|
|
УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РИЗИКАМИДата публикации: 15.07.2019 13:50
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І ДИСЦИПЛІНИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
ФАКУЛЬТЕТ ФІНАНСІВ
КАФЕДРА ФІНАНСІВ
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ «УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РИЗИКАМИ»
Київ 2018
Розробники: Степура Марина Михайлівна - к.е.н., доцент кафедри фінансів, кафедра фінансів, mstepura@ukr.net, cbvs_ms@kneu.edu.ua Котіна Ганна Михайлівна – к.е.н., доцент кафедри фінансів, кафедра фінансів, akotina@ukr.net, cbvs_hk@kneu.edu.ua
Навчальний план 2018 р.
© автор(и), 2018 © КНЕУ, 2018
ЗМІСТ
ВСТУП
Навчальна дисципліна «Макрофінансовий ризик-менеджмент» є однією із складових комплексної підготовки фахівців галузі знань 07 «Управління та адміністрування» спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування». Дисципліна «Макрофінансовий ризик-менеджмент» займає чільне місце серед обов’язкових дисциплін циклу професійної підготовки магістрів за освітньо-професійною програмою «Фінанси». Анотація навчальної дисципліни. Дисципліна є теоретико-прикладною: у теоретичному плані вона повинна поглибити фундаментальні знання щодо управління макроекономічної сферою фінансової системи – державних фінансів; у прикладному плані – інтегрувати отримані базові знання з новітніми технологіями ризик-менеджменту фінансових ресурсів держави для формування у студентів практичних навичок з управління ризиками на макрорівні фінансової системи. Міждисциплінарні зв’язки. Вивчення дисципліни «Макрофінансовий ризик-менеджмент» засновується на знаннях, отриманих з базової фундаментальної дисципліни «Фінанси» та прикладних дисциплін «Бюджетна система», «Податкова система» і «Місцеві фінанси», «Макрофінансовий аналіз». Значну роль в опануванні даної дисципліни мають знання з інших дисциплін магістерської програми: «Бюджетний менеджмент», «Державний фінансовий контроль», «Управління ризиками в митній справі», «Макрофінансове бюджетування», «Макрофінансове планування», «Управління державним боргом», «Податковий менеджмент», «Публічний сектор та мультирівневе управління». Мета вивчення дисципліни – формування знань з організації та функціонування фінансового ризик-менеджменту на рівні держави, а також набуття практичних навичок з управління державними фінансовими ресурсами. Завдання (навчальні цілі) дисципліни:
Предмет дисципліни – це теоретичні та прагматичні аспекти управління фінансовими ризиками держави. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен набути такі результати навчання: 1. Знання: Теорії ризиків в публічних фінансах, зокрема, їх особливостей виникнення та прояву, можливостей управління ними та наслідків від їх реалізації; сучасних технологій ризик-менеджменту в публічному управлінні; системи управління ризиками в різних сферах фінансової діяльності держави 2. Уміння: проводити розрахунки показників оцінки ризиків дохідної і видаткової частини бюджету на всіх стадіях бюджетного процесу; оцінювати боргові ризики держави; володіти навичками з ризик-менеджменту в державних фінансових органах та на державних підприємствах; володіти методами контрольної роботи фінансових органів держави. Ефективно використовувати сучасні інформаційні технології для: оптимізації фінансових потоків; формування масиву статистичної та оперативної інформації; здійснення контролю за ефективним використанням коштів держави, зокрема: Крім того, дисципліна зорієнтована на формування наступних вмінь: 1. Аналізувати: розмежування функцій між відповідними суб’єктами щодо управління фінансовими ризиками держави; організацію та здійснення ризик-менеджменту на всіх стадіях бюджетного процесу в державі; форми і методи державного фінансового контролю. 2. Контролювати та здійснювати фінансовий моніторинг: руху бюджетних потоків при виконанні бюджету; податкових ризиків, бюджетних ризиків, боргових ризиків; цільового використання бюджетних коштів за бюджетним програмами; ризиків державного сектору економіки. 3. Вивчати та оцінювати: реальність розрахованих показників доходної і видаткової частини державного бюджету та державного боргу; ефективність бюджетного контролю на всіх стадіях бюджетного процесу; прийоми, методи і види роботи по оцінці та моніторингу ризиків, які використовуються в державі відповідно до діючого законодавства; стан виконання бюджету та державних цільових фондів та фактори, що впливають на їх виконання; фінансову стійкість підприємств державного сектора економіки. 4. Розраховувати: показники оцінки ризиків дохідної (за окремими видами доходів) і видаткової частини бюджету (за бюджетними програмами); державного боргу; фінансових ризиків державних підприємств. 6.Розробляти:пропозиції щодо вирішення проблем управління фінансовими ресурсами держави у контексті міжнародного досвіду; заходи щодо планування та виконання реальних бюджетних показників; критерії оцінки та показники ефективності використання фінансових ресурсів держави; напрями державної політики в бюджетно-податковій та борговій сфері; заходи держави щодо підвищення ефективності використання бюджетних коштів та забезпечення фінансової безпеки. 7. Формувати: ефективну бюджетно-податкову та боргову політику держави та органів місцевого самоврядування; державну політику регулювання діяльності спеціалізованих органів державного фінансового управління, а також державних підприємств, організацій, установ. 8. Організовувати та координувати: діяльність структурних підрозділів спеціалізованих органів державного фінансового управління, які відповідають за оцінку ризиків на стадіях складання бюджету, його виконання, контроль за виконанням бюджету, облік виконання і складання звітності про виконання бюджету; структурних підрозділів Пенсійного фонду і фондів державного соціального страхування та державних підприємств, на яких покладено обов’язки з фінансового ризик-менеджменту. 10. Ефективно використовувати сучасні інформаційні технології для: розрахунку обґрунтованих параметрів оцінки фінансових ризиків держави; оптимізації фінансових планів; формування масиву статистичної та оперативної інформації щодо ризиків виконання доходної і видаткової частини бюджету, стану державного боргу; стану розрахунків з державними цільовими фондами; фінансової звітності державних підприємств; ведення моніторингу факторів ризику; здійснення контролю за ефективним використанням коштів держави. 11. Проводити навчально-методичну та наукову роботу: розробляти навчально-методичне забезпечення викладання економічних наук; організовувати командну роботу студентів під час проведення інтерактивних навчальних занять; організовувати самостійну, індивідуально-консультативну роботу студентів над програмним навчальним матеріалом; організовувати проведення інтерактивних занять на актуальну тематику; аналізувати статистичну інформацію, наукові публікації, практичний досвід у галузі організації і здійснення бюджетного процесу; обґрунтовувати вибір теми та методологію наукового дослідження; складати план, програму та формувати гіпотези дослідження обраної теми; розробляти теоретичну базу дослідження обраної теми; узагальнювати отримані результати наукового дослідження, готувати наукові огляди, виступи на засідання наукових гуртків, доповідні записки, статті; надавати консультації з питань макрофінансового ризик- менеджменту. 3. Комунікація: здатність працювати у міжнародному просторі застосовувати управлінські навички в публічному секторі, здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів), а також знань та пояснень, що їх обґрунтовують, до фахівців і нефахівців; організовувати та координувати діяльність структурних підрозділів спеціалізованих органів державного фінансового управління, які відповідають за бюджетну політику 4. Автономність та відповідальність: продемонструвати розуміння особистої відповідальності за професійні та/або управлінські рішення чи надані пропозиції/рекомендації, які можуть впливати на діяльність держави в цілому чи окремі її складові.
1. ЗМІСТ навчальної ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1 Тема 1. Теоретичні, правові та організаційні основи макрофінансового ризик-менеджменту. Ризик як об’єктивна складова макрофінансового середовища. Природа та сутність фінансових ризиків макрорівня. Передумови їх виникнення. Фактори ризику. Класифікація фінансових ризиків держави. Сучасні концепції макрофінансових ризиків. Фінансові ризики та фінансова безпека держави. Фінансовий ризик держави як об’єкт управління. Поняття та зміст макрофінансового ризик-менеджменту. Мета та завдання макрофінансового ризик-менеджменту. Суб’єкти та об’єкт державного фінансового ризик-менеджменту як єдина управлінська система, їх взаємозв’язок. Принципи організації державного фінансового ризик-менеджменту. Етапи управління фінансовими ризиками держави. Органи управління в сфері ризик-менеджменту державних фінансів, їх права та обов’язки. Державний фінансовий контроль. Складові державного фінансового ризик-менеджменту. Стратегічний та тактичний менеджмент фінансових ризиків на макрорівні. Нормативно-правове та інструктивно-методичне забезпечення державного фінансового ризик-менеджменту. Недоліки нормативно-правової бази. Суперечності окремих правових актів. Дискусійні, неврегульовані питання окремих положень законодавчої бази державного фінансового ризик-менеджменту. Головні проблеми функціонування державного фінансового ризик-менеджменту. Стратегічні напрямки розвитку державного фінансового ризик-менеджменту в Україні. Тема 2. Прийоми та способи макрофінансового ризик-менеджменту. Система управління фінансовими ризиками держави. Інструменти державного фінансового ризик-менеджменту, їх види та характеристика. Якісна оцінка фінансових ризиків держави. Опис та алгоритм виміру макрофінансових ризиків. Інструментарій кількісної оцінки фінансового ризику держави: кількісні показники ступеня ризику в абсолютному та відносному виразі, граничні межі ризику. Підходи до вимірювання макрофінансових ризиків: концепція збитків, концепція чутливості, концепція варіативності. Сценарний аналіз та аналіз чутливості як інструмент державного фінансового ризик-менеджменту. Стрес-тестування в оцінці фінансових ризиків держави. Статистичні методи оцінки макрофінансових ризиків: коваріаційно-дисперсійний аналіз. Експертні процедури та методи суб’єктивних оцінок у вимірюванні фінансових ризиків макрорівня. Методи аналогій та аналіз фінансових ризиків держави методами імітаційного моделювання. Сучасні технології державного фінансового ризик-менеджменту. Методи аналізу та технології оцінки фінансових ризиків макрорівня: перспективний аналіз, тестування, моделювання взаємозалежності, SWOT-аналіз, дерево подій / дерево помилок, PESTLE-аналіз, STEEPLE-аналіз, прийняття рішень в умовах ризику та невідомості, аналіз загроз. Ігровий підхід до управління фінансовими ризиками держави. Методи управління макрофінансовими ризиками: методи уникнення або відмови від ризику, прийняття або утримування ризику, зменшення розміру та запобігання фінансовим втратам держави. Оптимізація макрофінансових ризиків. Шляхи мінімізації фінансових ризиків держави. Тема 3. Бюджетний ризик-менеджмент в системі макрофінансового ризик-менеджменту. Зміст бюджетних ризиків держави. Сутнісні характеристики та особливості бюджетного ризику. Типологія бюджетних ризиків: за сферою виникнення, за причинами, що їх зумовлюють, за характером , за масштабом тощо. Чинники бюджетних ризиків на стадіях бюджетного процесу. Бюджетні ризики