ПРАКТИЧНА РОБОТА №1

 

ВИЗНАЧЕННЯ АКТУАЛЬНОСТІ ПРОБЛЕМИ, НА РОЗВ’ЯЗАННЯ

ЯКОЇ СПРЯМОВАНИЙ ПРОЕКТ

 

Мета роботи. Визначення на стадії ініціації екологічного проекту актуальності проблеми, яка буде вирішена за допомогою проекту.

 

Завдання 1. Розподілити запропоновані нижче проблеми  за ознаками – глобальна, регіональна, місцева; економічна, екологічна, соціальна. Результати занесіть в табл. 1.1.

Парниковий ефект, повінь в Закарпатті, збитковість роботи громадського транспорту Києва, світова економічна криза, ліквідація відсталості країн, звільнення робітників АТП №***, закриття шахт Донбасу, зростання сміттєзвалищ, озонові дірки, забудова заповідника Конча-Заспа, збільшення кількості твердих побутових відходів в м. Києві, закриття заводу Арсенал в Києві, енергетична криза, відсутність транспортного переходу з мікрорайону Троєщина на правий берег, забруднення басейну річки Дніпро, збільшення кількості хворих на туберкульоз в Україні, вибух метану на шахті "Комсомолець Донбасу", низький рівень інформованості населення з питань забруднення довкілля, акції протесту студентів проти зниження стипендії, кислотні дощі, криза ринку нерухомості України, підвищення рівня злочинності, виділення шахтного газу, забруднення озера Вирлиця, виділення біогазу на полігоні №6 м. Київ, проблеми повернення кредиту на автомобіль, сировинна криза, забруднення світового океану, необґрунтоване підвищення плати за проїзд в Київському метро, продовольча криза, зміна клімату, аварія танкерів з нафтою в Керченській протоці, забудова заповідника Жуків острів, формування цін на пальне в Україні, поширення захворювань на ВІЛ, поширення інфекцій туберкульозу в Україні, проблеми розвитку транспортної системи України, збільшення кількості відходів в столиці, збільшення кількості біженців, звільнення шахтарів шахт Донбасу, зменшення кількості населення в Україні, посилення негативної дії транспорту на довкілля, транзит газу через територію України, демографічна проблема.

 

Таблиця 1.1

Розподіл проблеми за ознаками – глобальна, регіональна, місцева; економічна, екологічна, соціальна

 

 

Завдання 2. Наведіть приклади місцевої проблеми, яка має регіональні та глобальні наслідки. Запишіть утворений ланцюжок: (місцева проблема – регіональна проблема – глобальна). Результати занесіть в табл. 1.2.

 

Таблиця1.2

Розподіл проблем за їх взаємозв’язком

 

Наприклад, недостатня інформованість населення Києва щодо необхідності та порядку роздільного збору твердих побутових відходів приводить до збільшення маси відходів на полігоні ТПВ №6, що сприяє виділенню більшої кількості метану в повітря, загостренню проблеми парникового ефекту та зміни клімату.

 

Завдання 3. Виберіть одну з проблем (табл.1.2). Опишіть обрану проблему та її вплив на регіональний розвиток. Обґрунтуйте заходи, які будуть сприяти розв’язанню зазначеної проблеми.

Опис проблеми може включати визначення потреб ринку (наприклад, автомобільний концерн авторизує проект виробництва електромобілів); виробничу необхідність (наприклад, тренінгова компанія розпочинає проект впровадження нового навчального курсу для підвищення рівня екологічної освіти); потреби замовника (наприклад, підприємство комунального господарства авторизує проект з енергозбереження); технічний  прогрес (наприклад, виробник палива розпочинає проект одержання альтернативного палива з харчових відходів); юридичні обмеження або норми (наприклад, Укравтодор авторизує проект розробки впровадження Системи екологічного менеджменту на підприємствах дорожньої галузі); суспільна потреба (наприклад, громадська організація авторизує проект по проведенню навчання з питань роздільного збору ТПВ).

Приклади опису проблеми приведені в Додатку 1.

 

Завдання 4. Визначте цільові групи, на які направлено рішення проблеми (стейкхолдери або бенефіцарії проекту – зацікавлені сторони).

Стейкхолдери (бенефіцарії) проекту це та цільова група, яка буде мати прямий або опосередкований позитивний ефект від впровадження проекту. Це можуть бути жінки, молодь, діти, населення з особливими потребами, люди похилого віку тощо.

