|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Методические указания и информация \ ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНАДата публикации: 25.06.2019 13:53
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА» Навчально-науковий інститут «Юридичний інститут ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Кафедра цивільного та трудового права
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково-педагогічної роботи
«28» грудня 2018 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Київ – 2018 Розробники: Омельченко Андрій Володимирович, д.ю.н., професор, завідувач кафедри цивільного та трудового права a.omelchenko@i.ua; Богданець Аліна Вікторівна, старший викладач кафедри цивільного та трудового права Alina_Bohdanets@ukr.net
© Омельченко А.В., 2018 © Богданець А.В., 2018 © КНЕУ, 2018
ЗМІСТ
ВСТУП
Навчальна дисципліна «Цивільне право України. Загальна частина» є однією із складових комплексної підготовки фахівців галузі знань 08 «Право» спеціальності 081 «Право».
Анотація навчальної дисципліни: Навчальна дисципліна «Цивільне право України. Загальна частина» є однією із фундаментальних дисциплін, що вивчаються студентами Навчально-наукового інституту «Юридичний інститут ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана». Вивчення дисципліни передбачає усвідомлення студентами сутності норм права, які регулюють майнові та особисті немайнові цивільно-правові відносин; розуміння зростаючої ролі цивільного права в демократичному правовому суспільстві; безпосередній зв’язок норм права з їх практичним застосуванням відповідними органами та особами.
Міждисциплінарні зв’язки: «Цивільне право України. Загальна частина» як навчальна дисципліна інтегрує велику кількість базових понять та прийомів загальнотеоретичних і спеціальних дисциплін таких, як: «Теорія права», «Римське приватне право та латинська юридична фразеологія», «Договірне право», «Сімейне право», «Актуальні проблеми цивільного права», «Правове регулювання страхової діяльності», «Цивільне право України. Особлива частина», «Право інтелектуальної власності».
Мета вивчення дисципліни – досягнення всебічного глибокого розуміння студентами природи і сутності цивільно-правових відносин, підготовка до практичної діяльності висококваліфікованих фахівців-правознавців; оволодіння правилами самостійної роботи з цивільними нормативно-правовими актами, навичками практичної роботи; засвоєння змісту цивільно-правових інститутів, об’єктивних закономірностей їх розвитку, суті цивільно-правових категорій; розуміння змісту норм цивільного права, тлумачення його норм; застосовування до конкретних життєвих ситуацій норм цивільного права; набуття досвіду науково-дослідної роботи в галузі цивільного права.
Завдання (навчальні цілі) дисципліни полягає у формуванні у студентів цілісної системи знань щодо інститутів цивільного права. У результаті вивчення дисципліни студенти повинні засвоїти елементи дослідницької діяльності, теоретичні положення, що є визначальними для цивільного права; навчитися проводити авторські дослідження, зокрема, в частині аналізу судової практики, теоретичних посилок та робочих гіпотез, визначення відповідних нормативно-правових актів.
Предметом дисципліни є галузь цивільного права та наука цивільного права.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен набути такі результати навчання:
Знання: система цивільного права та цивільного законодавства; історія розвитку цивільного права та цивільного законодавства; діючі норми цивільного права; положення основних цивільно-правових інститутів; основні категорії і поняття цивільного права; актуальні проблеми реформування цивільного права; перспективи розвитку науки цивільного права.
Уміння: орієнтуватися в системі законодавчих і нормативних правових актів; знаходити необхідні цивільно-правові норми у відповідних джерелах цивільного права; правильно тлумачити зміст джерелах цивільного права; застосовувати норми цивільного права до конкретних практичних ситуацій та в процесі роботи за юридичною спеціальністю.
Комунікація: здатність працювати у національному та міжнародному просторі, застосовувати теоретичні знання та практичні навички у сфері реалізації майнових та особистих немайнових прав та обов’язків, зрозуміле і недвозначне донесення власних висновків, а також знань та пояснень, що їх обґрунтовують, до фахівців і нефахівців.
Автономність та відповідальність: продемонструвати розуміння особистої відповідальності за професійні рішення чи надані пропозиції/рекомендації/консультації, які пов’язані із реалізацією майнових та особистих немайнових прав та обов’язків.
1. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1
Тема 1. Поняття, предмет, метод цивільного права України. Система та джерела цивільного права України Поняття, предмет, метод цивільного права України Поняття приватного та публічного права. Поняття та знаки приватного права. Дуалізм приватного права. Приватне право та його співвідношення з цивільним. Поняття цивільного права як терміну (історичні тлумачення). Цивільне право як навчальна дисципліна. Структура навчального курсу “Цивільне право”. Цивільне право як галузь правової науки. Предмет науки цивільного права. Цивільне право як галузь національного права. Предмет цивільного права України. Майнові відносини як предмет цивільного права. Особисті немайнові відносини як предмет цивільного права України. Метод цивільно-правового регулювання. Сутність методу юридичної рівності сторін. Диспозитивність та імперативність як методи в цивільному праві України. Функції цивільного права. Загально правові функції цивільного права. Спеціальні функції цивільного права. Принципи (загальні засади) цивільного права. Поняття принципів цивільного права. Загальні засади цивільного законодавства в Цивільному кодексі України. Значення принципів цивільного права. Система та джерела цивільного права України Система цивільного права України. Поняття системи цивільного права та її співвідношення зі структурою Цивільного кодексу України. Поняття елементів системи цивільного права. Загальна частина цивільного права. Особлива частина цивільного права. Цивільно-правові підгалузі (підрозділи), інститути, субінститути та норми. Структура підрозділів та основних інститутів цивільного права. Джерела цивільного права України. Система цивільного законодавства. Цивільні закони. Підзаконні нормативно-правові акти як джерела цивільного права України. Міжнародні угоди як джерела цивільного права. Звичаї в цивільному праві України. Принципи та приватноправові угоди як джерела цивільного права. Значення постанов Пленуму Верховного Суду України та керівних роз‘яснень Вищого господарського суду України. Дія цивільних законів у часі і просторі. Початок дії нормативно-правових актів цивільного законодавства. Припинення дії актів цивільного законодавства. Аналогія цивільного закону. Умови застосування аналогії закону в цивільному паві. Аналогія цивільного права. Умови застосування аналогії цивільного права. Загальна характеристика нового Цивільного кодексу України.
Тема 2. Цивільне правовідношення (цивільні правовідносини) Поняття цивільних правовідносин (цивільного правовідношення). Особливості цивільних правовідносин. Структура цивільного правовідношення. Суб‘єкти цивільного правовідношення. Поняття цивільної правосуб‘єктності. Цивільна правоздатність та дієздатність. Особливості держави як суб‘єкта цивільного права. Автономна республіка Крим та територіальні громади як учасники цивільних правовідносин. Поняття об‘єктів цивільних правовідносин та їх види. Зміст цивільного правовідношення. Суб'єктивне цивільне право і суб'єктивний цивільний обов'язок. Види цивільних правовідносин. Майнові та особисті немайнові цивільні правовідносини. Абсолютні та відносні цивільні правовідносини. Активні та пасивні цивільні правовідносини. Загальнорегулятивні цивільні правовідносини. Регулятивні та охоронні цивільні правовідносини. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин. Поняття юридичних фактів у цивільному праві. Види юридичних фактів. Події як підстави виникнення цивільних правовідносин. Абсолютні та відносні події. Юридичні стани в цивільних правовідносинах. Юридичні дії та їх види. Неправомірні юридичні дії та їх цивільно-правові наслідки. Правомірні юридичні дії в цивільному праві. Юридичні вчинки та юридичні акти. Правочини як юридичні факти. Правостворюючі, правозмінюючі, правоприпиняючі та правовідновлюючі юридичні факти.
