|
|
Економіка підприємстДата публикации: 23.03.2019 19:47
ЗМІСТ
1 ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВИМОГИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ.. 5 2 ЗМІСТ РОЗРАХУНКОВОЇ ГЛАВИ КУРСОВОЇ РОБОТИ.. 13 2.1. Розрахунок чисельності промислово-виробничого персоналу підприємства 13 2.2 Визначення вартості основних виробничих засобів підприємства і їх структури 16 2.3 Розрахунок собівартості і відпускної ціни одного виробу. 19 2.4 Визначення нормативу оборотних коштів підприємства і терміну їх оборотності 27 2.5 Розрахунок результатів господарської діяльності 28 ДОДАТОК А. Перелік рекомендованих констант. 47 ДОДАТОК Б. Перелік рекомендованих показників. 49 ДОДАТОК В. Приклад оформлення титульного листа. 50 ДОДАТОК Г. Бланк завдання до теоретичної частини курсової роботи. 51 ДОДАТОК Д. Бланк завдання до розрахункової частини курсової роботи 52 ДОДАТОК Е. Приклад оформлення змісту. 55 ДОДАТОК Ж. Приклад оформлення розрахункової частини. 56 2.1. Розрахунок чисельності промислово-виробничого персоналу підприємства 56 2.2 Визначення вартості основних виробничих засобів підприємства і їх структури 59 2.3 Розрахунок собівартості і відпускної ціни одного виробу. 62 2.4 Визначення нормативу оборотних коштів підприємства і терміну їх оборотності 72 2.5 Розрахунок результатів господарської діяльності 74
Дисципліна «Економіка підприємства» для студентів економічних спеціальностей є базовою, і з неї починається вивчення більшості інших спеціальних дисциплін економічного профілю. Обсяг і структура дисципліни розроблені так, що вона в тій чи іншій мірі охоплює значну частину всього, що належить вивчати на старших курсах майбутнім економістам і бухгалтерам. Метою курсової роботи є розширення та поглиблення теоретичних знань студентів в окремих розділах курсу економіки підприємства, придбання навичок самостійної роботи з навчальною, спеціальною, періодичною літературою, вміння робити узагальнення і висновки, придбання навичок економічних розрахунків. Курсова робота містить теоретичну та практичну частини. В теоретичній частині студенти самостійно, в реферативній формі, за варіантами, розкривають зміст теоретичного питання, який охоплює різні аспекти дисципліни «Економіка підприємства». Зміст теоретичного питання має бути розкрито відповідно до сучасного рівня розвитку економічної науки. Тут повинні знайти відображення всі складові, передбачені планом викладення того чи іншого теоретичного питання. Особливу увагу слід звернути на використання тих матеріалів, які характеризують роботу підприємств в умовах розвитку ринкових відносин. У практичній частині курсової роботи студенти виконують розрахунки за основними показниками, які характеризують господарську діяльність підприємства: визначають обсяг основних фондів, витрати виробництва, норматив оборотних коштів, обчислюють основні техніко-економічні показники підприємства. У цій роботі машинобудівне підприємство випускає дрібними і середніми партіями деталі, комплектуючі механізмів, вузли до технологічних машин і агрегатів. У роботі необхідно: 1 Визначити необхідну вартість основних виробничих фондів. 2 Обчислити майбутні витрати виробництва - виробничу собівартість продукції. 3 Визначити норматив оборотних коштів і термін їх оборотності. 4 Розрахувати ціну продукції, прибуток від її продажу і обчислити інші техніко-економічні показники майбутньої діяльності підприємства. 1 ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВИМОГИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Курсова робота з дисципліни «Економіка підприємства» є важливою формою самостійної роботи студентів. У процесі її підготовки студент повинен проаналізувати мету, завдання, функції та структуру підприємства (фірми); виявити його ресурсне забезпечення; економічні витрати і результати; формування, розподіл і використання прибутку; податки. Важливим результатом написання курсової роботи є придбання студентами навичок наукової роботи, вивчення літератури з обраної теми, самостійного дослідження виробництва, збору та обробки статистичних і первинних матеріалів підприємства. Курсова робота є однією з форм підготовки фахівців вищої кваліфікації. Успішне написання курсової роботи багато в чому залежить від того, наскільки чітко студент уявляє собі основні вимоги, що висувають до неї. Ці вимоги відносяться, перш за все, до того, наскільки повно розкрито зміст теми, до логіки викладення і аргументованості, обсягу і форми викладення матеріалу з урахуванням специфіки курсової роботи, а також до її оформлення. Виконання курсової роботи включає в себе кілька етапів: 1 Вибір теми. 2 Відбір необхідної літератури, складання бібліографії з обраної теми. 3 Складання структури (плану) роботи, обґрунтування мети, завдання роботи, об'єкт дослідження. 4 Написання та оформлення роботи.
Перший етап – вибір теми. Тематика курсової роботи з «Економіки підприємства» розробляється провідними викладачами кафедри з даної дисципліни, а потім обговорюється і затверджується на засіданні кафедри, як правило, на початку навчального року. Кожен навчальний рік тематика уточнюється і оновлюється з урахуванням реальних обставин господарського життя суспільства. На початку навчального року студентам призначають теми курсової роботи, після цього в кожній навчальній групі складається список студентів з назвою обраних тем і оформляється наказ по кафедрі про призначення теми курсової роботи. Не рекомендується вибір однієї і тієї ж теми двома студентами однієї групи. Одним з етапів у виборі теми курсової може стати доповідь або повідомлення на семінарі. Згодом ця доповідь може бути поглиблена, розширена і перероблена в курсову роботу, тому що вона готується студентами на основі вивчення літератури. Для успішного виконання студентами курсової роботи викладач проводить консультацію, де дає студентам методичні поради про порядок написання, оформлення роботи, звертає їх увагу на ті проблеми, які їм необхідно висвітлити при роботі над обраною темою, відзначаючи її значимість і актуальність, виховуючи самостійність, творчий підхід у вирішенні поставлених завдань.
Другий етап – робота з літературою. Перш ніж приступити до підбору літератури та інших матеріалів, студент повинен вивчити тему в навчальному посібнику і за першоджерелами, рекомендованим в програмі. Це необхідно, тому що наукові праці в силу своєї складності, проблематичності і дискусійності вимагають відповідного рівня підготовленості, знання основних термінів і категорій, засвоєння основних теоретичних положень. При складанні списку використаних джерел рекомендується користуватися бібліографічними каталогами, тематичними бібліографіями, переліками статей, опублікованих в економічних журналах за рік, в останньому номері того чи іншого журналу. При цьому головне завдання студента – з величезної маси української та зарубіжної економічної літератури відібрати тільки ті книги, журнали і статті, в яких висвітлюються питання, пов'язані з обраною темою курсової роботи. Вивчення періодичної літератури слід починати з робіт, опублікованих в останні роки і найбільш повно розкривають питання курсової роботи, а після вже переходити до більш ранніх видань. Така послідовність вивчення літератури обумовлена не тільки глибоким реформуванням економіки за останнє десятиліття, а й тим, що економічна наука - наука творча, вона, як і будь-яка інша наука, не може стояти на місці, постійно розвивається і збагачується новими теоретичними положеннями, висновками, концепціями . Неоціненну допомогу надає при збиранні матеріалу вміння працювати з каталогом, правильне складання бібліографії. Слід мати на увазі наступні групи джерел: 1. Підручники з «Економіки підприємства». 2. Законодавчо-нормативні документи державної влади. 3. Монографії, збірники. 4. Журнальні та газетні статті. 5. Статистичні збірники та довідкові видання, інформаційні бюлетені спеціалізованих фірм і компаній. 6. Первинний статистичний матеріал підприємств (фірм).
Третій етап – складання структури (плану) написання курсової роботи. Цінність даної курсової роботи для студентів полягає в тому, що вона є одним з перших кроків на шляху самостійного економічного аналізу підприємства або процесу. Будь-який аналіз вимагає, перш за все, виділення і структуризації головної проблеми, тому при виконанні курсової роботи, необхідно складання чіткої структури (плану) відбиває зміст теми. План складається тоді, коли вже в загальних рисах зрозумілі питання, які необхідно викласти. Структура (план) – це основа роботи, і від того, як він складений, буде залежати рівень всієї роботи. Структура роботи складається з вступу, теоретичної глави, аналітичної глави, висновків, списку використаних джерел (бібліографії). Складений план роботи надається для узгодження викладачеві, який консультує студента. Як будь-яка наукова робота курсова складається з вступу, основної частини і висновків, а також списку використаної літератури. За методикою між складовими частинами роботи повинна бути дотримана певна пропорційність. Вступ не повинен перевищувати 5-6% всього обсягу роботи, висновки - до 10%. Перша і друга глави поділяються на параграфи. Загальний обсяг курсової повинен складати 50-70 сторінок машинописного тексту. Вступ - органічна частина наукової роботи, де автор дає актуальність обраної теми, мету роботи, завдання по реалізації поставленої мети, об'єкт дослідження, короткий виклад глав роботи. Вступ повинен бути коротким (3-4 стор.). Вступ зазвичай пишуть до написання основної частини, але коригують головні положення на основі результатів дослідження, коли обрана методика, визначено структуру роботи. Викладено все це повинно бути вкрай стисло, ясно і коротко. Основний зміст. У першому розділі курсової роботи дається теоретичне обґрунтування теми, висвітлюються погляди економістів з даної тематики, обґрунтовується власна позиція автора. Другий розділ включає аналітичну частину роботи. Тут студент наводить відповідні розрахунки відповідно до свого варіантом. Ці глави слід розділити на 3–5 параграфів, які розкривають сутність проблеми. Збільшувати кількість параграфів не слід, бо це призведе до їх поверхневої розробки або значного перевищення обсягу курсової роботи. Виклад кожного параграфа має завершуватися висновком автора. У висновку повинні міститися основні висновки і узагальнення, що відображають результати дослідження. Мета висновків в тому, щоб дозволити будь-якій зацікавленій особі в короткий термін познайомитися з усіма основними результатами дослідження. Тому висновок повинен містити, в стислому вигляді науковий підсумок, що виник після ретельного вивчення і аналізу дослідженої проблеми. Загальний обсяг висновків близько 10% від обсягу роботи, але не менше 2 сторінок і не більше 4. Четвертий етап – оформлення роботи. Після того, як курсова робота написана, її необхідно правильно оформити. Робота повинна бути виконана на стандартних аркушах паперу. Принцип однаковості є основним при підготовці роботи. Основний текст набирається шрифтом Times New Roman (кегль 12 або 14, накреслення звичайне). Вирівнювання тексту - по ширині, відступ першого рядка - 1,25 см (повинен бути однаковим впродовж усього тексту, за винятком елементів тексту, які центруються). Міжрядковий інтервал - 1,0 або 1,5 за умови рівномірного заповнення сторінки, однаковий для всієї роботи. Абзаци основного тексту не відокремлювати один від іншого додатковими міжстроковими інтервалами. Підкреслення в тексті не допускаються. Необхідно суворо дотримуватися правил українського правопису. Роботи, що містять на сторінці 5 і більше помилок, на рецензування не приймаються. Написання допускається тільки на одній стороні сторінки стандартного аркуша формату А4 з дотриманням наступних меж тексту (відступів від країв листа): зверху – 20 мм, знизу – 20 мм, правий – 10 мм, лівий – 35 мм. Заголовки всіх рівнів набираються шрифтом Times New Roman (кегль 12, 14), без крапки в кінці. Заголовки першого рівня (заголовки структурних елементів, розділів) друкуються великими літерами, шрифт – нежирний, вирівнювання – по центру, відступу першого рядка немає. Заголовки другого рівня (пункти) – малими, перша буква прописна, шрифт – нежирний, вирівнювання – по лівому краю, абзацний відступ – 1,25 см, не підкреслюючи. Заголовки третього рівня (пункти) – малими, перша буква прописна, шрифт - курсив, вирівнювання – по лівому краю, абзацний відступ – 1,25 см; не підкреслювати. Перед заголовком – 2 порожні (додаткові) рядки, після – 1 порожній рядок. Перенесення слів в заголовках не допускаються. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Розділи, підрозділи, пункти, підпункти слід нумерувати арабськими цифрами (1, 2, ...; 1.1, 1.2 і т. п.). Номер сторінки вставляється, крім титульного аркуша, на кожній сторінці у верхньому правому куті. Курсова робота повинна мати титульний аркуш (див. Додаток В). Після титульного листа вставляється чистий аркуш для рецензії. Бланк завдання (див. Додаток Г). Зміст (див. Додаток Д). Вступ. Перший розділ. Другий розділ. Висновок. Список літературних джерел. Вступ, кожен розділ, висновок, список літературних джерел починають кожен раз з нової сторінки. Найменування розділів виконуються великими літерами (повністю). В кінці тексту крапка не ставиться. Найменування підрозділів виконують малими літерами з першої великої, в кінці тексту крапка не ставиться. Між розділами і підрозділами ставиться два знаки абзацу. Перед розділами і підрозділами ставиться два знаки абзацу, а після – один порожній рядок. При використанні друкованої форми набору курсової роботи у тексті не допускаються виділення жирним шрифтом, курсивом або підкресленням.
приклад: 1 ОСНОВНІ ЗАСОБИ ПІДПРИЄМСТВА 1.1 Основні засоби підприємства 1.1.1 Технологічна структура основних засобів 1.1.2 Економічна сутність фондомісткості продукції 1.1.3 Оренда основних засобів, її форми 1.1.4 Лізинг, його види
Переліки. У тексті можуть бути переліки. Перед кожною позицією переліку слід ставити тире або (при необхідності посилання в тексті на одне з переліків) малу літеру, після якої ставлять дужку. При подальшій деталізації переліку необхідно використовувати арабські цифри, після яких ставлять дужку.
приклад: 1 Перелік першого рівня. 2 Перелік першого рівня: а) перший рівень деталізації: 1) другий рівень деталізації; 2) другий рівень деталізації; б) перший рівень деталізації. 3 Перелік першого рівня. Якщо при переліченні в тексті використовується «маркований список», то в якості маркера потрібно використовувати тільки «тире».
Рисунки. Рисунки повинні бути чорно-білими, вставленими безпосередньо в Word і обов'язково згруповані, обтікання – в тексті. Вони повинні бути контрастними, чіткими і без розводів. Рисунки, отримані скануванням, повинні бути відредаговані і відповідати зазначеним вимогам. Вирівнювання - по центру. Перед рисунком і після нього - порожній рядок. Підпис розміщують під рисунком після пояснювальних даних (якщо такі є), окремо від рисунка (не в написи, не в рамці для рисунка), вирівнювання по центру, без переносів. Якщо підпис складається з декількох рядків, то оформляти відповідно до зразка – абзацу. Межі рисунків не повинні виходити за поля тексту. Приклад (рис. 1.1)
Рис. 1.1. Найпростіша модель мотивованої поведінки.
Таблиці. Таблиця має назву. Назва повинна бути короткою і відображати зміст таблиці. Нумеруються таблиці в межах розділу (1.2, 2.4), в додатках – Таблиця А.1, Таблиця Б.1. Якщо таблицю поділяють на частини, то слово «Таблиця» вказують тільки над першою частиною, а над наступними - пишуть «Продовження таблиці…» із зазначенням номера таблиці. Напис - зліва, з абзацним відступом. Якщо напис складається з декількох рядків, то оформляється за зразком - до лівого краю сторінки, з абзацом. Таблиця відокремлюється від попереднього тексту порожнім рядком, після – один порожній рядок. Розташування таблиці – без обтікання. Межі таблиць не повинні виходити за поля тексту. Таблиця повинна розташовуватися слідом за посиланням на неї в тексті. Текст в шапці таблиці центрується, без абзацного відступу. Текст в боковику вирівнюється по лівому краю таблиці, без абзацного відступу. Приклад (табл. 1.1)
Таблиця 1.1 Назва таблиці
При перенесенні таблиці на іншу сторінку необхідно повторити нумерацію її стовпців і над нею виконати напис «Продовження табл. …». При цьому тематичний заголовок не пишеться.
Приклад (табл. 1.2) Таблиця 1.2 Назва таблиці
Продовження табл. 1.2
Формули. Повинні бути набрані тільки в редакторі формул Microsoft Equation, однаково по всьому тексту. Окремі фрагменти формул, що вживаються в тексті і не виділяються окремим рядком, повинні мати той же формат, що і в основній формулі. Вирівнювання - по центру, без абзацного відступу, номер - по правому краю, до і після формули - порожній рядок. Якщо формула складається з декількох рядків, то кожен рядок повинен бути центрований. Розмір шрифту в формулах повинен відповідати розміру основного шрифту. Формули, не розділені текстом, відокремлюються одна від одної комою або крапкою з комою. Пояснення значень слід наводити безпосередньо після формул, перший рядок пояснення починають з абзацу словом «де» без двокрапки. Переносити формули дозволяється тільки на знаках операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка (знак множення на перенесення зображується символом х). До і після всіх математичних знаків ставляться пробіли. Всі формули повинні бути набрані в форматі, що допускає редагування.
Приклад:
де N – річна програма випуску, шт.; Дкал – тривалість календарного періоду, дн.; Срп – собівартість одиниці реалізованої продукції, грн; Кнв – коефіцієнт наростаючих витрат; Тц – тривалість виробничого циклу виготовлення виробу, дн.
Нумерація. Сторінки тексту курсової роботи нумеруються арабськими цифрами у верхньому правому куті без тире, крапок або будь-який інший символіки. Шрифт нумерації сторінок повинен бути мінімум на два порядки менше за розмірами, ніж основний текст роботи. Тобто якщо основний текст написаний шрифтом 12, то нумерація сторінок проставляється, але лише шрифтом 10. Нумерація сторінок повинна бути наскрізною від першої сторінки до останньої. На титульному аркуші, на завданні номера сторінок не проставляються. Починаючи зі змісту, ставиться сторінка 4, далі проводиться наскрізна нумерація сторінок. Рецензування і захист курсової роботи. Терміни виконання курсової роботи визначаються відповідно до навчального плану і контролюються керівником курсової роботи. По завершенні роботи студент здає курсову роботу на рецензію керівнику. Критеріями оцінки курсової роботи є: 1 Логіка і зміст роботи. 2 Ступінь самостійності. 3 Ступінь розкриття теми. 4 Глибина теоретичного і практичного аналізу. 5 Стиль викладу, грамотність. 6 Акуратність і правильне оформлення роботи. Одночасно керівник відзначає її позитивні сторони і недоліки, а в разі потреби вказує, що належить допрацювати. Курсова робота оцінюється за двома розділами: Розділ 1 – теоретична частина курсової роботи (тема роботи); Розділ 2 – розрахункова частина курсової роботи (Техніко-еконо-мічне обґрунтування проекту підприємства). У разі позитивної рецензії робота підписується «До захисту». У деяких випадках рекомендується доопрацювати курсову роботу, тому вона підписується «На доопрацювання». При доопрацюванні курсової роботи студент повинен врахувати всі зауваження наукового керівника, відмічені в рецензії, і знову здати її разом з першим варіантом і рецензією. До захисту допускається остаточний варіант курсової роботи, оформлений відповідно до прийнятих вимог, що отримав позитивну рецензію наукового керівника. Метою захисту курсової роботи є перевірка знань студента з досліджуваної теми, виявлення самостійності її виконання і надання можливості автору курсової роботи довести свою позицію з досліджуваного питання. Захист курсової роботи проводиться індивідуально і являє собою коротку письмову відповідь студента за двома модулями. Під час захисту студент дає повні та аргументовані відповіді на поставлені під час захисту питання. Захист оформлюється на окремому аркуші А4 формату і вставляється відразу після титульного аркуша. Прийом захисту проводиться комісією. Захист першого розділу становить письмову відповідь на 4 питання в розрізі досліджуваної теми. Кожне питання оцінюється максимум в 25 балів. Розділ вважається зарахованим, якщо в сумарному підсумку набрано 55 балів і вище. Захист другого розділу являє собою письмову відповідь на 5 запитань з методики розрахункової частини. Кожне питання оцінюється максимум в 20 балів. Модуль вважається зарахованим, якщо в сумарному підсумку набрано 55 балів і вище. Підсумкова оцінка по роботі розраховується як: Р1 ´ 0,3 + Р2 ´ 0,7.
2 ЗМІСТ РОЗРАХУНКОВОГО РОЗДІЛУ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Розрахунки виконуються на підставі заданих показників і рекомендованих констант. Варіант заданих показників вибирається або відповідно до двох останніх цифр залікової книжки, або відповідно до порядкового номеру списку в журналі, або на розсуд викладача. Рекомендовані константи вибираються відповідно до фаху студента: ЕП – економіка підприємства. ОА – облік і аудит.
2.1. Розрахунок чисельності промислово-виробничого персоналу підприємства
Промислово-виробничий персонал (ПВП) підприємства – основний склад кваліфікованих працівників підприємства. Він ділиться на п'ять категорій: 1 Робочі (виробничі і допоміжні). 2 Фахівці. 3 Технічні службовці. 4 Керівники. 5 Професіонали. Облікова чисельність виробничих робітників визначається за формулою:
де tш-к – трудомісткість виготовлення одиниці виробу, нормо-годин; Nзап – річна програма запуску виробів, шт.; Fеф – ефективний річний фонд робочого часу одного середньооблікового робітника, годин. Ефективний річний фонд робочого часу одного робітника:
де Fном – номінальний фонд часу роботи робочого, годин; Нпов.пр. – процент невиходів на роботу, %.
де Тзм – тривалість робочого дня, годин; Тпер – тривалість перерв, годин; S – кількість змін, S = 1; Дроб – кількість робочих днів в році, дн. Виробнича програма виготовлення деталей (програма запуску деталей в обробку) буде відрізнятися від програми їх випуску, тому що в процесі виробництва можливий брак деяких деталей і, крім того, для забезпечення нормального ходу виробництва необхідна наявність певного запасу деталей (страховий запас), покликаного компенсувати різні відхилення. У зв'язку з цим виробнича програма виготовлення деталей 1-го найменування визначається за формулою:
де Птехн – процент можливих технологічних втрат, % від програми випуску; З – страховий запас виробів, шт.
де Нстрах – норматив страхового запасу, дні.
Облікова чисельність інших категорій ПВП визначається укрупнено:
де Д доп.роб – питома вага допоміжних робітників, %.
де Д фах – питома вага фахівців, %.
де Д т.сл. – питома вага технічних службовців, %.
де Д кер – питома вага керівників, %.
де Д проф – питома вага професіоналів, %. Розрахуємо показники ефективності використання трудових ресурсів: Середньорічний виробіток одного робочого, шт./роб.:
Середньорічний виробіток одного працюючого, шт./особу.:
Результати розрахунків чисельності ПВП зводимо в табл. 2.1. Тут же визначаємо структуру ПВП.
Таблиця 2.1 Облікова чисельність ПВП
2.2 Визначення вартості основних виробничих засобів підприєста і їх структури
Тут проводиться розрахунок загального обсягу основних виробничих засобів (ОВЗ) підприємства і визначається їх структура. Зміст і послідовність проведення розрахунків в підрозділі 2.2 наведені нижче. Загальна вартість ОВЗ в балансових цінах, тобто в тих, за якими вони числяться на балансі підприємства, ОЗзаг, грн, визначається за формулою:
де ОЗбуд, ОЗоб, ОЗтр, ОЗспор, ОЗінв, ОЗоф.т – загальна балансова вартість всіх будівель, обладнання, транспортних засобів, споруд і передавальних пристроїв, виробничого інвентарю та інструменту, офісних меблів і техніки підприємства, грн. Розглянемо визначення всіх складових ОЗзаг окремо. Балансова вартість всіх будівель ОЗбуд, грн:
де ОЗбуд.вир, ОЗбуд.адм, ОЗбуд.скл – вартість виробничих, адміністративно-побутових будівель і складських будівель і гаражів, грн; Балансова вартість виробничих будівель ОЗбуд.вир , грн:
де Vбуд.вир – об’єм виробничих будівель, м3; Цбуд.вир. – ціна 1м3 виробничої будівлі, грн/м3.
Балансова вартість адміністративно-побутових будівель ОЗбуд.адм, грн.
де Vадм – об’єм адміністративно-побутових будівель, м3; Цадм – ціна 1м3 адміністративно-побутових будівель, грн/м3.
Балансова вартість складів ОЗбуд.скл, грн:
де Vскл – об’єм складів, м3; Цскл – ціна 1м3 будівель складів, грн/м3.
Первісна вартість одиниці обладнання, грн:
де Цоб – ціна одиниці обладнання, грн; Втр – витрати на транспортування і монтаж, % від Цоб, грн. При розрахунках необхідна кількість обладнання визначається в залежності від трудомісткості виробничої програми та ефективного фонду роботи обладнання. Розрахункова кількість обладнання, шт.:
де Z – розрахункова кількість верстатів, шт.;
Ефективний фонд роботи обладнання визначимо як:
де Ппл – заплановані простої устаткування в ремонті, %;
де Балансова вартість всього обладнання визначається за формулою:
Балансова вартість всіх транспортних засобів, грн:
де ОЗавт, ОЗек., ОЗкр – балансова вартість всіх автомобілів, електрокар і електромостових кранів, грн. Укрупнення балансова вартість транспортних засобів:
де Цкр, Цавт, Цек, – середня оптова ціна одного транспортного засобу, грн; Ккр, Кавт, Кек – кількість транспортних одиниць кожного типу відповідно, задано у вихідних даних, шт.; Втр.авт – витрати на транспортування автомобілів, % від Цавт; Втр.ек – витрати на транспортування електрокар, % від Цек; Втр.кр – витрати на транспортування електромостових кранів, % від Цкр. Вартість споруд і передавальних пристроїв, виробничого інвентарю та інструменту, офісних меблів і техніки підприємства визначаємо, укрупнено, як частину від вартості вже обчислених ОВЗ. Вартість споруд і передавальних пристроїв:
де Дспор – питома вага вартості споруд, %. Вартість виробничого інвентарю та інструменту:
де Дінв – питома вага вартості інвентарю та інструменту, %. Вартість офісних меблів підприємства:
де Доф – питома вага вартості офісної техніки та меблів, %.
Результати розрахунку загальної вартості ОВЗ наводимо в табл.2.2. Тут же розрахуємо структуру (тобто співвідношення складових) основних виробничих засобів підприємства.
Таблиця 2.2 Основні виробничі засоби підприємства та їх структура
2.3 Розрахунок собівартості і відпускної ціни одного виробу
Зміст і послідовність проведення розрахунків приведена нижче. Собівартість – це грошовий вираз вартості сировини, матеріалів, палива, енергії, трудових ресурсів, що використовувались в процесі виробництва продукції, основних фондів та інших витрат на її виготовлення. Собівартість продукції включає в себе наступні складові частини: 1 Матеріальні витрати за вирахуванням зворотних відходів. 2 Основна заробітна плата виробничих робітників. 3 Додаткова заробітна плата виробничих робітників. 4 Єдиний соціальний внесок (ЄСВ). 5 Загальновиробничі витрати.
Матеріальні витрати Це витрати на основні матеріали та на паливо й енергію для технологічних цілей.
де Вм – витрати на основні матеріали, грн; Вп.ен – витрати на паливо і енергію для технологічних цілей, грн. Витрати на основні матеріали на одиницю продукції визначаються за формулою:
де М – маса матеріалів, що використовуються на один виріб, т; Цм – ціна 1т матеріалу, грн; Вз.в – вартість зворотних відходів, грн.
де Дз.в. – доля зворотних відходів, %. Витрати на паливо та енергію для технологічних цілей Вп.ен укрупнено визначимо як % від Вм.
де Дп.ен – питома вага палива та енергії, %.
Основна зарплата виробничих робітників. Ці витрати включають в себе витрати на основну заробітну плату, розраховану за відрядно-преміальною формою оплати праці. Основна заробітна плата розраховується за формулою:
де tш-к – трудомісткість виготовлення одиниці виробу, н-годин;
Кпр – коефіцієнт преміювання основних робітників.
Додаткова зарплата виробничих робітників. Ці витрати включають в себе витрати на додаткову заробітну плату виробничих робітників, що беруть участь у виготовленні відповідної продукції. Додаткова заробітна платня основних робочих ЗПдод визначається залежністю:
де Кд – коефіцієнт, який визначає співвідношення основної та додаткової зарплати. Відрахування в соціальні фонди. Ці витрати включають в себе відрахування в соціальні фонди (від суми основної та додаткової заробітної плати основних виробничих робітників). Сума єдиного соціального внеску (ЄСВ) 22%, що виплачується роботодавцем, розподіляється: – на випадок безробіття - 6,3596%; – у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та в соціальному страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання – 11,1204%; – пенсійне страхування – 82,52%. РАЗОМ 100%
У відсотках до фонду оплати праці це приблизно складе: – фонд страхування на випадок безробіття – 1,399%, – фонд страхування з тимчасової втрати працездатності та від нещасних випадків – 2,446%, – пенсійний фонд – 18,154%. РАЗОМ 22%
Відрахування від фонду зарплати:
де %івідр – відсоток відрахувань до відповідних фондів.
Загальновиробничі витрати. Ця стаття є комплексною і включає: 1 Амортизаційні відрахування основних засобів виробничого призначення. 2 Витрати енергії на опалення і освітлення основних засобів виробничого призначення. 3 Витрати води на санітарно-технічні та побутові потреби. 4 Витрати на зарплату з відрахуваннями інших категорій працівників. Величина загальновиробничих витрат визначається на весь обсяг виробництва за плановий період (в нашому випадку на рік), а потім розподіляється на кожний виріб пропорційно до основної зарплати виробничих робітників. Розрахунок амортизаційних відрахувань і залишкової вартості для кожної групі основних засобів виробничого призначення проводиться на другий рік експлуатації (Тексп.факт). Амортизаційні відрахування виробничих будівель за рік визначається за прямолінійним методом. Амортизаційні відрахування:
де
Амортизаційні відрахування щороку будуть однаковими. Ліквідаційна вартість основних фондів визначається як:
де Длікв – частка ліквідаційної вартості, %. Залишкова вартість виробничих будівель визначається за формулою:
Амортизація транспортних засобів виробничого призначення розраховується за методом зменшення залишкової вартості. Норма амортизації:
де Текспл.тр – економічно ефективний термін експлуатації транспортних засобів, років. Амортизаційні відрахування транспортних засобів:
Залишкова вартість транспортних засобів:
Амортизація обладнання визначається кумулятивним методом.
де Ккум – кумулятивний коефіцієнт.
де Тдо_к.експл – кількість років до кінця економічно ефективного терміну експлуатації обладнання; Тсума_експл – арифметичний ряд терміну економічно ефективного терміну експлуатації обладнання. Залишкова вартість обладнання визначається за формулою:
Амортизація виробничого інвентарю та інструменту, офісної техніки визначається за методом прискореного зменшення залишкової вартості. Норма амортизації: Амортизаційні відрахування:
Залишкова вартість ОЗ:
Загальна сума амортизаційних відрахувань по всіх групах основних засобів на другий рік експлуатації визначається:
Витрати на воду на приготування охолоджуючих рідин визначаються виходячи з їх норми витрати в рік:
де Z – кількість верстатів; Нпотр – потреба в технічній воді одним верстатом в рік, м3; Св – вартість 1м3 води, грн/м3.
Витрати води на побутові потреби розраховується як:
де Нпобут – витрата води на побутові потреби, літр. Витрати води для душових розраховують на кожного робітника (основного і допоміжного).
де Ндуш – витрати води для душових, літр. Витрати на опалення ділянки (цеху) визначаються за формулою:
де Vвн – внутрішній обсяг виробничих будівель, м3; Топал – тариф за опалення 1 м3, грн; n – число місяців опалювального сезону, приймаємо n=6.
Витрати на заробітну плату інших категорій працюючих: Фонд заробітної плати керівників:
Фонд заробітної плати фахівців:
Фонд заробітної плати технічних службовців:
Фонд заробітної плати професіоналів:
Фонд заробітної плати допоміжних робітників:
де
Сумарний фонд заробітної плати інших категорій працюючих визначається за формулою:
Відрахування на соціальне страхування інших категорій працюючих:
Разом загальновиробничі витрати визначимо як:
Визначимо відсоток загальновиробничих витрат:
де
де Nзап – річна програма запуску виробів, шт. Величина ЗВВ, яка припадає на один виріб складе:
Виробнича собівартість продукції:
Адміністративні витрати і витрати на збут продукції розраховуються як % від виробничої собівартості продукції. Адміністративні витрати:
де Дадм – відсоток адміністративних витрат, %.
де Дзб – відсоток витрат на збут %. Ціна оптова відпускна:
де П – прибуток від основної діяльності, грн, ПДВ – податок на додану вартість, грн. Прибуток від основної діяльності:
де Nпр – норма прибутку, %
Результати розрахунку виробничої собівартості і відпускної ціни одиниці виробу зводимо в табл. 2.3.
Таблиця 2.3 Калькуляція виробничої собівартості, ціни одиниці продукції та її структура
2.4 Визначення нормативу оборотних коштів підприємства і терміну їх оборотності
У ній проводиться розрахунок нормативу оборотних коштів підприємства. Норматив оборотних коштів (НОК) – це планова сума коштів, постійно необхідна підприємству для його діяльності. Величина НОК, грн, визначається як сума нормативів оборотних коштів у виробничих запасах НОКвз, в незавершеному виробництві НОКнзв і в готовій продукції НОКгп. Величина нормативу оборотних коштів у виробничих запасах,
де Nзап – річна програма запуску, шт.; Дкал – кількість календарних днів в плановому періоді, дн.; М – норма витрат матеріалу на одиницю продукції, кг; Цм – ціна матеріалу, грн; Тп – проміжок часу між двома поставками, дн.; Тстрах – страховий запас, дн. Норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві:
де Свир – виробнича собівартість одиниці продукції, грн; Кнв – коефіцієнт наростання витрат; Тц – тривалість виробничого циклу виготовлення виробу, дн. Коефіцієнт наростання витрат:
де Вмат – матеріальні витрати в собівартості, грн; Свир – виробнича собівартість продукції, грн. Величина нормативу оборотних коштів готової продукції НОКгп, грн, визначається за формулою:
де Нгп – норма наявності готової продукції на складі, дн. Загальний норматив оборотних коштів НОК, грн, складе:
Величина коефіцієнта оборотності оборотних коштів Коб визначається за формулою:
де ВР – річний обсяг випущеної продукції (виручка від реалізації продукції), грн; НОК – середньорічна вартість оборотних коштів, грн. Річний обсяг випущеної продукції визначається як:
Тривалість одного обороту оборотних коштів Тоб, дн., визначається за формулою:
2.5 Розрахунок результатів господарської діяльності
У ній визначаються чистий прибуток і рентабельність, включає в себе підсумкову таблицю показників господарської діяльності підприємства (табл. 2.4).
Чистий дохід підприємства:
де ВР – виручка від реалізації продукції, грн; ПДВ – податок на додану вартість, розраховується як 1/6 від виручки, грн. Валовий прибуток (прибуток від основної діяльності підприємства):
Собівартість реалізованої продукції визначимо як
де Внаднорм. – наднормативні витрати.
Фінансовий результат від операційної діяльності:
де ФРін.оп.д – фінансовий результат (прибуток або збиток) від іншої операційної діяльності, грн. Фінансовий результат (прибуток / збиток) до оподаткування:
де ФРуч.к – фінансовий результат (прибуток або збиток) від участі в капіталі, грн; ФРфін – фінансовий результат (прибуток або збиток) від фінансової діяльності, грн; ФРін.зв.д – фінансовий результат (прибуток або збиток) від іншої звичайної діяльності.
Фінансовий результат (прибуток / збиток) після оподаткування від іншої звичайної діяльності (прибуток чиста):
где ФРнадзв.д – фінансовий результат (прибуток або збиток) від надзвичайної діяльності підприємства, грн.
Рентабельність виробництва:
Рентабельність продукції:
Фондовіддача:
Фондомісткість:
Фондоозброєність:
Коефіцієнт екстенсивного завантаження обладнання:
де
У табл.2.4 зводимо основні техніко-економічні показники підприємства.
Таблиця 2.4 Основні техніко-економічні показники підприємства
3 ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ
3.1 Трудові ресурси, кадри підприємства: – персонал фірми: кадровий склад і умови його формування; – трудові ресурси підприємства; – кількісна характеристика персоналу підприємства; – визначення чисельності персоналу. Література: [2], [4], [5], [6], [9], [11], [13], [14], [15], [16].
3.2 Поняття мотивації та її теорії: – поняття мотивації; – мотиваційний процес; – змістовні теорії мотивації; – процесуальні теорії мотивації; – проблеми теорії і практики мотивації в Україні. Література: [13], [14], [15], [16], [17].
3.3 Продуктивність праці як економічна категорія. Методи обчислення і показники рівня продуктивності праці: – продуктивність праці як економічна категорія; – методи обчислення продуктивності праці; – показники рівня продуктивності праці та фактори зростання продуктивності праці. Література: [2], [3], [5], [6], [7], [9], [11], [13], [14], [16].
3.4 Продуктивність праці на підприємстві та шляхи її підвищення: – сутність продуктивності праці; – фактори продуктивності праці; – резерви підвищення продуктивності праці; – планування продуктивності праці. Література: [2], [3], [4], [5], [6], [9], [10], [13], [17].
3.5 Основні засоби підприємства: – поняття, сутність, значення та їх класифікація; – облік і оцінка основних засобів; – поняття зносу й амортизації основних засобів. Знос основних засобів; – шляхи підвищення ефективності використання основних засобів підприємства. Література: [1], [2], [3], [4], [5], [6], [7], [8], [9], [10], [11], [20], [22].
3.6 Виробнича потужність підприємства: – виробнича потужність підприємства. Поняття і фактори, що впливають на виробничу потужність підприємства; – розрахунок виробничої потужності підприємства: – поняття «вузьке місце»; – розрахунок середньорічної виробничої потужності; – виробнича потужність агрегату; – виробнича потужність ділянки; – виробнича потужність цеху; – виробнича потужність підприємства; – пропускна здатність; – показники використання потужності. Література: [1], [2], [3], [4], [5], [6], [7], [8].
3.7 Амортизаційна політика підприємства в ринкових умовах господарювання: – сутність і елементи амортизаційної політики; – методи нарахування амортизації; – використання коштів амортизаційного фонду; – аналіз впливу способів нарахування амортизації на показники ефективності роботи організації. Література: [2], [3], [4], [5], [6], [8], [9], [21].
3.8 Ціноутворення на підприємстві: – ціна, сутність і функції ціноутворення на підприємства; – система цін і їх класифікація ціноутворення на підприємстві; – методи ціноутворення підприємства; – стратегії ціноутворення підприємства; – цінова політика підприємства. Література: [4], [5], [6], [8], [9], [10], [11], [22].
3.9 Собівартість продукції підприємства: – класифікація витрат, пов'язаних з господарською діяльністю підприємства; – класифікація витрат, пов'язаних з виробництвом продукції; – собівартість продукції, її види; – складання кошторисів витрат. Література: [2], [3], [4], [5], [6], [7], [8], [9], [10], [11].
3.10 Організація оплати праці на підприємстві: – принципи організації оплати праці; – форми і системи оплати праці; – безтарифна система оплати праці. Література: [2], [3], [13], [14], [15], [16].
3.11 Ціни на продукцію: загальна характеристика, методи встановлення і регулювання: – сутність і функції ціни; – система цін і їх класифікація; – зовнішні і внутрішні чинники впливу на формування ціни; – стратегія і тактика ціноутворення. Література: [2], [4], [5], [9], [10], [11].
3.12 Класифікація витрат на виробництво і сучасні методи обліку витрат: – поняття і класифікація витрат на виробництво; – стандарт-кост; – директ-костинг; – JIT («just-in-time», тобто «точно в строк»); – ФСА (функціонально-вартісний аналіз); – SCA (Strategic Cost Analysis – стратегічний аналіз витрат); – АВС (метод «Activity Based Costing»); – LCC (Life Cycle Costing – концепція управління витратами життєвого циклу). Література: [6], [8], [9], [11], [22].
3.13 Удосконалення системи оплати праці на підприємстві: – сутність, функції і принципи організації заробітної плати; – структура заробітної плати. Елементи організації оплати праці; – форми та системи заробітної плати; – удосконалення системи оплати праці на підприємствах. Література: [2], [4], [7], [11], [13], [14], [16].
3.14 Оборотні засоби підприємства: – визначення поняття «оборотні засоби підприємства»; – сутність оборотних засобів підприємства; – склад і структура оборотних засобів; – нормування оборотних засобів; – джерела формування оборотних засобів; – поліпшення використання оборотних засобів. Література: [1], [2], [3], [4], [5], [6], [7], [8], [9], [10], [11], [22].
3.15 Нематеріальні ресурси підприємства, їх формування та ефективність використання: – поняття і види нематеріальних ресурсів підприємства; – цілі і особливості оцінки нематеріальних активів; – методи оцінки вартості нематеріальних активів; – формування нематеріальних ресурсів підприємства; – ефективність використання нематеріальних ресурсів у господарській діяльності підприємства. Література: [2], [4], [5], [7], [9], [10], [11].. 3.16 Системи управління якістю продукції на підприємстві: – поняття «якість», показники якості; – методи визначення рівнів якості; – управління якістю продукції; – нова стратегія в управлінні якістю; – система управління якістю продукції на підприємстві. Література: [43], [44], [45], [46], [47], [10], [11].
3.17 Шляхи підвищення прибутку на підприємстві: – поняття прибутку, її сутність і функції; – види прибутку. Порядок розрахунку чистого прибутку; – шляхи підвищення прибутку на підприємстві. Література: [3], [5], [9], [10], [11], [20], [22], [24].
3.18 Фінансові результати діяльності підприємства: – дохід підприємства, його сутність і значення; – фінансові результати діяльності підприємства; – порядок формування та розподілу чистого прибутку; – сутність рентабельності, її види та показники; – резерви підвищення фінансових результатів діяльності підприємства; – основні шляхи поліпшення фінансових результатів. Література: [2], [3], [4], [5], [8], [9], [10], [11], [19], [21], [22].
3.19 Економічна безпека діяльності підприємства. Антикризова діяльність підприємства: – економічна безпека підприємства: сутність і передумови формування; – керування економічною безпекою підприємства; – служби безпеки фірми (підприємства, організації); – антикризова діяльність та банкрутство підприємств (організацій). Література: [2], [3], [4], [5], [8], [9], [10], [11], [19], [21], [22].
3.20 Якість продукції. Конкурентоспроможність: – якість, як економічна категорія; – система і зміст показників якості продукції; – види рівнів якості і методи їх визначення; – стандарти в області систем якості. Література: [2], [4], [5], [7], [9], [11].
3.21 Підприємство, як головна структурна ланка підприємницької діяльності: – сутність і основні ознаки підприємства; – класифікація підприємств; – соціально-економічні цілі підприємства; – основні показники і шляхи підвищення ефективності діяльності підприємства. Література: [1], [3], [4], [6], [8], [9], [10], [11].
3.22 Ефективність діяльності підприємства: – сутнісна характеристика ефективності виробництва; – методика оцінювання ефективності виробництва; – факторі підвищення ефективності виробництва. Література: [1], [3], [4], [6], [8], [9], [10], [11].
3.23 Підприємництво: Сутність, мета, види: – визначення та сутність «підприємництва»; – функції і роль підприємницької діяльності; – види підприємницької діяльності; – організаційно-правові форми бізнесу. Література: [1], [3], [4], [6], [8], [9], [10], [11].
3.24 Показники обсягу продукції (послуг). Поняття й обґрунтування виробничої програми підприємства: – товарна продукція; – валова продукція; – реалізована продукція; – чиста продукція. – поняття й обґрунтування виробничої програми підприємства: Література: [1], [3], [4], [6], [8], [9], [10], [11].
3.25 Інвестиційні ресурси підприємства: сутність, класифікація інвестицій, поняття капітальних вкладень. Інноваційні процеси та інноваційна діяльність підприємства: – сутність і класифікація інвестицій, поняття капітальних вкладень; – джерела формування реальних інвестицій; – загальна характеристика інноваційної діяльності та інноваційних процесів; – організаційні форми інноваційної діяльності; – інноваційна політика підприємства. Література: [1], [3], [4], [6], [8], [9], [10], [11].
1. Азаренкова Г.М. Економіка праці та соціально-трудові відносини: посібник / Г.М. Азаренкова.- К.: "Ліра-К", 2010. – 342 с. 2. Базілінська О.Я. Фінансовий аналіз: теорія та практика Навч. посіб. / О. Я. Базілінська – К.: ЦУЛ, 2009. – 328 с. 3. Березін О.В. Економіка підприємства: навчальний посібник/О.В.Березін, Л.М.Березіна, Н.В.Бутенко. – К.:Знання, 2009. – 390 с. 4. Бойчик І.М. Економіка підприємства: підручник/І.М.Бойчик. – К.: Кондор -Видавництво, 2016. – 378 с. 5. Бондар Н.М. Економіка підприємства: навчальний посібник/ Н.М.Бондар. – К.: А.С.К., 2004.− 400 с. 6. Величко В.В. Економіка підприємства: навч. посіб./ В.В. Величко – Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. – Х. - ХНАМГ –2010. – 169 с. 7. Гетьман О.О. Економіка підприємства: навчальний посібник/ О.О.Гетьман, В.М.Шаповал. – 2-ге вид. – К.: ЦНЛ, 2010.−488 с. 8. Городецька Л.О. Економіка праці і соціально-трудові відносини. Навч. Посібник / Л.О.Городецька. – К.: Видавництво Національного авіаційного університету “НАУ - друк”. 2009. – 400 с. 10. Дегтярьова В.М. Фінансовий аналіз: навчально-методичний посібник / В.М. Дегтярьова, К.Ю. Мамченко. – Донецьк: ДонДУУ, 2011. – с. 11. Державний класифікатор України. Класифікація видів економічної діяльності. − К.: Держстандарт України, 1996. − 187с. 12. Економіка підприємства: : підручник/ за заг. та наук. ред. Г.О. Швиданенко. - вид. 4-те, перероб. і доп..−К.:КНЕУ,2009 .−816 с. 13. Економіка підприємства: навчальний посібник/ В.С.Рижиков, В.А.Панков, В.В.Ровенська [та ін.]− К.: Слово, 2004.−272 с 14. Економіка підприємства. Практикум: навчальний посібник/ В.С. Рижиков, В. А Панков, В.В.Ровенська [та ін.]− К.: Слово, 2004.−160 с. 15. Економіка підприємства: навчальний посібник/ за ред. А.Г.Шегди. − К.: Знання-Прес, 2001. − 336 с. 16. Економіка підприємства: навчальний посібник/ за заг. ред. П.В.Круша, В.І. Подвігіної, Б.М. Сердюка. − К.:Ельта-Н, КНТ, 2007.−780с. 17. Економіка підприємства: навчальний посібник/ за ред. Н.Г.Міщенко, О.І.Ященко . − Львів: «Магнолія 2006», 2008. − 688с. 18. Економіка підприємства: навч. посіб. / за заг. ред. Л. С. Шевченко. – Х.: Нац. ун-т «Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого», 2011. – 208 с. 19. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник. – 5-те вид., оновлене. Затверджено МОН / Грішнова О.А. – К., 2011. – 390 с. 20. Іванілов О.С. Економіка підприємства: підручник/ О.С.Іванілов. – 2-ге вид.– К.: ЦНЛ, 2011.− 728 с. 21. Іляш О.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навчальний посібник / О.І. Іляш, С.С. Гринкевич. - Київ : "Ліра-К". 2010. - 476с. 22. Інвестиційний менеджмент (в прикладах і завданнях): навч. посібник / С. О. Погасій, О. В. Познякова, Ю. В. Краснокутська; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. – Х.: ХНАМГ, 2009. – 337 с. ISBN 978–966–695–154–3 23. Калініченко О.В. Економіка підприємства. Практикум: навчальний посібник/ О.В. Калініченко О.Д. Плотник. – К.:Кондор, 2012. – 600 с. 24. Ковальов В. М. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навч. посіб. для студ. ВНЗ / В. М. Ковальов, В. С. Рижиков, О. Л. Єськов, О. А. Атаєва, В. О. Фролов, Н. Д. Дарченко, І. І. Смирнова // за ред. В. М. Ковальова ; Донбас. гос. машиностр. акад., Укр. інж.-педаг. акад.-Краматорськ: ДДМА, 2013.– 256 с. 25. Кривов'язюк І. В.Антикризове управління підприємством:навчальний посібник .-К.:Кондор, 2008 .-366 с. 26. Кривов'язюк, І. В. Підприємство в умовах ринку: навчальний посібник. - К. : Кондор, 2009. - 840 с. 27. Литвин Б. М Фінансовий аналіз Навч. посіб. / Б. М. Литвин, М. В. Стельмах. – К Хай Тек Прес, 2008. – 336 с.– ISBN 978-966-2143-11-9 28. Мельник В. И. Экономика предприятия : учебное пособие / В. И. Мельник, А. Н. Шумская. – Х. : Изд. ХНЭУ, 2013 – 404 с. 29.Момот Т.В. Фінансовий менеджмент Навч. Посібник/ Момот Т. В., Безугла В. О., Тараруєв Ю. О., Кадничанський М. В., Чалий І. Г. // За ред. Момот Т. В. - Центр учбової літератури, 2011. - 712с. 30. Пелих О. О. Інвестиційний менеджмент:навч. посібник .-Донецьк:Юго-Восток,2010 .-374 с. 31. Салухіна Н.Г. Стандартизація та сертифікація товарів і послуг: підручник / Н.Г. Салухіна, О.М. Язвінська. – К.: ЦУЛ, 2010. – 336 с. 32. Семернікова, І. О. Економіка підприємства: навч. посібник / І. О. Семернікова, Н. В. Мєшкова-Кравченко. – Херсон : Олді-плюс, 2009. – 312 с. 33. Скібіцький О.М. Антикризовий менеджмент Навч. посібник. — К.: Центр учбової літератури, 2009 — 568 с. 34. Стоянова Е.С. Финансовый менеджмент: теория и практика : учебник / под ред. Е. С. Стояновой. – 6-е изд., перераб. и доп. – М. : Изд-во «Перспектива», 2010. – 656 с. 35. Тюріна Н.М. Антикризове управління.Навчальний посібник. — К.: Центр учбової літератури, 2012 — 448 с. 36. Чуев И. Н., Чуева Л. Н. Экономика предприятия: Учебник. — 4-е изд., перераб. и доп. — М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К°», 2007. — 416 с. ISBN 978-5-394-00214-4 37. Цал-Цалко Ю.С. Фінансовий аналіз / Ю.С.Цал-Цалко: К., ЦУЛ, 2008. – 566 с. 38. Шарко М. В., Мєшкова-Кравченко Н. В., Радкевич О. М. Економіка пидприємства : навч. посіб. / М. В. Шарко, Н. В. Мєшкова-Кравченко, О. М. Радкевич. – Херсон : Олді-плюс, 2014. – 436 с. 39. Яркіна Н. М. Економіка підприємства : навч. посіб. / Н. М. Яркіна – Київ : Ліра-К, 2015. – 498 с.
ДОДАТОК А
Таблиця А Вихідні значення констант для спеціальностей Економіка, Облік і аудит
Продовження табл. А
Додаток Б
Таблиця Б.1 Значення показників відповідно до варіанту
ДОДАТОК В
Форма № Н-6.01
Донбаська державна машинобудівна академія (повне найменування вищого навчального закладу) Кафедра «Економіка підприємства» (повна назва кафедри, циклової комісії)
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни Економіка підприємства (назва дисципліни)
на тему: Організаційні типи виробництва
Студента (ки) 2 курсу ЕП-16-1 групи
напряму підготовки 051 Економіка
Іванова І. І. (прізвище та ініціали)
Керівник _доц., к.т.н. Грибкова С.М._____ (посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)
Національна шкала __________________ Кількість балів: _____________________ Оцінка: ____________________________ ECTS ______________________________
Члени комісії ________________ ___________________________ (підпис) (прізвище та ініціали) ________________ ___________________________ (підпис) (прізвище та ініціали) ________________ ___________________________ (підпис) (прізвище та ініціали
м. Краматорськ – 2017 рік ДОДАТОК Г
ЗАВДАННЯ ДО ВАРІАНТУ № 101
на курсову роботу з дисципліни «Економіка підприємства»
студентки гр. ЕП 16-1 Іванової Ірини Іванівни
Розкрити зміст теоретичного питання у відповідності з наступним планом: Безробіття, його види; проблеми регулювання: 1 Загальні відомості про безробіття. 2 Типи безробіття. 3 Причини виникнення безробіття. 4 Наслідки безробіття. 5 Загальні заходи боротьби з безробіттям. 6 Боротьба з безробіттям в Україні. ДОДАТОК Д
Таблиця Д.1 Вихідні дані до розрахункової частини курсової роботи
Таблиця Д.2 Вихідні значення констант
Продовження табл. Д.2
ДОДАТОК Е
ЗМІСТ
ДОДАТОК Ж
2.1. Розрахунок чисельності промислово-виробничого персоналу підприємства
Промислово-виробничий персонал (ПВП) підприємства - основний склад кваліфікованих працівників підприємства. Він ділиться на п'ять категорій: 1 Робочі (виробничі і допоміжні). 2 Фахівці. 3 Технічні службовці. 4 Керівники. 5 Професіонали. Облікова чисельність виробничих робітників:
де tш-к – трудомісткість виготовлення одиниці виробу, нормо-годин; Nзап – річна програма запуску виробів, шт.; Fеф – ефективний річний фонд робочого часу одного середньооблікового робітника, годин. Ефективний річний фонд робочого часу одного робітника:
де Fном – номінальний фонд часу роботи робочого, годин; Нпов.пр. – процент невиходів на роботу, %.
де Тзм – тривалість робочого дня, годин; Тпер – тривалість перерв, годин; S – кількість змін, S = 1; Дроб – кількість робочих днів в році, дн. Виробнича програма виготовлення деталей (програма запуску деталей в обробку) буде відрізнятися від програми їх випуску, тому що в процесі виробництва можливий брак деяких деталей і, крім того, для забезпечення нормального ходу виробництва необхідна наявність певного запасу деталей (страховий запас), покликаного компенсувати різні відхилення. У зв'язку з цим виробнича програма виготовлення деталей 1-го найменування визначається за формулою:
де Птехн – процент можливих технологічних втрат, % від програми випуску; З – страховий запас виробів, шт.
де Нстрах – норматив страхового запасу, дні.
Облікова чисельність інших категорій ПВП визначається укрупнено:
Чисельність допоміжних робітників:
де Д доп.роб – питома вага допоміжних робітників, %.
Чисельність фахівців:
де Д фах – питома вага фахівців, %.
Чисельність технічних службовців:
де Д т.сл. – питома вага технічних службовців, %.
Чисельність керівників:
де Д кер – питома вага керівників, %.
Чисельність професіоналів:
де Д проф – питома вага професіоналів, %. Розрахуємо показники ефективності використання трудових ресурсів: Середньорічний виробіток одного робочого, шт./роб.:
Середньорічний виробіток одного працюючого, шт./особу:
Результати розрахунків чисельності ПВП зводимо в табл. 2.1. Тут же визначаємо структуру ПВП.
Таблиця 2.1 Облікова чисельність ПВП
2.2 Визначення вартості основних виробничих засобів підприємства і їх структури
Загальна вартість основних виробничих засобів (ОВЗ) в балансових цінах, тобто в тих, за якими вони числяться на балансі підприємства, ОЗзаг, грн, визначається за формулою:
де ОЗбуд, ОЗоб, ОЗтр, ОЗспор, ОЗінв, ОЗоф.т – загальна балансова вартість всіх будівель, обладнання, транспортних засобів, споруд і передавальних пристроїв, виробничого інвентарю та інструменту, офісних меблів і техніки підприємства, грн. Розглянемо визначення всіх складових ОЗзаг окремо. Балансова вартість всіх будівель ОЗбуд, грн:
де ОЗбуд.вир, ОЗбуд.адм, ОЗбуд.скл – вартість виробничих, адміністративно-побутових будівель і складських будівель і гаражів, грн; Балансова вартість виробничих будівель ОЗбуд.вир , грн:
де Vбуд.вир – об’єм виробничих будівель, м3; Цбуд.вир. – ціна 1м3 виробничої будівлі, грн/м3.
Балансова вартість адміністративно-побутових будівель ОЗбуд.адм, грн.
де Vадм – об’єм адміністративно-побутових будівель, м3; Цадм – ціна 1м3 адміністративно-побутових будівель, грн/м3.
Балансова вартість складів ОЗбуд.скл, грн:
де Vскл – об’єм складів, м3; Цскл – ціна 1м3 будівель складів, грн/м3.
Первісна вартість одиниці обладнання, грн:
де Цоб – ціна одиниці обладнання, грн; Втр – витрати на транспортування і монтаж, % від Цоб, грн. При розрахунках необхідна кількість обладнання визначається в залежності від трудомісткості виробничої програми та ефективного фонду роботи обладнання. Розрахункова кількість обладнання, шт.:
де Z – розрахункова кількість верстатів, шт.;
Ефективний фонд роботи обладнання визначимо як:
де Ппл – заплановані простої устаткування в ремонті, %;
де Балансова вартість всього обладнання визначається за формулою:
Балансова вартість всіх транспортних засобів, грн:
де ОЗавт, ОЗек., ОЗкр – балансова вартість всіх автомобілів, електрокар і електромостових кранів, грн. Укрупнення балансова вартість транспортних засобів:
де Цкр, Цавт, Цек, – середня оптова ціна одного транспортного засобу, грн; Ккр, Кавт, Кек – кількість транспортних одиниць кожного типу відповідно, задано у вихідних даних, шт.; Втр.авт – витрати на транспортування автомобілів, % від Цавт; Втр.ек – витрати на транспортування електрокар, % від Цек; Втр.кр – витрати на транспортування електромостових кранів, % від Цкр. Вартість споруд і передавальних пристроїв, виробничого інвентарю та інструменту, офісних меблів і техніки підприємства визначаємо, укрупнено, як частину від вартості вже обчислених ОВЗ. Вартість споруд і передавальних пристроїв:
де Дспор – питома вага вартості споруд, %. Вартість виробничого інвентарю та інструменту:
де Дінв – питома вага вартості інвентарю та інструменту, %. Вартість офісних меблів підприємства:
де Доф – питома вага вартості офісної техніки та меблів, %. Результати розрахунку загальної вартості ОВЗ наводимо в табл.2.2. Тут же розрахуємо структуру (тобто співвідношення складових) основних виробничих засобів підприємства.
Таблиця 2.2 Основні виробничі засоби підприємства та їх структура
2.3 Розрахунок собівартості і відпускної ціни одного виробу
Зміст і послідовність проведення розрахунків приведена нижче. Собівартість – це грошовий вираз вартості сировини, матеріалів, палива, енергії, трудових ресурсів, що використовувались в процесі виробництва продукції, основних фондів та інших витрат на її виготовлення. Собівартість продукції включає в себе наступні складові частини: 1 Матеріальні витрати за вирахуванням зворотних відходів. 2 Основна заробітна плата виробничих робітників. 3 Додаткова заробітна плата виробничих робітників. 4 ЄСВ. 5 Загальновиробничі витрати.
Матеріальні витрати Це витрати на основні матеріали та на паливо й енергію для технологічних цілей.
де Вм – витрати на основні матеріали, грн; Вп.ен – витрати на паливо і енергію для технологічних цілей, грн. Витрати на основні матеріали на одиницю продукції визначаються за формулою:
де М – маса матеріалів, що використовуються на один виріб, т; Цм – ціна 1т матеріалу, грн; Вз.в – вартість зворотних відходів, грн.
де Дз.в. – доля зворотних відходів, %. Витрати на паливо та енергію для технологічних цілей Вп.ен укрупнено визначимо як % від Вм.
де Дп.ен – питома вага палива та енергії, %.
Основна зарплата виробничих робітників. Ці витрати включають в себе витрати на основну заробітну плату, розраховану за відрядно-преміальною формою оплати праці. Основна заробітна плата розраховується за формулою:
де tш-к – трудомісткість виготовлення одиниці виробу, н-годин;
Кпр – коефіцієнт преміювання основних робітників.
Додаткова зарплата виробничих робітників. Ці витрати включають в себе витрати на додаткову заробітну плату виробничих робітників, що беруть участь у виготовленні відповідної продукції. Додаткова заробітна платня основних робочих ЗПдод визначається залежністю:
де Кд – коефіцієнт, який визначає співвідношення основної та додаткової зарплати. Відрахування в соціальні фонди (ЄСВ).
Разом: 903,74 грн
де %івідр – відсоток відрахувань до відповідних фондів.
Загальновиробничі витрати. Ця стаття є комплексною і включає: 1 Амортизаційні відрахування основних засобів виробничого призначення. 2 Витрати енергії на опалення і освітлення основних засобів виробничого призначення. 3 Витрати води на санітарно-технічні та побутові потреби. 4 Витрати на зарплату з відрахуваннями інших категорій працівників. Величина загальновиробничих витрат визначається на весь обсяг виробництва за плановий період (в нашому випадку на рік), а потім розподіляється на кожний виріб пропорційно до основної зарплати виробничих робітників. Розрахунок амортизаційних відрахувань і залишкової вартості для кожної групі основних засобів виробничого призначення проводиться на другий рік експлуатації (Тексп.факт). Амортизаційні відрахування виробничих будівель за рік визначається за прямолінійним методом. Амортизаційні відрахування:
де
Амортизаційні відрахування щороку будуть однаковими. Ліквідаційна вартість основних фондів визначається як:
де Длікв – частка ліквідаційної вартості, %. Залишкова вартість виробничих будівель визначається за формулою:
Амортизація транспортних засобів виробничого призначення розраховується за методом зменшення залишкової вартості. Норма амортизації:
де Текспл.тр – економічно ефективний термін експлуатації транспортних засобів, років. Амортизаційні відрахування транспортних засобів:
Залишкова вартість транспортних засобів:
Амортизація обладнання визначається кумулятивним методом.
де Ккум – кумулятивний коефіцієнт.
де Тдо_к.експл – кількість років до кінця економічно ефективного терміну експлуатації обладнання; Тсума_експл – арифметичний ряд терміну економічно ефективного терміну експлуатації обладнання. Залишкова вартість обладнання визначається за формулою:
Амортизація виробничого інвентарю та інструменту визначається за методом прискореного зменшення залишкової вартості. Норма амортизації : Амортизаційні відрахування:
Залишкова вартість ОЗ:
Амортизація офісної техніки та меблів. Норма амортизації :
Амортизаційні відрахування:
Залишкова вартість ОЗ:
Загальна сума амортизаційних відрахувань по всіх групах основних засобів на другий рік експлуатації визначається:
Витрати на воду на приготування охолоджуючих рідин визначаються виходячи з їх норми витрати в рік:
де Z – кількість верстатів; Нпотр – потреба в технічній воді одним верстатом в рік, м3; Св – вартість 1м3 води, грн/м3.
Витрати води на побутові потреби розраховується як:
де Нпобут – витрата води на побутові потреби, літр на добу. Витрати води для душових розраховують на кожного робітника (основного і допоміжного).
де Ндуш – витрати води для душових, літр на добу. Витрати на опалення ділянки (цеху) визначаються за формулою:
де Vвн – внутрішній обсяг виробничих будівель, м3; Топал – тариф за опалення 1 м3, грн; n – число місяців опалювального сезону, приймаємо n=6.
Витрати на заробітну плату інших категорій працюючих: Фонд заробітної плати керівників:
Фонд заробітної плати фахівців:
Фонд заробітної плати технічних службовців:
Фонд заробітної плати професіоналів:
Фонд заробітної плати допоміжних робітників:
де
Сумарний фонд заробітної плати інших категорій працюючих визначається за формулою:
ЄСВ інших категорій працюючих:
Разом загальновиробничі витрати визначимо як:
Визначимо відсоток загальновиробничих витрат:
де
де Nзап – річна програма запуску виробів, шт. Величина ЗВВ, яка припадає на один виріб складе:
Виробнича собівартість продукції:
Адміністративні витрати і витрати на збут продукції розраховуються як % від виробничої собівартості продукції. Адміністративні витрати:
де Дадм – відсоток адміністративних витрат, %. Витрати на збут:
де Дзб – відсоток витрат на збут %. Ціна оптова відпускна:
де П – прибуток від основної діяльності, грн, ПДВ – податок на додану вартість, грн. Прибуток від основної діяльності:
де Nпр – норма прибутку, % Податок на додану вартість:
Результати розрахунку виробничої собівартості і відпускної ціни одиниці виробу зводимо в табл. 2.3.
Таблиця 2.3 Калькуляція виробничої собівартості, ціни одиниці продукції та її структура
2.4 Визначення нормативу оборотних коштів підприємства і терміну їх оборотності
У ній проводиться розрахунок нормативу оборотних коштів підприємства. Норматив оборотних коштів (НОК) – це планова сума коштів, постійно необхідна підприємству для його діяльності. Величина НОК, грн, визначається як сума нормативів оборотних коштів у виробничих запасах НОКвз, в незавершеному виробництві НОКнзв і в готовій продукції НОКгп. Величина нормативу оборотних коштів у виробничих запасах, НОКвз, грн:
де Nзап – річна програма запуску, шт.; Дкал – кількість календарних днів в плановому періоді, дн.; М – норма витрат матеріалу на одиницю продукції, кг; Цм – ціна матеріалу, грн; Тп – проміжок часу між двома поставками, дн.; Тстрах – страховий запас, дн. Норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві:
де Свир – виробнича собівартість одиниці продукції, грн; Кнв – коефіцієнт наростання витрат; Тц – тривалість виробничого циклу виготовлення виробу, дн. Коефіцієнт наростання витрат:
де Вмат – матеріальні витрати в собівартості, грн; Свир – виробнича собівартість продукції, грн. Величина нормативу оборотних коштів готової продукції НОКгп, грн, визначається за формулою:
де Нгп – норма наявності готової продукції на складі, дн. Загальний норматив оборотних коштів НОК, грн, складе:
Величина коефіцієнта оборотності оборотних коштів КОБ визначається за формулою:
де ВР – річний обсяг випущеної продукції (виручка від реалізації продукції), грн; НОК – середньорічна вартість оборотних коштів, грн. Річний обсяг випущеної продукції визначається як:
Тривалість одного обороту оборотних коштів Тоб, дн., визначається за формулою:
2.5 Розрахунок результатів господарської діяльності
У ній визначаються чистий прибуток і рентабельність, включає в себе підсумкову таблицю показників господарської діяльності підприємства (табл. 2.4). Чистий дохід підприємства:
або
де ВР – виручка від реалізації продукції, грн; ПДВ – податок на додану вартість, розраховується як 1/6 від виручки, грн. Валовий прибуток (прибуток від основної діяльності підприємства):
Собівартість реалізованої продукції визначимо як
де Внаднорм. – наднормативні витрати.
У разі відсутності двох останніх доданків, собівартість реалізованої продукції дорівнює виробничої собівартості всього обсягу.
Фінансовий результат від операційної діяльності:
де ФРін.оп.д – фінансовий результат (прибуток або збиток) від іншої операційної діяльності, грн. Фінансовий результат (прибуток / збиток) до оподаткування:
де ФРуч.к – фінансовий результат (прибуток або збиток) від участі в капіталі, грн; ФРфін – фінансовий результат (прибуток або збиток) від фінансової діяльності, грн; ФРін.зв.д – фінансовий результат (прибуток або збиток) від іншої звичайної діяльності.
Фінансовий результат (прибуток / збиток) після оподаткування від іншої звичайної діяльності (прибуток чиста):
где ФРнадзв.д – фінансовий результат (прибуток або збиток) від надзвичайної діяльності підприємства, грн.
Рентабельність виробництва:
Рентабельність продукції:
Фондовіддача:
Фондомісткість:
Фондоозброєність:
Коефіцієнт екстенсивного завантаження обладнання:
де
У табл. 2.4 зводимо основні техніко-економічні показники підприємства.
Таблиця 2.4 Основні техніко-економічні показники підприємства
Навчальне видання
ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА
Методичні вказівки до виконання курсової роботи
(для студентів спеціальностей 051 Економіка, 071 Облік і оподаткування)
(Українською мовою)
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||