|
ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВ АПКДата публикации: 03.07.2019 06:29
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Вадима гетьмана» ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ АПК
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ АГРОПРОМИСЛОВИХ ФОРМУВАНЬ
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково- педагогічної роботи ____________ А.М. Колот
«___» ___________ 2016 р.
КОМПЛЕКС НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ДО МАГІСТЕРСЬКОЇ ПРОГРАМИ
«ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВ АПК»
освітній ступінь магістр галузь знань «Соціальні та поведінкові науки» спеціальність «Економіка» спеціалізація (освітня програма) «Економіка підприємств АПК магістерська програма «Економіка підприємств АПК»
РЕКОМЕНДОВАНО: кафедрою економіки АПФ протокол № _______ від _______ Завідувач кафедри ___________ Дем’яненко С.І.
ПОГОДЖЕНО: Керівник магістерської програми _____________________________ Дем’яненко С.І.
Начальник відділу організаційного забезпечення навчального процесу ____________В.А. Кішкін
Начальник навчально- методичного відділу ______________Т.В. Гуть Київ 2016
Укладачі: д.е.н., професор Дем’яненко С.І., д.е.н., професор Єранкін О.О., к.е.н., доцент Висоцька О.М., к.е.н., доцент Кудлай В.Г. к.е.н., доцент Коваль П.В. к.е.н., доцент Судеркін А.М. к.е.н., доцент Старіков О.Ю. к.е.н., доцент Садовник О.В. к.е.н., доцент Нівєвський О.В. к.е.н., доцент Ничипорук О.Ю. к.е.н., доцент Чабан В.Г.
Вступ
Магістерську програму “Економіка підприємств АПК” сформовано на підставі чинних освітніх стандартів України та “Положення про магістерську програму” Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, затвердженого Вченою радою університету. Головною метою реалізації магістерської програми є формування у студентів компетенцій, необхідних для виконання фахових завдань за первинними посадами професіоналів. Компетенції — це сформовані на основі знань, умінь, навичок та їх практичного застосування здатності особи виконувати визначені стандартом професійної діяльності завдання; це здатності, що підлягають вимірюванню та оцінюванню. Набуті випускниками університету професійні якості стають основним критерієм визначення результативності діяльності кафедр, факультетів та навчального закладу загалом. Компетенції відображають вимоги робочого місця, особисті якості випускника і відрізняються за своїм змістом у бакалаврів та магістрів. Бакалаврська програма формує компетенції фахівців, а магістерська — професіоналів. У компетенціях бакалаврів закладено здатності виконувати прості, елементарні, початкові професійні завдання. Компетенції магістра орієнтовані на завдання вищого рівня і пов’язані з функціонуванням підприємства в цілому. Іншими словами, компетенції бакалаврів орієнтовні на виконання операцій, а магістрів — на забезпечення процесів у певній сфері професійної діяльності. Професійні завдання з кожної спеціальності, які повинні виконувати фахівці та професіонали, є відправною точкою у формуванні компетенцій бакалаврів та магістрів. Магістерська програма призначається для використання її у навчальному процесі:
Зі змістом магістерської програми можуть ознайомлюватися працівники служби персоналу організацій-замовників випускників. Галузь знань: «Соціальні та поведінкові науки» Спеціальність: Економіка Освітній рівень: повна вища освіта. Кваліфікація випускника: магістр з економіки підприємництва. Узагальнений об’єкт діяльності: Економічні процеси та закономірності організації функціонування та розвитку підприємств у ринковому середовищі. Його складовими є:
Спеціалізований об’єкт діяльності: Економічні процеси та закономірності організації функціонування та розвитку підприємств АПК у ринковому середовищі. Нормативний термін навчання: один рік та шість місяців для денної форми на основі освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» однойменної спеціальності.
Розділ І. Організаційно-методичні матеріали до магістерської програми: 1. Навчальний план магістерської програми.
2. Графік організації навчального процесу за магістерською програмою.
3. Первинні посади на ринку праці, обіймати які мають право випускники (у відповідності з «Класифікатором професій ДК 003:2010»).
Магістр з економіки підприємств здатний виконувати професійні роботи й обіймати первинні посади, перелік яких наведено в табл. 1 (за Державним класифікатором професій ДК 003:2010). Назви інших первинних посад визначаються у варіативних компонентах ОКХ згідно з галузевими нормативними документами або штатними розкладами підприємств та установ певної галузі з урахуванням вимог до формування назв посад, передбачених чинними нормативними актами щодо регулювання соціально-трудових відносин у суспільстві та кадрової політики. Магістр з економіки підприємств на первинних посадах самостійно виконує переважно евристичні та частково діагностичні професійні й соціально-виробничі завдання, здійснює складні економічні розрахунки, керує фахівцями нижчого посадового рівня. Таблиця 1 Професійні назви робіт, які здатний виконувати фахівець освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр”
4. Компетентності випускників освітнього ступеня магістр за спеціальністю:
Для спеціальності “Економіка підприємства” узагальнений об’єкт діяльності “Економічні процеси та закономірності організації функціонування та розвитку підприємств у ринковому середовищі” є досить широким, він охоплює 26 назв первинних посад, зареєстрованих класифікатором професій ДК 003:2010 (табл. 1). З метою індивідуалізації навчання та спеціалізації випускників у складі узагальненого об’єкта діяльності можна виокремити спеціалізований об'єкт: економіка підприємств АПК. Відповідно до цього спеціалізованого об’єкту діяльності студентам пропонується магістерська програма “Економіка підприємств АПК”. На сучасному етапі розвиток АПК характеризується активізацією земельних орендних відносин шляхом концентрації земельних ресурсів окремими власниками та, відповідно, нарощуванням інвестицій в розвиток виробництва. Набуло поширення створення агрохолдингів, які представлені сільськогосподарським виробництвом, переробкою, торгівлею сільськогосподарською продукцією. Концентрація ресурсів в умовах конкуренції та нестабільного зовнішнього середовища висуває високі вимоги до спеціалістів, які б володіли сучасними методиками управління економічними процесами на підприємствах АПК з врахуванням специфіки сільськогосподарського виробництва: впливу природних та біологічних факторів на операційну діяльність. Враховуючи реальну кон’юнктуру на ринку праці та можливості працевлаштування випускників, кафедра економіки агропромислових формувань КНЕУ сформувала на 2015/2016 навчальний рік магістерську програму — “Економіка підприємств АПК”.
Спеціалізованим об’єктом діяльності за даною програмою є: економічні процеси, галузеві особливості та закономірності організації функціонування і розвитку підприємств АПК у ринковому середовищі. Трансформаційні процеси, що відбуваються в національній економіці, інтеграція України до Світової організації торгівлі та європейського Союзу, радикальні зміни в агропромисловому комплексі висувають нові вимоги до компетенцій працівників економічних служб агропромислових формувань усіх галузей, що входять до агропромислового комплексу. Це стосується запровадження нових стандартів економічної роботи, які пов’язані з широкими інтеграційними процесами у виробництві, зберіганні, транспортуванні, переробці та реалізації сільськогосподарської продукції і продуктів харчування, виходу підприємств АПК на світові та європейські ринки, залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій. Для досягнення цієї мети потрібне адекватне фахове забезпечення при підготовці спеціалістів в системі економічної освіти. Саме на вирішення завдання підготовки висококваліфікованих спеціалістів для агропромислових формувань корпоративного та холдингового типу, переробних підприємств спрямовано запровадження магістерської програми “Економіка підприємств АПК”. Випускники освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр” підготовлені до виконання значно складніших класів професійних завдань(табл.2):
Таблиця 2
КОМПЕТЕНЦІЇ ТА ВІДПОВІДНІ ЇМ ЗДАТНОСТІ ФАХІВЦЯ, ЯКИЙ ОПАНУВАВ МАГІСТЕРСЬКУ ПРОГРАМУ "Економіка підприємств АПК"
Розділ ІІІ. Методичні матеріали щодо практичної підготовки студентів: 1. Методичні матеріали щодо організації проведення та критеріїв оцінювання міжпредметного тренінгу.
Сутність тренінгу Тренінгові технології є одним із найбільш ефективних інноваційних методів навчання, що забезпечують високий рівень підготовки майбутніх фахівців із сучасним економічним мисленням і розумінням тих складних процесів, які відбуваються нині в економіці в цілому і в агропромисловому комплексі зокрема. "Проектування агропромислового формування в продуктовому підкомплексі АПК" полягає у розв’язанні єдиної комплексної підприємницької задачі, в процесі якого забезпечується практичне навчання студентів таким прийомам і діям, які пов’язані зі створенням плануванням, організацією і управлінням агропромислового формування. Мета тренінгу — інтегрувати теоретичні знання студентів з практичною діяльністю, забезпечити набуття ними навичок підготовки і прийняття управлінських рішень, вироблення уміння практичного застосування набутих теоретичних знань, опанування способами обробки інформації і алгоритмами здійснення необхідних аналітичних розрахунків. Завдання тренінгу. Основним завданням тренінгу є засвоєння студентами методології і методики створення на базі переробного підприємства агропромислового формування з метою забезпечення цього підприємства власною сировиною в обсягах, достатніх для стабільної його роботи в умовах конкуренції на аграрному ринку і на ринку оренди землі. Тренінг дає змогу змоделювати АПФ, яке за своїми параметрами і умовами функціонування максимально наближене до реально діючих агропромислових формувань.
Варіантний підхід до створення АПФ і умови, що повинні бути дотримані за такого створення З метою забезпечення максимальної індивідуалізації виконуваних студентами завдань, в разі проектування АПФ по одному із продуктових підкомплексів АПК, витримується принцип варіантності до такого проектування. Причому кожний із варіантів повинен відрізнятися від інших не за другорядними, а за істотними ознаками. Такими ознаками можуть бути різна потужність переробного підприємства, на базі якого проектується створити агропромислове формування, різний обсяг виробництва власної сільськогосподарської сировини порівняно з її потребою для 100%-го використання виробничої потужності цього підприємства, неоднакова номенклатура і асортимент кінцевої продукції тощо. Варіантність проектування АПФ може бути істотно посилена завдяки включенню в окремі варіанти завдань по визначенню потреби в техніці для виконання основних технологічних операцій по виробництву сировини та вирощуванню зернових культур або іншої провідної культури, якщо зерно є сировиною для промислово переробного виробництва. Основними умовами, що повинні бути дотримані при створенні АПФ, є наступні: — забезпечувати високопродуктивне виробництво сільськогосподарської продукції за сучасними технологіями в обсягах, достатніх для сталої роботи промислової сфери АПФ; — розвивати тваринництво як галузь, по-перше, соціально значущу з точки зору забезпечення сільських працівників робочими місцями і задоволення потреб споживачів у високоякісній сільськогосподарській продукції; по-друге, як сферу виробничої діяльності, що забезпечує за сучасних технологій значне підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва; — підтримка соціальної сфери села; — забезпечення високого рівня ефективності агропромислового виробництва. Особливо важливо досягти практичного втілення першої з названих умов, бо в іншому разі дотриматись решти умов стає фактично неможливим. Практикою підтверджено, що переробному підприємству лише тоді доцільно трансформуватись в агропромислове формування з площею орендованих земель, достатньою для досягнення беззбиткового виробництва кінцевого продукту, а тим більше для набуття таким підприємством статусу аграрного, коли створене АПФ спроможне запровадити новітні технології виробництва сільськогосподарської продукції, сучасний менеджмент і одержувати завдяки цьому високі врожаї сільськогосподарських культур, досягти високої продуктивності тварин. В іншому разі переробному підприємству необхідно буде орендувати значно більші масиви сільськогосподарських земель, що призведе до погіршення управління сільськогосподарським виробництвом, вимагатиме додаткових витрат на придбання більшої кількості техніки та на її експлуатацію, зросте потреба у сільськогосподарському персоналі і збільшаться витрати на його оплату, зростуть також загальновиробничі витрати. В сукупності це зумовить істотне зростання собівартості сільськогосподарської сировини власного виробництва, іншої сільськогосподарської продукції, а отже, і зниження економічної ефективності виробництва кінцевого продукту і виробничої діяльності АПФ в цілому. Проектування АПФ здійснюється на прикладі бурякоцукрового підкомплексу. Вихідними положеннями такого проектування є:
Цукровим заводам потрібно вирішити, який вид агропромислового формування доцільно створити: якщо це має бути цілісне підприємство у складі промислової і аграрної сфер, то при цьому аграрна сфера функціонуватиме на засадах відокремлених сільськогосподарських підрозділів без права юридичної особи, але з правом сплати податків у місцеві бюджети за місцем розташування. Дотримання цієї умови передбачає, що відокремлені підрозділи мають створюватись на базі населених пунктів, де проживають селяни-орендодавці. Якщо буде вибрано другий варіант створення АПФ у формі холдингу, то цукровий завод стає материнською компанією, а виробництво сільськогосподарської сировини концентрується у дочірніх аграрних підприємствах;
— частка цукрового буряку в сівозміні (3 поля у 10-пільній сівозміні); — окремі нормативи витрат на 1 га посіву цукрового буряку; — біологічна нормативна цукристість цукрового буряку; — нормативи втрат цукрози по всьому технологічному ланцюгу виробництва цукру; — нормативи витрат на приймання і зберігання цукрового буряку; — нормативи витрат на допоміжні матеріали, тепло і енергію, заробітну плану працівників заводу, зайнятих на технологічних операціях цукровиробництва; — окремі техніко-економічні коефіцієнти, що використовуються при оптимізації аграрної сфери; — нормативи для визначення потреби в техніці, яка необхідна для виконання основних технологічних операцій на вирощуванні цукрового буряку і зернових. Для полегшення розрахункової частини проектування АПФ окремі види витрат наводяться готовою цифрою, а саме: загальновиробничі витрати, витрати на збут та адміністративні витрати.
Учасники тренінгу і організація його проведення
Учасниками тренінгу є:
Із числа студентів-учасників тренінгу формуються 4 мікрогрупи таким чином, щоб вони були приблизно однаковими за чисельністю і за рівнем їх фахової підготовки. Очолює кожну мікрогрупу лідер із числа кращих студентів, визначених попередньо самими студентами за участю викладачів-консультантів. Кожний з таких викладачів за рішенням кафедри співпрацює із закріпленою за ним мікрогрупою: надає консультативні послуги, здійснює оперативний контроль за ходом виконання тренінгових завдань, спрямовує студентів мікрогрупи на ефективну колективну працю і на колективну та індивідуальну відповідальність за своєчасність і якість виконуваної роботи. Кожна мікрогрупа вибирає один із чотирьох варіантів проектування АПФ: 1. АПФ з потужністю цукрового заводу 6 тис. тонн переробки цукрового буряку за добу з аграрною сферою, достатньою: а) для отримання обсягу власної сировини, що забезпечує досягнення точки беззбитковості виробництва цукру; б) з обсягом власної сировини, що забезпечує отримання цукровим заводом статусу аграрного підприємства. 2. АПФ з потужністю заводу 3 тис тонн переробки коренів за добу з проектуванням таких же підваріантів а) і б), як і у 1 варіанті. 3. АПФ з потужністю заводу 6 тис. тонн переробки цукрового буряку за добу з аграрною сферою, достатньою для перекриття точки беззбитковості виробництва цукру на 20% і з наступним визначенням по аграрній сфері потреби в техніці, яка необхідна для виконання основних технологічних операцій на вирощуванні цукрового буряку і зернових. 4. АПФ з потужністю цукрового заводу 3 тис. тонн переробки цукрового буряку за добу з виконанням таких же завдань, як і в 3 варіанті. У випадку співпадання бажань двох або більше мікрогруп щодо вибору певного варіанту проектування АПФ, це спірне питання вирішується шляхом жеребкування. Важливим питанням організації комплексного тренінгу є визначення ролей учасників тренінгу і розподілу завдань між членами мікрогрупи. Чисельність мікрогрупи формується в залежності від кількості студентів магістерської програми "Економіка агропромислових формувань", а також з врахуванням тієї обставини, що цей тренінг проводиться за чотирма варіантами проектування агропромислового формування. Кількість варіантів може бути збільшена завдяки розробці методології проектування АПФ по інших продуктових підкомплексах АПК. У кожній мікрогрупі з ініціативи її лідера здійснюється розподіл між студентами ролей і виконавчих функцій, завдяки чому досягається індивідуалізація завдань, їх поетапне виконання з орієнтацією на синхронізацію дій щодо своєчасного і якісного проектування АПФ як цілісного інтегрованого підприємства. Визначення ролей і персоніфікація завдань може мати такий вигляд[2]:
Розподіл ролей і персоніфікація завдань між членами мікрогрупи чисельністю 10 чоловік
Тренери-консультанти, здійснюючи оперативний контроль за виконанням студентами індивідуальних завдань за етапами, виставляють їм попередні оцінки з врахуванням тих же вимог, що ставляться при проектуванні АПФ в цілому. Остаточна оцінка виставляється студентам за результатами презентації. Презентація — це представлення мікрогрупою у формі виступу і наочної ілюстрації перед аудиторією одержаних результатів щодо проектування агропромислового формування за відповідним варіантом. Презентацію здійснює лідер мікрогрупи і окремі її члени. Зокрема, лідер мікрогрупи доповідає про концептуальні, найбільш важливі результати роботи, а студенти-члени мікрогрупи зупиняються більш детально на виконанні окремих принципової ваги завданнях. Кожна мікрогрупа оформляє результати своїх досліджень і рекомендацій у вигляді надрукованого і зброшурованого документа, який надається на рецензію для опонування. В якості опонентів виступають тренери-консультанти і лідери мікрогруп за одночасного залучення в разі потреби членів мікрогрупи. При цьому може бути використана така схема опонування: перша мікрогрупа опонує результати проектування АПФ другої мікрогрупи, друга — третьої, третя — четвертої, четверта — першої. Презентація має здійснюватися у формі невимушеного спілкування, дискусії: після презентації матеріалів проектування АПФ лідери мікрогруп і окремі її члени відповідають на запитання присутніх у залі, в тому числі і опонентів, дискутують з опонентами після їх виступу по спірних, на їх погляд, питаннях. У подальшому відбувається вільне обговорення результатів презентації за участю усіх бажаючих прийняти участь у дискусії.
