обирається самостійно, погоджується з викладачем і закріплюється за студентом. Структура індивідуального завдання:

1. Титульний аркуш, оформлений у відповідності зі встановленими вимогами.
2. 10 тестових запитань закритого типу, в т.ч. одиничного, множинного та впорядкованого вибору.
3. Перелік правильних відповідей на тестові запитання (на окремій сторінці).
4. Теоретичне обґрунтування відповідей.
5. Список використаної літератури (наводиться наприкінці роботи й оформляється у відповідності зі встановленими вимогами).

Вимоги до складання тестових запитань:

• запитання одиничного вибору повинно містити не менше 4-5 варіантів відповідей, з яких тільки один є правильним;
• запитання множинного вибору містить декілька правильних відповідей. на запитання  множинного вибору усі правильні або неправильні варіанти відповідей не повинні зазначатися послідовно, один за одним;
• запитання впорядкованого вибору – це певна послідовність, варіанти відповідей розташовуються в неправильному порядку.

З нової сторінки кожну відповідь, спираючись на використані монографії, підручники або посібники, слід всебічно теоретично обґрунтувати із зазначенням посилання на джерело.

 

5. Підготовка презентації за заданою тематикою.

Використовуючи фахову наукову літературу, ресурси Інтернет та інші джерела інформації студенти повинні підготувати презентацію за однією з тем дисципліни «Трансфер технологій», передбачених навчальною програмою. Презентація готується у складі творчих міні-груп та має на меті узагальнення і критичний аналіз зарубіжного досвіду трансферу технологій (технологічного обміну) та розробку пропозицій стосовно можливостей запозичення такого досвіду для розбудови національної інноваційної системи України.

 

 

 

Критерії оцінки виконання вибіркових завдань:

10 балів – звіт подано належної форми та змісту, наявний самостійно сформульований та обґрунтований порівняльно-критичний аналіз, надані власні висновки, наявні посилання на використані джерела, студент на захисті демонструє володіння та розуміння матеріалом, представленим у звіті;

8 балів – звіт подано належної форми та змісту, наявний самостійно сформульований та обґрунтований порівняльно-критичний аналіз, власні висновки відсутні, не скрізь наявні посилання на використані джерела за умови переконливого захисту представленого звіту;

6 балів – звіт подано належної форми та змісту, наявний самостійно сформульований аналіз, надані некоректні критичні порівняння змісту матеріалу, власні висновки відсутні;

0 балів – звіт не відповідає встановленим вимогам до його форми та змісту, не містить порівняльно-критичного аналізу поглядів авторів на суть обраної проблеми та шляхи її вирішення або студент не демонструє володіння представленою у звіті інформацією, завдання не представлено або представлено несвоєчасно, не відповідає вимогам, виконано не самостійно (є повний або частковий збіг тексту з текстом роботи іншого студента).

 

Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань студентів очної форми навчання з дисципліни «Трансфер технологій»

 

Для студентів денної форми навчання об’єктами поточного контролю є:

1. систематичність та активність роботи на семінарських (практичних) заняттях (максимальна оцінка – 30 балів);
2. експрес опитування (за темами, що зазначені у програмі дисципліни, проводиться експрес-опитування у вигляді тестових запитань) (максимальна оцінка – 30 балів);
3. якість виконання модульних (контрольних) завдань (максимальна оцінка – 20 балів);
4. якість виконання вибіркових завдань для самостійного опрацювання (максимальна оцінка – 20 балів).

Результати поточного контролю знань студентів оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів (включно).

1. Контроль та оцінювання систематичності та активності роботи студентів (60 балів).

Об’єктами контролю є:

• ступінь засвоєння матеріалу нормативного рівня, визначений шляхом проведення усних опитувань за питаннями, що визначені програмою дисципліни;
• активність, рівень знань, оригінальність та аргументованість висловлених точок зору, яскравість та змістовність доповідей, виступів та  коментарів студентів, продемонстровані при обговоренні практичних ситуацій та дискусійних питань дисципліни;
• ступінь активності студентів та якість набутих ними в процесі розв’язку типових завдань практичних навичок вибору та обґрунтування управлінських рішень.

