|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Методические указания и информация \ ВНУТРІШНІЙ АУДИТ В ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ
ВНУТРІШНІЙ АУДИТ В ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХДата публикации: 02.07.2019 21:23
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА» Факультет обліку та податкового менеджменту Кафедра аудиту
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково-педагогічної роботи
«___» ___________ 20__ р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
«ВНУТРІШНІЙ АУДИТ В ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ»
Київ – 2018
Розробник(и):
Слободяник Ю. Б., д.е.н., доцент, професор кафедри аудиту, yslobodyanik@ukr.net
© Слободяник Ю. Б., 2018 © Біляченко О. Л., 2018 © КНЕУ, 2018
ЗМІСТ
ВСТУП
Навчальна дисципліна «Внутрішній аудит в державних організаціях» є однією із складових комплексної підготовки фахівців галузі знань 28 «Публічне управління та адміністрування» спеціальності 281 «Публічне управління та адміністрування». Анотація навчальної дисципліни: На сьогодні розвиток внутрішнього аудиту у державних організаціях є одним із критеріїв, за якими міжнародні організації оцінюють стан реалізації реформ у сфері державного контролю в контексті виконання Україною взятих нею зобов’язань при реалізації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Метою розвитку внутрішнього аудиту у державних організаціях є забезпечення якісного ефективного управління ресурсами держави з дотриманням принципів економічності, ефективності, результативності та прозорості. Починаючи з 2012 року в Україні запроваджено діяльність з внутрішнього аудиту на рівні міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій. Незважаючи на прогрес у запровадженні внутрішнього аудиту, результати проведених Державною аудиторською службою України (тоді ще Держфінінспекцією) досліджень (оцінок якості) першого року діяльності новостворених підрозділів внутрішнього аудиту свідчать про недоліки як організації цієї діяльності, так і низьку якість проведених аудиторських досліджень (внутрішніх аудитів) в окремих центральних органах виконавчої влади. На жаль, на сьогодні внутрішній аудит не повною мірою виконує свої функції як інструмент із налагодження ефективної системи внутрішнього контролю та запобігання порушенням у бюджетному процесі. Не всі керівники державних організацій усвідомлюють свою відповідальність щодо забезпечення ефективного управління бюджетними коштами на всіх стадіях бюджетного процесу та не розуміють сутності внутрішнього аудиту. Міждисциплінарні зв’язки: Структурно-логічне місце дисципліни в навчальному процесі підготовки фахівців. Дисципліна «Внутрішній аудит в державних організаціях» є складовою магістерської програми «Управління публічним сектором економіки» та базується на фундаментальних знаннях з дисциплін «Економічна теорія», «Макроекономіка», «Соціальна відповідальність та управління соціальною сферою», «Інституційні зміни та публічне управління», «Публічне управління та адміністрування», «Регіональна економіка». Метою дисципліни є оволодіння студентами базовими теоретичними знаннями з внутрішнього аудиту в секторі загального державного управління та набуття практичних навичок його організації і методики проведення у ході виконання фінансового аудиту, аудиту відповідності та аудиту ефективності та інших видів аудиту в секторі загального державного управління. Завдання (навчальні цілі) дисципліни:
Предмет дисципліни процес внутрішнього аудиту та основні аспекти організації і методики його проведення в секторі загального державного управління стосовно різних об’єктів і суб’єктів аудиту у державних організаціях. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен набути такі результати навчання:
Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей та програмних результатів навчання відповідно до освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми «Управління публічним сектором економіки». 2. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ
Тема 1. Предмет, метод та об’єкти внутрішнього аудиту у державних організаціях
Система внутрішнього аудиту та її складові. Визначення внутрішнього аудиту у державних організаціях. Види внутрішнього аудиту, об’єкти, функції та завдання. Напрями аудиторської перевірки. Аудит суб’єктів господарювання державного сектору, аудит бюджетних установ, аудит органів державної та місцевої влади. Класифікація державного аудиту за окремими ознаками. Фінансовий аудит, аудит відповідності та аудит ефективності. Метод, методичні прийоми проведення внутрішнього аудиту у державних організаціях.
