Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов
Главная \ Методические указания

Методические указания

Банківське право 09.09.2018 16:12

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Сумський державний університет

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3062 Методичні вказівки

 до самостійної роботи студентів з дисципліни

“Банківське право” для студентів

спеціальностей 5. 060101 , 6.030402

“Правознавство”

усіх форм навчання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Суми

 Сумський державний університет

2011

Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з дисципліни “Банківське право” / укладач А.В. Солонар.– Суми: Сумський державний університет, 2011.- 39с.

 

 

 

 

Кафедра адміністративного, господарського права та фінансово-економічної безпеки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

Вступ

Самостійна робота студентів є складовою навчального процесу, основним засобом опанування навчального матеріалу в час, вільний від обов’язкових навчальних занять.

Мета самостійної роботи студентів з дисципліни “Банківське право” — сприяти засвоєнню в повному обсязі навчальної програми та формуванню самостійності як особистісної риси та важливої професійної якості, сутність якої полягає в умінні систематизувати, планувати та контролювати власну діяльність.

Завдання самостійної роботи студентів з дисципліни “Банківське право” полягає у засвоєнні відповідних знань, їх закріпленні та систематизації, а також їх застосуванні при виконанні практичних завдань.

Самостійна робота забезпечує підготовку студентів до поточних аудиторних занять.

Зміст самостійної роботи студентів з дисципліни “Банківське право” визначається навчальною програмою цієї дисципліни, а також цими методичними матеріалами.

Основними формами самостійної роботи студентів з дисципліни “Банківське право” є:

1) опрацювання прослуханого лекційного матеріалу, обов’язкових та додаткових літературних джерел;

2) виконання домашніх завдань;

3) вивчення окремих тем або питань, передбачених для самостійного опрацювання;

4) підготовка до різних форм поточного контролю;

5) пошук та огляд літературних джерел за заданою проблематикою;

6) написання реферату за заданою проблематикою;

7) аналітичний огляд наукових публікацій.

У процесі самостійної підготовки до практичних занять студенти повинні опрацювати прослуханий лекційний матеріал, всебічно розглянути зміст питань, що виносяться на заняття, опрацювати   навчальну   літературу,    відповідні   нормативно-

4

правові акти. Перевірку засвоєння знань студенти здійснюють за допомогою питань для самоконтролю, які охоплюють основні положення, що підлягають самостійному засвоєнню студентами відповідно до кожної, передбаченої для самостійного вивчення теми дисципліни “Банківське право”.

Поряд з питаннями для самоконтролю та практичними завданнями кожна тема, яка виноситься на самостійне вивчення, передбачає виконання тестових завдань для самоконтролю. Тестові завдання для самоконтролю складені відповідно до програми навчальної дисципліни “Банківське право” для поточної перевірки знань студентів.

Поряд із вивченням законодавства доречно вивчати і аналізувати також практику його реалізації, обставини і причини прийняття актів, які вивчаються, ставлення до них практиків і громадськості.

Обсяг об’єктів порівняльного вивчення повинен бути максимально вичерпним.

Окрему увагу слід приділити засвоєнню рекомендованої основної та додаткової літератури за кожною темою, що передбачає самостійне вивчення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

Тема 1. Банківське право України як міжгалузевий комплексний правовий інститут. Банківська система України

 

План

1.Поняття банківського права.

2.Банківські правовідносини: поняття, склад, види та особливості.

3. Джерела банківського права.

4. Правове регулювання банківської діяльності.

5. Поняття та склад банківської системи.

 

Теми рефератів

  1. Місце банківського права в системі правових наук.
  2. Становлення і розвиток ринку банківських послуг в умовах глобалізації світової економіки.

 

Методичні рекомендації

      У процесі розбудови демократичної правової держави та становлення ринкової економіки важливого значення набуває вдосконалення банківської системи в державі та ефективне правове регулювання банківської діяльності, яка останнім часом зазнала суттєвих змін. У сучасних умовах постала потреба в більш детальному вивченні проблеми правового регулювання банківської діяльності, враховуючи роль, яку відіграють банки в економічному житті України. Між тим правове регулювання банківської діяльності належить до найбільш складних і найменш розроблених проблем національного права. Визначення сутності банківського права та його місця в системі національного права має важливе теоретичне значення.

Отже, при висвітленні змісту першого питання студенту потрібно надати визначення понять: “банківське право”, “банківська діяльність”, визначити сутність цих понять, предмет, метод.

 

6

Результатом регулюючого впливу норм права на суспільні відносини з перетворенням їх у правові відносини. Банківські правовідносини являють собою різновид правових.

Отже, при відповіді на друге питання необхідно надати визначення банківських правовідносин, окреслити їх основні функції, склад (суб’єкти, об’єкти, зміст) і види.

Що стосується джерел банківського права, то основним є ЗУ “Про банки та банківську діяльність”, а також Закони України: “Про Національний банк України”, “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, “Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати”, “Про порядок розрахунків в іноземній валюті” тощо. Правове регулювання банківської діяльності здійснюється на підставі вищезазначених нормативно-правових актів.

Для нормального функціонування банківська система має відповідати певним вимогам. Розкриваючи зміст п’ятого питання, необхідно насамперед надати визначення банківської системи, окреслити коло вимог, яким вона повинна відповідати, зазначити її мету і завдання. Також, враховуючи, що специфіка банківської системи виявляється в її функціях при відповіді на перше питання, слід навести характеристику таких функцій, як:

а) створення грошей і регулювання грошової маси;

б) трансформаційна функція;

в) стабілізаційна функція.

      Банківська система є законодавчо визначеною. Чітко структурованою сукупністю фінансових інститутів, які займаються банківською діяльністю. З огляду на це та з урахуванням положень ст. 4 ЗУ “Про банки і банківську діяльність”, варто зазначити, що банківська система України складається з національного банку України та інших банків, які створені і діють на території України. Окрему увагу при відповіді слід звернути на характеристику першого і другого рівня банківської системи України.

 

7

Контрольні запитання

  1. Дайте визначення поняття “банківське право”.
  2. Які суспільні відносини регулює банківське право?
  3. Назвіть та охарактеризуйте спеціальні принципи банківського права.
  4. Надайте характеристику джерел банківського права.
  5. Дайте визначення банківських правовідносин.
  6. Наведіть особливості банківських правовідносин.
  7. Який склад банківських правовідносин?
  8. Дайте визначення поняття “банківська система”.
  9. Визначте роль банківської системи в державі.
  10. Яку структуру має банківська система України?
  11. Які фактори впливають на функціонування банківської системи України?

