Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов

Журналістика

                     Міністерство освіти і науки України

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

              Факультет систем і засобів масової комунікації

 

 

                     МЕТОДИЧНІ  РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо написання курсових і дипломних робіт

за першим (бакалаврським)

та другим (магістерським) рівнями освіти

 

для студентів, які навчаються за спеціальністю 061 – Журналістика

                        (освітньо-професійними програмами

                        «Видавнича справа та редагування»,

                                        «Журналістика»,

                                      «Медіакомунікації»,

                       «Реклама та зв’язки з громадськістю»)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                              Дніпро – 2018

                        

                                                  

                             МЕТОДИЧНІ  РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо написання курсових і дипломних робіт

за першим (бакалаврським)

та другим (магістерським) рівнями освіти

 

для студентів, які навчаються за спеціальністю 061 – Журналістика

                        (освітньо-професійними програмами

                        «Видавнича справа та редагування»,

                                      «Медіакомунікації»,

                                        «Журналістика»,

                       «Реклама та зв’язки з громадськістю»)

 

 

Укладачі:

 

доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри видавничої справи

та міжкультурної комунікації  ФСЗМК ДНУ Підмогильна Н.В.;

 

доктор наук із соціальних комунікацій, професор, завідувач кафедри масової та міжнародной комунікації  ФСЗМК ДНУ Бутиріна М.В.;

 

кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент, доцент кафедри реклами

та зв’язків з громадськістю  ФСЗМК ДНУ Лященко А.В.

 

 

Рекомендовано до друку рішенням вченої ради факультету систем і засобів масової комунікації ДНУ від 20 листопада 2018 р. (протокол № 4).

 

 

 

 

 

 

Дніпро, 2018

 

                                                   ЗМІСТ                        

1. ВСТУП …………………………………………………………………………… 4

2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ………………………………………………………4                                                       

3. ВИБІР ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТЕМИ ТА КЕРІВНИКА ДИПЛОМНОЇ

   (КУРСОВОЇ) РОБОТИ…………………………………………………………… 6

4. СТРУКТУРА ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ…………………………………………. 7

4.1 Титульний аркуш……………………………………………………………….. 8

4.2 Подання Голові Державної екзаменаційної комісії………………………….. 8

4.3 Завдання на дипломну роботу…………………………………………………. 9

4.4 Реферат…………………………………………………………………………...9

4.5 Анотації…………………………………………………………………………..9

4.6 Вступ……………………………………………………………………………...9

4.7 Основна частина………………………………………………………………..10

4.8 Висновки………………………………………………………………………..10

4.9 Список використаних джерел…………………………………………………10

4.10 Додатки……………………………………………………………………….. 11

5. ОБОВ’ЯЗКИ КЕРІВНИКА ДИПЛОМНОЇ (КУРСОВОЇ) РОБОТИ ………... 11

6. ОБОВ’ЯЗКИ СТУДЕНТА-ДИПЛОМНИКА…………………………………. 11

7. ПРОЦЕДУРА ЗАХИСТУ ДИПЛОМНОЇ (КУРСОВОЇ) РОБОТИ………….. 12

Додаток 1…………………………………………………………………………14

Додаток 2…………………………………………………………………………15

Додаток 3…………………………………………………………………………16

Додаток 4…………………………………………………………………………18

 

1. ВСТУП

      Організація освітнього процесу в Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара (далі – ДНУ) базується на законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», стандартах освітньої діяльності, стандартах вищої освіти та інших актах законодавства України з питань вищої освіти, Положення про організацію освітнього процесу в ДНУ та Положення про атестацію здобувачів вищої освіти та роботу екзаменаційної комісії ДНУ, затверджених рішенням вченої ради ДНУ відповідно 26 жовтня 2017 р. та 25 жовтня 2018 р.

2. ЗАГАЛЬНІ  ПОЛОЖЕННЯ

       Курсова робота один із видів індивідуальних завдань навчально-дослідницького, творчого характеру, що має на меті не лише поглиблення, узагальнення та закріплення знань студентів із дисциплін, пов’язаних із журналістикознавством, медіакомунікаціями, редакторсько-видавничою діяльністю, рекламою та зв’язками з громадськістю, а й застосування їх при вирішенні конкретного фахового завдання і вироблення вміння самостійно працювати з навчально-методичною і науковою літературою, використовувати сучасні інформаційні засоби і методи дослідження. Курсова робота є окремим кредитом навчального плану й оцінюється (визначається рейтинг) як самостійний вид навчальної діяльності студента.

      За час навчання студент, як правило, повинен виконати дві курсових роботи (на тих курсах і у тих семестрах, як це визначено у навчальному плані) з дисциплін професійної підготовки.

    

   Дипломна робота це індивідуальне завдання науково-дослідницького, творчого характеру, яке виконує студент на завершальному етапі навчання за відповідною освітньо-професійною програмою (ОПП), і є однією з форм виявлення теоретичних і практичних знань, уміння їх застосовувати під час розв’язання конкретних наукових, науково-практичних завдань, а для магістра – містить елементи наукової новизни в цій галузі знань або напрямку практичної діяльності. Випускна кваліфікаційна робота є формою атестації здобувачів вищої освіти.

      Дипломна робота – це самостійна науково-дослідницька робота у галузі журналістикознавства, історії та теорії журналістики, медіакомунікацій, книго- і пресовидання, книгознавства, редакторської підготовки та редакторського опрацювання різних видів видань, функціонування видавництв та друкарень, історії світової та української видавничої справи, міжкультурних комунікацій, рекламної, ярмаркової та виставкової діяльності, історії та розвитку реклами, організації та практичної роботи у сфері зв’язків з громадськістю. Робота оформлюється згідно з вимогами, що затверджує Вчена рада факультету, на якому здійснюється підготовка фахівців з журналістики, видавничої справи та редагування, медіакомунікацій, реклами та зв’язків з громадськістю.

       Виконання курсових і дипломних робіт є однією з форм самостійної наукової роботи студентів, вищою формою їх самостійного дослідження. Мета курсової (дипломної) роботи – виявити ступінь професійної підготовки студента, його здатність до поглибленого засвоєння теоретичних знань та практичних навичок, уміння добирати теоретичний, історичний та критичний матеріал за темою дослідження, аналізувати видання (серії, цикли, рубрики), окремі тексти, вітчизняні та зарубіжні масмедіа, теле- та радіопродукцію, історію, розвиток, технічний стан та особливості діяльності видавництв, редакційно-видавничих відділів, друкарень, рекламних агенцій, підрозділів установ та організацій, що займаються зв’язками з громадськістю, й систематизувати отримані результати, робити логічні висновки, аргументувати думки.

       Теми курсових і дипломних робіт передбачають осмислення матеріалу в нових аспектах, сучасні підходи до нього.

       Основна вимога до курсових і дипломних робіт: тема має бути розкрита досить повно, обрана проблема має бути малодослідженою, у курсовій або дипломній роботах має бути запропонований новий погляд на неї або нові аспекти її висвітлення.                          

        Зміст курсової або дипломної роботи – це ґрунтовне розкриття проблеми, яка повинна бути висвітлена на основі вивчення та аналізу наукових фактів, а також теоретичного узагальнення з відображенням власної позиції автора курсової (дипломної) роботи щодо поставлених завдань.

       Виконання курсової  (дипломної) роботи передбачає:

  • вільне оперування теоретичними знаннями з царини дисциплін професійної підготовки;
  • професійне використання теоретичних моделей дослідження видань та продукції масмедіа різних видів та жанрів, окремих текстів, а також діяльності видавництв і редакційно-видавничих відділів, рекламних агенцій та підрозділів, що займаються зв’язками з громадськістю;

  здатність до самостійного аналізу об’єкта (матеріалу) дослідження;

   концептуальність роботи;

  • наукову новизну;
  • самостійність та аргументованість запропонованих висновків;
  • глибоке осмислення поставлених завдань;
  • грамотне мовностилістичне оформлення;
  • дотримання основних вимог державних стандартів у роботі.

               Етапи виконання курсової та дипломної робіт

1. Вибір теми. Складання плану майбутньої роботи, у якому визначаються

   завдання роботи, узгодження його з науковим керівником.

  1. Укладання  календарного  графіка  роботи  над  темою  курсової       

    (дипломної) роботи.

3. Добір теоретичної та критичної літератури, опрацювання і систематизація   

    зібраного бібліографічного матеріалу.

4. Робота над матеріалами, необхідними для висвітлення теми, визначення  

    методів та методик аналізу предмета дослідження.

5. Аналіз зібраного матеріалу відповідно до плану й завдань роботи із

    застосуванням обраних методів та методик аналізу.

6. Написання та оформлення тексту дослідження.

 7. Завершальним етапом є захист курсової (дипломної) роботи.

       Дипломні та курсові роботи виконуються українською мовою.

       Для забезпечення належного рівня якості випускних кваліфікаційних робіт і підготовки здобувачів вищої освіти до їх захисту випускові кафедри проводять нормоконтроль, перевірку їх змісту на плагіат та організовують попередній захист випускних кваліфікаційних робіт. Із цією метою завідувач випускової кафедри створює відповідні комісії зі складу її науково-педагогічних працівників.

       Для визначення рівня оригінальності тексту випускної кваліфікаційної (дипломної) роботи застосовуються такі числові критерії:

- 85% – 100% – текст вважається оригінальним (висока унікальність);

- 70% – 84%   – оригінальність тексту задовільна (середня унікальність);

- 50% – 69%   – оригінальність тексту незадовільна (низька унікальність).

     У разі встановлення низької унікальності тексту дипломної роботи вона вимагає доопрацювання і усунення наявних недоліків.

 

3. ВИБІР ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТЕМИ ТА КЕРІВНИКА ДИПЛОМНОЇ                                                (КУРСОВОЇ) РОБОТИ

        Тематика курсових робіт пропонується випусковою кафедрою згідно зі змістом і завданнями навчальних дисциплін професійної підготовки. Тематика курсових та дипломних робіт повинна бути актуальною й тісно пов’язаною з вирішенням практичних фахових завдань.

       Студентам надається право вільного вибору теми роботи із запропонованого кафедрою переліку. Студенти також можуть пропонувати власні теми курсових робіт, обговоривши й узгодивши їх із майбутнім науковим керівником.

        Керівництво курсовими роботами здійснюють викладачі з ученими званнями або науковими ступенями, які мають досвід науково-педагогічної та практичної роботи.

         Керівниками дипломних робіт призначаються викладачі, які мають вчені звання або наукові ступені.

         Студенту надається право запропонувати власну тему дипломної роботи з обгрунтуванням доцільності її розробки. У таких випадках перевага надається темам, що продовжують тематику виконаної курсової роботи або безпосередньо пов’язані з місцем майбутньої професійної діяльності випускника.

Захист курсової роботи проводить комісія у складі трьох викладачів кафедри, до якої входять наукові керівники курсових робіт. Захист курсових робіт має публічний характер, на ньому можуть бути присутні (за бажанням) викладачі і студенти.

        Після вибору студентом-дипломником теми дипломної роботи і узгодження її з керівником укладається наказ про тематику дипломних робіт студентів-випускників, який підписує ректор ДНУ та візують представники відповідних структур університету. Змінювати й коригувати тему дипломної роботи після виходу наказу про дипломування не дозволяється.

4. СТРУКТУРА ДИПЛОМНОЇ (КУРСОВОЇ) РОБОТИ

      Обсяг курсової або дипломної роботи має бути оптимальним для всебічного висвітлення теми дослідження, а також докладного огляду науково-теоретичних та практичних напрацювань з обраної теми та тих питань, що мають до неї безпосереднє відношення. Курсова робота за обсягом повинна складати 25–30 сторінок, дипломна робота за першим (бакалаврським) рівнем освіти – 4550 сторінок, за другим (магістерським) рівнем освіти – 80–100 сторінок.

      Курсові та дипломні роботи виконуються на комп’ютері, 14 кеглем прямого накреслення, з міжрядковим інтервалом 1,5, абзацним відступом 1,25 см, переплітаються (дипломні роботи – тільки у тверду палітурку). Поля для тексту курсових та дипломних (випускних кваліфікаційних) робіт:  верхнє та нижнє – 20 мм, ліве – 30 мм, праве – 10 мм.

      Основна частина курсової або дипломної роботи складається з декількох розділів, кожний з яких починається з нової сторінки і може мати окремі підрозділи.

      Перший розділ містить, як правило, огляд теоретичних і критичних праць з обраної проблеми, стисле реферування критичних праць за темою з доданням власного погляду на проблему. (Вимога: не переказувати зміст існуючих теоретико-критичних праць за темою, а доповнити його власними спостереженнями або сучасними візіями.) Завершується перший розділ визначенням базових наукових робіт, найбільш значущих для вивчення обраної теми концепцій та ефективних методик, зазначенням основних дефініцій, з опертям на які буде здійснюватися дослідження.

      Інші розділи пов’язані з безпосереднім вивченням та розкриттям теми. Їх кількість залежить від кількості аспектів висвітлення теми (завдань дослідження).

        Наприкінці кожного розділу формулюються висновки зі стислим викладом наведених у розділі науково-теоретичних і практичних результатів.

       Цитати в роботі повинні бути правильно оформлені, згідно з чинними вимогами. Якщо цитати подаються в перекладі, то назва джерела в тексті дипломної  роботи та списку використаних джерел подається мовою оригіналу; бібліографічне посилання в кінець сторінки не виноситься, а в тексті роботи після наведеної цитати у квадратних дужках зазначається порядковий номер джерела у списку використаних джерел і сторінка, на якій розміщено цитований текст: наприклад, [2, с. 156].

        Крім того, під час написання курсової  або дипломної роботи студенту слід враховувати такі вимоги:

  • не слід зловживати розлогими цитатами з теоретичних і критичних праць або

   інших джерел;

  • не залучати до огляду спеціальної літератури матеріал, безпосередньо не

   пов’язаний з темою курсової / дипломної роботи.

        Актуальність дослідження визначається, виходячи з того, наскільки важливою, значущою, сучасною в науковому плані є тема дипломної або курсової роботи.

       Наукова новизна дослідження повинна віддзеркалювати сучасний стан науки, пов’язуватися з магістральними шляхами її ровитку, враховувати стрижневі питання, що знаходяться у полі зору сучасних науковців та сприяють оптимізації науково-теоретичних пошуків, підвищенню професійного рівня фахівців, досконалості практичного застосування теоретичних навичок. 

      Об’єкт дослідження – основа роботи, її фундамент, на який робляться проекції всіх складових елементів наукової праці; об’єкт – це те, що пізнає суб’єкт. Об’єктом дослідження можуть бути явища, події, артефакти, видання (одиничні, періодичні  або серійні – книги, газети, журнали та часописи, кінофільми, теле- та радіопрограми тощо), будь-які засоби масової комунікації, підприємства та установи (видавництва, друкарні, рекламні агенції, організації, які займаються зв’язками з громадськістю, тощо), діяльність яких буде вивчатися та аналізуватися в роботі.  

      Предмет дослідження – це локалізований та конкретизований аспект загальної теми роботи. Об’єкт і предмет дослідження співвідносяться як родове й видове поняття, тобто об’єкт ширший за предмет, а предмет, відповідно, вужчий, ніж об’єкт.

      Наприклад, якщо об’єкт роботи визначено так: «Тижневик “Дзеркало тижня”», то предметом дослідження може бути, приміром, такий аспект: «Висвітлення передвиборчої кампанії по виборах Президента України у тижневику “Дзеркало тижня”». Або визначаємо як об’єкт дослідження: «Видавництво А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», тоді предмет аналізу можна визначити так: «Дитячі видання в репертуарі видавництва А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Або об’єкт роботи: «Рекламна агенція ”Світанок“», предмет – «Новітні способи рекламування косметичної продукції рекламною агенцією ”Світанок“».

 

4.1 Титульний аркуш

       На титульному аркуші випускної кваліфікаційної роботи послідовно зазначаються назва міністерства, вищого навчального закладу, факультету та випускової кафедри, на якій студент виконував курсову або дипломну роботу. Нижче подаються відомості про тему дипломної роботи, її виконавця, керівника та рецензента. Щоб правильно зробити титульний аркуш дипломної роботи, див. додаток 1.

4.2 Подання Голові Державної екзаменаційної комісії

       У документі, що має назву «Подання Голові Державної екзаменаційної комісії», зазначаються тема дипломної роботи, рівень освіти, який здобуває студент-дипломник – перший (бакалаврський) або другий (магістерський), а також у вигляді короткої довідки подається інформація про успішність студента за чотири роки (для бакалаврів) або за 1 рік 4 міс. чи 1 рік 9 міс. (для магістрів) навчання.

       Подання підшивається до дипломної роботи після титульного аркуша і не нумерується.

       Для правильного заповнення зазначеного документа див. додаток 2.

 

4.3 Завдання на дипломну роботу

       Завдання на дипломну роботу узгоджується студентом-дипломником з її керівником і укладається у вигляді календарного плану послідовної підготовки та написання випускної кваліфікаційної роботи із зазначенням орієнтовних термінів закінчення певного етапу її підготовки і подання завершеної роботи на кафедру, а також може містити прізвище, ініціали та назву посади консультанта з окремих питань або аспектів, що висвітлюються у дипломній роботі (у разі потреби).

       Завдання на дипломну роботу підписують керівник дипломної роботи та студент-дипломник, затверджує завідувач випускової кафедри, і цей документ також підшивається в дипломну роботу після «Подання Голові…» і не нумерується (зразок цього документа див. у додатку 3).

4.4 Реферат

       Реферат випускної кваліфікаційної роботи повинен містити послідовно: назву міністерства, вищого навчального закладу, факультету, випускової кафедри, назву теми дипломної роботи, прізвища та ініціали її виконавця та керівника, а також стислу характеристику роботи (обсяг роботи – кількість сторінок, кількість використаних джерел, опис структури дипломної роботи та лаконічний виклад основного змісту її розділів).

       Реферат дипломної роботи підшивається у роботу після завдання на дипломну роботу і не нумерується.

 

4.5 Анотації

       Анотації дипломної роботи виконуються двома мовами – українською, англійскою – і в такій послідовності підшиваються в дипломну роботу і не нумеруються. Анотації необхідні для випуску у ДНУ щорічного збірника анотацій студентських дипломних робіт. В анотації зазначається та ж інформація, що і в рефераті, тільки у ще більш стислому вигляді, з обов’язковим зазначенням об’єкта і предмета дослідження. Зразок оформлення анотації можна знайти на сайті ДНУ, а також у названих виданнях анотацій.

 

4.6 Вступ

       Після анотацій подається сторінка з назвою «Зміст», на який ставиться порядковий номер сторінки (це буде приблизно номер 8 або 9). У змісті перераховуються всі розділи та підрозділи дипломної роботи. Кожен новий розділ починається з нової сторінки і його номер та назва наводяться великими літерами, напівжирним шрифтом прямого накреслення. Наприкла: «РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНЕ ПІДГРУНТЯ…» Підрозділи нумеруються з прив’язкою до розділів, їхні назви пишуться малими літерами прямого накреслення без виділення напівжирним шрифтом, наприклад: «1.2 Сучасні візії …» тощо.

         У вступі (обсяг 3–5 сторінок) необхідно висвітлити:  

-  актуальність обраної теми;

  • стан її наукового вивчення, що є одним із критеріїв визначення 

   актуальності наукової теми;

  • наукову новизну (для курсової роботи – не обов’язково);
  • об’єкт і предмет дослідження;
  • мету і завдання курсової або дипломної роботи;
  • методи й методики дослідження;
  • структуру роботи;
  • наявність публікацій за темою дослідження.

 

4.7 Основна частина

       Основна частина курсової або дипломної роботи є таким їх фрагментом, в якому найвиразніше втілено самостійну роботу студента. У розділах та підрозділах основної частини докладно висвітлюються об’єкт та предмет дослідження, історія їх вивчення та сучасний стан проблеми, яку виокремлено як предмет; у цій частині обов’язкові конкретні приклади та ілюстрації щодо відповідних положень та тез роботи; питання, що є предметом наукового інтересу та практичного студіювання студента, можуть подаватися на тлі дотичних або подібних питань – такий підхід увиразнить хід самостійної роботи молодого дослідника та надасть ґрунтовності й переконливості висновкам до курсової або дипломної роботи.

       Перший розділ курсової або дипломної роботи (умовно кажучи, теоретичний, оглядов-описовий) та основна частина за обсягом мають співвідноситися прилизно як 1: 3.

 

4.8 Висновки

       Висновки, якими завершується курсова або дипломна робота, не можуть бути занадто лаконічними і не повинні збігатися за змістом з висновками до окремого розділу роботи. Загальні висновки до роботи за обсягом не можуть бути меншими за 3–5 сторінок. У висновках узагальнюється весь хід дослідження, акцентуються найважливіші положення та тези, зазначається особистий внесок студента у вивчення конкретної проблеми та окреслюються перспективи її подальшого вивчення. У висновках також можуть бути подані рекомендації щодо практичного застосування аналітичних спостережень студента у навчально-освітньому процесі.

       У висновках до роботи не повинно бути цитат та посилань на праці авторитетних науковців, оскільки це абсолютно самостійна частина роботи, що віддзеркалює власні науково-дослідницькі пошуки студента. Бажано, щоб висновки до роботи не формулювалися одноманітно й трафаретно, наприклад: «У першому розділі розглянуто…», «У другому розділі висвітлено…», «Третій розділ присвячено…» тощо.

 

4.9 Список використаних джерел

       Список використаних джерел укладається в алфавітному порядку, причому спочатку наводяться роботи, назви яких пишуться кирилицею, а наприкінці списку подаються роботи зарубіжних дослідників, назви яких пишуться латиницею. Інтернет-джерела, різного роду електронні ресурси подаються у кінці списку використаних джерел.

        У дипломних та курсових роботах подаються позатекстові посилання, тобто після наведеної у лапках цитати або думки вченого, сформульованої як непряма мова, у квадратних дужках зазначається порядковий номер джерела за списком використаних джерел, в якому міститься наведена цитата, і після коми – номер сторінки/сторінок, на яких вона розміщена. Після другої квадратної дужки ставиться знак «крапка».

       Якщо до списку використаних джерел включено кілька робіт одного автора, то ці роботи слід подавати у хронологічній послідовності.

       Приклади оформлення бібліографічних посилань див. у додатку 4.

 

4.10 Додатки

       Якщо у дипломній роботі передбачено додатки, то вони подаються після списку використаних джерел, їх кількість не обмежується, а нумерація (послідовність) позначається літерами кирилиці: наприклад, Додаток А, Додаток Б, Додаток В і т.д.

       У курсових та дипломних роботах можна наводити – задля необхідної наочності чи візуалізації окремого положення або твердження – ілюстрації, схеми, таблиці, діаграми тощо. У такому випадку всі малюнки або таблиці нумеруються (наскрізна нумерація), наприклад: «Рис. 1», «Рис. 2», «Табл. 1», «Табл. 2» і т.д.

 

5. ОБОВ’ЯЗКИ КЕРІВНИКА ДИПЛОМНОЇ (КУРСОВОЇ) РОБОТИ

       Керівник дипломної (курсової) роботи зобов’язаний своєчасно видати студенту завдання на дипломну або курсову роботу, а також систематично контролювати процес роботи над проектом та дотримання календарного плану. Керівник роботи запрошує студента на консультації, які можуть бути очними або здійснюватися в режимі онлайн. Керівник надає здобувачеві вищої освіти науково-теоретичну та методичну допомогу під час написання курсової або дипломної роботи.

       Керівник дипломної (курсової) роботи зобов’язаний своєчасно надати здобувачеві вищої освіти письмовий відгук про його роботу з характеристикою процесу підготовки та написання, а також із зазначенням своєчасності подання роботи на випускову кафедру.

 

6. ОБОВ’ЯЗКИ СТУДЕНТА-ДИПЛОМНИКА

        Студент зобов’язаний після обрання теми дипломної (курсової) роботи і призначення її керівника одержати завдання на дипломну або курсову роботу, систематично з’являтися на консультації до керівника, подавати підготовлені фрагменти дипломної (курсової) роботи, дотримуватись термінів підготовки роботи, зазначених у календарному плані.

       Здобувач вищої освіти зобов’язаний вчасно подати дипломну (курсову) роботу на випускову кафедру з метою її подальшої перевірки на плагіат, здійснення нормоконтролю на рецензування.

 

7. ПРОЦЕДУРА ЗАХИСТУ ДИПЛОМНОЇ (КУРСОВОЇ) РОБОТИ

      Захист курсової роботи проводить комісія у складі трьох викладачів кафедри, до якої входять наукові керівники курсових робіт та досвідчені науково-педагогічні працівники. Персональний склад комісії визначає завідувач відповідної випускової кафедри. Захист курсових робіт має публічний характер, на ньому можуть бути присутні (за бажанням) викладачі і студенти.

      Рейтингова оцінка з курсової роботи містить два складники. Перший характеризує якість здійснення таких видів робіт:

  • обґрунтування актуальності дослідження, формулювання його мети і
    завдань;
  • вибір і застосування сучасних наукових методів дослідження;
  • систематизація   матеріалу з історії та теорії дисциплін професійної підготовки та іншої інформації, пов’язаної з обраною проблемою;
  • реферування спеціальної наукової літератури з теоретичного питання та визначення методики дослідження;
  • опрацювання об’єкта дослідження, уміння знаходити й аналізувати
    предмет вивчення в конкретних матеріалах;
  • уміння   робити   самостійні,   логічні  й обґрунтовані   висновки   до
    здійсненої роботи;

-   грамотне    (на    рівні    вимог    стилістики,    орфографії,    пунктуації) оформлення думок і суджень у вигляді наукової роботи (курсової);

- дотримання формальних вимог до роботи;

- враховується  також наявність наукової публікації з проблеми, що досліджується у курсовій роботі.

      Другий складник характеризує якість захисту (володіння матеріалом, аргументованість висновків, вміння відстоювати думку, рівень володіння сучасною українською літературною мовою, дотримання наукового стилю).

       До атестації у формі випускної кваліфікаційної роботи допускають здобувачів вищої освіти, які успішно завершили курс навчання та виконали всі види практичної підготовки, передбачені навчальним планом.

       Порядок виконання та оформлення випускних кваліфікаційних робіт, вимоги до їхньої структури та обсягу регламентують пропоновані методичні рекомендації.

      Обов’язковими вимогами щодо подання випускної кваліфікаційної роботи до захисту на засіданні відповідної Екзаменаційної комісії є:

  • проходження випускною кваліфікаційною роботою процедур нормоконтролю, перевірки на плагіат;
  • подання здобувачем вищої освіти своєї випускної кваліфікаційної роботи, підписаної керівником і завідувачем випускової кафедри, секретарю відповідної Екзаменаційної комісії не пізніше, ніж за 10 днів до призначеної дати захисту.

       Невиконання зазначених вимог розцінюється як факт неподання випускної кваліфікаційної роботи до захисту, а здобувач вищої освіти визнається неатестованим.

       Випускна кваліфікаційна робота на момент захисту під час засідання ЕК повинна мати письмовий відгук керівника з характеристикою діяльності випускника в процесі виконання випускної кваліфікаційної роботи та письмову рецензію на неї із зазначенням оцінки за національною шкалою оцінювання знань. Негативна рецензія не є підставою для недопущення випускної кваліфікаційної роботи до захисту.

       Захист випускних кваліфікаційних робіт здійснюють зазвичай українською мовою (порядок захисту іноземною мовою регламентує відповідне положення ДНУ).

      Для розкриття змісту випускної кваліфікаційної роботи здобувачеві вищої освіти надают до 15-ти хвилин. Після доповіді здобувач вищої освіти відповідає на запитання членів ЕК. Запитання можуть стосуватися спеціальності або спеціалізації, які опановував випускник. З дозволу голови ЕК запитання можуть ставити всі присутні на захисті.

       Після відповідей на запитання секретар ЕК зачитує відгук керівника та рецензію. Завершує захист відповідь здобувача вищої освіти на зауваження у відгуку та рецензії.

     Оцінювання захисту випускної кваліфікаційної роботи здобувачів вищої освіти відбувається за 100-бальною шкалою, ЕК переводить виставлену оцінку в оцінку за національною шкалою оцінювання знань.

 

Відмінно/Excellent

         90-100

Відмінна робота без помилок або з однією незначною помилкою

Добре/Good

         82-89

Якість виконання оцінено числом балів, близьким до максимального, робота має дві-три незначні помилки

       75-81

Робота має декілька незначних помилок або одну-дві значні помилки

Задовільно/Satisfactory

         64-74

Робота з трьома значними помилками

         60-63

Виконання відповідає мінімальним критеріям, відповіді фрагментарні, непослідовні

Незадовільно/Fail

          0-59

Якість виконання оцінено числом балів, менш мінімального

 

 

  

 

 

 

 

                                                                                                     Додаток 1

Дніпровський національний університет

 імені Олеся Гончара

Факультет систем і засобів масової комунікації

(назва факультету)

 

Кафедра масової та міжнародної комунікації

Або: Кафедра видавничої справи та міжкультурної комунікації

Або: Кафедра реклами та зв’язків з громадськістю

(повна назва кафедри)

 

ДИПЛОМНА РОБОТА

   _____________________________

         (освітній рівень)

на тему_________________________________________________________

Виконав: студент ___курсу, групи________

спеціальності         

_______________________________________

                       (шифр і назва спеціальності)

______________________________________

                    (прізвище та ініціали)

Керівник _________________________________

                                                 підпис наук. ступ., вчене звання (прізвище та ініціали)

 

Рецензент ________________________________

                                                         підпис наук. ступ., вчене звання (прізвище та ініціали)

                                                                       

Завідувач кафедри _______________________

 підпис наук. ступ., вчене звання (прізвище та ініціали)

                                                                      

м. Дніпро – 2018 року

                                                                                                       Додаток 2

Дніпровський національний університет імені О. Гончара

ПОДАННЯ

ГОЛОВІ ДЕРЖАВНОЇ ЕКЗАМЕНАЦІЙНОЇ КОМІСІЇ

ЩОДО ЗАХИСТУ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ (ПРОЕКТУ)

Направляється студент _____________________ до захисту дипломної роботи (проекту)

                                                                 (прізвище та ініціали)

 за спеціальністю 061 – Журналістика ____________________________________________________________________

                                                                                                                    (шифр і назва спеціальності)

 на тему:_____________________________________________________________________

                                                                                                                      (назва теми)

Дипломна робота (проект) і рецензія додаються.

Декан факультету, директор центру  _____________________

                                                                                                                    (підпис)

Довідка про успішність

 _______ ___________________ за період навчання на факультеті ___________________      (прізвище та ініціали студента)

_____________________ з _______ р. до ___________ р.  повністю виконав  навчальний план за спеціальністю з таким розподілом оцінок за національною шкалою:

відмінно ___ %, добре ___ %, задовільно ___ %.

                                 Секретар факультету (центру) _______   ____________________

                                                                                                                                  (підпис)                             (прізвище та ініціали)

Висновок  керівника дипломної роботи (проекту)

Студент (ка)______________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

                                                            Керівник роботи (проекту) ________________________

                                                                                                                                                                                                (підпис)

“____”_______________________20 _____ року

Висновок кафедри про дипломну роботу (проект)

Дипломна робота (проект) розглянуто (а). Студент (ка)__________________________

                                                                                                      (прізвище та ініціали)

допускається до захисту даної (го) роботи (проекту) в Державній екзаменаційній комісії.

 

                    Завідувач кафедри ________________________________________________

                                                                                                                                                 (назва)

                    _____________________________________      _______________

                                                             (підпис)                                                                                    (прізвище та ініціали)                    “______”___________________20___ року.

 

                                                                                                   Додаток 3

 

Дніпровський національний університет

імені Олеся Гончара

 

Факультет ____________________________________________________

Кафедра ______________________________________________________

Освітньо-кваліфікаційний рівень  ________________________________

Спеціальність 061 – Журналістика _____________________________

                                                                                             ЗАТВЕРДЖУЮ

                                      Завідувач кафедри

                                      (зазначається назва кафедри, на якій виконано роботу, вчене звання,   

                                       прізвище та ініціали завідувача випускової кафедри)

                                                             «____» _____________20___ року

З  А  В  Д  А  Н  Н  Я

НА ДИПЛОМНУ РОБОТУ (ПРОЕКТ) СТУДЕНТУ

1. Тема роботи (проекту) ________________________________________, керівник роботи (проекту) __________________________________________

затверджені наказом вищого навчального закладу від «___»_________20__ року №___

2. Строк подання студентом роботи (проекту) __________________________

3. Консультанти розділів роботи (проекту)

Розділ

Прізвище, ініціали та посада

консультанта

Підпис, дата

завдання видав

завдання

прийняв

   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Дата видачі завдання____________________________________________

 

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

з/п

Назва етапів дипломної

роботи (проекту)

Строк  виконання етапів роботи

(проекту)

Примітка

   

 

 

   

 

 

   

 

 

   

 

 

   

 

 

     

 

     

 

 

 

Студент     __________________________                      _________________________________           

                ­­­ (підпис)                                                                                                                           (прізвище та ініціали)

 

 

                                      Керівник роботи (проекту)

                                          _____________        ______________

                                                                                                                          ( підпис )                             (прізвище та ініціали)

 

               

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                 Додаток 4

ДСТУ 8302:2015

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ІНФОРМАЦІЯ ТА ДОКУМЕНТАЦІЯ

БІБЛІОГРАФІЧНЕ ПОСИЛАННЯ

Чинний від 2 0 1 6 -0 7 -0 1

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1 Цей стандарт установлює основні види бібліографічних посилань, загальні положення щодо їхнього складу й структури, а також правила складання та розміщування в документах  (виданнях, депонованих документах тощо).

1.2 Стандарт поширюється  на  бібліографічні посилання в опублікованих і неопублікованих документах

незалежно від носія інформації.

1.3 Стандарт призначено авторам творів, видавцям, фахівцям редакцій засобів масової інформації,

інформаційних центрів тощо.

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

3.1 бібліографічне посилання

Сукупність бібліографічних відомостей про цитований, розглядуваний або згадуваний у тексті документа інший документ, що є необхідними й достатніми для його загальної характеристики, ідентифікування та пошуку.

3.2  Об’єкт бібліографічного посилання

Усі види опублікованих і неопублікованих документів, їхні окремі складники або групи документів на будь-яких носіях інформації

3.3 знак виноски

Умовна позначка у вигляді арабських цифр (порядкових номерів), літер чи астериска (зірочки), що

використовують для пов’язування підрядкових і позатекстових бібліографічних посилань з частиною

основного тексту документа.

3.4 електронний ресурс віддаленого доступу

Електронний ресурс, що має електронну адресу, потенційно доступний через глобальні телекомунікаційні

мережі (зокрема Інтернет) необмеженому колу користувачів.

3.5 Електронний ресурс локального доступу

Електронний ресурс, що має вихідні відомості, розміщений на електронному носієві, призначеному для використання в режимі прямого доступу.

4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

4.1 Бібліографічне посилання призначено для ідентифікування, загальної характеристики та пошуку

документа, що є об’єктом бібліографічного посилання (далі — об’єкт посилання).

4.2 Об’єктами посилання можуть бути всі види опублікованих чи неопублікованих документів або їхні складники на будь-яких носіях інформації (зокрема в телекомунікаційних мережах).

4.3 Види бібліографічних посилань, правила та особливості їхнього складання й подання в документі

наведено в розділах 5—8.

4.4 Елементи бібліографічного запису (заголовок і бібліограф ічний опис) та знаки пунктуації в бібліографічному посиланні, незалежно від його призначення та виду, подають згідно з ДСТУ ГОСТ 7.80

і ДСТУ ГОСТ 7.1 з урахуванням таких особливостей:

— у заголовку бібліографічного запису подають відомості про одного, двох чи трьох авторів, при цьому імена цих авторів у бібліографічному описі у відомостях про відповідальність (за навскісною рискою) не повторюють;

— за потреби у заголовку бібліографічного запису позатекстового посилання можна зазначати більше ніж три імені авторів;

— замість знака «крапка й тире» («. — »), який розділяє зони бібліографічного опису, в бібліографічному

посиланні рекомендовано застосовувати знак «крапка» (при цьому в межах одного документа застосування

в бібліографічних посиланнях розділових знаків уніфіковують);

— після назви дозволено не зазначати загального позначення матеріалу («Текст», «Електронний ресурс», «Карти»);

— у складі вихідних даних дозволено не подавати найменування (ім’я) видавця;

— у складі відомостей про фізичну характеристику документа можна зазначати або його загальний

обсяг (наприклад: 285 с.), або номер сторінки, на якій подано об’єкт посилання (наприклад: С. 19);

— дозволено не наводити відомостей про серію та Міжнародний стандартний номер (ISBN, ISMN, ISSN).

