|
Главная \ Методичні вказівки \ Методические указания и информация \ Економіка європейської інтеграції
Економіка європейської інтеграціїДата публикации: 03.07.2019 06:47
Міністерство освіти і науки ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Факультет міжнародної економіки і менеджменту Кафедра європейської інтеграції
ЗАТВЕРДЖЕНО: Проректором з науково- педагогічної роботи____________ А.М.Колот «11» травня 2017 р.
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ до вивчення дисципліни «Економіка європейської інтеграції»
магістерська програма «8М01-Європейський бізнес»
освітній ступінь магістр
галузь знань «05-Соціальні та поведінкові науки» спеціальність «051-Економіка» спеціалізація (освітня програма) «Міжнародна економіка»
ПОГОДЖЕНО: В.о. завідувача кафедри _______________О.А.Федірко
Начальник навчально- методичного відділу _________________Т.В. Гуть
Київ 2017
ЗМІСТ
1. Вступ. 2. Тематичний план дисципліни. 3. Зміст дисципліни за темами. 4. Плани занять: 4.1. Плани лекцій. 4.2. Плани семінарських (практичних, лабораторних) занять очної форми навчання. 5. Самостійна робота студентів. 6. Поточний і підсумковий контроль знань: 6.1. Очна форма навчання: - Карта самостійної роботи студента. - Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань дисципліни. 7. Рекомендована література (основна і додаткова).
1. Вступ
Курс «Економіка європейської інтеграції» є фундаментальним курсом магістерської програми «Європейський бізнес». Головною особливістю його викладання є наявність з одного боку базових знань, що отримали бакалаври при вивченні курсу «Економіка європейської інтеграції», з другого, що його структура тісним чином пов’язана з блоком інших дисциплін, що вивчають магістранти за обраною ними програмою, зокрема європейського бізнесу, права Європейського Союзу тощо. Метою курсу «Економіка європейської інтеграції» є формування знань, вмінь та навичок визначення сутності європейських горизонтальних, секторальних, зовнішніх та громадянських політик, виявлення механізмів та інструментів реалізації в державах ЄС, а також напрямів і стратегій їх імплементації в Україну. Завданнями курсу є:
Предметом курсу «Економіка європейської інтеграції» виступають суть, механізми та інструменти реалізації основних політик Європейського Союзу, що випливають з його цілей, завдань та принципів, а також виявлення напрямів зближення України з ЄС, співучасті нашої держави в європейських інтеграційних проектах в межах створюваного спільного європейського економічного простору та ЗВТ +. Результатом опанування курсу «Економіка європейської інтеграції» є набуття студентами ряду професійних компетенцій: розуміння сутності та механізмів реалізації спільних політик ЄС; аналіз факторів та індикаторів розвитку системи регулювання євроінтеграційних процесів; виявлення регулятивних пріоритетів у формуванні системної підтримки малого і середнього бізнесу в ЄС; оптимізація моделей управління науково-технічним співробітництвом європейських компаній із структурами ЄС та партнерами різних галузей бізнесу.
2. НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ «Економіка європейської інтеграції»
3. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ
Тема 1. Еволюція інтеграційної моделі ЄС
Трансформація теорій європейської економічної інтеграції. Функціональна теорія Д.Мітрані та неофункціоналізм Е.Хааса, трансакціоналістська теорія К.Дойча. Нові теорії європейської економічної інтеграції: «багаторівневого урядування», «спільних політик». Суть та основні методологічні основи подальших моделей розвитку ЄС: інтергавенталізм (А.Моравчик), «політика мереж» (Дж.Петерсон), «мультирівневого управління» (Г.Маркс, Ф.Шарп, Ф.Шміттер, В.Стрік). концепції пристосування в європейському Союзі (2004): «різношвидкісна», «Європа а ля карте», «концентричних кіл», «ядро чи піонерні групи», «близька кооперація», «кооперація, що зростає». Митний союз (МС). Створення МС та його еволюція. Правова основа. Ліквідація внутрішніх кордонів. Основні митні документи TIR (міжнародні дорожні перевезення) та АТА (тимчасовий допуск товарів). Митний контроль в ЄС та співпраця держав ЄС. Митна інформаційна система. Роль та значення Неаполітанської конвенції ІІ (1998). Особливості торгівлі з третіми країнами. Митний кодекс Спільноти (1997). Базові норми митного законодавства ЄС (митна територія, митна вартість, митний борг, експортні процедури). Спільні митні тарифи. Вплив Уругвайського раунду переговорів по ГАТТ на політику митних тарифів в ЄС (1995). Спільний ринок (СР). Вільний рух факторів виробництва. «Біла книга» Європейської Комісії (1985) про завершення формування внутрішнього ринку. Гармонізація національних законодавств. Спільна політика ЄС щодо стандартизації та сертифікації. Захист інтелектуальної власності в ЄС. Поняття Торговельної марки Спільноти. Мадридська (1989) угода щодо міжнародної реєстрації торговельних марок. Державні контракти. Директива (2004) щодо координації процедур надання контрактів на громадські роботи, державні закупівлі та надання послуг. Вільний рух робітників. Захист прав робітників-мігрантів. Свобода підприємницької діяльності. Європейський вільний рух послуг (фінансові, банківські, страхові). Вільний рух капіталу. Лібералізація фінансового ринку Спільноти (1993). Транс’європейські мережі. Економічний і монетарний союз. Еволюція економічної і монетарної системи в ЄС. Єдина монетарна політика. Етапи введення євро. Монетарні критерії. Особливі позиції Великобританії, Данії, Швеції. Європейський центральний банк, його права та функції. Механізми обмінних курсів. Спільна економічна політика. Основні напрями конвергенції країн ЄС. Бюджетна наука та євро. Фінансова солідарність в ЄС. Основні напрями створення Політичного союзу. Співпраця в ЄС. Спільна зовнішня та безпекова політика. Роль та значення Західноєвропейського Союзу (ЗЄС). Петерсберзькі завдання (1999). Європейська Конституція (2004). Причини та наслідки провалу референдумів в Нідерландах та Франції.
Тема 2. Консолідований бюджет ЄС
Еволюція бюджетної політики. Фаза 1. «Бюджетні бої» під час першого розширення. Фаза 2. «Зміна правил гри». Делор-1. Делор-2. Фаза-3. «Порядок денний – 2000» та натиск змін. Берлінські зміни (1999) в бюджетній політиці ЄС. Країнові внески до бюджету. Структура бюджету. Дохідна та витратна частини. Зміни у розподілі бюджету упродовж 2000-2006 рр. Особливості розподілу коштів на САП, структурні операції та Фонд Згуртування, витрати на внутрішню політику, допоміжні акції, резерви, адміністрування. Витрати на «дорозширення» та «післярозширення».
Тема 3. Горизонтальні політики ЄС. Політика регіонального розвитку
Особливості регіонального розвитку країн ЄС, регіональні асиметрії в ЄС. Ідентифікація регіональних моделей. Інституційне розмежування. Статистична номенклатура територіальних одиниць (NUTS-1, NUTS-2, NUTS-3). Політика регіональної конвергенції в ЄС. Трансформація цілей європейської структурної політики. Механізми та інструменти регулювання регіональних асиметрій в ЄС. Структурні фонди ЄС та розподіл коштів на цілі регіональної політики. Порядок денний – 2000 (Agenda 2000) про характер регіональної конвергенції. Нові моделі регулювання регіональних диспропорцій (2007-2013 рр.). Субсидіарність та компліментарність використання коштів Співтовариства. Здійснення заходів на підтримку розвитку. Ініціативи ЄС «Інтеррег», «Лідер», «Еквал», «Урбан». Підтримка малого та середнього бізнесу в регіонах. Здіснення інноваційних заходів. Розвиток міст та міських агломерацій в ЄС. Система контролю і запобігання фінансовим зловживанням в ЄС. Роль та значення фонду Згуртування ЄС. Проекти ЄС. Регіональна конвергенція в нових членах ЄС. Механізми імплементації структурної моделі Євросоюзу в національні моделі держав-аплікантів на вступ.