Підсумкове оцінювання знань студентів за результатами виконання завдань тренінгу і їх презентації
Оцінка роботи студентів за результатами тренінгу здійснюється за трьома напрямами: 1. Оцінка професіоналізму студентів при виконанні покладених на них ролевих функцій. Здійснюється за такими елементами знань, умінь і навичок: вміння виконувати роль, аналізувати і оцінювати зовнішнє і внутрішнє середовище, здійснювати прогнозування, планування і проектування розвитку організації в цілому і, зокрема, в частині виконання індивідуальних завдань, спроможність активно вести дискусії, проявляти професіоналізм, вміння презентувати результати розробок, аргументувати пропозиції і оригінальність висунутих ідей. Оцінку за цим напрямом здійснює викладач-консультант за шкалою 0; 20; 40; 60 балів. 2. Оцінка роботи мікрогрупи в цілому. Здійснюється за такими елементами знань, умінь і навичок: своєчасність і якість виконання мікрогрупою в цілому завдань, що в сукупності забезпечують проектування АПФ. Ступінь активності членів мікрогрупи під час проведення дискусій, мозкових атак, аналізу і оцінки конкретних ситуацій. Вміння керівника мікрогрупи і її членів презентувати результати роботи та обґрунтовувати їх. Мікроклімат в мікрогрупі. Оцінку за цим напрямом здійснює викладач-консультант за шкалою 0, 10, 15, 20 балів. 3. Самооцінка роботи студента в мікрогрупі. Здійснюється за такими ж елементами знань, умінь і навичок, що і за першого напряму — оцінка професіоналізму студентів при виконанні покладених на них рольових функцій. Оцінку роботи кожного члена мікрогрупи за цим напрямом здійснюють самі студенти мікрогрупи за шкалою: 0, 10, 15, 20 балів. Отже, максимальну оцінку студент може отримати, за усіма напрямами оцінювання, 100 балів. Переведення 100-бальної шкали в 4-х-бальну здійснюється за загальноприйнятою в університеті шкалою: — "відмінно" — 85—100, — "добре" — 65—80; — "задовільно" — 50—60; — "незадовільно" — 0—45. Критерії оцінювання роботи студентів за першим напрямом "Оцінка професіоналізму студентів при виконанні покладених на них рольових функцій": Оцінка 60 балів:
Оцінка 40 балів:
Оцінка 20 балів:
Оцінка 0 балів:
Критерії оцінювання роботи студентів за другим напрямом "Оцінка роботи мікрогрупи в цілому"
Оцінка 20 балів:
Оцінка 15 балів:
Оцінка 10 балів:
Оцінка 0 балів:
Особливість оцінки результатів роботи мікрогрупи за цим напрямом полягає в тому, що отриманий мікрогрупою оціночний бал (20, 15, 10, 0) є одночасно і балом оцінки кожного члена мікрогрупи. Проте викладач-консультант може підвищити цю бальну оцінку на 5 балів тим членам мікрогрупи, які значно краще працювали, ніж мікрогрупа в цілому. Це стосується ситуації, коли робота мікрогрупи оцінена на 15, 10 або 0 балів.
Критерії оцінювання роботи студентів за третім напрямом
Використовуються ті ж критерії вимоги, що і за першого напряму оцінювання лише з тією різницею, що тут встановлюються своя бальна шкала: замість 60 балів максимальна оцінка береться 20 балів; замість 40—15; замість 20—10. Результати цієї оцінки є індивідуальними для кожного члена мікрогрупи, визначається рішенням усіх членів колективу з врахуванням якості виконання студентом усіх аспектів ролевих функцій.
2. Програма, методичне забезпечення та критерії оцінювання практики.
Відповідно до навчальної програми магістерської підготовки кафедрою економіки агропромислових формувань організується переддипломна практика студентів на підприємствах і міжгалузевих формуваннях АПК. Головна мета практики — набуття практичних навичок професійної діяльності, здійснення науково-аналітичних спостережень, дослідження економічних процесів і явищ на об’єкті практики, узагальнення і систематизування їх з метою вироблення власного бачення проблеми та опрацювання обґрунтованих рекомендацій щодо її розв'язання, а також для підготовки дипломної роботи. В процесі підготовки до проходження практики студент зобов’язаний: отримати індивідуальне завдання від наукового керівника з проходження практики; оформити і передати до університету договір з проходження практики; одержати консультації від керівника практики від університету щодо оформлення необхідних документів. Перебуваючи на базі практики студент повинен: прибути на базу практики, своєчасно, згідно графіку проходження практики з відповідними документами, одержаними в університеті; ознайомитись з правилами внутрішнього розпорядку на базі практики; у повному обсязі виконувати всі завдання, передбачені програмою практики і вказівками наукового керівника і керівника бази практики. В процесі проходження практики студент формує теоретико-методологічну базу з відповідним цифровим фактажем, необхідним для написання звіту з проходження практики, а також для виконання магістерської дипломної роботи. Оскільки базами практики можуть бути аграрні, переробні, сервісні і торгові підприємства, агропромислові формування (агропромислові підприємства, агрофірми, агроконсорціуми, агрохолдинги, агроконцерни, агрокорпорації, агроасоціації та ін.), а також управлінські структури (міністерства, обласні і районні управління, інші відомства), то програма практики має будуватись відповідно до особливостей кожної організації. Звіт про проходження переддипломної практики
Після завершення переддипломної практики студент подає на кафедру відповідний звіт. Звіт про проходження переддипломної практики має складатися із трьох розділів: 1.1. Соціально-економічна характеристика підприємства (організації). 1.2. Результати прикладного вивчення досліджуваної проблеми 1.3. Висновки і пропозиції, одержані та вироблені в результаті проходження практики. Наповненість розділів звіту має бути такою: 1. Соціально-економічний портрет підприємства (організації): — статус; — організаційно-виробнича структура; — основні результати виробничо-фінансової діяльності; — соціальне становище працівника; — стратегія розвитку: сильні і слабкі позиції. Зазначені питання слід вважати орієнтирами. Студент повинен у конкретних умовах підприємства (організації) врахувати специфіку і намагатись найбільш повно, на власний розсуд, розкрити суть соціально-економічної характеристики, залучивши до цього не лише установчі документи, а й планові, фактичні дані, аналітичні матеріали, інструкції, положення та інші регламентаційні документи. Головне — "сконструювати" власну концепцію і розуміння самої суті — економічної характеристики. 2. Робота, виконана безпосередньо студентом під час проходження практики. Цей розділ аналітико-дослідницького спрямування, в якому студент наводить обґрунтовані результати власного дослідження по обранній темі дипломної роботи на базі підприємства(об’єкта практики). Даний розділ повинен містити аналіз фактичного стану справ по темі дослідження на обєкті переддипломної практики, з використанням необхідних теоретичних та методичних знань. Структуру розділу слід формувати з 2-3 підрозділів. Під час практики студент зобов'язаний зібрати і опрацювати весь аналітичний матеріал, з'ясувати наскільки обрана тема дипломної роботи відповідає профілю підприємства (організації) і можливостям одержання та збору необхідної цифрової, документної та законодавчої інформації. Даний і третій розділ звіту за обсягом мають бути центральними, бо саме в них студент має показати свою здатність і готовність до самостійної планово-аналітичної роботи. 3. Висновки і пропозиції, одержані та вироблені в результаті проходження практики. Це важливий розділ, адже він засвідчує про готовність студента до практичної діяльності з точки зору здатності і практичних навичок робити аргументовані конкретні висновки і пропозиції. В даному розділі розробляються і обґрунтовуються пропозиції щодо підвищення ефективності діяльності підприємства за певним функціональним напрямом(по обраній проблемі дослідження). Інформацію, отриману в попередніх розділах звіту, необхідно використати при розробці економіко-математичних моделей та прогнозів динаміки розвитку економічних показників бази практики. Доцільно даний розділ представити у вигляді 2-3 підрозділів. Додатки до звіту є його обов’язковим елементом. У додатках можуть наводитися окремі аналітичні матеріали, розрахунки, форми звітності, документи з нормування і оплати праці, нормативні матеріали, положення тощо. Загальний обсяг звіту разом з додатками не повинен перевищувати 50 сторінок комп’ютерного тексту шрифтом Times New Roman, розмір 14, інтервал 1,5.
Звіт про проходження переддипломної практики в структурах Міністерства аграрної політики та продовольства
Після завершення практики студент оформляє письмовий звіт, який він захищає безпосередньо в Міністерстві аграрної політики тапродовольства з участю наукового керівника від кафедри і який має складатись з таких обов’язкових розділів: Загальна характеристика Міністерства аграрної політики та продовольства. 1.1. Юридичний статус, завдання та функції Міністерства. Внутрішня структура Міністерства. Департамент, його призначення, організаційна побудова і завдання. Функції та завдання управлінь, відділів і секторів, що формують департамент. Керівні органи Міністерства. Роль Міністерства в опрацюванні аграрної політики та управління аграрним сектором економіки. 1.2. Функції і завдання департаменту стратегії розвитку аграрної економіки. Структура департаменту, його головні управління, відділи і сектори. Завдання і функції департаменту. Зв’язок департаменту з іншими управлінськими підрозділами Міністерства та управлінськими структурами в областях і районах. Роль департаменту в опрацюванні сучасної аграрної політики. Методичні і методологічні розробки і рекомендації департаменту щодо прогнозування стратегії розвитку аграрної економіки. 1.3. Завдання і функції управління стратегії розвитку аграрної економіки та економічного аналізу. Структура управління, його відділи, їх завдання і функції. Методологічні і методичні розробки управління з питань економічного аналізу та стратегії розвитку аграрної економіки. Інформативна база та інформаційне забезпечення діяльності управління. Зв’язок з обласними і районними структурами, іншими підрозділами Міністерства. Реалізація опрацьованих рекомендацій структурами управління. 2. Участь студента в роботі департаменту. Завдання, які виконані за заявкою департаменту безпосередньо студентом під час проходження практики: їх зміст, значення і практичне спрямування. 2.2. Завдання, які виконано за дорученням кафедри. Йдеться про конкретні завдання, які видає науковий керівник від кафедри для використання результатів у навчальному процесі, поповнення навчально-методичного кабінету, формування банку даних, нагромадження планової та звітної документації, різних нормативних документів, що діють безпосередньо на підприємстві. 2.3. Підготовка дипломної роботи. Під час практики студент зобов’язаний зібрати і опрацювати весь аналітичний матеріал, з’ясувати наскільки обрана тема дипломної роботи відповідає профілю організації і можливостям одержання та збору необхідної цифрової, законодавчої інформації.
Оцінювання переддипломної практики
Оцінювання переддипломної практики здійснюється за комплексом показників.
3. Напрями досліджень.
1.6. Тематика дипломних робіт
4. Методичні рекомендації щодо підготовки та захисту магістерської дипломної роботи.
Магістерська дипломна робота (МДР) — це самостійне теоретико-прикладне дослідження, що виконується студентом на завершальному етапі здобуття повної вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем “магістр”. За основним призначенням МДР є кваліфікаційною роботою, на підставі захисту якої державна екзаменаційна комісія визначає рівень теоретичної та практичної підготовки випускника, його здатність до самостійної роботи за фахом, і приймає рішення про присвоєння відповідної кваліфікації та видачу диплома. Магістерській дипломній роботі притаманні також ознаки наукової праці: відповідність сучасному станові розвитку економічної науки та господарської практики, наявність дискусійного та полемічного матеріалу, застосування методичного апарату та інструментарію економічних досліджень, аргументованість висновків та пропозицій. Метою підготовки МДР є закріплення та демонстрація сформованих упродовж навчання в університеті професійних компетенцій за відповідною спеціальністю. Це досягається шляхом виконання студентом у процесі підготовки МДР професійних завдань, притаманних первинним посадам, які займають професіонали. Професійні завдання можуть стосуватися аналізу соціально-економічних процесів на макро- чи мікрорівні, обґрунтування рекомендацій практичного характеру, розроблення консультативних проектів розвитку певних процесів, заходів щодо підвищення ефективності функціонування організацій, їх підрозділів тощо. До найважливіших професійних завдань за напрямом “Економіка і підприємництво” належать:
Особливості професійних завдань стосовно окремих спеціальностей студент відображає у відповідній частині МДР. Професійні завдання виконуються та розгортаються на всіх етапах процесу підготовки МДР, а саме шляхом:
Дипломним роботам магістерської програми «Економіка підприємств АПК» має бути притаманна практична орієнтація. Це означає, що головне завдання дослідження має полягати в обґрунтуванні проектів, що спрямовані на вирішення проблем конкретного підприємства. Головним критерієм при формуванні тематики таких робіт є практична значущість розробок магістранта. Разом із тим у роботі мають бути представлені дослідницькі елементи, науковий пошук, оцінка існуючих методичних підходів та інструментарію дослідження. Наукове керівництво виконання студентами МДР складається з методологічного та організаційного забезпечення. Методологічне забезпечення включає монографії, наукові статті у періодичних виданнях, підручники, посібники, методичні розробки, інші науково-методичні матеріали, створені вітчизняною та світовою наукою. Консультативну допомогу по їх використанню у магістерських дипломних роботах студентів надають наукові керівники та автори праць, виконаних на кафедрі. Організаційно керівництво процесом підготовки студентами МДР забезпечується системою заходів, до якої входять:
Персонально керівництво роботою студентів здійснюють призначені наказом ректора наукові керівники. Науковими керівниками МДР можуть бути як штатні викладачі, так і сумісники, які мають наукові ступені, вчені звання, наукові публікації у галузях знань, що відповідають спрямованості і змісту магістерської програми. Одному керівникові кафедра може доручати керівництво не більш, ніж п’ятьма дипломниками. Основні обов’язки наукового керівника МДР:
Вибір теми МДР є прерогативою студента. Він має враховувати:
Студент має право запропонувати власне формулювання теми, яке відповідає узагальненому об'єкту спеціальності або спеціалізованому об'єкту магістерської програми. Теми МДР мають відповідати обраному студентом спрямуванню магістерської програми. В окремих випадках теми дипломних робіт і їх розкриття можуть відображати функціонування віртуальних об'єктів або процесів. При цьому вихідні матеріали, необхідні для підготовки МДР, задаються науковим керівником та відображаються в індивідуальному завданні на підготовку МДР. Студент звертається з заявою про закріплення за ним обраної теми МДР до завідувача кафедри. Закріплення за студентами тем магістерських дипломних робіт і підприємств, на яких виконується МДР, оформлюється наказом ректора за поданням випускової кафедри. Цим самим наказом призначаються наукові керівники магістерських дипломних робіт. Після затвердження теми науковий керівник разом зі студентом формують індивідуальне завдання на підготовку МДР. Індивідуальне завдання має бути погоджене керівником магістерської програми і затверджене завідувачем випускової кафедри. Формування і затвердження індивідуального завдання направлено на досягнення наступних цілей:
Індивідуальне завдання оформляється у двох примірниках: один зберігається на кафедрі, другий — у студента. Свій примірник студент розміщує у дипломній роботі після титульного аркуша. Індивідуальне завдання є нормативним документом і суттєвих відступів у МДР від зафіксованої в ньому структури не допускається. Форму індивідуального завдання на МДР наведено у Додатку А. Календарний графік підготовки та захисту МДР направлений на забезпечення високої якості виконання робіт. Він покликаний вирішити наступні завдання:
Календарний графік складається випусковою кафедрою на основі типового графіка, затвердженого ректором університету та враховує особливості відповідної спеціальності (Додаток Б). Контроль за дотриманням графіка виконання МДР покладається на наукового керівника. Кафедра періодично розглядає на своїх засіданнях хід підготовки студентами МДР за інформацією наукового керівника або матеріалами перевірки керівником кафедри. Попередній розгляд МДР здійснює спеціальна комісія випускової кафедри. При значній чисельності студентів може бути створено кілька комісій. Комісію створює завідувач кафедри у складі 2—3-х викладачів, які мають науковий ступінь та/або вчене звання і досвід керівництва дипломними роботами. Очолює комісію завідувач кафедри або його заступник, чи науковий керівник магістерської програми. Порядок роботи комісії та форму матеріалів, що подають студенти для розгляду комісією, визначає кафедра. Метою попереднього розгляду (захисту) МДР є експертна оцінка фахівцями кафедри рівня готовності роботи відповідально до затверджених кафедрою критеріїв. Така оцінка є дієвою формою допомоги студенту у доведенні роботи до встановлених вимог. Вона супроводжується конкретними рекомендаціями по доопрацюванню МДР. Негативна експертна оцінка дипломної роботи не тягне за собою адміністративних рішень стосовно студента та наукового керівника. Звіт комісії заслуховується на засіданні кафедри і передбачає оцінку ступеня готовності студентів до захисту дипломних робіт у ДЕК; виявлення осіб, успішне завершення робіт якими знаходиться під загрозою, виявлення типових проблем у ході підготовки МДР та аналіз причин, що призвели до їх появи; пропозиції щодо прийняття заходів по успішному завершенню МДР та їх захисту в ДЕК. На попередній розгляд МДР, як правило, виноситься робота в повному обсязі. Попередній розгляд МДР може бути проведений у формі захисту консультативного проекту, що виконувались в її рамках. Розгляд магістерських дипломних робіт на кафедрі є офіційним підведенням підсумків завершального етапу підготовки магістрів. Він передбачає оцінку усіх складових виконаної роботи студентами та колективом кафедри. На цій основі вносяться пропозиції до проекту наказу про допуск або не допуск студентів до захисту МДР у Державній екзаменаційній комісії. Порядок розгляду передбачає інформацію наукових керівників магістерських дипломних робіт про проведену роботу та офіційне відношення до неї, відображене у відгуку. Відгук не містить оцінку МДР. У разі необхідності кафедра може заслухати окремих студентів, МДР яких не відповідають встановленим вимогам щодо термінів виконання та повноти виконання індивідуального завдання. При розгляді МДР на засіданні кафедри можуть бути ураховані висновки комісії, що проводила їх попередній захист. В обговоренні може брати участь науковий керівник магістерської програми. До розгляду на кафедрі подається повністю оформлена МДР. На підставі рішення кафедри завідувач кафедри підписує рекомендацію про її допуск до захисту. Допуск студента і його МДР до захисту в ДЕК оформляється у такому порядку:
Зовнішнє рецензування МДР проводиться з метою надання ДЕК незалежної експертної оцінки професійних компетенцій студентів, продемонстрованих при підготовці дипломної роботи. Його проводять фахівці в галузях знань та практики, яким присвячені теми робіт. Зовнішніх рецензентів призначає випускова кафедра. Зовнішніми рецензентами МДР можуть бути: висококваліфіковані працівники відповідних структурних підрозділів бази практики чи організації, на матеріалах яких виконується робота; наукові працівники науково-дослідних установ; працівники міністерств і відомств, викладачі з науковими ступенями та вченими званнями інших вищих навчальних закладів ІІІ—ІV рівня акредитації. Зовнішній рецензент у своїй рецензії повинен чітко окреслити позитивні сторони і недоліки у МДР, зробити висновок: рекомендує він її до захисту, чи не рекомендує. Орієнтовну форму зовнішньої рецензії наведено у Додатку В. Критерії оцінювання МДР є методичним засобом, що використовується ДЕК з метою виявлення відповідності професійних компетенцій студента вимогам освітньо-професійної програми. Вони передбачають аналіз рівня відображення в МДР професійних завдань, які виконуються на первинних посадах професіоналів даної спеціальності. До типових критеріїв оцінювання МДР належать:
На підставі загальних критеріїв оцінки МДР кафедрою розробляються і затверджуються критерії, що відображають специфіку професійних завдань які виконуються в межах відповідних спеціальностей та магістерських програм. Вони слугують студентам в якості орієнтирів, що дозволяють проявити професійні компетенції, а ДЕК використовує критерії для оцінювання МДР. ДЕК може прийняти до уваги інформацію наукового керівника відображену у його відгуку про процес підготовки МДР та її експертну оцінку зовнішнім рецензентом. Для оцінювання МДР в університеті застосовується 100-балова шкала. Отримана студентом підсумкова оцінка у балах одночасно фіксується у протоколі засідання ДЕК у 4-баловій шкалі (“відмінно”, “добре”, “задовільно” чи “незадовільно”), а також у буквених символах ECTS (“А”,”B”, “С”, “D”,“Е”, “FX”, “F”). Критерії оцінювання МДР використовується ДЕК з метою виявлення відповідності професійних компетенцій студента вимогам освітньо-професійної програми. Вони передбачають аналіз рівня відображення в МДР професійних завдань, які виконуються на первинних посадах професіоналів даної спеціальності. До типових критеріїв оцінювання МДР належать:
На підставі загальних критеріїв оцінки МДР кафедрою розробляються і затверджуються критерії, що відображають специфіку професійних завдань які виконуються в межах відповідних спеціальностей та магістерських програм. Вони для студентів є орієнтирами, що дозволяють реалізувати професійні компетенції. ДЕК приймає до уваги інформацію наукового керівника, відображену у його відгуку про процес підготовки МДР та її експертну оцінку зовнішнім рецензентом. Дипломна робота та її захист оцінюється за 100-бальною системою оцінки з переведенням в 4-х бальну та шкалу за системою ECТS. Отримані бали за 100-бальною шкалою переводяться також у 4-х-бальну та шкалу ЕCTS у такому порядку:
Оцінка за 100-бальною системою передбачає наступний розподіл балів: - оцінка дипломної роботи науковим керівником – до 50 балів; - презентація і захист дипломної роботи перед ДЕК – до 50 балів. При цьому кількість балів, які виставляє науковий керівник, передбачає оцінювання таких складових:
Максимальні бали виставляються за умови, якщо магістерська дипломна робота виконана самостійно, відповідно до вимог, своєчасно подана на кафедру та забезпечує повне розкриття теми.Критерії оцінювання якості магістерської дипломної роботи за окремими складовими
4-5 балів – за умови належного оформлення дипломної роботи у відповідності до вимого щодо такого рівня робіт та своєчасного представлення роботи науковому керівнику та на кафедру згідно графіку, який доводиться до студента на початку навчального року; 0-3 балів – за умови істотних недоліків у оформленні дипломної роботи та систематичного і несвоєчасного представлення роботи або окремих її частин науковому керівнику та на кафедру; важко визначити ступінь самостійності виконання студентом представленої МДР;
5 балів – тема розкрита повністю та витримана логіка побудови дослідження; 3-4 бали – тема МДР розкрита, але мають місце окремі недоліки непринципового характеру; в роботі зустрічається порушення логіки у побудові дослідження, відсутній взаємозв’язок між підрозділами роботи; 0-2 балів – тема МДР в основному не розкрита або сформульована не чітко, мають місце недоліки змістовного характеру, назви окремих розділів не відповідають змісту, план дослідження незбалансований; порушена логіка представленого матеріалу, змістовне наповнення окремих розділів не пов’язано між собою
4-5 балів – теоретико-методологічна частина містить значний і різноманітний масив опрацьованих інформаційних джерел, критичний огляд наукової літератури; 0-3 балів – аналіз літературних джерел здійснено поверхово, відсутні узагальнення, наукова полеміка, а також власні висновки, є незначна кількість посилань на першоджерела;
11-15 балів – в аналітичній частині автором використані сучасні аналітичні і методологічні інструментарії, представлені власні висновки, які базуються на якісно опрацьованій статистичній інформаційній базі; узагальнення і висновки дозволяють чітко визначити авторську позицію; 6-10 балів – економічна діагностика підприємства проведена без застосування сучасного аналітичного інструментарію, на обмеженій інформаційній базі, відсутні чітко аргументовані авторські висновки; 3-5 балів – в аналітичному розділі поверхово і переважно описово подана економічна діагностика підприємства, відсутні розрахунки, що дозволяють аргументувати зроблені авторські висновки; 0-2 балів – в аналітичній частині представлений застарілий статистичний матеріал, аналіз діяльності підприємства представлений без відповідних розрахунків, відсутні аналіз динаміки і тенденції функціонування галузі і підприємства, відсутні узагальнення, авторські висновки;
21-25 балів – представлені рекомендації автора характеризуються практичною цінністю, містять розрахунки показників економічної ефективності проектних заходів, запропоновані управлінські аспекти впровадження запропонованих рекомендацій на підприємстві; 11-20 балів – подані у роботі авторські пропозиції не містять достатнього аналітичного обґрунтування економічної доцільності їх реалізації; 5-10 балів – розроблювальна частина має описово-декларативний характер, пропозиції обґрунтовано непереконливо; 0-4 балів – порушена чи відсутня логіка запропонованих заходів з проведеним аналізом діяльності підприємства. Обґрунтування економічної ефективності запропонованих рекомендацій і пропозиції відсутнє. Презентація і захист дипломної роботи перед ДЕК оцінюється максимум у 50 балів. При цьому 15 балами – оцінюється виступ і презентація матеріалу, а 35 балами – відповіді на запитання. Максимальна кількість балів (13-15) ставиться за умови, якщо доповідь логічна, повна, стисла, проілюстрована бездоганно оформленими наочними матеріалами. 5-12 балів ставиться за умови, якщо доповідь прочитано не чітко, із зупинками, без врахування зацікавленості аудиторії; наочний матеріал оформлений з огріхами. 0-4 балів ставиться за умови, якщо доповідь не відображає зміст виконаної роботи, прочитана виключно за текстом, без зміни інтонацій, наочний матеріал відсутній або представлений у незадовільному стані. Відповіді на запитання оцінюються за такими критеріями:
Студенти, робота яких містить наукову новизну, яка була презентована на наукових конференціях і/або опублікована у наукових виданнях, і за результатами захисту не набрали максимальну кількість балів, додатково отримують 10 балів. Дипломна робота оцінюється державною атестаційною комісією за результатами захисту. Якщо презентація та захист дипломної роботи студента оцінені менше, ніж на 20 балів, він отримує незадовільну оцінку.
Дипломна робота до захисту не допускається в таких випадках:
Дипломна робота може допускатися до захисту і при негативній оцінці наукового керівника та негативній зовнішній рецензії.
![]()
Рис. 1 - Алгоритм дослідження обраної теми дипломної роботи
1. Основна вимога – дипломна робота має містити елементи особистих наукових досліджень дипломника. Це основний критерій оцінки змісту роботи. Ніякого плагіату. Тільки власні думки і чіткі посилання на використані літературні джерела. 2. В дипломній роботі повинна знайти своє відображення концептуальна (теоретична), аналітична і практична (конструктивна) частини дослідження. 3. Обов’язковою вимогою має бути обґрунтування дипломником можливих очікуваних результатів запропонованих в роботі заходів та викладені розрахунки і практичні рекомендації щодо їх впровадження (використання).
Процедура захисту дипломної роботи
У вступі до МДР студент повинен чітко і лаконічно висвітлити такі питання:
Орієнтовний обсяг вступу має бути в межах 3—5 сторінок.
У теоретичному розділі студент повинен показати свої науково-дослідницькі компетенції. Від нього вимагається розкрити сучасний стан наукової думки в галузі проблем досліджуваної теми, проаналізувати різні теорії та погляди, зробити критичний огляд відповідних наукових джерел, у тому числі зарубіжних, висловити й обґрунтувати своє ставлення, навести власний аналіз основних категорій і понять, сформулювати проблемні питання. Важливе значення у цьому розділі має обґрунтування вибору методики аналізу досліджуваних проблем, яка буде застосована в аналітичному розділі МДР. Особливу увагу слід звернути на :
У структурному плані теоретичний розділ МДР може бути поділений на 3—4 взаємопов’язаних підрозділів. Загальний обсяг цього розділу має бути у межах 20—25 сторінок. У роботі над аналітичним розділом студент має шанс проявити й використати свої аналітично-контрольні компетенції. Він повинен ґрунтовно проаналізувати фактичний стан досліджуваної проблеми виключно на матеріалах обраної організації (бази практики, місця постійної роботи). У цьому розділі може бути три-чотири відносно самостійних підрозділів, що містять аналіз та оцінку конкретних сфер діяльності об’єкта дослідження. Описувати історію виникнення і розвитку організації недоцільно. Розділ має бути максимально насиченим фактичною інформацією (таблиці, графіки, діаграми, схеми), що відображають відповідні результати діяльності організації за останніх 3—5 років. Слід чітко розмежувати джерела походження використаної під час аналізу інформації: що запозичено з літератури, що одержано з документів організації, а які дані здобуті шляхом власних спостережень, експериментів, розрахунків, соціологічних опитувань тощо. Розділ завершується оцінкою одержаних результатів. У даному розділі особливу увагу слід приділити таким аспектам:
Оптимальний обсяг розділу 25—30 сторінок.
Підготовка цього розділу МДР вимагає від студента найбільших творчих зусиль. Саме тут він має застосувати і довести свої нормувально-планувальні та інноваційно-проектні компетенції. Конструктивний розділ МДР має містити обґрунтовані пропозиції студента, спрямовані на досягнення мети, визначеної у вступі. Структурно вміщує 2—3 підрозділи. Характер і зміст пропонованих заходів мають базуватися на аналізі, проведеному в другому розділі МДР. Невід’ємною частиною обґрунтування пропонованих студентом заходів має бути розрахунок економічної ефективності. За результати розрахунків і зроблені на цій основі висновки відповідальність несе студент — автор магістерської дипломної роботи. Однією з ознак високої якості МДР є застосування економіко-математичних методів та інформаційних технологій, як під час аналізу, так і при обґрунтуванні запропонованих заходів. Варто акцентувати увагу на таких питаннях:
Обсяг розділу має бути в межах 20—25 сторінок.
Цей невеликий за обсягом (5—7 сторінок) розділ є дуже важливим. Текст висновків має підтвердити здатність автора дипломної роботи успішно реалізувати поставлену мету і завдання. Студент повинен стисло охарактеризувати висновки з проведеного аналізу діяльності організації, узагальнити власні пропозиції, оцінити їх практичне значення та ефективність, виокремити власний внесок в економічну теорію та практику господарювання.
Важливим етапом виконання МДР є оформлення її тексту. Від того, наскільки вимогливо поставиться автор до форми своєї роботи, суттєво залежатимуть її якість, а отже, і підсумкова оцінка. Магістерська дипломна робота має бути виконана з додержанням усіх вимог, що стосуються наукових публікацій. Текст виконується літературною українською мовою на комп’ютері, на листах білого паперу формату А4 з однієї сторони листа. Робота друкується в Word 6.0 (7.0) for Windows, розміри полів: верхнє і нижнє — 20 мм, праве — 10 мм, ліве — 25 мм. Тип шрифту — Times New Roman, розмір шрифту 14 , міжрядковий інтервал — 1,5. Номер сторінки — внизу, по центру сторінки. Використовується науковий стиль із дотриманням усталених термінів. Не допускається використання спрощеного або публіцистичного стилю, чи надто складних словесних конструкцій, відступів від загальноприйнятої термінології. Матеріал повинен викладатися в логічній послідовності. Думки і пропозиції слід формулювати чітко і зрозуміло. Слід уникати надмірної описовості, зайвої інформації, не пов’язаної з темою дослідження, необґрунтованих тверджень і висловів, повторів думок. Висновки і пропозиції мають бути конкретними, аргументованими і базуватися на аналізі законодавства, наукових джерел та практики господарювання організації. Дипломна робота починається з титульного аркуша, який оформляється за зразком, наведеним у Додатку Д. За титульним аркушем послідовно розташовуються: індивідуальне завдання на МДР, відгук керівника, зовнішня рецензія, вступ, перший, другий, третій розділи, висновки, додатки, перелік використаних джерел. У змісті дипломної роботи зазначають початкові сторінки кожного розділу і параграфа. Назви розділів і параграфів у змісті та тексті мають бути тотожними. Вступ, кожен розділ і висновки, які розміщуються у визначеній послідовності, розпочинаються з нової сторінки. Розділи позначаються римськими цифрами, а параграфи — двома арабськими, перша з них відповідає номеру розділу, друга — номеру параграфа (наприклад, 1.1.; 1.2 або 2.1; 2.2 і т.д.). Заголовки основних структурних частин роботи “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої). Усі заголовки формулюються лаконічно. Вони повинні розкривати зміст відповідної структурної частини роботи. У заголовках не можна робити переноси слів. Відстань між заголовком та текстом має дорівнювати 2—3 інтервалам. У кінці заголовків крапок не ставлять.
Цифровий матеріал, як правило, подається в табличній формі. Кожна таблиця повинна мати тематичний заголовок, що відображає її зміст. Усі таблиці слід нумерувати. Праворуч і вище від назви таблиці з прописної букви пишуть слово “Таблиця” та її порядковий номер. Знак № перед цифрою не ставиться. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці в даному розділі (наприклад: Таблиця 1.3 — третя таблиця першого розділу). У разі перенесення частини таблиці на іншу сторінку справа над перенесеною частиною пишуть слова “Продовження табл.” і вказують її номер, наприклад: “Продовження табл. 1.2”. Оформлюючи таблицю, слід дотримуватися певного співвідношення її частин. Ширина боковика має бути не більше 1/3 загальної ширини таблиці, а висота головки таблиці — не більше 1/3 висоти таблиці. Стовпці нумеруються тільки в тих випадках, коли у тексті на них є посилання або таблицю розташовують на кількох сторінках. Висота рядків має бути не менше 8 мм. Якщо рядки або стовпці таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під одною, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її головку та боковик. При поділі таблиці на частини допускається її головку заміняти відповідними номерами стовпців. Якщо всі показники таблиці мають однакові одиниці виміру, їх вносять у заголовок таблиці, якщо різні — вказують у боковику. Позначення одиниць виміру має відповідати вимогам стандартів. Таблицю розміщують після першого посилання на неї в тексті. Посилання в тексті мають бути на всі таблиці. Зразок конструкції таблиціТаблиця_______(номер) Назва таблиці
Боковик Стовпці
Ілюстрації (рисунки, схеми, графіки, карти, креслення тощо) слід розміщувати безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше. На всі ілюстрації мають бути посилання. Якщо ілюстрація створена не автором МДР, необхідно дотримуватися вимог чинного законодавства про авторські права. Креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми повинні відповідати вимогам стандартів "Єдиної системи конструкторської документації" та "Єдиної системи програмної документації". Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують під ілюстрацією з абзацного відступу. За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані ( підрисунковий текст). Ілюстрації позначаються словом "Рис." і нумеруються послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: "Рис. 3.1" (перший рисунок третього розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Наприклад:
8 12 13 17 традиційний графік роботи
7 9 11 12 13 14 17 19 гнучкий графік роботи
Рис. 1.8.1. Варіанти традиційного та гнучкого графіка роботи
Формули створюються за допомогою "Редактора формул" і розташовуються безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині рядка. Вище і нижче кожної формули має бути залишено не менше одного вільного рядка. Формули слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3.) — третя формула першого розділу. Номер формули слід зазначати в круглих дужках на рівні формули в крайньому правому положенні на рядку. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, слід наводити безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Пояснення значення кожного символу слід давати з нового рядка. Перший рядок починають без абзацу словом "де" без двокрапки. Наприклад:
де Км — коефіцієнт монотонності праці; Тпр — час, витрачений на повторювані рухи; Тз — загальний час тривалості операції (роботи).
Переносити формули на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак на початку наступного рядка. Коли переносять формулу на знакові операції множення, використовують знак "х". Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою.
У процесі підготовки МДР для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору, слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором. Загальні вимоги до цитування такі: а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий в джерелі, із збереженням особливостей авторського написання; б) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело. Посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей з цитованого документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати зміст, мову тексту тощо. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них є матеріал, який не включено до останнього видання. Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, у посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул із джерела, на яке посилаються. На запозичену з літературних і статистичних джерел інформацію (формули, таблиці, схеми, графіки, узагальнення, висновки тощо) обов'язково слід робити посилання: або внизу цієї самої сторінки, або у тексті, наводячи (у квадратних дужках) порядковий номер джерела в списку використаної літератури та номери сторінок, з яких узято інформацію. У посиланнях на наукові статті, що опубліковані у збірниках наукових праць, періодичних виданнях тощо обов’язково зазначається прізвище автора та назва праці, назва видання, рік, номер випуску, сторінки, на яких розміщено дану працю.