 

 

 

Завдання 5. Визначте інші проблеми, які пов’язані з даною проблемою та побудуйте дерево проблем.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.1.1. Дерево проблем

 

Логіка побудови дерева проблем:

• Ø Формування стартової проблеми у вигляді негативного ствердження.
• Ø Опис  негативної ситуації і цільової  групи  (кого  ця  ситуація стосується)
• Ø Визначення проблем – причин  стартової проблеми і  проблем, які впливають на неї.
• Ø Систематизація і групування проблем, встановлення взаємозв’яку у вигляді “дерева”.
• Ø Аналогічне проробити для наслідків проблеми.
• Ø Всі проблеми і  наслідки формулюються як негативні твердження.

 

Наприклад, проблема збільшення негативного впливу сміттєзвалищ на довкілля пов’язана з проблемою відсутності системи роздільного збору твердих побутових відходів, що в свою чергу пов’язано з відсутністю необхідної інформації для населення щодо роздільного збору ТПВ.

Приклад дерева проблем приведено в Додатку 2.

 

Завдання 6. Вкажіть які міжнародні, національні та регіональні програми/проекти/закони/постанови, направлені на вирішення даної проблеми.

 

Завдання 7. Запропонуйте декілька варіантів альтернативних рішень проблеми.

 

Завдання 8. Зробіть висновки до роботи.

 

 Контрольні питання:

 

1. Наведіть альтернативні визначення проекту.
2. Поясніть термін управління проектами.
3. Перерахуйте основні функції управління проектами.
4. Наведіть класифікацію проектів.
5. Які види та типи проектів Ви знаєте.
6. Що таке інвестиційний проект.
7. Наведіть особливості екологічного проекту.
8. Наведіть приклади проектів.
9. Основні ідеї GreenPM.
10.  Назвіть параметри проекту, що можуть управлятися.

 

 

Додаток 1

Приклади опису проблем

Приклад 1. Проект “Створення культури поводження з побутовими відходами, організація збору, транспортування, сортування та утилізації твердих побутових відходів у рамках транскордонного співробітництва”

 

Грантодавець. Ministry of Regional Development of Poland. Cross Border Co-operation Programme Poland – Belarus – Ukraine2007-2013

Подолання Україною екологічної кризи, участь у загальноєвропейських та світових проектах, організаціях та структурах, що ставлять високі вимоги до охорони довкілля, змушує посилити увагу на вирішення проблеми навколишнього середовища і, зокрема, на один із головних чинників негативного впливу на нього – відходи. Відходи є важливим місцевим фактором забруднення та основними джерелами довготривалої негативної дії на довкілля. Низький рівень використання відходів призводить до накопичення їх у навколишньому природному середовищі і спричиняє його забруднення.

Разом з проблемами забруднення довкілля, вкрай повільно розв’язуються проблеми використання побутових відходів в енергетичних цілях та як джерела вторинної сировини. До 40 % обсягу побутових відходів містить ресурсоцінні компоненти, які можуть бути повернені у господарський обіг – папір, скло, пластик тощо. Не реалізуються положення Кіотського протоколу щодо утилізації полігонного біогазу. Основна частка відходів, що вивозяться на полігони, є потенційним ресурсом, що може використовуватися як вторинна сировина. Підвищення рівня використання відходів є об’єктивною необхідністю, обов’язковою умовою екологічної безпеки транскордонних територій.

Програми поводження з відходами, які кожен район транскордонної території розробив терміном на 2006 – 2010 роки, спрямовані на розв’язання ключових екологічних проблем, пов’язаних з неефективним поводженням з відходами, зменшення накопичення відходів у місцях їх складування, забезпечення повторного використання відходів, а також створення системи комплексного управління твердими побутовими відходами з вилученням вторинної сировини. Проте, лише в окремих містах України намічаються позитивні зрушення стосовно впровадження сучасних методів та технологій поводження з твердими побутовими відходами. Зокрема, розпочато впровадження роздільного збору побутових відходів у Луцьку, Львові, Ужгороді та інших містах. Проте, наприклад, тільки в  Луцьку річні об’єми утворення та накопичення твердих побутових відходів перевищують показники 400 тис. м куб в рік. Кількість ТПВ має стійку тенденцію до зростання. Потребує вдосконалення система збору та утилізації ТПВ. Отже, ефективне впровадження програм поводження потребує пошуку нових резервів, подальшого залучення фінансових, технічних, управлінських  та наукових ресурсів; пропаганду екологічних знань в цій сфері та формування екоцентриського мислення.

