|
ЗЕМЕЛЬНЕ ПРАВОДата публикации: 03.07.2019 08:00
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА» Навчально-науковий інститут «Юридичний інститут ДВНЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана» Кафедра підприємницького та корпоративного права
ЗАТВЕРДЖЕНО: Науково-методичною радою Університету Протокол № 5 від «11» квітня 2019 р.
Голова НМР А. М. Колот
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ЗЕМЕЛЬНЕ ПРАВО
Київ – 2019
Розробник:
Літошенко О. С., кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри підприємницького та корпоративного права, e-mail olena.litoshenko@kneu.edu.ua
© Літошенко О. С., 2019 © КНЕУ, 2019
В С Т У П
Навчальна дисципліна «Земельне право» є однією із складових комплексної підготовки фахівців галузі знань 08 «Право» спеціальності 081 «Право» та однією з спеціальних обов’язкових навчальних дисциплін для студентів Навчально-наукового інституту «Юридичний інститут ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», що готує фахівців з галузі правничої діяльності у сфері господарювання. Анотація навчальної дисципліни – навчальна дисципліна «Земельне право» формує системні знання про вимоги законодавства України щодо раціонального використання та охорони земельного фонду. В її межах детально розкриваються чинні норми земельного законодавства; правове регулювання відносин власності на землю та користування землею; обмеження та обтяження прав на землю; особливості державного управління земельним фондом; склад земельного фонду України та правовий режим окремих категорій земель; вимоги чинного законодавства щодо раціонального використання та охорони земельних ресурсів; правове регулювання плати за землю; особливості юридичної відповідальності за порушення земельного законодавства. Розглядається практика застосування земельного законодавства органами державної влади, органами місцевого самоврядування, судами, господарськими судами та іншими органами. Формуються вміння та навички складати заяви та клопотання із земельних питань, представляти у судах та інших органах інтереси фізичних і юридичних осіб, застосовувати норми земельного права в процесі роботи за юридичною спеціальністю. Міждисциплінарні зв’язки мають прояв з успішнім вивченням дисциплін циклу професійної підготовки, зокрема, дисципліна базується на категоріях та поняттях теорії держави і права, адміністративному, кримінальному, трудовому та цивільному праві, з яким має найтісніший зв'язок; виступає базою для аграрного права, екологічного та природноресурсного права. Мета дисципліни полягає в досягненні студентами всебічного і глибокого (фахового) розуміння сутності й змісту земельних відносин, а також та ролі земельного права в їх регулюванні; вмінні застосовувати сукупність набутих знань під час практичної роботи за юридичною спеціальністю. Завдання (навчальні цілі) дисципліни полягають в оволодінні системою законодавчих актів щодо правового регулювання земельних відносин. В рамках зазначеної навчальної дисципліни студенти повинні засвоїти й усвідомити такі правові категорії, як норми і принципи земельного права, його джерела; організаційно-правові засади реалізації земельних відносин, особливості використання й охорони різних категорій земельного фонду України тощо. Предмет дисципліни складають суспільні відносини у сфері реалізації прав фізичних та юридичних осіб на землю; вони включають правомочності щодо набуття й припинення прав на землю, використання, охорони та відтворення землі як природного ресурсу й територіального базису. У результаті вивчення навчальної дисципліни «Земельне право» студент повинен набути такі результати навчання: 1. Знання – за результатами вивчення даної навчальної дисципліни має бути сформована осмислена та засвоєна суб’єктом система наукової інформації щодо земельних правовідносин та норм земельного права, які їх регулюють, що є основою його усвідомленої, цілеспрямованої професійної діяльності. Знання поділяються на емпіричні (фактологічні) і теоретичні (концептуальні, методологічні). Концептуальні знання, набуті у процесі навчання та професійної діяльності, включаючи певні знання сучасних досягнень та критичне осмислення основних теорій, принципів, методів і понять, передбачають знання й розуміння основних засад і доктрини національного права, змісту правових інститутів земельного права, організаційно-правових засад реалізації земельних правовідносин. Емпіричні знання, що набуваються переважно під час розв’язання конкретних практичних ситуацій, формуються у розвиток й на підґрунті концептуальних знань на практичних заняттях та в процесі роботи за юридичною спеціальністю. 