АГД

АГД 13.07.2017 18:05

Практична робота № 1

Мета практичної роботи: надбання практичних навичок використання методів економічного аналізу для розрахунку впливу факторів на величину результативного показника.

Варіант 4.

Завдання 1. За даними таблиці, використовуючи  метод ланцюгових підстановок, абсолютних і відносних різниць, визначити  вплив факторів на  обсяг виробництва продукції.

Таблиця 1.4.1.1  – Аналіз виконання плану випуску продукції

Показники	План	Факт	Абсолютне відхилення (+,-)	Виконання плану, %
1. Кількість одиниць обладнання, од.	62	67	5	108,1
2. Середня трив. роботи  од. обладнання за рік, год .	2480	2410	-70	97,2
3. Середньогодинний виробіток од. обладнання, грн.	76	80	4	105,3
4. Випуск продукції, тис. грн.	11685,7	12917,6	1231,8	110,5
5.Відхилення випуску продукції за рахунок зміни:     а) кількості одиниць обладнання
a) кількості одиниць обладнання	х	х		х
б) середньої тривалості роботи одиниці обладнання	х	х		х
в) середньогодинного виробітку одиниці обладнання	х	х		х

Хід виконання завдання.

1. Розробити відповідну факторну модель.
2. Визначити обсяг виробленої продукції за планом та фактично.
3. Визначити відхилення фактичних показників від планових.
4. Оцінити виконання плану за показниками.
5. Розрахувати вплив факторів на результативний показник методом ланцюгових підстановок, абсолютних і відносних різниць.
6. Результати розрахунків відобразити в таблиці за наведеною формою.
7. Зробити висновки за розрахунками у відповідності до мети аналізу.

 

Розв’язання:

Розрахункова модель:

Випуск продукції = число верстатів * тривалість роботи одного верстата* продуктивність одного верстата

Знаходимо планове і фактичне значення результативного показника:

Фактичний обсяг продукції:

Плановий обсяг продукції:

Загальне відхилення : 

 

МЕТОД АБСОЛЮТНИХ РІЗНИЦЬ

В тому числі за рахунок:

-          збільшення числа обладнання  на 5 одиниці

-          скорочення тривалості  роботи одного обладнання  на 70 годин:

-          підвищення виробітку одиниці обладнання  на 4 шт./год.:

Перевірка відхилень:

 

 

 

МЕТОД ЛАНЦЮГОВИХ ПІДСТАНОВОК

         1.Розраховуємо значення результативного показника:

По плану

Умовне   

Умовне   

ФактичноВ¹

2.Визначаємо загальне відхилення випуску продукції:

В тому числі за рахунок:

-          збільшення кількості верстатів на 5 одиниць:

-          скорочення тривалості  роботи одиниці обладнання на 70 годин:

-          підвищення продуктивності одиниці обладнання  на 4 шт./год.:

3. Робимо перевірку відхилень:

 Або за наступним алгоритмом:

В тому числі за рахунок:

-          збільшення кількості обладнання на 5 одиниць:

-          скорочення тривалості  роботи одиниці обладнання на 70 годин:

-          підвищення продуктивності одного верстата на 4 шт./год.:

Перевірка відхилень:

 

МЕТОД ВІДНОСНИХ РІЗНИЦЬ

В тому числі за рахунок:

-          збільшення кількості верстатів на 5 одиниці:

-          скорочення тривалості  роботи одиниці обладнання на 70 годин:

-          підвищення продуктивності одиниці обладнання на 4 шт./год.:

Перевірка відхилень:

Висновок: Проведені розрахунки дозволяють стверджувати, що фактичний обсяг випущеної підприємством продукції збільшився порівняно з планом на 1231,8 тис. грн. Це відбулося внаслідок підвищення продуктивності одного верстата на 5 шт./год., що спряло зростанню обсягів випуску продукції на 942,4 тис. грн. Поряд з цим,  за рахунок збільшення числа верстатів на 4 одиниці що спряло зростанню обсягів випуску продукції на 645,9. Скорочення тривалості роботи одного верстата на 70 годин, підприємство недоотримало до запланованого рівня продукції в обсязі 356,4. Таким чином, вирішальним фактором, який позитивно відобразився на зростанні виробництва продукції став інтенсивний фактор, що в цілому позитивно характеризує виробничу діяльність підприємства. Серед невикористаних резервів, які можуть сприяти  зростанню   випуску продукції, підприємству варто звернути увагу  на  тривалості роботи одного верстата.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання 2. За даними таблиці індексним методом визначити та проаналізувати вплив факторів на  відхилення вартості продукції:

