Економіка зарубіжних країн

 

Вступ

Тенденції розвитку світової економічної системи характеризуються суттєвим розширенням зв’язків між країнами, їх науковими та виробничими комплексами, окремими підприємствами, поглибленням міжнародного поділу праці та інтеграційних процесів. Орієнтири сталого розвитку України в середньо- та довгостроковому періоді передбачають розширення зовнішньоекономічних зв’язків, участь в глобальних та регіональних інтеграційних процесах. Процес міжнародного співробітництва передбачає обмін економічною, науково-технічною інформацією, створення міжнародних організацій, спільних підприємств, трансфер технологій, залучення іноземних фахівців. Вихід на світовий ринок конкурентоспроможної промислової продукції потребує від вітчизняних підприємств виконання вимог міжнародних стандартів, отримання сертифікатів відповідності тощо. Врахування вищезазначених факторів у зовнішньоекономічній діяльності промислових підприємств дозволить підвищити рівень конкурентоспроможності продукції і стимулювати економічний прогрес в Україні.

Студенти, які вивчають дисципліну «Економіка зарубіжних країн», при виконанні курсової роботи (КР) на прикладі декількох країн опрацьовують основні методики визначення міжнародної конкурентоспроможності, прогнозування галузевого розвитку, формування та реалізації потенціалу економічної, зокрема, науково-технічної та виробничої інтеграції України в галузевому розрізі, основних елементів стратегії розвитку.

КР стимулює розвиток творчого, аналітичного мислення і закріплює навички самостійної науково-дослідної роботи.

 

1. Мета і завдання курсової роботи

КР з дисципліни «Економіка зарубіжних країн» є важливою ланкою у системі опанування студентами економічних спеціальностей циклу професійно-орієнтованих дисциплін. Вона являє собою самостійне дослідження, яке виконується під час вивчення зазначеної дисципліни. Мета її – поглиблення, закріплення і узагальнення теоретичних знань, практичних навичок, які одержані студентами під час навчання та їх застосування при вирішенні конкретних фахових задач, поглиблення вмінь стосовно пошуку ефективних рішень при здійсненні підприємством міжнародної діяльності, підготовка фахівців до самостійної практичної роботи.

Основними завданнями КР є:

• вивчення, поглиблення та узагальнення інформації з наукових праць вітчизняних та зарубіжних економістів, статистичних матеріалів, законодавчих актів і програмних міжнародних документів;
• діагностика економічної ситуації у країнах із застосуванням запропонованого у методичних вказівках інструментарію;
• розробка та оцінка альтернативних підходів до вирішення проблем, які є об’єктом дослідження;
• підготовка доповіді та наочних матеріалів, що висвітлюють основний зміст КР та пропозиції автора, з подальшим їх захистом перед комісією кафедри, виступом студента на науково-практичній конференції, друк тез, участь в олімпіаді тощо.

Особливості обраної теми та реалізації завдань КР визначаються студентом і погоджуються з керівником.

 

2. Структура, зміст і обсяг курсової роботи

До структури, змісту, обсягу, форми викладення матеріалу та оформлення КР, як оригінального теоретико-прикладного дослідження, висуваються нижчезазначені вимоги. Рекомендується така структура роботи:

• титульний аркуш (додаток А);
• зміст (план роботи);
• вступ;
• визначена викладачем кількість розділів основної частини;
• висновки;
• список використаних джерел;
• додатки.

Зміст КР вміщує повні та зрозумілі назви частин роботи із зазначенням номерів початкових сторінок. Зміст КР має стисло відображати сутність питань, що розглядаються та логіку економічного дослідження.

Вступ містить обґрунтування теми теоретико-прикладного дослідження, мету та завдання КР, опис використаних методів досліджень. Обсяг вступу може займати до двох сторінок.

Кожен розділ основної частини рекомендується розбивати на два, три чи більше підрозділів. Зміст і кількість розділів основної частини роботи визначаються обраною темою, характеристиками об’єкта досліджень, метою та задачами дослідження та іншими факторами.

У висновках, що є завершальною частиною КР, повинні міститись основні результати за кожним розділом основної частини роботи відповідно із поставленими метою і завданнями, відображеними у вступі (виявлені фактори та тенденції, результати розрахунків, запропоновані методи вирішення проблеми, практичні рекомендації, очікувана їх ефективність тощо). Текст висновків носить чіткий, стислий характер і не повинен перевищувати двох сторінок. Висновки мають бути представлені як окремі пункти.

Розділ «Список використаних джерел» включає складений за діючими правилами перелік літературних джерел. Дозволяється використовувати Інтернет-сторінки, до 30 % від загальної кількості посилань.

У додатки виносяться громіздкі таблиці та блок-схеми допоміжного характеру, цитати із нормативних документів зарубіжних країн тощо.

 

3. Вимоги до оформлення курсової роботи

Виконана КР має бути набраною на комп’ютері та надрукованою на принтері. Шрифт Times New Roman з розміром для основного тексту – 14 пт, а назв розділів і підрозділів – 16 пт. Міжрядковий інтервал – 1. Обсяг КР має становити 30-40 сторінок формату А4.

