Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов

Управління проектами інформатизації

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

З дисципліни «Управління проектами інформатизації»

1. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Методичні вказівки є програмним документом з організації самостійної роботи студентів при написанні курсових робіт (КР) з науки (дисципліни) “Управління проектами інформатизації”, призначені для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” усіх форм навчання галузі знань 0305 «Економіка і підприємництво» напряму підготовки 6.030502(6502) “Економічна кібернетика”. Вони визначають загальні вимоги до обсягу, змісту та оформлення курсових робіт, містять поради, метою яких є допомогти студентові правильно організувати самостійну роботу.

Підготовка курсової роботи - це одна з основних і ефективних форм самостійної творчої роботи студента, в результаті якої підвищується рівень загальнотеоретичних знань і навичок використовувати ці знання при розв’язанні конкретних проблем проектного менеджменту та формується здатність розв’язувати задачі, характерні для майбутньої професійної діяльності.

Самостійне виконання курсової роботи сприяє оволодінню методами наукових досліджень, формуванню навичок розв’язання творчих задач у ході наукового дослідження и, отже, професійному формуванню студента, допомагає виявити його здібності до самостійної роботи над конкретною темою, розвиває навички аналітичної роботи й служить зв'язком між теоретичним курсом і його застосуванням на практиці.

У ході виконання курсової роботи реалізуються такі ключові компетенції:

Інструментальні компетенції:

  • базаві загальні знання;
  • здатність до аналізу і синтезу;
  • навики управління інформацією (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних джерел);
  • розв’язання проблем;
  • прийняття рішень;
  • письмове спілкування рідною мовою.

Системні компетенції:

  • здатність застосовувати знання на практиці;
  • дослідницькі навики і уміння;
  • здатність породувати нові ідеї (креативність);
  • здатність працювати самостійно.

Спеціальні професійні компетенції:

  • володіння термінологією, основними нормами й стандартами, що регулюють діяльність організацій в галузі планування й управління проектами;
  • уміння розробляти й обґрунтовувати концепцію проекту;
  • уміння здійснити системне планування проекту на всіх фазах його життєвого циклу;
  • володіння основними принципами управління проектами на основі процесів ініціації, планування, виконання, контролю й завершення;
  • уміння забезпечувати ефективний контроль за ходом виконання проекту, а також уміння регулювання й управління змінами.

1.1. Мета й завдання написання курсової роботи

Основною метою курсової роботи є поглиблене освоєння теоретичних знань з управління проектами інформатизації й розвиток здатності критично мислити, генерувати креативні ідеї та розв’язувати важливі наукові і практичні задачі, об'єднані певною загальною темою, пов'язаною з проектним менеджментом в інформаційній сфері економіки, на інноваційній основі.

Основне завдання курсової роботи полягає в проведенні наукового дослідження проблем конкретної теми і пошуку шляхів її практичного розв’язання. При виконанні курсових робіт відбувається активний процес систематизації та закріплення знань, поповнення їх зі спеціальної літератури, довідкових посібників та інших джерел, зокрема Internet.

У процесі виконання курсової роботи студенти:

  • систематизують, поглиблюють, закріплюють й розширюють набуті знання, уміння, навички з навчальної дисципліни;
  • оволодівають навичками практичного застосування отриманих теоретичних знань до розв'язання конкретних задач проектного менеджменту в інформаційній сфері економіки за обраною темою;
  • оволодівають навичками самостійної роботи зі спеціальною літературою;
  • розвивають самостійність при виборі методів розрахунку й творчу ініціативу при розв'язанні конкретних задач проектного менеджменту в інформаційній сфері економіки;
  • готують себе до більш складної задачі заключного етапу навчального процесу - виконання й захисту магістерської дипломної роботи.

1.2. Поради щодо вибору теми курсової роботи

До вибору теми слід підійти дуже виважено, оскільки матеріали курсової роботи можуть скласти основу теоретичної частини майбутньої магістерської дипломної роботи.

Кафедра пропонує перелік тем, що охоплює основні напрямки досліджень у межах програми “Інформаційний менеджмент” (див. додаток 1). Студент може вибрати будь-яку тему, запропоновану кафедрою, залежно від професійної зацікавленості або наукових інтересів. Якщо в переліку запропонованих тем немає такої, що відповідає науковим інтересам студента, останній може обрати іншу тему курсової роботи, за обов’язковим погодженням з лектором курсу.