4.5  В усіх елементах бібліографічного опису (за винятком основної назви документа й відомостей, що належать до назви та містять одне слово) дозволено скорочувати окремі слова та словосполучення.

4.6 Якщо текст цитовано не за першоджерелом, то на початку підрядкового бібліографічного посилання

наводять пояснювальні слова: «Наведено за:», «Цит. за:» («Цитовано за») і зазначають джерело, з якого запозичено текст.

Приклад

Підрядкове посилання

*Цит. за: Грушевський М. С. Історія України — Руси. Київ, 1995. Т 2. С. 72.

4.7 Підрядкові та позатекстові бібліографічні посилання пов’язують із текстом документа за допомогою знаків виноски: арабських цифр, літер, астериска (зірочки).

4.8  Відомості про згадуваний документ, опублікований іншою мовою, у бібліографічних посиланнях наводять мовою оригіналу.

5 ВИДИ БІБЛІОГРАФІЧНИХ ПОСИЛАНЬ ТА ПРАВИЛА ЇХНЬОГО СКЛАДАННЯ

5.1 Бібліографічні посилання розрізняють залежно від складу елементів бібліографічного запису, місця розташування в документі, повторності наведення та вмісту бібліографічних записів.

5.1.1 За складом елементів бібліографічного запису розрізняють повне та коротке бібліографічне посилання.

5.1.1.1 Повне бібліографічне посилання містить усі обов’язкові елементи, що використовують для загальної характеристики, ідентифікування й пошуку об’єкта посилання.

5.1.1.2 Коротке бібліографічне посилання містить частину обов’язкових елементів, які використовують тільки для пошуку об’єкта посилання.

5.1.2 За місцем розташування в документі розрізняють такі бібліографічні посилання:

— внутрішньотекстове;

— підрядкове;

— позатекстове.

5.3 П ідрядкове бібліографічне посилання

5.3.1 Підрядкове бібліографічне посилання на джерела інформації використовують за умов, якщо всередині тексту документа його розмістити неможливо або небажано, щоб не переобтяжувати текст та не ускладнювати його читання.

5.3.1.1 Підрядкове бібліографічне посилання розміщують як примітку в нижній частині сторінки (полоси набору), відмежовуючи від основного тексту горизонтальною рискою.

5.3.5 Підрядкове бібліографічне посилання можна наводити у повній або короткій формі. Коротку форму застосовують, якщо частину відомостей про джерело цитування подано в тексті.

Приклади

Повна форма

2 Україна в цифрах. 2007: стат. зб./Держ. ком. статистики України. Київ: Консультант, 2008. С. 185— 191.

5 Петрик О. І. Шлях до цінової стабільності: світовий досвід і перспективи для України: монографія/відп. ред. В. М. Геєць. Київ: УБС НБУ, 2008. С. 302— 310.

Коротка форма

2 Україна в цифрах. 2007. Київ, 2008. С. 185— 191.

5 Петрик О. І. Шлях до цінової стабільності: світовий досвід і перспективи для України. Київ,2008. С. 302–310.

5.3.6 У підрядковому бібліографічному посиланні на електронний ресурс віддаленого доступу за наявності в тексті бібліографічних відомостей, що його ідентифікують, дозволено зазначати тільки електронну адресу, використовуючи замість слів «Режим доступу» абревіатуру «URI» або «URL».

Приклад

У тексті:

Маніфест ІФЛА про Internet: прийнято Сесією Ради ІФЛА 23 серпня 2002 р./пер. з англ. В. С. Пашкова.*

У підрядковому посиланні:

*URL: http://archive.ifla.org/III/misc/im-ua.pdf. (дата звернення: 15.09.2002).

5.4 Позатекстове бібліографічне посилання

5.4.1 Позатекстове бібліографічне  посилання  використовують переважно у  наукових виданнях  у  разі

багаторазових посилань на одні й ті самі документи задля уникнення повторного подання однакових бібліографічних записів або через їхню велику кількість, або за браком місця для підрядкових посилань.

5.4.1.1 Позатекстові бібліографічні посилання нумерують у межах усього документа або в межах окремих глав, розділів, частин тощо, застосовуючи наскрізне нумерування (арабськими цифрами).

5.4.1.2 Позатекстові бібліографічні посилання наводять як перелік бібліографічних записів і розміщують

наприкінці основного тексту.

5.4.2 Сукупність позатекстових бібліографічних посилань, оформлених як перелік бібліографічних записів, не можна вважати бібліографічним списком (списком використаної літератури) чи покажчиком, що мають самостійне значення як бібліографічні посібники.Проте текст документа можна пов’язувати знаками виноски з бібліографічним списком використаної літератури.

5.4.3 У позатекстовому бібліографічному посиланні повторюють бібліографічні відомості про об’єкт посилання, який згадано в тексті документа.

Приклад

У тексті:

«... про що зазначено у Законі України «Про видавничу справу»4».

У позатекстовому посиланні:

4. Про видавничу справу: Закон України за станом на 20 берез. 2004 р./Верховна Рада України.

Київ: Парлам. вид-во, 2004. 17, [3] с. (Закони України).

5.4.4 Позатекстове бібліографічне посилання може містити такі елементи:

— заголовок бібліографічного запису (ім’я автора);

— основну назву документа;

— відомості, що належать до назви (пояснюють і доповнюють її);

— відомості про відповідальність (містять інформацію про осіб і/або організації, які брали участь у створенні документа);

— відомості про повторність видання (містять інформацію про зміни й особливості цього видання відносно попереднього);

— вихідні дані (містять відомості про місце видання (випуску), видавця та рік випуску документа);

— позначення та порядковий номер тому, номера або випуску, якщо є посилання на твір або публікації з багаточастинного (багатотомного чи серіального) документа;

— відомості про обсяг (кількість сторінок) документа (у разі посилання на нього загалом);

— назву документа (журналу, збірника, газети тощо), в якому опубліковано об’єкт посилання (наприклад,

статтю);

— відомості про місцезнаходження об’єкта посилання — номер сторінки в документі (у разі посилання на його частину);

— примітки (у посиланні на електронний ресурс, депоновану наукову роботу тощо).

5.4.5 Позатекстове бібліографічне посилання пов’язують із фрагментом тексту документа, до якого воно належить, за допомогою знаків виноски, які або виносять на верхню лінію шрифту після відповідного тексту та перед позатекстовим посиланням, або складають в одну лінію зі шрифтом основного тексту (у квадратних дужках у тексті та без дужок перед позатекстовим посиланням).

Приклад

У тексті:

Правила банківського кредитування підприємств державної форми власності викладено у навчальному

посібнику «Кредитування та ризики» (автори Денисенко М. П., Догмачов В. М., Кабанов В. Г.) [35].

У позатекстовому посиланні:

35. Денисенко М. П., Догмачов В. М., Кабанов В. Г. Кредитування та ризики: навч. посіб. Київ, 2008. 213 с.

5.4.6 Якщо в тексті згадують конкретну частину тексту документа, після неї можна зазначати (у квадратних дужках) порядковий номер позатекстового бібліографічного посилання та сторінку, на якій подано цей об’єкт посилання. Між поданими відомостями проставляють знак «кома».

