|
ЦіноутворенняДата публикации: 14.08.2017 10:07
Державний вищий навчальний заклад «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»
Кафедра фінансів
КОНТРОЛЬНА РОБОТАТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ЇЇ ВИКОНАННЯЗ КУРСУ «ЦІНОУТВОРЕННЯ» ДЛЯ СТУДЕНТІВ НАПРЯМКУ ПІДГОТОВКИ «ФІНАНСИ І КРЕДИТ»
Івано-Франківськ – 2014 рік ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ Обсяг контрольної роботи (КР) повинен становити 15-20 сторінок формату А4 машинописного тексти (14 шрифт, полуторний інтервал, шрифт - Tіmes New Roman), або 20-25 сторінок рукописного тексту. Всі поля для рукописного й машинописного тексту по 20 мм. Обсяг ДКР складається із двох теоретичних завдань і одного практичного. Робота повинна включати список використаних джерел і при необхідності - додатка. На титульному аркуші зазначається офіційна назва університету, кафедри, шифр спеціальності, курс та шифр групи, прізвище та ім’я, по батькові студента. Нижче вказується прізвище викладача (вчений ступень, посада), а внизу титульної сторінки – місто і рік. Усі сторінки нумеруються у правій верхні частині арабськими цифрами. Загальна нумерація починається з титульного аркуша, але порядковий номер на ньому не ставиться. Кожна структурна частина роботи починаються з нової сторінки. При посиланні на літературні джерела в квадратних дужках вказують порядковий номер за списком використаної літератури. При наведенні в тексті цитат, в кінці них квадратних дужках ставиться порядковий номер літературного джерела і номер сторінок, на яких розміщена цитата. Рисунки розміщуються відразу після посилення на них у тексті і нумерують послідовно в межах розділу арабськими цифрами. Таблиці також розміщують відразу після посилення на них у тексті. Вони повинні бути простими і зрозумілими. Нумерація таблиць також послідовна в межах розділу, причому номер розміщується праворуч над заголовком разом зі словом «Таблиця». При використанні в тексті формул обов’язково вказується значення символів. Формули нумеруються послідовно в межах розділу.
Контрольна робота включає теоретичну та практичну частини.
Теоретична частина завдання Теоретична частина завдання містить два теоретичних питання. Порядок вибору варіанту індивідуального теоретичного завдання представлен у табл. 1. При цьому в розрахунок приймаються цифри порядкового номера студента у журналі - перша цифра розташовується по стовпці у таблиці, а друга цифра розташовується по рядку таблиці. Варіанти теоретичних завдань зазначені на перетинанні рядка таблиці з відповідною цифрою і стовпця таблиці і відповідною цифрою.
Таблиця 1 Варіанти індивідуального теоретичного завдання
Методичні вказівки до виконання теоретичного завдання
Мета вивчення окремих теоретичних питань – закріплення теоретичних знань з курсу «Ціноутворення», поглиблення вивчення і розробка окремих теоретичних проблем, систематизація, узагальнення і підготовка на цій основі пропозицій до управлінських рішень в системах керування в області ціноутворення, формування стратегій розвитку, оптимізації структури цін, формування значно більшого рівня конкурентності підприємств і т.п. Теоретичні питання викладаються студентом з використанням знань, одержаних при вивченні економіки підприємства, макроекономіки, мікроекономіки, статистики, бухгалтерського обліку, менеджменту, фінансів. Теоретичні питання повинні містити критичну оцінку літературних джерел, практичного та теоретичного досвіду ціноутворення на підприємствах і в установах, теоретичні та практичні аспекти проблем, законодавче та нормативне забезпечення проблем. Студент обов’язково повинен ретельно розібратися у термінології питання та його категорійним апаратом. У висновках слід викласти самостійні узагальнення і пропозиції, які послідовно відображають результаті аналізу та вивчення літературних джерел по кожні проблеми. Підбір та вивчення літературних джерел слід начинати від підручників, навчальних посібників, конспектів лекцій до монографій, наукових статей, статистичних збірників, законодавчої та нормативної бази. Структуру, характер и обсяг матеріалу по кожному питанню студент визначає самостійно. Матеріал по кожному питанню повинен містить текстову частину та відповідні графіки, схеми, таблиці, формули, статистичні і фактичні матеріали. По тексту матеріалу, що викладається, повинні бути посилання на використані джерела (статистику, класифікації, точки зору авторів робіт і т. і.). Список використаної літератури містить лише ті джерела, які були безпосередньо використані при написанні роботи. При складанні списку літератури слід дотримуватися такої послідовності: 1. Закони України; 2. Указі Президента України; 3. Постанови Верховної Ради України; 4. Постанови, декрети, рішення Кабінету Міністрів України; 5. Інструктивні матеріали міністерств і відомств; 6. Монографії, наукові праці, статті, навчальна література (в алфавітному порядку за прозвищем автора). У переліку літературних джерел законодавчі та нормативні матеріали розташовуються у хронологічному порядку.
Тематика теоретичного завдання контрольної роботи. 1. Теорії ціноутворення і їхня характеристика 2. Економічна сутність ціни 3. Функції цін у ринковій економіці 4. Система цін на сучасному етапі розвитку економіки України 5. Форми і методи ціноутворення 6. Механізм формування ціни в ринковій економіці 7. Фактори, що визначають рівень і структуру ринкової ціни: економічний зміст 8. Попит і його роль у формуванні ціни 9. Витрати і процес ціноутворення 10. Фактор конкуренції в ціноутворенні 11. Світові ціни: зміст, види, особливості формування і руху 12. Транспортний фактор ціноутворення в зовнішньоторговельній ціні 13. Цінова політика і цінова стратегія в господарській діяльності підприємства в умовах ринку: сутність і види 14. Етапи побудови ціни і їхня характеристика 15. Стадії ціноутворюючого процесу і їхня характеристика 16. Наукові основи і методологія ціноутворення в ринковій економіці 17. Взаємозв'язок ціноутворення і внутріфірмового планування в умовах ринку 18. Особливості ціноутворення в машинобудівному комплексі 19. Особливості ціноутворення в зовнішньоекономічному комплексі 20. Особливості ціноутворення в аграрнопромышленном комплексі 21. Організація ціноутворення в Україні, напрямку розвитку 22. Державне регулювання і контроль цін в Україні і шляху його удосконалювання 23. Ціна товару як один з інструментів маркетингу 24. Цінова еластичність і її використання в ціноутворенні 25. Особливості ціноутворення на різних стадіях життєвого циклу товару 26. Психологічні фактори ціноутворення 27. Види економічних систем: характеристика й особливості розподілу ресурсів 28. Класифікація ринків за рівнем конкуренції: зміст і особливості ціноутворення 29. Визначення ціни на нові товари і товари, що володіють унікальними якостями 30. Ціноутворення в умовах інфляції 31. Вибір оптимальних економічних рішень за ціною 32. Закордонний досвід державного регулювання цін 33. Аналіз ціни як інструмента маркетингової політики підприємства 34. Податки в складі ціни і податковий контроль за ціноутворенням 35. Витратні методи ціноутворення 36. Визначення ціни з орієнтацією на попит 37. Визначення ціни з орієнтацією на конкуренцію 38. Надбавки і знижки до цін 39. Митне регулювання цін і митна вартість товару 40. Інформація для ціноутворення
Практична частина завдання Завдання 1. Розрахувати коефіцієнти прямої, перехресної еластичності попиту за ціною і еластичність попиту по доходах за даними, приведеним у таблицях 4,5,6,7,8,9, сформулювати висновки і дати рекомендації з керування ціною і ціноутворенням з урахуванням досягнутого рівня еластичності. Варіант завдання визначається за номером у журналі. При цьому перша цифра по кожнім осередку (цифра над рисою) таблиць 4,5,6,7,8,9 коректується (збільшується) на коефіцієнт, що збігається з номером першої цифри в журналі. При цьому якщо перша цифра - 0, то він при виборі поправочного коефіцієнта - заміняється на десять. Наприклад, порядковий номер студента в журналі - 3, тоді використовується поправочний коефіцієнт 1,3 і т.д. Таблиця 2 Ціна на i–тий вид товару (над рисою – до зміни ціни, під рисою - після її зміни), у.о.
Таблиця 3 Обсяг попиту на i-тий вид товару при зміні ціни на і-тийвид товару (над рисою - до зміни ціни, під рисою - після зміни ціни), у.о.
Таблиця 4 Обсяг попиту на i-тий вид товару (над рисою - до зміни ціни на j-тий вид товару, під рисою - після зміни ціни на ј-тий вид товару), у.о.
Таблиця 5 Ціна на j–тий вид товару (над рисою – до зміни ціни, під рисою - після її зміни), у.о.
Таблица 6 Рівень доходу населення (над рисою - до його зміни, під рисою - після його зміни), у.о.
