Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов

ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Факультет економіки та управління

Кафедра політичної економії

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО:

Науково-методичною радою університету

Протокол № ____ від _____ 20__ р.

 

Голова НМР ______________ А.М. Колот

 

 

КОМПЛЕКС

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ

ДО МАГІСТЕРСЬКОЇ ПРОГРАМИ

«ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ»

 

освітній ступінь магістр

галузь знань «05 –  Соціальна та поведінкові науки»

спеціальність «051 – Економіка»

спеціалізація «Економічна теорія»

 

 

                                                                                                                   РЕКОМЕНДОВАНО:

кафедрою політичної економії

протокол №­ 9 від 17.05.2016 р.

 

                                                           Завідувач кафедри __________В.І. Кириленко

 

ПОГОДЖЕНО:

Керівник магістерської

програми                  _____________  В.І. Кириленко

Начальник відділу

організаційного забезпечення

навчального процесу ____________ В.А. Кішкін

Начальник навчально-

методичного відділу ______________Т.В. Гуть

 

Київ 2016

РОЗДІЛ І. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО МАГІСТЕРСЬКОЇ програми

 

 

 

 

 

 

1.1. Навчальний план магістерської програми “Економічна теорія”

 

         Робочий навчальний план магістерської програми “Економічна теорія” наведено у додатку 1.

 

1.2. Графік організації навчального процесу за магістерською програмою на 2016/2017 н.р.

 

Період

Зміст діяльності

І рік, 1-й семестр

1 вересня –

16 листопада

Теоретичне навчання: лекції, в т.ч. проблемні, семінарські заняття, в т.ч. семінари-дискусії, індивідуальні консультації викладачів, самостійна робота магістрів (підготовка рефератів, навчальних і наукових конспектів тощо), виконання модульних завдань, поточний контроль знань

1-14 вересня

Забезпечення магістрів повним комплектом навчально-методичних матеріалів на 9-й семестр

17 листопада -7 грудня

Екзаменаційна сесія: підсумковий контроль знань магістрів

І рік, 2-й семестр

8 грудня –

28 грудня

 

12 січня –

1 березня

Теоретичне навчання: лекції, в т.ч. проблемні, семінарські заняття, в т.ч. семінари-дискусії, виконання модульних завдань, індивідуальні консультації викладачів, самостійна робота студентів: конспектування текстів лекцій, текстів навчальної літератури, текстів наукової літератури, підготовка і презентація рефератів тощо. Поточний контроль знань магістрів

29 грудня –

11 січня

Канікули

2-22 березня

Екзаменаційна сесія: підсумковий контроль знань магістрів

І рік, 3-й семестр

23 березня –

7 червня

Теоретичне навчання: лекції, в т.ч. проблемні, семінарські заняття, в т.ч. семінари-дискусії, індивідуальні консультації викладачів, самостійна робота магістрів (підготовка рефератів, навчальних і наукових конспектів тощо), виконання модульних завдань, поточний контроль знань

8 червня –

28 червня

Екзаменаційна сесія: підсумковий контроль знань магістрів

28 червня –

31 серпня

Канікули

ІІ рік

1-15 вересня

Затвердження студентам тем магістерських дипломних робіт і наукових керівників

20-25 вересня

Затвердження студентам індивідуальних завдань по темам дипломних робіт

26 вересня –

28 грудня

 

12 січня –

8 лютого

 

 

Підготовка магістерської дипломної роботи

15 вересня –

28 грудня

 

12 січня –

8 лютого

 

 

Проведення переддипломної практики

29 грудня –

11 січня

Канікули

15 вересня – 21 вересня

Рубіжний контроль готовності 1-го розділу магістерської дипломної роботи.

15 вересня –

28 грудня

Педагогічний етап переддипломної практики

22 грудня –

28 грудня

Перший проміжний контроль проведення переддипломної практики

3 листопада –

8 листопада

Рубіжний контроль готовності 2-го розділу магістерської дипломної роботи

22 грудня –

28 грудня

Рубіжний контроль готовності 3-го розділу магістерської дипломної роботи

12 січня –

18 січня

Передзахист диплому

12 січня –

8 лютого

Науково-дослідний етап переддипломної практики

2 лютого –

8 лютого

Доопрацювання і рецензування магістерських дипломних робіт

9 лютого –

15 лютого

Захист звітів з двох етапів переддипломної практики.

Допуск магістерських дипломних робіт до захисту

16 лютого –

22 лютого

Державна атестація випускників (захист дипломних робіт).

Вручення дипломів випускникам-магістрам

 

 

1.3. Первинні посади на ринку праці, обіймати які мають право випускники

 

Фахівець цього рівня підготовлений до роботи за кількома видами і найменуваннями економічної діяльності відповідно до Державного класифікатора видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457, який набув чинності від 01.01.2011 р. (кодифікація та конкретні галузі діяльності зазначені у таблиці 1).

Таблиця 1.

Кодифікація та конкретні види економічної діяльності магістра, підготованого за спеціальністю 8.030501 – «Економічна теорія»

 

Код

Код КВЕД

група

Назва

M

 

ПРОФЕСІЙНА, НАУКОВА ТА ТЕХНІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

 

69.2

Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування

 

70

Діяльність головних (хед-офісів); консультування з питань керування

 

70.2

Консультування з питань керування   

 

70.22

Консультування з питань комерційної діяльності й керування

 

72

Наукові дослідження та розробки

 

72.2

Дослідження й експериментальні розробки у сфері суспільних і гуманітарних наук

 

74

Інша професійна, наукова та технічна діяльність

 

74.9

Інша професійна, наукова та технічна діяльність, не віднесена до інших угруповань

O

 

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ Й ОБОРОНА; ОБОВ'ЯЗКОВЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ

 

84

Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування

 

84.1

Державне управління загального характеру; соціально-економічне управління

 

84.13

Регулювання та сприяння ефективному веденню економічної діяльності

 

84.2

Надання державних послуг суспільству в цілому

P

 

ОСВІТА

 

85

Освіта

 

85.3

Середня освіта

 

85.31

Загальна середня освіта

 

85.32

Професійно-технічна освіта

 

85.4

Вища освіта

 

85.41

Професійно-технічна освіта на рівні вищого професійно-технічного навчального закладу

 

85,59

Інші види освіти не віднесена до інших угруповань

 

Професійні назви робіт, коди та назви класифікаційних угруповань професій наведені в таблиці 2 за Класифікатором професій Національного класифікатора України ДК 003-2010, який набув чинності від 01.01.2011 р.

Таблиця 2.

Професійні групи та назви робіт, які здатен виконувати фахівець освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр»  

спеціальності 8.030501 – «Економічна теорія»

№ з/п

Код і назва професійної групи

Професійна назва роботи (посада)

Професіонали

1

231 Викладачі університетів та вищих навчальних закладів 

2310.2 Асистент 

2310.2 Викладач вищого навчального закладу 

2310.2 Інші викладачі університетів та вищих навчальних закладів 

2

232 Викладачі середніх навчальних закладів 

2320 Викладачі середніх навчальних закладів 

2320 Викладач професійно-технічного навчального закладу 

2320 Вчитель середнього навчально-виховного закладу 

3

235 Інші професіонали в галузі навчання 

2351 Професіонали в галузі методів навчання 

2351.1 Наукові співробітники (методи навчання) 

2351.1 Молодший науковий співробітник (методи навчання) 

2351.1 Науковий співробітник (методи навчання) 

2351.1 Науковий співробітник-консультант (методи навчання) 

2351.2 Викладач (методи навчання) 

2351,2 Методист 

2351.2 Методист з економічної освіти 

2351.2 Інші професіонали в галузі методів навчання 

2359.2 Лектор 

2359.2 Інші професіонали в галузі навчання 

 

241 Професіонали в сфері державної служби, аудиту, бухгалтерського обліку, праці та зайнятості, маркетингу, ефективності підприємництва, раціоналізації виробництва та інтелектуальної власності 

2419 Професіонали державної служби 

2419.3 Консультант (в апараті органів державної влади, виконкому) 

2419.3 Радник (органи державної влади) 

2419.3 Спеціаліст державної служби 

 

244 Професіонали в галузі економіки, соціології, археографії, археології, географії, кримінології та палеографії 

2441 Професіонали в галузі економіки 

2441.1 Молодший науковий співробітник (економіка) 

2441.1 Науковий співробітник (економіка) 

2441.1 Науковий співробітник-консультант (економіка) 

2441.2 Економіст 

2441.2 Економічний радник 

2441.2 Консультант з економічних питань 

2441.2 Оглядач з економічних питань 

 

Магістр з економічної теорії здатний виконувати роботи в тих видах економічної діяльності, які наведені у табл. 1, а обіймати первинні посади, перелік яких наведено в табл. 2.

Назви первинних посад можуть змінюватись згідно з галузевими нормативними документами або штатними розкладами організацій, підприємств та установ певного виду економічної діяльності з урахуванням вимог до формування назв посад, передбачених чинними нормативними актами щодо використання спеціалістів з економічної теорії.

Магістр з економічної теорії на первинних посадах самостійно виконує переважно діагностичні та частково евристичні професійні й соціально-виробничі завдання, робить економічні розрахунки, збирає, систематизує, нагромаджує первинну інформацію як для виконання закріплених за ним посадових обов’язків, так і для потреб структурного підрозділу, де він працює.

Відповідно до первинних посад, які може обіймати випускник вищого навчального закладу, магістр з економічної теорії підготовлений виконувати функції: теоретико-пізнавальну, аналітичну, навчально-методичну, науково-дослідну та виховну.

 

 

 

1.4. Професійні компетенції випускників освітньо-кваліфікаційного рівня магістр за спеціальністю "Економічна теорія"

У процесі сумлінного виконання усіх вимог магістерської навчальної і навчально-методичної та наукової роботи студент має набути професійних компетенцій фахівця магістерського рівня зі спеціальності "Економічна теорія" зміст яких викладено нижче (табл. 3).

Таблиця 3

Професійні компетенції фахівців магістерського рівня підготовки за спеціальністю “Економічна теорія”

 

Класи професійних завдань

Компетенції фахівців необхідні для виконання професійних завдань

Освітньо-кваліфікаційний рівень магістр

1. Теоретико-пізнавальні

  1. Розкривати суть економічних законів і категорій
  2. Виявляти властиві законам внутрішні суперечливості; пояснювати механізм дії економічних законів
  3. Пояснювати закономірності і явища економічного життя суспільства, розкривати його соціально-економічний устрій
  4. Володіння методологією теоретичного дослідження
  5. Розкривати закономірності товарно-грошових відносин
  6. Пояснювати зміст економічної поведінки людини і чинники, які впливають на неї
  7. Пізнавати онтологічний характер економічного життя, розробляти гіпотезу щодо соціально-економічних змін
  8. Виявляти цінності і пріоритети тієї чи іншої економічної системи, її життєві настанови

2. Аналітичні

2.1. Аналізувати характер і напрям розвитку економічних відносин у перехідній економіці

2.2. Аналізувати структуру економічних відносин у суспільстві

2.3. Аналізувати порівняльну ефективність різних форм власності на засоби виробництва

2.4. Аналізувати ефективність суспільного виробництва

2.5. Аналізувати розподіл багатства між різними верствами суспільства

2.6. Аналізувати напрями розвитку товарно-грошових відносин в Україні

2.7. Аналізувати роль ринку в сучасних умовах

2.8. Аналізувати економічні функції держави та її роль у регулюванні економіки

2.9. Аналізувати роль НТР у розвитку вітчизняної економіки

2.10. Аналізувати наукові праці класиків економічної теорії

2.11. Аналізувати підручники та навчальні посібники з економічної теорії

2.12. Аналізувати помежові основи укладів у змішаній економіці

3. Навчально-методичні

3.1. Проводити семінарські заняття

3.2. Викладати економічні дисципліни в середній загальноосвітній школі, професійно-технічних училищах та ВНЗ І—ІІ рівнів акредитації

3.3. Методичне забезпечення викладання економічних дисциплін у ВНЗ

3.4. Організовувати самостійну роботу студентів з вивчення економічних дисциплін

3.5. Контролювати поточні знання студентів та використовувати сучасні критерії їх оцінювання

3.6. Складати плани проведення занять, тексти лекцій, тести, модульні завдання, завдання для перевірки знань, екзаменаційні білети

3.7. Застосовувати передові методи навчання та активізації навчального процесу

3.8. Активізувати і контролювати самостійну роботу студентів по вивченню економічних дисциплін

3.9. Проводити індивідуально-консультативну роботу зі студентами

3.10. Готувати методичне забезпечення навчання персоналу на підприємствах та організаціях

4. Науково-дослідні

4.1. Виконувати обов’язки асистента у ВНЗ, науковця-дослідника в науково-дослідних інститутах та інших установах і організаціях

4.2. Брати участь у виборі теми наукового дослідження та обґрунтуванні її актуальності

4.3. Розробляти план проведення наукових досліджень по обраній темі

4.4. Проводити наукову роботу зі студентами

4.5. Визначати джерела та форми збирання первинної інформації

4.6. Публікувати результати наукових досліджень у наукових збірниках, журналах та інших виданнях

5. Виховні

5.1. Брати участь у формуванні нового типу економічного мислення

5.2. Формувати економічну психологію людей, соціальних і професійних груп

5.3. На основі виявлення економічної поведінки людей впливати на її мотивацію, мислення та вчинки

 

 

РОЗДІЛ ІІІ. МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ЩОДО ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ

 

 

 

 

3.1. Програма, методичне забезпечення та критерії оцінювання проведення практики

Практика є невід'ємною складовою частиною процесу підготовки магістрів в університеті зі спеціальності 8.050101 "Економічна теорія".

Дидактичною метою підготовки магістрів є закріплення знань, одержаних ними в процесі навчання, оволодіння навичками вміння та способами організації майбутньої професійної діяльності, формування професійного вміння приймати самостійні рішення у певних умовах трудової діяльності.

Згідно з чинним навчальним планом магістри спеціальності "Економічна теорія" проходять наукову і педагогічну практику. Тривалість переддипломної практики — 19 тижнів, з них 4 тижні - наукова і 15 тижнів — педагогічна.

Бази практики. Практика студентів кваліфікаційного рівня освіти магістр з спеціальності "Економічна теорія" проводиться на базах практики, які мають відповідати вимогам програми.

Визначення відповідності баз практики здійснює випускаюча кафедра – кафедра політичної економії обліково-економічних факультетів.

Для студентів-магістрів зі спеціальності "Економічна теорія" базами наукової переддипломної практики є провідні економічні науково-дослідні інститути м. Києва, педагогічної — базові кафедри Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана та інших вузів м. Києва.

 

Мета, завдання та зміст педагогічної практики

 

Педагогічна практика. Педагогічна практика є невід'ємною складовою навчального процесу і важливим засобом підготовки кваліфікованих фахівців для вищих навчальних закладів, а також для середніх загально-виховних закладів.

Метою педагогічної практики з викладання дисциплін, що є складовими економічної теорії у вищій школі є формування та закріплення в студентів фахових якостей викладача з політичної економії, основ економічної теорії, економічної історії, історії економічних вчень, мікроекономіки і макроекономіки, поглиблене вивчення і засвоєння методики викладання економічної теорії та виховного процесу, ознайомлення з передовим педагогічним досвідом, специфікою навчального процесу у вищій школі. Досягнення цієї мети передбачає виконання таких основних завдань:

  1. Повне виконання програми, кафедрального та індивідуального планів практики.
  2. Поглиблення та закріплення теоретичних знань з усіх дисциплін навчального плану, накопичення навчально-методичного матеріалу, необхідного для проведення навчального процесу у вищій школі.
  3. Активна робота по оволодінню професійними знаннями, уміннями, навичками; формування професійної етики і мобільності; розвиток професійних інтересів і професійно важливих якостей.

Змістом педагогічної практики є участь студентів-практикантів у навчально-виховному процесі з дисциплін "Економічної теорії" на базових кафедрах КНЕУ. Це передбачає:

— поглиблене вивчення курсів політичної економії, основ економічної теорії, історії економіки та економічних вчень, мікроекономіки, макроекономіки та інших навчальних програм, які рекомендовані МОН України та КНЕУ;

— ознайомлення з системою вивчення теоретичних дисциплін на кафедрах ВНЗ;

— ознайомлення з навчальними планами, програмами, робочими навчальним програмами та іншими навчально-методичними матеріалами кафедри;

— вивчення навчальної літератури (підручники, навчальні посібники тощо), що підготовлені і видані викладачами-вченими кафедри;

— вивчення методики викладання теоретичних економічних дисциплін на кафедрі проходження практики;

— вивчення соціально-психологічного стану студентських колективів, індивідуальних особливостей студентів, досвіду виховної роботи в ВНЗ;

— читання лекцій та проведення семінарських занять;

— участь у методичній роботі кафедри під час практики, включаючи відвідування й аналіз лекційних та семінарських занять своїх колег-практикантів;

— участь у позааудиторних заходах з економічної освіти, що проводяться кафедрою або за її участю (в науково-методичних конференціях, семінарах, нарадах тощо);

— участь у громадсько-виховних заходах кафедри, факультету, ВНЗ та інших організацій;

— освоєння навичок розробки та підготовки навчально-методичних матеріалів, що забезпечують організацію вивчення теоретичних економічних дисциплін у вищій школі (підготовка плану-конспекту лекції, семінарського заняття, тестів, модулів тощо).

 

Науково-дослідна практика. Переддипломна практики в науково-дослідних інститутах також є важливою стадією процесу підготовки магістрів зі спеціальності "Економічна теорія", у ході якої перевіряються здобуті теоретичні знання і відпрацьовуються і поглиблюються професійні навички та вміння.

Переддипломна практика в науково-дослідних інститутах проводиться у січні-лютому на протязі 4 тижнів у календарні терміни, що передбачені затвердженим графіком для кожного студента.

Практика організовується і проводиться на базі провідних економічних науково-дослідних інститутів України.

Основна мета переддипломної практики в науково-дослідних закладах — практичне і творче застосування здобутих знань та набутих у процесі навчання вмінь, розвиток творчих здібностей, навичок науково-дослідної роботи, збагачення досвіду участі в науково-дослідній діяльності, ділового спілкування з провідними вченими, збирання матеріалів для дипломної роботи і, головне, підготовка до самостійної роботи на посадах у науково-дослідних закладах відповідно кваліфікації магістра зі спеціальності "Економічна теорія".

Згідно з програмою основою базової практики є економічний науково-дослідний заклад. Якщо за базу беруть інші установи (підприємства) чи організації, програма змінюється і доповнюється з урахуванням специфіки їхньої діяльності. Коригування програми здійснюється спільно керівником практики від університету і базової науково-дослідної установи (підприємства, організації).

Базовим підрозділом науково-дослідної практики є економічні відділи (сектори): відділ економічної теорії, стратегії економічного розвитку, або певні програми практики, тощо. Розділи теми магістерської дипломної роботи, які не входять у компетенцію базового відділу, підлягають опрацюванню в інших відповідних підрозділах чи секторах.

Поглибленому вивченню економічної роботи в науково-дослідних закладах сприяє комплексний характер переддипломної практики, у процесі якої студент послідовно ознайомлюється з організацією, методами і особливостями роботи вчених-науковців та їхньою кінцевою продукцією (монографії, книги, підручники, статті, наукові конференції).

Переддипломна практика проводиться в колективній та індивідуальній формах, які тісно пов'язані між собою і доповнюють одна одну.

За колективної форми проводяться лекції, наукові дискусії, бесіди з провідними вченими, екскурсії тощо.

Індивідуальна форма практики вважається основною і спрямована на самостійне вивчення завдань практики, опрацювання інформації, вивчення наукової продукції провідних вчених-теоретиків, виконання відповідних висновків, практичних завдань з окремих дисциплін, проведення необхідних досліджень для підготовки консультаційного проекту і магістерської дипломної роботи.

Переддипломна науково-дослідна практика передбачає розгляд досліджуваного об'єкта у трьох аспектах: загальнотеоретичному, структурно-функціональному і загально цивілізаційному, які структурно взаємообумовлені, підпорядковані основній меті і визначають завдання та зміст загальнотеоретичного і тематичного етапів науково-дослідної практики.

Завдання переддипломної науково-дослідної практики полягає

— у практичному поглибленні знань з усіх професійно-орієнтованих дисциплін навчального плану;

— опанування системи організації та методів проведення наукових досліджень;

— проведення наукових досліджень за профілем спеціальності і магістерської програми;

— проведення аналізу, визначенні проблем та тенденцій розвитку соціально-економічних процесів в Україні, розвинених країнах, країнах, що розвиваються та постсоціалістичних країнах;

— оволодіння розвитком економічної теорії з проблеми магістерської дипломної роботи;

— оволодінням методологією аналізу та планування науково-дослідної

діяльності;

— формування навичок використання сучасного інструментарію опрацювання збору та опрацювання наукової інформації, моделювання розвитку певних економічних процесів;

— розробка й обґрунтування теоретичних соціально-економічних проектів, висновків щодо напрямів підвищення ефективності суспільного виробництва чи його окремих ланок, удосконалення господарського механізму, піднесення інноваційно-інвестиційного потенціалу України і забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної економіки;

— формування першої редакції теоретичного, аналітичного і теоретико-практичного розділів дипломної роботи.

Після проходження переддипломної педагогічної чи науково-дослідницької практики студент зобов'язаний знати:

— систему економічних законів, які регулюють розвиток ринкової, змішаної і перехідної економіки;

— особливості перехідної економіки, її суперечності, характер розвитку і кінцеву мету;

— необхідність, зміст і форми роздержавлення та приватизації власності в постсоціалістичних країнах;

— механізм використання економічних законів як у ринковій, так і в

змішаній та перехідній економіках;

— методи та прийоми викладацької роботи з економіки у ВУЗах та загальноосвітніх виховних закладах;

— особливості викладання економічної теорії у системі вищої та середньої

освіти;

— напрями розвитку економічної теорії в тій галузі, яка є предметом

магістерської дипломної роботи. Уміти:

всебічно аналізувати ситуацію, що склалася в розвитку певної соціально-економічної системи, самостійно розв'язувати завдання по розвитку мікроекономічних систем, проводити обґрунтування стратегії розвитку економіки країни, аналізувати закономірну тенденцію макроекономічних процесів, визначати резерви розвитку економіки з відповідною економічною оцінкою, проводити семінарські і практичні заняття з економічної теорії у навчальних закладах вищої освіти та уроки з основ економічних знань у середніх загальноосвітніх закладах; розробляти методичні матеріали з економічної теорії, в тому числі методику проведення семінарських (практичних) занять, методику проведення уроків у середній загальноосвітній школі; проводити виховну роботу з студентами та учнями тощо.

Набути навичок:

виконання науково-дослідних робіт з економічної теорії у економічних науково-дослідних закладах; налагодження ділових і коректних стосунків у системі "викладач-студент", "вчитель-учень"; розв'язання нагальних проблем у навчальному закладі за умов швидких змін зовнішнього і внутрішнього середовища.

Організація і керівництво практикою. Основне навчально-методичне керівництво практикою, а також контроль за її організацією і проходженням здійснюється кафедрою політичної економії обліково-економічних факультетів. Вона пропонує ректорату список керівників практики з числа ПВС кафедр політичної економії обліково-економічних факультетів, політичної економії факультетів управління і маркетингу, історії та теорії господарства. Викладачі кафедр, що призначаються наказом ректора керівниками практики, консультують студентів з питань проходження практики, організовують і контролюють їхню педагогічну та науково-дослідну практику.

Кафедра:

— розробляє та вдосконалює програми практики відповідно до вимог ОКХ спеціальності;

— домовляється та визначає бази практики і подає заявки до відділу організаційного забезпечення навчального процесу для складання договорів з організаціями та підприємствами;

— визначає відповідність баз практики вимогам вищої школи за індивідуальними листами підприємств;

— отримує документацію необхідну для проходження практики студентів;

— формує методичне забезпечення практики студентів;

— організує вибір студентами баз практики і розподіл їх за базами практики;

— підбирає керівників практики (за 1 керівником закріплюється не більше 10 студентів);

— готує проекти наказів про направлення студентів на практику й затвердження керівників практики від кафедр та узгоджує їх із відповідними структурними підрозділами;

— оформляє щоденники й направлення на практику;

— відправляє на бази практики списки студентів, які будуть проходити практику й узгоджує програму практики з керівництвом підприємств і організацій;

— забезпечує заміну баз практики, які не прийняли студентів на практику або якщо база не забезпечує збирання матеріалів для виконання дипломної роботи;

— проводить інструкційні збори студентів про порядок проходження практики, де присутні студенти, керівники практики й представники деканату, видає студентам документацію на практику й організовує їх відправлення на бази практики. При кількості 5-х і більше студентів на одну базу забезпечує відправлення їх із керівником практики;

— видає індивідуальні завдання на практику з урахуванням теми дипломної роботи й особливостей бази практики;

— здійснює контроль за відправленням студентів на практику і своєчасним їх прибуттям на бази практики;

— після закінчення 1-го етапу практики проводить проміжний захист звіту студентів;

— організує в останні три дні проходження практики захист студентами звітів про практику в комісіях, які призначені завідувачем кафедри;

— здійснює розгляд проходження й підсумки практики студентів на засіданнях кафедри;

— подає документи про сплату підприємствам за організацію й проведення практики;

— надає заявку до відділу організаційного забезпечення навчального процесу на бази практики на новий навчальний рік;

— подає звіт кафедри про підсумки проходження практики студентами.

Керівник практики від кафедри

— перед початком практики контролює підготовленість баз;

— забезпечує проведення всіх організаційних заходів перед від'їздом студентів на практику: інструктаж про порядок проходження та з техніки безпеки, надання студентам необхідних документів (направлення, програми, щоденник, календарний план, індивідуальне завдання тощо);

— контролює забезпечення нормальних умов праці й побуту студентів,

виконання ними внутрішнього трудового розпорядку, організовує ведення табеля відвідування студентами бази практики;

— видає необхідні рекомендації і забезпечує, щоб усі зацікавлені сторони виконували свої функції;

— у складі комісії приймає заліки з практики;

— подає завідувачу кафедрою письмовий звіт про проведення практики із зауваженнями й пропозиціями щодо поліпшення практики студентів.

Керівник практики від бази практики

— здійснює безпосереднє керівництво практикою;

— у тісному контакті з керівником практики від кафедри організує й контролює виконання студентами програм і графіка проходження практики;

— забезпечує проведення обов'язкового інструктажу з охорони праці загального та на робочому місці, знайомить студентів із правилами внутрішнього розпорядку;

— забезпечує облік виходів на роботу студентів-практикантів; про всі порушення трудової дисципліни, внутрішнього розпорядку повідомляє керівнику практики від кафедри або безпосередньо завідувачу кафедри;

— контролює ведення щоденника, підготовку звіту студентів-практикантів; після закінчення практики складає характеристику на кожного студента-практиканта, в котрій відображає якість підготовленого ним звіту.

Студенти, що проходять практику зобов'язані

— до початку практики одержати від керівника практики від навчального закладу консультації щодо оформлення усіх необхідних документів;

— своєчасно прибути на базу практики;

— вивчити і суворо дотримуватися правил охорони праці й техніки безпеки;

— у повному обсязі виконувати всі завдання, передбачені програмою практики й указівками керівників від навчального закладу та від бази практики;

— максимально використовувати наявні можливості бази практики, незалежно від того, надаються вони в робочий чи неробочий час;

— забезпечувати заповнення документації щодо проходження практики на відповідному рівні, щоб вона була доступна в будь-який час для перевірки;

— нести відповідальність за виконану роботу;

— своєчасно скласти звіт про виконання програми практики та індивідуального завдання.

 

Документи, які представляються студентами-практикантами для звіту про проходження педагогічної або науково-дослідної практики

  1. Письмовий звіт, який містить розгорнутий аналіз проходження практики (виконання програми та індивідуального плану практики; обсяг і види виконаної практикантом роботи; висновки і пропозиції щодо змісту навчального процесу та організації практики) (див. додаток 9).
  2. Індивідуальний план проходження практики, який складається на основі програми та календарного плану кафедри з проходження практики (затверджується керівником практиканта) (див. додаток 5).
  3. Щоденник проходження практики у ВНЗ або в економічному науково-дослідному закладі (підприємстві) (див. додаток 6).
  4. Аналіз відвіданих лекцій і семінарських занять, які проводили інші студенти-практиканти.
  5. Методичні матеріали, які були використані при проведенні занять чи наукових досліджень (див. додаток 7, 8).
  6. Матеріали про результати проходження науково-дослідної практики.
  7. Інше, що стосується проходження практики.
  8. Відзив керівника студента-практиканта по місцю практики, в якому дається стисла характеристика роботи практиканта, висловлюється

зауваження і пропозиції на його адресу, рекомендується оцінка практики. Відзив скріплюється печаткою.

Підведення підсумків практики

Після закінчення терміну практики студенти звітують про виконання програми та індивідуального завдання. Оформляється звіт за вимогами, які встановлює кафедра. Звіт має містити відомості про конкретно виконану студентом роботу за період практики, короткий опис роботи організації, що є базою практики, висновки й пропозиції, список використаної літератури та інші.

Письмовий звіт, підписаний і оцінений безпосередньо керівником від бази практики, подається на рецензування керівнику практики від кафедри.

Звіт практики захищається студентом в комісії, призначеною завідувачем кафедри. До складу комісії входять керівники практики від кафедри, викладачі кафедри, які викладали спеціальні дисципліни, і, якщо можливо, керівники практики від бази практики.

Комісія приймає залік у студентів в останні дні проходження практики на базах практики або у навчальному закладі.

Диференційована оцінка за практику вноситься в заліково-екзаменаційну відомість і в залікову книжку студента за підписами членів комісії. Оцінка за практику враховується при призначенні розміру стипендії.

Оцінювання практики здійснюється за 100-баловою шкалою, яка переводиться на 4-балову та в залікові бали за такою шкалою:

Оцінка за шкалою, що використовується в КНЕУ

Оцінка за національною школою

Оцінка за шкалою ECTS

90–100

Відмінно

А

80–89

 

Добре

В

70–79

С

66–69

 

Задовільно

D

60–65

E

21–59

Незадовільно

з можливістю повторного складання

FX

0–20

Незадовільно

з повторним вивченням

F

Підсумки кожної практики обговорюються на засіданнях кафедри, Вчених рад факультету і навчального закладу.

 

3.2. Напрями досліджень (орієнтовна тематика магістерських дипломних робіт)

Визначення тематики МДР направлено на розкриття і конкретизацію узагальненого об'єкта спеціальності та спеціалізованого об'єкту діяльності за окремими магістерськими програмами. Ключовими вимогами МДР є орієнтація на проблеми, розв'язанню яких присвячені дипломні роботи, їх зв'язок з узагальненим об'єктом спеціальності та спеціалізованим об'єктом магістерської програми.

Тематику МДР систематично оновлює випускова кафедра з урахуванням змін, що відбуваються у відповідних сферах економічного життя суспільства. При складанні тематики МДР необхідно враховувати лаконічність та однозначність формулювань; відображення в них як професійних завдань, що передбачені спеціальністю, так і магістерською програмою; можливість її розкриття на різних базах практики.

Орієнтовна тематика дипломних робіт подана нижче.

 

  1. Категорії, закони і принципи економічної теорії.
  2. Економічні відносини суспільства, їх сутність і структура.
  3. Економічні потреби суспільства: сутність та еволюція структури.
  4. Механізм використання економічних законів у змішаній економіці.
  5. Економічні інтереси суспільства: сутність, структура і роль в економіці.
  6. Споживання в системі суспільного економічного відтворення.
  7. Економічна система суспільства: сутність та субординація структурних елементів.
  8. Економічні суперечності суспільства: сутність, види, роль і способи розв'язання.
  9. Продуктивні сили суспільства: сутність та етапи розвитку.
  10. Економічна природа сучасної модернізації.
  11. Спосіб суспільного виробництва: теорія і дискусійні аспекти.
  12. Загальний економічний закон розвитку економіки (закон відповідності): його сутність і механізм дії.
  13. Технологічний спосіб виробництва: сутність і місце в системі продуктивних сил.
  14. Власність як економічна категорія: сутність і дискусійні проблеми.
  15. Економічний зміст і юридична форма власності: діалектика взаємозв'язку.
  16. Відносини власності на засоби виробництва і їх вплив на характер трудових відносин.
  17. Приватна власність на засоби виробництва за капіталізму та напрями її еволюції.
  18. Державна власність на засоби виробництва: суть та межі функціонування.
  19. Механізм координації ринкової ефективності і соціальної справедливості.
  20. Економічні критерії розподілу власності і влади.
  21. Розвиток теорії вартості: класична і сучасна теорія вартості.
  22. Механізм ціноутворення в змішаній економіці: дискусійні аспекти.
  23. Закон вартості та його функції.
  24. Закон конкуренції і проблеми його використання в сучасних умовах.
  25. Грошові відносини в змішаній економіці: сутність, суб'єкти, напрями еволюції.
  26. Економічна природа соціальної справедливості.
  27. Закони грошового обігу і розвиток механізму їх використання в змішаній економіці.
  28. Сучасні теорії витрат виробництва.
  29. Прибуток як економічна категорія: доктрини і дискусійні питання.
  30. Ринкові відносини і їх місце в змішаній економіці.
  31. Позичковий капітал і процент та їх роль у суспільному виробництві.
  32. Капітал у сфері торгівлі. Торговий прибуток.
  33. Підприємництво та його роль у ринковій економіці.
  34. Капітал як економічна категорія ринкової економіки: сутність і дискусійні питання.
  35. Наймана праця в умовах сучасної змішаної економіки.
  36. Заробітна плата як економічна категорія: теоретичні концепції.
  37. Земельна рента в системі аграрних відносин постсоціалістичних країн.
  38. Економічні функції держави: роль в економічному відтворенні.
  39. Особливості розширеного економічного відтворення в сучасних умовах.
  40. Система економічних законів у змішаній економіці.
  41. Су спільний продукт і його місце в економічному відтворенні.
  42. Тіньовий сектор в економічному відтворенні України.
  43. Національне багатство суспільства та проблеми відтворення в сучасних умовах.