Тема 3. Фізичні особи як суб‘єкти цивільного права. Фізична особА – суб’єкт підприємницької діяльності. Особисті немайнові права фізичної особи та засоби їх захисту Фізичні особи як суб‘єкти цивільного права Поняття фізичної особи та її юридичні ознаки. Поняття цивільної правосуб‘єктності фізичної особи. Цивільна правоздатність фізичної особи. Виникнення та припинення цивільної правоздатності. Обмеження цивільної правоздатності фізичної особи. Принципи цивільної правоздатності фізичної особи. Зміст цивільної правоздатності фізичної особи. Поняття цивільної дієздатності фізичної особи. Зміст цивільної дієздатності фізичної особи. Цивільна деліктоздатність фізичної особи. Види цивільної дієздатності. Часткова цивільна дієздатність малолітніх осіб. Неповна цивільна дієздатність неповнолітніх осіб. Обмеження дієздатності неповнолітніх. Поняття емансипації неповнолітніх (надання повної дієздатності). Підстави для надання неповнолітнім особам повної цивільної дієздатності. Повна цивільна дієздатність та її зміст. Підстави для обмеження дієздатності повнолітніх осіб. Юридичні наслідки обмеження дієздатності. Підстави для визнання фізичної особи недієздатною. Юридичні наслідки визнання фізичної особи недієздатною. Ознаки індивідуалізації фізичної особи в цивільному обороті. Ім‘я фізичної особи; порядок його використання в цивільному обороті. Місце проживання фізичної особи та його юридичне значення. Підстави визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Правові наслідки визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Опіка над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою. Підстави оголошення фізичної особи померлою. Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою. Правові наслідки появи особи, яка була оголошена померлою. Акти цивільного стану та їх значення в цивільному праві. Фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності Правоздатність фізичної особи у сфері підприємницької діяльності. Зміст права фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності. Правове регулювання підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців. Обмеження права фізичної особи на заняття підприємництвом. Державна реєстрація фізичної особи - підприємця. Застосування до підприємницької діяльності фізичних осіб правил, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб. Цивільно-правова відповідальність фізичної особи - підприємця. Банкрутство фізичної особи, що є підприємцем. Особисті немайнові права фізичної особи та засоби їх захисту Особисті немайнові відносини як предмет цивільного права. Поняття особистих немайнових відносин. Особливості особистих немайнових відносин як предмета цивільно-правового регулювання. Теорії позитивного та негативного цивільно-правового регулювання особистих немайнових відносин. Регулювання особистих немайнових відносин у новому Цивільному кодексі України. Поняття особистих немайнових прав фізичної особи. Зміст особистого немайнового права фізичної особи. Види особистих немайнових прав фізичної особи в новому Цивільному кодексі України. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи. Право на життя та його зміст. Межі змісту права на життя та проблема евтаназії. Право фізичної особи на фізичне існування, усунення небезпеки, яка загрожує життю та здоров'ю, на медичні, наукові та інші досліди, право на стерилізацію, на штучне переривання вагітності тощо. Право фізичної особи на здоров‘я. Право на тілесну недоторканність особи, на охорону здоров‘я; право на безпечне для життя і здоров‘я довкілля; на усунення небезпеки, що загрожує здоров‘ю, надання медичної допомоги чи відмову від неї, на медичне страхування, на інформацію про стан свого здоров‘я та таємницю щодо нього. Право на свободу та особисту недоторканність: фізичну та психічну недоторканність, на донорство; заборона будь-яких дій та жорстокого поводження з фізичною особою. Право на сім'ю: на створення сім‘ї, перебування в сім‘ї, підтримання зв‘язків з особами, що входять до її складу, на опіку та піклування, на усиновлення, на патронатне виховання Особисті немайнові права, що забезпечують суспільне буття фізичної особи. Право фізичної особи на ім‘я; право на транскрибований запис імені; право на зміну прізвища, імені, по-батькові; право на честь, гідність та ділову репутацію та їх недоторканність; право на індивідуальність, збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, вільний вибір форм самовираження, які не суперечать закону та моральним засадам суспільства; право фізичної особи на особисте життя; право на особисті папери, таємницю кореспонденції; право на захист інтересів особи при проведенні фото, кіно, теле та відео зйомок, зображенні на фотографіях та в інших художніх творах; право на вибір та зміну роду занять; захист від збирання, зберігання, використання і поширення інформації про особисте життя; право особи на недоторканність житла та свободу пересування; право на свободу об‘єднання у політичні партії та громадські організації. Здійснення особистих немайнових прав. Здійснення права на захист особистих немайнових прав. Забезпечення здійснення особистих немайнових прав фізичної особи. Обмеження особистих немайнових прав. Цивільно-правовий захист особистих немайнових прав. Захист права фізичної особи на гідність та честь. Право на відповідь та спростування інформації про особу, яка є недостовірною. Відшкодування моральної шкоди, завданої посяганням на особисті немайнові права.
Тема 4. Юридичні особи як суб‘єкти цивільного права. Створення юридичної особи Юридичні особи як суб‘єкти цивільного права Поняття юридичної особи в цивільному праві. Ознаки юридичної особи. Організаційна єдність як ознака юридичної особи. Майнова відокремленість юридичної особи та її значення. Цивільна та цивільна процесуальна правосуб‘єктність юридичної особи. Засоби індивідуалізації юридичної особи. Найменування юридичної особи. Місцезнаходження юридичної особи та його юридичне значення. Теорії юридичної особи в цивілістичній науці. Сутність фікційних теорій юридичної особи. Особливості реалістичних теорій. Немайнові права юридичної особи. Найменування юридичної особи. Право юридичної особи на комерційне найменування (фірму). Право на ділову репутацію та її недоторканність. Право юридичної особи на таємницю кореспонденції. Право на торговельну марку (знак для товарів і послуг); право на географічне зазначення. Право юридичної особи на конфіденційну інформацію (комерційну таємницю). Правоздатність юридичної особи. Зміст загальної правоздатності юридичної особи. Поняття дієздатності юридичної особи. Зміст дієздатності юридичної особи та порядок її реалізації. Поняття органу юридичної особи. Види органів юридичної особи. Вищий орган юридичної особи (загальні збори) та його компетенція. Виконавчі органи юридичної особи. Порядок формування виконавчих органів юридичної особи. Компетенція виконавчих органів юридичної особи. Спостережні ради. Види юридичних осіб. Юридичні особи публічного права та юридичні особи приватного права. Комерційні та некомерційні юридичні особи. Поняття установи. Поняття товариства. Некомерційні товариства. Види комерційних товариств. Поняття виробничого кооперативу. Поняття господарського товариства. Види господарських товариств. Поняття: акціонерного товариства; товариства з обмеженою відповідальністю; товариства з додатковою відповідальністю; повного товариства; командитного товариства. Види господарських об‘єднань, що мають статус юридичної особи: асоціації, корпорації, консорціуми, концерни. Легалізація діяльності юридичної особи Створення юридичної особи. Способи створення юридичних осіб. Розпорядчий порядок утворення юридичної особи. Нормативно-явочний порядок. Договірний та дозвільний порядок утворення юридичної особи. Державна реєстрація юридичних осіб. Відомості, що вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб. Органи, що здійснюють державну реєстрацію юридичних осіб. Порядок державної реєстрації юридичних осіб – суб‘єктів підприємницької діяльності. Реєстрація некомерційних юридичних осіб. Правові наслідки державної реєстрації юридичних осіб. Установчі документи юридичної особи. Поняття засновницького договору та його учасники. Поняття статуту юридичної особи. Поняття установчого акту. Інші установчі документи, на підставі яких діють юридичні особи. Філії та представництва юридичної особи. Поняття філії юридичної особи. Поняття представництва юридичної особи. Порядок участі філій та представництв юридичної особи у цивільному обороті. Припинення юридичної особи. Підстави припинення юридичної особи. Ліквідація як підстава припинення юридичної особи. Правові наслідки ліквідації юридичної особи. Реорганізація як підстава припинення юридичної особи. Види реорганізації юридичної особи (злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділ).