Для вибору теми курсової роботи та складання, загального плану доцільно переглянути та вибірково прочитати спеціальну літературу. Перелік основної рекомендованої літератури наведено в додатку 2. Більш повний бібліографічний список є і постійно доповнюється на кафедрі інформаційного менеджменту. Для ознайомлення з ним необхідно звернутись до лаборанта кафедри. Результати вивчення літературних джерел слід записувати на окремих стандартних аркушах паперу або картках, для того, щоб їх потім можна було розкладати по розділах та параграфах.

Для затвердження теми курсової роботи студент подає заяву лекторові дисципліни, який призначає керівника і видає завдання на виконання курсової роботи.

1.3. Основні вимоги до курсової роботи

Курсова робота з дисципліни “Управління проектами інформатизації” – це спеціально підготовлений рукопис, написаний державною мовою України, який містить систематизований виклад проведених студентом наукових досліджень з обраної теми.

До курсової роботи ставляться такі вимоги:

  • повнота та комплексність висвітлення обраної теми;
  • економічна грамотність, глибина аналізу;
  • наявність в роботі висновків і рекомендацій з питань обраної теми;
  • правильність оформлення роботи та своєчасність подання її на кафедру.

1.4. Графік виконання роботи

Курсова робота виконується відповідно до графіка, який доводиться до студентів кожної форми навчання на початку семестру керівником курсу.

 

Таблиця І

Графік виконання курсової роботи

Етапи і зміст роботи

Тиждень семестру

Вибір та затвердження теми курсової роботи

3-4

Ознайомлення з літературою з обраної теми

4-5

Складання загального плану курсової роботи

4

Вивчення літератури

4-6

Складання деталізованого плану

5-6

Праця над текстом курсової роботи

6-10

Розробка висновків та пропозицій, їх обгрунтування

11

Оформлення курсової роботи

12

Представлення роботи на кафедру

13

Доопрацювання роботи за зауваженнями керівника

14

Захист курсової роботи

14-15

 

1.5. Захист курсової роботи

Виконану курсову роботу студент здає на кафедру інформаційного менеджменту у встановлені графіком строки для рецензування і попередньої оцінки її керівником.

Для усунення зауважень керівника студент може доопрацювати роботу до її захисту.

Для захисту курсових робіт створюється комісія з двох-трьох викладачів кафедри за участю керівника курсової роботи. Термін для. захисту встановлює кафедра. Студент робить коротку доповідь (5-10 хвилин), в якій викладає основні положення курсової роботи, її суть, відповідає на питання комісії.

Під час підготовки до відповідей на запитання, поставлені членами комісії, студенту дозволяється користуватися тезами доповіді, графічним та ілюстративним матеріалом, текстовою частиною роботи.

Винесення рішення про оцінку курсової роботи проводиться на закритому засіданні комісії. Основними критеріями при оцінюванні є:

  • повнота розкриття теми;
  • логічність та обгрунтованість висновків;
  • рівень висвітлення в доповіді суті роботи, тобто орієнтація в проблематиці, яку охоплює тема;
  • правильність відповідей на поставлені комісією питання;
  • відповідність оформлення курсової роботи встановленим вимогам;
  • своєчасність виконання графіка роботи і подання її на кафедру.

2. СТРУКТУРА ТА ОБСЯГ КУРСОВОЇ РОБОТИ

2.1. Рекомендації щодо структури й змісту курсової роботи

Важливим етапом написання курсової роботи є складання детального плану. Він має містити все, що потрібно сказати для якомога повнішого розкриття теми, але без зайвих деталей.

Складання деталізованого плану вимагає поглибленого вивчення та аналізу літературних джерел. Деталізований план роботи студент складає самостійно за погодженням з керівником.

Структурними елементами курсової роботи є титульний аркуш, зміст, вступ, основна частина, заключна частина (висновки й пропозиції), бібліографічний список, додатки.

У вступі на двох-трьох сторінках слід розкрити актуальність вибраної теми, її теоретичну та практичну значущість, сформулювати мету курсової роботи і визначити задачі, необхідні для її досягнення.

Змістовна частина курсової роботи, як правило, містить  теоретичний і, аналітико-прикладний матеріал.

В теоретичній частині роботи необхідно розкрити всі аспекти вибраної теми.