Тема 2. Нормативне регулювання внутрішнього аудиту у державних організаціях
Міжнародний інститут внутрішніх аудиторів та його представництво в Україні. Міжнародні професійні стандарти внутрішнього аудиту. Національні стандарти внутрішнього аудиту. Кодекс професійної етики внутрішніх аудиторів. Кодекс етики працівників підрозділу внутрішнього аудиту. Відомче регулювання внутрішнього аудиту у державних організаціях. Етичний кодекс INTOSAI для аудиторів у державному секторі. Етичні норми поведінки та принципи професійної діяльності державних аудиторів. Кваліфікаційні вимоги до рівня професіоналізму державних аудиторів, їх права, обов’язки та відповідальність. Завдання і повноваження Державної аудиторської служби України при здійсненні аудиту в державних організаціях.
Тема 3. Організаційні засади функціонування підрозділу внутрішнього аудиту у державних організаціях
Організаційна структура та вимоги до підрозділу внутрішнього аудиту у державних організаціях. Повноваження та обов’язки підрозділу внутрішнього аудиту у державних організаціях. Підпорядкованість та звітність. Організаційно-правове підґрунтя для запровадження служб внутрішнього аудиту у державних організаціях. Визначення організаційного статусу та структури служб внутрішнього аудиту, кадрове забезпечення. Порядок утворення служб внутрішнього аудиту в територіальних органах та бюджетних установах. Створення організаційно-правових умов для вітчизняних служб внутрішнього аудиту відповідно до європейських норм і правил. Підходи до організації та проведення внутрішнього аудиту в державному секторі. Аспекти управління внутрішнім аудитом (для керівників підрозділів внутрішнього аудиту). Визначення обов’язків керівника підрозділу щодо управління функцією «внутрішній аудит». Організація діяльності підрозділу внутрішнього аудиту. Встановлення правил і процедур внутрішнього аудиту. Інформаційне та комунікаційне забезпечення. Постійне професійне навчання і розвиток персоналу. Залучення експерта іншого органу влади до проведення внутрішнього аудиту.
Тема 4. Основні етапи і процедури внутрішнього аудиту у державних організаціях. Документальне оформлення внутрішнього аудиту
Зміст основних етапів проведення внутрішнього аудиту у державних організаціях. Планування діяльності підрозділу внутрішнього аудиту. Організація та проведення внутрішнього аудиту. Звітування про результати діяльності підрозділу внутрішнього аудиту. Забезпечення і підвищення якості внутрішнього аудиту. Функції та види робочих документів внутрішнього аудитора на основних етапах організації діяльності підрозділу внутрішнього аудиту у державних організаціях. Порядок оформлення робочих документів. Формування та зберігання справ внутрішнього аудиту. Тема 5. Планування внутрішнього аудиту у державних організаціях
Планування діяльності підрозділу внутрішнього аудиту. Оцінка потреби у ресурсах для забезпечення діяльності підрозділу внутрішнього аудиту. Складання, погодження та затвердження планів роботи підрозділу внутрішнього аудиту. Піврічні плани проведення внутрішнього аудиту. Збирання інформації. Аналіз та оцінка інформації. Контроль за виконанням аудиторського завдання. Оцінки ризиків у діяльності установи.
Тема 6. Поточна та підсумкова документація внутрішніх аудиторів
Аудиторський звіт та аудиторський висновок: вимоги до їх складання та оформлення з огляду на завдання та об’єкти підрозділу внутрішнього аудиту у державних організаціях. Види підсумкових документів. Процедура складання звіту внутрішніх аудиторів. Порядок подання та затвердження звіту внутрішніх аудиторів. Думка без застережень, думка з застереженням, негативна думка, відмова від надання думки: умови їх відображення у звіті аудитора та зміст. Моніторинг врахування рекомендації за результатами внутрішнього аудиту.
