|
Главная \ Методичні вказівки \ Методические указания и информация \ Визначення актуальності проблеми на розв’язання якої спрямований проект
Визначення актуальності проблеми на розв’язання якої спрямований проектДата публикации: 26.02.2018 10:48
ЗМІСТ Практична робота №1. Визначення актуальності проблеми на розв’язання якої спрямований проект…………………………………………………….………7 Практична робота №2. Стадія ініціації. Визначення цілей і задач проекту…..11 Практична робота №3. Стадія планування. Визначення складу робіт проекту…………………………………………………………………..…………..15 Практична робота №4. Стадія планування. Визначення організації структури проекту…………………………………………………………………..16 Практична робота №5. Управління термінами проекту. Мережеві графіки проектних робіт. Сітковий графік. PDM – мережа……………………………….18 Практична робота №6. Управління ресурсами проекту. Календарне планування. Діаграма Ганта……………………………………………………..…23 Практична робота №7. Бюджетування проекту……….………………………..26 Практична робота №8. Управління ризикамипроекту………………………...31 Практична робота №9. Екологічний аналіз проекту………………………...…36Список рекомендованої літератури………….………………………………….39Додаток 1……………………………………………………………………………41Додаток 2……………………………………………………………………………45Додаток 3……………………………………………………………………………46Додаток 4……………………………………………………………………………48Додаток 5……………………………………………………………………………50Додаток 6……………………………………………………………………………52Додаток 7……………………………………………………………………………54Додаток 8……………………………………………………………………………55Додаток 9……………………………………………………………………………60Додаток 10…………………………………………………………………………..64Додаток 11……………………………………………………………………….….65
ПРАКТИЧНА РОБОТА №1
ВИЗНАЧЕННЯ АКТУАЛЬНОСТІ ПРОБЛЕМИ, НА РОЗВ’ЯЗАННЯЯКОЇ СПРЯМОВАНИЙ ПРОЕКТ
Мета роботи. Визначення на стадії ініціації екологічного проекту актуальності проблеми, яка буде вирішена за допомогою проекту.
Завдання 1. Розподілити запропоновані нижче проблеми за ознаками – глобальна, регіональна, місцева; економічна, екологічна, соціальна. Результати занесіть в табл. 1.1. Парниковий ефект, повінь в Закарпатті, збитковість роботи громадського транспорту Києва, світова економічна криза, ліквідація відсталості країн, звільнення робітників АТП №***, закриття шахт Донбасу, зростання сміттєзвалищ, озонові дірки, забудова заповідника Конча-Заспа, збільшення кількості твердих побутових відходів в м. Києві, закриття заводу Арсенал в Києві, енергетична криза, відсутність транспортного переходу з мікрорайону Троєщина на правий берег, забруднення басейну річки Дніпро, збільшення кількості хворих на туберкульоз в Україні, вибух метану на шахті "Комсомолець Донбасу", низький рівень інформованості населення з питань забруднення довкілля, акції протесту студентів проти зниження стипендії, кислотні дощі, криза ринку нерухомості України, підвищення рівня злочинності, виділення шахтного газу, забруднення озера Вирлиця, виділення біогазу на полігоні №6 м. Київ, проблеми повернення кредиту на автомобіль, сировинна криза, забруднення світового океану, необґрунтоване підвищення плати за проїзд в Київському метро, продовольча криза, зміна клімату, аварія танкерів з нафтою в Керченській протоці, забудова заповідника Жуків острів, формування цін на пальне в Україні, поширення захворювань на ВІЛ, поширення інфекцій туберкульозу в Україні, проблеми розвитку транспортної системи України, збільшення кількості відходів в столиці, збільшення кількості біженців, звільнення шахтарів шахт Донбасу, зменшення кількості населення в Україні, посилення негативної дії транспорту на довкілля, транзит газу через територію України, демографічна проблема.
Таблиця 1.1 Розподіл проблеми за ознаками – глобальна, регіональна, місцева; економічна, екологічна, соціальна
Завдання 2. Наведіть приклади місцевої проблеми, яка має регіональні та глобальні наслідки. Запишіть утворений ланцюжок: (місцева проблема – регіональна проблема – глобальна). Результати занесіть в табл. 1.2.
Таблиця1.2 Розподіл проблем за їх взаємозв’язком
Наприклад, недостатня інформованість населення Києва щодо необхідності та порядку роздільного збору твердих побутових відходів приводить до збільшення маси відходів на полігоні ТПВ №6, що сприяє виділенню більшої кількості метану в повітря, загостренню проблеми парникового ефекту та зміни клімату.
Завдання 3. Виберіть одну з проблем (табл.1.2). Опишіть обрану проблему та її вплив на регіональний розвиток. Обґрунтуйте заходи, які будуть сприяти розв’язанню зазначеної проблеми. Опис проблеми може включати визначення потреб ринку (наприклад, автомобільний концерн авторизує проект виробництва електромобілів); виробничу необхідність (наприклад, тренінгова компанія розпочинає проект впровадження нового навчального курсу для підвищення рівня екологічної освіти); потреби замовника (наприклад, підприємство комунального господарства авторизує проект з енергозбереження); технічний прогрес (наприклад, виробник палива розпочинає проект одержання альтернативного палива з харчових відходів); юридичні обмеження або норми (наприклад, Укравтодор авторизує проект розробки впровадження Системи екологічного менеджменту на підприємствах дорожньої галузі); суспільна потреба (наприклад, громадська організація авторизує проект по проведенню навчання з питань роздільного збору ТПВ). Приклади опису проблеми приведені в Додатку 1.
Завдання 4. Визначте цільові групи, на які направлено рішення проблеми (стейкхолдери або бенефіцарії проекту – зацікавлені сторони). Стейкхолдери (бенефіцарії) проекту це та цільова група, яка буде мати прямий або опосередкований позитивний ефект від впровадження проекту. Це можуть бути жінки, молодь, діти, населення з особливими потребами, люди похилого віку тощо.
Завдання 5. Визначте інші проблеми, які пов’язані з даною проблемою та побудуйте дерево проблем.
Рис.1.1. Дерево проблем
Логіка побудови дерева проблем:
Наприклад, проблема збільшення негативного впливу сміттєзвалищ на довкілля пов’язана з проблемою відсутності системи роздільного збору твердих побутових відходів, що в свою чергу пов’язано з відсутністю необхідної інформації для населення щодо роздільного збору ТПВ. Приклад дерева проблем приведено в Додатку 2.
Завдання 6. Вкажіть які міжнародні, національні та регіональні програми/проекти/закони/постанови, направлені на вирішення даної проблеми.