44.Національний дохід і відносини по його розподілу і перерозподілу.

45.Нагромадження та його роль у розширеному відтворенні.

46.Циклічність розвитку ринкової економіки: суть і теоретичні концепції.

47. Фактори та показники розширеного відтворення робочої сили суспільства.

48.Господарський механізм змішаної економіки: суть, структура і теоретичні погляди.

49.Фінансово-монополістичний капітал і фінансова олігархія в сучасних умовах.

50.Економічна система сучасного капіталізму: соціально-економічна  характеристика.

51.Механізм функціонування сучасної капіталістичної змішаної економіки.

52.Історичні перспективи соціалізму в XXI ст.: теоретичні дискусії.

53.Закономірності розвитку перехідної економіки (на прикладі України).

54.Світове господарство: сутність і структура та напрями еволюції.

55.Міжнародний поділ праці і спеціалізація: суть і напрями розвитку.

56.Транснаціоналізація у світовому господарстві та її вплив на економічний розвиток.

57.Міжнародна економічна інтеграція та її закономірності.

58.Міжнародні економічні відносини: суть і структурні зміни.

59.Сутність і форми міжнародного руху капіталу.

60.Глобальні економічні проблеми і шляхи їх розв'язання людством.

61.Державне регулювання розвитку малого підприємництва.

62.Державне регулювання соціального захисту населення.

63.Державне регулювання національної економіки.

64.Антимонопольне регулювання національної економіки.

65.Державне регулювання іноземного інвестування національної економіки.

66.Державне регулювання охорони навколишнього середовища.

67.Державне регулювання розвитку галузі (на прикладі окремої галузі економіки).

68.Державне регулювання зайнятості населення.

69. Державне регулювання цін на послуги природних монополістів.

70.Структурна політика та реструктуризація національної економіки.

71 .Податкова система та її роль в регулюванні економіки.

72. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

73.Антиінфляційна політика в Україні та її наслідки.

74. Державне регулювання інвестиційної діяльності в Україні.

 75.Прогнозування та державне регулювання науково-технічного прогресу.

76.Роль балансів у державному регулюванні економіки.

77.Прогнозування макроекономічного розвитку країни.

78.Обґрунтування основних параметрів програми соціально-економічного

розвитку регіону (на прикладі області, району, міста).

79.Фінансове та ресурсне забезпечення цільових комплексних програм (на прикладі окремої програми).

80.Обґрунтування основних параметрів програми соціально-економічного розвитку країни.

81.Планування розвитку галузі місцевого господарства (транспорту, зв'язку, житлово-комунального господарства тощо).

82.Прогнозування зовнішньоекономічних відносин (країни, регіону).

83.Прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу України.

84.Прогнозування енергозабезпечення (країни чи регіону).

85.Державне регулювання агропромислового комплексу України.

86.Ефект доходу і заміни та державне регулювання цін на споживчі товари.

87.Порівняльний аналіз сучасних теоретичних концепцій підприємства.

 88.Мікроекономічні аспекти обґрунтування оптимальних розмірів підприємства.

89.Мікроекономічний аналіз в обґрунтуванні управлінських рішень щодорозвитку техніко-технологічної бази підприємства.

90.Розвиток ринкових структур за умов перехідної економіки: мікроекономічний підхід.

91.Поведінка підприємства на олігополістичному ринку гетерогенного блага.

92.Економічне обґрунтування ринкової політики підприємства.

93.Формування виробничої програми підприємства з урахуванням еластичності попиту.

94.Мікроекономічний аналіз державного регулювання ринку споживчих товарів.

95.Моделювання наслідків економічної політики держави засобами інструментарію теорії споживчого вибору.

96.Амортизаційна політика підприємства: мікроекономічний аспект.

97.Стимулювання працівників на підприємстві: мікроекономічний аналіз.

98.Оцінка конкурентної позиції підприємства засобами мікроекономічного аналізу.

99.Управління витратами і прибутком виробництва: мікроекономічний аспект.

  1. Оптимізація структури капіталу: мікроекономічний аспект.
  2. Ефективний розподіл доходів у динамічній мікроекономічній системі.
  3. Економічна свобода і владні дії.
  4. Вартість активів в обґрунтуванні інвестиційних рішень.
  5. Розвиток інституціонального середовища ринкової економіки в Україні.
  6. Цивілізаційна парадигма економічної науки.
  7. Економічні суб'єкти та організації ринкової економічної системи.
  8. Інститути ринкової економічної системи.
  9. Система прав власності в умовах змішаної економіки.
  10. Трансформація державної власності постсоціалістичних країн.
  11. Трансакції та трансакційні витрати в ринковій економіці.
  12. Національний менталітет і економіка: критерії адекватності.
  13. Суть, основні типи та організаційно-правові форми фірми.
  14. Домогосподарство як економічна організація.
  15. Держава як економічна організація.
  16. Контракти в ринковій економіці.
  17. Людський капітал та його розвиток.
  18. Людина в системі економічних відносин.
  19. Мотиви і стимули поведінки економічних суб'єктів ринкової економіки.
  20. Формування інститутів ринкової економіки України.
  21. Моделі поведінки людини в економічній теорії.
  22. Господарство Давньоруської держави.
  23. Форми господарювання в Україні козацької доби.

 

  1. Економічні реформи С. Ю. Вітте та П. А. Столипіна та їх вплив на формування ринкової економіки на українських землях.
  2. Господарські форми стародавнього світу.
  3. Феодальне господарство: суть, основні форми та напрями еволюції.
  4. Господарський розвиток на українських землях Великого князівства Литовського та Королівства Польського.
  5. Мануфактурне виробництво та його роль у формуванні ринкової економіки.
  6. Промисловий переворот: суть, напрямки та соціально-економічні наслідки на українських землях.
  7. Генезис економічних форм аграрного виробництва на українських землях у другій половині XIX — початок XX ст.
  8. Еволюція фінансово-грошової системи господарства України.
  9. Економічні програми національних урядів України за часів Центральної Ради, Гетьманату, Директорії, ЗУНР.
  10. Світова економічна криза 1928–1933 років та її особливості в різних країнах.
  11. Сільськогосподарська кооперація в процесі формування ринкового господарства в українських землях (друга половина XIX — початок XX ст.).
  12. Відміна кріпацтва в українських землях: порівняльна характеристика реформ 1848 (Австро-Угорщина) та 1861 (Росія).
  13. Криза командно-адміністративної системи господарювання та спроби її реформування у другій половині XX ст.
  14. Німецька історична школа та її значення для розвитку сучасної економічної думки.
  15. Монетаризм та його місце в економічній теорії XX ст.
  16. Внесок М. І. Тугана-Барановського в розробку теорії циклів.
  17. Еволюція проблем циклічності в світовій економічній теорії XIX-XX ст.
  18. Кейнсіанство та його роль в економічній теорії XX ст.

 

  1. Неокласична теорія ринку. Монополія і конкуренція в сучасній економічній теорії.
  2. Місце творчої спадщини Й. Шумпетера в еволюції методології економічного дослідження.
  3. Сутність маржинальної революції та її наукове значення для розвитку економічної думки.

 

  1. Еволюція ідей державного регулювання ринкової економіки в ІІ-й половині XX ст.
  2. Теорія кооперації в працях українських економістів.

 

3.3. Методичні рекомендації щодо підготовки та захисту магістерської дипломної роботи

 

При написанні магістерської дипломної роботи та підготовки до захисту студенти повинні керуватися "Положенням про підготовку і захист магістерської дипломної роботи" (далі — Положення)', яке є внутрішнім нормативним документом університету, що регламентує організацію навчального процесу на завершальному етапі професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "магістр". Положення розроблено відповідно до Закону України "Про вищу освіту" від 17 січня 2002 р. № 2984, інших нормативно-правових актів, галузевих стандартів вищої освіти, вимог Болонського процесу, "Положення про організацію навчального процесу в умовах індивідуалізації та впровадження кредитно-модульної системи", затвердженого Вченою радою університету (протокол № 9 від 30.03.2006 р.), "Положення про магістерську програму", затвердженого Вченою радою університету (протокол № 10 від 29.03.2007 р.)

Положення є документом рамкового характеру, який регламентує загальні та найбільш принципові питання підготовки та захисту магістерських дипломних робіт (далі — МДР).

На підставі цього Положення випускаюча кафедра складає методичні рекомендації щодо підготовки МДР з урахуванням специфіки спеціальності "Економічна теорія".

Магістерська дипломна робота, її мета та завдання. Магістерська дипломна робота — це самостійне теоретико-прикладне дослідження, що виконується студентом на завершальному етапі здобуття повної вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем "магістр".

МДР є кваліфікаційною роботою, на підставі захисту якої державна екзаменаційна комісія визначає рівень теоретичної та практичної підготовки випускника, його здатність до самостійної роботи за фахом, і приймає рішення про присвоєння відповідної кваліфікації та видачу диплома.

Метою підготовки МДР є закріплення та демонстрація сформованих упродовж навчання в університеті професійних компетенцій за відповідною спеціальністю. Це досягається шляхом виконання студентом в процесі підготовки МДР професійних завдань, притаманних первинним посадам, які займають професіонали.

Узагальнені професійні завдання спеціальності "Економічна теорія" наступні:

— теоретико-пізнавальні (розкривати суть економічних законі і категорій, пояснювати закономірності розвитку суспільства, володіти методологією економічних досліджень);

— аналітично-контрольні (здатності аналізувати, діагностувати, оцінювати, контролювати різноманітні соціально-економічні процеси, явища, залежності, результати діяльності);

— інноваційно-проектні (здатності прогнозувати, розробляти стратегії розвитку економічних організацій, розробляти оптимізаційні моделі);

— інформаційно-технологічні (здатності під час підготовки МДР ефективно використовувати сучасні інформаційні технології, математичний апарат і джерела наукової інформації);

— науково-дослідницькі (здатності обґрунтовувати вибір теми та методологію наукового дослідження, складати план, програму та формувати гіпотези дослідження обраної теми, розробляти теоретичну базу дослідження обраної теми, узагальнювати отримані результати дослідження, достойно їх презентувати під час попереднього захисту МДР та на державній екзаменаційній комісії).

Професійні завдання виконуються та розгортаються на всіх етапах процесу підготовки МДР, а саме шляхом:

— визначення проблеми дослідження у МДР, її актуальності для конкретного напрямку економічної теорії, господарської системи, — фази суспільного відтворення, ланки економічних відносин тощо;

— формування студентом мети і завдань дослідження;

— обґрунтування предмета, який відображає суть досліджуваної проблеми і пов'язує між собою структурні складові МДР;

— вибору методів дослідження та обґрунтування доцільності їх використання;

— підбору інформаційних джерел (монографічної літератури, періодичних видань, статистичних даних, економічної інформації бази практики, інформації про світовий досвід);

— проведення комплексного аналізу діяльності організації, на матеріалах якої виконується МДР;

— розроблення та обґрунтування проекту заходів, спрямованих на підвищення ефективності діяльності організації, яка була обрана об'єктом дослідження.

Наукове керівництво магістерськими дипломними роботами. Наукове керівництво виконання студентами МДР складається з методологічного та організаційного його забезпечення.

Методологічні засади, якими керуються студенти при підготовці МДР, створюються кафедрою. Вони представлені монографіями, дисертаціями , дослідженнями, підручниками, посібниками, методичними розробками, іншими науково-методичними матеріалами, розробленими вітчизняною та світовою наукою і колективом кафедри. Консультативну допомогу по їх відображенню у магістерських дипломних роботах студентів, надають наукові керівники та автори праць, виконаних на кафедрі.

Організаційно керівництво процесом підготовки студентами МДР забезпечується системою заходів, до якої входять:

— вибір і затвердження теми МДР;

— формування та затвердження індивідуального завдання на підготовку МДР;

— розробка графіку підготовки МДР;

— система консультацій;

— попередній розгляд (захист) МДР комісією, створеною кафедрою;

— розгляд МДР на засіданні кафедри на предмет її рекомендації до захисту;

— надання студентам організаційно-технічної допомоги (робота в комп'ютерному класі, ознайомлення з матеріалами навчально-методичних кабінетів тощо).

Персонально керівництво роботою окремих студентів здійснюють призначені наказом ректора наукові керівники. Науковими керівниками МДР можуть бути як штатні викладачі, так і сумісники, які мають наукові ступені, вчені звання, наукові публікації у галузях знань, що відповідають спрямованості і змісту магістерської програми.

Одному керівникові кафедра може доручати керівництво не більш, ніж п'ятьма дипломниками.

Основні обов'язки наукового керівника МДР:

— консультування студентів з питань вибору теми МДР, розроблення її плану, добору спеціальної літератури, підготовки окремих розділів, підготовки до захисту;

— видача студентові завдання на дипломну роботу;

— контроль за дотриманням студентом графіка підготовки МДР;

— контроль якості дипломної роботи;

— інформування кафедри про хід виконання студентами МДР і випадки недотримання графіка підготовки окремих розділів і роботи в цілому.

— брати участь в обговоренні кафедрою будь-яких питань у галузі підготовки МДР і результатів їх захисту;

— брати участь у роботі кафедральної комісії з попереднього захисту МДР;

— бути присутнім на відкритих засіданнях державної екзаменаційної комісії, коли захищаються його дипломники.

 

Вибір і затвердження теми магістерської дипломної роботи.

Вибір теми МДР є прерогативою студента. При цьому йому необхідно керуватися наступним:

— науковими інтересами та власними уподобаннями;

— тематикою наукового дослідження, що веде кафедра;

— особливостями баз практики або місця постійної роботи, на матеріалах яких виконується робота;

— актуальністю проблеми, що розглядається в роботі для суспільства, окремої галузі, економічної теорії, окремої ланки економічних відносин зв'язків тощо;

— можливостями отримати необхідні матеріали для підготовки роботи;

— власними можливостями розробки обраної теми на належному рівні.

Теми МДР вибираються із розробленого кафедрою переліку і за погодженням з науковим керівником можуть бути скореговані у відповідності з умовами практики або місця постійної роботи студента.

Студент має право запропонувати власне формулювання теми, яке відповідає узагальненому об'єкту спеціальності або спеціалізованому об'єкту магістерської програми. Теми МДР мають відповідати обраному студентом спрямуванню магістерської програми. В окремих випадках теми дипломних робіт і їх розкриття можуть відображати функціонування віртуальних об'єктів або процесів. При цьому вихідні матеріали, необхідні для підготовки МДР, задаються науковим керівником та відображаються в індивідуальному завданні на підготовку МДР.

Закріплення за студентами тем магістерських дипломних робіт оформлюється наказом ректора КНЕУ за поданням випускової кафедри. Цим самим наказом також призначаються наукові керівники магістерських дипломних робіт.

 

Формування і затвердження індивідуального завдання на підготовку магістерської дипломної роботи

Після затвердження теми науковий керівник разом зі студентом формують індивідуальне завдання на підготовку МДР. Індивідуальне завдання має бути погоджене керівником магістерської програми і затверджене завідувачем випускової кафедри.

Формування і затвердження індивідуального завдання направлено на досягнення наступних цілей:

— окреслити методологічні рамки розробки теми шляхом визначення наукового об'єкту, предмету і мети роботи;

— визначити основні напрямки роботи та відобразити їх в структурі МДР;

— встановити ланку чи підсистему економіки на матеріалах якої виконується МДР;

— сформулювати завдання, що дозволяють продемонструвати набуті студентом професійні компетенції;

— забезпечити шляхом індивідуалізації завдань та їх прив'язки до конкретних об'єктів, самостійність роботи студентом над МДР (додаток 1).

Індивідуальне завдання оформляється у двох примірниках: один зберігається на кафедрі, другий — у студента. Свій примірник студент розміщує у дипломній роботі після титульного аркуша. Індивідуальне завдання є нормативним документом і суттєвих відступів у МДР від зафіксованої в ньому структури не допускається.

Форму індивідуального завдання на МДР наведено у додатку 1.

 

Графік виконання магістерських дипломних робіт та контроль за його дотриманням

Календарний графік підготовки та захисту МДР направлений на забезпечення високої якості виконання робіт. Він покликаний вирішити наступні завдання:

— надати методичну допомогу студентам в організації процесу підготовки МДР;

— створити систему контролю за ходом підготовки МДР з боку кафедри;

— забезпечити систематичність та самостійність виконання студентом усіх робіт, передбачених індивідуальним завданням.

Календарний графік складається випускового кафедрою на основі типового графіку, затвердженого ректором університету та враховує особливості відповідних спеціальностей (додаток 2 ).

Контроль за дотриманням графіка виконання МДР покладається на наукового керівника. Кафедра періодично розглядає на своїх засіданнях хід підготовки студентами МДР за інформацією наукового керівника або матеріалами перевірки керівником кафедри.

 

Попередній розгляд (попередній захист) МДР

Метою попереднього розгляду (попереднього захисту) МДР є експертна оцінка фахівцями кафедри рівня готовності роботи у відповідальності зі затвердженими кафедрою критеріями. Така оцінка розглядається перш за все як важлива форма допомоги студенту у доведенні роботи до встановлених вимог. Вона супроводжується конкретними рекомендаціями по доопрацюванню МДР. Негативна експертна оцінка стану справ з підготовкою роботи не тягне за собою адміністративних рішень стосовно студента та наукового керівника.

Звіт комісії заслуховується на засідання кафедри і передбачає оцінку ступеня готовності студентів до захисту дипломних робіт в ДЕК; виявлення осіб, успішне завершення робіт якими знаходиться під загрозою, виявлення типових проблем у ході підготовки МДР та аналіз причин, що призвели до їх появи; пропозиції щодо прийняття заходів по успішному завершенню МДР та їх захисту в ДЕК.

Комісію створює завідувач кафедри у складі 2—3-х викладачів, які мають науковий ступінь та/або вчене звання і досвід керівництва дипломними роботами. Очолює комісію завідувач кафедри або його заступник, чи науковий керівник магістерської програми. Порядок роботи комісії та форму матеріалів, що подають студенти для розгляду комісією, визначає кафедра.

На попередній розгляд МДР, як правило, виноситься робота в повному обсязі. В якості попереднього розгляду МДР може бути проведений захист консультативних проектів, що виконувались в її рамках.

Рекомендація МДР до захисту кафедрою

Розгляд магістерських дипломних робіт на кафедрі є офіційним підведенням підсумків організації навчального процесу на завершальному етапі підготовки магістрів. Він передбачає оцінку усіх складових виконаної роботи студентами та колективом кафедри. На цій основі вносяться пропозиції до проекту наказу про допуск або не допуск студентів до захисту МДР в Державній екзаменаційній комісії та удосконаленню роботи кафедри на зазначеному етапі навчального процесу.

Порядок розгляду передбачає інформацію наукових керівників магістерських дипломних робіт студентів про проведену роботу та офіційне відношення до неї, відображене у відгуку. Відгук не передбачає оцінювання роботи. В разі необхідності кафедра може заслухати окремих студентів, МДР яких не відповідають встановленим вимогам щодо термінів виконання та повноти виконання індивідуального завдання. При розгляді МДР на засіданні кафедри можуть бути ураховані висновки комісії, що проводила їх попередній захист. В обговоренні може приймати участь науковий керівник магістерської програми.

До розгляду на кафедрі подається повністю оформлена МДР. На підставі рішення кафедри завідувач кафедри підписує рекомендацію про її допуск до захисту.

Допуск студента і його МДР до захисту в ДЕК оформляється у такому порядку:

— випускова кафедра подає в деканат витяг із протоколу засідання кафедри, у якому міститься список студентів, допущених кафедрою до захисту;

— деканат перевіряє, виконання студентами навчального плану у повному обсязі;

— декан факультету готує проект наказу про допуск студентів до захисту МДР (державної атестації), погоджує його в установленому порядку і подає на підпис ректору університету;

— підписаний ректором і зареєстрований наказ доводиться до відома студентів.

 

Зовнішнє рецензування магістерських дипломних робіт

Зовнішнє рецензування МДР проводиться з метою надання ДЕК незалежної експертної оцінки професійних компетенцій студентів, продемонстрованих при підготовці дипломної роботи. Його проводять фахівці в галузях знань та практики, яким присвячені теми робіт.

Зовнішніх рецензентів призначає випускова кафедра. Зовнішніми рецензентами МДР можуть бути: висококваліфіковані працівники відповідних структурних підрозділів бази практики чи організації, де працює студент; наукові працівники науково-дослідних установ; працівники міністерств і відомств, викладачі з науковими ступенями та вченими званнями інших вищих навчальних закладів III—IV рівня акредитації.

Зовнішній рецензент у своїй рецензії повинен чітко окреслити позитивні сторони і недоліки у МДР, зробити висновок: рекомендує він її до захисту, чи не рекомендує.

Орієнтовну форму зовнішньої рецензії наведено у додатку 3.

 

Критерії оцінювання магістерської дипломної роботи

Критерії оцінки МДР є методичним засобом що використовується ДЕК з метою виявлення відповідності професійних компетенцій студента вимогам Галузевого стандарту освіти. Вони передбачають аналіз рівня відображення в МДР професійних завдань, які виконуються на первинних посадах професіоналів даної спеціальності. До типових критеріїв оцінки МДР зі спеціальності "Економічна теорія", в яких мають знайти своє відображення реалізація професійних завдань відносяться:

— рівень теоретичного аналізу проблем, що розглядаються в роботі (0—10 балів);

— обґрунтування методологічних засад роботи, науковий апарат та методи залучені до аналізу (0—10 балів);

— аналіз стану процесів, що є предметом розгляду МДР (0—10 балів);

— рівень проведених розрахунків, розробки рекомендацій, моделей і програм виконаних у роботі тощо (0—10 балів);

— інформаційна база та ефективність її використання в МДР, інформаційні технології, що були застосовані в формуванні та обробці бази даних (0—10 балів);

— глибина розробки рекомендацій, їх інноваційність та актуальність (0—10 балів);

— розуміння значимості організації економічних відносин і зв'язків, що є предметом МДР; розробка заходів по їх розвитку та ефективному використанню (0—10 балів).

Магістерська робота оцінюється в діапазоні 0—80 балів. Виконавець повинен набрати не менше 50 балів, щоб бути рекомендованим до захисту. Якість захисту магістерської дипломної роботи оцінюється в межах 0—20 балів.

ДЕК може прийняти до уваги інформацію наукового керівника відображену у його відгуку про процес підготовки МДР та її експертну оцінку зовнішнім рецензентом.

Для оцінювання МДР в університеті застосовується, як випливає з вище зазначеного, 100-балова шкала. Отримана студентом підсумкова оцінка у балах одночасно фіксується у протоколі засідання ДЕК у 4-баловій шкалі ("відмінно", "добре", "задовільно" чи "незадовільно"), а також у буквених символах ЕСТS ("А'', "В", "С", "D", "Е", "FХ", "F").

На засідання ДЕК секретар ДЕК подає такі документи:

— наказ про допуск студентів до захисту;

— залікові книжки студентів;

— навчальні картки студентів;

— магістерські дипломні роботи

 

Вимоги до оформлення змісту магістерської дипломної роботи

Вимоги до вступу

У вступі до МДР студент повинен чітко і лаконічно висвітлити такі питання:

— чому обрано дану тему дослідження;

— обґрунтувати актуальність теми;

— сформулювати мету дослідження;

— обґрунтування предмету розгляду в роботі;

— назвати основні завдання дослідження;

— навести перелік застосованих методів дослідження;

— пояснити, які джерела інформації використано, на матеріалах якої організації виконувалось дослідження;

— повідомити, чи відбулась апробація або впровадження результатів дослідження, у якій організації.

Орієнтовний обсяг вступу має бути в межах 3—5 сторінок.

Вимоги до теоретичного розділу

У теоретичному розділі студент повинен показати свої науково-дослідницькі компетенції. Від нього вимагається розкрити сучасний стан наукової думки в галузі проблем досліджуваної теми, проаналізувати різні теорії та погляди, зробити критичний огляд відповідних наукових джерел, у тому числі зарубіжних, висловити й обґрунтувати своє ставлення, навести власний аналіз основних категорій і понять, сформулювати проблемні питання.

Важливе значення у цьому розділі має обґрунтування вибору методики аналізу досліджуваних проблем, яка буде застосована в аналітичному розділі МДР. Особливу увагу слід звернути на :

— якість і глибину теоретико-методологічного аналізу проблеми;

— наявність та якість критичного огляду літературних джерел;

— наявність наукової полеміки;

— етику цитування (посилання на використанні джерела, у тому числі Інтернет);

— самостійність суджень і викладу матеріалу (наявність формулювання власної думки студента).

У структурному плані теоретичний розділ МДР може бути поділений на 3—4 взаємопов'язаних підрозділів. Загальний обсяг цього розділу має бути у межах 20—25 сторінок.

 

Вимоги до аналітичного розділу

У роботі над аналітичним розділом студент має шанс проявити й використати свої аналітично-контрольні компетенції. Він повинен ґрунтовно проаналізувати фактичний стан досліджуваної проблеми виключно на матеріалах обраного об'єкта і предмета дослідження.

У цьому розділі може бути три-чотири відносно самостійних підрозділів, що містять аналіз та оцінку конкретних сфер діяльності об'єкта дослідження.

Розділ має бути максимально насиченим фактичною інформацією (таблиці, графіки, діаграми, схеми), що відображають відповідні закономірності розвитку досліджуваної проблеми.

Слід чітко розмежувати джерела походження використаної під час аналізу інформації: що запозичено з літератури, що одержано з документів організації, а які дані здобуті шляхом власних спостережень, експериментів, розрахунків, соціологічних опитувань тощо. Розділ завершується оцінкою одержаних результатів.

У даному розділі особливу увагу слід приділити таким аспектам:

— наявність, систематичність і глибина особистого аналізу фактичної інформації про закономірності розвитку досліджуваної економічної підсистеми чи явища;

— наявність і переконливість узагальнень і висновків з аналізу, виявлення проблем і недоліків у функціонуванні розвитку явища за темою МДР.

Оптимальний обсяг розділу 25—30 сторінок.

 

Вимоги до конструктивного розділу

Підготовка цього розділу МДР вимагає від студента найбільших творчих зусиль. Саме тут він має застосувати і довести свої теоретико-методологічні, практичні та інноваційно-проектні компетенції.

Конструктивний розділ МДР має містити обґрунтовані пропозиції студента, спрямовані на досягнення мети, визначеної у вступі. Структурно вміщує 2—3 підрозділи. Характер і зміст пропонованих заходів мають базуватися на аналізі, проведеному в другому розділі МДР. Невід'ємною частиною обґрунтування пропонованих студентом заходів має бути розрахунок економічної ефективності, відповідного економічного явища та його соціально-економічної доцільності.

За результати розрахунків і зроблені на цій основі висновки відповідальність несе студент — автор магістерської дипломної роботи.

Однією з ознак високої якості МДР є застосування економіко-математичних методів та електронно-обчислювальних машин як під час аналізу, так і при обґрунтуванні запропонованих заходів.

Варто акцентувати увагу на таких питаннях: логічності зв'язку заходів, що пропонуються для вирішення проблеми, із проведеним аналізом статистичних та фактичних матеріалів, що характеризують діяльність певної економічної підсистеми;

— обґрунтуванню та розрахункам ефективності запропонованих рішень;

— використанню зарубіжного досвіду у процесі формування авторських пропозицій та рекомендацій.

Обсяг розділу має бути в межах 20—25 сторінок.

 

Вимоги до висновків

Цей невеликий за обсягом (5—7 сторінок) розділ є дуже важливим. Текст висновків має підтвердити здатність автора дипломної роботи успішно реалізувати поставлену мету і завдання.

Студент повинен стисло охарактеризувати висновки з проведеного аналізу діяльності досліджуваного об'єкта, узагальнити власні пропозиції, оцінити їх практичне значення та ефективність, виокремити власний внесок в економічну теорію та практику господарювання.

 

Вимоги до оформлення магістерської дипломної роботи

Текст

Важливим етапом виконання МДР є оформлення її тексту. Від того, наскільки вимогливо поставиться автор до оформлення своєї роботи, суттєво залежатимуть її якість, а отже, і підсумкова оцінка.

Магістерська дипломна робота має бути виконана з додержанням усіх вимог, що стосуються наукових публікацій.

Текст виконується літературною українською мовою на комп'ютері, на листах білого паперу формату А4 з однієї сторони листа. Робота друкується в Word 6.0 (7.0) for Windows, розміри полів: верхнє і нижнє — 20 мм, праве — 10 мм, ліве — 25 мм. Тип шрифту — Times New Roman, розмір шрифту 14, міжрядковий інтервал — 1,5. Номер сторінки — внизу, по центру сторінки.

Використовується науковий стиль із дотриманням усталених термінів. Не допускається використання спрощеного або публіцистичного стилю, чи надто складних словесних конструкцій, відступів від загальноприйнятої термінології.

Матеріал повинен викладатися в логічній послідовності.. Думки і пропозиції слід формулювати чітко і зрозуміло. Слід уникати надмірної описовості, зайвої інформації, не пов'язаної з темою дослідження, необґрунтованих тверджень і висловів, повторів думок. Висновки і пропозиції мають бути конкретними, аргументованими і базуватися на аналізі законодавства, наукових джерел та практики господарювання в даному суспільстві.

Дипломна робота починається з титульного аркуша, який оформляється за зразком, наведеним у додатку 4.

За титульним аркушем послідовно розташовуються: індивідуальне завдання на МДР, відгук керівника, зовнішня рецензія, вступ, перший, другий, третій розділи, висновки, додатки, література.

У змісті дипломної роботи зазначають початкові сторінки кожного розділу і параграфа. Назви розділів і параграфів у змісті та тексті мають бути тотожними.

Вступ, кожен розділ і висновки, які розміщуються у визначеній послідовності, розпочинаються з нової сторінки.

Розділи позначаються римськими цифрами, а параграфи — двома арабськими, перша з них відповідає номеру розділу, друга — номеру параграфа (наприклад, 1.1.; 1.2 або 2.1; 2.2 і т. д.).

Заголовки основних структурних частин роботи "ЗМІСТ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ...", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", "ДОДАТКИ" друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої).

Усі заголовки формулюються лаконічно. Вони повинні розкривати зміст відповідної структурної частини роботи. У заголовках не можна робити переноси слів. Відстань між заголовком та текстом має дорівнювати 2—3 інтервалам. У кінці заголовків крапок не ставлять.

 

Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, подається в табличній формі. Кожна таблиця повинна мати тематичний заголовок, що відображає її зміст. Усі таблиці слід нумерувати. Праворуч і вище від назви таблиці з прописної букви пишуть слово "Таблиця" та її порядковий номер. Знак № перед цифрою не ставиться.

Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці в даному розділі (наприклад: Таблиця 1.3 — третя таблиця першого розділу).

У разі перенесення частини таблиці на іншу сторінку справа над перенесеною частиною пишуть слова "Продовження табл." і вказують її номер, наприклад: "Продовження табл. 1.2".

Оформлюючи таблицю, слід дотримуватися певного співвідношення її частин. Ширина боковика має бути не більше 1/3 загальної ширини таблиці, а висота головки таблиці — не більше 1/3 висоти таблиці. Стовпці нумеруються тільки в тих випадках, коли у тексті на них є посилання або таблицю розташовують на кількох сторінках. Висота рядків має бути не менше 8 мм. Якщо рядки або стовпці таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під одною, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її головку та боковик. При поділі таблиці на частини допускається її головку заміняти відповідними номерами стовпців.