Тема 5. Об‘єкти цивільних прав. Здійснення і захист цивільних прав та виконання цивільних обов‘язків Об‘єкти цивільних прав Поняття об‘єктів цивільних прав. Види об‘єктів цивільних прав. Співвідношення понять: об‘єкти цивільного права, об‘єкти цивільних прав, об‘єкти цивільних правовідносин. Нематеріальні блага як об‘єкти цивільних прав. Немайнові блага. Результати інтелектуальної, творчої діяльності та їх особливості як об‘єктів цивільних прав. Поняття інтелектуальної власності. Об‘єкти авторських прав. Об‘єкти суміжних прав. Об‘єкти права промислової власності. Наукові відкриття. Географічні зазначення. Поняття комерційної таємниці. Інформація як об‘єкт цивільних прав. Особливість правового режиму матеріального носія результату інтелектуальної, творчої діяльності. Майнові блага як об‘єкти цивільних прав. Поняття речей та майна. Класифікація речей у цивільному праві. Правовий режим тварин. Нерухомі речі як об‘єкти цивільних прав. Фізичні та юридичні ознаки нерухомості. Особливості правового режиму нерухомості. Вимоги до правочинів з нерухомістю. Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно. Речі - засоби виробництва і предмети споживання. Речі, вилучені з цивільного обороту, обмежені в цивільному обороті та речі, які вільно обертаються. Речі, визначені індивідуальними ознаками та визначені родовими ознаками. Речі споживні та неспоживні. Подільні та неподільні речі. Головна річ і приналежність. Складні речі та їх елементи. Продукція, плоди і доходи як об‘єкти цивільних прав. Гроші як об‘єкти цивільних прав. Юридичні особливості грошей. Форми використання грошей як об‘єктів цивільних прав. Цінні папери як об‘єкти цивільних прав. Поняття цінних паперів. Види цінних паперів. Пайові цінні папери. Боргові цінні папери. Похідні цінні папери. Товаророзпорядчі цінні папери. Дії як об‘єкти цивільних прав. Матеріальний результат дій та об‘єкт цивільних прав. Особливості послуг як об‘єктів цивільних прав. Поняття юридичного та матеріального об‘єкта в зобов‘язальних правовідносинах. Здійснення і захист цивільних прав та виконання цивільних обов‘язківПоняття суб’єктивних цивільних прав. Елементи суб‘єктивного цивільного права: право на власні дії, право на чужі дії, право на захист. Поняття здійснення суб‘єктивного цивільного права. Умови здійснення суб’єктивних цивільних прав. Особливості здійснення цивільних прав у абсолютних та відносних цивільних правовідносинах. Принципи здійснення цивільних прав. Загальноправові принципи здійснення цивільних прав. Межі здійснення цивільних прав. Здійснення цивільних прав відповідно до їх призначення. Здійснення цивільних прав у відповідності з обсягом дієздатності суб’єкта права. Обов‘язок суб‘єкта права додержуватися моральних засад суспільства та утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Способи здійснення цивільних прав. Здійснення цивільних прав залежно від характеру правових норм (імперативних та диспозитивних). Здійснення цивільних прав особисто та через представника. Поняття суб‘єктивних цивільних обов‘язків. Зміст цивільного обов‘язку. Виконання цивільних обов‘язків. Принципи виконання цивільних обов‘язків. Виконання обов‘язків у межах, встановлених законом або договором. Принцип належного виконання обов‘язку. Принцип реального виконання обов‘язку. Забезпечення виконання цивільних обов‘язків. Неприпустимість примушення особи до здійснення дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. Підстави звільнення особи від виконання цивільного обов‘язку. Суб‘єктивне цивільне право на захист. Поняття цивільно-правового захисту. Поняття суб‘єктивного цивільного права на захист та його зміст. Захист цивільних прав. Захист цивільних інтересів. Поняття захисту цивільних прав. Способи захисту цивільних прав. Визнання права. Визнання правочину недійсним. Припинення дії, яка порушує право. Відновлення становища, яке існувало до порушення. Примусове виконання обов'язку в натурі. Зміна правовідношення. Припинення правовідношення. Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Вибір способу захисту порушеного цивільного права. Самозахист цивільних прав. Поняття самозахисту цивільних прав. Правила (умови) застосування самозахисту цивільних прав. Конкретні види способів самозахисту цивільних прав, передбачені Цивільним кодексом України. Форми захисту цивільних прав. Поняття форм захисту цивільних прав. Юрисдикційні форми захисту. Загальний порядок юрисдикційного захисту цивільних прав. Спеціальний порядок юрисдикційного захисту. Неюрисдикційна форма захисту. Поняття зловживання цивільним правом. Реалізація права у неналежній формі. реалізація права недозволеними засобами. Використання недозволених засобів захисту цивільного права. Загальні та спеціальні наслідки зловживання цивільним правом.
Тема 6. Представництво в цивільному праві України Поняття представництва. Суб’єкти представництва. Вимоги до особи представника. Юридичні наслідки дій представника. Обмеження щодо можливості здійснення представництва в суді. Розмежування поняття представник з поняттями посередник, посланець, рукоприкладчик тощо. Особа, яку представляють. Треті особи у відносинах представництва. Підстави виникнення представництва. Види представництва. Представництво, що ґрунтується на законі та його особливості. Представництво, що ґрунтується на акті юридичної особи. Статутне представництво. Представництво, що випливає з правочину. Поняття та особливості обов‘язкового представництва. Добровільне представництво та його особливості. Поняття комерційного представництва. Поняття повноважень представника. Способи визначення повноважень представника. Обмеження щодо вчинення правочинів представником. Перевищення повноважень представника та його юридичні наслідки. Представництво без повноважень. Передоручення представником повноважень. Обов‘язки представника при передорученні повноважень. Представництво за довіреністю. Поняття довіреності. Порядок видачі довіреності. Юридичні наслідки видачі довіреності. Види довіреностей. Генеральна довіреність та її зміст. Спеціальна довіреність. Разові довіреності. Вимоги до довіреностей. Довіреності, які прирівнюються до нотаріально посвідчених довіреностей. Строки в довіреності. Строки дії довіреності. Підстави припинення довіреності. Порядок скасування довіреності та його юридичні наслідки. Безвідкличні довіреності.