та бюджетна безпека держави. Об’єктивна необхідність управління бюджетними ризиками в системі макрофінансового ризик-менеджменту. Зміст бюджетного ризик-менеджменту. Принципи та завдання управління бюджетними ризиками. Етапи управління ризиками бюджетної сфери. Об’єкт та суб’єкти бюджетного ризик-менеджменту. Функціональні обов’язки фінансових органів держави в управлінні бюджетними ризиками. Бюджетний контроль. Методика опису бюджетних ризиків. Підходи до вимірювання ризиків бюджетної сфери. Методи управління бюджетними ризиками. Оцінювання бюджетних ризиків на основі визначення індикаторів фіскальної вразливості. Система завчасного попередження бюджетних ризиків. Параметри відкритої та упорядкованої системи управління державними фінансами (за рекомендаціями МВФ). Головні проблеми функціонування бюджетного ризик-менеджменту. Стратегічні напрямки розвитку управління ризиками бюджетної сфери в Україні. Тема 4. Управління ризиками доходів бюджету Природа та зміст ризиків дохідної частини бюджету. Передумови їх виникнення. Фактори ризику. Класифікація ризиків доходів бюджету. Ризики порушення бюджетно-податкового законодавства та ризики адміністрування доходів бюджету. Ризики безпосереднього впливу на формування дохідної частини бюджету. Об’єктивна необхідність управління бюджетними ризиками в частині доходів бюджету. Зміст управління ризиками дохідної частини бюджету. Мета та завдання, принципи та етапи управління ризиками доходів бюджету. Суб’єкти та об’єкт ризик-менеджменту дохідної частини бюджету, їх взаємозв’язок. Органи управління в сфері ризик-менеджменту бюджетних доходів, їх права та обов’язки. Складові ризик-менеджменту дохідної частини бюджету на стадіях бюджетного процесу. Ризики бюджетного планування та управління ними. Менеджмент ризиків виконання бюджету за доходами. Вплив бюджетних ризиків на окремі статті доходів бюджету. Ризики податкових доходів бюджету та управління ними. Фактори податкових ризиків. Нормативно-правове та інструктивно-методичне забезпечення податкового ризик-менеджменту. Недоліки нормативно-правової бази. Дискусійні, неврегульовані питання окремих положень законодавчої бази податкового ризик-менеджменту. Методи оптимізації та мінімізації ризиків щодо формування податкових доходів бюджету. Система раннього попередження податкових ризиків. Головні проблеми функціонування бюджетного ризик-менеджменту в частині доходів бюджету. Стратегічні напрямки модернізації ризик-менеджменту податкових доходів бюджету в Україні. Тема 5. Управління ризиками видаткової частини бюджету Сутність та зміст ризиків видаткової частини бюджету. Передумови їх виникнення. Фактори ризику. Класифікація ризиків бюджетних видатків. Ризики невиконання (перевиконання) бюджетних програм. Ризики безпосереднього впливу на виконання видаткової частини бюджету. Необхідність управління бюджетними ризиками в частині видатків бюджету. Поняття управління ризиками видаткової частини бюджету. Мета та завдання, принципи та етапи управління ризиками бюджетних видатків. Суб’єкти та об’єкт ризик-менеджменту видаткової частини бюджету, їх взаємозв’язок. Органи управління в сфері ризик-менеджменту бюджетних видатків, їх права та обов’язки. Ризик-менеджмент бюджетних видатків на стадіях бюджетного процесу. Ризики бюджетного планування та управління ними. Менеджмент ризиків виконання бюджету за видатками. Складові управління та контролю за ризиками видаткової частини бюджету. Макрофінансове бюджетування. Моніторинг бюджетних видатків. Сутність та завдання оцінювання ризиків видаткової частини бюджету. Критерії оцінювання бюджетних програм. Результативні показники, що характеризують виконання бюджетних програм. Контроль за формуванням та виконанням видаткової частини бюджету. Методи оптимізації та мінімізації ризиків видаткової частини бюджету. Головні проблеми функціонування бюджетного ризик-менеджменту в частині видатків бюджету. Стратегічні напрямки модернізації ризик-менеджменту видатків бюджету в Україні.
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2 Тема 6. Менеджмент ризиків в частині дефіциту бюджету. Борговий ризик-менеджмент Природа і зміст дефіциту бюджету. Підходи до визначення дефіциту бюджету. Класифікація ризиків дефіциту бюджету. Ризики джерел фінансування бюджетного дефіциту. Об’єктивна необхідність управління ризиками дефіциту бюджету. Методи мінімізації негативного впливу ризиків обсягу дефіциту бюджету. Особливості застосування фіскальних правил в зарубіжних країнах. Методи та суб’єкти управління касовими залишками. Дефіцитне фінансування та фінансова безпека країни. Ризики боргових зобов’язань держави та їх класифікація. Ризики макро- та мікро- рівнів. Сутність, мета і завдання боргового ризик-менеджменту держави. Етапи управління борговими ризиками держави. Суб’єкти та об’єкт боргового ризик-менеджменту, їх взаємозв’язок. Органи управління в сфері ризик-менеджменту боргових зобов’язань держави, їх права та обов’язки. Ризики умовних зобов’язань та управління ними. Зміст та структура програми управління державним боргом. Методика оцінки рівня боргових ризиків держави: оцінювання процентного ризику; оцінювання ризику рефінансування; оцінювання процентного ризику і ризику рефінансування; оцінювання валютного ризику; оцінювання ризику ліквідності; оцінювання бюджетного ризику. Основні індикатори боргової безпеки України. Головні проблеми функціонування боргового ризик-менеджменту та напрями його вдосконалення в Україні. Стратегія державних запозичень та активне управління державним боргом. Тема 7. Управління фінансовими ризиками державного сектору економіки Поняття державного сектора економіки та його специфіка. Критерії ефективності державного сектора економіки. Виконання фінансових планів суб’єктами господарювання державного сектора. Сутність та зміст ризиків в державному секторі економіки. Передумови та чинники їх виникнення. Види ризиків в державному секторі економіки. Система управління державним сектором економіки в Україні: характеристика та основні суб’єкти. Вади системи управління державним сектором економіки в Україні. Місце і роль фінансового ризик-менеджменту державного сектора економіки. Сутність та завдання управління фінансовими ризиками державного сектору економіки. Мета, принципи, суб’єкти та об’єкт ризик-менеджменту суб’єктів господарювання державного сектора, їх взаємозв’язок. Нормативно-правова база мінімізації фінансових ризиків у державному сегменті фінансового ринка. Ризик-менеджмент державних підприємств: сутність, мета, завдання. Основні етапи процесу управління ризиками на державному підприємстві. Моніторинг фінансових ризиків державних підприємств. Аналіз ризиків на основі оцінки фінансового стану державного підприємства та ефективності його управління. Оцінка ефективності управління підприємством: доцільності і умов збереження підприємства в державній власності; можливості та доцільності приватизації (умови та спосіб); особливостей подальшого функціонування. Бізнес-план розвитку підприємства: соціально-економічні наслідки реалізації бізнес-плану. Критерії визначення оптимального варіанта реформування підприємства: ефект реформування, бюджетний ефект; господарський (комерційний) ефект; соціально-економічний ефект; еколого-економічний ефект; ефект капіталізації підприємства. Прогнозування наслідків та оцінка впливу на стан фінансової безпеки держави приватизації деяких категорій підприємств: підприємств, що мають ознаки домінування на ринку товарів, науково-дослідних (науково-технічних) установ, містоутворюючих підприємств, а також підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Основні реальні та потенційні загрози фінансовій безпеці держави, що необхідно враховувати при визначенні найбільш прийнятного варіанта приватизації підприємств. Механізм державного замовлення. Організація та принципи процедури здійснення державних закупівель. Ризики процесу державних закупівель, організація відбору постачальників. Оцінка та мінімізація ризику бюджетних втрат: «правило Вікрея» та «правило мінімальної ціни». Головні проблеми функціонування ризик-менеджменту державного сектора економіки. Перспективи реформування управління ризиками в сфері державного фінансового менеджменту Україні. Тема 8. Ризик-менеджмент в секторі державного фінансового управління Природа та зміст управлінських ризиків. Передумови та чинники їх виникнення. Види ризиків в секторі державного управління. Об’єктивна необхідність ризик-менеджменту в секторі державного управління. Поняття управління ризиками в органах державного управління. Мета, завдання та принципи ризик-менеджменту в секторі державного управління. Суб’єкти та об’єкт управління ризиками в секторі державного фінансового менеджменту, їх взаємозв’язок. Основні етапи процесу управління ризиками в міністерстві (відомстві) та бюджетній установі. Ризик-менеджмент позабюджетних фондів. Внутрішній фінансовий аудит в державному секторі. Нормативно-правове забезпечення внутрішнього контролю в секторі державного управління. Моніторинг якості внутрішнього фінансового аудиту. Ефективність внутрішнього контролю в органах державного управління: розрахунок та оцінка основних показників діяльності. Взаємозв’язок служби внутрішнього контролю та служби управління ризиками. Моніторинг управлінських ризиків. Аналіз та оцінка ризиків в секторі державного управління. Ранжирування ризиків у відповідності з критерієм ймовірності їх настання та розмірами можливих втрат. Оцінка ефективності роботи міністерств та аналізу результатів їх діяльності у відповідних сферах державного управління. Комплекс заходів з мінімізації впливу негативних ефектів та запобігання управлінським ризикам. Основні проблеми функціонування ризик-менеджменту в секторі державного управління. Перспективи реформування управління ризиками в сфері державного фінансового менеджменту Україні. Тема 9. Сучасні світові моделі ризик-менеджменту публічних фінансів. Сучасні технології бюджетного ризик-менеджменту. Модель ВВР (вартість та врахування ризиків) та їх застосування для оцінки рівня бюджетних втрат. Світові моделі оцінки фіскальної психології платників податків: моделі економічного стримування, соціальної психології, фіскальної психології. Моделі оцінки фіскальної стійкості держави за рекомендаціями міжнародних фінансових інституцій та організацій. Індикатори фіскальної вразливості. Система завчасного попередження ризиків бюджетних втрат. Циклічно-скоригований баланс. Моделі боргового ризик-менеджменту у світі. Огляд практики управління ризиками в секторі державного менеджменту в країнах з розвиненою економікою: досвід Канади та Великобританії в ризик-менеджменті органів державного управління, управління ризиками в секторі державного управління Австралії та Нової Зеландії, організація ризик-менеджменту органів державного управління в Російський Федерації. Світовий досвід побудови інституційних систем управління державною власністю (Швеція, Австрія, Італія). Плани лекцій
Матеріал тем студенти засвоюють за результатами участі у лекції та самостійного опрацювання рекомендованих матеріалів і нормативних документів. Для засвоєння першої теми найкраще використовувати тематичну лекцію. В залежності від подальшого розвитку державного фінансового ризик-менеджменту в Україні, при підготовці лекції можна використовувати поєднання тематичної, мотиваційної та проблемної лекції. Попередня робота із слухачами дисципліни повинна обов'язково використовувати підготовчі лекції. Лекція 1. Тема: Теоретичні, правові та організаційні основи макрофінансового ризик-менеджменту.
Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на лекції: Лекція-диспут, використання слайдів,. розгляд дискусійних питань Кількість годин: згідно тематичного плану Лекція 2. Тема: Прийоми та способи державного макроризик-менеджменту.
Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на лекції: Проблемна лекція. Розгляд дискусійних питань, розгляд практичних вправ, вирішення задач, підготовка слайдів. Кількість годин: згідно тематичного плану
Лекція 3. Тема: Бюджетний ризик-менеджмент в системі макрофінансового ризик-менеджменту. 1. Сутнісні характеристики та особливості бюджетного ризику держави. 2. Типологія бюджетних ризиків. Чинники ризиків на стадіях бюджетного процесу. 3. Сутність та завдання бюджетного ризик-менеджменту. Принципи та етапи управління ризиками бюджетної сфери. 4. Функціональні обов’язки фінансових органів держави в управлінні бюджетними ризиками. Бюджетний контроль. 5. Підходи до вимірювання та методи управління ризиків бюджетної сфери.
Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на лекції: Проблемна лекція. Використання слайдів. Кількість годин: 2 години
Лекція 4. Тема: Управління ризиками доходів бюджету.
Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на лекції: Проблемна лекція. Використання слайдів. Розгляд прикладних завдань Кількість годин: згідно тематичного плану
Лекція 5. Тема: Управління ризиками видаткової частини бюджету.
Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на лекції: Проблемна лекція. Використання слайдів. Дискусія з елементами аналізу. Кількість годин: згідно тематичного плану
Лекція 6. Тема: Менеджмент ризиків в частині дефіциту бюджету. Борговий ризик-менеджмент.
Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на лекції: Лекція + тренінгова вправа, використання слайдів,. розгляд дискусійних питань Кількість годин: згідно тематичного плану
Лекція 7. Тема: Управління фінансовими ризиками державного сектору економіки.
Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на лекції: Лекція-дистпут, використання слайдів,. розгляд практичних вправ, вирішення задач Кількість годин: згідно тематичного плану
Лекція 8. Тема: Ризик-менеджмент в секторі державного фінансового управління.
Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на лекції: Лекція-диспут, Використання слайдів. Лекція + розв’язання проблемних завдань Кількість годин: згідно тематичного плану
Лекція 9. Тема: Сучасні світові моделі ризик-менеджменту публічних фінансів.
Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на лекції: Проблемна лекція. Використання слайдів. Лекція + тренінгова вправа Кількість годин: згідно тематичного плану
2. Поточна навчальна робота студентів денної форми навчання 2.1. Карта навчальної роботи студента з дисципліни (обов’язкової) Управління фінансовими ризиками
Плани семінарських (практичних занять) денної форми навчання Основними видами навчальних занять, на яких студентами магістрами вивчається та засвоюється матеріал з дисципліни «Макрофінансовий ризик-менеджмент», є: 1) лекція; 2) практичне (семінарське) заняття; 3) контактне заняття. 4) консультація. Лекція покликана формувати у студентів основи знань з «Макрофінансовий ризик-менеджмент», а також визначати напрям, основний зміст і характер усіх інших видів навчальних занять і самостійної роботи студентів з цієї дисципліни. Семінарське заняття – це форма навчального заняття, при якій викладач організовує дискусію навколо попередньо визначених тем, до яких студенти готують тези виступів і презентації на підставі індивідуально виконаних завдань. На практичному занятті з «Макрофінансового планування» викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень досліджуваної дисципліни і формує вміння та навички їх практичного застосування шляхом виконання практичних завдань. Для підвищення рівня підготовки і розкриття індивідуальних творчих здібностей студентів 5 курсу під час викладання дисципліни «Макрофінансовий ризик-менеджмент» застосовується індивідуальне навчальне заняття та консультації. Індивідуально-консультаційна робота проводиться для посилення мотивації студентів до пізнавальної діяльності та спрямування її в потрібному руслі. Індивідуально-консультаційна робота студентів проводиться в аудиторному режимі, згідно з розкладом консультацій. В аудиторії викладач надає методичні рекомендації з вивчення тем курсу, формулює питання по кожній темі, які має опрацювати студент. На кожному консультаційному занятті викладач робить опитування по темі з метою з’ясування, чи засвоєно студентом, той чи інший матеріал, чи займається студент, взагалі, самостійним вивченням курсу, чи виконав він завдання, надане на попередній консультації. На консультаційних заняттях розв’язуються задачі, з’ясовуються всі незрозумілі студенту питання. Окремі консультаційні заняття присвячуються підготовці до написання контрольної (модульної) роботи. Викладач знайомить з переліком питань, що виносяться на контрольну (модульну) роботу, з вимогами щодо викладення питань в контрольній роботі, узагальнює в цілому матеріал по логічно-завершеній частині курсу, яка виноситься на контрольну (модульну) роботу, ще раз звертає увагу на більш складні та важливі моменти. Важливим завданням індивідуальних консультацій є забезпечення індивідуального підходу до навчання кожного студента, можливість врахувати та розкрити його особистісні риси та уміння. Індивідуально-консультативна робота здійснюється у формі: індивідуальних консультацій з питань дисципліни; консультацій щодо вимог до виконання та захисту завдань, що винесені для самостійної роботи студентів; консультацій щодо наукової роботи студентів. Індивідуально-консультативна робота з дисципліни «Макрофінансовий ризик-менеджмент» проводиться для денної форми навчання. За складеним на початку семестру графіком індивідуально-консультативної роботи викладачем проводяться: - обов'язкові консультації з самостійної роботи, на яких відбуваються перевірка ходу виконання індивідуальних завдань та захист завдань, що винесені на поточний контроль; - цільові консультації перед виконанням письмової роботи в аудиторії, їх призначення у тому, щоб скоригувати роботу студентів при підготовці до написання письмової роботи у потрібному напрямку. На розсуд викладача можуть проводитися активні консультації з метою підготовки та проведення ділової гри, роботи в малих групах або презентації результатів наукових завдань, складених лекцій чи аналітичних записок студентами. У диципліні «Макрофінансовий ризик-менеджмент» індивідуально-консультативна робота стосується підготовки студентів до семінарів, тобто викладач повинен відслідковувати сучасні тенденції розвитку предмету дисципліни. Під час консультацій акцентувати увагу студентів на актуальні проблемні та дискусійні питання щодо макрофінансового планування, які слід прояснити. Індивідуально-консультативна робота викладача зі студентами здійснюється відповідно до графіка, складеного кафедрою, в якому визначено форми індивідуально-консультативної роботи, а також час проведення занять та аудиторія (які узгоджуються з навчальним відділом). Графік проведення індивідуально-консультативної роботи доводиться до відома студентів на початку вивчення дисципліни. Для заочної форми навчання передбачено проведення контактних занять, які передбачають гнучке поєднання (симбіоз) усіх сучасних форм проведення навчальних занять (лекцій, семінарських, практичних, індивідуальних) і методів викладання, таких як: інтерактивно-комунікативні заняття з використанням мультимедійних засобів, предметні і міждисциплінарні тренінги, кейси, ситуаційні вправи, ділові ігри, дистанційні форми навчання тощо. Контактні заняття роблять навчальний процес гнучким з огляду на місце і час його проведення, вибір матеріалу і доступність до нього; дозволяють враховувати індивідуальні запити та інтереси студентів. Для денної форми навчання з дисципліни «Макрофінансовий ризик-менеджмент» передбачено проведення семінарських та практичних занять згідно навчального плану та розкладу занять. Метою семінарського заняття є організація обговорення зі студентами тих тем дисципліни, які винесені на семінарські заняття. Семінарські заняття з дисципліни «Макрофінансовий ризик-менеджмент» проводяться у формі співбесіди студентів з викладачем, обговорення та розв’язку проблемних питань. Практичні заняття мають на меті організацію викладачем детального розгляду студентами окремих теоретичних положень дисципліни «Макрофінансовий ризик-менеджмент» та формування навичок їх практичного застосування шляхом виконання практичних завдань у вигляді вирішення ситуаційних задач та розгляду їх результатів, роботи з кейсами, підготовки аналітичних записок тощо. Глобальні компетентності дисципліни:
Загальні компетентності дисципліни: інструментальні
міжособистісні
системні
Заняття 1. Тема: Теоретичні, правові та організаційні основи макрофінансового ризик-менеджменту. Фахові компетентності: - визначати сутність та класифікацію фінансових ризиків держави, відслідковувати еволюцію становлення державного фінансового ризик-менеджменту; - визначити органи управління в сфері ризик-менеджменту державних фінансів, їх права та обов’язки; - виокремлювати та правильно інтерпретувати складові та нормативно-правове та інструктивно-методичне забезпечення державного фінансового ризик-менеджменту. Знати систему управління фінансовими ризиками держави. Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Семінар-розгорнута бесіда, дискусія з елементами аналізу, виконання практичних та ситуаційних завдань Кількість годин: згідно тематичного плану
План заняття:
Практичні та ситуаційні завдання. Систематизувати нормативно-правове та інструктивно-методичне забезпечення державного фінансового ризик-менеджменту в Україні. Виявити дискусійні положення та неврегульовані питання окремих Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [1, 2, 4, 5,10, 13, 17, 18, 22, 23, 24, 25, 27, 28, 30, 31, 32, 34, 38, 42, 46, 47, 48, 49]
Заняття 2-3. Тема: Прийоми та способи макрофінансового ризик-менеджменту Фахові компетентності: - здійснювати якісну і кількісну оцінку фінансових ризиків держави; - вміти застосовувати на практиці різні технології державного фінансового ризик-менеджменту. Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Робота в малих творчих групах . Дискусія з елементами аналізу, колоквіум, виконання практичних та ситуаційних завдань Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття:
Практичні та ситуаційні завдання. На основі Наказу Міністерства економічного розвитку та торгівлі «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розрахунку рівня економічної безпеки України» № 1277 від 29.10.2013 року визначити рівень фінансової безпеки протягом останніх п’яти років. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [1, 2, 4, 5,10, 13, 17, 18, 22, 23, 24, 25, 27, 28, 30, 31, 32, 34, 38, 42, 46, 47, 48, 49]
Заняття 4. Тема: Бюджетний ризик-менеджмент в системі макрофінансового ризик-менеджменту. Фахові компетентності: - знати особливості бюджетного ризику держави, їх види; - розуміти організацію бюджетного ризик-менеджменту, вміти пояснювати взаємозв’язки між суб’єктами бюджетного ризик-менеджменту; - вміти застосовувати на практиці методи управління ризиків бюджетної сфери; - знати переваги і недоліки системи завчасного попередження бюджетних ризиків; - визначати сутність ризиків дохідної частини бюджету, їх види; - розуміти організацію управління ризиками дохідної частини бюджету, його складові; - оцінювати вплив бюджетних ризиків на окремі статті доходів бюджету; Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Семінар-вирішення ситуаційних вправ. Семінар - конференція з презентаціями виконаних завдань, колоквіум Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття: 1. Особливості бюджетного ризику держави, їх види. 2. Організація бюджетного ризик-менеджменту. Бюджетний контроль. 3. Повноваження фінансових органів держави в управлінні бюджетними ризиками. 4. Методи управління ризиків бюджетної сфери. Практичні та ситуаційні завдання. За даними квартального звіту Державної казначейської служби України за останні два роки визначити за доходами та видатками абсолютні та відносні показники виконання плану та вказати чинники ризиків, що зумовили відхилення фактичних показників від запланованого рівня. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [1, 2, 3, 4, 5, 6, 10, 13, 14,15, 16, 17, 21, 26, 28, 32, 36, 37, 39, 40, 41, 43, 45, 50, 51]
Заняття 5. Тема: Управління ризиками доходів бюджету Фахові компетентності: - знати особливості бюджетного ризику держави, їх види; - розуміти організацію бюджетного ризик-менеджменту, вміти пояснювати взаємозв’язки між суб’єктами бюджетного ризик-менеджменту; - вміти застосовувати на практиці методи управління ризиків бюджетної сфери; - знати переваги і недоліки системи завчасного попередження бюджетних ризиків; - визначати сутність ризиків дохідної частини бюджету, їх види; - розуміти організацію управління ризиками дохідної частини бюджету, його складові; - оцінювати вплив бюджетних ризиків на окремі статті доходів бюджету; Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Семінар - прес-конференція. Міні-кейси – розв’язання практичних завдань, індивідуальні співбесіди Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття: 1. Система завчасного попередження бюджетних ризиків. 2. Поняття ризиків дохідної частини бюджету, їх класифікація.