Основними формами здійснення контролю є:

• усні опитування на лекціях та практичних заняттях за контрольними питаннями поточної та попередніх тем згідно програми дисципліни;
• експрес-тестування за ключовими аспектами дисципліни, яке може здійснюватися на початку, в процесі або ж наприкінці практичного заняття;
• оцінювання рівня виконання письмових домашніх завдань;
• перевірка практичних навичок розв’язання типових завдань і ситуацій, набутих студентами в процесі вивчення дисципліни;
• оцінювання ступеню активності студентів та якості їх виступів та коментарів при проведенні дискусій на семінарських заняттях.

Оцінювання систематичності та активності роботи студентів за кожним із об’єктів контролю здійснюється за шкалою від 0 до 4 балів (з інтервалом 0, 1, 2, 3, 4).

Кількість балів, отриманих кожним студентом на кожному практичному (семінарському) занятті, підсумовується і включається в загальну суму балів поточної успішності разом із балами за модульні контрольні роботи, виконання завдань для самостійної роботи тощо.

 

2. Контроль та оцінювання рівня виконання модульних (контрольних) завдань (20 балів).

При виконанні модульних контрольних робіт оцінці підлягають теоретичні знання, яких набули студенти після опанування певного модуля дисципліни.

Протягом семестру передбачається проведення двох модульних контрольних робіт. Перша модульна контрольна робота складається з двох блоків завдань за темами 1 – 3 програми курсу; друга модульна контрольна робота складається з двох блоків завдань за темами 4 – 7 програми курсу.

До складу завдань конкретної модульної контрольної роботи, зважаючи на форму навчання, специфіку спеціальності, потоку, групи, середній рівень засвоєння програмного матеріалу студентами, а також в залежності від ступеню підготовленості та активності групи, продемонстрованих на попередніх семінарських та практичних заняттях, можуть, у різній кількості та співвідношенні, включатися:

• теоретичні питання нормативного або проблемного характеру;
• тестові завдання (закритого та відкритого типу);
• аналітико-розрахункові завдання.

Для оцінювання рівня відповідей студентів на тестові завдання закритого типу використовуються такі критерії:

10 балів – від 17 до 20 правильних відповідей;

8 балів – від 13 до 16 правильних відповідей;

6 балів – від 8 до 12 правильних відповідей;

0 балів – від 0 до 7 включно правильних відповідей.

Для оцінювання рівня відповідей стосовно письмового розв’язання розрахунково-аналітичних завдань застосовуються такі критерії:

5 балів – правильне розв’язання задачі з повним викладенням порядку її розв’язання та обґрунтованістю відповіді за результатами розрахунків;

4 бали – правильне розв’язання задачі з неповним викладенням порядку її розв’язання або недостатньо глибокою обґрунтованістю відповіді за результатами розрахунків, незначні арифметичні помилки;

3 бали – розв’язання задачі з допущенням кількох арифметичних помилок і неповним викладенням порядку її розв’язання; відсутність висновків за результатами розрахунків;

1-2 балів – часткове розв’язання задачі з неправильним викладенням міркувань щодо порядку розв’язання;

0 балів – задача не розв’язана або розв’язана неправильно.

За всі види робіт, виконані під час модульного контролю, студент може одержати підсумкову оцінку 10, 8, 6 або 0 балів.

Порядок і час проведення модульних контрольних робіт визначається викладачем, відповідальним за дисципліну, включається до робочої програми дисципліни і доводиться до студентів на початку семестру.

 

3. Контроль рівня виконання вибіркових завдань для самостійного опрацювання (20 балів).

Об’єктами контролю є:

• характер результатів, отриманих в процесі виконання завдань для самостійного опрацювання (самостійне опрацювання тем в цілому чи окремих питань) і оприлюднених на семінарських заняттях;
• якість підготовки конспектів навчальних чи наукових текстів;
• рівень підготовки та презентації рефератів, доповідей, повідомлень, есе, міні-лекцій;
• якість виконання завдань науково-дослідного і прикладного характеру тощо;
• написання анотованого звіту за тематикою дисципліни.

Основними формами здійснення контролю є:

• оцінювання рівня виконання письмових домашніх завдань щодо самостійного опрацювання тем в цілому чи окремих питань, конспектування навчальних та наукових текстів;
• оцінювання змісту, глибини, якості доповідей, повідомлень, рефератів, есе; перевірка глибини опрацювання індивідуальних завдань науково-дослідного та прикладного характеру;
• перевірка дотримання графіка індивідуально-консультативної роботи.

