Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов
  • Не нашли подходящий заказ?
    Заказать в 1 клик:  /contactus
  •  
Главная \ Методические указания

Методические указания

Персонал підприємства,продуктивність, оплата праці 11.03.2019 17:53

Завдання №1.

 

Визначити:

- абсолютні та відносні показники руху (обороту) персоналу підприємства;

- тривалість календарного, табельного (номінального), максимально можливого та планового (ефективного) фондів робочого часу (в людино-годинах);

- середню тривалість робочого дня;

- фактично відпрацьований час та коефіцієнти використання календарного, табельного (номінального), максимально можливого та планового (ефективного) фондів робочого часу;

- показники продуктивності праці та її зростання у наступному плановому періоді;

- зміну норми виробітку у зв’язку зі зниженням норми часу;

- годинну тарифну ставку робітника-відрядника 4-го розряду, використавши шестирозрядну тарифну сітку;

- відрядну розцінку робітника-відрядника 4-го розряду за нормою виробітку й нормою часу;

- заробітну плату працівника підприємства при простій погодинній системі оплати праці.

Вихідні дані для розв’язування завдання №1 наведені в табл. 3.1.

 

Таблиця 3.1

Показники діяльності підприємства звітного та планового року

Показник

Одиниці вимірювання

Значення показника

1

2

3

Облікова чисельність працівників на 01.01.2015

осіб

3568

Облікова чисельність працівників на 01.01.2016

осіб

3538

Кількість працівників, прийнятих на роботу за рік

осіб

138

Кількість працівників, звільнених з роботи за рік

осіб

168

Кількість календарних днів у році

днів

365

Кількість вихідних днів у році

днів

104

Кількість святкових днів у році

днів

10

Тривалість чергових та додаткових відпусток

днів

21

Невиходи на роботу через хворобу та пологи

днів

4

Навчальні відпустки

днів

1

Час на виконання державних та громадських обов'язків

днів

1

Інші неявки, дозволені законом

днів

1

Тривалість робочої зміни

годин

8

Втрати робочого часу у зв'язку зі скороченням тривалості робочого дня матерям, які годують

годин

58

Втрати робочого часу у зв'язку зі скороченням тривалості робочого дня підліткам

годин

48

Втрати робочого часу у зв'язку зі скороченим робочим днем у передсвяткові дні

годин

8

Планова технологічна трудомісткість виробничої програми

нормо-години

5900300

Коефіцієнт виконання норм часу працівниками

частина од.

1,05

Плановий обсяг продукції (виконуваних робіт) за рік

грн

186676000

Планова норма виробітку за рік

грн

49300

Коефіцієнт виконання норм виробітку працівниками

частина од.

1,06

Продовження табл. 3.1

1

2

3

Кількість одиниць установленого обладнання

шт.

24

Норма обслуговування (кількість одиниць обладнання, що обслуговується одним працівником

шт.

3

Кількість робочих змін

змін

2

Кількість робітників, які обслуговують один агрегат

осіб

4

Кількість робочих місць

од.

6

Обсяг виробленої продукції

грн

190022530

Витрати робочого часу на виготовлення продукції

людино-години

5800100

Збільшення планового обсягу продукції у наступному (плановому) році

%

15

Скорочення чисельності працівників у наступному (плановому) році

%

3

Зниження норм часу у наступному (плановому) році

%

6

Тарифна ставка першого розряду

грн

8,25

Примітка: замість знака * поставити останню цифру номера залікової книжки.

 

Методичні вказівки для виконання індивідуального завдання №1

 

Індивідуальне завдання 1 потребує від студентів вивчення теми «Персонал підприємства,продуктивність, оплата праці».

Чисельність працівників є найважливішим кількісним показником, що характеризує персонал підприємства. Чисельність працівників підприємства змінюється у зв'язку зі звільненням та прийомом на роботу. Ця зміна називається рухом або оборотом персоналу підприємства. Розрізняють такі абсолютні та відносні показники руху персоналу підприємства:

- оборот персоналу з прийому (чисельність осіб, зарахованих на роботу);

- оборот персоналу зі звільнення (чисельність працівників, які залишили роботу в організації);

- загальний оборот робочої сили;

- коефіцієнт по прийому

,

де  – середньооблікова чисельність працівників підприємства, осіб. Середньооблікова чисельність працівників за період визначається як середня із чисельності працівників облікового складу за кожний календарний день періоду. При цьому облікова чисельність працівників за вихідні та святкові дні прирівнюється до облікової чисельності персоналу попереднього робочого дня;

- коефіцієнт по звільненню

;

- коефіцієнт заповнення працівників

;

- коефіцієнт плинності кадрів

.

При плануванні персоналу розрізняють календарний, табельний (номінальний), максимально можливий, плановий (ефективний) і фактичний фонди робочого часу.