Таблиця 1.4.2.1 – Вихідні дані для факторного аналізу вартості продукції:

Вид продукції	Кількість продукції, шт.		Ціна одиниці виробу, грн.
	Планове, q0	Фактичне, q1	Планова, p0	Фактична, p1
А	15	17	30	25
Б	25	13	12	15
В	33	34	24	26

 

Таблиця 1.4.2.2 –  Аналіз впливу факторів  на зміну вартості продукції

Вид продукції	Кількість продукції, шт.		Ціна одиниці продукції, грн.		Вартість продукції, грн..			Відхилення  (+,-) грн..
	план	факт	план	факт	план	при факт. кількостіі та плановій ціні	факт	всього	в т.ч.за рахунок зміни
									кількості	ціни
	q0	q1	р0	р1	q0p0	q1p0	q1p1	∆qp	∆ q	∆ p
А	15	17	30	25	450	510	425	-25	60	-85
Б	25	13	12	15	300	156	195	-105	-144	39
В	33	34	24	26	792	816	884	92	24	68
Всього	73	64	66	66	1542	1482	1504	-38	-60	22

 

РОЗВ ЯЗАННЯ

1. Індекс загальної зміни собівартості продукції:
2. Індекс зміни кількості продукції:
3. Розрахувати індекс зміни цін на продукцію:

Перевірка

1. Оцінити зміни кількості продукції в абсолютному вимірі:
2. Оцінити зміни ціни одиниці виробу в абсолютному вимірі
3. Оцінити загальну зміну собівартості продукції в абсолютному вимірі.

Перевірка: 

 

Висновок: проведені розрахунки вказують на те, що загальна ціна продукції за фактом перевищила планові її показники у 0,96 рази.

Абсолютна величина впливу ціни одиниці продукції на зміну загальної ціни продукції склала 22 грн., а кількісного  -60 грн.

Найбільша зміна фактору ціни одиниці торкнулася продукції виду В, для якого вплив його зміни на відхилення  загальної ціни продукції склав 68 грн., але при цьому вплив кількісного складав 24 грн. Менш змінними виявилися продукції виду А : ціна  продукції А за фактом зменшилась за фактором ціна одиниці продукції на 85 грн та за фактором кількості – зросла  на 60 грн. Майже така ж ситуація спостерігалась  для продукції виду Б. Таким чином, найбільшу роль у формуванні загальної собівартості продукції відіграла продукція виду В. Для неї вирішальним фактором зміни вартості став фактор ціни одиниці продукції.

 

 

 

 

Задача 3. За даними таблиці   методом ланцюгових підстановок  розрахувати вплив факторів на  зміну фондоозброєності:

 

Таблиця 1.4.3.1 - Аналіз впливу факторів  на зміну фондоозброєності

Показники	За планом	За фактом	Абсолютне відхилення, (+,-)	Виконання плану, %
1.Середньооблікова чисельність працюючих, чол.	620	590	-30	95,2
2.Вартість продукції, тис. грн.	71200	75150	3950	105,5
3.Фондоозброєність, грн.	114,83	127,37	12,54	110,9
5.Відхилення фондоозброєності  за рахунок зміни:                                а) вартості продукції	х	х	6,12	х
б) середньооблікової чисельності працюючих	х	х	6,42	х

 

Хід виконання завдання:

 

Фондоозброєність за плановим  показником

Фондоозброєність за фактичним  показником.

 

Абсолютне відхилення за вартістю чисельністю працюючих

Абсолютне відхилення за вартістю продукції

 

ВП чисельності працюючих

ВП вартості  продукції

Розраховуємо значення результативного показника:

По плану

Умовне   

Фактично

Визначаємо загальне відхилення фондоозброєності:

В тому числі за рахунок:

-          зменшення чисельності робітників на 30:

-          збільшення вартості продукції на 3950 тис.грн.:

Робимо перевірку відхилень:

 

Висновок: за результатами розрахунків виявлено, що фактична фондоозброєність перевищила її планову величину на 12,54 тис.грн. Основну роль зіграло значення вартості продукції, що зросло на 3950 тис.грн., що призвело до зростання фондовіддачі на 6,12 тис.грн. Досить непоганий показник також виявився чисельність працюючих він зменшився на 30 тис., але це відзначилось позитивно в даній ситуації.

 

 

 

 

 

 

ПИТАННЯ ДО ЗАХИСТУ

1. 1.                СУТНІСТЬ АНАЛІЗУ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Аналіз господарської діяльності як наука - це система спеціальних знань, що пов'язані:

а) з дослідженням економічних процесів у їх взаємозв'язку, що складаються під впливом об'єктивних економічних законів;

б) з науковими обґрунтуваннями бізнес-планів, з об'єктивною оцінкою їх виконання;

в) виявленням позитивних та негативних факторів і кількісним вимірюванням їх дії;

г) з розкриттям тенденцій та пропорцій господарського розвитку, з визначенням невикористаних внутрішньогосподарських резервів;

д) з узагальненням передового досвіду, з прийняттям управлінських рішень.

Отже, змістом аналізу господарської діяльності є комплексне дослідження процесів основної діяльності підприємств та їх структурних підрозділів, визначення причинно-наслідкових зв'язків і тенденцій розвитку з метою обґрунтування управлінських рішень та оцінки їх ефективності.

 

1. 2.                ПРЕДМЕТ І ОБ’ЄКТ АНАЛІЗУ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Сукупним об'єктом аналізу є основна (звичайна) діяльність підприємства та її економічні результати. Основна діяльність - операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу.

Предметом аналізу господарської діяльності є причинно-наслідкові зв'язки економічних процесів діяльності підприємств. Тільки розкривши причинно-наслідкові зв'язки різних сторін діяльності, можна визначити, як зміняться фінансові результати основної діяльності за рахунок того чи іншого фактора, провести обґрунтування будь-якого управлінського рішення.

 

1. Мета аналізу господарської діяльності.

Завдання аналізу господарської діяльності визначаються його змістом та предметом. Основними з них є:

·        вивчення характеру дії економічних законів, установлення закономірностей і тенденцій економічних явищ і процесів у конкретних умовах підприємства;

·        наукове обґрунтування поточних і перспективних планів;

·        моніторинг виконання планів і управлінських рішень;

·        визначення економічної ефективності використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів;

·        оцінка фінансових результатів діяльності підприємства;

·        виявлення та вимірювання внутрішніх резервів;

·        розробка заходів по використанню виявлених резервів.

 

1. 4.                ВИДИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ.

. Класифікація видів економічного аналізу

Групувальна ознака	Види аналізу
Часова форма	Перспективний, поточний і ретроспективний
Просторова форма	Внутрішній і зовнішній
Зміст аналізу	Комплексний і тематичний
Періодичність аналізу	Періодичний і одноразовий
Організаційна форма	Централізований і децентралізований; немеханізований і на базі ЕОМ
Форма досліджуваних ек.відносин	Техніко-економічний, соціально-економічний, функціонально-вартісний
Рівень охоплення об'єкта	Суцільний, вибірковий, внутрішньогосподарський, загальний, міжоб'єктний

1. 5.                ДЕТЕРМІНОВАНИЙ І СТОХАСТИЧНИЙ ФАКТОРНИЙ АНАЛІЗ.

Детермінований факторний аналіз ґрунтується на методиці вивчення впливу таких факторів, зв'язок яких з узагальнюючим економічним показником є функціональним. Останнє означає, що узагальнюючий показник являє собою або твір, або приватне від ділення, або алгебраїчну суму окремих факторів.

Детермінований факторний аналіз, тобто аналіз залежностей між показниками за допомогою жорстко детермінованих факторних систем, є найбільш поширеним видом аналізу в господарській практиці. Методи детермінованого факторного аналізу призначені для виміру впливу факторів на результативний показник. До цих методів належать: індексний, різниць, інтегральний, пропорційного ділення, логарифмування та ін. В основу перших двох методів покладено прийом елімінування.

Елімінування (лат. eliminate – виключати, усувати) полягає у послідовному визначенні впливу кожного фактора на результативний показник за умови незмінності інших факторів та абстрагування їх взаємного впливу.

Розглянемо детальніше основні методи детермінованого факторного аналізу.

 

Стохастичний факторний аналіз ґрунтується на методиці дослідження впливу таких факторів, зв'язок яких з узагальнюючим економічним показником є імовірнісною, інакше — кореляційної.

Функціонування економіки України в ринковому середовищі потребує вивчення і врахування дії цілого комплексу взаємопов'язаних факторів для оперативного прийняття та реалізації зважених управлінських рішень. При цьому традиційних методів та методів детермінованого факторного аналізу вже недостатньо у зв'язку з обмеженістю їх аналітичних можливостей, недостатністю інформаційного забезпечення тощо. Тому виникає необхідність ширшого застосування методів стохастичного факторного аналізу, які, на відміну від жорстко регламентованих методів детермінованого аналізу, основаних на функціональній залежності результативного показника від факторних, дають змогу врахувати вплив сукупності факторів, що носять імовірнісний, невизначений характер.

До методів стохастичного факторного аналізу належать: дисперсійний, регресійний, кореляційний, компонентний, багатовимірний та інші види аналізу.

1. 6.                СПОСОБИ І ПРИЙОМИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ.
2. Детерміновані факторні моделі
3. Сутність способів елімінування.
4. Характеристика і алгоритми розрахунків впливу факторів на зміну результативного показника в детермінованих факторних моделях.

 

 

 

Детерміноване моделювання та перетворення факторних систем

 

У факторному аналізі розрізняють моделі детерміновані (функціональні) і стохастичні(кореляційні). З допомогою детермінованих факторних моделей досліджується функціональна зв'язок між результативним показником (функцією) і факторами (аргументами).

При моделюванні детермінованих факторних систем необхідно виконувати ряд вимог.

1. Фактори, що включаються в модель, і самі моделі повинні мати виразно виражений характер, реально існувати, а не бути придуманими абстрактними величинами або явищами.

2. Фактори, які входять у систему, повинні бути не тільки необхідними елементами формули, але і знаходитися у причинно-наслідковому зв'язку з досліджуваними показниками. Інакше кажучи, побудована факторна система повинна мати пізнавальну цінність. Факторні моделі, які відображають причинно-наслідкові відносини між показниками, мають значно більше пізнавальне значення, ніж моделі, створені за допомогою прийомів математичної абстракції.

У детермінованому аналізі виділяють наступні типи найбільш часто зустрічаються факторних моделей.

1. Адитивні моделі: Вони використовуються в тих випадках, коли результативний показник являє собою алгебраїчну суму кількох факторних показників.

2. Мультиплікативні моделі:Цей тип моделей застосовується тоді, коли результативний показник являє собою добуток кількох чинників.

3. Кратні моделі:Вони застосовуються тоді, коли результативний показник отримують діленням однієї факторного показника на величину іншого.

4. Змішані (комбіновані) моделі - це поєднання у різних комбінаціях попередніх моделей:

 

Моделювання мультиплікативних факторних систем в АГД здійснюється шляхом послідовного розчленування факторів вихідної системи на фактори-співмножники.

Аналогічним чином здійснюється моделювання адитивних факторних систем за рахунок розчленування одного або кількох факторних показників на складові елементи.

До класу кратних моделей застосовують наступні способи їх перетворення: подовження, формального розкладання, розширення і скорочення.

Перший метод передбачає подовження чисельника вихідної моделі шляхом заміни одного чи декількох факторів на суму однорідних показників.

Спосіб формального розкладання факторної системи передбачає подовження знаменника вихідної факторної моделі шляхом заміни одного чи декількох факторів на суму або твір однорідних показників.

Метод передбачає розширення розширення вихідної факторної моделі за рахунок множення чисельника і знаменника дробу на один чи кілька нових показників. Наприклад, якщо у вихідну модель

Спосіб скорочення являє собою створення нової факторної моделі шляхом ділення чисельника і знаменника дробу на один і той же показник:

Процес моделювання факторних систем - дуже складний і відповідальний момент в АГД. Від того, наскільки реально і точно створені моделі відображають зв'язок між досліджуваними показниками, залежать кінцеві результати аналізу.

 

ПРИЙОМИ ЕЛІМІНУВАННЯ В ЕКОНОМІЧНОМУ АНАЛІЗІ

Елімінування - означає усунення, виключення впливу всіх, крім одного, факторів на величину результативного показника. Цей прийом виходить з умовного визнання того, що всі фактори змінюються незалежно один від одного: спочатку змінюється один, а всі інші залишаються без зміни; потім змінюються два; потім три і т.д. за незмінних інших. Це дає змогу визначити вплив кожного фактора на величину досліджуваного показника окремо.

В аналітичній практиці широко застосовуються такі прийоми елімінування:

o спосіб ланцюгових підстановок;

o спосіб абсолютних різниць;

o спосіб відносних різниць;

o індексний спосіб.

Спосіб ланцюгових підстановок. Він є найуніверсальнішим і використовується для розрахунку впливу факторів в усіх типах факторних моделей. Цей спосіб полягає у визначенні впливу окремих факторів на зміну величини результативного показника з допомогою поступової заміни базисної величини кожного факторного показника у факторній моделі на фактичну величину у звітному періоді. З цією метою визначають низку умовних величин результативного показника, які враховують зміну одного, потім двох, трьох факторів, припускаючи, що інші фактори є незмінними.

Таким чином, за використання способу абсолютних різниць вплив факторів розраховується множенням абсолютного відхилення досліджуваного фактора на базисне значення факторів, розміщених праворуч від нього у факторній моделі, і на фактичну величину факторів, розміщених ліворуч від нього.

Таким чином, спосіб абсолютних різниць дає ті самі результати, що й спосіб ланцюгових підстановок. Тут також необхідно стежити за тим, щоб алгебраїчна сума приросту результативного показника за рахунок впливу окремих факторів дорівнювала загальному його приросту.

Спосіб відносних різниць. Цей спосіб, як і попередній, використовується для вимірювання впливу факторів на результативний показник тільки в таких моделях, де результативний показник представлений у вигляді добутку факторів та в комбінованих моделях. Він значно простіший за спосіб ланцюгових підстановок, що за певних умов робить його досить ефективним. Цей спосіб відрізняється від попередніх тим, що розрахунки впливу факторів на досліджуваний показник проводяться виходячи з відносних показників їх зміни, що виражені у відсотках або коефіцієнтах.

Згідно зі способом відносних різниць для визначення впливу першого фактора на результативний показник необхідно базисне значення результативного показника помножити на відносне відхилення першого фактора, яке виражене у відсотках, і поділити на 100.

Індексний спосіб. Його застосовують для вивчення економічних явищ, які формуються під впливом кількох факторів, кожен з яких схильний до динамічних змін. Класичним прикладом такого об'єкта аналізу є обсяг реалізації (продажу) товарів, який формується під впливом певного фізичного обсягу товарів і цін на них.

Способи і прийоми економічного аналізу можна умовно розділити на математичні та евристичні (психологічні прийоми творчого мислення).

Доматематичних прийомів та способів відносять:

1. Традиційні логічні прийоми обробки інформації (порівняння; відносні та середні величини; групування; балансові; графічні; табличні).

2. Прийоми детермінованого аналізу:

2.1. Моделювання факторних систем (адитивних; мультип-лікативних; кратних; комбінованих);

2.2. Способи факторних розрахунків (ланцюгові підстановки; абсолютних різниць; індексний; відносних різниць; інтегральний тощо);

2.3. Способи детермінованої комплексної оцінки (метод сум; суми місць; середньої геометричної; метод відстаней).

3. Прийоми фінансової математики (прості та складні відсотки, дисконтування, визначення нарощеної суми).

4. Прийоми стохастичного аналізу: кореляція (парна, рангова, канонічна), регресійний аналіз; дисперсійний аналіз; компонентний аналіз; сучасний багатомірний факторний аналіз тощо.