Різновиди завдань для самостійного опрацювання наведені в карті СРС (розділ 8). Тематика вибіркових завдань для самостійного опрацювання, терміни і вимоги до їх виконання визначаються лектором потоку та викладачами, які проводять семінарські та практичні заняття і доводяться до студентів на початку семестру.

У разі невиконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студент має право за дозволом декана скласти їх до останнього практичного (семінарського) заняття. Порядок складання визначає викладач.

Підсумковий контроль знань студентів з дисципліни «Трансфер технологій» здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК). Оцінювання знань студентів за дисципліною здійснюється за 100-бальною шкалою, тобто завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів (включно) з подальшим переведенням оцінок за шкалою ECTS.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.2. Заочна форма навчання

 

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

Для  підсумкового контролю у формі заліку (ПМК)

з дисципліни «Трансфер технологій»

для студентів галузі знань 0306 «Менеджмент і адміністрування»

спеціальності 8.03060101 «Менеджмент організацій і адміністрування

(за видами економічної діяльності)»

магістерської програми «Менеджмент інновацій»

рівня вищої освіти – магістр

Заочна форма навчання

Сесійний період
№ заняття	Контактні заняття (теми відповідно до робочої програми)		Форма контактних занять і види контролю			Максимальна кількість балів
За систематичність і активність роботи на контактних заняттях
1-2.	Тема 1. Основи управління трансфером та комерціалізацією технологій.		Установча міні-лекція (конспект)
			Міні-семінар – дискусія			1
3.	Тема 2. Нормативно-правове забезпечення трансферу технологій.		Міні-лекція (конспект)
			Міні-семінар з обговоренням проблемних питань			2
4-5.	Тема 3. Потенціал трансферу технологій: сутність, складові та методи оцінювання.		Міні-лекція (конспект)
			Міні-семінар – дискусія			1
			Розв’язування розрахункових завдань			2
6-7.	Тема 4. Сучасні організаційні форми трансферу технологій.		Міні-лекція (конспект)
			Міні-семінар з використанням кейс-методу			2
			Міні-семінар – дискусія			1
8-9.	Тема 5. Методичні підходи до вартісної оцінки об’єкта трансферу технологій.		Міні-лекція (конспект)
			Розв’язування розрахункових завдань			2
10-11.	Тема 6. Інформаційно-консультативне забезпечення трансферу технологій.		Міні-лекція (конспект)
			Міні-семінар з використанням кейс-методу			3
12.	Тема 7. Міжнародний технологічний обмін та засоби державного регулювання міжнародної передачі технологій.		Міні-лекція (конспект)
			Міні-семінар – дискусія			1
						15
За виконання модульних (контрольних) завдань
13.	Комплексна аудиторна самостійна контрольна робота		Поточний модульний контроль			25
Усього балів за контактними заняттями						40
Міжсесійний період
За виконання обов’язкових позааудиторних індивідуальних завдань
Види завдань		Форма подання		Термін подання і реєстрація	Форма контролю	Максимальна кількість балів
Домашнє індивідуальне завдання		письмова		За 2 тижні до початку сесії на кафедру	Захист і обговорення результатів за графіком «Дня заочника»	30
За виконання індивідуальних робіт за вибором (1-го завдання)
1. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою тематикою 2. Написання реферату за заданою тематикою 3. Складання тестових запитань за заданою тематикою 4. Виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри (факультету)*		письмова		Індивідуально викладачу за графіком «Дня заочника»	Захист і обговорення результатів за графіком «Дня заочника»	30
Усього балів за виконання позааудиторних індивідуальних завдань						60
Разом						100

* За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності – участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо – можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.

Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань студентів заочної форми навчання з дисципліни «Трансфер технологій»

 

Відповідно до наказу №84 від 13.02.2014 р. для студентів заочної форми навчання передбачено розподіл балів на поточний контроль у формі ПМК у обсязі 100 балів. В сесійний період при проведенні контактних занять для студентів заочної форми навчання передбачено проведення міні-лекцій, міні-семінарів - розгорнутих бесід із обговоренням проблемних питань, на яких студенти можуть отримати до 15 балів за систематичну та активну аудиторну роботу. За виконання підсумкової модульної контрольної роботи передбачено максимальну оцінку – 25 балів. Таким чином, загальна кількість балів за роботу на контактних заняттях під час сесії складає 40 балів.