Текст КР розміщується на сторінках з полями: ліве – не менше 20 мм, праве – не менше 10 мм, верхнє і нижнє – не менше 20 мм. Відстань між назвами розділів і підрозділів та текстом має бути 12-20 пт.

КР починається з титульного аркуша, за яким розміщують послідовно: зміст, вступ, перший, другий та інші розділи основної частини роботи, висновки, список використаних джерел, додатки. На титульній сторінці має бути підпис виконавця КР.

У змісті назви розділів і підрозділів такі ж як у тексті КР. Титульний аркуш та зміст не нумеруються, але враховуються, тобто вступ, який розташовується після змісту, буде нумеруватись як третя сторінка. Номери сторінок проставляються у верхній правій частині сторінки над текстом.

Вступ, кожний розділ, висновки та список літератури починаються з нової сторінки, а наступний підрозділ і пункт підрозділу – одразу після закінчення попереднього.

Розділи, підрозділи й пункти роботи слід нумерувати арабськими цифрами та друкувати з абзацним відступом. Нумерація розділів здійснюється у межах всього тексту КР (1, 2, 3 і т. д.) за винятком додатків. Зміст, вступ, висновки та список літератури не нумеруються.

Номер підрозділу повинен включати номер розділу і порядковий номер підрозділу в межах розділу, відокремлені крапкою (1.1, 1.2 і т. д.), а номер пункту, відповідно, номери розділу, підрозділу і пункту (1.1.1, 1.1.2 і т. д.).

Після посилання на будь-які частини роботи в тексті після номерів розділів, підрозділів і пунктів крапку не ставлять.

 

Заголовки

Розділи, підрозділи повинні мати заголовки, що чітко й коротко відображають їх зміст. Заголовки розділів, підрозділів і пунктів слід друкувати з абзацним відступом з великої літери без крапки в кінці та без підкреслень. Якщо заголовок складається з двох речень, їх відокремлюють крапкою.

 

Переліки

Перед кожною позицією переліку слід ставити дефіс або (за необхідності послатися у тексті на один із переліків) малу літеру, після якої ставлять дужку. Для подальшої деталізації переліку необхідно використовувати арабські цифри, після яких ставлять дужку. Приклад:

1)______________________________________________________________

2)______________________________________________________________

 а)____________________________________________________________

 б)____________________________________________________________

3)______________________________________________________________

 

Таблиці

Таблиці застосовують для уточнення та зручності порівняння показників. Назва таблиці має точно і стисло відображати її зміст. Назву слід розміщувати над таблицею. У разі перенесення частини таблиці на інші сторінки назву ставлять тільки над першою частиною таблиці.

Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиці, як показано на рисунку.

 

Таблиця_____

          (Номер)

Назва таблиці

Шапка таблиці						Заголовки стовпців
						Підзаголовки стовпців
	1	2	3	4	5	Нумерація стовпців
Заголовки рядків						Рядки

 

Таблиці (за винятком таблиць у додатках) слід нумерувати арабськими цифрами наскрізним чином.

Таблиці кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка. Якщо у тексті роботи є тільки одна таблиця, то її позначають «Таблиця 1» або «Таблиця В.1», коли таблицю наведено в додатку В. На всі таблиці мають бути посилання в тексті, які складаються зі слова «табл.__.__» із зазначенням її номера.

Заголовки стовпців і рядків таблиці слід друкувати з великої літери, підзаголовки стовпців – з малої, якщо вони є продовженням заголовку, або з великої, якщо вони мають самостійне значення. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять, заголовки і підзаголовки стовпців друкують в однині.

Розділяти заголовки і підзаголовки боковика і стовпців діагональними лініями не допускається. Заголовки стовпців, як правило, друкують паралельно рядкам таблиці. За необхідності допускається перпендикулярне розміщення заголовків стовпців.

Таблицю розміщують під текстом, з першим посиланням на неї або на наступній сторінці, а за необхідності – у додатку до роботи. Допускається розміщення таблиці вздовж довгого боку аркуша. Якщо рядки або стовпці таблиці виходять за формат сторінки, то таблицю ділять на частини, які розміщують одна під одною або поряд, при цьому в кожній частині таблиці повторюють її шапку й боковик.

У разі поділу таблиці на частини допускається її шапку або боковик заміняти відповідно номерами стовпців і рядків При цьому нумерують арабськими цифрами стовпці і (або) рядки першої частини таблиці.

Слово «Таблиця» зазначають один раз над першою частиною таблиці, над іншими частинами друкують слова «Продовження табл.__.__» або «Закінчення табл.__.__» із зазначенням номера (позначення) таблиці.

 

Графічний матеріал

Графічний матеріал (графіки, схеми, діаграми і т. ін.) розміщують для встановлення властивостей або характеристик об’єкта, а також для кращого розуміння тексту. На графічний матеріал мають бути посилання у тексті.

