Заказ 8475 (50 грн.)

Задачі

Завдання 10.1. Відмінності ревізії звітності на підприємствах різних формах власності. Необхідно надати порівняльну характеристику формам звітності на підприємствах різних форм власності. Навести мету, напрями та завдання такого контролю на підприємствах різних форм власності.

Завдання 10.2. Необхідно розподілити наведені характеристики за відповідними методами господарського контроль. Результати оформити у вигляді таблиці:

Дані для виконання

1) Незалежна форма господарського контролю.

2) Підстава для проведення є постанова органів слідства

3) Завданням є збереження державної власності, попередження і профілактика зловживань.

1. Здійснюється на добровільних засадах.

2. Мета - виявлення фактичної наявності об'єкта перевірки.

3. Контроль примусовий, здійснюється за розпорядженням вищих органів.

   7)  Є слідчою дією, що призначається після відкриття кримінальної справи.

   8)  Здійснюється для контролю за діяльністю матеріально відповідальних осіб.

   9)  Здійснюється на договірних умовах.

   10)     Діяльність посадової особи обмежується рамками матеріалів, присланих йому слідчім.

   11)    Проводиться тільки після здійснення господарської операції.

1. Посадова особа не може здійснювати жодних самостійних дій щодо збору і пошуку додаткових матеріалів.

2. Посадова особа має право вилучати документи, опечатувати місця збереження матеріальних цінностей, коштів і документів.

   14) Спосіб доказу протиправних дій, проти яких відкрито кримінальну справу.

   15)     У результаті перевірки складається інвентаризаційний акт.

   16) Здійснюється за планом роботи контролюючого органа без узгодження з керівником підприємства, що контролюється.

   Завдання 10.3. Необхідно визначити, чи правомірні дії касира і головного бухгалтера в даній ситуації, обґрунтувати свою точку зору. Застосувати за необхідністю штрафні санкції. Перевіряючи повноту і своєчасність оприбуткування в касі коштів, отриманих з поточного рахунку в банку, ревізор виявив, що касир по чеку № 073226 16 червня одержав 80000 грн. на виплату заробітної плати працівникам, а оприбуткував їх 20 червня. Він одержав у банку 16  жовтня на відрядження 20000 грн., а оприбуткував їх 18 жовтня. Касир і головний бухгалтер пояснили, що несвоєчасність оприбуткування коштів допущена з вини установи банку, що не видала вчасно кошти на відрядження. Тому в першому випадку кошти, що були отримані на виплату заробітної плати, були частково витрачені на відрядження, а в іншому випадку, навпаки: кошти, що були призначені на відрядження були витрачені на виплату заробітної плати.