Тема 7. Опіка та піклування Поняття опіки та піклування. Підстави виникнення опіки та піклування. Особи, над якими встановлюється опіка. Особи, над якими встановлюється піклування. Порядок встановлення опіки. Порядок встановлення піклування. Вимоги до особи опікуна та піклувальника. Особи, які не можуть бути призначені опікунами чи піклувальниками. Помічник особи, яка за станом здоров‘я не може самостійно здійснювати свої права та виконувати обов‘язки. Порядок призначення помічника. Повноваження помічника. Повноваження опікунів та піклувальників. Права опікуна. Обов‘язки опікуна. Обмеження повноважень опікуна. Повноваження піклувальників. Права піклувальника. Обов‘язки піклувальника. Обмеження повноважень піклувальника. Підстави та порядок припинення опіки. Підстави та порядок припинення піклування.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2
Тема 8. Строки та терміни у цивільному праві України. Позовна давність у цивільному праві Строки та терміни у цивільному праві УкраїниПоняття строків та термінів у цивільному праві України. Зміст строків. Співвідношення понять “строк” та “термін”. Види строків і термінів. Класифікація строків за підставами встановлення (які встановлюються законом, адміністративним актом, правочином, рішенням суду). Види строків за ступенем самостійності учасників цивільних правовідносин (імперативні, диспозитивні). Строки, які встановлюються календарною датою, вказівкою на подію, моментом витребування кредитором; способи визначення термінів. Строки та умови. Види строків за ступенем визначеності (абсолютно визначені, відносно визначені, невизначені). Загальні та спеціальні строки. Відкладальні та скасувальні (преклюзивні) строки. Поняття гарантійних строків та строків оперативного захисту. Поняття строку позовної давності. Правила обчислення строків і термінів. Початок перебігу строку. Правила визначення закінчення строку. Порядок вчинення дій в останній день строку.
Позовна давність у цивільному праві Поняття та значення строку позовної давності. Наслідки спливу позовної давності. Вимоги, на які позовна давність не поширюється. Юридичні наслідки непоширення позовної давності на певні вимоги. Види строків позовної давності. Загальна позовна давність. Спеціальна позовна давність. Вимоги, щодо яких встановлено скорочену позовна давність. Вимоги щодо яких встановлено більш тривалу (щодо загальної) позовну давність. Зміна строку позовної давності за домовленістю сторін. Перебіг строку позовної давності. Правила обчислення позовної давності. Загальні правила визначення початку строку позовної давності. Спеціальні правила визначення початку строку позовної давності. Зупинення строків позовної давності. Поняття та наслідки зупинення перебігу строку позовної давності. Підстави для зупинення перебігу строку позовної давності. Переривання строків позовної давності. Юридичні наслідки переривання перебігу строку позовної давності. Підстави для переривання перебігу строку позовної давності. Застосування строків позовної давності. Порядок застосування строку позовної давності судом. Застосування позовної давності до додаткових вимог. Поновлення позовної давності.
Тема 9. Правочини у цивільному праві України. Недійсність правочинів та її правові наслідки Правочини у цивільному праві України Поняття правочину у цивільному праві України. Ознаки правочину. Співвідношення понять “правочин”, “угода” “договір”. Класифікація правочинів. Види правочинів за формою укладення (усні, письмові прості, письмові нотаріальні, конклюдентні). Односторонні, двосторонні та багатосторонні правочини. Оплатні та безоплатні правочини. Каузальні та абстрактні правочини. Консенсуальні та реальні правочини. Безстрокові, строкові та умовні правочини. Правочини з відкладальними та скасувальними строками та умовами. Умови дійсності правочинів. Поняття дійсності правочину. Вимоги до змісту правочину. Вимоги до учасників правочину. Форма правочину. Вимоги щодо форми правочину. Правочини, котрі повинні укладатися в письмовій формі. Правові наслідки недотримання форми правочину. Наслідки недотримання письмової нотаріальної форми правочину. Наслідки недотримання простої письмової форми правочину. Воля учасника правочину та її юридичне значення. Вимоги щодо волі та волевиявлення учасників правочину. Пряме та непряме волевиявлення учасника правочину. Правочини з недоліками волі. Правочини, в яких воля учасника на його укладення відсутня: укладені під впливом насильства, вчинені внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною; вчинені дієздатною фізичною особою у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними. Правочини, в яких воля учасника на їх укладення сформована неправильно: вчинені під впливом обману, під впливом помилки або під впливом тяжкої для особи обставини. Вимоги до правочинів, що вчиняються батьками (усиновлювачами) в інтересах їхніх малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних дітей. Тлумачення змісту правочину. Недійсність правочинів та її правові наслідки Поняття недійсності правочину. Види недійсних правочинів. Поняття нікчемних правочинів. Підстави нікчемності правочинів. Поняття запере чуваних (оспорюваних) правочинів. Підстави оспорювання правочину в суді. Фіктивні та удавані правочини. Порядок визнання правочину недійсним. Момент недійсності правочину. Правові наслідки недійсності правочину. Поняття двосторонньої реституції. Відшкодування збитків та моральної шкоди як наслідок недійсності правочину. Порядок застосування правових наслідків недійсності правочинів.Особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Обов‘язок законних представників (батьків, опікунів, піклувальників) повертати все одержане за правочином, відшкодовувати вартість чи збитки та моральну шкоду . Підстави для відшкодування збитків у подвійному розмірі внаслідок недійсності правочину. Солідарний обов‘язок представника та другої сторони, з якою він уклав зловмисну угоду, щодо відшкодування збитків та моральної шкоди. Обов‘язок сторони, яка помилилася в результаті власного недбальства, а також сторони, яка необережною поведінкою сприяла помилці, - відшкодувати збитки. Обов‘язок юридичної особи, яка ввела в оману другу юридичну особу щодо свого права на вчинення правочину, який потребує спеціального дозволу (ліцензії) – відшкодувати моральну шкоду.
Тема 10. Відповідальність у цивільному праві України Поняття позитивної та негативної юридичної відповідальності. Поняття цивільно-правової відповідальності та її особливості порівняно з іншими видами цивільно-правової відповідальності. Ознаки цивільно-правової відповідальності. Функції цивільно-правової відповідальності. Принципи цивільно-правової відповідальності: майновий характер, принцип вини, принцип повного відшкодування; принцип презумпції вини боржника тощо. Підстави виникнення відповідальності в цивільному праві. Склад цивільного правопорушення. Суб’єкти цивільно-правової відповідальності. Умови цивільно-правової відповідальності. Поняття і види шкоди в цивільному праві. Поняття майнової шкоди. Шкода і збитки. Склад (види) збитків (реальні збитки, упущена вигода). Поняття моральної шкоди. Протиправна поведінка як умова відповідальності. Протиправні дії та протиправна бездіяльність в цивільному праві. Обставини, що виключають протиправність. Заподіяння шкоди правомірними діями. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою. Теорії причинного зв'язку. Поняття вини в цивільному праві та її особливості. Випадки цивільно-правової відповідальності незалежного від вини. Форма вини в цивільному праві та її значення Проста та груба необережність в цивільному праві. Вина потерпілого та її значення для цивільно-правової відповідальності. Підстави звільнення боржника від відповідальності. Поняття випадку і непереборної сили. Види цивільно-правової відповідальності. Договірна та позадоговірна відповідальність. Часткова, солідарна і субсидіарна відповідальність в цивільному праві. Відповідальність за дії третіх осіб. Поняття і види регресних вимог. Цивільно-правові санкції. Значення терміна "санкція" в цивільному праві. Види санкцій в цивільному праві. Конфіскаційні, штрафні, компенсаційні санкції. Обсяг цивільно-правової відповідальності. Визначення розміру заподіяної шкоди, збитків. Повне відшкодування завданої шкоди як принцип цивільно-правової відповідальності. Підвищена цивільно-правова відповідальність. Обмежена цивільно-правова відповідальність. Значення вини кредитора (потерпілого) при визначенні розміру цивільно-правової відповідальності.