Графічний матеріал треба розміщувати безпосередньо після тексту, в якому про нього згадується вперше, або на наступній сторінці, а за необхідності – у додатку.

За наявності таблиць, що доповнюють графічний матеріал, таблиці слід розміщувати після графічного матеріалу.

Графічний матеріал може мати тематичну назву, яку розміщують під ним. За необхідності під графічним матеріалом розміщують пояснювальні дані. Слово «рисунок» і назву подають після пояснювальних даних.

Графічний матеріал (за винятком графічного матеріалу додатків) слід нумерувати арабськими цифрами наскрізне. Якщо рисунок один, його позначають «Рис. 1». Дозволяється нумерація графічного матеріалу в межах розділу. Номер рисунка складається в цьому разі з номерів розділу та порядкового номера рисунка, відокремлених крапкою (Рис. 1.1). Графічний матеріал додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка (Рис. В.3).

Рисунок (діаграму, схему і т. ін.), як правило, слід виконувати на одній сторінці. Якщо рисунок не вміщується на одній сторінці, дозволяється переносити його на інші сторінки. При цьому тематичну назву розміщують на першій сторінці, пояснювальні дані – на кожній сторінці і під ним друкують «Рис. ..., аркуш...», якщо є кілька рисунків, і «Рис. 1, аркуш....», якщо він один.

 

Формули

Формули, за винятком формул, які є у додатках, мають нумеруватися наскрізною нумерацією арабськими цифрами, які друкують на рівні формули праворуч у круглих дужках. Одну формулу позначають (1).

Посилання у тексті на порядкові номери формули дають у дужках.

Приклад: ...у формулі (1).

Формули у додатках нумерують окремо арабськими цифрами в межах кожного додатка з додаванням перед цифрою позначення додатка.

Приклад: ...у формулі (В.1).

Можлива нумерація формул у межах розділу. В цьому разі номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою.

Приклад: (3.1), (3.3).

Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, якщо вони не пояснювалися в тексті, мають бути наведені безпосередньо під формулою. Пояснення кожного символу слід давати з нового рядка в тій послідовності, в якій символи наведено у формулі. Перший рядок пояснення має починатися словом «де».

Формули, що подаються одна за одною і не розділені текстом, відокремлюють комою.

 

Правила цитування та посилання на використані джерела

При написанні КР студент повинен давати посилання на джерела, матеріали з яких наводяться у роботі. Такі посилання дають змогу відшукати документи та перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них є матеріал, який не включено до останнього видання.

Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в КР.

Посилання додаються одразу після закінчення цитати у квадратних дужках, де вказується порядковий номер джерела у списку літератури та відповідна сторінка джерела (наприклад: [12, с. 172]), або під текстом цієї сторінки у вигляді зноски, в якій вказують прізвище та ініціали автора, назву джерела, видавництво, рік видання та сторінку.

 

Список використаних джерел

Література може подаватися двома варіантами. Перший – у порядку подання у тексті, другий – в алфавітному порядку. Наводити можна лише літературу, яка використовувалась при виконанні КР та на яку зроблено відповідні посилання.

 

Додатки

Окремий матеріал КР допускається розміщувати в додатках. Додатками можуть бути: графічний матеріал, таблиці великого формату, розрахунки і т. ін. Додатки можуть бути обов’язковими та інформаційними. Інформаційні додатки можуть бути рекомендованого або довідкового характеру.

Додатки позначають великими літерами української абетки. Кожний додаток слід починати з нової сторінки із зазначенням угорі посередині сторінки слова «Додаток» і його позначення, а під ним у дужках для обов’язкового додатку друкують слово «обов’язковий», а для інформаційного – «рекомендований» чи «довідковий». Додаток повинен мати заголовок, який друкують симетрично відносно тексту з великої літери окремим рядком.

Запозичена з літературних чи статистичних джерел інформація (формули, таблиці, схеми, графіки, висновки тощо) потребує обов’язкових посилань (у квадратних дужках) на порядковий номер джерел у списку використаної літератури та номери сторінок, з яких узято інформацію.

 

4. Етапи виконання курсової роботи та її захист

Основні етапи виконання КР та рекомендовані строки їх опрацювання представлені у таблиці.

 

Етапи і строки виконання КР

Найменування етапів виконання КР	Термін виконання, порядкові номери навчальних тижнів семестру
1. Визначення галузі економіки та країн-об’єктів досліджень	1
2. Формулювання (вибір) теми КР та погодження її з керівником	1-2
3. Підбір та аналіз літератури, нормативної документації та опрацювання іншої інформації	2-4
4. Складання плану КР	3-4
5. Проведення економічних досліджень відповідно з планом і написання КР	4-14
6. Консультації з науковим керівником	1-16
7. Оформлення КР	14-15
8. Підготовка до захисту і захист КР перед комісією кафедри	15-16

 

Визначення галузі економіки як об’єкту дослідження здійснюється виходячи з наукових інтересів студента, тематики його дипломної роботи бакалавра, напрямів наукової роботи кафедри, місця проведення виробничої практики тощо.

