|
|
Заказ 1342 (200 грн.)« Назад
Заказ 1342 (200 грн.) 23.08.2013 21:09
Завдання 10.1
За даними річної статистичної звітності аграрного підприємства визначте фондооснащеність виробництва і фондоозброєність праці та показники руху і стану основних засобів. Порівняйте одержані результати з аналогічними результатами ліпшого підприємства і зробіть відповідні висновки. Визначте також нормативний коефіцієнт вибуття, коли відомі середньорічний темп зростання основних засобів у відсотках та середній строк їх корисного використання. Вихідна інформація. Завдання виконується за даними форми № 5 «Примітки до річної фінансової звітності», зокрема таблиці ІІ «Основні засоби». За кодами 100-180 цієї форми відображені переважно основні засоби сільськогосподарського призначення. Сумарні величини за цими кодами і відображатимуть загальну наявність цього ресурсу на підприємстві. У стовпчиках 3, 5, 8, 14 і 15 міститься необхідна інформація для розрахунку показників стану і руху основних засобів. Дані про середньорічну чисельність працівників і площу сільськогосподарських угідь беруть відповідно з раніше виконаних завдань – 9.1 і 8.1. Вихідні дані для визначення нормативного коефіцієнта вибуття у відсотках: середньорічний темп зростання основних засобів 2%. Їх середній строк корисного використання – 8 років. Завдання 10.3
Визначте за вихідними даними суму амортизації за кожний рік експлуатації зернового комбайна лінійним методом і двома методами прискореної амортизації: методом зменшуваного залишку і кумулятивним методом. Здійсніть нарахування квартальної суми амортизації на виробничу будівлю – цех з виробництва казеїну молокозаводу, що має строк експлуатації 45 років. Вихідна інформація. Вартість придбаного зернового комбайна становить 500 тис. грн. Нормативний строк його експлуатації — 8 років. При застосуванні методу зменшуваного залишку коефіцієнт прискорення взято 2. Норма амортизації будівлі цеху відповідає встановленій податковим законодавством для основних засобів, що відносяться до І групи. Її первісна вартість – 300 тис. грн. Завдання 10.4
Визначте виробничу потужність скотовідгодівельного комплексу підприємства за двома варіантами: 1) коли постановка молодняка на дорощування і відгодівлю здійснюється у місячному віці; 2) у шестимісячному віці. Визначити, наскільки зміниться виробнича потужність у другому варіанті порівняно з першим за рахунок середньодобових приростів живої маси і за рахунок постановочної маси молодняка. Вихідна інформація. Скотовідгодівельний комплекс налічує 1400 скотомісць (Ск). Коефіцієнт використання потужності комплексу (Кп) становить 0,85; середньодобовий приріст живої маси тварин у середньому по стаду (Сп) сягає 820 г, а період відгодівлі до заданої маси (То) становить 1,5 року за умови постановки молодняка на дорощування і відгодівлю в місячному віці живою масою 46 кг. За другого варіанта жива маса однієї голови в шестимісячному віці при постановці на комплекс сягала 105 кг, а період відгодівлі скоротився до 1,31 року. Завдання 11.1
Визначити обсяг збиральних робіт для зернового комбайна, за якого досягається беззбитковість роботи власного комбайна порівняно з його підрядом. Вихідна інформація. Підприємство залучало для збирання зернових колосових зерновий комбайн із районної МТС на умовах підряду. У підприємства з’явилась можливість купити зерновий комбайн. Щоб прийняти рішення про доцільність такої купівлі, економістам-менеджерам потрібно мати таку інформацію: ціна вітчизняного зернового комбайна — 500 тис. грн., норма амортизації — 10%, плата за кредит — 15% (підприємству не вистачило власних коштів для купівлі комбайна і воно взяло кредит в сумі 100 тис. грн.), витрати на ремонт комбайна і його технічне обслуговування з розрахунку на 1 га зібраної площі — 18 грн., вартість пально-мастильних матеріалів і оплата праці комбайнерів на цю ж площу — відповідно 38 грн. і 9,7 грн. Вартість підряду зернового комбайна за 1 га збирання — 330 грн. Витрати на утримання приміщення — 1500 гривень. Завдання 12.1
За даними річного бухгалтерського звіту визначте забезпеченість підприємства оборотним капіталом за показниками фондооснащеності цим ресурсом і вартісного співвідношення між оборотним капіталом сфери виробництва і основним виробничим капіталом. Розрахуйте структуру оборотного капіталу і здійсніть її оцінку. Вихідна інформація. Завдання виконується за даними форми № 1 «Баланс». Оборотний капітал (оборотні активи) тут відображений у розділі ІІ «Оборотні активи» (коди 100-250): на початок року – у стовпчику 3, на кінець року – у стовпчику 4. Інформація про вартість основних засобів наведена у формі № 5 «Примітки до річної фінансової звітності», табл. ІІ «Основні засоби» (стовпчик 3 «Залишок на початок року» і стовпчик 14 «Залишок на кінець року»). Завдання 12.2