У додатки виносяться громіздкі таблиці, схеми, діаграми, форми документів, ксерокопії статистичних звітів про господарську діяльність організацій, довідки або акти про впровадження заходів, запропонованих автором МДР. Додатки оформлюються як продовження дипломної роботи на наступних сторінках у порядку появи посилань у тексті роботи. Додаток мусить мати заголовок, надрукований угорі симетрично відносно тексту сторінки. Текст кожного додатка, за необхідності, може бути поділений на розділи і підрозділи, які нумеруються у межах кожного додатка. Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г,Ґ,Є,І,Ї,Й,О,Ч,Ь, наприклад, Додаток А, Додаток Б і т.д. Єдиний додаток позначається як додаток А. Ілюстрації, таблиці і формули, розміщені в додатках, нумеруються у межах кожного додатка, наприклад: Рис. Д.1.2 — другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А.1) — перша формула додатка А. Джерела, які цитуються тільки в додатках, мають розглядатися незалежно від тих, які цитуються в основній частині роботи, і мають бути перелічені наприкінці кожного додатка в переліку посилань.
До списку використаної літератури слід включати тільки ті джерела, на які є посилання у тексті. Джерела можна розміщувати в списку одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найзручніший для користування); в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків; у хронологічному порядку. Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати згідно з вимогами таких стандартів: ГОСТ 7.1-84 “Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления”, ДСТУ 3582-97 “Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові і бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила”, ГОСТ 7.12-93 “Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила”. Для нормативно-правових актів необхідно вказувати офіційні видання (Відомості Верховної Ради України, Офіційний вісник України, газета “Урядовий кур’єр ”, Зібрання постанов Уряду України). Не слід посилатися на електронні бази даних та інші видання (книги), які не є офіційними джерелами змісту нормативно-правових актів. Приклади запису джерел:
Магістерська дипломна робота оправляється у тверду обкладинку в такий спосіб, щоб листи не випадали, щоб їх не можна було виймати без пошкодження. На внутрішньому боці обкладинки вклеюється конверт для дискети.
Додаток А ФОРМА ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАВДАННЯ НА МАГІСТЕРСЬКУ ДИПЛОМНУ РОБОТУ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА
ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯСтуденту_____________________________________________________________________ (прізвище, ім'я, по батькові) __________________________форми навчання
на підготовку магістерської дипломної роботи на тему: __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Тему затверджено наказом ректора університету від "____" __________200_р .№______
Магістерська дипломна робота виконується на матеріалах _____________________________________________________________________________ План магістерської дипломної роботи
Зворотний бік додатку А
Конкретні завдання, які студент повинен виконати для досягнення поставленої мети:
Примітка: Перша сторінка індивідуального завдання на дипломну роботу заповнюється студентом під керівництвом наукового керівника, друга — науковим керівником Додаток БФорма графіка підготовки та захисту магістерських дипломних робіт
ЗАТВЕРДЖЕНО
Ректор__________ ПАВЛЕНКО А.Ф.
ОРІЄНТОВНИЙ ГРАФІК ПІДГОТОВКИ ТА ЗАХИСТУ МАГІСТЕРСЬКИХ ДИПЛОМНИХ РОБІТ слухачами магістерської програми «Економіка підприємств АПК» (термін навчання: денна форма – 1 рік 6 місяців, заочна форма – 1 рік 8 місяців)
Додаток ВФорма зовнішньої рецензії на магістерську дипломну роботуР Е Ц Е Н З І Яна магістерську дипломну роботу студента КНЕУ __________________________________________________________________ (прізвище, ім’я, по батькові) на тему ________________________________________________________________________________ (повна назва теми) ________________________________________________________________________________ 1. Актуальність і практичне значення МДР _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________
2. Позитивні сторони у роботі, які бажає підкреслити рецензент _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 3. Недоліки або дискусійні питання у роботі _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 4. Оцінка якості запропонованих студентом заходів і пропозицій, їх практична цінність __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 5. Загальний висновок рецензента (рекомендувати чи не рекомендувати) магістерську дипломну роботу студента___________________________________________ (прізвище, ініціали) ____________________________________________________________________________________________
Посада і місце роботи рецензента _________________________ ____________________________ (підпис) (ініціали, прізвище)
МП Додаток ДФорма титульного аркушамагістерської дипломної роботи
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА Факультет_____________________________________________________________Кафедра______________________________________________________________________ Спеціальність_________________________________________________________________ (код і назва) Магістерська програма_________________________________________________Форма навчання________________________________________________________________
МАГІСТЕРСЬКА ДИПЛОМНА РОБОТА
Студента______________________________________________________________(прізвище, ім’я, по батькові) на тему_______________________________________________________________________ (повна назва) ______________________________________________________________________________
Робота допущена до захисту в ААК
Завідувач кафедри________________________________ (наук. ступінь, учене звання)
____________________________________________
(підпис) (ініціали, прізвище) Науковий керівник_________________________________(наук. ступінь, учене звання)
______________________________________________ (підпис) (ініціали, прізвище) Рецензент___________________________(наук. ступінь, учене звання)
(підпис) (ініціали, прізвище)
[1] Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Лісостепу України. — К.: УААН, Логос, 2004. — C. 262. [2] Розподіл ролей і персоніфікація завдань може набувати іншого вигляду за умови, що кількість студентів у мікрогрупах менша порівняно з наведеною. Якщо, скажімо, у мікрогрупі замість десяти є лише сім чоловік, тоді відпадає роль заступника директора і зменшується на одного чисельність економістів у промисловій і аграрній сферах. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Вадима гетьмана»
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ АПК
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ АГРОПРОМИСЛОВИХ ФОРМУВАНЬ
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково- педагогічної роботи ____________ А.М. Колот
«___» ___________ 2016 р.
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ до вивчення дисципліни «ФАКТОРНИЙ АНАЛІЗ РИНКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ» освітній ступінь магістр галузь знань «Соціальні та поведінкові науки» спеціальність «Економіка» спеціалізація (освітня програма) «Економіка підприємств АПК магістерська програма «Економіка підприємств АПК»
ПОГОДЖЕНО: Завідувач кафедри економіки АПФ ___________ С.І. Дем’яненко
Начальник навчально- методичного відділу _____________ Т.В. Гуть
Київ – КНЕУ- 2016
Укладачі програми: Нів’євський О.В., старший викладач, доктор філософії к.е.н. ст..викладач Висоцька О.М.
З М І С Т
2. Тематичний план науки (дисципліни). 4 3. Зміст науки (дисципліни) за темами. 4 4.2. Плани семінарських (практичних, лабораторних) занять очної форми навчання. 8 4.3. Плани контактних занять для студентів заочної форми навчання. 15 4.4. Плани навчальної роботи студентів заочної форми навчання в міжсесійний період. 21 5. Самостійна робота студентів. 21 6. Поточний і підсумковий контроль знань: 24 - Карта самостійної роботи студента. 24 - Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки (дисципліни) 25 6.2. Заочна форма навчання: 27 - Карта самостійної роботи студента. 27 - Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки (дисципліни). 29 7. Рекомендована література (основна і додаткова). 32
1.ВСТУП.
Метою навчальної дисципліни «Факторний аналіз ринку сільськогосподарської продукції» є набуття і розвиток студентами магістерських програм теоретичних знань і практичних навичок економічного аналізу питань, що знаходяться в сфері інтересів як індивідуальних виробників агропромислової продукції та менеджерів аграрних маркетингових фірм, так й аналітиків для оцінки наслідків прийняття певних політичних рішень в сільському господарстві. Знання отримані при вивченні предметів «Економічна теорія», «Економіка підприємства», «Мікроекономіка», «Вища математика», «Економетрика» є необхідною базою для вивчення дисципліни, що пропонується. Завданням дисципліни є набуття студентами навичок з прикладного моделювання та факторного аналізу в аграрному секторі шляхом відпрацювання теоретичного та практичного матеріалу під час лекційних і семінарських (практичних) занять. Предмет дисципліни – методологія факторного економічного аналізу рішень в аграрному секторі на мікро- та макрорівнях. Дисципліна орієнтується на формування таких фахових компетенцій:
По завершенню вивчення дисципліни студент повинен знати:
Студент повинен вміти:
В процесі вивчення та засвоєння дисципліни магістранти мають змогу поглибити свої аналітичні здібності, що є важливо для роботи як на комерційному підприємстві, так і в державних управлінських установах. Використання моделювання аграрних ринків дає змогу оцінити та порівняти конкурентоспроможність сільського господарства чи окремих галузей, спрогнозувати наслідки запровадження заходів аграрної політики та розвиток аграрних ринків в майбутньому.
2.ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАУКИ (ДИСЦИПЛІНИ).Дисципліна «Факторний аналіз ринку сільськогосподарської продукції» викладається в обсязі 120 год. (4 кр.) в циклі дисциплін за вибором студентів підготовки магістра за спеціальністю «Економіка підприємств» магістерської програми «Економіка підприємств АПК». Підсумковий контроль проводиться у формі диференційованого заліку. Таблиця 1. Розподіл навчального часу за темами та видами навчання
3.ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ.
Тема 1: Роль цін у координації індивідуальних рішень: суть, проблематика та специфіка сільськогосподарського та продовольчого ринків Тема спрямована на забезпечення студентів можливістю оцінки умов, за яких ціни будуть координувати індивідуальні рішення таким чином, щоб це було прийнятно з суспільної точки зору. Буде показано, що специфіка попиту і пропозиції на сільськогосподарську продукцію обмежує оптимальне функціонування цінами. Тема 2: Фактори, що визначають взаємозалежність між цінами на с/г продукцію та фактори виробництва Ціни на сільськогосподарську продукцію є взаємозалежними; фактори виробництва (наприклад, землі та праці) можна використовувати в якості альтернативи або спільно у виробництві окремих видів продукції. Крім того, є можливості для заміщення між конкретними сільськогосподарськими та продовольчими товарами з боку попиту. Ці особливості впливають на еластичність пропозиції та попиту на окремі продукти. Тема 3: Фактори, що визначають міжрегіональні співвідношення цін Ціни в просторі взаємопов'язані. Якщо інформація була повна, то регіональні ринки прекрасно інтегровані. Ціни будуть відрізнятися тільки на обсяг транспортних витратах, якщо окремі регіони знаходяться постійно в експортній чи імпортній ситуації. Транзакційні витрати в основному викликані неповнотою інформації, що призвести до частково виключення регіональних ринків від поставок. Оскільки виробництво коливається по-різному в різних регіонах, то регіональна інтеграція ринків сприяє стабілізації регіональних і національних цін. Тема 4: Фактори, що визначають часове співвідношення цін Ціни на сільськогосподарську продукцію можуть змінюватись протягом сезону, та з року в рік. Досліджуватимуться причини коливань цін, чи то спричинені ціною (свинний цикл) чи природніми явищами. Обговорюватимуться питання впливу на господарські рішення виробників і можливі заходи політичного реагування. Одна особливість сільськогосподарських ринків може бути в тому, що коливання цін на продукцію, що зберігається, може перевищувати коливання цін на звичайну продукцію (яка не зберігаються). Аналізуватиметься вплив спекуляції та накопичення на коливання цін. Тема 5: Функціонування форвардних та ф'ючерсних ринків Форвардні ринки дозволяють фермерам зменшити свій ринковий ризик. Проте ці ринки працюють тільки в середовищі довіри між покупцями та продавцями, і де працює законодавство. Великі трейдери і агропромислові компанії можуть страхуватись на ф'ючерсних ринках і в інших країнах. Тема 6: Фактори вертикального ціноутворення Студенти вивчатимуть детермінанти маркетингової маржі, тобто різницю між споживчими цінами та цінами виробників на с/г сировину, і як на цю маржу впливають конкретні інституційні механізми, як, наприклад, контрактне фермерство. Більше того студенти будуть вчитися, як вертикальне співвідношення цін на сировину та продукти переробки можна змінити на користь аграрного сектора та в інтересах підвищення загального добробуту. Сільське господарство Договір і встановлення інформаційних та класифікації системи адекватних засобів для поліпшення визначення вертикального ціна Тема 7: Формування цін на землю Студенти дізнаються, що функціональний ринок землі має велике значення для підвищення ефективності сільськогосподарського сектора. Вони також дізнаються, що розподіл землі має також важливе значення для соціального благополуччя в сільській місцевості. Студенти вивчатимуть детермінанти цін на землю та орендних ставок в нестабільних умовах. Студенти дізнаються, що сільське господарство може бути одним з найбільш трудомістких секторів або найбільш капіталомістким сектором економіки, в залежності від країни та розвиненості економіки. Продуктивність сільського господарства багато в чому залежить від ноу-хау фермерів, транзакційних витрат, цін на фактори виробництва в несільськогосподарських галузях. Перспектива сільського господарства може бути поліпшена за допомогою системи ринкової та цінової інформації, дорадницьких послуг і підвищення рівня освіти молодих фермерів. Німецька система подвійної освіти може служити в якості моделі.
4.ПЛАНИ ЗАНЯТЬ:4.1. ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ.Лекція 1. Тема 1. Роль цін у координації індивідуальних рішень: суть, проблематика та специфіка сільськогосподарського та продовольчого ринків
Лекція 2. Тема2. Фактори, що визначають взаємозалежність між цінами на с/г продукцію та фактори виробництва
Лекція 3. Тема 3. Фактори, що визначають міжрегіональні співвідношення цін
Лекція 4. Тема 4. Фактори, що визначають часове співвідношення цін.
