Перетворення економіки України проявляється…

Ринкова економіка в Україні, як і в інших республіках колишнього СРСР почала формуватися на уламках радянського соціалістичного господарства.

Перетворення  планово-директивної економіки у відкриту ринкову пов’язано з вирішенням ряду актуальних проблем: заміною старої господарської структури, реструктуризацією промисловості, освоєнням ринкових принципів діяльності, інтеграцією до світової економічної системи.

В Україні необхідно переходити від галузевих до функціональних принципів регулювання економікою, спрямованих на попередження і вирівнювання неспроможностей ринку, породжених дією стихійних ринкових сил. Головною перешкодою на шляху соціально-економічного розвитку є застаріла система управління, в якій фактично відсутні процедури аналізу, розробки політики, соціально-економічного прогнозування, стратегічного планування, системного моніторингу й оцінювання досягнутих результатів.

Напрямком розвитку соціальної сфери буде становлення реального власника соціальних об’єктів, поліпшення умов праці, відпочинку, побуту за рахунок розвитку соціальних послуг. Поліпшення матеріального добробуту сільських жителів можливе при рості оплати праці, пенсій, соціальних витрат. В сучасних умовах необхідно переходити від екстенсивного розвитку інфраструктури на інтенсивний шлях на основі енергозберігаючих технологій. Важливою проблемою стає застосування альтернативних енергоносіїв (вітрова енергія, біогаз тощо).

Складність трансформаційних процесів в Україні обумовлена також тим, що на початку трансформаційних реформ у постсоціалістичних країнах майже не існувало науково-обгрунтованих і водночас адаптованих до наших умов моделей (не кажучи вже про відпрацьовані механізми переходу від адміністративно-командної економіки до ринкової) теоретичного осмислення та рецептів керування перехідними процесами. Вибір моделі ринкових трансформацій мав залежати від вихідного соціально-економічного і політичного стану кожної нової держави, утвореної на постсоціалістичному просторі. Крім цього важливим моментом було ще й те, що незалежно від обраної моделі успіх реформ в значній мірі залежав від ефективності державного управління цим процесом. При цьому держава мала взяти на себе всю повноту відповідальності за підтримання балансу між ринковою ефективністю і соціальною справедливістю та стабільністю.

В умовах глобалізації конкурентоспроможність національної економіки буде характеризувати стан суспільних відносин у державі щодо забезпечення умов стабільного підвищення ефективності національного виробництва, адаптованого до змін світової кон’юнктури та внутрішнього попиту на основі розкриття національних конкурентних переваг та досягнення кращих ніж у конкурентів, соціально-економічних параметрів. Характерною ознакою розвитку економічної глобалізації стає загострення конкуренції між країнами за джерела факторів виробництва (капітал, робочу силу, ресурси, технології, інформацію, підприємницькі здібності). Тому важливою передумовою успішного входження України у глобалізаційні процеси буде наявність у національній економіці стійких конкурентоспроможних економічних підприємств, здатних будувати свою діяльність у глобальному економічному середовищі, керуючись власними економічними інтересами.

Тенденції розвитку економіки України свідчать про необхідність застосування системного та планомірного інструменту структур­ної політики, визначення та пріоритетного стимулювання точок росту.

Оцінка ефективності економічними трансформаційними процесами на пострадянському просторі дозволяє створити передумови для формування дієвої моделі державного управління, вибору оптимального шляху подальшого розвитку економіки України та удосконалення механізмів ринкових перетворень.