Якщо всі показники таблиці мають однакові одиниці виміру, їх вносять у заголовок таблиці, якщо різні — вказують у боковику. Позначення одиниць виміру має відповідати вимогам стандартів.

Таблицю розміщують після першого посилання на неї в тексті. Посилання в тексті мають бути на всі таблиці.

 

 

 

 

 

Зразок конструкції таблиці

Таблиця______

 

(номер) Назва таблиці

 

 

 

Головка таблиці

 

Заголовки стовпців

Підзаголовки стовпців

 

Рядки

 

Боковик

 

Стовпці

 

Ілюстрації

Наприклад: "Рис. 3.1" (перший рисунок третього розділу). Номер ілюстрації, її назва і ілюстрації (рисунки, схеми, графіки, карти, креслення тощо) слід розміщувати безпосередньо після тексту, де вони 7згадуються вперше. На всі ілюстрації мають бути посилання.

Якщо ілюстрація створена не автором МДР, необхідно дотримуватися вимог чинного законодавства про авторські права.

Креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми повинні відповідати вимогам стандартів " Єдиної системи конструкторської документації" та "Єдиної системи програмної документації".

Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують під ілюстрацією з абзацного відступу. За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст).

Ілюстрації позначаються словом "Рис." і нумеруються послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Наприклад:

 

 

 

8                                      12                                     13                                  17

 

 

 

 

 

 

 

 

7                         9               11               12                13               14                17            19

 

 

— змінний  (гнучкий )час

 

 

— фіксований час

 

 

— обідня перерва

Рис. 4.2.1. Варіанти традиційного та гнучкого графіка роботи

Формули

Формули створюються за допомогою "Редактора формул" і розташовуються безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині рядка. Вище і нижче кожної формули має бути залишено не менше одного вільного рядка.

Формули слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3.) — третя формула першого розділу. Номер формули слід зазначати в круглих дужках на рівні формули в крайньому правому положенні на рядку.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, слід наводити безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Пояснення значення кожного символу слід давати з нового рядка. Перший рядок починають без абзацу словом "де" без двокрапки.

Наприклад: Км   =   Тпр  /  Тз                                                                          (1.3.)

де   Км — коефіцієнт монотонності праці;

Тпр — час, витрачений на повторювані рухи;

Т3 — загальний час тривалості операції (роботи);

Переносити формули на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак на початку наступного рядка. Коли переносять формулу на знакові операції множення, використовують знак "х".

Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою.

Цитування та посилання на використані джерела

У процесі підготовки МДР для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору, слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги до цитування такі:

а)  текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий в джерелі, із збереженням особливостей авторського написання;

б)  кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело.

Посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей з цитованого документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати зміст, мову тексту тощо. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них є матеріал, який не включено до останнього видання.

Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, у посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул із джерела, на яке посилаються.

На запозичену з літературних і статистичних джерел інформацію (формули, таблиці, схеми, графіки, узагальнення, висновки тощо) обов'язково слід робити посилання: або внизу цієї самої сторінки, або у тексті, наводячи (у квадратних дужках) порядковий номер джерела в списку використаної літератури та номери сторінок, з яких узято інформацію.

У посиланнях на наукові статті, що опубліковані у збірниках наукових праць, періодичних виданнях тощо обов'язково зазначається прізвище автора та назва праці, назва видання, рік, номер випуску, сторінки, на яких розміщено дану працю.

Додатки

У додатки виносяться громіздкі таблиці, схеми, діаграми, форми документів, ксерокопії статистичних звітів про господарську діяльність організацій тощо.

Додатки оформлюються як продовження дипломної роботи на наступних сторінках у порядку появи посилань у тексті роботи. Додаток мусить мати заголовок, надрукований угорі симетрично відносно тексту сторінки. Текст кожного додатка, за необхідності, може бути поділений на розділи і підрозділи, які нумеруються у межах кожного додатка.

Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Ґ, Є, Д, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, Додаток А, Додаток Б і т. д. Єдиний додаток позначається як додаток А.

Ілюстрації, таблиці і формули, розміщені в додатках, нумеруються у межах кожного додатка, наприклад: Рис. Д. 1.2 — другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А.1) — перша формула додатка А.

Джерела, які цитуються тільки в додатках, мають розглядатися незалежно від тих, які цитуються в основній частині роботи, і мають бути перелічені наприкінці кожного додатка в переліку посилань.

Бібліографічний опис використаних джерел

До списку використаної літератури слід включати тільки ті джерела, на які є посилання у тексті. Джерела можна розміщувати в списку одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найзручніший для користування); в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків; у хронологічному порядку.

Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати згідно з вимогами таких стандартів: ГОСТ 7.1-84 "Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления", ДСТУ 3582-97 "Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові і бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила", ГОСТ 7.12-93 "Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила".

Для нормативно-правових актів необхідно вказувати офіційні видання (Відомості Верховної Ради України, Офіційний вісник України, газета "Урядовий кур'єр ", Зібрання постанов Уряду України). Не слід посилатися на електронні бази даних та інші видання (книги), які не є офіційними джерелами змісту нормативно-правових актів.

Приклади запису джерел:

  1. Бутенко Н. Ю. Комунікативна майстерність викладача: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005.
  2. Джи Б. Имидж фирмы. Планирование, формирование, продвижение. — СПб.: Питер, 2003.

 

Зовнішнє оформлення

Магістерська дипломна робота оправляється у тверду обкладинку в такий спосіб, щоб листи не випадали, щоб їх не можна було виймати без пошкодження. На внутрішньому боці обкладинки вклеюється конверт для дискети.
                                                                                                                                Додаток 1

ФОРМА ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАВДАННЯ НА МАГІСТЕРСЬКУ ДИПЛОМНУ РОБОТУ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Факультет______________________________________________________________

Кафедра________________________________________________________________

Спеціальність____________________________________________________________

Магістерська

 програма________________________________________________________________

ПОГОДЖЕНО                                                   ЗАТВЕРДЖУЮ

Керівник магістерської програми                Завідувач кафедри

(підпис)           (ініціали, прізвище)                                           (підпис)           (ініціали, прізвище)

___________________  200 _ р                       ________________________ 200_ р.

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

Студенту____________________________________________________________________________

(прізвище, ім' я, по батькові)
________________________________форми навчання

на підготовку магістерської дипломної роботи на тему:

Тему затверджено наказом ректора університету від "___ "____________ 200 р .№ _

Магістерська дипломна робота виконується на матеріаліх

План магістерської дипломної роботи

Розділ І_______________________________________________________________________

(назва розділу)

Розділ II_________________________________________________________________________

(назва розділу)

 

 

Розділ III________________________________________________________________________

 

_______________________________________________________________________________________________________________________

(назва розділу)

 

Зворотний бік додатку 1

Об'єкт дослідження:

Предмет дослідження:

Мета дипломної роботи:

Конкретні завдання, які студент повинен виконати для досягнення поставленої мети: У розділі І

У розділі II

У розділі III

 

Завдання підготував науковий керівник

Завдання одержав студент

 

(підпис)

(підпис)

 

(ініціали, прізвище)

"______________ 200_р.

(ініціали, прізвище)

 

200_р.

Примітка: Перша сторінка індивідуального завдання на дипломну роботу заповнюється студентом під керівництвом наукового керівника, друга — науковим керівником

 

Додаток 2 Форма графіка підготовки та захисту магістерських дипломних робіт

ЗАТВЕРДЖЕНО

Кафедрою____________________

Протокол №__ від

Орієнтовний графік підготовки та захисту магістерських дипломних робіт на кафедрі

 

на

 

навчальний рік

 

 

 

 

Етапи підготовки та захисту МДР

Терміни виконання за формами навчання (граничні)

денна

1. Вибір студентом теми МДР і подання заяви на кафедру;

затвердження тем МДР і призначення наукових керівників; складання і затвердження індивідуальних завдань на виконання МДР

1-15 жовтня

 

 

 

 

20-26 жовтня

2. Підготовка вступу і І розділу МДР

15 вересня – 21 вересня

3. Підготовка II розділу МДР

3 листопада – 8 листопада

4. Підготовка III розділу МДР, висновків і переліку використаних джерел

22 грудня – 28 грудня

5. Подання студентом завершеної МДР науковому керівнику

22 грудня – 28 грудня

6. Розгляд МДР науковим керівником

12 січня – 18 січня

7. Попередній розгляд МДР на комісії від кафедри

12 січня – 18 січня

8. Доопрацювання роботи, прийняття кафедрою рішення про допуск МДР до захисту в ДЕК, оформлення та зовнішнє рецензування МДР

2 лютого – 8 лютого

9. Захист МДР в ДЕК і присвоєння випускникам кваліфікації

16 лютого –  22 лютого

 

Додаток З

Форма зовнішньої рецензії на магістерську дипломну роботу

РЕЦЕНЗІЯ

на магістерську дипломну роботу студента КНЕУ

(прізвище, ім'я, по батькові)

на тему_______________________________________________________

(повна назва теми)

1.Актуальність і практичне значення МДР

2. Позитивні сторони у роботі, які бажає підкреслити рецензент

3. Недоліки або дискусійні питання у роботі

4. Оцінка якості запропонованих студентом заходів і пропозицій, їх практична цінність

5. Загальний висновок рецензента (рекомендувати чи не рекомендувати) магістерську дипломну роботу

студента___________________________________________________

(прізвище, ініціали)

до захисту в ДЕК і з якою

оцінкою________________________________________________________________

Посада і місце роботи
рецензента               __

(підпис)                                 (ініціали, прізвище)

МП

_______________________________________________________________

 

Додаток 4

Форма титульного аркуша магістерської дипломної роботи

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Державний вищий навчальний заклад

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
Факультет

Кафедра_______________________________________________________

Спеціальність__________________________________________________

(код і назва)

Магістерська програма______________________________

Форма навчання_______________________________________________

 

 

 

МАГІСТЕРСЬКА ДИПЛОМНА РОБОТА

 

Студента________________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові)

на тему_______________________________________________

(повна назва)

Робота допущена до захисту в ДЕК

Завідувач кафедри_____________________

                                                                                     (наук. ступінь, учене звання)

            _                                             _________________                         _______________

                                                                       (підпис)                                 (ініціали, прізвище)

 

                                                                       Науковий керівник______________________

                                                                                                          (наук.ступінь, учене звання)

                                                                                  

                                                           _________________                         _______________

                                                                       (підпис)                                 (ініціали, прізвища)

                                                                       Рецензент_______________________

                                                                                              (наук. ступінь, учене звання)

                                                                                 

                                                           _________________                         _______________

                                                                       (підпис)                                 (ініціали, прізвище)

 

 

 

 

Київ 200__

 

                                                                                                       Додаток 5

 

                                      Індивідуальний план

                            проходження_______________________________

                            практики студента__________________________

                                                                  Ф.І.Б.

 

№№

п/п

Зміст роботи

Термін

виконання

Відмітка про

виконання

 

 

 

 

 

         "_____"______________ 200__р.          _________________________

                                                                                       Підпис студента

         "_____"______________ 200__р.          _________________________

                                                                           Підпис керівника від організації

            "______"________________ 200___р.   _____________________________

                                                                                              Підпис керівника від кафедри

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 6

Київський національний економічний університет

Щоденник
проходження______________________практики

Студент___________________________________ ________

Прізвище, ім'я, по-батькові

Факультет_____________________________________

Курс______________________________________________

Спеціальність_______________________________________

Термін практики з "__ __" по " ____"__________________200___р.

 

Київ — 200___

 

 

Продовження додатку 6.

 

№№ п/п

Дата

Зміст проведеного заходу

Зауваження студента-практиканта щодо змісту і методики проведеного заходу

 

 

 

 

 

Студент-практикант

 

(підпис)

 

Додаток 7

Схема плану-конспекта лекції

Затверджено Викладач

підпис
_______ 200__ р.

План-конспект лекції

_____________________________ на потоці факультету

назва дисципліни

________________________________________ КНЕУ

студента/ки курсу_______ факультету_________

Дата проведення лекції "__ "                    200     р.

  1. Тема лекції.
  2. План лекції.
  3. Мета і завдання лекції.
  4. Обладнання (наочність, ТЗН тощо).

Далі послідовний опис наступного викладу змісту лекції.

  1. Організація потоку (... хв.).
  2. Виклад теми лекції.
  3. Підготовка студентів до сприймання нового матеріалу.

5. Виклад теми лекції:

5.1. Основні питання, що розглядаються.

  1. Основні економічні категорії, що вивчаються, в тому числі нові категорії і поняття.
  2. Виклад змісту плану лекції. Зв'язок нового матеріалу з життям, історичні екскурси, статистичні приклади, графіки, таблиці.
  3. Методи та прийоми роботи, які повинні зацікавити студентів у поглибленому вивченні теми.

 

  1. Загальний підсумок лекції (... хв.).
  2. Завдання додому (... хв.).
  3. Література, якою користувався студент-практикант при підготовці лекції.

Студент-практикант______________

(підпис)

 

Додаток 8

Схема плану-конспекту семінарського заняття

"Затверджено" Викладач__________________

підпис
"__ "______________ 200__ р.

План-конспект семінарського заняття

з__________________ на потоці

факультету______________ КНЕУ

студента/ки____________ курсу

  1. Вивчити тематичний план, програму і з'ясувати місце семінару в системі розділу, що вивчається.
  2. Установити обсяг навчального матеріалу на дане семінарське заняття.
  3. Продивитись підручники, посібники, методичну літературу, наочні прилади, додатковий матеріал з теми, з'ясувати зміст питань теми, економічні категорії, закони та поняття. Розв'язати всі контрольні запитання і навчальні завдання з підручника.
  4. Сформулювати тему, мету і завдання семінарського заняття. Визначити вимоги до знань і вмінь студентів.
  5. Ознайомитись з планом або конспектом попереднього семінарського заняття, встановити, що задано додому (реферати, фіксовані виступи, навчальні завдання). Розв'язати всі задані додому завдання.
  6. Продумати можливу мотивацію нового матеріалу, створення проблемних ситуацій тощо.
  7. Написати конспект семінару.
  8. Продумати, що і коли треба записати на дошці, методику подачі графіків, схеми та ін.

9.  Вивчаючи конспект семінару, скласти його опорну схему. 10.Продумати загальний підсумок семінарського заняття.

11.Назвати тему наступного семінарського заняття та сформулювати навчальні завдання додому для їх самостійного вивчення студентами, а також визначити студентів, котрі будуть готувати і репрезентувати на семінарському занятті реферати та фіксовані виступи.

 

Додаток 9

Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

«Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана»

Кафедра політичної економії обліково-економічних факультетів

ЗВІТ

назва практики

назва об'єкта, де проходила практика

СтудентаV курсу_________

                                                        групи факультету_________

                                                        _________________________

                                                        _________________________

                                                                  прізвище, ім’я, по-батькові

                                                                      

                                                                       Керівник практики

                                                        ___________________________

Київ 200____

 

Додаток 10

Форма відгуку наукового керівника

 

ВІДЗИВ

на магістерську дипломну роботу

студента_______________________________________________________

(прізвище, ім'я)
на тему:_______________________________________

(назва теми)

(Текст відгуку)

 

 

Науковий керівник

(посада, місце роботи)

 

___________________                                     ________________________

(підпис)                                                                    (ініціали, прізвище)

 

"______"_________________200___р.

 

 

.

 

Додаток 11 Зразок оформлення реферату

РЕФЕРАТ

Дипломна робота містить _____ сторінок, _____ таблиць, ____рисунків, список літератури з______найменувань,_______додатків.

НАЗВА ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Предметом дослідження є ...

Об'єктом дослідження виступає ...

Мета дипломної роботи полягає в ...

Завданнями роботи є ...

За результатами дослідження сформульовані ...

Одержані результати можуть бути використані ...

Рік виконання дипломної роботи ...

Рік захисту роботи ...

 

Додаток 12

Зразки оформлення бібліографічних описів у списку літератури

Закон України "Про приватизацію майна державних підприємств"// Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 17. — Ст. 122.

Бальцерович Я. Социализм, капитализм, трансформация: очерки на рубежах столетия: Пер. с польского. — М.: Наука, УРАО, 2000. — 352 с.

Бартенев С. А. Зкономические теории и школьї (история и современность). Курс лекций. — М.: БЕК, 1996. — 338 с.

Башнянин Г. І., Копич І. М., Шевчик Б. М. Економічні системи: проблеми структури. — Л.: Коопосвіта, 1999. — С. 115—118.

Бєляєв О. О., Бебело А. С. Економічна система: властивості, структура моделі // Вчені записки: Наук. 36. — Вип. 1. — К.: КНЕУ, 1998. — С. 16—22.

Гош О. Гроші в системі економічних відносин // Економіка України. — 2002. — № 4. — С. 51—58.

Д. Кейнс. Общая теория занятости, процента и денег // Классика зкономической мьісли. — М.: ЗКСМО-ПРЕСС, 2000. — С. 480—786.

С. Мочерний. Закон вартості / Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1 / Рекол.: С. В. Мочерний (відп. ред) та ін. — К.: Академія, 2000. — С. 536—538.

Політична економія: Навч. посібник / К. Т. Кривенко, В. С. Савчук, О. О. Бєляєв та ін. — К.: КНЕУ, 2001. — 508 с

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

 

Факультет економіки та управління

Кафедра політичної економії

 

 

ЗАТВЕРДЖУЮ:

Проректор з науково-

педагогічної роботи ____________ А.М. Колот

«___» ___________ 20__ р.

 

 

 

 

 

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

до вивчення  науки

 «ВЛАСНІСТЬ, ЕКОНОМІЧНА ВЛАДА ТА УПРАВЛІННЯ»

магістерської програми  8Е01 «Економічна теорія»

 освітній ступінь магістр

галузь знань  05 – «Соціальні та поведінкові науки»

спеціальність 051 «Економіка»

спеціалізація (освітня програма) – «Економічна теорія»

 

 

                     

 

                                                            

 

ПОГОДЖЕНО:

 

Завідувач кафедри    _____________ В.І. Кириленко

 

Начальник навчально-

методичного відділу ___________ Т.В. Гуть

 

 

 

 

Київ 2016

 

 

ЗМІСТ

 

  1. Вступ.
  2. Тематичний план науки.
  3. Зміст науки  за темами.
  4. Плани занять:
    1. Плани лекцій.
    2. План семінарських занять очної форми навчання.
  1. Самостійна робота студентів.
  2. Поточний і підсумковий контроль знань:

          6.1.  Карта самостійної роботи студента.

          6.2. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки.

         6.3. Приклади типових завдань, що виносяться на екзамен.

        6.4. Зразок екзаменаційного білета.

7.     Рекомендована література (основна і додаткова).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. ВСТУП

Мета опанування дисципліни

В контексті підготовки фахівців з економічної теорії метою опанування дисципліни є актуалізація, визначення напрямків та поглиблення уявлення про найбільш фундаментальні категорії політичної економії, якими традиційно вважаються відносини власності, економічної влади та управління. Взаємозв'язок запропонованої дисципліни з іншими курсами простежується на протязі всього навчального циклу в університеті (політекономія, політологія, історія економічних вчень, мікро та макроекономіка, менеджмент, тощо).

Основні завдання дисципліни

В процесі опанування дисципліни студент повинен знати про загальнотеоретичні закономірності та методологію аналізу відносин власності, економічної влади та управління; системно застосовувати теоретичні знання до аналізу конкретних економічних процесів та окремих ситуацій економічного життя; вміти робити наукові узагальнення стосовно оцінки прояву окремих економічних явищ, що притаманні трансформаційним процесам в світі та національній економіці.

Набуті знання та уміння знадобляться фахівцю при викладанні дисциплін економічного профілю. Вони дадуть змогу фахівцю розуміти сутність соціально-економічних процесів; доносити до своїх слухачів узагальнені знання стосовно найбільш загальних закономірностей економічного розвитку суспільства; доступно і переконливо проводити заняття; організовувати дискусії в навчальному процесі; виконувати самостійні дослідження в сфері суспільних наук; вміти творчо оцінювати суспільні й економічні явища.

Компетентності , яких набуде студент опанувавши курс:

  • інструментальні: здатність до аналізу  відносин власності, економічної влади та управління
  • міжособистісні: здатність працювати в команді під час групового опанування курсу
  • системні: дослідницькі навики та вміння в процесі опанування курсу ,здатність працювати самостійно
  • глобальні: знання особливостей та тенденцій трансформації відносин власності, економічної влади у глобалізаційному вимірі.

 

 2. Тематичний план науки

 

Назва теми

Кількість годин

Очна форма навчання

Навчальні заняття

СРС

Лекції

Практичні

Індивідуальні

1

2

3

4

5

Модуль 1. Методологія аналізу відносин власності, економічної влади та управління.

Тема 1. Власність: цивілізаційно-економічна історія та право

2

4

1

7

Тема 2. Власність: філософія та економічна теорія

1

4

1

5

Тема 3. Власність: інституціональна теорія

1

-

2

9

Тема 4. Влада як феномен соціально-економічного буття

1

4

1

7

Тема 5. Інститут управління

1

2

1

6

 

Модуль 2. Інституціональна мережа відносин власності, економічної влади та управління в умовах постіндустріальних змін.

Тема 6. Інституціональна мережа відносин власності, влади, управління

1

4

1

6

Тема 7. Інституціональна трансформація економічної системи

1

-

2

8

Тема 8. Інституціональні домінанти сучасності: інтелектуальна власність

2

4

1

4

Тема 9. Інституціональні домінанти сучасності: фінансова влада

1

2

1

6

Тема 10. Інституціональні домінанти сучасності:корпоративне управління

1

4

1

6

Усього:

12

28

12

64

Підсумковий контроль, години

4

Разом годин:

годин

120

кредитів

4

 

 

 

 

3. Зміст науки  за темами

Модуль 1. Методологія аналізу відносин власності, економічної влади та управління

Тема 1. Власність: цивілізаційно-економічна історія та право

Підходи до усвідомлення змісту «власності». Становлення та еволюція відносин власності. Класифікація архетипів відносин власності. Власність у римському праві. Способи набуття права власності. Континентальна та англосаксонська правові традиції. Релігійне сприйняття власності в країнах світу.

Тема 2. Власність: філософія та економічна теорія

Історія становлення теорії власності. Ключові проблеми та напрями розвитку від античної філософії до марксистської політекономії.

Тема 3. Власність: інституціональна теорія

Основи інституціонального аналізу прав власності. Критерії класифікації відносин власності. Правочинності в системі відносин власності. Сучасне трактування теореми Коуза.

Тема 4. Влада як феномен соціально-економічного буття

Роль та місце влади та владних відносин у соціально-економічній системі суспільства. Методологія дослідження економічної влади. Класифікація владного простору. Джерела та функції економічної влади.

Тема 5. Інститут управління

Сучасні економіко-теоретичні проблеми управління. Еволюція організації. Основні підходи до визначення предмета теорії управління. Процес управління організацією як соціальною системою.

Модуль 2. Інституціональна мережа відносин власності, економічної влади та управління в умовах постіндустріальних змін.

Тема 6. Інституціональна мережа відносин власності, влади , управління

Роль інститутів власності, влади та управління в системоутворенні інституціональної підсистеми економіки. Специфіка парних та множинних зв’язків базисних економічних інститутів. Місце інституціональної мережі в економічній системі.

Тема 7. Інституціональна трансформація економічної системи

Трансформаційні процеси: сутність та методологічні підходи до їх дослідження. Специфікація прав власності у процесі приватизації. Зміст і характер інституціональних змін у країнах з трансформаційною економікою.

Тема 8. Інституціональні домінанти сучасності: інтелектуальна власність

Місце та роль інтелектуальної власності у становленні постіндустріального суспільства. Інтелектуальна діяльність. Види та класифікація інтелектуальної власності. Напрями інституціоналізації інтелектуальної власності у трансформаційній економіці.

Тема 9. Інституціональні домінанти сучасності: фінансова влада

Зміст та структура фінансових інститутів. Специфіка фінансових трансакцій. Роль та місце фінансової влади у сучасних процесах та моделях трансформації економічних систем.

Тема 10. Інституціональні домінанти сучасності: корпоративне управління

Сучасні проблеми теорії корпорації. Суперечності корпоративної вертикалі. Партисипативна концепція корпоративного управління. Орієнтири та моделі соціалізації корпоративних відносин.

4. Плани занять

4.1. Плани лекцій

Тема 1. Власність: цивілізаційно-економічна історія та право.

1. Власність: підходи до усвідомлення змісту.

2. Класифікація архетипів відносин власності( проблемна частина лекції)

3. Ставлення до власності у світових релігійних традиціях.(міні лекція)

Тема 2. Власність: філософія та економічна теорія.

1. Власність в античній філософії: Платон та Аристотель.

2. Поняття власності в класичній філософії та політекономії.

3. Відносини власності в марксистській політекономії.

Тема 3. Власність: інституціональна теорія

1. Базові положення інституціональної теорії прав власності.

2. Структуризація відносин власності.(проблемна частина лекції)

3. Теорема Коуза.(міні лекція)

Тема 4. Влада як феномен соціально-економічного буття.

1. Влада як соціально-економічна проблема.

2. Методологія дослідження економічної влади.( міні лекція)

3. Владний простір та джерела економічної влади.

Тема 5. Інститут управління.

1. Еволюція організації та основні підходи до визначення предмета теорії управління.

2. Управління в контексті неоінституціональної теорії.

3. Постіндустріальні контури інституту управління.

Тема 6. Інституціональна мережа відносин власності, влади, управління (проблемна лекція)

1. Загальна модель взаємозв'язків базисних економічних інститутів.

2. Парні взаємозв’язки інститутів власності, влади, управління.

3. Множинні взаємозв'язки та інституціональні агрегати власності, влади, управління.

Тема 7. Інституціональна трансформація економічної системи

1. Методологічні підходи до визначення трансформаційної економічної системи.

2. Зміна форм і специфікація прав власності у процесі приватизації.

3. Власність, влада, управління в моделях традиційної та стратегічної реструктуризації.

Тема 8. Інституціональні домінанти сучасності: інтелектуальна власність

1. Інтелект як вихідна категорія системи відносин інтелектуальної власності.

2. Інтелектуальні права власності.

3. Інтелектуальна власність: види і класифікації.

Тема 9. Інституціональні домінанти сучасності: фінансова влада.

1. Фінансові інститути у суспільному відтворенні.

2. Фінансові трансакції: специфіка обміну правами власності.

3. Фінансова влада на рівні метакорпорацій (ФПГ).

Тема 10. Інституціональні домінанти сучасності: корпоративне управління (заняття-дослідження)

1. Інституціональний зміст корпорації.

2. Корпоратизація в контексті проблеми ефективного власника.

3. Соціалізація корпоративних відносин на основі колективної власності.

 

4.2. Плани семінарських занять

 

ТЕМА 1. ВЛАСНІСТЬ: ЦИВІЛІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ІСТОРІЯ ТА ПРАВО

 (семінар-конференція)

Завдання – формувати компетентності:

Ключові

  • інструментальні: здатність до аналізу змісту, цивілізаційних архетипів та історії розвитку прав власності
  • міжособистісні: здатність працювати в команді під час проведення конференції
  • системні: дослідницькі навики та вміння у процесі підготовки докладів, здатність працювати самостійно
  • знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку у глобалізаційному вимірі.

За результатами семінару-конференції студент повинен вміти:

  • класифікувати підходи до усвідомлення змісту власності
  • виявляти тенденції сучасного цивілізаційного розвитку
  • орієнтуватися у ставленні світових релігійних традицій до власності
  • розрізняти особливості правових традицій інституту власності.

Питання для обговорення на конференції:

1. Власність: підходи до усвідомлення змісту.

2. Азійський архетип відносин власності у стародавній історії Китаю та Індії.

3. Відносини власності в античній історії та римському праві.

4. Східнослов'янська традиція відносин власності.

5. Західний економіко-правовий тип відносин власності.

6. Ставлення до власності у світових релігійних традиціях.

Дискусійні питання:

  1. Чим відрізняються між собою азійський, античний та германський архетипи відносин власності?
  2. Якими є місце та роль римського права у розвитку відносин власності?
  3. У чому полягає відмінність між континентальною та англосаксонською правовими традиціями?
  4.  

Основна

  1. Якубенко В. Власність, економічна влада та управління: навч.посіб. - К.: КНЕУ, 2011. - 373с.
  2. Якубенко В.Власність, економічна влада та управління: Практикум - К.: КНЕУ, 2012. - 204с.
  3.  
  1. Васильєв Л.С. История Востока: В 2 т, - Т.1: Учебник по спец. «История». – 2-е изд., испр. И доп. – М.: Высш. Шк.., 2001. – 512 с.
  2. Исаев И.А. Евразийская концепция собственности // Собственность: право и свобода. – М.: Ин-т гос-ва и права РАН, 1992. – с. 29-43.
  3. Макарчук В.С. Основи римського приватного права: Навч. Посіб. – К.: Атіка, 2000. – 176 с.
  4. Степаненко С.В. Інституціональний аналіз економічних систем (проблеми методології): Монографія. – К.: КНЕУ, 2008. – 312 с.
  5. Шамхалов Ф. Собственность и власть. – М.: Экономика, 2007. – 412с.

 

ТЕМА 2. ВЛАСНІСТЬ: ФІЛОСОФІЯ ТА ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ

(семінар-колективне читання)

Завдання – формувати компетентності:

  •  
  • інструментальні: здатність до аналізу історії розвитку теорії власності
  • міжособистісні: здатність працювати в команді
  • системні: дослідницькі навики та вміння у процесі підготовки до семінару, здатність працювати самостійно та в колективі
  • : знання особливостей розвитку теорії власності та її місця при визначенні тенденцій сучасного економічного розвитку у глобалізаційному вимірі.

За результатами семінару студент повинен вміти:

  • класифікувати теорії власності у часі  та просторі
  • виявляти тенденції сучасного розвитку відносин власності
  • виявляти фактори економічного зростання на основі специфікації відносин власності
  • розрізняти філософський та економіко-теоретичний підходи до аналізу відносин власності.

Питання для обговорення:

1. Власність в античній філософії: Платон та Аристотель.

2. Теорія природного права власності у суспільствознавстві Нового часу.

3. Поняття власності в класичній філософії та політекономії.

4. Анархістський напрям в історії філософії власності.

5. Відносини власності в марксистській політекономії.

Дискусійні питання:

  1. Які особливості трактування відносин власності у філософії Гегеля?
  2. На якому теоретичному та ідеологічному підґрунті формувалося марксистське трактування відносин власності?
  3. Які інновації внесено в теорію власності неокласичною теорією?
  4.  
  5.  
  1. Якубенко В. Власність, економічна влада та управління: навч.посіб. - К.: КНЕУ, 2011. - 373с.
  2. Якубенко В.Власність, економічна влада та управління: Практикум - К.: КНЕУ, 2012. - 204с.

 

  •  
  1. Бетелл Т. Собственность и процветание / Том Бетелл; пер. с англ. Б. Пинскера. – М.: ИРИСЄН, 2008. – 480 с.
  2. Рубаник В. Собственность в истории российской и украинской систем права: общее и собственное. – Харьков, 2004. – 530 с.
  3. Собственность в XX столетии. – М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2001. – 906 с.
  4. Шамхалов Ф. Собственность и власть. – М.: Экономика, 2007. – 412с.

 

ТЕМА 4. ВЛАДА ЯК ФЕНОМЕН СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО БУТТЯ

(семінар-дискусія)

Завдання – формувати компетентності:

Ключові

  • інструментальні: здатність до аналізу владних відносин розвитку, методології дослідження економічної влади
  • міжособистісні: здатність відстоювати свою позицію під час проведення дискусії
  • системні: дослідницькі навики та вміння у процесі підготовки до дискусій, здатність працювати самостійно
  • : знання особливостей та сучасних проявів економічної влади у глобалізаційному вимірі.

За результатами семінару-конференції студент повинен вміти:

  • класифікувати теорії економічної влади
  • виявляти тенденції та прояви сучасного економічної влади на мікро- та макрорівнях
  • виявляти фактори концентрації економічної влади
  • розрізняти проблеми економічної та політичної влади.

Питання для обговорення на конференції:

1. Влада як соціально-економічна проблема.

2. Основні підходи до визначення влади та владних відносин.

3. Методологія дослідження економічної влади.

4. Владний простір та джерела економічної влади.

Дискусійні питання:

  1. Чим різняться трактування влади в теоріях Гоббса та Макіавеллі?
  2. Сформулюйте загальне визначення поняття влади.
  3. Яке місце посідає влада в системі економічних відносин?
  4.  

