Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов

Главная \ Методичні вказівки \ Методические указания и информация \ Юридична компаративістика

Юридична компаративістика

Дата публикации: 02.03.2019 15:01

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

Харківський національний університет внутрішніх справ

Кафедра теорії та історії держави і права факультету № 1

РОБОЧА ПРОГРАМА

навчальної дисципліни «Юридична компаративістика»

обов’язкових компонент освітньої програми

другого (магістерського) рівня вищої освіти

081 Право (поліцейські)

м. Харків

2018 рік

ЗАТВЕРДЖЕНО

Науково-методичною радою

Харківського національного

університету внутрішніх справ

Протокол від 03.09.2018 № 8

СХВАЛЕНО

Вченою радою факультету № 1

Протокол від 15.08.2018 № 13

ПОГОДЖЕНО

Секцією Науково-методичної ради

ХНУВС з юридичних дисциплін

Протокол від 29.08.2018 № 7

Розглянуто на засіданні кафедри теорії та історії держави і права (протокол від 14.08.2018 № 1).

Розробники:

Доцент кафедри теорії та історії держави і права факультету № 1 ХНУВС, кандидат юридичних наук, доцент Л.І. Калєніченко

Рецензенти:

Професор кафедри міжнародного та європейського права юридичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, д.ю.н., професор Гавриленко О.А.
Начальник кафедри конституційного і міжнародного права факультету № 4 Харківського національного університету внутрішніх справ, к.ю.н., доцент. Марчук М.І.

1.Опис навчальної дисципліни

Найменування показників	Шифри та назви галузі знань, код та назва спеціальності, ступінь вищої освіти	Характеристика навчальної дисципліни
Кількість кредитів ЕСТS – _2_ Загальна кількість годин для денної форми навчання – 60 Кількість тем – _10_	08 право 081 право, ___магістр___	Навчальний курс ____1_____ (номер) Семестр ________2_________ (номер) Види підсумкового контролю _________залік_________ (екзамен, залік)
Розподіл навчальної дисципліни за видами занять:
Денна форма навчання: аудиторних – _20_ самостійної роботи – _40_ Лекції – __10__; (години) Семінарські заняття – __10__; (години) Самостійна робота – __40__; (години) Індивідуальні завдання: Контрольна робота – _1; 2;_ (кількість; № семестру) Реферати – 1; 2

Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета. Метою викладення навчальної дисципліни «Юридична компаративістика» є підготовка професіоналів, які мають високу правосвідомість та правову культуру, які в наступній діяльності зможуть володіти необхідними знаннями і практичними навичками для вирішення конкретних питань з юриспруденції; здібних самостійно і грамотно орієнтуватись у сучасних правових відносинах, приймати виважені та обґрунтовані рішення в рамках своєї професійної компетенції. Юридична компаративістика дозволяє збагатити знання про правову дійсність, розширити юридичний кругозір, затвердити повагу до правової культури інших народів, здійснити більш глибоке проникнення в специфіку процесу формування правових інститутів, правових конструкцій в різних регіонах планети, дає можливість оцінити власну правову систему із дистанції більш широкого діапазону знань.

Основною метою вивчення юридичної компаративістики є підготовка юриста із широким колом знань основ компаративістики. Дисципліна передбачає послідовний та систематичний розгляд спільних ознак і специфіки як національних правових систем взагалі, так і їх окремих елементів. Досягнення мети здійснюється в процесі викладання навчальної дисципліни через вирішення наступних завдань.

Завдання. Основними завданнями вивчення дисципліни «Юридична компаративістика» є формування у слухачів як майбутніх працівників міліції знань, вмінь та навичок, які відповідають професійно-кваліфікаційним характеристикам основних посад працівників Міністерства внутрішніх справ України (наказ МВС України № 301 від 24 березня 2006 р.) та завданням, які ставляться перед міліцією на конкретному етапі розвитку українського суспільства.

У результаті вивчення навчальної дисципліни слухач повинен

знати:

1) загальні тенденції та особливості становлення та розвитку національних правових систем та їх сімей;

2) термінологію, що застосовується у юридичній компаративістиці;

вміти:

застосовувати теоретичні правничі знання для здійснення порівняльно-правового аналізу;
застосовувати порівняльно-правові дослідження для поглиблення своїх правових знань;
здійснювати порівняльний аналіз правових явищ, виявляти їх спільні ознаки та відмінності на підставі встановлення визначених критеріїв порівняння;
користуватися термінологією, що застосовується у юридичній компаративістиці;
систематизувати правові знання щодо особливостей різних сімей права та здійснювати їх аналіз та узагальнення;
виявляти загальні тенденції розвитку та взаємовпливу національних правових систем та їх сімей, на підставі узагальнення інформації про різні правові системи світу.

3 Програма навчальної дисципліни

ТЕМА№ 1. «Юридична компаративістика як метод, наука та навчальна дисципліна».

Виникнення юридичної компаративістики.

Предмет і метод юридичної компаративістики. Методологія юридичної компаративістики.

Об’єкти юридичної компаративістики. Правова дійсність, правова реальність, правова сім’я, правові системи окремих держав, національне законодавство, галузі, підгалузі законодавства, нормативні масиви, правові інститути, правові норми, юридична техніка.

Функції юридичної компаративістики. Пізнавальна, евристична, методологічна функції, функція наукового передбачення.

Місце юридичної компаративістики в системі юридичних наук. Юридична компаративістика і група теоретико-історичних наук. Юридична компаративістика і галузеві юридичні науки, порівняльне правознавство і наука міжнародного права.

Значення юридичної компаративістики. Значення юридичної компаративістики для юридичної науки. Практичне значення юридичної компаративістики для законотворчої діяльності, для судової практики, для приватної юридичної практики, для міжнародного співробітництва.

Види досліджень у порівняльному правознавстві. Діахронне і синхронне порівняння. Бінарне та мультипорівняння. Внутрішнє і зовнішнє порівняння. Макро-, мікро- та інституціональне порівняння. Нормативне та функціональне порівняння.

ТЕМА № 2 «Класифікація основних правових систем сучасності»

Поняття і структура правової системи. Право, правові відносини, права й обов’язки особи, правова культура і правова свідомість, юридична практика, правова поведінка як самостійні елементи правової системи. Поняття правової системи у широкому та вузькому значеннях.

Поняття «правова сім’я».

Критерії класифікації правових систем. Чисті правові системи та правові системи змішаного типу («гібрідні»). Розвинуті та нерозвинуті правові системи. Материнські та дочірні правові системи.

Місце правової системи України серед правових систем світу.

ТЕМА 3. «Загальна характеристика романо-германської правової сім’ї»

Особливості романо-германської правової сім’ї. Терміни «романо-германська правова сім’я», «сім’я континентального права», «сім’я цивільного права».

Основні етапи розвитку романо-германської правової сім’ї. Європейське право. Три принципи взаємодії права Європейського Союзу і національного права.

Роль науки (університетів) у розвитку романо-германського права. Виникнення перших європейських університетів. Напрямки впливу європейських університетів на розвиток романо-германської правової системи.

Зв'язок романо-германської правової сім’ї з римським правом. Рецепція права. Римське вульгарне право.

Вплив канонічного права на формування романо-германського права.

Поділ романо-германського права на публічне та приватне право. Публічне право. Приватне право.

Джерела романо-германської правової сім’ї. Норми права в романо-германській правовій сім’ї. нормативно-правові акти в романо-германській правовій сім’ї. Закон як джерело в в романо-германській правовій сім’ї. Загальні принципи в романо-германській правовій сім’ї. Принцип гендерної рівності як складова принципу рівності в романо-германській правовій системі. Доктрина права в романо-германській правовій сім’ї. Звичай у системі джерел романо-германської правової сім’ї. Судова практика в романо-германській правовій сім’ї.

ТЕМА 4. «Загальна характеристика англо-американської правової сім’ї.»

Особливості англо-американської правової сім’ї. Англійське право. Право США.

Основні етапи розвитку англо-американської правової системи.

Виникнення та реформування загального права. Юридичні фікції. Право справедливості. Закони.

Поняття та ознаки загального права.

Право справедливості і його співвідношення з загальним правом.

Джерела англо-американської правової сім’ї. Поняття та види джерел права англо-американської правової сім’ї. Прецедент як джерело права англо-американської правової сім’ї. Закон як джерело права в англо-американській правовій сім’ї. Звичай в англо-американській правовій сім’ї. Інші джерела англо-американської правової сім’ї (правова доктрина, розум, канонічне право, римське право).

ТЕМА 5. «Загальна характеристика релігійної правової системи.»

Особливості релігійної правової сім’ї.

Мусульманське (ісламське) право. Загальна характеристика мусульманського права. Джерела мусульманського права (Коран, Іджма, Кйас). Право сучасних мусульманських держав.

Індуське право. Загальна характеристика індуського права. Джерела індуського права (веди, смрити, дхармасутри, дхармашастри, артхашастри, нибандхи). Сучасне право Індії.

Іудейське (єврейське)право. Загальна характеристика іудейського права. Джерела іудейського права (Старий Заповіт, Тора, Талмуд, Мидраш, звичай, законодавство мудреців, рішення європейських судів). Сучасне право Ізраїлю.

Канонічне право. Загальна характеристика канонічного права. Джерела канонічного права (Біблія, Постанови обласних (помісних) соборів, Постанови Всесвітніх соборів, Постанови Синоду, Папські декреталії, наукові трактати авторитетних богословів, звичай). Застосування канонічного права в сучасному світі.

ТЕМА 6. «Загальна характеристика правових систем традиційного типу».

Особливості традиційних правових систем.

Правова система Китаю. Джерел права КНР.

Правова система Японії. Джерела сучасного японського права.

Правові системи держав Африки.

ТЕМА 7. «Змішаний тип правової системи».

Змішані правові системи світу. Поняття змішаної (гібридної) правової системи. Чинники, що спричинили появу змішаних правових систем. Види (групи, підтипи) змішаних правових систем світу. Специфічні риси правових систем Шотландії, американського штату Луїзіана, канадської провінції Квебек.

Скандинавська (північноєвропейська) група правових систем. Історичні та географічні умови формування скандинавського права. Кальмарська унія, її значення для створення автономного скандинавського права. Джерела (форми) права скандинавських країн. Особливості кодифікації. Уніфікація права скандинавських країн. Північна Рада. Вплив скандинавського права на правові системи країн Прибалтики.

Латиноамериканська група правових систем. Колонізація Латинської Америки та її вплив на формування латиноамериканського права. Роль американського права. Особливості публічного та приватного права. Специфіка кодифікації. Інтеграційні процеси в Латинській Америці. Латиноамериканська співдружність націй.

ТЕМА 8. «Правові системи в федераціях та конфедераціях».

Загальні принципи формування правових систем федеративних держав.

Дворівнева побудова правової системи, забезпечення єдності підсистем федерації.

Співвідношення федерального та регіонального законодавства. Роль модельної законотворчості.

Правові системи конфедерацій. Швейцарська Конфедерація. Механізми і процедури попередження і подолання юридичних колізій.

ТЕМА 9. «Міждержавні правові системи».

Поняття та види міждержавних правових систем.

Рада Європи, Європейський Союз: мета їх створення, функції, органи. Правовий механізм взаємодії міждержавних інституцій та національних правових систем, характеристика його основних елементів та процедур.

ТЕМА 10. «Процеси глобалізації, їх вплив на розвиток правових систем сучасності».

Поняття глобалізації, її основні етапи та напрямки.

Співвідношення національного та міжнародного права в умовах глобалізації. Державний суверенітет в глобалізованому світі. Позитивні та негативні наслідки глобалізації.

Напрямки та механізми взаємного впливу правових систем світу. Теорія і практика конвергенції.

Правова акультурація, її види, позитивні та негативні наслідки. Рецепція та реставрація. Гармонізація та уніфікація законодавства. Програмно-забезпечувальні та юридичні засоби зближення правових систем.

Структура навчальної дисципліни

Розподіл часу навчальної дисципліни за темами

(денна форма навчання)

Номер та назва змістового модулю, номер та найменування теми	Кількість годин відведених на вивчення навчальної дисципліни						Вид контролю
	Всього	з них:
	Всього	лекції	Семінарські заняття	Практичні заняття	Лабораторні заняття	Самостійна робота
Тема № 1: Юридична компаративістика як метод, наука та навчальна дисципліна.	4	1	1	-	-	2	Контрольна робота
Тема № 2: Класифікація основних правових систем сучасності	4	1	1	-	-	2
Тема № 3: Загальна характеристика романо-германської правової сім’ї	6	2	2	-	-	2
Тема № 4: Загальна характеристика англо-американської правової сім’ї	6	2	2	-	-	2
Тема № 5: Загальна характеристика релігійної правової системи	10	4	4	-	-	2
Тема № 6: Загальна характеристика правових систем традиційного типу	6	-	-	-	-	6
Тема № 7. Змішаний тип правової системи.	6	-	-	-	-	6
Тема 8. Правові системи в федераціях та конфедераціях.	6	-	-	-	-	6
Тема 9. Міждержавні правові системи.	6	-	-	-	-	6
Тема 10. Процеси глобалізації, їх вплив на розвиток правових систем сучасності.	6	-	-	-	-	6
Всього за семестр	60	10	10			40	Залік

4.1.2. Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

Перелік питань до тем навчальної дисципліни				Література:
	Тема № 1. Юридична компаративістика як метод, наука та навчальна дисципліна.
			Виникнення юридичної компаративістики. Предмет і метод юридичної компаративістики. Методологія юридичної компаративістики. Об’єкти юридичної компаративістики. Правова дійсність, правова реальність, правова сім’я, правові системи окремих держав, національне законодавство, галузі, підгалузі законодавства, нормативні масиви, правові інститути, правові норми, юридична техніка. Функції юридичної компаративістики. Пізнавальна, евристична, методологічна функції, функція наукового передбачення. Місце юридичної компаративістики в системі юридичних наук. Юридична компаративістика і група теоретико-історичних наук. Юридична компаративістика і галузеві юридичні науки, порівняльне правознавство і наука міжнародного права. Значення юридичної компаративістики. Значення порівняльного правознавства для юридичної науки. Практичне значення порівняльного правознавства для законотворчої діяльності, для судової практики, для приватної юридичної практики, для міжнародного співробітництва. Види досліджень у порівняльному правознавстві. Діахронне і синхронне порівняння. Бінарне та мультипорівняння. Внутрішнє і зовнішнє порівняння. Макро-, мікро- та інституціональне порівняння. Нормативне та функціональне порівняння.	Базова: 1-14. Допоміжна: 3, 4, 5, 8, 14, 18, 20, 25, 26, 27, 29, 30, 31.
	Тема № 2. Класифікація основних правових систем сучасності
			Поняття і структура правової системи. Право, правові відносини, права й обов’язки особи, правова культура і правова свідомість, юридична практика, правова поведінка як самостійні елементи правової системи. Поняття правової системи у широкому та вузькому значеннях. Поняття «правова сім’я». Критерії класифікації правових систем. Чисті правові системи та правові системи змішаного типу («гібрідні»). Розвинуті та нерозвинуті правові системи. Материнські та дочірні правові системи. Місце правової системи України серед правових систем світу.	Базова: 1-14. Допоміжна: 1, 2, 3, 10, 11, 14, 15, 16, 17, 18, 23, 24, 28, 32.
		Тема № 3. Загальна характеристика романо-германської правової сім’ї
			Особливості романо-германської правової сім’ї. Терміни «романо-германська правова сім’я», «сім’я континентального права», «сім’я цивільного права». Основні етапи розвитку романо-германської правової сім’ї. Європейське право. Три принципи взаємодії права Європейського Союзу і національного права. Роль науки (університетів) у розвитку романо-германського права. Виникнення перших європейських університетів. Напрямки впливу європейських університетів на розвиток романо-германської правової системи. Зв'язок романо-германської правової сім’ї з римським правом. Рецепція права. Римське вульгарне право. Вплив канонічного права на формування романо-германського права. Поділ романо-германського права на публічне та приватне право. Публічне право. Приватне право. Джерела романо-германської правової сім’ї. Норми права в романо-германській правовій сім’ї. нормативно-правові акти в романо-германській правовій сім’ї. Закон як джерело в в романо-германській правовій сім’ї. Загальні принципи в романо-германській правовій сім’ї. Доктрина права в романо-германській правовій сім’ї. Звичай у системі джерел романо-германської правової сім’ї. Судова практика в романо-германській правовій сім’ї.	Базова: 1-14. Базова: 1-14. Допоміжна: 1, 3-9, 12, 13, 18, 19, 20, 25, 26, 27, 29, 30, 31, 32.
	Тема № 4. Загальна характеристика англо-американської правової сім’ї
			Особливості англо-американської правової сім’ї. Англійське право. Право США. Основні етапи розвитку англо-американської правової системи. Виникнення та реформування загального права. Юридичні фікції. Право справедливості. Закони. Поняття та ознаки загального права. Право справедливості і його співвідношення з загальним правом. Джерела англо-американської правової сім’ї. Поняття та види джерел права англо-американської правової сім’ї. Прецедент як джерело права англо-американської правової сім’ї. Закон як джерело права в англо-американській правовій сім’ї. Звичай в англо-американській правовій сім’ї. Інші джерела англо-американської правової сім’ї (правова доктрина, розум, канонічне право, римське право).	Базова: 1-14 Допоміжна: 2, 3, 5, 12, 14, 18, 20, 22, 23, 25, 28.
	Тема № 5. Загальна характеристика релігійної правової системи
			Особливості релігійної правової сім’ї. Мусульманське (ісламське) право. Загальна характеристика мусульманського права. Джерела мусульманського права (Коран, Іджма, Кйас). Право сучасних мусульманських держав. Індуське право. Загальна характеристика індуського права. Джерела індуського права (веди, смрити, дхармасутри, дхармашастри, артхашастри, нибандхи). Сучасне право Індії. Іудейське (єврейське)право. Загальна характеристика іудейського права. Джерела іудейського права (Старий Заповіт, Тора, Талмуд, Мидраш, звичай, законодавство мудреців, рішення європейських судів). Сучасне право Ізраїлю. Канонічне право. Загальна характеристика канонічного права. Джерела канонічного права (Біблія, Постанови обласних (помісних) соборів, Постанови Всесвітніх соборів, Постанови Синоду, Папські декреталії, наукові трактати авторитетних богословів, звичай). Застосування канонічного права в сучасному світі.	Базова: 1-14 Допоміжна: 2, 3, 5, 12, 14, 18, 20, 22, 23, 25, 28.
	Тема № 6 Загальна характеристика правових систем традиційного типу
			Особливості традиційних правових систем. Правова система Китаю. Джерел права КНР. Правова система Японії. Джерела сучасного японського права. Правові системи держав Африки.	Базова: 1-14 Допоміжна: 2, 3, 5, 12, 14, 17, 18, 20, 22, 23, 25, 28.
	Тема № 7 Змішаний тип правової системи
			Змішані правові системи світу. Поняття змішаної (гібридної) правової системи. Чинники, що спричинили появу змішаних правових систем. Види (групи, підтипи) змішаних правових систем світу. Специфічні риси правових систем Шотландії, американського штату Луїзіана, канадської провінції Квебек. Скандинавська (північноєвропейська) група правових систем. Історичні та географічні умови формування скандинавського права. Кальмарська унія, її значення для створення автономного скандинавського права. Джерела (форми) права скандинавських країн. Особливості кодифікації. Уніфікація права скандинавських країн. Північна Рада. Вплив скандинавського права на правові системи країн Прибалтики. Латиноамериканська група правових систем. Колонізація Латинської Америки та її вплив на формування латиноамериканського права. Роль американського права. Особливості публічного та приватного права. Специфіка кодифікації. Інтеграційні процеси в Латинській Америці. Латиноамериканська співдружність націй.	Базова: 1-14 Допоміжна: 2, 3, 5, 12, 14, 18, 20, 22, 23, 25, 28.
	Тема № 8. Правові системи в федераціях та конфедераціях
			Загальні принципи формування правових систем федеративних держав. Дворівнева побудова правової системи, забезпечення єдності підсистем федерації. Співвідношення федерального та регіонального законодавства. Роль модельної законотворчості. Правові системи конфедерацій. Швейцарська Конфедерація. Механізми і процедури попередження і подолання юридичних колізій.	Базова: 1-14 Допоміжна: 2, 3, 5, 14, 18, 16, 22, 23, 25, 28.
	Тема № 9. Міждержавні правові системи
			Поняття та види міждержавних правових систем. Рада Європи, Європейський Союз: мета їх створення, функції, органи. Правовий механізм взаємодії міждержавних інституцій та національних правових систем, характеристика його основних елементів та процедур.	Базова: 1-14 Допоміжна: 2, 3, 5, 14, 18, 20, 22, 23, 25. 28.
	Тема № 10. Процеси глобалізації, їх вплив на розвиток правових систем сучасності.
		Поняття глобалізації, її основні етапи та напрямки. Співвідношення національного та міжнародного права в умовах глобалізації. Державний суверенітет в глобалізованому світі. Позитивні та негативні наслідки глобалізації. Напрямки та механізми взаємного впливу правових систем світу. Теорія і практика конвергенції. Правова акультурація, її види, позитивні та негативні наслідки. Рецепція та реставрація. Гармонізація та уніфікація законодавства. Програмно-забезпечувальні та юридичні засоби зближення правових систем		Базова: 1-14 Допоміжна: 2, 3, 5, 14, 18, 20, 22, 23, 25. 28.

5. Індивідуальні навчально-дослідні завдання

5.1.1. Теми рефератів

Історичні аспекти виникнення та становлення юридичної компаративістики;
Правова дійсність, правова реальність і правова сім’я як об’єкти порівняльно-правових досліджень;
Функції порівняльного правознавства як науки та навчальної дисципліни;
Переваги і недоліки нормативного та функціонального порівняння;
Характеристика внутрішнього та зовнішнього порівняння;
Поняття правової системи у широкому та вузькому значеннях;
Структура правової системи;
Проблема класифікації правових систем у правові сім’ї;
Чисті правові системи та правові системи змішаного типу («гібрідні»).
Особливості рецепції римського права в Європі;
Приватне та публічне право у романо-германській правовій сім’ї;
Закон в системі джерел континентального права;
Прецедент в системі джерел континентального права;
Правовий звичай в системі джерел континентального права.
Особливості розвитку романо-германського права у ХХ-ХХІ ст.;
Принцип гендерної рівності як складова загального принципу рівності в романо-германській правовій системі;
Становлення і розвиток загального права в Англії;
Загальне право та право справедливості в системі англійського права;
Судовий прецедент і його місце серед юридичних джерел права в англо-американському праві;
Закон в англо-американському праві;
Співвідношення прецедентного права та законодавства у Великобританії;
Загальні та особливі риси англійської та американської правових систем;
Романо-германське та англо-американське право: порівняльний аналіз.
Особливості правових систем релігійного типу;
Джерела мусульманського права;
Шаріат і фікх: специфічні категорії мусульманського права;
Індуське право: історія та сучасність;
Загальна характеристика юдейського права;
Співвідношення і взаємодія світського та релігійного права;
Канонічне право у правових системах релігійного типу;
Особливості правових систем традиційно-звичаєвого типу;
Вплив конфуціанства та легізму на формування китайського права;
Сучасна правова система Китаю: традиція та модернізація;
Історія формування правової системи Японії;
Особливості правових систем країн Африки;
Загальні закономірності виникнення змішаних правових систем;
Правова система провінції Квебек;
Правова система штату Луїзіана;
Особливості скандинавського права;
Особливості латиноамериканського права;
Моделі федерацій і їх правові сиистеми;
Розмежування повноважень між центром і суб’єктами федерації;
Канадська федерація: історія і сучасність;
Конфедеративний державний устрій;
Феномен міждержавної правової системи в сучасному світі;
Загальна характеристика Ради Європи;
Виникнення і розвиток Європейського Союзу;
Національні правові системи та право ЄС;
Елементи та процедури правового механізму взаємодії правових систем;
Правові системи світу в умовах глобалізації;
Напрямки і засоби зближення правових систем;
Акультурація та рецепція: історія і сучасність;
Гармонізація та уніфікація законодавства;
Теорія конвергенції.

5.1.2. Теми наукових робіт

Підходи до розуміння сутності порівняльного правознавства.
Характеристика підходів до методології порівняльного правознавства. Зміст порівняльно-правового методу;
Характеристика плюралістичної наукової думки щодо визначення поняття “правова система”;
Співвідношення понять “правова система” і “система права”;
Значення категорії “правова сім’я” для юридичної компаративістики;
Зміст концепції правових сімей Р. Давіда;
Порівняльна характеристика романо-германської та англо-амереканської правових сиситем;
Порівняльна характеристика романо-германської та релігійної правових сиситем;
Порівняльна характеристика англо-амереканської та релігійної правових сиситем;
Порівняльна характеристика романо-германської та традиційної правових сиситем;
Порівняльна характеристика англо-амереканської та традиційної правових сиситем;
Порівняльна характеристика релігійної та традиційної правових сиситем.

6. Методи навчання

Формування знань, вмінь та навичок забезпечується поєднанням лекційних та семінарських занять з виконанням індивідуальних завдань та завдань для самостійної підготовки. При цьому на проведення лекцій відводиться 8 годин, на проведення семінарських занять 8 години, та на самостійну роботу слухачів 44 годин навчального часу.

Метою лекційного курсу «Юридична компаративістика» є ознайомлення слухачів із спільними ознаками і специфікою як національних правових систем взагалі, так і їх окремих елементів, з метою підготовки професіоналів, які мають високу правосвідомість та правову культуру, які в наступній діяльності зможуть володіти необхідними знаннями і практичними навичками для вирішення конкретних питань з юриспруденції; здібних самостійно і грамотно орієнтуватись у сучасних правових відносинах, приймати виважені та обґрунтовані рішення в рамках своєї професійної компетенції.

На семінарських заняттях з дисципліни використовуються методи навчання: короткого пояснення, аналізу, порівняння, тренування слухачів для придбання ними навичок у правильному формулюванні складних юридичних понять і категорій, виокремленні спільних та відмінних рис правових явищ.

Самостійна робота за кожною темою передбачає вивчення, згідно з переліком, навчальної літератури, що додається до навчальної програми дисципліни та матеріалами лекційного фонду.

7. Перелік питань та завдань, що виносяться на підсумковий контроль

Історичні аспекти виникнення та становлення юридичної компаративістики.
Підходи до розуміння сутності порівняльного правознавства.
Предмет порівняльного правознавства та об’єкти порівняльно-правових досліджень.
Правова дійсність, правова реальність і правова сім’я як об’єкти порівняльно-правових досліджень.
Правові системи окремих держав, національне законодавство, галузі, підгалузі законодавства, нормативні масиви, правові інститути, правові норми та юридична техніка як об’єкти порівняльно-правових досліджень.
Функції порівняльного правознавства.
Місце порівняльного правознавства в системі юридичних наук.
Поняття методології юридичної компаративістики.
Характеристика підходів до методології порівняльного правознавства. Зміст порівняльно-правового методу.
Характеристика інших методів наукового пізнання, що застосовуються юридичною компаративістикою.
Переваги і недоліки нормативного та функціонального порівняння.
Поняття діахронного та синхронного порівняння.
Характеристика внутрішнього та зовнішнього порівняння.
Бінарне порівняння та мультипорівняння.
Макро-, мікро- та інституціональне порівняння.
Характеристика плюралістичної наукової думки щодо визначення поняття “правова система”.
Значення категорії “правова система” для порівняльного правознавства.
Право, правові відносини, права й обов’язки особи, правова культура і правова свідомість, юридична практика, правова поведінка як самостійні елементи правової системи.
Поняття правової системи у широкому та вузькому значеннях.
Ознаки правової системи.
Співвідношення понять “правова система” і “система права”.
Структура правової системи.
Поняття правової сім’ї.
Значення категорії “правова сім’я” для юридичної компаративістики.
Проблема класифікації правових систем у правові сім’ї.
Критерії класифікації правових систем.
Чисті правові системи та правові системи змішаного типу («гібрідні»).
Розвинуті та нерозвинуті правові системи.
Материнські та дочірні правові системи.
Зміст концепції правових сімей Р. Давіда.
Місце правової системи України серед правових систем світу.
Історичні аспекти розвитку романо-германської правової сім’ї.
Характерні ознаки романо-германської сім’ї права.
Система джерел права романо-германської правової сім’ї.
Характеристика зв’язку романо-германської правової сім’ї з римським правом.
Терміни «романо-германська правова сім’я», «сім’я континентального права», «сім’я цивільного права».
Вплив канонічного права на розвиток романо-германського права.
Роль науки у формуванні романо-германської правової сім’ї.
Історичний шлях розвитку англо-американської сім’ї права.
Специфічні риси сім’ї англо-американського права.
Характеристика англійського права.
Система джерел права англо-американської правової сім’ї.
Сутність загального права.
Співвідношення загального права і законодавства.
Поняття права справедливості.
Співвідношення права справедливості та загального права.
Характеристика структури релігійної правової сім’ї.
Ознаки правових систем релігійної орієнтації.
Ознаки мусульманського права.
Система джерел мусульманського права.
Характерні ознаки індуського права.
Джерела індуського права.
Ознаки іудейського права.
Система джерел іудейського права.
Особливості традиційних правових систем.
Правова система Китаю.
Джерела права КНР.
Правова система Японії.
Джерела сучасного японського права.
Правові системи держав Африки.
Змішані правові системи світу.
Скандинавська (північноєвропейська) група правових систем.
Латиноамериканська група правових систем.
Правові системи в федераціях.
Правові системи у конфедераціях.
Загальні принципи формування правових систем федеративних держав.
Співвідношення федерального та регіонального законодавства. Роль модельної законотворчості.
Поняття та види міждержавних правових систем.
Рада Європи, Європейський Союз: мета їх створення, функції, органи.
Процеси глобалізації, їх вплив на розвиток правових систем сучасності.
Поняття глобалізації, її основні етапи та напрямки.
Співвідношення національного та міжнародного права в умовах глобалізації.
Державний суверенітет в глобалізованому світі.
Напрямки та механізми взаємного впливу правових систем світу. Теорія і практика конвергенції.
Правова акультурація, її види, позитивні та негативні наслідки.
Рецепція та реставрація.
Гармонізація та уніфікація законодавства.
Програмно-забезпечувальні та юридичні засоби зближення правових систем.

8. Шкала оцінювання: національна та ECTS

Оцінка в балах	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS
Оцінка в балах	Оцінка за національною шкалою	Оцінка	Пояснення
90 – 100	Відмінно (“зараховано”)	А	„Відмінно” – теоретичний зміст курсу освоєний цілком, необхідні практичні навички роботи з освоєним матеріалом сформовані, всі навчальні завдання, які передбачені програмою навчання, виконані в повному обсязі, відмінна робота без помилок або з однією незначною помилкою.
82 – 89	Добре (“зараховано”)	B	„Дуже добре” – теоретичний зміст курсу освоєний цілком, необхідні практичні навички роботи з освоєним матеріалом в основному сформовані, всі навчальні завдання, які передбачені програмою навчання, виконані, якість виконання більшості з них оцінено числом балів, близьким до максимального, робота з двома-трьома незначними помилками.
75 – 81	Добре (“зараховано”)	C	„Добре” – теоретичний зміст курсу освоєний цілком, практичні навички роботи з освоєним матеріалом в основному сформовані, всі навчальні завдання, які передбачені програмою навчання, виконані, якість виконання жодного з них не оцінено мінімальним числом балів, деякі види завдань виконані з помилками, робота з декількома незначними помилками, або з однією–двома значними помилками.
68 –74	Задовільно (“зараховано”)	D	„Задовільно” – теоретичний зміст курсу освоєний неповністю, але прогалини не носять істотного характеру, необхідні практичні навички роботи з освоєним матеріалом в основному сформовані, більшість передбачених програмою навчання навчальних завдань виконано, деякі з виконаних завдань, містять помилки, робота з трьома значними помилками.
60 – 67	Задовільно (“зараховано”)	E	„Достатньо” – теоретичний зміст курсу освоєний частково, деякі практичні навички роботи не сформовані, частина передбачених програмою навчання навчальних завдань не виконана, або якість виконання деяких з них оцінено числом балів, близьким до мінімального, робота, що задовольняє мінімуму критеріїв оцінки.
35–59	Незадовільно („не зараховано”)	FX	„Умовно незадовільно” – теоретичний зміст курсу освоєний частково, необхідні практичні навички роботи не сформовані, більшість передбачених програм навчання, навчальних завдань не виконано, або якість їхнього виконання оцінено числом балів, близьким до мінімального; при додатковій самостійній роботі над матеріалом курсу можливе підвищення якості виконання навчальних завдань (з можливістю повторного складання), робота, що потребує доробки
1–34	Незадовільно („не зараховано”)	F	„Безумовно незадовільно” – теоретичний зміст курсу не освоєно, необхідні практичні навички роботи не сформовані, всі виконані навчальні завдання містять грубі помилки, додаткова самостійна робота над матеріалом курсу не приведе до значимого підвищення якості виконання навчальних завдань, робота, що потребує повної переробки

9. Інформаційне та методичне забезпечення:

9.1. Методичне забезпечення

- навчальна програма з нормативної навчальної дисципліни «Порівняльне правознавство»;

- підручники і навчальні посібники;

- методичні матеріали до семінарських занять;

- навчально-методичні вказівки до самостійної роботи.

9.2. Рекомендована література

Базова:

Порівняльне правознавство у таблицях : навч. посіб. для юрид. вищ. навч. закладів і фак. – Харків : Право, 2018. – 162 с.
Порівняльне правознавство : хрестоматія для юрид. вищ. навч. закл. і ф-тів : навч. посіб. / уклад.: О.В. Петришин, О.В. Зінченко, Д.В. Лук'янов. – Харків : Право, 2016. –1024 с.
Порівняльне правознавство у таблицях : навч. посіб. для юрид. вищ. навч. закл. і фак. : / авт.-уклад.: О.В. Петришин, О.В. Зінченко, Д.В. Лук'янов, С.П. Погребняк. –Харків : Право, 2016. – 164 с.
Порівняльне правознавство (правові системи світу) : монографія / Ю.С. Шемшученко, О.В. Зайчук, О.Л. Копиленко та ін. – К. : Парлам. вид-во, 2008. – 488 с.
Савчин М.В. Порівняльне правознавство. Загальна частина : навч. посіб. : рекомендовано МОН України / М.В. Савчин. – Київ : Центр навч. літ., 2005. – 288 с.
Порівняльне правознавство : підручник : затверджено МОН України / С.П. Погребняк, Д.В. Лук'янов, І.О. Биля-Сабадаш та ін. – Харків : Право, 2012. – 272 с.
Порівняльне правознавство : підручник. – Х. : Право, 2011. – 272 с.
Порівняльне правознавство. Порівняльна політологія : системат. бібліогр. покажч. / О.В. Кресін, І.О. Кресіна, О.В. Батанов та ін. – К. : Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2002. – 312 с.
Ситар І.М. Порівняльне правознавство: основні категорії : навч.-метод. посіб. / І.М. Ситар, О.Л. Чорнобай. – Львів : ЛьвДУВС, 2009. – 176 с.
Порівняльне правознавство (теоретико-правове дослідження) : Монографія / О.В. Зайчук, О.Л. Копиленко, Н.М. Оніщенко та ін. – К. : Фенікс, 2007. – 400 с.
Порівняльне правознавство у системі юридичних наук: проблеми методології : Монографія / О.В. Кресін, Л.А. Луць, О.О. Мережко та ін. – К. : Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2006. – 256 с.
Кресін О.В. Порівняльне правознавство: Вітчизняні та зарубіжні спеціалізовані центри дослідження і викладання : Довідник. – К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького, 2005. – 192 с.
Ткаченко В.Д. Порівняльне правознавство : підручник : / В.Д. Ткаченко, С.П. Погребняк, Д.В. Лук'янов. – Х. : Право, 2003. – 272 с.
Дмитрієв А.І. Порівняльне правознавство : навч. посіб. – Київ : Юстініан, 2003. – 182 с.

Допоміжна:

Аніщук Н.В. Гендерне насильство у правовому житті України:
монографія / Н.В. Аніщук. – Одеса: Юридична література, 2007. – 232 с.
Аннерс Э. История европейского права: Пер. с швед. – М.: Наука, 1994. –397 с.
Білоус А.О. Політико-правові системи: світ і Україна. Навч. посіб / Білоус А.О. – К.: АМУПП, 1997.–199 с.
Верховенство права як принцип правової системи: проблеми теорії / за заг. ред. Ю. С. Шемшученка. – К. : Юрид. думка, 2008. – Кн. 1. – 344 с.
Гальперина П.Л. Понятие правовой системы в контексте теории правового аутопойезиса / П.Л. Гальперина // Правоведение. – 2005. – №6. – С.167–179.
Герасимов В.Н. Права и обязанности родителей: сравнительное исследование законодательства стран Европейского союза / В.Н. Герасимов // Семейное и жилищное право. – 2010. – № 6. – С. 9–11.
Гражданское и торговое право капиталистических государств / отв. ред. Е. А. Васильев. – М.: Междунар. отношения, 1993. – 560 с.
Демичев А.А. Хронодискретное моногеографическое сравнительное правоведение как направление современной юридической науки / А.А. Демичев // История государства и права. – 2010. – № 6. – С. 25–31.
Дилбандян С.А. Законный или любой интерес подлежит защите в уголовном судопроизводстве? (Сравнительное правовое исследование уголовного процесса России и Армении) / С.А. Дилбандян // Российский судья. – 2010. – № 11. – С. 49–53.
Додонов В.Н. Сравнительное уголовное право. Монография. Общая часть / Под общ. и науч. ред.: Щерба С.П. – М.: Юрлитинформ. – 2009. – 448 с.
Зайчук О. Правові системи сучасності та тенденції їх розвитку / О. Зайчук // Право України. – 2002. – №11. – С. 23–26.
Івченко Ю.В. Філософсько-правовий аналіз гендерної політики в
Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец.
12.00.12 / Ю.В. Івченко; Київський національний університет внутрішніх
справ. – К., 2009. – 19 с.
КохХ., Магнус У., Винклер фон Моренфельс П. Международное частное право и сравнительное правоведение: Пер. с нем. – М. : Междунар. отношения, 2001. – 480 с.
Кресін О. В. Питання про практичні цілі порівняння в правознавстві Західної і Центральної Європи в другій половині XVIII – першій третині ХІХ ст. [Електронний ресурс] / О. В. Кресін // Публічне право. – 2016. – № 4. – С. 191–200. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pp_2016_4_27
Лукашук И.И. Нормы международного права в международной нормативной системе / И.И. Лукашук. – М.: Изд-во – Спарк, 1997. – 354 с.
Лукьянов Д. В. Традиционно-правовая семья: понятие, характерные черты и структура : учеб. пособие / Д. В. Лукьянов. – Харьков : Штрих, 2004. – 32 с.
Луць Л.А. Типологізація сучасних правових систем світу: Відкрита лекція / Луць Л.А. – Київ, Сімферополь: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України; Видавництво «Логос», 2007. – Серія науково-методичних видань «Академія порівняльного правознавства». – Випуск 3. – 23 с.
Оніщенко Н.М. Правова система: проблеми теорії / Оніщенко Н.М. – К.: Ін-т держави і права В.М. Корецького НАН України, 2002. – 352 с.
Основи теорії гендеру: навч. посібник. – К.: «К.І.С.», 2004. – 481 с.
Правова система України в умовах сучасних національних та міжнародних тенденцій розбудови державності : монографія / за заг. ред. Ю. Л. Бошицького. – К. : Кондор, 2012. – 616 с.
Романов А. К. Право и правовая система Великобритании : учеб. пособие / А. К. Романов. – М. : Форум, 2010. – 288 с.
Ручкин Е.Б. Правовая система: понятие и структура / Е.Б. Ручкин // Проблеми законності.: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України. – 2002. – Вип. 54. – С. 3–10.
Савченко А.В. Порівняльні кримінально-правові дослідження / А.В. Савченко // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України: Науково-теоретичний журнал. – 2002. – № 3. – С. 19–23.
Сучасні проблеми порівняльного правознавства : зб. наук. праць / за ред. Ю.С.Шемшученка, Я.В.Лазура; упоряд. О.В.Кресін, М.В.Савчин. –Ужгород: К.: Говерла, 2015. –216с.
Тихомиров Ю.А. Сравнительное правоведение: развитие концепций и общественной практики / Ю.А. Тихомиров // Журнал российского права. – 2006. – № 6. – С. 3–15.
Філософія порівняльного правознавства: зб.наук. праць / за ред. О.В.Кресіна. –К.; Львів: Ліга-прес, 2015. – 540с.
Харитонов Є. Європейські правові системи: проблеми класифікації / Є. Харитонов / Є. Харитонов // Вісник АПН України. – 2002. – №2. – С.3–14.
Харитонов Р. Ф. Методологические основы исследования отраслевой юридической компаративістики / Р.Ф. Харитонов // Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. праць / редкол.: С.В. Ківалов (голов. ред.) та ін. ; НУ ОЮА. – О.: Юрид. л-ра, 2014. – Вип.73. – С.78–84.
Харитонов Р. Ф. Отраслевая юридическая компаративистика как учебная дисциплина [Електронний ресурс] / Р.Ф. Харитонов // Порівняльно-аналітичне право. – 2014. – N 8. – С. 23–25. – Режим доступу: http://www.pap.in.ua/8_2014/6.pdf
Харитонов Р. Ф. Сравнительное правоведение и отраслевая юридическая компаративистика: соотношение и взаимодействие / Р.Ф. Харитонов // Публічне право. – 2015. –N 2. –С. 345–351.
Хаустова М. Г. Національна правова система за умов розбудови правової демократичної державності в Україні : монографія / М. Г. Хаустова. – Х. : Право, 2008. – 160 с.
Цвайгерт К. Введение в сравнительное правоведение в сфере частного права в 2-х т. / К. Цвайгерт, Х. Кетц – М., 1988. – Т.1.: Основы. – 480 с.

9.3. Інформаційні ресурси

http://portal.rada.gov.ua/ – офіційний веб-сайт Верховної Ради України.
http://www.ac-rada.gov.ua – офіційний сайт Рахункової палати України.
http://www.ccu.gov.ua – офіційний сайт Конституційного Суду України.
http://www.kmu.gov.ua/control/ – єдиний веб-портал органів виконавчої влади України.
http://www.ombudsman.kiev.ua – офіційний сайт Уповноваженого Верховної Ради України.
http://www.president.gov.ua/ – офіційне інтернет-представництво Президента України.
http://www.rainbow.-gov.ua – офіційний сайт Ради національної безпеки і оборони України.

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

Харківський національний університет внутрішніх справ

Кафедра теорії та історії держави і права факультету № 1

ПРОГРАМА

навчальної дисципліни «Юридична компаративістика»

обов’язкових компонент освітньої програми

другого (магістерського) рівня вищої освіти

081 Право (поліцейські)

м. Харків – 2018

ЗАТВЕРДЖЕНО

Науково-методичною радою

Харківського національного

університету внутрішніх справ

Протокол від 03.09.2018 № 8

СХВАЛЕНО

Вченою радою факультету № 1

Протокол від 15.08.2018 № 13

ПОГОДЖЕНО

Секцією Науково-методичної ради

ХНУВС з юридичних дисциплін

Протокол від 29.08.2018 № 7

Розглянуто на засіданні кафедри теорії та історії держави і права (протокол від 14.08.2018 № 1).

Розробники:

Доцент кафедри теорії та історії держави і права факультету № 1 ХНУВС, кандидат юридичних наук, доцент Л.І. Калєніченко

Рецензенти:

Професор кафедри міжнародного та європейського права юридичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, д.ю.н., професор Гавриленко О.А.
Начальник кафедри конституційного і міжнародного права факультету № 4 Харківського національного університету внутрішніх справ, к.ю.н., доцент. Марчук М.І.

Пояснювальна записка

Програма обов’язкової навчальної дисципліни «Юридична компаративістика» складена відповідно до другого рівня вищої освіти 081 Право (поліцейські).

Навчальна дисципліна «Юридична компаративістика» - одна з основних юридичних дисциплін, яка вивчається у вищих навчальних закладах МВС України. Цільова спрямованість дисципліни «Юридична компаративістика» передбачає дослідження основних типів і груп правових систем сучасності, загальне й особливе в їх функціонуванні.

Вивчення навчальної дисципліни «Юридична компаративістика спрямоване на підготовку кваліфікованих фахівців для Національної поліції України шляхом формування у них системи знань і умінь, необхідних у професійній діяльності.

Предметом вивчення навчальної дисципліни «Юридична компаративістика» є основні типи і групи правових систем сучасності, загальне й особливе в їх функціонуванні.

Міждисциплінарні зв’язки: Дисципліна «Юридична компаративістика» вивчається: на денній і заочній формі навчання пов’язана з історією держави і права України, історією держави і права зарубіжних країн, історією політичних та правових учень, філософією права, галузевими юридичними дисциплінами. Вивчення порівняльного правознавства – важливий напрямок юридичної освіти. Цей предмет розвиває правову культуру юриста і дає глибокі знання прикладного характеру, які знадобляться кожному громадянину України як у професійній діяльності, так і поза нею.

В межах юридичної компаративістика вивчаються загальні принципи та закономірності виникнення, функціонування і розвитку різних правових систем; основні типи і групи правових систем сучасності, загальне й особливе в їх функціонуванні.

Програма навчальної дисципліни складається з таких тем:

1. Юридична компаративістика : загальна характеристика;

2. Класифікація основних правових систем сучасності;

3. Загальна характеристика романо-германської правової сім’ї;

4. Загальна характеристика англо-американської правової сім’ї;

5. Загальна характеристика релігійної правової системи;

6. Загальна характеристика правових систем традиційного типу;

7. Змішаний тип правової системи;

8. Правові системи в федераціях та конфедераціях;

9. Міждержавні правові системи;

10. Процеси глобалізації, їх вплив на розвиток правових систем сучасності.

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Юридична компаративістика» є підготовка професіоналів, які мають високу правосвідомість та правову культуру, які в наступній діяльності зможуть володіти необхідними знаннями і практичними навичками для вирішення конкретних питань з юриспруденції; здібних самостійно і грамотно орієнтуватись у сучасних правових відносинах, приймати виважені та обґрунтовані рішення в рамках своєї професійної компетенції. Юридична компаративістика дозволяє збагатити знання про правову дійсність, розширити юридичний кругозір, затвердити повагу до правової культури інших народів, здійснити більш глибоке проникнення в специфіку процесу формування правових інститутів, правових конструкцій в різних регіонах планети, дає можливість оцінити власну правову систему із дистанції більш широкого діапазону знань.

1.2.Основними завданнями вивчення дисципліни «Юридична компаративістика» є формування у слухачів як майбутніх юристів знань, вмінь та навичок, які відповідають професійно-кваліфікаційним характеристикам основних юридичних професій перед юристами на конкретному етапі розвитку українського суспільства.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми слухачі повинні:

знати:

1) загальні тенденції та особливості становлення та розвитку національних правових систем та їх сімей;

2) термінологію, що застосовується у юридичній компаративістиці;

вміти:

застосовувати теоретичні правничі знання для здійснення порівняльно-правового аналізу;
застосовувати порівняльно-правові дослідження для поглиблення своїх правових знань;
здійснювати порівняльний аналіз правових явищ, виявляти їх спільні ознаки та відмінності на підставі встановлення визначених критеріїв порівняння;
користуватися термінологією, що застосовується у юридичній компаративістиці;
систематизувати правові знання щодо особливостей різних сімей права та здійснювати їх аналіз та узагальнення;
виявляти загальні тенденції розвитку та взаємовпливу національних правових систем та їх сімей, на підставі узагальнення інформації про різні правові системи світу.

Форма підсумкового контролю - залік

На вивчення навчальної дисципліни за денною формою навчання відводиться 60 годин / 2 кредити ECTS.

На вивчення навчальної дисципліни за заочною формою навчання відводиться 60 годин / 2 кредити ECTS.

2. Короткий опис змісту навчальної дисципліни

Тема 1. Юридична компаративістика : загальна характеристика

Юридичина компаративістика як метод, наука та навчальна дисципліна.

Виникнення юридичної компаративістики.

Предмет і метод юридичної компаративістики. Методологія юридичної компаративістики.

Місце юридичної компаративістики в системі юридичних наук. порівняльне правознавство і група теоретико-історичних наук. Юридична компаративістика і галузеві юридичні науки, юридична компаративістика і наука міжнародного права.

Тема 2. Класифікація основних правових систем сучасності

Поняття «правова сім’я».

Місце правової системи України серед правових систем світу.

Тема 3. Загальна характеристика романо-германської правової сім’ї

Зв'язок романо-германської правової сім’ї з римським правом. Рецепція права. Римське вульгарне право.

Вплив канонічного права на формування романо-германського права.

Поділ романо-германського права на публічне та приватне право. Публічне право. Приватне право.

Тема 4. Загальна характеристика англо-американської правової сім’ї.

Особливості англо-американської правової сім’ї. Англійське право. Право США.

Основні етапи розвитку англо-американської правової системи.

Виникнення та реформування загального права. Юридичні фікції. Право справедливості. Закони.

Поняття та ознаки загального права.

Право справедливості і його співвідношення з загальним правом.

Тема 5. Загальна характеристика релігійної правової системи.

Особливості релігійної правової сім’ї.

Тема 6. Загальна характеристика правових систем традиційного типу.

Особливості традиційних правових систем.

Правова система Китаю. Джерел права КНР.

Правова система Японії. Джерела сучасного японського права.

Правові системи держав Африки.

Тема 7. Змішаний тип правової системи.

Тема 8. Правові системи в федераціях та конфедераціях.

Загальні принципи формування правових систем федеративних держав.

Дворівнева побудова правової системи, забезпечення єдності підсистем федерації.

Співвідношення федерального та регіонального законодавства. Роль модельної законотворчості.

Тема 9. Міждержавні правові системи.

Поняття та види міждержавних правових систем.

Тема 10 . Процеси глобалізації, їх вплив на розвиток правових систем сучасності.

Поняття глобалізації, її основні етапи та напрямки.

Напрямки та механізми взаємного впливу правових систем світу. Теорія і практика конвергенції.

3. Рекомендована література

Нормативно-правові акти:

Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст.141.
Про міжнародні договори України: закон України від 29.06.2004 № 1906-15 // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – №10. – Ст.46.
Про ратифікацію Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами: закон України від 10.11.1994 № 237/94-вр // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 46. – Ст. 415.
Про ратифікацію Угоди між державами - учасницями Північноатлантичного Договору та іншими державами, які беруть участь у програмі "Партнерство заради миру", щодо статусу їхніх збройних сил та Додаткового протоколу до цієї Угоди: закон України від 02.03.2000 № 1510-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 18. – Cт.134.
Про ратифікацію Подальшого додаткового протоколу до Угоди між державами - учасницями Північноатлантичного Договору та іншими державами, які беруть участь у програмі "Партнерство заради миру", щодо статусу їхніх збройних сил: закон України від 20.04.2000 № 1687-14 // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 31. – Ст. 242.
Про ратифікацію Протоколу до Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами про Рамкову угоду між Україною та Європейським Співтовариством про загальні принципи участі України в програмах Співтовариства: закон України від 21.09.2011 № 3764-VI // Відомості Верховної Ради України 2012. – № 19-20. – Ст.178.
Про приєднання України до Статуту Ради Європи: закон України від 31.10.1995 № 398/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 38. – Ст. 287.
Про Конституційний Суд України: закон України від 03.06.1992 № 2400-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 49. – Ст. 272.
Про ратифікацію Конвенції про захист прав і свобод людини 1950 р.: закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР // Офіційний вісник України. – 1997. – Число 29. – С. 10–15.
Про затвердження стратегії інтеграції України до Європейського Союзу :Указ Президента України від 11.06.1998 № 615/98 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 24.

<>11.12.13.Порівняльне правознавство у таблицях : навч. посіб. для юрид. вищ. навч. закладів і фак. – Харків : Право, 2018. – 162 с.

Порівняльне правознавство : хрестоматія для юрид. вищ. навч. закл. і ф-тів : навч. посіб. / уклад.: О.В. Петришин, О.В. Зінченко, Д.В. Лук'янов. – Харків : Право, 2016. –1024 с.
Порівняльне правознавство у таблицях : навч. посіб. для юрид. вищ. навч. закл. і фак. : / авт.-уклад.: О.В. Петришин, О.В. Зінченко, Д.В. Лук'янов, С.П. Погребняк. –Харків : Право, 2016. – 164 с.
Порівняльне правознавство (правові системи світу) : монографія / Ю.С. Шемшученко, О.В. Зайчук, О.Л. Копиленко та ін. – К. : Парлам. вид-во, 2008. – 488 с.
Савчин М.В. Порівняльне правознавство. Загальна частина : навч. посіб. : рекомендовано МОН України / М.В. Савчин. – Київ : Центр навч. літ., 2005. – 288 с.
Порівняльне правознавство : підручник : затверджено МОН України / С.П. Погребняк, Д.В. Лук'янов, І.О. Биля-Сабадаш та ін. – Харків : Право, 2012. – 272 с.
Порівняльне правознавство : підручник. – Х. : Право, 2011. – 272 с.
Порівняльне правознавство. Порівняльна політологія : системат. бібліогр. покажч. / О.В. Кресін, І.О. Кресіна, О.В. Батанов та ін. – К. : Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2002. – 312 с.
Ситар І.М. Порівняльне правознавство: основні категорії : навч.-метод. посіб. / І.М. Ситар, О.Л. Чорнобай. – Львів : ЛьвДУВС, 2009. – 176 с.
Порівняльне правознавство (теоретико-правове дослідження) : Монографія / О.В. Зайчук, О.Л. Копиленко, Н.М. Оніщенко та ін. – К. : Фенікс, 2007. – 400 с.
Порівняльне правознавство у системі юридичних наук: проблеми методології : Монографія / О.В. Кресін, Л.А. Луць, О.О. Мережко та ін. – К. : Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2006. – 256 с.
Кресін О.В. Порівняльне правознавство: Вітчизняні та зарубіжні спеціалізовані центри дослідження і викладання : Довідник. – К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького, 2005. – 192 с.
Ткаченко В.Д. Порівняльне правознавство : підручник : / В.Д. Ткаченко, С.П. Погребняк, Д.В. Лук'янов. – Х. : Право, 2003. – 272 с.
Дмитрієв А.І. Порівняльне правознавство : навч. посіб. – Київ : Юстініан, 2003. – 182 с.

Допоміжна:

Аніщук Н.В. Гендерне насильство у правовому житті України:
монографія / Н.В. Аніщук. – Одеса: Юридична література, 2007. – 232 с.
Аннерс Э. История европейского права: Пер. с швед. – М.: Наука, 1994. –397 с.
Білоус А.О. Політико-правові системи: світ і Україна. Навч. посіб / Білоус А.О. – К.: АМУПП, 1997.–199 с.
Верховенство права як принцип правової системи: проблеми теорії / за заг. ред. Ю. С. Шемшученка. – К. : Юрид. думка, 2008. – Кн. 1. – 344 с.
Гальперина П.Л. Понятие правовой системы в контексте теории правового аутопойезиса / П.Л. Гальперина // Правоведение. – 2005. – №6. – С.167–179.
Герасимов В.Н. Права и обязанности родителей: сравнительное исследование законодательства стран Европейского союза / В.Н. Герасимов // Семейное и жилищное право. – 2010. – № 6. – С. 9–11.
Гражданское и торговое право капиталистических государств / отв. ред. Е. А. Васильев. – М.: Междунар. отношения, 1993. – 560 с.
Демичев А.А. Хронодискретное моногеографическое сравнительное правоведение как направление современной юридической науки / А.А. Демичев // История государства и права. – 2010. – № 6. – С. 25–31.
Дилбандян С.А. Законный или любой интерес подлежит защите в уголовном судопроизводстве? (Сравнительное правовое исследование уголовного процесса России и Армении) / С.А. Дилбандян // Российский судья. – 2010. – № 11. – С. 49–53.
Додонов В.Н. Сравнительное уголовное право. Монография. Общая часть / Под общ. и науч. ред.: Щерба С.П. – М.: Юрлитинформ. – 2009. – 448 с.
Зайчук О. Правові системи сучасності та тенденції їх розвитку / О. Зайчук // Право України. – 2002. – №11. – С. 23–26.
Івченко Ю.В. Філософсько-правовий аналіз гендерної політики в
Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец.
12.00.12 / Ю.В. Івченко; Київський національний університет внутрішніх
справ. – К., 2009. – 19 с.
КохХ., Магнус У., Винклер фон Моренфельс П. Международное частное право и сравнительное правоведение: Пер. с нем. – М. : Междунар. отношения, 2001. – 480 с.
Кресін О. В. Питання про практичні цілі порівняння в правознавстві Західної і Центральної Європи в другій половині XVIII – першій третині ХІХ ст. [Електронний ресурс] / О. В. Кресін // Публічне право. – 2016. – № 4. – С. 191–200. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pp_2016_4_27
Лукашук И.И. Нормы международного права в международной нормативной системе / И.И. Лукашук. – М.: Изд-во – Спарк, 1997. – 354 с.
Лукьянов Д. В. Традиционно-правовая семья: понятие, характерные черты и структура : учеб. пособие / Д. В. Лукьянов. – Харьков : Штрих, 2004. – 32 с.
Луць Л.А. Типологізація сучасних правових систем світу: Відкрита лекція / Луць Л.А. – Київ, Сімферополь: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України; Видавництво «Логос», 2007. – Серія науково-методичних видань «Академія порівняльного правознавства». – Випуск 3. – 23 с.
Оніщенко Н.М. Правова система: проблеми теорії / Оніщенко Н.М. – К.: Ін-т держави і права В.М. Корецького НАН України, 2002. – 352 с.
Основи теорії гендеру: навч. посібник. – К.: «К.І.С.», 2004. – 481 с.
Правова система України в умовах сучасних національних та міжнародних тенденцій розбудови державності : монографія / за заг. ред. Ю. Л. Бошицького. – К. : Кондор, 2012. – 616 с.
Романов А. К. Право и правовая система Великобритании : учеб. пособие / А. К. Романов. – М. : Форум, 2010. – 288 с.
Ручкин Е.Б. Правовая система: понятие и структура / Е.Б. Ручкин // Проблеми законності.: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України. – 2002. – Вип. 54. – С. 3–10.
Савченко А.В. Порівняльні кримінально-правові дослідження / А.В. Савченко // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України: Науково-теоретичний журнал. – 2002. – № 3. – С. 19–23.
Сучасні проблеми порівняльного правознавства : зб. наук. праць / за ред. Ю.С.Шемшученка, Я.В.Лазура; упоряд. О.В.Кресін, М.В.Савчин. –Ужгород: К.: Говерла, 2015. –216с.
Тихомиров Ю.А. Сравнительное правоведение: развитие концепций и общественной практики / Ю.А. Тихомиров // Журнал российского права. – 2006. – № 6. – С. 3–15.
Філософія порівняльного правознавства: зб.наук. праць / за ред. О.В.Кресіна. –К.; Львів: Ліга-прес, 2015. – 540с.
Харитонов Є. Європейські правові системи: проблеми класифікації / Є. Харитонов / Є. Харитонов // Вісник АПН України. – 2002. – №2. – С.3–14.
Харитонов Р. Ф. Методологические основы исследования отраслевой юридической компаративістики / Р.Ф. Харитонов // Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. праць / редкол.: С.В. Ківалов (голов. ред.) та ін. ; НУ ОЮА. – О.: Юрид. л-ра, 2014. – Вип.73. – С.78–84.
Харитонов Р. Ф. Отраслевая юридическая компаративистика как учебная дисциплина [Електронний ресурс] / Р.Ф. Харитонов // Порівняльно-аналітичне право. – 2014. – N 8. – С. 23–25. – Режим доступу: http://www.pap.in.ua/8_2014/6.pdf
Харитонов Р. Ф. Сравнительное правоведение и отраслевая юридическая компаративистика: соотношение и взаимодействие / Р.Ф. Харитонов // Публічне право. – 2015. –N 2. –С. 345–351.
Хаустова М. Г. Національна правова система за умов розбудови правової демократичної державності в Україні : монографія / М. Г. Хаустова. – Х. : Право, 2008. – 160 с.
Цвайгерт К. Введение в сравнительное правоведение в сфере частного права в 2-х т. / К. Цвайгерт, Х. Кетц – М., 1988. – Т.1.: Основы. – 480 с.

4. Засоби оцінювання здобувачів вищої освіти

Перелік питань до заліку

Історичні аспекти виникнення та становлення юридичної компаративістики.
Підходи до розуміння сутності порівняльного правознавства.
Предмет порівняльного правознавства та об’єкти порівняльно-правових досліджень.
Правова дійсність, правова реальність і правова сім’я як об’єкти порівняльно-правових досліджень.
Правові системи окремих держав, національне законодавство, галузі, підгалузі законодавства, нормативні масиви, правові інститути, правові норми та юридична техніка як об’єкти порівняльно-правових досліджень.
Функції порівняльного правознавства.
Місце порівняльного правознавства в системі юридичних наук.
Поняття методології юридичної компаративістики.
Характеристика підходів до методології порівняльного правознавства. Зміст порівняльно-правового методу.
Характеристика інших методів наукового пізнання, що застосовуються юридичною компаративістикою.
Переваги і недоліки нормативного та функціонального порівняння.
Поняття діахронного та синхронного порівняння.
Характеристика внутрішнього та зовнішнього порівняння.
Бінарне порівняння та мультипорівняння.
Макро-, мікро- та інституціональне порівняння.
Характеристика плюралістичної наукової думки щодо визначення поняття “правова система”.
Значення категорії “правова система” для порівняльного правознавства.
Право, правові відносини, права й обов’язки особи, правова культура і правова свідомість, юридична практика, правова поведінка як самостійні елементи правової системи.
Поняття правової системи у широкому та вузькому значеннях.
Ознаки правової системи.
Співвідношення понять “правова система” і “система права”.
Структура правової системи.
Поняття правової сім’ї.
Значення категорії “правова сім’я” для юридичної компаративістики.
Проблема класифікації правових систем у правові сім’ї.
Критерії класифікації правових систем.
Чисті правові системи та правові системи змішаного типу («гібрідні»).
Розвинуті та нерозвинуті правові системи.
Материнські та дочірні правові системи.
Зміст концепції правових сімей Р. Давіда.
Місце правової системи України серед правових систем світу.
Історичні аспекти розвитку романо-германської правової сім’ї.
Характерні ознаки романо-германської сім’ї права.
Система джерел права романо-германської правової сім’ї.
Характеристика зв’язку романо-германської правової сім’ї з римським правом.
Терміни «романо-германська правова сім’я», «сім’я континентального права», «сім’я цивільного права».
Вплив канонічного права на розвиток романо-германського права.
Роль науки у формуванні романо-германської правової сім’ї.
Історичний шлях розвитку англо-американської сім’ї права.
Специфічні риси сім’ї англо-американського права.
Характеристика англійського права.
Система джерел права англо-американської правової сім’ї.
Сутність загального права.
Співвідношення загального права і законодавства.
Поняття права справедливості.
Співвідношення права справедливості та загального права.
Характеристика структури релігійної правової сім’ї.
Ознаки правових систем релігійної орієнтації.
Ознаки мусульманського права.
Система джерел мусульманського права.
Характерні ознаки індуського права.
Джерела індуського права.
Ознаки іудейського права.
Система джерел іудейського права.
Особливості традиційних правових систем.
Правова система Китаю.
Джерела права КНР.
Правова система Японії.
Джерела сучасного японського права.
Правові системи держав Африки.
Змішані правові системи світу.
Скандинавська (північноєвропейська) група правових систем.
Латиноамериканська група правових систем.
Правові системи в федераціях.
Правові системи у конфедераціях.
Загальні принципи формування правових систем федеративних держав.
Співвідношення федерального та регіонального законодавства. Роль модельної законотворчості.
Поняття та види міждержавних правових систем.
Рада Європи, Європейський Союз: мета їх створення, функції, органи.
Процеси глобалізації, їх вплив на розвиток правових систем сучасності.
Поняття глобалізації, її основні етапи та напрямки.
Співвідношення національного та міжнародного права в умовах глобалізації.
Державний суверенітет в глобалізованому світі.
Напрямки та механізми взаємного впливу правових систем світу. Теорія і практика конвергенції.
Правова акультурація, її види, позитивні та негативні наслідки.
Рецепція та реставрація.
Гармонізація та уніфікація законодавства.
Програмно-забезпечувальні та юридичні засоби зближення правових систем.

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

Харківський національний університет внутрішніх справ

Кафедра теорії та історії держави і права факультету № 1

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

з навчальної дисципліни «Юридична компаративістика»

обов’язкових компонент освітньої програми

другого (магістерського) рівня вищої освіти

081 Право (поліцейські)

Харків 2018

ЗАТВЕРДЖЕНО

Науково-методичною радою

Харківського національного

університету внутрішніх справ

Протокол від 03.09.2018 № 8

СХВАЛЕНО

Вченою радою факультету № 1

Протокол від 15.08.2018 № 13

ПОГОДЖЕНО

Секцією Науково-методичної ради

ХНУВС з юридичних дисциплін

Протокол від 29.08.2018 № 7

Розглянуто на засіданні кафедри теорії та історії держави і права (протокол від 14.08.2018 № 1).

Розробники:

Доцент кафедри теорії та історії держави і права факультету № 1 ХНУВС, кандидат юридичних наук, доцент Л.І. Калєніченко

Рецензенти:

Професор кафедри міжнародного та європейського права юридичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, д.ю.н., професор Гавриленко О.А.
Начальник кафедри конституційного і міжнародного права факультету № 4 Харківського національного університету внутрішніх справ, к.ю.н., доцент. Марчук М.І.

1. Розподіл часу навчальної дисципліни за темами

Номер та назва змістового модулю, номер та найменування теми	Кількість годин відведених на вивчення навчальної дисципліни						Вид контролю
	Всього	з них:
	Всього	лекції	Семінарські заняття	Практичні заняття	Лабораторні заняття	Самостійна робота
Тема № 1: Юридична компаративістика як метод, наука та навчальна дисципліна.	4	1	1	-	-	2	Контрольна робота
Тема № 2: Класифікація основних правових систем сучасності	4	1	1	-	-	2
Тема № 3: Загальна характеристика романо-германської правової сім’ї	6	2	2	-	-	2
Тема № 4: Загальна характеристика англо-американської правової сім’ї	6	2	2	-	-	2
Тема № 5: Загальна характеристика релігійної правової системи	10	4	4	-	-	2
Тема № 6: Загальна характеристика правових систем традиційного типу	6	-	-	-	-	6
Тема № 7. Змішаний тип правової системи.	6	-	-	-	-	6
Тема 8. Правові системи в федераціях та конфедераціях.	6	-	-	-	-	6
Тема 9. Міждержавні правові системи.	6	-	-	-	-	6
Тема 10. Процеси глобалізації, їх вплив на розвиток правових систем сучасності.	6	-	-	-	-	6
Всього за семестр	60	10	10			40	Залік

3. Методичні вказівки до семінарських занять

Тема № 1: Юридична компаративістика як метод, наука та навчальна дисципліна.

Семінарське заняття: Юридична компаративістика як метод, наука та навчальна дисципліна.

Навчальна мета заняття: засвоїти предмет, методи та функції юридичної компаративістики як навчальної дисципліни; з’ясувати та проаналізувати об’єкти юридичної компаративістики, визначити місце юридичної компаративістики у системі юридичних наук.

Час проведення 1 година.

Навчальні питання:

1. Юридична компаративістика як метод, наука та навчальна дисципліна;

2. Виникнення юридичної компаративістики;

3. Предмет і метод юридичної компаративістики;

4. Об’єкти та функції юридичної компаративістики;

5. Місце юридичної компаративістики у системі юридичних наук.

Ключові поняття: «предмет юридичної компаративістики», «юридична компаративістика як наука», «юридична компаративістика як навчальна дисципліна», «функції юридичної компаративістики», «об’єкти юридичної компаративістики».

Методичні вказівки до питань теми:

Під час відповіді на перше питання слухач повинен проаналізувати три основні підходи до визначення терміну «юридична компаративістика». Звернути увагу на співвідношення понять «компаративізм», «порівняльна юриспруденція», «порівняльне право».

Грунтовна та повна відподвідь на друге питання вимагає від слухача знань і вмінь назвати історичні етапи становлення порівняльного правознавства, як науки та навчальої дисципліни, охарактеризувати їх.

При відповіді на третє питання слухачу необхідно дати визначення поняттю «предмет юридичної компаративістики», «методи юридичної компаративістики». Вміти виділяти та характеризувати всезагальні (загальні) та спеціальні (окремі) методи юридичної компаративістики. Окрім зазначеного, грунтовна відповідь на третє питання вимагає від слухача вміння формувати поняття «методологія юридичної компаративістики».

У межах відповіді на четверте питання слухачу необхідно дати визначення поняттю «обєкти порівняльного правознавства», «функції юридичної компаративістики». Вміти аналізувати такі об’єкти порівняльного правознавства, як правова дійсність, правова реальність, правова сім’я, правові системи окремих держав, національне законодавство, галузі, підгалузі законодавства, нормативні масиви, правові інститути, правові норми, юридична техніка.

При цьому змістовна відповідь на дане питання передбачає аналіз основних функцій юридичної компаративістики: пізнавальну, евристичну, методологічну функцію, функцію наукового передбачення.

Відповідь на п’яте питання вимагає вміння від слухача визначати значення юридичної компаративістики для юридичної науки, для законотворчої діяльності, для судової практики, для приватної юридичної практики, для міжнародного співробітництва.

Питання цільових виступів:

Значення юридичної компаративістики для юридичної науки;
Функції та об’єкти юридичної компаративістики;
Види досліджень у порівняльному правознавстві.

Теми для рефератів:

Історичні аспекти виникнення та становлення юридичної компаративістики;
Правова дійсність, правова реальність і правова сім’я як об’єкти порівняльно-правових досліджень;
Функції юридичної компаративістики;
Переваги і недоліки нормативного та функціонального порівняння;
Характеристика внутрішнього та зовнішнього порівняння.

Література:

Базова:

1-14.

Допоміжна:

3, 4, 5, 8, 14, 18, 20, 25, 26, 27, 29, 30, 31.

Тема № 2. Класифікація основних правових систем сучасності.

Семінарське заняття: Класифікація основних правових систем сучасності.

Навчальна мета заняття: опанувати поняття «система права», «правова система», «національна правова система», «сім’я (тип) правових систем», «правова карта світу»; дати загальну характеристику парвовій сиситемі України.

Час проведення 1 година.

Навчальні питання:

Поняття та структура правової системи, її співвідношення з категорією «система права».
Національна правова система та тип (сім’я) правових систем. Критерії типологізації правових систем світу.
Основні типи (сім’ї) правових систем сучасності.

Ключові поняття: «система права», «правова система», «національна правова система», «сім’я (тип) правових систем», «правова карта світу».

Методичні вказівки до питань теми:

Під час відповіді на перше питання слухачеві слід розкрити поняття «правова система» та «система права». Визначити та проаналізувати співвідношення даних понять. Крім цього, слухачеві необхідно розглянути структуру правової системи, проаналізувати окремо її основні елементи (право, правові відносини, права й обов’язки особи, правова культура і правова свідомість, юридична практика, правова поведінка). Звернути увагу на поняття «правова система» у широкому та вузькому значеннях.

У процесі відповіді на друге питання слухач має розкрити зміст поняття «правова сім’я». Виокремити основні критерії класифікації правових систем. Проаналізувати чисті правові системи та правові системи змішаного типу («гібрідні»), розвинуті та нерозвинуті правові системи, материнські та дочірні правові системи.

Крім цього, відповідь на друге питання потребує від слухача вміння визначити місце правової системи України серед правових систем світу.

Повна, вичерпна відповідь на третє питання передбачає загальну характеристику основних типів правових сімей, романо-германської, англосаксонської, релігійної правової систем.

Питання цільових виступів:

Розвинуті та нерозвинуті правові системи;
1. Материнські та дочірні правові систем;
2. Місце правової системи України серед правових систем світу;

Теми для рефератів:

1. Поняття правової системи у широкому та вузькому значеннях;

Структура правової системи;

3. Проблема класифікації правових систем у правові сім’ї;

Чисті правові системи та правові системи змішаного типу («гібрідні»).

Література:

Базова:

1-14.

Допоміжна:

1, 2, 3, 10, 11, 14, 15, 16, 17, 18, 23, 24, 28, 32.

Тема № 3. Загальна характеристика романо-германської правової сім’ї

Семінарське заняття: Загальна характеристика романо-германської правової сім’ї

Навчальна мета заняття: проаналізувати основні риси романо-германської правової сиситеми. Визначити та охарактеризувати етапи становлення і розвитку континентальної сім’ї правових систем. Проаналізуваи основні джерела права у країнах романо-германської сім’ї. Охарактеризувати романську та германську правові групи континентального права, визначити їх спільні та відмінні риси.

Час проведення 2 години.

Навчальні питання:

Етапи становлення і розвитку романо-германської (континентальної) сім’ї правових систем.
Загальна характеристика континентального права.
Система форм (джерел) права у країнах романо-германської правової сім’ї.
Особливості романської та германської правових груп континентального права.

Ключові поняття: «романо-германська правова сім’я», «нормативно-правовий акт», «континентальне право», «закон», «норма права».

Методичні вказівки до питань теми:

Розкриваючи перше питання слухач повинен виокремити основні етапи становлення та розвитку романо-германської правової сиситеми, дати їм загальну характеристику.

При підготовці до другого питання слухачу слід дати загальну характеристику континентальному праву. Окремо звернути увагу на зв'язок романо-германської правової сім’ї з римським правом. Розкрити зміст поняття «рецепція права», охарактеризувати римське вульгарне право.

Крім цього, для вичерпної повної відповіді на друге питання слухачеві необхідно з’ясувати вплив канонічного права на формування романо-германського права. Проаналізувати особливості публічного та приватного права у правовій системі романо-германської сім’ї.

Розкриваючи третє питання слухачеві необхідно дати визначення поняттю «джереда права», «джерела романо-германської правової сім’ї». Проаналізувати норми права та нормативно-правові акти в романо-германській правовій сім’ї. Охарактеризувати закон як джерело в в романо-германській правовій сім’ї. Визначити та розкрити зміст загальних принципів в романо-германській правовій сім’ї. Розкрити сутність принципу гендерної рівності як складової загального принципу рівності в романо-германскій правовій сім’ї. З’ясувати та визначити роль ч місце доктрини права у системі джерел (форм) права романо-германської правової сім’ї. Звернути окремо увагу на звичай та судову практику у системі джерел романо-германської правової сім’ї.

У межах четвертого питання слухач має виокремити та розкрити основні риси романської та германської правової сиситем. Проаналізувати їх особливості.

Питання цільових виступів:

Прецедент в системі джерел континентального права.

2. Правовий звичай в системі джерел континентального права.

3. Особливості розвитку романо-германського права у ХХ-ХХІ ст.

4. Реалізація принципу гендерної рівності в національній правовій системі.

Теми для рефератів:

1 Особливості рецепції римського права в Європі.

2. Приватне та публічне право.

3. Закон в системі джерел континентального права.

4. Принцип гендерної рівності як складова загального принципу рівності в романо-германській правовій системі.

Література:

Базова:

1-14.

Допоміжна:

1, 3-9, 12, 13, 18, 19, 20, 25, 26, 27, 29, 30, 31, 32.

Тема № 4. Загальна характеристика англо-американської правової сім’ї.

Семінарське заняття: Загальна характеристика англо-американської правової сім’ї.

Навчальна мета заняття: проаналізувати основні риси англо-американської правової сиситеми. Визначити та охарактеризувати етапи становлення і розвитку англійського права. Проаналізуваи основні джерела англо-американського права. Охарактеризувати правові сиситеми Великобританії та США визначити їх спільні та відмінні риси.

Час проведення 2 години.

Навчальні питання:

Історичні етапи становлення і розвитку англійського права.
Формування правової системи США.
Система джерел англо-американського права. Правовий прецедент.
Правові системи Великобританії та США: порівняльний аналіз.

Ключові поняття: «загальне право», «право справедливості», «англійске право», «правовий прецедент», «джерела англійського права».

Методичні вказівки до питань теми:

Під час відповіді на перше питання слухач повинен виокремити та проаналізувати основні етапи становлення та розвитку англійського права. Окремо звернути увагу на таке правове явище у системі англійського права, як загальне право, право справедливості, юридичні фікції, закони.

Крім цього, вичерпна відповідь на перше питання передбачає, що слухач вміє формулювати дефініцію «загальне право», та характеризувати основні ознаки даного правового явища.

У межах відповіді на друге питання слухачу необхідно розкрити історію формування правової системи США. Звернути увагу на особливості американського права в колоніальний період. Проаналізувати особливості сучасної правової системи США.

Піл час відповіді на третє питання слухачеві слід вміти формулювати поняття «джерела англо-американської правової сім’ї». Вміти виокремити основні джерела англо-американської правової системи.

Крім цього слухачеві необхідно окремо проаналізувати прецедент як джерело права англо-американської правової сім’ї; закон як джерело права в англо-американській правовій сім’ї. визначити роль і місце звичаю в англо-американській правовій сім’ї.

У межах четвертого питання слухач має виокремити та проаналізувати основні риси правової системи Великобританії та США.

Питання цільових виступів:

Становлення і розвиток загального права в Англії.
Загальне право та право справедливості в системі англійського права.
Судовий прецедент і його місце серед юридичних джерел права.

Теми для рефератів:

1. Закон в англо-американському праві.

2. Співвідношення прецедентного права та законодавства у Великобританії.

3. Загальні та особливі риси англійської та американської правових систем.

4. Романо-германське та англо-американське право: порівняльний аналіз.

Література:

Базова:

1-14.

Допоміжна:

2, 3, 5, 12, 14, 18, 20, 22, 23, 25, 28.

Тема № 5: Загальна характеристика релігійної правової системи.

Семінарське заняття: Загальна характеристика релігійної правової системи.

Навчальна мета заняття: проаналізувати основні риси релігійної правової системи. Розкрити особливості мусульманського, індуського, іудейського та канонічного права.

Час проведення – 4 год.

Навчальні питання:

Релігійна правова система: загальна характеристика.
Мусульманське право.
Індуське право.
Іудейське (єврейське) право.
Канонічне право.

Ключові поняття: «релігійна правова система», «мусульманське право», «індуське право право», «іудейське право», «канонічне право».

Методичні вказівки до питань теми:

Під час відповіді на перше питання слухач має виокремити та проаналізувати основні риси релігійної системи.

Відповідь на друге питання передбачає характеристику мусульманського права. Слухачеві слід окремо звернути увагу на такі джерела мусульманського права, як Коран, Іджма, Кйас.

Окрім того, повна вичерпна відповідь на друге питання вимагає аналізу особливостей права сучасних мусульманських держав.

У процесі відповіді на третє питання слухачеві слід охарактеризувати особливості індуського права. Сформулювати поняття «джерела індуського права». Проаналізувати окремо веди, смрити, дхармасутри, дхармашастри, артхашастри, нибандхи, як окремі самостійні джерела індуського права.

У четвертому питання слухач має розкрити особливості іудейського (єврейського) права. Проаналізувати так джерела іудейського права, як Старий Заповіт, Тору, Талмуд, Мидраш, звичай, законодавство мудреців, рішення європейських судів.