 

Список рекомендованої літератури

  1. Про банки та банківську діяльність: Закон України від 7.12.2000 р. // Відомості Верховної Ради.  – 2001. – N 5-6 – С.30.
  2. Банківське право України: навчальний посібник / за заг. ред. А.О. Селіванова. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре». 2000. – 384 с.
  3. Банківське право: українське та європейське / за заг. ред. П.Д. Біленчук., О.Г. Диннік, І.О. Любий, О.В. Скороход. – К.: Атіка, 1999. – 400 с.
  4. Карманов Є.В. Банківське право України: навчальний посібник / Є.В. Карманов. – Х.: Консум, 2000. – 464 с.
  5. Кирилюк Д. Поняття та юридична природа електронних банківських послуг / Д. Кирилюк // Юридичний журнал. – 2005. – № 10.
  6. Кирилюк Д. До питання про необхідність розробки та прийняття Банківського кодексу в Україні / Д. Кирилюк // Юридичний журнал. – 2006. – № 12.
  7. Костюченко О.А. Банківське право України / О.А. Костюченко. – К.: Видавництво «А.С.К.», 2006. – 624 с.

 

8

  1. Міщенко В. І. Центральні банки: організаційно-правові засади / В.І. Міщенко, В.Л. Кротюк. – К.: Т-во «Знання», КВО, 2004. – 372 с.
  2. Костюченко О.А. Правові аспекти банківської діяльності: посібник із проблем банківського права / О.А. Костюченко. -К.: Криниця, 2003. – 320 с.
  3. Качан О.О. Банківське право: навч. посібник /               О.О. Качан. – К.: Школа, 2004. – С.52.
  4. Орлюк О.П. Банківське право: навч. Посібник /              О.П. Орлюк. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 376 с.
  5. Орлюк О.П. Банківська діяльність як елемент фінансової діяльності держави / О.П. Орлюк  // Часопис Київського університету права. – 2003. – № 3. – С. 45-50.
  6. Олейник О.М. Основы банковского права: курс лекций / О.М. Олейник. – М.: Юрист, 1997. – С. 25.

 

Тема 2. Правовий статус Національного банку України

 

План

1. Правовий статус НБУ як центрального банку країни.

2. Подвійна правова природа НБУ.

3. Функції НБУ за чинним законодавством.

4. Керівні органи НБУ.

5. Організаційно-функціональна структура НБУ.

 

Теми рефератів

1. Банківська діяльність та банківські операції.

2. Правова природа центрального банку.

 

Методичні рекомендації

      У системі центральних органів виконавчої влади України особливе місце займає Національний банк України. Правове положення НБУ визначається Конституцією України                    ( ст. 99,100), Законом України від 20 травня 1999р. “Про національний    банк   України”,    “Положенням    про     філії”

9

(територіальні управління) Національного банку України, затв. постановою Правління Національного банку України від 22 грудня 2000р.

Для відповіді на перше питання необхідно проаналізувати положення зазначених нормативно-правових актів.

      Особливість правового статусу, завдання і функції Національного банку України визначають характер взаємовідносин НБУ з Президентом України, Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України. Діючи в єдиній соціальній системі, будучи особливим центральним органом державного управління в системі органів держави, НБУ має автономність, його діяльність характеризується оптимальною самостійністю щодо управління грошово – кредитною системою України. Ст. 4 Закону України “Про національний банк України” передбачає, що Національний банк, будучи економічно самостійним, здійснює свої функції та повноваження незалежно від виконавчо-розпорядчих органів держави і не відповідає за політику уряду. Вищі органи держави й Національний банк з метою забезпечення розвитку ринкової економіки в державі будують свої взаємовідносини на основі всебічного співробітництва.

      При відповіді на друге питання необхідно висвітлити аспекти взаємодії НБУ з Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади.

     Зміст діяльності Національного банку України розкривається через систему його функцій, основних напрямів функціонування.

     Зміст третього питання розкривається з урахуванням положень ст. 6,7,42 Закону України “Про Національний банк України”.

      Відповідаючи на четверте питання, слід відзначити, що структура НБУ побудована за принципом централізації з вертикальним підпорядкуванням і має функціонально-територіальний характер. До системи НБУ входять централізо-

10

ваний апарат, філії (територіальні управління), розрахункові палати, представництво банку за кордоном. Головне управління, інженерно-технічний центр, банкнотно-монетний двір, фабрика банкнотного паперу, Державна скарбниця України, Центральне сховище, спеціалізовані підприємства, банківські навчальні заклади й інші структурні одиниці і підрозділи, необхідні для забезпечення діяльності Національного банку. Отже, при відповіді на четверте питання необхідно визначити функції, повноваження, компетенцію вищезазначених підрозділів.

     П’яте питання передбачає детальний аналіз статей ЗУ “Національний банк України”, який визначає організацію роботи Національного банку, його керівні органи, їх повноваження та розмежування компетенції.

 

Контрольні запитання

  1. Охарактеризуйте правову природу Національного банку України.
  2.  Назвіть і розкрийте зміст функцій, які здійснює Національний банк України.
  3. Кому підзвітний Національний банк України?
  4. Яким чином будуються взаємовідносини НБУ з вищими органами держави.
  5. Окресліть організаційну структуру Національного банку України.
  6. Які операції здійснює Національний банк України?
  7. Назвіть заходи впливу НБУ до комерційних банків за порушення банківського законодавства.
  8. Назвіть повноваження Ради Національного банку України.
  9. Які підстави надання ліцензій на здійснення банківських операцій?

 

 

 

 

11

Список рекомендованої літератури

  1. Кротюк В. Л. Національний банк — центр банківської системи Украї­ни. Організаційно-правовий аналіз /                 В.Л. Кротюк. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре». – 248 с.
  2. Міщенко В. І. Центральні банки: організаційно-правові засади / В.І. Міщенко, В.Л. Кротюк. – К.: Т-во «Знання», КВО, 2004. – 372 с.
  3. Поляков В.П. Структура и функции центральных банков. Зарубежный опыт / В.П. Поляков, Л.А. Московкина. – М.: ИНФРА-М, 1996. — С. 20.
  4. Порошенко П. Національний банк і стратегія грошово-кредитної політики / П. Порошенко, А. Селіванов // Голос України. — 1999. — 6 квітня.

