Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов
Главная \ Методические указания

Методические указания

Допит свідка (ст. 224) 21.10.2016 17:55

Свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для надання показань (ст. 65 КПК).

Свідок зобов’язаний давати показання слідчому в установленому Кодексом порядку. Він надає показання лише щодо фактів, які сприймав особисто, за винятком випадків, передбачених Кодексом (ст. 95 КПК).

Перелік осіб, які не можуть бути допитані як свідки, визначений ч. 2, ст. 65 КПК України. Також не можуть бути допитані як свідки без їх згоди особи, які мають маю право дипломатичної недоторканості. Особи, що є працівниками дипломатичних представництв можуть бути допитані лише за згодою представника дипломатичної установи.

Якщо свідок не володіє чи не достатньо володіє державною мовою, то слідчий, після встановлення цього факту, повинен залучити до проведення його допиту адвоката (ст. 48 і 52 КПК) та перекладача (ст. 68 КПК). Якщо свідок має фізичні вади або не може особисто підписати протокол, то також необхідно залучити адвоката (ч. 5 ст. 104 КПК).

Допит малолітнього чи неповнолітнього свідка проводиться у присутності законного представника, педагога або психолога. Перед допитом особі, яка не досягла 16-річного віку, роз’яснюється обов’язок про необхідність давати правдиві показання, не попереджуючи про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання (ст. 226 КПК).

При підготовці до проведення допиту свідка слідчий повинен визначити:

1) час проведення допиту;

         2) місце проведення допиту;

         3) спосіб виклику на допит;

         4) спосіб повідомлення про проведення допиту зацікавлених осіб;

         5) необхідність застосування аудіо- чи відеозапису та потребу залучення у зв’язку з цим спеціаліста. Рішення про фіксацію допиту технічними засобами приймає особа, яка буде його проводити (ст. 107 КПК).

Час проведення допиту свідка слід планувати з урахуванням того, що він повинен проводитися у період з 6 год. до 22 год. (крім випадків, коли затримка в його проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного). Допит не може тривати більше 8 год. на день. Слід також передбачати перерви через кожні 2 год. його проведення.

Допит свідка проводиться за місцем проведення досудового розслідування або у іншому місці за погодженням особи, яку мають допитати (за місцем роботи, навчання, лікування, проживання). Якщо допит проводиться за місцем роботи чи навчання, то він повинен проводитися з відома керівника відповідної установи. Якщо за місцем лікування – з дозволу лікаря. Якщо за місцем проживання – з письмової згоди допитуваної особи. Відповідний запис про це роблять у протоколі допиту.

За загальним правилом виклик свідка на допит робиться шляхом вручення особисто повістки про виклик. Таку повістку можна надіслати свідкові поштою, електронною поштою чи факсимільним зв’язком.

Належним підтвердженням отримання свідок повістки про виклик або ознайомлення з її змістом є її розпис про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки.

Якщо свідок повідомив слідчому адресу своєї електронної скриньки            (e-mail), то повістку можна надіслана на цю адресу. Виклик вважається врученим у випадку підтвердження її отримання особою відповідним електронним листом на адресу електронної поштової скриньки слідчого (ст. 136 КПК). Якщо свідок, що викликаний у встановленому Кодексом порядку, не з’явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення. Також може бути застосований привід                          (ст. 139 КПК).

Не може бути застосований привід свідка неповнолітньої особи, вагітної жінки, інвалідів першої або другої груп, особи, яка одноосібно виховує дітей віком до шести років або дітей-інвалідів, а також осіб, які згідно із Кодексом не можуть бути допитані як свідки:

1) захисник, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, законний представник потерпілого, цивільного позивача у кримінальному провадженні - про обставини, які стали їм відомі у зв'язку з виконанням функцій представника чи захисника;

2) адвокати - про відомості, які становлять адвокатську таємницю;

3) нотаріуси - про відомості, які становлять нотаріальну таємницю;

4) медичні працівники та інші особи, яким у зв'язку з виконанням професійних або службових обов'язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя особи - про відомості, які становлять лікарську таємницю;

5) священнослужителі - про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;

6) журналісти - про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру, надану за умови нерозголошення авторства або джерела інформації;

7) професійні судді, народні засідателі та присяжні - про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, за винятком випадків кримінального провадження щодо прийняття суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, ухвали;

8) особи, які брали участь в укладенні та виконанні угоди про примирення в кримінальному провадженні, - про обставини, які стали їм відомі у зв'язку з участю в укладенні та виконанні угоди про примирення;

9) особи, до яких застосовані заходи безпеки, -щодо дійсних даних про їх особи;

10) особи, які мають відомості про дійсні дані про осіб, до яких застосовані заходи безпеки, - щодо цих даних.