Виконання індивідуальних завдань в міжсесійний період (в тому числі з використанням дистанційних технологій) передбачає виконання домашніх контрольних завдань та індивідуальних робіт за вибором (згідно з картою СРС), за які студент може отримати відповідно по 30 балів. Отримання балів за індивідуальні завдання передбачає обов’язковий захист індивідуальних завдань (контрольної та вибіркової робіт), які виконуються студентом заочної форми навчання в міжсесійний період.

При формуванні оцінки за індивідуальні завдання (контрольну роботу), які виконуються студентом заочної форми навчання в міжсесійний період, заплановано її поділ на дві частини: бали за виконане завдання та бали за захист даного завдання. Більшу частину загальної оцінки за виконання індивідуальних завдань (контрольних робіт) в міжсесійний період повинен передбачати захист виконаного завдання, так: оцінювання виконання студентами домашньої письмової роботи здійснюється за 30-бальною системою: за виконане завдання – 15 балів та за захист даного завдання – 15 балів. Для оцінювання індивідуальних робіт за вибором передбачено аналогічну оцінку.

Виконані домашні та індивідуальні письмові роботи мають бути представлені на кафедру менеджменту згідно з графіком проведення «Дня заочника» за два тижні до складання іспиту або заліку. Результати поточного контролю враховують систематичну та активну роботу на контактних заняттях під час сесії (в тому числі за виконання модульних (контрольних) робіт), так і  оцінку виконаної домашньої контрольної роботи та вибіркових робіт. Модульний контроль оцінюється від 0 до 25 балів, таким чином загальна максимальна сума балів поточної успішності для студентів заочної форми навчання може сягати 100 балів. Результати поточного контролю знань студентів вносяться до залікової або екзаменаційної відомості без переведення їх у 4-бальну систему.

У разі невиконання домашньої письмової роботи з об'єктивних причин або незадовільного виконання студент має право ліквідувати цю заборгованість згідно «Положення про екзаменаційну сесію студентів I-IV курсів КНЕУ» зі змінами та доповненнями (Ухвала Вченої ради від 29.11.2002 р.).

Модульне контрольне завдання, термін складання якого визначений картою самостійної роботи студента, складається з:

1. 5-ти тестових запитань відкритого типу;
2. 10-ти тестових запитань закритого типу за програмою дисципліни;
3. аналітично-розрахункового завдання;
4. двох теоретичних запитань за програмою дисципліни.

Критерії оцінювання відповідей на завдання модульної контрольної роботи:

Для оцінювання рівня відповідей на теоретичні запитання використовуються такі критерії:

10 балів – студент продемонстрував всебічне системне і глибоке знання програмного матеріалу; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; виявив творчі здібності у викладі навчального матеріалу як щодо даного питання, так і щодо суміжних модулів курсу та споріднених дисциплін

5 балів – студент показав посереднє знання основного програмного матеріалу; засвоєння інформації переважно з лекційного курсу або з лише одного підручника; володіння лише окремими методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни;

0 балів – студент має значні прогалини у знанні основного програмного матеріалу; фрагментарно володіє базовими поняттями, методиками та інструментами, допускаючись при їх використанні принципових помилок.

Для оцінювання рівня відповідей стосовно письмового розв’язання розрахунково-аналітичних завдань застосовуються такі критерії:

5 балів – правильне розв’язання задачі з повним викладенням порядку її розв’язання та обґрунтованістю відповіді за результатами розрахунків;

4 бали – правильне розв’язання задачі з неповним викладенням порядку її розв’язання або недостатньо глибокою обґрунтованістю відповіді за результатами розрахунків, незначні арифметичні помилки;

3 бали – розв’язання задачі з допущенням кількох арифметичних помилок і неповним викладенням порядку її розв’язання; відсутність висновків за результатами розрахунків;

1-2 балів – часткове розв’язання задачі з неправильним викладенням міркувань щодо порядку розв’язання;

0 балів – задача не розв’язана або розв’язана неправильно.