 

Тема 3. Правовий статус банків. Правове регулювання банківської таємниці

 

План

1. Особливості правового статусу банків в Україні.

2. Організаційно-функціональна структура банку.

3. Поняття банківської таємниці.

4. Порядок розкриття банківської таємниці.

 

Теми рефератів

  1. Активні операції комерційних банків.
  2. Операції та послуги банків щодо забезпечення зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних підприємств.

 

Методичні рекомендації

      Важливою ланкою кредитної системи України є банки, що належать до другого рівня банківської системи. Комерційні банки є багатофункціональними установами, що здійснюють основний спектр кредитних і фінансових операцій,

 

12

пов’язаних з обслуговуванням господарської діяльності своїх клієнтів.

      При відповіді на перше питання необхідно надати визначення поняття “банк”, навести ознаки, охарактеризувати правове становище банків з урахуванням норм ЗУ “Про банки і банківську діяльність”.

     Правовою базою для створення і функціонування комерційних банків різних типів і форм власності є Закон України “Про банки і банківську діяльність”, “Про господарські товариства”, “Про цінні папери і фондовий ринок”, а також нормативні акти НБУ.

      Важливою умовою ефективної роботи створеного банку є вибір оптимальної організаційної структури для успішного здійснення функцій управління, максимального задоволення інтересів клієнтів у різноманітних банківських послугах з метою досягнення банком основних стратегічних цілей.

      У практиці банківської діяльності існують два підходи побудови організаційної структури банку: функціональна і за видами надання різноманітних банківських послуг. При відповіді на друге питання необхідно надати характеристику функціональної організації структури банку і організаційної структури банку.

      Економічна роль комерційних банків проявляється в тому, що вони здатні здійснювати широке коло операцій і надають велику кількість різноманітних послуг підприємствам, фірмам, населенню, державі.

      Для з’ясування змісту третього і четвертого питання рекомендується ознайомитися з положенням ЗУ “Про банки і банківську діяльність”, зокрема ст. 60 – 62.

 

Контрольні запитання

  1. Дайте визначення поняття «банк».
  2. Розкрийте роль банків в економічній системі країни.

 

 

13

  1. Наведіть класифікацію банків.
  2. Розкрийте відповідно до чинного законодавства України порядок створення банків.
  3. Назвіть основні документи, необхідні для реєстрації банку.
  4. Які підстави припинення діяльності банку передбачені діючим законодавством України?
  5. Яким чином здійснюється управління банком?
  6. У чому полягає суть і зміст довірчих послуг банків?
  7. У чому полягає суть правової охорони банківської таємниці?

 

 

Список рекомендованої  літератури

  1. Агарков М. М. Основы банкового права: курс лекцій. Изд-е 2-е. Уче-ние о ценных бумагах: научное исследование. Изд-е 2-е. — М. : Изд-во БЕК, 1994.— 350 с.
  2. Банківське право України: навч. посібник /                       А. М. Жуков, А. Ю. Іоффе, В. Л. Кротюк, В. В. Пасічник,              А. О. Селиванов та ін; за заг. ред. А. О. Селіванова. — К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2000. — 384 с.
  3. Галаган В. Розкриття банківської таємниці: деякі проблеми співвідношення банківського та кримінально-процесуального законодавства / В. Галаган, С. Галецький // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 6. – С. 91
  4. Гетманцев Д. О. Проблеми визначення поняття банківської таємниці в законодавстві України / Д.О. Гетьманцев // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. – 2001. – № 44. – С. 25–28.
  5. Гетманцев Д. О. Проблеми обмеження правового захисту банківсь­кої таємниці з метою попередження легалізації майна, набутого злочин­ним шляхом / Д.О. Гетьманцев // Вісник Київського національного університету імені Тара­са Шевченка. Юридичні науки. — 2002. — №47. — С. 233-236.

 

14

  1. Дзюблюк О. До питання про суть комерційного банку і специфіку бан­ківського продукту / О. Дзюблюк // Вісник НБУ. – 1999. – № 4. –С. 60–62.
  2. Дроздов С. Правове регулювання виїмки документів, що становлять банківську таємницю, на стадії досудового розслідування / С. Дроздов // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – № 8. – С. 47.
  3. Карманов Є. Банківська таємниця як об'єкт цивільно-правового регу­лювання / Є. Карманов //Право України. – 2001. –№ 12. – С. 113.
  4. Харламова С. Історико-правова характеристика інститутів комерційної та банківської таємниці / С. Харламова // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 11. – С. 59-62.
  5. Шаповалова А. Правові проблеми банківської таємниці / А. Шаповалова //Право України. – 2007. – № 2. – С. 102-105.

 

Тема 4. Правові засади банківського регулювання та банківського нагляду.

 

План

1. Співвідношення банківського регулювання та банківського нагляду.

2. Методи банківського регулювання.

3. Правові засади банківського нагляду.

4. Порядок створення комерційних банків, відкриття філій, представництв та відділень.

5. Надання дозволів та ліцензій на здійснення банківських операцій.

6. Порядок реорганізації та ліквідації комерційних банків.

 

Теми рефератів

  1. Порядок ліквідації комерційних банків.
  2. Ліцензування банківської діяльності.

 

15

Методичні рекомендації

Стосовно першого питання необхідно зазначити, що законодавче визначення названих термінів міститься у Законі України «Про Національний банк України». Так, згідно з цим Законом банківське регулювання — одна із функцій Національного банку України, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків, визначають загальні принципи банківської діяль­ності, порядок здійснення банківського нагляду, відповідальність за порушення банківського законодавства. Банківський нагляд — це система контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких Національний банк України здійснює наглядову діяльність, законодавства України і встановле­них нормативів з метою забезпечення стабільності банківської сис­теми та захисту інтересів вкладників і кредиторів банку.

Основні засади створення та ліцензування комерційних банків закріплені у Законі України «Про банки і банківську дія-льність», які потім конкретизуються у відповідних нормативно-правових актах Національного банку України. Порядок держав­ної реєстрації банків регламентується Положенням про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, пред­ставництв, відділень, затвердженим Постановою Правління Наці­онального банку України від 31 серпня 2001 р. № 375, з наступними змінами та доповненнями.