Завдання 7. Запропонуйте декілька варіантів альтернативних рішень проблеми.
Завдання 8. Зробіть висновки до роботи.
Контрольні питання:
ПРАКТИЧНА РОБОТА №2
СТАДІЯ ІНІЦІАЦІЇ. ВИЗНАЧЕННЯ ЦІЛЕЙ І ЗАДАЧ ПРОЕКТУ
Мета роботи. Набути навичоквизначення цілей та задач проекту на стадії ініціації.
Завдання 1. За результатами практичної роботи №1 виберіть проблему, на рішення якої направлений проект.
Завдання 2. Запишіть обраний Вами шлях рішення проблеми - основну ідею проекту. Назвіть продукт проекту.
Завдання 3. Визначити основних стейкхолдерів проекту (зацікавлених осіб) та їх вимоги і очікування. Результати занести в табл. 2.1.
Таблиця 2.1 Аналіз стейкхолдерів проекту
Наприклад, у вирішення проблеми низької ефективності транспортних перевезень зацікавлені пасажири, транспортне підприємство та міська влада. Пасажири очікують задоволення своїх потреб у комфортності та своєчасності перевезень, основна вимога – безпека, в тому числі і екологічна. Очікування транспортного підприємства у підвищенні рентабельності транспортних послуг, вимоги перевізника пов’язані з ефективною організацією транспортної діяльності з боку місцевої влади (тендери, інфраструктура тощо). Очікування міської влади в тому, що потреб населення у перевезенні будуть задоволені повністю, вимоги міської влади розповсюджуються на діяльність перевізника.
Завдання 4. Проведіть STEP- аналіз обраного варіанту рішення проблеми. 4.1. Результати STEP- аналізу занести в табл. 2.2.
Таблиця 2.2 STEP-аналіз
4.2. Підведіть загальний підсумок по всім категоріям STEP-аналізу. Визначте показники, які негативно впливають на проект.
4.3. Запропонуйте шляхи зниження негативного впливу показників на проект.
Завдання 5. Проведіть SWOT – аналіз обраного варіанту рішення. 5.1 Результати SWOT – аналізу занести в табл. 2.3.
Таблиця 2.3 SWOT –аналіз
5.2. Підведіть загальний підсумок по всім категоріям SWOT – аналізу. Запропонуйте шляхи зниження впливу загроз на проект.
Завдання 6. Визначення цілей проекту. 6.1. Сформуйте стислу ціль проекту. 6.2. Сформуйте розгорнуту ціль проекту (SMART-ціль проекту). Приклад SMART-цілі проекту проведено в Додатку 3.
S – specific/специфічний, significant/суттєвий, stretching/спрямований; M – measurable (вимірюваний), meaningful (значущий), motivational (мотивований); A – agreedupon (погоджений), achievable (досяжний), acceptable (прийнятний), actionoriented (орієнтований на дію); R – realistic (реалістичний), relevant (релевантний), reasonable (обґрунтований), results-oriented (орієнтований на результат); T – timed (визначений в часі).
6.3. Побудуйте стратегічне дерево цілей – передумови розробки проекту.
Завдання 7.Визначити результати проекту та продукт проекту. Визначити життєвий цикл проекту – основні етапи (завдання) реалізації проекту.
Завдання 8. Побудувати дерево цілей проекту. 8.1. Перетворити негативні судження (проблеми, причини, наслідки) в позитивні. 8.2. Сформувати загальну ціль, засоби (дії) і ефекти (результати)
8.3. Встановити відношення “засоби досягнення — кінцевий результат” і об’єднати їх в групи. 8.4. Побудувати ієрархію засобів та ефектів – “дерево цілей”.
Рис. 2.1. Побудова дерева цілей
Приклад переведення дерева проблем в дерево цілей та приклад дерева цілей приведено в Додатку 4.
8.5. Оформити зведену таблицю “Проблеми – цілі”.
Таблиця 2.4 Зведена таблиця співвідношення між деревом проблем і деревом цілей “Проблеми – цілі”
Завдання 9. Зробіть висновки до роботи.
Контрольні питання:
ПРАКТИЧНА РОБОТА №3
СТАДІЯ ПЛАНУВАННЯ. ВИЗНАЧЕННЯ СКЛАДУ РОБІТ ПРОЕКТУ
Мета роботи. Набути навичоквизначення складу проектних робіт на основі аналізу змісту проекту.
Завдання 1. Ознайомитися з фрагментом проекту “Роздільний збір ТПВ – це легко!” (Додаток 5).
Завдання 2. Визначення робіт, які необхідно провести для досягнення поставлених цілей. Провести структурну декомпозицію робіт (СДР) та визначити кількість структурних рівнів виконання робіт. 2.1. Визначити ступінь деталізації робіт. 2.2. Визначити кількість рівнів. 2.3. Розробити структури кожного рівня (горизонтальні рівні).
Завдання 3. Визначити ієрархічну структуру робіт (ІСР).
Завдання 4. Побудувати Work Breakdown Structure (WBS). (Приклади WBS приведено в Додатку 6). 4.4. За продуктами або субпроектами. 4.2. За фазами проекту. 4.3. За місцем виконання робіт.
Завдання 5. Розробити перелік пакетів робіт, визначити термін їх виконання, закодувати роботи. Результати занести в табл. 3.1. (Приклад Переліку пакетів робіт проекту в Додатку 7).
Завдання 6. Зробіть висновки до роботи. Таблиця 3.1 Перелік пакетів робіт проекту
Контрольні питання:
ПРАКТИЧНА РОБОТА №4
СТАДІЯ ПЛАНУВАННЯ. ВИЗНАЧЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ ПРОЕКТУ
Мета роботи. Одержати знаннявизначення ОBS структуру проекту та побудови матриці відповідальності RAM на основі аналізу змісту проекту та WBS структури проекту.
Завдання 1.Ознайомитися з фрагментом проекту “Роздільний збір ТПВ – перший крок до чистого майбутнього”. Стратегічна мета проекту – Проект “Роздільний збір ТПВ – перший крок до чистого майбутнього” спрямований на підвищення освіченості учнів 3-х класів, про важливість селективного (роздільного) збору твердих побутових відходів. Задачі:
Завдання 2. Побудувати WBS структуру проекту. 2.1. Із переліку робіт відповідно до завдань проекту вибрати роботи верхнього рівня. 2.2. Визначити відповідні роботи нижчого рівня. Результати записати в табл. 4.1. Таблиця 4.1 Перелік пакетів робіт проекту
Формування команди проекту. Визначення учасників проекту. Розподіл обов’язків між членами команди. Пошук необхідних інформаційних матеріалів. Збір матеріалу для проведення лекції. Систематизація зібраних матеріалів. Домовленість з адміністрацією школи за дату проведення заходу. Домовленість з адміністрацією школи. Формування матеріалу для лекції. Оформлення матеріалу для проведення лекції. Формування матеріалу для тренінгу. Складання анкет для опитування. Визначення необхідних матеріальних ресурсів. Визначення необхідних трудових ресурсів. Визначення необхідних фінансових ресурсів. Закупівля матеріалів для проведення лекції. Проведення лекції для учнів в навчальному класі. Проведення навчальної гри з учнями. Аналіз анкет до проведення лекції. Аналіз анкетування. Аналіз анкет після проведення лекції. Аналіз проведеного тренінгу. Підбиття підсумків проекту. Оформлення звіту. Здача проекту. Розробка презентації.
2.3. Побудувати Work Вreakdown Structure (WBS) даного проекту.
Завдання 3. Визначте функціональний склад проектної команди для реалізації цього проекту. Побудуйте ОBS структуру цього проекту. Завдання 4. Визначте відповідальність членів проектної команди за виконання окремих робіт проекту. Побудуйте RAM матрицю відповідальності проекту при впровадженні проекту в 4 школах м. Києва за схемою. Результати занести в табл. 4.2. Таблиця 4.2 RAM матриця відповідальності проекту
ВВ – відповідає за виконання роботи, ВР – виконує роботу, К – контролює роботу, Д – допомагає в роботі.
Завдання 5. Зробіть висновки до роботи.
Контрольні питання:
ПРАКТИЧНА РОБОТА №5
УПРАВЛІННЯ ТЕРМІНАМИ ПРОЕКТУ. МЕРЕЖЕВІ ГРАФІКИ ПРОЕКТНИХ РОБІТ. СІТКОВИЙ ГРАФІК. PDM–МЕРЕЖА
Мета роботи: набути навичок складання мережевих графіків проекту, розрахунку раннього і пізнього часу початку робіт, обчислення критичного шляху.
Перелік та тривалість пакетних робіт проекту “Роздільний збір ТПВ – перший крок до чистого майбутнього” по варіантам представлені в таблиці 5.1. Мета проекту – підвищення рівня інформованості школярів з питань роздільного збору ТПВ за рахунок проведення 50 просвітницьких заходів в 15 школах для учнів 8 та 9 класів.
Завдання 1. Визначити взаємозв'язки між роботами. Для кожної роботи з таблиці 5.1 необхідно встановити номера тих робіт, до закінчення яких робота не може бути розпочата. Результати представити в табл. 5.2.
Завдання 2. Скласти сітковий графік робіт. Кожна з робіт табл. 5.2 на сітковому графіку позначається колом, в яке записують її номер. Кола з’єднуються стрілками. Стрілка відповідає одному з чисел стовпчика Попередники таблиці 5.2 і з’єднує роботу-попередник з роботою-послідовником. Приклад сіткового графіку приведено в Додатку 8.
Завдання 3.Обчислити ранній час початку робіт. У відповідності із сітковим графіком робіт обчислюємо ранній час початку робіт з врахуванням їх тривалості (табл. 5.1) та зв’язків, що задані сітковим графіком. Схема обчислення раннього часу початку роботи представлена на рис. 5.1. Обчислення починаються з першої і закінчуються останньою роботою проекту. Послідовність обчислень привести в таблиці 5.3.
Завдання 4. Обчислити пізній час початку робіт. Використовуючи тривалість робіт і сітковий графік, обчислюємо пізній час початку робіт. Схема обчислення пізнього часу початку роботи представлена на рис. 5.2.
Таблиця 5.1 Варіанти завдань для побудови мережевих діаграм проекту
Таблиця 5.2 Визначення взаємозв’язків між роботами проекту
Рис. 5.1. Схема обчислення раннього часу початку роботи
Рис. 5.2. Схема обчислення пізнього часу початку робіт
Таблиця 5.3 Результати розрахунку раннього часу робіт
Таблиця 5.4 Результати розрахунку пізнього часу робіт
Обчислення починаються з останньої роботи проекту, ведуться в оберненому порядку і закінчуються першою роботою. Результати обчислення привести в табл. 5.4.
Завдання 5. Обчислити резерв часу робіт. Резерв часу дорівнює різниці між пізнім і раннім часом початку робіт. Запишемо результати в таблицю 5.5. Таблиця 5.5 Резерв часу робіт
Завдання 6. Визначити на сітковому графіку критичний шлях. Зразок критичного шляху приведено в Додатку 8. Завдання 7. Для побудови PDM-мережі, зробити відповідні розрахунки прямого та зворотнього ходу за формулами, приведеними нижче (Додаток 9). Прямий хід розраховується по раннім датам від початку проекту. Зворотній хід – дати старту всіх робіт розраховуються від кінця проекту.
Прямий хід: Зворотній хід: EF = ES + D –1; LS = LF – D+1; ES= EF++1. LF= LS––1.
Завдання 8. Розрахувати резерв часу.
F= LS – ES = LF – EF.
Завдання 10. Побудувати PDM-мережу, в якій роботи представлені у вигляді, приведеному на рис. 5.3.
Завдання 11. Розрахувати критичний шлях. Порівняти одержані результати з даними сіткової діаграми.
Рис.5.3. Вигляд фрагменту PDM-мережі де: ES – ранній старт, D – тривалість, EF – ранній фініш, LS – пізній старт, LF – пізній фініш, F – резерв часу
Завдання 12. Зробити висновки до роботи.
Контрольні питання:
ПРАКТИЧНА РОБОТА №6
УПРАВЛІННЯ РЕСУРСАМИ ПРОЕКТУ. КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ. ДІАГРАМА ГАНТА
Мета роботи: одержати навички управління термінами проекту на основі аналізу діаграми Ганта. На етапі календарного планування розробляється календарний графік, що описується діаграмою Ганта, яка відображує наступні параметри проекту: - Структуру робіт, яка одержана на основі мережевого графіка. - Склад використовуваних ресурсів і їх розподіл між роботами. - Календарні дати, до яких прив’язуються моменти початку та завершення робіт. Вихідні дані для розрахунку календарного плану приведено в табл. 6.1.
Таблицю 6.1 Вихідні дані розрахунку
Завдання 1. Визначте трудові та матеріальні ресурси, які будуть використовуватися в проекті. При визначенні трудових ресурсів доцільно використовувати результати практичної роботи 4 (завдання 3). Одержані результати запишіть в табл. 6.2.
Завдання 2.Використовуючи одержану в попередній роботі мережеву модель побудуйте календарний план робіт проекту. При побудові календарного плану робіт врахуйте: всі вихідні і святкові дні, як календарні, так і призначені; дні шкільних канікул (канікули осінні – 25.10 – 31.10, зимові – 29.12.12 – 10.01.13, літні 31.05 – 31.08).
Завдання 3. Поєднайте календарний план робіт та завантаження трудових ресурсів проекту. Приклад графіку календарного плану з визначеними трудовими ресурсами приведено в Додатку 11.
Таблиця 6.2 Ресурси проекту
Завдання 4. На основі діаграми Ганта побудувати графік завантаженості ресурсів, який показує відсоток завантаження конкретного трудового ресурсу в ході виконання проекту. По осі абсцис відкладається часовий інтервал проекту, а по осі ординат – сумарний відсоток завантаженості виконавця по всіх завдань проекту, які він буде виконуваних у поточний момент часу. Приклад графіку завантаженості трудових ресурсів приведено в Додатку 9.
Завдання 5. Визначте задачі менеджера з оперативного планування, які можна вирішити за допомогою діаграми Ганта:
Завдання 6. Запропонуйте шляхи ліквідації відхилень від плану робіт, що намітилися. Визначте дії проектного менеджера у випадку коли відхилення від плану не може бути виправлено залученням додаткових і позаурочних ресурсів, або збільшення вартості проекту неприпустимо.
Завдання 7. Зробіть висновки до роботи.
Контрольні питання:
ПРАКТИЧНА РОБОТА №7
БЮДЖЕТУВАННЯ ПРОЕКТУ
Мета роботи: одержати навички складання бюджету проектної пропозиції. Розробити послідовно бюджет проекту “Роздільний збір ТПВ – перший крок до чистого майбутнього”. Кожна стаття видатків має бути розписана за табличними формами.
Завдання 1. Визначити витрати на оплату праці Розписуються витрати, що стосуються реалізації проектної пропозиції. Оплата праці має бути розрахована з урахуванням податків та всіх обов’язкових платежів відповідно до форм трудових стосунків згідно з чинним законодавством України, а саме: оплата штатних співробітників (за основним місцем роботи), за сумісництвом, за угодою цивільно-правового характеру. Розміри єдиного соціального внеску (ЄСВ) залежать від класу професійного ризику виробництва. Для бюджетних установ і громадських організацій встановлена ставка 36,3%. Оплата послуг приватних підприємців вписується не до статті бюджету “Оплата праці”, а до статті бюджету “Інші витрати”. Одержані результати запишіть в табл. 7.1.
Завдання 2. Визначити витрати на обладнання. Розписуються витрати, що стосуються реалізації проектної пропозиції. Одержані результати запишіть в табл. 7.2. Таблиця 7.1 Витрати на оплату праці
Таблиця 7.2 Витрати на обладнання
Завдання 3. Визначити витрати на матеріальне забезпечення. Розписуються витрати, що стосуються реалізації проектної пропозиції. Одержані результати запишіть в табл. 7.3.
Таблиця 7.3 Витрати на матеріальне забезпечення
Завдання 4. Визначити витрати на відрядження і транспортні витрати Заплануйте відрядження керівника проекту для вивчення досвіду впровадження роздільного збору. Розписуються витрати на кожну поїздку, що стосуються реалізації проектної пропозиції (окремо закордонні поїздки, окремо поїздки в межах України). Одержані результати запишіть в табл. 7.4.
Таблиця 7.4 Витрати на відрядження і транспортні витрати
Продовження табл. 7.4
Завдання 5. Визначити розмір інших витрат. Розписуються витрати, що стосуються реалізації проектної пропозиції. Одержані результати запишіть в табл. 7.5. Таблиця 7.5 Інші витрати за проектом
Завдання 6. Розрахувати орієнтовну схему бюджету проекту. Результати занести в табл.7.6.
Таблиця 7.6 Бюджет проекту
Завдання 7. Зробіть висновки до роботи.
Контрольні питання:
ПРАКТИЧНА РОБОТА №8
УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ПРОЕКТУ
Мета роботи: набути знань та вмінь ідентифікації проектних ризиків та одержати навички управління ними. Управління ризиками проекту – це ітеративний процес з чітко визначеними етапами:
- встановлення небезпек на різних етапах життєвого циклу проекту;
- аналіз ризиків, їх ймовірність і тяжкість наслідків;
- оцінка – кількісне значення виявлених ризиків;
- ранжування і визначення ступеня важливості ризиків;
- вплив на ризик для його усунення (недопущення) або зменшення.
Завдання 1. Розподілити можливі ризики проекту “Роздільний збір ТПВ – перший крок до чистого майбутнього” за етапами життєвого циклу проекту. Результати занести в табл. 8.1.
Таблиця 8.1 Можливі ризики на різних етапах життєвого циклу проекту
Нестача власних коштів для реалізації проекту; відсутність досвіду в проведенні інформаційних заходів; залучення кредитних коштів через нестачу власних; відсутність кредитування проекту; збільшення кількості ТПВ; відсутність спеціалістів з розробки інформаційних заходів для школярів; проведення неякісного маркетингового аналізу закладів освіти: відсутність чи незначний попит на проведення інформаційної компанії; утворення сміттєзвалища на території закладу освіти; підвищення цін на обладнання та матеріали; неузгодженість роботи членів команди через різне бачення стратегії та напрямку розвитку; виникнення проблем при співпраці з адміністрації закладів освіти; невиконання посадових обов’язків членами проектної команди або залучених фахівців через залучення до іншого виду діяльності; складність чи неможливість ведення бухгалтерського обліку проекту та виплати податків згідно нових умов оподаткування; помилки в розробці Статуту проекту; виникнення складнощів у співпраці з державними структурами та органами місцевого самоврядування, що відповідають за реалізацію роздільного збору ТПВ - нав'язування невигідних умов співпраці; підвищення конкуренції в сегменті; незацікавленість учнів під час інформаційних заходів; відсутність контейнерів роздільного збору на території обраної школи та навколо неї; вірогідність розкрадання канцтоварів та обладнання; низька ефективність проведених заходів; родинні відносини між основними членами команди; низький рівень відповідальності членів команди та залучених волонтерів; помилки при формуванні бюджету проекту; придбане обладнання не відповідає вимогам проекту.
Завдання 2. Провести аналіз ризиків етапу реалізації проекту, одержані результати занести в табл. 8.2. Таблиця 8.2 Реєстр ризиків
* Фінансовий, технічний, інформаційний, управлінський, організаційний, маркетинговий, екологічний тощо.
Показники ймовірності та рівень впливу ризиків визначаємо з власного досвіду. Для кількісної оцінки цих параметрів використовуємо значення табл. 8.3. Оцінка впливу ризиків (ОВР) визначається як добуток значення впливу ризику та величину ймовірності його настання. Для визначення рангу ризику використовуємо дані таблиці 8.4.
Таблиця 8.3 Показники оцінки ризиків
Таблиця 8.4. Визначення показника оцінки впливу ризиків (ОВР)
Завдання 3. Для ризиків зони високого та помірного ризику проаналізувати причини виникнення та показники прояву ризику. Результати занести в табл. 8.5. Таблиця 8.5 Аналіз ризиків: причин виникнення та показників настання ризиків
Приклад аналізу причин та показників ризику приведено в Додатку 10. Завдання 4. Провести аналіз сценаріїв розвитку можливих наслідків при умові настання ситуації визначеного ризику. Результати занести в табл. 8.6
Таблиця 8.6 Аналіз сценаріїв розвитку можливих наслідків при настанні проектного ризику
Завдання 5. Оцінити ризик настання кожного сценарію при настанні проектного ризику. Результати оцінки ризику настання складної ситуації в проекті занести в табл. 8.7.
Таблиця 8.7 Карта оцінки ризиків виникнення небезпеки
Оцінка ризику настання сценарію здійснюється за формулою 8.1:
, (8.1)
де R – ризик; S – очікувана шкода; Е – час дії, експозиція небезпеки; В – захист від небезпеки; Р – ймовірність дії небезпеки. Значення вартостей очікуваної шкоди (S); часу дії, експозиції небезпеки (Е); ймовірності дії небезпеки (Р) приведено в табл. 8.8 – 8.10.
Таблиця 8.8 Очікуваний обсяг шкоди (S)
Таблиця 8.9 Час дії, експозиція небезпеки на працівника (Е)
Таблиця 8.10 Ймовірність виникнення небезпеки (Р)
Завдання 6. Вибрати сценарії розвитку можливих небезпечних наслідків при настанні проектного ризику які відповідно категоріям ризиків (табл. 8.11) потребують певних заходів. Результати занести в табл. 8.12. Таблиця 8.11 Категорії ризику
Таблиця 8.12
Завдання 7. Для сценаріїв розвитку можливих наслідків при настанні проектного ризику, які мають найбільш небезпечні наслідки як для проекту, так і для оточення, розробити план управління ризиками в проекті, який включає методи попередження ризиків і реагування на них, якщо вони все ж виникли. Результати заносимо в таблицю 8.13. Таблиця 8.13 План реагування на ризики проекту
Завдання 8. Розробити План реагування на проектні ризики. Результати занести в таблицю 8.13.
Таблиця 8.14 Аналіз ризиків: планування реагування на ризики
Приклад аналізу ризиків приведено в Додатку 11. Завдання 9. Зробіть висновки до роботи.
Контрольні питання:
ПРАКТИЧНА РОБОТА №9
ЕКОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОЕКТУ
Мета роботи: набути знань та вмінь управління екологічними впливами проекту на навколишнє середовище
Мета екологічного аналізу проекту – встановлення впливу проекту на навколишнє середовище, оцінити всі вигоди і витрати внаслідок такого впливу та сформувати заходи, які необхідні для пом'якшення або запобігання шкоди довкіллю у процесі здійснення проекту.
Завдання 1. Провести аналіз дотримання екологічних вимог до формування системи управління проектом.
Завдання 2. Провести аналіз навколишнього середовища проекту “Роздільний збір ТПВ – перший крок до чистого майбутнього”. Результати занести в таблицю 9.1. Таблиця 9.1 Результати аналізу навколишнього середовища проекту
Завдання 3. Визначення екологічних аспектів впровадження проекту.
Таблиця 9.2
Таблиця 9.3
Таблиця 9.4 Цілі та завдання, які спрямованих на покращання стану навколишнього природного середовища
Для реалізації завдань розробляємо програму для досягнення цілей. Програма повинна включати, як мінімум: встановлення відповідальності і повноважень для досягнення цілей відповідними функціями і рівнями організації, засоби для досягнення цілей і тимчасові межі, коли слід досягти цих цілей. Одержані результати заносяться в табл. 9.4.
Завдання 4. Зробіть висновки до роботи.
Контрольні питання:
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
М.: Высшая школа, 2001.
Ресурси Internet
1) www. projectmanagement.ru/ 3) www. pdffactory.com/ 5) http://www.spiderprojekt.com.ua/
ДОДАТКИДодаток 1
Приклади опису проблем
Приклад 1. Проект “Створення культури поводження з побутовими відходами, організація збору, транспортування, сортування та утилізації твердих побутових відходів у рамках транскордонного співробітництва”
Грантодавець. Ministry of Regional Development of Poland. Cross Border Co-operation Programme Poland – Belarus – Ukraine2007-2013
Подолання Україною екологічної кризи, участь у загальноєвропейських та світових проектах, організаціях та структурах, що ставлять високі вимоги до охорони довкілля, змушує посилити увагу на вирішення проблеми навколишнього середовища і, зокрема, на один із головних чинників негативного впливу на нього – відходи. Відходи є важливим місцевим фактором забруднення та основними джерелами довготривалої негативної дії на довкілля. Низький рівень використання відходів призводить до накопичення їх у навколишньому природному середовищі і спричиняє його забруднення. Разом з проблемами забруднення довкілля, вкрай повільно розв’язуються проблеми використання побутових відходів в енергетичних цілях та як джерела вторинної сировини. До 40 % обсягу побутових відходів містить ресурсоцінні компоненти, які можуть бути повернені у господарський обіг – папір, скло, пластик тощо. Не реалізуються положення Кіотського протоколу щодо утилізації полігонного біогазу. Основна частка відходів, що вивозяться на полігони, є потенційним ресурсом, що може використовуватися як вторинна сировина. Підвищення рівня використання відходів є об’єктивною необхідністю, обов’язковою умовою екологічної безпеки транскордонних територій. Програми поводження з відходами, які кожен район транскордонної території розробив терміном на 2006 – 2010 роки, спрямовані на розв’язання ключових екологічних проблем, пов’язаних з неефективним поводженням з відходами, зменшення накопичення відходів у місцях їх складування, забезпечення повторного використання відходів, а також створення системи комплексного управління твердими побутовими відходами з вилученням вторинної сировини. Проте, лише в окремих містах України намічаються позитивні зрушення стосовно впровадження сучасних методів та технологій поводження з твердими побутовими відходами. Зокрема, розпочато впровадження роздільного збору побутових відходів у Луцьку, Львові, Ужгороді та інших містах. Проте, наприклад, тільки в Луцьку річні об’єми утворення та накопичення твердих побутових відходів перевищують показники 400 тис. м куб в рік. Кількість ТПВ має стійку тенденцію до зростання. Потребує вдосконалення система збору та утилізації ТПВ. Отже, ефективне впровадження програм поводження потребує пошуку нових резервів, подальшого залучення фінансових, технічних, управлінських та наукових ресурсів; пропаганду екологічних знань в цій сфері та формування екоцентриського мислення. Розв’язання проблем забруднення довкілля відходами виробництва і споживання, удосконалення систем утилізації ТПВ, запобігання виникненню сміттєзвалищ, як загроз для довкілля, запобігання поширенню забруднення на транскордонні території, а також обмеження рівня забруднення є дуже важливим для транскордонних територій Польщі і України. Реалізація проекту направлена на розв’язання проблем забезпечення інформованості щодо збирання, своєчасного знешкодження та видалення відходів, а також дотримання правил екологічної безпеки при поводженні з ними; зведення до мінімуму утворення відходів та зменшення рівня їх небезпечності через впровадження програм роздільного збору ТПВ та програм менеджменту відходів на підприємстві; сприяння максимально можливій утилізації відходів шляхом прямого або повторного використання ресурсоцінних відходів; здійснення комплексу науково-технічних та маркетингових досліджень для виявлення і визначення ресурсної цінності з метою їх ефективного використання; та екологічне виховання та просвітницька діяльність серед населення у сфері поводження з відходами. Цільовими групами проекту є учні старших класів загальноосвітніх шкіл, студенти вищих навчальних закладів, педагоги, керівники підприємств та представників державних структур і органів місцевого самоврядування. Для кожної цільової групи проект вирішує специфічні задачі. Направленість проекту для учнів старших класів загальноосвітніх шкіл та студентів вищих навчальних закладів на формування екологічної свідомості дітей та молоді в питаннях поводження з відходами, що є однією із найважливіших питань екологічної освіти. Залучення педагогів до реалізації проекту визначено необхідністю розробки педагогічних новацій, необхідного методичного забезпечення, можливістю організації більш ефективного процесу забезпечення інформованості щодо збирання, своєчасного знешкодження та видалення відходів, а також дотримання правил екологічної безпеки при поводженні з ними. Керівники підприємств потребують підвищення кваліфікації при впровадженні системи менеджменту відходів на підприємствах, що сприяє максимально можливій утилізації відходів шляхом прямого або повторного використання ресурсоцінних відходів і визначення ресурсної цінності з метою їх ефективного використання. Для представників державних структур і органів місцевого самоврядування існує нагальна потреба у впровадженні нових та сучасних технологій при управлінні проектами та програмами поводження з відходами міста або регіону. Кінцевими бенефіцаріями проекту є населення транскордонних територій Волинської, Закарпатської областей за рахунок відвернення негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров’я людей. Приклад 2. Проект “Давай почнемо розділяти” Грантодавець. Канадський фонд
Однією з найбільших проблем сучасних міст є тверді побутові відходи. Якщо газоподібні і рідкі відходи порівняно швидко поглинаються природним середовищем, то тверді часом можуть залишатися незмінними протягом сотень тисяч років. На Україні місця складування різного роду відходів на сьогодні займають площу приблизно 150 тис. га. Щороку в Україні утворюється близько 1,5 млрд. тонн нових твердих відходів, які без сортування та утилізації відправляються на полігони та сміттєзвалища. Багато місць складування відходів переповнені і підлягають закриттю. Для Києва утилізація твердих побутових відходів (ТПВ) є однією із найбільш гострих екологічних проблем. В місті за рік утворюється близько 800 тис. т ТПВ. Існуюча в місті практика вивозу ТПВ на звалища створює суттєві екологічні та соціальні проблеми. Звалища займають величезні площі цінних земельних угідь, відбувається зростання некерованої міграції відходів в навколишнє природне середовище, ґрунтові води забруднюються ядучим фільтратом, а повітря – шкідливими викидами отруйних речовин і метану. Приблизно 50 % ТПВ столиці складають харчові та паперові відходи, а інші 50 % – це поліетилен, пластмаса, гума, скло, метали, деревина – цінні ресурсні компоненти. Через відсутність роздільного збору, служби з сортування та складання ТПВ не утилізуються і без переробки захоронюються або знищуються, займаючи додаткову площу на звалищах і полігонах та вимагаючи додаткових енергетичних витрат при їхньому спалюванні. Одним із шляхів вирішення даної проблеми є організація роздільного збору ТПВ в конкретних районах міста. Проте навіть сортування ТПВ на харчові відходи і відходи для вторинної переробки реалізується повільно через відсутність системного підходу, який би враховував не тільки технічну складову реалізації цього процесу, а й проведення супроводжуючої інформаційної просвітницької діяльності. Практика показує, що вже на початковому етапі впровадження системи роздільного збору ресурсно-цінних компонентів ТПВ дозволяє скоротити обсяг відходів, що вивозяться на полігони, мінімум на 20-30 %. На відміну від країн Євросоюзу, де роздільний збір відходів є обов’язковим, в Україні система впроваджується в поодиноких випадках. Це відбувається з ініціативи місцевих адміністрацій або окремих підприємств. Підприємства, що здійснюють перевезення ТПВ, розуміючи важливість і необхідність такої роботи, проводять її за власні кошти. В багатьох містах України, такими компаніями, як “Грінко”, “Альфатер” встановлюють контейнери роздільного збору ТПВ. Проте просвітницька складова в діяльності цих підприємств найчастіше відсутня і ці проекти не досягають необхідного результату. Населення не підтримує таку систему поводження з відходами внаслідок відсутності як ефективної інформаційної компанії, так і спеціалізованого обладнання для роздільного збору ТПВ в приміщеннях. Запровадження селективного збору ТПВ вдома та в установах з подальшою його утилізацією в контейнери для роздільного збору, разом із пропагандистською діяльністю серед населення м. Києва допоможе подолати дану проблему і покращити стан санітарний та екологічний стан міста.
Приклад 3. Проект “Підвищення енергетичної ефективності Львівської лікарні швидкої допомоги” Львівська лікарня швидкої допомоги є найбільшим муніципальним споживачем теплової енергії в місті Львові. Лікарня складається із системи взаємозв’язаних будинків і опалюється через мережу теплотрас однією із найбільш потужних котелень у міста. Котельня розташована поблизу корпусів лікарні. Будинки лікарні мають загальну площу приблизно 62 000 м2. На опалення лікарні витрачається 17,200 Гкал теплової енергії щорічно, що коштує близько 1,2 млн. гривень на рік (за даними 2001 року). Незважаючи на велике щорічне споживання теплової енергії, рівень комфорту в приміщеннях лікарні залишається незадовільним. Значна частина виробленої теплової енергії втрачається через великі втрати в котельні, теплотрасах, у корпусах лікарні через погану теплову ізоляцію чи неефективний розподіл виробленого котельною тепла. Як результат, значна емісія парникових газів, окису сірки й окисів азоту, яка викликана роботою котельні негативно впливає на пацієнтів лікарні та жителів оточуючих
Приклад 4. Проект “Захисти себе та розкажи товаришу” Грантодавець: Громадська організація “Ініціативний центр Сприяння Активності та Розвитку громадського почину Єднання”
Проблема, на вирішення якої спрямований проект. Початок ХХІ ст. – епоха гуманізму, добра, милосердя, фізично і духовно здорових людей, які усвідомлюють себе громадянами своєї держави, мешканцями планети Земля, живуть в гармонії з природою, розуміють своє місце серед інших живих істот. На наш час випало багато випробувань. Головним із них є наркоманія та ВІЛ/СНІД, які часто йдуть поряд. Щоб подолати ці негативні явища, сучасна людина повинна бути обізнаною з багатьох соціальних і особистих проблем. Нині у світі живуть понад 40млн.ВІЛ інфікованих. Приблизно половина з них – молодь до 25 років, майже 60 тис.ВІЛ-інфікованих і 3 тис.померлих зареєстровано на Україні. Однак офіційні дані – це лише верхівка айсберга, адже багато людей живе з ВІЛ і не знає про це. Експерти вважають, що в Україні інфіковано до 400 тис. осіб. Серед них постійно зростає кількість неповнолітніх. Коли людина довідається, що в неї ВІЛ, вона зіштовхується з міфами, що існують у суспільстві. Багато хто втрачає друзів, роботу, родину, рідних зовсім не тому, що стають небезпечними для здоров’я навколишніх – їх хвороба вважається непристойною. Тому проблема освіченості громадян України, а особливо молоді в питаннях як профілактики ВІЛ/СНІДу та направленої на подолання стигми та дискримінації, пов’язаної з ВІЛ/СНІД сьогодні є дуже актуальною. Саме тому сучасна молодь має бути готовою протистояти ВІЛ і СНІДу.
Додаток 2 Приклад дерева проблем
Додаток 3
Приклад визначення цілі проекту
1. Стисла ціль проекту Ціль проекту – впровадження системи показників управління за результатами в роботі Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області протягом першого півріччя 2009 року. 2. SMART-ціль проекту (розгорнута ціль проекту) S – specific/специфічний, significant/суттєвий, stretching/спрямований Продукт проекту – система показників управління за результатами (далі – система показників) діяльності підрозділів Головного управління Міністерства внутрішніх справ (ГУМВС) України в Луганській області. Система показників управління за результатами є частиною інформаційної системи, яка забезпечуватиме використання методології “Найкраща цінність” (“BestValue”) в управління органами внутрішніх справ всіх рівнів. Показники управління за результатами визначають орієнтири у роботі поліції в країнах Європейського Союзу. Застосування процедури встановлення (планування) показників управління за результатами та проведення підсумкової оцінки діяльності підрозділів Міністерства внутрішніх справ на рівні області, районів та міст (далі – підрозділи) спрямоване на адаптацію органів внутрішніх справ до стандартів ЄС. Визначення показників діяльності на основі управління за результатами відрізняється від прийнятого на сьогодні планування і оцінки результатів діяльності підрозділів Міністерства внутрішніх справ, тому застосування методології “Найкраща цінність” є інновацією діяльності підрозділів Міністерства внутрішніх справ. 2.1. M – measurable/вимірюваний, meaningful/значущий, motivational/мотивований Система показників відображатиме основні напрямки діяльності підрозділів Міністерства внутрішніх справ на рівні області, районів та міст. Всі показники мають бути представлені кількісними параметрами. Наприклад, до групи “Тяжкі злочини та захист громадськості” можуть увійти такі показники: зазіхання на життя та злочини з вогнепальною зброєю (коефіцієнт); призведені арешти (%); вартість конфіскацій (грн.); дорожні подій (коефіцієнт). 2.2. A – agreedupon/погоджений, achievable/досяжний, acceptable/прийнятний, action-oriented/орієнтований на дію Реалізація запропонованого проекту проводиться в рамках Програми дій Міністерства внутрішніх справ України щодо адаптації управління органами внутрішніх справ відповідно до стандартів ЄС. Відповідно до цієї Програми ГУМВС України в Луганській області розробляє та проводить апробацію системи показників. На основі системи показників визначатиметься ефективність управління для Міністерства внутрішніх справ. Всі показники будуть представлені на сайтах територіальних підрозділів Міністерства внутрішніх справ, що забезпечить можливість громадського оцінювання результатів роботи підрозділів Міністерства. 2.3. R – realistic/реалістичний, relevant/релевантний, reasonable/обґрунтований, results-oriented/орієнтований на результат Показники мають забезпечити реалізацію принципу прозорості державної політики в сфері захисту прав людини, забезпечення безпеки громадян та громадського контролю за діяльністю органів внутрішніх справ. Показники мають відображати реальні тенденції, які відбуватимуться у майбутньому при виконанні функцій, покладених на органи внутрішніх справ Луганської області. ГУМВС України в Луганській області (http://www.lugmia.gov.ua) має власні інформаційні та людські ресурси, які необхідні для виконання робіт: Управління інформаційних технологій ГУМВС України в Луганській області (http://uit.lugmia.gov.ua); Відділ документарного забезпечення та режиму; Відділ зв’язків з громадськістю; Контрольно-ревізійне управління; Управління по боротьбі з організованою злочинністю (http://www.ubop.lg.ua); Кримінальна міліція. Для виконання робіт щодо встановлення прогнозних значень показників на період до 2015 можуть бути залучені фахівці Луганського інституту внутрішніх справ імені Євгена Дидоренка та Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. 2.4. T – time-based/обмежений у часі, timely/своєчасний, tangible/матеріальний, trackable/життєздатний Термін виконання робіт за проектом не повинен перевищувати 6 місяців. Роботи мають бути виконані до 01 липня 2009 року, оскільки друге півріччя відповідно до Програми дій є етапом експлуатації продукту проекту – використання системи показників в діяльності ГУМВС України в Луганській області.