Лекція 5. ТЕМА 5. Функціонування форвардних та ф'ючерсних ринків
Лекція 6. Тема 6. Фактори вертикального ціноутворення Тема 7. Формування цін на землю
Лекція 7. Тема 8. Ціноутворення на ринку аграрної праці Тема 9. Функціонування сільських фінансових ринків
Лекція 8. Тема 10. Аналіз ланцюжка створення вартості
4.2. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ, ЛАБОРАТОРНИХ) ЗАНЯТЬ ОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ.Інформаційно-матеріальне забезпечення для проведення семінарсько-практичних занять
Тема 1. Роль цін у координації індивідуальних рішень: суть, проблематика та специфіка сільськогосподарського та продовольчого ринків Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарсько-практичне заняття:
знати: причини втручання держави у функціонування аграрних ринків, можливі наслідки таких дій; заходи аграрної політики, спрямовані на підтримку та регулювання аграрного виробництва; значення розподілу доходів та стабілізації цін у втручанні держави в аграрний сектор; класифікацію типів політик втручання; роль та значення кількісного аналізу аграрних ринків; суть та характеристики моделі аграрних ринків; принципи побудови моделі аграрних ринків, сутність системи подвійного обліку в моделі МАР; сутність приватної та суспільної прибутковості; відмінності між простою і розширеною МАР вміти: визначати тип політики втручання; аналізувати виробничі можливості та вигоди від торгівлі; ставити завдання для початку дослідження моделі аграрних ринків, оцінювати тотожності МАР; визначати і оцінювати показники і коефіцієнти, що оцінюють приватну та суспільну прибутковість та політичні трансферти. План семінарсько-практичного заняття Обговорення та дискусія за наступними питаннями:
ЗАНЯТТЯ 2. ТЕМА 2. Фактори, що визначають взаємозалежність між цінами на с/г продукцію та фактори виробництва Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарсько-практичне заняття:
знати: значення моделі часткової рівноваги та її три поведінкових компоненти, призначення та класифікацію товарних політик; основні положення політики щодо імпортної продукції; основні положення політики щодо експортної продукції; особливості політики щодо міжнародних ресурсів виробництва; особливості політики щодо не міжнародних товарів; особливості квотування експорту та імпорту; проблемні аспекти виробництва генетично модифікованої продукції; можливі шляхи впливу аграрної політики на ефективність економіки країни; вміти: будувати модель часткової рівноваги та аналізувати вплив факторів, що визначають можливі її зміни; визначати основні інструменти аграрної політики; оцінювати тип товарної політики; характеризувати залежність і взаємозв’язок між торговельною політикою та субсидуванням; за допомогою моделі часткової рівноваги графічно зображувати наслідки кожного з типів товарної політики; аналізувати викривляючи товарні (цінові) політики щодо: імпортної продукції, експортної продукції, міжнародних ресурсів виробництва, не міжнародних товарів; аналізувати одночасні втручання за умови використання декількох видів державної підтримки чи регулювання; оцінювати вплив системи мінімальних виробничих цін та споживчих субсидій на ринок; оцінювати наслідки контролю виробництва, квотування експорту, квотування імпорту, в т.ч. з використанням тарифних квот; пов’язувати модель аграрних ринків та оцінку товарної політики; План семінарсько-практичного заняття Обговорення та дискусія за наступними питаннями:
ЗАНЯТТЯ 3-4. ТЕМА 3. Фактори, що визначають міжрегіональні співвідношення цін Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарсько-практичне заняття:
знати: сутність та класифікацію ресурсних політик; особливості політики регулювання цін, взаємозв’язок між попитом на працю та мінімальною заробітною платою, причини контролю відсоткових ставок та механізм здійснення контролю відсоткових ставок на ринку капіталу;особливості викривляючої політики у сфері податків та субсидій; наслідки ресурсної політики; механізм формування ринку праці за монопсонії та олігопсонії; вміти: визначати тип ресурсної політики; аналізувати взаємозв’язок між попитом на працю та мінімальною заробітною платою (використовуючи модель часткової рівноваги), аналізувати графічно залежність між попитом на працю і субсидуванням праці, аналізувати наслідки регулювання відсоткових ставок на ринку капіталів на аграрні ринки; характеризувати наслідки ресурсної політики. План семінарсько-практичного заняття Обговорення та дискусія за наступними питаннями:
ЗАНЯТТЯ 5-6. ТЕМА 4. Фактори, що визначають часове співвідношення цін Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарсько-практичне заняття:
знати: сутність макроекономічної політики, її основні характеристики; елементи макроекономічної політики;типи політик обмінного курсу, можливості й наслідки його корегування; взаємозв’язок між заходами держави та приватним сектором (тотожність обліку «національного доходу»); сутність та наслідки макроцінової політики (політика обмінного курсу); вміти: характеризувати бюджетну політику, фіскальну політику, політику обмінного курсу; оцінювати механізм корегування фіксованого обмінного курсу; механізм формування фіскального балансу; механізм балансу валютного ринку; за допомогою моделі часткової рівноваги аналізувати наслідки кожного з заходів макроекономічної політики держави на аграрний ринок; План семінарсько-практичного заняття Обговорення та дискусія за наступними питаннями:
ЗАНЯТТЯ 7. ТЕМА 5. Функціонування форвардних та ф'ючерсних ринків Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарсько-практичне заняття:
знати: особливості формування світових цін при суспільній оцінці товарів; залежність максимального рівня споживання від світових цін; відмінність світових цін від ренти в моделі загальної рівноваги; механізм ціноутворення на вхідні ресурси; короткостроковий та довгостроковий вплив зміни обмінного курсу на ринок міжнародних товарів; методику розрахунку цін на ресурси в моделі загальної рівноваги; особливості визначення суспільних цін на ресурси в моделі загальної рівноваги; механізм формування ціни на ринку ресурсів; можливі види відхилень на ринку ресурсів та їх наслідки; види впливів на ціну на ринку ресурсів; вміти: аналізувати вплив обмінних курсів на цінову політику; оцінювати механізм формування цін на не міжнародні товари; визначати механізм формування та функціонування множинних курсів; аналізувати графічну інтерпретацію формування відносних цін на не міжнародну та міжнародну продукцію; визначати суспільні ціни на ресурси в моделі загальної рівноваги; визначати порядок формування суспільної ціни на ресурси за наявності різних типів відхилень; характеризувати відхилення на ринку ресурсів; оцінювати відхилення на товарних ринках; аналізувати графічне зображення зміни ціни на продукцію, попит та ціни на ресурс; графічно інтерпретувати замінності ресурсів з багатьма ресурсами; План семінарсько-практичного заняття Обговорення та дискусія за наступними питаннями:
ЗАНЯТТЯ 8. ТЕМА 6. Фактори вертикального ціноутворення Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарсько-практичне заняття:
знати: основні моменти побудови моделі аграрних ринків для товарних систем; методичні підходи до формування моделі аграрних ринків через ціни та кількості; механізм функціонування товарних систем; особливості побудови виробничої системи для сільського господарства; особливості репрезентативних товарних систем; класифікацію вхідних ресурсів і виробництва продукції; особливості оцінки ресурсів та продукції; механізм розподілу ресурсів та внутрішні та зовнішні; особливості побудови МАР для репрезентативної господарської діяльності; процедуру підготовки бюджетів; можливі проблеми, що виникають при зборі інформації для побудови МАР; особливості складання бюджетів в складних продуктових системах; особливості складання бюджетів за наявності багаторічних насаджень; основні положення часткового бюджетування; роль бюджетів при аналізі загального стану господарства; вміти: будувати та аналізувати структуру продуктової системи для МАР аналізу; визначати обсяг капіталу, необхідного для покриття вартості фіксованого ресурсу; визначати щорічний еквівалент вартості фіксованого ресурсу (витрати на відновлення капіталу); розподіляти ресурси на внутрішні та зовнішні; визначати роль ресурсів та продукції в бюджетах діяльності підприємств; обґрунтовувати достатність репрезентативної діяльності; описувати порядок збору даних щодо ресурсів та продукції; збирати дані щодо ресурсів і продукції та складати бюджет на рівні аграрного підприємства; використовувати підхід сталих одиниць, підхід чистого еквівалента, підхід оцінки циклу проекту до оцінки особливих ресурсів підприємства; План семінарсько-практичного заняття Обговорення та дискусія за наступними питаннями:
ЗАНЯТТЯ 9. ТЕМА 7. Ціноутворення на землю Тема 8. Ціноутворення на ринку аграрної праці Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарсько-практичне заняття:
знати: механізм оцінки суспільної прибутковості; порядок оцінки суспільних цін на міжнародну продукцію; механізм розрахунку світових цін; як впливає місце розташування виробника на визначення світових цін; підходи до визначення часового проміжку аналізу ринкової ситуації при визначення суспільних цін на продукцію; як впливає розмір країни на світову ціну; вміти: застосовувати механізм оцінки суспільної прибутковості; оцінювати суспільні ціни на міжнародну продукцію, визначати світові ціни, застосовувати альтернативну процедуру опосередкованої оцінки світових цін; визначати часовий проміжок аналізу ринкової ситуації при визначення суспільних цін на продукцію; визначати вплив якості на формування цін; визначати роль обмінного курсу в бюджетування та визначення цін; наводити приклади застосування обмінного курсу при визначення суспільних цін; План семінарсько-практичного заняття Обговорення та дискусія за наступними питаннями:
ЗАНЯТТЯ 10. ТЕМА 9. Функціонування сільських фінансових ринків Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарсько-практичне заняття:
знати: порядок інтерпретації впливів та відхилень; сутність трансферту виробництва продукції та порядок його формування; сутність трансфертів міжнародних ресурсів та механізм формування їх складових частин; види та особливості можливих трансфертів при інтерпретації моделі аграрних ринків; зв’язок між МАР та плануванням; роль МАР при аналізі цінової політики; роль МАР при аналізі інвестиційної та інших політик; сутність і зміст політичних записок; основні елементи політичних записок; кроки представлення та аналізу результатів для зацікавлених груп країн; етапи представлення елементів політичної записки; вміти: визначати трансферт виробництва продукції та його формування; визначати трансферти міжнародних ресурсів та оцінка формування їх складових частин; складати політичні записки та представляти результати аналізу для різних зацікавлених сторін; План семінарсько-практичного заняття Обговорення та дискусія за наступними питаннями:
ЗАНЯТТЯ 11. ТЕМА 10. Аналіз ланцюжка створення вартості Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарсько-практичне заняття:
знати: сутність та класифікацію ресурсних політик; особливості політики регулювання цін, взаємозв’язок між попитом на працю та мінімальною заробітною платою, причини контролю відсоткових ставок та механізм здійснення контролю відсоткових ставок на ринку капіталу;особливості викривляючої політики у сфері податків та субсидій; наслідки ресурсної політики; механізм формування ринку праці за монопсонії та олігопсонії; вміти: визначати тип ресурсної політики; аналізувати взаємозв’язок між попитом на працю та мінімальною заробітною платою (використовуючи модель часткової рівноваги), аналізувати графічно залежність між попитом на працю і субсидуванням праці, аналізувати наслідки регулювання відсоткових ставок на ринку капіталів на аграрні ринки; характеризувати наслідки ресурсної політики. План семінарсько-практичного заняття Обговорення та дискусія за наступними питаннями:
ЗАНЯТТЯ 12. Поточно-модульний контроль №2
4.3. ПЛАНИ КОНТАКТНИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ.Інформаційно-матеріальне забезпечення для проведення контактних занять
КОНТАКТНЕ ЗАНЯТТЯ 1 Тема 1. Роль цін у координації індивідуальних рішень: суть, проблематика та специфіка сільськогосподарського та продовольчого ринків Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарсько-практичне заняття:
знати: причини втручання держави у функціонування аграрних ринків, можливі наслідки таких дій; заходи аграрної політики, спрямовані на підтримку та регулювання аграрного виробництва; значення розподілу доходів та стабілізації цін у втручанні держави в аграрний сектор; класифікацію типів політик втручання; роль та значення кількісного аналізу аграрних ринків; суть та характеристики моделі аграрних ринків; принципи побудови моделі аграрних ринків, сутність системи подвійного обліку в моделі МАР; сутність приватної та суспільної прибутковості; відмінності між простою і розширеною МАР вміти: визначати тип політики втручання; аналізувати виробничі можливості та вигоди від торгівлі; ставити завдання для початку дослідження моделі аграрних ринків, оцінювати тотожності МАР; визначати і оцінювати показники і коефіцієнти, що оцінюють приватну та суспільну прибутковість та політичні трансферти. План семінарсько-практичного заняття Обговорення та дискусія за наступними питаннями:
КОНТАКТНЕ ЗАНЯТТЯ 2. ТЕМА 2. Фактори, що визначають взаємозалежність між цінами на с/г продукцію та фактори виробництва Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарсько-практичне заняття:
знати: значення моделі часткової рівноваги та її три поведінкових компоненти, призначення та класифікацію товарних політик; основні положення політики щодо імпортної продукції; основні положення політики щодо експортної продукції; особливості політики щодо міжнародних ресурсів виробництва; особливості політики щодо не міжнародних товарів; особливості квотування експорту та імпорту; проблемні аспекти виробництва генетично модифікованої продукції; можливі шляхи впливу аграрної політики на ефективність економіки країни; вміти: будувати модель часткової рівноваги та аналізувати вплив факторів, що визначають можливі її зміни; визначати основні інструменти аграрної політики; оцінювати тип товарної політики; характеризувати залежність і взаємозв’язок між торговельною політикою та субсидуванням; за допомогою моделі часткової рівноваги графічно зображувати наслідки кожного з типів товарної політики; аналізувати викривляючи товарні (цінові) політики щодо: імпортної продукції, експортної продукції, міжнародних ресурсів виробництва, не міжнародних товарів; аналізувати одночасні втручання за умови використання декількох видів державної підтримки чи регулювання; оцінювати вплив системи мінімальних виробничих цін та споживчих субсидій на ринок; оцінювати наслідки контролю виробництва, квотування експорту, квотування імпорту, в т.ч. з використанням тарифних квот; пов’язувати модель аграрних ринків та оцінку товарної політики; План семінарсько-практичного заняття Обговорення та дискусія за наступними питаннями:
КОНАКТНЕ ЗАНЯТТЯ 3. ТЕМА 3. Фактори, що визначають міжрегіональні співвідношення цін Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарсько-практичне заняття:
знати: сутність та класифікацію ресурсних політик; особливості політики регулювання цін, взаємозв’язок між попитом на працю та мінімальною заробітною платою, причини контролю відсоткових ставок та механізм здійснення контролю відсоткових ставок на ринку капіталу;особливості викривляючої політики у сфері податків та субсидій; наслідки ресурсної політики; механізм формування ринку праці за монопсонії та олігопсонії; вміти: визначати тип ресурсної політики; аналізувати взаємозв’язок між попитом на працю та мінімальною заробітною платою (використовуючи модель часткової рівноваги), аналізувати графічно залежність між попитом на працю і субсидуванням праці, аналізувати наслідки регулювання відсоткових ставок на ринку капіталів на аграрні ринки; характеризувати наслідки ресурсної політики. План семінарсько-практичного заняття Обговорення та дискусія за наступними питаннями:
КОНТАКТНЕ ЗАНЯТТЯ 4. ТЕМА 4. Фактори, що визначають часове співвідношення цін Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарсько-практичне заняття:
знати: сутність макроекономічної політики, її основні характеристики; елементи макроекономічної політики;типи політик обмінного курсу, можливості й наслідки його корегування; взаємозв’язок між заходами держави та приватним сектором (тотожність обліку «національного доходу»); сутність та наслідки макроцінової політики (політика обмінного курсу); вміти: характеризувати бюджетну політику, фіскальну політику, політику обмінного курсу; оцінювати механізм корегування фіксованого обмінного курсу; механізм формування фіскального балансу; механізм балансу валютного ринку; за допомогою моделі часткової рівноваги аналізувати наслідки кожного з заходів макроекономічної політики держави на аграрний ринок; План семінарсько-практичного заняття Обговорення та дискусія за наступними питаннями:
КОНТАКТНЕ ЗАНЯТТЯ 5. ТЕМА 5. Функціонування форвардних та ф'ючерсних ринків ТЕМА 6. Фактори вертикального ціноутворення
Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарсько-практичне заняття:
знати: особливості формування світових цін при суспільній оцінці товарів; залежність максимального рівня споживання від світових цін; відмінність світових цін від ренти в моделі загальної рівноваги; механізм ціноутворення на вхідні ресурси; короткостроковий та довгостроковий вплив зміни обмінного курсу на ринок міжнародних товарів; методику розрахунку цін на ресурси в моделі загальної рівноваги; особливості визначення суспільних цін на ресурси в моделі загальної рівноваги; механізм формування ціни на ринку ресурсів; можливі види відхилень на ринку ресурсів та їх наслідки; види впливів на ціну на ринку ресурсів; вміти: аналізувати вплив обмінних курсів на цінову політику; оцінювати механізм формування цін на не міжнародні товари; визначати механізм формування та функціонування множинних курсів; аналізувати графічну інтерпретацію формування відносних цін на не міжнародну та міжнародну продукцію; визначати суспільні ціни на ресурси в моделі загальної рівноваги; визначати порядок формування суспільної ціни на ресурси за наявності різних типів відхилень; характеризувати відхилення на ринку ресурсів; оцінювати відхилення на товарних ринках; аналізувати графічне зображення зміни ціни на продукцію, попит та ціни на ресурс; графічно інтерпретувати замінності ресурсів з багатьма ресурсами; План семінарсько-практичного заняття Обговорення та дискусія за наступними питаннями:
КОНАКТНЕ ЗАНЯННЯ 6. ТЕМА 7. Ціноутворення на землю Тема 8. Ціноутворення на ринку аграрної праці Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарсько-практичне заняття:
знати: основні моменти побудови моделі аграрних ринків для товарних систем; методичні підходи до формування моделі аграрних ринків через ціни та кількості; механізм функціонування товарних систем; особливості побудови виробничої системи для сільського господарства; особливості репрезентативних товарних систем; класифікацію вхідних ресурсів і виробництва продукції; особливості оцінки ресурсів та продукції; механізм розподілу ресурсів та внутрішні та зовнішні; особливості побудови МАР для репрезентативної господарської діяльності; процедуру підготовки бюджетів; можливі проблеми, що виникають при зборі інформації для побудови МАР; особливості складання бюджетів в складних продуктових системах; особливості складання бюджетів за наявності багаторічних насаджень; основні положення часткового бюджетування; роль бюджетів при аналізі загального стану господарства; вміти: будувати та аналізувати структуру продуктової системи для МАР аналізу; визначати обсяг капіталу, необхідного для покриття вартості фіксованого ресурсу; визначати щорічний еквівалент вартості фіксованого ресурсу (витрати на відновлення капіталу); розподіляти ресурси на внутрішні та зовнішні; визначати роль ресурсів та продукції в бюджетах діяльності підприємств; обґрунтовувати достатність репрезентативної діяльності; описувати порядок збору даних щодо ресурсів та продукції; збирати дані щодо ресурсів і продукції та складати бюджет на рівні аграрного підприємства; використовувати підхід сталих одиниць, підхід чистого еквівалента, підхід оцінки циклу проекту до оцінки особливих ресурсів підприємства; План семінарсько-практичного заняття Обговорення та дискусія за наступними питаннями:
КОНТАКТНЕ ЗАНЯТТЯ 7. ТЕМА 9. Функціонування сільських фінансових ринків Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарсько-практичне заняття:
знати: механізм оцінки суспільної прибутковості; порядок оцінки суспільних цін на міжнародну продукцію; механізм розрахунку світових цін; як впливає місце розташування виробника на визначення світових цін; підходи до визначення часового проміжку аналізу ринкової ситуації при визначення суспільних цін на продукцію; як впливає розмір країни на світову ціну; вміти: застосовувати механізм оцінки суспільної прибутковості; оцінювати суспільні ціни на міжнародну продукцію, визначати світові ціни, застосовувати альтернативну процедуру опосередкованої оцінки світових цін; визначати часовий проміжок аналізу ринкової ситуації при визначення суспільних цін на продукцію; визначати вплив якості на формування цін; визначати роль обмінного курсу в бюджетування та визначення цін; наводити приклади застосування обмінного курсу при визначення суспільних цін; План семінарсько-практичного заняття Обговорення та дискусія за наступними питаннями:
КОНТАКТНЕ ЗАНЯТТЯ 8. ТЕМА 10. Аналіз ланцюжка створення вартості Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарсько-практичне заняття:
знати: порядок інтерпретації впливів та відхилень; сутність трансферту виробництва продукції та порядок його формування; сутність трансфертів міжнародних ресурсів та механізм формування їх складових частин; види та особливості можливих трансфертів при інтерпретації моделі аграрних ринків; зв’язок між МАР та плануванням; роль МАР при аналізі цінової політики; роль МАР при аналізі інвестиційної та інших політик; сутність і зміст політичних записок; основні елементи політичних записок; кроки представлення та аналізу результатів для зацікавлених груп країн; етапи представлення елементів політичної записки; вміти: визначати трансферт виробництва продукції та його формування; визначати трансферти міжнародних ресурсів та оцінка формування їх складових частин; складати політичні записки та представляти результати аналізу для різних зацікавлених сторін; План семінарсько-практичного заняття Обговорення та дискусія за наступними питаннями:
КОНАКТНЕ ЗАНЯННЯ 9. Поточно-модульний контроль №1
МІЖСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД
КОНТАКТНЕ ЗАНЯТТЯ 10-11. Семінар-дискусія та розв’язування ситуаційних завдань за темами курсу КОНТАКТНЕ ЗАНЯТТЯ 12. Написання поточно-модульної контрольної роботи. КОНТАКТНЕ ЗАНЯТТЯ 13. Захист та обговорення індивідуальних проектів.
4.4. ПЛАНИ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ В МІЖСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД.
