|
Главная \ Методичні вказівки \ Методические указания и информация \ ВІКОВА ТА ПЕДАГОГІЧНА ПСИХОЛОГІЯ
ВІКОВА ТА ПЕДАГОГІЧНА ПСИХОЛОГІЯДата публикации: 05.09.2019 13:11
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
Факультет управління персоналом, соціології та психології Кафедра педагогіки та психології
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково-педагогічної роботи
«22» січня 2019 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
«ВІКОВА ТА ПЕДАГОГІЧНА ПСИХОЛОГІЯ»
Київ – 2018
Тімакова Анжела Вікторівна, старший викладач кафедри педагогіки та психології кафедри педагогіки та психології ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» e-mail: timakova_av@ukr.net
© А.В.Тімакова, 2018 © КНЕУ, 2018 1. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ.. 6 Змістовий модуль 1. Теоретико-методологічні основи вікової психології 6 Тема 1. Вікова психологія як наука. 6 Тема 2. Принципи та критерії вікової періодизації 6 Тема 3. Психологічний аналіз вікових періодів дитинства. 6 Тема 4. Особливості психічного розвитку дитини молодшого шкільного віку. 6 Тема 5. Психологічні особливості підліткового та раннього юнацького віку. 7 Тема 6. Особливості психічного розвитку в дорослому віці 7 Змістовий модуль 2. Педагогічна психологія як міждисциплінарна галузь наукового знання. 7 Тема 7. Вступ до педагогічної психології 7 Тема 8. Психологія навчання. 7 Тема 9. Психологія виховання. 8 Тема 10. Психологія педагога як суб’єкта педагогічної діяльності. 8 2. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ.. 8 2.1. Карта навчальної роботи студента. 9 2.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни. 10 3. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ.. 11 3.1. Вимоги до виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи. 11 3.2. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи. 11 4. ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ.. 11 5. РЕКОМЕНДОВАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА.. 14 5.3. Дистанційні курси та інформаційні ресурси. 16
ВСТУП
Навчальна дисципліна «Вікова та педагогічна психологія» є однією із складових комплексної підготовки фахівців галузі знань 01 «Освіта / Педагогіка» спеціальності «Професійна освіта (Економіка)», спеціалізації 6У01 «Професійна освіта (Економіка)». Анотація навчальної дисципліни. Навчальна дисципліна «Вікова та педагогічна психологія» спрямована на формування у майбутніх педагогів компетентностей щодо розуміння та пізнання особливостей психічного розвитку людини на різних вікових стадіях та впливу на нього через управління навчанням та вихованням як визначальними факторами психічного розвитку. Дисципліна відноситься до обов’язкових дисциплін. Вивчається на IІІ курсі (6 семестр). Форма підсумкового контролю – екзамен. Обсяг – 3 кредити ЕСТS (90 год.). Міждисциплінарні зв’язки.«Вікова та педагогічна психологія» ґрунтується на знаннях, вміннях та практичних навичках, отриманих у процесі вивчення дисциплін «Психологія», «Педагогіка» та інших дисциплін психологічного та педагогічного спрямування.. Є передумовою подальшого вивчення дисциплін дидактичного спрямування. Мета вивчення дисципліни – формування у майбутніх педагогів компетентностей щодо застосовування знань психологічного змісту вікових періодів дитинства і дорослості, психологічних закономірностей процесів навчання та виховання. структури педагогічної діяльності для ефективної реалізації цілісного педагогічного процесу.