Правові засади ліцензування банків та небанківських фінансових установ викладені у Законі України «Про банки і ба­нківську діяльність» та конкретизовані у відповідних норматив­но-правових актах Національного банку України. Відповідно до зазначеного Закону банк має право здійснювати банківську дія­льність тільки після отримання банківської ліцензії. Без отриман­ня банківської ліцензії не дозволяється здійснювати одночасно діяльність із залучення вкладів та інших коштів, що підлягають  поверненню,  і  наданню   кредитів,  а  також  вести

16

рахунки. Особи, винні у здійсненні банківської діяльності без банківської ліцензії, несуть кримінальну, цивільну чи адміністративну відповідаль­ність згідно із законами України.

Реорганізація банку — це злиття, приєднання, виділення, поділ банку,  перетворення   його  організаційно-правової форми,   наслідком яких є передача, прийняття його майна, коштів, прав та обов'язків пра­вонаступникам. Реорганізація за рішенням власників банку здійснюється згідно із законодавством України про господарські товариства за умови попере­днього дозволу Національного банку України. Примусова реорганізація здійснюється у разі  істотної загрози платоспроможності банку.

 

Контрольні запитання

1.  У чому полягає сутність банківського регулю­вання?

2.  Визначте поняття та мету банківського нагляду.

3.  Які основні принципи банківського нагляду?

4.  Назвіть складові елементи системи банківсько­го нагляду.

5.  Який порядок реєстрації комерційних банків?

6.  Який порядок ліцензування банків?

7.  Назвіть способи реорганізації комерційних ба­нків?

8.  Який порядок ліквідації комерційних банків?

9.  Хто може бути призначений ліквідатором ко­мерційного банку?

 

Список рекомендованої літератури

  1. Банки и банковские операции / под ред. Е. Ф. Жукова. — М.: Банки и биржи, «ЮНИТИ», 1997. — С. 82—87.
  2. Банківське право України: навч. посібник / А.М. Жуков,         А. Ю. Іоффе, В. Л. Кротюк, В. В. Пасічник, А. О. Селиванов та ін.; за заг. ред. А. О. Селіванова. — К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2000. — 384 с.
  3. Винсет П. Полицатто. Разумное регулирование и банковский над­зор. Создание институциональных рамок для банков /       П.  Винсет Полицатто. - Вашингтон: Ин­ститут экономичес-

 

17

кого развития. Мировой банк, 1992. — 68 с.

  1. Грищенко Р. Теоретичні аспекти організації банківського нагляду в сучасних умовах / Р. Грищенко // Вісник НБУ. —2005, квітень. — С. 57—59.
  2. Ерпылева Н. Ю. Международное банковское право: учеб. Пособие / Н.Ю. Ерпылева. — М.: Форум—Инфра-М, 1998. — С. 48.
  3. Кротюк В. Л. Національний банк — центр банківської системи Украї­ни. Організаційно-правовий аналіз /               В.Л. Кротюк. — К.: Видавничий Дім «Ін Юре». — 248 с.
  4. Поляков В. П. Структура и функции центральных банков: зарубежный опыт / В.П. Поляков, Л.А. Москвина. — М., 1996. — С. 139.
  5. Раєвський К. Ліквідація банків. Організація процедури /          К. Раєвський, М. Зубок // Вісник НБУ. — 2003, квітень. —        С. 11—14.
  6. Роберт С. Портер. Введение в регулирование, надзор и анализ банковской деятельности / Роберт С. Портер. — Вашингтон: Институт экономического раз­вития. Мировой банк, 1992. — 122 с.
  7. Савченко І. Реєстрація банків: проблеми нового законодавства / І. Савченко // Віс­ник НБУ. — Січень 2005. — С.14—15.
  8. Степаненко А. Теорія і практика реорганізації та реструктуризації банків / А. Степаненко // Вісник НБУ. — 2004, березень. — С. 4—7.

 

 

Тема 5. Правове регулювання безготівкових розрахунків та готівкових розрахунків

 

План

1. Поняття безготівкових розрахунків. Форми та способи безготівкових розрахунків.

18

2. Види банківських рахунків. Порядок їх відкриття.

3. Порядок здійснення безготівкових розрахунків у національній валюті.

4. Правове регулювання касових операцій в установах банку.

5.Правила ведення касових операцій клієнтів банків. Ліміт касової готівки.

6.Фінансова відповідальність за правопорушення у сфері готівкових розрахунків.

 

Теми рефератів

  1. Ліміт касової готівки.
  2. Фінансова відповідальність за правопорушення у сфері готівкових розрахунків.

 

Методичні рекомендації

      У функціонуванні ринкової економіки головну роль відіграють гроші і грошовий обіг у державі. Правові основи організації грошового обігу в Україні закладені в Конституції України та в Законах України «Про Національний банк України», «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

      Відповідь на перше питання має базуватися  на положеннях саме цих нормативно-правових актів та розкривати головні завдання правового регулювання грошового обігу в Україні, основні засади грошово-кредитної політики та здійснення контролю за її проведенням, основні економічні засоби і методи грошово-кредитної політики.

      Зміст другого питання теми потрібно висвітлювати з урахуванням положень ЗУ  «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні» від 05.04.2001р., Інструкцією «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», Положенням «Про ведення касових операцій у національній валюті України», які затвердженні відповідними Постановами Правління НБУ.

      Основними джерелами вивчення змісту третього питання є ЗУ  «Про  платіжні  системи  та  переказ  коштів  в   Україні»   та

19

Інструкція «Про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті», затвердженої Постановою Правління НБУ від 18 грудня 1998 р. № 527.

Усі розрахунки в господарському обігу України юридичні та фізичні особи здійснюють як готівкою, так і безготівковому порядку через установи банків відповідно до правил здійснення розрахункових і касових операцій, затверджених НБУ. Сфера застосування готівки між юридичними особами істотно обмежена і регулюється Положенням «Про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженою Постановою Правління НБУ від 19 лютого 2001р. № 72. Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Банки можуть використовувати як платіжні інструменти: платіжні доручення, платіжні вимоги, вимоги – доручення, векселі, чеки, банківські платіжні картки та інші дебетові і кредитові платіжні інструменти. Більш детально загальні правила, форми і стандарти розрахунків банків та інших юридичних і фізичних осіб встановлено в Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджений постановою Правління Національного банку України 29 березня 2001 р.

Правове регулювання фінансової відповідальності за правопорушення у сфері готівкових розрахунків здійснюється Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 року в редакції від 11.05.1999 року.

 

Контрольні запитання

1. Як, на Вашу думку, співвідносяться поняття «розрахунки», «безготівкові розрахунки» та «розрахункові правовідносини» ?

