|
|
Юридичне документознавствоДата публикации: 02.03.2019 14:55
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
Харківський національний університет внутрішніх справ
Факультет № 3
Кафедра адміністративної діяльності органів внутрішніх справ
ЗАТВЕРДЖУЮ Завідувач кафедри адміністративної діяльності поліції факультету № 3 ХНУВС __________ О.І. Безпалова
РОБОЧА ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ
ОПП: ГСЕ 1.1.07, «ЮРИДИЧНЕ ДОКУМЕНТОЗНАВСТВО» (шифр, назва навчальної дисципліни)
для курсантів факультетів № 1, 2, 4 Харківського національного університету внутрішніх справ
Галузь знань ____________________08 «Право»________________________ Ступень вищої освіти _____________бакалавр_________________________ Спеціальність __________________081 «Право»________________________ Кваліфікація:_бакалавр права (слідча, фахівець правоохороннихорганів по боротьбі з кіберзлочинністю, фахівець правоохоронних органів)_____ Форма навчання _____________________денна________________________
м. Харків 2017 рік ПЕРЕДМОВА
Робоча програма з дисципліни «Юридичне документознавство» для курсантів 3-го курсу факультетів №1, №2, №4 за спеціальністю 081 «Право» на 31 арк.
Рецензенти:
Салманова О.Ю. – завідувач кафедри адміністративного права і процесу факультету № 3 Харківського національного університету внутрішніх справ, д.ю.н., професор
Орел О.В. – доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Національної академії Національної гвардії України, к.ю.н., доцент
Розробники: д.ю.н., професор, завідувач кафедри Безпалова О.І.; д.ю.н., доцент, професор кафедри Джафарова О.В.; к.ю.н., доцент, професор кафедри Казанчук І.Д.; к.ю.н., доцент, професор кафедри Шатрава С.О.; к.ю.н., доцент, доцент кафедри Руколайніна І.Є.; к.ю.н., доцент, доцент кафедри Рєзанов С.А.; к.ю.н., доцент кафедри Іванцов В.О.; к.ю.н., доцент кафедри Качинська М.О.; к.ю.н., доцент кафедри Романенко М.В.; к.ю.н., доцент кафедри Панова О.О.; к.ю.н., доцент кафедри Селюков В.С.; к.ю.н., ст. викладач кафедри Чишко К.О. – Х.: Харківський національний університет внутрішніх справ, 2017
© Безпалова О.І., Іванцов В.О., Чишко К.О. 2017 © Харківський національний університет внутрішніх справ
1.Опис навчальної дисципліни
Навчальна дисципліна «Юридичне документознавство» – спеціальна дисципліна, яка має за мету отримання знань стосовно юридичної техніки, формування вмінь і навичок роботи з управлінськими, процесуальними, адміністративно-правовими документами, їх укладання та редагування, формування знань про юридичні документи, їх класифікацію, засвоєння основних реквізитів, їх структури, загальних вимог щодо змісту і форми документів, вміння правильно використовувати юридичні терміни, засвоєння техніки вибору слова для використання, отримання навичок грамотного складання й оформлення управлінських, цивільних процесуальних, кримінально-процесуальних, адміністративно-правових документів в діяльності поліції. Метою викладання навчальної дисципліни «Юридичне документознавство» є поглиблення теоретичних знань та практичних навичок майбутніх юристів, з перспективою їх подальшого застосування в майбутній практичній діяльності. Дисципліна також розрахована допомогти слухачам навчитися правильно складати службові документи праводілової сфери, знати основні відомості про службові документи, правила складання й оформлення організаційно-розпорядчої документації відповідно до чинних державних стандартів, управлінських та інших документів, що застосовуються в поліції. 1.2. Представлена програма побудована на основі чинного українського законодавства з урахуванням новітніх тенденцій його розвитку, що знайшли своє нормативне втілення в Конституції України, Законах України, розпорядженнях і указах Президента України, постановах і розпорядженнях Кабінету Міністрів України, наказах МВС України, та інших нормативних актах. При підготовці даної програми також приймались до уваги сучасні потреби і запити юридичної практики. Навчальна дисципліна «Юридичне документознавство» відноситься до циклу дисциплін професійної та практичної підготовки, вивчення яких спрямоване на підготовку кваліфікованих поліцейських шляхом формування у них системи знань і умінь, необхідних для запобігання припинення адміністративних проступків і злочинів та забезпечення притягнення таких осіб до відповідальності. Дисципліна «Юридичне документознавство» знаходиться у тісному зв’язку з іншими навчальними