Практичні та ситуаційні завдання. Оцінити вплив бюджетних ризиків на окремі статті доходів зведеного бюджету України за останні п’ять років. Використовуючи нормативні документи, що регламентують управління ризиками в фіскальній службі, оцінити втрати бюджету внаслідок використання схем ухилення від оподаткування. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [1, 2, 3, 4, 5, 6, 10, 13, 14,15, 16, 17, 21, 26, 28, 32, 36, 37, 39, 40, 41, 43, 45, 50, 51]
Заняття 6. Тема: Управління ризиками видаткової частини бюджету. Фахові компетентності: - визначати сутність ризиків невиконання бюджетних програм; - розуміти організацію управління ризиками видаткової частини бюджету, його складові; - оцінювати вплив бюджетних ризиків на окремі статті видатків бюджету; - знати заходи контролю формуванням та виконанням видаткової частини бюджету. Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Семінар - Дискусія з елементами аналізу. Вирішення ситуаційних вправ Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття:
Практичні та ситуаційні завдання. 1. За даними Державної казначейської служби України за останні п’ять років визначити розмір видатків за різними видами бюджетної класифікації в розрізі спеціального та загального фондів Державного бюджету України та вказати чинники ризиків, що зумовили такий його рівень. 2. На основі Наказу Міністерства економічного розвитку та торгівлі «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розрахунку рівня економічної безпеки України» № 1277 від 29.10.2013 року визначити рівень бюджетної безпеки протягом останніх п’яти років. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [1, 6, 8, 9, 11, 15, 16, 17, 18, 19, 27, 29, 31, 33, 35, 37, 40, 41, 43, 48, 49]
Заняття 7. Контрольна (модульна) робота №1
Заняття 8-9. Тема: Менеджмент ризиків в частині дефіциту бюджету. Борговий ризик-менеджмент Фахові компетентності: - визначати сутність ризиків невиконання бюджетних програм; - розуміти організацію управління ризиками видаткової частини бюджету, його складові; - знати види ризиків дефіциту бюджету та форми їх прояву; - розуміти організацію системи боргового ризик-менеджменту держави; - знати методику оцінки рівня боргових ризиків держави та основні індикатори боргової безпеки України Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Семінар – розгорнута бесіда, ділова гра. «Мозковий штурм» - тренінг вправи, дискусія Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття:
Практичні та ситуаційні завдання. 1. За даними Державної казначейської служби України за останні п’ять років визначити розмір прихованого дефіциту Державного бюджету України та вказати чинники ризиків, що зумовили такий його рівень. 2. На основі Наказу Міністерства економічного розвитку та торгівлі «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розрахунку рівня економічної безпеки України» № 1277 від 29.10.2013 року визначити рівень боргової безпеки протягом останніх п’яти років. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [1, 6, 8, 9, 11, 15, 16, 17, 18, 19, 27, 29, 31, 33, 35, 37, 40, 41, 43, 48, 49]
Заняття 10-11. Тема: Управління фінансовими ризиками державного сектору економіки. Фахові компетентності: - визначати сутність та види ризиків в державному секторі економіки, передумови та чинники їх виникнення; - розуміти організацію фінансового ризик-менеджменту державного сектора економіки; - здійснювати моніторинг та оцінку фінансових ризиків державних підприємств; - розуміти ризики процесу державних закупівель; Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Семінар – «мозковий штурм». Вирішення ситуаційних задач і захист досліджень Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття:
Практичні та ситуаційні завдання. За даними зведеної фінансової звітності підприємств державного сектору економіки Міністерства економічного розвитку і торгівлі за останні п’ять років визначити показники виконання фінансових планів державних підприємств та рівень відрахувань до Державного бюджету України. Вказати ризики, що зумовлюють такий стан визначених показників. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [1,6, 7, 9, 10, 13, 14, 16, 20, 22, 23, 25, 28, 30, 32, 34, 38, 42, 46, 47, 48, 49]
Заняття 12-13.
Тема: Ризик-менеджмент в секторі державного фінансового управління. Фахові компетентності: - визначати сутність та види управлінських ризиків; - розуміти основні етапи процесу управління ризиками в міністерстві (відомстві) та бюджетній установі; - здійснювати аналіз та оцінку ризиків в секторі державного управління; - знати заходи з мінімізації впливу негативних ефектів та запобігання управлінським ризикам. - розуміти сучасні технології бюджетного ризик-менеджменту; Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Семінар – розгорнута бесіда, дискусія з елементами аналізу. конференція з елементами «мозкового штурму» Розв’язання практичних завдань. Робота в малих творчих групах, міні - конференція Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття:
Практичні та ситуаційні завдання. Оцінити ефективність діяльності та використання бюджетних коштів фінансового органу державного управління в Україні на основі аналізу показників внутрішнього аудиту
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [1,6, 7, 9, 10, 13, 14, 16, 20, 22, 23, 25, 27, 29, 28, 30, 32, 34, , 37, 38, 39, 42, 45, 46, 47, 48, 49,50, 51]
Заняття 14. Тема. Сучасні світові моделі ризик-менеджменту публічних фінансів Фахові компетентності: - знати практику управління ризиками в секторі державного менеджменту в країнах з розвиненою економікою; - визначити можливості застосування світової практики в управлінні фінансовими ризиками України
Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Семінар – розгорнута бесіда, дискусія з елементами аналізу. Робота в малих творчих групах, міні - конференція Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття:
Практичні та ситуаційні завдання. Провести порівняльну оцінку різних практик управління фінансовими ризиками в публічному секторі (на основі світового досвіду)
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [1,6, 7, 9, 10, 13, 14, 16, 20, 22, 23, 25, 27, 29, 28, 30, 32, 34, , 37, 38, 39, 42, 45, 46, 47, 48, 49,50, 51]
Заняття 15. Контрольна (модульна) робота №2
2.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни Об’єктами поточного контролю знань студентів є:
У студентів денної форми навчання завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів, з них 20 балів захисту індивідуальних видів робіт, що передбачені робочою програмою, та 20 балів за наукову роботу. За відповіді (виступи, участь в роботі міні-груп) на аудиторних заняттях повинно виставлятись не менше 40 балів для денної форми навчання, 20 балів за написання контрольних (модульних) робіт. При контролі виконання завдань, передбачених картою самостійної роботи, для студентів денної форми навчання оцінці підлягають:
При контролі відповідей (виступів) на аудиторних заняттях оцінці підлягають:
Оцінювання поточної успішності студентів проводиться в балах, які виставляються до журналу. Оцінювання знань студентів з дисципліни здійснюється за результатами поточного контролю в діапазоні від 0 до 100 балів (включно). Максимальна сума балів поточного контролю – 100, які розподіляються: üобов’язкові завдання – максимум 60 балів, ü вибіркові завдання – максимум 40 балів. Критерії оцінювання поточної систематичності та активності роботи студента:
Виконання 1 Контрольної (модульної) роботи – 0-10 балів. Контрольна (модульна) робота може здійснюватись шляхом виконання модуля у письмовій формі, який проводиться в аудиторії під час практичних занять під контролем викладача; Розподіл балів відповідно до рівня знань студента:
За використання недозволених джерел і підказок студент отримує 0 балів (без права повторного виконання модуля) Оцінки поточної успішності студента виставляються до журналу з кратністю з кратністю до 1 бала . Кількість балів, отриманих студентами на кожному семінарському занятті, сумується і включається в загальну суму балів поточної успішності разом з балами за контрольні модульні роботи. У разі невиконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студент має право, за дозволом декана, скласти їх до останнього семінарського заняття. Час та порядок складання визначає викладач, який проводить семінари. Результати поточного контролю вносяться до відомості, яка зберігається в деканаті до кінця наступного семестру. Підсумковий контроль з дисципліни «Макрофінансовий ризик-менеджмент» проводиться у формі заліку. Викладач виставляє залік за результатами набраних студентом балів за семестр. Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною шкалою. Бали переводяться в 4-бальну шкалу та шкалу за системою ЕСТS у такому порядку:
Результати фіксуються у відомості та при позитивній оцінці – в заліковій книжці студента.