2. Які нормативно-правові акти регламентують порядок здійснення безготівкових розрахунків в Україні?

 

20

3. Розкрийте порядок здійснення безготівкових розрахунків у національній валюті.

4. Якими нормативно-правовими актами регу­люється порядок здійснення операцій з готів­кою?

5. Що таке касове обслуговування?

6. Який порядок встановлення ліміту каси?

7. Які органи державної влади здійснюють конт­роль за дотриманням законодавства про готів­кові розрахунки?

8. Яка  відповідальність  передбачена  за  пору­шення правил здійснення операцій з готівкою?

 

Список рекомендованої літератури

  1. Про банки та банківську діяльність: Закон України від 7.12.2000 р. // Відомості Верховної Ради.  – 2001. – № 5-6.  – С.30.
  2. Наказ НБУ «Про затвердження Інструк­ції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та інозем­них валютах, затверджена постановою Прав­ління НБУ від 12.11.2003 р. № 492.
  3. Закон України «Про державну податкову службу в Україні» в редакції Закону України від 24.12.93 р. № 3813-ХІІ // Відомості Верховної Ради. —1994. — №15. — Ст. 84.
  4. Інструкція про касові операції в банках України, затверджена Поста­новою Правління Національного банку України №337 від 14.08.2003 року // Офіційний Вісник України. — 2003. — № 37. — Ст. 1999.
  5. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку Украї­ни від 15 грудня 2004 р. №637 // Вісник НБУ. – 2005. – № 3 (додаток).
  6. Банківське право України: навчальний посібник / за заг. ред. А.О. Селіванова. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2000. – 384 с.
  7. Костюченко О.А. Банківське право України /                   О.А. Костюченко. - К.: Видавництво «А.С.К.», 2006. –624с.

21

  1. Костюченко О.А. Правові аспекти банківської діяльності: посібник із проблем банківського права / О.А. Костюченко. - К.: Криниця, 2003. – 320 с.
  2. Качан О.О. Банківське право: навч. посібник / О.О. Качан. – К.: Школа, 2004. – С.52.
  3. Орлюк О.П. Банківське право: навч. Посібник /              О.П. Орлюк. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 376 с.

 

 

Тема 6. Правове регулювання кредитних відносин банків та депозитних (вкладних) операцій

 

План

1. Поняття та особливості правового регулювання банківських кредитних відносин.

2 .Іпотечне кредитування в Україні.

3. Кредитування молодіжних житлових програм.

4. Поняття депозитних операцій за законодавством України.

5. Види депозитних операцій. Порядок здійснення банками депозитних операцій. Система гарантування вкладів в Україні.

6. Депозитні операції НБУ з банками.

 

Теми рефератів

  1. Кредит і кредитні правовідносини: економічна природа і практика законодавчого регулювання. Теорія, практика, нормативна база.
  2. Правове підґрунтя іпотечного кредитування.

 

Методичні рекомендації

      Важливе місце у фінансовій системі України займає кредит. Кредит – важливий інститут, за допомогою якого держава здійснює мобілізацію та перерозподіл тимчасово вільних коштів і контроль за правильним їх використанням. Загальне визначення поняття кредиту дається в Законі України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22 травня 1997р. та

22

затвердженому Постановою Правління Національного банку України Положенні НБУ “Про кредитування” від 28 вересня 1995р.

      Підприємства, організації в процесі господарської діяльності часто відчувають потребу у власних обігових коштах, яка може бути задоволена за допомогою кредиту банку. Банківським кредитом покриваються як тимчасові, так і постійні потреби в додаткових обігових коштах. Відносини, що виникають між банками і клієнтами з метою одержання ними банківського кредиту, регулюються нормами права, і називаються кредитними правовідносинами.

Банки здійснюють кредитування підприємств та організацій на договірних умовах. Надання банківського кредиту оформлюється укладанням кредитного договору.

     

Контрольні запитання

  1. Дайте визначення поняття “кредит”. Розкрийте його суть.
  2. Наведіть класифікацію кредитних операцій.
  3. З чого складається сучасна кредитна система України?
  4. Охарактеризуйте поняття й елементи кредитних правовідносин.
  5. Назвіть принципи банківського кредитування.
  6. Яка правова природа кредитного договору?
  7. Розкрийте зміст кредитного договору.
  8. Яка відповідальність настає за порушення зобов’язань щодо кредитного договору?
  9. Дайте визначення банківського кредиту і назвіть його види.
  10. Як визначити платоспроможність позичальника?

 

Список рекомендованої літератури

  1. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Офіційний Вісник України. — 2003. — № 11. — Ст. 461.
  2. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. // Офіційний Вісник України. — 2003. — №11. — Ст. 462.

23

  1. Закон України «Про банки і банківську діяльність» // Офіційний Вісник України. — 2001. — № 1—2. — Ст. 1.
  2. Закон України «Про організацію формування та обігу кредитних істо­рій» від 23 червня 2005 р. № 2704-ІУ // Офіційний Вісник України. — 2005. — № 29. — Ст. 1690.
  3. Закон України «Про Національний банк України» від 02.07.99 // Офіційний Вісник України. — 1999. — № 24.
  4. Закон України «Про іпотеку» від 5 червня 2003 р. № 898-І\/ // Офіцій­ний Вісник України. — 2003. — № 28. — Ст. 1362.
  5. Закон України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» від 19.06.2003 № 979-І\/ // Офіційний Вісник України. — 2003. — № 30. — Ст. 1526.
  6. Закон України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» від 19 червня 2003 року № 978-ІV // Офіційний Вісник України. — 2003. — № 30. — Ст. 1525.
  7. Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004 р.               № 1952—IV // Офіційний Вісник України. — 2004. — № 30. — Ст. 1993.
  8. Блідченко В. Окремі проблеми застосування норм іпотечного законо­давства / В. Блідченко // Вісник Національного банку України. —2005, січень. — С.40—44.
  9. Грищук Н. Правове регулювання іпотечного кредитування та іпотеч­них ринків в Україні / Н. Грищук // Вісник Національного банку України. — 2005, квітень. —      С. 15-19.
  10. Ткаченко О. Проблеми розвитку іпотечного кредитуван­ня в Україні / О. Ткаченко, О. Заруцька // Вісник Національного банку України. —2004, листопад. — С. 26—28.

 

 

24

Тема 7. Правові засади здійснення валютних операцій.

 

План

1.Правові засади валютного регулювання та валютного контролю в Україні.