Тема 11. Право власності в системі речових прав. Форми власності в Україні. Види власності в Україні Право власності в системі речових прав Поняття речового права. Особливості речового права. Система речового права. Речові права як абсолютні суб’єктивні цивільні права. Види речових прав. Поняття власності як суспільних відносин та її значення. Поняття права власності як центрального в системі речових прав. Правове регулювання відносин власності на Україні. Поняття права власності як правового інституту (право власності в об'єктивному значенні), його структура. Роль та місце правового інституту власності в системі права. Форми власності та їх класифікація за законодавством України. Поняття права власності Українського народу, права державної та комунальної власності. Поняття права приватної власності. Поняття права власності як суб'єктивного цивільного права. Суб’єкти права власності. Зміст суб'єктивного права власності. Правомочності власника. Добросовісне та недобросовісне володіння та користування майном. Принципи права власності. Непорушність права власності як загальна засада цивільного права. Загальні правила та межі здійснення права власності. Підстави виникнення права власності та їх класифікація: створення нового нерухомого майна; переробка речі; збирання загальнодоступних дарів природи; знаходження безхазяйної речі; заволодіння річчю, від якої відмовився власник; знахідка; затримання бездоглядної домашньої тварини; знаходження скарбу; приватизація державного та комунального майна; інші підстави набуття права власності. Поняття набувальної давності як підстави набуття права власності. Момент виникнення права власності у набувача за договором. Припинення права власності. Підстави припинення права власності: відчуження власником свого майна; відмови власника від права власності; припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; знищення майна; викуп пам'яток історії та культури; викуп земельної ділянки у зв'язку із суспільною необхідністю; викупу нерухомого майна у зв'язку з викупом з метою суспільної необхідності земельної ділянки, на якій воно розміщене; звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника; реквізиція; конфіскація; припинення юридичної особи, смерть власника; інші підстави припинення права власності. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна. Поняття довірчої власності. Інститут довірчої власності та його елементи в зарубіжних правових системах. Форми власності в Україні Право приватної власності. Суб‘єкти та об‘єкти права приватної власності. Підстави виникнення та припинення права приватної власності. Здійснення права приватної власності. Право державної власності. Суб'єкти та об‘єкти права державної власності. Підстави виникнення та припинення права державної власності. Здійснення права державної власності. Управління державним майном. Право повного господарського відання. Право оперативного управління. Право комунальної власності. Суб'єкти та об‘єкти права комунальної власності. Підстави виникнення та припинення права комунальної власності. Здійснення права комунальної власності. Види власності в Україні Право власності Українського народу. Суб‘єкти та об‘єкти права власності Українського народу. Підстави виникнення та припинення права власності Українського народу. Здійснення права власності Українського народу. Спільна власність. Суб‘єкти та об‘єкти права спільної власності. Підстави виникнення та припинення права спільної власності. Здійснення права спільної власності. Право інтелектуальної власності. Суб‘єкти та об‘єкти права інтелектуальної власності. Підстави виникнення та припинення права інтелектуальної власності. Здійснення права інтелектуальної власності. Довірча власність. Суб‘єкти та об‘єкти права довірчої власності. Підстави виникнення та припинення права довірчої власності. Здійснення права довірчої власності. Змішана власність.
Тема 12. Права на чуже майно Поняття обмежених речових прав (прав на чуже майно ( речі). Юридичні ознаки речових прав. Абсолютний характер речових прав. Види речових прав. Володіння як самостійний цивільно-правовий інститут. Теорії володіння в науці цивільного права. Суб’єктивна теорія володіння. Об’єктивна теорія володіння. Види володіння. Безпосереднє та опосередковане володіння. Самостійне і несамостійне володіння. Одноособове, часткове володіння та співволодіння. Суб’єктивний та об’єктивний елементи права володіння. Підстави виникнення володіння. Суб’єкти володіння. Права фактичного володільця майном. Підстави припинення права володіння. Право користування чужим майном (сервітут). Поняття та особливості сервітуті. Підстави виникнення сервітуту. Підстави припинення сервітуту. Види сервітутів: земельні, водні, дорожні, міські, сільські, публічні, приватні, позитивні, негативні, особисті. Узус та узуфрукт як види сервітутів. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис). Підстави виникнення емфітевзису. Права та обов’язки емфітевти та власника земельної ділянки. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій). Підстави виникнення та припинення суперфіцію. Права та обов’язки суперфіціарія та власника земельної ділянки.
Тема 13. Право інтелектуальної власності: загальні положення. Авторське право та суміжні права (загальні положення). Право промислової власності (патентне право) Право інтелектуальної власності: загальні положення Інтелектуальна власність як об’єкт правової охорони. Поняття і система права інтелектуальної власності. Система джерел права інтелектуальної власності. Національне законодавство про інтелектуальну власність. Міжнародно-правова охорона інтелектуальної власності. Об’єкти права інтелектуальної власності та їх види. Суб’єкти права інтелектуальної власності. Сутність суб’єктивних прав інтелектуальної власності. Особисті немайнові права інтелектуальної власності. Майнові права інтелектуальної власності. Цивільно-правові засоби захисту права інтелектуальної власності. Загальні та спеціальні способи захисту права інтелектуальної власності. Правова охорона нетрадиційних результатів інтелектуальної діяльності. Поняття та ознаки наукового відкриття. Суб’єкти наукового відкриття та їх права. Компонування інтегральної мікросхеми (ІМС) як об’єкт права інтелектуальної власності. Суб’єкти права інтелектуальної власності на компонування ІМС. Права автора компонування ІМС. Правова охорона раціоналізаторських пропозицій. Правова охорона селекційних досягнень. Правова охорона комерційної таємниці. Поняття комерційної таємниці. Вимоги до комерційної таємниці. Співвідношення понять “комерційна таємниця” та “конфіденційна інформація”. Види інформації, що не можуть становити комерційну таємницю. Суб’єкти права на комерційну таємницю. Майнові права на комерційну таємницю. Обмеження права на комерційну таємницю. Цивільно-правовий захист права на комерційну таємницю. Авторське право та суміжні права (загальні положення) Поняття і система авторського права. Джерела авторського права. Національне законодавство про авторське право та суміжні права. Міжнародно-правова охорона авторських та суміжних прав. Об’єкти авторського права. Твір як предмет авторського права. Твори, які не є об’єктами авторського права. Суб’єкти авторського права. Суб’єктивні права автора. Особисті немайнові права автора. Майнові права автора. Обмеження виключних авторських прав. Оформлення авторських прав. Строки дії авторських прав. Цивільно-правовий захист авторських прав. Поняття суміжних прав. Об’єкти суміжних прав. Суб’єкти суміжних прав. Виникнення та здійснення суміжних прав. Права виконавців творів. Права виробників фонограм та відеограм. Права організацій мовлення. Строки цивільно-правової охорони суміжних прав. Цивільно-правовий захист суміжних прав. Право промислової власності (патентне право) Поняття та система патентного права. Джерела патентного права. Національне законодавство про право промислової власності. Міжнародно-правова охорона промислової власності. Об’єкти патентного права. Поняття патентоздатності. Винахід як об’єкт права промислової власності. Корисна модель як об’єкт патентного права. Промисловий зразок: поняття, ознаки, промислова придатність. Суб’єкти патентного права. Права авторів винаходу, корисної моделі, промислового зразка. Оформлення патентних прав. Строки дії патенту. Цивільно-правовий захист патентних прав.