2. Уміння – після вивчення даної навчальної дисципліни студенти повинні сформувати здатність застосовувати набуті знання для виконання практичних завдань та розв’язання задач і проблем. Уміння поділяються на когнітивні (інтелектуально-творчі) – розв’язання складних непередбачуваних задач і проблем у спеціалізованих сферах професійної діяльності та/або навчання, що передбачає збирання та інтерпретацію інформації (даних), вибір методів та інструментальних засобів, застосування інноваційних підходів тощо та практичні (на основі майстерності з використанням методів, матеріалів, інструкцій та інструментів) – складання й подання заяв, клопотань, позовних заяв, запитів та інших документів щодо набуття, реалізації та припинення прав на землю, звернення до судових та інших правоохоронних органів за захистом порушених законних прав фізичних та юридичних осіб на землю. 3. Комунікація – взаємозв’язок суб’єктів з метою передавання інформації, узгодження дій, спільної діяльності, донесення до фахівців і нефахівців інформації, ідей, проблем, рішень та власного досвіду в галузі професійної діяльності та здатність ефективно формувати комунікаційну стратегію. За результатами опанування навчальної дисципліни студенти повинні вміти працювати як самостійно, так і у складі професійної команди як учасник, формуючи власний внесок у виконання спільних правничих завдань, спільно вирішувати професійні завдання різного рівня складності проявляючи добросовісність, пунктуальність та відповідальність. 4. Автономність та відповідальність – за результатами вивчення дисципліни у студентів має бути сформована здатність приймати самостійні рішення щодо земельних відносин, самостійно виконувати завдання практичного характеру, розв’язувати задачі і проблеми та відповідати за результати своєї діяльності. Студенти повинні бути спроможні управляти комплексними діями або проектами, нести відповідальність за прийняття рішень у непередбачуваних умовах та відповідальність за професійний розвиток окремих осіб та/або груп осіб, мати здатність до подальшого навчання з високим рівнем автономності.
У результаті вивчення дисципліни студенти формують наступні компетентності та одержують відповідні їм програмні результати навчання (див. таблицю 1). Таблиця 1 * Матриця компетентностей та програмних результатів навчання, які формуються під час вивчення навчальної дисципліни відповідно до освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми
Матриця відповідності компетентностей результатам навчання за дисципліною «Земельне право» представлена в таблиці 2.
Таблиця 2 Матриця відповідності компетентностей результатам навчання за дисципліною «Земельне право»
Оцінювання знань здобувачів вищої освіти по даній дисципліні відбувається за результатами поточного та підсумкового контролю (екзамену), який має на меті перевірку теоретичних знань та вміння використовувати їх на практиці, а також уміння студентів самостійно працювати з нормами чинного законодавства та навчальною літературою. Відповідна атестація здійснюється на підставі Положення про організацію освітнього процесу в ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (введено в дію Наказом ректора ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» від 30 червня 2017 року № 537) та Положення про порядок оцінювання результатів навчальної діяльності студентів ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (введено в дію Наказом ректора ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» від 31 травня 2017 року № 430; зі змінами від 31 жовтня 2017 року № 823 та 03 квітня 2018 року № 266).
1. Т Е М А Т И Ч Н И Й П Л А Н Н А В Ч А Л Ь Н О Ї Д И С Ц И П Л І Н И
Таблиця 3
Тема 1. Предмет, метод, принципи, система та джерела земельного права України.
Поняття і предмет земельного права. Методи регулювання в земельному праві. Основні галузеві принципи земельного права. Система земельного права України. Співвідношення земельного права з суміжними галузями права.