За даними річної статистичної звітності визначте такі показники ефективності використання оборотного капіталу: коефіцієнт обороту; коефіцієнт завантаженості; тривалість одного обороту; відносне вивільнення (залучення) оборотних засобів через зміну коефіцієнта обороту; продуктивність оборотного капіталу; матеріаловіддача і матеріаломісткість. Оцініть одержані результати. Вихідна інформація. Оскільки у статистичній звітності аграрних підприємств немає інформації про обсяг валової продукції, то показник продуктивності оборотного капіталу, коефіцієнт його обороту, матеріаловіддача та матеріаломісткість, коефіцієнт завантаженості можна визначити за товарною продукцією, що міститься у формі % 50-сг, зокрема в її першій частині «Виробництво і реалізація сільськогосподарської продукції і послуг», стовпчик 7 «Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції», код рядка 0216. Дані про матеріальні витрати містяться у другій частині форми % 50-сг «Витрати на основне виробництво, код рядка 0290», стовпчики 1 і 2. Інформацію про середньорічну вартість оборотного капіталу беруть із завдання 12.1. Завдання 12.3
Визначити норматив на виробничі запаси на прикладі добрив та отрутохімікатів. Вихідна інформація. На підприємстві в середньому за останні роки було виробничо спожито мінеральних добрив та отрутохімікатів за кожний квартал року (в грошовому виразі) (табл. 12.3). Таблиця 12.3 Вихідні дані
Задача 12.5
Визначте для птахофабрики потужністю 100 тис. місць курей-несучок оптимальний обсяг одноразового завезення комбікормів, за якого досягаються мінімальні сукупні витрати на складування цього ресурсу і на його замовлення. Розрахуйте суму цих витрат. Вихідна інформація. Річна потреба птахофабрики в комбікормах — 3650 т. Ціна 1 т комбікорму — 1360 грн. Вартість одного замовлення з розрахунку на завезення одним автомобілем 5 т вантажу (витрати на навантаження, розвантаження, безпосередньо транспортні витрати, оформлення необхідної документації, факс тощо) становить 227 грн. Витрати на складування (втрати від замороження коштів і складські витрати) дорівнюють 18% від ціни комбікорму. Завдання 14.2
За вихідними даними встановіть на прикладі двох переробних підприємств доцільність залучення позичкового капіталу за різної рентабельності авансованого капіталу. Здійсніть оцінку коефіцієнта фінансового лівериджу по першому і другому підприємствах з позиції дотримання раціональної межі у співвідношенні власного та позичкового капіталу. Вихідна інформація. Для ґрунтовного відпрацювання методики допускаємо, що два підприємства мають однаковий авансований капітал, але відрізняються розміром власного, а отже, позичкового капіталу. Необхідні дані для виконання завдання наведено в таблиці 14.1. Завдання 14.3
За даними статистичної звітності визначте ліквідність підприємства за показниками: коефіцієнт абсолютної (моментальної) ліквідності, коефіцієнт швидкої ліквідності і коефіцієнт загальної платоспроможності. Здійсніть оцінку одержаних результатів з орієнтацією на граничне значення цих коефіцієнтів. Розрахуйте власний оборотний капітал підприємства . Вихідна інформація. Дане завдання виконують за інформацією форми № 1 «Баланс». Потрібно мати на увазі, що в статистичній звітності немає всіх необхідних даних, щоб точно розрахувати коефіцієнти ліквідності. Частина їх міститься у первинних документах. Проте визначення показників ліквідності підприємств за даними статистичної звітності має велике значення, оскільки вони є доступними для потенційних партнерів, які на основі аналізу цих даних можуть робити висновки про надійність підприємства як суб’єкта ділових відносин. Для визначення коефіцієнта абсолютної ліквідності інформацію про грошові кошти та їх еквіваленти беруть за кодами 230 — в національній валюті і 240 — в іноземній валюті. Для визначення коефіцієнта швидкої ліквідності інформацію беруть за кодами 260 «Всього за розділом ІІ», 100 – «Виробничі запаси» і 270 – «Витрати майбутніх періодів». Ця сама інформація використовується і для розрахунку коефіцієнта загальної ліквідності, крім даних про виробничі запаси. Для визначення всіх трьох зазначених показників використовують дані про поточні зобов’язання (код 620 пасиву балансу) і про доходи майбутніх періодів (код 630 згаданої форми).