Крім цього повна вичерпна відповідь на четверте питання передбачає аналіз правової системи сучасного Ізраїлю.

Під час відповіді на п’яте питання слухач має дати загальну характеристику канонічного права. Розкрити особливості джерел канонічного права: Біблії, Постанов обласних (помісних) соборів, Постанов Всесвітніх соборів, Постанов Синоду, Папських декреталій, наукових трактатів авторитетних богословів, звичаїв.

Окремо висвітлити питання застосування канонічного права в сучасному світі.

Питання цільових виступів:

Особливості правових систем релігійного типу.
Джерела мусульманського права.
Шаріат і фікх: специфічні категорії мусульманського права.

Теми для рефератів:

1. Індуське право: історія та сучасність.

Загальна характеристика юдейського права.
Співвідношення і взаємодія світського та релігійного права.
Канонічне право.

Література:

Базова:

1-14.

Допоміжна:

2, 3, 5, 12, 14, 18, 20, 22, 23, 25, 28.

4. Інформаційне та методичне забезпечення навчальної дисципліни

Нормативно-правові акти:

Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст.141.
Про міжнародні договори України: закон України від 29.06.2004 № 1906-15 // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – №10. – Ст.46.
Про ратифікацію Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами: закон України від 10.11.1994 № 237/94-вр // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 46. – Ст. 415.
Про ратифікацію Угоди між державами - учасницями Північноатлантичного Договору та іншими державами, які беруть участь у програмі "Партнерство заради миру", щодо статусу їхніх збройних сил та Додаткового протоколу до цієї Угоди: закон України від 02.03.2000 № 1510-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 18. – Cт.134.
Про ратифікацію Подальшого додаткового протоколу до Угоди між державами - учасницями Північноатлантичного Договору та іншими державами, які беруть участь у програмі "Партнерство заради миру", щодо статусу їхніх збройних сил: закон України від 20.04.2000 № 1687-14 // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 31. – Ст. 242.
Про ратифікацію Протоколу до Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами про Рамкову угоду між Україною та Європейським Співтовариством про загальні принципи участі України в програмах Співтовариства: закон України від 21.09.2011 № 3764-VI // Відомості Верховної Ради України 2012. – № 19-20. – Ст.178.
Про приєднання України до Статуту Ради Європи: закон України від 31.10.1995 № 398/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 38. – Ст. 287.
Про Конституційний Суд України: закон України від 03.06.1992 № 2400-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 49. – Ст. 272.
Про ратифікацію Конвенції про захист прав і свобод людини 1950 р.: закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР // Офіційний вісник України. – 1997. – Число 29. – С. 10–15.
Про затвердження стратегії інтеграції України до Європейського Союзу :Указ Президента України від 11.06.1998 № 615/98 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 24.

<>11.12.13.

Базова:

Порівняльне правознавство у таблицях : навч. посіб. для юрид. вищ. навч. закладів і фак. – Харків : Право, 2018. – 162 с.
Порівняльне правознавство : хрестоматія для юрид. вищ. навч. закл. і ф-тів : навч. посіб. / уклад.: О.В. Петришин, О.В. Зінченко, Д.В. Лук'янов. – Харків : Право, 2016. –1024 с.
Порівняльне правознавство у таблицях : навч. посіб. для юрид. вищ. навч. закл. і фак. : / авт.-уклад.: О.В. Петришин, О.В. Зінченко, Д.В. Лук'янов, С.П. Погребняк. –Харків : Право, 2016. – 164 с.
Порівняльне правознавство (правові системи світу) : монографія / Ю.С. Шемшученко, О.В. Зайчук, О.Л. Копиленко та ін. – К. : Парлам. вид-во, 2008. – 488 с.
Савчин М.В. Порівняльне правознавство. Загальна частина : навч. посіб. : рекомендовано МОН України / М.В. Савчин. – Київ : Центр навч. літ., 2005. – 288 с.
Порівняльне правознавство : підручник : затверджено МОН України / С.П. Погребняк, Д.В. Лук'янов, І.О. Биля-Сабадаш та ін. – Харків : Право, 2012. – 272 с.
Порівняльне правознавство : підручник. – Х. : Право, 2011. – 272 с.
Порівняльне правознавство. Порівняльна політологія : системат. бібліогр. покажч. / О.В. Кресін, І.О. Кресіна, О.В. Батанов та ін. – К. : Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2002. – 312 с.
Ситар І.М. Порівняльне правознавство: основні категорії : навч.-метод. посіб. / І.М. Ситар, О.Л. Чорнобай. – Львів : ЛьвДУВС, 2009. – 176 с.
Порівняльне правознавство (теоретико-правове дослідження) : Монографія / О.В. Зайчук, О.Л. Копиленко, Н.М. Оніщенко та ін. – К. : Фенікс, 2007. – 400 с.
Порівняльне правознавство у системі юридичних наук: проблеми методології : Монографія / О.В. Кресін, Л.А. Луць, О.О. Мережко та ін. – К. : Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2006. – 256 с.
Кресін О.В. Порівняльне правознавство: Вітчизняні та зарубіжні спеціалізовані центри дослідження і викладання : Довідник. – К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького, 2005. – 192 с.
Ткаченко В.Д. Порівняльне правознавство : підручник : / В.Д. Ткаченко, С.П. Погребняк, Д.В. Лук'янов. – Х. : Право, 2003. – 272 с.
Дмитрієв А.І. Порівняльне правознавство : навч. посіб. – Київ : Юстініан, 2003. – 182 с.

Допоміжна:

Аніщук Н.В. Гендерне насильство у правовому житті України:
монографія / Н.В. Аніщук. – Одеса: Юридична література, 2007. – 232 с.
Аннерс Э. История европейского права: Пер. с швед. – М.: Наука, 1994. –397 с.
Білоус А.О. Політико-правові системи: світ і Україна. Навч. посіб / Білоус А.О. – К.: АМУПП, 1997.–199 с.
Верховенство права як принцип правової системи: проблеми теорії / за заг. ред. Ю. С. Шемшученка. – К. : Юрид. думка, 2008. – Кн. 1. – 344 с.
Гальперина П.Л. Понятие правовой системы в контексте теории правового аутопойезиса / П.Л. Гальперина // Правоведение. – 2005. – №6. – С.167–179.
Герасимов В.Н. Права и обязанности родителей: сравнительное исследование законодательства стран Европейского союза / В.Н. Герасимов // Семейное и жилищное право. – 2010. – № 6. – С. 9–11.
Гражданское и торговое право капиталистических государств / отв. ред. Е. А. Васильев. – М.: Междунар. отношения, 1993. – 560 с.
Демичев А.А. Хронодискретное моногеографическое сравнительное правоведение как направление современной юридической науки / А.А. Демичев // История государства и права. – 2010. – № 6. – С. 25–31.
Дилбандян С.А. Законный или любой интерес подлежит защите в уголовном судопроизводстве? (Сравнительное правовое исследование уголовного процесса России и Армении) / С.А. Дилбандян // Российский судья. – 2010. – № 11. – С. 49–53.
Додонов В.Н. Сравнительное уголовное право. Монография. Общая часть / Под общ. и науч. ред.: Щерба С.П. – М.: Юрлитинформ. – 2009. – 448 с.
Зайчук О. Правові системи сучасності та тенденції їх розвитку / О. Зайчук // Право України. – 2002. – №11. – С. 23–26.
Івченко Ю.В. Філософсько-правовий аналіз гендерної політики в
Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец.
12.00.12 / Ю.В. Івченко; Київський національний університет внутрішніх
справ. – К., 2009. – 19 с.
КохХ., Магнус У., Винклер фон Моренфельс П. Международное частное право и сравнительное правоведение: Пер. с нем. – М. : Междунар. отношения, 2001. – 480 с.
Кресін О. В. Питання про практичні цілі порівняння в правознавстві Західної і Центральної Європи в другій половині XVIII – першій третині ХІХ ст. [Електронний ресурс] / О. В. Кресін // Публічне право. – 2016. – № 4. – С. 191–200. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pp_2016_4_27
Лукашук И.И. Нормы международного права в международной нормативной системе / И.И. Лукашук. – М.: Изд-во – Спарк, 1997. – 354 с.
Лукьянов Д. В. Традиционно-правовая семья: понятие, характерные черты и структура : учеб. пособие / Д. В. Лукьянов. – Харьков : Штрих, 2004. – 32 с.
Луць Л.А. Типологізація сучасних правових систем світу: Відкрита лекція / Луць Л.А. – Київ, Сімферополь: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України; Видавництво «Логос», 2007. – Серія науково-методичних видань «Академія порівняльного правознавства». – Випуск 3. – 23 с.
Оніщенко Н.М. Правова система: проблеми теорії / Оніщенко Н.М. – К.: Ін-т держави і права В.М. Корецького НАН України, 2002. – 352 с.
Основи теорії гендеру: навч. посібник. – К.: «К.І.С.», 2004. – 481 с.
Правова система України в умовах сучасних національних та міжнародних тенденцій розбудови державності : монографія / за заг. ред. Ю. Л. Бошицького. – К. : Кондор, 2012. – 616 с.
Романов А. К. Право и правовая система Великобритании : учеб. пособие / А. К. Романов. – М. : Форум, 2010. – 288 с.
Ручкин Е.Б. Правовая система: понятие и структура / Е.Б. Ручкин // Проблеми законності.: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України. – 2002. – Вип. 54. – С. 3–10.
Савченко А.В. Порівняльні кримінально-правові дослідження / А.В. Савченко // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України: Науково-теоретичний журнал. – 2002. – № 3. – С. 19–23.
Сучасні проблеми порівняльного правознавства : зб. наук. праць / за ред. Ю.С.Шемшученка, Я.В.Лазура; упоряд. О.В.Кресін, М.В.Савчин. –Ужгород: К.: Говерла, 2015. –216с.
Тихомиров Ю.А. Сравнительное правоведение: развитие концепций и общественной практики / Ю.А. Тихомиров // Журнал российского права. – 2006. – № 6. – С. 3–15.
Філософія порівняльного правознавства: зб.наук. праць / за ред. О.В.Кресіна. –К.; Львів: Ліга-прес, 2015. – 540с.
Харитонов Є. Європейські правові системи: проблеми класифікації / Є. Харитонов / Є. Харитонов // Вісник АПН України. – 2002. – №2. – С.3–14.
Харитонов Р. Ф. Методологические основы исследования отраслевой юридической компаративістики / Р.Ф. Харитонов // Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. праць / редкол.: С.В. Ківалов (голов. ред.) та ін. ; НУ ОЮА. – О.: Юрид. л-ра, 2014. – Вип.73. – С.78–84.
Харитонов Р. Ф. Отраслевая юридическая компаративистика как учебная дисциплина [Електронний ресурс] / Р.Ф. Харитонов // Порівняльно-аналітичне право. – 2014. – N 8. – С. 23–25. – Режим доступу: http://www.pap.in.ua/8_2014/6.pdf
Харитонов Р. Ф. Сравнительное правоведение и отраслевая юридическая компаративистика: соотношение и взаимодействие / Р.Ф. Харитонов // Публічне право. – 2015. –N 2. –С. 345–351.
Хаустова М. Г. Національна правова система за умов розбудови правової демократичної державності в Україні : монографія / М. Г. Хаустова. – Х. : Право, 2008. – 160 с.
Цвайгерт К. Введение в сравнительное правоведение в сфере частного права в 2-х т. / К. Цвайгерт, Х. Кетц – М., 1988. – Т.1.: Основы. – 480 с.