дисциплінами, перш за все, з кримінальним і цивільним процесом, адміністративним правом і адміністративною діяльністю поліції, управлінням в органах поліції. Робоча програма враховує основні положення сучасного рівня розвитку науки та чинного законодавства України. Специфіка вивчення курсу «Юридичне документознавство» передбачає Послідовне вивчення навчальних тем з дисципліни забезпечує взаємозв’язок навчального матеріалу та його ефективне засвоєння слухачами. Такий підхід, зокрема, дозволяє надати теоретичні знання щодо діловодства як галузі ведення службових і ділових документів, організації діловодства в органах поліції, основних напрямків діловодства, правового регулювання процесів створення і функціонування документів, документообігу та вимог, що висуваються до нього, поняття та функції документу, вимог до документів, класифікації документів та їх значення, юридичних документів та їх класифікації, організації роботи з документами, документування управлінської, кримінально-процесуальної, адміністративної та цивільно-правові діяльності. Опанування зазначеної дисципліни передбачає також забезпечення законності в діяльності поліцейських. У результаті вивчення дисципліни слухачі повинні знати: – поняття діловодства як галузі ведення службових і ділових документів; – нормотворчу базу, що регулює процеси роботи з документами; – поняття та функції документу; – класифікацію документів; – вимоги до документів; – структуру документа; – порядок документування та документообігу; – організація роботи з документами. уміти: – оформлювати організаційно-розпорядчі, кадрові, довідково-інформаційні, особові офіційні документи; – складати кримінально-процесуальні, цивільні процесуальні, адміністративні документи у письмовій формі; – редагувати тексти документів; – вибирати необхідну лексичну, граматичну форму при написанні документів; – правильно розташовувати реквізити документів, дотримуючись вимог державних стандартів і відомчих нормативних актів; – послідовно й логічно викладати інформацію; – систематизувати й зберігати документи.
Тема №1. Юридичне документознавство та основи діловодства
Становлення документознавства як наукової дисципліни. Документознавство як прикладна наука та наукова дисципліна. Об’єкт, предмет, завдання дисципліни «Документознавство». Завдання документознавства як наукової дисципліни. Місце документознавства в системі наук. Історія розвитку документознавства як науки. Організація загального діловодства, його особливості та значення. Служба діловодства, основні функції. Поняття діловодства як галузі ведення службових і ділових документів. Поняття діловодства. Адміністративне (загальне) діловодство. Спеціальне діловодство. Основні напрямами діловодства. Основні елементи діловодства (документи та документування). Правове регулювання процесів створення і функціонування документів. Нормативно-правові документи, що регламентують порядок укладання документів. Документообіг та вимоги до нього. Поняття документообігу. Вимоги дотримання документообігу (проходження документів, розподіл документів, зумовленість переміщення документів, одноманітність маршруту і складу технологічних операцій та одноразовість виконання кожної операції). Класифікація документообігу як технологічного процесу.
Тема № 2. Сучасний діловий документ як носій інформації
Історичний аналіз поняття «документ». Значення документу. Документ як носій інформації. Поняття, ознаки та функції документа. Загальні функції документу (інформаційна, соціальна, комунікативна, когнітивна, культурна). Спеціальні функції документу (правова, управлінська, функція історичного джерела, політична, доказова та статистична). Вимоги, що ставляться до складання документу: правові, технічні, логічні, лінгвістичні. Поняття та ознаки юридичного документа. Форма та зміст юридичного документа. Нормативні документи (правові акти, нормативно-правові акти, закони, підзаконні нормативно-правові акти, індивідуальні правові акти). Документи, що містять рішення індивідуального характеру. Документи, що фіксують юридичні факти. Гроші й цінні папери. Документи, що фіксують факти-докази. Класифікація документів та їх значення. Класифікація документів за найменуванням, за способом фіксації інформації, за змістом і спеціалізацією, за призначенням, за способом виготовлення, за складністю, за напрямком, за терміном зберігання, за терміном виконання. Основні вимоги до тексту юридичного документа.