Завдання (навчальні цілі) дисципліни:
Предметом дисципліни є знання про закономірності психічного розвитку та онтогенез психіки людини і дослідження психологічних закономірностей процесів навчання та виховання. Знання:
Уміння:
Комунікація:
Автономність та відповідальність:
Досягненню мети та ефективній реалізації завдань вивчення дисципліни підпорядкована логіка її викладання, структура і зміст. 1. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИЗмістовий модуль 1. Теоретико-методологічні основи вікової психологіїТема 1. Вікова психологія як наукаПоняття вікової психології та психології вікового розвитку, загальне і відмінне їх змісту. Предмет і задачі вікової психології на сучасному етапі. Становлення вікової психології як науки. Виділення дитячої психології в самостійну галузь психологічної науки. Розвиток вікової психології в Росії і на Україні. Формування і розвиток радянської дитячої психології. Становлення вітчизняної вікової психології. Структура сучасної вікової психології. Міжпредметні зв’язки вікової психології з іншими науками. Методологічні принципи та методи вікової психології. Тема 2. Принципи та критерії вікової періодизаціїЗагальна характеристика віку. Принципи вікової періодизації. Проблема періодизації розвитку особистості протягом життя. Фактори та рушійні сили психічного розвитку. Періодизація психічного розвитку в дитячому віці за В.Штерном, З.Фройдом, П.Блонським, Л.Виготським, Д.Ельконіним, Е.Еріксоном. Провідна діяльність, соціальна ситуація розвитку, новоутвори, криза розвитку як критерії вікової періодизації. Поняття сензитивного періоду розвитку психічних функцій. Тема 3. Психологічний аналіз вікових періодів дитинстваЗагальна характеристика новонародженості як кризового періоду розвитку. Криза новонародженості. Психічний розвиток дитини першого року життя. Основні новоутвори періоду немовляти. Криза першого року життя: симптоматика, причини появи, особливості протікання, психологічне значення. Соціальна ситуація розвитку в ранньому дитинстві. Розвиток предметної діяльності. Психологічні особливості кризи 3-х років. Умови успішного подолання кризи 3-х років. Новоутвори періоду. Соціальна ситуація розвитку в дошкільному віці. Сюжетно-рольова гра як провідна діяльність, її розвиток та значення для психічного розвитку дошкільника. Психологічні новоутвори дошкільного віку. Тема 4. Особливості психічного розвитку дитини молодшого шкільного вікуАнатомо-фізіологічні особливості молодших школярів. Соціальна ситуація розвитку в молодшому шкільному віці. Навчання як провідна діяльність. Структура навчальної діяльності учня молодших класів. Оцінка і відмітка: вплив на успішність формування основних компонентів навчальної діяльності. Розвиток пізнавальних процесів та емоційно-вольової сфери у молодшому шкільному віці. Криза 7 років. Основні психологічні новоутвори у молодшому шкільному віці. Тема 5. Психологічні особливості підліткового та раннього юнацького вікуАнатомо-фізіологічні особливості підлітка та їх вплив на психічний розвиток. Соціальна ситуація розвитку підлітка. Спілкування з однолітками як провідна діяльність підліткового віку. Особистісний розвиток підлітка. Особливості навчальної діяльності підлітка. Розвиток когнітивної та емоційно-вольової сфер в підлітковому віці. Новоутвори підліткового періоду. Соціальна ситуація розвитку в юнацькому віці. Особистісне та професійне самовизначення як провідна проблема віку. Особливості пізнавальних і емоційно-вольових процесів. Особистісні новоутвори періоду ранньої юності. Тема 6. Особливості психічного розвитку в дорослому віціПроблеми періодизації психічного розвитку дорослої людини. Періоди і фази дорослості. Кризові явища дорослості. Соціальна ситуація розвитку в період ранньої дорослості. Криза 30-ти років. Особливості розвитку когнітивної сфери в період ранньої дорослості. Анатомо-фізіологічні зміни та стан здоров’я людини середнього віку. Соціальні умови розвитку в період середньої дорослості. Криза середини життя. Розвиток особистості людини в середині життя. „Пенсійна криза”: зміст та психологічні умови її подолання. Соціальна ситуація розвитку людини в старості. Особливості когнітивної сфери людей похилого віку. Зміни у функціонуванні психічних функцій. Специфічні зміни емоційної та мотиваційної сфер.