Для оцінювання рівня відповідей на питання тестового завдання застосовуються такі критерії:

10 балів – правильними є 100% усіх відповідей студента;

5 балів – правильними є 60% усіх відповідей студента;

2,5 бали – правильними є 40% усіх відповідей студента;

1 бал – правильними є 20% усіх відповідей студента;

0 балів – правильними є 0% усіх відповідей студента.

Виконання обов’язкового індивідуального завдання для самостійного опрацювання передбачає розкриття двох теоретичних питань за програмою дисципліни «Трансфер технологій» та розв’язання задачі. Номер варіанта задачі визначається згідно останньої цифри номеру залікової книжки студента або видається індивідуально кожному студентові викладачем під час установчої сесії.

Підсумковий контроль знань студентів з дисципліни «Трансфер технологій» здійснюється за результатами поточного модульного контролю (ПМК). Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою, тобто завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів з подальшим переведенням оцінок за шкалою ECTS. Виконані письмові роботи мають бути представлені на кафедру менеджменту за 2 тижні до початку екзаменаційної сесії. Опис процесу підсумкового оцінювання результатів навчальної діяльності студентів здійснюється згідно з Положенням «Про порядок оцінювання результатів навчальної діяльності студентів КНЕУ».

Шкала оцінювання: КНЕУ та ECTS

Оцінка за 100-бальною шкалою КНЕУ	Оцінка за шкалою ECTS	Оцінка за 4-бальною шкалою
90 — 100	A	зараховано
80 — 89	B
70 — 79	C
66 — 69	D
60 — 65	E
21 — 59	FX	не зараховано з можливістю повторного складання
0 — 20	F	не зараховано з можливістю вивчення дисципліни за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи

 

 

                               

6. Рекомендовані інформаційні джерела

 

6.1. Основна література

1. Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій: Закон України від 14.09.2006 р. № 143-V // Офіційний вісник України. – 2006. – № 40. – С. 2664.
2. Transfer of technology for Successful Integration into the Global Economy. – UN. – New York and Geneva, 2003. UNCTAD/ITE/IPC/2003/6.
3. Андросова, О.Ф. Трансфер технологій як інструмент реалізації інноваційної діяльності : монографія / О.Ф. Андросова, А.В. Череп. – К. : Кондор, 2007. – 354 с.
4. Дідківський, М.І. Міжнародний трансфер технологій : [навч. посібник] // М.І. Дідківський. – К. : Знання, 2011 – 365 с.
5. Инновационная экономика : монография / Л.Н. Ивин, В.М. Куклин, О.С. Захарченков, Л.Л. Товажнянский, В.Л. Товажнянский ; Нац. техн. ун-т «Харьк. политехн. ин-т». – Х., 2009. – 588 c.
6. Йохна, М.А., Іжевський, П.Г., Стадник, В.В. Трансфер технологій : форми і методи ефективного здійснення : [монографія]. – Хмельницький : ХНУ, 2007. – 188 c.
7. Інноваційний розвиток економіки : модель, система управління, державна політика : монографія / за ред. Л.І.Федулової. – К. : «Основа», 2005. – 552 с.
8. Інновації : теорія, механізм розробки та комерціалізації : монографія / Л. Л. Антонюк, А.М. Поручник, В.С. Савчук ; Мін-во освіти і науки України, КНЕУ. – К. : КНЕУ, 2003. – 394 с. 
9. Капіца, Ю.М. Рекомендації з оцінки вартості інтелектуальної власності / Ю.М. Капіца, І.А. Мальчевський, Л.Ю. Федченко. – К. : НАН України; Центр інтелектуальної власності та передачі технологій, 2001. – 40 с.
10. Крайнєв, П.П. Інтелектуальна економіка : управління промисловою власністю / П.П. Крайнєв . – К. : Видавничий дім «ІнЮре», 2004. – 448с.
11. Мокій, А.І. Комерціалізація технологій та об’єктів патентного права : навчальний посібник / А.Мокій, І.Бабець, Ю.Полякова. – Львів: ЛКА, 2010. – 416 с.
12. Оцінка  прав  на  об’єкти  інтелектуальної  власності  /  Тематична  збірка  // Укладачі:  П.М. Цибульов, Г.Н. Сердюк, С.М. Болєлий. – К.: Інститут інтелектуальної власності і права, 2005. – 328 с.
13. Цыбулев, П.Н. Маркетинг интеллектуальной собственности / П.Н. Цыбулев. – К. : Институт интел. собств. и права, 2004. – 184 с.