Календарний фонд робочого часу (Тк) дорівнює кількості календарних днів за певний календарний період (місяць, квартал, рік). Визначається в людино-днях або людино-годинах за формулою

 (людино-днів);

 (людино-годин),

де Дк – кількість календарних днів періоду;

tзм – тривалість зміни, людино-годин.

Табельний (номінальний) фонд робочого часу (Ттаб) визначається як різниця між календарним фондом робочого часу працівників (у людино-днях або людино-годинах) і кількістю людино-днів (людино-годин), які не використовуються в святкові (Тсв) та вихідні дні (Тв):

 (людино-днів)

або

 (людино-годин).

Максимально можливий фонд робочого часу (Тmax) характеризує потенційну величину максимально можливого для використання фонду робочого часу працівників у даному періоді, крім вихідних, святкових днів і часу на чергові відпустки (Твід) та розраховується за формулою:

 (людино-днів)

або

 (людино-днів);

 (людино-годин)

або

 (людино-годин).

Плановий (ефективний) фонд робочого часу (Теф) менший максимально можливого фонду на величину невиходів, які плануються, працівників на роботу з поважних причин (невиходи на роботу через хвороби та пологи, час на виконання державних і громадських обов'язків, навчальні відпустки тощо). Тривалість планового (ефективного) фонду робочого часу (в людино-годинах) може бути визначена на підставі балансу робочого часу за такою формулою:

,

де Тк – кількість календарних днів у році;

Тв – кількість вихідних днів у році;

Тсв – кількість святкових днів у році;

Твід – тривалість чергових та додаткових відпусток, днів;

Тхв – невиходи на роботу через хворобу та пологи, днів;

Туч – навчальні відпустки, днів;

Тдр – час на виконання державних та громадських обов'язків, днів;

Тін – інші неявки, дозволені законом, днів;

tзм – тривалість робочої зміни, годин;

Твт – втрати робочого часу у зв'язку із скороченням тривалості робочого дня матерям, які годують, годин;

Тп – втрати робочого часу у зв'язку із скороченням тривалості робочого дня підліткам, годин;

Тс – втрати робочого часу у зв'язку із скороченим робочим днем у передсвяткові дні, годин.

Кількість неробочих днів з поважних причин (Тхв, Туч, Тдр, Тін, Твт, Тп, Тс) визначається, як правило, на основі середніх даних звіту за минулий рік і відповідно до законодавства по праці.

Фактичний фонд робочого часу (Тф) характеризує фактичні витрати робочого часу за період. Він не включає планові та позапланові втрати робочого часу та включає фактично відпрацьовані наднормативні години.

Коефіцієнти використання фондів робочого часу: календарного, табельного, максимально можливого, планового (ефективного) розраховуються аналогічно за такою формулою:

.

Для переведення явочної чисельності (Чя) в облікову (Чоб) використовується коефіцієнт переводу явочної чисельності працівників в облікову (Коб):

.

У перервних виробництвах Коб визначається як відношення табельного (номінального) фонду робочого часу до планового (ефективного), а в безперервних – як відношення календарного фонду до планового (ефективного).

Норматив чисельності працівників (основних робітників-відрядників) (Нч) за трудомісткістю виробничої програми визначається за формулою

,

де Тпл – планова технологічна трудомісткість виробничої програми, нормо-годин;

Теф – плановий (ефективний) фонд робочого часу одного працівника в рік, годин;

Квнч – коефіцієнт виконання норм часу працівниками.

Норматив чисельності працівників за нормами виробітку визначається за формулою

,

де ОПпл. – плановий обсяг продукції (виконуваних робіт) у встановлених одиницях вимірювання за певний період;

Нвир – планова норма виробітку в тих же одиницях вимірювання і за той самий період часу;

Квнв – коефіцієнт виконання норм виробітку працівниками.

Норматив чисельності основних і допоміжних робітників, які виконують роботи за нормами обслуговування, зводиться до визначення загальної кількості об'єктів обслуговування з урахуванням змінності робіт.

,

де Ко – кількість одиниць установленого обладнання;

Но – норма обслуговування (кількість одиниць обладнання, яка обслуговується одним працівником);

З – кількість робочих змін;

Коб – коефіцієнт переводу явочної чисельності працівників в облікову.

Норматив чисельності основних і допоміжних робітників, які виконують роботи, за нормами обслуговування, при обслуговуванні кожного складного агрегату кількома працівниками одночасно визначається за формулою

,

де Ка – кількість робітників, які одночасно обслуговують один агрегат, осіб.

Норматив чисельність основних і допоміжних робітників, для яких не можуть бути встановлені ні обсяги робіт, ні норми обслуговування (наприклад, кранівники, стропальники тощо) визначається за робочими місцями за формулою

,

де М – кількість робочих місць.