Приклади

У тексті:

[2, с. 28]; [2, с. 154].

У позатекстовому посиланні:

2. Нагайчук Н. Г Фінанси страхових компаній: навч. посіб. — Київ: УБС НБУ, 2010. — 527 с.

5.4.6.1.1 Якщо посилання в тексті подають на документ, авторами якого є одна, дві чи три особи,у квадратних дужках зазначають їхні прізвища, розділяючи знаком «кома».

Приклад

У тексті:

[Кушнаренко, Удалова].

У позатекстовому посиланні:

Кушнаренко Н. М., Удалова В. К. Наукова обробка документів: навч. посіб. — Київ: Знання, 2006. — 223 с.

5.4.6.1.2 Якщо посилання в тексті подають на документ, авторами якого є чотири та більше осіб, у квадратних дужках зазначають тільки його назву.

Приклад

У тексті:

[Управління персоналом в умовах економіки знань].

У позатекстовому посиланні:

Управління персоналом в умовах економіки знань: монографія/Азаренкова Г М. та ін. Київ, 2011. 406 с.

5.4.6.2 Якщо в тексті є посилання на таку саму книгу того самого автора, але видану в іншому році, після прізвища автора зазначають відомості про рік її виходу у світ та сторінки, на яких подано об’єкти посилань, розділяючи ці відомості знаком «кома».

Приклади

[Іванченко, 1995, с. 52];

[Іванченко, 2009, с. 38].

5.4.6.3 Дозволено у посиланні в тексті скорочувати довгі назви документів, позначаючи останні видалені слова назви знаком «три крапки».

Приклад

У тексті:

[Розвиток обліково-аналітичних ... , с. 85].

У позатекстовому посиланні:

Розвиток обліково-аналітичних систем суб’єктів господарювання в Україні: монографія/Львів.нац. ун-т ім. Івана Франка. Львів, 2010. 447 с.

5.4.6.4 Якщо об’єктом позатекстового бібліографічного посилання є багаточастинний документ, у посиланні в тексті потрібно зазначати номер тому (частини) або випуску видання.

Приклад

У тексті:

[Ушинський, т. 1, с. 192— 193].

У позатекстовому посиланні:

Ушинський К. Д. Людина як предмет виховання. Спроба педагогічної антропології: вибр. твори. Київ: Рад. шк., 1983. Т. 1. 480 с.

5.4.6.5 Якщо у посиланні в тексті наведено відомості про кілька об’єктів посилань, їх відділяють один від одного знаком «крапка з комою».

Приклад

[Вовчак, 2011 ; Зубець, 2012];

[3, с. 18; 2, с. 45].

5.5.4 У повторному бібліографічному посиланні на багатотомний документ, авторами якого є одна, дві або три особи, подають заголовок бібліографічного запису, основну назву (або тільки основну назву, якщо заголовка немає), номер тому, сторінки.

Приклад

Підрядкове посилання

Первинне:

3 Франко І. Твори: у 50 т. Т. 45. Київ, 1986. 480 с.

Повторне:

5 Франко І. Твори: у 50 т. Т. 45. С. 300.

5.5.9 Якщо первинне й повторне бібліографічні посилання на одну й ту саму сторінку (сторінки) документа розміщено одне за одним, текст повторного посилання замінюють словами «Там само» («Там же» — рос. мовою, «Ibid» — латин. мовою).

Приклад

Підрядкове посилання

1 Танюк Л. С. Твори: у 60 т. Київ, 2011. Т. 18. С. 250— 253.

2 Там само.

5.5.9.1 У повторному бібліографічному посиланні на іншу сторінку одного й того самого документа до слів «Там само» («Там же» або «Ibid») додають номер цієї сторінки.

Приклад

Внутріш ньотекстове посилання

Первинне:

(Литвиненко Н. П. Тлумачний словник медичних термінів. Київ, 2010. С. 175).

Повторне:

(Там само. С. 92).

5.5.10 У повторному бібліографічному посиланні на багаточастинний документ, крім номера сторінки, зазначають номер тому (частини, випуску тощо).

Приклад

Позатекстове посилання

Первинне:

13. Енциклопедія історії України: у 10 т./ред. рада: В. М. Литвин (голова) та ін.; НАН історії України, Ін-т історії України. Київ: Наук. думка, 2005. Т 9. С. 36— 37.

Повторне:

14. Там само. Т. 7. С. 18.

5.5.12 Якщо у повторному бібліографічному посиланні, поданому не після первинного, є бібліографічний запис на один і той самий документ, створений одним, двома або трьома авторами, в ньому подають заголовок бібліографічного запису, а основну назву та наступні за нею повторювані елементи замінюють скороченими словами: «Зазнач. твір» («Зазначений твір»), «Цит. твір» («Цитований твір»), «Указ. соч.» («Указанное сочинение» — рос. мовою), «Цит. соч.» («Цитированное сочинение» — рос. мовою), «Op. cit.» («Ориэ citato» — латин. мовою).

У повторному бібліографічному посиланні на інший том (частину), іншу сторінку після цих слів зазначають номер цього тому (частини), цієї сторінки.

Приклад

Підрядкове посилання

Первинне:

2 Криворучко О. Ю. Сучасна архітектура: термінол. слов./Нац. ун-т «Львів. політехніка». Львів, 2008. С. 87.

Повторне:

4 Криворучко О. Ю. Зазнач. твір. С. 59.

7 ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДАННЯ БІБЛІОГРАФІЧНОГО ПОСИЛАННЯ НА ЕЛЕКТРОННИЙ РЕСУРС

7.1 Залежно від режиму доступу електронні ресурси поділяють на електронні ресурси локального та віддаленого доступу.

7.2 За видом інформації, призначеної для сприйняття, розрізняють такі електронні ресурси: електронні дані, електронні програми, електронні дані та програми.

7.3 Джерелами інформації для складання бібліографічного посилання на електронний ресурс є титульний екран, основне меню, програма, головна сторінка сайту чи порталу, що містять відомості про автора, назву, відповідальність, перевидання (версію), місце та рік видання. Основним джерелом інформації є титульний екран. За потреби використовують й інші джерела інформації: етикетку на фізичному носієві електронного ресурсу, технічну та іншу супровідну документацію до нього або контейнер, коробку, конверт тощо.

7.4 Бібліографічне посилання складають як на електронні ресурси загалом (електронні документи,бази даних, портали чи сайти, веб-сторінки, форуми тощо), так і на їхні складники (розділи та частини електронних документів, порталів чи сайтів; публікації в електронних серіальних документах, повідомлення на форумах тощо) згідно з загальними правилами та з урахуванням зазначених далі особливостей.

7.4.2 У бібліографічному посиланні після відомостей про відповідальність дозволено не подавати відомості про вид електронних даних чи програм, наприклад: електронні текстові дані (скорочено — електрон. текст. дані), електронні графічні дані (електрон. граф. дані), електронний журнал (електрон.журн.), електронні картографічні дані (електрон. картогр. дані), електронна пошукова програма (електрон.пошук. прогр.) тощо.

7.4.3 У бібліографічному посиланні на електронний ресурс локального доступу після вихідних даних подають відомості про кількість фізичних одиниць (арабськими цифрами) та вид носія інформації (наприклад, електронний оптичний диск). У дужках можна подавати відомості про вид оптичного диска (CD-R, CD-RW, DVD-R тощо).