Тема № 3. Документування управлінської діяльності
Управлінські документи, підстави їх створення. Властивості та роль управлінських документів. Зберігання управлінських документів. Зміст, контекст і структура управлінських документів. Організаційно-розпорядчі документи (положення, статут, інструкція, правила, постанова, ухвала, розпорядження, наказ, вказівка). Кадрові документи (заява, резюме, трудові угоди). Ділове листування (службові листи, ініціативні листи, лист-доповідь, супровідний лист, лист запрошення, інформаційний лист тощо). Обліково-фінансові та дипломатичні документи: поняття, види, вимоги оформлення.
Тема № 4. Організація роботи з документами в органах поліції
Приймання та первинне опрацювання кореспонденції, що надходить до МВС. Реєстрація документів в поліції. Вхідна та вихідна кореспонденція в органах Національної поліції. Робота з вихідною кореспонденцією. Номенклатура справ, її види. Поняття номенклатури справ. Види номенклатури справ. Типова номенклатура справ. Примірна номенклатура справ. Конкретна номенклатура справ. Поняття справи. Особливості формування справ. Вимоги до формування справ. Експертиза цінності документів. Поняття експертизи цінності документів. Етапи проведення експертизи цінності документів. Контроль за виконанням документів в органах поліції. Порядок здійснення контролю за виконанням контрольних документів Робота з документами, що містять таємницю. Поняття комерційної таємниці. Поняття державної таємниці. Особливості роботи з документами, що відносяться до таємних.
Тема № 5. Документування кримінально-процесуальної та цивільно-процесуальної діяльності
Поняття про кримінально-процесуальні документи та їх значення. Функції та види кримінально-процесуальних документів. Вимоги, що висуваються до кримінально-процесуальних документів. Постанова слідчого, протокол, обвинувальний акт, судові рішення. Порядок складання і оформлення протоколу судового засідання, технічного запис судового засідання. Цивільно-процесуальні документи: сфера застосування, вимоги до оформлення. Поняття цивільно-правових документів. Види цивільно-правових документів. Поняття заяви та скарги як цивільно-процесуальних документів. Позовна заява. Апеляційна та касаційна скарги.
Тема № 6. Документування адміністративної діяльності поліції
Документування адміністративних правопорушень органами Національної поліції України. Адміністративний протокол: поняття та види. Правила складання та оформлення протоколів про адміністративне правопорушення та адміністративне затримання. Постанова за справою про адміністративне правопорушення. Законність, обґрунтованість, доцільність як основні вимоги щодо створення адміністративних актів. Особливості документування адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Оформлення додатків до протоколу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (схема місця дорожньо-транспортної пригоди, пояснення учасників, показання технічних приладів, показання засобів фото- та/або відеоспостереження тощо). Акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі. Вимоги до складання постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Акт огляду на стан алкогольного сп’яніння. Тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом. Акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу. Організація забезпечення органів поліції журналами обліку документів, які використовуються при документуванні адміністративних правопорушень. Облік використаних бланків документів, які використовуються при документуванні адміністративних правопорушень. Облік адміністративних правопорушень в електронному вигляді.
4. Структура навчальної дисципліни
4.1.1. Розподіл часу навчальної дисципліни за темами (денна форма навчання)
4.1.3. Завдання на самостійну роботу з навчальної дисципліни
5. Індивідуальні навчально-дослідні завдання
Виконання рефератів, курсових та наукових робіт за даною навчальною дисципліною не передбачено робочими навчальними планами.