Основна

  1. Якубенко В. Власність, економічна влада та управління: навч.посіб. - К.: КНЕУ, 2011. - 373с.
  2. Якубенко В.Власність, економічна влада та управління: Практикум - К.: КНЕУ, 2012. - 204с.

Додаткова

  1. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе. – М.: Дело, 1994. – 687 с.
  2. Дементьев В. Власть в экономической системе // Экономическая теория. – 2005. - № 2. – с. 17-27.
  3. Соколин Б. Инфляция и власть. – СПб: Издат. Дом «Бизнес-пресса», 2004. – 144 с.
  4. Тоффлер Э. Метаморфозы власти. – М.: ООО «Издательство АСТ», 2001. – 669 с.

 

ТЕМА 5. ІНСТИТУТ УПРАВЛІННЯ

Завдання – формувати компетентності:

Ключові

  • інструментальні: здатність до аналізу основних підходів до визначення інституту управління
  • міжособистісні: здатність працювати в команді
  • системні: дослідницькі навики та вміння у процесі підготовки докладів, здатність працювати самостійно
  • : знання особливостей та тенденцій сучасних механізмів економічного управління у глобалізаційному вимірі.

За результатами семінару студент повинен вміти:

  • класифікувати теорії організації та управління
  • виявляти тенденції розвитку сучасної організації
  • розрізняти фактори економічного зростання в умовах трансформації інституту управління
  • виявляти постіндустріальні зміни інституту управління.

Питання для обговорення:

1. Еволюція організації та основні підходи до визначення предмета теорії управління.

2. Управління в контексті неоінституціональної теорії.

3. Зміни цільової функції та соціальних пріоритетів управління фірмою.

4. Постіндустріальні контури інституту управління.

Дискусійні питання:

  1. Як пов’язані між собою поняття управління та організації?
  2. Висвітлити еволюцію організації та основні підходи до визначення предмету теорії управління.
  3. Визначити специфіку інституту управління в контексті неоінституціональної теорії.

 

  •  

Основна

  1. Якубенко В. Власність, економічна влада та управління: навч.посіб. - К.: КНЕУ, 2011. - 373с.
  2. Якубенко В.Власність, економічна влада та управління: Практикум - К.: КНЕУ, 2012. - 204с.

Додаткова

  1. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия. – СПб.: Питер Ком, 1999. – 416 с.
  2. Иноземцев В. За пределами єкономического общества: Постиндустриальные теории и постєкономические тенденции в современном мире. – М.: Наука, 1998. – 467 с.
  3. Глущенко С.В. Корпоративне управління в країнах перехідної економіки // Актуальні проблеми економіки. – 2004. - № 8. – с. 150-158.
  4. Коуз Р. Фирма, рынок и право / Пер. с англ. – М.: Дело, 1993. – 192 с.

 

ТЕМА 6. ІНСТИТУЦІОНАЛЬНА МЕРЕЖА ВІДНОСИН ВЛАСНОСТІ, ВЛАДИ, УПРАВЛІННЯ

(семінар-дискусія)

Завдання – формувати компетентності:

Ключові

  • інструментальні: здатність до аналізу матриці множинних зв'язків базисних економічних інститутів
  • міжособистісні: здатність працювати в команді та відстоювати свою позицію під час проведення дискусії
  • системні: дослідницькі навики та вміння у процесі підготовки докладів, здатність працювати самостійно
  • глобальні: знання особливостей та тенденцій сучасного економічного розвитку у глобалізаційному вимірі.

За результатами семінару-дискусії студент повинен вміти:

  • класифікувати парні та множинні зв'язки інститутів власності, влади та управління
  • виявляти сучасні тенденції злиття та поглинання базисних економічних інститутів
  • виявляти фактори економічного зростання під впливом специфікації базисних інститутів
  • розрізняти причини деформації інституціональної матриці.

Питання для обговорення:

1. Загальна модель взаємозв'язків базисних економічних інститутів.

2. Парні взаємозв’язки інститутів власності, влади, управління.

3. Множинні взаємозв'язки та інституціональні агрегати власності, влади, управління.

4. Матриця множинних підсистемних взаємозв'язків економічної системи.

Дискусійні питання:

  1. Описати загальну модель взаємозв’язків базисних економічних інститутів.
  2. Визначити парні взаємозв’язки інститутів власності, влади, управління.
  3. Охарактеризувати матрицю множинних підсистемних взаємозв’язків економічної системи.
  4.  

Основна

  1. Якубенко В. Власність, економічна влада та управління: навч.посіб. - К.: КНЕУ, 2011. - 373с.
  2. Якубенко В.Власність, економічна влада та управління: Практикум - К.: КНЕУ, 2012. - 204с.

Додаткова

  1. Ансофф Н. Стратегическое управление. – М.: Экономика, 1989. – 519 с.
  2. Дементьєв В.В. Мотивация собственника: система экономической власти в переходной экономике // Підприємництво, господарство і право. – 2002. - № 8. – с. 115-119.
  3. Ледяев В.Г. Власть: концептуальній аналіз. – М.: РОССПЭН, 2001. – 144 с.
  4. Ойкен В. Основне принципы экономической политики. – М.: прогресс, 1995. – 496 с.

 

ТЕМА 8. ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ ДОМІНАНТИ СУЧАСНОСТІ: ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ

(семінар-розгорнута бесіда)

Завдання – формувати компетентності:

Ключові

  • інструментальні: здатність до аналізу сутності інтелектуальної власності та цілей специфікації
  • міжособистісні: здатність працювати в команді під час проведення бесіди
  • системні: дослідницькі навики та вміння у процесі підготовки докладів, здатність працювати самостійно
  • : знання особливостей та тенденцій сучасного інноваційного розвитку у глобалізаційному вимірі.

За результатами семінару студент повинен вміти:

  • класифікувати відносини інтелектуальної власності
  • виявляти місце та роль інтелектуальної власності у сучасному інноваційному розвитку
  • виявляти мотивації інноваційного зростання
  • розрізняти проблеми інтелектуальної власності та інноваційного зростання.

Питання для обговорення:

1. Інтелект як вихідна категорія системи відносин інтелектуальної власності.

2. Інтелектуальна діяльність та її об'єктивізація.

3. Інтелектуальні права власності.

4. Інтелектуальна власність: види і класифікації.

Дискусійні питання:

  1. У чому полягають особливості методологічних підходів до визначення інтелектуальної власності?
  2. Висвітлити структуру інтелектуальної діяльності та процес її об’єктивізації.
  3. Охарактеризувати інтелектуальні права власності.
  4.  

Основна

  1. Якубенко В. Власність, економічна влада та управління: навч.посіб. - К.: КНЕУ, 2011. - 373с.
  2. Якубенко В.Власність, економічна влада та управління: Практикум - К.: КНЕУ, 2012. - 204с.

Додаткова

  1. Александрова В.П. Перспектива фінансування економіки знань // Економіка і прогнозування. – 2004.- № 1. – с. 71-85.
  2. Базилевич В.Д., Ільїн В.В. Інтелектуальна власність: креатини метафізичного пошуку. – К.: Знання, 2008. – 687 с.
  3. Мэггс П.Б. Интеллектуальная собственность / Мэггс П.Б., Сергеев А.П.; [Пер. с англ. Л.А. Нежинской]. – М.: Юрист, 2000. – 200 с.
  4. Чухно А.А. Інституціонально-інформаційна економіка. – К.: 2010. - 687 с.

 

ТЕМА 9. ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ ДОМІНАНТИ СУЧАСНОСТІ: ФІНАНСОВА ВЛАДА

(семінарське заняття)

Завдання – формувати компетентності:

Ключові

  • інструментальні: здатність до аналізу сутності фінансових інститутів у суспільному відтворенні, ролі фінансової влади у економічному розвитку
  • міжособистісні: здатність працювати в команді
  • системні: дослідницькі навики та вміння у процесі підготовки докладів, здатність працювати самостійно
  • : знання особливостей та впливу фінансової влади на сучасний економічний розвиток у глобалізаційному вимірі.

За результатами семінару студент повинен вміти:

  • класифікувати теоретичні підходи до аналізу фінансової влади
  • виявляти форми прояву фінансової влади
  • виявляти владні фактори економічного зростання
  • розрізняти проблеми фінансової влади на макро- та мезорівнях та економічного зростання.

Питання для обговорення:

1. Фінансові інститути у суспільному відтворенні.

2. Фінансові трансакції: специфіка обміну правами власності.

3. Фінансова влада та корпоративний фінансовий контроль.

4. Фінансова влада на рівні метакорпорацій (ФПГ).

Дискусійні питання:

  1. Розкрити роль фінансових інститутів у суспільному відтворенні.
  2. Місце фінансових інститутів у фінансовій системі.
  3. Охарактеризувати особливості проявів фінансової влади на рівні мета корпорацій (ФПГ).
  4.  

Основна

  1. Якубенко В. Власність, економічна влада та управління: навч.посіб. - К.: КНЕУ, 2011. - 373с.
  2. Якубенко В.Власність, економічна влада та управління: Практикум - К.: КНЕУ, 2012. - 204с.

Додаткова

  1. Алексєєнко Л.М. Ринок фінансового капіталу: становленя, проблеми, перспективи розвитку: Монографія. –К.: Максимум; Тернопіль: Економічна думка, 2004. – 424 с.
  2. Бьюкенен Дж. Границы свободы / Нобелевские лауреаты по экономике. Джеймс Бьюкенен. – М.: Таурус-Альфа, 1997. – Т. 1. – 497 с.
  3. Дементьєв В. Финансово-промышленные группы в Российской экономике (спецкурс). Тема 8 // Российский экономический журнал. – 1999. - № 3. – с. 50-63.
  4. Леоненко П.М., Юхименко П.І., Ільєнко А.А. та ін. Теорія фінансів: Навч. посіб. / За заг. ред. О.Д. Василика. – К.: Центр навчальної літератури, 2005.

 

ТЕМА 10. ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ ДОМІНАНТИ СУЧАСНОСТІ: КОРПОРАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ

(семінар-конференція)

Завдання – формувати компетентності:

Ключові

  • інструментальні: здатність до аналізу інституціонального змісту корпорацій, проблеми корпоративної організації
  • міжособистісні: здатність працювати в команді під час проведення конференції
  • системні: дослідницькі навики та вміння у процесі підготовки докладів, здатність працювати самостійно
  • глобальні: знання особливостей та тенденцій сучасного корпоративного розвитку у глобалізаційному вимірі.

За результатами семінару-конференції студент повинен вміти:

  • класифікувати теорії корпоративної організації
  • виявляти тенденції сучасного корпоративного розвитку
  • виявляти фактори корпоративного злиття та поглинання
  • розрізняти проблеми корпоративного розвитку та економічного зростання.

Питання для обговорення на конференції:

1. Інституціональний зміст корпорації.

2. Власність та управління в корпоративній вертикалі.

3. Корпоратизація в контексті проблеми ефективного власника.

4. Партисипативна концепція корпоративного управління.

5. Соціалізація корпоративних відносин на основі колективної власності.

Дискусійні питання:

  1. У чому полягає інституціональний зміст корпорації?
  2. Розкрити зміст процесу корпоратизації в контексті проблеми ефективного власника.
  3. За якими напрямами здійснюється процес соціалізації корпоративних відносин?
  4.  

Основна

  1. Якубенко В. Власність, економічна влада та управління: навч.посіб. - К.: КНЕУ, 2011. - 373с.
  2. Якубенко В.Власність, економічна влада та управління: Практикум - К.: КНЕУ, 2012. - 204с.

Додаткова

  1. Савчук В.С., Зайцев Ю.К. Система соціального партнерства в Україні: проблеми, протиріччя, методи формування // Вчені записки: наук. Збірник. – Вип. 4. – К.: КНЕУ, 2002. – с. 9-18.
  2. Супрун Н.А. Еволюція вітчизняної моделв корпоративного управління. – К.: КНЕУ, 2009. – 270с.
  3. Шумпетер Й.А. Капитализм, социализм, демократия. – М.: Экономика, 1995. – 540 с.

 

 

5. Самостійна робота студентів

 

Самостійна робота магістранта - це форма організації навчального процесу, при якій заплановані завдання виконуються магістрантом під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі, СРМ є основним засобом володіння навчальним матеріалом під час поза аудиторної навчальної роботи. Вона є складовою навчального процесу, що впливає на глибину та стійкість набутих знань і умінь, які допомагають творчо застосовувати їх в майбутній професійній діяльності.

Метою СРМ є засвоєння в навчальному обсязі навчальної програми з дисципліни «Власність, економічна влада та управління» та послідовне формування у магістрантів самостійності як риси характеру, що відіграє суттєву роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації.

У процесі самостійної роботи магістрант має перетворитися в активного учасника навчального процесу, навчитись свідомо ставитись до оволодіння теоретичними і практичними знаннями, вільно орієнтуватися в інформаційному просторі.

Вивчаючи курс «Власність, економічна влада та управління», магістрант використовує основні види самостійної роботи:

- самостійну роботу, що забезпечує підготовку до поточних аудиторних занять (підготовка до семінарських занять, написання рефератів, есе тощо):

- науково-аналітичну роботу;

- наукову роботу.

Залежно від завдань та змісту навчального курсу самостійна робота може включати такі форми:

- опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу;

- вивчення окремих тем або питань, що передбачені для самостійного опрацювання;

- виконання домашніх завдань;

- підготовка до семінарських занять та до написання контрольних робіт;

- системне вивчення матеріалу курсу перед написанням модулів;

- виконання індивідуальних завдань: написання реферату, підготовка критичного есе, пошук та огляд літературних джерел.

Можливі види самостійної роботи магістрантів, форми контролю та звітності

Види та форми самостійної роботи магістрантів

Форми контролю та звітності

1. Підготовка до поточних аудиторних занять

1.1. Вивчення обов'язкової та додаткової літератури, текстів лекцій тощо

1.2. Виконання домашніх завдань (конспектування) курсу власності, економічної влади та управління

1.3. Підготовка до семінарських занять

1.4. Підготовка до контрольних робіт та інших форм поточного контролю

1.1. Активна участь в різних видах аудиторних занять

1.2. Перевірка правильності виконання завдань

1.3. Активна участь в семінарських (практичних, лабораторних) заняттях

1.4. Написання контрольної роботи тощо

II. Пошуково-аналітична робота

2.1. Пошук (підбір) та огляд літературних джерел за заданою проблематикою курсу

2.2. Написання реферату (есе) за заданою проблематикою

2.3. Аналіз конкретної виробничої ситуації та підготовка аналітичної записки (Case study)

2.4. Аналітичний розгляд наукової публікації

2.5. Практикум з навчальної дисципліни з використанням програмного забезпечення

2.1. Розгляд підготовлених матеріалів під час аудиторних занять або 1КР

2.2. Обговорення (захист) матеріалів реферату (есе) під час аудиторних занять або ІКР

2.3. Обговорення результатів проведеної роботи під час аудиторних занять або ІКР

2.4. Розгляд підготовлених матеріалів, участь у діловій грі

2.5. Перевірка правильності виконання завдань

III. Наукова робота

3.1. Участь в наукових студентських конференціях і семінарах

3.2. Підготовка наукових публікацій

3.3. Виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри (факультету)

3.1. Доповіді на наукових студентських конференціях і семінарах

3.2. Обговорення з викладачем підготовлених матеріалів, подача в друк

3.3. Використання матеріалів в звіті з НДР

Навчальний план, відведений для самостійної роботи, визначається навчальним планом.

Відповідно до тематичного навчального плану на самостійне опрацювання виносяться теми: 3, 7.

Тема 3. Власність: інституціональна теорія.

І. Питання для самостійного вивчення.

1. Базові положення інституціональної теорії прав власності.

2. Правочинності в системі відносин власності.

3. Структуризація відносин власності.

4. Інститут власності та економічна ефективність. Теорема Коуза.

ІІ. Підготовка конспекту навчального тексту.

ІІІ. Підготовка матеріалів (реферати, доповіді, фіксовані виступи) до семінарських занять.

Тема 7. Інституціональна трансформація економічної системи

І. Питання для самостійного вивчення.

1. Методологічні підходи до визначення трансформаційної економічної системи.

2. Еволюційні зміни як проблема інституціональної теорії.

3. Зміна форм і специфікація прав власності у процесі приватизації.

4. Власність, влада, управління в моделях традиційної та стратегічної реструктуризації.

ІІ. Підготовка конспекту навчального тексту.

ІІІ. Підготовка матеріалів (реферати, доповіді, фіксовані виступи) до семінарських занять.

 

6. ПОТОЧНИЙ І ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

6.1. Очна форма навчання

Карта самостійної роботи магістранта

з науки (дисципліни) «Власність, економічна влада та управління»

для студентів галузі знань «Економіка та підприємництво»

спеціальності «Економічна теорія»

Денна форма навчання

№ семінарського (практичного, лабораторного) заняття

 

Форма самостійної роботи магістранта

Види семінарських (практичних, лабораторних)занять*

Максимальна

кількість

балів

За систематичність і активність роботи на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях

Змістовий модуль №1

1

Підготовка доповідей

Семінар-конференція

4

2

Попередня підготовка з визначених питань

Семінар колективне читання

3

4

Завчасна підготовка за визначеними темами

Семінар-дискусія

4

5

Опрацювання проблемних ситуацій

Семінарське заняття

3

Змістовий модуль №2

6

Завчасна підготовка за визначеними темами

Семінар - дискусія

4

8

Підготовка з визначених питань

Семінар-розгорнута бесіда

4

9

Опрацювання проблемних ситуацій

Семінарське заняття

4

10

Підготовка доповідей

Семінар-конференція

4

Усього балів за роботу на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях

30

За виконання модульних (контрольних) завдань**

Модуль №1

Написання модульної контрольної роботи

5

Модуль №2

Написання модульної контрольної роботи

5

Усього балів за модульний контроль

10

За виконання індивідуальних завдань***

Види індивідуальних завдань

1. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою тематикою

5

2. Написання реферату (есе)

5

3. Аналітичний звіт власних наукових досліджень за відповідною тематикою

5

4. Пошук, підбір та огляд джерел за заданою тематикою

5

5. Підготовка презентації за заданою тематикою

5

6. Виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри (факультету)

10

7. Переклад літературних джерел іншомовного походження за заданою проблематикою

5

Усього балів за виконання індивідуальних завдань

10

Разом балів за СРС

50

* Види семінарських (практичних, лабораторних занять) затверджуються робочою навчальної програми науки (дисципліни).

** Кількість модульних (контрольних) робіт з однієї науки (дисципліни) визначає кафедра. За семестр не повинно проводитись більше 2-х модульних (контрольних) робіт,

*** За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.

 

6.2. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки

Оцінювання знань студентів з науки  «Власність, економічна влада та управління» здійснюється на основі результатів поточної успішності та екзамену.

Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю і на екзамені.

Об’єктом поточного оцінювання є знання окремих складових робочої програми навчальної дисципліни:

  • матеріалу, викладеного на лекціях;
  • питань, розглянутих та обговорених на семінарських і практичних заняттях;
  • матеріалу опрацьованого самостійно.

Поточне оцінювання здійснюється у формі підсумовування позитивних оцінок, отриманих студентом за виконання контрольних робіт, за роботу на семінарських та практичних заняттях, підготовку рефератів та інших завдань, передбачених робочою програмою дисципліни.

Об’єктом підсумкового оцінювання є знання програмного матеріалу дисципліни в повному обсязі.

Підсумкова оцінка з нормативної дисципліни складається, як правило, з оцінки за поточну успішність та оцінки за екзамен.

Максимально можлива оцінка за знання програмного матеріалу нормативної дисципліни дорівнює 100 балам.

За поточну успішність студент може отримати максимум 50 балів та за екзамен 50 балів.

Організація поточного оцінювання знань студентів

         Оцінювання знань студентів з науки (дисципліни) «Власність, економічна влада та управління» здійснюється на основі результатів поточної успішності та поточного модульного контролю (ПМК).

         Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни різного характеру і рівня складності, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю і на іспиті.

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння певного матеріалу, вироблених навичок проведення розрахункових робіт, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал (презентація).

   Кафедра визначає загальну кількість балів за поточну успішність, а саме:

  1. за виконання завдань та активну участь на семінарських заняттях-не більше 30 балів;

2. за виконання завдань для самостійної роботи –  не більше 10 балів;

3. за виконання модульних контрольних робіт – не більше 10.

Загальна кількість балів за поточну роботу не може перевищувати 50 балів.

         За рішенням кафедри студентам, які  брали участь у науковій роботі, у наукових конференціях, підготовці наукових публікацій тощо – можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів. При цьому загальна кількість залікових балів не може перевищувати 50 балів.

Під час контролю виконання завдання для самостійної роботи оцінювання підлягають: самостійне опрацювання теми в цілому чи окремих питань; підготовка рефератів, есе; конспектів навчальних чи наукових текстів, переклад іншомовних текстів, підготовка реферативних матеріалів з публікацій тощо.

Під час виконання аудиторних контрольних робіт оцінюванню підлягають теоретичні знання та практичні навички, яких набув студент після опануванню певного завершеного розділу навчального матеріалу. Контрольні роботи можуть проводитись у формі тестів, відповідей на теоретичні питання, виконання індивідуальних завдань тощо.

З навчальної науки (дисципліни) «Власність, економічна влада та управління»  виконується дві модульні (контрольні роботи).

 

 

Модульний контроль

Модульний контроль з дисципліни "Власність, економічна влада та управління" здійснюється двічі на семінарських заняттях у вигляді контрольної письмової роботи за наступними розділами та темами дисципліни (табл. 1).

Таблиця 1

Обсяг матеріалу для проведення модульного контролю,
його форми і терміни

Модулі

Теми дисципліни

Терміни

Форми контролю

1

Методологія аналізу відносин власності і економічної влади (теми 1, 2, 3, 4, 5)

Після вивчення названих тем

Контрольна робота

2

Інституціональна мережа відносин власності, економічної влади та управління в умовах постіндустріальних змін (теми 6,7,8,9,10)

Після вивчення названих тем

Контрольна робота

 

Завдання для модульного контролю складається з 5-ти питань.

 

Зразок модульного завдання "X"

  1. Сутність економічних відносин власності.
  2. Протиріччя корпоративної вертикалі: власність, влада, управління, праця.
  3. Взаємозв’язок категорії власності та економічної влади..
  4. Система відносин власності і економічної влади у трансформаційній економіці.
  5. Еволюція відносин власності та економічної влади у контексті теорії постіндустріального суспільства.

 

Оцінки за всі види поточної успішності фіксуються викладачами в журналах академічних груп відповідно до чинного порядку.

Одержані студентами оцінки за 100-бальною шкалою (кол. 4) є підставою для підрахування залікових балів за кожен вид самостійної підготовки та підсумування кількості балів за всі види самостійної роботи.

          На останньому семінарському занятті сумарна оцінка в балах за результатами всіх видів поточної успішності записується у відомості обліку поточної та підсумкової успішності.

 

Порядок підсумкового контролю знань

Оцінювання знань студентів з курсу «Власність, економічна влада та управління» здійснюється на основі поточної успішності та екзамену. Іспити проводяться у формі виконання письмових екзаменаційних завдань.

Для студентів денної форми навчання екзаменаційний білет містить 5 завдань.

На екзамен виносяться вузлові теоретичні питання, що потребують творчого підходу та уміння систематизувати набуті знання і застосувати їх для вирішення практичних задач тощо.

Питання, що виносяться на екзамен з дисципліни, критерії оцінювання екзаменаційних завдань визначаються кафедрою, включаються до робочої програми дисципліни та методичних матеріалів щодо змісту та організації самостійної роботи, поточного і підсумкового контролю і доводяться до студентів на початку року.

Екзаменаційний білет містить 5 завдань, кожне з яких оцінюється за шкалою від 0до 10 балів.

Шкала оцінювання екзаменаційних завдань

Оцінка за100 – бальною шкалою

Рівень знань

10

відмінний

8

добрий

6

задовільний

0

незадовільний

 

Результати екзамену оцінюють в діапазоні віл 0 до 50 балів.

У разі, якщо відповіді студента  оцінено менше ніж у 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами екзамену, а набрані за екзамен бали не враховуються у загальній підсумковій  оцінці.

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за поточну успішність ( від 0 до 50) та за виконання екзаменаційних  завдань (від 0 до 50 ) балів. Якщо на екзамені студент набрав менше 30 балів, тобто отримав незадовільну оцінку, загальна підсумкова оцінка включає оцінку за поточну успішність. У відомості обліку поточної і підсумкової успішності записується сумарна оцінка в балах за результатами поточної успішності та екзамену (від 0 до 100 балів).

Умови переведення даних 100-бальної системи оцінювання в 4- х бальну та шкалу за системою ЕСTS здійснюється в такому порядку:

 

Оцінка за шкалою, що використовується в КНЕУ

Оцінка за національною шкалою

Оцінка за шкалоюECTS

90-100

відмінно

А

80-89

 

 

70-79

добре

В

 

 

С

66-69

 

 

60-65

задовільно

D

 

 

E

21-59

незадовільно з можливістю повторного складання

FX

0-20

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

F

 

6.3. Приклади типових завдань, що виносяться на екзамен

1. Основні визначення власності в економічній теорії та праві.

2. Інституціональний підхід до визначення відносин власності.

3. Власність та користування.

4. Основні класифікації відносин власності.

5. Влада та праця.

  1. Власність: підходи до усвідомлення змісту.
  2. Власність в античній філософії: Платон та Аристотель.
  3. Логіко-графічна інтерпретація взаємозв’язків інститутів власності і економічної влади.
  4. Сучасні теорії трансформації відносин власності і економічної влади.
  5. Власність та управління в корпоративній вертикалі.

 

6.4. Зразок екзаменаційного білета “Х”

Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

«Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

 

Освітньо-кваліфікаційний рівень: магістр

Напрям підготовки: «Економічна теорія»

Спеціальність: «8501». Семестр Х

Навчальна дисципліна: «Власність, економічна влада та управління»

 

                                          ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № __

 

1. Економічна влада в політекономії та менеджменті.

2. Типи та види власності.

3. Влада як феномен соціально-економічного буття.

4. Власність та економічна влада у підприємницькому середовищі.

5. Приватизаційні процеси в Україні.

 

Затверджено на засіданні

кафедри  політичної економії обліково-економічних факультетів

Протокол № __  від «__» ________ року

Завідувач кафедри _____________________________________     В.С.Савчук

 

                                                        Екзаменатор  ___________________   В.Д.Якубенко

7. Рекомендована література
Основна

  1. Якубенко В. Власність, економічна влада та управління: навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2011. – 373 с.
  2. Якубенко В. Власність, економічна влада та управління: Практикум – К.: КНЕУ, 2012. – 200 с.


                                          Додаткова

1. Александрова В.П. Перспектива фінансування економіки знань// Економіка і прогнозування. – 2004.- № 1. – с. 71-85.

  1. Алексєєнко Л.М. Ринок фінансового капіталу: становлення, проблеми, перспективи розвитку: Монографія. –К.: Максимум; Тернопіль: Економічна думка, 2004. – 424 с.
  2. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия. – СПб.: Питер Ком, 1999. – 416 с.
  3. Ансофф Н. Стратегическое управление. – М.: Экономика, 1989. – 519 с.
  4. Базилевич В.Д., Ільїн В.В. Інтелектуальна власність: креатини метафізичного пошуку. – К.: Знання, 2008. – 687 с.
  5. Бальцерович Лешек. Уроки перехідної економіки // Економіст. – 2003. - № 3.
  6. Бетелл Т. Собственность и процветание / Том Бетелл; пер. с англ. Б. Пинскера. – М.: ИРИСЄН, 2008. – 480 с.
  7. Бєляєв О.О. Системно-економічна трансформація: теорія та практика здійснення в Україні. – К.: КНЕУ, 2006.
  8. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе. – М.: Дело, 1994. – 687 с.
  9.  Бренделева Е. Неоинституциональная экономическая теория: Учеб. Пособие / Е.А. Бренделева; под общ. ред. А.В. Сидоровича. – М.: Дело и Сервис, 2006. – 352 с.
  10. Бьюкенен Дж. Границы свободы / Нобелевские лауреаты по экономике. Джеймс Бьюкенен. – М.: Таурус-Альфа, 1997. – Т. 1. – 497 с.
  11. Васильєв Л.С. История Востока: В 2 т, - Т.1: Учебник по спец. «История». – 2-е изд., испр. И доп. – М.: Высш. Шк.., 2001. – 512 с.
  12. Геєць В.М. Уроки та перспективи ринкових реформ довгострокового економічного зростання в Україні // Економічна теорія. – 2004. - № 3.
  13. Глущенко С.В. Корпоративне управління в країнах перехідної економіки // Актуальні проблеми економіки. – 2004. - № 8. – с. 150-158.
  14. Дементьв В. Власть в экономической системе // Экономическая теория. – 2005. - № 2. – с. 17-27.
  15. Дементьєв В. Финансово-промышленные группы в Российской экономике (спецкурс). Тема 8 // Российский экономический журнал. – 1999. - № 3. – с. 50-63.
  16. Дементьєв В.В. Мотивация собственника: система экономической власти в переходной экономике // Підприємництво, господарство і право. – 2002. - № 8. – с. 115-119.
  17. Держава і перехідна економіка: механізм взаємодії / О.О. Бєляєв, А.С. Бебело, О.М. Комяков. – К.: КНЕУ, 2003.
  18. Зайцев Ю.К. Соціалізація економіки України та системна трансформація суспільства. – К.: КНЕУ, 2002. – 317 с.
  19. Иноземцев В. За пределами єкономического общества: Постинрдустриальніе теории и постєкономические тенденции в современном мире. – М.: Наука, 1998. – 467 с.
  20. Институциональная экономика: новая институциональная экономическая теория: Учебник / Под общ. ред.. А.А. Аузана. – М.: ИНФРА-М, 2006.
  21. Исаев И.А. Евразийская концепция собственности // Собственность: право и свобода. – М.: Ин-т гос-ва и права РАН, 1992. – с. 29-43.
  22. Капелюшников Р.И. Экономическая теория прав собственности. – М.: ИМЭМО, 1990. – 90 с.
  23. Колодко Г. Институты, политика и экономический рост // Вопросы экономики. – 2004. - № 7. – с. 35-50.
  24. Коуз Р. Фирма, рынок и право / Пер. с англ. – М.: Дело, 1993. – 192 с.
  25. Лазня І., Рибалкін В. Загальний закон власності // Економіка України. – 2001. - № 9. – с. 43-51/
  26. Ледяев В.Г. Власть: концептуальній аналіз. – М.: РОССПЭН, 2001. – 144 с.
  27. Леоненко П.М., Юхименко П.І., Ільєнко А.А. та ін. Теорія фінансів: Навч. посіб. / За заг. ред. О.Д. Василика. – К.: Центр навчальної літератури, 2005.
  28. Макарчук В.С. Основи римського приватного права: Навч. Посіб. – К.: Атіка, 2000. – 176 с.
  29. Мэггс П.Б. Интеллектуальная собственность / Мэггс П.Б., Сергеев А.П.; [Пер. с англ. Л.А. Нежинской]. – М.: Юрист, 2000. – 200 с.
  30. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики. – М.: Фонд экон. книги «Начала», 1997.
  31. Ойкен В. Основне принципы экономической политики. – М.: прогресс, 1995. – 496 с.
  32. Олійник О. Інноваційна діяльність та охорона інтелектуальної власності в Україні // Економіка і прогнозування. – 2004. - № 2. – с. 60-75.
  33. Перехідна економіка: Підручник / За ред.. В.М. Гей ця. – К.: Вища шк.., 2003.
  34. Рибалкін В.О, Лазня І.В. Теорія власності. – К.: Логос, 2000. – 279 с.
  35. Рубаник В. Собственность в истории российской и украинской систем права: общее и собственное. – Харьков, 2004. – 530 с.
  36. Савчук В.С., Зайцев Ю.К. Система соціального партнерства в Україні: проблеми, протиріччя, методи формування // Вчені записки: наук. Збірник. – Вип. 4. – К.: КНЕУ, 2002. – с. 9-18.
  37. Собственность в XX столетии. – М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2001. – 906 с.
  38. Соколин Б. Инфляция и власть. – СПб: Издат. Дом «Бизнес-пресса», 2004. – 144 с.
  39. Степаненко С.В. Інституціональний аналіз економічних систем (проблеми методології): Монографія. – К.: КНЕУ, 2008. – 312 с.
  40. Ткач А. Інституціональна економіка. – К.: ЦУЛ, 2007. – 304 с.
  41. Тоффлер Э. Метаморфозы власти. – М.: ООО «Издательство АСТ», 2001. – 669 с.
  42. Халипов В.Ф. Власть. Основы кратологии. – М.: Луч, 1995. – 304 с.
  43. Ходжонс Д. Экономическая теория и институты: Маніфест современной институциональной экономической теории /Пер. с англ. – М.: Дело, 2003.
  44. Чухно А. Постіндустріальна економіка: теорія, практика та їх значення для України. – К.: Логос, 2003.
  45. Чухно А.А. Інституціонально-інформаційна економіка. – К.: 2010. - 687 с.
  46. Шамхалов Ф. Собственность и власть. – М.: Экономика, 2007. – 412с.
  47. Шумпетер Й.А. Капитализм, социализм, демократия. – М.: Экономика, 1995. – 540 с.
  48. Якубенко В. Базисні інститути у трансформаційній економіці. – К.: КНЕУ, 2004. – 264 с.