Тема 7. Організація проведення фінансового аудиту
Основні завдання та об’єкти фінансового аудиту у державних організаціях. Етапи проведення фінансового аудиту в бюджетних установах. Підготовка до проведення фінансового аудиту. Детальне ознайомлення з особливостями діяльності бюджетної установи, системою її бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Оцінка ризиків та підготовка програми проведення фінансово аудиту. Проведення поточних аудиторських процедур стосовно ризикових операцій. Виявлення недоліків, ознак порушень у ході поточних аудиторських процедур та складання відповідних робочих документів. Підготовка роз’яснень з питань проведення фінансово-господарських операцій, бухгалтерського обліку, фінансової звітності. Документальне оформлення результатів проведення процедур фінансово аудиту та облік роботи внутрішнього аудитора. Дослідження річної фінансової звітності бюджетної установи. Підготовка висновку щодо достовірності річної фінансової звітності та забезпечення реалізації результатів фінансово аудиту. Оформлення результатів фінансового аудиту та використання аудиторських звітів. Аудиторський звіт та аудиторський висновок: вимоги до їх складання та оформлення з огляду на завдання та об’єкти фінансово аудиту. Тема 8. Організація проведення аудиту відповідності
Сутність та принципи організації аудиту відповідності у державних організаціях. Зміст процесу аудиту відповідності у державних організаціях. Загальний порядок і послідовність дій під час проведення процесу аудиту відповідності. Організація і методика збору інформації для визначення теми та об’єктів аудиту відповідності. Складання програми і робочого плану проведення аудиту. Формування робочої документації для систематизації зібраної інформації. Вибір методів проведення аудиту відповідності. Джерела і процедури отримання аудиторських доказів. Оформлення актів за результатами перевірок на об’єктах, підготовка попередніх висновків та рекомендацій. Підготовка проекту попереднього звіту про результати аудиту відповідності та його обговорення з керівництвом перевірених об’єктів. Погодження і затвердження звіту про результати аудиту відповідності. Нагляд за виконанням висновків та рекомендацій, наданих за результатами аудиту відповідності.
Тема 9. Організація проведення аудиту ефективності
Основні елементи організації процесу аудиту ефективності внутрішнього аудиту у державних організаціях. Аудит ефективності виконання бюджетних програм: мета, основні завдання, методи. Організація процесу аудиту ефективності та його основні етапи і процедури. Орієнтовна схема дій та джерел інформації під час проведення аудиту ефективності виконання бюджетних програм. Методика проведення аудиту ефективності виконання бюджетних програм. Прийоми і процедури отримання аудиторських доказів, які є достатніми, дійсними та необхідними для формування висновків за результатами аудиту ефективності виконання бюджетної програми. Обрання теми та попереднє ознайомлення з об’єктом аудиту ефективності. Збирання даних про досліджувану бюджетну програму. Критерії оцінки ефективності виконання бюджетної програми та аналіз її результативних показників залежно від проблеми аудиту. Попередні огляди та оцінки аудиторів щодо рівня ефективності виконання бюджетної програми. Визначення проблем та гіпотез аудиту ефективності. Підготовка і затвердження програми аудиту. Збір та опрацювання даних, узагальнення матеріалів аудиту ефективності виконання бюджетних програм. Методи аналізу даних та підготовки інформації для звіту. Підготовка пропозицій та обговорення результатів з учасниками аудиту ефективності. Оформлення і реалізація результатів аудиту ефективності виконання бюджетної програми. Типовий аудиторський звіт та його структура. Вимоги до складання і оформлення аудиторського звіту.