5.САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ.Самостійна робота студента (СРС) – це форма організації навчального процесу, при якій заплановані завдання виконуються студентом під методичним керівництвом викладача але без його безпосередньої участі. СРС є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом під час поза аудиторної навчальної роботи і важливою складовою навчального процесу, що впливає на глибину та стiйкiсть набутих знань i умінь, які допомагають творчо застосовувати їх в майбутній професійній дiяльностi. Метою СРС є засвоєння в повному обсязі навчальної програми та послідовне формування у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє суттєву роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації, поглиблене вивчення лекційного і практичного матеріалу, питань, що були не достатньо висвітлені в лекціях і на семінарських заняттях. Самостійна робота передбачає ознайомлення з рекомендованою літературою за кожною темою, збір необхідної інформації і здійснення певних розрахунків, в т.ч. з використанням комп'ютера. Предметом самостійного опрацювання студентами навчального матеріалу є підготовка до семінарських занять, опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу, систематизація вивченого матеріалу перед складанням іспиту. В ході самостійної роботи студент має перетворитися в активного учасника навчального процесу, навчитися свідомо ставитися до оволодіння теоретичними i практичними знаннями, вільно орієнтуватися в інформаційному просторі. Види самостійної роботи студентів 3 урахуванням змісту, цілей та завдань, що вирішуються в процесі виконання різних форм СРС, можна виділити чотири основні види самостійної роботи: І вид— самостійна робота, що забезпечує підготовку до поточних аудиторних занять; II вид — пошуково-аналітична робота; Ш вид — наукова робота; IV вид — практичні тренінги, педагогічна практика, навчальна практика, виробнича практика, переддипломна практика (магістратура). Можливі види самостійної роботи студентів та форми контролю
СРС здійснюється за такими формами та напрямками: - опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу; - вивчення окремих тем або питань, що передбачені для самостійного опрацювання; - переклад іноземних текстів встановлених обсягів; - виконання домашніх завдань; - підготовка до семінарських, практичних (лабораторних) занять; - підготовка до контрольних робіт та інших форм поточного контролю - вирішення i письмове оформлення задач, схем, діаграм, інших робіт графічного характеру; - систематика вивченого матеріалу курсу перед написанням модулів та іспитом; - відпрацювання тренінгових програм (завдань) з навчальних дисциплін; - аналіз конкретної виробничою ситуацій та підготовка аналітичної записки (Саsе study) - підготовка практикуму з навчальної дисципліни з використанням програмного забезпечення; - виконання індивідуальних завдань (написання реферату за заданою проблематикою; - підготовка критичного есе на статті зарубіжних i вітчизняних авторів за визначеною тематикою, пошук, підбір та огляд літературних джерел за заданою проблематикою курсу. З дисципліни "Кількісний аналіз та моделювання аграрних ринків" передбачено перелік (обов’язкових для виконання та за вибором студента) конкретних форм самостійної роботи, які необхідно виконати студенту у передбачені терміни, а також кількість балів, які можна отримати за виконання цих робот (див. Карту СРС). 5.1. ТЕМАТИКА ПРОЕКТІВ За допомогою моделі аграрних ринків оцінити:
ОРІЄНТОВНА структура проекту: + ст. 255-263 в посібнику
Див. приклади проектів (англійською мовою) в електронному варіанті на сайті: http://www.stanford.edu/group/FRI/indonesia/research/
5.2. ТЕМИ РЕФЕРАТІВ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
5.3. Вимоги до оформлення додаткових індивідуальних завдань та проблемних питань дисципліни Виконані додаткові індивідуальні завдання та дослідження проблемного питання дисципліни студент представляє керівнику курсу у формі письмового звіту (реферату або есе), виконаного на ПК та оформленого відповідно до вимог, встановлених кафедрою для написання курсових робіт, зокрема: - шрифт Times New Roman, розмір кегля – 14, інтервал – 1,5; - титульний лист згідно зразка, що затверджено кафедрою; - зміст на окремій сторінці, у якому – перелік завдань та номери сторінок, на яких починається викладання окремих розділів з його виконання; - основна частина з чітким вказуванням завдання, виконання якого письмово презентується; - заключна частина, у якій стисло викладено висновки за результатами роботи; - список використаних джерел; - додатки. Обсяг реферату або есе -5-10 аркушів формату А4. При викладанні матеріалу слід дотримуватися загальних правил виконання робіт наступного характеру: логічна послідовність викладу; чіткість думки; відповідний рівень дотримання правил посилання на джерела, граматики і стилістики; естетика оформлення. Без дотримання вказаних вимог роботи оцінюються негативно і повертаються студентові на доопрацювання.
6.ПОТОЧНИЙ І ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ:6.1. Очна форма навчання:- Карта самостійної роботи студента.КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни «Факторний аналіз ринку сільськогосподарської продукції » для слухачів магістерської програми «Економіка підприємств АПК» галузі знань «Економіка та підприємництво» спеціальності «Економіка підприємства» Денна форма навчання
**Обрана тематика____________________________________________________
Студент ________________________ ( ) підпис П.І.Б. Викладач ______________________ ( ) підпис П.І.Б.
ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ З НАУКИ (ДИСЦИПЛІНИ)
Підсумкове оцінювання поточної успішності студентів здійснюється у формі заліку. Поточний контроль успішності студентів є невід’ємною частиною підсумкового контролю знань студентів і включає: проведення семінарських і практичних занять, виконання студентами індивідуальних завдань та проміжний (блочно-модульний) контроль. Поточний контроль за ступенем засвоєння студентами теоретико-методологічних і методичних питань дисципліни здійснюється шляхом здавання ними тем програми дисципліни на семінарських і практичних заняттях та в поза аудиторний час і оцінюванням знань за чотирьох бальною системою: "незадовільно", "задовільно", "добре", "відмінно". Оцінці "незадовільно" відповідає “0” балам, "задовільно" – 3 бали, "добре" – 4 бали і "відмінно" – 5 балів. Завдання поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння матеріалу курсу, набутих навичок самостійного виконання практичних завдань, уміння самостійно опрацьовувати текстовий матеріал, а також вміння письмово чи усно подавати власні думки, погляди, підходи до вирішення тої чи іншої економічної, управлінської, соціальної проблеми. Оцінка, одержана за поточну успішність і вноситься у відомість успішності студента. Об'єктом поточного контролю знань студента є: - систематичність і активність роботи студента протягом семестру над вивченням програмного матеріалів дисципліни - максимально оцінка 60 балів; - рівень виконання модульних завдань – 10 балів; - підготовка і презентація індивідуального проекту – 20 балів; - розв'язання ситуаційних завдань та задач, участь у конференції, написання реферату (на вибір) – 10 балів. Отже, загальна сума балів, яку студент може одержати під час поточного контролю, становить 100 балів (60+10+20+10). При здійсненні контролю за систематичністю та активністю роботи студентів оцінці підлягають: а) рівень знань, продемонстрований студентами на практичних заняттях під час відповідей на питання теоретичного і методичного характеру; б) регулярне виконання (самостійних) домашніх завдань, доведення правильності та самостійності виконання; в) підготовка реферату, повідомлення з проблеми дослідження і захист. Максимальна кількість балів за цим напрямом контролю становить 90 балів: - за першою складовою - 60 балів; - за другою складовою – виконання розрахункових завдань - 20 балів; - за третьою складовою – підготовка реферату (іншого вибіркового завдання) – 10 балів. Під час оцінювання підготовки і захисту реферату оцінці підлягає:
Проміжний контроль здійснюється з метою виявлення рівня засвоєння студентами теоретичних знань і практичних навичок з аналізу ефективності виробництва та переробки окремих видів сільськогосподарської продукції, функціонування ринків сільськогосподарської сировини та продуктів її переробки. Він забезпечує контроль знань студентів за модулями, визначеними в рамках програми дисципліни. Це дозволяє своєчасно виявити рівень знань студентів, стимулювати їх поточну роботу. Згідно з тематичним планом дисципліни студент може отримати за кожну із 12 тем курсу 5 балів за умови присутності на занятті та належної підготовки до нього, залежно від складності теми та насиченості її завданнями розрахункового та логічного характеру. При цьому студент може отримати 0, 3, 4, 5 балів з кожної теми. Оцінка “5 балів ” ставиться тоді, коли студент: а) з питання теоретико-методологічного спрямування чітко сформулював поняття і терміни, які необхідно знати для висвітлення змісту даного питання; обґрунтував методологічні принципи, підходи до розв’язання передбаченої питанням проблеми; б) правильно виклав економічний механізм чи методичні підходи до розв’язання сформульованої економічної проблеми, спираючись на теоретичні знання; в) з практичної реалізації набутих теоретичних знань через розв’язання економічних задач за вихідною заданою інформацією у логічній послідовності правильно розв’язав задачу, зробив відповідні висновки, які випливають із одержаного результату. Оцінка "4 бали" ставиться в тоді, коли студент: а) сформулював поняття і терміни в основному правильно, але не повністю. За допущених ним неістотних похибок; правильно, але поверхово розкрив сутність економічних явищ і процесів; назвав методологічні принципи, підходи до розв’язання аграрно-економічних завдань без належного їх обґрунтування; б) допускає неістотні похибки при викладенні економічного механізму або підходів до розв’язання економічної проблеми; або ж допускає одну істотну похибку, що свідчить про дещо поверхневі знання студента з даного питання; в) правильно описав методику визначення більшості економічних показників, не повністю розкрив їх сутність і взаємозв’язок, не розкрив логічних підходів до якісної оцінки вказаних показників; г) правильно окреслив хід розв’язання задачі, але допустив помилку в розрахунках і отримав неправильний результат. Оцінка "3 бали" ставиться тоді, коли студент: а) допускає істотні похибки при викладенні економічного механізму розв’язання економічної проблеми; або ж допускає одну істотну похибку, що свідчить про поверхневі знання студента з даного питання; б) концептуально виклав основні напрями (шляхи) розв’язання тієї чи іншої проблеми, але здійснив лише поверхневе їх обґрунтування, допустив логічні похибки; або ж студентом названо і здійснено належне обґрунтування не з усіх основних напрямів розв’язання проблеми. Оцінка «0» балів виставляється в тому разі, коли студент: не відповідав на поставлені теоретичні питання в усній чи письмовій формі, не розв’язував задач, або не з'явився на заняття. Для проведення проміжного контролю знань студентів доцільно виділити два модулі. Модульний контроль здійснюється на наступному тижні після завершення вивчення всіх тем, що входять до складу модуля. Конкретна дата і час проведення контролю встановлюється викладачем. Кожне завдання включене до модулю оцінюється за шкалою 0; 6; 8; 10. Оцінка «10 балів» ставиться тоді, коли студент: а) з питання теоретико-методологічного спрямування чітко сформулював поняття і терміни, які необхідно знати для висвітлення змісту даного питання; обґрунтував методологічні принципи, підходи до розв’язання передбаченої питанням проблеми; б) правильно виклав економічний механізм чи методичні підходи до розв’язання сформульованої економічної проблеми, спираючись на теоретичні знання; в) з практичної реалізації набутих теоретичних знань через розв’язання економічних задач за вихідною заданою інформацією у логічній послідовності правильно розв’язав задачу, зробив відповідні висновки, які випливають із одержаного результату. Оцінка «8 балів» ставиться тоді, коли студент: а) сформулював поняття і терміни в основному правильно, але не повністю. За допущених ним неістотних похибок; правильно, але поверхово розкрив сутність економічних явищ і процесів; назвав методологічні принципи, підходи до розв’язання аграрно-економічних завдань без належного їх обґрунтування; б) допускає неістотні похибки при викладенні економічного механізму або підходів до розв’язання економічної проблеми; або ж допускає одну істотну похибку, що свідчить про дещо поверхневі знання студента з даного питання; в) правильно описав методику визначення більшості економічних показників, не повністю розкрив їх сутність і взаємозв’язок, не розкрив логічних підходів до якісної оцінки вказаних показників; г) правильно окреслив хід розв’язання задачі, але допустив помилку в розрахунках і отримав неправильний результат. Оцінка «6 балів» ставиться тоді, коли студент: а) допускає істотні похибки при викладенні економічного механізму розв’язання економічної проблеми; або ж допускає одну істотну похибку, що свідчить про поверхневі знання студента з даного питання; б) концептуально виклав основні напрями (шляхи) розв’язання тієї чи іншої проблеми, але здійснив лише поверхневе їх обґрунтування, допустив логічні похибки; або ж студентом названо і здійснено належне обґрунтування не з усіх основних напрямів розв’язання проблеми. Оцінка «0 балів» ставиться тоді, коли студент: а) зовсім не дає визначення понять і термінів або сформулював їх неправильно, що свідчить про відсутність у студента розуміння суті даного питання; в основному неправильно назвав методологічні принципи, підходи до розв’язання економічних завдань, зробив невдалу спробу їх обґрунтування; б) допускає істотні похибки при викладенні економічного механізму або методичних підходів до розв’язання проблеми, що у підсумку свідчить про відсутність у студента системних знань з даної проблеми; в) неправильно визначив більшість показників, що передбачені питанням, не зробив або ж зробив невдалу спробу розкрити сутність цих показників та їх взаємозв’язок, що в цілому свідчить про незасвоєння студентом методики розв’язання даного питання; г) неправильно окреслив більшість основних напрямів (шляхів) розв’язання проблеми; д) допустив неправильний хід розв’язання задачі, що призвело до одержання неправильного результату. Максимальна оцінка результатів контрольної роботи з кожного модулю становить 5 балів. Для цього необхідно сумарну кількість балів помножити на коефіцієнт 0,125. Зразок завдання для модульного контролю для студентів денної форми навчання
Студент має право відпрацювати незадовільну оцінку на індивідуальних заняттях, що проводиться викладачем згідно встановленого кафедрою графіку.
6.2. Заочна форма навчання:- Карта самостійної роботи студента.КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни «Факторний аналіз ринку сільськогосподарської продукції» для слухачів магістерської програми «Економіка підприємств АПК» галузі знань «Економіка та підприємництво» спеціальності «Економіка підприємства» Заочна форма навчання
Довідкова інформація:
- ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ З НАУКИ (ДИСЦИПЛІНИ).
Завдання для поточного контролю знань студентів заочної форми навчання. Об’єктом поточного контролю знань студентів заочної форми навчання є участь у обговоренні та дискусії за питаннями на вибір викладача, вирішення тестових та практичних завдань, написання модульної контрольної роботи, що виконуються в аудиторії під контролем викладача. Також студенти позааудиторно розробляють проект за обраною тематикою дисципліни. Підсумкове оцінювання знань студентів здійснюється у формі заліку. Залік виставляється на підставі результатів поточного контролю. Для отримання заліку студенту необхідно виконати завдання, що визначені навчальною програмою дисципліни. Поточний контроль знань студентів здійснюється за такими об'єктами: - своєчасне виконання індивідуального завдання (проекту) та його презентація і захист, максимально оцінюється в 30 балів. Завдання оцінюється наступним чином:
- активна участь у обговоренні теоретичних, методичних питань та розв’язування задач під час практичних занять – 0; 1; 2; 3 бали; Оцінка “3 бали ” ставиться тоді, коли студент: а) з питання теоретико-методологічного спрямування чітко сформулював поняття і терміни, які необхідно знати для висвітлення змісту даного питання; обґрунтував методологічні принципи, підходи до розв’язання передбаченої питанням проблеми; б) правильно виклав економічний механізм чи методичні підходи до розв’язання сформульованої економічної проблеми, спираючись на теоретичні знання; в) з практичної реалізації набутих теоретичних знань через розв’язання економічних задач за вихідною заданою інформацією у логічній послідовності правильно розв’язав задачу, зробив відповідні висновки, які випливають із одержаного результату. Оцінка "2 бали" ставиться в тоді, коли студент: а) сформулював поняття і терміни в основному правильно, але не повністю. За допущених ним неістотних похибок; правильно, але поверхово розкрив сутність економічних явищ і процесів; назвав методологічні принципи, підходи до розв’язання аграрно-економічних завдань без належного їх обґрунтування; б) допускає неістотні похибки при викладенні економічного механізму або підходів до розв’язання економічної проблеми; або ж допускає одну істотну похибку, що свідчить про дещо поверхневі знання студента з даного питання; в) правильно описав методику визначення більшості економічних показників, не повністю розкрив їх сутність і взаємозв’язок, не розкрив логічних підходів до якісної оцінки вказаних показників; г) правильно окреслив хід розв’язання задачі, але допустив помилку в розрахунках і отримав неправильний результат. Оцінка "1 бал" ставиться тоді, коли студент: а) допускає істотні похибки при викладенні економічного механізму розв’язання економічної проблеми; або ж допускає одну істотну похибку, що свідчить про поверхневі знання студента з даного питання; б) концептуально виклав основні напрями (шляхи) розв’язання тієї чи іншої проблеми, але здійснив лише поверхневе їх обґрунтування, допустив логічні похибки; або ж студентом названо і здійснено належне обґрунтування не з усіх основних напрямів розв’язання проблеми. Оцінка «0» балів виставляється в тому разі, коли студент: не відповідав на поставлені теоретичні питання в усній чи письмовій формі, не розв’язував задач, або не з'явився на заняття. - дві модульні контрольні роботи - 20 балів (по 10 балів кожна). Кожне завдання включене до модулю оцінюється за шкалою 0; 6; 8; 10. Оцінка «10 балів» ставиться тоді, коли студент: а) з питання теоретико-методологічного спрямування чітко сформулював поняття і терміни, які необхідно знати для висвітлення змісту даного питання; обґрунтував методологічні принципи, підходи до розв’язання передбаченої питанням проблеми; б) правильно виклав економічний механізм чи методичні підходи до розв’язання сформульованої економічної проблеми, спираючись на теоретичні знання; в) з практичної реалізації набутих теоретичних знань через розв’язання економічних задач за вихідною заданою інформацією у логічній послідовності правильно розв’язав задачу, зробив відповідні висновки, які випливають із одержаного результату. Оцінка «8 балів» ставиться тоді, коли студент: а) сформулював поняття і терміни в основному правильно, але не повністю. За допущених ним неістотних похибок; правильно, але поверхово розкрив сутність економічних явищ і процесів; назвав методологічні принципи, підходи до розв’язання аграрно-економічних завдань без належного їх обґрунтування; б) допускає неістотні похибки при викладенні економічного механізму або підходів до розв’язання економічної проблеми; або ж допускає одну істотну похибку, що свідчить про дещо поверхневі знання студента з даного питання; в) правильно описав методику визначення більшості економічних показників, не повністю розкрив їх сутність і взаємозв’язок, не розкрив логічних підходів до якісної оцінки вказаних показників; г) правильно окреслив хід розв’язання задачі, але допустив помилку в розрахунках і отримав неправильний результат. Оцінка «6 балів» ставиться тоді, коли студент: а) допускає істотні похибки при викладенні економічного механізму розв’язання економічної проблеми; або ж допускає одну істотну похибку, що свідчить про поверхневі знання студента з даного питання; б) концептуально виклав основні напрями (шляхи) розв’язання тієї чи іншої проблеми, але здійснив лише поверхневе їх обґрунтування, допустив логічні похибки; або ж студентом названо і здійснено належне обґрунтування не з усіх основних напрямів розв’язання проблеми. Оцінка «0 балів» ставиться тоді, коли студент: а) зовсім не дає визначення понять і термінів або сформулював їх неправильно, що свідчить про відсутність у студента розуміння суті даного питання; в основному неправильно назвав методологічні принципи, підходи до розв’язання економічних завдань, зробив невдалу спробу їх обґрунтування; б) допускає істотні похибки при викладенні економічного механізму або методичних підходів до розв’язання проблеми, що у підсумку свідчить про відсутність у студента системних знань з даної проблеми; в) неправильно визначив більшість показників, що передбачені питанням, не зробив або ж зробив невдалу спробу розкрити сутність цих показників та їх взаємозв’язок, що в цілому свідчить про незасвоєння студентом методики розв’язання даного питання; г) неправильно окреслив більшість основних напрямів (шляхів) розв’язання проблеми; д) допустив неправильний хід розв’язання задачі, що призвело до одержання неправильного результату. Максимальна оцінка результатів контрольної роботи з кожного модулю становить 10 балів. Для цього необхідно сумарну кількість балів помножити на коефіцієнт 0,25. Аналітичний огляд наукових публікацій чи підготовка реферату відноситься до вибіркової складової роботи студента і оцінюється в 10 балів за умови розкриття суті проблеми, обраної для реферату та його захисту. Сумарна оцінка за результатами поточного контролю може становити від 0 до 100 балів. Студенти, які отримали 60 і більше балів отримують залік за результатами поточного контролю. Зразок завдання для модульного контролю для студентів заочної форми навчання
Умови переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу ECTS
А. Проаналізувати вплив наступних типів політик:
Б. Типові задачі:
а) Визначте графічно ринкову рівновагу та позначте ренту споживача. б) Уряд ввів субвенції споживачам молока: тепер воно коштує лише $0,5. Намалюйте ринкову рівновагу, покажіть доход споживача, порівняйте діаграму з розв’язком пункту а). в) Після фінансової кризи уряд вирішив позбавити народ субвенції та ввести податок у розмірі $0,5 за 1 літр. Намалюйте ринкову рівновагу, покажіть доход споживача, порівняйте діаграму з розв’язками а) та б).