 

 

 

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

 

Факультет економіки та управління

Кафедра політичної економії

 

 

ЗАТВЕРДЖУЮ:

Проректор з науково-

педагогічної роботи ____________ А.М. Колот

«___» ___________ 20__ р.

 

 

 

 

 

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

до вивчення дисципліни

 «ТЕОРІЯ ПРИСКОРЕНОГО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ»

 магістерської програми  8Е01 «Економічна теорія»

 освітній ступінь магістр

галузь знань  05 – «Соціальні та поведінкові науки»

спеціальність 051 «Економіка»

спеціалізація (освітня програма) – «Економічна теорія»

 

 

 

                     

                                                          

 

ПОГОДЖЕНО:

 

Завідувач кафедри    _____________ В.І. Кириленко

 

Начальник навчально-

методичного відділу ___________ Т.В. Гуть

 

 

 

 

Київ 2016

 

ЗМІСТ

 

1. Вступ.

2. Тематичний план дисципліни

3. Зміст дисципліни  за темами.

4. Плани занять:

         4.1. Плани лекцій

         4.2. Плани семінарських занять очної форми навчання

 5. Самостійна робота студентів

       6. Поточний і підсумковий контроль знань:

                 6.1.Карта самостійної роботи студента;

             6.2. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з

  дисципліни.

            6.3. Приклади типових завдань, що виносяться на ПМК.

           

 7. Рекомендована література (основна і додаткова)

 

 

 

 

 

1. Вступ

Мета: надання знань про закономірності прискорення економічного розвитку, логіку і механізм переходу від однієї господарської структури до іншої, розуміння послідовності та значення окремих економічних перетворень у процесі прискорення економічного розвитку.

Завдання: вивчення закономірностей та методології аналізу прискорення економічного розвитку; набуття вмінь щодо застосування теоретичних знань до аналізу конкретних господарських ситуацій в окремих країнах, що збільшують темпи свого розвитку, виховання культури економічних досліджень і професійної відповідальності фахівців за наукові узагальнення і розвиток економічної теорії в частині зростання темпів та рівня свого економічного розвитку.

Предмет: закономірності, етапи і моделі прискореного розвитку продуктивних сил та економічних відносин.

За структурно-логічним місцем курс «Теорія прискоренного економічного розвитку» відноситься до: а) базових наук та дисциплін магістерського рівня підготовки, б) циклу професійної підготовки студентів-магістрів напрямку «Економіка і підприємництво» спеціальності “Економічна теорія» і згідно робочого навчального плану вивчається в 10-у семестрі на 5-ому році навчання.

Взаємозв’язок дисципліни з іншими дисциплінами навчального плану. Курс «Теорія прискоренного економічного розвитку» органічно пов'язаний з системою всіх економічних наук, яких понад 50. По відношенню до них курс «Теорія прискоренного економічного розвитку» є уточнюючим та деталізуючим такі дисципліни як: основи економічної науки, мікро-, мезо-, макро- та мегаекономіка (світекономіка), історія економіки та економічних вчень, логіка економічного розвитку у частині, яка стосується процесу прискорення прогресивних змін у економіці.

Перелік компетентностей, знань і умінь студента після опанування даного курсу. Після опанування курсу студент повинен знати: що являє собою економічний розвиток; які основні закономірності його прискорення; яка логіка і механізм переходу від одного рівня розвитку економіки до іншого; розуміти закономірності трансформаційної сучасної економіки та бачити її місце у загально-історичному процесі економічних змін.

Уміти:

  • адекватно застосовувати наукові методи пізнання;
  •  самостійно формулювати свою думку щодо сутності певного економічного явища чи процесу;
  • зі знанням справи брати участь в процесі обговорення дискусійних питань щодо прискорення економічного розвитку;
  • розкривати причини існування різних підходів окремих економічних шкіл щодо окремих змін та загальної моделі розвитку України;
  • підбирати матеріали до фіксованих виступів на семінарських заняттях;
  • на високому рівні виконувати завдання для самостійної роботи.

Сфера реалізації набутих знань і вмінь у майбутній професії: у практичній діяльності, в педагогічній роботі та в наукових дослідженнях.

2. Тематичний план дисципліни

Назва теми

Кількість годин

Очна форма навчання

Навчальні заняття

СРС

Лекції

Практичні

Індивідуальні

1

2

3

4

5

Розділ 1. Методологія дослідження процесу прискорення економічного розвитку

ТЕМА 1. Предмет і метод дисципліни «Теорія прискоренного економічного розвитку»

2

2

1

4

ТЕМА 2. Методологія дослідження процесу прискорення економічного розвитку

-

2

1

4

 

Розділ 2. Основні економічні теорії, що досліджували процеси прискорення економічного розвитку

ТЕМА 3. Базові теоріі та окремі чинники прискорення економічного розвитку

2

2

1

6

ТЕМА 4. Сучасна теорії великих хвиль як комплексна теоретична основа вивчення процесу прискорення економічного розвитку

2

2

1

4

Розділ 3. Основні моделі прискорення економічного розвитку

ТЕМА 5. Методологічні основи класифікації сучасних економічних систем та моделей прискорення економічного розвитку

2

2

1

6

ТЕМА 6. Імпортозаміщувальна модель прискорення економічного розвитку

-

2

1

6

ТЕМА 7. Соціалістична модель прискорення економічного розвитку

2

2

1

6

ТЕМА 8. Експортоорієнтована модель прискорення економічного розвитку

2

2

1

6

МОДУЛЬ І (теми 1–8)

 

 

 

 

Розділ 4. Досвід окремих країн, що здійснювали процес прискорення економічного розвитку в другій половині ХХ—початку ХХІ ст.

ТЕМА 9. Досвід Франції, Німеччини та Японії по прискоренню свого економічного розвитку

2

4

1

6

ТЕМА 10. Досвід Сінгапуру, Гонконгу, Тайваню та Південної Кореї по прискоренню економічного розвитку

-

2

1

6

ТЕМА 11. Досвід Ірландії, Бразилії, Венісуели, Аргентини та Чілі по прискоренню свого розвитку

2

2

1

6

ТЕМА 12 Досвід Індії, Китаю, Малайзії, Індонезії Таїланду та Філіппін по прискоренню свого розвитку

2

2

1

6

Усього:

18

26

12

60

Підсумковий контроль, години

4

Разом годин:

годин

120

кредитів

4

3. Зміст дисципліни за темами

Розділ 1. Методологія дослідження процесу прискорення економічного розвитку

 

Тема 1. ПРЕДМЕТ і метод дисципліни «Теорія прискоренного економічного розвитку»

Предмет дисципліни «Теорія прискоренного економічного розвитку».

Місце дисципліни «Теорія прискоренного економічного розвитку» в системі економічних наук та роль даної дисципліни у підготовці спеціалістів-теоретиків зі спеціальності “Економічна теорія».

Господарство та економіка: співвідношення понять та особливості їх взаємозв’язків

Економічний розвиток та господарський прогрес як наукові категорії.

Методи, які використовуються при вивченні дисципліни «Теорія прискоренного економічного розвитку».

 

Тема 2. МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ПРИСКОРЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ.

Типи економічного розвитку. Еволюційний та прискорений типи економічного розвитку; їхні особливості та взаємозв’язки.

Економічний розвиток та економічне зростання: співвідношення понять та особливості їх взаємозв’язків.

Типи, темпи та показники економічного зростання. Вплив темпів економічного зростання на рівень економічного розвитку.

Види прискореного економічного розвитку. Лідируючий, випереджувальний та наздоганяючий види прискореного економічного розвитку: їхні особливості та взаємозв’язки.

 

 

Розділ 2. Основні економічні теорії, що досліджували процеси прискорення економічного розвитку

 

Тема 3. БАЗОВІ ТЕОРІІ ТА ОКРЕМІ ЧИННИКИ ПРИСКОРЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ.

Меркантилізм як перша Теорія прискоренного економічного розвитку в економічній науці.

Класична школа політекономії та її бачення процесу прискорення економічного розвитку шляхом лібералізації економіки.

Фрідріх Ліст, німецька історична школа та марксизм як теорії прискорення економічного розвитку шляхом посилення ролі держави.

Неокласична школа та її бачення процесу прискорення економічного розвитку.

Інвестиційна Теорія прискоренного економічного розвитку. М.І.Туган-Барановський, Кейнс та кейнсіанство, У. Ростою та інші;

Інноваційна Теорія прискоренного економічного розвитку. Й. Шумпетер та його послідовники.

Сучасний монетаризм та теорії «економіки пропозиції» у вивченні ролі фінансового чинника процесу прискорення економічного розвитку.

Теорії наздоганяючого розвитку для країн, що розвиваються. О. Гершенкрон, К. Акамацу, Т. Озава та А. Хiршман.

Сучасні теорії зовнішньої залежності («центр-периферія») а також бачення теоріями світсистемного аналізу процесу прискорення економічного розвитку країн, що розвиваються.

 

Тема 4. СУЧАСНА ТЕОРІЇ ВЕЛИКИХ ХВИЛЬ ЯК КОМПЛЕКСНА ТЕОРЕТИЧНА ОСНОВА ВИВЧЕННЯ ПРОЦЕСУ ПРИСКОРЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

Великі хвилі кон’юнктури М.Д. Кондратьєва. Загальна характеристика великих хвиль.

Підвищувальна та знижувальна стадії хвилі. «Емпіричні правильності» Кондратьєва.

Великі хвилі та промисловий цикл. Ендогенний характер довгих хвиль. Причини та механізми виникнення довгих хвиль.

Сучасна теорія великих хвиль. Роль теорії К. Маркса у формуванні сучасної теорії великих хвиль. Норма прибутку в сучасній теорії довгих хвиль.

Технічний прогрес у сучасній теорії довгих хвиль. Перенагромадження капіталу.

Структурна криза як фаза довгої хвилі. Види інвестицій у великій хвилі. Поворотні точки довгої хвилі.

Місце технологічних укладів у довгостроковій циклічній економічній динаміці.

Фінансовий сектор у довгостроковій циклічній економічній динаміці.

 

 

Розділ 3. Основні моделі прискорення економічного розвитку

 

Тема 5. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КЛАСИФІКАЦІЇ СУЧАСНИХ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ ТА МОДЕЛЕЙ ПРИСКОРЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

Поняття «економічна система суспільства». Основні складові економічної системи суспільства. Зв’язки та співвідношення між економікою, економічною системою, господарським механізмом, суспільним устроєм.

Товарне господарство – фундамент всіх сучасних економічних систем. Класифікація господарських благ як основа для класифікації сучасних економічних систем.

Поняття типу та виду економічної системи. Роль держави та механізмів саморегулювання у різних видах економічних систем. Основні принципи класифікації сучасних економічних систем.

 

Тема 6. ІМПОРТОЗАМІЩУВАЛЬНА МОДЕЛЬ ПРИСКОРЕННЯ РОЗВИТКУ

Основні моделі прискорення економічного розвитку, імпортозаміщувальна, соціалістична та експортоорієнтована: Особливості та відмінності цих моделей. Умови, які визначають обрання тієї чи іншої моделі.

Імпортозаміщувальна модель прискорення економічного розвитку: сутність та основні ознаки цієї моделі.

Межа стійкого господарського розвитку в рамках імпортозаміщувальної моделі прискорення економічного розвитку.

Граничний рівень закритості економіки в рамках цієї моделі.

 

Тема 7. Соціалістична модель прискоренного розвитку

Соціалістична модель прискорення економічного розвитку. Фактори, що обумовили вибір соціалістичної моделі в СРСР.

Характерні риси соціалістичної моделі прискорення економічного розвитку. Модель Льюіса.

Межі господарського розвитку в рамках соціалістичної моделі прискорення економічного розвитку.

Головні етапи соціалістичної моделі прискорення економічного розвитку в СРСР. Особливості господарського розвитку СРСР у період "зрілого соціалізму".

 

Тема 8. Експортоорієнтована модель прискоренного розвитку

Сутність експортоорієнтованої моделі прискорення економічного розвитку та її особливості в різних країнах. Характерні риси експортоорієнтованої моделі прискорення економічного розвитку.

Внутрішні суперечності моделі експортоорієнтованого економічного розвитку.

Роль держави в експортоорієнтованій моделі прискорення економічного розвитку.

 

 

Розділ 4. Досвід окремих країн, що здійснювали процес прискорення економічного розвитку в другій половині ХХ—початку ХХІ ст.

 

Тема 9. ДОСВІД ФРАНЦІЇ, НІМЕЧЧИНИ ТА ЯПОНІЇ ПО ПРИСКОРЕННЮ свого ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ПІСЛЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Загальна характеристика економічних перетворень у найбільш успішних країнах першої хвилі прискоренного розвитку в 1940–1960-і роки (Франція, Німеччина та Японія).

Основні ознаки, закономірності, внутрішні суперечності та національні особливості економічних реформ найбільш успішних країн першої хвилі прискоренного розвитку (1940–1960).

Специфіка економічних перетворень у Франції.

Специфіка економічних перетворень у Німеччині.

Специфіка економічних перетворень у Японії.

 

Тема 10. ДОСВІД СІНГАПУРУ, ГОНКОНГУ, ТАЙВАНЮ ТА ПІВДЕННОЇ КОРЕЇ ПО ПРИСКОРЕННЮ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ В 1950–1980-і РОКИ

Загальна характеристика економічних перетворень у найбільш успішних країнах другої хвилі прискоренного розвитку в 1950–1980-і роки (Сінгапур, Гонконг, Тайвань та Південна Корея).

Основні закономірності, внутрішні суперечності та національні особливості економічних реформ найбільш успішних країн другої хвилі прискоренного розвитку (1950–1980).

Специфіка економічних перетворень у Сінгапурі.

Специфіка економічних перетворень у Гонконгу.

Специфіка економічних перетворень на Тайвані.

Специфіка економічних перетворень у Південній Кореї.

 

Тема 11. ДОСВІД ІРЛАНДІЇ, БРАЗИЛІЇ, ВЕНІСУЕЛИ, АРГЕНТИНИ ТА ЧІЛІ ПО ПРИСКОРЕННЮ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ В 1960–1990-і РОКИ

Загальна характеристика економічних перетворень у найбільш успішних країнах третьої хвилі прискоренного розвитку в 1960–1990-і роки (Ірландія, Бразилія, Венісуела, Аргентина та Чілі).

Основні закономірності, внутрішні суперечності та національні особливості економічних реформ найбільш успішних країн третьої хвилі прискоренного розвитку (1960–1990).

Специфіка економічних перетворень у Ірландії.

Специфіка економічних перетворень у Бразилії.

Специфіка економічних перетворень у Венісуелі.

Специфіка економічних перетворень у Аргентині.

Специфіка економічних перетворень у Чілі.

Специфіка економічних перетворень у країнах, що видобувають нафту.

 

Тема 12. ДОСВІД ІНДІЇ, КИТАЮ, МАЛАЙЗІЇ, ІНДОНЕЗІЇ ТАЇЛАНДУ ТА ФІЛІППІН ПО ПРИСКОРЕННЮ СВОГО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ В 1990–2010-і РОКИ

Загальна характеристика економічних перетворень у найбільш успішних країнах четвертої хвилі прискоренного розвитку в 1990–2010-і роки (Китай, Індія, Малайзія, Індонезія Таїланд і Філіппіни).

Основні закономірності, внутрішні суперечності та національні особливості економічних реформ найбільш успішних країн четвертої хвилі прискоренного розвитку (1990–2010).

Специфіка економічних перетворень у Китаї.

Специфіка економічних перетворень у Індії.

Специфіка економічних перетворень у Малайзії.

Специфіка економічних перетворень у Індонезії.

Специфіка економічних перетворень у Таїланді.

Специфіка економічних перетворень на Філіппінах.

 

 

4. Плани занять

4.1. Плани лекцій

 

Тема 1. ПРЕДМЕТ і метод дисципліни «Теорія прискоренного економічного розвитку»

Лекція

  1. Предмет дисципліни «Теорія прискоренного економічного розвитку».
  2. Місце дисципліни «Теорія прискоренного економічного розвитку» в системі економічних наук.
  3. Економічний розвиток та господарський прогрес як наукові категорії.
  4. Методи, які використовуються при вивченні дисципліни «Теорія прискоренного економічного розвитку».

 

 

Тема 2. МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ПРИСКОРЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ.

Лекція

  1. Сутність та типи економічного розвитку.
  2. Економічний розвиток та економічне зростання:.
  3. Типи, темпи та показники економічного зростання. Вплив темпів економічного зростання на рівень економічного розвитку.
  4. Види прискореного економічного розвитку.

 

 

Тема 3. БАЗОВІ ТЕОРІІ ТА ОКРЕМІ ЧИННИКИ ПРИСКОРЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ.

Лекція 1

  1. Меркантилізм як перша Теорія прискоренного економічного розвитку в економічній науці.
  2. Класична школа політекономії та її бачення процесу прискорення економічного розвитку.
  3. Фрідріх Ліст, німецька історична школа та марксизм як теорії прискорення економічного розвитку.
  4. Неокласична школа та її бачення процесу прискорення економічного розвитку.

Лекція 2

  1. Інвестиційні теорії прискорення економічного розвитку.
  2. Інвестиційні теорії прискорення економічного розвитку.
  3. Сучасний монетаризм та теорії «економіки пропозиції» у вивченні ролі фінансового чинника процесу прискорення економічного розвитку.
  4. Теорії наздоганяючого розвитку для країн, що розвиваються.
  5. Сучасні теорії зовнішньої залежності та прискорення економічного розвитку країн, що розвиваються.

 

 

Тема 4. СУЧАСНА ТЕОРІЇ ВЕЛИКИХ ХВИЛЬ ЯК КОМПЛЕКСНА ТЕОРЕТИЧНА ОСНОВА ВИВЧЕННЯ ПРОЦЕСУ ПРИСКОРЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

Лекція 1

  1. Загальна характеристика великих хвиль кон’юнктури М.Д. Кондратьєва.
  2. Підвищувальна та знижувальна стадії хвилі. «Емпіричні правильності» Кондратьєва.
  3. Ендогенний характер довгих хвиль. Причини та механізми виникнення довгих хвиль.
  4. Роль теорії К. Маркса у формуванні сучасної теорії великих хвиль.
  5. Норма прибутку в сучасній теорії довгих хвиль.

Лекція 2

  1. Технічний прогрес у сучасній теорії довгих хвиль.
  2. Види інвестицій у великій хвилі.
  3. Місце технологічних укладів у довгостроковій циклічній економічній динаміці.
  4. Фінансовий сектор у довгостроковій циклічній економічній динаміці.

 

 

Тема 5. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КЛАСИФІКАЦІЇ СУЧАСНИХ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ ТА МОДЕЛЕЙ ПРИСКОРЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

Лекція

  1. Визначення категорії економічна система суспільства
  2. Товарне господарство – фундамент сучасних економічних систем
  3. Роль держави у економічній системі
  4. Класифікація господарських благ
  5. Основні принципи класифікації сучасних економічних систем

 

 

Тема 6. ІМПОРТОЗАМІЩУВАЛЬНА МОДЕЛЬ ПРИСКОРЕННЯ РОЗВИТКУ

Лекція

  1. Основні моделі прискорення економічного розвитку,
  2. Імпортозаміщувальна модель прискорення економічного розвитку: сутність та основні ознаки цієї моделі.
  3. Межа стійкого господарського розвитку в рамках імпортозаміщувальної моделі прискорення економічного розвитку.
  4. Граничний рівень закритості економіки в рамках цієї моделі.

 

 

Тема 7. Соціалістична модель прискоренного розвитку

Лекція

  1. Соціалістична модель прискорення економічного розвитку. Фактори, що обумовили вибір соціалістичної моделі в СРСР.
  2. Характерні риси соціалістичної моделі прискорення економічного розвитку. Модель Льюіса.
  3. Межі господарського розвитку в рамках соціалістичної моделі прискорення економічного розвитку.
  4. Головні етапи соціалістичної моделі прискорення економічного розвитку в СРСР.
  5. Особливості господарського розвитку СРСР у період "зрілого соціалізму".

 

 

Тема 8. Експортоорієнтована модель прискоренного розвитку

Лекція

  1. Сутність та характерні риси експортоорієнтованої моделі прискорення економічного розвитку.
  2. Особливості експортоорієнтованої моделі прискорення економічного розвитку в різних країнах.
  3. Внутрішні суперечності моделі експортоорієнтованого прискорення економічного розвитку.
  4. Роль держави в експортоорієнтованій моделі.

 

 

Тема 9. ДОСВІД ФРАНЦІЇ, НІМЕЧЧИНИ ТА ЯПОНІЇ ПО ПРИСКОРЕННЮ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ПІСЛЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ.

Лекція

  1. Загальна характеристика економічних перетворень у найбільш успішних країнах першої хвилі прискоренного розвитку в 1940–1960-і роки (Франція, Німеччина та Японія).
  2. Основні ознаки, внутрішні суперечності та національні особливості економічних реформ найбільш успішних країн першої хвилі прискоренного розвитку (1940–1960).
  3. Специфіка економічних перетворень у Франції 1940–1960-х років.
  4. Специфіка економічних перетворень у Німеччині 1940–1960-х років.
  5. Специфіка економічних перетворень у Японії 1940–1960-х років.

 

 

Тема 10. ДОСВІД СІНГАПУРУ, ГОНКОНГУ, ТАЙВАНЮ ТА ПІВДЕННОЇ КОРЕЇ ПО ПРИСКОРЕННЮ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ В 1950–1980-і РОКИ.

Лекція

  1. Загальна характеристика економічних перетворень у найбільш успішних країнах другої хвилі прискоренного розвитку в 1950–1980-і роки (Сінгапур, Гонконг, Тайвань та Південна Корея).
  2. Основні закономірності, внутрішні суперечності та національні особливості економічних реформ найбільш успішних країн другої хвилі прискоренного розвитку (1950–1980).
  3. Специфіка економічних перетворень у Сінгапурі.
  4. Специфіка економічних перетворень у Гонконгу.
  5. Специфіка економічних перетворень на Тайвані.
  6. Специфіка економічних перетворень у Південній Кореї.

 

 

Тема 11. ДОСВІД ІРЛАНДІЇ, БРАЗИЛІЇ, ВЕНІСУЕЛИ, АРГЕНТИНИ ТА ЧІЛІ ПО ПРИСКОРЕННЮ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ В 1960–1990-і РОКИ

Лекція

  1. Загальна характеристика економічних перетворень у найбільш успішних країнах третьої хвилі прискоренного розвитку в 1960–1990-і роки (Ірландія, Бразилія, Венісуела, Аргентина та Чілі).
  2. Основні закономірності, внутрішні суперечності та національні особливості економічних реформ найбільш успішних країн третьої хвилі прискоренного розвитку (1960–1990).
  3. Специфіка економічних перетворень у Ірландії.
  4. Специфіка економічних перетворень у Бразилії.
  5. Специфіка економічних перетворень у Венісуелі.
  6. Специфіка економічних перетворень у Аргентині.
  7. Специфіка економічних перетворень у Чілі.
  8. Специфіка економічних перетворень у країнах, що видобувають нафту.

 

 

Тема 12. ДОСВІД ІНДІЇ, КИТАЮ, МАЛАЙЗІЇ, ІНДОНЕЗІЇ ТАЇЛАНДУ ТА ФІЛІППІН ПО ПРИСКОРЕННЮ СВОГО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ В 1990–2010-і РОКИ

Лекція

  1. Загальна характеристика економічних перетворень у найбільш успішних країнах четвертої хвилі прискоренного розвитку в 1990–2010-і роки (Індія, Китай, Малайзія, Індонезія Таїланд і Філіппіни).
  2. Основні закономірності, внутрішні суперечності та національні особливості економічних реформ найбільш успішних країн четвертої хвилі прискоренного розвитку (1990–2010).
  3. Специфіка економічних перетворень у Китаї.
  4. Специфіка економічних перетворень у Індії.
  5. Специфіка економічних перетворень у Малайзії.
  6. Специфіка економічних перетворень у Індонезії.
  7. Специфіка економічних перетворень у Таїланді.
  8. Специфіка економічних перетворень на Філіппінах.

 

 

 

4.2. Плани семінарських занять

 

Тема 1. Предмет і метод дисципліни «Теорія прискоренного економічного розвитку»

План семінарського заняття

(2 год.)

Завдання викладача при проведенні семінарського заняття.

  1. Під час проведення заняття викладачем можуть бути застосовані такі інноваційні технології навчання як: семінар-розгорнута бесіда, дискусія з елементами аналізу, семінар-розв’язання проблемних завдань, робота в малих творчих групах, семінар-дискусія.
  2. Сформувати у студентів перелік компетентностей, які грунтуються на таких знаннях та вміннях.

Після опанування матеріалів теми студент має:

знати:

– що собою являє економічний розвиток, економічний прогрес та економічне зростання;

– якою є роль творчості у господарському поступі;

уміти:

– бачити рушійний механізм творчості в господарській сфері;

– застосовувати системний та синергетичний методи пізнання до аналізу процесу економічних змін.

  1. Провести усне опитування та з‘ясувати рівень розуміння студентами системи взаємозв‘язків і взаємозалежностей між ключовими категоріями курсу.
  2. Здійснити аналіз помилок після закінчення обговорення кожного питання.
  3. Здійснити підсумковий аналіз результатів, які отримані на занятті загалом.

 

Загальногрупові питання студентам при вивченні теми

  1. Предмет дисципліни «Теорія прискоренного економічного розвитку».
  2. Місце дисципліни «Теорія прискоренного економічного розвитку» в системі економічних наук.
  3. Економічний розвиток та економічний прогрес як наукові категорії.
  4. Методи, які використовуються при вивченні дисципліни «Теорія прискоренного економічного розвитку».

 

Питання студентам для поглибленого вивчення теми

  1. У чому різниця між господарством та економікою?
  2. Яке співвідношення економічного розвитку та економічного прогресу?

 

Теми рефератів

  1. Співвідношення понять господарство та економіка.
  2. Роль кількісних та якісних змін у процесі економічного прогресу та економічного розвитку

 

Основна література

  1. Березин И.С. Краткая история экономического развития : Учебное пособие. – М.: Русская деловая лит., 1998. – 288 с.
  2. Вульгатер А.Л. Логика общественно-экономического процесса. – К.:Ника-Центр, 1999. – 240 с.
  3. Кун Т. Структура научных революций / Пер. с англ. – М., 1975.
  4. Лойберг М.Я. История экономики : Учеб.пособие для студ.вузов. – М: ИНФРА-М, 1999. – 128 с.
  5. Лортикян Э.Л. История экономических реформ : Мировой опыт второй половины ХIХ–ХХ вв. : Учеб. пособие для экон. вузов и фак.. – Х: Консум, 1999. – 288 с.
  6. Мельник О.М. Економічний розвиток: логіка господарського прогресу. Навчальний посібник – К.: КНЕУ,. 2013. – 425 стор.
  7. Москаленко О. М. Теорія і модель випереджаючого економічного розвитку в системі суспільних стратегічних потреб. – К. : КНЕУ, 2014. – 550 с.
  8. Тодаро, М. П.  Экономическое развитие. – М. : ЮНИТИ, 1997. – 671 с.
  9. Філіпенко А.С. Цивілізаційні виміри економічного розвитку. – К.: "Знання України", 2002. – 190 с.

Додаткова література

  1. Лановик Б.Д., Лазарович М.В. Економічна історія: Курс лекцій. – К.: Вікар, 2001. – 334 с.
  2. Ломакин В.К. Мировая экономика : Учебник. – М: ЮНИТИ, 2000. – 727 с.
  3. Неру Дж. Взгляд на всемирную историю: В 3 т. / Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1977.
  4. Общественно-экономические формации. Проблемы теории.-М., 1978.
  5. Семенов Ю.И. Философия истории от истоков до наших дней: основные проблемы и концепции. – М., 1999.
  6. Шумпетер Й. Теорія економічного розвитку: Пер. з англ. – К.: Видавничий дім «КМА», 2011. – 242 с.

 

Тема 2. МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ПРИСКОРЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ.

План семінарського заняття

(2 год.)

Завдання викладача при проведенні семінарського заняття.

  1. Під час проведення заняття викладачем можуть бути застосовані такі інноваційні технології навчання як: семінар-розгорнута бесіда, семінар-вирішення ситуаційних вправ, дискусія з елементами аналізу.
  2. Сформувати у студентів перелік компетентностей, які грунтуються на таких знаннях та вміннях.

Після опанування матеріалів теми студент має:

знати:

– про ланцюжки та опосередковуючі ланки впливу природного та соціального середовища на економіку;

– що собою являє економічний розвиток, економічний прогрес та економічне зростання.

уміти:

– бачити обмеженість різного роду теорій щодо причин економічного прогресу;

– характеризувати типи, темпи та показники економічного зростання та їх взаємозв’язок з економічним розвитком та економічним прогресом.

  1. Провести усне опитування та з‘ясувати рівень розуміння студентами системи взаємозв‘язків і взаємозалежностей між ключовими категоріями теми.
  2. Здійснити аналіз помилок після закінчення обговорення кожного питання.
  3. Здійснити підсумковий аналіз результатів, які отримані на занятті загалом.

 

Загальногрупові питання студентам при вивченні теми

  1. Економічний розвиток, економічний прогрес та економічне зростання: співвідношення понять та особливості їх взаємозв’язків.
  2. Типи економічного розвитку (прогресу): їхні особливості та взаємозв’язки.
  3. Економічне зростання: типи, темпи та показники. Вплив темпів економічного зростання на рівень економічного розвитку.
  4. Види прискореного економічного розвитку (лідируючий, наздоганяючий та випереджувальний): їхні особливості та взаємозв’язки.

 

Питання студентам для поглибленого вивчення теми

  1. Економічний розвиток: сутність та зміст цього поняття?
  2. Еволюційний та прискорений типи економічного розвитку, їхні відмінності.
  3. Природа як складова виробничих ресурсів: сутність та основні напрями впливу на економічний розвиток.
  4. Якою є роль економіки в межах «суспільного ладу» та які складові суспільного ладу можуть на неї вплинути?
  5. У чому обмеженість теорій географічного, демографічного та технологічного детермінізму економічного розвитку?

 

Теми рефератів

  1. Продуктивні сили суспільства: сутність, складові елементи та їхня роль на різних етапах економічного розвитку суспільства.
  2. Роль географічного та технологічного детермінізму в економічному прогресі суспільства.

 

Основна література

  1. Вульгатер А.Л. Логика общественно-экономического процесса. – К.:Ника-Центр, 1999. – 240 с.
  2. Лойберг М.Я. История экономики : Учеб.пособие для студ.вузов. – М: ИНФРА-М, 1999. – 128 с.
  3. Лортикян Э.Л. История экономических реформ : Мировой опыт второй половины ХIХ–ХХ вв. : Учеб. пособие для экон. вузов и фак.. – Х: Консум, 1999. – 288 с.
  4. Мельник О.М. Економічний розвиток: логіка господарського прогресу. Навчальний посібник – К.: КНЕУ,. 2013. – 425 стор.
  5. Москаленко О. М. Теорія і модель випереджаючого економічного розвитку в системі суспільних стратегічних потреб. – К. : КНЕУ, 2014. – 550 с.
  6. Тодаро, М. П.  Экономическое развитие. – М. : ЮНИТИ, 1997. – 671 с.
  7. Філіпенко А.С. Цивілізаційні виміри економічного розвитку. – К.: "Знання України", 2002. – 190 с.

Додаткова література

  1. Бернал Дж. Наука в истории общества / Пер. с англ. – М., 1956.
  2. Васильева И.Н. Экономические основы технологического развития : Учебное пособие для студ. эконом. спец. вузов. – М: Банки и биржи: ЮНИТИ, 1995. – 160 с.
  3. Грабинський І.М. Сучасні економічні системи: Навч. посіб. – Львів: Інтереко, 1997 – 176 с.
  4. Кузнецова Н.П. Экономический рост: история и современность : Учеб.пособие. – СПб: Сентябрь, 2001. – 144 с.
  5. Островский А.В. История цивилизации. – СПб.: Издательство Михайлова В.А., 2000. – 360 с.
  6. Паршаков Е.А. Экономическое развитие общества: Концепция кооперативного социализма : Историческое исследование. – Запорожье: Дикое Поле, 1997. – 264 с.
  7. Семенов Ю. И. Философия истории от истоков до наших дней: основные проблемы и концепции. – М., 1999.
  8. Яковец Ю.В. Революция в экономике. – М.: Экономика, 1990. – 191 с.