Таблица 7 Рівень попиту на і-тий вид товару (над рисою - до зміни рівня доходу населення, під рисою - після зміни рівня доходу населення), у.о.
Методичні рекомендації до рішення практичного завдання № 1
Для оцінки еластичності в ціноутворенні використовують ряд коефіцієнтів. Коефіцієнт прямої еластичності попиту за ціною на і-тий вид товару () визначається по формулі:
де - усереднене значення і ціна і-го товару; - усереднене значення й обсяг попиту і-го товару; - зміни ціни і-го товару; - зміни обсягу попиту і-го товару. Середні значення ціни товару й обсягу попиту розраховуються по формулах:
. Зміна ціни товару й обсягу попиту визначаються по формулах: ;
де и - відповідно, значення ціни і-го товару до і після зміни; и - відповідно, обсягу попиту на і-тий товар до і після зміни ціни. Коефіцієнт перекресной еластичності попиту за ціною (Еіj) визначається по формулі:
де – усереднене значення і ціна j-го товару. Розрахунок и здійснюється аналогічно розрахунку и . Коефіцієнт перехресної еластичності попиту за ціною може бути позитивним, негативним і нульової. Якщо >0, те такі товари називаються взаємозамінними, тобто підвищення ціни одного товару веде до підвищення попиту на іншій. Якщо <0, те товари являються взаємодоповнюючими (комплементарними), тобто при підвищенні ціни одного товару попит на іншій падає. Якщо =0 те товари називаються незалежними, тобто зміну ціни одного товару не впливає на попит на інший товар. Коефіцієнт еластичності попиту по доходу визначається по формулі:
де – доход конкретного чи споживача всього населення. При цьому: ;
де та - рівень доходів населення до і після його зміни. Наприклад, визначити коефіцієнт прямої еластичності попиту за ціною, якщо відомо, що при ціні 5 грн. обсяг попиту на даний товар 6 млн. шт. у рік, а при ціні 4 грн. - 8 млн. шт. у рік. У цьому випадку: 1,286. Коефіцієнт прямої еластичності попиту за ціною показує, на скількох відсотків зміниться обсяг попиту на товар при зміні його ціни на 1%. Уперше це поняття досліджував А.Маршалл у його додатку до економіки в 1881-1882 р. Коефіцієнт перехресної еластичності попиту по ціні може бути позитивним, негативним і нульової. Діапазон еластичності поширюється від нуля до нескінченності. Тому розрізняють кілька груп цінової еластичності попиту. Еластичний попит (>1) – ситуація, при якій обсяг попиту змінюється на більший відсоток, чим ціна. Нееластичний попит (<1) – ситуація, коли обсяг попиту змінюється на менший відсоток, чим ціна. При одиничній еластичності (=1) обсяг попиту змінюється тими ж темпами, що і ціна, але в протилежному напрямку. Зовсім єластичний попит (≈∞) – ситуація, коли при зниженні ціни покупці підвищують обсяг попиту на необмежену величину, а при підвищенні ціни - цілком відмовляються від товару. Зовсім нееластичний попит (=0) – ситуація, коли зміна ціни не спричиняє зміна обсягу попиту. Коефіцієнт перехресної еластичності попиту за ціною показує, на скількох відсотків змінюється обсяг попиту на один товар (і - тий) при зміні ціни на інший товар (ј - тий) на 1%. Класифікація товарів за значенням коефіцієнта перехресної еластичності попиту за ціною: - взаємозамінні товари (>0), обсяг попиту на який і ціна інших товарів прямо пропорційні (змінюються в одному напрямку). Приміром, якщо підвищується ціна на вершкову олію, то покупець переходить на споживання відносно дешового маргарину, попит на який підвищується; - взаемодоповнюючі товари (<0), обсяг попиту на який і ціна інших товарів назад пропорційні. Приміром , якщо підвищується ціна на бензин, то знижується попит на автомобілі; - незалежні товари (=0), обом попиту на який і ціна іншого товару не зв'язані один з одним. Приміром , що ростуть ціни на чоловічі костюми не роблять ніякого впливу на кількість сірників, що купуються. Фактори, що впливають на еластичність попиту: 1. Наявність на ринку товарів-замінників. Наприклад , у солі немає замінників, тому при будь-якій ціні обсяг попиту на цей товар практично не зміниться. 2. Розмаїтість можливостей і напрямків використання даного товару. Наприклад, нафта може служити паливом, сировиною для виробництва хімічних продуктів, одержання бензину, моторних олій і т.п., тому еластичність попиту на неї дуже висока. 3. Частка витрат споживача на тієї чи інший товар. Наприклад , зубна паста необхідна, здобувається регулярно у відносно постійних кількостях, Алі витрати на неї не великі. Підвищення цін на таку продукцію не приведе до змін попиту на неї. Алі якщо зростуть ціни на м'ясо, що є одним з найважливіших продуктів питання, витрати на який у бюджеті споживача досить великі, попит на нього істотно знизиться. 4. Специфіка ринків. Наприклад, особливістю ринку лікарських препаратів є ті, що більшість споживачів купують ліків за рекомендацією лікаря поза залежністю від його ціни. Томові попит на багато лікарських препаратів є нееластичним. 