3. Поточна навчальна робота студентів заочної форми навчання 3.1. Карта навчальної роботи студента з дисципліни (обов’язкової) Макрофінансовий ризик-менеджмент для студентів освітньо-професійної програми/спеціалізації «Митна справа» заочна форма навчання
ПЛАНИ КОНТАКТНИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
Контактні заняття, передбачені для заочної форми навчання, проводяться згідно з навчальним планом та розкладом. Метою контактного заняття є організація обговорення зі студентами базових положень тем дисципліни з метою засвоєння необхідних теоретичних понять, та обговорення проблемних практичних питань. які студентам щойно були розказані на лекції упродовж контактного заняття. Контактні заняття з дисципліни «Макрофінансовий ризик-менеджмент» проводяться переважно у формах: міні-лекцій різних видів, співбесіди студентів з викладачем, дискусії з елементами аналізу, опрацювання практичного матеріалу, мозкового штурму, обговорення результатів їхньої самостійної наукової роботи. Робота студента на контактних заняттях включає виконання практичних завдань у вигляді вирішення ситуаційних задач та розгляду їх результатів, роботи з кейсами, підготовки аналітичних записок, розв’язання проблемних завдань, вирішення ситуаційних вправ, розгорнутої бесіди тощо. Глобальні компетентності дисципліни:
Загальні компетентності дисципліни: інструментальні
міжособистісні
системні
Заняття під час установчої сесії Контактні заняття 1. Тема: Теоретичні, правові та організаційні основи макрофінансового ризик-менеджменту. Фахові компетентності: - визначати сутність та класифікацію фінансових ризиків держави, відслідковувати еволюцію становлення державного фінансового ризик-менеджменту; - визначити органи управління в сфері ризик-менеджменту державних фінансів, їх права та обов’язки; - виокремлювати та правильно інтерпретувати складові та нормативно-правове та інструктивно-методичне забезпечення державного фінансового ризик-менеджменту. Знати систему управління фінансовими ризиками держави. Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: міні-лекція (конспект), міні-семінар – дискусія з елементами аналізу, тестовий контроль знань, робота в творчих групах, відповіді і вирішення тестових завдань. Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття:
Практичні та ситуаційні завдання. Систематизувати нормативно-правове та інструктивно-методичне забезпечення державного фінансового ризик-менеджменту в Україні. Виявити дискусійні положення та неврегульовані питання окремих Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [1, 2, 4, 5,10, 13, 17, 18, 22, 23, 24, 25, 27, 28, 30, 31, 32, 34, 38, 42, 46, 47, 48, 49]
Контактні заняття 2-3. Тема: Прийоми та способи макрофінансового ризик-менеджменту Фахові компетентності: - здійснювати якісну і кількісну оцінку фінансових ризиків держави; - вміти застосовувати на практиці різні технології державного фінансового ризик-менеджменту. Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: міні-лекція (конспект), міні-семінар – розгорнута бесіда тестовий контроль знань, робота в творчих групах, відповіді і вирішення тестових завдань. Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття:
Практичні та ситуаційні завдання. На основі Наказу Міністерства економічного розвитку та торгівлі «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розрахунку рівня економічної безпеки України» № 1277 від 29.10.2013 року визначити рівень фінансової безпеки протягом останніх п’яти років. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [1, 2, 4, 5,10, 13, 17, 18, 22, 23, 24, 25, 27, 28, 30, 31, 32, 34, 38, 42, 46, 47, 48, 49]
Контактне заняття 4. Тема: Бюджетний ризик-менеджмент в системі макрофінансового ризик-менеджменту. Фахові компетентності: - знати особливості бюджетного ризику держави, їх види; - розуміти організацію бюджетного ризик-менеджменту, вміти пояснювати взаємозв’язки між суб’єктами бюджетного ризик-менеджменту; - вміти застосовувати на практиці методи управління ризиків бюджетної сфери; - знати переваги і недоліки системи завчасного попередження бюджетних ризиків; - визначати сутність ризиків дохідної частини бюджету, їх види; - розуміти організацію управління ризиками дохідної частини бюджету, його складові; - оцінювати вплив бюджетних ризиків на окремі статті доходів бюджету; Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: міні-лекція (конспект), міні-семінар – «мозковий штурм», тестовий контроль знань, робота в творчих групах. Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття: 1. Особливості бюджетного ризику держави, їх види. 2. Організація бюджетного ризик-менеджменту. Бюджетний контроль. 3. Повноваження фінансових органів держави в управлінні бюджетними ризиками. 4. Методи управління ризиків бюджетної сфери. Практичні та ситуаційні завдання. За даними квартального звіту Державної казначейської служби України за останні два роки визначити за доходами та видатками абсолютні та відносні показники виконання плану та вказати чинники ризиків, що зумовили відхилення фактичних показників від запланованого рівня. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [1, 2, 3, 4, 5, 6, 10, 13, 14,15, 16, 17, 21, 26, 28, 32, 36, 37, 39, 40, 41, 43, 45, 50, 51]
Контактні заняття 5. Тема: Управління ризиками доходів бюджету Фахові компетентності: - знати особливості бюджетного ризику держави, їх види; - розуміти організацію бюджетного ризик-менеджменту, вміти пояснювати взаємозв’язки між суб’єктами бюджетного ризик-менеджменту; - вміти застосовувати на практиці методи управління ризиків бюджетної сфери; - знати переваги і недоліки системи завчасного попередження бюджетних ризиків; - визначати сутність ризиків дохідної частини бюджету, їх види; - розуміти організацію управління ризиками дохідної частини бюджету, його складові; - оцінювати вплив бюджетних ризиків на окремі статті доходів бюджету; Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: міні-лекція (конспект), міні-семінар – розв’язання проблемних питань, тестовий контроль знань, робота в творчих групах, відповіді і вирішення ситуаційних задач. Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття: 1. Система завчасного попередження бюджетних ризиків. 2. Поняття ризиків дохідної частини бюджету, їх класифікація. 3. Вплив бюджетних ризиків на окремі статті доходів бюджету. 4. Ризики податкових доходів бюджету та управління ними. Практичні та ситуаційні завдання. Оцінити вплив бюджетних ризиків на окремі статті доходів зведеного бюджету України за останні п’ять років. Використовуючи нормативні документи, що регламентують управління ризиками в фіскальній службі, оцінити втрати бюджету внаслідок використання схем ухилення від оподаткування. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [1, 2, 3, 4, 5, 6, 10, 13, 14,15, 16, 17, 21, 26, 28, 32, 36, 37, 39, 40, 41, 43, 45, 50, 51]
Контактні заняття 6 Тема: Управління ризиками видаткової частини бюджету. Фахові компетентності: - визначати сутність ризиків невиконання бюджетних програм; - розуміти організацію управління ризиками видаткової частини бюджету, його складові; - оцінювати вплив бюджетних ризиків на окремі статті видатків бюджету; - знати заходи контролю формуванням та виконанням видаткової частини бюджету. Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: міні-лекція (конспект), міні-семінар – конференції, тестовий контроль знань, робота в творчих групах, відповіді і вирішення ситуаційних задач. Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття:
Практичні та ситуаційні завдання. 1. За даними Державної казначейської служби України за останні п’ять років визначити розмір видатків за різними видами бюджетної класифікації в розрізі спеціального та загального фондів Державного бюджету України та вказати чинники ризиків, що зумовили такий його рівень. 2. На основі Наказу Міністерства економічного розвитку та торгівлі «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розрахунку рівня економічної безпеки України» № 1277 від 29.10.2013 року визначити рівень бюджетної безпеки протягом останніх п’яти років. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [1, 6, 8, 9, 11, 15, 16, 17, 18, 19, 27, 29, 31, 33, 35, 37, 40, 41, 43, 48, 49]
Контактні заняття 7-8. Тема: Менеджмент ризиків в частині дефіциту бюджету. Борговий ризик-менеджмент Фахові компетентності: - визначати сутність ризиків невиконання бюджетних програм; - розуміти організацію управління ризиками видаткової частини бюджету, його складові; - знати види ризиків дефіциту бюджету та форми їх прояву; - розуміти організацію системи боргового ризик-менеджменту держави; - знати методику оцінки рівня боргових ризиків держави та основні індикатори боргової безпеки України Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: міні-лекція (конспект), міні-семінар – «мозковий штурм», виконання практичних завдань, відповіді і вирішення ситуаційних задач. Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття:
Практичні та ситуаційні завдання. 1. За даними Державної казначейської служби України за останні п’ять років визначити розмір прихованого дефіциту Державного бюджету України та вказати чинники ризиків, що зумовили такий його рівень. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [1, 6, 8, 9, 11, 15, 16, 17, 18, 19, 27, 29, 31, 33, 35, 37, 40, 41, 43, 48, 49]
Контактне заняття 9. Тема: Управління фінансовими ризиками державного сектору економіки. Фахові компетентності: - визначати сутність та види ризиків в державному секторі економіки, передумови та чинники їх виникнення; - розуміти організацію фінансового ризик-менеджменту державного сектора економіки; - здійснювати моніторинг та оцінку фінансових ризиків державних підприємств; - розуміти ризики процесу державних закупівель; Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: міні-лекція (конспект), міні-семінар – розгорнута бесіда, виконання практичних завдань, відповіді і вирішення ситуаційних задач. Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття:
Практичні та ситуаційні завдання. За даними зведеної фінансової звітності підприємств державного сектору економіки Міністерства економічного розвитку і торгівлі за останні п’ять років визначити показники виконання фінансових планів державних підприємств та рівень відрахувань до Державного бюджету України. Вказати ризики, що зумовлюють такий стан визначених показників. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [1,6, 7, 9, 10, 13, 14, 16, 20, 22, 23, 25, 28, 30, 32, 34, 38, 42, 46, 47, 48, 49]
Контактне заняття 10. Тема: Ризик-менеджмент в секторі державного фінансового управління. Фахові компетентності: - визначати сутність та види управлінських ризиків; - розуміти основні етапи процесу управління ризиками в міністерстві (відомстві) та бюджетній установі; - здійснювати аналіз та оцінку ризиків в секторі державного управління; - знати заходи з мінімізації впливу негативних ефектів та запобігання управлінським ризикам. - розуміти сучасні технології бюджетного ризик-менеджменту; Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: міні-лекція (конспект), міні-семінар – міні-кейс, виконання практичних завдань. Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття:
Практичні та ситуаційні завдання. Оцінити ефективність діяльності та використання бюджетних коштів фінансового органу державного управління в Україні на основі аналізу показників внутрішнього аудиту Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [1,6, 7, 9, 10, 13, 14, 16, 20, 22, 23, 25, 27, 29, 28, 30, 32, 34, , 37, 38, 39, 42, 45, 46, 47, 48, 49,50, 51]
Контактне заняття 11. Тема: Сучасні світові моделі ризик-менеджменту публічних фінансів Фахові компетентності: - знати практику управління ризиками в секторі державного менеджменту в країнах з розвиненою економікою; - визначити можливості застосування світової практики в управлінні фінансовими ризиками України Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: міні-лекція (конспект), міні-семінар – міні-кейс, виконання практичних завдань. Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття:
Практичні та ситуаційні завдання. Провести порівняльну оцінку різних практик управління фінансовими ризиками в публічному секторі (на основі світового досвіду) Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [1,6, 7, 9, 10, 13, 14, 16, 20, 22, 23, 25, 27, 29, 28, 30, 32, 34, , 37, 38, 39, 42, 45, 46, 47, 48, 49,50, 51]
Заняття під час екзаменаційної сесії
Заняття 12. Написання контрольної (модульної) роботи. Фахові компетентності: - визначати сутність і зміст макрофінансового ризик-менеджменту; - виокремлювати та правильно інтерпретувати складові та етапи макрофінансового ризик-менеджменту; - розрізняти стратегічне, поточне та оперативне фінансове планування на макрорівні та їхні особливості; - виконувати практичні завдання із макрофінансового ризик-менеджменту. Вид заняття: Контрольна (модульна) робота Кількість годин: згідно тематичного плану
Захист виконаних самостійних індивідуальних робіт. Фахові компетентності:
Вид заняття: Дискусія. Види робіт: Робота в малих творчих групах. Захист досліджень. Кількість годин: згідно тематичного плану
Об’єктами поточного контролю знань студентів є:
У студентів заочної форми навчання завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів, з них 20 балів захисту індивідуальних видів робіт, що передбачені робочою програмою, та 20 балів за наукову роботу. За відповіді (виступи, участь в роботі міні-груп) на аудиторних заняттях повинно виставлятись не менше 40 балів для денної форми навчання, 20 балів за написання контрольних (модульних) робіт. При контролі виконання завдань, передбачених картою самостійної роботи, для студентів денної форми навчання оцінці підлягають:
При контролі відповідей (виступів) на аудиторних заняттях оцінці підлягають:
Оцінювання поточної успішності студентів проводиться в балах, які виставляються до журналу. Оцінювання знань студентів з вибіркової дисципліни здійснюється за результатами поточного контролю в діапазоні від 0 до 100 балів (включно). Максимальна сума балів поточного контролю – 100, які розподіляються: üобов’язкові завдання – максимум 60 балів, ü вибіркові завдання – максимум 40 балів. Критерії оцінювання поточної систематичності та активності роботи студента:
Виконання 1 Контрольної (модульної) роботи – 0-20 балів. Контрольна (модульна) робота може здійснюватись шляхом виконання модуля у письмовій формі, який проводиться в аудиторії під час практичних занять під контролем викладача; Розподіл балів відповідно до рівня знань студента:
За використання недозволених джерел і підказок студент отримує 0 балів (без права повторного виконання модуля) Оцінки поточної успішності студента виставляються до журналу з кратністю з кратністю до 1 бала . Кількість балів, отриманих студентами на кожному семінарському занятті, сумується і включається в загальну суму балів поточної успішності разом з балами за контрольні (модульні) роботи. У разі невиконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студент має право, за дозволом декана, скласти їх до останнього семінарського заняття. Час та порядок складання визначає викладач, який проводить семінари. Результати поточного контролю вносяться до відомості, яка зберігається в деканаті до кінця наступного семестру. Підсумковий контроль з дисципліни «Макрофінансовий ризик-менеджмент» проводиться у формі заліку. Викладач виставляє залік за результатами набраних студентом балів за семестр. Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною шкалою. Бали переводяться в 4-бальну шкалу та шкалу за системою ЕСТS у такому порядку:
Результати фіксуються у відомості та при позитивній оцінці – в заліковій книжці студента.
4. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ Згідно навчального плану дистанційна форма навчання за дисципліною «Макрофінансовий ризик-менеджмент» не передбачена.
Самостійна робота студентів полягає у вивченні та опрацюванні відповідної фахової літератури, нормативно-правових документів, публічної офіційної інформації стосовно планових показників, а також виконанні навчальних завдань із застосуванням різних методів та інструментів оцінки, вибору фінансових ризиків держави. У ході самостійної роботи студент повинен за допомогою рекомендованої літератури вивчити весь матеріал, передбачений програмою курсу з відповідної теми, виконати навчальні завдання. Це сприяє засвоєнню навчального матеріалу в повному обсязі згідно з програмою, та послідовному формуванню у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє суттєву роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації. Для врахування особливостей сприйняття кожного студента, під час опрацювання лекційного матеріалу, та навчальної і навчально-методичної літератури, застосовуються методи активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів при вивченні дисципліни «Макрофінансового ризик-менеджменту»: підготовка проблемних лекцій, семінари-конференції, семінари-дискусії, ділова гра, мозковий штурм, моделювання. Методика активізації навчального процесу більш детально викладена у розділі 5.8 Робочої програми з дисципліни «Макрофінансовий ризик-менеджмент». Самостійна робота над наукою «Макрофінансовий ризик-менеджмент» включає наступні форми:
Опрацювання теоретичних основ, прослуханого лекційного матеріалу здійснюється студентами самостійно у позааудиторний час. Вивчення та опрацювання основної і додаткової літератури, законодавчих і нормативних документів; підготовка студентів до аудиторних (семінарських занять, консультацій); підготовка до контрольної роботи – студентами проводиться самостійно згідно розкладу занять. В аудиторії викладач надає методичні рекомендації з вивчення тем курсу, формулює питання по кожній темі, які має опрацювати студент. На кожному консультаційному занятті викладач робить опитування по темі з метою з’ясування, чи засвоєно студентом, той чи інший матеріал, чи виконав він завдання, надане на попередній консультації. На консультаційних заняттях викладач знайомить студентів з переліком питань, що виносяться на контрольну (модульну) роботу, з вимогами щодо викладення питань в письмовій роботі. На консультаціях, також, з’ясовуються всі незрозумілі студенту питання. Індивідуальні завдання студент виконує, попередньо ознайомившись з їх переліком у карті самостійної роботи, з вимогами до них, узгодивши тему з викладачем та отримавши консультацію щодо виконання індивідуального завдання.
5.1. Вимоги до виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
Виконання індивідуальних завдань. Індивідуальне практичне завдання Виконання індивідуального практичного завдання навчання з дисципліни проводиться студентом самостійно у вільний від обов'язкових занять час. Теми індивідуальних завдань визначаються викладачем на початку кожного семестру, при цьому слід врахувати можливість використання даних, які студент отримує на базі практики. За бажанням студента, тема завдання може бути скоригованою. Також можливе виконання комплексних індивідуальних завдань групою студентів за погодженням із викладачем. Обов’язковою частиною індивідуального завдання є складання за його темою аналітичної записки. Аналіз конкретної виробничої ситуації та підготовка аналітичної записки (Case study) проводиться студентами самостійно. Результати вирішення кейсів студентами денної форми навчання оформлюються у вигляді аналітичних записок, їх презентація та обговорення може відбуватися на індивідуальних консультаціях під керівництвом викладача. Проблемна ситуація (кейс) – це вид завдання, який передбачає оцінку певної заданої ситуації та підготовку аналітичної записки з приводу цієї оцінки. Кейс відрізняється від ситуаційної задачі кількістю альтернативних варіантів вирішення. Мета вирішення цього завдання – створити для студента умови, максимально близькі до реальної практичної діяльності спеціалістів. Індивідуальні завдання включають: підготовку індивідуального завдання на базі практики – для денної форми навчання, написання рефератів – для заочної форми навчання. Мета виконання завдання на базі практики – поглиблення і закріплення теоретичних та практичних знань студентів з організації державного фінансового ризик менеджменту у фінансових органах держави та у державному секторі економіки, управління ризиками бюджетної сфери (в частині доходів, видатків, бюджетного дефіциту та його фінансування); формування і розвиток у студентів навичок у проведенні самостійного дослідження, аналізу, встановленні проблем та можливих шляхів їх вирішення з питань, які розглядаються в даному курсі. Структура завдання передбачає, що в першій його частині студент вивчає організацію та аналізує процеси; аналізує первинні документи і форми звітності; показує вміння заповнювати документи, форми звітності, реєстри синтетичного і аналітичного обліку; аналізує діяльність відповідних органів, ефективність внутрішнього фінансового контролю; висвітлює методику оцінки та управління фінансовими ризиками; тощо. Друга частина завдання передбачає визначення проблем щодо об’єкта у галузі дослідження та пропозиції щодо їх вирішення. Загальний обсяг роботи має складати: 20-25 аркушів (А-4). Текст друкується через півтора міжрядкових інтервали на одному боці аркуша білого паперу формату А4. Шрифт Times New Roman, 14 пт. Текст слід розміщувати таким чином, щоб залишилися поля: з лівого боку - 20 мм, з правого - 10 мм, від верхньої межі аркуша до першого рядка – 15-20 мм, знизу – 15-20 мм. Список літератури складається у наступній послідовності:
Разом з індивідуальним письмовим завданням оформлюється інтелект-карта, спрямована на вирішення проблеми за темою завдання. Інтелект-карта виконується на аркуші формату А3 і прикріплюється до письмової роботи як додаток. Складання інтелект-карт – це інструмент активізації мислення та розширення рамок засвоєння навчального матеріалу. Інтелект-карти можуть використовуватися для побудови дерева цілей, оцінки результатів діяльності установи тощо. Завдання оцінюється за результатами диспуту, мозкового штурму, дискусії із демонстрацією інтелект-карт. Під час захисту оцінюється вміння студента розкрити поставлену в завданні проблему, глибина висновків та обґрунтованість результатів дослідження. Важливим для результатів захисту є самостійні висновки студента. Робота подається на перевірку викладачу у терміни згідно з графіком.
Індивідуальні завдання з дисципліни «Макрофінансовий ризик-менеджмент».
Завдання для проходження практики в органах системи Міністерства фінансів України
Завдання 1. Організаційно-правове забезпечення управління макрофінансовими ризиками 1. На рисунку у вигляді схеми показати організаційну структуру управління бюджетними ризиками в органах системи Міністерства фінансів України та визначити його основні функції та завдання, а саме: 1.1. Визначити завдання та функції управління (відділу) з питань моніторингу та оцінки ризиків, його місце в структурі орану системи міністерства фінансів України. 1.2. Сформувати структуру управління (відділу) з питань моніторингу та оцінки ризиків з розподілом повноважень між працівниками управління (відділу).
2. Охарактеризувати нормативно-правове та інформаційне забезпечення управління бюджетними ризиками. 2.1.Систематизувати в наступному вигляді нормативно-правові акти, що регламентують діяльність з моніторингу та оцінки бюджетних ризиків:
Завдання 2. Кількісна оцінка макрофінансових ризиків
На основі даних про рівень бюджетні втрат порахувати рівень бюджетного ризику. Побудувати прогнозні показники видатків бюджету з урахуванням впливу факторів ризику на основі багатофакторної регресії.
Завдання 3. Менеджмент ризиків управління/адміністрування
Оцінка прийнятності визначених показників діяльності міністерств
Сформулювати і обґрунтувати управлінські рішення щодо мінімізації впливу макрофінансових ризиків.
Завдання 1. Організаційно-правове забезпечення управління макрофінансовими ризиками
1.1. Визначити завдання та функції управління (відділу) з питань моніторингу та оцінки ризиків, його місце в структурі орану Державної фінансової інспекції. 1.2. Сформувати структуру управління (відділу) з питань моніторингу та оцінки ризиків з розподілом повноважень між працівниками управління (відділу).