Теоретична частина є результатом роботи студента над літературними джерелами (книгами, журналами, брошурами, електронними публікаціями тощо), які відображають вітчизняний і закордонний досвід, що відповідає цілям і задачам курсової роботи та офіційними статистичними даними для обгрунтування теоретичних положень, що викладаються в роботі.

Якщо в спеціальній літературі немає єдиного погляду на питання, що вивчається, слід дати критичну оцінку різних точок зору з даного питання.

Доцільно розділити матеріал теоретичної частини на розділи і підрозділи. Важливі логічна послідовність викладу й відсутність диспропорцій між окремими розділами.

Основні теоретичні положення й висновки бажано ілюструвати цифровими даними й статистичними даними зі статистичних довідників, монографій, журнальних статей і інших джерел. У даній частині роботи студент повинен показати вміння критично підходити до розгляду проблеми, що випливає із цілей і задач курсової роботи, узагальнювати, аналізувати й систематизувати зібраний матеріал, розкривати проблеми розглянутого питання.

У наступних розділах і параграфах (розрахункова частина) розглядаються подальші питання курсової роботи. Пропонуються можливі рішення проблемних ситуацій, розглянутих у курсовій роботі. Важливий критичний розбір питань, що викладаються, і аргументація пропонованих рішень. Виклад має бути послідовним і логічним.

Варто звернути увагу на стилістику, мову роботи, її оформлення. Цифровий матеріал наводиться у вигляді аналітичних таблиць, для наочності рекомендується будувати схеми й графіки. Всі таблиці, схеми й графіки варто нумерувати. Розділи роботи повинні бути взаємозалежні. Тому особливу увагу потрібно звертати на логічні переходи від одного розділу до іншого. Кожний розділ закінчується висновками, що дозволяють перейти до викладу наступного матеріалу.

У висновках варто зробити загальні висновки й коротко викласти пропозиції.

Якщо робота написана на прикладі інформаційної фірми, ІТ-підрозділу тощо, з використанням матеріалу конкретного проекту інформатизації, слід розкрити стан вирішення досліджуваного питання на даному об'єкті.

У заключній частині послідовно викладаються висновки й пропозиції з усіх аспектів обраної теми. Вони мають бути короткими й чіткими, такими, що розкривають зміст й значимість роботи, і кореспондуються із задачами, позначеними у вступі курсової роботи.

У разі запровадження рекомендацій у практику діяльності конкретної інформаційної фірми, наводиться обрахунок очікуваної економічної ефективності.

Після висновків та пропозицій наводиться список використаної літератури (з дотриманням всіх бібліографічних правил) і додатки. Додатки можуть містити в собі вихідні дані, графічний матеріал, машинні роздруківки програм, документів, форм і т.п.

У тексті не прийнято робити посилання на першу особу, але якщо необхідно, варто вживати вираз у третій особі (наприклад, автор думає, на нашу думку й т.п.). Цитати повинні мати точні посилання на джерела.

2.2. Вимоги до оформлення та обсягу курсової роботи

Курсова робота оформляється кожним студентом у вигляді окремого звіту віддрукованого на комп'ютері на одній стороні аркуша формату А4 (210х297). Текст варто оформляти з дотриманням таких розмірів:

  • поля: зверху - 20, знизу - 20, праворуч - 10, ліворуч - 25;
  • абзацний відступ 1,25 (5 інтервалів);
  • межстроковий інтервал 1,0 або 1,5.

Текст набирають шрифтом «Times New Roman», розмір кегля 12-14. Вирівнювання тексту по ширині.

Обсяг текстової частини роботи, разом з ілюстративним матеріалом (схемами, таблицями тощо), повинен складати 30-40 сторінок.

Текст повинен бути поділений на розділи, підрозділи, а у випадку необхідності й на пункти. Кожний розділ повинен починатись з нової сторінки.

Тексту курсової роботи повинна передувати титульна сторінка (додаток 2) та зміст, у якому слід показати номер сторінки, з якої починається той чи інший розділ, підрозділ тощо, названий у тексті.

Титульна сторінка повинна бути підписана студентом та керівником курсової роботи.

