Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов
Главная \ Методические указания

Методические указания

Допит потерпілого (ст. 224) 21.10.2016 17:56

Потерпілим є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральну, фізичну або майнову шкоду, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнову шкоду.

Потерпілим також може бути особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв’язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Права і обов’язки потерпілого виникають з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть потерпілого, то її права та обов’язки поширюються на близьких родичів чи членів сім’ї такої особи: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі

Потерпілому обов’язково вручається пам’ятка про процесуальні права та обов’язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення які передбачені ст.ст. 56,57 КПК (ст. 55 КПК).

Якщо потерпілий не володіє державною мовою чи мовою, якою ведеться кримінальне провадження, то слідчий, після встановлення цього факту, повинен залучити до проведення його допиту перекладача (п. 9 ч. 1 ст. 56 КПК), а також захисника (п. 4 ч. 1 ст. 52 КПК). Якщо потерпілий має фізичні вади або не може особисто підписати протокол, то також необхідно залучити захисника (ч. 5 ст. 104 КПК).

Потерпілий має право мати представника та у будь-який момент кримінального провадження відмовитися від його послуг (ст. 58 КПК). Якщо потерпілим є неповнолітній або особа, визнана в установленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, до участі в допиті разом із нею залучається його законний представник (ст. 59 КПК).

         Потерпілий має право застосовувати з додержанням вимог КПК технічні засоби при проведенні допитів, у яких він бере участь (окрім випадків, передбачених п. 12 ч. 1 ст. 56 КПК).

Допит малолітнього чи неповнолітнього потерпілого проводиться у присутності законного представника, педагога або психолога. Перед допитом особі, яка не досягла 16-річного віку, роз’яснюється обов’язок про необхідність давати правдиві показання, не попереджуючи про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання (ст. 226 КПК).

При підготовці до проведення допиту потерпілого слідчий повинен визначити:

1) час проведення допиту;

         2) місце проведення допиту;

         3) спосіб виклику на допит;

         4) спосіб повідомлення про проведення допиту зацікавлених осіб;

         5) необхідність застосування фотознімання, аудіо- чи відеозапису та потребу залучення у зв’язку з цим спеціаліста. Рішення про фіксацію допиту технічними засобами приймає особа, яка буде його проводити (ст. 107 КПК).

Час проведення допиту потерпілого слід планувати з урахуванням того, що він повинен проводитися у період з 6 год. до 22 год. (крім випадків, коли затримка в його проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного). Допит не може тривати більше 8 год. на день. Слід також передбачати перерви через кожні 2 год. його проведення.

         Допит потерпілого проводиться за місцем проведення досудового розслідування або у іншому місці за погодженням особи, яку мають допитати (на місці події, за місцем роботи, навчання, лікування, проживання). Якщо допит проводиться за місцем роботи чи навчання, то він повинен проводитися з відома керівника відповідної установи. Якщо за місцем лікування – з дозволу лікаря. Якщо за місцем проживання – з письмової згоди допитуваної особи. Відповідний запис про це роблять у протоколі допиту.

За загальним правилом виклик потерпілого на допит робиться шляхом вручення особисто повістки про виклик. Таку повістку можна надіслати поштою, електронною поштою чи факсимільним зв’язком.

Належним підтвердженням отримання потерпілим повістки про виклик або ознайомлення з її змістом є її розпис про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки.

Якщо потерпілий повідомив слідчому адресу своєї електронної скриньки (e-mail), то повістку можна надіслана на цю адресу. Виклик вважається врученим у випадку підтвердження її отримання особою відповідним електронним листом на адресу електронної поштової скриньки слідчого (ст. 136 КПК). Якщо потерпілий, викликаний на допит у встановленому Кодексом порядку, не з’явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення. Також може бути застосований привід (ст. 139 КПК).

Допит може проводитися як за ініціативою слідчого, так і за клопотанням сторони, що приймає участь у кримінальному процесі. Якщо допит проводиться з ініціативи сторони, то вона має право бути присутньою під час її проведення, висловлювати свої пропозиції та зауваження щодо порядку його проведення, а також вимагати від слідчого дотримуватись вимог Кодексу, що ставляться до проведення допиту. Пропозиції та зауваження є обов’язковими для врахування слідчим (крім випадків, коли такі пропозиції чи зауваження суперечать вимога Кодексу або явно не відповідають меті проведення слідчої (розшукової) дії).

Участь понятих під час проведення допиту Кодексом не передбачена, однак вони можуть бути залучені, якщо слідчий вважатиме це за доцільне. Доцільність визначається складністю кримінальної справи, необхідністю засвідчити послідовність та правильність дій учасників допиту.

Після того, як потерпілий з’явиться за викликом для проведення допиту, слідчий діє наступним чином:

1) встановити особу викликаного на допит потерпілого;

2) роз’яснити під підпис його права та обов’язки і зробити про це відповідний запис у вступній частині протоколу допиту (ст. 63 Конституції України, статті 18, 29, 56, 57, 58, 95 КПК). Якщо особа має дипломатичну недоторканість або працює у дипломатичному представниці слідчий також повинен під розпис роз’яснити право відмовитися давати показання;

3) роз’яснити порядок проведення допиту;

4) попередити під підпис про кримінальну відповідальність (ст. 384 ККУ);

5) повідомити потерпілого та інших учасників допиту про застосування технічних засобів фіксації. Зробити про таке повідомлення відповідний запис в протоколі, а також вказати у протоколі характеристику технічного засобу фіксації та носіїв інформації, які при цьому застосовуються, та порядок їх використання);

6) безпосередньо провести допит. Слід мати на увазі, що за бажанням потерпілий має право викласти свої покази власноручно, а також використовувати під час допиту власні документи і нотатки, якщо його показання пов’язані з будь-якими обчисленнями та іншими відомостями, які важко зберегти в пам’яті. Через кожні 2 години допиту потерпілого необхідно робити перерви на відпочинок, про що робиться відповідна відмітка в протоколі допиту;

7) оформити протокол допиту потерпілого відповідно до вимог ст. 104 КПК. Він оформляється слідчим, який проводить допит, під час його проведення або безпосередньо після його закінчення Див. додаток № 9;

8) якщо здійснювався запис допиту потерпілого за допомогою технічних засобів, то слід пам’ятати, що текст показань може не вноситись до відповідного протоколу за умови, що жоден з учасників цієї процесуальної дії не наполягає на цьому. В такому випадку в описовій частині протоколу допиту зазначається, що показання зафіксовані на технічному носії інформації, який додається до нього (ч. 2 ст. 104 КПК);

9) ознайомити з текстом протоколу та зробити про це відповідний запис у протоколі. Зауваження і доповнення учасників допиту зазначаються перед підписами. Протокол підписуються усі учасники, які брали участь у проведенні допиту. Якщо потерпілий через фізичні вади не може особисто підписати протокол, то ознайомлення здійснюється у присутності захисника (представника потерпілого), який своїм підписом засвідчує зміст протоколу та факт неможливості його підписання потерпіли. Якщо потерпілий відмовився підписати протокол, то про це слідчий зазначає у протоколі. Потерпілому надається право дати письмове пояснення про причини такої відмови, які заносяться в протокол. Факт відмови потерпілого від підпису засвідчує своїм підписом його захисник (ч. 5 і 6 ст. 104 КПК);

10) стенограма, аудіо- чи відеозапис допиту потерпілого надається для ознайомлення учасникам допиту та про це робиться відповідний запис у протоколі допиту перед підписами його учасників. Після допиту вони належним чином упаковуються, підписуються слідчим та іншими особами, що брали участь у їх виготовленні. У матеріалах кримінальної справи повинен зберігатися оригінальний примірник технічних носіїв інформації зафіксованого допиту свідка, а резервні копії зберігаються окремо.