5. Період часу, що пройшов з моменту зміни ціни. Наприклад , різкий ріст цін на енергоресурси може зробити дуже непомітний вплив на обсяг попиту в плині декількох чи місяців навіть років, але в міру переорієнтації виробництва на енергозберігаючі технологи попит на енергоресурси буде падати. 6. Ступінь терміновості придбання даного товару. Наприклад , підвищення цін на квіти у святкові дні не приводить до зниження попиту на них. Крім того, на урівень еластичності попиту впливає так називаний нефункціональний попит, що завжди може бути присутнім на ринках товарів і послуг. Американський економіст Х.Лейбенстайн розділив нефункціональний попит на три види: - спекулятивний попит; - соціальний попит; - нераціональний попит (эфект Р.Гіффена, ефект Т.Веблена, ефект сноба, ефект приєднання до більшості). Спекулятивний попит - збільшення попиту у святи з інфляційними чеканнями підвищення цін. Нераціональний попит - зміна попиту під впливом емоцій. Зміна цін не впливає на зміну рівня попиту в цьому випадку. Соціальний попит - зміна попиту під впливом соціальних факторів. Ефект (парадокс) Р.Гіффена - збільшення попиту на товар, що займає значну частину в бюджеті семи при підвищенні на нього цін. Ефект (парадокс) Т.Веблена - збільшення попиту на ексклюзивний товар при підвищенні на нього цін. Ефект сноба - ріст попиту при росту цін, обумовлений психологічною мотивацією споживачів - бажання не відповідати загальній масі споживачів. У даній ситуації ігнорується ціннісний фактор. Ефект приєднання до більшості - залежність попиту від загальної на ринку мотивації споживачів. Коефіцієнт еластичності попиту по доходу показує, на скількох відсотків зміниться обсяг попиту на товар при зміні доходу покупця на 1%. Класифікація товарів за значенням коефіцієнта еластичності попиту по доходу: - товар "низької якості" (<0), обсяг попиту на який і доход назад пропорційні; - "нормальний" товар (>0), обсяг попиту на який і доход прямо пропорційні. Серед "нормальних" товарів можна виділити: - товар першої необхідності, на який темп росту попиту менше темпу росту доходу; - предмети розкоші, на який темп росту попиту більше темпу росту доходу; - товари "другої необхідності", на які темпи росту попиту прямо пропорційні зміні доходів. Загальна тенденція, як правило, полягає в тім, що зі збільшенням доходу попит на товар росте. Відзначимо, що тут мова йде про зміну попиту на товар, тобто про зрушення кривої попиту чи вправо вліво. Для більшості товарів еластичність по доходу - дуже позитивна. При цьому товари повсякденного попиту, як правило, мають малу позитивну еластичність по доходу, тому що вони необхідні в повсяднемному житті і володіють досить високим якістю, щоб не бути замінними. Предмети розкоші й інші товари тривалого користування мають високу еластичність по доходу, тому що з ростом добробуту їхній купують усе більше і нарешті, товари низької якості, використовувані по необхідності, мають негативну еластичність по доходу, тому що з ростом доходу вони виключаються з вживання і заменяються іншими, болем якісними і болем дорогими. На практиці інформація про еластичність попиту по доходу широко використовується фірмами при виборі стратегічних напрямків ділової активності. Дані про еластичність попиту необхідні при прийнятті рішень про перегляд цін, його спрямованности і ступеня зміни цін на окремі товари. Це дозволяє проводити обґрунтовану політику цін як з погляду комерційної вигоди, так і підвищення життєвого рівня населення. Використання цих даннях дає можливість виявить реакції споживачів на зміну ціни, підготовить виробництво до зміни попиту, здійснювати регулювання ринку. Інформація про еластичність попиту може також використовуватися при встановленні рівня по товарного податку (акцизу), проведенні різних операцій на зовнішньому ринку (експортно-імпортних операцій, операцій з валютними курсами і т.п.). Розглянемо, яким чином вплине еластичність на поводження покупців. Тут можна виділити кілька варіантів: - якщо попит зовсім еластичний, то при зниженні ціни покупці підвищують обсяг попиту на необмежену величину, а при підвищенні ціни - цілком відмовляються від товару; - при еластичному попиту при зниженні ціни обсяг попиту підвищується болем високими темпами в порівнянні зі зміною ціни, а при її підвищенні - знижується в болем значних раз мірах, чим ціна; - при одиничній еластичності обсяг попиту змінюється тими ж темпами, що і ціна, але в протилежному напрямку; - якщо попит нееластичний, то при підвищенні ціни обсяг попиту знижується болем низькими темпами, чим росте ціна, а при її зниженні - збільшується болем повільно, чим ціна падає; При зовсім нееластичному запитай будь-як зміну ціни обсягу попиту зовсім не змінює.