Слова «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ» друкують симетрично тексту прописними літерами, включають до змісту КР. Ці заголовки не нумерують. Основна частина курсової роботи складається із частин, розділів, глав і пунктів. Частини повинні мати порядкові номери в межах всієї КР, позначатися арабськими цифрами. Розділи повинні мати нумерацію в межах кожної частини. Номер розділу складається з номера частини й номера розділу, розділених крапкою. Нумерація глав повинна бути в межах розділу, і номер глави повинен складатися з номерів частини, розділу, глави, розділених крапками. Назви пунктів варто писати з абзацу із прописної літери без крапки наприкінці, не підкреслюючи.

Перенесення слів у заголовках не допускаються. Якщо заголовок складається із двох пропозицій, їх розділяють крапкою. Відстань між заголовком і текстом має бути 15 мм, а між заголовками розділу й підрозділу – 8 мм.

Нумерація сторінок починається з другої сторінки (титульна сторінка не нумерується але враховується в загальну кількість). Номер сторінки ставиться у правому верхньому куті аркуша без будь-яких знаків.

Великі таблиці, ілюстрації й роздруківки з ЕОМ допускається виконувати у вигляді додатків. Обсяг додатків не обмежується. Скорочення слів у тексті не допускаються, крім установлених ДЕРЖСТАНДАРТ 2.316, ДЕРЖСТАНДАРТ Р 21.1101, ДЕРЖСТАНДАРТ 7.12. Умовні буквені й графічні позначення повинні відповідати встановленим стандартам (ДЕРЖСТАНДАРТ 2.105).

Ілюстративні матеріали (рисунки, діаграми, схеми, таблиці тощо) - важлива частина курсової роботи, їх слід оформляти чітко й акуратно. Графічні матеріали (рисунки, діаграми тощо), а також таблиці, повинні бути пронумеровані та мати назву, що відповідає їх змісту.

Якщо таблиці займають кілька сторінок, потрібно під планкою пронумерувати графи і на наступні сторінки перенести тільки номер графи. При цьому потрібно писати “Продовження таблиці ” або “Закінчення таблиці ”.

Позначення одиниць фізичних величин необхідно приймати відповідно до ДЕРЖСТАНДАРТ 8.417, СН 528. Наприклад, замість слів кілограм, грам, тонна пишуть кг, г, т і т. ін. Необхідно правильно скорочувати позначення (тис. грн., млн. грн., млрд. грн.), не можна писати т. грн. або тис. гривень тощо.

Формули, що містяться в КР, розташовують на окремих рядках, нумерація наскрізна, арабськими цифрами, які записують на рівні формули праворуч у круглих дужках. Безпосередньо під формулою наводиться розшифровка символів і числових коефіцієнтів, якщо вони не були пояснені раніше в тексті. Перший рядок розшифровки починається словом де, що набирається без абзацу, без двокрапки після нього. Вище й нижче кожної формули має бути залишено не менше одного вільного рядка.

Перелік розшифровки формули розташовують у стовпчик, символ відокремлюють від його розшифровки знаком тире. Позначення літерами розташовують строго в тій самій послідовності, у якій вони наведені у формулі.

Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць. Таблицю варто розташовувати в роботі безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці повинні бути посилання в роботі. Заголовок і слово «Таблиця» починають із прописної літери. Заголовок не підкреслюють. Таблиці нумерують арабськими цифрами в межах всієї роботи.

У таблиці повинні бути зазначені одиниці вимірювання всіх показників. Якщо розмірність показників, включених у таблицю, однакова, то вона вказується в круглих дужках відразу за назвою таблиці. Якщо ж показники виміряються в різних одиницях, то в таблиці після графи «Найменування показників» виділяється графа «Одиниці вимірювання».

Якщо рядки або колонки таблиці виходять за формат сторінки, її ділять на частини, поміщаючи одну частину під іншою або поруч, при цьому в кожній частині таблиці повторюють її шапку або боковик. Допускається її шапку або боковик заміняти відповідно номером колонок і рядків. Для цього нумерують арабськими цифрами колонки й (або) рядки першої частини таблиці.

При перенесенні частини таблиці на іншу сторінку слово «Таблиця» і її номер указують один раз праворуч над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слово «Продовження» і номер таблиці, наприклад, «Продовження табл. 2.3».

Заголовки таблиць повинні починатися із прописних літер, підзаголовки з рядкових (строчніх), якщо вони становлять одне речення із заголовком, і із прописних, якщо вони самостійні. Допускається поміщати таблицю уздовж довгої сторони аркуша. До тексту й таблиць можуть даватися примітки.