Тема 10. Взаємодія внутрішніх аудиторів з іншими суб’єктами фінансово-господарського контролю
Відносини центрального органа виконавчої влади Державної аудиторської служби України та підрозділу внутрішнього аудиту. Відносини центрального органу виконавчої влади та територіальних органів міністерств відомчого наглядового органу та служби внутрішнього аудиту. Звітування про діяльність підрозділу внутрішнього аудиту. Надання інформації про результати внутрішнього аудиту у разі звернень органів державної влади або правоохоронних органів. Скарги на дії працівників підрозділу внутрішнього аудит. Забезпечення та підвищення якості внутрішнього аудиту, оцінка якості внутрішнього аудиту. Внутрішня та зовнішня оцінка якості внутрішнього аудиту у державних організаціях. Моніторинг діяльності з внутрішнього аудиту.
2. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ 2.1. Карта навчальної роботи студента з дисципліни «Внутрішній аудит в державних організаціях» галузь знань 28 «Публічне управління та адміністрування», спеціальність 281 «Публічне управління та адміністрування» спеціалізація «Державне управління економікою»
Денна форма навчання
2.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни
Система оцінювання знань, умінь та навичок студентів, набутих під час навчання, містить такі складники: − поточний контроль результатів навчальної діяльності студентів та оцінювання її результатів під час вивчення вибіркових дисциплін; − підсумковий контроль результатів навчальної діяльності студентів та оцінювання її результатів після вивчення вибіркових дисциплін. Поточний контроль результатів навчальної діяльності студентів під час вивчення вибіркових дисциплін здійснюється з метою перевірки знань, умінь та навичок студентів під час проведення аудиторних занять, а також для перевірки результатів виконання та захисту завдань самостійної роботи. Завданням поточного контролю є перевірка рівня: засвоєння відповідного навчального матеріалу, набуття знань та сформованості навичок вирішення конкретних питань та ситуацій, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислювати сутність змісту матеріалу заняття, сформованості вмінь публічно чи письмово обґрунтувати власну точку зору, уміння працювати в команді, здатність нести відповідальність за надані рекомендації та прийняті рішення тощо. При поточному контролі результатів навчання студентів під час вивчення вибіркових дисциплін оцінці підлягають результати навчання, що виявляються через набуті компетентності (знання, уміння, навички тощо), а саме: − відповіді (виступи) на аудиторних заняттях; − результати виконання контрольних (модульних) робіт; − результати виконання і захисту завдань самостійної роботи студента; − результати виконання і захисту інших видів робіт, що передбачені робочою навчальною програмою. Поточний контроль за результатами виконання контрольних (модульних) робіт передбачає оцінювання теоретичних знань та практичних умінь і навичок, які студент набув після опанування навчального матеріалу з дисципліни. Контрольна (модульна) робота проводиться у формі відповідей на теоретичні питання та тестових завдань, що носять практичний характер. Результати поточної успішності студентів є показником рівня засвоєння студентами робочої програми та виконання вимог Карти самостійної роботи студентів. Підсумковий контроль результатів навчальної діяльності студентів здійснюється для оцінювання знань, умінь та навичок студентів з дисципліни навчального плану і проводиться у формі заліку. Залік − форма підсумкового контролю рівня засвоєння студентом навчального матеріалу з окремої дисципліни виключно на підставі результатів поточного контролю рівня знань, умінь та навичок студентів з окремої дисципліни. Оцінювання результатів навчальної діяльності студентів з вибіркової дисципліни здійснюється виключно на підставі результатів поточного контролю у формі заліку. При поточному контролі результатів навчання студентів під час вивчення вибіркових дисциплін оцінці підлягають результати навчання, що виявляються через набуті компетентності (знання, уміння, навички тощо), а саме: − відповіді (виступи) на аудиторних заняттях; − результати виконання контрольних (модульних) робіт; − результати виконання і захисту завдань самостійної роботи студента; − результати виконання і захисту інших видів робіт, що передбачені робочою навчальною програмою. Оцінювання знань студентів денної форми навчання з дисципліни «Внутрішній аудит у державних організаціях» здійснюється на основі результатів виконання практичних завдань, модульних контрольних робіт та самостійної роботи. Об’єктами контролю знань студентів є: 1. Рівень засвоєння теоретичних знань та правильність і повнота виконання практичних завдань на практичних заняттях. Загальна кількість практичних занять за навчальними планом – 10, у тому числі: 1 заняття – контрольна (модульна) робота (оцінюються окремо); 9 занять – проведення практичних занять за всіма темами курсу. Знання, уміння та навички, продемонстровані на аудиторних заняттях оцінюються від 0 до 70 балів. Практичні завдання, запропоновані викладачем для вирішення на практичних заняттях, повинні бути належним чином оформлені в окремому зошиті або на стандартних скріплених у зшив аркушах паперу (А4). Виконання обов’язкових індивідуальних практичних завдань здійснюється під час практичних занять і оцінюється окремо. Оцінюванню підлягають результати захисту 5-ти індивідуальних практичних завдань. Враховується повнота і якість оформлення завдань, якість презентації виконаних завдань в аудиторії в ході співбесіди з викладачем. Під час оцінювання результатів виконання 5-ти завдань враховується також повнота і якість оформлення звіту та якість його презентації студентом в аудиторії. 2. Виконання контрольної (модульної) роботи. При виконанні контрольної (модульної) роботи оцінці підлягають теоретичні знання та практичні навички, яких набули студенти після опанування дисципліни. Модульний контроль проводиться у формі відповідей на теоретичні питання, відповідей на тестові завдання. Загальна оцінка контрольної (модульної) роботи від 0 до 10 балів. В електронному журналі оцінювання знань здійснюється відповідно Карті самостійної роботи студента. Загальна оцінка за семестр (відповіді (виступи) на аудиторних заняттях та результати виконання контрольних (модульних) робіт) складає від 0 до 80 балів.
3. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ 3.1. Карта навчальної роботи студента з дисципліни «Внутрішній аудит в державних організаціях» галузь знань 28 «Публічне управління та адміністрування», спеціальність 281 «Публічне управління та адміністрування», спеціалізація «Державне управління економікою» Заочна форма навчання
* За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів. 3.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни
1. Контактні заняття оцінюються в діапазоні від 0 до 5 балів (0, 1, 2, 3, 4, 5). Знання, уміння та навички, продемонстровані на контактних заняттях оцінюються від 0 до 40 балів. 2. Виконання контрольної (модульної) роботи. При виконанні контрольної (модульної) роботи оцінці підлягають теоретичні знання та практичні навички, яких набули студенти після опанування дисципліни. Модульний контроль проводиться у формі відповідей на теоретичні питання та тестових завдань, що носять практичний характер. Контрольна робота виконується за варіантами, кожен з яких включає 4 теоретичні питання та одне тестове питання практичного характеру, кожне питання оцінюється по 2 бали. Загальна оцінка контрольної (модульної) роботи від 0 до 10 балів. В електронному журналі оцінювання знань здійснюється відповідно Карті самостійної роботи студента. 3. Домашнє обов’язкове самостійне завдання (письмова контрольна робота) включає 1 теоретичне питання, яке оцінюється від 0 до 20 балів та одну ситуаційну вправу, яка оцінюється від 0 до 20 балів. Загальна кількість балів за домашнє обов’язкове самостійне завдання становить 0-40 балів. При виконанні вибіркових самостійних завдань оцінці підлягають завдання, передбачені Навчальною картою самостійної роботи студентів. Вибіркове самостійне завдання оцінюється від 0 до 10 балів. Результат поточного контролю результатів навчальної діяльності студентів визначається сумарно за всіма складовими поточного контролю. Результат поточного контролю визначається в діапазоні 0-100 балів. У разі пропуску з поважних причин аудиторних занять студент денної і заочної форми навчання має право їх відпрацювати за графіком консультацій. Відпрацювання аудиторних занять можуть бути здійснені впродовж 2-х тижнів (14 календарних днів), починаючи з моменту, коли студент має знову приступити до занять (завершилася дія відповідної поважної причини), але не пізніше дня початку залікового тижня у відповідному семестрі. Поважними причинами пропуску студентом аудиторних занять можуть бути хвороба, виклик до суду, правоохоронних органів чи до військового комісаріату; відрядження; сімейні обставини тощо, що мають бути підтверджені документально − лікарняний, медична довідка, повістка, тощо.
4. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ З дисципліни «Внутрішній аудит в державних організаціях» не проводиться дистанційна форма навчання.
5. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
5.1. Вимоги до виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
Самостійна робота студента (СРС) ‒ це форма організації навчального процесу, за якої заплановані завдання виконуються студентом під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. СРС є важливою складовою навчального процесу, яка позитивно впливає на глибину засвоєння знань і вмінь, що є передумовою творчого застосування їх у майбутній професійній діяльності. Метою СРС є засвоєння в повному обсязі навчального матеріалу, передбаченого програмою та послідовне формування у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє суттєву роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації. Під час самостійної роботи студент має бути активним учасником навчального процесу, свідомо ставитися до оволодіння теоретичними і практичними знаннями, вільно орієнтуватися в інформаційному просторі. Самостійна робота студентів є однією з форм організації навчального процесу, якій відводиться важливе місце при опануванні студентами теоретичних основ, методичних та організаційних положень фінансово-господарського контролю. Вона виконується у вільний від обов’язкових навчальних занять за розкладом час і включає:
Перелік завдань для самостійної роботи студентів (обов’язкових і вибіркових), форми її організації та звітності, терміни виконання і максимальна кількість балів, які можна отримати за виконання цих завдань, подано у Карті навчальної роботи студента. Карта навчальної роботи студентів (Карта НРС) є основою організації СРС з кожної дисципліни. Індивідуальні завдання є однією з форм самостійної роботи студентів, яка передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів і має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці. До індивідуальних завдань належать: підготовка рефератів, есе, виконання розрахункових, графічних робіт, оформлення звітів, аналіз практичних ситуацій, підготовка реферативних матеріалів з фахових публікацій, власні дослідження до конференцій, участь в олімпіадах тощо. Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно під керівництвом викладача. Як правило, індивідуальні завдання виконуються окремо кожним студентом. У тих випадках, коли завдання мають комплексний характер, до їх виконання можуть залучатися кілька студентів.
Можливі форми практичної реалізації СРС, а також форми контролю представлені в табл. Можливі види самостійної роботи студентів та форми контролю
Перелік конкретних форм самостійної роботи (обов’язкових та вибіркових), які необхідно виконати студенту відповідно до робочої навчальної програми дисципліни, планові терміни її складання та кількість балів, які можна отримати за виконання цих робіт, наведено у навчальній карті самостійної роботи студентів.
5.2. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
1. Результати виконання і захисту завдань самостійної роботи студента. При виконанні захисті завдань самостійної роботи студента оцінці підлягають завдання, передбачені Навчальною картою самостійної роботи студентів. Кожне з двох самостійних завдань оцінюється у 0-10 балів. Загальна кількість балів за виконання і захист завдань самостійної роботи студента складає 20 балів. 2. Науково-дослідна діяльність студентів. Науково-дослідна діяльність студентів − виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри, участь студентів у роботі наукових конференцій, студентських наукових гуртків та проблемних груп, підготовці публікацій, участь у Всеукраїнських олімпіадах і конкурсах та Міжнародних конкурсах тощо понад обсяги завдань, які встановлені робочою навчальною програмою з відповідної дисципліни. За рішенням кафедри студентам, які брали участь у науково-дослідній роботі, можуть присуджуватися додаткові (заохочувальні) бали, але їх кількість не повинна перевищувати 10 балів за семестр. Результати оцінювання всіх складових поточного контролю фіксуються в електронному журналі обліку навчальної роботи студентів академічної групи. Результат поточного контролю результатів навчальної діяльності студентів визначається сумарно за всіма складовими поточного контролю. Загальний результат поточного контролю визначається в діапазоні 0-100 балів. Робочою програмою дисципліни «Внутрішній аудит у державних організаціях» передбачено виконання на вибір студентами індивідуальної пошуково-аналітичної і наукової роботи у письмовій формі з презентацією й обговоренням її основних результатів за допомогою засобів програмного продукту Power Point. Цей вид самостійної роботи виконується у межах тематики дисципліни, містить елементи наукового дослідження й зорієнтований на розвиток аналітичного мислення, стимулювання творчого підходу до вирішення проблемних завдань студентами, набуття навиків роботи зі спеціальною фаховою літературою, вмінь формулювати й аргументувати власну думку, робити висновки. Конкретні спрямування індивідуальної науково-аналітичної роботи попередньо узгоджуються з викладачем і затверджуються на підставі заяви студента. Зокрема, це може бути реферат, аналітичний огляд літератури, есе, участь у наукових студентських конференціях, участь у виконані дослідницької роботи кафедри, переклад іншомовних текстів з проблематики державного фінансового контролю. Види можливих індивідуальних завдань і максимальна кількість балів за їх виконання подано у таблиці. Студент повинен обрати завдання з розрахунку, що максимальна кількість балів за цей блок робіт не може перевищувати 20 балів.
* За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.
Вимоги до виконання індивідуальної пошуково-аналітичної та наукової роботи: Завдання виконується у письмовому вигляді на аркушах паперу формату А4, шрифт Times New Roman, 14, інтервал 1,5, поля: ліве 2,5 см, праве 1,5 см, верхнє і нижнє по 2 см. Нумерація сторінок проставляється у правому верхньому куті. Обсяг роботи 3-20 сторінок (залежно від виду і форми виконання завдання). Титульна сторінка повинна містити назви МОНМСУ, університету, факультету, кафедри, назву дисципліни, обраний вид і форму роботи, її тему, ПІБ студента, спеціальність, курс, група, посада, ПІБ викладача. Основна частина роботи складається зі змісту (плану), вступу, розділів (параграфів), висновків. Обов’язково наводиться список використаних джерел, а в додатках − ксерокопії опрацьованих публікацій. Посилання на літературу по тексту обов’язкове. До роботи додається диск з файлом презентації результатів дослідження у Power Point. 6. ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
6.1. Порядок підсумкового оцінювання знань студентів у формі заліку
Підсумковий контроль результатів навчальної діяльності студентів здійснюється для оцінювання знань, умінь та навичок студентів з дисципліни навчального плану і проводиться у формі заліку. Залік − форма підсумкового контролю рівня засвоєння студентом навчального матеріалу з окремої дисципліни виключно на підставі результатів поточного контролю рівня знань, умінь та навичок студентів з окремої дисципліни. Оцінювання знань студентів з навчальної дисципліни «Внутрішній аудит у державних організаціях» здійснюється виключно за результатами поточного контролю. Результат підсумкового контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів (включно). Студенти, які за результатами підсумкового контролю у формі заліку набрали від 0 до 59 балів (включно), після належної підготовки мають право повторно скласти залік у формі виконання індивідуальної контрольної роботи. Індивідуальна контрольна робота складається з 10 завдань, кожне з яких оцінюється за вимогами, що є аналогічними вимогам до екзаменаційного білета. До видів завдань індивідуальної контрольної роботи можуть бути включені теоретичні, практичні та тестові завдання. Залік проводиться під час останнього контактного заняття відповідного семестру. Кількість балів, що студент набрав за результатами виконання завдань, що передбачені Картою самостійної роботи (від 0 до 100 балів), вноситься до залікової відомості і є основою для визначення загальної успішності студента з дисципліни «Внутрішній аудит у державних організаціях». Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в наступному порядку:
Результат підсумкового контролю у формі заліку фіксується в заліковій відомості в термін, який становить: – для студентів денної форми навчання − не пізніше 2-х робочих днів після проведення останнього аудиторного заняття з дисципліни; − для студентів заочної форми навчання − за розкладом сесії.
6.2. Приклади типових завдань, що виносяться на залік Завдання № 1. Строк проведення внутрішнього аудиту не повинен перевищувати: а) 45 робочих днів; б) 30 робочих днів; в) 35 календарних днів; г) 15 робочих днів. Завдання № 2. В чому полягає зв'язок внутрішнього аудиту та внутрішнього контролю? а) внутрішній контроль включає в себе внутрішній аудит; б) внутрішній аудит включає в себе внутрішній контроль; в) ці процеси взагалі не пов'язані та можуть відбуватись окремо один від одного; г) правильний варіант відповіді відсутній. Завдання № 3. Процес аудиту ефективності складається з таких основних етапів: а) підготовка до аудиту, проведення аудиту, реалізація результатів аудиту; б) підготовка до аудиту, контроль за виконанням результатів; в) проведення аудиту, надання висновків; г) правильний варіант відповіді відсутній. Завдання № 4. Під час аудиту ефективності виконання бюджетної програми державними аудиторами визначено, що результатні показники фактично становлять: показник продукту 700 од., показник якості – 98 %. Заплановано: показник продукту 754 од., показник якості – 100 %. Фінансування виділено у сумі 200 тис. грн. Оцініть рівень досягнення результатних показників бюджетної програми та ефективність її виконання. Сформулюйте відповідний висновок, який треба викласти в аудиторському звіті. Завдання № 5. З урахування яких факторів не визначається чисельність відповідних підрозділів внутрішнього аудиту: а) кількості контрольно-наглядових функцій; б) кількості та обсягів фінансування бюджетних програм, які виконуються розпорядниками бюджетних коштів відповідно до покладених на них функцій; в) кількості керівників та структурних підрозділів установи; г) рівня розпорядника бюджетних коштів. Завдання № 6. Різниця між внутрішнім та зовнішнім аудиторами полягає в тому, що: а) результат внутрішнього аудитора спрямовано лише на зовнішніх користувачів, а зовнішній - лише на внутрішніх; б) обсяг перевірки зовнішнього аудитора значно менший ніж внутрішнього; в) результат внутрішнього аудитора спрямований лише на внутрішніх користувачів; г) правильний варіант відповіді відсутній. Завдання № 7. Аудиторський висновок − це: а) документ, що складений відповідно до стандартів аудиту та передбачає надання впевненості користувачам щодо відповідності фінансової звітності або іншої інформації концептуальним основам, які використовувалися при її складанні; б) усний вислів думки аудитором перед користувачами інформації; в) документ, який засвідчує факт досягнення домовленості між замовником і виконавцем про проведення аудиторської перевірки; г) документ, що підтверджує прийняття призначення аудитором, мету і обсяг аудиторської перевірки, ступінь відповідальності аудитора перед клієнтом, форму будь-яких звітів та висновків. Завдання № 8. Підрозділом внутрішнього аудиту під час проведення внутрішнього аудиту виявлено, що перед складанням фінансової звітності за рік, а також на протязі всього року у бюджетній установі ні разу не проводилась інвентаризація основних засобів, товарно-матеріальних цінностей та розрахунків з покупцями і замовниками. Визначте, які нормативні документи порушено і хто є відповідальним за такі порушення. Визначте фактори ризику та оцініть їх можливий вплив на показники фінансової звітності бюджетної установи і порядок дій аудитора. 7. РЕКОМЕНДОВАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА 7.1.Основна література
7.2.Додаткова література
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