При виборі теми студент може скористатись рекомендованою тематикою КР, яка пропонується кафедрою, або запропонувати свою тему з необхідним обґрунтуванням її актуальності. Студенту слід враховувати доступність економічної інформації, галузеву структуру країн, особливості економічної моделі розвитку, рівня державного регулювання економіки, зовнішньоекономічні зв’язки тієї чи іншої країни тощо.

Наукові керівники впродовж всього періоду підготовки КР зобов’язані:

• консультувати студентів з вибору теми та розробки її плану;
• допомагати в доборі літератури з обраної теми;
• сприяти підготовці окремих найбільш складних частин КР;
• контролювати графік підготовки роботи;
• давати поради, що стосуються змістовності КР;
• контролювати якість оформлення роботи;
• давати характеристику КР перед її захистом.

Офіційний захист КР здійснюється у визначений завідувачем кафедри час та включає 5-7 хвилинну доповідь студента, в якій він має розкрити:

• актуальність обраної теми досліджень;
• структуру роботи;
• основні висновки з аналізу економічних характеристик об’єкту досліджень.

Члени комісії можуть ставити студенту запитання з метою визначення рівня професійної підготовки та ерудиції з питань міжнародної економіки. Обговорення підсумків захисту здійснюється на закритому засіданні. Рішення комісії оголошується Головою комісії одразу після закінчення засідання.

 

5. Критерії оцінювання курсової роботи

Підсумкова оцінка КР повинна враховувати наступні показники її якості.

Зміст КР:

• актуальність обраної теми та спрямованість на розробку практичних рекомендацій;
• ступінь досягнення поставленої мети та вирішення завдань КР;
• адекватність використання методологічного та діагностичного апарату в процесі проведення економічного дослідження;
• багатоваріантний підхід до вирішення поставлених завдань;
• рівень обґрунтованості запропонованих заходів та рішень;
• логічність побудови, розвиненість мови та якість оформлення КР.

Захист КР:

• уміння стисло, чітко, логічно викласти основний зміст і висновки КР;
• здатність аргументовано захищати свої пропозиції та погляди;
• рівень економічної та загальної підготовки студента.

Для оцінювання КР використовується шкала оцінок ECTS та національна. Оцінку «відмінно» (А) отримує студент, КР якого містить елементи новизни, а результати мають практичне значення. Обов’язковою вимогою щодо отримання найвищої оцінки є стисла, логічна і вільно проголошена доповідь та правильні відповіді на запитання членів комісії.

У разі, коли тема КР розкрита, але не всі поставлені завдання вирішені повністю, недостатньо використані доступні інформаційні матеріали, є зауваження наукового керівника, доповідь логічна та вільно проголошена, відповіді на поставлені членами комісії питання в основному правильні, ставиться оцінка «добре» (В або С).

На «задовільно» (D або E) оцінюється КР, в якій тема в основному розрита, але присутні недоліки змістовного характеру, нечітко сформульована мета та завдання, аналітична частина має елементи описовості, пропозиції обґрунтовані непереконливо, висновки неповністю відповідають основному змісту роботи, доповідь не висвітлює результати економічного дослідження, не всі відповіді на запитання членів комісії правильні та повні.

Оцінку «незадовільно» (Fx або F) отримує КР, в якій нечітко сформульовані мета та завдання дослідження, актуальність роботи викликає сумніви, аналіз об’єкту досліджень виконано не системно і поверхнево, запропоновані заходи не випливають із результатів виконаного аналізу, оформлення роботи багато в чому не відповідає вимогам, доповідь нечітка і малозрозуміла, відповіді на запитання членів комісії неточні або неповні.

КР до захисту не допускається, коли вона представлена на перевірку або на будь-який етап проходження з порушенням строків, встановлених регламентом; написана на тему, яка своєчасно не була затверджена; виконана не самостійно; структура не відповідає вимогам; відсутнє переконливе обґрунтування запропонованих заходів; не зброшурована, недбало оформлена.

 

6. Аналітична частина курсової роботи

Основна частина КР виконується за нижче приведеними пунктами. На розгляд керівника окремі пункти можуть бути вилучені чи студентові пропонуються додаткові завдання індивідуального характеру. КР включає 5 основних розділів, зміст яких розкривається нижче.

 

6.1. Загальна характеристика галузі економіки

6.1.1. Вибір галузі економіки

При виборі галузі економіки можна скористатись нижче наведеним переліком пріоритетних напрямів. В разі необхідності можна об’єднати декілька напрямів з перерахованих, або, навпаки, виділити більш вузький сектор, як об’єкт дослідження, а також запропонувати власний підхід. Головною вимогою при виборі галузі є її наявність в Україні.

