Заказ 34381 (400 грн.)

Заказ 34381 (400 грн.) 29.07.2020 11:03

Тема 3

Задача

1) Компанія Z виробляє позолочені набори ручок та олівців. Її щорічні постійні витрати складають 50 тис.грн., а питомі змінні витрати – 120 грн. Компанія планує на майбутній рік продати 5 тис. наборів.

а) Яку ціну компанія повинна призначити, щоб досягти рівня беззбитковості?

б) Виходячи з інвестицій, компанії потрібно отримувати щорічний прибуток в розмірі 30 тис.грн. Яку ціну на набір вона повинна призначити для того, щоб отримати цей прибуток?

Тема 4

 Олігархзація та корумпованість економіки України

Економіка України з кожним роком усе більше стає олігархізованою, корупційною та кумівською, віддаляючись від проголошених орієнтирів після Помаранчевої революції та Революції гідності на високі соціальні стандарти, європейський вектор розвитку тощо. Цю ситуацію наочно демонструє розроблений експертами журналу «The Economist» Р. Шарма, А. Ганді, М. Волтоном Індекс т.з. «кумівського капіталізму» (crony capitalism), що базується на оцінці статків мільярдерів світу (оцінки із журналу Forbes), які прямо чи опосередковано пов’язані із галузями, в яких домінуючою стратегією є пошук ренти та особисті відносини взаємозалежності.

Добробут мільярдерів у % до ВВП країн світу

Країна	2014				2016
	BW	CS	NCS	% CS	BW	CS	NCS	% CS
Росія	18,9	15,9	3,0	84,1	21,3	18,0	3,3	84,5
Малайзія	16,4	16,1	0,3	98,2	13,3	13,0	0,3	97,7
Філіппіни	14,7	11,9	2,8	81,0	14,2	11,3	2,9	79,6
Сінгапур	14,9	11,9	3,0	79,8	14,8	10,7	4,1	72,3
Україна	14,8	13,2	1,6	89,2	7,8	6,7	1,1	85,9
Мексика	11,3	8,9	2,4	78,8	8,7	6,6	2,1	75,9
Індонезія	5,2	3,8	1,4	73,1	5,8	3,8	2,0	65,5
Туреччина	5,2	2,9	2,3	55,8	6,2	3,4	2,8	54,8
Індія	9,7	3,7	6,0	38,1	11,7	3,4	8,3	29,1
Тайвань	14,7	5,5	9,2	37,4	10,3	3,2	7,1	31,1
Китай	6,0	2,9	3,1	48,3	7,3	3,2	4,1	43,8
Таїланд	8,8	2,0	6,8	22,7	11,4	2,6	8,8	22,8
Південна Африка	6,9	2,9	4,0	42,0	7,0	2,5	4,5	35,7
Великобританія	5,6	2,3	3,3	41,1	5,6	2,3	3,3	41,1
Бразилія	7,4	2,7	4,7	36,5	7,5	2,3	5,2	30,7
США	14,0	2,2	11,8	15,7	13,3	1,8	11,5	13,5
Аргентина	2,8	2,1	0,7	75,0	2,2	1,6	0,6	72,7
Франція	8,4	1,1	7,3	13,1	8,8	1,1	7,7	12,5
Японія	2,1	0,7	1,4	33,3	2,0	0,5	1,5	25,0
Південна Корея	4,6	0,3	4,3	6,5	5,5	0,5	5,0	9,1
Польща	2,4	1,8	0,6	75,0	1,7	0,4	1,3	23,5
Німеччина	10,7	0,3	10,4	2,8	13,9	0,2	13,7	1,4

BW позначає сукупний добробут мільярдерів країни у % ВВП;

CS – Індекс кумівського капіталізму

у % ВВП, що контролюють олігархи у секторах, пов’язаних із пошуком ренти (crony sectors);

NCS– % ВВП, який контролюють олігархи у секторах, не пов’язаних із пошуком ренти (non-crony sectors);

% CS – частка секторів із домінуванням рентоорієнтованої поведінки.

До секторів економіки, в яких домінує рентоорієнтована поведінка (rent-seeking sectors), належать: національна безпека та оборона, казино, депозитні на інвестиційні банківські послуги, інфраструктура та трубопроводи, порти та аеропорти, нерухомість та будівництво, нафто- та газопостачання, комунальні послуги та послуги зв’язку, телекомунікації, гірничо-видобувна, залізно-рудна, вугільна та хімічна промисловість.