Поняття та класифікація джерел земельного права. Конституційні основи земельного права та їх значення для розвитку земельного законодавства. Закони України як основні джерела земельного права. Земельний кодекс України як загальногалузевий кодифікований акт. Місце та роль підзаконних нормативно-правових актів в системі джерел земельного права. Міжнародні конвенції, багатосторонні міждержавні угоди і двосторонні договори як джерела земельного права.
Поняття, структура та види земельних правовідносин.
Тема 2. Право власності на землю.
Поняття та основні ознаки права власності на землю. Земля як об’єкт права власності. Співвідношення понять «земля» та «земельна ділянка». Формування земельної ділянки як об’єкта цивільних прав. Суб’єкти права власності на землю. Форми власності на землю. Зміст права власності на землю, права й обов’язки власників земельних ділянок.
Право приватної власності на землю. Підстави набуття права приватної власності на землю для громадян України та юридичних осіб України. Право комунальної власності на землю. Територіальні громади сіл, селищ та міст як суб’єкти права комунальної власності на землю. Право державної власності на землю: особливості суб’єктного та об’єктного складу. Особливості земельної правосуб’єктності іноземних громадян, осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, іноземних держав та міжнародних організацій. Право спільної власності на землю. Право власності на землю українського народу.
Тема 3. Право землекористування.
Поняття і особливості права землекористування. Види права землекористування. Право постійного землекористування: особливості суб’єктного та об’єктного складу. Коло суб’єктів права постійного землекористування.
Право орендного землекористування. Суб’єкти та об’єкти орендних правовідносин. Договір оренди землі, його характеристика та істотні умови. Особливості оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Суборенда земельних ділянок. Поняття й особливості права концесійного землекористування. Відмінності концесійного землекористування від оренди землі.
Права й обов’язки землекористувачів.
Тема 4. Обмеження та обтяження прав на землю.
Юридична природа, поняття і види обмежень та обтяжень прав на землю. Співвідношення понять «обмеження прав на землю» та «обтяження земельної ділянки». Земельний сервітут як обмеження прав на земельну ділянку. Види земельних сервітутів. Підстави встановлення й припинення земельних сервітутів. Права та обов’язки суб’єктів сервітутних відносин. Поняття і зміст інституту добросусідства в земельному праві. Основні правила добросусідства.
Обтяження земельної ділянки правами інших осіб.
Тема 5. Набуття і реалізація прав на землю.
Основні умови і порядок набуття прав на землю. Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України. Державна реєстрація речових прав на земельну ділянку та їх обтяжень. Поняття та особливості цивільно-правового обігу земельних ділянок. Види та зміст цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Продаж земельних ділянок на конкурентних засадах.
Підстави, способи і порядок припинення прав на землю. Особливості застосування спеціальних підстав припинення права власності на землю. Порядок вилучення та викупу земельних ділянок. Правові засади вирішення земельних спорів. Органи, що вирішують земельні спори, умови та порядок їх розгляду і вирішення.
Тема 6. Управління в галузі використання і охорони земель.
Поняття і зміст державного управління земельним фондом. Система органів управління земельним фондом, їх територіальна структура та повноваження. Поняття, мета і завдання землеустрою. Зміст землеустрою, організація та порядок його здійснення. Правові підстави землеустрою. Види землеустрою. Державний земельний кадастр як основний інструмент державного управління земельним фондом. Поняття, призначення і завдання державного земельного кадастру. Держатель та адміністратор державного земельного кадастру. Земельно-кадастрова документація. Складові частини і порядок ведення державного земельного кадастру.
Об’єктивна необхідність та види контролю за використанням та охороною земель. Суб’єкти та об’єкти державного контролю за використанням та охороною земель. Особливості здійснення й призначення самоврядного та громадського контролю за використанням та охороною земель. Поняття, призначення і завдання моніторингу земельних ресурсів. Види моніторингу земель і порядок його проведення.
Тема 7. Правовий режим земель сільськогосподарського призначення. Правовий режим земель населених пунктів.
Склад та цільове призначення земель України. Категорії земель України. Порядок встановлення та зміни цільового призначення земель.