Пріоритетні галузеві напрями проведення дослідження:

1. Промисловість:
   1. Паливно-енергетичний комплекс:

• нафтова;
• газова;
• вугільна;
• електроенергетика;
• альтернативна енергетика.
  1. Хімічна промисловість:
• виробництво продукції основної хімії;
• виробництво полімерних матеріалів;
• фармацевтична промисловість.
  1. Чорна металургія.
  2. Кольорова металургія.
  3. Машинобудування:
• верстатобудування;
• приладобудування;
• суднобудування;
• автомобілебудування;
• авіаційно-космічна промисловість;
• виробництво рухомого складу залізниці.
  1. Електротехніка та електроніка (промислове обладнання, побутова техніка, виробництво комп’ютерів, техніки зв’язку тощо).
  2. Виробництво будівельних матеріалів.
  3. Деревообробна та целюлозно-паперова промисловість.
  4. Військово-промисловий комплекс.

2. Транспорт:
   1. Водний (морський, річковий).
   2. Залізничний.
   3. Автомобільний.
   4. Повітряний.
   5. Трубопровідний.
3. Сфера послуг:
   1. Телекомунікації (телефонний зв’язок, супутникові канали зв’язку, Інтернет, відеозв’язок тощо).
   2. Інформаційні послуги (консультування, маркетингові дослідження, бази знань тощо).
   3. Інжинірингові послуги (проектування та будівництво).
   4. Страхові послуги.
   5. Інші послуги.

Необхідно обґрунтувати вибір галузі, зупинившись на актуальності її розвитку для економіки України та світової економіки (до 1 сторінки). Відповідно до обраної галузі формується тема КР (напр., «Міжнародна конкурентоспроможність та стратегія розвитку ... галузі України»).

 

6.1.2. Попередній аналіз обраної галузі економіки у світових масштабах, найбільших країнах виробниках (10 країн) та в Україні.

Аналіз по країнам необхідно здійснювати враховуючи динаміку (мінімум три роки) та тенденції розвитку в розрізі запропонованих показників (табл. 1). За необхідності перелік показників може бути розширений.

 

Таблиця 1

Порівняльний аналіз розвитку ... галузі економіки в країнах світу

Показник			Роки	Світ у цілому	Країни світу
					Україна	*	**	∙∙∙	***
1			2	3	4	5	6	∙∙∙	N
1. Обсяги виробництва		1.1. У вартісному виразі, млн. дол.	1
			∙∙∙
			m
		1.2. У натуральному виразі, шт. (т, м2, л тощо)	1
			∙∙∙
			m
2. Частка у ВВП країни, %			1	–
			∙∙∙	-
			m	–
3. Частка у зовнішній торгівлі (експорту галузі в загальному експорті чи імпорту галузі в загальному імпорті), %			1
			∙∙∙
			m
4. Темпи зростання галузі (обсягів продажу), %			1
			∙∙∙
			m
5. Найбільше підприємство (ТНК)	5.1. Назва		–
	5.2. Обсяги продажу, млн. дол.
	5.3. Частка ринку, %

 

В разі, якщо складно або неможливо знайти дані, що стосуються розвитку обраної галузі у певній країні, але існують одна чи декілька ТНК на ринку даної країни, доцільно проаналізувати показники цих компаній.

Виконання першого розділу КР має надати інформацію для попередньої порівняльної оцінки країн світу за рівнем розвитку вибраної галузі економіки з метою ідентифікації країн-лідерів для більш детального аналізу.

 

6.2. Економічний аналіз галузі та провідних виробників

Проаналізувавши 10 країн необхідно зупинитися на 3-х з них. У даному розділі проводиться детальна (розширена, порівняльна) характеристика обраної галузі економіки у 3-х країнах, які є світовими лідерами в даній галузі економіки та в Україні. Показники можна розділити на 3 групи (можливо 4, виділивши окремо ресурси).

1. Виробничо-фінансові показники:
   1. Забезпеченість ресурсами (сировиною, матеріалами).
   2. Рівень завантаження виробничих потужностей.
   3. Номенклатура продукції.
   4. Обсяги продажів:

• вартісні;
• натуральні.
  1. Рівень та структура собівартості, ціни.
  2. Прибуток.
  3. Інвестиції:
• прямі;
• портфельні.
  1. Капіталізація.
  2. Експортно-імпортні операції:
• вартісні;
• натуральні.

2. Показники науково-технічного розвитку:
   1. Витрати на НДДКР у обсягах продажу (собівартості, ціні).
   2. Темпи оновлення асортименту. Тривалість життєвого циклу продукції.
   3. Кількість договорів про співпрацю, спільних проектів, стратегічних партнерів.
   4. Напрями та обсяги діяльності у спільних проектах, підприємствах.
3. Показники, що характеризують трудові ресурси:
   1. Кількість працівників.
   2. Продуктивність праці та її зростання.
   3. Рівень заробітної плати.

За необхідності зазначений перелік показників може бути змінено. Разом з тим, загальна кількість показників має бути не менше 10 та не менше 2 в кожній групі.

