Зміст

Варіант 7. 3

Вступ. 3

1.Формування ринкового господарства у Німеччині і першій половині ХІХ ст. та причини відставання від країн Західної Європи. Аграрні реформи. 4

1. Формування ринкового господарства у Німеччині і першій половині ХІХ ст. 4

2. Аграрні реформи. 4

Висновки. 6

Використана література. 7

2.Загальна характеристика історичної школи Німеччини. 8

Вступ. 8

1. Основні ідеї історичної школи. 9

2. Карл Кніс і Бруно Гільдебранд. 12

Висновки. 15

Використана література. 16

3.Умови та напрямки економічних досліджень в економічній історії та історії економічних учень. 17

4.Місце і роль «економічної історії та історії економічних учень» у системі економічних знань. 21

Вступ. 21

1. Місце «економічної історії та історії економічних учень» у системі економічних знань  22

2. Роль «економічної історії та історії економічних учень» у системі економічних знань  23

Висновки. 25

Використана література. 26

Розкрити зміст категорій і понять. 27

Абсолютна конкуренція; фритредерство; протекціонізм; «залізний закон заробітної плати»; «гармонія інтересів»; закони виробництва; закон розподілу; закон Юма; «економічна система» М. Балудянського; прибуток з капіталу; максимізація прибутку.

Тести. 29

1. Основною історичною передумовою у формуванні марксизму було:

   а) завершення промислового перевороту;

   б) встановлення класичної форми фабричної системи;

   в) величезний розвиток продуктивних сил;

   г) капіталізм показав суперечливий характер свого розвитку;

2. За визнанням К. Маркса, як вчений він методологічно сформувався із трьох наукових джерел:

   а) теорії меркантилізму;

   б) англійської політичної економії;

   в) німецької історичної школи;

   г) німецької класичної філософії;

   д) французького утопічного соціалізму;

   е) неокласичної економічної теорії.

3. У методології дослідження К. Маркса центральне місце посідає концепція про:

   а) додаткову вартість;

   б) становище робітничого класу;

   в) суспільну власність;

   г) базис і надбудову.

4. Якими із перелічених варіантів положень керується К. Маркс, якщо припустити, що додаткова вартість створюється?

   а) працею, капіталом і землею;

   б) постійним капіталом;

   в) неоплаченою працею продуктивних робітників;

   г) працею додатково найманих працівників;

   д) всім авансованим капіталом.

5. Виходячи із теоретичного надбання К. Маркса проаналізуйте, що створює конкретна праця?

   а) вартість;

   б) споживчу вартість;

   в) переносить вартість засобів виробництва на готовий продукт;

   г) додаткову вартість;

   д) прибуток;

   е) підприємницький дохід;

   є) корисність.

6. Що є визначальною рисою теорії інституціоналізму?

   а) контроль суспільства над економікою;

   б) монополізація ринку;

   в) механізм реалізації криз;

   г) економічне зростання економіки.

7. Інституціоналізм – це своєрідний напрям в економічній теорії. Що він вивчає?

   а) проблеми розвитку суспільства;

   б) виробничі відносини суспільства;

   в) суспільно економічні закони;

   г) економічні, політичні, правові та інші проблеми суспільства.

8. Які рушійні сили виділяє Т. Веблен, що спонукають людину до продуктивної економічної діяльності?

   а) матеріальні стимули;

   б) особистий інтерес;

   в) форма організації суспільного виробництва;

   г) напівсвідомий потяг до добре виконаної та ефективної роботи, допитливість.

9. Важливою рисою індустріальної системи Дж. Гелбрейт називає планування. Визначте, що є основою його виникнення?

   а) централізоване, тоталітарне управління;

   б) економічні кризи, що супроводжують капіталістичну економіку;

   в) розвиток науки і техніки, що мають забезпечити здійснення передбачених фірмою результатів;

   г) збільшення кількості підприємств і розширення конкурентного середовища.

10. Назвіть обставини, що справили вплив на формування теоретичної і ідеологічної платформи соціал-реформізму?

    а) зростання питомої ваги кваліфікованих працівників і службовців;

    б) співробітництво робітничого класу з інтелігенцією, що породило його нейтральність і сприяло формуванню психології індивідуалізму;

    в) двоїста політика поведінки дрібної буржуазії;

    г) зростання соціальних протиріч у суспільстві, бажання трудящих поправити матеріальне становище.

     

Використана література. 32