2.Валютні цінності та валютні операції. Правовий статус резидентів та нерезидентів в Україні. Ліцензування НБУ учасників валютних відносин.

3. Особливості розрахунків в іноземній валюті.

4. Відповідальність за порушення валютного законодавства. 

 

Тема реферату

  1. Практика застосування судами законодавства щодо порушення правил про валютні операції.

 

Методичні рекомендації

      У фінансовій діяльності незалежної суверенної України важливу роль відіграє валютне законодавство. Валютне законодавство України, як і зовнішня форма правового регулювання валютних відносин, характеризується нормативними актами різної юридичної сили, змісту та форми.

Передусім тут слід назвати закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23 вересня 1994р. Важливе місце за обсягом замають Укази Президента України в цій сфері, зокрема: “Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, які незаконно знаходяться за її межами” від 18 червня 1998р., “Про вдосконалення валютного регулювання” від 22 серпня 1994р., “Про заходи щодо забезпечення валютного і експертного контролю” від 07 вересня 1994р. “Про заходи щодо недопущення відпливу з України валютних та інших майнових цінностей” від 27.07.99р.

Значну частину нормативних актів щодо регулювання валютних відносин видано у формі постанов і декретів КМУ.

 

25

Одним із найважливіших з них є Декрет КМУ “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19.02.99р.

      Висвітлювати зміст другого питання рекомендується з урахуванням положень Декрету КМУ “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”. При відповіді слід звернути увагу на функції і компетенцію у сфері валютного регулювання Верховної Ради України, КМУ, НБУ, міністерств і відомств.

      Законодавство України не лише визначає сутність валютних операцій та їх види, а й встановлює правовий режим здійснення валютних операцій.

Що стосується змісту третього питання, то за загальним правилом виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізні­ше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі екс­порту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності — з моменту під­писання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, на­дання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

      Відповідь на четверте питання має висвітлювати мету валютного контролю, органи валютного контролю в Україні, їх компетенцію і повноваження, види юридичної відповідальності службових осіб та громадян, винних у порушенні правил про валютні операції.

 

Контрольні запитання

  1. Розкрийте суть поняття “валютне законодавство”.
  2. Розкрийте суть валютного регулювання в державі.
  3. У чому полягають особливості використання іноземної валюти в господарському обігу?
  4. Яке призначення валютного фонду і де його створюють?

26

  1. Які органи здійснюють валютне регулювання?
  2. Що слід розуміти під валютними обмеженнями?
  3. Який законодавчий акт встановлює режим здійснення валютних операцій на території України та визначає принципи валютного регулювання?
  4. У чому полягають особливості здійснення валютних операцій резидентами та нерезидентами?
  5. Які органи здійснюють валютний контроль на території України? Наведіть їх повноваження.
  6. Яка відповідальність передбачена чинним законодавством за порушення валютного законодавства?
  7. Охарактеризуйте Національний банк України як головний орган валютного регулювання і валютного контролю.

 

Список рекомендованої літератури

  1. Конституція України, прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Закони України. Офіційне видання. — ТЛО. — К.:АТ «Книга», 1997.
  2. Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулю­вання та валютного контролю» від 19 лютого 1993 р. №15-93 // Відомості Верховної Ради України, 1993. — № 17. — Ст. 184.
  3. Про Національний банк України: Закон України від 20 травня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — №29. —- Ст. 238; 2000. — №14—16.
  4. Про банки та банківську діяльність: Закон України від 7 грудня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 5—6. — Ст. 30.
  5. Закон України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті» від 23 верес­ня 1994 р. № 185/94-ВР.
  6. Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуаль­них ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затверджене постановою Правління Національного банку України від 14

27

жовтня 2004 року №483, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 9 ли­стопада 2004 р. № 1429/10028.

  1. Інструкція про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затверджена по­становою Правління Національного банку України № 136 від 24.03.99.
  2. Інструкція про переміщення готівки і банківських металів  через митний кордон України, затверджена Постановою НБУ № 148 від 27.05.2008 року.
  3. Алісов Є. О. Правове регулювання валютних відносин: автореф. дис. канд. юрид. наук / Є.О. Алісов. — Харків: Національна академія України ім. Ярослава Мудрого, 1996. —23 с.

 

 

 

 

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

28

Тести

1. До спеціальних принципів банківського права належать:

а) принцип свободи банківської діяльності;

б) принцип поєднання публічних і приватних засад в банківській

сфері;

в) принцип законності;

г) принцип нагляду за діяльністю банків та інших кредитно-фінансових установ;

д) принцип верховенства права.

2. До джерел банківського права належать:

а) Конституція України;

б) закони України;

в) постанови Верховної Ради України;

г) рішення асоціацій та об’єднань банків;

д) рішення міжнародних організацій.

3. Норми банківського права мають такі складові:

а) вступна частина;

б) гіпотеза;

в) регулятивна частина;

г) диспозиція;

д) нормативна частина;

е) санкція.

4. За функціональною спрямованістю розрізняють норми банківського права:

а) зобов’язуючі;

б) регулятивні;

в) охоронні;

г) забороняючі;

д) уповноважуючі.

5. За змістом виокремлюють норми банківського права:

а) матеріальні;

б) пруденційні;

в) процесуальні;

г) загальні.

 

29

6. За призначенням норми банківського права бувають:

а) матеріальні;

б) пруденційні;

в) процесуальні;

г) загальні.

7. Банківські правовідносини за змістом регулювання класи-

фікують на такі:

а) що регулюють організацію банківської системи;

б) кредитні;

в) дебітові;

г) розрахункові;

д) валютні;

е) гривневі.

8. Банківські правовідносини залежно від конкретного змісту поділяють на:

а) майнові;

б) немайнові;

в) змішані;

г) регулятивні;

д) організаційні.

9. До функцій банківської системи належать:

а) створення грошей і регулювання грошової маси;

б) контролююча функція;

в) трансформаційна функція;

г) стабілізаційна функція;

д) функція емісії грошей.

10. Елементами банківської системи України є:

а) Кабінет Міністрів України;

б) Міністерство фінансів України;

в) Міністерство економіки України;

г) Національний банк України;

д) Рахункова палата України;

е) банки України;

є) фінансово-кредитні установи України.

 

30

11. До основних факторів глобального впливу на банківську систему України належать:

а) посилення конкуренції в банківській справі;

б) комп’ютеризація банківської діяльності;

в) збільшення «банківської грамотності клієнтів»;

г) широке застосування інформаційних технологій (Інтернету).

12. Зазначте, чи є банківська система складовою кредитної

системи держави:

а) так;

б) ні, це окремі поняття;

в) навпаки, кредитна система є складовою банківської системи.

13. Формою діяльності Національного банку України є:

а) укази;

б) положення;

в) накази;

г) судові прецеденти;

д) рішення;

е) постанови.

14. Національний банк України підзвітний:

а) Кабінету Міністрів України;

б) Верховній Раді України;

в) Міністерству фінансів України;

г) Президенту України:

д) Президії Верховної Ради України.

15. Голова Правління Національного банку України обирається на строк:

а) 5 років;

б) 10 років;

в) 2 роки;

г) 4 роки;

д) 3 роки.

16. Щорічно розподіл прибутку Національного банку України затверджує:

а) Верховна Рада України;

 

31

б) Кабінет Міністрів України;

в) Президент України;

г) Міністерство фінансів України;

д) Міністерство економіки України.

17. Зазначте, які особливі ознаки Національного банку України:

а) є юридичною особою;

б) має монопольне право на випуск грошей в обіг;

в) вирішує питання про обрання керівництва комерційних банків;

г) реєструє документи комерційних банків;

д) виключає клієнтів з комерційних банків;

е) видає ліцензію на здійснення операцій в іноземній валюті.

18. Підзвітність Національного банку України означає:

а) подання Національним банком Верховній Раді України щоквартального звіту та аудиторського висновку;

б) доповідь Голови НБУ Кабінету Міністрів України про подані

звіти;

в) визначення Верховною Радою України аудиторської фірми для проведення аудиторської перевірки банку;

г) подання Верховною Радою України двічі на рік інформації про стан грошово-кредитного ринку в державі.

19. Членів Ради Національного банку України призначає:

а) Голова Правління НБУ;

б) Верховна Рада України;

в) Президент України;

г) Кабінет Міністрів України;

д) Міністр фінансів України.

20. Національний банк здійснює свої наглядові та регулятивні функції шляхом реалізації таких повноважень:

а) здійснює всі види перевірок на місцях банків;

б) здійснює ревізії фінансово-господарської діяльності;

в) може вимагати від банків та інших фінансово-кредитних уста-

нов проведення загальних зборів акціонерів;

г) здійснює розслідування порушень діяльності банків;

32

д) може брати участь у роботі зборів акціонерів;

е) висуває вимоги щодо здійснення обов’язкових аудиторських

перевірок банків.

21. У разі невиконання у встановлений Національним банком строк вимог щодо усунення порушень Національний банк має право застосовувати такі заходи впливу:

а) накладати штраф на керівників банків;

б) відстороняти керівництво від управління банком;

в) накладати арешт на майно банку;

г) зупиняти дію ліцензії на здійснення окремих банківських опе-

рацій на строк до 5 років;

д) ліквідувати банк.

22. Зазначте, які засоби впливу Національний банк України застосовує до комерційних банків у разі порушення ними банківського законодавства та власних нормативних актів:

а) відкликає ліцензію;

б) притягує керівників банків до кримінальної відповідальності;

в) підвищує норми обов’язкових резервів;

г) вирішує питання про банкрутство комерційного банку;

д) призначає тимчасову адміністрацію для управління цим

суб’єктом;

е) приймає рішення про виключення з Республіканської книги

реєстрації банків, валютних бірж та інших фінансово-кредитних установ.

23. Національний банк України може відмовити у реєстрації

банків:

а) у разі порушення створення банку;

б) у разі, якщо засновниками є іноземні громадяни;

в) незадовільного фінансового стану засновників, що загрожує інтересам кредиторів банку;

г) у разі професійної непридатності рекомендованого керівництва;

д) невідповідності його статуту та інших установчих документів

законодавству.

 

33

24. Для реєстрації банків подаються такі документи:

а) заява про реєстрацію;

б) характеристики засновників з попереднього місця роботи;

в) економічне обґрунтування;

г) банківський баланс;

д) висновок аудиторської організації про фінансовий стан засновників банку;

е) довідки з МВС про засновників банку;

є) засновницькі документи.

25. У статуті банку зазначаються:

а) перелік операцій, що здійснюються банком;

б) положення про те, що банк не є юридичною особою;

в) розмір статутного фонду та перелік інших фондів, створених

банком;

г) порядок ліквідації банку;

д) порядок банкрутства банку;

е) положення про органи управління, їх структуру та функції.

26. Існують такі види банківського відсотка:

а) відсоток за надання консультативних послуг;

б) відсоток за вкладами;

в) відсоток за продаж валюти;

г) відсоток за іпотеку;

д) відсоток за кредит.

27. Частка будь-кого із засновників, акціонерів банку не повинна перевищувати у статутному фонді:

а) 10 %;

б) 25 %;

в) 35 %;

г) 50 %;

д) 75 %.

28. Мінімальним розміром статутного фонду банку є:

а) 10 млн екю;

б) 500 тис. екю;

 

 

34

в) 10 млн грн;

г) 1 млн екю;

д) 100 млн грн.

29. Конституцією України визначено, що основні засади грошово-кредитної політики покладено на:

а) Кабінет Міністрів України;

б) Верховну Раду України;

в) Національний банк України;

г) Раду Національного банку України;

д) Рахункову палату України.

30. Право першого підпису банківського рахунку підприємства належить:

а) керівнику підприємства;

б) першому заступнику керівника підприємства;

в) будь-якому заступнику, який тимчасово виконує функції керівника;

г) головному бухгалтеру підприємства;

д) будь-якій службовій особі, яка уповноважена керівником.

31. Право другого підпису банківського рахунку підприємства належить:

а) керівнику підприємства;

б) першому заступнику керівника підприємства;

в) будь-якому заступнику, який тимчасово виконує функції керівника;

г) головному бухгалтеру підприємства;

д) будь-якій службовій особі, яка уповноважена керівником.

32. При відкритті приватних рахунків банк зобов’язаний:

а) ідентифікувати клієнтів, що відкривають рахунки;

б) ідентифікувати осіб, уповноважених діяти від імені власників

рахунків;

в) банк має право вести анонімні рахунки.

33. До кредитної системи України належать:

а) біржі;

б) банки;

в) ломбарди;

35

г) органи приватизації;

д) лізингові та факторингові компанії:

е) каси взаємної допомоги;

є) регіональні відділення Фонду держмайна.