Тема 14. Цивільно-правова охорона засобів індивідуалізації товарів і послуг Правова охорона комерційного (фірмового) найменування. Поняття комерційного (фірмового) найменування та його ознаки (істинність, виключність, постійність). Суб’єкти прав на комерційне найменування. Зміст права на комерційне найменування. Абсолютність права на комерційне найменування. Цивільно-правовий захист права на комерційне найменування. Правова охорона торговельної марки. Поняття торговельної марки (знака для товарів і послуг). Умови визнання позначень торговельними марками. Позначення, котрі не можуть одержати правової охорони. Суб’єкти права на торговельну марку. Оформлення права на торговельну марку. Зміст права на торговельну марку.Правова охорона права на географічне зазначення (зазначення походження товару). Поняття географічного зазначення. Умови правової охорони географічного зазначення. Суб’єкти права на географічне зазначення. Зміст права інтелектуальної власності на географічне зазначення.
Тема 15. Цивільно-правовий захист права власності та інших речових прав Поняття цивільно-правового захисту права власності. Принципи захисту права власності та інших речових прав. Система способів захисту права власності в цивільному праві. Загальні способи захисту права власності. Витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикація). Суб’єкти та умови віндикації. Витребування майна від добросовісного набувача. Розрахунки при витребуванні майна з чужого незаконного володіння. Захист прав власника від порушень, не поєднаних з позбавленням володіння (негаторний позов). Суб’єкти та умови пред’явлення негаторного позову. Захист прав володільця, який не є власником. Зобов’язально-правові способи захисту права власності. Відповідальність державних органів за шкоду, завдану власнику виданням актів, що порушують права власників та іншими неправомірними діями.
2. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
2.1.КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни (обов’язкової) «Цивільне право України. Загальна частина» для студентів спеціальності 081 Право, спеціалізації «Правознавство»
2.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни
Поточний контроль результатів навчальної діяльності студентів під час вивчення навчальної дисципліни «Цивільне право України. Загальна частина» здійснюється з метою перевірки знань, умінь та навичок студентів під час проведення аудиторних занять, для перевірки результатів виконання та захисту завдань самостійної роботи. Завданням поточного контролю є перевірка рівня:
Результати поточної успішності студентів є показником рівня засвоєння студентами робочої навчальної програми та виконання вимог Карти самостійної роботи студентів. При поточному контролі результатів навчання студентів під час вивчення навчальної дисципліни «Цивільне право України. Загальна частина» оцінці підлягають результати навчання, що виявляються через набуті компетентності (знання, уміння, навички тощо), а саме:
Оцінка відповіді на аудиторних заняттях диференціюється залежно від якості, повноти, чіткості висловлення думки. - високий рівень: студент виявив вільне орієнтування в питаннях семінарського заняття, знання назв і змісту передбачених темою нормативно-правових актів, правильне розуміння основних понять і категорій, змісту правових норм, спроможність давати правильне їх тлумачення, логічно і грамотно викладати думки - достатній рівень: студент у цілому відповів на поставлене питання, однак відповідь містить хоча б один з таких недоліків: наявні помилки та (або) неточності при розкритті предмета питання, змісту окремих його понять та категорій, некоректні формулювання їх визначень, вказані помилкові назви нормативно-правових актів, норми яких врегульовують зазначене питання, допущені неточності при розкритті їх змісту; відповідь є неповною; не є аргументованою; дещо порушена логіка викладення матеріалу - недостатній рівень: студент не відповів на поставлене питання, або відповідь є неправильною, не розкриває сутності питання, або допущені грубі змістові помилки, які свідчать про неготовність студента до заняття або безсистемність та поверховість його знань, незнання загальних положень теми дисципліни, або студент відмовився відповідати на поставлене питання Кількість балів, отриманих студентами на кожному семінарському (практичному) занятті, сумується і включається до загальної суми балів поточної успішності разом з балами за контрольні (модульні) роботи та виконання завдань для самостійної роботи. Поточний контроль за результатами виконання контрольних (модульних) робіт передбачає оцінювання теоретичних знань та практичних умінь і навичок, які студент набув після опанування певної завершеної частини навчального матеріалу з навчальної дисципліни «Цивільне право України. Загальна частина» . З навчальної дисципліни «Цивільне право України. Загальна частина» передбачено дві контрольні (модульні) роботи, які можуть проводитися у формі:
Результати виконання кожної із контрольних (модульних) робіт оцінюються до 5 балів (1 контрольна (модульна) робота складається з теоретичних запитань або з одного завдання). При виконанні контрольної (модульної) роботи оцінці підлягають теоретичні знання та практичні навички, яких набули студенти після опанування навчального матеріалу за дисципліною. Контроль може проводитись усно або письмово за вибором викладача у формі відповідей на теоретичні питання або розв’язання практичних завдань, виконання тестів тощо. За результатами виконання зазначених завдань студент набирає відповідну кількість балів, які зараховуються при визначенні результатів поточного контролю. Порядок і критерії оцінювання знань студентів при проведенні контрольних (модульних)робіт Критерії оцінювання теоретичних питань:
Критерії оцінювання практичних завдань:
3. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ. 3.1.КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни (обов’язкової) «Цивільне право України. Загальна частина» для студентів спеціальності 081 Право, спеціалізації «Правознавство»
2.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни
Поточний контроль результатів навчальної діяльності студентів під час вивчення навчальної дисципліни «Цивільне право України. Загальна частина» здійснюється з метою перевірки знань, умінь та навичок студентів під час проведення контактних занять, для перевірки результатів виконання та захисту завдань самостійної роботи. Завданням поточного контролю є перевірка рівня:
Результати поточної успішності студентів є показником рівня засвоєння студентами робочої навчальної програми та виконання вимог Карти самостійної роботи студентів. При поточному контролі результатів навчання студентів під час вивчення навчальної дисципліни «Цивільне право України. Загальна частина» оцінці підлягають результати навчання, що виявляються через набуті компетентності (знання, уміння, навички тощо), а саме:
Оцінка відповіді на контактних заняттях диференціюється залежно від якості, повноти, чіткості висловлення думки. - високий рівень: студент виявив вільне орієнтування в питаннях контактного заняття, знання назв і змісту передбачених темою нормативно-правових актів, правильне розуміння основних понять і категорій, змісту правових норм, спроможність давати правильне їх тлумачення, логічно і грамотно викладати думки - достатній рівень: студент у цілому відповів на поставлене питання, однак відповідь містить хоча б один з таких недоліків: наявні помилки та (або) неточності при розкритті предмета питання, змісту окремих його понять та категорій, некоректні формулювання їх визначень, вказані помилкові назви нормативно-правових актів, норми яких врегульовують зазначене питання, допущені неточності при розкритті їх змісту; відповідь є неповною; не є аргументованою; дещо порушена логіка викладення матеріалу - недостатній рівень: студент не відповів на поставлене питання, або відповідь є неправильною, не розкриває сутності питання, або допущені грубі змістові помилки, які свідчать про неготовність студента до заняття або безсистемність та поверховість його знань, незнання загальних положень теми дисципліни, або студент відмовився відповідати на поставлене питання Кількість балів, отриманих студентами на кожному контактному занятті, сумується і включається до загальної суми балів поточної успішності разом з балами за контрольні (модульні) роботи та виконання завдань для самостійної роботи. Поточний контроль за результатами виконання контрольних (модульних) робіт передбачає оцінювання теоретичних знань та практичних умінь і навичок, які студент набув після опанування певної завершеної частини навчального матеріалу з навчальної дисципліни «Цивільне право України. Загальна частина» . З навчальної дисципліни «Цивільне право України. Загальна частина» передбачена одна контрольна (модульна) роботи, яка може проводитися у формі:
Результати виконання контрольної (модульної) роботи оцінюються до 5 балів. При виконанні контрольної (модульної) роботи оцінці підлягають теоретичні знання та практичні навички, яких набули студенти після опанування навчального матеріалу за дисципліною. Контроль може проводитись усно або письмово за вибором викладача у формі відповідей на теоретичні питання або розв’язання практичних завдань, виконання тестів тощо. За результатами виконання зазначених завдань студент набирає відповідну кількість балів, які зараховуються при визначенні результатів поточного контролю. Порядок і критерії оцінювання знань студентів при проведенні контрольної (модульної) роботи Критерії оцінювання теоретичних питань:
Критерії оцінювання практичних завдань:
4. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
4.1. Вимоги до виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
ВИДИ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ Індивідуальна робота теоретичного характеру. Даний вид роботи передбачає виконання студентами індивідуальних завдань теоретичного характеру, отриманих від викладача. Орієнтовні теми рефератів, есе, аналітичних довідок 1. Європейські системи цивільного права 2. Загальна характеристика цивільного права країн континентальної правової сім‘ї 3. Місце судової практики в цивілістичному правозастосуванні 4. Загальні засади цивільного права України та їх практичне значення 5. Інтелектуальна власність та інформація: співвідношення з категорією «майно» 6. Особливості правового режиму нерухомих речей в Україні 7. Інститут опіки та піклування в контексті реформи цивільного та сімейного законодавства України 8. Інститут юридичної особи в новому Цивільному та Господарському кодексах України (порівняльна характеристика) 9. Проблеми вини юридичної особи як суб’єкта цивільно-правової відповідальності 10. Корпоративна відповідальність учасників (засновників) за зобов’язаннями юридичної особи 11. Реалізація правосуб’єктності юридичної особи через дії його органів 12. Проблеми дієздатності юридичної особи в цивільному праві 13. Банк як суб’єкт цивільних правовідносин 14. Особливості правового статусу непідприємницьких товариств в Україні 15. Держава та територіальні громади як суб‘єкти цивільних правовідносин у світлі новітнього законодавства України 16. Інститут володіння: тенденції цивільно-правового регулювання 17. Проблеми дієздатності юридичної особи в цивільному праві 18. Відповідальність у цивільному праві України (поняття, види, форми) 19. Відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки 20. Загальні правила відшкодування шкоди, завданої особами, що не мають повної цивільної дієздатності 21. Проблеми компенсації моральної шкоди у разі захисту честі, гідності та ділової репутації 22. Акти цивільного стану та їх значення в цивільному праві 23. Зловживання цивільним правом та його наслідки 24. Обсяг цивільно-правової відповідальності 25. Суб'єктивне цивільне право і суб'єктивний цивільний обов'язок: співвідношення та взаємозв’язок 26. Особисті немайнові права, що забезпечують суспільне буття фізичної особи 27. Цивільно-правовий захист особистих немайнових прав 28. Дія цивільних законів у часі, просторі та за колом осіб 29. Самозахист цивільних прав за законодавством України 30. Становлення та розвиток інституту управління майном в Україні
Індивідуальна робота практичного характеру. Даний вид роботи передбачає виконання студентами індивідуальних завдань практичного характеру, отриманих від викладача.
Типові завдання: Розв’язати задачі: 1. Опікун малолітнього Сидорова уклав договір відчуження квартири, що належить останньому на праві приватної власності. Дізнавшись про це прокурор звернувся до суду з вимогою визнання даного правочину недійсним у зв’язку з відсутністю погодження даного питання з органом опіки та піклування. За результатами розгляду Сидорову було призначено нового опікуна. Питання: 1. Що є підставою для встановлення представництва у даному разі? 2. Охарактеризуйте даний правочин. 3. Який орган призначив нового опікуна Сидорову?
2. Іванов придбав в магазині нову скрипку. Коли він отримував її від продавця то той зняв її з вітрини і віддав йому. На запитання “А футляр ?” продавець відповів, що футляр продається окремо і потрібно доплатити ще гроші. Іванов не погодився з цим і почав вимагати футляр як обов’язковий атрибут до скрипки. Питання: 1. Як вирішити ситуацію? 2. Чим є футляр для скрипки? 3. Дайте характеристику скрипки як речі?
3. Коли Максиму Іванову виповнилося 14 років, бабуся на день народження подарувала йому 500 грн. Максим наступного дня уклав договір банківського вкладу (рахунку). Через три місяці він зняв з рахунку 100 грн. і купив у батька свого товариша Петрова песика. Мати стала вимагати, щоб Петров забрав песика і повернув гроші. Оскільки Петров відмовився це зробити, мати Максима звернулася з позовом до суду про визнання договору купівлі-продажу недійсним. Питання: 1. Які правовідносини виникли ? Що є підставою їх виникнення ? 2. Які нормативні акти крім Цивільного кодексу регулюють ці відносини ? 3. Чи підлягає цей позов задоволенню? 4. Чи потрібна згода батьків на укладання неповнолітньою особою договору банківського вкладу (рахунку)?
4. Cеменов під час перебування у Лук'янівському лісі на вихідні виявив автомобіль DAEWOO Lanos без державних номерів. Даний автомобіль він загнав до свого гаражу у м. Києві. Через півроку він звернувся до суду з вимогою про визнання права власності на знайдений автомобіль, яка не була задоволена.Питання: 1. Що є приводом для виникнення правовідносин власності на думку Cеменова? 2. Який порядок набуття права власності на знахідку? 3.Що стало підставою для відмови у задоволенні заяви Cеменова?
Приклади типових практичних завдань - Скласти схему “Підстави виникнення права власності” з посиланням на конкретні норми закону - Скласти проект позовної заяви про визнання фізичної особи безвісно відсутньої
Скласти таблиці: Порівняльна характеристика правосуб’єктності юридичних та фізичних осіб Порівняльна характеристика видів цивільно-правової відповідальності Порівняльна характеристика представництва фізичної та юридичної особи Порівняльна характеристика способів захисту цивільних прав
Проаналізувати рішення національних судів та ЄСПЛ у сфері захисту цивільних прав та інтересів. Вимоги до виконання індивідуальних завдань теоретичного характеру Вимоги щодо написання та оформлення наукових робіт: Обсяг роботи не може перевищувати 12-15 сторінок стандартного машинописного тексту (ТіmеsNewRoman 14 кегель, полуторний інтервал), компіляція, плагіат та запозичення не допускаються. Обов’язкові складові роботи: Вступ – 1-2 стор., містить мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження. Основна частина – 7-10 стор., розкриває предмет дослідження (теоретичні, методологічні, історичні положення теми: правовий аналіз нормативно-правової бази, що стосується теми; тенденції, що існують в наукових джерелах; тощо) Висновки – 1-2 стор., містять підсумки щодо проведеної роботи, які ґрунтуються на теоретичних узагальненнях та практичних рекомендаціях щодо розвитку певного правового інституту або вдосконалення законодавства та існуючої юридичної практики. Список використаних джерел – 1 стор., має базуватись не менш, ніж на 10 наукових джерелах, окрім нормативно-правових актів та матеріалів право застосовної практики. Обов’язковим є використання наукових джерел останніх 2-3 років видання.