2. Охарактеризувати нормативно-правове та інформаційне забезпечення управління бюджетними ризиками. 2.1.Систематизувати в наступному вигляді нормативно-правові акти, що регламентують діяльність з моніторингу та оцінки бюджетних ризиків:
Завдання 2. Кількісна оцінка макрофінансових ризиків
На основі даних про бюджетні втрати порахувати рівень бюджетного ризику. Побудувати прогнозні показники видатків бюджету з урахуванням впливу факторів ризику на основі багатофакторної регресії.
Завдання 3. Менеджмент ризиків управління/адміністрування
Оцінка прийнятності визначених показників діяльності інспекції
Сформулювати і обґрунтувати управлінські рішення щодо мінімізації впливу макрофінансових ризиків.
Завдання для проходження практики в в органах Державної казначейської служби України
Завдання 1. Кількісна оцінка макрофінансових ризиків
На основі даних про рівень бюджетні втрат порахувати рівень бюджетного ризику. Побудувати прогнозні показники видатків та доходів бюджету з урахуванням впливу факторів ризику на основі багатофакторної регресії.
Завдання 2. Менеджмент ризиків управління/адміністрування
Оцінка прийнятності визначених показників діяльності служби
Сформулювати і обґрунтувати управлінські рішення щодо мінімізації впливу макрофінансових ризиків.
Завдання 1. Організаційно-правове забезпечення управління макрофінансовими ризиками 1. На рисунку у вигляді схеми показати організаційну структуру управління податковими ризиками в органах Державної фіскальної служби України та визначити його основні функції та завдання, а саме: 1.1. Визначити завдання та функції управління (відділу) з питань моніторингу та оцінки ризиків, його місце в структурі орану Державної фіскальної служби України. 1.2. Сформувати структуру управління (відділу) з питань моніторингу та оцінки ризиків з розподілом повноважень між працівниками управління (відділу).
2. Охарактеризувати нормативно-правове та інформаційне забезпечення управління бюджетними ризиками. 2.1.Систематизувати в наступному вигляді нормативно-правові акти, що регламентують діяльність з моніторингу та оцінки податкових ризиків:
Завдання 2. Кількісна оцінка макрофінансових ризиків
Завдання 3. Менеджмент ризиків управління/адміністрування
Оцінка прийнятності визначених показників діяльності міністерств
Сформулювати і обґрунтувати управлінські рішення щодо мінімізації впливу макрофінансових ризиків.
Наукове дослідження Написання наукового дослідження створює для студента можливість навчитися самостійно працювати з інформаційними джерелами, реформувати та узагальнювати їх матеріали, вивчати та оцінювати основні проблеми і шляхи їх подолання, які стосуються організації бюджетного процесу в Україні, формулювати пропозиції з метою їх подолання. Загальні вимоги до написання наукового дослідження. Обсяг має бути в межах 10-15 сторінок стандартного формату А4. Текст друкується через півтора міжрядкових інтервали на одному боці аркуша білого паперу формату А4. Шрифт Times New Roman, 14 пт. Текст слід розміщувати таким чином, щоб залишилися поля: з лівого боку - 20 мм, з правого - 10 мм, від верхньої межі аркуша до першого рядка – 15-20 мм, знизу – 15-20 мм. Зміст реферату повинен відповідати сучасному рівню розвитку економічної дисципліни. У разі наявності декількох точок зору на те чи інше питання, необхідно висвітлити їх усі. При використанні статистичних даних, студент повинен орієнтуватися на їх достовірність та відповідність часовим параметрам. Етапи підготовки наукового дослідження. Робота над науковим дослідженням поділяється на наступні етапи:
Оформлення наукового дослідження. Слід уникати в роботі книжкових висловів та фраз. Необхідно самостійно формулювати свої думки, не допускати протиріч між її частинами та в тексті взагалі. Кожне питання, що зазначене в плані, повинно мати свій заголовок. Нумерація сторінок починається з титульного аркуша арабськими цифрами у верхньому правому куті зверху. На титульному аркуші номер не проставляється. Зміст роботи подається на другій сторінці. Цифровий матеріал, що застосовується в роботі, супроводжується точним посиланням на відповідні джерела. Окремо нумеруються таблиці та графічний матеріал. Заголовки таблиць, графіків, діаграм повинні відповідати змісту матеріалу та вказувати на об'єкт та період до якого відносяться дані. В таблицях вказують одиниці виміру, а в графіках та діаграмах - масштаб (за необхідності). Таблицю або графік розміщують після першого посилання в тексті на неї. Громіздкі матеріали бажано розмістити у додатках. Заголовки розміщують справа над таблицею та її тематичним заголовком. Використану літературу та законодавчі акти рекомендується наводити в наступній ієрархічній послідовності: 1.Закони України. 2.Укази Президента України. 3.Постанови Кабінету Міністрів України. 4.Положення, накази, інструкції та інші нормативні документи. 5.Спеціальна література і статті в періодичних виданнях (в алфавітному порядку). На останній сторінці студент ставить свій підпис і дату закінчення роботи. Індивідуальне завдання оцінюється за результатами захисту письмової роботи. Під час захисту оцінюється вміння студента розкрити поставлену в завданні проблему, глибина висновків та обґрунтованість результатів дослідження. Важливим для результатів захисту є самостійні висновки студента. Для денної форми навчання захист робіт проводиться на консультації, яка призначається викладачем згідно розкладу та графіку індивідуально-консультаційної роботи на початку семестру. Студентами заочної форми навчання письмові індивідуальні роботи (наукові дослідження) можуть залишатися на кафедрі для наступної перевірки викладачем у терміни, встановлені графіком індивідуально-консультативної роботи. Захист індивідуальних робіт проводиться згідно розкладу консультацій упродовж семестру, а для заочної форми навчання – у період екзаменаційної сесії. Тематика наукових досліджень
Підготовка ситуаційного завдання і розрахункових практичних завдань Вирішення і письмове оформлення ситуаційних задач, підготовка проблемних ситуацій є формою самостійної роботи студентів, що здійснюється ними на основі матеріалів бази практики та/або матеріалів, які їм надає викладач дисципліни. За результатами опрацювання теоретичних основ та прослуханого лекційного матеріалу студенти мають змогу складати, вирішувати ситуаційні задачі та проблемні ситуації (кейси) стосовно управління фінансовими ризиками держави. Ситуаційна задача – це вид завдання, яке імітує ситуацію прийняття управлінського рішення, оцінку податкових ризиків, результативних показників, що характеризують виконання бюджетної програми, ризиків дефіциту бюджету, фінансових ризиків державних підприємств тощо. При її складанні студенти повинні знати зміст окремих складових державного фінансового ризик-менеджменту, організацію їх здійснення, суб’єктів, сформулювати всі вихідні дані та умови для ситуації, яку потрібно розв'язати. При постановці завдання обов'язкові розрахунки, наприклад, використання методів оцінювання фінансових ризиків держави. Оцінюється повнота і достовірність постановки завдання, максимальне врахування та опис внутрішніх і зовнішніх факторів, що вплинуть на його вирішення. Під час роботи з ситуаційною задачею оцінюється виваженість, ефективність та реалістичність її вирішення. Робота над складанням ситуаційного завдання дозволяє студенту навчитися самостійно працювати з інформаційними джерелами, узагальнювати їх матеріали, формує навички самостійної практичної роботи, сприяє формуванню професійно значущих якостей, знань, умінь і навичок майбутніх фахівців, розвитку та поглибленню і практичних інтересів до майбутньої професійної діяльності. Підготовка презентації на основі матеріалів бази практики (ділова гра) за заданою тематикою. Мета ділової гри – контроль знань студентів та набуття навичок роботи в малих групах, роз’яснення дискусійних питань, систематизації та наочного оформлення результатів дослідження. Для проведення ділової гри викладач розробляє перелік проблемних та дискусійних питань з менеджменту фінансових ризиків макрорівня і представляє їх студентам. Для участі в грі група поділяється на команди за обраним напрямом дослідження. Завчасно у вільний від занять час студенти готують презентації власних досліджень. У визначений час відповідно графіку консультацій проводиться науковий гурток, де і здійснюється публічний захист презентацій та формується дискусійне обговорення підготовлених завдань. Бали, отримані кожною командою підсумовуються. Виграє та команда, що отримає більшу кількість балів. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою тематикою. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою тематикою формує навички самостійної науково-дослідної та практичної роботи, дозволяє студенту навчитися самостійно працювати з інформаційними джерелами, узагальнювати їх матеріали, сприяє розвитку та поглибленню наукових і практичних інтересів до майбутньої професійної діяльності. Результати проведеної роботи оформлюються студентом згідно з вимогами до оформлення реферату. Контроль за виконанням індивідуальних завдань здійснюється шляхом обговорення (захисту) робіт під час аудиторних занять, розгляду підготовлених матеріалів, виявлення та розбору спірних або незрозумілих моментів, перевірки правильності виконання завдань. Систематизація та опрацювання матеріалу за темами дисципліни Метою систематизації та опрацювання матеріалу за темами дисципліни є:
Під час систематизації та опрацювання матеріалу за темами дисципліни студенти можуть виконувати індивідуальне завдання - структуровано-схематичний конспект за питаннями тем дисципліни: у вигляді структурно-логічних блок-схем, презентації, структурованих тез. При підготовці такого конспекту можна використовувати такі методи систематизації матеріалу як інтелект-карта, дерево цілей, графічний аналіз, табличний аналіз тощо. Структура конспекту: титульна сторінка, опрацьований конспект за темою і питаннями до неї, список потрібної літератури. Конспект за обраною тематикою, презентація аналітичного огляду наукових публікацій та інших матеріалів за темою готується на те заняття (той семінар), на якому розглядається відповідна тема. Якщо тема на семінарських заняттях не розглядається, тоді студент має здати конспект викладачу, який проводить семінари та практичні заняття, не пізніше ніж за 3 тижні до закінчення семестру. Критеріями оцінки є якість систематизації матеріалу: глибина, правильність, методи подання інформації, кількість опрацьованих літературних джерел. Участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах, семінарах та гуртках Кафедра фінансів та інші підрозділи КНЕУ імені Вадима Гетьмана організовують наукову роботу студентів фінансово-економічного факультету у різній формі. Участь у науковій роботі є добровільною і передбачає наступні форми роботи:
Також заохочується і оцінюється наукова робота студентів у формах, передбачених іншими вузами, за спеціальністю «Фінанси» та спорідненими спеціальностями. Участь у науковій роботі дає студенту можливість сформувати низку важливих навичок:
Для виступу на щорічних наукових студентських конференціях студент самостійно обирає фінансову проблему і досліджує її під керівництвом наукового керівника (викладача, обраного з колективу кафедри фінансів). Наукова робота студентів відноситься до видів індивідуальної роботи та оцінюється згідно із Картою СРС.
Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
При контролі виконання і захисту завдань самостійної роботи студента оцінці підлягають:
Індивідуальна робота оцінюються разом в діапазоні від 1 до 20 балів, які пропорційно розподіляються за індивідуальними завданнями (1. Аналітична записка стосовно практичної ситуації за обраною темою наукового дослідження; 2. Побудова структурованого, схематичного конспекта-презентації з проблемними аспектами обраного питання дисципліни; 3.Підготовка розрахункових завдань за заданою тематикою). Такою кількістю балів можуть бути оцінені завдання, які повністю за своїм змістом і оформленням відповідає встановленим вимогам. Зменшення кількості балів проводиться відповідно до критеріїв оцінювання, викладених у табл. 1 нижче. Таблиця 1 Критерії оцінювання індивідуальних робіт
Викладач має право додатково знімати бали за такими критеріями (див. Табл. 2): Таблиця 2 Додаткові критерії зменшення балів
Презентація індивідуальних завдань – 0-20 балів Розподіл балів відповідно до рівня знань студента:
* Під час оцінювання викладач обов’язково враховує (1) самостійність проведення дослідження, (2) якість представлення результатів дослідження, вміння самостійно викладати текст (без зачитування) До навчальної роботи студента заочної форми навчання у міжсесійний період належать виконання завдань, передбачених картою в електронному вигляді, в тому числі і у дистанційному курсі (за його наявності) згідно з розкладом викладача. 5.3.1 Підготовка розрахункових завдань за заданою тематикою. Цей вид роботи виконується студентами у міжсесійний період. Завдання для виконання вони отримують упродовж установчої сесії. Виконані в електронному вигляді розрахункові завдання висилаються на пошту викладачеві у встановлений ним термін. Захист завдань проводиться на контактних заняттях у екзаменаційну сесію. 5.3.2 Індивідуальне завдання за дистанційним курсом (тестовий контроль) Цей вид завдання виконується студентами у встановлений викладачем термін у міжсесійний період, і може включати два варіанти: а) складання студентами тестів із їх одночасним вирішенням, за вимогами та темами, доведеними до відома викладачем – тести відсилаються кожним студентом викладачеві на електронну пошту. б) складання тестів у середовищі дистанційного курсу (за його наявності) із автоматичним оцінюванням результатів. 5.3.3. Виконання індивідуальних завдань на вибір в електронному вигляді з їх наступним захистом на контактних заняттях у екзаменаційну сесію. До індивідуальних завдань належать: 1. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій 2. Аналітичний звіт власних наукових досліджень 3. Підготовка презентації Теми та вимоги до індивідуальних завдань всі студенти отримують у викладача на установчій сесії, також отримують матеріали та орієнтування для пошуку матеріалів для виконання цих завдань. Завдання виконуються за графіком, встановленим викладачем та відсилаються на його електронну пошту у встановлені терміни. При перевірці завдань викладач має право повертати завдання на доопрацювання або сприймати його як таке, що оцінюється у нуль балів. При контролі виконання і захисту завдань самостійної роботи студента оцінці підлягають:
При контролі виконання і захисту завдань самостійної роботи студента оцінці підлягають:
Індивідуальна робота оцінюються разом в діапазоні від 1 до 20 балів, які пропорційно розподіляються за індивідуальними завданнями (1. Аналітична записка стосовно практичної ситуації за обраною темою наукового дослідження; 2. Побудова структурованого, схематичного конспекта-презентації з проблемними аспектами обраного питання дисципліни; 3.Підготовка розрахункових завдань за заданою тематикою). Такою кількістю балів можуть бути оцінені завдання, які повністю за своїм змістом і оформленням відповідає встановленим вимогам.
Результатом вивчення дисципліни «Макрофінансовий ризик-менеджмент» є залік з дисципліни. Завданням заліку є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної фінансової проблеми. Залік з дисципліни оформлюється в термін, визначений кафедрою фінансів. Підсумкова оцінка записується у залікову відомість. Якщо за результатами поточного та підсумкового контролю студент набрав менше 60 балів, він отримує оцінку «незадовільно» з дисципліни. Студенти на залік приходять із заліковими книжками та студентськими квитками. Ті студенти, які з об’єктивних причин їх не мають, можуть пред’явити паспорт чи інший документ, що підтверджує його особу. Студенти денної форми навчання виконують дві контрольні (модульні) роботи протягом семестру, заочної - одну. Контрольні (модульні) роботи виконуються упродовж семестру у терміни, встановлені викладачем. Зміст контрольної (модульної) роботи, її структуру, зразки типових завдань викладач наводить студентам перед написанням контрольної (модульної) роботи. Максимальна сума балів за контрольні (модульні) роботи – 20 балів. Бали вказані в Карті СРС. За використання недозволених джерел і підказок, невчасне або неправильне виконання контрольних (модульних) робіт, студент отримує 0 балів. Критерії оцінювання доводяться до студентів перед виконанням роботи.
6.1. Структура контрольної (модульної) роботи
Залік з дисципліни «Макрофінансовий ризик-менеджмент» складається сумарно з балів за поточну успішність та контрольних (модульних) робіт. На контрольну (модульну) роботу виносяться вузлові питання, завдання, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішення аналітичних завдань, задачі тощо. Контрольна (модульна) робота складається з 5 завдань. Перші два завдання носять теоретичний характер щодо особливостей предмету вивчення. Третє завдання - це структурно-схематичне зображення явища чи процесу управління макрофінансовими ризиками, останні два завдання є ситуаційно-розрахунковими (типові приклади наведені в пункті 6.3).
6.2. Критерії оцінювання роботи студента
Кожне завдання контрольних (модульних) робіт оцінюється за шкалою від 0 до 2 балів залежно від рівня знань з кроком як зазначено в таблиці нижче.
Для переведення результатів роботи до 100-бальної шкали, набрані бали додаються до поточної успішності. Повна відповідь на питання, яка оцінюється у 2 бали, повинна відповідати таким вимогам: 1) наведені визначення основних понять питання; 2) розгорнутий, вичерпний виклад змісту даної у питанні проблеми або аспекту; 2) повний перелік необхідних для розкриття змісту питання класифікацій та характеристик; 3) виявлення творчих здібностей у розумінні, викладенні й використанні навчально-програмного матеріалу; 4) здатність здійснювати порівняльний аналіз та самостійно робити логічні висновки й узагальнення; 5) уміння користуватись методами наукового аналізу економічних явищ, процесів і характеризувати їхні риси та форми виявлення; 6) демонстрація здатності висловлення та аргументування власного ставлення до альтернативних поглядів на дане питання; 7) використання актуальних фактичних та статистичних даних, знань дат та історичних періодів, які підтверджують тези відповіді на питання під час розкриття питань, які того потребують; 8) знання необхідних законів і нормативних матеріалів України, міжнародних та міждержавних угод з обов’язковим на них посиланням під час розкриття питань, які того потребують; 9) знання точних назв та функцій бюджетних установ та їх ролі при вирішенні проблем, які ставляться у конкретному питанні; 10) результати знань після засвоєння матеріалу основної та додаткової літератури;
Відповідь на питання оцінюється у 1 бали, якщо: 1) відносно відповіді на найвищий бал не зроблено розкриття чотирьох пунктів, вказаних вище (якщо він явно потрібний для вичерпного розкриття питання) або, якщо 2) одночасно присутні три чи чотири типи недоліків, які окремо характеризують критерій оцінки питання в 6 балів; 3) висновки, зроблені під час відповіді, частково обґрунтовані. Відповідь на питання оцінюється у 0 балів, якщо: 1) відносно відповіді на найвищий бал не розкрито трьох чи більше пунктів, зазначених у вимогах до нього (якщо вони явно потрібні для вичерпного розкриття питання); 2) одночасно присутні два чи більше типи недоліків, які окремо характеризують критерій оцінки питання в 0 балів; 3) висновки, зроблені під час відповіді, не відповідають правильним чи загальновизнаним при відсутності доказів супроти нього аргументами, зазначеними у відповіді; 4) характер відповіді дає підставу стверджувати, що особа, яка складає екзамен, неправильно зрозуміла зміст питання чи не знає правильної відповіді ї тому не відповіла на нього по суті, допустивши грубі помилки у змісті відповіді. Виконання студентами як контрольної (модульної) роботи має здійснюватися виключно самостійно. Тому, за використання заборонених джерел (шпаргалок, засобів зв’язку та ін.) чи підказок студент знімається з екзамену й одержує нульову оцінку. По завершенні роботи разом з білетами і заліковими книжками приймаються від кожного студента викладачем на перевірку. Перевірка проводиться в приміщенні університету. Результати поточної успішності студентів є показником рівня засвоєння ними робочої програми та виконання вимог Карти самостійної роботи студентів. Результати поточного та підсумкового контролю є рівноцінними показниками рівня засвоєння студентом знань, набуття умінь та сформованості навичок, що визначені відповідною робочою програмою. Студенти, які за сумарним результатом поточного і підсумкового контролю у формі екзамену набиратимуть від 21 до 59 балів (включно), після належної підготовки матимуть право повторно скласти екзамен. Перескладання дисципліни дозволяється двічі. У загальному підсумковому оцінюванні рівня результатів навчальної діяльності цих студентів враховується результат поточного контролю рівня знань, умінь та навичок. Студент, який під час опанування дисципліни понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи набрав менше 20 балів (включно), не допускається до повторного складання дисципліни і вважається таким, що має академічну заборгованість. Оцінювання знань студентів, що складають екзамен, здійснюється за 100-бальною шкалою. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу за системою ЕСТS здійснюється у такому порядку:
Результати заліку фіксуються в відомості та, при позитивній оцінці, – в заліковій книжці студента.
6.3. Приклади типових завдань, що виносяться на залік
Податковий ризик-менеджмент – це Стресс-тестування – це
7.1.Основна:
Central Banks and Other Public Investors. - Published in the United States of America by Cambridge University Press, New York, 2009. – 515 p. - ISBN-13 978-0-521-51856-7
7.3. Дистанційні курси та інформаційні ресурси 1. Макрофінансовий ризик-менеджмент. - Дистанційний курс у середовищі Moodle 2. Офіційна статистика сайтів профільних міністерств, підприємств державного сектору, Європейського союзу
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Визначити ризики дохідної частини бюджету з урахуванням показників виконання плану доходів Державного бюджету в Україні за останні роки (рис.) (в т.ч., 2016 р. – 97,5%, 2017 р. – 99,6%), враховуючи основні зміни бюджетно-податкового законодавства: інституційну реформу ДФСУ, введення КРІ (Key Performance Indicators) для органів ДФСУ, реформу децентралізації, зміни в адмініструванні основних бюджетоформуючих податках тощо. Обґрунтувати заходи щодо мінімізації впливу ризиків бюджетних втрат. 
Оцінити основні ризики джерел фінансування державного бюджету України за 7 років, враховуючи їх структуру (рис.). Охарактеризуйте можливі ризики бюджетних втрат, які породжені наступною структурою напрямів витрачання позикових ресурсів в останні роки: погашення боргу (70%, в т.ч. зовнішнього – 60%, придбання цінних паперів – 14%, поточні видатки загального фонду близько 5%).