Змістовий модуль 2. Педагогічна психологія як міждисциплінарна галузь наукового знання.Тема 7. Вступ до педагогічної психологіїПредмет і задачі педагогічної психології на сучасному етапі. Структура сучасної педагогічної психології. Міжпредметні зв’язки педагогічної психології з іншими науками. Становлення педагогічної психології як науки. Педологія, основні ідеї та недоліки. Розвиток педагогічної психології в Росії і на Україні. Методологічні основи педагогічної психології. Методи педагогічної психології. Тема 8. Психологія навчання.Навчання як умова психічного розвитку. Психологічні аспекти дидактичних принципів. Основні типи та види навчання. Психологічні моделі навчання. Психологія навчальної діяльності. Поняття про учіння та научіння. Психологічні теорії учіння. Структура та психологічний аналіз навчальної діяльності. Тема 9. Психологія виховання.Психологічні основи виховання як специфічного напряму роботи педагога та його особливої функції. Методологічні та методичні принципи виховання. Теорії виховання. Поняття виховного впливу. Класифікація методів виховного впливу. Психологічні механізми виховання особистості. Вікова динаміка формування особистості. Психологічні аспекти перевиховування та психокорекції. Управління вихованням в умовах реформування освіти. Проблема вимірюваності вихованості особистості: показники та критерії вихованості. Тема 10. Психологія педагога як суб’єкта педагогічної діяльності.Специфіка та структура педагогічної діяльності. Критерії та оцінка ефективності педагогічної діяльності. Психологічний аналіз професійної компетентності педагога. Поняття психологічної готовності та особистісної зрілості педагога. Основні педагогічні функції та вміння. Професійно-значущі якості особистості педагога. Стиль педагогічної діяльності. Система педагогічної співпраці. Підсистеми: «учитель-учні», «учитель-вчитель», «учитель-батьки», «учнівське товариство-педагогічний колектив». Психологічний аналіз педагогічного спілкування як форми взаємодії суб’єктів освітнього процесу. Педагогічна співпраця і культура педагогічного спілкування. Соціально-психологічний клімат навчального закладу. 2. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ
|
Форми контролю |
Максимальна кількість балів |
Робота на практичних та семінарських заняттях |
30 |
Виконання контрольних (модульних) робіт |
10 |
Перевірка виконання завдань з самостійної роботи |
10 |
Підсумковий контроль (екзамен) |
50 |
Науково-дослідна діяльність студента (на студентських конкурсах, конференціях, олімпіадах тощо) – додаткові (бонусні) бали |
10 |
Усього |
100 |
Деталізований порядок нарахування балів за навчальну роботу студентів наведений в карті навчальної роботи студента (табл. 2).
Таблиця 2
Карта навчальної роботи студента
з дисципліни «Вікова та педагогічна психологія»
для студентів освітньо-професійної програми
«Професійна освіта (Економіка)»
денна форма навчання
Номер заняття |
Вид та теманавчального заняття |
Максимальна кількість балів |
|
Змістовий модуль 1. Теоретико-методологічні основи вікової психології |
|||
|
Практичне заняття 1. Вступ до практичних занять Вікова психологія як наука |
2 |
|
|
Практичне заняття 2. Вікова періодизація: підходи, принципи, критерії. |
2 |
|
|
Практичне заняття 3. Психологічний аналіз вікових періодів дитинства |
2 |
|
|
Практичне заняття 4.Особливості психічного розвитку дитини молодшого шкільного віку |
2 |
|
|
Практичне заняття 5. Психологічні особливості підліткового віку |
2 |
|
|
Практичне заняття 6.Психологія раннього юнацького віку |
2 |
|
|
Практичне заняття 7.Особливості психічного розвитку в дорослому віці |
2 |
|
|
Практичне заняття 8.Особливості психічного розвитку в дорослому віці |
2 |
|
Змістовий модуль 2. Педагогічна психологія як міждисциплінарна галузь наукового знання |
|||
|
Практичне заняття 7. Педагогічна психологія як наука. |
2 |
|
|
Практичне заняття 8. Психологія навчання |
2 |
|
|
Практичне заняття 9. Психологічний аналіз навчальної діяльності |
3 |
|
|
Практичне заняття 10. Психологічні основи управління вихованням в умовах реформування освіти |
2 |
|
|
Практичне заняття 11. Психологія педагога як суб’єкта педагогічної діяльності |
3 |
|
|
Практичне заняття 12.Педагогічна співпраця |
2 |
|
|
Усього балів за роботу на заняттях: |
30 |
|
|
За виконання контрольних (модульних) робіт |
||
|
Контрольна (модульна) робота № 1 |
5 |
|
|
Контрольна (модульна) робота № 2 |
5 |
|
|
Усього балів за виконання контрольних (модульних) робіт: |
10 |
|
|
За виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи студентів |
||
|
Самостійна робота 1. |
5 |
|
|
Самостійна робота 2. |
5 |
|
|
Усього балів за виконання індивідуальних завданьдля самостійної роботи студентів: |
10 |
|
|
РАЗОМ БАЛІВ: |
50 |
|
Поточний контроль під час проведення практичних занять спрямований на оцінювання активності та ініціативності студентів, якості їх роботи, творчого підходу тощо. Форми проведення поточного контролю під час навчальних занять визначає викладач (лектор, керівник курсу за участю викладачів, які ведуть практичні заняття), ними можуть бути тестування, бліц-опитування, Case study, захист результатів виконання групових або індивідуальних робіт, завдань у робочому зошиті, презентація, дискурс, тренінг, есе, колоквіум тощо.