Тема 4. Політика соціального розвитку
Соціальне згуртування в ЄС. Хартія основних прав працівників (1989). Соціальний протокол Маастрихтської угоди. Особливі позиції Великобританії, приєднання до Соціальної угоди (1997). Фактори запровадження спільної соціальної політики. Поняття мінімальних соціальних стандартів. Роль та значення європейського Соціального фонду. Спільна політика щодо зайнятості. Настанови щодо зайнятості (Люксембурзьке (1997) засідання Європейської Ради). Європейський пакт зайнятості (1999). Політика щодо освіти, професійного навчання молоді. Основні напрямки діяльності Європейського центру розвитку професійної освіти. Електронна освіта в ЄС (2000). Освітні та тренінгові програми. Спільні заходи щодо поліпшення умов життя та праці. Соціальний захист в ЄС. Організація праці в Євросоюзі. Рівне ставлення до чоловіків і жінок. Програма дій із соціальними вилученнями (2002-2006 рр.) Безпека та здоров’я на роботі. Охорона громадського здоров’я.
Тема 5. Конкурентна політика.
Розвиток конкурентної політики в ЄС. Умови конкурентної політики. Основні засади конкурентної політики в ЄС. Загострення глобальної конкуренції в світі та її вплив на європейську економіку. Правила конкуренції в ЄС, система європейської конкуренції (Європейська мережа з питань конкуренції, національні інституції щодо захисту конкуренції, уніфікація застосування правил та регламентів). Гармонізація європейського та національного конкурентного права. Угода меншої важливості (de minimis). Дозволені контрактні відносини. Процедури контролю за злиттям (поглинанням). Вивільнення з-під заборони певних категорій угод. Заборонені угоди. Панування та концентрація на єдиному ринку. Контроль за державним втручанням. Державні підприємства. Державні монополії. Сумісна та несумісна допомога. Секторальна допомога в ЄС.
Тема 6. Податкова політика
Фіскальний нейтралітет в ЄС. Потреба в спільній податковій політиці. Особливості оподаткування в умовах посилення конкуренції. Гармонізація непрямого оподаткування. Усунення фіскальних кордонів в ЄС. Еволюція податку на додану вартість в ЄС. Акцизний збір в ЄС та інші види непрямих податків в ЄС, гармонізація прямого оподаткування. Боротьба з ухилянням від податків.
Тема 7. Секторальні політики Європейського Союзу. Промислова політика
Суть та компонентний склад секторальних політик ЄС. Підприємницька політика ЄС. Підтримка малого та середнього бізнесу. Вплив глобалізації на промисловість ЄС. Основні засади промислової політики. Європейська стандартизація. Європейська хартія малих підприємств (2000). Ділове середовище та правові основи підтримки підприємництва. Центри бізнесу та інновацій. Співпраця підприємств в ЄС. «Сензитивні галузі» в ЄС. Чорна металургія в ЄС. Особливості тарифного квотування. Моніторинг виробництв сталі в ЄС. Особливості захисту суднобудування, текстильної та швейної промисловості, інформаційної індустрії та телекомунікацій.
Тема 8. Технологічна політика. Спільна політика ЄС в галузі досліджень, її основні засади. Рамкові угоди в науково-дослідницькій сфері. Прямі та непрямі заходи Спільноти щодо стимулювання науково-дослідної діяльності. Дослідницькі центри ЄС. Координація роботи. Технологічна співпраця. Механізми та інструменти реалізації технологічної політики. Ядерні дослідження в ЄС. Стратегія «Європа - 2020»
Тема 9. Енергетична політика. Суть енергетичної проблеми в ЄС. Диверсифікація енергопостачання в ЄС. Енергетичні кризи в Європі. Лісабонська енергетична хартія (1994). Енергетична стратегія Спільноти. Ринки енергії в ЄС. Нові енергетичні технології в ЕС. Програми диверсифікації енергопостачання «ALTEBER II», «Synergy», «CARNOT», «SAVE», «ALTENER». Роль та значення програм «ФАРЕ», «Тасіс» для модернізації енергетичного сектору в країнах ЦСЄ.