Причому для таблиць текст приміток повинен бути наведений наприкінці таблиці, під лінією, що позначає закінчення таблиці. Примітки, варто виконувати без абзацу, із прописної літери. Якщо примітка одна, її не нумерують, і після слова «Примітка» ставиться тире. Текст примітки варто починати теж із прописної літери. Кілька приміток нумерують одну по одній арабськими цифрами без крапки після них.

Графіки, рисунки, діаграми й інші ілюстративні матеріали поміщають у тексті роботи з ходу викладу теми або наприкінці, окремими додатками. Кожна ілюстрація повинна мати порядковий номер, позначуваний цифрами, і тематичною назвою. Нумерація наскрізна по всій роботі. Ілюстрацію варто виконувати на одній сторінці. Якщо ілюстрація не вміщається на одній сторінці, можна переносити її на інші сторінки, при цьому назву ілюстрації поміщають на першій сторінці, на наступних сторінках пишуть слово «Продовження» і номер рисунка, на останній сторінці слово «Закінчення».

Якщо рисунок, схема невеликі, вони можуть бути розміщені між відповідними блоками тексту (відділяються одним порожнім рядком до й після рисунка). Нумерація наскрізна, арабськими цифрами, за винятком ілюстрацій додатків. Якщо рисунок один, то він не нумерується, пишеться слово рисунок повністю. Допускається нумерувати ілюстрації в межах розділу, наприклад: Рис. 1.1. Ілюстрації можуть мати підрисунковий текст.

Посилання на ілюстрації дають по типу «... відповідно до рис. 2» при наскрізній нумерації й «... відповідно до рис. 1.2» при нумерації в межах розділу. Посилання на графічний матеріал має випереджати сам рисунок.

На цитати, наведені в тексті, а також цифри та факти, що запозичені з літературних джерел, слід давати точні бібліографічні посилання.

Посилання на джерело наводяться у тексті КР після згадування матеріалу в квадратних дужках де зазначається порядковий номер джерела зі списку використаних джерел, номер тома, а якщо необхідно, то і номер сторінки. Наприклад: [53], [18, т. 2, c. 47], [15, с.77]. Посилання роблять у тексті роботи, а не внизу аркуша.

У посиланнях на глави, пункти, формули варто вказувати їхній порядковий номер, наприклад: «... у розділі 3», «... у п. 3.3.1», «... у формулі (3)».

Наприкінці текстової частини слід навести список використаної літератури (бібліографічний список) та додатки.

Бібліографічний список є важливою частиною роботи. Він відображає відповідальність, старанність та пильність, дбайливість та акуратність.

Бібліографічний список дає можливість встановити, наскільки студент ознайомився зі спеціальною літературою теми, як він справився із завданням вибору найважливіших джерел.

Групування списку може бути алфавітним, тематичним, хронологічним чи якимось іншим.

Алфавітне розташування найзручніше: матеріал подається в доступній для огляду формі. Найпоширенішим способом групування бібліографічних описів у списку використаної літератури є розташування за алфавітом прізвищ та ініціалів перших авторів або перших слів заголовків цих творів.

Бібліографічні описи у списку слід обов'язково пронумерувати, щоб використовувати номери джерел при посиланнях на них у тексті.

Зразки бібліографічних описів літературних джерел наведено в додатку 3.

Додатки варто оформляти як продовження роботи на наступних сторінках, розташовувати їх треба в порядку появи посилань на них. Кожний додаток має починатися з нової сторінки й мати тематичний заголовок, написаний прописними літерами. У правому верхньому куті над заголовком прописними літерами повинне бути надруковане слово Додаток, за яким йде порядковий номер (1.2, ....) (арабськими цифрами). Якщо як додаток у роботі використовується документ, що має самостійне значення й оформлений відповідно до вимог документа даного виду, його вкладають у роботу без змін в оригіналі. На титульному аркуші документа в правому куті пишуть слово «Додаток» і проставляють його номер, а сторінки, на яких розміщений документ, включають у загальну нумерацію сторінок роботи. У тексті КР на всі додатки повинні бути дані посилання, наприклад «... у додатку 7».