Продуктивність праці характеризує ефективність, результативність витрат праці й визначається через показники виробітку (В) (кількість продукції, виробленої в одиницю робочого часу чи одним працівником) або трудомісткості продукції (t) (витратами праці на одиницю виробленої продукції чи виконаних робіт), між якими є зворотно пропорційна залежність.

  або  ,

де ОП – обсяг виробленої продукції;

Т – витрати робочого часу на виготовлення продукції;

 – середньооблікова чисельність працівників (робітників).

Між зміною норми часу (трудомісткості) і виробітком існує залежність. Якщо норма часу знижується на tзн відсотків, то норма виробітку збільшується на Взб відсотків, і навпаки. Ця залежність виражається такими формулами:

, .

Тарифна сітка з оплати праці – інструмент диференціації оплати праці залежно від його складності для різних груп працівників. Вона включає кількість розрядів і відповідні їм тарифні коефіцієнти в абсолютному або відносному виразі. У сучасних умовах на більшості підприємств застосовують шести- та восьмирозрядні тарифні сітки. Тарифні коефіцієнти та їхні співвідношення можуть установлюватися галузевими угодами. Вирізняють чотири групи уніфікованих тарифних сіток, які диференційовані по галузях економіки:

восьмирозрядна тарифна сітка із співвідношенням тарифів 1-го і 8-го розрядів 1 : 2,4 — для оплати праці робітників цехів основного виробництва підприємств чорної металургії;

восьмирозрядна тарифна сітка із співвідношенням 1 -го і 8-го розрядів 1,0 : 2,01 — для оплати праці робітників, безпосередньо зайнятих на виконанні відповідальних робіт підприємств машинобудування, включаючи електротехнічну, електронну, радіотехнічну промисловість і виробництво засобів зв'язку;

семирозрядна тарифна сітка із співвідношенням тарифів 1-го і 8-го розрядів 1,0 : 2,01 — для оплати праці робітників, безпосередньо зайнятих обслуговуванням, налагоджуванням і ремонтом основного устаткування теплових та електричних систем атомних, теплових і гідроелектростанцій;

шестирозрядна сітка із співвідношенням тарифів 1 -го і 6-го розрядів 1,0 : 1,8 — для всіх інших видів виробництв і робіт.

Найпоширеніші тарифні сітки представлені у табл. 3.2.

Таблиця 3.2

Найпоширеніші тарифні сітки

Розряди

1

2

3

4

5

6

7

8

Коефіцієнти

1,00

1,08

1,23

1,35

1,54

1,80

1,89

2,01

Зростання тарифних коефіцієнтів відносне,%

абсолютне

 

 

-

-

 

 

8

0,8

 

 

13

0,15

 

 

10

0,12

 

 

14

0,19

 

 

16

0,26

 

 

5

0,09

 

 

6

0,12

Розряди

1

2

3

4

5

6

-

-

Коефіцієнти

1,00

1,08

1,23

1,35

1,53

1,78

-

-

Зростання тарифних коефіцієнтів відносне,%

абсолютне

 

 

-

-

 

 

8

0,8

 

 

13

0,15

 

 

10

0,12

 

 

14

0,18

 

 

16

0,25

 

 

-

-

 

 

-

-

 

Тарифна ставка – це виражений у грошовій формі абсолютний розмір оплати праці за одиницю робочого часу. Вона визначає рівень оплати праці, оскільки заробіток працівника залежить насамперед від розміру тарифної ставки 1-го розряду, яка розраховується з установленого мінімального розміру оплати праці і тривалості робочого часу.

Тарифна ставка 1-го розряду може бути годинною, денною і місячною. Годинна і денна тарифні ставки 1-го розряду встановлюються, як правило, для робітників-відрядників і погодинників.

Годинна тарифна ставка працівника відповідної кваліфікації (i-розряду) () визначається за формулою

,

де Тст – годинна тарифна ставка 1-го розряду;

 – тарифний коефіцієнт i-розряду.

Основним елементом відрядної оплати праці є відрядна розцінка за одиницю продукції (робіт, послуг) (Рвідр), яка визначається за формулою

,

де  – годинна тарифна ставка, грн/год.;

Тзм– робочий час за зміну, год.;

Нвир – норма виробітку за зміну, шт.

Якщо встановлено норму часу (Нч, год.) на виготовлення одного виробу, то відрядна розцінка визначається за формулою

,

де Нч – норма часу на виготовлення одиниці продукції (робіт, послуг), год.

Заробітна плата при простій погодинній системі нараховується на підставі тарифної ставки працівника певного розряду за фактично відпрацьований час.

Може встановлюватися годинна, денна і місячна тарифна ставка.

Заробітна плата працівника за місяць (Зпм) при встановленій годинній тарифній ставці працівника певного розряду визначається за формулою

,

де Гф – фактично відпрацьована кількість годин за місяць.