Додаток 4 Перетворення проблем в цілі
Дерево цілей
Додаток 5
Опис проекту “Роздільний збір ТПВ – перший крок до чистого майбутнього”
Додаток 6
Work Breakdown Structure (WBS)
Декомпозиція проекту – розбиваємо його на складові частини за певною ознакою. Найчастіше застосовують наступні види WBS: Продуктова – проект розбивається по елементам продукту проекту. Приклад (фрагмент):
Функціональна – декомпозиція по функціональним областям менеджменту. Приклад (фрагмент):
По етапам життєвого циклу проекту Приклад (фрагмент):
Додаток 7
Приклад оформлення WBS-структури проекту
Перелік пакетів робіт проекту (приклад)
Додаток 8
Приклад складання і розрахунку мережного графіка
Припустимо, що ми складаємо проект “Впровадження бухгалтерської системи” для бухгалтерії, що містить 10 робочих місць.
Етап 1. Складання переліку робіт
В результаті аналізу виділяємо перелік робіт по проекту та оцінюємо їх тривалість в днях. Результати заносимо в таблицю Д.8.1. Таблиця Д.8.1.
Етап 2. Визначення взаємозв’язків між роботами.
Для кожної роботи з таблиці Д6.1 потрібно встановити номери тих робіт, до закінчення яких вона не може бути розпочатою. Результат заноситься в таблицю Д.8.2. Таблиця Д.8.2.
Етап 3. Складання сіткового графіку робіт
Кожна з робіт таблиці Д.6.2 на сітковому графіку позначається колом, в який заноситься її номер. Кола з’єднуються стрілками. Стрілка відповідає одному з чисел стовпця Попередники і з'єднує роботу-попередник з роботою-послідовником. Результат зображено на рис. Д.8.1.
Рис. Д.8.1. Сітковий графік проекту впровадження бухгалтерської системи
Етап 4. Обчислення раннього часу початку робіт
У відповідності зі схемою, наведеною на рис.Д8.2. обчислюємо ранній час початку робіт з урахуванням їх тривалості з таблиці Д8.1 і зв'язків, що задаються сітковим графіком на рис. Д8.1.
Рис. Д.8. 2. Схема обчислення раннього часу початку роботи
Обчислення починаються з першої і закінчуються останньою роботою проекту. Послідовність обчислень наведено в табл.Д.8.3. Результат показує, що тривалість проекту дорівнює 122 дні.
Таблиця Д.8.3
Етап 5. Обчислення пізнього часу початку робіт
Рис. Д.8.3. Схема обчислення пізнього часу початку роботи
Таблиця Д.8.4
Етап 6. Обчислення резерву часу робіт Резерв часу дорівнює різниці між пізнім і раннім часом початку робіт. Занесемо в таблицю Д8.5 значення і різницю (резерв). Таблиця Д8.5
Етап 7. Знаходження критичного шляху
Рис. Д.8.4. Критичний шлях проекту впровадження інформаційної системи
Додаток 9 Правила розрахунку розкладу у мережах PDM
Існують два методи розрахунку розкладу у мережах PDM: 1) прямий хід – розраховується по раннім датам від початку проекту; 2) зворотній хід – дати старту всіх робіт розраховуються від кінця проекту.
де: ES – ранній старт, D – тривалість, EF – ранній фініш LS – пізній старт, LF – пізній фініш, F – резерв часу
Прямий хід: EF = ES + D –1; ES= EF++1.
Зворотній хід: LS = LF – D+1; LF= LS––1. Розрахунок резерву: F= LS – ES = LF – EF.
Додаток 9
Приклад побудови діаграми Ганта з визначенням ресурсів
Побудову календарного графіку розглянемо на прикладі проекту “Розробка програмного комплексу”. (див. Додаток 7). Перш за все необхідно визначитися з ресурсами, які будуть використовуватися цим проектом. Припустимо, що в якості ресурсів виступають лише виконавці, і вони розподілені між роботами згідно таблиці Д.9.1. Таблиця Д.9.1
Вибираємо дату початку проекту – 7 вересня 2009р. (понеділок). При складанні календарного графіку враховуються тільки робочі дні. Неробочими вважаються всі суботи і неділя, а також офіційні святкові дні, найближчий з яких, наприклад, 4 листопада. Календарний графік (діаграма Ганта) зображена на рис. Д.9.1, де ромбами позначені віхи, суцільними лініями – тривалість робіт, суцільними лініями зі стрілками – резерв часу робіт, пунктирними лініями – зв’язок між закінченням попередніх і початком наступних робіт.
Рис. Д.9.1. Календарний графік проекту
На основі діаграми Ганта може бути побудований графік завантаженості ресурсів. Цей графік показує відсоток завантаження конкретного трудового ресурсу в ході виконання проекту. По осі абсцис відкладається часовий інтервал проекту, а по осі ординат – сумарний відсоток завантаженості виконавця по всіх завдань проекту, які він буде виконуваних у поточний момент часу. Найчастіше виконавець цілком зайнятий вирішенням деякої задачі і по її завершенню переходить до наступної. Це відповідає 100% завантаження. Однак, в деяких випадках він може бути паралельно задіяний в 2 або більшій кількості завдань, виділяючи для їх вирішення частину робочого часу. Наприклад, два завдання по 50% кожне, тобто по половині робочого дня на задачу. Графік завантаженості ресурсу дозволяє в цьому випадку контролювати сумарне завантаження виконавця і виявити можливі періоди перевантаження, коли йому заплановано більше роботи, ніж він може виконати протягом робочого дня. Про це свідчить сумарна завантаженість більше 100%. Приклад графіку завантаженості ресурсів проекту “Розробка програмного комплексу” зображений на рис. Д.9.2. Він побудований, виходячи з припущення, що кожен працівник зайнятий на 100% виконанням запланованого йому завдання. З графіків видно, що Постановник перевантажений в період з 16 по 23 жовтня, оскільки в цей проміжок йому призначено дві паралельні роботи. Область його перевантаженості виділена на відповідному графіку штрихуванням.
Рис. Д.9.2. Приклад графіку завантаженості ресурсів проекту “Розробка програмного комплексу”
Додаток 10
Аналіз ризиків: причини виникнення та настання ризиків
Додаток 11
Аналіз ризиків: планування реагування на ризики
|