а) Визначте ціну та кількість товару у стані рівноваги, побудуйте графічну ілюстрацію. б) Міністерство фінансів ввело податок у розмірі 4 грн. за одиницю товару. Визначте і покажіть на графіку нову точку рівноваги, зменшення ренти. в) Міністр фінансів для зменшення ціни ввів максимально можливу ціну p = 4 . Підрахуйте чисельно загальну ренту у а), б), в) та проаналізуйте успіх рішення міністра.
а) Визначте рівноважний обсяг та ціну на ринку пшениці, а також доходи фермерів. б) Внутрішній попит на пшеницю визначається рівнянням 1 D=1000−46p, а зовнішній попит скоротився на 40%. Як це вплинуло на доходи фермерів? в) Уряд встановив ціну на всю пшеницю на рівні 3 грн. і зобов’язався закупити увесь надлишок товару. Чому дорівнює надлишок і в яку суму обійдеться уряду така акція?
а) Знайти рівноважні ціну і кількість до введення податку і після. б) Знайти прибуток держави від даного податку; яка буде сума податку, що припадає на частку споживачів. в) Знайти чисті втрати суспільства в результаті прийнятого рішення.
а) Побудуйте функції пропозиції та попиту на одній діаграмі. Підрахуйте, за якої ціни досягається рівновага на ринку. Яка кількість їжі при цьому споживається? б) Після потепління у Мікроландії змінилася функція пропозиції: xn =p−3. Знайдіть нову точку рівноваги. в) Після великого землетрусу ціни на їжу значно підвищилися. Диктатор Махінатор випустив закон, за яким найбільша ціна за одиницю їжі встановлюється на рівні 4 золотих дукатів (місцева валюта). Знайдіть нову точку рівноваги. Чи допомагає закон Махінатора народу? г) Вирішив Махінатор провести свято, на яке уряд виділив 6 дукатів на одного жителя. Підрахуйте нову точку рівноваги. Що станеться з нею після свят?
7.РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА (ОСНОВНА І ДОДАТКОВА).Основна Helmberger, Peter G., 1996, Chavas, Jean-Paul; The Economics of Agricultural Prices; Prentice Hall. OECD-FAO, 2007, Agricultural Outlook. 2007-2016. Paris and Rome. OECD-FAO, 2010, Agricultural Outlook. 2010-2019. Paris and Rome. OECD-FAO, 2011, Agricultural Outlook. 2011-2020. Paris and Rome. Swinnen, J. (Ed.), 2007; Global Supply Chains. Standards and the Poor; CAB International. Timmer, C.P., 1986, Getting Prices Right: The Scope and Limits of Agricultural Price Policy; Cornell University Press. Tomek, W G.; Robinson, K .L., 2003, Agricultural Product Prices 4th edition; Cornell University Press. OECD-FAO, 2011, Agricultural Outlook. 2011-2020. Paris and Rome. Dries L, and J. Swinnen J, 2000, Labour adjustments in Central and Eastern European agriculture. Journal of Transforming Economies and Societies, vol. 7, no. 3, pp. 38 – 45 Dries L, Reardon T, and J. Swinnen, 2004, The rapid rise of supermarkets in Central and Eastern Europe: implications for the agrifood and rural development, Development Policy Review, vol. 22, no. 5, pp. 525 - 556. Gow H, and J. Swinnen , 1998, Agribusiness restructuring, foreign direct investment and hold-up problems in agricultural transition, European Review of Agricultural Economics, vol. 25, no. 4, pp. 331 - 350. Koester, U. and A. El-Agraa, 2011, The Common Agricultural Policy, in: El-Agraa, A. M. (ed.), The European Union Economics and Policies, 9th edition. Cambridge University Press, 306-334. Lerman, Zvi; Csaki, Csaba; Feder, Gershon, 2004, Agriculture in Transition. Land Policies and Evolving Farm Structures in Post-Soviet Countries; Lexington Books. Lerman, Zvi; Sedik, David; 2010, Rural Transition in Azerbaijan. Macours, K. and J. Swinnen, 2005,Agricultural labor adjustments in transition countries: The role of migration and impact on poverty. Review of Agricultural Economics, vol. 27, no. 3, pp. 405 - 411. Minot, Nicolas W., 1986, Contract Farming and its Effects on small farmers in less developed countries; MSU International Development Papers Working Paper No. 31; 1986
Додаткова Deininger, K., 2003, Land Policies for Growth and Poverty Reduction. A World Bank Policy Research Report. Washington, D.C. Dorward, A.; Kydd, J.; Poulton, 1998, Smallholder Cash Crop Production under Market Liberalisation; CAB International; 1998. Drobak, John N.; Nye, John V.C., 1997, The Frontiers of the New Institutional Economics; Academic Press. Gogodze,J.and A. Kimhi, 2005, Privatization, Liberalization, and the Emergence of Private Farms in Georgia and Other Former Soviet Countries. Published by Conjuncture Research Center. Tbilisi. Swinnen, J. (Ed.), 2007; Global Supply Chains Standards and the Poor; CAB International.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА» Факультет управління персоналом та маркетингу Кафедра управління персоналом та економіки праці
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково-педагогічної роботи ____________ А.М. Колот
«___» ___________ 2015 р.
1.2. Навчально-методичні матеріали до вивчення науки «Соціальна відповідальність держави і бізнесу» освітній ступінь магістр галузь знань – економіка та підприємництво для всіх спеціальностей
Ухвалено:
Начальник навчально- методичного відділу ______________Т.В. Гуть
Київ 2015
Укладач: Кицак Т.Г., доцент кафедри управління персоналом та економіки праці, к. е. н.
2.6.1. Вступ «Соціальна відповідальність» входить до переліку нормативних дисциплін для студентів магістерського рівня підготовки за всіма спеціальностями. Мета вивчення науки полягає у формуванні фундаментальних знань з теорії та практики соціальної відповідальності і відповідних професійних компетенцій, які забезпечують формування соціально-відповідальної поведінки її суб’єктів (інститутів). Предмет вивчення науки є теоретико-методологічні, методичні та практичні положення формування інституту соціальної відповідальності. Основні завдання дисципліни полягають у наступному: 1. Ознайомлення студентів з теоретичними положеннями щодо використання сучасних практик взаємодії держави, бізнесу, громадянського суспільства і людини, які б дозволили посилити взаємну відповідальність усіх суб’єктів суспільного життя, створити умови для стійкого стабільного розвитку держави і суспільства. 2. Оволодіння відповідним інструментарієм щодо використання в сучасній практиці. Компетенції та відповідні їм здібності фахівця, що формуються наукою «Соціальна відповідальність» передбачають, що студент має: Розуміти:
Знати:
Уміти:
Володіти стійкими навичками:
2.6.2. Тематичний план науки «Соціальна відповідальність» Згідно з навчальним планом бюджет навчального часу становить 120 годин, в тому числі підсумковий контроль – 4 год. Форма підсумкового контролю – іспит.
Тематичний план Табл. 1.
2.6.3. Зміст науки за темами
Тема 1. Соціальна відповідальність як чинник стійкого розвитку Соціальна відповідальність як система. Ретроспектива розвитку соціальної відповідальності. Моделі соціальної відповідальності. Впровадження соціальної відповідальності як чинника покращення бізнес процесів, технологій, ділової активності, мінімізації впливів глобальних викликів. Корпоративна культура – соціальна відповідальність – соціальний діалог: організаційно-управлінські механізми взаємодії та забезпечення стійкого розвитку. Міжнародні ініціативи як чинники формування і розвитку СВ (Глобальний договір ООН). Соціальна відповідальність як об’єктивна стратегія зростання добробуту населення та досягнення збалансованого розвитку.
Тема 2. Соціальна відповідальність людини, держави та інститутів громадянського суспільства Соціально відповідальна взаємодія держави, бізнесу та інститутів громадянського суспільства: шляхи розвитку. Суб’єкти та рівні соціальної відповідальності. Сутність та складові соціальної відповідальності людини, її значення у забезпеченні стійкої соціальної динаміки. Розвиток соціальної відповідальності інститутів громадянського суспільства. Соціальна держава як провідний суб’єкт соціальної відповідальності. Особливості прояву соціальної відповідальності бізнесу в українських реаліях.
Тема 3. Організаційно-економічне забезпечення управління корпоративною соціальною відповідальністю Інституційне забезпечення соціальної відповідальності: міжнародний формат і проблеми вітчизняної практики. Комплексна модель управління соціальною відповідальністю організації. Корпоративна соціальна відповідальність як чинник формування позитивного іміджу та ділової репутації компанії. Розвиток КСВ в контексті зростання вартості компанії та підвищення інвестиційної привабливості. Взаємозв’язок соціально відповідальної поведінки і стратегії розвитку організації. Соціальні інвестиції як форма прояву соціально відповідального роботодавця. Міжнародні стандарти та їх роль в процесі інтеграції соціально відповідальної поведінки в організації. Організаційно-управлінські механізми імплементації КСВ в систему управління організацією. Структурні підрозділи організацій з розвитку сфери КСВ. Статус, основні функції, кваліфікація, типові обов'язки, професійні стандарти менеджера з КСВ в компаніях.
Тема 4. Формування відносин роботодавців з працівниками на засадах соціальної відповідальності Напрями реалізації КСВ в процесі забезпечення конкурентоспроможності персоналу. Соціально відповідальні набір і звільнення персоналу. Розвиток персоналу як важливий напрям КСВ. Забезпечення продуктивної зайнятості на засадах соціальної відповідальності. Соціально відповідальна корпоративна культура. Напрями розробки та впровадження етичних кодексів. Удосконалення компенсаційної політики у контексті впровадження основних принципів КСВ. Покращення умов праці, запровадження міжнародних стандартів охорони та безпеки праці на підприємстві. Підвищення якості трудового життя як мета і критерій КСВ.
Тема 5. Формування відносин організації із зовнішніми стейкхолдерами на засадах соціальної відповідальності Побудова діалогу між стейкхолдерами в процесі впровадження концепції заінтересованих сторін. Дослідження інтересів зовнішніх стейкхолдерів у процесі формування відносин на засадах соціальної відповідальності. Кращі практики діалогу зі стейкхолдерами провідних компаній у сфері КСВ. Співпраця у контексті «організація – місцева адміністрація – громада». Розвиток сфери співпраці бізнес-структур з неурядовими організаціями.
Тема 6. Екологічна компонента соціальної відповідальності: організаційно-економічний інструментарій реалізації Сутність та значення відповідального ставлення до довкілля. Превентивний підхід до вирішення екологічних проблем. Функції та рівні екологічної відповідальності. Нормативно-правова регламентація екологічної відповідальності. Екологічний менеджмент як інструмент реалізації соціальної відповідальності. Міжнародний і український досвід впровадження принципів екологічної відповідальності. Напрями активізації індивідуальної та колективної екологічної відповідальності.
Тема 7. Соціальне партнерство як інструмент формування соціальної відповідальності Гармонізація інтересів сторін і суб’єктів соціально-трудових відносин на принципах соціального партнерства. Форми соціального діалогу та їх роль в системі забезпечення соціально відповідальної поведінки. Соціальна відповідальність суб’єктів соціального партнерства. Реалізація принципів соціальної відповідальності в колективних угодах та договорах. Регулювання відносин у сфері праці на принципах соціального партнерства та соціально відповідальної поведінки.
Тема 8. Моніторинг корпоративної соціальної відповідальності, соціальна звітність та аудит Технології моніторингу КСВ. Соціальні (нефінансові) звіти: сутність, завдання і структура. Стандарти та процеси підготовки нефінансового звіту. Міжнародні нормативно-правові акти з розробки соціальної (нефінансової) звітності. Формування корпоративної інформаційної політики. Побудова системи комунікацій з КСВ. Упровадження нефінансової звітності компаній в Україні. Організація та напрями ефективного проведення соціального аудиту.
Тема 9. Оцінювання ефективності соціальної відповідальності Загальні засади ефективності та її оцінювання у сфері соціальної відповідальності. Оцінка національного (регіонального) рівня розвитку корпоративної соціальної відповідальності. Ефективність соціальної відповідальності організації. Оцінка ризиків у сфері корпоративної соціальної відповідальності. Ефективність соціальної відповідальності з позиції бізнесу: позитивний імідж (бренд) та ділова репутація організації.
Тема 10. Стратегічні напрями розвитку соціальної відповідальності в Україні Правове забезпечення розвитку соціальної відповідальності. Реалізація національної ідеї соціальної відповідальності. Напрями діяльності держави щодо заохочення соціально відповідальної поведінки. Активізація діяльності підприємців-роботодавців щодо розвитку соціально відповідального бізнесу. Формування ціннісно-правової компетентності суб’єктів соціального розвитку. Підвищення прозорості діяльності українських компаній як напрям розвитку соціальної відповідальності. Удосконалення діяльності профспілкових та громадських організацій щодо посилення їх соціальної відповідальності. Формування ефективної ідеології та культури соціальної відповідальності.
2.6.4. ПЛАНИ ЗАНЯТЬ 2.6.4.1. ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ Лекція 1. Тема: «Соціальна відповідальність як чинник стійкого розвитку» (Лекція вступна)
Лекція 2. Тема: «Соціальна відповідальність людини, держави та суспільства» (Лекція – інтерактивний діалог)
Лекція 3. Тема: «Організаційно-економічне забезпечення управління корпоративною соціальною відповідальністю» (Лекція – інтерактивний діалог)
Лекція 4. Тема: «Формування відносин роботодавців з працівниками на засадах соціальної відповідальності» (Лекція – конференція)
Лекція 5. Тема: «Формування відносин бізнесу із зовнішніми організаціями на засадах соціальної відповідальності» (Лекція – настановна)
Лекція 6. Тема: «Екологічна компонента соціальної відповідальності» (Лекція – інтерактивний діалог)
Тема: «Соціальне партнерство як інструмент формування соціальної відповідальності» (Лекція – інтерактивний діалог)
Лекція 7. Тема: «Моніторинг корпоративної соціальної відповідальності» (Лекція – конференція)
Лекція 8. «Оцінювання ефективності соціальної відповідальності» (Лекція – конференція) 1. Методи і процедури оцінювання ефективності програм КСВ. 2. Формування рейтингів соціально відповідальних організацій та практика їх використання.
Лекція 9. Тема: «Стратегічні напрями розвитку соціальної відповідальності в Україні» (Лекція – інтерактивний діалог)
2.6.4.2. Плани практичних занять для студентів очної форми навчання Компетентності, на формування яких спрямовані практичне заняття за темою №1 - «Соціальна відповідальність як чинник стійкого розвитку» (2 год.): Знати:
Уміти:
Практичне заняття 1 Вид практичного заняття: семінар-розгорнута бесіда 1. Питання для розгорнутої бесіди: - Поняття «соціальна відповідальніть». - Історія становлення та розвитку концепції соціальної відповідальності. - Концепція менеджменту зацікавлених сторін. - Переваги соціальної відповідальності - Основні чинники виникнення концепції «соціальна відповідальність» 2. Питання для інтерактивної дискусії: - Глобальний договір ООН, як основна міжнародна ініціатива у сфері соціальної відповідальності. - Розвиток СВ в Україні. - Поняття «стейкхолдер». - Вплив міжнародних стандартів і національної політики на розвиток соціальної відповідальності. 3. Аналіз міні-кейсів у малих робочих групах
Інформаційне забезпечення: 1. Колот А. М.. Соціальна відповідальність: начальний посібник / [А. М. Колот, О. А. Грішнова та ін.] ; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Колота. — К. : КНЕУ, 2015. — 552 с. 2. Колот А. М.. Соціальна відповідальність: теорія і практика розвитку : монографія / [А. М. Колот, О. А. Грішнова та ін.] ; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Колота. — К. : КНЕУ, 2012. — 501 с.
Компетентності, на формування яких спрямовані практичне заняття за темою №2 - «Соціальна відповідальність людини, держави та інститутів громадянського суспільства» (2 год.): Знати:
- особливості розвитку соціальної відповідальності інститутів громадянського суспільства Уміти: - визначати напрями розвитку СВ - будувати систему управління СВ - формувати сутність та складові соціальної відповідальності людини
Практичне заняття 2 Вид практичного заняття: робота в малих творчих групах 1. Тестування 2. Питання для роботи в малих творчих групах: - Роль СВ у життєдіяльності суспільства. - Сутність та складові соціальної відповідальності людини, її значення у забезпеченні стійкої соціальної динаміки. - Соціальна держава як провідний суб’єкт соціальної відповідальності. - Соціально відповідальна взаємодія держави, бізнесу та інститутів громадянського суспільства. 3. Питання для інтерактивної дискусії : - Можливі загрози та шляхи мінімізації ризиків в процесі впровадження концепції СВ. - Сутність поняття «КСВ». 4. Розгляд міні-кейсів Інформаційне забезпечення: 1. Колот А. М.. Соціальна відповідальність: начальний посібник / [А. М. Колот, О. А. Грішнова та ін.] ; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Колота. — К. : КНЕУ, 2015. — 552 с. 2. Колот А. М.. Соціальна відповідальність: теорія і практика розвитку : монографія / [А. М. Колот, О. А. Грішнова та ін.] ; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Колота. — К. : КНЕУ, 2012. — 501 с.