Поняття і склад земель сільськогосподарського призначення. Пріоритетність земель сільськогосподарського призначення. Земельні ділянки сільськогосподарських підприємств, установ та організацій. Земельні ділянки фермерських та особистих селянських господарств. Земельні ділянки для сінокосіння, випасання худоби, садівництва, городництва. Земельні ділянки несільськогосподарських підприємств, установ та організацій.
Поняття і склад земель житлової та громадської забудови. Правове регулювання використання земель житлової та громадської забудови. Генеральний план населеного пункту, детальний план території, план земельно-господарського устрою. Правове регулювання використання земельних ділянок для індивідуального житлового, господарського і гаражного будівництва. Особливості використання земельних ділянок державного і комунального житлового фонду. Правовий режим земельних ділянок для кооперативного житлового та гаражного будівництва. Правовий режим земельних ділянок інших категорій, що розташовані в межах населеного пункту.
Тема 8. Правовий режим земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, рекреаційного, оздоровчого та історико-культурного призначення.
Поняття, склад та правовий режим земель природно-заповідного фонду. Обмеження господарської діяльності на земельних ділянках природно-заповідного фонду. Правовий режим земельних ділянок, в межах яких є природні об’єкти, що мають особливу наукову цінність. Поняття і склад земель оздоровчого призначення. Умови і порядок використання земель оздоровчого призначення. Правовий режим округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони.
Поняття, склад і правовий режим земель рекреаційного призначення. Загальний і спеціальний правовий режим земель рекреаційного призначення. Поняття, склад і правовий режим земель історико-культурного призначення. Правовий режим зон охорони пам’яток.
Тема 9. Правовий режим земель лісогосподарського призначення та водного фонду. Правовий режим земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Поняття і склад земель лісогосподарського призначення. Поняття «ліс» та категорії лісів України. Правовий режим земель лісогосподарського призначення. Приватна власність на землі лісогосподарського призначення.
Поняття, склад і загальна характеристика правового режиму земель водного фонду. Обмеження приватної власності на землі водного фонду. Особливості правового режиму прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів. Правовий режим територій і зон санітарної охорони водних об’єктів.
Правове регулювання використання земель промисловості, транспорту, зв’язку та енергетики. Особливості правового режиму земель оборони. Склад та правовий режим земель іншого призначення.
Тема 10. Правове регулювання плати за землю.
Поняття, форми і загальні правові засади плати за землю. Суб’єкти плати за землю. Поняття земельного податку. Об’єкт оподаткування і база оподаткування земельним податком. Ставки податку за земельні ділянки різних категорій. Пільги щодо сплати земельного податку. Порядок обчислення і строки сплати земельного податку. Контроль за своєчасністю і повнотою сплати земельного податку. Поняття і форми орендної плати за землю. Особливості орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Тема 11. Правове регулювання охорони земель.
Поняття, завдання і зміст правової охорони земельних ресурсів. Особливості правової охорони земель як просторово-територіального базису. Правова охорона ґрунтів. Стандартизація і нормування в галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів. Охорона ґрунтів від забруднення небезпечними речовинами. Поняття та порядок проведення рекультивації земель. Меліорація земель: поняття та види.
Поняття, види і особливості використання техногенно-забруднених, деградованих і малопродуктивних земель. Правовий режим територій, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Поняття і порядок проведення консервації земель. Види консервації земель.
Тема 12. Юридична відповідальність за порушення земельного законодавства.
Поняття юридичної відповідальності за порушення земельного законодавства. Особливості складу земельного правопорушення. Особливості застосування кримінальної та адміністративної відповідальності за порушення земельного законодавства. Цивільно-правова відповідальність за порушення земельного законодавства. Особливості дисциплінарної і матеріальної відповідальності за порушення земельного законодавства. Спеціальний вид юридичної відповідальності за порушення земельного законодавства.
