|
|
Главная \ База готовых работ \ Економіка підприємства \ Формування механізму оплати праці сільськогосподарських підприємств
Формування механізму оплати праці сільськогосподарських підприємств« Назад
Формування механізму оплати праці сільськогосподарських підприємств 14.07.2017 12:14
УДК 331.221.12; 331.225.3
Формування механізму оплати праці сільськогосподарських підприємств
Управління персоналу було і завжди є системним фактором ефективності організації діяльності. Система оплати праці визначає прямий вплив на результативність діяльності підприємства загалом і окремого працівника зокрема, при цьому в кожній галузі залежно від рівня технологічності, кількості залученого персоналу, системи праці існують окремі вимоги до оплати праці та мотивації персоналу. Метою роботи є оцінка формування механізму оплати праці сільськогосподарських підприємств. Заробітна плата є однією з найбільш складних економічних категорій. Економічна суть заробітної плати як еквівалентна вартість робочої сили залишається незмінною на всіх стадіях розвитку суспільного виробництва. На величину і динаміку заробітної плати впливають ті ж фактори, що і на вартість товару – робоча сила. Наразі розвиток сільськогосподарського господарства пов'язаний не тільки зі збільшенням кількості факторів виробництва, але і з їх якомога повнішим використанням. Більш інтенсивне використання наявних ресурсів дає більшу віддачу. Це саме стосується і людської праці. При незмінних засобах виробництва його розвиток можливий за рахунок підвищення продуктивності праці, що, у свою чергу, пов’язано з розвитком мотивації праці. Головною умовою, при цьому, є усвідомлена зацікавленість працівника у результатах роботи підприємства, оскільки від них залежить рівень додаткової заробітної плати [3]. Під час застосування акордно-преміальної системи оплати праці виплата заробітної плати відбувається за кількість та якість виготовленої продукції за раніше обумовленими акордними розцінками. Розцінки за одиницю продукції в натуральній та вартісній мірі, як правило, встановлюють для бригади, загону чи ланки в цілому. Їх визначають, виходячи з норми виробництва продукції та тарифного фонду заробітної плати, збільшеного до 150 % в залежності від росту урожайності сільськогосподарських культур та продуктивності тварин з врахуванням якості продукції. При цьому переважно тарифний фонд оплати для розрахунку розцінок підвищують бригадам чи ланкам, які досягли найвищих показників урожайності сільськогосподарських культур та продуктивності тварин в порівнянні з іншими підрозділами господарства [1]. Фонд оплати праці аграрного підприємства поділяється на три частини: фонд основної, додаткової заробітної плати, заохочувальні та компенсаційні виплати. Основна заробітна плата – це винагорода за виконану працівником роботу з урахуванням кількості та якості виробленої продукції. Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок та відрядних розцінок для робітників; посадових окладів для службовців та керівників. Додаткова заробітна плата являє собою винагороду за працю понад установлену норму, за винахідливість, трудові успіхи, особливі умови праці тощо. До цієї категорії належать премії, що пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій; доплати і надбавки. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати включають грошові винагороди у формі виплат за підсумками роботи за рік, премії за високі показники в роботі, компенсаційні та інші матеріальні виплати, які провадяться понад встановлені норми. Наприклад, основними критеріями мотивації та стимулювання праці сільськогосподарських працівників на збиранні врожаю зернових є показники своєчасного і якісного збирання, рівень досягнутої урожайності, валового збору, виконання сезонного завдання тощо [2]. Серед шляхів вдосконалення системи оплати та стимулювання праці слід визначити: забезпечення зв’язку заробітної плати з виробничими результатами; підвищення значимості премій, доплат і надбавок в структурі фонду оплати праці; зростання реальних доходів населення; вдосконалення соціального пакету тощо. Щоб спрямувати мотивацію праці у необхідне русло, матеріальні стимули мають бути узгоджені з виробничими критеріями, що піддаються впливу працівників сільгосппідприємств і які можна визначити. Тобто проблему трудової мотивації треба розв’язувати на основі комплексного системного підходу, який зумовлює сукупність факторів (матеріальних, нематеріальних, психологічних), що сприяють активності працівника. Системний підхід до розв’язання цієї проблеми потребує чіткості й послідовності розробки напрямів спонукання трудових стимулів, спрямованих на активність працівників, на їхню трудову поведінку, заінтересованість у виконанні виробничого процесу. Отже, проведена оцінка формування механізму оплати праці сільськогосподарських підприємств дозволила виявити ключові підходи до відрядної та погодинної оплати праці з елементами мотивації та управління кадровим персоналом підприємства. Слід відзначити, що існує потреба в перегляді підходів до оплати праці з урахуванням галузевих особливостей аграрного сектору.
|