Тема 10. Транспортна політика.
Особливості транспортного ринку ЄС. Доступ до ринку внутрішніх перевезень. Умови конкуренції в сфері внутрішнього транспорту. Транспортна інфраструктура в ЄС. Суть транспортної політики в ЄС. Транс’європейські мережі. Безпека транспорту. Організація та внутрішня структура транспортного ринку ЄС.
Тема 11. САП. Політика щодо рибальства.
Харчова безпека в ЄС. «Особливий підхід» до сільського господарства в ЄС, основні чинники та проблеми регулювання. Пряма допомога. Система підтримки цін. Суть інтервенціоністської аграрної політики. Європейська модель сільського господарства. Цілі САП. Реформи аграрного сектору ЄС, П’ята реформа (2003), її суть та значення. Організація спільного ринку. Механізми та інструменти підтримки виробництва аграрної продукції. Вплив структурних фондів на аграрний сектор в ЄС. Заходи з розвитку сільської місцевості. Зовнішні заходи підтримки САП (порогові, шлюзові, рекомендовані ціни, митні збори, тарифні поступки). Особливості коінтеграції країн ЦСЄ до аграрного ринку ЄС. Програма SAPARD та особливості імплементації «спільного доробку» ЄС. Економічні та правові ринки реалізації політики щодо рибальства. Збереження та управління ресурсами. Загально дозволений обсяг вилову. Розподіл квот. Спеціальні риболовецькі дозволи. Спільна організація ринку, механізми та інструменти регулювання вилову риби. Суть структурної політики в галузі рибальства. Роль та значення фонду «Фінансові інструменти риболовної політики» (1993).
Тема 12. Політика захисту прав громадян
Особливості громадянства в ЄС. Права громадян. Хартія про основні права (1999). Роль та значення Шенгенської угоди. Інформування громадян ЄС. Спільна політика ЄС в сфері інформації. Інформаційні ресурси Євросоюзу. Аудіовізуальна політика ЄС. Громадське телерадіомовлення. Регулятивні рамки в ЄС. «Телебачення без кордонів». Культурна політика в ЄС, чотири засоби реалізації. Експорт культурних витворів. Авторське та суміжне право в ЄС. Спільна політика щодо захисту прав споживачів. Інформування населення. Охорона здоров’я та фізична безпека. Системи швидкого обміну інформацією (РАПЕКС). Захист економічних та правових інтересів.
Тема 13. Зовнішні політики ЄС.
Суть та основні інструменти реалізації торговельної політики. Сфера компетенцій. Спільний митний тариф. Спільні правила щодо імпорту. Захист від демпінгового імпорту. Антидемпінгове мито. Субсидії. Компенсаційне мито. Спільні домовленості щодо експорту (експортні кредити, страхування, обмін інформацією та консультування). Позиції ЄС в ГАТТ/СОТ. TRIPs та TRIMs. Політика допомоги з розвитку в ЄС. Цілі, інструменти. Угоди про асоціацію з АКТ (Африканськими, Карибськими та Тихоокеанськми країнами). Інститутції розвитку. Політичні діалоги. Стратегії підтримки країн. Заморські країни та території ЄС. Генеральна система Преференцій. Європейська асоціація вільної торгівлі та Європейська економічна зона. Програми ЄС: ФАРЕ, ТЕМПУС. Європейський банк реконструкції та розвитку. Європейські угоди (90-х років). Європейське партнерство.