5. Прийоми оптимізації показників (математичне програмування, дослідження операцій, теорія ігор, теорія масового обслуговування; сітьові методи планування і управління, теорія управління запасами тощо).

Основними традиційними прийомами економічного аналізу є:

- абсолютні величини 

- відносні величини 

 - спосіб порівняння 

- середні величини 

 - групування –

- балансовий спосіб 

- таблиці 

У детермінованому аналізі для виміру впливу факторів на результативний показник використовують різні способи, у основі яких лежить прийом елімінування.

Елімінування - означає усунення, виключення впливу всіх, окрім одного, факторів на величину результативного показника. Цей прийом виходить з умовного визнання того, що всі фактори змінюються незалежно один від одного.

Процеси моделювання можна умовно підрозділити на три етапи:

1 етап - аналіз теоретичних закономірностей;

2 етап - визначення методів для вирішення завдань;

3 етап - аналіз отриманих результатів.

Виділяють наступні типи детермінованих моделей:

- адитивні:

- мультиплікативні:

- кратні:

- комбіновані (змішані):

Поширеним в аналітичних розрахунках є спосіб ланцюгової підстановки через можливість використовувати його в детермінованих моделях усіх типів. Суть методу ланцюгових підстановок полягає у послідовній, почерговій заміні у функціональній моделі, яка описує базисний рівень економічного показника, базисних параметрів на звітні, в обчисленні умовних результатних показників та їх порівнянні для визначення впливу факторів. При цьому в першу чергу підлягають заміні кількісні параметри, далі - структурні, в останню чергу - якісні. Якщо у формулі міститься кілька кількісних, структурних або кілька якісних показників, послідовність замін залежить від оцінки того, які з них є основними, а які - похідними, які - вторинні. За почергово! заміни базисних показників у формулі на звітні одержані результати можна зіставляти між собою, різниця між кожним наступним та попереднім показником і виражатиме елімінування впливу всіх інших факторів, крім заміненого.

У мультиплікативних і комбінованих (змішаних) моделях широко застосовується спосіб абсолютних різниць, який також заснований на прийомі елімінування. Правило розрахунків цим способом у мультиплікативних моделях полягає в тому, що відхилення (дельту) по факторному показнику, що аналізується, треба помножити на фактичні значення мультиплікаторів (співмножників), розташованих ліворуч від нього, і на базові значення тих, котрі розташовані праворуч від фактора, що аналізується.

Спосіб відносних різниць використовується аналогічно, як і абсолютних різниць, тільки в мультиплікативних і комбінованих (змішаних) моделях.

В управлінській діяльності широко застосовуються індекси, зокрема, для відображення змін в обсязі випуску та реалізації, у цінах на товари й акції, у валютообмінних курсах тощо. 

Індекси - це узагальнюючі показники порівняння в часі й у просторі. Вони відбивають зміну досліджуваного явища за якийсь період у порівнянні з базисним періодом. Така інформація дає можливість порівняти зміни різних факторів і проаналізувати їхню поведінку.

Загальний індекс - характеризує явища, що визначаються сукупністю безпосередньо непорівнянних елементів.

Агрегатні індекси - це загальні індекси, в яких з метою елімінування впливу окремих факторів на індекс відбувається фіксування інших факторів на незмінному (базовому або звітному) рівні.

 

 

Розглянуті вище способи ланцюгових підстановок, абсолютних, відносних різниць, індексний спосіб мають загальний недолік: при визначенні впливу одного з факторів інші приймаються в розрахунок незмінними. Цей умовний прийом елімінування не відбиває реальної ситуації. При використанні названих способів трохи занижується результат впливу тих факторів, заміна (підстановка) яких проводиться раніше, за рахунок завищення результату останньої підстановки. Більш точні розрахунки у факторному аналізі можуть бути отримані, наприклад, при використанні інтегрального способу■

Інтегральний спосіб застосовується в детермінованому факторному аналізі в мультиплікативних, кратних і комбінованих моделях. Даний метод дозволяє розкласти додатковий приріст результативного показника у зв'язку з взаємодією факторів між ними. Практичне використання інтегрального методу базується на спеціально створених робочих алгоритмах для відповідних факторних моделей.