Привід співробітника кадрового складу розвідувального органу України під час виконання ним своїх службових обов'язків здійснюється тільки в присутності офіційних представників цього органу.

Допит може проводитися як за ініціативою слідчого, так і за клопотанням сторони, що приймає участь у кримінальному процесі. Якщо допит проводиться з ініціативи сторони, то вона має право бути присутньою під час її проведення, висловлювати свої пропозиції та зауваження щодо порядку його проведення, а також вимагати від слідчого дотримуватись вимог Кодексу, що ставляться до проведення допиту. Пропозиції та зауваження є обов’язковими для врахування слідчим (крім випадків, коли такі пропозиції чи зауваження суперечать вимога Кодексу або явно не відповідають меті проведення слідчої (розшукової) дії).

Участь понятих під час проведення допиту Кодексом не передбачена, однак вони можуть бути залучені, якщо слідчий вважатиме це за доцільне.

Після того, як свідок з’явиться за викликом для проведення допиту, слідчий діє наступним чином:

1) встановити особу викликаного на допит свідка;

2) роз’яснити під підпис його права та обов’язки і зробити про це відповідний запис у вступній частині протоколу допиту (ст. 63 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», статті 18, 29, 66, 95, 96 КПК). Якщо особа має дипломатичну недоторканість або працює у дипломатичному представниці слідчий також повинен під розпис роз’яснити право відмовитися давати показання;

3) роз’яснити порядок проведення допиту;

4) попередити про кримінальну відповідальність (ст. 67 КПК, ст.ст. 384 і 385 КК України);

5) повідомити свідка та інших учасників допиту про застосування технічних засобів фіксації. Зробити про таке повідомлення відповідний запис в протоколі, а також вказати у протоколі характеристику технічного засобу фіксації та носіїв інформації, які при цьому застосовуються, та порядок їх використання);

6) безпосередньо провести допит. Слід мати на увазі, що за бажанням свідок має право викласти свої покази власноручно, а також використовувати під час допиту власні документи і нотатки, якщо його показання пов’язані з будь-якими обчисленнями та іншими відомостями, які важко зберегти в пам’яті. Через кожні 2 години допиту свідка необхідно робити перерви на відпочинок, про що робиться відповідна відмітка в протоколі допиту;

7) оформити протокол допиту свідка відповідно до вимог ст. 104 КПК. Він оформляється слідчим, який проводить допит, під час його проведення або безпосередньо після його закінчення Див. додаток № 8;

8) якщо здійснювався запис допиту свідка за допомогою технічних засобів, то слід пам’ятати, що текст показань може не вноситись до відповідного протоколу за умови, що жоден з учасників цієї процесуальної дії не наполягає на цьому. В такому випадку в описовій частині протоколу допиту зазначається, що показання зафіксовані на технічному носії інформації, який додається до нього (ч. 2 ст. 104 КПК);

9) ознайомити з текстом протоколу та зробити про це відповідний запис у протоколі. Зауваження і доповнення учасників допиту зазначаються перед підписами. Протокол підписуються усі учасники, які брали участь у проведенні допиту. Якщо свідок через фізичні вади не може особисто підписати протокол, то ознайомлення здійснюється у присутності адвоката, який своїм підписом засвідчує зміст протоколу та факт неможливості його підписання свідком. Якщо свідок відмовився підписати протокол, то про це слідчий зазначає у протоколі. Свідкові надається право дати письмове пояснення про причини такої відмови, які заносяться в протокол. Факт відмови свідка від підпису засвідчує своїм підписом його захисник;

10) стенограма, аудіо- чи відеозапис допиту свідка надається для ознайомлення учасникам допиту та про це робиться відповідний запис у протоколі допиту перед підписами його учасників. Після допиту вони належним чином упаковуються, підписуються слідчим та іншими особами, що брали участь у їх виготовленні. У матеріалах кримінальної справи повинен зберігатися оригінальний примірник технічних носіїв інформації зафіксованого допиту свідка, а резервні копії зберігаються окремо.