Поточний контроль за результатами виконання контрольних (модульних) робіт передбачає оцінювання теоретичних знань та практичних умінь і навичок, які студент набув після опанування певної завершеної частини навчального матеріалу з дисципліни. Контрольна (модульна) робота включає різні типи завдань: тестові завдання, відкриті запитання та кейси. При відповідях на тестові запитання оцінюється точність і правильність відповіді. При відповіді на відкриті запитання критеріями оцінювання є правильність, повнота і ґрунтовність відповіді, висловлювання власної точки зору та наведення прикладів. При аналізі кейсів – глибина аналізу, правильність та ґрунтовність відповіді. Викладачі мають завчасно інформувати студентів про терміни проведення і зміст контрольних (модульних) робіт.
У разі пропуску з поважних причин аудиторних занять студент денної форми навчання має право їх відпрацювати за графіком консультацій. Відпрацювання аудиторних занять можуть бути здійснені впродовж 2-х тижнів (14 календарних днів), починаючи з моменту, коли студент має знову приступити до занять (завершилася дія відповідної поважної причини), але не пізніше дня початку залікового тижня у відповідному семестрі. Поважними причинами пропуску студентом аудиторних занять можуть бути хвороба, виклик до суду, правоохоронних органів чи до військового комісаріату; відрядження; сімейні обставини тощо, що мають бути підтверджені документально — лікарняний, медична довідка, повістка, тощо. Порядок відпрацювання пропущених занять визначає викладач.
Поточний контроль результатів виконання завдань самостійної роботи передбачає перевірку виконання письмових робіт, психодіагностичних методик, індивідуальних та групових проектів, аналізу кейсів тощо. Завдання самостійної роботи мають обов’язковий та вибірковий статус. Кількість та перелік завдань для самостійної роботи встановлює викладач. При перевірці робіт враховується самостійність, своєчасність та якість їх виконання, творчий підхід тощо.
При вивченні навчальної дисципліни передбачено виконання індивідуальних завдань, пов’язаних з самостійним опануванням теоретичного матеріалу, виконанням прикладних та творчих завдань.
Для самостійної роботи пропонуються різні види теоретичних і практичних завдань: пошук та аналіз інформації у літературі та мережі Internet, складання інтелект-карт, аналіз ситуацій, виконання проектів, підготовка презентацій, творчі завдання тощо.
Завдання виконуються в письмово в зошитах та подаються на перевірку викладачу чи в електронній формі та надсилаються на перевірку електронною поштою. У темі повідомлення обов’язково вказується прізвище та ім’я студента, номер спеціальності та групи (наприклад, УПО-101), а також номер самостійної роботи (наприклад, СР-1).
На отримання балів за самостійну роботу впливають такі фактори, як: своєчасність виконання завдань, повнота, якість, самостійність та правильність їх виконання, творчий підхід, ініціативність студентів у роботі тощо. При виконанні спільних завдань (наприклад, групових проектів) оцінюється індивідуальний внесок у спільну роботу.
Підсумковий контроль результатів навчальної діяльності студентів здійснюється для оцінювання знань, умінь та навичок студентів і проводиться у формі екзамену.
Екзамен є формою підсумкового контролю рівня засвоєння студентами теоретичного і практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни, що проводиться як контрольний захід за екзаменаційними білетами, складеними за програмою дисципліни і затвердженими кафедрою. Метою екзамену є перевірка рівня засвоєння студентом програмного матеріалу з усієї дисципліни, здатності творчого використання накопичених знань, формувати власне ставлення до проблеми. Оцінюванню на екзамені підлягають: володіння категорійним апаратом, фаховою термінологією та теоретичними знаннями; вміння демонструвати практичні навички при розв’язуванні задач, вирішенні ситуацій; вміння продемонструвати креативність та системність знань при відповідях на проблемні питання.
Структура екзаменаційного білету. Екзаменаційний білет з дисципліни «Вікова та педагогічна психологія» містить п’ять блоків завдань, кожне з яких оцінюється в діапазоні 0-10 балів. Відповідно загальний результат екзамену оцінюється в діапазоні 0-50 балів. Перші два питання є відкритими запитаннями проблемного характеру. Третє питання– це кейс (ситуаційна задача). Четверте і п’яте завдання – це блоки тестових завдань.