Завдання 14.4
Визначити наступні часткові і узагальнюючі показники ефективності використання авансованого капіталу. Часткові: 1) показники абсолютної ефективності; 2) показники ефективності використання застосовуваних ресурсів (продуктивність основного капіталу, продуктивність оборотного капіталу, річна продуктивність праці і землевіддача); 3) показники ефективності використання спожитих виробничих ресурсів (зарплатовіддача, амортвіддача, матеріаловіддача, продуктивність сукупних поточних витрат за валовою (товарною) продукцією); 4) показники продуктивності додаткових вкладень: а) в авансований капітал; б) у виробничо спожиті ресурси. Узагальнюючі: 1) ефективність використання авансованого капіталу на стадії виробництва; 2) рентабельність авансованого капіталу; 3) рентабельність власного капіталу. Завдання 16.1
Спеціалісти підприємства, оцінивши стан грунтообробної техніки (ступінь її фізичного і морального спрацювання), дійшли висновку, що через чотири роки її потрібно буде замінити новим комплексом такої техніки. На основі оцінки майбутньої вартості грошей визначити, чи буде підприємство мати достатньо власних коштів для такої закупівлі, чи можливо йому доведеться брати кредит і на яку суму. Вихідна інформація. Вартість нового комплексу ґрунтообробних машин становить 750 тис. грн. На початку звітного періоду з метою нагромадження коштів підприємство поклало на депозит 180 тис. грн. під 15% річних. Щорічно підприємство в змозі виділяти по 53 тис. грн. із поточних доходів для нагромадження коштів з метою майбутніх інвестицій. Перший такий внесок воно спроможне зробити після завершення поточного року (тобто на початку другого року), другий внесок — на початку третього року і т. д. Завдання 16.4
Підприємство з метою диверсифікації виробництва планує купити млин вартістю 510 тис. грн. Управлінський персонал підприємства вивчив попит на борошномельні продукти в найближчих адміністративних районах області і прийшов до висновку, що за відсутності конкурентів млин може працювати на повну потужність. За допомогою методу чистої поточної вартості встановити, чи доцільно підприємству здійснювати цей інвестиційний проект. Для повноти оцінки необхідно розрахувати: а) строк окупності за чистим прибутком і окремо за інвестиційним прибутком; б) чисту поточну вартість; в) норму інвестиційного прибутку. Вихідна інформація. Підприємство для здійснення даного проекту має змогу виділити 150 тис. грн. власних коштів і взяти кредит на таку ж суму під 19% річних. Рентабельність авансованого капіталу становить у підприємства за останні роки 21%. Строк економічного життя обладнання млина - 12 років. З урахуванням цього терміну спеціалісти підприємства визначили норму амортизації обладнання лінійним методом. Для врахування ризику інфляції необхідно з’ясувати, чи доцільно буде здійснювати інвестиційний проект за умови, що інфляція становитиме 5% і 7%. Завдання 17.4
Визначте роздрібну ціну на продукцію спиртової промисловості з урахуванням акцизного збору і податку на додану вартість. Розрахуйте також прибуток виробника на одиницю продукції та його частку в роздрібній ціні. Вихідна інформація. Повна собівартість виробництва 0,5 л горілчаного виробу – 10 грн., бажаний рівень рентабельності, за якого забезпечується стабільність фінансово-економічного стану підприємства – 50%, ставка акцизного збору – 30%, податок на додану вартість – 20%, торговельна надбавка – 17%. Завдання 18.2
Визначте величину втрат грошового доходу АПФ від реалізації цукрового буряку з нижчою порівняно з нормативною цукристістю. Розрахуйте також, на скільки процентних пунктів стане нижчою із цієї причини рентабельність продажу цукрового буряку, на скільки зменшиться сума прибутку на 1 га посіву цієї культури і скільки не доодержить цукру цукровий завод за коефіцієнта вилучення цукру 0,8. Вихідна інформація. В АПФ площа посіву цукрового буряку становить 200 га. Фактично реалізовано цукрового буряку 80 тис. ц цукристістю 15,5% або нижче від нормативної на 10 п.п. (визначте самостійно). Ціна реалізації 1 ц корнеплодів за нормативною цукристістю – 16,2 грн. Коефіцієнт коригування базової ціни – 0,917. Повна собівартість виробництва 1 ц цукрового буряку – 12 грн. Завдання 20.1
За даними річної статистичної звітності визначте виробничий напрям підприємства за показником структури товарної продукції, коефіцієнт зосередження товарного виробництва, а також місце та роль головної галузі в економіці господарства. Місце галузі визначають за показниками: 1) питомою вагою галузі в усіх виробничих витратах підприємства; 2) часткою затрат праці галузі в загальних затратах праці підприємства. Роль галузі в економіці підприємства розраховують за показниками: 1) часткою грошової виручки від реалізації продукції галузі в загальній виручці підприємства; 2) питомою вага прибутку від реалізації продукції галузі в усій масі прибутку підприємства. Вихідна інформація. Завдання виконується за даними форми № 50-сг «Основні економічні показники роботи сільськогосподарського підприємства», зокрема табл. 1. «Виробництво і реалізація сільськогосподарської продукції». У стовпчику 7 цієї таблиці наведені дані про обсяг грошової виручки від реалізації сільськогосподарської продукції певного виду за кодами 0010—210. Виробничі витрати в розрізі окремих галузей містяться у стовпчику 3 за цими кодами. Завдання 20.4
За вихідними даними обґрунтуйте, чи доцільно здійснювати заміну вівса (культура, що розглядається як об’єкт заміни) за рахунок розширення площ під ячменем (культура-замінник), а також кількісно визначити «чутливість» прибутку до зміни ціни та урожайності цих конкуруючих культур. Здійсніть перевірку правильності одержаного результату. Вихідна інформація. На підприємстві склалися такі економічні та технологічні параметри розвитку цих двох рослинницьких галузей (табл. 20.2). |