Приклад

Підрядкове посилання

11 Кожухівський А. Д. Імітаційне моделювання систем масового обслуговування [Електронний ресурс]: практикум/Черкас. держ. технол. ун-т. Електрон. текст, дані. Черкаси , 2009. 1 електрон.опт. диск (CD-R).

7.4.4 У примітці до бібліографічного посилання на електронний ресурс подають відомості, необхідні й достатні для пошуку та характеристики технічних специфікацій цього електронного ресурсу, в такій послідовності:

— системні вимоги;

— відомості про доступ;

— дата оновлення документа або його частини;

— електронна адреса;

— дата звернення до документа.

7.4.4.1 Відомості про доступ до електронного ресурсу подають у бібліографічних посиланнях на документи з комп’ютерних мереж, а також із повнотекстових баз даних, доступ до яких здійснюють на договірній основі або за передплатою (наприклад, «ЛІГА- ЗАКОН», «Атлас Аналітика», «Нормативні акти України» тощо).

Приклад

Позатекстове посилання

3. Про відзначення 150-річчя з дня народження видатного вченого Володимира Івановича Вернадського [Електронний ресурс]: проект постанови Верховної Ради України. Документ не було опубліковано. Доступ із інформ.-правової системи «ЛІГА- ЗАКОН».

7.4.4.3 Для позначення електронної адреси електронного ресурсу віддаленого доступу в примітці дозволено замість слів «Режим доступу» (чи «Доступ») або їхнього еквівалента іншою мовою (наприклад,«Availabte from») застосовувати абревіатури «URI» (Uniform Resource Identifier — Уніфікований ідентифікатор ресурсу) або «URL» (Uniform Resource Locator — Уніфікований покажчик ресурсу).

7.4.4.3.1 Якщо електронний ресурс має унікальний ідентифікатор DOI (Digital Object Identifier — Ідентифікатор цифрового об’єкта) або інший постійний ідентифікатор, замість електронної адреси цього ресурсу рекомендовано зазначати його ідентифікатор.

7.4.4.3.2 Інформацію про протокол доступу до електронного ресурсу (http, ftp тощо) та його електронну адресу наводять у форматі «URI» або «URL».

7.4.4.3.3 Довгу електронну адресу можна переносити на наступний рядок. У цьому разі останнім у першому рядку має бути знак «навскісна риска» («/»).

Для запобігання помилок у наведенні електронної адреси рекомендовано подавати її в один рядок.

Приклад

П ідрядкове посилання

12 Біланюк О. П. Сучасний стан та перспективи розвитку міжнародного туризму в українсько-польських відносинах//Економіка. Управління. Інновація: електрон. наук. фахове вид. 2012. № 2.

URL: http://archive.nbuv.gov.ua/e-/journals/eui/2012 2/pdf/12bopypv.pdf (дата звернення:17.06.2013).

7.4.4.3.4 Дозволено подавати відомості про інше місцезнаходження чи форму електронного ресурсу,

Використовуючи  слова  «Також  доступний»   (наприклад,  «Також доступний  у  P D F :.» ) чи подібні

еквівалентні фрази (наприклад, «Відомості доступні також в Інтернеті:...»).

7.4.4.5 У бібліографічному посиланні на електронні ресурси локального та віддаленого доступу в примітці можна не подавати відомостей про джерело назви («Назва з етикетки диска», «Назва з екрана» тощо).

8 ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДАННЯ БІБЛІОГРАФІЧНОГО ПОСИЛАННЯ НА АРХІВНИЙ ДОКУМЕНТ

8.1  Бібліографічне посилання  на  архівний документ дає можливість  ідентифікувати його та визначати

місцезнаходження в архіві, музеї, бібліотеці тощо.

8.2 Бібліографічне посилання на архівний документ складають за загальними правилами, викладеними в цьому стандарті, з урахуванням зазначених далі особливостей.

8.2.1 У бібліографічному посиланні на архівний документ відомості про об’єкт посилання відокремлюють від пошукових даних знаком «дві навскісні риски» («//») з проміжками до та після нього.

Приклад

Позатекстове посилання

8. ЦДНТА України. Ф. Р-72. Оп. 2. К. 1 — 272. Од. зб. 1. 10 арк.

8.3.1.1 Назву архіву подають у вигляді абревіатури чи скорочення, які прийнято в архівній галузі. Розшифрування абревіатури наводять у списку скорочень, який додають до тексту. Якщо списку скорочень

немає, назву архіву подають повністю або скорочують окремі слова та словосполучення згідно з ДСТУ 3582,

ДСТУ 7093, ГОСТ 7.12.  Повну або скорочену назву архіву можна подавати після абревіатури.

Приклади

ЦДІАК України (Центральний державний історичний архів України, м. Київ);

ДА СБ України (Держ. архів Служби безпеки України);

ЦДНТА України (Центр. держ. наук.-техн. архів України);

Держархів м. Києва.

У повторному бібліографічному посиланні назву архіву наводять у вигляді абревіатури або в скороченій формі.

8.3.1.2 Номер архівного фонду наводять після назви архіву, зазначаючи ті необхідні елементи пошукових

даних, які прийнято подавати саме в цьому архіві. Після номера архівного фонду в круглих дужках може бути зазначено його назву.

Приклад

ЦДАВО України. Ф. 14 (Фонд «Товариство отців Василіан» у Львові).

Якщо номера архівного фонду немає, після назви архіву подають, зазвичай у називному відмінку, назву цього архівного фонду.

Приклад

Держархів Донецької обл. Фонд Донецького обкому КП(б)У.

Приклад

Позатекстове посилання

5. Діяльність історичної секції при ВУАН та зв’язаних з нею історичних установ Академії в 1929–1930 рр.// Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Ф. Х (Всеукраїнська Академія Наук). Спр. 1686. 30 арк.

8.6 Якщо справа (одиниця зберігання) чи певний архівний документ, який зберігають у цій справі, не має назви, її формулює дослідник. У цьому разі назву справи подають у квадратних дужках до або після пошукових даних про документ.

Приклад

Позатекстове посилання

17. [Праці П. К. Грімстед]//ЦДАВО України. Ф. 14. Оп. 7. Спр. 19. 284 арк.

або:

17. ЦДАВО України. Ф. 14. Оп. 7. Спр. 19. 284 арк. [Праці П. К. Грімстед].

8.9 Якщо текст архівного документа розміщено на зворотному боці аркуша, у пошукових даних

бібліографічного посилання зазначають слово «зворот» у скороченій формі — «зв.».

Приклад

Позатекстове посилання

21. Лист Голови Спілки «Чорнобиль» Г. Ф. Лєпіна на ім’я Голови Ради Міністрів УРСР В. А. Масола щодо реєстрації Статуту Спілки та сторінки Статуту. 14 грудня 1989 р.//ЦДАГО України. Ф. 1. Оп. 32. Спр. 2612. Арк. 63, 64, 64 зв., 71.

8.10 Бібліографічні посилання на архівні документи із зарубіжних архівів подають мовою певної країни згідно з прийнятими в цій країні та в цьому архіві правилами описування та складання посилань (зі скороченнями).

Приклад

Позатекстове посилання

13. Государственный архив Российской Федерации. Ф. Р-7008. Украинская библиотека им. С. Петлюры в Париже. 1922 — 1940. Оп. 1. Д. 65. Каталог книг по истории Украины и другим вопросам на украинском языке, 1908— 1940. 80 л.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                 Підписано до друку 13.11. 2018 р.

            Формат 60 х 84 1/16. Папір офсетний. Гарнітура «Тип Таймс»