Тема 14. Стратегія зближення України з ЄС
Місце європейської інтеграції в системі світогосподарських відносин України. Стратегічний курс. Євроатлантична інтеграція. Самміти України – ЄС. Угода про партнерство та співпрацю (1994). Європейська політика сусідства. Місце та роль України в спільному європейському економічному просторі, що випливають із концепції «Ширша Європа—сусідство» (2003). «Дорожня карта України – ЄС». Стратегія зближення України з Європейським Союзом. Створення ЗВТ+ Інституційне забезпечення процесу інтеграції України до ЄС. (Відповідальні державні органи влади – Президент, ВРУ, КМУ, міністерства. Органи місцевого самоврядування. Місцеві громади. Підприємства. Громадські організації, Фонди. Заклади освіти.) Етапи реалізації європейських стратегій України (преференційна торгівля, статус країни з ринковою економікою, зона вільної торгівлі, митний союз, спільний ринк, валютний союз, економічний союз). Режим торгівлі. Україна в СОТ. Міграція з України до країн ЄС. Європейські інвестиції в Україну. Розвиток єврорегіонального співробітництва. Зовнішньоекономічні партнери України в ЄС. Програми допомоги ЄС Україні. Оцінка доцільності та ефективності участі в європейських відносинах. Внутрішнє та зовнішнє середовище реалізації європейських стратегій України. Визначення національних економічних інтересів.
4. Плани ЗАНЯТЬ
4.1. ПЛАНИ лекцій
Лекція 1. Еволюція інтеграційної моделі ЄС (2 години)
4.2. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ, ЛАБОРАТОРНИХ) ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
ЗАНЯТТЯ 1 Тема 1. Еволюція інтеграційної моделі ЄС (Частина 1) (2 години)
Вид інноваційних технологій - СЕМІНАР-РОЗГОРНУТА БЕСІДА (усне експрес-опитування, усне опитування для з’ясування рівня засвоєння студентами даної теми заняття)
Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні: знати:
уміти:
План:
Інформаційно-методичне забезпечення для розгорнутої бесіди:
ЗАНЯТТЯ 2 Тема 1. Еволюція інтеграційної моделі ЄС (Частина 2) (2 години)
Вид інноваційних технологій - СЕМІНАР-РОЗГОРНУТА БЕСІДА (усне експрес-опитування, усне опитування для з’ясування рівня засвоєння студентами даної теми заняття), кейс-методи.
Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні: знати:
уміти:
План:
Інформаційно-методичне забезпечення для семінара-розгорнутої бесіди:
ЗАНЯТТЯ 3 Тема 2. Консолідований бюджет ЄС (2 год)
Вид інноваційних технологій – ДИСКУСІЯ З ЕЛЕМЕНТАМИ АНАЛІЗУ (міні-лекція, усне експрес-опитування, презентація), кейс-методи.
Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні: знати:
уміти:
План:
Інформаційно-методичне забезпечення для дискусії з елементами аналізу:
ЗАНЯТТЯ 4 Тема 3. Горизонтальні політики ЄС. Політика регіонального розвитку
Вид інноваційних технологій – ДИСКУСІЯ З ЕЛЕМЕНТАМИ АНАЛІЗУ.
Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні:
знати:
уміти:
План:
Інформаційно-методичне забезпечення для дискусії з елементами аналізу:
ЗАНЯТТЯ 5 Тема 4. Політика соціального розвитку
Вид інноваційних технологій –ДИСКУСІЯ З ЕЛЕМЕНТАМИ АНАЛІЗУ.
Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні: знати:
уміти:
План: 1. Соціальне згуртування в Європейському Союзі. 2. Напрями та механізми реалізації спільних соціальних політик 3. Зайнятість 4. Освіта та професійне навчання, молодь 5. Безпека, здоров’я, рівноправ’я.
Інформаційно-методичне забезпечення для дискусії з елементами аналізу:
ЗАНЯТТЯ 6 Тема 5. Конкурентна політика.
Вид інноваційних технологій – МІНІ-КЕЙС та міні-лекція.
Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні: знати:
уміти:
План:
Інформаційно-методичне забезпечення для міні-кейсу:
ЗАНЯТТЯ 7 Тема 6. Податкова політика
Вид інноваційних технологій – ДИСКУСІЯ З ЕЛЕМЕНТАМИ АНАЛІЗУ.
Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні: знати:
План: 1. Фіскальний нейтралітет в ЄС. 2. Гармонізація непрямого оподаткування. 3. Гармонізація прямого оподаткування.
Інформаційно-методичне забезпечення для дискусії з елементами аналізу:
ЗАНЯТТЯ 8 Тема 7. Секторальні політики Європейського Союзу. Промислова політика
Вид інноваційних технологій – МІНІ-КЕЙС.
Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні: знати:
уміти:
План:
Інформаційно-методичне забезпечення для міні-кейсу:
ЗАНЯТТЯ 9 Тема 8. Технологічна політика.
Вид інноваційних технологій – ДИСКУСІЯ З ЕЛЕМЕНТАМИ АНАЛІЗУ.
Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні: знати:
уміти:
План: 1. Засади та основні напрями спільної дослідницької політики. 2. Механізми та інструменти реалізації науково-дослідної політики ЄС. 3. Єдиний дослідний простір - ERA
Інформаційно-методичне забезпечення для дискусії з елементами аналізу:
ЗАНЯТТЯ 10 Тема 9. Енергетична політика.
Вид інноваційних технологій – ДИСКУСІЯ З ЕЛЕМЕНТАМИ АНАЛІЗУ.
Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні: знати:
уміти:
План:
Інформаційно-методичне забезпечення для дискусії з елементами аналізу:
ЗАНЯТТЯ 11 Тема 10. Транспортна політика.
Вид інноваційних технологій – РОЗГОРНУТА БЕСІДА.
Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні: знати:
уміти:
План:
1. Особливості регулювання транспортного ринку. 2. Сегментація транспортного ринку Європейського Союзу.
Інформаційно-методичне забезпечення для розгорнутої бесіди:
ЗАНЯТТЯ 12 Тема 11. САП. Політика щодо рибальства.
Вид інноваційних технологій – ДИСКУСІЯ З ЕЛЕМЕНТАМИ АНАЛІЗУ.
Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні: знати:
уміти:
План:
Інформаційно-методичне забезпечення для дискусії з елементами аналізу:
ЗАНЯТТЯ 13 Тема 12. Політика захисту прав громадян
Вид інноваційних технологій – ДИСКУСІЯ З ЕЛЕМЕНТАМИ АНАЛІЗУ міні-лекція.
Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні: знати:
План:
Інформаційно-методичне забезпечення для дискусії з елементами аналізу:
ЗАНЯТТЯ 14 Тема 13. Зовнішні політики ЄС.
Вид інноваційних технологій – СЕМІНАР-РОЗГОРНУТА БЕСІДА.
Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні: знати:
План:
Інформаційно-методичне забезпечення для розгорнутої бесіди:
ЗАНЯТТЯ 15 Тема 14. Стратегія зближення України з ЄС
Вид інноваційних технологій – ДИСКУСІЯ З ЕЛЕМЕНТАМИ АНАЛІЗУ.
Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні: розуміти:
уміти:
План:
Інформаційно-методичне забезпечення для дискусії з елементами аналізу:
5. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ
На додаток до основного матеріалу, що викладається на лекціях, цілий ряд питань виноситься на самостійне опрацювання. Предметом самостійної роботи студентів визначені такі питання програми дисципліни «Економіка європейської інтеграції»:
Тема 1. Еволюція інтеграційної моделі
Тема 2. Консолідований бюджет ЄС
Тема 3. Горизонтальні політики ЄС. Політика регіонального розвитку
Тема 4. Політика соціального розвитку
Тема 5. Конкурентна політика.
Тема 6. Податкова політика
Тема 7. Секторальні політики Європейського Союзу.
Тема 8. Технологічна політика.
Тема 9. Енергетична політика.
Тема 10. Транспортна політика.
Тема 11. САП. Політика щодо рибальства.
Тема 12. Політика захисту прав громадян
Тема 13. Зовнішні політики ЄС.