В таблиці наведена інформація про добробут мільярдерів 22 країн світу, в тій чи іншій мірі уражених проблемою кумівського капіталізму (5 – найбагатших країн світу, 10 – тих, що найбільш динамічно розвиваються, та інших 7, де кумівство не є суттєвою проблемою). Показовим є те, що лише 14% мільярдерів із розвинутих країн світу базують свої статки на галузях, пов’язаних із видобутком ренти, тоді як в країнах, що розвиваються, таких осіб вже 65%.

Поміркуйте над наступними питаннями:

1. Чому пошук ренти пов’язують із позначенням внеску факторів землі, машин, обладнання? Які найкращі форми видобутку ренти в олігархізованих економіках?

2. Яким рівнем індикаторів соціально-економічного розвитку, як правило, характеризуються країни, уражені кумівським капіталізмом? Проаналізуйте показник ВВП на особу, Індекс людського капіталу, стандарти життя населення тощо.

3. Проаналізуйте за даними таблиці тренд в зміні індексу кумівського капіталізму в Україні. Які країни з наведених демонструють аналогічну динаміку, а які протилежну? Обгрунтуйте свою відповідь.

4. Чому, на вашу думку, олігархічні структури часто стають на заваді технологічному прогресу? Як економічна політика держави, що перебуває під контролем олігархату, сприяє або блокує розвиток підприємництва, креативних індустрій, ризик-орієнтованих технологій?

5. Однією з принципових рис олігархічної економіки є намагання максимізувати активи як фактор забезпечення політичної влади і як джерело встановлення контролю над нею. Як ви вважаєте, значне майнове розшарування суспільства, реалізація політики статус-кво щодо нерівності допомагає чи заважає реалізовувати ці цілі олігархату?

Теор.питання

1. Цінові методи орієнтації на конкуренцію.

Тема 5

Теор.питання

Відомий французький економіст Л. Столерю писав: «Сподіватись загальмувати інфляцію, обмежуючись блокуванням цін, нас тільки ж марно, як сподіватись зупинити підвищену температуру в хворого, заблокувавши термометр». Чи згодні ви з подібним твердженням? (відповідь обґрунтуйте).

Так. Визначення вірне. Інфляція (від італійського inflatio, що означає здуття) – стійка тенденція до зростання загального рівня цін.

Тема 6

Варіант 1
1.	Субстанціональна раціональність заснована на …	А	інтуїції, ціннісних судженнях
		Б	знаннях
		В	особистому досвіді
		Г	аналітичних висновках
2.	Когнітивні евристики	А	Усвідомлені або не усвідомлені способи здійснення вибору, що дозволяють економіки обмежені когнітивні ресурси
		Б	Прості правила, що використовуються людьми в процесі прийняття рішень
		В	Спроба відповісти на складне питання, відповідаючи на просте питання
		Г	Варіанти А, Б, В
3.	Невиправдана віра в те, що успішний результат більш ймовірнісний після тривалої низки невдач – це …	А	Помилка круп’є
		Б	Помилка рулетки
		В	Помилка гравця
		Г	Помилка казино
4.	Набір когнітивних операцій, які індивіди та домогосподарства використовують для кодування, класифікації та оцінки фінансових операцій – це …	А	Ментальний облік
		Б	Сальдування
		В	Бюджетування
		Г	Гедонічне редагування
5.	Свідомий вибір гравцем однієї з можливих дій (наприклад, хід у шаховій грі)	А	Свідомий хід

 

 

Тема 7

Кейс

Соціальні інститути влади

Брак ціннісних спонук і домінування рентоорієнтованих практик серед чиновників різного рівня, орієнтація на коротко-, а не довгострокові результати суспільно-політичного життя, слабкість громадянського суспільства, яке не в змозі протистояти тотальній узурпації влади, стають факторами розвитку олігархічних економік в світі. Одне із пояснень такої ситуації можна шукати в крос-культурних дослідженнях, які ув’язують культуру, інститути та соціально-економічний розвиток. Індекс дистанції влади (Power Distance Index – PDI) описує жорсткість соціальної ієрархії суспільства та її вплив на взаємодію між людьми, функціонування соціальних інститутів. У 1970-х рр. цей термін був введений у науковий оборот нідерландським соціологом Г. Хофстеде на основі масштабного крос-культурного дослідження, проведеного ним в 1967-1973 рр. у понад 70 країнах світу. У 2000-х рр. дослідження було продовжено і охопило вже 76 країн світу. Під ієрархією вчений розумів нерівномірний розподіл влади та повноважень всередині соціальної групи, а безпосередньо PDI характеризує ставлення членів соціуму до цієї нерівномірності – наскільки члени суспільства, позбавлені влади, приймають існуючу ієрархію та поводять себе відповідно до неї. Індекс, запропонований Г.Хофстеде, присвоює культурі певної країни порівняльне число, що характеризує ступінь дистанційованості при взаємодії людей, які знаходяться на різних рівнях соціальної ієрархії. Високий індекс дистанції влади (80-100) вказує на жорсткість соціальної структури із значною соціальною нерівністю. Кожній людині в таких культурах відведено відповідне місце у соціальній ієрархії та відповідний цьому місцю обсяг повноважень, а сам факт такої ієрархії приймається по замовчуванню, не піддається сумніву та не потребує додаткових обґрунтувань. Натомість суспільства із низьким рівнем дистанції влади є більш егалітарними, толерантними та гнучкими в сенсі соціальної структури. До суспільств з найвищим PDI належать Малайзія, Словаччина (PDI = 100), Саудівська Аравія (PDI = 95), Філіппіни (PDI = 94), Росія (PDI = 93), Україна (PDI = 92), Румунія, Албанія (PDI = 90). До суспільств із найнижчим PDI відносяться Австрія (PDI = 11), Ізраїль (PDI = 13), Данія (PDI = 18), Нідерланди (PDI = 22), Ісландія (PDI = 30), Норвегія, Швеція (PDI = 31), Фінляндія (PDI = 33).

Поміркуйте над наступними питаннями:

1. Які культурні особливості, що визначають практику прийняття рішень на різних рівнях управління, притаманні українцям? Чи сприяють вони реалізації ефективної публічної політики?

Тести

Варіант 1

1. Принцип методологічного індивідуалізму означає, що:

а) будь-яке дослідження (та його результат) є суб’єктивним;

б) дослідження поведінки певних груп суперечить принципам дослідження поведінки індивідів;

в) визначення особливостей індивідуальної поведінки дає можливість виявити закономірності поведінки груп;

г) кожний дослідник має розробляти та використовувати власну методологію дослідження.

2. Припущення щодо існування єдино можливого рівноважного рішення є складовою:

а) захисного поясу неокласиків;

б) ядра неоінституційної теорії;

в) захисного поясу неоінституціоналізму;

г) ядра неокласичної теорії.

3. Ранньому інституціоналізму не властива така риса, як:

а) підкріплення теоретичного аналізу емпіричними дослідженнями;

б) заперечення твердження неокласиків щодо раціональності економічних суб’єктів;

в) дослідження інституційного середовища в якості детермінанта індивідуальної поведінки;

г) ідеологічна нейтральність економічних міркувань.

4. З точки зору Т. Веблена, важливим чинником у формуванні інститутів є:

а) потреби людини;

б) інстинкти людини;

в) здатність людини до прийняття раціональних рішень;

г) прагнення індивідів передбачати і покращувати своє майбутнє.

5. Одним з проявів обмеженої раціональності інституціоналісти називають:

а) зміну принципу максимізації корисності на принцип задоволення;

б) неспроможність індивідів співставити альтеративні способи досягнення цілей;

в) надання переваги довгостроковій вигоді, в порівнянні з короткостроковою;

г) нехтування поглядами, думками референтних груп.

 

Тема 8

Кейс GOOGLE і ПРОЕКТ MAVEN:

і ДОЛЬШЕ МЕСЯЦЯ ЛИПНЕВИЙ ТИЖДЕНЬ… Для довідки (1).