34. Виникнення кредитних відносин між банками і позичальником можливе за таких умов:

а) учасники мають бути взаємозацікавлені;

б) необхідна наявність економічних і юридичних гарантій повернення кредиту після певного строку;

в) позичальник бере кредит з метою покриття збитків від господарської діяльності;

г) позичальник має бути власником майна;

д) позичальник бере кредит на внесення платежів у бюджет і позабюджетні фонди;

е) позичальник має бути власником, наділеним правом на користування та розпорядження майном.

35. Пролонгація кредиту — це:

а) збільшення кредитного відсотка;

б) страхування відповідальності за непогашення кредиту;

в) відстрочка погашення боргу позичальника зі зміною кінцевого строку погашення кредиту;

г) збільшення суми кредиту за бажанням позичальника.

36. Строкові позики бувають таких видів:

а) короткострокові — до 2 років;

б) короткострокові — до 1 року;

в) середньострокові — від 2 до 5 років;

г) середньострокові — від 1 до 3 років;

д) довгострокові — понад 3 роки;

е) довгострокові — від 5 до 10 років.

37. Позичальник має право:

а) вимагати від банку кредит в обсягах і в термін, зазначений у договорі;

б) вимагати зменшення відсотка за кредитом і укладання у зв’язку з цим нового кредитного договору;

в) достроково погасити заборгованість;

36

г) порушувати перед банком питання про перенесення строків

платежу в разі виникнення тимчасових фінансових або інших

ускладнень з незалежних від нього причин;

д) достроково розірвати договір, повністю повернувши одержаний кредит, але не включаючи відсотки за користування ним.

38. До принципів кредитування належать принципи:

а) терміновості;

б) нецільового характеру;

в) безоплатності;

г) забезпечення кредитування.

39. Зазначте види ринків цінних паперів:

а) загальний;

б) спеціалізований;

в) первинний;

г) вторинний;

д) змішаний.

40. Зазначте види суб’єктів ринків цінних паперів:

а) емітенти;

б) покупці;

в) інвестори;

г) професійні учасники ринків цінних паперів;

д) торговці цінними паперами.

41. Зазначте професійних учасників, які діють на ринку цінних паперів:

а) емітенти;

б) зберігачі;

в) інвестори;

г) депозитарії цінних паперів;

д) торговці цінними паперами;

е) реєстратори;

є) номінальні утримувачі.

42. Зазначте види цінних паперів:

а) акції;

б) облігації;

37

в) казначейські зобов’язання;

г) акредитиви;

д) векселі;

е) чеки;

є) пластикові платіжні засоби.

43. До валютних цінностей належить:

а) валюта України;

б) платіжні документи та інші цінні папери, виражені у валюті України;

в) боргові зобов’язання інших держав перед Україною;

г) іноземна валюта;

д) рідкоземельні метали.

44. Зазначте, які існують рівні валютного регулювання:

а) державний;

б) місцевий;

в) нормативний;

г) міжнародний;

д) індивідуально-правовий.

45. Конвертована валюта — це:

а)грошові кошти будь-якої незалежної держави;

б)грошові кошти держав з відповідним (стабільним) економічним розвитком;

в)іноземна валюта, що зарахована до цієї категорії Національним банком України;

г)іноземна валюта, обмін якої дозволено на території України.

46. Для здійснення валютних операцій банками та фінансовими установами необхідно:

а) отримати індивідуальну ліцензію НБУ;

б) мати кореспондентські рахунки в іноземних банках;

в) бути учасником міжнародних договорів;

г) отримати генеральну ліцензію НБУ;

д) мати не менше 10 пунктів обміну валюти.

47. До органів валютного контролю належить:

а) Національний банк України;

б) Рахункова палата України;

38

в) Державна податкова інспекція України;

г) Міжнародний валютний фонд;

д) Міністерство зв’язку України;

е) Державний митний комітет України;

є) українські та міжнародні громадські організації.

48. Національний банк України у сфері валютного контролю

здійснює:

а) контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України;

б) встановлює і контролює курс гривні до інших валют світу;

в) забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю;

г) видає ліцензії на здійснення валютних операцій та контролює їх виконання.

49. Матеріали про накладання штрафу до 50 тис. доларів США за порушення валютного законодавства розглядають:

а) начальники територіальних управлінь НБУ;

б) директор Департаменту валютного контролю та ліцензування

НБУ;

в) Голова НБУ та його заступники;

г) Правління НБУ.

50. Після отримання постанови про притягнення до відпові-

дальності за порушення валютного законодавства порушник має сплатити штраф:

а) у п’ятиденний термін;

б) у десятиденний термін;

в) у п’ятнадцятиденний термін;

г) упродовж місяця;

д) в окремих випадках постановою Правління НБУ може бути

встановлений інший термін, але такий строк не може перевищувати 1 року;

е) в окремих випадках постановою Правління НБУ може бути

встановлений інший термін, але такий строк не може перевищувати 2 років.

 

Навчальне видання

 

 

 

 

Методичні вказівки

 до самостійної роботи студентів

 з дисципліни “Банківське право”

для студентів спеціальностей 5.060101, 6.030402 “Правознавство”  усіх форм навчання

 

 

 

 

 

Відповідальний за випуск В.І. Горевий

Редактор Н.З. Клочко

Комп’ютерне верстання  А.В. Солонар

 

 

 

 

 

 

 

Підписано до друку 29.03.2011, поз.

Формат 60х84/16. Ум. друк. арк. 2, 33 Обл.-вид. арк.  1,63. Тираж       пр. Зам. №

Собівартість видання           грн              к.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Видавець і виготовлювач

Сумський державний університет,

вул. Римського-Корсакова, 2, м. Суми, 40007

Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК  № 3062 від 17.12.2007.

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Сумський державний університет

 

До друку та в світ

дозволяю на підставі

«Єдиних правил» , п.2.6.14

Заступник першого проректора –

начальник організації

методичного управління                                       В.Б. Юскаєв

 

 

3062 Методичні вказівки

до самостійної роботи студентів

 з дисципліни “Банківське право”

для студентів спеціальностей 5.060101, 6.030402 “Правознавство” усіх форм навчання 

 

 

 

Усі цитати, цифровий

та фактичний матеріал,

бібліографічні відомості

перевірені, написання

одиниць відповідає стандартам

 

Укладач                                                                         А.В. Солонар

 

Відповідальний за випуск                                           В.І. Горевий

 

Декан факультету                                                        А.М. Куліш

 

 

Суми

Сумський державний університет

2011