Розв’язання проблем забруднення довкілля відходами виробництва і споживання, удосконалення систем утилізації ТПВ, запобігання виникненню сміттєзвалищ, як загроз для довкілля, запобігання поширенню забруднення на транскордонні території, а також обмеження рівня забруднення є дуже важливим для транскордонних територій Польщі і України.

Реалізація проекту направлена на розв’язання проблем забезпечення інформованості щодо збирання, своєчасного знешкодження та видалення відходів, а також дотримання правил екологічної безпеки при поводженні з ними; зведення до мінімуму утворення відходів та зменшення рівня їх небезпечності через впровадження програм роздільного збору ТПВ та програм менеджменту відходів на підприємстві; сприяння максимально можливій утилізації відходів шляхом прямого або повторного використання ресурсоцінних відходів; здійснення комплексу науково-технічних та маркетингових досліджень для виявлення і визначення ресурсної цінності з метою їх ефективного використання; та екологічне виховання та просвітницька діяльність серед населення у сфері поводження з відходами.

Цільовими групами проекту є учні старших класів загальноосвітніх шкіл, студенти вищих навчальних закладів, педагоги, керівники підприємств та представників державних структур і органів місцевого самоврядування.

Для кожної цільової групи проект вирішує специфічні задачі.

Направленість проекту для учнів старших класів загальноосвітніх шкіл та студентів вищих навчальних закладів на формування екологічної свідомості дітей та молоді в питаннях поводження з відходами, що є однією із найважливіших питань екологічної освіти.  

Залучення педагогів до реалізації проекту визначено необхідністю розробки педагогічних новацій, необхідного методичного забезпечення, можливістю організації більш ефективного процесу забезпечення інформованості щодо збирання, своєчасного знешкодження та видалення відходів, а також дотримання правил екологічної безпеки при поводженні з ними.

Керівники підприємств потребують підвищення кваліфікації при впровадженні системи менеджменту відходів на підприємствах, що сприяє максимально можливій утилізації відходів шляхом прямого або повторного використання ресурсоцінних відходів і визначення ресурсної цінності з метою їх ефективного використання.

Для представників державних структур і органів місцевого самоврядування існує нагальна потреба у впровадженні нових та сучасних технологій при управлінні проектами та програмами поводження з відходами міста або регіону.

Кінцевими бенефіцаріями проекту є населення транскордонних територій Волинської, Закарпатської областей за рахунок відвернення негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров’я людей.

 

 

Приклад 2. Проект “Давай почнемо розділяти”

Грантодавець. Канадський фонд

Однією з найбільших проблем сучасних міст є тверді побутові відходи. Якщо газоподібні і рідкі відходи порівняно швидко поглинаються природним середовищем, то тверді часом можуть залишатися незмінними протягом сотень тисяч років. На Україні місця складування різного роду відходів на сьогодні займають площу приблизно 150 тис. га. Щороку в Україні утворюється близько 1,5 млрд. тонн нових твердих відходів, які без сортування та утилізації відправляються на полігони та сміттєзвалища. Багато місць складування відходів переповнені і підлягають закриттю.

Для Києва утилізація твердих побутових відходів (ТПВ) є  однією із найбільш гострих екологічних проблем. В місті за рік утворюється близько 800 тис. т ТПВ. Існуюча в місті практика вивозу ТПВ на звалища створює суттєві екологічні та соціальні проблеми. Звалища займають величезні площі цінних земельних угідь, відбувається зростання некерованої міграції відходів в навколишнє природне середовище, ґрунтові води забруднюються ядучим фільтратом, а повітря – шкідливими викидами отруйних речовин і метану.  Приблизно 50 % ТПВ столиці складають харчові та паперові відходи, а інші 50 % – це поліетилен, пластмаса, гума, скло, метали, деревина – цінні ресурсні компоненти. Через відсутність роздільного збору, служби з сортування та складання ТПВ не утилізуються і без переробки захоронюються або знищуються, займаючи додаткову площу на звалищах і полігонах та вимагаючи додаткових енергетичних витрат при їхньому спалюванні.

Одним із шляхів вирішення даної проблеми є організація роздільного збору ТПВ в конкретних районах міста. Проте навіть сортування ТПВ на харчові відходи і відходи для вторинної переробки реалізується повільно через відсутність системного підходу, який би враховував не тільки технічну складову реалізації цього процесу, а й проведення супроводжуючої  інформаційної просвітницької діяльності.