Завдання 2. Визначите оптову, відпускну, роздрібну ціну виробу й структуру роздрібної ціни виробу по данням, приведенням у табл. 10: Варіант завдання визначається по останній цифрі номеру студента в журналі. Таблиця 8 Вихідні дані для розрахунку ціни
Визначити: а) прибуток підприємства розраховуючи на один виріб; б) оптову ціну підприємства; в) відпускну ціну підприємства із ПДВ; г) постачальницько-збутову надбавку; д) торговельну надбавку е) роздрібну ціну виробу; ж) структуру роздрібної ціни виробу. Сформулювати висновки й дати рекомендації з оптимізації структури роздрібної ціни. Всі проміжні розрахунки представити в тексті завдання.
Методичні рекомендації до рішення практичного завдання № 2
Будь-яка ціна, будучи інтегральною вартісною категорією, включає определеные елементи. Склад ціни - значення елементів ціни в абсолютному (вартісному) вираженні. Структура ціни - питома вага окремих елементів у складі ціни, виражена в чи відсотках частках одиниці. Склад і структура ціни приведені на мал. 1. Повна собівартість продукції визначається витратами на її виробництво і реалізацію.
Рис.1. Склад і структура витрат на виробництво.
Калькуляция – вирахування собівартості на одиницю продукції. Вона необхідна для цілей ціноутворення. Прибуток – обов’язковий елемент ціни, розраховується за допомогою нормативу рентабельності шляхом процентної надбавки до собівартості. Норматив прибутку залежить від прийнятої стратеги ціноутворення. Податки – форма платежу, взымаемая з доходу або майна юридичних і фізичних осіб, що характеризується обов'язковістю, регламентацією раз міра й строками внесення. Всі податки встановлюються централізовано у вигляді процентних ставок. Однак методика їхнього розрахунку різна, у в'язі із чим процес визначення ціни і її структур ускладнюється. Частина податків входить до складу собівартості (відчислення в фонд соціального страхування, податок на користувачів автомобільних доріг). Податки, реалізовані ціною, дозволяють їй виконати значну соціально-економічну роль. До складу ціни включаються наступні види податків: соціальні податки, податок на добавленню вартість, акциз. Податок на додану вартість (ПДВ) по своїй економічній суті - це форма вилучення в бюджет частини знову створеної вартості. На кожній стадії виробництва й реалізації товарів створюється нова добавлення вартість. На практиці визначається як різниця між сумою ПДВ, отриманого по реалізованим товарах (податкові зобов'язання), і ПДВ, сплаченим підприємством за сировину й матеріали (податковий кредит). Ставка ПДВ становить 20%. Акциз уведений на певний (обмежений) перелік товарів, що не є предметами першочергового споживання. Формула визначення суми акцизу (А):
де – собівартість одиниці підакцизної продукції (за умови її виробництва на даному підприємстві й використанні в подальшій переробці при виготовленні не оподатковуваного акцизом товару) або відпускна ціна одиниці підакцизного товару; – ставка акцизу у відсотках від відпускної ціни підприємства без ПДВ (установлена диференційовано на окремі групи товарів на законодавчому рівні). Загальна вартість (ЗВ) виготовлення підакцизної продукції з акцизом, що включається у відпускну ціну, визначається по формулі:
Торговельна надбавка - являє собою витрати й прибуток торговельної організації по реалізації продукції. У цей час централізоване встановлення торгових надбавок відсутній, їхній граничний раз мер по особливо соціально значимих товарах затверджується місцевою адміністрацією. З метою аналізу цін і конїюктури варто вивчати співвідношення цін: - на технологічно взаємозалежні товари (співвідношення цінового й технологічного еквівалента); - на продовольчі й промислові товари; - співвідношення вартості сировини й вартості вироблюваної з нього продукції; - на матеріально-технічні ресурси й ціни готової продукції в промисловості; - на взаємозамінні продукти; - на той самий продукт у державних, акціонерних, часток виробників і продавців і на колгоспному ринку; - покупок різними соціальними й економічними категоріями населення (зокрема , групами по доходу); - по різних територіях (регіонах, містьскої і сельскої місцевості, у крупних і дрібних містах і навіть у різних районах великого мегаполіса; - на основну експортовану й імпортовану продукцію (співвідношення вітчизняних і імпортних цін).