 

6.2. Додаткова література

14. Варфоломеева, Ю. А. Интеллектуальная собственность в условиях инновационного развития: монография / Ю. А. Варфоломеева. – М. : Ось-89, 2006. – 144 с.
15. Гордієнко, С.Г. Забезпечення інтересів України у сфері захисту інтелектуальної власності : нормативно-правове регулювання : [монографія] / С.Г. Гордієнко. – К. : Скіф, 2008. – 248с.
16. Державне регулювання інноваційної інфраструктури на регіональному рівні : монографія / [О.Ю. Амосов, А.О. Дєгтяр, М.А. Латинін та ін.] ; за заг. ред. А.О. Дєгтяра – X. : Вид-во ХарРІНАДУ «Магістр», 2011. – 192 с.
17. Дахно, І. І. Право інтелектуальної власності : [навчальний посібник] / І. І. Дахно. – Київ : Центр навчальної літератури, 2006. – 278 с.
18. Досвід побудови і функціонування інформаційної інфраструктури інноваційної діяльності в окремих країнах світу та Україні : аналітичний огляд / Н.В. Березняк, Т.К. Кваша, Г.В. Новіцька. – К.: УкрІНТЕІ, 2011. – 110 с.
19. Захист прав інтелектуальної власності в Україні : проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування : інформаційно-аналітичні матеріали до парламентських слухань, проведених 21 березня 2007 р. / Верховна Рада України ; Комітет з питань науки і освіти ; НДІ інтелектуальної власності Академії правових наук України / Г.О. Андрощук (авт.-упоряд.), О.П. Орлюк (авт.-упоряд.) – К. : Парламентське вид-во, 2007. – 344 c. 
20. Інтелектуальна власність та захист економічної конкуренції : міжнародні аспекти / Уклад. І.А. Шуміло – Х., 2010. – 172с.
21. Моделі комерціалізації та трансферу технологій в умовах глобального середовища : моногр. / О.М. Ляшенко; Терноп. нац. екон. ун-т. – Т., 2007. –  366 с
22. Падучак, Б.М. Трансфер технологій : цивільно-правовий аспект : монографія / Б. М. Падучак. – К. : НДІ ІВ НАПрНУ, «НВП «Інтерсервіс», 2012. – 218 с.
23. Теоретичні засади державного регулювання інноваційної інфраструктури : метод. рек. / авт. кол. : А.О. Дєгтяр, Р.Г. Соболь, Я.В. Каледжян. – К. : НАДУ, 2012. – 44 с.
24. Флейчук, М.І. Захист прав інтелектуальної власності та правові аспекти трансферу технологій у перехідних економіках / М.І. Флейчук, У.В. Ткачук, Н.І. Черкас, О.А. Мокій. – Львів: HESPOSI, ЛЦНТІ, 2008. – 80 с.
25. Цибульов, П.М., Бутнік-Сіверський, О.Б. Економіка інтелектуальної власності. Підручник. – К.: ІІВ, 2008. – 408 с.

6.3. Ресурси мережі Internet

26. Міжнародні нормативно-правові акти регулювання інноваційної сфери [Електронний ресурс]: Офіційний сайт Науково-дослідного інституту правового забезпечення інноваційного розвитку. – Режим доступу : http://ndipzir.org.ua/
27. Проект Інноваційного кодексу України [Електронний ресурс]: Офіційний сайт Науково-дослідного інституту правового забезпечення інноваційного розвитку. – Режим доступу : http://ndipzir.org.ua/
28. Національна мережа трансферу технологій http://www.nttn.org.ua/
29. Українська інтегрована система трансферу технологій http://untt.com.ua/
30. European Research Coordination Agency http://www.eurekanetwork.org/
31. Enterprise Europe Network http://een.ec.europa.eu/
32. The European Association of Research and Technology Organizations (EARTO) http://www.earto.org
33. World Intellectual Property Organization (WIPO) http://www.wipo.int/
34. European Investment Fund http://www.eif.org/
35. European Patent Office  http://www.epo.org