Сьогодні, щоразу, коли на якийсь із іракських доріг вибухає закладена там міна, аналітикам досить просто відмотати назад відео, щоб побачити тих, хто її заклав, дізнатися, коли вони це зробили, звідки прийшли і куди пішли. На жаль, аналіз зображень – дуже виснажливе заняття: співробітникові спецслужби потрібно, дивлячись на екран, рахувати автомобілі, людей або дії, потім вносити отримані числа в презентацію PowerPoint або електронну таблицю Excel. Гірше того: велика частина зібраних датчиками даних просто зникає (її ніхто ніколи не переглядає). У даний час аналізом даних повнорозмірних відеороликів займаються тисячі таких співробітників. Як тільки найпростіший аналіз повністю автоматизують, ці військовослужбовці та цивільні особи отримають можливість перейти до більш інтелектуальної аналітичної роботи. Кожен день американські розвідувальні літаки і супутники збирають стільки даних, скільки всі співробітники міністерства оборони США не змогли б обробити навіть у тому випадку, якщо б витратили на це все своє життя.

Проект Maven (Project Maven) – програма, яка реалізується міністерством оборони США. Бойові операції найближчим часом повинні будуть проводитися з використанням технологій штучного інтелекту, а саме технологій на базі нейронних мереж з глибоким навчанням. У рамках проекту Maven основна увага приділяється аналізу повнорозмірних відеоданих, що надходять з дронів – тактичних аеродинамічних платформ типу ScanEagle і середньовисотних платформ типу MQ-1C Gray Eagle і MQ-9 Reaper. Ці платформи і їх датчики повнорозмірного відеозображення грають важливу роль в боротьбі з ІГІЛ. Тактичні та середньовисотні відеодатчики ScanEagle, MQ-1C і MQ-9 отримують зображення, яке дуже нагадує те, що можна побачити на Google Earth. Дрони, оснащені такими датчиками, щодня постачає терабайти даних, на даний час аналітики встигають проаналізувати лише частину даних, що надійшли з датчиків одного такого дрона.

Проект Maven зміг з самого початку правильно структурувати програму дій. З одного боку, жоден з учасників проектної групи Maven, не був експертом з питань інформатики і тим більше – з питань створення та розвитку штучного інтелекту. Команда проекту Maven, за сприяння Експериментального відділу з оборонних інновацій (Defense Innovation Unit Experimental) – організації, покликаної прискорити впровадження комерційних технологій, – змогла залучити до співпраці кращих розробників штучного інтелекту. З іншого боку, до Maven ніхто з військових не мав жодного уявлення про те, як правильно купувати, розгортати і експлуатувати штучний інтелект. Традиційний процес оборонних закупівель триває кілька років, при цьому визначення функцій, які має виконувати придбане обладнання, технологічний прогрес, виробництво і оперативне розгортання, здійснюють різні організації. Кожна з них повинна завершити свою діяльність до того, як отримані нею результати будуть передані наступній організації. Коли справа доходить до цифрових технологій, цей підхід часто призводить до того, що впроваджені системи працюють погано і застарівають ще до розгортання.

У проекті Maven використовуються методи Project Management: прототипи продуктів і базова інфраструктура розробляються в кілька ітерацій і постійно тестуються спільнотою користувачів. Розробники штучного інтелекту можуть «перекроювати» свої рішення у відповідності до потреб кінцевих користувачів, а ті, в свою чергу, мають можливість підготувати свої організації до швидкого і ефективного використання штучного інтелекту. Ключові етапи розвитку штучного інтелекту – маркування даних, розвиток обчислювальної інфраструктури, розробка та інтеграція алгоритмів нейронної мережі і отримання відгуків користувачів – усе це здійснюється ітеративно і паралельно.

Служби національної безпеки США цілком резонно наполягають на тому, щоб використовувати ІІ більш широко.

Для довідки (2).

Питання:

1.Як ви вважаєте, чи можна віднести партнерство комерційних підприємств з державним сектором до соціальної відповідальності компанії і чому?

Один з топ-менеджерів компанії також зауважив, що Google ніколи не розробляв і не поширював додатки зі штучного інтелекту, зокрема:

1. Технології, які викликали або могли завдати шкоди. Там, де є ризик нанесення шкоди, ми будемо діяти тільки тоді, коли вигоди істотно переважують ризики, а відповідні обмеження для забезпечення безпеки будуть включені.
2. Зброя або інші технології, основна мета яких – заподіяння або безпосередньо нанесення шкоди людям.
3. Технології, які збирають або використовують інформацію для спостереження, порушуючи міжнародні норми.
4. Технології, які суперечать загальноприйнятим принципам міжнародного права і прав людини.

Ми хочемо, щоб було зрозуміло, що, хоча ми не розробляємо штучний