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
Формою контролю КР є перевірка підготовлених завдань і співбесіда. У випадку якщо робота виконана не задовільно, вона вертається виконавцеві для виправлення недоліків. За КР студент може отримати максимально 10 балів.
Контрольна робота оцінюється за такими критеріями: - самостійность виконання; - логічность та послідовність викладення матеріалу; - повнота розкриття теми; - використання нормативної бази; - обгрунтованність висновків; - використання статистичної інформації; - наявність конкретних пропозицій; якість оформлення.
Оцінка 10 балів. Теоретичне запитання розкрито повністю, з викладенням оригінальних висновків, отриманих на основі програмного, додаткового матеріалу, законодавчих актів та нормативних документів. При виконанні практичних завдань студент застосовує системні знання навчального матеріалу, передбачені навчальною програмою. Практичні завдання виконані як з використанням типового алгоритму, так і самостійно розробленим алгоритмом, висновки до завдань аргументовані та обґрунтовані. Оцінка 9 балів. Теоретичне запитання розкрито повністю, програмний матеріал викладено згідно з матеріалом дисципліни. При виконанні практичних завдань студент ефективно застосовує основні знання навчального матеріалу, що передбачені навчальною програмою. Практичні завдання виконуються в цілому правильно з використанням типового алгоритму, при їх виконанні студент припускається окремих несуттєвих помилок. Оцінка 8 балів. Теоретичне запитання розкрито повністю, програмний матеріал викладено з незначними погрішностями або без узагальнень. При виконанні практичних завдань студент застосовує основні знання навчального матеріалу, що передбачені навчальною програмою. Практичні завдання виконуються в цілому правильно з використанням типового алгоритму, при їх виконанні студент припускається несуттєвих помилок. Оцінка 7 балів. Теоретичне запитання розкрито повністю, проте при викладенні програмного матеріалу допущені незначні помилки. При виконанні практичних завдань студент застосовує основні знання навчального матеріалу, що передбачені навчальною програмою. Практичні завдання виконуються в цілому правильно з використанням типового алгоритму. При їх виконанні студент припускається несуттєвих помилок. Оцінка 6 балів. Теоретичне запитання розкрито неповно, допущено суттєві погрішності або помилки. При виконанні практичних завдань без достатнього розуміння студент застосовує навчальний матеріал, припускається помилок. Оцінка 5 балів. Теоретичне запитання розкрито неповно, допущено суттєві погрішності, які впливають на зміст відповіді. При виконанні практичних завдань без достатнього розуміння студент застосовує навчальний матеріал, припускається значних помилок. Оцінка 4 бали. Теоретичне запитання розкрито неповно, з суттєвими помилками. При виконанні практичних завдань без достатнього розуміння студент застосовує навчальний матеріал, припускається значної кількості помилок, стикається зі значними труднощами при аналізі та порівнянні економічних явищ та процесів. Оцінка 3 бали. Теоретичне запитання розкрито неповно або зовсім не розкрито. При виконанні практичних завдань припускається досить великої кількості грубих помилок, стикається зі значними труднощами при аналізі економічних явищ та процесів, виявляє здатність до викладення думки на елементарному рівні. Оцінка 2 бали. Теоретичне запитання не розкрито. Виконати практичні завдання не може, стикається зі значними труднощами при аналізі економічних явищ та процесів, виявляє здатність до викладання думки на елементарному рівні. Оцінка 1 бал. Теоретичне запитання не розкрито. Виконати практичні завдання не може, стикається зі значними труднощами при аналізі економічних явищ та процесів.
|