Показники зводяться в табл. 2, використовуючи методику багатомірного порівняльного аналізу, засновану на методі відстаней, що дозволяє враховувати не лише абсолютні величини показників кожної країни, але й ступені їх близькості (віддаленості) від еталонного показника. Координати порівнюваних країн за певними показниками потрібно виражати у частках відповідних координат країни-еталону, взятої за одиницю.

Вихідні дані можуть бути представлені як у вигляді моментних показників, так і у динаміці (темпові). Можливо одночасне використання моментних і темпових показників.

 

Таблиця 2

Матриця вихідних даних країн (приклад)

Країна	Виробництво, млн шт.	Виробництво, млрд дол.	Середньорічний показник зростання за останні 3 роки, %	Експорт, млн шт.	Імпорт, млн шт.	Рентабельність виробництва, %	Витрати на наукові дослідження в собівартості, %	Темпи оновлення продукції, років	Кількість працюючих, тис. осіб	Продуктивність праці, тис. дол./ особу
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Країна 1	15	120	10	0,5	1	25	2,5	5	2 000	60
Країна 2	8	160	2	4	0,3	5	5	2	640	250
Країна 3	5	60	4	2,5	0,25	10	4	3	300	200
Україна	0,3	3	1	0,05	0,2	20	2	8	100	30

 

В табл. 2 в кожній колонці визначається максимальний показник, котрий приймається за одиницю. Далі всі елементи даної колонки () діляться на максимальний елемент – еталон () (формула (1)).

 

(1)

 

Якщо з економічної точки зору найкращим є мінімальне значення показника (напр., витрати на одиницю продукції), необхідно змінити шкалу розрахунку, щоб найменшому результату відповідала найбільше значення показника (формула (2)).

 

(2)

 

Надалі формується матриця стандартизованих коефіцієнтів () (табл. 3).

 

 

 

Таблиця 3

Матриця стандартизованих коефіцієнтів країн (приклад)

Країна	Показники
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Країна 1	1	0,75	1	0,125	0,2	1	0,5	0,4	0,05	0,24
Країна 2	0,53	1	0,2	1	0,67	0,2	1	1	0,15625	1
Країна 3	0,33	0,375	0,4	0,625	0,8	0,4	0,8	0,67	0,33	0,8
Україна	0,02	0,01875	0,1	0,0125	1	0,8	0,4	0,25	1	0,12

 

 

Всі елементи матриці (стандартизовані коефіцієнти) підносяться до другої степені. Якщо показники мають різну вагу, то отримані значення перемножуються на величину вагових коефіцієнтів (К_і), встановлених експертним шляхом (табл. 4).

 

Таблиця 4

Вагові коефіцієнти економічних показників (приклад)

Виробництво, млн шт.	Виробництво, млрд дол.	Середньорічний показник зростання за останні 3 роки, %	Експорт, млн шт.	Імпорт, млн шт.	Рентабельність виробництва, %	Витрати на наукові дослідження в собівартості, %	Темпи оновлення продукції, років	Кількість працюючих, тис. осіб	Продуктивність праці, тис. дол./ особу
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
0,05	0,15	0,15	0,05	0,05	0,2	0,05	0,05	0,05	0,2

 

Далі за формулою (3) знаходиться інтегральна рейтингова оцінка країни, що відбиває її міжнародну конкурентоспроможність в певній галузі економіки.

 

(3)

 

Отримані рейтингові оцінки країн () розміщуються по ранжиру і визначається місце кожної країни (табл. 5). Разом з тим, зазначимо, що важливим є не стільки місце країни в ранжованому списку, скільки окремі складові, які його визначають.

 

Таблиця 5

Результати порівняльної рейтингової оцінки країн у ... галузі економіки (приклад)

Країна	Показники											Місце
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Країна 1	0,05	0,084375	0,15	0,00078125	0,002	0,2	0,0125	0,008	0,000125	0,01152	0,720625	2
Країна 2	0,014045	0,15	0,006	0,05	0,022445	0,008	0,05	0,05	0,001221	0,2	0,742773	1
Країна 3	0,005445	0,021094	0,024	0,01953125	0,032	0,032	0,032	0,022445	0,005445	0,128	0,567415	3
Україна	0,00002	5,27E-05	0,0015	7,8125E-06	0,05	0,128	0,008	0,003125	0,05	0,00288	0,493544	4

 

В результаті виконання другого розділу КР студентом має бути оцінено та порівняно конкурентоспроможність країн світу та України в межах обраної галузі. Отримана інформація має сприяти прогнозуванню розвитку певної галузі в світі, зокрема, провідних країнах-виробниках та в Україні.

 

6.3. Характеристика та аналіз діяльності підприємства

Студент обирає підприємство, яке діє у відповідній галузі економіки України. Подається коротка історична довідка про підприємство та особливості його діяльності, зазначається його місце на ринку відповідної продукції України, напрями та обсяги експортно-імпортної діяльності (до двох сторінок).