Практика показує, що вже на початковому етапі впровадження системи роздільного збору ресурсно-цінних  компонентів ТПВ дозволяє скоротити обсяг відходів, що вивозяться на полігони, мінімум на 20-30 %.

На відміну від країн Євросоюзу, де роздільний збір відходів є обов’язковим, в Україні система впроваджується в поодиноких випадках. Це відбувається з ініціативи місцевих адміністрацій або окремих підприємств. Підприємства, що здійснюють перевезення ТПВ, розуміючи важливість і необхідність такої роботи, проводять її за власні кошти. В багатьох містах України, такими компаніями, як “Грінко”, “Альфатер” встановлюють контейнери роздільного збору ТПВ. Проте просвітницька складова в діяльності цих підприємств найчастіше відсутня і ці проекти не досягають необхідного результату. Населення не підтримує таку систему поводження з відходами внаслідок відсутності як  ефективної інформаційної компанії, так і спеціалізованого обладнання для роздільного збору ТПВ в приміщеннях.

Запровадження селективного збору ТПВ вдома та в установах з подальшою його утилізацією в контейнери для роздільного збору, разом із пропагандистською діяльністю серед населення м. Києва допоможе подолати дану проблему і покращити стан санітарний та екологічний стан міста.

 

 

 

Приклад 3. Проект “Підвищення енергетичної ефективності Львівської лікарні швидкої допомоги”

Львівська лікарня швидкої допомоги є найбільшим муніципальним споживачем теплової енергії в місті Львові. Лікарня складається із системи взаємозв’язаних будинків і опалюється через мережу теплотрас однією із найбільш потужних котелень у міста. Котельня розташована поблизу корпусів лікарні. Будинки лікарні мають загальну площу приблизно 62 000 м². На опалення лікарні витрачається 17,200 Гкал теплової енергії щорічно, що коштує близько 1,2 млн. гривень на рік (за даними 2001 року). Незважаючи на велике щорічне споживання теплової енергії, рівень комфорту в приміщеннях лікарні залишається незадовільним. Значна частина виробленої теплової енергії втрачається через великі втрати в котельні, теплотрасах, у корпусах лікарні через погану теплову ізоляцію чи неефективний розподіл виробленого котельною тепла. Як результат, значна емісія парникових газів, окису сірки й окисів азоту, яка викликана роботою котельні негативно впливає на пацієнтів лікарні та жителів оточуючих

 

Приклад 4. Проект “Захисти себе та розкажи товаришу”

Грантодавець: Громадська організація “Ініціативний центр Сприяння Активності та Розвитку  громадського почину Єднання”

 

Проблема, на вирішення якої спрямований проект. Початок ХХІ ст. – епоха гуманізму, добра, милосердя, фізично і духовно здорових людей, які усвідомлюють себе громадянами своєї держави, мешканцями планети Земля, живуть в гармонії з природою, розуміють своє місце серед інших живих істот. На наш час випало багато випробувань. Головним із них є наркоманія та ВІЛ/СНІД, які часто йдуть поряд. Щоб подолати ці негативні явища, сучасна людина повинна бути обізнаною з багатьох соціальних і особистих проблем.

Нині у світі живуть понад 40млн.ВІЛ інфікованих. Приблизно половина з них – молодь до 25 років, майже 60 тис.ВІЛ-інфікованих і 3 тис.померлих зареєстровано на Україні. Однак офіційні дані – це лише верхівка айсберга, адже багато людей живе з ВІЛ і не знає про це. Експерти вважають, що в Україні інфіковано до 400 тис. осіб. Серед них постійно зростає кількість неповнолітніх. Коли людина довідається, що в неї ВІЛ, вона зіштовхується з міфами, що існують у суспільстві. Багато хто втрачає друзів, роботу, родину, рідних зовсім не тому, що стають небезпечними для здоров’я навколишніх – їх хвороба вважається непристойною.

Тому проблема освіченості громадян України, а особливо молоді в питаннях як профілактики ВІЛ/СНІДу та направленої на подолання стигми та дискримінації, пов’язаної з ВІЛ/СНІД сьогодні є дуже актуальною. Саме тому сучасна молодь має бути готовою протистояти ВІЛ і СНІДу.

 

 

Додаток 2

Приклад дерева проблем