 

Додаток 1

ТЕМИ

курсових робіт

з науки (дисципліни) "Управління проектами інформатизації"

Тема

Студент

  1. Аналіз методів оцінювання ефективності проектів інформатизації

 

  1. Бюджетування і аудит ІТ-проектів

 

  1. Взаємодія з замовником у проектах інформатизації

 

  1. Здійснення моніторингу виконання ІТ-проектів

 

  1. Інструментарій менеджера проекту (аналітичний огляд ринку інструментальних засобів управління проектами в Україні)

 

  1. Людський фактор в управлінні проектами інформатизації

 

  1. Методологія Business Value of IT (BVIT) оцінки впливу ІТ-проекту на бізнес підприємства (Gartner)

 

  1. Модель організаційної зрілості управління проектами (Organizational Project Management Maturity Model – OPM3)

 

  1. Особливості управління проектами впровадження ІС

 

  1. Особливості управління проектами офшорного програмування

 

  1. Особливості управління проектами розвитку ІС

 

  1. Особливості управління проектом створення Корпоративної інформаційно-аналітичної системи

 

  1. Особливості управління якістю проектів корпоративних інформаційних систем

 

  1. Проектний офіс та його автоматизація

 

  1. Ризики проектів інформатизації та методи їх оцінювання та зниження

 

  1. Система сертифікації фахівців з проектного менеджменту

 

  1. Сучасна команда менеджменту ІТ-проекту

 

  1. Управління комунікаціями в проектах інформатизації

 

  1. Управління проектом за методологією PRINCE2

 

  1. Управління проектом за методологією SCRUM

 

  1. Управління ризиками в проектах інформатизації

 

  1. Управління якістю в проектах інформатизації

 

  1. Японський підхід до управління проектами і програмами

 

  1. Організація документообігу і діловодства в управління проектами

 

  1. Оптимізація управлінських рішень для підвищення ефективності управління проектом

 

  1. Управління безпекою в  ІТ-проекті

 

  1. Оптимізація і використання матеріальних, фінансових та інформаційних ресурсів в проекті

 

  1. Формування ділової репутації проектно-орієнтованої компанії

 

  1. Формування корпоративної культури в проектно-орієнтованій компанії

 

 

 

Додаток 2
Зразок титульного аркуша курсової роботи

 

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Державний вищий навчальний заклад

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Вадима Гетьмана»

Кафедра інформаційного менеджменту

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни “Управління проектами інформатизації”

 

 

На тему : ______________________________________________________________________________________________________________________

 

 

Студента (ки)____групи____курсу ФІСІТ

                 _______________________

                                   (прізвище та ініціали)

Керівник роботи _____________________

                                    (прізвище та ініціали)

 

 

 

 

 

Київ 200__

 

Додаток 3
Зразок бібліографічних описів літературних джерел

У разі посилання на літературне джерело (книгу, брошуру тощо) необхідно подати інформацію в такому порядку: прізвище та ініціали авторів (якщо автора не вказано, то наводяться відомості про інших осіб, що брали участь у написанні книжки, а саме редактора, укладача тощо), назва друкованого видання, місце видання, назва видавництва, рік видання, кількість сторінок.

Наприклад: Коломієць Г. С., Маньковський А.Л. Інформаційна продукція, ринок, маркетинг. підготовка кадрів. - К.: Либідь, 1981. - 176 с.

У разі внесення в список статті, опублікованої в газеті, вказується така інформація: автор статті, її назва, назва газети, рік, число, місяць, сторінки, на яких стаття розташована.

Наприклад: Шевченко І. Податкова політика в Україні // Урядовий Кур'єр. – 1994. – 25 серп. – С. 4.

У разі посилання на статтю із книжки або журналу вказують авторів статті, її назву, і лише після цього дають повний опис джерела: назву книги або журналу, рік, номер, сторінки, на яких розміщена стаття.

Наприклад: Дрейк В. Дж., Бродскі А. Акт про телекомунікації 1996 року: Закон переписаний наново / Телекомунікації в умовах інформаційної доби. Інформаційна Агенція Сполучених Штатів. 2000. – с. 36-45.

У разі посилання на електронну публікацію (статтю чи книжку) вказують авторів статті (книжки), її назву, і лише після цього дають повний опис джерела: електронну адресу, за якою розміщена стаття (книжка).

Наприклад: Дракер П. Следующая информационная революция. URL: http://www.consulting.ru/main/soft/texts/m2/013_revolution1.htm