3. П О Р Я Д О К П О Т О Ч Н О Г О І П І Д С У М К О В О Г О О Ц І Н Ю В А Н Н Я Р Е З У Л Ь Т А Т І В Н А В Ч А Л Ь Н О Ї Д І Я Л Ь Н О С Т І С Т У Д Е Н Т І В
На підставі Положення про порядок оцінювання результатів навчальної діяльності студентів (Введено в дію Наказом ректора від 31 травня 2017 року № 430; зі змінами від 31 жовтня 2017 року № 823 та 03 квітня 2018 року № 266) об’єктами поточного контролю за навчальною діяльністю студентів під час вивчення обов’язкових і вибіркових дисциплін для денної та заочної форми навчання є: - знання, уміння та навички, продемонстровані на аудиторних заняттях; - виконання модульних контрольних робіт; - виконання завдань для самостійної роботи; - інші об’єкти поточного контролю, визначені кафедрою. Поточний контроль за рівнем знань, умінь та навичок, продемонстрованих на аудиторних заняттях (заняттях у дистанційному режимі), передбачає оцінювання: на денній та заочній формі навчання: - відповідей (виступів) на аудиторних заняттях[1]; - результатів виконання і захисту практичних та лабораторних робіт; - результатів експрес-тестування; - результатів виконання і захисту завдань для самостійної роботи студента; інших видів робіт, передбачених робочою навчальною програмою. Поточний контроль за результатами виконання модульних контрольних робіт передбачає оцінювання теоретичних знань та практичних умінь і навичок, які студент набув після опанування певного завершеного розділу навчального матеріалу. Форми проведення поточного контролю під час навчальних занять визначає викладач (лектор, керівник курсу за участю викладачів, які ведуть практичні, семінарські, лабораторні, індивідуальні, контактні заняття та заняття в дистанційному режимі), ними можуть бути тестування, бліц-опитування, контрольна (модульна) робота, Case study, захист результатів виконання групових або індивідуальних аналітично-розрахункових робіт, завдань у робочому зошиті та лабораторних робіт, презентація, дискурс, тренінг-PBL (Problem-Based Learning), есе, колоквіум тощо. Підсумковий контроль результатів навчальної діяльності студентів здійснюється для оцінювання знань, умінь та навичок студентів з дисципліни «Земельне право» навчального плану і проводиться у формі екзамену. Оцінювання результатів навчальної діяльності студентів з обов’язкової навчальної дисципліни «Господарське право» здійснюється відповідно до навчального плану або на підставі результатів поточного контролю та екзамену, або на підставі результатів поточного контролю та підсумкової контрольної роботи. Екзамен з навчальної дисципліни «Земельне право» – форма підсумкового контролю рівня засвоєння студентами теоретичного і практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни, що проводиться як контрольний захід за екзаменаційними білетами, складеними за програмою дисципліни і затвердженими кафедрою. Метою екзамену є перевірка рівня засвоєння студентом програмного матеріалу з усієї дисципліни (чи певної її частини), здатності творчого використання накопичених знань, формувати власне ставлення до проблеми. На екзамені оцінюванню підлягають: - володіння категорійним апаратом, фаховою термінологією та теоретичними знаннями; - уміння демонструвати практичні навички при розв’язуванні задач, вирішенні ситуацій; - уміння продемонструвати креативність та системність знань, володіння сучасними методами, методиками при вирішенні практичних питань. Результат поточного контролю за навчальною діяльністю студентів під час вивчення обов’язкових і вибіркових дисциплін визначається сумарно за всіма об’єктами поточного контролю. За рішенням кафедри студентам, які брали участь у науково-дослідній роботі (див. п. 2.8 зазначеного Положення) можуть присуджуватися додаткові (заохочувальні) бали, але в межах зазначеного в п. 2.7 діапазону зазначеного Положення. Їхня кількість не повинна перевищувати 10 балів за семестр. Кафедра правового регулювання економіки (нині кафедра підприємницького та корпоративного права) розподіляє загальну кількість балів за поточну успішність з урахуванням таких правил, що наведені в таблиці 4.
Таблиця 4
Оцінювання складових поточного контролю результатів навчальної діяльності студентів з вивчення обов’язкових і вибіркових дисциплін (крім іноземних мов для денної і заочної форм навчання), балів
Таблиця 5
Форми контролю результатів навчальної діяльності студентів та їх оцінювання *
Деталізований порядок нарахування балів за навчальну роботу студентів наведені в розділах «Методичних матеріалів з вивчення навчальної дисципліни «Земельне право»: «Поточна навчальна робота студентів денної форми навчання», «Поточна навчальна робота студентів заочної форми навчання». Критерії оцінювання кожної складової поточного контролю та конкретні форми контрольних заходів визначаються у робочій програмі навчальної дисципліни, відображаються у відповідних методичних матеріалах і повідомляються студентам на початку семестру. За рішенням кафедри в оцінюванні одного заняття допускається крок у 0,5 балів, якщо максимальна оцінка за нього відповідно до Карти самостійної роботи студента не перевищує 3 бали. Таблиці 6 – 8
Шкала оцінювання контролю знань студентів денної форми навчання на семінарських заняттях № 1 та № 2
Шкала оцінювання контролю знань студентів заочної форми навчання на контактних заняттях № 1 – 3 та № 9 - 18
Шкала оцінювання контролю знань студентів заочної форми навчання на контактних заняттях № 5–8
Таблиця 9
Критерії оцінювання рівня розв’язання питань або виконання завдань студентами на семінарському (практичному, контактному) занятті
Кожен із складників системи оцінювання результатів навчальної діяльності студентів Університету оцінюється за 100-бальною шкалою (для дисциплін з підсумковою формою контролю екзамен – як сума результатів поточного і підсумкового контролю). Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в наступному порядку (див. Таблицю 10). Таблиця 10
Шкала оцінювання: КНЕУ та ECTS
Результати поточного та підсумкового контролю є рівноцінними показниками рівня засвоєння студентом знань, набуття умінь та сформованості навичок, що визначені відповідною робочою навчальною програмою / освітньо-професійної програмою «Правознавство», яка регламентує нормативні, компетентністні, кваліфікаційні, організаційні, навчальні та методичні вимоги підготовки бакалаврів у галузі знань 08 «Право» за спеціальністю 081 «Право», спеціалізація – «Правознавство».
4. Р Е К О М Е Н Д О В А Н І І Н Ф О Р М А Ц І Й Н І Д Ж Е Р Е Л А *
4.1 Основна література
4.2 Додаткова література
4.3 Дистанційні курси та інформаційні ресурси
* Інформація про компетентності та відповідні їм результати навчання подана у вигляді таблиці згідно з чинною Освітньо-професійною програмою «Приватне право», що заснована на компетентністному підході підготовки магістрів у галузі знань 08 «Право» за спеціальністю 081 «Право», спеціалізацією – «Приватне право». [1] Аудиторними заняттями для студентів денної форми навчання є практичні (семінарські) і лабораторні заняття, а для студентів заочної форми навчання – контактні заняття. * Детальніше див. Положення про організацію освітнього процесу за дистанційною формою навчання, що затверджене Вченою радою 15.10.2015 року (Протокол 2) та набуло чинності згідно з Наказом від 31.12.2015 року № 893. ** Відповідно до п. 3.5.3. Положення про організацію освітнього процесу за дистанційною формою навчання, що затверджене Вченою радою 15.10.2015 року (Протокол 2) та набуло чинності згідно з Наказом від 31.12.2015 року № 893, аудиторні заняття для студентів дистанційної форми навчання проводяться виключно для дисциплін з вивчення іноземних мов. З інших дисциплін заняття проводяться у дистанційному режимі. * Форми контролю та розподіл балів обираються розробником/розробниками Робочої програми навчальної дисципліни на власний розсуд. У таблиці наведено умовний приклад. * Приклади оформлення списку літератури згідно з ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання» з урахуванням правок (код УКНД 01.140.40). |