Шляхи подолання економічної кризи

Зміст

Шляхи подолання економічної кризи. 3

Список використаної літератури. 6

Шляхи подолання економічної кризи

Вступ. Криза є закономірним етапом розвитку економіки. Її головними ознаками є падіння об'ємів національного виробництва, скорочення рівня зайнятості і виникнення циклічного безробіття, зменшення доходів всіх суб'єктів економіки і тому подібне. Незважаючи на це, криза не тільки передбачає неймовірно великі втрати і випробування, але і містить в собі конструктивний потенціал. Економічні суб'єкти вимушені зосереджуватися на перспективі модернізувати виробництво, застосовувати нові технології. Якщо стратегічний курс розвитку економіки коректуватиметься з урахуванням конструктивного елементу кризи, то економіка має майбутнє.

Фінансові та валютні кризи останніх років продемонстрували необхідність досягнення стабільності міжнародних фінансових відносин. В умовах глобалізації, суперечливих процесів на фінансових ринках, коливання валютних курсів все більше виявляється глобальна фінансова нестабільність. Причини глобальної фінансової нестабільності полягають у фінансовій лібералізації, інтеграції фінансових та валютних ринків, інтенсифікації глобального руху капіталу, факторах нестабільності американського долара як основної світової валюти. Суттєвим чинником глобальної нестабільності є падіння курсу долара США та прогноз його нестійкості на найближчі роки.

Виклад основного матеріалу.

Глобальні фінанси протягом останнього десятиріччя пройшли смугу національних та транскордонних фінансових криз (Азійська фінансова криза, кризи у Росії, Бразилії, Аргентині), злети і падіння міжнародних фондових ринків, суперечливі зміни валютних курсів основних гравців міжнародних ринків. Останнім часом торговельні, платіжні та фінансові дисбаланси США, Євросоюзу та Азії зумовлюють непрогнозовані коливання валютних та фінансових ринків, є висока ймовірність подальшого падіння американського долара.

Сукупність таких явищ міжнародні експерти та науковці все частіше визначають як глобальну фінансову нестабільність. При цьому акцент робиться не на національних чи регіональних кризах — фінансових, банківських або валютних — та їх можливих міжнародних наслідках. Нестабільність визначається як стан міжнародної фінансової системи, внутрішньо суперечливий та незбалансований, що підвищує ймовірність непрогнозованих змін на фінансових ринках, може призвести до зовнішніх шоків та криз у фінансовій сфері [1].

Невідкладними проблемами сучасної світової економіки є:

1) локалізація кризи у фінансовому секторі, який дасть можливість запобігти масових банкрутств промислових підприємств, звільненню працівників, зростання безробіття і соціальної незадоволеності (як це вже відбувається в Латвії, Ісландії, Ірландії, Естонії, Болгарії і інших країнах);

2) запобігання активацію свопів на кредитні дефолти, що сприятиме банкрутству банків і компаній – інвесторів, які здійснювали операції поглинання за рахунок кредитних ресурсів. В цьому випадку світова фінансова система буде повністю паралізована, а транснаціоналізація економіки за принципом інерційності приведе до масових банкрутств підприємств [3].

Сучасна світова економічна система за умов глобалізації є надзвичайно вразливою, саме тому проблема розвитку економічної системи, зважаючи на всеосяжний характер світової економічної кризи і взаємозалежності країн, є надзвичайно актуальною. Мир залежить від Сполучених Штатів і управління ними національною фінансовою системою. Міжнародних угод, які б регламентувати долар як світову валюту, немає, отже. США не несуть формальної відповідальності перед світом за свою національну валюту. В той же час вони дуже залежать від відношення миру до долара як глобальної грошової одиниці [4].

На сучасному етапі зниження темпів економічного зростання США і інших країн світу може спричинити нову хвилю посилення протекціоністських заходів в зовнішній політиці країн [2]. Через ослаблення долара виникають достатньо багато ознак вірогідного переходу світової валютний-фінансової системи до мультивалютного формату. Економічне і політичне об'єднання країн Південно-східної Азії робить можливим створення нової міжнародної валюти. Такий сценарій може етапі актуальним враховуючи економічні втрати країн регіону від кризи, спровокованої в США, та необхідність переорієнтації експортних потужностей на внутрішньо регіональне споживання.

Висновки. Таким чином, глобалізація – це процес поступової трансформації світової економіки в єдиний економічний простір на основі уніфікації умов міжнародного економічного співробітництва між країнами. Сучасні глобальні процеси випередили формування концептуальних принципів їх організації, сфери застосування, механізму регуляції і світова економіка не була готова до такого стрімкого розвитку. Породжені глобалізацією кризові явища можуть в корені змінити хід розвитку світової економіки і повернутися до регіоналізації, що є доказом неготовності міжнародного бізнесу створити єдиний економічний простір на уніфікованих принципах функціонування і регуляції.

Список використаної літератури

1.Вахненко Т.П. Фінансова криза в Україні: фактори, механізм дії, заходи подолання // Фінанси України - № 10. - 2008. - С. 3-21.

2.Міщенко В.І. Шляхи подолання фінансової економічної кризи в Україні // Вісник НБУ. - №2. - 2009. С. 3-7.

3. Міщенко В.І., Жупанов В.П., Сомик А.В.. Проблеми збалансованості внутрішніх заощаджень банків в умовах нестабільності фінансових ринків // Вісник НБУ. - №7. - 2008. С. 8-12.

4. Міщенко В.І., Лисенко Р.С. Взаємодія органів державного управління як фактор подолання фінансової кризи // Фінанси України - № 1. - 2009. - С. 51-57.