 

 

Тема 3. БАЗОВІ ТЕОРІІ ТА ОКРЕМІ ЧИННИКИ ПРИСКОРЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ.

План семінарського заняття

(4 год.)

Завдання викладача при проведенні семінарського заняття.

  1. Під час проведення заняття викладачем можуть бути застосовані такі інноваційні технології навчання як: дискусія з елементами аналізу, семінар-розв’язання проблемних завдань, семінар–мозковий штурм, семінар-конференція, семінар-дискусія.
  2. Сформувати у студентів перелік компетентностей, які грунтуються на таких знаннях та вміннях.

Після опанування матеріалів теми студент має:

знати:

– які основні закономірності зміни типів господарства;

– яка логіка переходу від однієї господарської структури до іншої;

уміти:

– бачити те, на якому етапі господарського прогресу знаходиться та чи інша країна на тому чи іншому історичному етапі;

– розуміти логіку прогресивних перетворень у господарстві в процесі його розвитку.

  1. Провести усне опитування та з‘ясувати рівень розуміння студентами системи взаємозв‘язків і взаємозалежностей між ключовими категоріями теми.
  2. Здійснити аналіз помилок після закінчення обговорення кожного питання.
  3. Здійснити підсумковий аналіз результатів, які отримані на занятті загалом.

 

Загальногрупові питання студентам при вивченні теми

План першого заняття

(2 год.)

  1. Меркантилізм як перша Теорія прискоренного економічного розвитку в економічній науці.
  2. Класична школа політекономії та її бачення процесу прискорення економічного розвитку.
  3. Фрідріх Ліст, німецька історична школа та марксизм як теорії прискорення економічного розвитку на основі посилення державного втручання в економічні процеси.
  4. Неокласична школа та її бачення процесу прискорення економічного розвитку.

План другого заняття

(2 год.)

  1. Інвестиційні теорії прискорення економічного розвитку.
  2. Інноваційні теорії прискорення економічного розвитку.
  3. Сучасний монетаризм та теорії «економіки пропозиції» у вивченні ролі фінансового чинника процесу прискорення економічного розвитку.
  4. Теорії наздоганяючого розвитку для країн, що розвиваються.
  5. Сучасні теорії зовнішньої залежності та прискорення економічного розвитку країн, що розвиваються.

 

Питання студентам для поглибленого вивчення теми

  1. Чому розвиток продуктивних сил є основою економічного розвитку?
  2. Чи визначають рівні розвитку продуктивних сил основні технологічні способи виробництва?
  3. Обґрунтуйте місце інвестицій в економічному прогресі суспільства.
  4. Обґрунтуйте місце інновацій в економічному прогресі суспільства.

 

Теми рефератів

  1. Ранній меркантилізм та його бачення прискорення економічного розвитку.
  2. Пізній меркантилізм та його бачення процесу прискорення економічного розвитку.
  3. Класична школа політекономії та її розуміння процесу прискорення економічного розвитку.
  4. Фрідріх Ліст та його розуміння процесу прискорення економічного розвитку.
  5. Рання німецька історична школа та її бачення процесу прискорення економічного розвитку.
  6. Стара історична школа та її бачення процесу прискорення економічного розвитку.
  7. Марксизм та його бачення процесу прискорення економічного розвитку.
  8. В.І.Ленін та його бачення процесу прискорення економічного розвитку.
  9. Неокласична школа та її бачення процесу прискорення економічного розвитку.
  10. Дж.М. Кейнс та його бачення процесу прискорення економічного розвитку.
  11. Кейнсіанство та його бачення процесу прискорення економічного розвитку.
  12. Й.Шумпетер та його бачення процесу прискорення економічного розвитку.
  13. Неошумпетеріанство та його бачення процесу прискорення економічного розвитку.
  14. Світсистемний аналіз та його бачення процесу прискорення економічного розвитку.
  15. Теорія прискореного економічного зростання О. Гершенкрона.
  16. Теорія «журавлиного клину» К. Акамацу
  17. Теорія «наздоганяючого циклу» Т. Озави.
  18. Теорія стратегій прискореного економічного зростання Альберта Хiршмана.

 

Основна література

  1. Березин И.С. Краткая история экономического развития : Учебное пособие. – М.: Русская деловая лит., 1998. – 288 с.
  2. Кун Т. Структура научных революций / Пер. с англ. – М., 1975.
  3. Лортикян Э.Л. История экономических реформ : Мировой опыт второй половины ХIХ–ХХ вв. : Учеб. пособие для экон. вузов и фак.. – Х: Консум, 1999. – 288 с.
  4. Марксистская теория экономического развития капитализма / Радостев Ю.П.. – СПб.: Кольна, 1995. – 126 с.
  5. Мельник О.М. Економічний розвиток: логіка господарського прогресу. Навчальний посібник – К.: КНЕУ,. 2013. – 425 стор.
  6. Москаленко О. М. Теорія і модель випереджаючого економічного розвитку в системі суспільних стратегічних потреб. – К. : КНЕУ, 2014. – 550 с.
  7. Перес К. Технологические революции и финансовый капитал. Динамика пузырей и периодов процветания. – М. Дело, 2011.
  8. Тодаро, М. П.  Экономическое развитие. – М. : ЮНИТИ, 1997. – 671 с.
  9. Філіпенко А.С. Цивілізаційні виміри економічного розвитку. – К.: "Знання України", 2002. – 190 с.

 

Додаткова література

  1. Бернал Дж. Наука в истории общества / Пер. с англ. – М., 1956.
  2. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе. Пер. с англ. – М.: Дело Лтд, 1994. – 720 с.
  3. Лановик Б.Д., Лазарович М.В. Економічна історія: Курс лекцій. – К.: Вікар, 2001. – 334 с.
  4. Неру Дж. Взгляд на всемирную историю: В 3 т. / Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1977.
  5. Островский А. В. История цивилизации. СПб.: Издательство Михайлова В.А., 2000. – 360 с.
  6. Семенов Ю. И. Философия истории от истоков до наших дней: основные проблемы и концепции. – М., 1999.
  7. Современные экономические теории Запада : Учебное пособие/ Под ред. А.Н.Марковой. – 2-е изд.. – М.: Финстатинформ, 1996. – 93 с.
  8. Сорвина Г.Н. Экономическая мысль ХХ столетия: страницы истории : Лекции. – М: РОССПЭН, 2000. – 224 с..
  9. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. – М.: Соцэкгиз, 1962.
  10. Теория инновационной экономики: учеб./ ред. О. С. Белокрылова. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2009.
  11. Шумпетер Й. Теорія економічного розвитку: Пер. з англ. – К.: Видавничий дім «КМА», 2011. – 242 с.
  12. Яковец Ю.В. Революция в экономике. – М.: Экономика, 1990. – 191 с.

 

 

Тема 4. ТЕОРІЇ ВЕЛИКИХ ХВИЛЬ ЯК КОМПЛЕКСНА ТЕОРЕТИЧНА ОСНОВА ВИВЧЕННЯ ПРОЦЕСУ ПРИСКОРЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

План семінарського заняття

(4 год.)

Завдання викладача при проведенні семінарського заняття.

  1. Під час проведення заняття викладачем можуть бути застосовані такі інноваційні технології навчання як: дискусія з елементами аналізу, семінар-розв’язання проблемних завдань, семінар–мозковий штурм, семінар-конференція, семінар-дискусія.
  2. Сформувати у студентів перелік компетентностей, які грунтуються на таких знаннях та вміннях.

Після опанування матеріалів теми студент має:

знати:

– які основні закономірності зміни етапів розвитку господарства;

– яка логіка переходу від однієї господарської структури до іншої;

– які основні економічні закономірності прискорення економічного розвитку;

уміти:

– бачити те, як різні теорії економічного розвитку взаємодоповнюють одна одну;

– розуміти логіку переходу від однієї господарської структури до іншої в процесі прискорення економічного розвитку.

– бачити те, на якому етапі господарського прогресу знаходиться та чи інша країна на тому чи іншому історичному етапі;

– розуміти логіку прогресивних перетворень у господарстві в процесі його розвитку.

  1. Провести усне опитування та з‘ясувати рівень розуміння студентами системи взаємозв‘язків і взаємозалежностей між ключовими категоріями теми.
  2. Здійснити аналіз помилок після закінчення обговорення кожного питання.
  3. Здійснити підсумковий аналіз результатів, які отримані на занятті загалом.

 

Загальногрупові питання студентам при вивченні теми

План першого заняття

(2 год.)

  1. Загальна характеристика великих хвиль кон’юнктури М.Д. Кондратьєва.
  2. Підвищувальна та знижувальна стадії хвилі. «Емпіричні правильності» Кондратьєва.
  3. Ендогенний характер довгих хвиль. Причини та механізми виникнення довгих хвиль.
  4. Роль теорії К. Маркса у формуванні сучасної теорії великих хвиль.
  5. Норма прибутку в сучасній теорії довгих хвиль.

План другого заняття

(2 год.)

  1. Технічний прогрес у сучасній теорії довгих хвиль.
  2. Види інвестицій у великій хвилі.
  3. Місце технологічних укладів у довгостроковій циклічній економічній динаміці.
  4. Фінансовий сектор у довгостроковій циклічній економічній динаміці.

 

Питання студентам для поглибленого вивчення теми

  1. Обґрунтуйте своє бачення того, які теоретичні основи прискорення економічного розвитку.
  2. Обґрунтуйте чинники та джерела для прискорення економічного розвитку.
  3. Поясніть, якими э межі стійкого економічного розвитку.
  4. Проаналізуйте основні переваги та недоліки концепцій випереджаючого та наздоганяючого економічного розвитку.

 

Теми рефератів

  1. Теорія довгих хвиль М.Д. Кондратьєва.
  2. Теорія довгих хвиль С.Ю. Глазьєва.
  3. Теорія довгих хвиль В.Е. Дементьєва.
  4. Теорія довгих хвиль А. Клайнкнехта.
  5. Теорія довгих хвиль С.М. Меньшикова.
  6. Теорія довгих хвиль К. Перес.

 

Основна література

  1. Кондратьев Н.Д. Проблемы экономической динамики. – М.: Экономика, 1989. – 526 с.
  2. Мельник О.М. Економічний розвиток: логіка господарського прогресу. Навчальний посібник – К.: КНЕУ,. 2013. – 425 стор.
  3. Меньшиков С.М., Клименко Л.А. Длинные волны в экономике. – М.: Международные отношения, 1989. – 272 с.
  4. Москаленко О. М. Теорія і модель випереджаючого економічного розвитку в системі суспільних стратегічних потреб. – К. : КНЕУ, 2014. – 550 с.
  5. Філіпенко А.С. Цивілізаційні виміри економічного розвитку. – К.: "Знання України", 2002. – 190 с.

 

Додаткова література

  1. Ведута Е.Н. Государственные экономические стратегии/ Рос. Эконом. Акад. – М.; Екатеринбург: Деловая книга, 1998. – 440 с.
  2. Глобальные трансформации и стратегии развития : Пер. с укр./ Ин-т мировой экономики и междунар. отношений НАНУ; Рук.автор.кол.О.Г.Белорус. – К: Орияне, 2000. – 424 с.
  3. Дементьев В.Е. Длинные волны экономического развития и финансовые пузыри. М., ЦЭМИ РАН, 2009.
  4. Дементьев В.Е. Структура корпоративной системы и длинные волны в экономике.
  5. Дерлугьян Г. Модерн и модернизаторы. // Эксперт. – 2010. – №1 (687).
  6. Клайнкнехт Альфред. Циклы нововведений: вопросы теории. – М., Экономика, 1990.
  7. Конотопов М.В., Сметанин С.И. Из тупика : Экономический опыт мира и путь России. – М: Академический Проект, 2000. – 383 с.
  8. Конотопов М.В., Сметанин С.И. История экономики : Учебник для высшей школы. – М: Академический Проект: Изд-во научно-образоват.лит.РЭА, 1999. – 367 с.
  9. Островский А. В. История цивилизации. СПб.: Издательство Михайлова В.А., 2000. – 360 с.
  10. Пахомов Ю.Н. и др. Пути и перепутья современной цивилизации/ Ю.Н.Пахомов, С.Б.Крымский, Ю.В.Павленко. – К: , 1998. – 431 с.
  11. Перес К. Технологические революции и финансовый капитал. Динамика пузырей и периодов процветания. – М. Дело, 2011.
  12. Современные экономические теории Запада : Учебное пособие/ Под ред. А.Н.Марковой. – 2-е изд.. – М.: Финстатинформ, 1996. – 93 с.
  13. Сорвина Г.Н. Экономическая мысль ХХ столетия: страницы истории : Лекции. – М: РОССПЭН, 2000. – 224 с..
  14. Тодаро М.П. Экономическое развитие : Учебник для студ. вузов, обуч. по эконом. спец. / Пер. с англ.. – М: Эконом. факультет МГУ: ЮНИТИ, 1997. – 671 с.

 

 

Тема 5. Методологічні основи класифікації сучасних економічних систем

План семінарського заняття

(2 год.)

Завдання викладача при проведенні семінарського заняття.

  1. Під час проведення заняття викладачем можуть бути застосовані такі інноваційні технології навчання як: семінар-розгорнута бесіда, дискусія з елементами аналізу, семінар-розв’язання проблемних завдань, робота в малих творчих групах, семінар-дискусія.
  2. Сформувати у студентів перелік компетентностей, які грунтуються на таких знаннях та вміннях.

Після опанування матеріалів теми студент має:

знати:

– що собою являє економічна система суспільства та яким є її місце у сучасній економіці;

– які основні види господарських благ;

уміти:

– бачити те, яку роль відіграє держава у економічній системі;

– розуміти загальну логіку класифікації сучасних економічних систем.

  1. Провести усне опитування та з‘ясувати рівень розуміння студентами системи взаємозв‘язків і взаємозалежностей між ключовими категоріями теми.
  2. Здійснити аналіз помилок після закінчення обговорення кожного питання.
  3. Здійснити підсумковий аналіз результатів, які отримані на занятті загалом.

 

Загальногрупові питання студентам при вивченні теми

  1. Зв’язки та співвідношення між господарством, економікою, економічними відносинами, економічною системою та суспільно-політичним устроєм.
  2. Товарне господарство – фундамент сучасних економічних систем.
  3. Економічна система суспільства: сутність та основні складові.
  4. Принципи класифікації економічних систем. Поняття типу, виду та моделі економічної системи.
  5. Класифікація господарських благ та основні принципи класифікації сучасних економічних систем.
  6. Причини та можливості трансформації окремих національних моделей економічних систем.

 

Питання студентам для поглибленого вивчення теми

  1. Обґрунтуйте своє бачення того, які існують зв’язки та співвідношення між економікою, економічною системою та суспільно-політичним устроєм.
  2. Проаналізуйте основні принципи класифікації економічних систем.
  3. Поясніть, яка різниця між дійсними та формально проголошуваними причинами трансформації окремих національних моделей економічних систем та чим визначаються реальні можливості для трансформації окремих національних моделей.
  4. Особливості ринкової економіки та її економічної системи.
  5. Особливості змішаної економіки та її економічної системи.
  6. Особливості адміністративно-командної економіки та її економічної системи.
  7. Особливості соціалістичної економіки та її економічної системи.
  8. Трансформація економічної системи та її вплив на суспільний устрій.

 

Теми рефератів

  1. Сутність та основні складові економічної системи суспільства.
  2. Зв’язки та співвідношення між економікою, економічною системою, господарським механізмом, суспільно-політичним устроєм, суспільно-економічною формацією.
  3. Роль держави в різних типах економічних систем.
  4. Роль ринкового саморегулювання в різних типах економічних систем.
  5. Роль державної власності в різних типах економічних систем.
  6. Роль недержавної власності в різних типах економічних систем.
  7. Поняття типу, виду та моделіі економічної системи та механізмів державного регулювання у різних видах економічних систем.

 

Основна література

  1. Вульгатер А.Л. Логика общественно-экономического процесса. – К.:Ника-Центр, 1999. – 240 с.
  2. Гайдар Е.Т. Аномалии экономического роста. – Гайдар Е.Т. Сочинения. – М.: Евразия, 1997. – Т. 2. – с. 277–525.
  3. Гайдар Е.Т. Государство и эволюция. – Гайдар Е.Т. Сочинения. – М.: Евразия, 1997. – Т. 1. – с. 7–169.
  4. Гринин Л.Е. Производительные силы и исторический процесс. – М.: ТЕИС, 2000. – 266 с.
  5. Лортикян Э.Л. История экономических реформ : Мировой опыт второй половины ХIХ-ХХ вв.: Учеб. пособие для экон. вузов и фак.. – Х: Консум, 1999. – 288 с.
  6. Марксистско-ленинская теория исторического процесса: В 3 т.-М, 1981. 1983. 1987.
  7. Мельник О.М. Економічний розвиток: логіка господарського прогресу. Навчальний посібник – К.: КНЕУ,. 2013. – 425 стор.
  8. Семенов Ю.И. Марксова теория общественно-экономических формаций и современность // Философия и общество. – 1998. – №3.
  9. Філіпенко А.С. Цивілізаційні виміри економічного розвитку. – К.: "Знання України", 2002. – 190 с.
  10. Шніцер М. Порівняння економічних систем. – К.: Основи, 1997. – 547 с.

 

Додаткова література

  1. Бо М. Между молотом и наковальней // МЭ и МО. – 1990. – № 4. – с. 61–71.
  2. Ф. Бродель. Матеріальна цивілізація, економіка та капіталізм, ХV–ХVІІІ ст. У 3-х т.— К.: Основи, 1995-1997.
  3. Ведута Е.Н. Государственные экономические стратегии / Рос. Эконом. Акад. – М.; Екатеринбург: Деловая книга, 1998. – 440 с.
  4. Гайдар Е.Т. Аномалии экономического роста // Вопросы экономики. – 1996. – № 12. – с. 20–39.
  5. Гайдар Е.Т. Тактика реформ и уровень государственной нагрузки на экономику // Вопросы экономики. – 1998. – № 4. – с. 4–13.
  6. Гайдар Е.Т. Экономические реформы и иерархические структуры. – Гайдар Е.Т. Сочинения. – М.: Евразия, 1997. – Т. 2. – с. 5–275.
  7. Глобальные трансформации и стратегии развития : Пер. с укр./ Ин-т мировой экономики и междунар. отношений НАНУ; Рук.автор.кол.О.Г. Белорус. – К: Орияне, 2000. – 424 с.
  8. Грабинський І.М. Сучасні економічні системи: Навч. посіб. – Львів: Інтереко, 1997 – 176 с.
  9. Длугопольський О.В. Теорія економіки державного сектора /Навч. посібник – К.: Професіонал, 2007. – 592 c.
  10. Кузовков Д. Процесс натурализации народного хозяйства (1916–1920 гг.) // Коммунист. – 1990. – № 16. – с. 46–58.
  11. Кульчицький Б.В. Сучасні економічні системи. Навчальний посібник. – Львів: Афіша, 2004. – 279 с.
  12. Нуреев Р. Азиатский способ производства и социализм. // Вопросы экономики. – 1990. – №3. – с. 47–58.
  13. Общественно-экономические формации. Проблемы теории. – М., 1978.
  14. Пахомов Ю.Н. и др. Пути и перепутья современной цивилизации/ Ю.Н. Пахомов,С.Б. Крымский,Ю.В. Павленко. – К:, 1998. – 431 с.
  15. Сакс Дж., Пивоварський О. Економіка перехідного періоду: Уроки для України /Пер. з англ. – К.: Основи, 1996. – 345 с.
  16. Тодаро М.П. Экономическое развитие : Учебник для студ. вузов, обуч. по эконом. спец. / Пер. с англ.. – М: Эконом. факультет МГУ: ЮНИТИ, 1997. – 671 с.
  17. Шибалкин О.Ю. Проблемы и методы построения сценариев социально-экономического развития.. – М.: Наука, 1992. – 176 с.

 

 

Тема 6. Імпортозаміщувальна модель ПРИСКОРЕННЯ розвитку

План семінарського заняття

(2 год.)

Завдання викладача при проведенні семінарського заняття.

  1. Під час проведення заняття викладачем можуть бути застосовані такі інноваційні технології навчання як: семінар-розгорнута бесіда, робота в малих творчих групах, семінар-конференція, семінар-дискусія.
  2. Сформувати у студентів перелік компетентностей, які грунтуються на таких знаннях та вміннях.

Після опанування матеріалів теми студент має:

знати:

– що собою являє імпортозаміщувальна модель прискорення економічного розвитку;

– які основні економічні закономірності прискорення економічного розвитку в рамках цієї моделі;

уміти:

– бачити те, які сильні та слабкі сторони цієї моделі;

– розуміти рушійні сили та межі імпортозаміщувальної моделі прискорення розвитку

– бачити логіку входження національної економіки у цю модель розвитку та виходу з неї.

  1. Провести усне опитування та з‘ясувати рівень розуміння студентами системи взаємозв‘язків і взаємозалежностей між ключовими категоріями теми.
  2. Здійснити аналіз помилок після закінчення обговорення кожного питання.
  3. Здійснити підсумковий аналіз результатів, які отримані на занятті загалом.

 

Загальногрупові питання студентам при вивченні теми

  1. Основні моделі прискорення економічного розвитку,
  2. Імпортозаміщувальна модель прискорення економічного розвитку: сутність та основні ознаки.
  3. Межа стійкого економічного розвитку в рамках цієї моделі.
  4. Граничний рівень закритості економіки в імпортозаміщувальній моделі розвитку.

 

Питання студентам для поглибленого вивчення теми

  1. Які теоретичні основи імпортозаміщувальної моделі прискорення економічного розвитку.
  2. Поясніть, яка межа стійкого економічного розвитку в рамках цієї  моделі.
  3. Проаналізуйте основні переваги та недоліки імпортозаміщувальної моделі економічного розвитку.

 

Теми рефератів

  1. Теоретичні основи появи теорій прискорення економічного розвитку.
  2. Модель імпортозаміщувальної індустріалізації: сутність та основні ознаки.
  3. Модель імпортозаміщувальної індустріалізації: сутність та специфіка окремих країн.

 

Основна література

  1. Гайдар Е.Т. Аномалии экономического роста. – Гайдар Е.Т. Сочинения. – М.: Евразия, 1997. – Т. 2. – с. 277–525.
  2. Иноземцев В.Л. Пределы " догоняющего " развития. – М: Экономика, 2000. – 295 с.
  3. Лортикян Э.Л. История экономических реформ : Мировой опыт второй половины ХIХ–ХХ вв. : Учеб. пособие для экон. вузов и фак.. – Х: Консум, 1999. – 288 с.
  4. Мельник О.М. Економічний розвиток: логіка господарського прогресу. Навчальний посібник – К.: КНЕУ,. 2013. – 425 стор.
  5. Москаленко О. М. Теорія і модель випереджаючого економічного розвитку в системі суспільних стратегічних потреб. – К. : КНЕУ, 2014. – 550 с.
  6. Філіпенко А.С. Цивілізаційні виміри економічного розвитку. – К.: "Знання України", 2002. – 190 с.

 

Додаткова література

  1. Ведута Е.Н. Государственные экономические стратегии/ Рос. Эконом. Акад. – М.; Екатеринбург: Деловая книга, 1998. – 440 с.
  2. Гайдар Е.Т. “Детские болезни» постсоциализма // Вопросы экономики. – 1997. –  № 4. – с. 4–25.
  3. Гайдар Е.Т. Аномалии экономического роста // Вопросы экономики. – 1996. – № 12. – с. 20–39.
  4. Гайдар Е.Т. Тактика реформ и уровень государственной нагрузки на экономику // Вопросы экономики. – 1998. – № 4. – с. 4–13.
  5. Гайдар Е.Т. Экономические реформы и иерархические структуры. – Гайдар Е.Т. Сочинения. – М.: Евразия, 1997. – Т. 2. – с. 5–275.
  6. Геєць В.М. Нестабільність та економічне зростання. – К.: Ін-т екон. прогнозув., 2000. – 344 с.
  7. Глобальные трансформации и стратегии развития : Пер. с укр./ Ин-т мировой экономики и междунар. отношений НАНУ; Рук.автор.кол.О.Г.Белорус. – К: Орияне, 2000. – 424 с.
  8. Дерлугьян Г. Модерн и модернизаторы. // Эксперт. – 2010. – №1 (687).
  9. Єфремов Д.П. Прискорений розвиток: сутність та погляди на проблему // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. – Вип. 216. – Том І. – С. 41–50.
  10. Закономерности экономического роста: анализ зарубежного опыта/ Под ред. С.И.Иванова. – СПб.: Изд-во СПб ун-та, 1992. – 168 с.
  11. Конотопов М.В., Сметанин С.И. Из тупика : Экономический опыт мира и путь России. – М: Академический Проект, 2000. – 383 с.
  12. Конотопов М.В., Сметанин С.И. История экономики : Учебник для высшей школы. – М: Академический Проект: Изд-во научно-образоват.лит.РЭА, 1999. – 367 с.
  13. Мирзаян Г. День и ночь стараться и учиться. Реформы Мэйдзи. // Эксперт. – 2010. – №1 (687).
  14. Островский А. В. История цивилизации. СПб.: Издательство Михайлова В.А., 2000. – 360 с.
  15. Пахомов Ю.Н. и др. Пути и перепутья современной цивилизации/ Ю.Н.Пахомов, С.Б.Крымский, Ю.В.Павленко. – К: , 1998. – 431 с.
  16. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. – М.: Соцэкгиз, 1962.
  17. Современные экономические теории Запада : Учебное пособие/ Под ред. А.Н.Марковой. – 2-е изд.. – М.: Финстатинформ, 1996. – 93 с.
  18. Тодаро М.П. Экономическое развитие : Учебник для студ. вузов, обуч. по эконом. спец. / Пер. с англ.. – М: Эконом. факультет МГУ: ЮНИТИ, 1997. – 671 с.
  19. Шибалкин О.Ю. Проблемы и методы построения сценариев социально-экономического развития.. – М.: Наука, 1992. – 176 с.

 

 

Тема 7. СОЦІАЛІСТИЧНА МОДЕЛЬ ПРИСКОРЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

План семінарського заняття

(2 год.)

Завдання викладача при проведенні семінарського заняття.

  1. Під час проведення заняття викладачем можуть бути застосовані такі інноваційні технології навчання як: дискусія з елементами аналізу, семінар–мозковий штурм, робота в малих творчих групах, семінар-дискусія.
  2. Сформувати у студентів перелік компетентностей, які грунтуються на таких знаннях та вміннях.

Після опанування матеріалів теми студент має:

знати:

– що собою являє соціалістична модель прискорення економічного розвитку;

– які основні економічні закономірності прискорення економічного розвитку в рамках цієї моделі;

уміти:

– бачити те, які сильні та слабкі сторони цієї моделі;

– розуміти рушійні сили та межі соціалістичної моделі прискорення розвитку

– бачити логіку входження національної економіки у цю модель та виходу з неї.

  1. Провести усне опитування та з‘ясувати рівень розуміння студентами системи взаємозв‘язків і взаємозалежностей між ключовими категоріями теми.
  2. Здійснити аналіз помилок після закінчення обговорення кожного питання.
  3. Здійснити підсумковий аналіз результатів, які отримані на занятті загалом.

 

Загальногрупові питання студентам при вивченні теми

  1. Соціалістична модель прискоренного розвитку: сутність та відмінності від імпортозаміщувальної моделі.
  2. Фактори, що обумовили вибір соціалістичної моделі прискоренного розвитку в СРСР.
  3. Характерні риси соціалістичної моделі прискоренного розвитку.
  4. Межі економічного розвитку в рамках соціалістичної моделі прискоренного розвитку.
  5. Роль економічно розвинутих країн при проведенні соціалістичної індустріалізації в СРСР.
  6. Головні етапи соціалістичної моделі прискоренного розвитку в СРСР.
  7. Особливості економічного розвитку СРСР у період "зрілого соціалізму".

 

Питання студентам для поглибленого вивчення теми

  1. Теоретичні основи соціалістичної моделі прискоренного економічного розвитку.
  2. Обґрунтуйте своє бачення того, які причини та чинники появи соціалістичної моделі прискоренного розвитку.
  3. Обґрунтуйте, яка різниця між соціалістичною та імпортозаміщувальною моделями прискоренного розвитку.
  4. Поясніть, яка межа стійкого економічного розвитку в рамках соціалістичної моделі прискоренного розвитку;
  5. Проаналізуйте основні переваги та недоліки соціалістичної моделі прискоренного розвитку.

 

Теми рефератів

  1. Теоретичні основи соціалістичної моделі прискоренного економічного розвитку.
  2. Соціалістична модель прискоренного економічного розвитку: сутність та основні ознаки.
  3. Соціалістична модель прискоренного економічного розвитку: сутність та специфіка окремих країн.
  4. Модель наздоганяючого розвитку Л’юіса.

 

Основна література

  1. Гайдар Е.Т. Аномалии экономического роста. – Гайдар Е.Т. Сочинения. – М.: Евразия, 1997. – Т. 2. – с. 277–525.
  2. Иноземцев В.Л. Пределы " догоняющего " развития. – М: Экономика, 2000. – 295 с.
  3. Лортикян Э.Л. История экономических реформ : Мировой опыт второй половины ХIХ–ХХ вв. : Учеб. пособие для экон. вузов и фак.. – Х: Консум, 1999. – 288 с.
  4. Мельник О.М. Економічний розвиток: логіка господарського прогресу. Навчальний посібник – К.: КНЕУ,. 2013. – 425 стор.
  5. Філіпенко А.С. Цивілізаційні виміри економічного розвитку. – К.: "Знання України", 2002. – 190 с.

 

Додаткова література

  1. Ведута Е.Н. Государственные экономические стратегии/ Рос. Эконом. Акад. – М.; Екатеринбург: Деловая книга, 1998. – 440 с.
  2. Гайдар Е.Т. “Детские болезни» постсоциализма // Вопросы экономики. – 1997. –  № 4. – с. 4–25.
  3. Гайдар Е.Т. Аномалии экономического роста // Вопросы экономики. – 1996. – № 12. – с. 20–39.
  4. Глобальные трансформации и стратегии развития : Пер. с укр./ Ин-т мировой экономики и междунар. отношений НАНУ; Рук.автор.кол.О.Г.Белорус. – К: Орияне, 2000. – 424 с.
  5. Драма догоняющих модернизаторов // Эксперт. – 2010. – №1 (687).
  6. Єфремов Д.П. Прискорений розвиток: сутність та погляди на проблему // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. – Вип. 216. – Том І. – С. 41–50.
  7. Журавлев С. Рождение красного колосса. // Эксперт. – 2010. – №1 (687).
  8. Конотопов М.В., Сметанин С.И. Из тупика : Экономический опыт мира и путь России. – М: Академический Проект, 2000. – 383 с.
  9. Москаленко О. М. Теорія і модель випереджаючого економічного розвитку в системі суспільних стратегічних потреб. – К. : КНЕУ, 2014. – 550 с.
  10. Рубченко М. Ура, у них депрессия! // Эксперт. – 2010. – №1 (687).
  11. Современные экономические теории Запада : Учебное пособие/ Под ред. А.Н.Марковой. – 2-е изд.. – М.: Финстатинформ, 1996. – 93 с.
  12. Тодаро М.П. Экономическое развитие : Учебник для студ. вузов, обуч. по эконом. спец. / Пер. с англ.. – М: Эконом. факультет МГУ: ЮНИТИ, 1997. – 671 с.
  13. Шибалкин О.Ю. Проблемы и методы построения сценариев социально-экономического развития.. – М.: Наука, 1992. – 176 с.

 

 

Тема 8. Експортоорієнтована модель ПРИСКОРЕННОГО розвитку

План семінарського заняття

(2 год.)

Завдання викладача при проведенні семінарського заняття.

  1. Під час проведення заняття викладачем можуть бути застосовані такі інноваційні технології навчання як: дискусія з елементами аналізу, семінар–мозковий штурм, робота в малих творчих групах, семінар-дискусія.
  2. Сформувати у студентів перелік компетентностей, які грунтуються на таких знаннях та вміннях.

Після опанування матеріалів теми студент має:

знати:

– що собою являє експортоорієнтована модель прискоренного розвитку;

– які основні економічні закономірності прискорення економічного розвитку в рамках цієї моделі;

уміти:

– бачити те, які сильні та слабкі сторони експортоорієнтованої моделі;

– розуміти рушійні сили та межі експортоорієнтованої моделі прискоренного розвитку.

  1. Провести усне опитування та з‘ясувати рівень розуміння студентами системи взаємозв‘язків і взаємозалежностей між ключовими категоріями теми.
  2. Здійснити аналіз помилок після закінчення обговорення кожного питання.
  3. Здійснити підсумковий аналіз результатів, які отримані на занятті загалом.

 

Загальногрупові питання студентам при вивченні теми

  1. Основні ознаки та особливості експортоорієнтованої моделі прискоренного розвитку.
  2. Внутрішні суперечності експортоорієнтованої моделі прискоренного розвитку.
  3. Роль держави в експортоорієнтованій моделі прискоренного розвитку.
  4. Особливості експортоорієнтованої моделі прискоренного розвитку в різних країнах.

 

Питання студентам для поглибленого вивчення теми

  1. Обґрунтуйте своє бачення того, яке місце займає експортоорієнтована модель прискоренного розвитку серед всіх моделей прискоренного розвитку.
  2. Поясніть, яка межа стійкого економічного розвитку в рамках експортоорієнтованої моделі прискоренного розвитку;
  3. Проаналізуйте основні переваги та недоліки експортоорієнтованої моделі прискоренного розвитку.

 

Теми рефератів

  1. Теоретичні основи появи теорії експортоорієнтованого економічного розвитку.
  2. Експортоорієнтована модель прискоренного розвитку: сутність та основні ознаки.
  3. Особливості експортоорієнтованої моделі прискоренного розвитку в різних країнах.
  4. Теорія «журавлиного клину» К. Акамацу
  5. Теорія «наздоганяючого циклу» Т. Озави.

 

Основна література

  1. Гайдар Е.Т. Аномалии экономического роста. – Гайдар Е.Т. Сочинения. – М.: Евразия, 1997. – Т. 2. – с. 277–525.
  2. Иноземцев В.Л. Пределы " догоняющего " развития. – М: Экономика, 2000. – 295 с.
  3. Лортикян Э.Л. История экономических реформ : Мировой опыт второй половины ХIХ–ХХ вв. : Учеб. пособие для экон. вузов и фак.. – Х: Консум, 1999. – 288 с.
  4. Мельник О.М. Економічний розвиток: логіка господарського прогресу. Навчальний посібник – К.: КНЕУ,. 2013. – 425 стор.
  5. Москаленко О. М. Теорія і модель випереджаючого економічного розвитку в системі суспільних стратегічних потреб. – К. : КНЕУ, 2014. – 550 с.
  6. Філіпенко А.С. Цивілізаційні виміри економічного розвитку. – К.: "Знання України", 2002. – 190 с.

 

Додаткова література

  1. Ведута Е.Н. Государственные экономические стратегии/ Рос. Эконом. Акад. – М.; Екатеринбург: Деловая книга, 1998. – 440 с.
  2. Гайдар Е.Т. Аномалии экономического роста // Вопросы экономики. – 1996. – № 12. – с. 20–39.
  3. Глобальные трансформации и стратегии развития : Пер. с укр./ Ин-т мировой экономики и междунар. отношений НАНУ; Рук.автор.кол.О.Г.Белорус. – К: Орияне, 2000. – 424 с.
  4. Єфремов Д.П. Прискорений розвиток: сутність та погляди на проблему // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. – Вип. 216. – Том І. – С. 41–50.
  5. Завадский М. Другого пути не было. // Эксперт. – 2010. – №1 (687).
  6. Завадский М. Земельная реформа, независимые банки, промполитика. // Эксперт. – 2010. – №1 (687).
  7. Закономерности экономического роста: анализ зарубежного опыта/ Под ред. С.И.Иванова. – СПб.: Изд-во СПб ун-та, 1992. – 168 с.
  8. Пахомов Ю.Н. и др. Пути и перепутья современной цивилизации/ Ю.Н. Пахомов, С.Б. Крымский, Ю.В. Павленко. – К, 1998. – 431 с.
  9. Попов В. Победный оскал дракона. // Эксперт. – 2010. – №1 (687).
  10. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. – М.: Соцэкгиз, 1962.
  11. Современные экономические теории Запада : Учебное пособие/ Под ред. А.Н.Марковой. – 2-е изд.. – М.: Финстатинформ, 1996. – 93 с.
  12. Сумленный С. Спасибо Корейской войне. // Эксперт. – 2010. – №1 (687).
  13. Тодаро М.П. Экономическое развитие : Учебник для студ. вузов, обуч. по эконом. спец. / Пер. с англ.. – М: Эконом. факультет МГУ: ЮНИТИ, 1997. – 671 с.
  14. Шибалкин О.Ю. Проблемы и методы построения сценариев социально-экономического развития.. – М.: Наука, 1992. – 176 с.

 

 

Тема 9.  ДОСВІД ФРАНЦІЇ, НІМЕЧЧИНИ ТА ЯПОНІЇ ПО ПРИСКОРЕННЮ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ПІСЛЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ.

План семінарського заняття

(2 год.)

Завдання викладача при проведенні семінарського заняття.

  1. Під час проведення заняття викладачем можуть бути застосовані такі інноваційні технології навчання як: дискусія з елементами аналізу, семінар–мозковий штурм, робота в малих творчих групах, семінар-дискусія.
  2. Сформувати у студентів перелік компетентностей, які грунтуються на таких знаннях та вміннях.

Після опанування матеріалів теми студент має:

знати:

– що собою являють економічні перетворення у найбільш успішних країнах першої хвилі прискоренного розвитку в 1940–1960-і роки (Франція, Німеччина та Японія);

– які основні економічні закономірності прискорення економічного розвитку в рамках цієї хвилі;

уміти:

– бачити те, які сильні та слабкі сторони першої хвилі прискоренного розвитку;

– розуміти рушійні сили та межі першої хвилі прискоренного розвитку.

  1. Провести усне опитування та з‘ясувати рівень розуміння студентами системи взаємозв‘язків і взаємозалежностей між ключовими категоріями теми.
  2. Здійснити аналіз помилок після закінчення обговорення кожного питання.
  3. Здійснити підсумковий аналіз результатів, які отримані на занятті загалом.

 

Загальногрупові питання студентам при вивченні теми

  1. Загальна характеристика економічних перетворень у найбільш успішних країнах першої хвилі прискоренного розвитку в 1940–1960-і роки (Франція, Німеччина та Японія).
  2. Основні ознаки, внутрішні суперечності та національні особливості економічних реформ найбільш успішних країн першої хвилі прискоренного розвитку (1940–1960).
  3. Специфіка економічних перетворень у Франції 1940–1960-х років.
  4. Специфіка економічних перетворень у Німеччині 1940–1960-х років.
  5. Специфіка економічних перетворень у Японії 1940–1960-х років.

 

Питання студентам для поглибленого вивчення теми

  1. Обґрунтуйте своє бачення того, яке місце займають економічні перетворення у забезпеченні найвищих темпів економічного зростання в країнах першої хвилі прискоренного розвитку в 1940–1960-і роки.
  2. Поясніть, яке місце займають окремі особистості у забезпеченні найвищих темпів економічного зростання в країнах першої хвилі прискоренного розвитку в 1940–1960-і роки.
  3. Проаналізуйте основні переваги та недоліки економічних перетворень у найбільш успішних країнах першої хвилі прискоренного розвитку.

 

Теми рефератів

  1. Роль зовнішнього управління у здійсненні успішних економічних реформ у країнах першої хвилі прискоренного розвитку.
  2. Теоретичні основи здійснення успішних економічних реформ у країнах першої хвилі прискоренного розвитку.
  3. Специфіка економічних перетворень у Франції 1940–1960-х років.
  4. Специфіка економічних перетворень у Німеччині 1940–1960-х років.
  5. Специфіка економічних перетворень у Японії 1940–1960-х років.

 

Основна література

  1. Иноземцев В.Л. Пределы " догоняющего " развития. – М: Экономика, 2000. – 295 с.
  2. Лортикян Э.Л. История экономических реформ : Мировой опыт второй половины ХIХ–ХХ вв. : Учеб. пособие для экон. вузов и фак.. – Х: Консум, 1999. – 288 с.
  3. Мельник О.М. Економічний розвиток: логіка господарського прогресу. Навчальний посібник – К.: КНЕУ,. 2013. – 425 стор.
  4. Москаленко О. М. Теорія і модель випереджаючого економічного розвитку в системі суспільних стратегічних потреб. – К. : КНЕУ, 2014. – 550 с.
  5. Філіпенко А.С. Цивілізаційні виміри економічного розвитку. – К.: "Знання України", 2002. – 190 с.

 

Додаткова література

  1. Бувье-Ажам М. Экономика Франции в середине ХХ века. – М.: Изд-во иностр. литер., 1967. – 159 с.
  2. Ведута Е.Н. Государственные экономические стратегии/ Рос. Эконом. Акад. – М.; Екатеринбург: Деловая книга, 1998. – 440 с.
  3. Гайдар Е.Т. Аномалии экономического роста // Вопросы экономики. – 1996. – № 12. – с. 20–39.
  4. Глобальные трансформации и стратегии развития : Пер. с укр./ Ин-т мировой экономики и междунар. отношений НАНУ; Рук.автор.кол.О.Г.Белорус. – К: Орияне, 2000. – 424 с.
  5. Дерлугьян Г. Модерн и модернизаторы / Г. Дерлугьян // Эксперт. – 2010. – №1 (687). – С. 18–24.
  6. Єфремов Д.П. Прискорений розвиток: сутність та погляди на проблему // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. – Вип. 216. – Том І. – С. 41–50.
  7. Журавлев С. Немецкий эксперимент: модернизация за счет богатых и побежденных // Эксперт. – 2010. – №1 (687) – с.30-31.
  8. Закономерности экономического роста: анализ зарубежного опыта/ Под ред. С.И.Иванова. – СПб.: Изд-во СПб ун-та, 1992. – 168 с.
  9. Кьяваччи Д. Спасибо Корейской войне // Эксперт. – 2010. – №1 (687) – с.74-77
  10. Мирзаян Г. День и ночь стараться и учиться // Эксперт. – 2010. – №1 (687) –  с.42-47
  11. Моритани М. Современное техническое и экономическое развитие Японии. – М., 1986.
  12. Пахомов Ю.Н. и др. Пути и перепутья современной цивилизации/ Ю.Н. Пахомов, С.Б. Крымский, Ю.В. Павленко. – К, 1998. – 431 с.
  13. Современные экономические теории Запада : Учебное пособие/ Под ред. А.Н.Марковой. – 2-е изд.. – М.: Финстатинформ, 1996. – 93 с.
  14. Стадвелл Д. Земельная реформа, независимые банки, промполитика // Эксперт. – 2010. – №1 (687) –  с.101-102
  15. Сумленный С. Как они обустроили Германию // Эксперт. – 2012. – №1 (687) – с.67-73.
  16. Сумленный С. Создавая Германию (1945–1990) // Эксперт. – 2010. – №1 (687) – с.67-73.
  17. Тодаро М.П. Экономическое развитие : Учебник для студ. вузов, обуч. по эконом. спец. / Пер. с англ.. – М: Эконом. факультет МГУ: ЮНИТИ, 1997. – 671 с.
  18. Финансовые стратегии модернизации экономики: мировая практика / под ред. Я.М. Миркина. – М. : Магистр, 2014. – 496 с.
  19. Целищев И. Другого пути не было // Эксперт. – 2010. – №1 (687) – с.98-100
  20. Цуру С. Конец японского «экономического чуда». – М., 1991.
  21. Черников Г. Славное тридцатилетие // Эксперт. – 2010. – №1 (687) – с.60-66
  22. Шибалкин О.Ю. Проблемы и методы построения сценариев социально-экономического развития.. – М.: Наука, 1992. – 176 с.

 

 

Тема 10. ДОСВІД СІНГАПУРУ, ГОНКОНГУ, ТАЙВАНЮ ТА ПІВДЕННОЇ КОРЕЇ ПО ПРИСКОРЕННЮ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ В 1950–1980-і РОКИ.

План семінарського заняття

(2 год.)

Завдання викладача при проведенні семінарського заняття.

  1. Під час проведення заняття викладачем можуть бути застосовані такі інноваційні технології навчання як: дискусія з елементами аналізу, семінар–мозковий штурм, робота в малих творчих групах, семінар-дискусія.
  2. Сформувати у студентів перелік компетентностей, які грунтуються на таких знаннях та вміннях.

Після опанування матеріалів теми студент має:

знати:

– що собою являють економічні перетворення у найбільш успішних країнах другої хвилі прискоренного розвитку в 1950–1980-і роки (Сінгапур, Гонконг, Тайвань та Південна Корея);

– які основні економічні закономірності прискорення економічного розвитку в рамках цієї хвилі;

уміти:

– бачити те, які сильні та слабкі сторони другої хвилі прискоренного розвитку;

– розуміти рушійні сили та межі другої хвилі прискоренного розвитку.

  1. Провести усне опитування та з‘ясувати рівень розуміння студентами системи взаємозв‘язків і взаємозалежностей між ключовими категоріями теми.
  2. Здійснити аналіз помилок після закінчення обговорення кожного питання.
  3. Здійснити підсумковий аналіз результатів, які отримані на занятті загалом.

 

Загальногрупові питання студентам при вивченні теми

  1. Загальна характеристика економічних перетворень у найбільш успішних країнах другої хвилі прискоренного розвитку в 1950–1980-і роки (Сінгапур, Гонконг, Тайвань та Південна Корея).
  2. Основні закономірності, внутрішні суперечності та національні особливості економічних реформ найбільш успішних країн другої хвилі прискоренного розвитку (1950–1980).
  3. Специфіка економічних перетворень у Сінгапурі.
  4. Специфіка економічних перетворень у Гонконгу.
  5. Специфіка економічних перетворень на Тайвані.
  6. Специфіка економічних перетворень у Південній Кореї.

 

Питання студентам для поглибленого вивчення теми

  1. Обґрунтуйте своє бачення того, яке місце займають економічні перетворення у забезпеченні найвищих темпів економічного зростання в країнах другої хвилі прискоренного розвитку в 1950–1980-і роки.
  2. Поясніть, яке місце займають окремі особистості у забезпеченні найвищих темпів економічного зростання в країнах другої хвилі прискоренного розвитку в 1950–1980-і роки.
  3. Проаналізуйте основні переваги та недоліки економічних перетворень у найбільш успішних країнах другої хвилі прискоренного розвитку.
  4. Роль зовнішньої допомоги у забезпеченні найвищих темпів економічного зростання в країнах другої хвилі прискоренного розвитку в 1950–1980-і роки.

 

Теми рефератів

  1. Роль зовнішньої допомоги у здійсненні успішних економічних реформ у країнах другої хвилі прискоренного розвитку.
  2. Теоретичні основи здійснення успішних економічних реформ у країнах другої хвилі прискоренного розвитку.
  3. Специфіка економічних перетворень у Сінгапурі.
  4. Специфіка економічних перетворень у Гонконгу.
  5. Специфіка економічних перетворень на Тайвані.
  6. Специфіка економічних перетворень у Південній Кореї.

 

Основна література

  1. Иноземцев В.Л. Пределы " догоняющего " развития. – М: Экономика, 2000. – 295 с.
  2. Лортикян Э.Л. История экономических реформ : Мировой опыт второй половины ХIХ–ХХ вв. : Учеб. пособие для экон. вузов и фак.. – Х: Консум, 1999. – 288 с.
  3. Мельник О.М. Економічний розвиток: логіка господарського прогресу. Навчальний посібник – К.: КНЕУ,. 2013. – 425 стор.
  4. Москаленко О. М. Теорія і модель випереджаючого економічного розвитку в системі суспільних стратегічних потреб. – К. : КНЕУ, 2014. – 550 с.
  5. Філіпенко А.С. Цивілізаційні виміри економічного розвитку. – К.: "Знання України", 2002. – 190 с.

 

Додаткова література

  1. Ведута Е.Н. Государственные экономические стратегии/ Рос. Эконом. Акад. – М.; Екатеринбург: Деловая книга, 1998. – 440 с.
  2. Глобальные трансформации и стратегии развития : Пер. с укр./ Ин-т мировой экономики и междунар. отношений НАНУ; Рук.автор.кол.О.Г.Белорус. – К: Орияне, 2000. – 424 с.
  3. Єфремов Д.П. Прискорений розвиток: сутність та погляди на проблему // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. – Вип. 216. – Том І. – С. 41–50.
  4. Завадский М. Натурализация колонизаторов // Эксперт. – 2010. – №1 (687) – с.95-97
  5. Закономерности экономического роста: анализ зарубежного опыта/ Под ред. С.И.Иванова. – СПб.: Изд-во СПб ун-та, 1992. – 168 с.
  6. Ким Г.Н. Республика Корея. – Алма-аты: Дайк-пресс, 2010. – 589 с.
  7. Пахомов Ю.Н. и др. Пути и перепутья современной цивилизации/ Ю.Н. Пахомов, С.Б. Крымский, Ю.В. Павленко. – К, 1998. – 431 с.
  8. Рассел Дж., Кон Р. Экономика Гонконга. – М.: Лет ми принт, 2012. – 72 с.
  9. Современные экономические теории Запада : Учебное пособие/ Под ред. А.Н.Марковой. – 2-е изд.. – М.: Финстатинформ, 1996. – 93 с.
  10. Стадвелл Д. Земельная реформа, независимые банки, промполитика // Эксперт. – 2010. – №1 (687) –  с.101-102
  11. Тодаро М.П. Экономическое развитие : Учебник для студ. вузов, обуч. по эконом. спец. / Пер. с англ.. – М: Эконом. факультет МГУ: ЮНИТИ, 1997. – 671 с.
  12. Финансовые стратегии модернизации экономики: мировая практика / под ред. Я.М. Миркина. – М. : Магистр, 2014. – 496 с.
  13. Целищев И. Другого пути не было // Эксперт. – 2010. – №1 (687) – с.98-100
  14. Шибалкин О.Ю. Проблемы и методы построения сценариев социально-экономического развития.. – М.: Наука, 1992. – 176 с.

 

 

Тема 11. ДОСВІД ІРЛАНДІЇ, БРАЗИЛІЇ, ВЕНІСУЕЛИ, АРГЕНТИНИ ТА ЧІЛІ ПО ПРИСКОРЕННЮ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ В 1960–1990-і РОКИ

План семінарського заняття

(2 год.)

Завдання викладача при проведенні семінарського заняття.

  1. Під час проведення заняття викладачем можуть бути застосовані такі інноваційні технології навчання як: дискусія з елементами аналізу, семінар–мозковий штурм, робота в малих творчих групах, семінар-дискусія.
  2. Сформувати у студентів перелік компетентностей, які грунтуються на таких знаннях та вміннях.

Після опанування матеріалів теми студент має:

знати:

– що собою являють економічні перетворення у найбільш успішних країнах третьої хвилі прискоренного розвитку в 1960–1990-і роки (Ірландія, Бразилія, Венісуела, Аргентина та Чілі);

– які основні економічні закономірності прискорення економічного розвитку в рамках цієї хвилі;

уміти:

– бачити те, які сильні та слабкі сторони третьої хвилі прискоренного розвитку;

– розуміти рушійні сили та межі третьої хвилі прискоренного розвитку.

  1. Провести усне опитування та з‘ясувати рівень розуміння студентами системи взаємозв‘язків і взаємозалежностей між ключовими категоріями теми.
  2. Здійснити аналіз помилок після закінчення обговорення кожного питання.
  3. Здійснити підсумковий аналіз результатів, які отримані на занятті загалом.

 

Загальногрупові питання студентам при вивченні теми

  1. Загальна характеристика економічних перетворень у найбільш успішних країнах третьої хвилі прискоренного розвитку в 1960–1990-і роки (Ірландія, Бразилія, Венісуела, Аргентина та Чілі).
  2. Основні закономірності, внутрішні суперечності та національні особливості економічних реформ найбільш успішних країн третьої хвилі прискоренного розвитку (1960–1990).
  3. Специфіка економічних перетворень у Ірландії.
  4. Специфіка економічних перетворень у Бразилії.
  5. Специфіка економічних перетворень у Венісуелі.
  6. Специфіка економічних перетворень у Аргентині.
  7. Специфіка економічних перетворень у Чілі.
  8. Специфіка економічних перетворень у країнах, що видобувають нафту.

 

Питання студентам для поглибленого вивчення теми

  1. Обґрунтуйте своє бачення того, яке місце займають економічні перетворення у забезпеченні найвищих темпів економічного зростання в країнах третьої хвилі прискоренного розвитку в 1960–1990-і роки.
  2. Поясніть, яке місце займають окремі особистості у забезпеченні найвищих темпів економічного зростання в країнах третьої хвилі прискоренного розвитку в 1960–1990-і роки.
  3. Проаналізуйте основні переваги та недоліки економічних перетворень у найбільш успішних країнах третьої хвилі прискоренного розвитку.
  4. Роль зовнішньої допомоги у забезпеченні найвищих темпів економічного зростання в країнах третьої хвилі прискоренного розвитку в 1960–1990-і роки.

 

Теми рефератів

  1. Роль зовнішньої допомоги у здійсненні успішних економічних реформ у країнах третьої хвилі прискоренного розвитку.
  2. Теоретичні та ресурсні основи здійснення успішних економічних реформ у країнах третьої хвилі прискоренного розвитку.
  3. Специфіка економічних перетворень у Ірландії.
  4. Специфіка економічних перетворень у Бразилії.
  5. Специфіка економічних перетворень у Венісуелі.
  6. Специфіка економічних перетворень у Аргентині.
  7. Специфіка економічних перетворень у Чілі.
  8. Специфіка економічних перетворень у країнах, що видобувають нафту.

 

Основна література

  1. Иноземцев В.Л. Пределы " догоняющего " развития. – М: Экономика, 2000. – 295 с.
  2. История экономики : Учебник/ Ред.:О.Д.Кузнецова. – М: ИНФРА-М, 2000. – 384 с.
  3. Лортикян Э.Л. История экономических реформ : Мировой опыт второй половины ХIХ–ХХ вв. : Учеб. пособие для экон. вузов и фак.. – Х: Консум, 1999. – 288 с.
  4. Мельник О.М. Економічний розвиток: логіка господарського прогресу. Навчальний посібник – К.: КНЕУ,. 2013. – 425 стор.
  5. Москаленко О. М. Теорія і модель випереджаючого економічного розвитку в системі суспільних стратегічних потреб. – К. : КНЕУ, 2014. – 550 с.
  6. Тимошина Т.М. Экономическая история зарубежных стран : Учеб. пособие/ Ред. М.Н.Чепурин. – М: Юстицинформ, 2000. – 496 с.
  7. Філіпенко А.С. Цивілізаційні виміри економічного розвитку. – К.: "Знання України", 2002. – 190 с.

 

Додаткова література

  1. Ведута Е.Н. Государственные экономические стратегии/ Рос. Эконом. Акад. – М.; Екатеринбург: Деловая книга, 1998. – 440 с.
  2. Глобальное экономическое развитие: тенденции, асимметрии, регулирование. – К. : КНЭУ, 2013. – 466 с.
  3. Глобальные трансформации и стратегии развития : Пер. с укр./ Ин-т мировой экономики и междунар. отношений НАНУ; Рук.автор.кол.О.Г.Белорус. – К: Орияне, 2000. – 424 с.
  4. Дерлугьян Г. А был ли нужен Пиночет? // Эксперт. – 2010. – №1 (687) – с.78-83
  5. Европейская мечта Ататюрка. // Эксперт. – 2010. – №1 (687) – с.4-5
  6. Єфремов Д.П. Прискорений розвиток: сутність та погляди на проблему // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. – Вип. 216. – Том І. – С. 41–50.
  7. Закономерности экономического роста: анализ зарубежного опыта/ Под ред. С.И.Иванова. – СПб.: Изд-во СПб ун-та, 1992. – 168 с.
  8. Кокшаров А. Нефти недостаточно // Эксперт. – 2010. – №1 (687) – с.103-105
  9. Кокшаров А. Потерянное столетие // Эксперт. – 2010. – №1 (687) – с.106-109
  10. Кокшаров А. Похождения кельтского тигра // Эксперт. – 2010. – №1 (687) – с.84-88
  11. Мау В. А. Государство и экономика: опыт революций. Великие революции: от Кромвеля до Путина. – М. : Дело, 2010 – 606 с.
  12. Мировая динамика: Закономерности, тенденции, перспективы – М. : КРАСАНД, 2014. – 488 с.
  13. От белой к зеленой. // Эксперт. – 2010. – №1 (687) – с.5
  14. Пахомов Ю.Н. и др. Пути и перепутья современной цивилизации/ Ю.Н. Пахомов, С.Б. Крымский, Ю.В. Павленко. – К, 1998. – 431 с.
  15. Семенишина З.Р. Вплив глобалізації на модифікацію стратегії соціально-економічного розвитку Бразилії // Економічний часопис ХХІ. – 2012 – № 7-8, с. 13-16.
  16. Современные экономические теории Запада : Учебное пособие/ Под ред. А.Н.Марковой. – 2-е изд.. – М.: Финстатинформ, 1996. – 93 с.
  17. Стратегия научно-технологического прорыва. Под ред. Ю.В.Яковца, О.Л.Юня. М., МФК, 2001.
  18. Тодаро М.П. Экономическое развитие : Учебник для студ. вузов, обуч. по эконом. спец. / Пер. с англ.. – М: Эконом. факультет МГУ: ЮНИТИ, 1997. – 671 с.
  19. Финансовые стратегии модернизации экономики: мировая практика / под ред. Я.М. Миркина. – М. : Магистр, 2014. – 496 с.
  20. Чернега О.Б., Семенов А.А., Круковская С.А.. Международные стратегии экономического развития – Донецьк : Дондует, 2005. – 452 с.
  21. Шибалкин О.Ю. Проблемы и методы построения сценариев социально-экономического развития.. – М.: Наука, 1992. – 176 с.
  22. Шемякин Я.Г. Латинская Америка: традиции и современность. – М.: Наука, 2008.
  23. Экономическая история зарубежных стран : Учеб. пособ. для студ. / Ред. В.И. Голубович. – 2-е изд. , доп. и перераб.. – Мн.: Экоперспектива, 1998. – 462 с.

 

 

Тема 12. ДОСВІД ІНДІЇ, КИТАЮ, МАЛАЙЗІЇ, ІНДОНЕЗІЇ ТАЇЛАНДУ ТА ФІЛІППІН ПО ПРИСКОРЕННЮ СВОГО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ В 1990–2010-і РОКИ

План семінарського заняття

(2 год.)

Завдання викладача при проведенні семінарського заняття.

  1. Під час проведення заняття викладачем можуть бути застосовані такі інноваційні технології навчання як: дискусія з елементами аналізу, семінар–мозковий штурм, робота в малих творчих групах, семінар-дискусія.
  2. Сформувати у студентів перелік компетентностей, які грунтуються на таких знаннях та вміннях.

Після опанування матеріалів теми студент має:

знати:

– що собою являють економічні перетворення у найбільш успішних країнах четвертої хвилі прискоренного розвитку в 1990–2010-і роки (Індія, Китай, Малайзія, Індонезія Таїланд і Філіппіни);

– які основні економічні закономірності прискорення економічного розвитку в рамках цієї хвилі;

уміти:

– бачити те, які сильні та слабкі сторони четвертої хвилі прискоренного розвитку;

– розуміти рушійні сили та межі четвертої хвилі прискоренного розвитку.

  1. Провести усне опитування та з‘ясувати рівень розуміння студентами системи взаємозв‘язків і взаємозалежностей між ключовими категоріями теми.
  2. Здійснити аналіз помилок після закінчення обговорення кожного питання.
  3. Здійснити підсумковий аналіз результатів, які отримані на занятті загалом.

 

Загальногрупові питання студентам при вивченні теми

  1. Загальна характеристика економічних перетворень у найбільш успішних країнах четвертої хвилі прискоренного розвитку в 1990–2010-і роки (Індія, Китай, Малайзія, Індонезія Таїланд і Філіппіни).
  2. Основні закономірності, внутрішні суперечності та національні особливості економічних реформ найбільш успішних країн четвертої хвилі прискоренного розвитку (1990–2010).
  3. Специфіка економічних перетворень у Китаї.
  4. Специфіка економічних перетворень у Індії.
  5. Специфіка економічних перетворень у Малайзії.
  6. Специфіка економічних перетворень у Індонезії.
  7. Специфіка економічних перетворень у Таїланді.
  8. Специфіка економічних перетворень на Філіппінах.

 

Питання студентам для поглибленого вивчення теми

  1. Обґрунтуйте своє бачення того, яке місце займають економічні перетворення у забезпеченні найвищих темпів економічного зростання в країнах четвертої хвилі прискоренного розвитку.
  2. Поясніть, яке місце займають окремі особистості у забезпеченні найвищих темпів економічного зростання в країнах четвертої хвилі прискоренного розвитку.
  3. Проаналізуйте основні переваги та недоліки економічних перетворень у найбільш успішних країнах четвертої хвилі прискоренного розвитку.
  4. Роль зовнішньої допомоги у забезпеченні найвищих темпів економічного зростання в країнах четвертої хвилі прискоренного розвитку.

 

Теми рефератів

  1. Роль зовнішньої допомоги у здійсненні успішних економічних реформ у країнах четвертої хвилі прискоренного розвитку.
  2. Теоретичні та ресурсні основи здійснення успішних економічних реформ у країнах четвертої хвилі прискоренного розвитку.
  3. Специфіка економічних перетворень у Китаї.
  4. Специфіка економічних перетворень у Індії.
  5. Специфіка економічних перетворень у Малайзії.
  6. Специфіка економічних перетворень у Індонезії.
  7. Специфіка економічних перетворень у Таїланді.
  8. Специфіка економічних перетворень на Філіппінах.

 

Основна література

  1. Иноземцев В.Л. Пределы " догоняющего " развития. – М: Экономика, 2000. – 295 с.
  2. История экономики : Учебник/ Ред.:О.Д.Кузнецова. – М: ИНФРА-М, 2000. – 384 с.
  3. Лортикян Э.Л. История экономических реформ : Мировой опыт второй половины ХIХ–ХХ вв. : Учеб. пособие для экон. вузов и фак.. – Х: Консум, 1999. – 288 с.
  4. Мельник О.М. Економічний розвиток: логіка господарського прогресу. Навчальний посібник – К.: КНЕУ,. 2013. – 425 стор.
  5. Москаленко О. М. Теорія і модель випереджаючого економічного розвитку в системі суспільних стратегічних потреб. – К. : КНЕУ, 2014. – 550 с.
  6. Тимошина Т.М. Экономическая история зарубежных стран : Учеб. пособие/ Ред. М.Н.Чепурин. – М: Юстицинформ, 2000. – 496 с.
  7. Філіпенко А.С. Цивілізаційні виміри економічного розвитку. – К.: "Знання України", 2002. – 190 с.