Для аналізу діяльності підприємства обираються показники з переліку аналогічного показникам у розділі два при економічному аналізі галузі. Дані по діяльності підприємства мають бути за останні три роки. У разі, якщо підприємство працює менше трьох років, аналізується весь термін його діяльності. Показники зводяться в табл. 6.

 

Таблиця 6

Аналіз діяльності … підприємства «назва»

Роки	Виробництво, шт.	Виробництво, млн грн	Зростання виробництва до попереднього року, %	Експорт, млн грн	Імпорт, млн шгрн	Рентабельність виробництва, %	Витрати на наукові дослідження в собівартості, %	Темпи оновлення продукції, років	Кількість працюючих, осіб	Продуктивність праці, тис. грн/ особу
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
2011
2012
2013

 

6.4. Прогнозування розвитку галузі економіки

На основі попередніх розділів КР необхідно розробити прогноз розвитку обраної галузі економіки на середньострокову перспективу (3 роки):

• у світі;
• у вибраних країнах;
• в Україні.

Прогнозування можна здійснювати за допомогою таких поширених методів, як екстраполяція трендів, кореляційно-регресійний аналіз, розробка сценаріїв розвитку, експертні оцінки тощо. Порівняльна оцінка методів прогнозування представлена в табл. 7. Разом з тим, необхідно зазначати, що, як правило, найбільш точні та надійні результати прогнозування можна отримати застосовуючи комбінацію методів.

 

 

 

Таблиця 7

Порівняльна оцінка методів прогнозування

Переваги	Недоліки
Екстраполяція трендів
-  дозволяє визначати тенденцію розвитку об’єкту -  доступність необхідних вихідних даних -  об’єктивність результатів прогнозування -  відносно низька ресурсомісткість	-  відносна не чуттєвість до різких змін в рівнях ряду динаміки об’єкта -  не розділяє вплив окремих факторів на кінцевий результат -  відносно незначний горизонт прогнозування (до 30% масиву ретроспективних даних)
Багатофакторна регресія
-  комплексне вивчення факторів впливу -  врахування значимості впливу кожного з факторів, що включені в модель	-  необхідність великого масиву вихідних даних -  складність практичної реалізації -  важко врахувати не лінійність зв’язку між фактором та результатом
Сценарний підхід
-  передбачення декількох імовірних варіантів розвитку подій -  комплексний підхід до аналізу -  можливість врахування окремих факторів впливу -  можливість прогнозування на довгострокову перспективу	-  потребує наявності значного масиву вихідної інформації -  відносно невелика точність прогнозу
Експертна оцінка
-  досвід експертів та обізнаність в галузевій специфіці -  можливість використання методу за умов недостатності даних для аналізу на основі апріорної інформації	-  суб’єктивність досвіду експертів та поглядів на ситуацію -  складно сформувати групу експертів -  складність досягнення спільної думки
Комбінація методів

В результаті прогнозування бажано сформувати декілька можливих сценаріїв розвитку галузі з оцінкою їх імовірності, визначенням основних факторів, що можуть суттєво схилити розвиток ситуації до того чи іншого сценарію. Також має бути отримана кількісна інтерпретація прогнозів з її економіко-математичним обґрунтуванням. Детальну інформацію щодо методик прогнозування можна отримати в спеціальній літературі з статистики, економіко-математичного моделювання та прогнозування. При прогнозуванні бажано користуватись прикладними програмними продуктами (Excel, Math Cad тощо).

Розроблені в четвертому розділі прогнози мають сприяти виконанню заключного розділу КР, тобто формуванню ключових елементів стратегії розвитку обраного українського підприємства з урахуванням міжнародної конкурентоспроможності, світових тенденцій розвитку тощо.

 

 

 

6.5. Стратегія розвитку підприємства

Завершальним етапом КР є розробка ключових елементів стратегії розвитку обраного українського підприємства. При розробці стратегії необхідно дослідити три можливих варіанти (в підсумку залишити один варіант):

1. Країни, які розглядалися в другому розділі КР (їх підприємства), та українське підприємство виступають як партнери, об’єднуючи зусилля для зниження витрат, обміну науковими та технічними розробками, прискорення розвитку галузі тощо.
2. Країни, що розглядалися (їх підприємства), та українське підприємство виступають як конкуренти, відмовляючись від співпраці у даній галузі.
3. Часткова конкуренція (домовленість про розподіл ринків збуту, інше).

З метою раціоналізації вибору стратегії розвитку українського підприємства, підвищення його міжнародної конкурентоспроможності доцільно здійснити порівняльний аналіз всіх трьох варіантів за критеріями їх реалістичності, ресурсозабезпеченості, результативності, ефективності та успішності.

За результатами порівняння альтернативних стратегій розвитку необхідно визначити оптимальний для українського підприємства варіант за вищеназваними критеріями. Разом з тим, можливі варіанти передбачення певної послідовності застосування стратегій в часі. Наприклад, доцільно протягом 2-3 років використовувати стратегію 3, яка надалі має/може бути змінена на стратегією 2. Або раціонально протягом 1-2 років застосовувати стратегію 1, яка далі може змінитись стратегією 3 тощо.