Пошук, підбір та аналітичний огляд наукових публікацій за заданою тематикою Вимоги: підготувати проблемне питання із запропонованого переліку. Необхідно: сформулювати та описати проблеми правового регулювання у запропонованій сфері фондового ринку (до 2 сторінок), підготувати огляд літератури з обраної проблеми, навести аргументи, які підтверджують та спростовують проблемне питання. Максимальний обсяг виконаної роботи – 6-8 сторінок.
Пошук, підбір та аналітичний огляд наукових публікацій за заданою тематикою Вимоги: підготувати проблемне питання із запропонованого переліку. Необхідно: сформулювати та описати проблеми правового регулювання у запропонованій сфері (до 2 сторінок), підготувати огляд літератури з обраної проблеми, навести аргументи, які підтверджують та спростовують проблемне питання. Максимальний обсяг виконаної роботи – 6-8 сторінок.
Вимоги до виконання індивідуальних завдань практичного характеру Розв’язати цивільно-правові задачі. Вимоги. Необхідно керуватися положеннями чинних нормативно-правових актів, судової практики.
Вимоги до складання порівняльної таблиці за обраною тематикою. Обов’язковим елементом таблиці є критерії, за якими здійснюється порівняння. Порівняння здійснюється із використанням положень нормативно-правових актів, судової та іншої юридичної практики, навчальної та наукової літератури.
Вимоги до аналізу рішень ЄСПЛ. Справа, яка розглядалася ЄСПЛ, має стосуватися рішення суду у справі цивільної юрисдикції. Необхідно посилатися на конкретні норми Конвенції про захист прав людини та її основоположних свобод, норми нормативно-правових актів України та зарубіжних країн. 4.2. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
Поточний контроль результатів виконання завдань самостійної роботи передбачає оцінювання: - результатів виконання і захисту практичних робіт; - рівня підготовки рефератів, есе, аналізу публікацій, порівняльних таблиць. Результати виконання і захисту завдань самостійної роботи студента – до 10 балів: два індивідуальних завдання, кожне з яких оцінюється до 5 балів (або одне індивідуальних завдання, яке оцінюється до 10 балів), зокрема: - виконання індивідуального завдання теоретичного характеру (підготовка есе, аналітичного звіту, доповіді на конференції тощо); - виконання індивідуального завдання практичного характеру (підготовка проектів юридичних документів, розробка та вирішення кейсів тощо); Критерії оцінювання: - високий рівень: студент виявив вільне орієнтування в програмі дисципліни, знання назв і змісту передбачених програмою нормативно-правових актів, правильне розуміння основних понять і категорій, змісту правових норм, їх особливостей, спроможність давати правильне їх тлумачення, логічно і грамотно викладати думки; - достатній рівень: студент у цілому відповів на поставлене питання, однак відповідь містить хоча б один з таких недоліків: наявні помилки та (або) неточності при розкритті предмета питання, змісту окремих понять та категорій, некоректні формулювання їх визначень, вказані помилкові назви нормативно-правових актів, допущені неточності при розкритті їх змісту; відповідь є неповною; не є аргументованою, не містить посилань на джерела (у разі необхідності); дещо порушена логіка викладення матеріалу; - недостатній рівень: студент не відповів на поставлене питання, або відповідь є неправильною, не розкриває сутності питання, або допущені грубі змістові помилки, які свідчать про відсутність знань у студента або їх безсистемність та поверховість, невміння сформулювати думку та викласти її, незнання загальних положень програми дисципліни.
5. ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ (форма підсумкового контролю – екзамен) 5.1. Структура екзаменаційного білету
На екзамен виносяться питання, які мають узагальнюючий, комплексний чи порівняльний характер, можуть передбачати необхідність порівняльного аналізу певних правових категорій, визначення особливостей цивільно-правового режиму чи статусу, або мають практичне спрямування; формулювання питання може припускати наявність знань кількох тем навчальної програми тощо. Приклад теоретичних питань: 1. Особливості правового режиму нерухомих речей. 2. Порівняльна характеристика юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. 3. Порядок визначення повноважень представника у законному та добровільному представництві. 4. Назвати перелік документів, які необхідно подати для державної реєстрації юридичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності. 5. Визначити відмінності в юридичних наслідках оголошення фізичної особи померлою та визнання її безвісно відсутньою. 6. Класифікація юридичних фактів. 7. Які підстави для емансипації неповнолітніх фізичних осіб? Який порядок її здійснення? 8. Які підстави для визнання правочину недійсним в судовому порядку передбачені Цивільним кодексом України ? 9. Класифікація правочинів за цивільним законодавством.
5.2. Критерії оцінювання екзаменаційної роботи студента
Підсумковий контроль результатів навчальної діяльності студентів здійснюється для оцінювання знань, умінь та навичок студентів з дисципліни «Цивільне право України. Загальна частина» і проводиться у формі екзамену. Метою екзамену є перевірка рівня засвоєння студентом програмного матеріалу з усієї дисципліни, здатності творчого використання накопичених знань, формувати власне ставлення до проблеми. На екзамені оцінюванню підлягають: володіння категорійним апаратом, фаховою термінологією та теоретичними знаннями; вміння демонструвати практичні навички; вміння продемонструвати креативність та системність знань, володіння сучасними методами, методиками при вирішенні практичних питань. Відповідь студента на кожне із завдань екзаменаційного білета, залежно від рівня її повноти й коректності, оцінюється різною кількістю балів:
Екзаменаційний білет складається із 5 завдань, кожне з яких оцінюється у діапазоні від 0 до 10 балів. Види завдань, що можуть включатися до білета: - теоретичні запитання; - тестові завдання (відкритого, закритого типу, дефініція); - практичні завдання (ситуаційні задачі).
Критеріями оцінювання кожного із завдань, які виносяться на екзамен, є:
Результат письмового екзамену складається з суми балів, одержаних за всі 5 питань. Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається із суми балів за результати поточного контролю та за виконання завдань, що виносяться на екзамен. Підсумкове оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною системою з подальшим переведенням в традиційну систему для фіксації оцінки в нормативних документах. Загальна підсумкова оцінка вивчення дисципліни «Цивільне право України. Загальна частина» складається із суми результатів поточного та підсумкового контролю, яка фіксується в екзаменаційній відомості. Оцінювання знань студентів за традиційною шкалою та шкалою ECTS
5.3. Приклади типових завдань, що виносяться на екзамен
Екзаменаційний білет № А
Екзаменатор П.І.Б. підпис Завідувач кафедри П.І.Б. підпис
Схвалено на засіданні кафедри цивільного та трудового права протокол №___ від «__» _______ 200_ р./
6. РЕКОМЕНДОВАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА
6.1. Основна література Нормативно-правові акти:
Основна навчально-методична та наукова література:
6.2. Додаткова література
6.3. Дистанційні курси та інформаційні ресурси
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||