Компетентності, на формування яких спрямовані практичні заняття за темою №3 «Організаційно-економічне забезпечення управління корпоративною соціальною відповідальністю» (4 год.): Знати:
Уміти:
Практичне заняття 3 Вид практичного заняття: семінар - «мозковий штурм» 1. Тестування 2. Питання для «мозкового штурму»: - Корпоративна соціальна відповідальність як чинник формування позитивного іміджу та ділової репутації компанії. - Соціальні інвестиції як форма прояву соціально відповідального роботодавця. - Міжнародні стандарти та їх роль в процесі інтеграції соціально відповідальної поведінки в організації. - Організаційно-управлінські механізми імплементації КСВ в систему управління організацією. 3. Дискусія на тему: Основні перешкоди вставлення КСВ бізнесу в Україні. Інформаційне забезпечення: 1. Колот А. М.. Соціальна відповідальність: начальний посібник / [А. М. Колот, О. А. Грішнова та ін.] ; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Колота. — К. : КНЕУ, 2015. — 552 с. 2. Колот А. М.. Соціальна відповідальність: теорія і практика розвитку : монографія / [А. М. Колот, О. А. Грішнова та ін.] ; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Колота. — К. : КНЕУ, 2012. — 501 с.
Практичне заняття 4 Вид практичного заняття: робота в малих творчих групах 1. Тестування 2. Питання для опрацювання в малих творчих групах : - Розвиток КСВ в контексті зростання вартості компанії та підвищення інвестиційної привабливості. - Особливості європейської моделі внутрішньої КСВ. - Законодавстово України у сфері праці у контексті КСВ у відносинах з працівниками. - Приклади кращих вітчизняних трудових практик. - Особливості зарубіжного досвіду регулювання КСВ Інформаційне забезпечення: 1. Колот А. М.. Соціальна відповідальність: начальний посібник / [А. М. Колот, О. А. Грішнова та ін.] ; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Колота. — К. : КНЕУ, 2015. — 552 с. 2. Колот А. М.. Соціальна відповідальність: теорія і практика розвитку : монографія / [А. М. Колот, О. А. Грішнова та ін.] ; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Колота. — К. : КНЕУ, 2012. — 501 с.
Компетентності, на формування яких спрямовані практичні заняття за темою №4 «Формування відносин роботодавців з працівниками на засадах соціальної відповідальності» (4 год.): Знати:
Уміти:
Практичне заняття 5 Вид практичного заняття: семінар - «мозковий штурм» 1. Тестування 2. Питання для «мозкового штурму»: - Розгляд трудових практик як предмета КСВ. - Атрибути Міжнародних стандартів прав людини (Загальна декларація прав людини, Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, Конвенція про права дитини). - Основні стандарти МОП у сфері праці. - Особливості Глобального Договору ООН у сфері праці. 3. Дискусія на тему: Основні перешкоди вставлення СВ бізнесу в Україні. Інформаційне забезпечення: 1. Колот А. М.. Соціальна відповідальність: начальний посібник / [А. М. Колот, О. А. Грішнова та ін.] ; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Колота. — К. : КНЕУ, 2015. — 552 с. 2. Колот А. М.. Соціальна відповідальність: теорія і практика розвитку : монографія / [А. М. Колот, О. А. Грішнова та ін.] ; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Колота. — К. : КНЕУ, 2012. — 501 с.
Практичне заняття 6 Вид практичного заняття: робота в малих творчих групах 1. Тестування 2. Питання для опрацювання в малих творчих групах : - Сутність європейських стандартів у сфері праці. - Особливості європейської моделі внутрішньої КСВ. - Законодавстово України у сфері праці у контексті КСВ у відносинах з працівниками. - Приклади кращих вітчизняних трудових практик. - Особливості зарубіжного досвіду регулювання КСВ Інформаційне забезпечення: 1. Колот А. М.. Соціальна відповідальність: начальний посібник / [А. М. Колот, О. А. Грішнова та ін.] ; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Колота. — К. : КНЕУ, 2015. — 552 с. 2. Колот А. М.. Соціальна відповідальність: теорія і практика розвитку : монографія / [А. М. Колот, О. А. Грішнова та ін.] ; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Колота. — К. : КНЕУ, 2012. — 501 с.
Компетентності, на формування яких спрямовані практичні заняття за темою №5 «Формування відносин організації із зовнішніми стейкхолдерами на засадах соціальної відповідальності» (4 год.): Знати:
Уміти:
Практичне заняття 7 Вид практичного заняття: семінар - дискусія 1. Тестування 2. Питання для дискусії: - Особливості міжнародних ініціатив в сфері забезпечення інтересів стейкхолдерів Інформаційне забезпечення: 1. Колот А. М.. Соціальна відповідальність: начальний посібник / [А. М. Колот, О. А. Грішнова та ін.] ; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Колота. — К. : КНЕУ, 2015. — 552 с. 2. Колот А. М.. Соціальна відповідальність: теорія і практика розвитку : монографія / [А. М. Колот, О. А. Грішнова та ін.] ; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Колота. — К. : КНЕУ, 2012. — 501 с.
Практичне заняття 8 Вид практичного заняття: семінар-вирішення ситуаційних вправ 1. Тестування 2. Вирішення ситуаційних вправ Інформаційне забезпечення: 1. Колот А. М.. Соціальна відповідальність: начальний посібник / [А. М. Колот, О. А. Грішнова та ін.] ; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Колота. — К. : КНЕУ, 2015. — 552 с. 2. Колот А. М.. Соціальна відповідальність: теорія і практика розвитку : монографія / [А. М. Колот, О. А. Грішнова та ін.] ; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Колота. — К. : КНЕУ, 2012. — 501 с.
Заняття 9 Модульний контроль №1
Компетентності, на формування яких спрямоване практичне заняття за темою №6 «Екологічна компонента соціальної відповідальності: організаційно-економічний інструментарій реалізації» (2 год.): Знати:
- сутність екологічного менеджменту як інструмента реалізації соціальної відповідальності - напрями активізації індивідуальної та корпоративної екологічної відповідальності Уміти:
Практичне заняття 10 Вид практичного заняття: семінар-презентація власних досліджень 1. Тестування 2. Презентація власних досліджень щодо особливостей екологічних аспектів соціальної відповідальності суспільнихі суб’єктів. 3. Інші питання для дослідження: - Значення відповідального ставлення організацій до довкілля. - Особливості превентивного підходу до вирішення екологічних проблем. - Основні принципи і напрямки впровадження СВ у сфері захисту на-вколишнього середовища. - Українські особливості та міжнародний досвід впровадження принци-пів екологічної відповідальності. - Міжнародний стандарт ISO – 14000. - Законодавство України про охорону навколишнього середовища. Інформаційне забезпечення: 1. Колот А. М.. Соціальна відповідальність: начальний посібник / [А. М. Колот, О. А. Грішнова та ін.] ; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Колота. — К. : КНЕУ, 2015. — 552 с. 2. Колот А. М.. Соціальна відповідальність: теорія і практика розвитку : монографія / [А. М. Колот, О. А. Грішнова та ін.] ; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Колота. — К. : КНЕУ, 2012. — 501 с.
Компетентності, на формування яких спрямоване практичне заняття за темою №7 «Соціальне партнерство як інструмент формування соціальної відповідальності» (2 год.): Знати: - роль держави в процесі гармонізації інтересів сторін і суб’єктів соціально-трудових відносин - форми соціального діалогу та їх роль в системі забезпечення соціально відповідальної поведінки Уміти:
Практичне заняття 11 Вид практичного заняття: семінар-презентація власних досліджень 1. Тестування 2. Презентація власних досліджень за наступною тематикою: - Формування ідеології та культури соціальної відповідальності. - Соціальна відповідальність суб’єктів соціального партнерства. - Роль держави у процесі збалансованого розвитку. - Реалізація принципів соціальної відповідальності в колективних угодах та договорах. - Напрями співпраці бізнесу і освіти. - Регулювання відносин у сфері праці на принципах соціального партнерства та соціально відповідальної поведінки. Інформаційне забезпечення: 1. Колот А. М.. Соціальна відповідальність: начальний посібник / [А. М. Колот, О. А. Грішнова та ін.] ; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Колота. — К. : КНЕУ, 2015. — 552 с. 2. Колот А. М.. Соціальна відповідальність: теорія і практика розвитку : монографія / [А. М. Колот, О. А. Грішнова та ін.] ; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Колота. — К. : КНЕУ, 2012. — 501 с.
Компетентності, на формування яких спрямовані практичні заняття за темою №8 «Моніторинг корпоративної соціальної відповідальності, соціальна звітність та аудит» (4 год.): Знати:
Уміти:
Практичне заняття 12 Вид практичного заняття: семінар - дискусія 1. Тестування 2. Питання для дискусії: - Соціальна звітність та аудит як інструменти забезпечення прозорості та інформованості в питаннях соціальної відповідальності. - Інтереси стейкхолдерів щодо соціальної звітності організацій. - Побудова системи комунікацій з КСВ. - Формування корпоративної інформаційної політики. - Побудова системи комунікацій з КСВ. Інформаційне забезпечення: 1. Колот А. М.. Соціальна відповідальність: начальний посібник / [А. М. Колот, О. А. Грішнова та ін.] ; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Колота. — К. : КНЕУ, 2015. — 552 с. 2. Колот А. М.. Соціальна відповідальність: теорія і практика розвитку : монографія / [А. М. Колот, О. А. Грішнова та ін.] ; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Колота. — К. : КНЕУ, 2012. — 501 с.
Практичне заняття 13 Вид практичного заняття: семінар-вирішення ситуаційних вправ 1. Тестування 2. Вирішення ситуаційних вправ
Інформаційне забезпечення: 1. Колот А. М.. Соціальна відповідальність: начальний посібник / [А. М. Колот, О. А. Грішнова та ін.] ; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Колота. — К. : КНЕУ, 2015. — 552 с. 2. Колот А. М.. Соціальна відповідальність: теорія і практика розвитку : монографія / [А. М. Колот, О. А. Грішнова та ін.] ; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Колота. — К. : КНЕУ, 2012. — 501 с.
Компетентності, на формування яких спрямовані практичні заняття за темою №9 «Оцінювання ефективності соціальної відповідальності» (4 год.): Знати:
Уміти:
- оцінювати ризики у сфері корпоративної соціальної відповідальності - визначати ефективність соціальної відповідальності для бізнесу
Практичне заняття 14 Вид практичного заняття: семінар-презентація власних досліджень 1. Тестування 2. Презентація власних досліджень: Інформаційне забезпечення: 1. Колот А. М.. Соціальна відповідальність: начальний посібник / [А. М. Колот, О. А. Грішнова та ін.] ; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Колота. — К. : КНЕУ, 2015. — 552 с. 2. Колот А. М.. Соціальна відповідальність: теорія і практика розвитку : монографія / [А. М. Колот, О. А. Грішнова та ін.] ; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Колота. — К. : КНЕУ, 2012. — 501 с.
Практичне заняття 15 Вид практичного заняття: семінар - інтерактивна дискусія 1. Тестування 2. Питання для інтерактивної дискусії: - Основні принципи оцінки національного та корпоративного рівня розвитку КСВ. - Характеристика методів та процедур оцінювання ефективності програм КСВ. - Сутність моделі «Лондонської групи порівняльного аналізу» і особливості її використання. - Основні методи оцінювання ділової репутації соціально відповідальної ком-панії. - Сутність та основні етапи соціального аудиту. - Методи оцінювання ділової репутації соціально відповідальної ком-панії. - Основні складові моніторингу ефективності діяльності з організації КСВ. Рейтинги КСВ. Інформаційне забезпечення: 1. Колот А. М.. Соціальна відповідальність: начальний посібник / [А. М. Колот, О. А. Грішнова та ін.] ; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Колота. — К. : КНЕУ, 2015. — 552 с. 2. Колот А. М.. Соціальна відповідальність: теорія і практика розвитку : монографія / [А. М. Колот, О. А. Грішнова та ін.] ; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Колота. — К. : КНЕУ, 2012. — 501 с.
Компетентності, на формування яких спрямовані практичні заняття за темою №10 «Стратегічні напрями розвитку соціальної відповідальності в Україні» (4 год.): Знати:
Уміти:
Практичне заняття 16 Вид практичного заняття: семінар - дискусія 1. Тестування 2. Питання для дискусії: - Підвищення прозорості діяльності українських компаній як напрям розвитку соціальної відповідальності. - Правове забезпечення розвитку соціальної відповідальності. - Напрями діяльності держави щодо заохочення соціально відповідальної поведінки. - Активізація діяльності підприємців-роботодавців щодо розвитку соціально відповідального бізнесу. - Підвищення прозорості діяльності українських компаній як напрям розвитку соціальної відповідальності. Інформаційне забезпечення: 1. Колот А. М.. Соціальна відповідальність: начальний посібник / [А. М. Колот, О. А. Грішнова та ін.] ; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Колота. — К. : КНЕУ, 2015. — 552 с. 2. Колот А. М.. Соціальна відповідальність: теорія і практика розвитку : монографія / [А. М. Колот, О. А. Грішнова та ін.] ; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Колота. — К. : КНЕУ, 2012. — 501 с.
Заняття 17 Модульний контроль № 2
Практичне заняття 18 Вид практичного заняття: семінар-вирішення ситуаційних вправ 1. Тестування 2. Вирішення ситуаційних вправ
Інформаційне забезпечення: 1. Колот А. М.. Соціальна відповідальність: начальний посібник / [А. М. Колот, О. А. Грішнова та ін.] ; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Колота. — К. : КНЕУ, 2015. — 552 с. 2. Колот А. М.. Соціальна відповідальність: теорія і практика розвитку : монографія / [А. М. Колот, О. А. Грішнова та ін.] ; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Колота. — К. : КНЕУ, 2012. — 501 с.
2.6.4.3. Плани контактних занять для студентів заочної форми навчання Компетентності, на формування яких спрямовані контактне заняття за темою №1 - «Соціальна відповідальність як чинник стійкого розвитку» та темою №2 «Соціальна відповідальність людини, держави та інститутів громадянського суспільства» (2 год.): Знати:
- особливості розвитку соціальної відповідальності інститутів громадянського суспільства
Уміти:
- визначати напрями розвитку СВ - будувати систему управління СВ - формувати сутність та складові соціальної відповідальності людини
Контактне заняття 1 Вид контактного заняття: семінар-розгорнута бесіда 1. Міні-лекція 2.Питання для розгорнутої бесіди: - Поняття «соціальна відповідальніть». - Історія становлення та розвитку концепції соціальної відповідальності. - Концепція менеджменту зацікавлених сторін. - Переваги соціальної відповідальності - Основні чинники виникнення концепції «соціальна відповідальність»
3. Питання для роботи в малих творчих групах: - Роль СВ у життєдіяльності суспільства. - Сутність та складові соціальної відповідальності людини, її значення у забезпеченні стійкої соціальної динаміки. - Соціальна держава як провідний суб’єкт соціальної відповідальності. - Соціально відповідальна взаємодія держави, бізнесу та інститутів громадянського суспільства. 3. Аналіз міні-кейсів Інформаційне забезпечення: 1. Колот А. М.. Соціальна відповідальність: начальний посібник / [А. М. Колот, О. А. Грішнова та ін.] ; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Колота. — К. : КНЕУ, 2015. — 552 с. 2. Колот А. М.. Соціальна відповідальність: теорія і практика розвитку : монографія / [А. М. Колот, О. А. Грішнова та ін.] ; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Колота. — К. : КНЕУ, 2012. — 501 с.
Компетентності, на формування яких спрямоване контактне заняття за темою №3 «Організаційно-економічне забезпечення управління корпоративною соціальною відповідальністю» (2 год.): Знати:
Уміти:
Контактне заняття 2 Вид контактного заняття: семінар - «мозковий штурм» 1. Міні-лекція 2. Тестування 3. Питання для «мозкового штурму»: - Корпоративна соціальна відповідальність як чинник формування позитивного іміджу та ділової репутації компанії. - Соціальні інвестиції як форма прояву соціально відповідального роботодавця. - Міжнародні стандарти та їх роль в процесі інтеграції соціально відповідальної поведінки в організації. - Організаційно-управлінські механізми імплементації КСВ в систему управління організацією. 4. Дискусія на тему: Основні перешкоди вставлення КСВ бізнесу в Україні. Інформаційне забезпечення: 1. Колот А. М.. Соціальна відповідальність: начальний посібник / [А. М. Колот, О. А. Грішнова та ін.] ; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Колота. — К. : КНЕУ, 2015. — 552 с. 2. Колот А. М.. Соціальна відповідальність: теорія і практика розвитку : монографія / [А. М. Колот, О. А. Грішнова та ін.] ; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Колота. — К. : КНЕУ, 2012. — 501 с.
Компетентності, на формування яких спрямоване контактне заняття за темою №4 «Формування відносин роботодавців з працівниками на засадах соціальної відповідальності» (2 год.): Знати:
Уміти:
Контактне заняття 3 Вид контактного заняття: семінар - «мозковий штурм» 1. Міні-лекція 2. Тестування 3. Питання для «мозкового штурму»: - Розгляд трудових практик як предмета КСВ. - Атрибути Міжнародних стандартів прав людини (Загальна декларація прав людини, Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, Конвенція про права дитини). - Основні стандарти МОП у сфері праці. - Особливості Глобального Договору ООН у сфері праці. 4. Дискусія на тему: Основні перешкоди вставлення СВ бізнесу в Україні. Інформаційне забезпечення: 1. Колот А. М.. Соціальна відповідальність: начальний посібник / [А. М. Колот, О. А. Грішнова та ін.] ; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Колота. — К. : КНЕУ, 2015. — 552 с. 2. Колот А. М.. Соціальна відповідальність: теорія і практика розвитку : монографія / [А. М. Колот, О. А. Грішнова та ін.] ; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Колота. — К. : КНЕУ, 2012. — 501 с.
Компетентності, на формування яких спрямоване контактне заняття за темою №5 «Формування відносин організації із зовнішніми стейкхолдерами на засадах соціальної відповідальності» (2 год.): Знати:
|