Тема 14. Стратегія зближення України з ЄС
6. ПОТОЧНИЙ І ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ:
6.1. Очна форма навчання: 6.1.1. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ з дисципліни «Економіка європейської інтеграції» для студентів галузі знань «05-Соціальні та поведінкові науки» спеціальності «051-Економіка» спеціалізація (освітня програма) «Міжнародна економіка» магістерської програми «8М01-Європейський бізнес»
6.1.2. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з дисципліни «Економіка європейської інтеграції» 1. ОБ'ЄКТОМ ОЦІНЮВАННЯ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ знань студентів денної форми навчання є: систематичність та активність роботи протягом семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни; рівень виконання модульних завдань, а також індивідуальних завдань для самостійного опрацювання. 1.1. Систематичність та активність роботи студента протягом семестру оцінюється з врахуванням активності та рівня знань студентів при обговоренні питань семінарських занять. Для денної форми навчання максимальна кількість балів за роботу на практичних заняттях складає 60 балів. Згідно робочої навчальної програми для практичних занять відведено 30 акад. год.. На написання поточного модульного контролю відведено 1 год. Максимально можлива оцінка кожного заняття складає 4 або 8 балыв. При цьому шкала оцінювання виглядає таким чином:
Вказані бали студент отримує за відповіді та доповнення відповідей на семінарських заняттях, розв’язування проблемних та ситуативних завдань, презентації, доповіді, та участь в інших активних методах, відображених в карті СРС. Дані про отримані студентами оцінки на практичних заняттях заносяться до академічного журналу групи (під час заняття) та до електронного журналу (не пізніше, ніж протягом семи днів з дат проведення практичного заняття).
1.2. Модульні завдання, які входять до загального порядку оцінювання поточної успішності студента, складаються з виконання тестових вправ, що охоплюють основні види європейських політик. В курсі «Європейська інтеграційна політика» передбачається виконання одного модульного тесту, що включає 40 питань. Оцінка завдань визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв і становить 20 балів із 100 балів, якими оцінюється вся робота, що була винесена на поточний контроль. Для оцінювання відповідей студента на завдання модульного контролю застосовується методика переведення кількості відповідей у десятибальну шкалу. Тести включають питання всіх десяти тем курсу і передбачають контроль рівня набутих знань з основних напрямів розвитку ЄС.
1.3. Індивідуальні завдання для самостійного опрацювання дозволяють набрати: 30 балів із 100 для студентів денної форми навчання. Для цього пропонується альтернативний вибір з кількох видів наукової роботи:
1.3.1. Обов’язковим видом індивідуального завдання є формування студентами аналітичних звітів (з побудовою діаграм, графіків, таблиць тощо) за заданою тематикою, яка обирається студентами з основного джерела: Європейська економічна політика. Практикум: навч. посібник. / За заг. редакцією В. І. Чужикова – К.:КНЕУ, 2010. Аналітичний звіт оцінюється під час ІКР і дозволяє отримати максимально 10 балів. Аналітичний звіт виконується студентами за тематикою, затвердженою у викладача. Тема аналітичного звіту не повинна повторюватися у студентів однієї групи. Виконання завдання аналітичного характеру потребує використання інформаційно-довідкових матеріалів:
Студент повинен проаналізувати дані з інформаційно-довідкових матеріалів в динаміці не менше ніж за 3-5 років за допомогою статистичних показників, серед яких повинні бути абсолютні, відносні (темп росту, приросту, індекси), середні величини, показники варіації тощо. На підставі аналізу статистичних даних студент повинен виявити тенденції і встановити їх причини. Результати досліджень повинні бути представлені у вигляді нових таблиць, діаграм, графіків, що є обов’язковою вимогою до виконання завдання. Висновки, зроблені за результатами дослідження, повинні супроводжуватися посиланнями на таблиці, на підставі яких вони здійснені. Обсяг роботи з виконання завдань аналітичного характеру складає 10-15 сторінок (без врахування додатків з базовими статистичними даними). Оцінювання виконання студентами аналітичного звіту здійснюється за системою критеріїв:
1.3.2. Вибіркові завдання для самостійного опрацювання передбачають підготовку реферату (есе). Дана робота оцінюється за шкалою 0; 6;8; 10 балів. Написання (реферату) есе передбачає здійснення таких видів роботи:
Творчим розвитком підготовленого есе може бути наукова стаття, яка рекомендується керівником магістерської програми до друку у фахових наукових збірниках. Тематика есе наведена нижче. Тема реферату обирається за першою буковою прізвища: А – Порівняльний аналіз сучасних теорій європейської інтеграції. А – Особливості еволюції Європейського Союзу. Б – Суть та основні напрями розвитку Митного Союзу. Б – Суть та основні напрями розвитку Спільного ринку. В – Особливості створення Економічного і монетарного союзу. Г – Наслідки виконання фінансових перспектив 2007-2013 р.р. Д – Конкурентний рейтинг ЄС в глобальній економіці. Е – Критерії валютної конвергенції в ЄС. Ж – Особливості «спільного доробку» ЄС та механізми його імплементації. З – Еволюція бюджетної політики ЄС. І, Ї – Витрати ЄС на розширення: суть, принципи та напрямки фінансування країн-аплікантів. К – Біотехнологічна політика ЄС. К – Політика ЄС в галузі рибальства. Л – Особливості фіскального нейтралітету в ЄС. М – Формування транспортних мереж в ЄС. М – Особливості регулювання транспортного ринку в ЄС. М – Роль та значення для України європейського дослідницького простору. Н – Інструменти реалізації технологічної політики ЄС. Н – Преференційні режими в ЄС. Н – Модернізація САП в 2014-2020 р.р. О – Уніфікація та стандартизація фінансових ринків в ЄС. П – Особливості інформаційної політики в ЄС. П – Основні напрямки формування Спільного європейського економічного простору. Р – Розвиток конкурентної політики в ЄС. С – Особливості соціальної політики в ЄС. С – Інструменти та механізми реалізації політики ЄС в галузі охорони довкілля. Т – Основні напрями діяльності Фонду Згуртування. У – Особливості стратегії розширення ЄС. Ф – Розвиток малого та середнього бізнесу в ЄС. Х – Єврорегіональні ініціативи ЄС. Ц – Інструменти реалізації торговельної політики ЄС. Ч – Основні напрями діяльності структурних фондів ЄС. Ш – Досвід держав ЦСЄ (країна на вибір) щодо коінтеграції в ЄС. Щ – Стратегія зближення України з ЄС. Ю – Структурна політика Європейського Союзу. Я – Особливості конвергенції країн-аплікантів з ЄС (на прикладі однієї з держав-кандидатів на вступ). Кількість балів за написанням реферату (есе) визначається за наступними критеріями:
1.3.3. Альтернативним видом вибіркового самостійного завдання є пошук та огляд літературних джерел за заданою тематикою, яка пропонується студентом та погоджується з викладачем. Оцінка цього виду роботи здійснюється час ІКР і дозволяє отримати максимально 10 балів. Пошук, підбір та огляд літературних джерел за заданою тематикою виконується за обраною студентом тематикою. Інформаційну базу для виконання цього завдання становлять аналітичні та статистичні матеріали, почерпнуті з довідкової, монографічної, навчальної літератури, видань науково-дослідних інститутів, центрів, служб, агенцій, Інтернет-мережі. Кількість використаних публікацій повинна бути не меншою 15. Метою критичного огляду наукових публікацій є аналіз і оцінка підходів науковців до розгляду і вирішення певної проблеми за темою дослідження. Обсяг дослідження складає 7-10 сторінок. Оцінювання якості підготовлених матеріалів здійснюється за системою критеріїв:
1.3.4. Студенти, які беруть активну участь у роботі студентського наукового товариства факультету МЕіМ, представляють свої наукові роботи на конференціях, круглих столах, симпозіумах та конкурсах, готують та подають до друку наукові статті, брошури, монографії та інші види наукових робіт отримують 10 балів за умови якісної підготовки відповідних наукових доповідей та публікацій.
2. ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ полягає у підсумовуванні оцінок за окремими видами самостійної роботи від 0 до 20 балів за кожним з них та їх конвертації у чотирьохбальну та європейську систему згідно затверджених вимог. Підсумкове оцінювання здійснюється за 100-бальною системою з наступним переведенням у традиційну 4-бальну систему (оцінка “незадовільно"— менше 60 балів; оцінка "задовільно"— 60-69 балів; оцінка "добре" — 70-89 балів; оцінка "відмінно"— 90-100 балів) та систему оцінювання за шкалою ECTS. Переведення 100-бальної шкали оцінювання в 4-и бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку
7. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА Основна
Додаткова
|