Ключові елементи обраної стратегій розвитку підприємства, а саме: очікуваний результат (ціль, яку необхідно досягти), конкретні заходи, необхідні ресурси, виконавці та термін виконання, можливі ризики в процесі реалізації необхідно представити у вигляді табл. 7.

 

Таблиця 7

Стратегія розвитку підприємства ... галузі економіки України

Очікуваний результат	Заходи з реалізації стратегії	Необхідні ресурси	Виконавці	Часовий період	Ризики
1	2	3	4	5	6
1.
2.
∙∙∙
N.
		–		–

 

 

 

Список рекомендованої літератури:

 

1. Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн [Текст] / В. В. Безуглий; Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: ВЦ «Академія», 2005. – 704 с. (Альма-матер). ISBN 966-580-197-Х.
2. Гавриш О. А. Економіка зарубіжних країн: навч. посіб. [Текст] / О. А. Гавриш, В. І. Кривда, С. В. Нараєвський. – К.: НТУУ «КПІ», 2011. – 492 с. ISBN 978-966-622-438-8.
3. Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник [Текст] / І. І. Дахно – К.: МАПА, 2004. 608 с. – (Б-ка нового українця). ISBN 966-7620-14-Х.
4. Козак Ю. Г. Економіка зарубіжних країн [Текст] / Ю. Г. Козак, В. В. Ковалевський, В. М. Осипова – 3-тє вид. перероб. та доп. Навч. пос. – Київ: Центр учбової літератури, 2007. – 544 с. ISBN 978-966-364-510-0.
5. Козак Ю. Г. Міжнародні стратегії економічного розвитку [Текст]: навч. посіб. / Ю. Г. Козак, Ю. І. Єхануров, В. В. Ковалевський. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 353 с. ISBN 966-364-135-5.
6. Масляк П. О. Країнознавство [Текст] / П. О. Масляк: підручник. – К.: Знання, 2007. – 292 с. ISBN 966-346-199-3.
7. Поляков В. В. Мировая экономика и международный бизнес [Текст]: учебник. – 5-е изд., перераб. и доп. / кол. авт; под общ. ред. д-ра экон. наук., проф. В. В. Полякова и д-ра экон. наук, проф. Р. К. Щенина. – М.: КНОРУС, 2008. – 688 с. ISBN 978-5-85971-017-1.
8. Родионова И. А. Мировая экономика: индустриальный сектор [Текст]: учебное пособие. / И. М. Родионова – М.: РУДН, 2010. – 606 с. ISBN 978-5-209-03201-4.
9. Старостіна А. О. Економіка зарубіжних країн [Текст]: навч. посіб. / А. О. Старостіна, А. О. Длігач, Н. В. Богомаз. – К.: Знання, 2009. – 454 с. ISBN 978-966-346-580-7.
10. Чужиков В. І. Економіка зарубіжних країн [Текст]: навч. посіб. / В. І. Чужиков. – К.: КНЕУ, 2005. – 308 с. ISBN 966-574-777-0.
11. Яценко А. Б. Міжнародні ринки ресурсів [Текст]: навч. посіб. / А. Б. Яценко, Я. А. Дибинюк, Т. В. Марена, К. С. Мітюшкіна. Під загальною ред. проф. Ю.В.Макогона. – Київ. Центр навчальної літератури, 2005. – 194 с. ISBN 966-364-062-6.
12. Сайт Кабінету міністрів України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua.
13. Сайт Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://me.kmu.gov.ua.
14. Сайт Міністерства закордонних справ України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mfa.gov.ua.
15. Сайт Міністерства промислової політики України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://industry.kmu.gov.ua.
16. Сайт Конференції ООН з питань розвитку і торгівлі (UNCTAD). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://unctad.org/en/Pages/Home.aspx.
17. Сайт Міжнародного валютного фонду (IMF). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.imf.org.
18. Сайт Світової організації торгівлі (WTO). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.wto.org.
19. Сайт Організації з економічного співробітництва та розвитку (OECD). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.oecd.org.
20. Сайт Європейського Союзу (EU). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.europa.eu.int.
21. Статистичний комітет ЄС (EUROSTAT). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://europa.eu.int/en/comm/eurostat/serven/par6/6som.html.
22. Сайт ЦРУ США. Книга світових фактів. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/.

 

 

 

Додаток А

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ

імені Ігоря Сікорського»

 

Факультет менеджменту та маркетингу

 

Кафедра міжнародної економіки

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни

«Економіка зарубіжних країн»

 

на тему:

 

“_________________________________________________”

 

 

 

 

 

 

Студента ІV курсу, групи УС-___

спеціальності «Міжнародна економіка»

(прізвище, ім’я, по батькові)

 

 

Науковий керівник: наукова ступінь, посада

(прізвище, ім’я, по батькові)

 

 

 

 

 

 

 

Київ – 20__