 

Додаткова література

  1. Ведута Е.Н. Государственные экономические стратегии/ Рос. Эконом. Акад. – М.; Екатеринбург: Деловая книга, 1998. – 440 с.
  2. Глобальное экономическое развитие: тенденции, асимметрии, регулирование. – К. : КНЭУ, 2013. – 466 с.
  3. Глобальные трансформации и стратегии развития : Пер. с укр./ Ин-т мировой экономики и междунар. отношений НАНУ; Рук.автор.кол.О.Г.Белорус. – К: Орияне, 2000. – 424 с.
  4. Єфремов Д.П. Прискорений розвиток: сутність та погляди на проблему // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. – Вип. 216. – Том І. – С. 41–50.
  5. Закономерности экономического роста: анализ зарубежного опыта/ Под ред. С.И.Иванова. – СПб.: Изд-во СПб ун-та, 1992. – 168 с.
  6. Мау В. А. Государство и экономика: опыт революций. Великие революции: от Кромвеля до Путина. – М. : Дело, 2010 – 606 с.
  7. Мировая динамика: Закономерности, тенденции, перспективы – М. : КРАСАНД, 2014. – 488 с.
  8. Пахомов Ю.Н. и др. Пути и перепутья современной цивилизации/ Ю.Н. Пахомов, С.Б. Крымский, Ю.В. Павленко. – К, 1998. – 431 с.
  9. Попов В. Победный оскал дракона / – с.110-112
  10. Райнерт Э. Забытые уроки прошлых успехов / – с.12-17
  11. Романюк В.Я. Мифы и реальность «китайского чуда». – М.: «Известия», 2002. – 464 с.
  12. Селищев А.С., Селищев Н.А. Китайская экономика в ХХІ веке. – СПб: Питер, 2004. – 240 с.
  13. Современные экономические теории Запада : Учебное пособие/ Под ред. А.Н.Марковой. – 2-е изд.. – М.: Финстатинформ, 1996. – 93 с.
  14. Стратегия научно-технологического прорыва. Под ред. Ю.В.Яковца, О.Л.Юня. М., МФК, 2001.
  15. Тодаро М.П. Экономическое развитие : Учебник для студ. вузов, обуч. по эконом. спец. / Пер. с англ.. – М: Эконом. факультет МГУ: ЮНИТИ, 1997. – 671 с.
  16. УЦзиньлянь. Экономическая реформа в КНР. – М.: Наука, 1990. – 400 с.
  17. Финансовые стратегии модернизации экономики: мировая практика / под ред. Я.М. Миркина. – М. : Магистр, 2014. – 496 с.
  18. Чернега О.Б., Семенов А.А., Круковская С.А.. Международные стратегии экономического развития – Донецьк : Дондует, 2005. – 452 с.
  19. Шибалкин О.Ю. Проблемы и методы построения сценариев социально-экономического развития.. – М.: Наука, 1992. – 176 с.
  20. Экономическая история зарубежных стран : Учеб. пособ. для студ. / Ред. В.И. Голубович. – 2-е изд. , доп. и перераб.. – Мн.: Экоперспектива, 1998. – 462 с.
  21. Юрлов Ф. Опыт эволюционной демократической модернизации Индии / – с.54-59

 

 

 

5. Самостійна робота студентів

5.1. Загальна характеристика організації самостійної роботи студентів при вивченні дисципліни «Теорія прискоренного економічного розвитку»

Самостійна робота студентів (СРС) є однією з форм організації навчання магістрів та основною формою оволодіння навчальним матеріалом у вільний від обов’язкових навчальних занять час. При виконанні цієї роботи заплановані завдання виконуються студентом-магістром під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. СРС є складовою навчального процесу, що впливає на глибину та стійкість набутих знань і умінь, які допомагають творчо застосовувати їх в майбутній професійній діяльності.

Метою СРС при вивченні науки «Теорія прискоренного економічного розвитку» є засвоєння в повному обсязі навчальної програми та послідовне формування у студентів самостійного мислення, як елементу самостійності, що є рисою характеру, яка відіграє суттєву роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації.

У процесі самостійної роботи магістрант має перетворитися в активного учасника навчального процесу, навчитись свідомо ставитись до оволодіння теоретичними і практичними знаннями, вільно орієнтуватися в інформаційному просторі.

Вивчаючи курс «Теорія прискоренного економічного розвитку», магістрант може здійснити такі основні види самостійної роботи:

  • самостійну роботу, що забезпечує підготовку до поточних аудиторських занять (підготовка до семінарських занять, написання рефератів, есе тощо);
  • науково-аналітичну роботу;
  • наукову роботу.

Самостійна робота над наукою «Теорія прискоренного економічного розвитку» включає такі форми:

  • опрацювання теоретичних основ прослуханого програмного лекційного матеріалу;
  • роботу з першоджерелами та науковою літературою;
  • вивчення окремих тем або питань, що передбачені для самостійного опрацювання;
  • підготовку до семінарських занять,
  • підготовку конспектів навчальних та наукових текстів;
  • виконання індивідуальних завдань у вигляді рефератів, обговорення яких проводиться як на семінарських, так і на індивідуально-консультативних заняттях,
  • підготовку до написання модульних контрольних  робіт;
  • систематичне вивчення матеріалу перед іспитом,
  • підготовку тез виступів на студентських конференціях;
  • підготовку власних публікацій.

До індивідуальних завдань відносяться написання рефератів, підготовка фіксованих доповідей чи реферативних матеріалів окремих публікацій по тих чи інших проблемах, власних досліджень, які здійснюються при підготовці до конференцій, олімпіад тощо.

Індивідуальні завдання виконуються магістрантами самостійно під керівництвом викладача. Як правило, індивідуальні завдання виконуються кожним магістрантом окремо.

Навчальний час, відведений для самостійної роботи магістранта, становить 64 год.

 

Можливі види самостійної роботи магістрантів, форми контролю та звітності з дмсципліни «Теорія прискоренного економічного розвитку»

Види та форми самостійної роботи магістрантів

Форми контролю та звітності

1. Підготовка до поточних аудиторних занять

1.1. Вивчення обов’язкової та додаткової літератури, текстів лекцій тощо

1.1. Активна участь в різних видах аудиторних занять

1.2. Виконання домашніх завдань (конспектування наукової та навчальної літератури)

1.2. Перевірка правильності виконання завдань

1.3. Підготовка до семінарських занять

1.3. Активна участь в семінарських заняттях

1.4. Підготовка до модульних контрольних робіт

1.4. Написання модульних контрольних робіт

ІІ. Пошуково-аналітична робота

2.1. Пошук (підбір) та огляд літературних джерел за заданою проблематикою курсу

2.1. Розгляд підготовлених матеріалів під час аудиторних занять або ІКР

2.2. Написання реферату (есе) за заданою проблематикою

2.2. Обговорення (захист) матеріалів реферату (есе) під час аудиторних занять або ІКР

2.3. Аналітичний розгляд наукової публікації

2.3. Обговорення результатів проведеної роботи під час аудиторних занять або ІКР

ІІІ. Наукова робота

3.1. Участь в наукових студентських конференціях і семінарах

3.1. Доповіді на наукових студентських конференціях і семінарах

3.2. Підготовка наукових публікацій

3.2. Обговорення з викладачем підготовлених до публікації матеріалів, подача їх до друку

3.3. Виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри (факультету)

3.3. Використання матеріалів у звіті з НДР

 

 

5.2. Перелік завдань та форми організації самостійної роботи студентів по окремих темах дисципліни «Теорія прискоренного економічного розвитку»

 

Тема 1. ПРЕДМЕТ КУРСУ «Теорія прискоренного економічного розвитку».

  1. Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу.
  2. Підготовку до виступів на семінарському занятті (основна та додаткова література для самостійної роботи по цій темі наведена у розділі 4.2.).
  3. Підготовка конспектів навчальних та наукових текстів.
  4. Підготовка індивідуальних завдань (рефератів):
  1. Співвідношення понять господарство та економіка.
  2. Роль кількісних та якісних змін у процесі економічного прогресу та економічного розвитку
  1. Систематизація вивченого матеріалу перед модулем та іспитом.

 

Тема 2. МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ПРИСКОРЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ.

  1. Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу.
  2. Підготовку до виступів на семінарському занятті (основна та додаткова література для самостійної роботи по цій темі наведена у розділі 4.2.).
  3. Підготовка конспектів навчальних та наукових текстів.
  4. Підготовка індивідуальних завдань (рефератів):
  1. Продуктивні сили суспільства: сутність, складові елементи та їхня роль на різних етапах економічного розвитку суспільства.
  2. Роль географічного та технологічного детермінізму в економічному прогресі суспільства.
  1. Систематизація вивченого матеріалу перед модулем та іспитом.

 

Тема 3. БАЗОВІ ТЕОРІІ ТА ОКРЕМІ ЧИННИКИ ПРИСКОРЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ.

  1. Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу.
  2. Підготовку до виступів на семінарському занятті (основна та додаткова література для самостійної роботи по цій темі наведена у розділі 4.2.).
  3. Підготовка конспектів навчальних та наукових текстів.
  4. Підготовка індивідуальних завдань (рефератів):
  1. Ранній меркантилізм та його бачення прискорення економічного розвитку.
  2. Пізній меркантилізм та його бачення процесу прискорення економічного розвитку.
  3. Класична школа політекономії та її розуміння процесу прискорення економічного розвитку.
  4. Фрідріх Ліст та його розуміння процесу прискорення економічного розвитку.
  5. Рання німецька історична школа та її бачення процесу прискорення економічного розвитку.
  6. Стара історична школа та її бачення процесу прискорення економічного розвитку.
  7. Марксизм та його бачення процесу прискорення економічного розвитку.
  8. В.І.Ленін та його бачення процесу прискорення економічного розвитку.
  9. Неокласична школа та її бачення процесу прискорення економічного розвитку.
  10. Дж.М. Кейнс та його бачення процесу прискорення економічного розвитку.
  11. Кейнсіанство та його бачення процесу прискорення економічного розвитку.
  12. Й.Шумпетер та його бачення процесу прискорення економічного розвитку.
  13. Неошумпетеріанство та його бачення процесу прискорення економічного розвитку.
  14. Світсистемний аналіз та його бачення процесу прискорення економічного розвитку.
  15. Теорія прискореного економічного зростання О. Гершенкрона.
  16. Теорія «журавлиного клину» К. Акамацу
  17. Теорія «наздоганяючого циклу» Т. Озави.
  18. Теорія стратегій прискореного економічного зростання Альберта Хiршмана.
  1. Систематизація вивченого матеріалу перед модулем та іспитом.

 

 

Тема 4. ТЕОРІЇ ВЕЛИКИХ ХВИЛЬ ЯК КОМПЛЕКСНА ТЕОРЕТИЧНА ОСНОВА ВИВЧЕННЯ ПРОЦЕСУ ПРИСКОРЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

 

  1. Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу.
  2. Підготовку до виступів на семінарському занятті (основна та додаткова література для самостійної роботи по цій темі наведена у розділі 4.2.).
  3. Підготовка конспектів навчальних та наукових текстів.
  4. Підготовка індивідуальних завдань (рефератів):
  1. Теорія довгих хвиль М.Д. Кондратьєва.
  2. Теорія довгих хвиль С.Ю. Глазьєва.
  3. Теорія довгих хвиль В.Е. Дементьєва.
  4. Теорія довгих хвиль А. Клайнкнехта.
  5. Теорія довгих хвиль С.М. Меньшикова.
  6. Теорія довгих хвиль К. Перес.
  1. Систематизація вивченого матеріалу перед модулем та іспитом.

 

Тема 5. Методологічні основи класифікації сучасних економічних систем

  1. Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу.
  2. Підготовку до виступів на семінарському занятті (основна та додаткова література для самостійної роботи по цій темі наведена у розділі 4.2.).
  3. Підготовка конспектів навчальних та наукових текстів.
  4. Підготовка індивідуальних завдань (рефератів):
  1. Сутність та основні складові економічної системи суспільства.
  2. Зв’язки та співвідношення між економікою, економічною системою, господарським механізмом, суспільно-політичним устроєм, суспільно-економічною формацією.
  3. Роль держави в різних типах економічних систем.
  4. Роль ринкового саморегулювання в різних типах економічних систем.
  5. Роль державної власності в різних типах економічних систем.
  6. Роль недержавної власності в різних типах економічних систем.
  7. Поняття типу, виду та моделіі економічної системи та механізмів державного регулювання у різних видах економічних систем.
  1. Систематизація вивченого матеріалу перед модулем та іспитом.

 

Тема 6. Імпортозаміщувальна модель ПРИСКОРЕННЯ розвитку

  1. Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу.
  2. Підготовку до виступів на семінарському занятті (основна та додаткова література для самостійної роботи по цій темі наведена у розділі 4.2.).
  3. Підготовка конспектів навчальних та наукових текстів.
  4. Підготовка індивідуальних завдань (рефератів):
  1. Теоретичні основи появи теорій прискорення економічного розвитку.
  2. Модель імпортозаміщувальної індустріалізації: сутність та основні ознаки.
  3. Модель імпортозаміщувальної індустріалізації: сутність та специфіка окремих країн.
  1. Систематизація вивченого матеріалу перед модулем та іспитом.

 

Тема 7. СОЦІАЛІСТИЧНА МОДЕЛЬ ПРИСКОРЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

  1. Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу.
  2. Підготовку до виступів на семінарському занятті (основна та додаткова література для самостійної роботи по цій темі наведена у розділі 4.2.).
  3. Підготовка конспектів навчальних та наукових текстів.
  4. Підготовка індивідуальних завдань (рефератів):
  1. Теоретичні основи соціалістичної моделі прискоренного економічного розвитку.
  2. Соціалістична модель прискоренного економічного розвитку: сутність та основні ознаки.
  3. Соціалістична модель прискоренного економічного розвитку: сутність та специфіка окремих країн.
  4. Модель наздоганяючого розвитку Л’юіса.
  1. Систематизація вивченого матеріалу перед модулем та іспитом.

 

Тема 8. Експортоорієнтована модель ПРИСКОРЕННОГО розвитку

  1. Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу.
  2. Підготовку до виступів на семінарському занятті (основна та додаткова література для самостійної роботи по цій темі наведена у розділі 4.2.).
  3. Підготовка конспектів навчальних та наукових текстів.
  4. Підготовка індивідуальних завдань (рефератів):
  1. Теоретичні основи появи експортоорієнтованого економічного розвитку.
  2. Експортоорієнтована модель прискоренного розвитку: сутність та основні ознаки.
  3. Особливості експортоорієнтованої моделі прискоренного розвитку в різних країнах.
  4. Теорія «журавлиного клину» К. Акамацу
  5. Теорія «наздоганяючого циклу» Т. Озави.
  1. Систематизація вивченого матеріалу перед модулем та іспитом.

 

Тема 9.  ДОСВІД ФРАНЦІЇ, НІМЕЧЧИНИ ТА ЯПОНІЇ ПО ПРИСКОРЕННЮ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ПІСЛЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ.

  1. Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу.
  2. Підготовку до виступів на семінарському занятті (основна та додаткова література для самостійної роботи по цій темі наведена у розділі 4.2.).
  3. Підготовка конспектів навчальних та наукових текстів.
  4. Підготовка індивідуальних завдань (рефератів):
  1. Роль зовнішнього управління у здійсненні успішних економічних реформ у країнах першої хвилі прискоренного розвитку.
  2. Теоретичні основи здійснення успішних економічних реформ у країнах першої хвилі прискоренного розвитку.
  3. Специфіка економічних перетворень у Франції 1940–1960-х років.
  4. Специфіка економічних перетворень у Німеччині 1940–1960-х років.
  5. Специфіка економічних перетворень у Японії 1940–1960-х років.
  1. Систематизація вивченого матеріалу перед модулем та іспитом.

 

Тема 10. ДОСВІД СІНГАПУРУ, ГОНКОНГУ, ТАЙВАНЮ ТА ПІВДЕННОЇ КОРЕЇ ПО ПРИСКОРЕННЮ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ В 1950–1980-і РОКИ.

  1. Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу.
  2. Підготовку до виступів на семінарському занятті (основна та додаткова література для самостійної роботи по цій темі наведена у розділі 4.2.).
  3. Підготовка конспектів навчальних та наукових текстів.
  4. Підготовка індивідуальних завдань (рефератів):
  1. Роль зовнішньої допомоги у здійсненні успішних економічних реформ у країнах другої хвилі прискоренного розвитку.
  2. Теоретичні основи здійснення успішних економічних реформ у країнах другої хвилі прискоренного розвитку.
  3. Специфіка економічних перетворень у Сінгапурі.
  4. Специфіка економічних перетворень у Гонконгу.
  5. Специфіка економічних перетворень на Тайвані.
  6. Специфіка економічних перетворень у Південній Кореї.
  1. Систематизація вивченого матеріалу перед модулем та іспитом.

 

Тема 11. ДОСВІД ІРЛАНДІЇ, БРАЗИЛІЇ, ВЕНІСУЕЛИ, АРГЕНТИНИ ТА ЧІЛІ ПО ПРИСКОРЕННЮ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ В 1960–1990-і РОКИ

  1. Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу.
  2. Підготовку до виступів на семінарському занятті (основна та додаткова література для самостійної роботи по цій темі наведена у розділі 4.2.).
  3. Підготовка конспектів навчальних та наукових текстів.
  4. Підготовка індивідуальних завдань (рефератів):
  1. Роль зовнішньої допомоги у здійсненні успішних економічних реформ у країнах третьої хвилі прискоренного розвитку.
  2. Теоретичні та ресурсні основи здійснення успішних економічних реформ у країнах третьої хвилі прискоренного розвитку.
  3. Специфіка економічних перетворень у Ірландії.
  4. Специфіка економічних перетворень у Бразилії.
  5. Специфіка економічних перетворень у Венісуелі.
  6. Специфіка економічних перетворень у Аргентині.
  7. Специфіка економічних перетворень у Чілі.
  8. Специфіка економічних перетворень у країнах, що видобувають нафту.
  1. Систематизація вивченого матеріалу перед модулем та іспитом.

 

Тема 12. ДОСВІД ІНДІЇ, КИТАЮ, МАЛАЙЗІЇ, ІНДОНЕЗІЇ ТАЇЛАНДУ ТА ФІЛІППІН ПО ПРИСКОРЕННЮ СВОГО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ В 1990–2010-і РОКИ

  1. Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу.
  2. Підготовку до виступів на семінарському занятті (основна та додаткова література для самостійної роботи по цій темі наведена у розділі 4.2.).
  3. Підготовка конспектів навчальних та наукових текстів.
  4. Підготовка індивідуальних завдань (рефератів):
  1. Роль зовнішньої допомоги у здійсненні успішних економічних реформ у країнах четвертої хвилі прискоренного розвитку.
  2. Теоретичні та ресурсні основи здійснення успішних економічних реформ у країнах четвертої хвилі прискоренного розвитку.
  3. Специфіка економічних перетворень у Китаї.
  4. Специфіка економічних перетворень у Індії.
  5. Специфіка економічних перетворень у Малайзії.
  6. Специфіка економічних перетворень у Індонезії.
  7. Специфіка економічних перетворень у Таїланді.
  8. Специфіка економічних перетворень на Філіппінах.
  1. Систематизація вивченого матеріалу перед модулем та іспитом.

 

 

 

5.3. Загальний список рефератів, що готуються під час СРС з дисципліни «Теорія прискоренного економічного розвитку»

 

Тема 1. ПРЕДМЕТ КУРСУ «Теорія прискоренного економічного розвитку».

  1. Співвідношення понять господарство та економіка.
  2. Роль кількісних та якісних змін у процесі економічного прогресу та економічного розвитку

 

Тема 2. МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ПРИСКОРЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ.

  1. Продуктивні сили суспільства: сутність, складові елементи та їхня роль на різних етапах економічного розвитку суспільства.
  2. Роль географічного та технологічного детермінізму в економічному прогресі суспільства.

 

Тема 3. БАЗОВІ ТЕОРІІ ТА ОКРЕМІ ЧИННИКИ ПРИСКОРЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ.

  1. Ранній меркантилізм та його бачення прискорення економічного розвитку.
  2. Пізній меркантилізм та його бачення процесу прискорення економічного розвитку.
  3. Класична школа політекономії та її розуміння процесу прискорення економічного розвитку.
  4. Фрідріх Ліст та його розуміння процесу прискорення економічного розвитку.
  5. Рання німецька історична школа та її бачення процесу прискорення економічного розвитку.
  6. Стара історична школа та її бачення процесу прискорення економічного розвитку.
  7. Марксизм та його бачення процесу прискорення економічного розвитку.
  8. В.І.Ленін та його бачення процесу прискорення економічного розвитку.
  9. Неокласична школа та її бачення процесу прискорення економічного розвитку.
  10. Дж.М. Кейнс та його бачення процесу прискорення економічного розвитку.
  11. Кейнсіанство та його бачення процесу прискорення економічного розвитку.
  12. Й.Шумпетер та його бачення процесу прискорення економічного розвитку.
  13. Неошумпетеріанство та його бачення процесу прискорення економічного розвитку.
  14. Світсистемний аналіз та його бачення процесу прискорення економічного розвитку.
  15. Теорія прискореного економічного зростання О. Гершенкрона.
  16. Теорія «журавлиного клину» К. Акамацу
  17. Теорія «наздоганяючого циклу» Т. Озави.
  18. Теорія стратегій прискореного економічного зростання Альберта Хiршмана.

 

 

Тема 4. ТЕОРІЇ ВЕЛИКИХ ХВИЛЬ ЯК КОМПЛЕКСНА ТЕОРЕТИЧНА ОСНОВА ВИВЧЕННЯ ПРОЦЕСУ ПРИСКОРЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

  1. Теорія довгих хвиль М.Д. Кондратьєва.
  2. Теорія довгих хвиль С.Ю. Глазьєва.
  3. Теорія довгих хвиль В.Е. Дементьєва.
  4. Теорія довгих хвиль А. Клайнкнехта.
  5. Теорія довгих хвиль С.М. Меньшикова.
  6. Теорія довгих хвиль К. Перес.

 

Тема 5. Методологічні основи класифікації сучасних економічних систем

  1. Сутність та основні складові економічної системи суспільства.
  2. Зв’язки та співвідношення між економікою, економічною системою, господарським механізмом, суспільно-політичним устроєм, суспільно-економічною формацією.
  3. Роль держави в різних типах економічних систем.
  4. Роль ринкового саморегулювання в різних типах економічних систем.
  5. Роль державної власності в різних типах економічних систем.
  6. Роль недержавної власності в різних типах економічних систем.
  7. Поняття типу, виду та моделіі економічної системи та механізмів державного регулювання у різних видах економічних систем.

 

Тема 6. Імпортозаміщувальна модель ПРИСКОРЕННЯ розвитку

  1. Теоретичні основи появи теорій прискорення економічного розвитку.
  2. Модель імпортозаміщувальної індустріалізації: сутність та основні ознаки.
  3. Модель імпортозаміщувальної індустріалізації: сутність та специфіка окремих країн.

 

Тема 7. СОЦІАЛІСТИЧНА МОДЕЛЬ ПРИСКОРЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

  1. Теоретичні основи соціалістичної моделі прискоренного економічного розвитку.
  2. Соціалістична модель прискоренного економічного розвитку: сутність та основні ознаки.
  3. Соціалістична модель прискоренного економічного розвитку: сутність та специфіка окремих країн.
  4. Модель наздоганяючого розвитку Л’юіса.

 

Тема 8. Експортоорієнтована модель ПРИСКОРЕННОГО розвитку

  1. Теоретичні основи появи експортоорієнтованого економічного розвитку.
  2. Експортоорієнтована модель прискоренного розвитку: сутність та основні ознаки.
  3. Особливості експортоорієнтованої моделі прискоренного розвитку в різних країнах.
  4. Теорія «журавлиного клину» К. Акамацу
  5. Теорія «наздоганяючого циклу» Т. Озави.

 

Тема 9.  ДОСВІД ФРАНЦІЇ, НІМЕЧЧИНИ ТА ЯПОНІЇ ПО ПРИСКОРЕННЮ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ПІСЛЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ.

  1. Роль зовнішнього управління у здійсненні успішних економічних реформ у країнах першої хвилі прискоренного розвитку.
  2. Теоретичні основи здійснення успішних економічних реформ у країнах першої хвилі прискоренного розвитку.
  3. Специфіка економічних перетворень у Франції 1940–1960-х років.
  4. Специфіка економічних перетворень у Німеччині 1940–1960-х років.
  5. Специфіка економічних перетворень у Японії 1940–1960-х років.

 

Тема 10. ДОСВІД СІНГАПУРУ, ГОНКОНГУ, ТАЙВАНЮ ТА ПІВДЕННОЇ КОРЕЇ ПО ПРИСКОРЕННЮ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ В 1950–1980-і РОКИ.

  1. Роль зовнішньої допомоги у здійсненні успішних економічних реформ у країнах другої хвилі прискоренного розвитку.
  2. Теоретичні основи здійснення успішних економічних реформ у країнах другої хвилі прискоренного розвитку.
  3. Специфіка економічних перетворень у Сінгапурі.
  4. Специфіка економічних перетворень у Гонконгу.
  5. Специфіка економічних перетворень на Тайвані.
  6. Специфіка економічних перетворень у Південній Кореї.

 

Тема 11. ДОСВІД ІРЛАНДІЇ, БРАЗИЛІЇ, ВЕНІСУЕЛИ, АРГЕНТИНИ ТА ЧІЛІ ПО ПРИСКОРЕННЮ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ В 1960–1990-і РОКИ

  1. Роль зовнішньої допомоги у здійсненні успішних економічних реформ у країнах третьої хвилі прискоренного розвитку.
  2. Теоретичні та ресурсні основи здійснення успішних економічних реформ у країнах третьої хвилі прискоренного розвитку.
  3. Специфіка економічних перетворень у Ірландії.
  4. Специфіка економічних перетворень у Бразилії.
  5. Специфіка економічних перетворень у Венісуелі.
  6. Специфіка економічних перетворень у Аргентині.
  7. Специфіка економічних перетворень у Чілі.
  8. Специфіка економічних перетворень у країнах, що видобувають нафту.

 

Тема 12. ДОСВІД ІНДІЇ, КИТАЮ, МАЛАЙЗІЇ, ІНДОНЕЗІЇ ТАЇЛАНДУ ТА ФІЛІППІН ПО ПРИСКОРЕННЮ СВОГО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ В 1990–2010-і РОКИ

  1. Роль зовнішньої допомоги у здійсненні успішних економічних реформ у країнах четвертої хвилі прискоренного розвитку.
  2. Теоретичні та ресурсні основи здійснення успішних економічних реформ у країнах четвертої хвилі прискоренного розвитку.
  3. Специфіка економічних перетворень у Китаї.
  4. Специфіка економічних перетворень у Індії.
  5. Специфіка економічних перетворень у Малайзії.
  6. Специфіка економічних перетворень у Індонезії.
  7. Специфіка економічних перетворень у Таїланді.
  8. Специфіка економічних перетворень на Філіппінах.

 

 

 

6.  Система поточного і підсумкового контролю з дисципліни «Теорія прискоренного економічного розвитку»

6.1. Карта самостійної роботи студента

з дисципліни «Теорія прискоренного економічного розвитку»

для студентів спеціальності «ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ»

Денна форма навчання

№ семінарського заняття

Форма самостійної роботи студента

Види семінарських  занять

Максимальна

кількість балів

1. За систематичність і активність роботи на семінарських заняттях

 № 1

Попередня підготовка з визначених питань

Семінар-розгорнута бесіда

2

 № 2

Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу

Дискусія з елементами аналізу

3

 № 3

Завчасна підготовка за визначеними темами

Семінар-дискусія

5

 № 4

Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу

Дискусія з елементами аналізу

5

 № 5

Попередня підготовка з визначених питань

Семінар-розгорнута бесіда

5

 № 6

Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу

Дискусія з елементами аналізу

5

 № 7

Попередня підготовка з визначених питань

Семінар-розгорнута бесіда

5

 № 8

Завчасна підготовка за визначеними темами

Семінар-дискусія

5

 № 9

Завчасна підготовка за визначеними темами

Семінар-дискусія

5

№ 10,

Попередня підготовка з визначених питань

Семінар-розгорнута бесіда

5

 № 11

Попередня підготовка з визначених питань

Семінар-розгорнута бесіда

5

 № 12

Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу

Дискусія з елементами аналізу

5

 № 13

Попередня підготовка з визначених питань

Семінар-розгорнута бесіда

5

Усього балів за роботу на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях

60

2. За виконання модульних (контрольних) завдань

 

Модуль №1

Написання модульної контрольної роботи

20

Усього балів за модульний контроль

20

3. За виконання індивідуальних завдань

Види індивідуальних завдань

(студент обирає не більше 2-х завдань упродовж семестру)

Максимальна

кількість балів

1. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою тематикою

10

2. Написання реферату за заданою тематикою

10

3. Аналітичний звіт власних наукових досліджень за відповідною тематикою

10

4. Пошук, підбір та огляд джерел за заданою тематикою

10

5. Виступ на студентській науковій конференції за заданою тематикою

10

6. Переклад літературних джерел іншомовного походження за заданою проблематикою

10

7. Виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри

10

Усього балів за виконання індивідуальних завдань

20

Разом балів за СРС

100

* Види семінарських (практичних, лабораторних занять) затверджуються робочою навчальної програми науки (дисципліни).

** Кількість модульних (контрольних) робіт з однієї науки (дисципліни) визначає кафедра. За семестр не повинно проводитись більше 2-х модульних (контрольних) робіт,

*** За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.

 

6.2. Порядок поточного і підсумкового контролю знань студентів з дисципліни «Теорія прискоренного економічного розвитку»

 

Оцінювання знань магістрантів з дисципліни «Теорія прискоренного економічного розвитку» здійснюється на основі результатів поточної успішності та підсумкового контролю (диференційованого заліку).

Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни різного характеру і рівня складності, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю.

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння певного матеріалу, вироблених навичок та умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал (презентація).

Об’єктами поточного оцінювання знань студентів є:

а) системність та активність роботи студента на семінарських заняттях

максимальна оцінка – 60 балів;

б) системність роботи студента при виконанні завдань для самостійного опрацювання:

максимальна оцінка – 20 балів;

в) виконання модульної контрольної роботи:

максимальна оцінка – 20 балів.

Завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів (включно).

Максимально можлива оцінка за знання програмного матеріалу з цієї дисципліни дорівнює 100 балам, які набираються протягом одного семестру, коли ця дисципліна вивчається.

 

6.3. Організація поточного оцінювання знань студентів на семінарських заняттях

Об’єктом поточного оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни різного характеру і рівня складності, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного вивчення дисципліни.

Напрямками поточного оцінювання є знання окремих складових робочої програми навчальної дисципліни:

  • матеріалу, викладеного на лекціях;
  • питань, розглянутих та обговорених на семінарських заняттях;
  • матеріалу, опрацьованого самостійно.

Під час контролю систематичності та активності роботи на семінарських заняттях оцінюванню підлягають: розуміння та запам’ятовування студентами програмного матеріалу; рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських заняттях; уміння самостійно опрацьовувати навчальну та наукову літературу; уміння усно чи письмово представити певний матеріал по темі семінарського заняття; результати експрес контролю.

Завданням поточного контролю є перевірка: а) розуміння та засвоєння певного матеріалу; б) вироблених навичок та умінь самостійно опрацьовувати тексти, в) здатності осмислити зміст теми чи розділу, г) умінь публічно чи письмово представити певний матеріал (презентація).

Поточне оцінювання здійснюється у формі підсумування позитивних оцінок, отриманих студентом за роботу на всіх семінарських заняттях, передбачених робочою програмою дисципліни.

 

Шкала оцінювання рівня компетентності студента на семінарському занятті

Можлива максимальна оцінка за певну форму роботи (завдання), балів

Рівень виконання

Відмінний

 

Добрий

 

Задовільний

 

Незадовільний

 

5

5

4

3

0

10

10

8

6

0

 

Шкала і критерії оцінювання рівня компетентності студента

Денна форма навчання

Назва рівня

Критерії оцінювання рівня компетентності

Відмінний

 

відповідає виявленню всебічного системного і глибокого знання програмного матеріалу, чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення практичних ситуацій; уміння аргументувати своє ставлення до відповідних категорій, залежностей та явищ, а також робити  висновки.

Добрий

 

відповідає виявленню всебічного системного і глибокого знання програмного матеріалу, чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення практичних ситуацій; однак недостатньо використано знання літературних джерел вміння аргументувати своє ставлення до відповідних категорій та явищ.

Задовільний

 

відповідає виявленню знань основного матеріалу допускаючи окремі помилки; володіння окремими методами, методиками та інструментами передбаченими програмою для проведення аналізу навчально-програмного матеріалу та вирішення типових завдань допускаючи при їх використанні принципові помилки.

Незадовільний

 

Неправильна відповідь або відмова студента від відповіді на поставлене запитання, участі у обговоренні винесених на семінар питань, вирішенні завдань; пасивна участь в групових формах роботи.

Всі бали, що були зароблені під час проведення семінарських занять викладач переносить у свій журнал та в журнал обліку роботи академічної групи.

За навчальним планом протягом семестру передбачається проведення 9 семінарських занятть, з них одне семінарське заняття буде вступним, а ще одне буде використано для написання модульної контрольної роботи. Таким чином буде проведено 7 семінарських занять.

Загальна кількість балів за поточну роботу на семінарських заняттях не може перевищувати 60 балів.

 

6.4. Організація оцінювання знань студентів при виконанні самостійної роботи

Під час контролю виконання індивідуальних завдань самостійної роботи оцінюванню підлягають: самостійне опрацювання теми в цілому чи окремих питань; підготовка рефератів, есе; фіксованих виступів; конспектів навчальних чи наукових текстів, переклад іншомовних текстів, підготовка реферативних матеріалів з публікацій тощо.

Завданням контролю виконання індивідуальних завдань є перевірка: а) розуміння та засвоєння певного матеріалу; б) вироблених навичок та умінь самостійно опрацьовувати тексти, в) здатності осмислити зміст опрацьованого матеріалу, г) умінь публічно чи письмово представити певний матеріал (презентація).

 

Шкала оцінювання рівня компетентності студента при виконанні завдань самостійної роботи

Рівень виконання

Відмінний

Добрий

Задовільний

Незадовільний

Оцінка за кожне завдання СРС, балів

10

8

6

0