Навчання з дисципліни «Юридичне документознавство» проходить у формі лекцій, практичних занять та самостійної роботи. Дисципліна «Юридичне документознавство» об’єднує 6 тем, і розрахована на 54 навчальні години, з яких 12 годин лекційних занять, 12 годин практичних занять, 30 години навчального часу передбачено для самостійного опанування курсантами навчальних питань з дисципліни. Підсумковий контроль здійснюється у формі заліку. Лекційні заняття – це форма аудиторного заняття курсантів, яка на проблемному рівні забезпечує доведення лектором навчальної інформації шляхом викладання загальних і особливих положень навчальної дисципліни. За своїм змістом лекції охоплюють основний теоретичний матеріал найважливіших тем навчальної дисципліни. Лекції є основним джерелом знань, які проводяться в класичній академічній формі. Метою кожної лекції є висвітлення лектором проблемних аспектів дисципліни, характеристика основних категорій, ретельний догляд окремих особливостей теми з метою формування у курсантів комплексу сучасних знань, вмінь та навичок у сфері адміністративно-правового регулювання суспільних відносин. Для досягнення названої мети необхідним уявляється вивчення сучасної наукової та навчальної літератури з адміністративної діяльності поліції; аналіз європейського законодавства, а також міжнародних нормативно-правових актів та ін. Практичне заняття – це форма навчального заняття, під час якого викладач організує детальний розгляд курсантами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання курсантом сформульованих завдань. Контроль теоретичних знань курсантів на семінарських (практичних) заняттях забезпечується обговоренням попередньо визначених питань, до яких курсанти повинні самостійно готувати доповіді (виступи); вмінням формулювати визначення основних понять з адміністративної діяльності поліції; вирішенням конкретних практичних завдань; добиранням нормативних актів, які регламентують певні питання щодо адміністративної діяльності Національної поліції; застосовуванням норм адміністративного законодавства України до конкретних правових ситуацій; складанням відповідних адміністративно-процесуальних документів. На практичних заняттях з дисципліни використовуються методи навчання: коротке пояснення, аналізу матеріалів дій поліцейських щодо здійснення адміністративно-юрисдикційної діяльності, тренування курсантів для придбання ними навичок у складанні процесуальних документів. Самостійна робота є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом курсантом у час, вільний від аудиторних навчальних занять, яка складається з опрацювання конспекту лекцій, підготовки до семінарських та практичних занять, самостійного освоєння навчального матеріалу по окремим темам, щодо яких не передбачені аудиторні заняття, ознайомлення з нормативно-правовими актами (за темою заняття) та переліком рекомендованої навчальної літератури та додаткових джерел, що додається до навчальної програми дисципліни, а також самостійне виконання індивідуальних завдань передбачених програмою (ознайомлення з бланками процесуальних документів, підготовка рефератів), участь у роботі наукового гуртка, підготовка до заліку. Самостійна робота курсанта забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення навчальної дисципліни: підручники, навчальні, навчально-методичні посібники і матеріали, конспект лекцій, методичні рекомендації. Для самостійної роботи курсантові також рекомендується відповідна наукова та фахова монографічна і періодична література. Консультація є видом навчального заняття, під час якого слухач отримує від викладача відповіді на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень стосовно документування діяльності поліції. Консультація під час аудиторного заняття сприяє більш глибокому і повному засвоєнню тем дисципліни, у свою чергу під час індивідуального заняття – допомагає слухачам зрозуміти суть питань, пов’язаних з виконанням індивідуальних (контрольних) завдань. Під час вивчення навчальної дисципліни з метою визначення ступеню засвоєння матеріалу слухач повинен отримати максимально можливу кількість балів під час аудиторних занять та за окремі види самостійної роботи. Контрольним заходом щодо визначення успішності вивчення дисципліни «Юридичне документознавство» визнано поточний та підсумковий контроль, метою якого є перевірка засвоєння знань, умінь і навичок курсантів за усіма темами дисципліни. Метою поточного контролю є забезпечення зворотного зв’язку між викладачем і курсантами у процесі навчання, перевірки засвоєння знань, умінь і навичок слухачів за кожної теми дисципліни, в ході якого проводиться систематичний вимір приросту знань і їх корекція, готовності слухачів до виконання наступних навчальних завдань, а також підвищення навчальної мотивації. До форм поточного контролю віднесено оцінювання: а) рівня знань слухачів під час аудиторних (практичних) занять; б) якості виконання самостійної роботи (рефератів, інших індивідуальних завдань). Поточний контроль успішності курсантів здійснюється викладачем під час проведення навчальних занять, перевірки викладачем якості виконання слухачем індивідуальних завдань під час самостійної роботи у міжсесійний період (рефератів, інших індивідуальних занять). Інформація, одержана під час поточного контролю успішності, використовується для коригування методів і засобів навчання, а також при організації самостійної роботи слухача. Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання курсантів на певному рівні отримання вищої освіти з переведенням результатів з національної системи оцінювання («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») в 100-бальну (вводиться коефіцієнт – 10). Підсумковим контролем успішності вивчення дисципліни «Юридичне документознавство» є складання заліку за допомогою тестів (письмово чи за допомогою комп’ютерної техніки). Залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні засвоєння курсантом матеріалу з даної дисципліни на підставі результатів виконаних ним завдань і певних видів роботи під час навчальних занять. Ці результати також можуть зараховуватися як підсумок поточного контролю без додаткового опитування слухача. Залік проводиться як контрольний захід. Усі заліки – диференційовані. Не рекомендується допускати курсанта до вивчення матеріалу і складання підсумкового контролю без позитивного результату контрольного заміру знань матеріалу з поточного контрою. Якщо слухач не виконав самостійну контрольну роботу, чи не повністю виконав поставленого завдання під час практичних занять, і не з’явився на кафедру для індивідуального відпрацювання матеріалу у встановлені дні і години до складання заліку не допускається. При розрахунку успішності курсантів враховуються такі види робіт: аудиторна робота (практичні заняття); самостійна та індивідуальна робота (ведення конспектів лекцій, підготовка рефератів, інших індивідуальних завдань, наукових робіт, виступи на наукових конференціях, семінарах та інше); підсумковий контроль (складання заліку у формі виконання тестів). Вони оцінюються за національною системою оцінювання («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»). Результат аудиторної роботи за семестр (навчальну дисципліну) розраховується як середньоарифметичне значення з усіх виставлених оцінок під час аудиторних занять протягом семестру та виставляється викладачем в журналі обліку роботи академічної групи окремою графою. Результат самостійної роботи слухача за семестр дорівнює оцінці, яку слухач отримав за виконання у міжсесійний період індивідуального завдання (підготовка реферату) і розраховується як середньоарифметичне значення з усіх виставлених оцінок з самостійної та індивідуальної роботи, отриманих протягом семестру, та виставляється викладачем в журналі обліку роботи академічної групи. Загальна кількість балів (оцінка), отримана слухачем за семестр перед підсумковим контролем, розраховується як середньоарифметичне значення з оцінок за аудиторну роботу та самостійну роботу, та для переводу до 100-бальної системи помножується на коефіцієнт – 10.
Курсант, який отримав оцінку «незадовільно» за аудиторну або самостійну та індивідуальну роботу, обов’язково повинен перескласти її. Якщо слухач має за будь-який вид робіт оцінку «незадовільно» то ця оцінка помножається на коефіцієнт, який дорівнюється 0 (нулю). Підсумковий контроль Підсумковий контроль (екзамен, залік) оцінюється за національною шкалою. Для переводу результатів, набраних на підсумковому контролі (екзамені, заліку) з національної системи оцінювання («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») в 100-бальну вводиться коефіцієнт 10, таким чином максимальна кількість балів на підсумковому контролі (екзамені, заліку), які використовуються при розрахунку успішності слухачів становить 50. Бали за підсумковий контроль виставляються у відомість обліку успішності. Підсумкові бали з навчальної дисципліни визначаються як сума балів, отриманих слухачем протягом семестру з усіх тем поточного контролю та балів, набраних на підсумковому контролі (заліку).
Формула розрахунку підсумкових балів навчальної дисципліни
Курсант, який отримав за результатами підсумкового контрою (заліку) «незадовільно» або не з’явився на навчально-екзаменаційну сесію, повинен виконати усі види робіт, передбачені навчальним планом з дисципліни, та перездати негативну оцінку за підсумковий контроль повторно. Якщо дисципліна вивчається протягом двох і більше семестрів з семестровим контролем у формі підсумкового контролю (екзамену чи заліку), то результат вивчення дисципліни в поточному семестрі визначається як середньоарифметичне значення балів, набраних у поточному та попередньому семестрах.
Формула розрахунку підсумкових балів навчальної дисципліни, яка вивчається протягом двох і більше семестрів
Слухачам, які отримали не більше як дві незадовільні оцінка (нижче ніж 60 балів) з навчальної дисципліни, встановлюються різні строки ліквідації заборгованості, але не пізніше як за день до фактичного початку занять у наступному семестрі. Особи, які одержали більше двох незадовільних оцінок (нижче ніж 60 балів) за підсумковими результатами вивчення навчальної дисципліни з урахуванням підсумкового контролю, відраховуються з ХНУВС.
7. Методи контролю
Контрольні питання, що виносяться на підсумковий контроль
ТЕСТИ для проведення зрізу знань з навчальної дисципліни «Юридичне документознавство»
а) спеціальних функцій; б) адміністративної діяльності; в) управлінських функцій; г) розпорядчої діяльності;
а) спеціальне; б) організаційне; в) адміністративне; г) адміністративне та спеціальне; д) організаційне та адміністративне.
а) обробка документів; б) реєстрація документів; в) контроль за виконанням документів; г) зберігання та знищення документів; д) всі вище перераховані варіанти.
4. До спеціального діловодства відносяться а) акти управління; б) службові та доповідні записки; в) документи правоохоронної діяльності; г) службові листи.
5. Основними напрямками здійснення діловодства є: а) стандартизація; б) уніфікація й стандартизація; в) класифікація; г) уніфікація;
6. Основними елементами діловодства є: а) контроль; б) письмові документи; в) облік і аудит; г) документування; д) письмові документи та документування.
7. Рух документів в установі з часу їх створення чи отримання до завершення чи відправлення адресатові утворює - а) документообіг; б) діловодство; в) документування; г) правове регулювання. 8. Основою документообігу є – а) аналіз; б) контроль; в) обсяг; г) систематизація; д) уніфікація.
9. Вхідний документопотік це – а) потік документів, що надійшли до установи та відправилися з неї; б) потік документів, що відправляються з установи; в) потік документів в середині установи; г) потік документів, що надійшли до установи.
10. Документ - основний вид писемної ділової мови, який широко використовується в повсякденній діяльності як а) елемент фіксації доказів; б) джерело інформації; в) джерело та носій інформації; г) носій інформації.
11. Загальними функціями документа є: а) соціальна й культурна; б) соціальна й правова; в) правова й культурна; г) культурна й історична.
12. До спеціальних функцій документа відносяться: а) історична; б) управлінська; в) правова; г) всі вище перераховані варіанти.
13. До вимог документів відносяться: а) правові й соціальні; б) соціальні й стилістичні; в) правові й логічні; г) логічні й стилістичні.
14. За способом виготовлення, структурними ознаками і ступенем стандартизації та регламентації документи поділяються на: а) письмові та графічні; б) типові та трафаретні; в) письмові та типові; г) трафаретні та графічні. 15. За складністю документи бувають: а) прості; б) термінові; в) складні; г) прості й складні.
16. За стадією виготовлення документи розрізняють на: а) копія; б) оригінал; в) витяг; г) дублікат д) всі вище перераховані варіанти.
17. Документи мають а) економічне значення; б) державне значення; в) юридичне значення; г) культурне значення.
18. Юридичний документ — це письмовий акт, який складається згідно з правовими вимогами та містить а) соціальну інформацію; б) правову інформацію; в) комерційну інформацію; г) таємну інформацію.
19. До юридичних документів відносяться: а) паспорт; б) технічний паспорт автомобіля; в) військовий квиток; г) варіанти «а» і «в»; д) варіанти «а», «б», «в».
20. Метою контролю за виконанням документів в установі є а) своєчасне направлення документів до інших установ; б) дотримання правил та вимог оформлення документів; в) спостереження за рухом документу в середині установи; г) забезпечення своєчасного та якісного їх виконання.
21. Номенклатура справ — це систематизований перелік найменувань справ, створюваний у діловодстві установи, оформлений у відповідному порядку із зазначенням а) кількості документів; б) строків зберігання справ; в) місця зберігання справ; г) кількості документів та місця їх зберігання.
22. До видів номенклатури справ відносяться: а) типова та графічна; б) примірна та трафаретна; в) примірна та конкретна (індивідуальна); г) конкретна (індивідуальна) та трафаретна.
23. Документування управлінської діяльності - це сукупність дій, що здійснюються органами управління щодо а) здійснення контролю за веденням документації; б) створення та використання документів; в) фіксації управлінських рішень; г) здійснення контролю за рухом документів в середині установи.
24. До організаційних документів належать: а) інструкції й правила; б) службові листи та посадові інструкції; в) статути та постанови; г) накази та розпорядження.
25. До розпорядчих документів відносяться: а) положення; б) розпорядження; в) витяг з протоколу; г) постанова.
26. До довідково-інформаційних документів належать: а) вказівка; б) рішення; в) службовий лист; г) доповідна записка;
27. Службові листи бувають: а) супровідними; б) інформаційними; в) гарантійними; г) відповіді «а» і «б»; д) відповіді «а», «б» і «в».
28. Доповідні записки поділяються на : а) зовнішні; б) типові; в) внутрішні; г) типові та внутрішні; д) внутрішні та зовнішні.
29. Трудова книжка відноситься до а) довідково-інформаційного документу; б) організаційного документу; в) кадрового документу; г) розпорядчого документу.
30. План роботи належить до а) кадрового документу; б) розпорядчого документу; в) організаційного документу; г) довідково-інформаційного документу.
31. За терміном виконання документи поділяються на: а) нетермінові б) безтермінові та термінові; в) термінові й дуже термінові; г) варіанти «а» і «б»; д) варіанти «а» і «в».
32. За юридичною силою документи розрізняють: а) справжні; б) оригінали; в) підроблені; г) справжні й підроблені; д) оригінали й підроблені.
33. До функцій кримінально-процесуальних документів можна віднести: а) інформаційну й правоохоронну; б) правозастосовну й запобіжну; в) виховну й засвідчувальну; г) варіанти «а» і «в»; д) варіанти «а», «б» і «в».
34. До кримінально процесуальних документів відносяться: а) протокол відтворення обстановки та обставин події; б) протокол про адміністративне правопорушення; в) постанова про притягнення особи як обвинуваченого; г) протокол про адміністративне затримання особи.
35. За суб’єктами прийняття кримінально-процесуальні документи поділяються на: а) факультативні; б) одноособові; в) факультативні та колегіальні; г) колегіальні та одноособові; д) одноособові та факультативні.
36. До основних (обов'язкових) адміністративних документів належать: а) постанова про призначення судово-одорологічної експертизи; б) протокол про адміністративне правопорушення; в) постанова по справі про адміністративне правопорушення; г) постанова про визнання особи потерпілим.
37. За процесуальним значенням кримінально-процесуальні документи поділяються на: а) обов’язкові та факультативні; б) основні та допоміжні; в) основні та обов’язкові; г) факультативні та колегіальні.
38. Результатом документування є: а) знищення документу; б) надання документу юридичної сили в) створення документу; г) передача документу до архіву.
39. Як технологічний процес документообіг поділяється на: а) два документопотоки; б) три документопотоки: в) чотири документопотоки; г) п’ять документопотоків.
40. Організація роботи з документами складається з: а) підписання документів; б) обробки, обліку та реєстрації документів; в) підготовки документів на зберігання до архіву; г) варіанти «а» і «б»; д) варіанти «а» і «в».
8. Шкала оцінювання: національна та ECTS
9. Інформаційне та методичне забезпечення навчальної дисципліни
9.1. Методичне забезпечення:
9.2. Рекомендована література:
Базова
Нормативно-правові акти:
Навчальна та наукова література (основні джерела):
Додаткова література:
Інформаційні ресурси
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||