ОСОБЛИВОСТІ ЕКСПЕРТИЗИ СУЧАСНИХ ЮВЕЛІРНИХ ВИРОБІВ З АЛМАЗАМИ

ОСОБЛИВОСТІ ЕКСПЕРТИЗИ СУЧАСНИХ ЮВЕЛІРНИХ ВИРОБІВ З АЛМАЗАМИ

Постановка проблеми. Розвиток новітніх технологій виплавки дорогоцінних сплавів та імітації коштовного каміння сприяв поширенню фальсифікацій сучасних і стародавніх ювелірних виробів.  Проблема застосування різноманітних методів фальсифікації антикварних виробів із дорогоцінних металів і каменів вивчена вітчизняними та закордонними дослідниками О. І. Мінжуліним, Н. Д. Дроновою, П. М. Жовтовським, В. Ю. Могилевським та ін. Широке використання методу люмінесценції в проведенні товарознавчих експертиз у поточній роботі митних лабораторій дозволяє суттєво скоротити час документообігу, підвищити якість випробувань, а сам метод люмінесценції перевести до розряду експрес-методів проведення досліджень.  На сьогоднішній день золото стає більш доступним, воно переходить з розряду предметів розкоші в розряд побуту. В Україні спостерігається 50% зростання виробництва ювелірних виробів. Це свідчить про великий потенціал українського ринку і зростання конкуренції на ньому. Завдяки тому, що способи та методи виробництва є одними з найважливіших чинників, які впливають на формування споживчих властивостей та якість ювелірних товарів, товарознавчі аспекти дослідження є досить актуальними та пізнавальними [1; 4].  

Метою роботи є дослідження експертизи сучасних ювелірних виробів з ограненими алмазами.

Основна частина. На сучасному ринку коштовностями сьогодні прийнято вважати товари (предмети), які використовують для задоволення потреб людства у створенні символів красоти з метою здійснення ритуалів дарування, обрядів колекціонування та прикрашання, що мають глибокі історико-культурні традиції в їх використані[1].

Коштовності нерідко формують імідж та стиль не тільки особистості, але й окремих приміщень. Споживча цінність коштовностей пов’язується з відносинами в сферах розподілу, обміну та споживання. Її становлення та подальший розвиток  – це результат оцінної діяльності споживачами коштовностей у категоріях вартості цих товарів, особливостей відносин власності, практичного досвіду у використанні дорогоцінних виробів у сучасному житті.

Згідно з цим проведення товарознавчої експертизи коштовностей потребує ціннісного підходу до дорогоцінностей, які здійснюються з урахуванням соціально-культурних потреб суспільства, інтересів категорій споживачів, розвитку естетичної культури. Це приводить до того, що технологічний регламент сучасної товарознавчої експертизи ювелірних коштовностей отримує атрибутивне визначення походження каменя або ювелірного виробу у прогнозуванні їх оцінної вартості на підставі дослідження всіх критеріальних показників споживних властивостей цих каменів або ювелірних виробів.

Товарознавцям-експертам, які працюють у дослідних митних підрозділах, необхідно проводити дослідження коштовностей з обов’язковим оцінюванням усього комплексу критеріальних показників споживчих властивостей та створенням комплексного експертного висновку. Відповідно до цього дослідна робота, що проводиться під час експертизи коштовностей, як правило, має 4 етапи: атрибуція, ідентифікація, експертиза якості, оцінка.

 На етапах атрибуції та ідентифікації створюється підґрунтя для якісного виконання всього процесу експертизи. Так, у ході проведення атрибуції дається повна характеристика дорогоцінному каменю або ювелірному виробу з обов’язковим наданням експертного висновку щодо групи дорогоцінного каменя за товарознавчою класифікаційною ознакою, видом виробу, художнім стилем, технікою виготовлення та декором, датою виготовлення, авторством, розміром і географією видобутку каменя або створення виробу.

Першим етапом визначення якості було дослідження маркування та пакування. Контроль зовнішнього вигляду виробів, якості їх маркування і пакування повинен здійснюватися візуально, неозброєним оком у відбитому світлі лампи розжарення або люмінесцентної лампи потужністю від 30 до 40 Вт, віддаленої від виробу на відстань від 250 до 300 мм згідно з ДСТУ 3527-97.

Упаковка ювелірних товарів повинна забезпечувати збережуваність якісних показників виробів та їхню кількість під час транспортування і зберігання. Кожен виріб повинен мати етикетку з реквізитами, указаними в ДСТУ 3527-97. Маркування повинно бути виразне, розбірливе і не мати виправлень. На ярлику обов’язково вказують: назву і товарний знак підприємства-виробника, назву виробу, найменування і пробу дорогоцінного металу, масу нетто у грамах, розмір ланцюжка,  позначення цього стандарту, штамп відділу технічного контролю.

Після проведення дослідження якості маркування можна зробити висновок, що жодний із досліджуваних зразків не мав відхилень стосовно маркування, тобто на ярликах виробів були всі необхідні реквізити.

 Порівняльна характеристика досліджуваних зразків показала, що ланцюжки не мають дефектів стану та характеру плетіння та відповідають вимогам ДСТУ 3527-97.

Наступним етапом перевірки якості було здійснення досліджень ювелірних виробів за фізико-механічними показниками, а саме були перевірені: контроль розмірів ланцюжків, контроль маси та характер замків.

 Контроль маси виробів проводився на терезах, похибка яких повинна бути не більшою від значень, указаних у  ДСТУ 3527-97.  Після проведення дослідження відповідності маси ланцюжків установили, що досліджені значення маси відповідають тим, які зазначені на ярликах та вимогам ДСТУ 3527-97. 

Використання люмінесценції в діагностиці каміння в ході проведення товарознавчих і митних експертиз сьогодні набуває широкого застосування. Однак за умови проведення експертиз трапляються випадки, коли порівняльне вивчення люмінесценції деякого каміння не приводить до кінцевого результату.

Щоб запобігти їм, під час проведення експертизи дорогоцінного каміння необхідно додатково використовувати візуальну колірну характеристику досліджуваного каменя або використовувати більш складний гемологічний прилад  – люміноскоп [3].

Висновки. Таким чином, із кожним роком попит на золото у вигляді ювелірних виробів стає все більш актуальним. Український ринок пропонує широкий асортимент ювелірної продукції, тому і конкуренція на ньому дуже жорстка. Також в Україні спостерігаються великі обсяги контрабанди ювелірних виробів. Отже, дослідження якості ювелірних виробів із золота є на сьогоднішній день вкрай необхідним, насамперед для того, щоб споживачі мали змогу купувати якісну продукцію.

Серед сучасних методів діагностики дорогоцінного каміння під час проведення товарознавчих і митних експертиз успішно застосовується метод люмінесценції, що забезпечує можливість більшості каміння випромінювати видиме світло під дією ультрафіолетових катодних і рентгенівських променів. Різновиди явища люмінесценції – фотолюмінесценція, флюоресценція – дозволяють оперативно та з високою точністю ідентифікувати вид мінералу не  тільки в сировині, а й у готовому виробі. При цьому витрати часу та коштів мінімальні. Ураховуючи доступність методів люмінесценції в питаннях діагностики дорогоцінного каміння, рекомендується широко використовувати люмінесценцію в такий діагностиці, особливо в ході проведення митних експертиз коштовностей, де необхідна оперативність і висока достовірність. Створення технічної бази для впровадження такого методу в роботу митних лабораторій потребує виконання необхідних умов не тільки під час комплектації обладнання та дослідження дорогоцінного каміння.

Список джерел

1. Николаева М.А., Положникова М.А. Идентификационная экспертиза товаров // Партнеры и конкуренты. – 2003. – № 9. – С. 4.

2. Вилкова С.А. Научно-практические основы экспертизы потребительских товаров: Монография. – Энгельс: РИИЦ ПКИ, 2003. – 263 с.

3. Квасниця В.М. та ін. Про хімічний склад золотих виробів / В.М. Квасниця, І.М. Бондаренко, О.П. Підвисоцька // Музейні читання: Матеріали наук. конф. 2000 р. – К., 2001. – С. 14-25.

4. Дробязко Л.Г.  Метал спокуси // 24 Карати. Мода, стиль, коштовності. – 2005. – № 15. – С. 33-35.