Приклади типових завдань, що виносяться на екзамен
Метод збору психологічної інформації, при якому дослідник фіксує зовнішні прояви певних психологічних властивостей, поведінку людей, не втручаючись у ситуацію
1) спостереження
2) експеримент
3) тестування
4) аналіз продуктів діяльності
5) біографічний метод
«Попри те, що наші міркування для стороннього слухача могли здатися цілковитою нісенітницею — такі вони були неясні і однобічні,— для нас вони мали велике значення. Душі наші так добре були налаштовані на один лад, що щонайменший дотик до якої-небудь струни одного знаходило відголосок в іншому. Ми знаходили задоволення саме в цьому відповідному звучанні різних струн, які ми зачіпали в розмові. Нам здавалося, що бракує слів і годині, щоб виразити один одному усі ті думання, які просилися назовні»
Про який новоутвір юнацького віку йде мова в цьому прикладі? Розкрийте його сутність та особливості виникнення.Яким чином педагогмає змінитиорганізацію навчального процесу та спілкування, враховуючи дану особливість юнаків?
Критерії оцінювання екзаменаційної роботи студента.
При оцінці відповідей на перший блок запитань враховується кількість правильних відповідей на тестові запитання (табл. 3).
Таблиця 3
Співвіднесення кількості правильних відповідей
на тестові запитання та балів
Кількість правильних відповідей |
Кількість балів за 10-баловою шкалою |
9-10 |
10 |
7-8 |
8 |
5-6 |
6 |
3-4 |
4 |
1-2 |
2 |
0 |
0 |
Відповідь студента на четвертий та п’ятий блок завдань екзаменаційного білета, залежно від рівня її повноти й коректності, оцінюється різною кількістю балів (табл. 4).
Таблиця 4
Співвіднесення кількості балів за екзаменаційні завдання
з рівнем повноти й коректності відповідей
Кількість балів за 10-баловою шкалою |
Рівень повноти й коректності відповіді |
10 |
відмінний |
8 |
добрий |
6 |
задовільний |
4 |
не достатній |
2 |
мінімальний |
0 |
незадовільний |
Загальна підсумкова оцінка вивчення дисципліни з підсумковим контролем у формі екзамену складається із суми результатів поточного та підсумкового контролю, яка фіксується в екзаменаційній відомості.
У ході поточного контролю денної та заочної форм навчання студент може набрати максимум 50 балів. Бали у кількості 21 і більше є підставою для допуску студента до екзамену.
Студенти денної форми навчання, які набрали за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів (включно), вважаються такими, що не виконали вимоги робочої навчальної програми з дисципліни, передбаченої індивідуальним навчальним планом, і отримують з дисципліни незадовільну оцінку. Вони мають право за власною заявою опанувати цю дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи згідно з діючими в Університеті положеннями. Ті ж з них, хто не бажає опановувати дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи, не допускаються до повторного складання екзамену і вважаються такими, що мають академічну заборгованість.
Студенти денної форми навчання, які за сумарним результатом поточного і підсумкового контролю у формі екзамену набрали від 21 до 59 балів (включно), після належної підготовки мають право повторно скласти екзамен.
Перескладання екзамену з дисципліни дозволяється двічі (вдруге – комісії за білетами, які містять 5 завдань). У загальному підсумковому оцінюванні рівня результатів навчальної діяльності цих студентів враховується результат поточного контролю рівня знань, умінь та навичок.
Студент, який під час опанування дисципліни понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи набрав менше 20 балів (включно), не допускається до повторного складання екзамену і вважається таким, що має академічну заборгованість.
Оцінювання навчання студентів з дисципліни «Вікова та педагогічна психологія» здійснюється за рейтинговою системою. У ході вивчення дисципліни студенти можуть набрати 100 балів.
Підсумкова оцінка успішності навчальної діяльності студента переводиться за 4-баловою шкалою та шкалою ECTS.
Переведення даних 100-балової шкали оцінювання в 4-балову та шкалу за системою ECTS здійснюється у такому порядку (табл. 5).
Таблиця 5
Шкала оцінювання: КНЕУ та ECTS
Оцінка за шкалою EСTS |
Оцінка за бальною шкалою, що використовується в КНЕУ |
Оцінка за національною шкалою |
A |
90 – 100 |
5 (відмінно) |
B |
80 – 89 |
4 (добре) |
C |
70 – 79 |
|
D |
66 – 69 |
3 (задовільно) |
E |
60 – 65 |
|
FX |
21 – 59 |
2 (незадовільно) з можливістю повторного складання |
F |
0 – 20 |
2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни |