РОЗДІЛ ІІІ. МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ЩОДО ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ

3.1. Програма, методичне забезпечення та критерії оцінювання проведення практики

Практика є невід'ємною складовою частиною процесу підготовки магістрів в університеті зі спеціальності 8.050101 "Економічна теорія".

Дидактичною метою підготовки магістрів є закріплення знань, одержаних ними в процесі навчання, оволодіння навичками вміння та способами організації майбутньої професійної діяльності, формування професійного вміння приймати самостійні рішення у певних умовах трудової діяльності.

Згідно з чинним навчальним планом магістри спеціальності "Економічна теорія" проходять наукову і педагогічну практику. Тривалість переддипломної практики — 19 тижнів, з них 4 тижні - наукова і 15 тижнів — педагогічна.

Бази практики. Практика студентів кваліфікаційного рівня освіти магістр з спеціальності "Економічна теорія" проводиться на базах практики, які мають відповідати вимогам програми.

Визначення відповідності баз практики здійснює випускаюча кафедра – кафедра політичної економії обліково-економічних факультетів.

Для студентів-магістрів зі спеціальності "Економічна теорія" базами наукової переддипломної практики є провідні економічні науково-дослідні інститути м. Києва, педагогічної — базові кафедри Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана та інших вузів м. Києва.

Мета, завдання та зміст педагогічної практики

Педагогічна практика. Педагогічна практика є невід'ємною складовою навчального процесу і важливим засобом підготовки кваліфікованих фахівців для вищих навчальних закладів, а також для середніх загально-виховних закладів.

Метою педагогічної практики з викладання дисциплін, що є складовими економічної теорії у вищій школі є формування та закріплення в студентів фахових якостей викладача з політичної економії, основ економічної теорії, економічної історії, історії економічних вчень, мікроекономіки і макроекономіки, поглиблене вивчення і засвоєння методики викладання економічної теорії та виховного процесу, ознайомлення з передовим педагогічним досвідом, специфікою навчального процесу у вищій школі. Досягнення цієї мети передбачає виконання таких основних завдань:

1. Повне виконання програми, кафедрального та індивідуального планів практики.
2. Поглиблення та закріплення теоретичних знань з усіх дисциплін навчального плану, накопичення навчально-методичного матеріалу, необхідного для проведення навчального процесу у вищій школі.
3. Активна робота по оволодінню професійними знаннями, уміннями, навичками; формування професійної етики і мобільності; розвиток професійних інтересів і професійно важливих якостей.

Змістом педагогічної практики є участь студентів-практикантів у навчально-виховному процесі з дисциплін "Економічної теорії" на базових кафедрах КНЕУ. Це передбачає:

— поглиблене вивчення курсів політичної економії, основ економічної теорії, історії економіки та економічних вчень, мікроекономіки, макроекономіки та інших навчальних програм, які рекомендовані МОН України та КНЕУ;

— ознайомлення з системою вивчення теоретичних дисциплін на кафедрах ВНЗ;

— ознайомлення з навчальними планами, програмами, робочими навчальним програмами та іншими навчально-методичними матеріалами кафедри;

— вивчення навчальної літератури (підручники, навчальні посібники тощо), що підготовлені і видані викладачами-вченими кафедри;

— вивчення методики викладання теоретичних економічних дисциплін на кафедрі проходження практики;

— вивчення соціально-психологічного стану студентських колективів, індивідуальних особливостей студентів, досвіду виховної роботи в ВНЗ;

— читання лекцій та проведення семінарських занять;

— участь у методичній роботі кафедри під час практики, включаючи відвідування й аналіз лекційних та семінарських занять своїх колег-практикантів;

— участь у позааудиторних заходах з економічної освіти, що проводяться кафедрою або за її участю (в науково-методичних конференціях, семінарах, нарадах тощо);

— участь у громадсько-виховних заходах кафедри, факультету, ВНЗ та інших організацій;

— освоєння навичок розробки та підготовки навчально-методичних матеріалів, що забезпечують організацію вивчення теоретичних економічних дисциплін у вищій школі (підготовка плану-конспекту лекції, семінарського заняття, тестів, модулів тощо).

Науково-дослідна практика. Переддипломна практики в науково-дослідних інститутах також є важливою стадією процесу підготовки магістрів зі спеціальності "Економічна теорія", у ході якої перевіряються здобуті теоретичні знання і відпрацьовуються і поглиблюються професійні навички та вміння.

Переддипломна практика в науково-дослідних інститутах проводиться у січні-лютому на протязі 4 тижнів у календарні терміни, що передбачені затвердженим графіком для кожного студента.

Практика організовується і проводиться на базі провідних економічних науково-дослідних інститутів України.

Основна мета переддипломної практики в науково-дослідних закладах — практичне і творче застосування здобутих знань та набутих у процесі навчання вмінь, розвиток творчих здібностей, навичок науково-дослідної роботи, збагачення досвіду участі в науково-дослідній діяльності, ділового спілкування з провідними вченими, збирання матеріалів для дипломної роботи і, головне, підготовка до самостійної роботи на посадах у науково-дослідних закладах відповідно кваліфікації магістра зі спеціальності "Економічна теорія".

Згідно з програмою основою базової практики є економічний науково-дослідний заклад. Якщо за базу беруть інші установи (підприємства) чи організації, програма змінюється і доповнюється з урахуванням специфіки їхньої діяльності. Коригування програми здійснюється спільно керівником практики від університету і базової науково-дослідної установи (підприємства, організації).

Базовим підрозділом науково-дослідної практики є економічні відділи (сектори): відділ економічної теорії, стратегії економічного розвитку, або певні програми практики, тощо. Розділи теми магістерської дипломної роботи, які не входять у компетенцію базового відділу, підлягають опрацюванню в інших відповідних підрозділах чи секторах.

Поглибленому вивченню економічної роботи в науково-дослідних закладах сприяє комплексний характер переддипломної практики, у процесі якої студент послідовно ознайомлюється з організацією, методами і особливостями роботи вчених-науковців та їхньою кінцевою продукцією (монографії, книги, підручники, статті, наукові конференції).

Переддипломна практика проводиться в колективній та індивідуальній формах, які тісно пов'язані між собою і доповнюють одна одну.

За колективної форми проводяться лекції, наукові дискусії, бесіди з провідними вченими, екскурсії тощо.

Індивідуальна форма практики вважається основною і спрямована на самостійне вивчення завдань практики, опрацювання інформації, вивчення наукової продукції провідних вчених-теоретиків, виконання відповідних висновків, практичних завдань з окремих дисциплін, проведення необхідних досліджень для підготовки консультаційного проекту і магістерської дипломної роботи.

Переддипломна науково-дослідна практика передбачає розгляд досліджуваного об'єкта у трьох аспектах: загальнотеоретичному, структурно-функціональному і загально цивілізаційному, які структурно взаємообумовлені, підпорядковані основній меті і визначають завдання та зміст загальнотеоретичного і тематичного етапів науково-дослідної практики.

Завдання переддипломної науково-дослідної практики полягає

— у практичному поглибленні знань з усіх професійно-орієнтованих дисциплін навчального плану;

— опанування системи організації та методів проведення наукових досліджень;

— проведення наукових досліджень за профілем спеціальності і магістерської програми;

— проведення аналізу, визначенні проблем та тенденцій розвитку соціально-економічних процесів в Україні, розвинених країнах, країнах, що розвиваються та постсоціалістичних країнах;

— оволодіння розвитком економічної теорії з проблеми магістерської дипломної роботи;

— оволодінням методологією аналізу та планування науково-дослідної

діяльності;

— формування навичок використання сучасного інструментарію опрацювання збору та опрацювання наукової інформації, моделювання розвитку певних економічних процесів;

— розробка й обґрунтування теоретичних соціально-економічних проектів, висновків щодо напрямів підвищення ефективності суспільного виробництва чи його окремих ланок, удосконалення господарського механізму, піднесення інноваційно-інвестиційного потенціалу України і забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної економіки;

— формування першої редакції теоретичного, аналітичного і теоретико-практичного розділів дипломної роботи.

Після проходження переддипломної педагогічної чи науково-дослідницької практики студент зобов'язаний знати:

— систему економічних законів, які регулюють розвиток ринкової, змішаної і перехідної економіки;

— особливості перехідної економіки, її суперечності, характер розвитку і кінцеву мету;

— необхідність, зміст і форми роздержавлення та приватизації власності в постсоціалістичних країнах;

— механізм використання економічних законів як у ринковій, так і в

змішаній та перехідній економіках;

— методи та прийоми викладацької роботи з економіки у ВУЗах та загальноосвітніх виховних закладах;

— особливості викладання економічної теорії у системі вищої та середньої

освіти;

— напрями розвитку економічної теорії в тій галузі, яка є предметом

магістерської дипломної роботи. Уміти:

всебічно аналізувати ситуацію, що склалася в розвитку певної соціально-економічної системи, самостійно розв'язувати завдання по розвитку мікроекономічних систем, проводити обґрунтування стратегії розвитку економіки країни, аналізувати закономірну тенденцію макроекономічних процесів, визначати резерви розвитку економіки з відповідною економічною оцінкою, проводити семінарські і практичні заняття з економічної теорії у навчальних закладах вищої освіти та уроки з основ економічних знань у середніх загальноосвітніх закладах; розробляти методичні матеріали з економічної теорії, в тому числі методику проведення семінарських (практичних) занять, методику проведення уроків у середній загальноосвітній школі; проводити виховну роботу з студентами та учнями тощо.

Набути навичок:

виконання науково-дослідних робіт з економічної теорії у економічних науково-дослідних закладах; налагодження ділових і коректних стосунків у системі "викладач-студент", "вчитель-учень"; розв'язання нагальних проблем у навчальному закладі за умов швидких змін зовнішнього і внутрішнього середовища.

Організація і керівництво практикою. Основне навчально-методичне керівництво практикою, а також контроль за її організацією і проходженням здійснюється кафедрою політичної економії обліково-економічних факультетів. Вона пропонує ректорату список керівників практики з числа ПВС кафедр політичної економії обліково-економічних факультетів, політичної економії факультетів управління і маркетингу, історії та теорії господарства. Викладачі кафедр, що призначаються наказом ректора керівниками практики, консультують студентів з питань проходження практики, організовують і контролюють їхню педагогічну та науково-дослідну практику.

Кафедра:

— розробляє та вдосконалює програми практики відповідно до вимог ОКХ спеціальності;

— домовляється та визначає бази практики і подає заявки до відділу організаційного забезпечення навчального процесу для складання договорів з організаціями та підприємствами;

— визначає відповідність баз практики вимогам вищої школи за індивідуальними листами підприємств;

— отримує документацію необхідну для проходження практики студентів;

— формує методичне забезпечення практики студентів;

— організує вибір студентами баз практики і розподіл їх за базами практики;

— підбирає керівників практики (за 1 керівником закріплюється не більше 10 студентів);

— готує проекти наказів про направлення студентів на практику й затвердження керівників практики від кафедр та узгоджує їх із відповідними структурними підрозділами;

— оформляє щоденники й направлення на практику;

— відправляє на бази практики списки студентів, які будуть проходити практику й узгоджує програму практики з керівництвом підприємств і організацій;

— забезпечує заміну баз практики, які не прийняли студентів на практику або якщо база не забезпечує збирання матеріалів для виконання дипломної роботи;

— проводить інструкційні збори студентів про порядок проходження практики, де присутні студенти, керівники практики й представники деканату, видає студентам документацію на практику й організовує їх відправлення на бази практики. При кількості 5-х і більше студентів на одну базу забезпечує відправлення їх із керівником практики;

— видає індивідуальні завдання на практику з урахуванням теми дипломної роботи й особливостей бази практики;

— здійснює контроль за відправленням студентів на практику і своєчасним їх прибуттям на бази практики;

— після закінчення 1-го етапу практики проводить проміжний захист звіту студентів;

— організує в останні три дні проходження практики захист студентами звітів про практику в комісіях, які призначені завідувачем кафедри;

— здійснює розгляд проходження й підсумки практики студентів на засіданнях кафедри;

— подає документи про сплату підприємствам за організацію й проведення практики;

— надає заявку до відділу організаційного забезпечення навчального процесу на бази практики на новий навчальний рік;

— подає звіт кафедри про підсумки проходження практики студентами.

Керівник практики від кафедри

— перед початком практики контролює підготовленість баз;

— забезпечує проведення всіх організаційних заходів перед від'їздом студентів на практику: інструктаж про порядок проходження та з техніки безпеки, надання студентам необхідних документів (направлення, програми, щоденник, календарний план, індивідуальне завдання тощо);

— контролює забезпечення нормальних умов праці й побуту студентів,

виконання ними внутрішнього трудового розпорядку, організовує ведення табеля відвідування студентами бази практики;

— видає необхідні рекомендації і забезпечує, щоб усі зацікавлені сторони виконували свої функції;

— у складі комісії приймає заліки з практики;

— подає завідувачу кафедрою письмовий звіт про проведення практики із зауваженнями й пропозиціями щодо поліпшення практики студентів.

Керівник практики від бази практики

— здійснює безпосереднє керівництво практикою;

— у тісному контакті з керівником практики від кафедри організує й контролює виконання студентами програм і графіка проходження практики;

— забезпечує проведення обов'язкового інструктажу з охорони праці загального та на робочому місці, знайомить студентів із правилами внутрішнього розпорядку;

— забезпечує облік виходів на роботу студентів-практикантів; про всі порушення трудової дисципліни, внутрішнього розпорядку повідомляє керівнику практики від кафедри або безпосередньо завідувачу кафедри;

— контролює ведення щоденника, підготовку звіту студентів-практикантів; після закінчення практики складає характеристику на кожного студента-практиканта, в котрій відображає якість підготовленого ним звіту.

Студенти, що проходять практику зобов'язані

— до початку практики одержати від керівника практики від навчального закладу консультації щодо оформлення усіх необхідних документів;

— своєчасно прибути на базу практики;

— вивчити і суворо дотримуватися правил охорони праці й техніки безпеки;

— у повному обсязі виконувати всі завдання, передбачені програмою практики й указівками керівників від навчального закладу та від бази практики;

— максимально використовувати наявні можливості бази практики, незалежно від того, надаються вони в робочий чи неробочий час;

— забезпечувати заповнення документації щодо проходження практики на відповідному рівні, щоб вона була доступна в будь-який час для перевірки;

— нести відповідальність за виконану роботу;

— своєчасно скласти звіт про виконання програми практики та індивідуального завдання.

Документи, які представляються студентами-практикантами для звіту про проходження педагогічної або науково-дослідної практики

1. Письмовий звіт, який містить розгорнутий аналіз проходження практики (виконання програми та індивідуального плану практики; обсяг і види виконаної практикантом роботи; висновки і пропозиції щодо змісту навчального процесу та організації практики) (див. додаток 9).
2. Індивідуальний план проходження практики, який складається на основі програми та календарного плану кафедри з проходження практики (затверджується керівником практиканта) (див. додаток 5).
3. Щоденник проходження практики у ВНЗ або в економічному науково-дослідному закладі (підприємстві) (див. додаток 6).
4. Аналіз відвіданих лекцій і семінарських занять, які проводили інші студенти-практиканти.
5. Методичні матеріали, які були використані при проведенні занять чи наукових досліджень (див. додаток 7, 8).
6. Матеріали про результати проходження науково-дослідної практики.
7. Інше, що стосується проходження практики.
8. Відзив керівника студента-практиканта по місцю практики, в якому дається стисла характеристика роботи практиканта, висловлюється

зауваження і пропозиції на його адресу, рекомендується оцінка практики. Відзив скріплюється печаткою.

Підведення підсумків практики

Після закінчення терміну практики студенти звітують про виконання програми та індивідуального завдання. Оформляється звіт за вимогами, які встановлює кафедра. Звіт має містити відомості про конкретно виконану студентом роботу за період практики, короткий опис роботи організації, що є базою практики, висновки й пропозиції, список використаної літератури та інші.

Письмовий звіт, підписаний і оцінений безпосередньо керівником від бази практики, подається на рецензування керівнику практики від кафедри.

Звіт практики захищається студентом в комісії, призначеною завідувачем кафедри. До складу комісії входять керівники практики від кафедри, викладачі кафедри, які викладали спеціальні дисципліни, і, якщо можливо, керівники практики від бази практики.

Комісія приймає залік у студентів в останні дні проходження практики на базах практики або у навчальному закладі.

Диференційована оцінка за практику вноситься в заліково-екзаменаційну відомість і в залікову книжку студента за підписами членів комісії. Оцінка за практику враховується при призначенні розміру стипендії.

Оцінювання практики здійснюється за 100-баловою шкалою, яка переводиться на 4-балову та в залікові бали за такою шкалою:

Підсумки кожної практики обговорюються на засіданнях кафедри, Вчених рад факультету і навчального закладу.

3.2. Напрями досліджень (орієнтовна тематика магістерських дипломних робіт)

Визначення тематики МДР направлено на розкриття і конкретизацію узагальненого об'єкта спеціальності та спеціалізованого об'єкту діяльності за окремими магістерськими програмами. Ключовими вимогами МДР є орієнтація на проблеми, розв'язанню яких присвячені дипломні роботи, їх зв'язок з узагальненим об'єктом спеціальності та спеціалізованим об'єктом магістерської програми.

Тематику МДР систематично оновлює випускова кафедра з урахуванням змін, що відбуваються у відповідних сферах економічного життя суспільства. При складанні тематики МДР необхідно враховувати лаконічність та однозначність формулювань; відображення в них як професійних завдань, що передбачені спеціальністю, так і магістерською програмою; можливість її розкриття на різних базах практики.

Орієнтовна тематика дипломних робіт подана нижче.

1. Категорії, закони і принципи економічної теорії.
2. Економічні відносини суспільства, їх сутність і структура.
3. Економічні потреби суспільства: сутність та еволюція структури.
4. Механізм використання економічних законів у змішаній економіці.
5. Економічні інтереси суспільства: сутність, структура і роль в економіці.
6. Споживання в системі суспільного економічного відтворення.
7. Економічна система суспільства: сутність та субординація структурних елементів.
8. Економічні суперечності суспільства: сутність, види, роль і способи розв'язання.
9. Продуктивні сили суспільства: сутність та етапи розвитку.
10. Економічна природа сучасної модернізації.
11. Спосіб суспільного виробництва: теорія і дискусійні аспекти.
12. Загальний економічний закон розвитку економіки (закон відповідності): його сутність і механізм дії.
13. Технологічний спосіб виробництва: сутність і місце в системі продуктивних сил.
14. Власність як економічна категорія: сутність і дискусійні проблеми.
15. Економічний зміст і юридична форма власності: діалектика взаємозв'язку.
16. Відносини власності на засоби виробництва і їх вплив на характер трудових відносин.
17. Приватна власність на засоби виробництва за капіталізму та напрями її еволюції.
18. Державна власність на засоби виробництва: суть та межі функціонування.
19. Механізм координації ринкової ефективності і соціальної справедливості.
20. Економічні критерії розподілу власності і влади.
21. Розвиток теорії вартості: класична і сучасна теорія вартості.
22. Механізм ціноутворення в змішаній економіці: дискусійні аспекти.
23. Закон вартості та його функції.
24. Закон конкуренції і проблеми його використання в сучасних умовах.
25. Грошові відносини в змішаній економіці: сутність, суб'єкти, напрями еволюції.
26. Економічна природа соціальної справедливості.
27. Закони грошового обігу і розвиток механізму їх використання в змішаній економіці.
28. Сучасні теорії витрат виробництва.
29. Прибуток як економічна категорія: доктрини і дискусійні питання.
30. Ринкові відносини і їх місце в змішаній економіці.
31. Позичковий капітал і процент та їх роль у суспільному виробництві.
32. Капітал у сфері торгівлі. Торговий прибуток.
33. Підприємництво та його роль у ринковій економіці.
34. Капітал як економічна категорія ринкової економіки: сутність і дискусійні питання.
35. Наймана праця в умовах сучасної змішаної економіки.
36. Заробітна плата як економічна категорія: теоретичні концепції.
37. Земельна рента в системі аграрних відносин постсоціалістичних країн.
38. Економічні функції держави: роль в економічному відтворенні.
39. Особливості розширеного економічного відтворення в сучасних умовах.
40. Система економічних законів у змішаній економіці.
41. Су спільний продукт і його місце в економічному відтворенні.
42. Тіньовий сектор в економічному відтворенні України.
43. Національне багатство суспільства та проблеми відтворення в сучасних умовах.

44.Національний дохід і відносини по його розподілу і перерозподілу.

45.Нагромадження та його роль у розширеному відтворенні.

46.Циклічність розвитку ринкової економіки: суть і теоретичні концепції.

47. Фактори та показники розширеного відтворення робочої сили суспільства.

48.Господарський механізм змішаної економіки: суть, структура і теоретичні погляди.

49.Фінансово-монополістичний капітал і фінансова олігархія в сучасних умовах.

50.Економічна система сучасного капіталізму: соціально-економічна  характеристика.

51.Механізм функціонування сучасної капіталістичної змішаної економіки.

52.Історичні перспективи соціалізму в XXI ст.: теоретичні дискусії.

53.Закономірності розвитку перехідної економіки (на прикладі України).

54.Світове господарство: сутність і структура та напрями еволюції.

55.Міжнародний поділ праці і спеціалізація: суть і напрями розвитку.

56.Транснаціоналізація у світовому господарстві та її вплив на економічний розвиток.

57.Міжнародна економічна інтеграція та її закономірності.

58.Міжнародні економічні відносини: суть і структурні зміни.

59.Сутність і форми міжнародного руху капіталу.

60.Глобальні економічні проблеми і шляхи їх розв'язання людством.

61.Державне регулювання розвитку малого підприємництва.

62.Державне регулювання соціального захисту населення.

63.Державне регулювання національної економіки.

64.Антимонопольне регулювання національної економіки.

65.Державне регулювання іноземного інвестування національної економіки.

66.Державне регулювання охорони навколишнього середовища.

67.Державне регулювання розвитку галузі (на прикладі окремої галузі економіки).

68.Державне регулювання зайнятості населення.

69. Державне регулювання цін на послуги природних монополістів.

70.Структурна політика та реструктуризація національної економіки.

71 .Податкова система та її роль в регулюванні економіки.

72. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

73.Антиінфляційна політика в Україні та її наслідки.

74. Державне регулювання інвестиційної діяльності в Україні.

 75.Прогнозування та державне регулювання науково-технічного прогресу.

76.Роль балансів у державному регулюванні економіки.

77.Прогнозування макроекономічного розвитку країни.

78.Обґрунтування основних параметрів програми соціально-економічного

розвитку регіону (на прикладі області, району, міста).

79.Фінансове та ресурсне забезпечення цільових комплексних програм (на прикладі окремої програми).

80.Обґрунтування основних параметрів програми соціально-економічного розвитку країни.

81.Планування розвитку галузі місцевого господарства (транспорту, зв'язку, житлово-комунального господарства тощо).

82.Прогнозування зовнішньоекономічних відносин (країни, регіону).

83.Прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу України.

84.Прогнозування енергозабезпечення (країни чи регіону).

85.Державне регулювання агропромислового комплексу України.

86.Ефект доходу і заміни та державне регулювання цін на споживчі товари.

87.Порівняльний аналіз сучасних теоретичних концепцій підприємства.

 88.Мікроекономічні аспекти обґрунтування оптимальних розмірів підприємства.

89.Мікроекономічний аналіз в обґрунтуванні управлінських рішень щодорозвитку техніко-технологічної бази підприємства.

90.Розвиток ринкових структур за умов перехідної економіки: мікроекономічний підхід.

91.Поведінка підприємства на олігополістичному ринку гетерогенного блага.

92.Економічне обґрунтування ринкової політики підприємства.

93.Формування виробничої програми підприємства з урахуванням еластичності попиту.

94.Мікроекономічний аналіз державного регулювання ринку споживчих товарів.

95.Моделювання наслідків економічної політики держави засобами інструментарію теорії споживчого вибору.

96.Амортизаційна політика підприємства: мікроекономічний аспект.

97.Стимулювання працівників на підприємстві: мікроекономічний аналіз.

98.Оцінка конкурентної позиції підприємства засобами мікроекономічного аналізу.

99.Управління витратами і прибутком виробництва: мікроекономічний аспект.

100. Оптимізація структури капіталу: мікроекономічний аспект.
101. Ефективний розподіл доходів у динамічній мікроекономічній системі.
102. Економічна свобода і владні дії.
103. Вартість активів в обґрунтуванні інвестиційних рішень.
104. Розвиток інституціонального середовища ринкової економіки в Україні.
105. Цивілізаційна парадигма економічної науки.
106. Економічні суб'єкти та організації ринкової економічної системи.
107. Інститути ринкової економічної системи.
108. Система прав власності в умовах змішаної економіки.
109. Трансформація державної власності постсоціалістичних країн.
110. Трансакції та трансакційні витрати в ринковій економіці.
111. Національний менталітет і економіка: критерії адекватності.
112. Суть, основні типи та організаційно-правові форми фірми.
113. Домогосподарство як економічна організація.
114. Держава як економічна організація.
115. Контракти в ринковій економіці.
116. Людський капітал та його розвиток.
117. Людина в системі економічних відносин.
118. Мотиви і стимули поведінки економічних суб'єктів ринкової економіки.
119. Формування інститутів ринкової економіки України.
120. Моделі поведінки людини в економічній теорії.
121. Господарство Давньоруської держави.
122. Форми господарювання в Україні козацької доби.

123. Економічні реформи С. Ю. Вітте та П. А. Столипіна та їх вплив на формування ринкової економіки на українських землях.
124. Господарські форми стародавнього світу.
125. Феодальне господарство: суть, основні форми та напрями еволюції.
126. Господарський розвиток на українських землях Великого князівства Литовського та Королівства Польського.
127. Мануфактурне виробництво та його роль у формуванні ринкової економіки.
128. Промисловий переворот: суть, напрямки та соціально-економічні наслідки на українських землях.
129. Генезис економічних форм аграрного виробництва на українських землях у другій половині XIX — початок XX ст.
130. Еволюція фінансово-грошової системи господарства України.
131. Економічні програми національних урядів України за часів Центральної Ради, Гетьманату, Директорії, ЗУНР.
132. Світова економічна криза 1928–1933 років та її особливості в різних країнах.
133. Сільськогосподарська кооперація в процесі формування ринкового господарства в українських землях (друга половина XIX — початок XX ст.).
134. Відміна кріпацтва в українських землях: порівняльна характеристика реформ 1848 (Австро-Угорщина) та 1861 (Росія).
135. Криза командно-адміністративної системи господарювання та спроби її реформування у другій половині XX ст.
136. Німецька історична школа та її значення для розвитку сучасної економічної думки.
137. Монетаризм та його місце в економічній теорії XX ст.
138. Внесок М. І. Тугана-Барановського в розробку теорії циклів.
139. Еволюція проблем циклічності в світовій економічній теорії XIX-XX ст.
140. Кейнсіанство та його роль в економічній теорії XX ст.

141. Неокласична теорія ринку. Монополія і конкуренція в сучасній економічній теорії.
142. Місце творчої спадщини Й. Шумпетера в еволюції методології економічного дослідження.
143. Сутність маржинальної революції та її наукове значення для розвитку економічної думки.

144. Еволюція ідей державного регулювання ринкової економіки в ІІ-й половині XX ст.
145. Теорія кооперації в працях українських економістів.

3.3. Методичні рекомендації щодо підготовки та захисту магістерської дипломної роботи

При написанні магістерської дипломної роботи та підготовки до захисту студенти повинні керуватися "Положенням про підготовку і захист магістерської дипломної роботи" (далі — Положення)', яке є внутрішнім нормативним документом університету, що регламентує організацію навчального процесу на завершальному етапі професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "магістр". Положення розроблено відповідно до Закону України "Про вищу освіту" від 17 січня 2002 р. № 2984, інших нормативно-правових актів, галузевих стандартів вищої освіти, вимог Болонського процесу, "Положення про організацію навчального процесу в умовах індивідуалізації та впровадження кредитно-модульної системи", затвердженого Вченою радою університету (протокол № 9 від 30.03.2006 р.), "Положення про магістерську програму", затвердженого Вченою радою університету (протокол № 10 від 29.03.2007 р.)

Положення є документом рамкового характеру, який регламентує загальні та найбільш принципові питання підготовки та захисту магістерських дипломних робіт (далі — МДР).

На підставі цього Положення випускаюча кафедра складає методичні рекомендації щодо підготовки МДР з урахуванням специфіки спеціальності "Економічна теорія".

Магістерська дипломна робота, її мета та завдання. Магістерська дипломна робота — це самостійне теоретико-прикладне дослідження, що виконується студентом на завершальному етапі здобуття повної вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем "магістр".

МДР є кваліфікаційною роботою, на підставі захисту якої державна екзаменаційна комісія визначає рівень теоретичної та практичної підготовки випускника, його здатність до самостійної роботи за фахом, і приймає рішення про присвоєння відповідної кваліфікації та видачу диплома.

Метою підготовки МДР є закріплення та демонстрація сформованих упродовж навчання в університеті професійних компетенцій за відповідною спеціальністю. Це досягається шляхом виконання студентом в процесі підготовки МДР професійних завдань, притаманних первинним посадам, які займають професіонали.

Узагальнені професійні завдання спеціальності "Економічна теорія" наступні:

— теоретико-пізнавальні (розкривати суть економічних законі і категорій, пояснювати закономірності розвитку суспільства, володіти методологією економічних досліджень);

— аналітично-контрольні (здатності аналізувати, діагностувати, оцінювати, контролювати різноманітні соціально-економічні процеси, явища, залежності, результати діяльності);

— інноваційно-проектні (здатності прогнозувати, розробляти стратегії розвитку економічних організацій, розробляти оптимізаційні моделі);

— інформаційно-технологічні (здатності під час підготовки МДР ефективно використовувати сучасні інформаційні технології, математичний апарат і джерела наукової інформації);

— науково-дослідницькі (здатності обґрунтовувати вибір теми та методологію наукового дослідження, складати план, програму та формувати гіпотези дослідження обраної теми, розробляти теоретичну базу дослідження обраної теми, узагальнювати отримані результати дослідження, достойно їх презентувати під час попереднього захисту МДР та на державній екзаменаційній комісії).

Професійні завдання виконуються та розгортаються на всіх етапах процесу підготовки МДР, а саме шляхом:

— визначення проблеми дослідження у МДР, її актуальності для конкретного напрямку економічної теорії, господарської системи, — фази суспільного відтворення, ланки економічних відносин тощо;

— формування студентом мети і завдань дослідження;

— обґрунтування предмета, який відображає суть досліджуваної проблеми і пов'язує між собою структурні складові МДР;

— вибору методів дослідження та обґрунтування доцільності їх використання;

— підбору інформаційних джерел (монографічної літератури, періодичних видань, статистичних даних, економічної інформації бази практики, інформації про світовий досвід);

— проведення комплексного аналізу діяльності організації, на матеріалах якої виконується МДР;

— розроблення та обґрунтування проекту заходів, спрямованих на підвищення ефективності діяльності організації, яка була обрана об'єктом дослідження.

Наукове керівництво магістерськими дипломними роботами. Наукове керівництво виконання студентами МДР складається з методологічного та організаційного його забезпечення.

Методологічні засади, якими керуються студенти при підготовці МДР, створюються кафедрою. Вони представлені монографіями, дисертаціями , дослідженнями, підручниками, посібниками, методичними розробками, іншими науково-методичними матеріалами, розробленими вітчизняною та світовою наукою і колективом кафедри. Консультативну допомогу по їх відображенню у магістерських дипломних роботах студентів, надають наукові керівники та автори праць, виконаних на кафедрі.

Організаційно керівництво процесом підготовки студентами МДР забезпечується системою заходів, до якої входять:

— вибір і затвердження теми МДР;

— формування та затвердження індивідуального завдання на підготовку МДР;

— розробка графіку підготовки МДР;

— система консультацій;

— попередній розгляд (захист) МДР комісією, створеною кафедрою;

— розгляд МДР на засіданні кафедри на предмет її рекомендації до захисту;

— надання студентам організаційно-технічної допомоги (робота в комп'ютерному класі, ознайомлення з матеріалами навчально-методичних кабінетів тощо).

Персонально керівництво роботою окремих студентів здійснюють призначені наказом ректора наукові керівники. Науковими керівниками МДР можуть бути як штатні викладачі, так і сумісники, які мають наукові ступені, вчені звання, наукові публікації у галузях знань, що відповідають спрямованості і змісту магістерської програми.

Одному керівникові кафедра може доручати керівництво не більш, ніж п'ятьма дипломниками.

Основні обов'язки наукового керівника МДР:

— консультування студентів з питань вибору теми МДР, розроблення її плану, добору спеціальної літератури, підготовки окремих розділів, підготовки до захисту;

— видача студентові завдання на дипломну роботу;

— контроль за дотриманням студентом графіка підготовки МДР;

— контроль якості дипломної роботи;

— інформування кафедри про хід виконання студентами МДР і випадки недотримання графіка підготовки окремих розділів і роботи в цілому.

— брати участь в обговоренні кафедрою будь-яких питань у галузі підготовки МДР і результатів їх захисту;

— брати участь у роботі кафедральної комісії з попереднього захисту МДР;

— бути присутнім на відкритих засіданнях державної екзаменаційної комісії, коли захищаються його дипломники.

Вибір і затвердження теми магістерської дипломної роботи.

Вибір теми МДР є прерогативою студента. При цьому йому необхідно керуватися наступним:

— науковими інтересами та власними уподобаннями;

— тематикою наукового дослідження, що веде кафедра;

— особливостями баз практики або місця постійної роботи, на матеріалах яких виконується робота;

— актуальністю проблеми, що розглядається в роботі для суспільства, окремої галузі, економічної теорії, окремої ланки економічних відносин зв'язків тощо;

— можливостями отримати необхідні матеріали для підготовки роботи;

— власними можливостями розробки обраної теми на належному рівні.

Теми МДР вибираються із розробленого кафедрою переліку і за погодженням з науковим керівником можуть бути скореговані у відповідності з умовами практики або місця постійної роботи студента.

Студент має право запропонувати власне формулювання теми, яке відповідає узагальненому об'єкту спеціальності або спеціалізованому об'єкту магістерської програми. Теми МДР мають відповідати обраному студентом спрямуванню магістерської програми. В окремих випадках теми дипломних робіт і їх розкриття можуть відображати функціонування віртуальних об'єктів або процесів. При цьому вихідні матеріали, необхідні для підготовки МДР, задаються науковим керівником та відображаються в індивідуальному завданні на підготовку МДР.

Закріплення за студентами тем магістерських дипломних робіт оформлюється наказом ректора КНЕУ за поданням випускової кафедри. Цим самим наказом також призначаються наукові керівники магістерських дипломних робіт.

Формування і затвердження індивідуального завдання на підготовку магістерської дипломної роботи

Після затвердження теми науковий керівник разом зі студентом формують індивідуальне завдання на підготовку МДР. Індивідуальне завдання має бути погоджене керівником магістерської програми і затверджене завідувачем випускової кафедри.

Формування і затвердження індивідуального завдання направлено на досягнення наступних цілей:

— окреслити методологічні рамки розробки теми шляхом визначення наукового об'єкту, предмету і мети роботи;

— визначити основні напрямки роботи та відобразити їх в структурі МДР;

— встановити ланку чи підсистему економіки на матеріалах якої виконується МДР;

— сформулювати завдання, що дозволяють продемонструвати набуті студентом професійні компетенції;

— забезпечити шляхом індивідуалізації завдань та їх прив'язки до конкретних об'єктів, самостійність роботи студентом над МДР (додаток 1).

Індивідуальне завдання оформляється у двох примірниках: один зберігається на кафедрі, другий — у студента. Свій примірник студент розміщує у дипломній роботі після титульного аркуша. Індивідуальне завдання є нормативним документом і суттєвих відступів у МДР від зафіксованої в ньому структури не допускається.

Форму індивідуального завдання на МДР наведено у додатку 1.

Графік виконання магістерських дипломних робіт та контроль за його дотриманням

Календарний графік підготовки та захисту МДР направлений на забезпечення високої якості виконання робіт. Він покликаний вирішити наступні завдання:

— надати методичну допомогу студентам в організації процесу підготовки МДР;

— створити систему контролю за ходом підготовки МДР з боку кафедри;

— забезпечити систематичність та самостійність виконання студентом усіх робіт, передбачених індивідуальним завданням.

Календарний графік складається випускового кафедрою на основі типового графіку, затвердженого ректором університету та враховує особливості відповідних спеціальностей (додаток 2 ).

Контроль за дотриманням графіка виконання МДР покладається на наукового керівника. Кафедра періодично розглядає на своїх засіданнях хід підготовки студентами МДР за інформацією наукового керівника або матеріалами перевірки керівником кафедри.

Попередній розгляд (попередній захист) МДР

Метою попереднього розгляду (попереднього захисту) МДР є експертна оцінка фахівцями кафедри рівня готовності роботи у відповідальності зі затвердженими кафедрою критеріями. Така оцінка розглядається перш за все як важлива форма допомоги студенту у доведенні роботи до встановлених вимог. Вона супроводжується конкретними рекомендаціями по доопрацюванню МДР. Негативна експертна оцінка стану справ з підготовкою роботи не тягне за собою адміністративних рішень стосовно студента та наукового керівника.

Звіт комісії заслуховується на засідання кафедри і передбачає оцінку ступеня готовності студентів до захисту дипломних робіт в ДЕК; виявлення осіб, успішне завершення робіт якими знаходиться під загрозою, виявлення типових проблем у ході підготовки МДР та аналіз причин, що призвели до їх появи; пропозиції щодо прийняття заходів по успішному завершенню МДР та їх захисту в ДЕК.

Комісію створює завідувач кафедри у складі 2—3-х викладачів, які мають науковий ступінь та/або вчене звання і досвід керівництва дипломними роботами. Очолює комісію завідувач кафедри або його заступник, чи науковий керівник магістерської програми. Порядок роботи комісії та форму матеріалів, що подають студенти для розгляду комісією, визначає кафедра.

На попередній розгляд МДР, як правило, виноситься робота в повному обсязі. В якості попереднього розгляду МДР може бути проведений захист консультативних проектів, що виконувались в її рамках.

Рекомендація МДР до захисту кафедрою

Розгляд магістерських дипломних робіт на кафедрі є офіційним підведенням підсумків організації навчального процесу на завершальному етапі підготовки магістрів. Він передбачає оцінку усіх складових виконаної роботи студентами та колективом кафедри. На цій основі вносяться пропозиції до проекту наказу про допуск або не допуск студентів до захисту МДР в Державній екзаменаційній комісії та удосконаленню роботи кафедри на зазначеному етапі навчального процесу.

Порядок розгляду передбачає інформацію наукових керівників магістерських дипломних робіт студентів про проведену роботу та офіційне відношення до неї, відображене у відгуку. Відгук не передбачає оцінювання роботи. В разі необхідності кафедра може заслухати окремих студентів, МДР яких не відповідають встановленим вимогам щодо термінів виконання та повноти виконання індивідуального завдання. При розгляді МДР на засіданні кафедри можуть бути ураховані висновки комісії, що проводила їх попередній захист. В обговоренні може приймати участь науковий керівник магістерської програми.

До розгляду на кафедрі подається повністю оформлена МДР. На підставі рішення кафедри завідувач кафедри підписує рекомендацію про її допуск до захисту.

Допуск студента і його МДР до захисту в ДЕК оформляється у такому порядку:

— випускова кафедра подає в деканат витяг із протоколу засідання кафедри, у якому міститься список студентів, допущених кафедрою до захисту;

— деканат перевіряє, виконання студентами навчального плану у повному обсязі;

— декан факультету готує проект наказу про допуск студентів до захисту МДР (державної атестації), погоджує його в установленому порядку і подає на підпис ректору університету;

— підписаний ректором і зареєстрований наказ доводиться до відома студентів.

Зовнішнє рецензування магістерських дипломних робіт

Зовнішнє рецензування МДР проводиться з метою надання ДЕК незалежної експертної оцінки професійних компетенцій студентів, продемонстрованих при підготовці дипломної роботи. Його проводять фахівці в галузях знань та практики, яким присвячені теми робіт.

Зовнішніх рецензентів призначає випускова кафедра. Зовнішніми рецензентами МДР можуть бути: висококваліфіковані працівники відповідних структурних підрозділів бази практики чи організації, де працює студент; наукові працівники науково-дослідних установ; працівники міністерств і відомств, викладачі з науковими ступенями та вченими званнями інших вищих навчальних закладів III—IV рівня акредитації.

Зовнішній рецензент у своїй рецензії повинен чітко окреслити позитивні сторони і недоліки у МДР, зробити висновок: рекомендує він її до захисту, чи не рекомендує.

Орієнтовну форму зовнішньої рецензії наведено у додатку 3.

Критерії оцінювання магістерської дипломної роботи

Критерії оцінки МДР є методичним засобом що використовується ДЕК з метою виявлення відповідності професійних компетенцій студента вимогам Галузевого стандарту освіти. Вони передбачають аналіз рівня відображення в МДР професійних завдань, які виконуються на первинних посадах професіоналів даної спеціальності. До типових критеріїв оцінки МДР зі спеціальності "Економічна теорія", в яких мають знайти своє відображення реалізація професійних завдань відносяться:

— рівень теоретичного аналізу проблем, що розглядаються в роботі (0—10 балів);

— обґрунтування методологічних засад роботи, науковий апарат та методи залучені до аналізу (0—10 балів);

— аналіз стану процесів, що є предметом розгляду МДР (0—10 балів);

— рівень проведених розрахунків, розробки рекомендацій, моделей і програм виконаних у роботі тощо (0—10 балів);

— інформаційна база та ефективність її використання в МДР, інформаційні технології, що були застосовані в формуванні та обробці бази даних (0—10 балів);

— глибина розробки рекомендацій, їх інноваційність та актуальність (0—10 балів);

— розуміння значимості організації економічних відносин і зв'язків, що є предметом МДР; розробка заходів по їх розвитку та ефективному використанню (0—10 балів).

Магістерська робота оцінюється в діапазоні 0—80 балів. Виконавець повинен набрати не менше 50 балів, щоб бути рекомендованим до захисту. Якість захисту магістерської дипломної роботи оцінюється в межах 0—20 балів.

ДЕК може прийняти до уваги інформацію наукового керівника відображену у його відгуку про процес підготовки МДР та її експертну оцінку зовнішнім рецензентом.

Для оцінювання МДР в університеті застосовується, як випливає з вище зазначеного, 100-балова шкала. Отримана студентом підсумкова оцінка у балах одночасно фіксується у протоколі засідання ДЕК у 4-баловій шкалі ("відмінно", "добре", "задовільно" чи "незадовільно"), а також у буквених символах ЕСТS ("А'', "В", "С", "D", "Е", "FХ", "F").

На засідання ДЕК секретар ДЕК подає такі документи:

— наказ про допуск студентів до захисту;

— залікові книжки студентів;

— навчальні картки студентів;

— магістерські дипломні роботи

Вимоги до оформлення змісту магістерської дипломної роботи

Вимоги до вступу

У вступі до МДР студент повинен чітко і лаконічно висвітлити такі питання:

— чому обрано дану тему дослідження;

— обґрунтувати актуальність теми;

— сформулювати мету дослідження;

— обґрунтування предмету розгляду в роботі;

— назвати основні завдання дослідження;

— навести перелік застосованих методів дослідження;

— пояснити, які джерела інформації використано, на матеріалах якої організації виконувалось дослідження;

— повідомити, чи відбулась апробація або впровадження результатів дослідження, у якій організації.

Орієнтовний обсяг вступу має бути в межах 3—5 сторінок.

Вимоги до теоретичного розділу

У теоретичному розділі студент повинен показати свої науково-дослідницькі компетенції. Від нього вимагається розкрити сучасний стан наукової думки в галузі проблем досліджуваної теми, проаналізувати різні теорії та погляди, зробити критичний огляд відповідних наукових джерел, у тому числі зарубіжних, висловити й обґрунтувати своє ставлення, навести власний аналіз основних категорій і понять, сформулювати проблемні питання.

Важливе значення у цьому розділі має обґрунтування вибору методики аналізу досліджуваних проблем, яка буде застосована в аналітичному розділі МДР. Особливу увагу слід звернути на :

— якість і глибину теоретико-методологічного аналізу проблеми;

— наявність та якість критичного огляду літературних джерел;

— наявність наукової полеміки;

— етику цитування (посилання на використанні джерела, у тому числі Інтернет);

— самостійність суджень і викладу матеріалу (наявність формулювання власної думки студента).

У структурному плані теоретичний розділ МДР може бути поділений на 3—4 взаємопов'язаних підрозділів. Загальний обсяг цього розділу має бути у межах 20—25 сторінок.

Вимоги до аналітичного розділу

У роботі над аналітичним розділом студент має шанс проявити й використати свої аналітично-контрольні компетенції. Він повинен ґрунтовно проаналізувати фактичний стан досліджуваної проблеми виключно на матеріалах обраного об'єкта і предмета дослідження.

У цьому розділі може бути три-чотири відносно самостійних підрозділів, що містять аналіз та оцінку конкретних сфер діяльності об'єкта дослідження.

Розділ має бути максимально насиченим фактичною інформацією (таблиці, графіки, діаграми, схеми), що відображають відповідні закономірності розвитку досліджуваної проблеми.

Слід чітко розмежувати джерела походження використаної під час аналізу інформації: що запозичено з літератури, що одержано з документів організації, а які дані здобуті шляхом власних спостережень, експериментів, розрахунків, соціологічних опитувань тощо. Розділ завершується оцінкою одержаних результатів.

У даному розділі особливу увагу слід приділити таким аспектам:

— наявність, систематичність і глибина особистого аналізу фактичної інформації про закономірності розвитку досліджуваної економічної підсистеми чи явища;

— наявність і переконливість узагальнень і висновків з аналізу, виявлення проблем і недоліків у функціонуванні розвитку явища за темою МДР.

Оптимальний обсяг розділу 25—30 сторінок.

Вимоги до конструктивного розділу

Підготовка цього розділу МДР вимагає від студента найбільших творчих зусиль. Саме тут він має застосувати і довести свої теоретико-методологічні, практичні та інноваційно-проектні компетенції.

Конструктивний розділ МДР має містити обґрунтовані пропозиції студента, спрямовані на досягнення мети, визначеної у вступі. Структурно вміщує 2—3 підрозділи. Характер і зміст пропонованих заходів мають базуватися на аналізі, проведеному в другому розділі МДР. Невід'ємною частиною обґрунтування пропонованих студентом заходів має бути розрахунок економічної ефективності, відповідного економічного явища та його соціально-економічної доцільності.

За результати розрахунків і зроблені на цій основі висновки відповідальність несе студент — автор магістерської дипломної роботи.

Однією з ознак високої якості МДР є застосування економіко-математичних методів та електронно-обчислювальних машин як під час аналізу, так і при обґрунтуванні запропонованих заходів.

Варто акцентувати увагу на таких питаннях: логічності зв'язку заходів, що пропонуються для вирішення проблеми, із проведеним аналізом статистичних та фактичних матеріалів, що характеризують діяльність певної економічної підсистеми;

— обґрунтуванню та розрахункам ефективності запропонованих рішень;

— використанню зарубіжного досвіду у процесі формування авторських пропозицій та рекомендацій.

Обсяг розділу має бути в межах 20—25 сторінок.

Вимоги до висновків

Цей невеликий за обсягом (5—7 сторінок) розділ є дуже важливим. Текст висновків має підтвердити здатність автора дипломної роботи успішно реалізувати поставлену мету і завдання.

Студент повинен стисло охарактеризувати висновки з проведеного аналізу діяльності досліджуваного об'єкта, узагальнити власні пропозиції, оцінити їх практичне значення та ефективність, виокремити власний внесок в економічну теорію та практику господарювання.

Вимоги до оформлення магістерської дипломної роботи

Текст

Важливим етапом виконання МДР є оформлення її тексту. Від того, наскільки вимогливо поставиться автор до оформлення своєї роботи, суттєво залежатимуть її якість, а отже, і підсумкова оцінка.

Магістерська дипломна робота має бути виконана з додержанням усіх вимог, що стосуються наукових публікацій.

Текст виконується літературною українською мовою на комп'ютері, на листах білого паперу формату А4 з однієї сторони листа. Робота друкується в Word 6.0 (7.0) for Windows, розміри полів: верхнє і нижнє — 20 мм, праве — 10 мм, ліве — 25 мм. Тип шрифту — Times New Roman, розмір шрифту 14, міжрядковий інтервал — 1,5. Номер сторінки — внизу, по центру сторінки.

Використовується науковий стиль із дотриманням усталених термінів. Не допускається використання спрощеного або публіцистичного стилю, чи надто складних словесних конструкцій, відступів від загальноприйнятої термінології.

Матеріал повинен викладатися в логічній послідовності.. Думки і пропозиції слід формулювати чітко і зрозуміло. Слід уникати надмірної описовості, зайвої інформації, не пов'язаної з темою дослідження, необґрунтованих тверджень і висловів, повторів думок. Висновки і пропозиції мають бути конкретними, аргументованими і базуватися на аналізі законодавства, наукових джерел та практики господарювання в даному суспільстві.

Дипломна робота починається з титульного аркуша, який оформляється за зразком, наведеним у додатку 4.

За титульним аркушем послідовно розташовуються: індивідуальне завдання на МДР, відгук керівника, зовнішня рецензія, вступ, перший, другий, третій розділи, висновки, додатки, література.

У змісті дипломної роботи зазначають початкові сторінки кожного розділу і параграфа. Назви розділів і параграфів у змісті та тексті мають бути тотожними.

Вступ, кожен розділ і висновки, які розміщуються у визначеній послідовності, розпочинаються з нової сторінки.

Розділи позначаються римськими цифрами, а параграфи — двома арабськими, перша з них відповідає номеру розділу, друга — номеру параграфа (наприклад, 1.1.; 1.2 або 2.1; 2.2 і т. д.).

Заголовки основних структурних частин роботи "ЗМІСТ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ...", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", "ДОДАТКИ" друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої).

Усі заголовки формулюються лаконічно. Вони повинні розкривати зміст відповідної структурної частини роботи. У заголовках не можна робити переноси слів. Відстань між заголовком та текстом має дорівнювати 2—3 інтервалам. У кінці заголовків крапок не ставлять.

Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, подається в табличній формі. Кожна таблиця повинна мати тематичний заголовок, що відображає її зміст. Усі таблиці слід нумерувати. Праворуч і вище від назви таблиці з прописної букви пишуть слово "Таблиця" та її порядковий номер. Знак № перед цифрою не ставиться.

Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці в даному розділі (наприклад: Таблиця 1.3 — третя таблиця першого розділу).

У разі перенесення частини таблиці на іншу сторінку справа над перенесеною частиною пишуть слова "Продовження табл." і вказують її номер, наприклад: "Продовження табл. 1.2".

Оформлюючи таблицю, слід дотримуватися певного співвідношення її частин. Ширина боковика має бути не більше 1/3 загальної ширини таблиці, а висота головки таблиці — не більше 1/3 висоти таблиці. Стовпці нумеруються тільки в тих випадках, коли у тексті на них є посилання або таблицю розташовують на кількох сторінках. Висота рядків має бути не менше 8 мм. Якщо рядки або стовпці таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під одною, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її головку та боковик. При поділі таблиці на частини допускається її головку заміняти відповідними номерами стовпців.

Якщо всі показники таблиці мають однакові одиниці виміру, їх вносять у заголовок таблиці, якщо різні — вказують у боковику. Позначення одиниць виміру має відповідати вимогам стандартів.

Таблицю розміщують після першого посилання на неї в тексті. Посилання в тексті мають бути на всі таблиці.

Зразок конструкції таблиці

Таблиця______

(номер) Назва таблиці

Головка таблиці

Заголовки стовпців

Підзаголовки стовпців

Рядки

Боковик

Стовпці

Ілюстрації

Наприклад: "Рис. 3.1" (перший рисунок третього розділу). Номер ілюстрації, її назва і ілюстрації (рисунки, схеми, графіки, карти, креслення тощо) слід розміщувати безпосередньо після тексту, де вони 7згадуються вперше. На всі ілюстрації мають бути посилання.

Якщо ілюстрація створена не автором МДР, необхідно дотримуватися вимог чинного законодавства про авторські права.

Креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми повинні відповідати вимогам стандартів " Єдиної системи конструкторської документації" та "Єдиної системи програмної документації".

Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують під ілюстрацією з абзацного відступу. За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст).

Ілюстрації позначаються словом "Рис." і нумеруються послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Наприклад:

8                                      12                                     13                                  17

7                         9               11               12                13               14                17            19

Рис. 4.2.1. Варіанти традиційного та гнучкого графіка роботи

Формули

Формули створюються за допомогою "Редактора формул" і розташовуються безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині рядка. Вище і нижче кожної формули має бути залишено не менше одного вільного рядка.

Формули слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3.) — третя формула першого розділу. Номер формули слід зазначати в круглих дужках на рівні формули в крайньому правому положенні на рядку.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, слід наводити безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Пояснення значення кожного символу слід давати з нового рядка. Перший рядок починають без абзацу словом "де" без двокрапки.

Наприклад: К_м   =   Т_пр  /  Т_з                                                                          (1.3.)

де   К_м — коефіцієнт монотонності праці;

Т_пр — час, витрачений на повторювані рухи;

Т₃ — загальний час тривалості операції (роботи);

Переносити формули на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак на початку наступного рядка. Коли переносять формулу на знакові операції множення, використовують знак "х".

Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою.

Цитування та посилання на використані джерела

У процесі підготовки МДР для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору, слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги до цитування такі:

а)  текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий в джерелі, із збереженням особливостей авторського написання;

б)  кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело.

Посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей з цитованого документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати зміст, мову тексту тощо. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них є матеріал, який не включено до останнього видання.

Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, у посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул із джерела, на яке посилаються.

На запозичену з літературних і статистичних джерел інформацію (формули, таблиці, схеми, графіки, узагальнення, висновки тощо) обов'язково слід робити посилання: або внизу цієї самої сторінки, або у тексті, наводячи (у квадратних дужках) порядковий номер джерела в списку використаної літератури та номери сторінок, з яких узято інформацію.

У посиланнях на наукові статті, що опубліковані у збірниках наукових праць, періодичних виданнях тощо обов'язково зазначається прізвище автора та назва праці, назва видання, рік, номер випуску, сторінки, на яких розміщено дану працю.

Додатки

У додатки виносяться громіздкі таблиці, схеми, діаграми, форми документів, ксерокопії статистичних звітів про господарську діяльність організацій тощо.

Додатки оформлюються як продовження дипломної роботи на наступних сторінках у порядку появи посилань у тексті роботи. Додаток мусить мати заголовок, надрукований угорі симетрично відносно тексту сторінки. Текст кожного додатка, за необхідності, може бути поділений на розділи і підрозділи, які нумеруються у межах кожного додатка.

Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Ґ, Є, Д, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, Додаток А, Додаток Б і т. д. Єдиний додаток позначається як додаток А.

Ілюстрації, таблиці і формули, розміщені в додатках, нумеруються у межах кожного додатка, наприклад: Рис. Д. 1.2 — другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А.1) — перша формула додатка А.

Джерела, які цитуються тільки в додатках, мають розглядатися незалежно від тих, які цитуються в основній частині роботи, і мають бути перелічені наприкінці кожного додатка в переліку посилань.

Бібліографічний опис використаних джерел

До списку використаної літератури слід включати тільки ті джерела, на які є посилання у тексті. Джерела можна розміщувати в списку одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найзручніший для користування); в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків; у хронологічному порядку.

Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати згідно з вимогами таких стандартів: ГОСТ 7.1-84 "Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления", ДСТУ 3582-97 "Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові і бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила", ГОСТ 7.12-93 "Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила".

Для нормативно-правових актів необхідно вказувати офіційні видання (Відомості Верховної Ради України, Офіційний вісник України, газета "Урядовий кур'єр ", Зібрання постанов Уряду України). Не слід посилатися на електронні бази даних та інші видання (книги), які не є офіційними джерелами змісту нормативно-правових актів.

Приклади запису джерел:

1. Бутенко Н. Ю. Комунікативна майстерність викладача: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005.
2. Джи Б. Имидж фирмы. Планирование, формирование, продвижение. — СПб.: Питер, 2003.

Зовнішнє оформлення

Магістерська дипломна робота оправляється у тверду обкладинку в такий спосіб, щоб листи не випадали, щоб їх не можна було виймати без пошкодження. На внутрішньому боці обкладинки вклеюється конверт для дискети.
                                                                                                                                Додаток 1

ФОРМА ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАВДАННЯ НА МАГІСТЕРСЬКУ ДИПЛОМНУ РОБОТУ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Факультет______________________________________________________________

Кафедра________________________________________________________________

Спеціальність____________________________________________________________

Магістерська

 програма________________________________________________________________

ПОГОДЖЕНО                                                   ЗАТВЕРДЖУЮ

Керівник магістерської програми                Завідувач кафедри

(підпис)           (ініціали, прізвище)                                           (підпис)           (ініціали, прізвище)

___________________  200 _ р                       ________________________ 200_ р.

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

Студенту____________________________________________________________________________

(прізвище, ім' я, по батькові)
________________________________форми навчання

на підготовку магістерської дипломної роботи на тему:

Тему затверджено наказом ректора університету від "___ "____________ 200 р .№ _

Магістерська дипломна робота виконується на матеріаліх

План магістерської дипломної роботи

Розділ І_______________________________________________________________________

(назва розділу)

Розділ II_________________________________________________________________________

(назва розділу)

_______________________________________________________________________________________________________________________

(назва розділу)

Зворотний бік додатку 1

Об'єкт дослідження:

Предмет дослідження:

Мета дипломної роботи:

Конкретні завдання, які студент повинен виконати для досягнення поставленої мети: У розділі І

У розділі II

У розділі III

Завдання підготував науковий керівник

Завдання одержав студент

(підпис)

(підпис)

(ініціали, прізвище)

"______________ 200_р.

(ініціали, прізвище)

200_р.

Примітка: Перша сторінка індивідуального завдання на дипломну роботу заповнюється студентом під керівництвом наукового керівника, друга — науковим керівником

Додаток 2 Форма графіка підготовки та захисту магістерських дипломних робіт

ЗАТВЕРДЖЕНО

Кафедрою____________________

Протокол №__ від

Орієнтовний графік підготовки та захисту магістерських дипломних робіт на кафедрі

на

навчальний рік

Додаток З

Форма зовнішньої рецензії на магістерську дипломну роботу

РЕЦЕНЗІЯ

на магістерську дипломну роботу студента КНЕУ

(прізвище, ім'я, по батькові)

на тему_______________________________________________________

(повна назва теми)

1.Актуальність і практичне значення МДР

2. Позитивні сторони у роботі, які бажає підкреслити рецензент

3. Недоліки або дискусійні питання у роботі

4. Оцінка якості запропонованих студентом заходів і пропозицій, їх практична цінність

5. Загальний висновок рецензента (рекомендувати чи не рекомендувати) магістерську дипломну роботу

студента___________________________________________________

(прізвище, ініціали)

до захисту в ДЕК і з якою

оцінкою________________________________________________________________

Посада і місце роботи
рецензента               __

(підпис)                                 (ініціали, прізвище)

МП

_______________________________________________________________

Додаток 4

Форма титульного аркуша магістерської дипломної роботи

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Державний вищий навчальний заклад

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
Факультет

Кафедра_______________________________________________________

Спеціальність__________________________________________________

(код і назва)

Магістерська програма______________________________

Форма навчання_______________________________________________

МАГІСТЕРСЬКА ДИПЛОМНА РОБОТА

Студента________________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові)

на тему_______________________________________________

(повна назва)

Робота допущена до захисту в ДЕК

Завідувач кафедри_____________________

                                                                                     (наук. ступінь, учене звання)

            _                                             _________________                         _______________

                                                                       (підпис)                                 (ініціали, прізвище)

                                                                       Науковий керівник______________________

                                                                                                          (наук.ступінь, учене звання)

                                                           _________________                         _______________

                                                                       (підпис)                                 (ініціали, прізвища)

                                                                       Рецензент_______________________

                                                                                              (наук. ступінь, учене звання)

                                                           _________________                         _______________

                                                                       (підпис)                                 (ініціали, прізвище)

                                                                                                       Додаток 5

                                      Індивідуальний план

                            проходження_______________________________

                            практики студента__________________________

                                                                  Ф.І.Б.

         "_____"______________ 200__р.          _________________________

                                                                                       Підпис студента

         "_____"______________ 200__р.          _________________________

                                                                           Підпис керівника від організації

            "______"________________ 200___р.   _____________________________

                                                                                              Підпис керівника від кафедри

Додаток 6

Київський національний економічний університет

Щоденник
проходження______________________практики

Студент___________________________________ ________

Прізвище, ім'я, по-батькові

Факультет_____________________________________

Курс______________________________________________

Спеціальність_______________________________________

Термін практики з "__ __" по " ____"__________________200___р.

Київ — 200___

Продовження додатку 6.

Студент-практикант

(підпис)

Додаток 7

Схема плану-конспекта лекції

Затверджено Викладач

підпис
_______ 200__ р.

План-конспект лекції

_____________________________ на потоці факультету

назва дисципліни

________________________________________ КНЕУ

студента/ки курсу_______ факультету_________

Дата проведення лекції "__ "                    200     р.

1. Тема лекції.
2. План лекції.
3. Мета і завдання лекції.
4. Обладнання (наочність, ТЗН тощо).

Далі послідовний опис наступного викладу змісту лекції.

1. Організація потоку (... хв.).
2. Виклад теми лекції.
3. Підготовка студентів до сприймання нового матеріалу.

5. Виклад теми лекції:

5.1. Основні питання, що розглядаються.

1. Основні економічні категорії, що вивчаються, в тому числі нові категорії і поняття.
2. Виклад змісту плану лекції. Зв'язок нового матеріалу з життям, історичні екскурси, статистичні приклади, графіки, таблиці.
3. Методи та прийоми роботи, які повинні зацікавити студентів у поглибленому вивченні теми.

6. Загальний підсумок лекції (... хв.).
7. Завдання додому (... хв.).
8. Література, якою користувався студент-практикант при підготовці лекції.

Студент-практикант______________

(підпис)

Додаток 8

Схема плану-конспекту семінарського заняття

"Затверджено" Викладач__________________

підпис
"__ "______________ 200__ р.

План-конспект семінарського заняття

з__________________ на потоці

факультету______________ КНЕУ

студента/ки____________ курсу

1. Вивчити тематичний план, програму і з'ясувати місце семінару в системі розділу, що вивчається.
2. Установити обсяг навчального матеріалу на дане семінарське заняття.
3. Продивитись підручники, посібники, методичну літературу, наочні прилади, додатковий матеріал з теми, з'ясувати зміст питань теми, економічні категорії, закони та поняття. Розв'язати всі контрольні запитання і навчальні завдання з підручника.
4. Сформулювати тему, мету і завдання семінарського заняття. Визначити вимоги до знань і вмінь студентів.
5. Ознайомитись з планом або конспектом попереднього семінарського заняття, встановити, що задано додому (реферати, фіксовані виступи, навчальні завдання). Розв'язати всі задані додому завдання.
6. Продумати можливу мотивацію нового матеріалу, створення проблемних ситуацій тощо.
7. Написати конспект семінару.
8. Продумати, що і коли треба записати на дошці, методику подачі графіків, схеми та ін.

9.  Вивчаючи конспект семінару, скласти його опорну схему. 10.Продумати загальний підсумок семінарського заняття.

11.Назвати тему наступного семінарського заняття та сформулювати навчальні завдання додому для їх самостійного вивчення студентами, а також визначити студентів, котрі будуть готувати і репрезентувати на семінарському занятті реферати та фіксовані виступи.

Додаток 9

Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

«Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана»

Кафедра політичної економії обліково-економічних факультетів

ЗВІТ

назва практики

назва об'єкта, де проходила практика

СтудентаV курсу_________

                                                        групи факультету_________

                                                        _________________________

                                                        _________________________

                                                                  прізвище, ім’я, по-батькові

                                                                       Керівник практики

                                                        ___________________________

Київ 200____

Додаток 10

Форма відгуку наукового керівника

ВІДЗИВ

на магістерську дипломну роботу

студента_______________________________________________________

(прізвище, ім'я)
на тему:_______________________________________

(назва теми)

(Текст відгуку)

(посада, місце роботи)

___________________                                     ________________________

(підпис)                                                                    (ініціали, прізвище)

"______"_________________200___р.

.